Особливості оподаткування в Україні: становлення та розвиток

1. Складність податкового законодавства та неоднорідність правового поля оподаткування. За оцінкою О. Дудорова податкове законодавство України на початок 2005 року, налічувало 1925 нормативно-правових актів, не враховуючи роз'яснень, листів і т. п. різних уповноважених на те організацій . Цілком зрозуміло, що наявність такої кількості законодавчих і нормативних актів суттєво ускладнює роботу платників податків. Питання оподаткування в теперішній час регламентовані законами України (як загальними, що стосуються системи оподаткування в цілому, так і спеціальними -по окремих податках і зборах), декретами Кабінету Міністрів України, які мають силу законів, а також указами Президента України, прийнятими відповідно до Перехідних положень Конституції України. Якщо перші два види законодавчих актів досить однорідні (насамперед завдяки тому, що у видані в 1992 - 1993 рр. декрети Кабінету Міністрів України протягом наступних років були внесені численні зміни законами України), то укази Президента України явно "випадають" із законодавчого поля [28].

2. Порушення визначеної сфери застосування нормативно-правових актів. У чинному податковому законодавстві непоодинокими є випадки, коли норми одного спеціального закону з конкретного податку втручаються у сферу регулювання іншого законодавчого акта того ж рівня. Так, наприклад, проблема включення сум ПДВ, сплаченого (нарахованого) при придбанні легкових автомобілів, у валові витрати покупця врегульована не Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", який є спеціальним, з точки зору формування валових витрат, а Законом України "Про податок на додану вартість". Іншим прикладом такого недоліку є заборона застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб'єктами малого підприємництва, які є дилерами з продажу предметів мистецтва, антикваріату та колекціонування. Це обмеження було введене Законом України "Про внесення змін в деякі закони України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату" , хоча ці питання вже врегульовані відповідним Указом Президента та Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" .Такі випадки породжують неоднозначні роз'яснення, які суттєво ускладнюють застосування податкового законодавства платниками.

3. Відсутність однакових і однозначних визначень основних податкових термінів. Так, наприклад, у діючих податкових законах відсутні загальні для всієї системи оподаткування визначення таких термінів, як "збір", "податкова пільга", "профіль діяльності", "торгівля". Спеціальні визначення останнього терміну (щодо торгівлі підакцизними товарами: алкогольними та тютюновими виробами, а також щодо патентування торговельної діяльності) не можуть бути застосовані для інших податків і зборів, які також оперують цим поняттям. Деякі інші базові визначення, такі як "платник податків, зборів (обов'язкових платежів)", "товар", "давальницька сировина" та ін. мають різні трактування в різних законодавчих актах. У результаті як у платників, так і в органів податкової служби відсутнє єдине розуміння тих самих норм податкових законів. Крім того, відсутність єдиної податкової законодавчої термінології змушує використовувати наявні визначення термінів з тих законодавчих актів, які до оподатковування взагалі відношення не мають ("реклама", "науково-технічне забезпечення", "гарантійний ремонт" та ін.). Еволюція законодавчої бази оподатковування останніми роками привела до зникнення із законів і нормативних актів визначень ряду термінів, пов'язаних з об'єктами оподаткування та інших елементів податків. Так, сьогодні відсутнє визначення використовуваного в оподаткуванні прибутку підприємств поняття "основна діяльність". Заповнення таких пробілів на практиці здійснюється фіскальними органами з усіма наслідками, що випливають [16].

4. Суперечливість законодавчої та нормативної бази оподаткування.

По-перше, існують суперечності між нормами законодавчих актів одного рівня. Як приклад можна навести Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" і Указ Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору", в яких основні елементи цього місцевого збору врегульовані по-різному. Це ж стосується наведеного вище прикладу податкового обліку ГІДВ, сплаченого при придбанні легкових автомобілів, та деяких інших випадків.

По-друге, нормативні акти, видані для роз'яснення порядку застосування податкових законів та затверджені постановами Кабінету Міністрів України, наказами ДПА України та інших центральних органів виконавчої влади, нерідко входять в суперечність з цими законами, обмежуючи дію відповідних норм. Ця ситуація е наслідком надмірного застосування в спеціальних податкових законах норм непрямої дії.

Найбільш класичним (але далеко не єдиним) прикладом у цій сфері є розбіжність між Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок із громадян" та Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженою ДПА України щодо віднесення до складу витрат громадянина-підприємця видатків, що підлягають амортизації. Відповідно до частини третьої ст. 13 Декрету "до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, відносяться витрати, які включаються до складу валових видатків виробництва (обігу) або підлягають амортизації відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У додатку 7 до Інструкції це формулювання істотно скориговане: "У відповідності зі ст. 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації й не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів".

Різниця між законодавчим і нормативним актом цілком очевидна. Якщо в першому випадку мова йде про видатки, що підлягають амортизації (а згідно зі ст. 8 Закону амортизації підлягають: витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів, витрати на самостійне виготовлення основних фондів, витрати на всі види ремонтів і інших поліпшень основних фондів та ін.) то в другому - про ці ж витрати, але в розмірі, що не перевищує суми амортизаційних відрахувань. Тобто замість повної суми таких витрат пропонується зменшувати базу оподаткування лише на суму нарахованої амортизації [28].

Ще одним прикладом аналогічної ситуації є протиріччя Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" і Порядком ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -- юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування, обліку й звітності . У своєму наказі ДПА України намагається неправомірно розширити базу оподаткування, включивши в нього не передбачені Указом позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.

5. Нестабільність, мінливість законодавчої бази, що не сприяє поліпшенню економічної ситуації, а навпаки, спричиняє як податкові правопорушення, так і розгортання тіньового сектора економіки. Мінливість податкового законодавства, яка лише частково може пояснюватися змінами соціально-економічної політики держави та мінливістю кон'юнктури ринку, по-перше, робить непрогнозованими податкові наслідки виробничо-господарської діяльності в перспективі, а по-друге, ускладнює життя бухгалтерам, які мають присвячувати значну частку свого робочого часу на відстеження змін законодавчих та нормативних актів з оподаткування. Невра-хування цієї оперативної інформації призводить до помилок в обчисленні податкових зобов'язань та інших податкових правопорушень.

Аналіз динаміки змін до двох основних спеціальних законодавчих актів - Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про тенденцію до стабілізації законодавства. Але це кількісне вимірювання не враховує якості внесених коригувань. Так, наприклад, відносно невелика кількість змін ПДВ у 2005 році "компенсована" тим, що ці зміни мали принциповий характер та стосувалися практично всіх елементів цього загальнодержавного податку.

У випадку застосування альтернативних систем оподаткування загальна кількість податків і зборів, що сплачуються таким платником, зменшується, а тому звужується й законодавча база, якою користується суб'єкт відповідної альтернативної системи, що дозволяє зменшити негативний вплив зазначених проблем.

І нарешті, третя група передумов лежить за межами власне оподаткування та пов'язана з пріоритетами державної соціально-економічної політики, вирішення яких потребує використання всього арсеналу важелів державного регулювання економіки, в тому числі й системних засобів податкової політики [15].

Такими пріоритетами були визначені державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання розвитку суб'єктів малого підприємництва.

Перший напрямок пов'язаний з необхідністю ослаблення податкового навантаження на виробників сільськогосподарської продукції та врахування специфіки виробничо-господарських процесів цієї галузі (сезонність виробництва, підвищена залежність від зовнішнього середовища господарювання, зокрема від природно-кліматичних чинників, тощо). Підтримка і розвиток сільськогосподарського виробництва є одним із стратегічних завдань, оскільки втрата позицій цих виробників на національному ринку становить загрозу для національної безпеки та до того ж матиме критичні соціальні наслідки.

Досвід зарубіжного оподаткування свідчить про те, що практично в усіх країнах використовуються спеціальні заходи податкової підтримки, частіш за все у вигляді спеціальних податкових режимів з основних прямих та непрямих податків [30].

Але з урахуванням стану підприємств галузі, наявності жорсткої конкуренції з боку іноземних товаровиробників та особливостей сучасного етапу розвитку національної економіки необхідною є саме системна податкова підтримка сільського господарства, яка може бути забезпечена при застосуванні альтернативної системи оподаткування - фіксованого сільськогосподарського податку.

Іншим пріоритетом державної економічної політики є стимулювання розвитку малого підприємництва, причому йдеться не про підтримку, а саме про розвиток таких суб'єктів господарювання.

Суттєве відставання в розвитку малого підприємництва вимагало від держави впровадження системних регулятивних заходів, провідна роль в яких відводилася оподаткуванню.

Для розв'язання зазначених проблем доцільно вжити заходи, які могли б удосконалити систему оподаткування: зменшити податкове навантаження; зробити податкове законодавство простішим, послідовним та прозорим; скоротити кількість податків, тобто усі малоефективні податки мають бути скасовані або встановити єдиний універсальний податок.

Відповідно до цього можна запропонувати такий комплекс заходів для реформування податкової системи :

- проведення робіт податкових адміністрацій з роз'яснення населенню суті податкових платежів і окремих питань;

- створення при податкових адміністраціях консультаційних пунктів, для надання безкоштовних довідок по різних питаннях;

- прозорість сплати податків і недопуску корумпованості в органах податкових адміністрацій;

- зменшення податкового навантаження як на фізичних, так і юридичних осіб, адже прибутковий податок з фізичних осіб становить - 15% заробітної плати, а це більше, ніж шоста її частина. Що ж до юридичних осіб, то вони сплачують 25% від прибутку, і це далеко не весь перелік, що сплачується з доходів ;

- у ході реформування податкової системи в Україні мають бути усунені упущення в правовому регулювання податкових відносин;

- забезпечені правові гарантії як платників податків, так і податкових органів;

- відрегульовані процесуальні питання відповідальності за невиконання податкових зобов'язань, а також за порушення норм податкового законодавства;

- розширення бази оподаткування за рахунок суттєвого зменшення масштабів ухилення від системи податків та уникнення оподаткування, ліквідації неефективних податкових пільг;

- оподаткування надприбутків, які отримують фінансово-промислові групи і монополісти від експлуатації корисних копалин та природних ресурсів, державної власності, недосконалих бюджетних пільг і дотацій;

- приведення правил визначення доходів і видатків суб'єктів господарювання у відповідність із загальновизначеними принципами єдиного бухгалтерського обліку, на якому ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності;

- гарантії стабільності податкової системи, створення умов для прямої дії податкового законодавства.

Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових незаконних ухиляннях.

ВИСНОВКИ

В заключенні необхідно підвести підсумки роботи. По-перше, треба сказати, що саме механізм оподаткування дуже складний і потребує деталізованого розгляду. Дана робота - це спроба на прикладі деяких видів податків охарактеризувати діючу систему оподаткування, вивести переваги і недоліки, визначити основні напрямки вдосконалення.

Серед недоліків можна назвати неефективну правову базу, яка проголошує діяльність податкової системи України. Друга проблема - це податковий прес, який законодавчі органи не в змозі поки що послабити, тому що дефіцит бюджету потребує збільшення доходної частини для його покриття.

В Україні вирішальну роль у формуванні бюджету відіграють непрямі податки та податок на прибуток .підприємств. Низький рівень доходів більшості населення, а також низька частка зарплати в національному доході обумовлюють невисоке надходження прибуткового податку з громадян.

Аналіз діючої податкової системи України свідчить про необхідність її реформування. На нашу думку, в основі податкової системи повинні бути прямі податки, тобто податки, де об'єктом оподаткування є доходи фізичних осіб, прибуток юридичних осіб, земля, майно та капітал. При оподаткуванні доходів фізичних осіб та прибутку юридичних осіб повинна використовуватись диференціація ставок податків в залежності від виду діяльності та розміру отриманого доходу.

Податкова реформа в Україні повинна бути спрямована на усунення основної проблеми - зняття податкового тягаря. Першим кроком повинно бути реформування системи непрямих податків разом із зменшенням обов'язкових нарахувань на фонд оплати праці.

Необхідність зменшення нарахувань на фонд оплати праці та реформування системи соціального забезпечення не викликає жодного сумніву. По-перше, ці нарахування є найбільшими порівняно з іншими країнами, вони виступають важливим фактором зростання цін, зниження конкурентоспроможності українських товарів. По-друге, система соціального забезпечення - джерелом функціонування якої є обтяжливі нарахування для підприємств.

Характерною особливістю діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосованість її до переходу від адміністративної-командних методів управління господарством до господарювання в умовах демократичної правової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону Податкового кодексу України.

Зазначений законопроект є першим кроком на шляху створення досконалої системи оподаткування з високим рівнем збирання податків і має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів. Визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.

Положення проекту Податкового кодексу України спрямовані на необхідність:

- створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;

- забезпечення чіткого визначення об'єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування;

- забезпечення справедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

- упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;

- стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;

- стимулювання малого підприємництва;

- дотримання міжнародних угод з питань оподаткування;

- реальне забезпечення прав платників податків;

- створення дієвого механізму контролю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналіз діяльності податкової системи України//Фінанси України - 2005-№12-150 с.

2. Аведян А.Й. Фіскальна політика. Конспект лекцій - Х.: ХДЕУ,2002-252 с.

3. Буряковский В.В.,Кармазін В.Я., Каламбег С.В., Вопазська О.Я:Навч.посіб. під редакцією В.В. Буряковского. Податки.Дніпропетровськ "Пороги"-2002-216 с.

4. Бурденко І.М.//Актуальні проблеми економіки.- 2007-№4-20 с.

5.Василик О.Д. В-Податкова система Украіни: Навч.посіб.-К.:ВАТ "Поліграфкнига".-2004.-478 с.

6. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. - К.: НДФІ, 2004. -712 с.

7. Дикань Л.В., Воішова Т. Податкова система: Навчальний посібник - Х.: ХДЕУ, 2003-80 с.

8. Довголюк В.І. Податкова система: Навч.посіб. для студентів вищих навчальних закладів/В.І.Довголюк Ю.Ю. Ярмоненко.-К.: Центр навчальної літератури,2007.-315 с.

9. Дорош Н.І. Податкова система України в розвинутих зарубіжних країнах: порівняльний аналіз.// Фінанси Украіни.-2000.-№12.

10. Іванов С.//Банківська справа.-2006.-№4-150 с.

11. Іванов Ю.Б., Тищенко А.Н. Сучасні проблеми податкової політики: Навч.посіб.-Х.:ВД "ІНЖЕК",2006-328 с.

12. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник.-К.:Атіка,2006.- 920 с.

13. Іванов Ю.Б., Петросянц К.В. Альтернативні системи оподаткування: Навчальний посібник.- Х.: ВД "ІНЖЕК",2007.-272 с.

14. Іванов Ю.Б., Еськов О.Л. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект: Монографія-Х.:ІНЖЕК,2007-328 с.

15. Золотока І.А. Податкова система: Навч.посіб.-К.:КНЕУ,2004.-204 с.

Історія оподаткування: Навчальний посібник.- Ірпінь: Національна академія ДПС України,2004-240 с.

16. Єфименко Т.І. //Фінанси України.-2007- №9 - 56 с.

17. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика:Навч.-методологічний посібник.-К.:КНЕУ,2002-256 с.

18. Леся Р., Михайлишин. Податкова система України: Навч.посібник.- Львів: АРІДУ НАДУ,2007.- 460 с.

19. Мельник П.В., Розвиток податкової системи в перехідній економіці.-Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001-362 с.

20. Мельник М.В. Податкова система України. - К.: Парламентське видавництво, - 2001. - 318 с.

21. Науково-практичний журнал бухгалтерський облік:аудит.2006-№5-65 с.

22. Оподаткування в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/Деркач М.І.,Редіна Н.І., Дулік Т.О., Олександрюк Т.Ю.,

23. Маркова Л.Г., Тараненко В.С., Нетеса Г.П., Нікалаєнко Н.В./ За ред. М.І.Деркача.-Дніпропетровськ- ДДФА,2004-124 с.

24. Оподаткування теорія,проблеми,рішення/Під загальною редакцією В.П.Вишневського-Донецьк:ДонНТУ,ІЕП НАН України,2006-504 с.

25. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навч.посіб.-Київ:Центр навчальної літератури,2006-456 с.

26. Панчук А.В., Резніченко О.О. Податкова система України. Практикум:Навч.посіб.-К.:Київ національний торгівельно-економічний універсітет,2008-231 с.

27. Податкова система України : Підручник / В.М.Федосов , В.М.Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; за ред. В.М. Федосова.- К.: Либідь, 2002-216 с.

28. Педь І.В. Податкова система: економіко-правова характеристика податків: Навч.посіб./За редакцією Ю.М.Лисенкова.-К.:Знання,2007-191 с.

29. Пушкарева В. История финансовой мысли и политики налогов. Учебное пособие. -- М.: Инфра-М, 2001-365 с.

30. Розпутенко В.І. Податкова політика і економічні реформи. - К.: Либідь, 2004-315 с.

31. Сенчуков В.О. Оптимальна система оподаткування / Економіка України.- 2004. №3. -240 с.

32. Синчак В.П. Еволюція наукової думки в оподаткуванні та її реалізація у падаткових системах:Монографія. Київ-Хмельницький:Видавництво ХЦЦП,2006-236 с.

33. Соколовська А.М. Податкова система України.: теорія та практика становлення.-К.:НДФІ,2002-372 с.

34. Синільников Б.В. Актуальні питання оподаткування в умовах перехідної економіки // Фінанси України. - 2004.-№3.-196с.

35. Скворцов М.М. Все про податки в Україні.- К.: Конкорд, - 2000 .-315 с.

36. Слепец В.Н. Налоги и мировой рынок.- Одесса: Астро Принт, 2001.-239 с.

37. Соколовська А.М. Особливості проведення податкових реформ: світовий досвід // Фінанси України.- 2003№1-215с.

38. Структура податкових доходів Зведеного бюджету України у ВВП //Економіст.-2003№8-70 с.

39.Ткаченко Н.М., Порова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкова система країн світу та України. Облік і звітність: Навчальний методичний посібник/Під загальною редакцією Н.М.Ткаченко-К.: Алетра,2004 - 554 с.

40. Флісак Н.//Вісник податкової служби України.-2007-№1-2-75 с.

41. Ярошенко Ф.О., Повленко В.Л. Історія податків та оподаткування в україні: навчальний посібник.-Ірпінь: Акдемія ДПС України,2002-240 с.

Размещено на Allbest.ru