Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування багаторічних насаджень. Напрями активізації державного протекціонізму відродження промислового садівництва в Україні. Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджень.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2014
Размер файла 106,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ.

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

1.1 Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

1.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень

1.3 Органіація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

РОЗДІЛ 2. Фінансово-економічна характеристика підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Ресурсний потенціал підприємств

2.3 Оцінка фінансових результатів господарювання

2.4 Сучасний фінансовий стан підприємства

2.5 Система оподаткування підприємств

РОЗДІЛ 3. Оперативна робота в господарстві з контролю за фінансуванням витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень

3.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

3.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування баготорічних насаджень

3.3 Основні напрями активізації державного протекціонізму відродження та подальшого поступу промислового садівництва в Україні

3.4 Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджань

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Плодівництво-це велика галузь с/г виробництва плодів, ягід і горіхів. Воно включає в себе власне плодівництво, ягідництво і розсадництво. Плоди - це цінні продукти харчування, що містять цукру, різні органічні кислоти, жири, вітаміни. Плоди служать сировиною для харчової промисловості, що виробляє варення, соки, компоти, сиропи, джеми, вино, спирт. Можна використовувати також олії з кісточок-абрикосове, сливове, персикове, а з вичавків яблук і груш робити різні солодощі, масло і кормову борошно. Плодові насадження грають велику роль в парковому господарстві, мають естетичне значення.

В Україні можна успішно вирощувати всі, без винятку, плодові і ягідні культури помірного клімату. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, в тому числі структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру й, натомість, збільшується частка плодів, ягід і овочів. Це, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва конкретних видів плодів і ягід, є орієнтиром розвитку промислового садівництва на перспективу.

Актуальність проблеми. Згідно проведеного аналізу, експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я [1] встановлено, що здоров'я людини в основному залежить від харчування. Раціональне споживання харчових продуктів сприяє нормальному розвитку дітей, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності тощо. Значна кількість захворювань зростає саме через недоотримання людиною біологічно корисних речовин, таких як мікро- та макроелементи, вітаміни, пектинові речовини та ін. Провідним у даному напрямі є забезпечення населення свіжою продукцією впродовж року та виробництво високоякісної продукції дитячого харчування, такої як соки, пюре тощо. Особливого значення за сучасних умов набуває не лише отримання високоякісних плодів та ягід, а й їх зберігання та переробка із максимально можливим збереженням біологічно цінних речовин. Важливим напрямом також є відновлення експортного потенціалу України та зменшення імпортної низькоякісної сировини як для прямого споживання населенням, так і для таких галузей харчової промисловості, як кондитерська, харчоконцентратна тощо.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід і виявлення резервів фінансування багаторічних насаджень.

Реалізація поставленої мети обумовлене вирішенням наступних завдань:

· Розкрити теоретичні основи фінансування та кредитування витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень.

· Дослідити і визначити методологічні підходи.

· Охарактеризувати фінансово-економічну діяльність підприємства ДПДГ “ Мелітопольське ”.

· Розробити заходи оптимізації фінансування та кредитування багаторічних насаджень.

Теоретична та методологічна база дослідження. Теоретичну та методологічну основу курсової роботи склали фундаментальні концепції та ідеї, обґрунтовані і представлені в класичній і неокласичної економічної літератури, досягнення природничих наук, дослідження вчених, що відносяться до досліджуваного предмета.

Об'єктом дослідження виступають сукупність економічних відносин пов'язаних з ДПДГ “Мелітопольське ”.

Методи дослідження : метод порівняння, метод логічних співставлень, статистичних методів, метод аналізу відхилень, горизонтальний і вертикальний аналіз.

Основою даної роботи стало бухгалтерська і фінансова звітність підприємства за досліджуваний період, закони України, нормативні та підзаконні акти, методичні рекомендації.

Курсова робота розміщена на 47 сторінках друкованого тексту, та містить 16 таблиць та додатки. Список використаних джерел включає 36 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ І КРЕДИТУВАННЯ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

1.1 Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

З переведенням усіх сфер економіки на переважно інтенсивний шлях розвитку неминуче посилюється увага до теоретичних та практичних аспектів інтенсифікації. Інтенсифікація садівництва, як і інших галузей сільського господарства, стає основним напрямом розширеного відтворення в галузі, за якого збільшення виробництва продукції відбувається переважно через поширення інтенсивних чинників. Садівництво за своєю природною суттю відноситься до високоінтенсивних галузей, тому головна ідея цієї роботи це підвищення ефективності використання усього виробничого потенціалу на основі посилення засад інтенсифікації.

Для того, щоб забезпечити високу окупність додаткових вкладень у сільському господарстві, а сааме у садівництві, потрібно постійно удосконалювати технологію і організацію виробництва, використовувати більш дієві системи ведення галузі, що повністю основані на досягненнях науково-технічного процесу. Ще К.Маркс писав, що ”… в економічному значені під інтенсивною культурою ми розуміємо не що інше, як концентрацію капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між земельними ділянками, які лежать одна біля другої ” [ 36].

В. І. Ленін відзначав суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, як: “ Щоб збільшити в значних розмірах кількість капіталу, який вкладається в землю, треба винайти нові машини, нові системи, нові способи утримання худоби, переведення продукту і т. ін. ”.

Важлива особливість інтенсифікації садівництва - між витратами виробництва і кінцевим його результатом, окрім землі, використовуються живі організми - основний капітал. Процес відтворення цього капіталу може здійснюватися інтенсивно, або ж екстенсивно.

Отже, процес інтенсифікації садівництва не може характеризуватися однозначно, він має розглядатися комплексно, водночас враховуючи як рівень виробничих витрат і обсяг основних засобів виробництва, так і ефективність використання землі.

Важливим напрямом інтенсифікації садівництва є удобрення плодових і ягідних культур, захист їх від шкідників та хвороб. Вирішальну роль у збереженні якості продукції належить оптимізації співвідношення доз внесення поживних речовин і видів мінеральних добрив та строків їх внесення. Дотримання цих та інших важливих складових науково-технологічного процесу призведе до підвищення ефективності продукції садівництва.

1.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень.

Витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень становлять окрему групу капітальних інвестицій на сільськогосподарських підприємствах. Об'єктами обліку витрат на багаторічні насадження є види насаджень: сади плодові; ягідні; плодові чагарникові насадження; виноградники; хмільники; полезахисні лісові смуги; заліснення та закріплення пісків; лісові смуги на схилах балок, ярів і байраків. За цими ж об'єктами ведуть і аналітичний облік із зазначенням дати закладання насаджень та їх місцезнаходження.

Агротехніка і організація окремих робіт майже такі ж, як і при вирощуванні польових культур. Тому аналітичний облік витрат на закладання і вирощування насаджень ведуть у Виробничому звіті за тими ж статтями, що і для культур рослинництва згідно з П(С) БО 16 "Витрати": матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати. Для списання витрат на закладання і вирощування багаторічних насаджень використовують ті ж документи, що й на польові культури.

По закінченню робіт, пов'язаних з закладанням і вирощуванням багаторічних насаджень, комісія складає Акт на приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма ДБАСГ-1) який є підставою для оприбуткування насаджень до складу незрілих довгострокових біологічних активів. При цьому дебетуються субрахунки 165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю" або 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю" і кредитується субрахунок 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Проблемою садівництва займаються Інститут садівництва НААН разом з дослідними станціями мережі, Інститутом помології ім. Л.П.Симиренка НААН, іншими науковими установами Національної академії аграрних наук. Створюється безліч програм, наприклад науково-технічна програма «Садівництво» на 2011-2015 рр.

Ведення плодівництва пов'язане з певними труднощами. Плоди є мало транспортабельною і продукцією, яка швидко псується. У зв'язку з цим потрібна швидка їх реалізація, надійні партнери, наявність холодильників, хороших сховищ, переробних цехів та підприємств, спеціалізованих транспортних засобів - рефрижераторів. Для плодівництва характерна велика потреба в трудових ресурсах порівняно короткий період (збирання врожаю), який під час збігається з прибиранням овочів, винограду, картоплі. Для ведення плодівництва потрібні хороші ґрунту, в ньому застосовують великі дози органічних добрив.

Плодівництво - трудомістка галузь. Витрати праці в ньому на гектар досягають 700 чол. - час, і більше, не включаючи реалізацію і переробку нестандартної продукції.

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

- за рахунок державного та місцевих бюджетів;

- запровадження нових механізмів кредитування;

- стимулювання залучення інвестицій;

- податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

- розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” [2] та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв'язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов'язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства. Розглянемо таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз обсягів виробництва яблук у Польщі та Україні, тис. т.

Роки

Польща

Україна

Індекс Україна / Польща

1992-1993

1705

1460

0,86

1999-2000

1527

472

0,31

2004-2005

2298

718

0,31

2009-2011

2243

875

0,39

Індекс 2009-2011 до 1992-1993 рр.

1,32

0,59

Як ми бачимо з даних таблиці 1.1 Україна виробляє меншу кількість яблук, а ніж Польша. Але починаючи з 2004 року обсяг виробництва в Україні поступово збільшується. Порівняємо ці показники зі світовими за 2011 рік.

Як ми можемо бачити з таблиці 1.2 Україна знаходиться лише на 70 місці, це не одне з передових місць, але й і не одне з останніх. Україні в значній мірі є до чого прагнути. Маючи найродючіші землі і трудові ресурси, якщо правильно підібрати програму, то наша країна може з легкістю посісти одне з передових місць, серед країн світу. Ринковий механізм господарювання повинен функціонувати у взаємоузгодженні з державним регулюванням аграрної сфери економіки, зокрема промислового садівництва.

Як зазначає В.Г. Андрійчук, держава в економіці має відігравати головну роль і постійно виконувати п'ять найголовніших її завдань, без яких неможливий сталий розвиток, який скорочує бідність [3]: утвердження основ законності; підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності; фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури; підтримка незахищених груп населення; захист навколишнього середовища.

Впровадження ефективних механізмів державного регулювання є складним завданням, яке потребує нагального вирішення. Нині не викликає сумнівів теза про необхідність державного регулювання аграрної сфери економіки. Частина науковців навіть обстоює думку про максимальну роль держави в регулюванні аграрної сфери.

Таблиця 1.2

Виробництво плодів і ягід в країнах світу, 2011р.

Країна

виробництво плодів і ягід, т

кількість населення, чол

забезпечення фруктами на 1 особу, кг

Hungary

757517

10030000

75,5

Poland

2597385

38000000

68,4

Austria

504600

8375000

60,3

France

2775364

62800000

44,2

Ukraine

1590837

45871738

34,7

Germany

1178259

81700000

14,4

Russian Federation

1976330

142900000

13,8

France

5848960

62800000

93,1

Hungary

294771

10030000

29,4

Austria

231700

8375000

27,7

Germany

1007900

81700000

12,3

Ukraine

407900

45871738

8,9

Russian Federation

324290

142900000

2,3

Забезпечення фруктами (за даними ФАО)

Забезпечення виноградом (за даними ФАО)

Країна

кг/особу/рік

Країна

кг/особу/рік

1

Austria

115,9

1

Austria

14,09

2

France

57,15

2

Hungary

12,93

3

Hungary

53,21

3

Germany

10,75

4

Germany

52,08

4

France

3,89

5

Russian Federation

49,45

5

Poland

3,88

6

Poland

34,01

6

Russian Federation

3,62

7

Ukraine

26,26

7

Ukraine

1,22

Забезпечення яблуками на одну особу в рік, кг (за даними ФАО)

Країна

2007

1

Austria

62,85

2

Lithuania

52,16

3

Luxembourg

38,24

4

Slovenia

38,04

5

Hungary

37,22

6

The former Yugoslav Republic of Macedonia

35,33

7

Norway

35,28

8

Iran (Islamic Republic of)

32,12

9

Netherlands

31,61

10

Belgium

31,48

11

United Kingdom

30,62

12

Kyrgyzstan

30,5

13

Belarus

28,8

14

Turkey

28,67

15

Iceland

28,53

16

Portugal

28,38

17

Australia

26,25

18

Finland

25,89

19

United States of America

25,52

20

Sweden

24,74

21

Barbados

24,57

22

Democratic People's Republic of Korea

24,54

23

Bahamas

23,02

24

Russian Federation

22,43

25

Germany

21,81

26

Denmark

20,91

27

New Caledonia

20,32

28

Canada

20,31

29

Japan

20,25

30

Israel

19,65

31

Czech Republic

19,08

32

Bosnia and Herzegovina

18,96

33

Poland

18,85

34

Armenia

18,29

35

Albania

18,14

36

Italy

17,44

37

Cyprus

17,42

38

Romania

17,08

39

Croatia

16,92

40

United Arab Emirates

16,92

41

Spain

16,54

42

Argentina

16,3

43

Antigua and Barbuda

16,23

44

French Polynesia

16,02

45

Latvia

15,82

46

Saint Kitts and Nevis

15,44

47

Uzbekistan

15,29

48

Kazakhstan

14,96

49

Greece

14,86

50

Uruguay

14,77

51

Estonia

14,73

52

France

14,68

53

Azerbaijan

14,45

54

Republic of Moldova

14,12

55

China

13,75

56

Saint Vincent and the Grenadines

13,73

57

Malta

12,47

58

Morocco

12,28

59

Nicaragua

11,37

60

Montenegro

11,27

61

Lebanon

11,26

62

Brunei Darussalam

10,59

63

Saudi Arabia

10,52

64

Saint Lucia

10,07

65

Switzerland

9,74

66

Seychelles

9,55

67

Maldives

9,49

68

Syrian Arab Republic

9,44

69

Tunisia

9,37

70

Ukraine

9,37

71

Republic of Korea

9,31

72

World + (Total)

9,13

73

Mauritius

8,81

74

Panama

8,7

75

Jordan

7,95

76

Libya

7,93

77

Algeria

7,85

78

Swaziland

6,98

79

Egypt

6,87

80

Mexico

6,4

81

Bulgaria

6,3

82

Ireland

6,28

83

Turkmenistan

6,23

84

Kuwait

6,18

85

Trinidad and Tobago

5,96

86

Grenada

5,82

87

South Africa

5,81

88

Slovakia

5,74

89

New Zealand

5,49

90

Mongolia

5,43

91

Cape Verde

5,2

92

Botswana

4,84

93

Bermuda

4,8

94

Ecuador

4,72

95

Costa Rica

4,67

96

Jamaica

4,57

97

Brazil

4,3

98

El Salvador

4,29

99

Fiji

4,07

100

Georgia

3,94

101

Peru

3,82

102

Malaysia

3,52

103

Honduras

3,4

104

Serbia

3,28

105

Occupied Palestinian Territory

2,91

106

Dominica

2,86

107

Chile

2,84

108

Lesotho

2,81

109

Nepal

2,49

110

Pakistan

2,35

111

Bolivia (Plurinational State of)

2,34

112

Tajikistan

2,31

113

Belize

2,18

114

Gabon

1,92

115

Netherlands Antilles

1,8

116

Venezuela (Bolivarian Republic of)

1,74

Відновлення керованості соціально-економічних процесів, становлення державної системи дієвого регулювання продовольчого ринку, підтримка вітчизняного товаровиробника, виробництва екологічно чистої та якісної продукції, вирішення соціальних пріоритетів, аграрного виробництва, вимог продовольчої безпеки держави належить до першочергових завдань функціонування господарського механізму продовольчої сфери. До основних проблем розвитку промислового садівництва, вирішення яких повинне спиратися у т.ч. в на державну підтримку, належать наступні:

- розширення площ під сучасними сортами плодово-ягідних насаджень, плоди яких характеризуються високою урожайністю та високими споживчими якостями;

- вдосконалення спеціалізації садівництва у відповідності з розміщенням у тих або інших агрокліматичних зонах, у т.ч. з метою створення «маркетингових конвеєрів» виробництва продукції. Їх сутність передбачає виробництво ранньої продукції на півдні країни та пізньостиглої - на півночі з метою рівномірного забезпечення свіжими плодами та ягодами споживчого ринку протягом року;

- впровадження сучасних, інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки продукції;

- розвиток крапельного зрошення та його державна підтримка у південних регіонах країни;

- державна стандартизація якості продукції промислового садівництва;

- державна підтримка вітчизняної селекції у садівництві;

- протекціоністська політика щодо збільшення присутності вітчизняних товаровиробників на вітчизняному споживчому ринку та активізації зовнішньоекономічної їх діяльності.

У ринкових умовах аграрною політикою держави повинні визначатися, в першу чергу, стратегічні завдання розвитку регіональних агропромислових комплексів і доцільно створювати адекватну природно-економічним умовам і вимогам ринку економічну основу розвитку сільського господарства й агропромислового комплексу. Така база повинна включати формування галузевої та виробничої структури, систему спеціалізації, форми власності і господарювання, механізм міжгалузевих і внутрішньогалузевих відносин та управління. Застосування та ефективність організаційних моделей регіональних виробничих структур забезпечать стабільність виробництва, більш повне використання біокліматичного і генетичного потенціалу, зменшать ресурсну енергоміскість продукції, підвищать продуктивність праці, створять раціональні умови розширеного відтворення тощо [4]. Разом з тим слід зазначити, що останніми роками прийнято ряд ухвал, направлених на відродження і розвиток галузі промислового садівництва. Ця, зокрема, ухвала Кабінету Міністрів України “ Про державну підтримку розвитку садівництва, виноградарства, вирощування саджанців і виноробницької промисловості на період до 2009 р.», а також «Про заходи щодо розвитку садівництва, виноградарства і виноробницької промисловості в 1998-2012 рр. ”, Указ президента України “ Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки ”. У цих і інших законодавчих актах затверджені важливі для розвитку промислового садівництва заходи, що охоплюють питання виділення капітальних вкладень і бюджетних коштів на закладку і ремонт багаторічних насаджень і догляд за ними до початку плодоношення, будівництво об'єктів виробничого і соціально-побутового призначення, виготовлення і придбання спеціалізованої техніки, будівництво зрошувальних систем для садів і виноградників.

Державна підтримка повинна надаватися при наявності обґрунтованого бізнес-плану розвитку галузі в сільськогосподарському підприємстві, проектно-кошторисної документації, професійних кадрів і матеріально-технічної бази. Фінансову допомогу слід надавати насамперед тим підприємствам, які в змозі забезпечити найбільш раціональне та ефективне використання коштів. Але, на жаль, майже щорічно у Верховну Раду вносяться пропозиції щодо змін існуючого порядку використання коштів 1 % збору. Так, у зв'язку з прийняттям Закону України “ Про державний бюджет України на 2011 рік ”, внесені пропозиції щодо змін деяких законів України відносно порядку використання коштів 1 % збору і принципів їх розподілу. Пропонується до 30 відсотків коштів спрямувати на компенсацію відсоткової ставки за довгострокові банківські кредити. На наш погляд, це робити недоцільно, оскільки абсолютній більшості садівницьких підприємств і фермерських господарств при їх сучасному фінансовому стані кредити фактично недоступні. В результаті більшість господарств буде виключена з фінансування за рахунок 70 % коштів, які пропонується направити лише на придбання залізобетонних стовпчиків, дроту та садивного матеріалу. Неприйнятний також передбачений проектом закону принцип розподілу коштів між підприємствами пропорційно середнім обсягам товарної продукції за останні три роки, оскільки він виключає з фінансування розсадницькі та новостворені перспективні господарства. Таким чином, норми у запропонованому проекті закону спрямовані на підтримку й збагачення комерційних банків, а не на розвиток садівництва і виноградарства, а вкладені державою в останні роки понад 400 млн. грн. бюджетних коштів не дадуть віддачі і загальмують розвиток галузі. В числі пріоритетних завдань, які необхідно вирішувати на державному рівні, є цінова і кредитна політика. Поряд з вільним ціноутворенням має бути її державне регулювання. Ціни на плоди та ягоди повинні гарантувати еквівалентність обміну промислової і сільськогосподарської продукції, забезпечення садівницьким господарствам розширеного відтворення багаторічних насаджень, сприяти впровадженню науково-технічного прогресу в галузь і задовольняти зростаючі потреби споживачів на ринку продовольства. Цінова державна підтримка виробників плодів і ягід необхідна в зв'язку з низькою платоспроможністю населення, зокрема вона має бути направлена проти встановлення монополізму промислових переробних і торговельних підприємств у визначенні цін на сировину та вирощену продукцію, відсоткових ставок банками та високих цін на енергоносії, отрутохімікати та мінеральні добрива. Вважаємо за доцільне встановлювати на державному рівні граничні регульовані ціни на матеріально-технічні ресурси, і таким чином, зменшувати їх вплив на рівень собівартості плодів і ягід. Крім того, на наш погляд, система регулювання повинна передбачити надання виробникам пільгових безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодовими і ягідними насадженнями до вступу їх у період товарного плодоношення, знизити існуючі кредитні ставки до 3-5 %, як це робиться у розвинених садівницьких країнах. Зараз високі кредитні ставки не сприяють відродженню галузі, а навпаки - ведуть до її руйнації. Інший шлях державної підтримки - часткове відшкодування державою відсоткових ставок на банківські кредити. Вважаємо, що необхідно відпрацювати методику встановлення на переробних підприємствах граничного рівня договірних цін на плодоягідну сировину, які повинні ґрунтуватися на сезон них і регіональних витратах, пов'язаних з набуттям продукцією споживчих властивостей і якості, з урахуванням прогнозного подорожчання матеріальних ресурсів, росту оплати праці, а також затрат на транспортування, зберігання, переробку й реалізацію продукції. Доцільно змінювати ціни на плоди і ягоди, залежно від попиту і пропозиції, протягом доби [5]. Промислове садівництво є надто ризикованою галуззю, особливо в східній і північній частинах України, де виробництво плодів і ягід значною мірою залежить від погодних умов. Зі зміною клімату, особливо переходом заморозків у пізньовесняний період, ця проблема набуває дуже важливого значення. Захист товаровиробників з боку держави від несприятливих погодно-кліматичних умов, інших негативних факторів здійснюється на основі страхових платежів або бюджетних виплат. Так, субсидування внесків при страхуванні врожаю від дії стихійних сил у середньому по країнах ЄС становить від 30 до 100 %. Водночас необхідно переглянути і політику формування страхових тарифів, привести їх у відповідність з реальними потребами. Страхування повинно сприяти ініціативній фінансовій діяльності у галузі промислового садівництва. В розвинених країнах добровільними страхуванням охоплені майже всі підприємства (більше 90 %), а в Україні - лише 5-7 % [6]. Важлива роль повинна належати державному регулюванню ринку плодів і ягід через законодавчу базу та економічний механізм планування, що необхідно для визначення стратегії розвитку галузі. Планове регулювання включає передусім формування системи ринкових нормативів з урахуванням межі об'єктивних пропорцій обміну.

1.3 Організація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

Однією з основних функцій садівництва є процес створення (відтворення) і продуктивного використання багаторічних насаджень. Особливістю цього процесу є те, що вони створюються безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах і поки що не мають товарної спрямованості. Серед основних чинників підвищення ефективності вітчизняного садівництва на перший план висувається проблема організації перманентного планомірного відтворення плодових і ягідних насаджень. Нині у багатьох господарствах у загальній структурі дуже мала частка молодих насаджень, або ж їх зовсім не має. Саме це є причиною того, що щоразу звужуються масштаби виробництва продукції. Єдиний вихід з такого стану - активізація процесів відтворення багаторічних насаджень.

Для того, щоб у садівницькому господарстві постійно мати стабільну площу плодоносного саду, на приклад 100 га, обов'язково потрібно планомірно закладати нові насадження і заздалегідь визначати рік їх закладання. Як приклад нижче наведено модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень, таблиця 1.3.

Таблиця 1.3

Модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень

Культура

Площа плодоносних насаджень, га

Норма амортизації насаджень, %

Ділянка середньорічної амортизації, га

Час закладання насаджень, рік вступу в плодоношення

Суниця

2,7

33,3

0,90

2

Малина

0,7

12,5

0,09

6

Смородина

2,0

15,0

0,30

4

Аґрус

1,0

12,5

0,12

5

Усього ягідних

6,4

22,1

1,41

Персик

1,2

8,3

0,10

8

Вишня

8,5

7,7

0,65

9

Слива

8,6

6,7

0,52

10

Черешня

3,9

5,0

0,20

15

Абрикос

4,4

5,0

0,22

15

Усього кісточкових

26,6

6,3

1,69

Яблуня і груша на слаборослих підщепах

15,0

8,3

1,24

8

Яблуня і груша на середньо рослих підщепах

14,0

6,7

0,94

10

Яблуня і груша на сіннєвих підщепах

31,0

5,0

1,55

13

Усього зерняткових

60,0

6,2

3,73

Грецький горіх

7,0

2,5

0,17

30

Усього плодових і ягідних

100

7,0

7,0

Для повного оновлення плодоносного саду зерняткових культур різного віку на площі 100 га за чинними нормами амортизації щорічно протягом 20 років потрібно закладати 5 га. У такому разі раціональніше закладати нові насадження не щорічно, а раз у 2 - 3 роки (15- 20 га). Такого ж принципу поетапного закладання садів, особливо зерняткових культур, доцільно дотримуватися і при створені нових садівницьких господарств чи селянських ферм.

РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

ДПДГ- це державне підприємство дослідного господарства.

Господарства досліджують для того, щоб підвищити його рівень ефективності, розширити спеціалізацію, та вийти на новий, ширший рівень виробництва. Впровадити нові сорти плодів, а також удосконалити вирощування старих.

ДПДГ «Мелітопольське» є основною базою для проведення науково-дослідних робіт і подальшого їх експериментального освоєння. Впровадження сортів плодових культур селекції дослідної станції і технологій вирощування інтенсивних насаджень сприяє отриманню високих виробничих та економічних результатів.

Ми зробимо аналіз діяльності ДПДГ «Мелітопольське» Мелітопольського району Запорізької області за 2010 - 2012 роки.

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельного фонду на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Угіддя

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Площа,

га

Структура,

%

Площа,

га

Структура,

%

Площа, га

Структура,

%

Всього сільськогосподарських угідь

1319

100

1645

100

1319

100

Із них рілля

513

39

521

32

573

43

Пшениця озима

139

10

270

16

169

13

Ячмінь яровий

-

-

10

0.6

26

2

Ярові зернові

-

-

-

-

26

2

Соняшник

91

7

20

1.2

19

1.5

Баштані продовольчі

1

0.08

1

0.06

2

0.2

Плоди

442

34

497

30

484

36

Інші землі

133

10

326

20

20

1.5

Розглянувши таблицю 2.1 можна побачити вирощуванням якої сільськогосподарської продукції займається підприємство.

В основному, як ми бачимо, це плоди. Вони займають більш як 30 відсотків всієї площі господарства.

В порівнянні з попереднім 2011 роком, площа яку займають плоди скоротилася з 497 га до 484 га. Це може пояснюватися багатьма зовнішніми або внутрішніми факторами. Перейдемо до розгляду таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники забезпеченості Товариства основними фондами

і ефективності їх використання за 2010-2012рр.на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське"

Показники

2010р.

2011р.

2012р.

Відхилення 2012р. від 2010р.

(+;-)

(%)

Вартість валової продукції, тис.грн

0.53

0.43

1.47

0.94

277

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн

38050

37362

36306

-1744

97

Коефіцієнт зношення

0.18

0.22

0.26

0.08

144

Коефіцієнт придатності

0.83

0.78

0.74

-0.08

90

Фондовіддача, грн.

0.27

0.36

0.19

-0.08

70

Фондомісткість, грн

3.7

2.8

5.22

1.52

141

Як нам відомо чим вищий коефіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів. З цього ми можемо зробити висновок, що підприємство має дуже гарні умови для раціонального використання основних засобів адже коефіцієнт придатності по даним трьох роках значно вищій ніж коефіцієнт зношення. Але проглядається негативна тенденція до зменшення коефіцієнта придатності, в 2010 році він дорівнював понад 0.83, а вже в 2012 році цей показник знизився до 0.74. В той час, як коефіцієнт зношеності поступово збільшує свій показник, якщо в 2010 році він дорівнював лише 0.18 то у 2012 році він підвищився до 0.26. Це і є негативною тенденцією погіршення умов підприємства для раціонального використання основних засобів. А зараз розглянемо таблицю 2.3 в якій чітко показано наявність та потребу підприємства в оборотних коштах.

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення 2012 року від 2010 року

(+;-)

(%)

Виручка від реалізації, тис.грн

7245

12720

6943

-302

96

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн

8177

9607

11826

3650

145

Наявність оборотних коштів

6794

9397

10482

3688

154

Потреба в оборотних коштах

-35895

-35805

-33033

2862

92

Надлишок (брак оборотних коштів)

-29101

-26408

-22551

-6550

77

Коефіцієнт оборотності

3.9

3.9

2.8

-1.11

71

Коефіцієнт завантаження

0.25

0.26

0.36

0.11

144

Тривалість одного обороту, днів

93

94

130.4

37

140

Рентабельність оборотних коштів,%

88

132

59

29

67

Розглянувши таблицю 2.3 можна зробити висновок, що підприємство має 10482 тис. грн. оборотних коштів. А потреба в них за 2012 рік складає 33033 тис. грн., також порівняно з 2010 роком ця потреба в оборотних коштах скоротилася на 2862 тис. грн. Розглянувши таблицю 2.3, перейдемо до таблиці 2.4.

2.2.Ресурсний потенціал підприємств.

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості підприємства ДПДГ "Мелітопольське" фінансовими ресурсами за 2010-2012рр.

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення 2012 р. від 2010 р.

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Власні

44578

97

46981

98

46054

96

1476

103

Залучені

701

1.6

1159

2

2053

4

1352

293

Позикові

500

1.4

-

-

-

-

-

-

Всього

45779

100

48140

100

48107

100

2328

105

Проаналізувавши таблицю 2.4 можемо зробити висновок, що найбільший власний капітал на підприємстві був у 2011 році, а найменший у 2010 році. Позиковий капітал мав місце лише у 2010 році і складав 500 тис.грн.. Щодо залученого капіталу, то він з роками збільшувався, а саме на 1352 тис.грн. в 2012 році в порівнянні з 2010 роком. Щодо загального показника забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами можна сказати, що найбільша забезпеченість була у 2011 році. Найменша у 2010 році, але нажаль у 2012 році цей показник хоч і перевищував показник 2010 року, але був менший за 2011 рік. А саме на 33 тисячі гривень.

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

За даними таблиці 2.5 ми можемо зробить висновок, що собівартість є досить високою, що значно зменшує наш прибуток. Адже прибуток це - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. А наші витрати по деяким видам продукції перевищують наші доходи, як наприклад з пшеницею озимою за даними в нас виходить збиток в 1 тисячу гривень. Що є досить негативно для підприємства. В деяких випадках наш прибуток = 0, наприклад це стосується ячменю, ярових зернових та баштанових. Це теж досить негативно для підприємства, ми не отримуємо прибутку. Найбільше прибутку підприємство отримує з плодів. Плоди є провідною ланкою господарювання нашого підприємства ДПДГ «Мелітопольське».

Таблиця 2.5

Формування прибутку від операційної діяльності за 2012 рік на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське".

Види продукції

Реалізація продукції (робіт, послуг)

У фізичній вазі, ц

Собівартість 1 ц

Ціна реалізації, 1 ц

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн

Доход (виручка від реалізації продукції, тис. грн)

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

Продукція рослинництва

-

-

-

4232

6599

2367

Пшениця озима

9679

7

11

633

632

-1

Ячмінь ярий

581

5

17

31

31

0

Ярові зернові

581

5

17

31

31

0

Соняшник

350

13

25

47

56

9

Баштанові продовольчі

150

3

7

6

6

0

Плоди

22175

11

29

2321

4534

2213

Продукція сільського господарства і послуг всього

-

44

-

6943

6943

0

З огляду на дані таблиці 2.6. ми можемо зробити висновок,що лише в 2012 році підприємство має чистий прибуток, а за попередні роки мало збиток.

Адміністративні витрати у 2012 році значно скоротилися порівняно з попереднім роком, а саме на 974 тисячі гривень.

Дохід від реалізації за останній рік теж значно вищій, ніж за попередні.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів діяльності ДПДГ «Мелітопольське» за 2010 - 2012рр, тис. грн.

Показники

Роки

Відхилення

2010р.

2011р.

2012р.

2011р.

2012р.

Абсол.

%

Абсол.

%

Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

8960

8696

15191

-264

97

6495

157

Податок на додану вартість

1476

1451

2471

-25

98

1020

170

Акцизний збір

-

-

-

-

-

-

-

Інші вирахування з доходу

-

-

-

-

-

-

-

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

7484

7245

12720

-239

97

5475

175

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

5438

6707

10490

1269

123

3783

156

Валовий прибуток

2046

538

2230

-1508

26

1692

414

збиток

-

-

-

-

-

-

-

Інші операційні доходи

855

1909

1147

1054

223

-762

60

Адміністративні витрати

1729

2358

1384

629

136

-974

59

Витрати на збут

877

1183

1417

306

13

234

120

Інші операційні витрати

1102

1010

804

-92

92

-206

79

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

-

-

231

-

-

231

-

збиток

807

2104

-

1297

261

-

-

Фінансові результати від операційної діяльності до оподаткування:

прибуток

-

-

62

-

-

62

-

збиток

550

1700

-

1150

309

-

-

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

-

-

62

-

-

62

-

збиток

550

1700

-

1150

309

-

-

Чистий прибуток

-

-

62

-

-

62

-

збиток

550

1700

-

1150

309

-

-

Рівень рентабельності, %

2.4.Аналіз фінансового стану товариства

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення 2012 року від 2010 року

(+;-)

(%)

Групування активів балансу

45779

48140

48107

2328

105

А1

341

503

244

-97

72

А2

609

798

498

-111

82

А3

7389

9556

12036

4647

163

А4

37440

37283

35329

-2111

94

Групування пасивів балансу

45779

48140

48107

2328

105

П1

701

1159

2053

1352

293

П2

844

301

243

-601

29

П3

-

-

-

-

-

П4

44234

46680

45811

1577

103

Зробивши аналіз таблиці 2.7., щодо ліквідності балансу можемо зробити висновок, що баланс підприємства ДПДГ «Мелітопольське» є ліквідним, адже виконуються майже всі головні умови: А1 >= П1,А2 >= П2, А3 >= П3, А4 <= П4 окрім першої.

Можна зробити висновок, що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є досить низькою. Розглянувши табличку 2.8 ми можемо зробити висновок, що коефіцієнт абсолютної ліквідності досить низький. А це означає що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є доволі низькою. В 2010 році він дорівнював 0.28, а в 2012 він зменшився і дорівнював близько 0.12.Коефіцієнт фінансової стійкості за всі три роки наближений до одиниці в 2012 році він дорівнює 0.95, а в попередніх роках він був вищій, наприклад в 2010 році він дорівнював 0.97. Але коефіцієнт фінансування є дуже низьким, особливо у 2011 році, він дорівнював усього 0.02. Лише у 2012 році він став трохи вищій і дорівнював 0.04. Отже в 2012 році фінансування є більшим ніж в попередні.

Таблиця 2.8

Показники фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники

Формула розрахунку

Орієнтовне позитивне значення показника

Значення показника

Відхилення

2012 р. від

2010 р.

2010

2011

2012

+/-

%

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ф.1 (р.230+р. 240+ р. 220)/ Ф.1 р. 620

0,25 - 0,5

0.28

0.4

0.12

-0.16

43

2. Коефіцієнт загальної ліквідності

Ф.1 р.260/ Ф.1 р. 620

1,0 - 2,0

6.9

9.3

6.2

-0.7

90

3. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності, автономії)

Ф.1 р.380/ Ф.1 р.640

0,25 - 0,5

0.97

0.96

0.95

0.02

98

4. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)

Ф.1 (р.480+р.620)/ Ф.1 р.380

0,5 - 0,1

0.03

0.02

0.04

0.01

133

А зараз перейдемо до таблиці 2.9 в якій ми детальніше проаналізуємо фінансовий стан підприємства ДПДГ "Мелітопольське".

Розрахувавши дані представлені в таблиці 2.9 можемо зробити висновок, що наше підприємство ліквідне.

Це підтверджує порахований коефіцієнт швидкої ліквідності, який становить в 2010 році 0.79, а у 2012 році 0.36.

Також порахований чистий оборотний капітал показує, що активи нашого підприємства є ліквідними.

Таблиця 2.9

Аналіз фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники

Формула розрахунку

Орієнтовне позитивне значення показника

Значення показника

Відхилення 2007 від 2005

2010

2011

2012

+/-

%

Аналіз майнового стану підприємства

Коефіцієнт зносу основних засобів

ф. 1 ряд. 032/ф. ряд. 031

Зменшення

0.18

0.22

0.26

0.08

144

Аналіз ліквідності підприємства

Коефіцієнт швидкої ліквідності

ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 100 - ряд. 110 - ряд. 120 - ряд. 130 - ряд. 140)/ф. 1 ряд. 620

0,6 - 0,8

0.79

1.1

0.36

-0.43

45

Чистий оборотний капітал (тис. грн.)

ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620)

>0, збільшення

7138

9698

10725

3587

150

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

ф. 1 ряд. 380/ф. 1 ряд. 640

>0,5

0.97

0.97

0.95

-0.02

98

Коефіцієнт фінансування

ф. 1 (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ф. 1 ряд 380

<1, зменшення

0.03

0.03

0.05

0.02

167

Аналіз ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності активів

ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 280 (гр. 3) + ряд. 280 (гр. 4))/2

Збільшення

0.16

0.15

0.13

-0.03

81

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 520 : ряд. 600)гр. 3 + (ряд. 520 : ряд. 600) гр. 4))/2

Збільшення

16.7

7.8

7.9

-8.8

47

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 150 : ряд. 210) гр. 3 + (ряд. 150 : ряд. 210) гр. 4))/2

збільшення

6.4

5.5

10.1

3.7

158

Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)

Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

зменшення

57

66

36

-21

63

Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)

Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

зменшення

22

22

46

24

210

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

Ф. 2 ряд. 040/ф. 1 ((ряд. 100 : ряд. 140) гр. 3 + (ряд. 100 : ряд. 140) гр. 4)/2

збільшення

0.8

0.79

0.97

0.17

121

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

Ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 031 (гр. 3) + ряд. 031 (гр. 4))/2

збільшення

0.24

0.23

0.39

0.15

165

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Ф. 2 ряд. 035/ ф. 1 (ряд. 380 (гр. 3) + ряд. 380 (гр. 4))/2

збільшення

0.17

0.16

0.28

0.11

165

Аналіз рентабельності підприємства

Коефіцієнт рентабельності активів

Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 1 (ряд. 280 (гр.3) + ряд. 280 (гр.4))/2

>0,

збільшення

0.01

0.03

0.001

-0.009

10

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ф. 1 (ряд. 380 (гр.3) + ряд. 380 (гр. 4))/2

>0,

збільшення

0.01

0.04

0.001

-0.009

10

Коефіцієнт рентабельності діяльності

Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 2 ряд. 0,35

>0,

збільшення

0.07

0.23

0.005

-0.065

7

Коефіцієнт рентабельності продукції

Ф. 2 ряд. 100 (або ряд. 105) + ряд. 090 - ряд. 060/ф. 2 (ряд. 040 + ряд. 070 + ряд. 080)

>0,

збільшення

0.13

0.12

-0.008

-0.138

-

Розглянемо детальніше Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське".

2.5 Система оподаткування підприємств

Таблиця 2.10

Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське"за 2010-2012рр., тис.грн

Вид платежу

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення

(+,-)

%

ПДВ

1476

1451

2471

995

167

ФСП

1781

1707

1705,5

-75,5

95

Єдиний соціальний внесок

530

1050

709

179

134

Регулююча функція податків проявляється через вплив державного податкового механізму на процеси виробництва й обігу, стимулювання чи уповільнення їхніх темпів, збільшення чи зменшення накопичення капіталу, впливає на зростання чи зниження платоспроможного попиту населення.

Система оподаткування -- це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, встановленому відповідними законами держави.

До поняття податкової системи включається також сукупність принципів, форм, методів встановлення податків, порядку їх зміни; методів податкового контролю та системи відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так як наше підприємство є платником ФСП, то воно звільняється від плати за землю та від податку на прибуток підприємства. Річна сума ФСП в 2010 році склала понад 1781, а у 2012 році це число зменшилось до 1705.5 тис.грн.

Підприємство ДПДГ “ Мелітопольське ” є платником ПДВ. Сума податку на додану вартість в 2012 році збільшилась на 167% порівняно з 2010 роком.

Сума Єдиного соціального внеску також збільшилась у 2012 році порівняно з в 2010 роком на 179 тис.грн., тобто на 134%.

ДПДГ «Мелітопольське» має усі можливості для успішного подальшого розвитку. Для цього потрібно підвищувати рівень виробництва плодів, зменшувати їх собівартість, що можливо завдяки: зростанню урожайності плодів на заміну розширення посівних площ, скорочувати витрати насіння плодів на стадіях збирання, заготівлі та переробки, а також перевезення у пункти продаж.

РОЗДІЛ 3

ОПЕРАТИВНА РОБОТА В ГОСПОДАРСТВІ З КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСУВАННЯМ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

3.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

Однією з основних проблем занепаду вітчизняного садівництва є недостатнє фінансове забезпечення як обігових засобів так і основного капіталу.

Проблемою фінансового забезпечення аграрного сектору займалися такі наукові вчені-економісти як: І. Білорус, М. Дем'яненко, М. Малик, В. Месель - Веселяк, Ю.Лузан, Т. Остапко, І. Ямпольська та ін.

Слід звернути увагу на наказ №792 Міністерства аграрної політики від 9.11.2007 року “ Про затвердження порядку використання бюджетних коштів, передбачених на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства, що спрямовуються на фінансування витрат з проведення науково-технічних досліджень та здійснення розробок у зазначених галузях, а також на фінансування витрат, пов'язаних із зміцненням матеріальної бази, галузевих закладів та їх дослідних господарств ”.

Фінансування науково-технічних досліджень та розробок, а також фінансування витрат, пов'язаних із зміцненням матеріально-технічної бази галузевих наукових закладів та їх дослідних господарств, здійснюється на основі процедури державних закупівель товарів, робіт та послуг і проведення тендерного відбору установ відповідно до Закону України “ Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ”. Кошти збору для фінансування витрат на науково-технічні дослідження та здійснення розробок надаються згідно з договорами між Міністерством аграрної політики України та науково-дослідними установами.

При визначені обсягів фінансової підтримки кожного господарства відповідно до нормативів відповідною Комісією Мінагрополітики встановлюють понижуючий коефіцієнт, величина якого щоразу затверджується відповідним протоколом. При цьому ніякими галузевими документами Мінагрополітики не затверджено методику, яка б визначила порядок та принципи обчислення такого коефіцієнту.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначається основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. На жаль, у цьому законі взагалі не згадуються про галузь садівництва, але споживання фруктів має стати національною програмою з зазначенням механізму закупівлі на державному рівні плодів та їх використання для харчування дітей у дошкільних і шкільних закладах, санаторних та лікувальних закладах. Більшість положень цього Закону може бути використано в діяльності галузі.

Найефективнішою формою фінансової підтримки садівничих підприємств є механізмом здешевлення кредитів комерційних банків.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначено режим кредитної субсидії який полягає у субсидовані частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру відсотка, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого відсотка за кредитами банків у національній валюті, повністю забезпечених заставою, який фактично склався в Україні станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих: а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців; б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців.

Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.

Враховуючи те, що садівництва в сільськогосподарських підприємствах є низькорентабельним, а передбачається значне розширення площ під садами, то найгострішою у промисловому садівництві є проблема залучення інвестицій, її вирішення полягає у формуванні надійних джерел інвестицій та ефективному їх використанні.

3.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для закладанню і вирощування багаторічних насаджень

Стосовно проблеми розвитку системи фінансування галузі садівництва значний вклад в вирішення цієї проблеми зробили такі видатні вчені як: П. Дуброва, О. Єрмаков, О. Шестопопаль, В.Майдебура, В. Рульєв, Д. Чухно, А. Шумейко та ін.

У Державному бюджеті передбачається використання бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб'єктам господарювання у садівництві (табл. 3.1)

Кошти, що надходять до спеціально фонду державного бюджету від збору, спрямовуються:

1) За бюджетною програмою 2801350 “Закладання і нагляд за молодими садами,виноградниками та ягідниками” - 90%, з них на розвиток виноградарства - 70 і садівництва - 30%;

2) За бюджетною програмою 2801510 “Державна підтримка розвитку хмелярства” - 10%.

Бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються садівництвом, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, із урахуванням вартості засобів захисту рослин, спорудження шпалери і краплинного зрощення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у інших суб'єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал, відповідно до затверджених Міністерством аграрної політики України нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладання насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт (наказ №117 від 04.03.2008р. “ Про затвердження нормативів витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація суб'єктам господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві ”) [25].

Таблиця 3.1

Обсяги бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб'єктам господарювання у садівництві, передбачені Державним бюджетом у 2006-2013рр.,тис.грн

Показник

Рік

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Збір на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства

227700

275000

412000

504000

612000

913000

1006000

1180000

Видатки бюджету на закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками

204930

247500

370800

453600

517600

645600

786500

901070

Видатки бюджету на закладання і нагляд за молодими садами

61479

74250

111240

136080

157800

187900

191600

201300

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

- за рахунок державного та місцевих бюджетів;

- запровадження нових механізмів кредитування;

- стимулювання залучення інвестицій;

- податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

- розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік [26] визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв'язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов'язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства.

В межах даної підтримки за бюджетними програмами будуть фінансуватися за рахунок видатків, передбачених Міністерством аграрної політики і продовольства України, з державного бюджету наступні заходи:

- боротьба з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин;

- контроль безпеки та якості продукції;

- часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва;

- докорінне поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу, сорто-дослідних станцій та опорних пунктів;

- селекція в рослинництві, селекція в галузі сортовипробування;

- стимулювання просування продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема через створення мережі оптових ринків;

- часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

- часткова компенсація вартості кредитів, залучених для будівництва виробничих приміщень, а також сховищ для зберігання фруктів;

- часткова компенсація вартості кредитів, залучених для придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, обладнання для виробництва та переробки продукції садівництва.


Подобные документы

  • Платники сільськогосподарського податку. Базовий податковий (звітний) період. Розподіл річної суми фіксованого сільськогосподарського податку. Особливості його сплати з орендованих земель. Ставки збору для багаторічних насаджень, земель водного фонду.

    презентация [434,4 K], добавлен 03.03.2015

  • Велика витратність сільськогосподарської сфери - фактор, що веде до недостачі власних коштів на фінансування подальшої діяльності підприємств. Відсутність ліквідної застави - вагома причина відмови банків у кредитуванні аграрних виробників в Україні.

    статья [16,7 K], добавлен 21.09.2017

  • Класифікація витрат бюджету, їхній склад і структура. Особливості механізму бюджетного фінансування і кредитування. Прогноз зведеного бюджету України за основними видами доходів і видатків. Заходи щодо удосконалення системи бюджетного фінансування витрат.

    дипломная работа [73,2 K], добавлен 10.11.2011

  • Проблема фінансування державного апарату в Україні. Вивчення сучасного стану бюджету міста і Оболонського району Києва. Аналіз видатків бюджету на фінансування державного апарату. Аналіз кон’юнктури внутрішніх коливань і ефективності структурної політики.

    дипломная работа [742,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Бюджетний контроль в Україні. Поняття і принципи бюджетного фінансування. Статті видатків державного бюджету. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, його принципи та об’єкти. Значення державного кредиту. Фонди державного соціального страхування.

    контрольная работа [38,7 K], добавлен 13.12.2014

  • Економічна сутність і види фінансових ресурсів державного підприємства. Особливості їх структури і нормативно-правового регулювання. Аналіз показників фінансового стану БЦДСС, оцінка структури джерел формування фінансових ресурсів, шляхи оптимізації.

    дипломная работа [732,1 K], добавлен 13.04.2012

  • Аналіз сучасного стану медичного страхування в Україні та шляхів його поліпшення. Чинники, що формують ставлення громадськості до добровільного медичного страхування та перспектив його розвитку в Україні як джерела фінансування галузі охорони здоров'я.

    автореферат [49,4 K], добавлен 20.09.2014

  • Концептуальні основи, структура та проблеми фінансування соціально-економічної сфери в Україні. Аналіз планування та порядку фінансування видатків на соціальну сферу на прикладі Бабушкінського району м. Дніпропетровська та шляхи їх удосконалення.

    дипломная работа [835,0 K], добавлен 20.02.2011

  • Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.

    курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013

  • Проблема загострення кризи державних і регіональних фінансів. Використання цільових бюджетних фондів і механізмів зв'язаного кредитування як інструментів бюджетного фінансування. Аналіз бюджетної політики, її функцій, обмежень, динаміки та ефективності.

    реферат [26,9 K], добавлен 18.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.