Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ.

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

1.1 Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

1.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень

1.3 Органіація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

РОЗДІЛ 2. Фінансово-економічна характеристика підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Ресурсний потенціал підприємств

2.3 Оцінка фінансових результатів господарювання

2.4 Сучасний фінансовий стан підприємства

2.5 Система оподаткування підприємств

РОЗДІЛ 3. Оперативна робота в господарстві з контролю за фінансуванням витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень

3.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

3.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування баготорічних насаджень

3.3 Основні напрями активізації державного протекціонізму відродження та подальшого поступу промислового садівництва в Україні

3.4 Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджань

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Плодівництво-це велика галузь с/г виробництва плодів, ягід і горіхів. Воно включає в себе власне плодівництво, ягідництво і розсадництво. Плоди - це цінні продукти харчування, що містять цукру, різні органічні кислоти, жири, вітаміни. Плоди служать сировиною для харчової промисловості, що виробляє варення, соки, компоти, сиропи, джеми, вино, спирт. Можна використовувати також олії з кісточок-абрикосове, сливове, персикове, а з вичавків яблук і груш робити різні солодощі, масло і кормову борошно. Плодові насадження грають велику роль в парковому господарстві, мають естетичне значення.

В Україні можна успішно вирощувати всі, без винятку, плодові і ягідні культури помірного клімату. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, в тому числі структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру й, натомість, збільшується частка плодів, ягід і овочів. Це, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва конкретних видів плодів і ягід, є орієнтиром розвитку промислового садівництва на перспективу.

Актуальність проблеми. Згідно проведеного аналізу, експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я [1] встановлено, що здоров'я людини в основному залежить від харчування. Раціональне споживання харчових продуктів сприяє нормальному розвитку дітей, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності тощо. Значна кількість захворювань зростає саме через недоотримання людиною біологічно корисних речовин, таких як мікро- та макроелементи, вітаміни, пектинові речовини та ін. Провідним у даному напрямі є забезпечення населення свіжою продукцією впродовж року та виробництво високоякісної продукції дитячого харчування, такої як соки, пюре тощо. Особливого значення за сучасних умов набуває не лише отримання високоякісних плодів та ягід, а й їх зберігання та переробка із максимально можливим збереженням біологічно цінних речовин. Важливим напрямом також є відновлення експортного потенціалу України та зменшення імпортної низькоякісної сировини як для прямого споживання населенням, так і для таких галузей харчової промисловості, як кондитерська, харчоконцентратна тощо.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід і виявлення резервів фінансування багаторічних насаджень.

Реалізація поставленої мети обумовлене вирішенням наступних завдань:

· Розкрити теоретичні основи фінансування та кредитування витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень.

· Дослідити і визначити методологічні підходи.

· Охарактеризувати фінансово-економічну діяльність підприємства ДПДГ “ Мелітопольське ”.

· Розробити заходи оптимізації фінансування та кредитування багаторічних насаджень.

Теоретична та методологічна база дослідження. Теоретичну та методологічну основу курсової роботи склали фундаментальні концепції та ідеї, обґрунтовані і представлені в класичній і неокласичної економічної літератури, досягнення природничих наук, дослідження вчених, що відносяться до досліджуваного предмета.

Об'єктом дослідження виступають сукупність економічних відносин пов'язаних з ДПДГ “Мелітопольське ”.

Методи дослідження : метод порівняння, метод логічних співставлень, статистичних методів, метод аналізу відхилень, горизонтальний і вертикальний аналіз.

Основою даної роботи стало бухгалтерська і фінансова звітність підприємства за досліджуваний період, закони України, нормативні та підзаконні акти, методичні рекомендації.

Курсова робота розміщена на 47 сторінках друкованого тексту, та містить 16 таблиць та додатки. Список використаних джерел включає 36 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ І КРЕДИТУВАННЯ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

1.1 Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

З переведенням усіх сфер економіки на переважно інтенсивний шлях розвитку неминуче посилюється увага до теоретичних та практичних аспектів інтенсифікації. Інтенсифікація садівництва, як і інших галузей сільського господарства, стає основним напрямом розширеного відтворення в галузі, за якого збільшення виробництва продукції відбувається переважно через поширення інтенсивних чинників. Садівництво за своєю природною суттю відноситься до високоінтенсивних галузей, тому головна ідея цієї роботи це підвищення ефективності використання усього виробничого потенціалу на основі посилення засад інтенсифікації.

Для того, щоб забезпечити високу окупність додаткових вкладень у сільському господарстві, а сааме у садівництві, потрібно постійно удосконалювати технологію і організацію виробництва, використовувати більш дієві системи ведення галузі, що повністю основані на досягненнях науково-технічного процесу. Ще К.Маркс писав, що ”… в економічному значені під інтенсивною культурою ми розуміємо не що інше, як концентрацію капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між земельними ділянками, які лежать одна біля другої ” [ 36].

В. І. Ленін відзначав суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, як: “ Щоб збільшити в значних розмірах кількість капіталу, який вкладається в землю, треба винайти нові машини, нові системи, нові способи утримання худоби, переведення продукту і т. ін. ”.

Важлива особливість інтенсифікації садівництва - між витратами виробництва і кінцевим його результатом, окрім землі, використовуються живі організми - основний капітал. Процес відтворення цього капіталу може здійснюватися інтенсивно, або ж екстенсивно.

Отже, процес інтенсифікації садівництва не може характеризуватися однозначно, він має розглядатися комплексно, водночас враховуючи як рівень виробничих витрат і обсяг основних засобів виробництва, так і ефективність використання землі.

Важливим напрямом інтенсифікації садівництва є удобрення плодових і ягідних культур, захист їх від шкідників та хвороб. Вирішальну роль у збереженні якості продукції належить оптимізації співвідношення доз внесення поживних речовин і видів мінеральних добрив та строків їх внесення. Дотримання цих та інших важливих складових науково-технологічного процесу призведе до підвищення ефективності продукції садівництва.

1.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень.

Витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень становлять окрему групу капітальних інвестицій на сільськогосподарських підприємствах. Об'єктами обліку витрат на багаторічні насадження є види насаджень: сади плодові; ягідні; плодові чагарникові насадження; виноградники; хмільники; полезахисні лісові смуги; заліснення та закріплення пісків; лісові смуги на схилах балок, ярів і байраків. За цими ж об'єктами ведуть і аналітичний облік із зазначенням дати закладання насаджень та їх місцезнаходження.

Агротехніка і організація окремих робіт майже такі ж, як і при вирощуванні польових культур. Тому аналітичний облік витрат на закладання і вирощування насаджень ведуть у Виробничому звіті за тими ж статтями, що і для культур рослинництва згідно з П(С) БО 16 "Витрати": матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати. Для списання витрат на закладання і вирощування багаторічних насаджень використовують ті ж документи, що й на польові культури.

По закінченню робіт, пов'язаних з закладанням і вирощуванням багаторічних насаджень, комісія складає Акт на приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма ДБАСГ-1) який є підставою для оприбуткування насаджень до складу незрілих довгострокових біологічних активів. При цьому дебетуються субрахунки 165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю" або 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю" і кредитується субрахунок 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Проблемою садівництва займаються Інститут садівництва НААН разом з дослідними станціями мережі, Інститутом помології ім. Л.П.Симиренка НААН, іншими науковими установами Національної академії аграрних наук. Створюється безліч програм, наприклад науково-технічна програма «Садівництво» на 2011-2015 рр.

Ведення плодівництва пов'язане з певними труднощами. Плоди є мало транспортабельною і продукцією, яка швидко псується. У зв'язку з цим потрібна швидка їх реалізація, надійні партнери, наявність холодильників, хороших сховищ, переробних цехів та підприємств, спеціалізованих транспортних засобів - рефрижераторів. Для плодівництва характерна велика потреба в трудових ресурсах порівняно короткий період (збирання врожаю), який під час збігається з прибиранням овочів, винограду, картоплі. Для ведення плодівництва потрібні хороші ґрунту, в ньому застосовують великі дози органічних добрив.

Плодівництво - трудомістка галузь. Витрати праці в ньому на гектар досягають 700 чол. - час, і більше, не включаючи реалізацію і переробку нестандартної продукції.

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

- за рахунок державного та місцевих бюджетів;

- запровадження нових механізмів кредитування;

- стимулювання залучення інвестицій;

- податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

- розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” [2] та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв'язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов'язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства. Розглянемо таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз обсягів виробництва яблук у Польщі та Україні, тис. т.

Роки	Польща	Україна	Індекс Україна / Польща
1992-1993	1705	1460	0,86
1999-2000	1527	472	0,31
2004-2005	2298	718	0,31
2009-2011	2243	875	0,39
Індекс 2009-2011 до 1992-1993 рр.	1,32	0,59

Як ми бачимо з даних таблиці 1.1 Україна виробляє меншу кількість яблук, а ніж Польша. Але починаючи з 2004 року обсяг виробництва в Україні поступово збільшується. Порівняємо ці показники зі світовими за 2011 рік.

Як ми можемо бачити з таблиці 1.2 Україна знаходиться лише на 70 місці, це не одне з передових місць, але й і не одне з останніх. Україні в значній мірі є до чого прагнути. Маючи найродючіші землі і трудові ресурси, якщо правильно підібрати програму, то наша країна може з легкістю посісти одне з передових місць, серед країн світу. Ринковий механізм господарювання повинен функціонувати у взаємоузгодженні з державним регулюванням аграрної сфери економіки, зокрема промислового садівництва.

Як зазначає В.Г. Андрійчук, держава в економіці має відігравати головну роль і постійно виконувати п'ять найголовніших її завдань, без яких неможливий сталий розвиток, який скорочує бідність [3]: утвердження основ законності; підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності; фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури; підтримка незахищених груп населення; захист навколишнього середовища.

Впровадження ефективних механізмів державного регулювання є складним завданням, яке потребує нагального вирішення. Нині не викликає сумнівів теза про необхідність державного регулювання аграрної сфери економіки. Частина науковців навіть обстоює думку про максимальну роль держави в регулюванні аграрної сфери.

Таблиця 1.2

Виробництво плодів і ягід в країнах світу, 2011р.
Країна	виробництво плодів і ягід, т	кількість населення, чол	забезпечення фруктами на 1 особу, кг
Hungary	757517	10030000	75,5
Poland	2597385	38000000	68,4
Austria	504600	8375000	60,3
France	2775364	62800000	44,2
Ukraine	1590837	45871738	34,7
Germany	1178259	81700000	14,4
Russian Federation	1976330	142900000	13,8
France	5848960	62800000	93,1
Hungary	294771	10030000	29,4
Austria	231700	8375000	27,7
Germany	1007900	81700000	12,3
Ukraine	407900	45871738	8,9
Russian Federation	324290	142900000	2,3

Забезпечення фруктами (за даними ФАО)	Забезпечення виноградом (за даними ФАО)
№	Країна	кг/особу/рік	№	Країна	кг/особу/рік
1	Austria	115,9	1	Austria	14,09
2	France	57,15	2	Hungary	12,93
3	Hungary	53,21	3	Germany	10,75
4	Germany	52,08	4	France	3,89
5	Russian Federation	49,45	5	Poland	3,88
6	Poland	34,01	6	Russian Federation	3,62
7	Ukraine	26,26	7	Ukraine	1,22

	Забезпечення яблуками на одну особу в рік, кг (за даними ФАО)
	Країна	2007
1	Austria	62,85
2	Lithuania	52,16
3	Luxembourg	38,24
4	Slovenia	38,04
5	Hungary	37,22
6	The former Yugoslav Republic of Macedonia	35,33
7	Norway	35,28
8	Iran (Islamic Republic of)	32,12
9	Netherlands	31,61
10	Belgium	31,48
11	United Kingdom	30,62
12	Kyrgyzstan	30,5
13	Belarus	28,8
14	Turkey	28,67
15	Iceland	28,53
16	Portugal	28,38
17	Australia	26,25
18	Finland	25,89
19	United States of America	25,52
20	Sweden	24,74
21	Barbados	24,57
22	Democratic People's Republic of Korea	24,54
23	Bahamas	23,02
24	Russian Federation	22,43
25	Germany	21,81
26	Denmark	20,91
27	New Caledonia	20,32
28	Canada	20,31
29	Japan	20,25
30	Israel	19,65
31	Czech Republic	19,08
32	Bosnia and Herzegovina	18,96
33	Poland	18,85
34	Armenia	18,29
35	Albania	18,14
36	Italy	17,44
37	Cyprus	17,42
38	Romania	17,08
39	Croatia	16,92
40	United Arab Emirates	16,92
41	Spain	16,54
42	Argentina	16,3
43	Antigua and Barbuda	16,23
44	French Polynesia	16,02
45	Latvia	15,82
46	Saint Kitts and Nevis	15,44
47	Uzbekistan	15,29
48	Kazakhstan	14,96
49	Greece	14,86
50	Uruguay	14,77
51	Estonia	14,73
52	France	14,68
53	Azerbaijan	14,45
54	Republic of Moldova	14,12
55	China	13,75
56	Saint Vincent and the Grenadines	13,73
57	Malta	12,47
58	Morocco	12,28
59	Nicaragua	11,37
60	Montenegro	11,27
61	Lebanon	11,26
62	Brunei Darussalam	10,59
63	Saudi Arabia	10,52
64	Saint Lucia	10,07
65	Switzerland	9,74
66	Seychelles	9,55
67	Maldives	9,49
68	Syrian Arab Republic	9,44
69	Tunisia	9,37
70	Ukraine	9,37
71	Republic of Korea	9,31
72	World + (Total)	9,13
73	Mauritius	8,81
74	Panama	8,7
75	Jordan	7,95
76	Libya	7,93
77	Algeria	7,85
78	Swaziland	6,98
79	Egypt	6,87
80	Mexico	6,4
81	Bulgaria	6,3
82	Ireland	6,28
83	Turkmenistan	6,23
84	Kuwait	6,18
85	Trinidad and Tobago	5,96
86	Grenada	5,82
87	South Africa	5,81
88	Slovakia	5,74
89	New Zealand	5,49
90	Mongolia	5,43
91	Cape Verde	5,2
92	Botswana	4,84
93	Bermuda	4,8
94	Ecuador	4,72
95	Costa Rica	4,67
96	Jamaica	4,57
97	Brazil	4,3
98	El Salvador	4,29
99	Fiji	4,07
100	Georgia	3,94
101	Peru	3,82
102	Malaysia	3,52
103	Honduras	3,4
104	Serbia	3,28
105	Occupied Palestinian Territory	2,91
106	Dominica	2,86
107	Chile	2,84
108	Lesotho	2,81
109	Nepal	2,49
110	Pakistan	2,35
111	Bolivia (Plurinational State of)	2,34
112	Tajikistan	2,31
113	Belize	2,18
114	Gabon	1,92
115	Netherlands Antilles	1,8
116	Venezuela (Bolivarian Republic of)	1,74

Відновлення керованості соціально-економічних процесів, становлення державної системи дієвого регулювання продовольчого ринку, підтримка вітчизняного товаровиробника, виробництва екологічно чистої та якісної продукції, вирішення соціальних пріоритетів, аграрного виробництва, вимог продовольчої безпеки держави належить до першочергових завдань функціонування господарського механізму продовольчої сфери. До основних проблем розвитку промислового садівництва, вирішення яких повинне спиратися у т.ч. в на державну підтримку, належать наступні:

- розширення площ під сучасними сортами плодово-ягідних насаджень, плоди яких характеризуються високою урожайністю та високими споживчими якостями;

- вдосконалення спеціалізації садівництва у відповідності з розміщенням у тих або інших агрокліматичних зонах, у т.ч. з метою створення «маркетингових конвеєрів» виробництва продукції. Їх сутність передбачає виробництво ранньої продукції на півдні країни та пізньостиглої - на півночі з метою рівномірного забезпечення свіжими плодами та ягодами споживчого ринку протягом року;

- впровадження сучасних, інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки продукції;

- розвиток крапельного зрошення та його державна підтримка у південних регіонах країни;

- державна стандартизація якості продукції промислового садівництва;

- державна підтримка вітчизняної селекції у садівництві;

- протекціоністська політика щодо збільшення присутності вітчизняних товаровиробників на вітчизняному споживчому ринку та активізації зовнішньоекономічної їх діяльності.

У ринкових умовах аграрною політикою держави повинні визначатися, в першу чергу, стратегічні завдання розвитку регіональних агропромислових комплексів і доцільно створювати адекватну природно-економічним умовам і вимогам ринку економічну основу розвитку сільського господарства й агропромислового комплексу. Така база повинна включати формування галузевої та виробничої структури, систему спеціалізації, форми власності і господарювання, механізм міжгалузевих і внутрішньогалузевих відносин та управління. Застосування та ефективність організаційних моделей регіональних виробничих структур забезпечать стабільність виробництва, більш повне використання біокліматичного і генетичного потенціалу, зменшать ресурсну енергоміскість продукції, підвищать продуктивність праці, створять раціональні умови розширеного відтворення тощо [4]. Разом з тим слід зазначити, що останніми роками прийнято ряд ухвал, направлених на відродження і розвиток галузі промислового садівництва. Ця, зокрема, ухвала Кабінету Міністрів України “ Про державну підтримку розвитку садівництва, виноградарства, вирощування саджанців і виноробницької промисловості на період до 2009 р.», а також «Про заходи щодо розвитку садівництва, виноградарства і виноробницької промисловості в 1998-2012 рр. ”, Указ президента України “ Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки ”. У цих і інших законодавчих актах затверджені важливі для розвитку промислового садівництва заходи, що охоплюють питання виділення капітальних вкладень і бюджетних коштів на закладку і ремонт багаторічних насаджень і догляд за ними до початку плодоношення, будівництво об'єктів виробничого і соціально-побутового призначення, виготовлення і придбання спеціалізованої техніки, будівництво зрошувальних систем для садів і виноградників.

Державна підтримка повинна надаватися при наявності обґрунтованого бізнес-плану розвитку галузі в сільськогосподарському підприємстві, проектно-кошторисної документації, професійних кадрів і матеріально-технічної бази. Фінансову допомогу слід надавати насамперед тим підприємствам, які в змозі забезпечити найбільш раціональне та ефективне використання коштів. Але, на жаль, майже щорічно у Верховну Раду вносяться пропозиції щодо змін існуючого порядку використання коштів 1 % збору. Так, у зв'язку з прийняттям Закону України “ Про державний бюджет України на 2011 рік ”, внесені пропозиції щодо змін деяких законів України відносно порядку використання коштів 1 % збору і принципів їх розподілу. Пропонується до 30 відсотків коштів спрямувати на компенсацію відсоткової ставки за довгострокові банківські кредити. На наш погляд, це робити недоцільно, оскільки абсолютній більшості садівницьких підприємств і фермерських господарств при їх сучасному фінансовому стані кредити фактично недоступні. В результаті більшість господарств буде виключена з фінансування за рахунок 70 % коштів, які пропонується направити лише на придбання залізобетонних стовпчиків, дроту та садивного матеріалу. Неприйнятний також передбачений проектом закону принцип розподілу коштів між підприємствами пропорційно середнім обсягам товарної продукції за останні три роки, оскільки він виключає з фінансування розсадницькі та новостворені перспективні господарства. Таким чином, норми у запропонованому проекті закону спрямовані на підтримку й збагачення комерційних банків, а не на розвиток садівництва і виноградарства, а вкладені державою в останні роки понад 400 млн. грн. бюджетних коштів не дадуть віддачі і загальмують розвиток галузі. В числі пріоритетних завдань, які необхідно вирішувати на державному рівні, є цінова і кредитна політика. Поряд з вільним ціноутворенням має бути її державне регулювання. Ціни на плоди та ягоди повинні гарантувати еквівалентність обміну промислової і сільськогосподарської продукції, забезпечення садівницьким господарствам розширеного відтворення багаторічних насаджень, сприяти впровадженню науково-технічного прогресу в галузь і задовольняти зростаючі потреби споживачів на ринку продовольства. Цінова державна підтримка виробників плодів і ягід необхідна в зв'язку з низькою платоспроможністю населення, зокрема вона має бути направлена проти встановлення монополізму промислових переробних і торговельних підприємств у визначенні цін на сировину та вирощену продукцію, відсоткових ставок банками та високих цін на енергоносії, отрутохімікати та мінеральні добрива. Вважаємо за доцільне встановлювати на державному рівні граничні регульовані ціни на матеріально-технічні ресурси, і таким чином, зменшувати їх вплив на рівень собівартості плодів і ягід. Крім того, на наш погляд, система регулювання повинна передбачити надання виробникам пільгових безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодовими і ягідними насадженнями до вступу їх у період товарного плодоношення, знизити існуючі кредитні ставки до 3-5 %, як це робиться у розвинених садівницьких країнах. Зараз високі кредитні ставки не сприяють відродженню галузі, а навпаки - ведуть до її руйнації. Інший шлях державної підтримки - часткове відшкодування державою відсоткових ставок на банківські кредити. Вважаємо, що необхідно відпрацювати методику встановлення на переробних підприємствах граничного рівня договірних цін на плодоягідну сировину, які повинні ґрунтуватися на сезон них і регіональних витратах, пов'язаних з набуттям продукцією споживчих властивостей і якості, з урахуванням прогнозного подорожчання матеріальних ресурсів, росту оплати праці, а також затрат на транспортування, зберігання, переробку й реалізацію продукції. Доцільно змінювати ціни на плоди і ягоди, залежно від попиту і пропозиції, протягом доби [5]. Промислове садівництво є надто ризикованою галуззю, особливо в східній і північній частинах України, де виробництво плодів і ягід значною мірою залежить від погодних умов. Зі зміною клімату, особливо переходом заморозків у пізньовесняний період, ця проблема набуває дуже важливого значення. Захист товаровиробників з боку держави від несприятливих погодно-кліматичних умов, інших негативних факторів здійснюється на основі страхових платежів або бюджетних виплат. Так, субсидування внесків при страхуванні врожаю від дії стихійних сил у середньому по країнах ЄС становить від 30 до 100 %. Водночас необхідно переглянути і політику формування страхових тарифів, привести їх у відповідність з реальними потребами. Страхування повинно сприяти ініціативній фінансовій діяльності у галузі промислового садівництва. В розвинених країнах добровільними страхуванням охоплені майже всі підприємства (більше 90 %), а в Україні - лише 5-7 % [6]. Важлива роль повинна належати державному регулюванню ринку плодів і ягід через законодавчу базу та економічний механізм планування, що необхідно для визначення стратегії розвитку галузі. Планове регулювання включає передусім формування системи ринкових нормативів з урахуванням межі об'єктивних пропорцій обміну.

1.3 Організація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

Однією з основних функцій садівництва є процес створення (відтворення) і продуктивного використання багаторічних насаджень. Особливістю цього процесу є те, що вони створюються безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах і поки що не мають товарної спрямованості. Серед основних чинників підвищення ефективності вітчизняного садівництва на перший план висувається проблема організації перманентного планомірного відтворення плодових і ягідних насаджень. Нині у багатьох господарствах у загальній структурі дуже мала частка молодих насаджень, або ж їх зовсім не має. Саме це є причиною того, що щоразу звужуються масштаби виробництва продукції. Єдиний вихід з такого стану - активізація процесів відтворення багаторічних насаджень.

Для того, щоб у садівницькому господарстві постійно мати стабільну площу плодоносного саду, на приклад 100 га, обов'язково потрібно планомірно закладати нові насадження і заздалегідь визначати рік їх закладання. Як приклад нижче наведено модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень, таблиця 1.3.

Таблиця 1.3

Модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень

Культура	Площа плодоносних насаджень, га	Норма амортизації насаджень, %	Ділянка середньорічної амортизації, га	Час закладання насаджень, рік вступу в плодоношення
Суниця	2,7	33,3	0,90	2
Малина	0,7	12,5	0,09	6
Смородина	2,0	15,0	0,30	4
Аґрус	1,0	12,5	0,12	5
Усього ягідних	6,4	22,1	1,41
Персик	1,2	8,3	0,10	8
Вишня	8,5	7,7	0,65	9
Слива	8,6	6,7	0,52	10
Черешня	3,9	5,0	0,20	15
Абрикос	4,4	5,0	0,22	15
Усього кісточкових	26,6	6,3	1,69
Яблуня і груша на слаборослих підщепах	15,0	8,3	1,24	8
Яблуня і груша на середньо рослих підщепах	14,0	6,7	0,94	10
Яблуня і груша на сіннєвих підщепах	31,0	5,0	1,55	13
Усього зерняткових	60,0	6,2	3,73
Грецький горіх	7,0	2,5	0,17	30
Усього плодових і ягідних	100	7,0	7,0

Для повного оновлення плодоносного саду зерняткових культур різного віку на площі 100 га за чинними нормами амортизації щорічно протягом 20 років потрібно закладати 5 га. У такому разі раціональніше закладати нові насадження не щорічно, а раз у 2 - 3 роки (15- 20 га). Такого ж принципу поетапного закладання садів, особливо зерняткових культур, доцільно дотримуватися і при створені нових садівницьких господарств чи селянських ферм.

РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

ДПДГ- це державне підприємство дослідного господарства.

Господарства досліджують для того, щоб підвищити його рівень ефективності, розширити спеціалізацію, та вийти на новий, ширший рівень виробництва. Впровадити нові сорти плодів, а також удосконалити вирощування старих.

ДПДГ «Мелітопольське» є основною базою для проведення науково-дослідних робіт і подальшого їх експериментального освоєння. Впровадження сортів плодових культур селекції дослідної станції і технологій вирощування інтенсивних насаджень сприяє отриманню високих виробничих та економічних результатів.

Ми зробимо аналіз діяльності ДПДГ «Мелітопольське» Мелітопольського району Запорізької області за 2010 - 2012 роки.

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельного фонду на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Угіддя	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %
Всього сільськогосподарських угідь	1319	100	1645	100	1319	100
Із них рілля	513	39	521	32	573	43
Пшениця озима	139	10	270	16	169	13
Ячмінь яровий	-	-	10	0.6	26	2
Ярові зернові	-	-	-	-	26	2
Соняшник	91	7	20	1.2	19	1.5
Баштані продовольчі	1	0.08	1	0.06	2	0.2
Плоди	442	34	497	30	484	36
Інші землі	133	10	326	20	20	1.5

Розглянувши таблицю 2.1 можна побачити вирощуванням якої сільськогосподарської продукції займається підприємство.

В основному, як ми бачимо, це плоди. Вони займають більш як 30 відсотків всієї площі господарства.

В порівнянні з попереднім 2011 роком, площа яку займають плоди скоротилася з 497 га до 484 га. Це може пояснюватися багатьма зовнішніми або внутрішніми факторами. Перейдемо до розгляду таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники забезпеченості Товариства основними фондами

і ефективності їх використання за 2010-2012рр.на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське"

Показники	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення 2012р. від 2010р.
				(+;-)	(%)
Вартість валової продукції, тис.грн	0.53	0.43	1.47	0.94	277
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн	38050	37362	36306	-1744	97
Коефіцієнт зношення	0.18	0.22	0.26	0.08	144
Коефіцієнт придатності	0.83	0.78	0.74	-0.08	90
Фондовіддача, грн.	0.27	0.36	0.19	-0.08	70
Фондомісткість, грн	3.7	2.8	5.22	1.52	141

Як нам відомо чим вищий коефіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів. З цього ми можемо зробити висновок, що підприємство має дуже гарні умови для раціонального використання основних засобів адже коефіцієнт придатності по даним трьох роках значно вищій ніж коефіцієнт зношення. Але проглядається негативна тенденція до зменшення коефіцієнта придатності, в 2010 році він дорівнював понад 0.83, а вже в 2012 році цей показник знизився до 0.74. В той час, як коефіцієнт зношеності поступово збільшує свій показник, якщо в 2010 році він дорівнював лише 0.18 то у 2012 році він підвищився до 0.26. Це і є негативною тенденцією погіршення умов підприємства для раціонального використання основних засобів. А зараз розглянемо таблицю 2.3 в якій чітко показано наявність та потребу підприємства в оборотних коштах.

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року від 2010 року
				(+;-)	(%)
Виручка від реалізації, тис.грн	7245	12720	6943	-302	96
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн	8177	9607	11826	3650	145
Наявність оборотних коштів	6794	9397	10482	3688	154
Потреба в оборотних коштах	-35895	-35805	-33033	2862	92
Надлишок (брак оборотних коштів)	-29101	-26408	-22551	-6550	77
Коефіцієнт оборотності	3.9	3.9	2.8	-1.11	71
Коефіцієнт завантаження	0.25	0.26	0.36	0.11	144
Тривалість одного обороту, днів	93	94	130.4	37	140
Рентабельність оборотних коштів,%	88	132	59	29	67

Розглянувши таблицю 2.3 можна зробити висновок, що підприємство має 10482 тис. грн. оборотних коштів. А потреба в них за 2012 рік складає 33033 тис. грн., також порівняно з 2010 роком ця потреба в оборотних коштах скоротилася на 2862 тис. грн. Розглянувши таблицю 2.3, перейдемо до таблиці 2.4.

2.2.Ресурсний потенціал підприємств.

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості підприємства ДПДГ "Мелітопольське" фінансовими ресурсами за 2010-2012рр.

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 р. від 2010 р.
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Власні	44578	97	46981	98	46054	96	1476	103
Залучені	701	1.6	1159	2	2053	4	1352	293
Позикові	500	1.4	-	-	-	-	-	-
Всього	45779	100	48140	100	48107	100	2328	105

Проаналізувавши таблицю 2.4 можемо зробити висновок, що найбільший власний капітал на підприємстві був у 2011 році, а найменший у 2010 році. Позиковий капітал мав місце лише у 2010 році і складав 500 тис.грн.. Щодо залученого капіталу, то він з роками збільшувався, а саме на 1352 тис.грн. в 2012 році в порівнянні з 2010 роком. Щодо загального показника забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами можна сказати, що найбільша забезпеченість була у 2011 році. Найменша у 2010 році, але нажаль у 2012 році цей показник хоч і перевищував показник 2010 року, але був менший за 2011 рік. А саме на 33 тисячі гривень.

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

За даними таблиці 2.5 ми можемо зробить висновок, що собівартість є досить високою, що значно зменшує наш прибуток. Адже прибуток це - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. А наші витрати по деяким видам продукції перевищують наші доходи, як наприклад з пшеницею озимою за даними в нас виходить збиток в 1 тисячу гривень. Що є досить негативно для підприємства. В деяких випадках наш прибуток = 0, наприклад це стосується ячменю, ярових зернових та баштанових. Це теж досить негативно для підприємства, ми не отримуємо прибутку. Найбільше прибутку підприємство отримує з плодів. Плоди є провідною ланкою господарювання нашого підприємства ДПДГ «Мелітопольське».

Таблиця 2.5

Формування прибутку від операційної діяльності за 2012 рік на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське".

Види продукції	Реалізація продукції (робіт, послуг)
	У фізичній вазі, ц	Собівартість 1 ц	Ціна реалізації, 1 ц	Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	Доход (виручка від реалізації продукції, тис. грн)	Прибуток (збиток) від операційної діяльності
Продукція рослинництва	-	-	-	4232	6599	2367
Пшениця озима	9679	7	11	633	632	-1
Ячмінь ярий	581	5	17	31	31	0
Ярові зернові	581	5	17	31	31	0
Соняшник	350	13	25	47	56	9
Баштанові продовольчі	150	3	7	6	6	0
Плоди	22175	11	29	2321	4534	2213
Продукція сільського господарства і послуг всього	-	44	-	6943	6943	0

З огляду на дані таблиці 2.6. ми можемо зробити висновок,що лише в 2012 році підприємство має чистий прибуток, а за попередні роки мало збиток.

Адміністративні витрати у 2012 році значно скоротилися порівняно з попереднім роком, а саме на 974 тисячі гривень.

Дохід від реалізації за останній рік теж значно вищій, ніж за попередні.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів діяльності ДПДГ «Мелітопольське» за 2010 - 2012рр, тис. грн.

Показники	Роки	Відхилення
	2010р.	2011р.	2012р.	2011р.	2012р.
				Абсол.	%	Абсол.	%
Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8960	8696	15191	-264	97	6495	157
Податок на додану вартість	1476	1451	2471	-25	98	1020	170
Акцизний збір	-	-	-	-	-	-	-
Інші вирахування з доходу	-	-	-	-	-	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7484	7245	12720	-239	97	5475	175
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	5438	6707	10490	1269	123	3783	156
Валовий прибуток	2046	538	2230	-1508	26	1692	414
збиток	-	-	-	-	-	-	-
Інші операційні доходи	855	1909	1147	1054	223	-762	60
Адміністративні витрати	1729	2358	1384	629	136	-974	59
Витрати на збут	877	1183	1417	306	13	234	120
Інші операційні витрати	1102	1010	804	-92	92	-206	79
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	-	-	231	-	-	231	-
збиток	807	2104	-	1297	261	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності до оподаткування:
прибуток	-	-	62	-	-	62	-
збиток	550	1700	-	1150	309	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	-	-	62	-	-	62	-
збиток	550	1700	-	1150	309	-	-
Чистий прибуток	-	-	62	-	-	62	-
збиток	550	1700	-	1150	309	-	-
Рівень рентабельності, %

2.4.Аналіз фінансового стану товариства

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року від 2010 року
				(+;-)	(%)
Групування активів балансу	45779	48140	48107	2328	105
А1	341	503	244	-97	72
А2	609	798	498	-111	82
А3	7389	9556	12036	4647	163
А4	37440	37283	35329	-2111	94
Групування пасивів балансу	45779	48140	48107	2328	105
П1	701	1159	2053	1352	293
П2	844	301	243	-601	29
П3	-	-	-	-	-
П4	44234	46680	45811	1577	103

Зробивши аналіз таблиці 2.7., щодо ліквідності балансу можемо зробити висновок, що баланс підприємства ДПДГ «Мелітопольське» є ліквідним, адже виконуються майже всі головні умови: А1 >= П1,А2 >= П2, А3 >= П3, А4 <= П4 окрім першої.

Можна зробити висновок, що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є досить низькою. Розглянувши табличку 2.8 ми можемо зробити висновок, що коефіцієнт абсолютної ліквідності досить низький. А це означає що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є доволі низькою. В 2010 році він дорівнював 0.28, а в 2012 він зменшився і дорівнював близько 0.12.Коефіцієнт фінансової стійкості за всі три роки наближений до одиниці в 2012 році він дорівнює 0.95, а в попередніх роках він був вищій, наприклад в 2010 році він дорівнював 0.97. Але коефіцієнт фінансування є дуже низьким, особливо у 2011 році, він дорівнював усього 0.02. Лише у 2012 році він став трохи вищій і дорівнював 0.04. Отже в 2012 році фінансування є більшим ніж в попередні.

Таблиця 2.8

Показники фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники	Формула розрахунку	Орієнтовне позитивне значення показника	Значення показника	Відхилення 2012 р. від 2010 р.
			2010	2011	2012	+/-	%
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф.1 (р.230+р. 240+ р. 220)/ Ф.1 р. 620	0,25 - 0,5	0.28	0.4	0.12	-0.16	43
2. Коефіцієнт загальної ліквідності	Ф.1 р.260/ Ф.1 р. 620	1,0 - 2,0	6.9	9.3	6.2	-0.7	90
3. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності, автономії)	Ф.1 р.380/ Ф.1 р.640	0,25 - 0,5	0.97	0.96	0.95	0.02	98
4. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)	Ф.1 (р.480+р.620)/ Ф.1 р.380	0,5 - 0,1	0.03	0.02	0.04	0.01	133

А зараз перейдемо до таблиці 2.9 в якій ми детальніше проаналізуємо фінансовий стан підприємства ДПДГ "Мелітопольське".

Розрахувавши дані представлені в таблиці 2.9 можемо зробити висновок, що наше підприємство ліквідне.

Це підтверджує порахований коефіцієнт швидкої ліквідності, який становить в 2010 році 0.79, а у 2012 році 0.36.

Також порахований чистий оборотний капітал показує, що активи нашого підприємства є ліквідними.

Таблиця 2.9

Аналіз фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Показники	Формула розрахунку	Орієнтовне позитивне значення показника	Значення показника	Відхилення 2007 від 2005
			2010	2011	2012	+/-	%
Аналіз майнового стану підприємства
Коефіцієнт зносу основних засобів	ф. 1 ряд. 032/ф. ряд. 031	Зменшення	0.18	0.22	0.26	0.08	144
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт швидкої ліквідності	ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 100 - ряд. 110 - ряд. 120 - ряд. 130 - ряд. 140)/ф. 1 ряд. 620	0,6 - 0,8	0.79	1.1	0.36	-0.43	45
Чистий оборотний капітал (тис. грн.)	ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620)	>0, збільшення	7138	9698	10725	3587	150
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	ф. 1 ряд. 380/ф. 1 ряд. 640	>0,5	0.97	0.97	0.95	-0.02	98
Коефіцієнт фінансування	ф. 1 (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ф. 1 ряд 380	<1, зменшення	0.03	0.03	0.05	0.02	167
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 280 (гр. 3) + ряд. 280 (гр. 4))/2	Збільшення	0.16	0.15	0.13	-0.03	81
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 520 : ряд. 600)гр. 3 + (ряд. 520 : ряд. 600) гр. 4))/2	Збільшення	16.7	7.8	7.9	-8.8	47
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф. 2 ряд. 035/ф. 1 ((ряд. 150 : ряд. 210) гр. 3 + (ряд. 150 : ряд. 210) гр. 4))/2	збільшення	6.4	5.5	10.1	3.7	158
Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	зменшення	57	66	36	-21	63
Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	зменшення	22	22	46	24	210
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Ф. 2 ряд. 040/ф. 1 ((ряд. 100 : ряд. 140) гр. 3 + (ряд. 100 : ряд. 140) гр. 4)/2	збільшення	0.8	0.79	0.97	0.17	121
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Ф. 2 ряд. 035/ф. 1 (ряд. 031 (гр. 3) + ряд. 031 (гр. 4))/2	збільшення	0.24	0.23	0.39	0.15	165
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф. 2 ряд. 035/ ф. 1 (ряд. 380 (гр. 3) + ряд. 380 (гр. 4))/2	збільшення	0.17	0.16	0.28	0.11	165
Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 1 (ряд. 280 (гр.3) + ряд. 280 (гр.4))/2	>0, збільшення	0.01	0.03	0.001	-0.009	10
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ф. 1 (ряд. 380 (гр.3) + ряд. 380 (гр. 4))/2	>0, збільшення	0.01	0.04	0.001	-0.009	10
Коефіцієнт рентабельності діяльності	Ф. 2 ряд. 220 або ряд. 225/ ф. 2 ряд. 0,35	>0, збільшення	0.07	0.23	0.005	-0.065	7
Коефіцієнт рентабельності продукції	Ф. 2 ряд. 100 (або ряд. 105) + ряд. 090 - ряд. 060/ф. 2 (ряд. 040 + ряд. 070 + ряд. 080)	>0, збільшення	0.13	0.12	-0.008	-0.138	-

Розглянемо детальніше Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське".

2.5 Система оподаткування підприємств

Таблиця 2.10

Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське"за 2010-2012рр., тис.грн

Вид платежу	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення
				(+,-)	%
ПДВ	1476	1451	2471	995	167
ФСП	1781	1707	1705,5	-75,5	95
Єдиний соціальний внесок	530	1050	709	179	134

Регулююча функція податків проявляється через вплив державного податкового механізму на процеси виробництва й обігу, стимулювання чи уповільнення їхніх темпів, збільшення чи зменшення накопичення капіталу, впливає на зростання чи зниження платоспроможного попиту населення.

Система оподаткування -- це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, встановленому відповідними законами держави.

До поняття податкової системи включається також сукупність принципів, форм, методів встановлення податків, порядку їх зміни; методів податкового контролю та системи відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так як наше підприємство є платником ФСП, то воно звільняється від плати за землю та від податку на прибуток підприємства. Річна сума ФСП в 2010 році склала понад 1781, а у 2012 році це число зменшилось до 1705.5 тис.грн.

Підприємство ДПДГ “ Мелітопольське ” є платником ПДВ. Сума податку на додану вартість в 2012 році збільшилась на 167% порівняно з 2010 роком.

Сума Єдиного соціального внеску також збільшилась у 2012 році порівняно з в 2010 роком на 179 тис.грн., тобто на 134%.

ДПДГ «Мелітопольське» має усі можливості для успішного подальшого розвитку. Для цього потрібно підвищувати рівень виробництва плодів, зменшувати їх собівартість, що можливо завдяки: зростанню урожайності плодів на заміну розширення посівних площ, скорочувати витрати насіння плодів на стадіях збирання, заготівлі та переробки, а також перевезення у пункти продаж.

РОЗДІЛ 3

ОПЕРАТИВНА РОБОТА В ГОСПОДАРСТВІ З КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСУВАННЯМ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

3.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

Однією з основних проблем занепаду вітчизняного садівництва є недостатнє фінансове забезпечення як обігових засобів так і основного капіталу.

Проблемою фінансового забезпечення аграрного сектору займалися такі наукові вчені-економісти як: І. Білорус, М. Дем'яненко, М. Малик, В. Месель - Веселяк, Ю.Лузан, Т. Остапко, І. Ямпольська та ін.

Слід звернути увагу на наказ №792 Міністерства аграрної політики від 9.11.2007 року “ Про затвердження порядку використання бюджетних коштів, передбачених на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства, що спрямовуються на фінансування витрат з проведення науково-технічних досліджень та здійснення розробок у зазначених галузях, а також на фінансування витрат, пов'язаних із зміцненням матеріальної бази, галузевих закладів та їх дослідних господарств ”.

Фінансування науково-технічних досліджень та розробок, а також фінансування витрат, пов'язаних із зміцненням матеріально-технічної бази галузевих наукових закладів та їх дослідних господарств, здійснюється на основі процедури державних закупівель товарів, робіт та послуг і проведення тендерного відбору установ відповідно до Закону України “ Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ”. Кошти збору для фінансування витрат на науково-технічні дослідження та здійснення розробок надаються згідно з договорами між Міністерством аграрної політики України та науково-дослідними установами.

При визначені обсягів фінансової підтримки кожного господарства відповідно до нормативів відповідною Комісією Мінагрополітики встановлюють понижуючий коефіцієнт, величина якого щоразу затверджується відповідним протоколом. При цьому ніякими галузевими документами Мінагрополітики не затверджено методику, яка б визначила порядок та принципи обчислення такого коефіцієнту.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначається основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. На жаль, у цьому законі взагалі не згадуються про галузь садівництва, але споживання фруктів має стати національною програмою з зазначенням механізму закупівлі на державному рівні плодів та їх використання для харчування дітей у дошкільних і шкільних закладах, санаторних та лікувальних закладах. Більшість положень цього Закону може бути використано в діяльності галузі.

Найефективнішою формою фінансової підтримки садівничих підприємств є механізмом здешевлення кредитів комерційних банків.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначено режим кредитної субсидії який полягає у субсидовані частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру відсотка, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого відсотка за кредитами банків у національній валюті, повністю забезпечених заставою, який фактично склався в Україні станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих: а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців; б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців.

Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.

Враховуючи те, що садівництва в сільськогосподарських підприємствах є низькорентабельним, а передбачається значне розширення площ під садами, то найгострішою у промисловому садівництві є проблема залучення інвестицій, її вирішення полягає у формуванні надійних джерел інвестицій та ефективному їх використанні.

3.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для закладанню і вирощування багаторічних насаджень

Стосовно проблеми розвитку системи фінансування галузі садівництва значний вклад в вирішення цієї проблеми зробили такі видатні вчені як: П. Дуброва, О. Єрмаков, О. Шестопопаль, В.Майдебура, В. Рульєв, Д. Чухно, А. Шумейко та ін.

У Державному бюджеті передбачається використання бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб'єктам господарювання у садівництві (табл. 3.1)

Кошти, що надходять до спеціально фонду державного бюджету від збору, спрямовуються:

1) За бюджетною програмою 2801350 “Закладання і нагляд за молодими садами,виноградниками та ягідниками” - 90%, з них на розвиток виноградарства - 70 і садівництва - 30%;

2) За бюджетною програмою 2801510 “Державна підтримка розвитку хмелярства” - 10%.

Бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються садівництвом, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, із урахуванням вартості засобів захисту рослин, спорудження шпалери і краплинного зрощення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у інших суб'єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал, відповідно до затверджених Міністерством аграрної політики України нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладання насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт (наказ №117 від 04.03.2008р. “ Про затвердження нормативів витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація суб'єктам господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві ”) [25].

Таблиця 3.1

Обсяги бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб'єктам господарювання у садівництві, передбачені Державним бюджетом у 2006-2013рр.,тис.грн

Показник	Рік
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Збір на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства	227700	275000	412000	504000	612000	913000	1006000	1180000
Видатки бюджету на закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками	204930	247500	370800	453600	517600	645600	786500	901070
Видатки бюджету на закладання і нагляд за молодими садами	61479	74250	111240	136080	157800	187900	191600	201300

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

- за рахунок державного та місцевих бюджетів;

- запровадження нових механізмів кредитування;

- стимулювання залучення інвестицій;

- податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

- розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік [26] визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв'язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов'язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства.

В межах даної підтримки за бюджетними програмами будуть фінансуватися за рахунок видатків, передбачених Міністерством аграрної політики і продовольства України, з державного бюджету наступні заходи:

- боротьба з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин;

- контроль безпеки та якості продукції;

- часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва;

- докорінне поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу, сорто-дослідних станцій та опорних пунктів;

- селекція в рослинництві, селекція в галузі сортовипробування;

- стимулювання просування продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема через створення мережі оптових ринків;

- часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

- часткова компенсація вартості кредитів, залучених для будівництва виробничих приміщень, а також сховищ для зберігання фруктів;

- часткова компенсація вартості кредитів, залучених для придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, обладнання для виробництва та переробки продукції садівництва.