Місцеві бюджети та їх вплив на соціально-економічний розвиток адміністративного району

З метою вчасного виконання комплексу сільськогосподарських робіт та для фінансової підтримки товаровиробника:[20]

- проведена робота з комерційними банками по залученню кредитних ресурсів, внаслідок чого сільгосппідприємства отримали 1725 тис. грн.

- мобілізовано технічні, фінансові ресурси переробних підприємств. Зокрема одержано від Теофіпольського цукрового заводу матеріальні ресурси під посів цукрових буряків на суму 957,8 тис.грн. та від переробних підприємств по переробці молока і молочної сировини на суму 560 тис.грн.

- надано практичну допомогу 12 господарствам поліської зони району по оформленню матеріалів для виділення коштів з Державного бюджету на покращення родючості ґрунтів, з яких 7 господарств вже отримали 149 тис. грн.

- отримано бюджетних коштів на реалізацію цільових програм в сумі 805 тис. грн.

Всіма категоріями господарств району в 2005 році вироблено 67,5 тисяч тонн зерна при середній урожайності 24 центнери з одного гектара. Цукрові буряки вирощувались на площі 3166 гектарів, накопано 95 тисяч тонн при середній урожайності 320 цнт /га.

Надій молока на корову по всіх категоріях господарств у 2005 році становив 3028 кілограм, що на 10 кг більше рівня 2004 року, середньодобовий приріст великої рогатої худоби в 2005 році склав 560 грам, по сільськогосподарських підприємствах 376 грам. Середньодобовий приріст свиней у 2005 році становив 480 грам, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах 246 грам. Перевищено рівень виробництва 2004 року молока на 50 тон, по с/г підприємствах на 448 тонн і за 2005 рік його валове виробництво по всіх категоріях господарств становить 32701 тонна. Поголів'я великої рогатої худоби по району станом на 1 січня 2005 року становить 20610 голів, що менше рівня минулого року на 108 голів, отримано збільшення поголів'я свиней в кількості 1500 голів.

В галузі сільського господарства забезпечено ріст середньомісячної заробітної плати середньооблікового працівника в еквіваленті повної зайнятості до попереднього року на 37,7% .

Проте незважаючи на намічену тенденцію в стабільності виробництва сільськогосподарської продукції фінансовий стан переважної більшості сільськогосподарських підприємств залишається вкрай негативним. Тобто більшість сільськогосподарських підприємств району є збитковими, а деякі якщо і мають прибуток то незначний і це негативно позначається на їх діяльності, що виливається в відсутність оборотних коштів, заборгованість з виплати заробітної плати, збільшення кредиторської заборгованості, а в подальшому в недотриманні і спрощенні технології виробництва сільськогосподарської продукції і як наслідок зниження урожайності сільськогосподарських культур, зменшення продуктивності тваринництва.

Будівельними підприємствами усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, за 2005 рік виконано робіт власними силами на 1350 тис. грн., що становить 82,7 % до відповідного періоду минулого року та 100,4% до суми укладених угод на 2005 рік.

Введено в експлуатацію Господарський корпус спецшколи-інтернату в м. Ізяслав, добудову 6-ти класних кімнат з харчоблоком Кунівської ЗОШ І-ІІІ ст., практично завершено капітальний ремонт вулиць Острозька та Заславська.

В зв'язку із виводом військових частин з міста Ізяслав, завершено реконструкцію казарми №3 під 42-квартирний житловий будинок.

Разом з тим, пожвавлення інвестиційної діяльності внутрішніх інвесторів ще не має значного впливу на забезпечення сталого розвитку економіки, а обсяги інвестування не відповідають їх потребі.

На сучасному етапі економіка району потребує значних іноземних інвестицій. В районі офіційно зареєстровані іноземні інвестиції на суму 27.6 тис. доларів США.

Починаючи з 2000 року спостерігається стійке зростання обсягів житлового будівництва. За 2005 рік введено в експлуатацію 6174 кв. метр загальної площі житла, що становить 138,4% від рівня 2004 року. Більше половини квартир побудовано забудовниками приватної форми власності та за власні кошти населення.

Збільшується середня забезпеченість населення житлом. На початок 2006 року вона становила 23,55 кв. метрів загальної площі на одну особу (2005 рік - 23,5 кв. метри). Поряд з цим на кінець 2005 року у черзі на поліпшення житлових умов перебувало 612 сімей, з них 164 (26,8%) користуються правом першочергового та позачергового одержання, з яких половина перебуває на обліку 10 років і більше.

Важливість і гострота проблеми забезпечення енергоносіями суспільного виробництва і населення полягає в тому, що на території області і району майже відсутні традиційні природні енергетичні ресурси. Як місцеве паливо, в незначній кількості використовуються торф (до 600 тонн) та дрова (до 21 тис. м. куб.) в рік. Тому навіть незначні загальні обмеження постачання природного газу або електричної енергії викликають надзвичайний стан, соціальну напругу, особливо в осінньо-зимовий період.

На регіональному споживчому ринку протягом 2005 року досягнуто високого рівня насиченості продовольчими і непродовольчими товарами, забезпечено їх стабільне постачання та не допущено товарного дефіциту. Розвивалася сучасна інфраструктура, удосконалювалася організація торгівлі, підвищувалася якість обслуговування населення.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства зменшився на 15,2 % і склав 13.7 млн. гривень (дані за січень-вересень 2005 року). За попередньою оцінкою на кінець 2005 року роздрібний товарооборот очікується в обсязі 18,3 млн.грн.. Швидкими темпами розвивається приватна торгівля фізичних осіб. Мережа їх магазинів та закладів громадського харчування значно перевищили мережу юридичних осіб.

Починаючи з 2000 року зростає зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами, з 2001 року нарощується експортний потенціал підприємств району. Маємо позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Оборот зовнішньої торгівлі товарами та послугами 2003 рік склав 3252 тис. доларів США, що майже в 1.1 рази більше рівня 2002 року, в 2004 році - 4837,68 тис. доларів США (темп росту до минулого року - 148,8%. Зростання обсягу обороту зумовлено збільшенням експорту на 51,23 %, імпорту - на 5,34%. При цьому експорт становив 4653,34 тис. доларів, імпорт - 184,34 тис. доларів.

Для нарощування експорту продукції підприємствами району, як основного джерела валютних надходжень, в 2005 році продовжується робота щодо вивчення попиту на світових ринках, в результаті у 2005 році очікується зовнішньоторговельний оборот в сумі 4,1 млн. доларів США., в тому числі експорт 3,8 млн. доларів США., імпорт - 0,3 млн. доларів США.

Останні декілька років темпи росту показників малого бізнесу мають сталий характер. За підсумками 2004 року - збільшення на 4.9 відсотки проти попереднього року. Як і в минулі роки, на території району підприємства розташовані нерівномірно: 75% діючих малих підприємств зосереджено в районному центрі, 25% - в сільських населених пунктах. Основна маса малих підприємств на селі - це створені сільськими радами комунальні підприємства.

Станом на 01.01.2006 року на території району проживає 2742 інвалідів, в тому числі 54 інваліди трудового каліцтва, 1759 інвалідів загального захворювання, 450 інвалідів з дитинства, 181 інвалід віком до 18 років.

Протягом 2005 року 26 інвалідів забезпечені інвалідними візками (черга відсутня), 320 - ортопедичними виробами, 106 - путівками на санаторно-курортне лікування, для 368 громадян надана грошова допомога на суму 34,4 тис. грн.

На базі Ізяславської спеціальної школи - інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП відкрито відділення ранньої соціальної реабілітації для дітей дошкільного віку, яке забезпечено обладнанням на суму 27 тис. грн.

68 соціальних працівників обслуговують 1240 одиноко-проживаючих громадян на дому, що становить 100 % від потреби. Соціальні працівники надають понад двадцять видів послуг особам, якi потребують сторонньої допомоги.

Видатки на утримання територіального центру порівняно з 2005 роком збільшились, але це не відповідає вимогам. Залишається велике навантаження на одного працівника, яке становить в місті 10,0 чол., в селі - 10,5 чоловіка.

На території району діє 4 лікарні, 1 поліклінніка, 38 фельшерсько акушерських пунктів, 4 медамбулаторії. Кількість лікарів на 10 тис. населення - 16,4 чоловіки.

В районі функціонує будинок-інтернат для інвалідів, ветеранів війни та праці, який знаходиться в с. Лiщана, де перебуває станом на 01.01.2006 р. 40 підопічних, 16 громадян направлені в будинки - інтернати області.

На період 2005 р. мережа дошкільних закладів району складає - 26 установи. Погіршення демографічної ситуації негативно позначилося на охопленні дітей суспільним дошкільним вихованням. Якщо у 2000 р. кількість вихованців дитячих закладів становила 1034 осіб, то в 2005р. - 977.

Середню освіту в районі здобуває 7065 учнів у 61 загальноосвітньому навчальному закладі, що на 8% менше, ніж у 2004/2005 навчальному році. З 01.01.2004 р. організовано навчання засуджених. В 2005-2006 н. р. охоплено навчанням 223 чол.

Мережа закладів нового типу - гімназій та ліцеїв залишається стабільною і включає в себе 4 заклади - 2 ліцеї та 2 гімназії. В них навчається 1665 учнів. В цілому по району профільним навчанням охоплено 694 старшокласників.

Створюються умови для всебічного повноцінного розвитку особистості. У двох позашкільних закладах (ДЮСШ та Будинку творчості) гуртковою роботою охоплено 899 учнів, 687 учнів поглиблено вивчають окремі предмети, 2865 учнів зайняті у факультативах та 5902 учні - у гуртках за вибором.[50]

Протягом 2005 року проводили роботу щодо виконання національних, державних, галузевих, міжгалузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, молоді, жінок і сім'ї, заохочення материнства, охорони дитинства, оздоровлення, відпочинку і дозвілля дітей та молоді.

В районі діє 56 клубних установи, 37 бібліотек, 2 школи естетичного виховання, 1 історико-краєзнавчий музей. В закладах культури працює 187 працівників, з них мають спеціальну освіту 124 чол.(66,3%). В 2005 році на базі Ізяславського райвідділу культури запроваджено дистанційне навчання Кам'янець - Подільського училища культури, де навчається 40 чоловік з нашого району.

Екологічна ситуація в районі залишається складною. Обсяг скидів забруднених стічних вод у поверхні водойми після очистки у 2005 році становив 506 тис.куб.м, проти 565 тис.куб.м у 2004 році.

Загрозу для навколишнього природного середовища становить стан збору та видалення побутових стоків в м.Ізяслав від житлових будинків по вулицях Кооперативна, Острозька, Заславська. Потребує капітального ремонту КНС ІВК №31.

За останній рік площі природо-заповідного фонду не розширювались та займають 3419,61 га., що складає 2,7 % загальної площі району.

За комплексною оцінкою показників соціально-економічного розвитку регіонів у 2004 році район посів 3 місце. За результатами роботи в 2005 році 8 місце.

Головною ланкою економічного зростання є промисловість. В 2004 році обсяг промислової продукції у порівняльних цінах 2005 року становив 36,2 млн. грн., в 2005 році 51,5 млн. грн., розрахунковий темп росту - 141,8%.

2.2 Основні джерела формування дохідної частини місцевого бюджету

Одна з основних функцій місцевого самоврядування це діяльність щодо задоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов'язана з впровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входять, соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров'я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов'язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.

Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких завдань є місцеві бюджети , поряд з якими можуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Велику роль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів, яка забезпечує місцевим радам право вільного використання власних фінансових ресурсів.

В цілому серед доходів місцевих бюджетів можна виділити слідуючи види надходжень:

- загальнодержавні податки і збори;

- місцеві податки і збори;

- надходження коштів від приватизації майна;

- дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

- інші надходження.

Умовно всі види доходів можна поділити на власні закріплені та регулюючі. Власні доходи - це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Закріплені доходи - це доходи які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Регулюючі доходи - це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.

Дохідна частина загального фонду бюджету району за 2005 рік виконана на 95,6% до показників затверджених місцевими радами при плані 39414,1 тис. грн. надійшло 37699,9 тис. грн. Порівняно з минулим роком надходження збільшились на 9481,8 тис. грн. План по дотації виконано на 99,6%, при плані 22830,0 тис. грн., фактично надійшло 22736,6 тис. грн.

Дохідна частина спеціального фонду бюджету району за 2005 рік виконана на 96,6% до річних призначень, затверджених місцевими радами та 356,7% до показників, врахованих Міністерством фінансів України. Порівняно з минулим роком доходи спеціального фонду зросли на 2960,3 тис.грн. Це відбулося за рахунок власних надходжень бюджетних установ.

Власні доходи бюджету Ізяславського району складають 23% усіх доходів районного бюджету. Надходження місцевих податків і зборів - 0,4% доходів бюджету, збори та інші неподаткові платежі - 9%.

Таким чином, структура дохідної частини бюджету району підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів фізичних та юридичних осіб, власні доходи становлять 10050283 тис. грн., а офіційні трансферти - 32244272 тис. грн. Отже бюджет Ізяславського району є дотаційним. В 2005 році до нього надійшло дотацій в сумі - 22736,6 тис. грн., та субвенцій - 95076,72 тис. грн.(дод. А).

Аналізуючи структуру дохідної частини районноного бюджету (дод. А), можна однозначно сказати, що основним джерелом її наповнення є податок з доходів фізичних осіб, який становить 69,8% у загальній сумі власних доходів, а в грошовому виразі це 4240,4 тис. грн.

Згідно з Бюджетним кодексом України, податок з доходів фізичних осіб зараховується до районного бюджету у частині, що становить 50% його загального обсягу, що справляється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці(таблиця 2.1).

Порівняно з минулими роками надходження збільшились на 35,7% або 1115,9 тис. грн. Це відбулося за рахунок росту мінімальної заробітної плати, розширення бази оподаткування та частково погашення заборгованості по заробітній платі. Заборгованість по заробітній платі всього по району на 01.01.2006 року становить 519,2 тис.грн. із них по сільськогосподарських товаровиробниках - 392,3 тис.грн., у промисловості - 5,1 тис.грн. По бюджетних установах заборгованості немає. Найбільшими платниками податку є юридичні особи( таблиця 2.2)

Таблиця 2.1

Аналіз податоку з доходів фізичних осіб у 2003-2005 роках

Роки	План, тис.грн.	Факт, тис.грн.	%, перевиконання
2005	4188,3	4240,4	101,2
2004	2889,3	3124,6	108,1
2003	2696,3	3252,3	120,6

Таблиця 2.2

Найбільші платники податку з доходів фізичних осіб у 2005 році

Платник	Сума податку з доходів фізичних осіб, тис. грн.	Питома вага податку в загальній сумі по регіону, %
Відділ освіти	731,7	17,2
Держлісгосп	704,1	16,6
ТОВ “Агрос-Віста”	227,0	5,3

У 2005 році податковою інспекцією району проведено перевірки 63 підприємств і організацій району по питанню правильності справляння та перерахування податку з доходів фізичних осіб. По 55 підприємствах виявлено порушення законодавства. Нараховано 39,0 тис.грн. пені, основного платежу 5,0 тис. грн. та фінансових санкцій - 10,0 тис. грн., ця ситуація зумовлена, як некомпетентністю платників податку, які здійснюють відрахування до бюджету, так і несвідомістю та непрофесійністю платників податків.

Значну частку у структурі надходжень займають власні надходження бюджетних утанов. План по них виконано на 100,8%, при плані 3573,5 тис.грн., фактично надійшло - 3600,7 тис. грн., в тому числі плата 638,2 тис. грн., інші власні надходження 2962,5 тис. грн. Порівняно з минулим роком ріст надходжень по власних надходженнях становлять 4,5 рази, в тому числі за рахунок збільшення надходжень на виконання окремих доручень на 314,0 тис. грн. та благодійної допомоги на 2297,0 тис. грн. в основному за рахунок передачі об'єктів соціально-культурної сфери та придбаних матеріалів.

Плата за землю в загальній сумі надходжень становить 8,7%. За 2005 рік до місцевих бюджетів поступило 527,7 тис. грн. плати за землю або 113,8% до річних призначень. Порівняно з минулим роком надходження збільшилися на 51,7% або 179,7 тис. грн.

Недоїмка по земельному податку зменшилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 78,8 тис. грн. і становить на 01.01.2006 року 342,7 тис. грн. Найбільшими підприємствами-боржниками являються ДКП “ Ізяславводоканал” - 35,6 тис. грн., комбікормовий завод - 30,3 тис. грн., підприємства виправних колоній ІВК № 31 - 38,9 тис. грн. та ЗВК № 58 - 11,6 тис. грн.

Забезпечено виконання плану по орендній платі з фізичних осіб, при плані 44,6 тис. грн., фактично поступило 59,1 тис. грн., або 132,5%. Виконано план за рахунок збільшення договорів оренди та погашення заборгованості фізичних осіб за минулі роки.

Активізація роботи органів місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельних ділянок та посилення контролю за повнотою надходження орендної плати мали позитивний вплив на зростання надходжень цього виду бюджету.

Окремо слід звернути увагу на місцеві податки і збори. Практика засвідчує, що їх використання в Україні малоефективне, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів поки що незначна. Як свідчать дані таблиці 2.1, у 2005 році частка місцевих податків і зборів становила 0,4%. Дані свідчать, що найбільшу питому вагу ( 47,6% ) займає комунальний податок, а найменшу - 0,009% податок з реклами. Значне місце в структурі займає ринковий збір - 44,6%, збір за видачу дозволів на розміщення обєктів торгівлі - 7,8 %, та збір за видачу ордера на квартиру - 0,01% рис.2.1

Рис.2.1 Місцеві податки і збори в процентному співвідношенні у 2005 році

Порівняно з минулим роком надходження збільшились на 32,3%. Це відбулось за рахунок збільшення надходжень від ринкового збору на 46,4%, комунального податку 16,7%, збору за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі на 21,6%. В 2005 році в розрахунку на одного жителя мобілізовано 3,84 грн. місцевих податків і зборів, що на 1,053 грн. Більше проти минулого року (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Місцеві податки і збори в розрізі видів ( 2003-2005 р)

податки	2005 р.	2004 р.	2003 р.
Комунальний податок	71170	60430	67540
Ринковий збір	66750	77143	84126
Збір за видачу ордера на квартиру	20	164	194
Збір за видачу дпзволу на розміщення обєктів торгівлі	11600	11624	11971
Податок з реклами	13	46	3

Незадовільним є те явище, що суми від сплати місцевих податків і зборів могли б бути більшими, за рахунок впровадження в дію більшої кількості зборів. Наприклад готельного збору, оскільки у місті діють готельні комплекси, збору за припаркування автотранспорту. Адже місцеві органи влади більш ефективно витрачають, податки зібрані на місцях, ніж надані трансферти, оскільки за їхнє використання вони відповідають перед своїми виборцями.

Рис. 2.2 Структура доходів Ізяславського районного бюджету у 2005р

Як видно з рисунку 2.2, районний бюджет є дотаційним і потребує фінансової допомоги держави у вигляді дотацій вирівнювання та додаткових дотацій. Хоч би які дохідні джерела були надані в розпорядження місцевих бюджетів, окремі місцеві органи влади матимуть більшу доходоспроможність ніж інші. Ця нерівність зумовлена міжрегіональною неоднаковістю обсягів баз оподаткування. Дотації вирівнювання мають на меті усунути наслідки цієї нерівності і гарантувати кожному органу місцевого самоврядування можливість надавати соціальні послуги на приблизно однаковому рівні за однакових ставок оподаткування.

Верховна Рада АРК та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види між бюджетних трансфертів:

1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;

2) субвенції на використання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та об'єднань;

3) субвенції на використання інвестиційних проектів;

4) інші субвенції.

Всі бюджетні трансферти в бюджетній класифікації поділяються на дві групи залежно від цільового спрямування коштів:

1. поточні - дотації одержані, з державного бюджету України, з республіканського бюджету АРК, обласних, міських бюджетів міст Києва та Севастополя, з районних та міських бюджетів, крім міст районного підпорядкування; кошти одержані за взаємними розрахунками з державного бюджету України; кошти, одержані сільськими, селищними та міськими бюджетами; надходження коштів з бюджетів нижчих рівнів;

2. капітальні - субвенції, одержані з державного бюджету України, з республіканського бюджету АРК, обласних, міських бюджетів, крім міст районного підпорядкування.

Залежно від джерел одержання офіційні трансферти поділяються на:

1) офіційні трансферти від органів державного управління;

2) офіційні трансферти одержані з-за кордону;

3) офіційні трансферти з недержавних джерел.

Бюджетний кодекс передбачає здійснення вирівнювальних трансфертів на основі формули, яка враховує потреби місцевого самоврядування в коштах на надання послуг і дохідні можливості території. Обсяг дотації вирівнюваня (T?), яка надається з районного бюджету або міського бюджету бюджетам міст районного значення, сіл, селищ, чи коштів, що передаються з цих бюджетів до районного (міського) бюджету, визначається за загальним фондом бюджету місцевого самоврядування як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (V?) та обсягом доходів, закріпленим за відповідним бюджетом місцевого самоврядування(D?), із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (??) за такою формулою:

T? = ?? x (V?-D?) (2.1)

Треба зазначити, що дотація як метод наділення фінансовими ресурсами регіональних бюджетів недосконала. Це джерело бюджету не має стимулюючих якостей і створює у місцевих Рад споживацькі настрої, а тому не сприяє розвитку господарської ініціативи у місцевих органів влади. Все це впливає на подальшу централізацію бюджетної системи. Тому вона повинна бути переглянута в бік її зменшення з одночасним підвищенням частки власних та закріплених доходів.



Рис.2.3 Співвідношення структурних частин бюджету Ізяславського району (2003-2005 роки)

Рисунок 2.3. дає змогу побачити, яку частку в зведеному бюджеті Ізяславського району займають міжбюджетні трансферти, а яку кошти загального та спеціального фонду. Негативним моментом є те, що бюджет повністю дотаційний, саме дотації та субвенції протягом останніх років були джерелом наповнення місцевого бюджету.

Слід згадати про фактори які справляють визначальний вплив на доходи. Це недоїмки по платежах до бюджету та заходи по їх ліквідації, зменшення заборгованості по виплаті заробітної плати, взаємні розрахунки між бюджетами, запозичення та погашення позик, надходження місцевих податків і зборів, обґрунтованості звільнення від оподаткування підприємств, установ, організацій.

Проаналізувавши вищенаведений бюджет можна зробити наступний висновок. Попри все законодавче регулювання нинішню структуру наповнення місцевих бюджетів не можна вважати досконалою, бо питома вага надходжень від власних джерел, насамперед від місцевих податків і зборів, порівняно невелика. Районний бюджет майже повністю залежить від державного. Найбільша питома вага у власних доходах місцевих бюджетів сьогодні належить надходженням від загальнодержавних податків, зборів, обов'язкових платежів та інших надходжень, які практично не пов'язані з власною діяльністю органів місцевого самоврядування.

2.3 Аналіз видаткової частини місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів виражають ті економічні відносини, які виникають в зв'язку з розподілом центральних грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади. Кошти місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі в межах, затверджених місцевими уповноваженими органами. З місцевих бюджетів здійснюються видатки на:

1) фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, соціального захисту населення, що знаходиться у підпорядкуванні відповідних виконавчих органів влади, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

2) утримання місцевих органів влади і самоврядування;

3) фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

4) фінансування інших заходів.

В районних бюджетах створюються резервні фонди виконавчих органів районних рад у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків для фінансування невідкладних задів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

Видаткова частина загального фонду бюджету району за 2005 рік виконана на 93%, при плані 4256,1 тис. грн., виконання становить 39635,9 тис. грн. Видаткова частина спеціального фонду виконана на 93,8%, при плані 5538,8 тис. грн. виконано на 5236,7 тис. грн. (дод. Б).

Таким чином районний бюджет виконано на 92,7%, із значним відхиленням факторних показників від планових на 2605,1 тис.грн., сільські бюджети виконані на 92,1%, що до міських, то в них найвищий процент виконання 99,5%.

Таблиця 2.4

Виконання видаткової частини в розрізі видів бюджетів (2005 рік)

Види бюджетів	Уточнений план тис. грн	Виконання тис. грн	Відсоток	Відхилення тис. грн
Районний	35783,6	33178,5	92,7	-2605,1
Міський	2839,2	2828,0	99,5	-14,2
Сільський	3944,3	3632,4	92,1	-311,9

Для кращого розуміння розглянемо видаткову частину Ізяславського районного бюджету за 2003-2005 роки. Як свідчать данні таблиці 2.4, основними напрямками витрачання коштів бюджету Ізяславського району є: соціальний захист та соціальне забезпечення населення, фінансування народного господарства та соціально-культурної сфери.

На основі даних вище поданої таблиці розглянемо частину кожного виду видатків у бюджеті( рис.2.4)

Рис. 2.4 Структура видатків за видами та часткою в районному бюджеті (2005 рік)

Найбільшу статтю видатків представляє освіта - 40,7%, слід також зазначити, що соціальний захист та соціальне забезпечення населення (17,2%) та охорона здоров'я(17,6%) займають приблизно однакові частки видатків. Досить малі кошти виділяються на культуру та розвиток.

Важливо відзначити, що на фоні значного збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення ( за період з 2003-2004 роки їх частка зросла на - 20,2%, а у 2004-2005 роки - на 5% і в 2005 році склала 7729079 грн.) (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Питома вага видатків по соціальному захисту населення за 2003-2005 роки (грн.)

	2003 рік	2004рік	2005 рік
	Фактично профінансовано	Питома вага в загальній сумі видатків	Фактично профінансовано	Питома вага в загальній сумі видатків	Фактично профінансовано	Питома вага в загальній сумі видатків
Видатки на соціальний захист	5025399	2,2	6115882	12,3	7729079	17,3
Всього видатків бюджету	23970706	100	43634715	100	44720022	100

Це пояснюється тим, що збільшується кількість людей яким потрібна допомога на дітей, які потребують соціального захисту, виплати компенсацій реабілітованим, додаткової виплати населенню на покриття виплат по оплаті житлово-комунальних послуг.

На утримання територіального центру по обслуговуванню пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян направлено 357,8 тис. грн., при уточненому плані 358,0 тис. грн. Територіальним центром обслуговується 1240 чоловік.

Видатки на утримання центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді становить 27,2 тис. грн., при плані 27,6 тис. грн., ( 98,6%), в тому числі капітальні видатки 3,0 тис. грн. на придбання комп'ютерної техніки. Програма і заходи центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді профінансовано в сумі 1,8 тис. грн. На соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді використано 6,0 тис. грн. (100% до плану):[19]

1) видатки на виплату одноразової допомоги громадянам, що тимчасово попали в скрутне становище - 21,6 тис. грн.

2) допомоги на поховання - 9,6 тис грн.

3) допомоги громадянам на ліквідацію наслідків пожежі 4,7 тис. грн.

4) допомоги на лікування - 10,4 тис. грн.

5) допомоги інвалідам, учасникам бойових дій ВВВ до 60-річчя перемоги - 16,0 тис. грн.

6) забезпечення безкоштовної доставки людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення - 1,0 тис. грн.

За рахунок субвенцій з державного бюджету проведено видатки:

1) на виплату допомоги сім'ям з дітьми - 4120,8 тис. грн.

2) видатки по пільгах - 2829,0 тис. грн.

3) видатки на субсидії - 684,3 тис. грн.

На інші пільги ветеранам війни і праці направлено 290,2 тис.грн. в тому числі на санаторно-курортне лікування - 196,0 тис.грн., на капітальний ремонт житлового фонду - 93,9 тис.грн., на пільговий проїзд один раз на рік, громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи - 0,3 тис.грн.

Таке збільшення видатків, в значній мірі, відбулося за рахунок підвищення суми видатків на додаткові виплати населенню щодо покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг. Що ж стосується видатків на допомогу сім'ям з дітьми, то протягом 2003-2005 років вони були порівняно незмінними. Це пов'язано з незначним коливанням кількості сімей - утримувачів допомоги.

Треба визнати що система соціального захисту та забезпечення населення в цілому потребує реорганізації, в основу якої потрібно покласти такі принципи:

1. диференційований підхід до різних груп населення залежно від ступеня їх економічної самостійності, працездатності;

2. перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію, соціальних гарантій між державою, підприємствами, громадянами;

3. визначення рівня соціальних гарантій на підставі соціальних нормативів;

4. відповідність форм соціальних гарантій населенню ступеню розвитку ринкових відносин в економіці.

Особливу увагу слід приділити фінансуванню соціально-культурних заходів.

Виділення бюджетних коштів на фінансування соціально-культурних заходів дозволяє державі розвивати систему народної освіти, охорони здоров'я, фінансувати культуру, задовольняти мінімальні потреби населення в медичному обслуговуванні. Важливо зазначити, що видатки на соціально-культурні заходи мають не тільки соціальне, але й економічне значення. Ці видатки є фінансовою базою для здійснення соціальних прав на освіту та медичне обслуговування. Вони безпосередньо впливають на здійснення суспільного виробництва, сприяючи відтворенню робочої сили, а також на створення умов для підвищення продуктивності праці.

Не дивлячись на важливу роль цієї групи видатків у соціально-економічних процесах, кількісні характеристики бюджетних видатків на ці цілі далекі від оптимальних, особливо в сфері освіти та охорони здоров'я. Більше того, бюджетні плани по цих видатках не виконуються, а при їх плануванні враховується далеко не повна потреба у витратах на соціально-культурні заходи. Про це свідчать дані таблиці 2.6. В 2003 - 2005 роках фактичне виконання було нижче запланованих в бюджеті витрат практично по всіх вказаних соціально-культурних заходів.

Таблиця 2.6 Співвідношення фактичних витрат бюджету на соціально культурні заходи з плановими у 2003 - 2005 роках (тис. грн.)

Напрямки витрачання бюджетних коштів	2003 рік	2004 рік	2005 рік
	план	факт	Відхилення (+, -)	план	факт	Відхилення (+, -)	план	факт	Відхилення (+, -)
Освіта	8968	8869	- 99	12456	11043	- 1413	18461	17759	- 702
Охорона здоров'я	5080	5060	- 20	6132	6124	- 8	8166	8045	- 121
Культура і засоби масової інформації	81	81	-	1043	1021	- 22	36186	2717	- 900
Молодіжні програми, фізична культура і спорт	215	110	- 105	144	124	20	198	169	- 29

З кожним роком поліпшується стан у фінансуванні культури та засобів масової інформації. Так, якщо у 2003 році питома вага видатків на утримання закладів культури складала 3 %, то в 2005 році складає 7 % від загального обсягу видатків. Таке зростання пояснюється відкриттям бібліотек на територіях сільських рад та впровадженням соціально-культурних програм. Але не зважаючи на збільшення обсягів фінансування цієї сфери, система бюджетно-кошторисного фінансування установ невиробничої сфери, яка склалася за багато десятиліть, має серйозні недоліки.

Аналізуючи стан, який склався у фінансуванні соціально-культурних закладів, слід зазначити, що в цій сфері необхідно провести певні зміни. Головний недолік полягає в тому, що фінансування цих установ слабо пов'язане з кінцевими результатами їхньої діяльності. Це призводить до низької економічної відповідальності працівників за кількісні та якісні показники роботи, до неефективного використання коштів, зниження соціального ефекту від здійснення заходів. Так, найбільші зловживання службовим становищем спостерігаються у галузі охорони здоров'я (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 Недостачі та крадіжки коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів за 2005 рік

Найменування показників	Сума, грн.	По установах державного управління, грн.	По установах охорони здоров'я, грн.	По інших, грн.
Недостачі та крадіжки коштів, матеріальних цінностей на початок року	549	125	424	0
З них:: віднесено на винних осіб	125	125	0	0
Справи знаходяться в слідчих органах (винних осіб не встановлено)	424	0	424	0
Встановлено недостачі та крадіжок коштів та матеріальних цінностей протягом року - всього	2695	0	2695	0
З них: віднесено на винних осіб	2695	0	2695	0
Стягнуто з винних осіб	2820	125	2695	0
Списано за висновками слідчих органів	424	0	424	0

Щодо сфери державного управління, то вона займає 4,5 % в загальній структурі видатків. На утримання органів місцевого самоврядування із загального фонду направлено 1783,8 тис. грн., при плані 1836,0 тис. грн. (97,2 %). Порівняно з минулим роком видатки збільшились на 6 %.

По спеціальному фонду проведено витрат в сумі 206,6 тис. грн., в тому числі за рахунок коштів, отриманих як інші джерела: власних надходжень - 177,8 тис. грн.; за рахунок коштів на виконання окремих доручень - 24,6 тис. грн. та інші поточні видатки - 4,2 тис. грн.

Аналіз фінансування видатків на освіту представлено таблицею 2.8

Таблиця 2.8 Аналіз фінансування видатків на освіту бюджету Ізяславського району у 2005 році (тис. грн.)

Видатки	Потреба	План	Відхилення	Фактиче виконання	Відхилення від плану
Фонд заробітної плати	101934	10246	-91688	9963	- 283
Господарські витрати	1081	1500	419	1419	- 81
Видатки на відрядження	34	33	- 1	31	- 2
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування	46	372	326	690	318
Ремонтно-будівельні роботи	125	122	- 3	106	- 16
Харчування	418	627	209	616	- 11
Інші потреби	642	642	-	642	-
ВСЬОГО	17636	18461	825	17759	- 702

З даних таблиці видно, що планові показники не враховують потреби у фінансуванні освіти. А такі напрямки видатків як проведення ремонтно-будівельних робіт, видатки на харчування та господарські видатки. І хоча фінансування освіти значно збільшилось порівняно з минулим роком і займає в структурі видатків 40 %, при порівнянні ж фактичних показників з показниками потреби у фінансуванні сфери освіти, маємо невтішний реальний стан: заклади освіти фінансуються на 2/3 від потреби.

На утримання установ освіти заплановано 17448,5 тис. грн., та фактично використано 16773,8 тис. грн. По сільських школах план виконано на 87,79 %, а по району - на 96,1 %.

Невиконання видатків по сільських бюджетах пояснюється тим, що не були введені в дію у встановлені терміни дошкільні заклади, а також по деяких сільських радах не були проведені видатки через відсутність коштів на рахунках, у зв'язку з невиконанням доходної частини бюджету. Це є негативним явищем та потребує виправлення ситуації у майбутньому плановому періоді.

Дитячі шкільні установи профінансовано в сумі 1463,6 тис. грн. при плані - 1569,4 тис. грн. (93,3 %). На утримання загальноосвітніх шкіл - 13935,7 тис. грн. при уточненому плані - 14473,0 тис. грн. (96,3 %). Програму «Шкільний автобус» профінансовано в сумі 16,0 тис. грн.

Подібний стан спостерігається і у фінансуванні установ охорони здоров'я. Так, за даними таблиці 2.9 в 2005 році планові показники дещо відхилені від потреби та від фактичного виконання. В загальному фінансування галузі охорони здоров'я, проти попереднього року фінансування збільшилося на 1723,3 тис. грн. Затверджений консолідований бюджет на 2005 рік - 7078,8 тис. грн., фактичне фінансування з бюджету - 7035,5 тис.грн.

Витрачено коштів на придбання медобладнання 85,3 тис. грн.

Збільшилися видатки на харчування з - 240,5 тис. грн. (в 2004 році) до 265 тис. грн. в 2005 році, на медикаменти в 2005 році - 471 тис. грн.. проти 410 тис. грн. в 2004 році.

І хоча, на перший погляд, ситуація позитивна, але видатки на охорону здоров'я у загальній структурі становлять лише 17,8 % і значна частина видатків фінансується за рахунок самих же хворих (придбання медичних інструментів, медикаментів тощо). Тому вихід із цієї ситуації може бути досягнутий лише за рахунок узаконення таких відносин, а саме: прискорення введення страхової медицини та надання частини послуг за плату.

Проблема незадовільного матеріального та ресурсного забезпечення стоїть гостро і потребує нагального вирішення. Лише до 30 відсотків сільських рад мають амбулаторно-полікліннічні заклади та можуть самостійно забезпечити всебічне первинне медичне обслуговування за місцем їхнього проживання.

Таблиця 2.9 Аналіз фінансування видатків на охорону здоров'я бюджету Ізяславського району у 2005 році (тис. грн.)

Видатки	Потреба	План	Відхилення (+, -)	Фактичне виконання	Відхилення від плану (+, -)
Фонд заробітної плати	4178	4190	12	4117	- 73
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	1419	1572	153	1556	- 16
Видатки на відрядження	43	43	-	42	- 1
Видатки на харчування	265	295	30	295	-
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	467	485	18	485	-
Медикаменти та перев'язувальні матеріали	123	138	15	138	-
Капітальний ремонт	90	139	49	138	- 1
ВСЬОГО	7909	8167	258	8046	- 121

Видатки на бюджет розвитку планувалися в сумі 770 тис. грн., і хоча ми спостерігаємо перевиконання плану на 3,5% і сума видатків становить 797,2 тис. грн. це мізерна частка порівняно із поточним бюджетом (рис2.5)

Такий розподіл обумовлений тим, що поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування. Але з другого боку, без здійснення капітальних вкладень на розвиток виробництва і соціальної сфери не можна очікувати приросту надходжень в майбутньому. До речі слід визначити, що видатки розвитку спрямовувались не на фінансування капітальних вкладень, а на капітальний ремонт, в зв'язку з незначними сумами виділення коштів за цим напрямком.



Рис.2.5 Співвідношення поточного бюджету та бюджету розвитку

Звідси випливає, що залежність обсягів місцевих бюджетів від рішень вищестоящих органів не дає можливості місцевим органам влади проводити активну інвестиційну політику на місцях, а значить приймати посильну участь у покращенні соціально-економічного стану держави.

Для характеристики бюджетної політики держави і регіону, показовим є аналіз структури витрат бюджету.

Профіцит = операційний дохід - операційні витрати, тобто

Профіцит = 45649259 - 44720022 = -929237

Для збалансування бюджету було проведено - покриття дефіциту за рахунок залишків коштів на рахунках.

Мобілізація надходжень до бюджетів здійснювалась за рахунок слідуючи заходів:

· реалізація активів які перебувають в податковій заставі в сумі 615,6 тис. грн.

· здійснення заходів по спрямуванню готівки в рахунок погашення податкового боргу платників податків на суму 309,3 тис. грн.

· проведення співбесід з керівниками підприємств боржників та заслуховуванні на засіданні робочих груп - 1422,4 тис. грн.

Для покриття тимчасових косових розривів в процесі виконання бюджету, з єдиного казначейського рахунку отримано короткотермінову позичку в сумі 1100,0 тис. грн., яка повністю погашена за рахунок власних надходжень та дотації вирівнювання з державного бюджету.

Упродовж останніх років більша частина коштів спрямовується у невиробничу сферу, фонди соціального споживання, що використовуються переважно на оплату праці, соціальні виплати. Відбувається різке зниження обсягів державних інвестицій у виробничі галузі - відмирають інвестиційні функції бюджетної системи, бюджети перетворюються у споживацькі. Витрати консолідованого бюджету області не спрямовані на структурну перебудову економіки. Обмеженість доходів бюджету, неефективне використання коштів визначає співвідношення доходами і видатками.

Розділ ІІІ. Напрями вдосконалення виконання місцевих бюджетів

3.1 Значення місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку району

Важливою передумовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Фінансова сторона незалежності місцевих органів влади є основою їх функціонування, адже від фінансових можливостей залежать, в кінцевому підсумку, їх реальні можливості.

Механізм перерозподілу бюджетних коштів між різними ланками бюджетної системи, що діяв до цього часу, не відповідає принципам самостійності та фінансової незалежності місцевих органів влади. Переважали адміністративні методи управління, внаслідок чого відносини між центральними та регіональними органами влади мали адміністративний характер.

Централізація управління економікою пов'язана з мобілізацією і розподілом через центр переважної частини матеріальних і фінансових ресурсів. Якщо це необхідно на протязі короткого періоду часу для реалізації конкретних програм, то таке постійне становище призвело до того, що в одних регіонах виховувалось утриманство, а в інших, внаслідок постійного стягування ресурсів з'являється незацікавленість у кінцевих результатах своєї діяльності.

Тому сьогодні гостро постає питання децентралізації та економічної самостійності регіонів. Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватися та економічно процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Це об'єктивна необхідність формування нових економічних відносин.

Фінансову незалежність місцевого самоврядування потрібно розглядати, насамперед, як економічний простір для його діяльності у межах певної території на принципах економічної ефективності та доцільності. Пріоритетною умовою в даному випадку повинна бути сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону.

Отже, під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування є розумна, з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади і адекватний розподіл повноважень та відповідальності.

Для визначення ролі місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку регіонів та їх місця у бюджетній системі України потрібні їх кількісна та якісна характеристика.

Місцеві бюджети категорія динамічна, тому її дослідження необхідно здійснювати з урахуванням багатьох факторів, що впливають на економічне життя держави. Цьому, насамперед, сприяють розвиток демократичних засад в управлінні державою, зміни у структурі економіки, рівень соціальних гарантій населенню, зміна вікової професійної структури населення. Неабияк впливає на формування й використання коштів місцевих бюджетів рівень економічного розвитку окремих регіонів.

Структурна збалансованість інвестицій є важливою складовою соціально-економічного розвитку та успіху підприємництва. Для подальшого економічного зростання важливими є взаємодія державних та бізнесових структур.

Протягом останніх років в Україні спостерігається така ситуація, коли роль капіталовкладень у розвиток сфери економіки за рахунок коштів місцевих бюджетів є незначною. За результатами аналізу місцевих бюджетів Ізяславського району частка інвестицій бюджету у розвиток району за останні роки є мізерною.(рис.3.1)



Рис. 3.1 Динаміка капітальних видатків з місцевого бюджету у складі капітальних інвестицій в економіку Ізяславського району (2002-2005 роки)

Обсяг бюджету розвитку у 2005 році (складає 1,7% у зведеному бюджеті Ізяславського району) є недостатнім для того, щоб здійснювати вагомий вплив на покращення ситуації економіки. Слід зазначити, що видатки розвитку були спрямовані на капітальні ремонти та інші заходи, не пов'язані із інвестиційною діяльністю, а вкладення в інвестиції відбувалося залишковим принципом, і є невиправданим та не сприяє тому, щоб створювались належні передумови для підвищення потенціальних можливостей району, та створення передумов для поповнення дохідної частини бюджету у майбутньому.

Отже, можна зробити висновок, що залежність обсягів місцевих бюджетів від центральної влади не дає ніякої можливості для прийняття самостійних рішень на місцях щодо інвестицій у сферу економіки.

Разом з тим, пожвавлення інвестиційної діяльності внутрішніх інвесторів ще не має значного впливу на забезпечення сталого розвитку економіки, а обсяги інвестування не відповідають їх потребі.

Структура внутрішніх інвестицій вказує на практичну вичерпність стимулюючих факторів до їх нарощення. Основним джерелом інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств і організацій: їх частка у загальному обсязі становить близько 65-70 %.

Нажаль, через дефіцит фінансових ресурсів значного практичного впровадження розробка бюджетів розвитку в Україні не здобула. Реалізація бюджетних програм розвитку залишається переважно на папері. Єдине, на що розраховують органи місцевої влади - це отримати частину інвестиційної субвенції, яка надходить областям з держбюджету.

Розглядаючи такі показники, як рівень безробіття в Ізяславському районі за період 2003-2005 роки та сума видатків зведеного бюджету району на одну особу(рис.3.2), можна зробити висновки, що рівень управління місцевими органами підконтрольними їм ресурсами є досить низьким. Дані свідчать, що сума видатків на заробітну плату з розрахунку на одну особу зросла за період з 2002 по 2005 роки у 2,3 рази, разом з тим рівень безробіття також зріс на 0,5%. Отже, звідси видно, що не вкладаються кошти районного бюджету, в необхідному обсязі у розвиток економічного потенціалу району та у створення нових робочих місць.

Рис.3.2 Динаміка показників видатків зведеного бюджету на заробітну плату з розрахунку на одну особу та рівня безробіття по Ізяславському районі в 2002-2005 роках

Потенціал бюджету розвитку має бути розширеним за рахунок різних джерел наповнення таких, як податкові та неподаткові надходження, що спрямовуються на фінансування інвестиційних програм; надходжень від приватизації; внутрішніх та зовнішніх запозичень, які б спрямовувались у інвестиції; частиною доходів від власності та підприємницької діяльності.

Саме тому для покращення ситуації, що склалася для органів влади доцільно було б передбачити у місцевому бюджеті кошти на розвиток економічного потенціалу району, створення нових робочих місць, що могло б стати поштовхом до додаткових бюджетних надходжень.

Отже, на сьогодні перед органами місцевого самовврядування стоять такі проблеми як:

1) Диспропорції у рівні соціально-економічного розвитку міста та сільських територій.

2) Недостатність фінансових та регуляторних стимулів для активізації економічної діяльності на місцях.

3) Низький рівень життя населення та соціального розвитку сільських населених пунктів.

4) Нерівномірність розвитку малого бізнесу у територіальному розрізі.

5) Низький рівень розвитку інфраструктури, зокрема транспортної та комунальної, що створює недостатню інвестиційну привабливість територій.

6) Низькі темпи будівництва житла, зношеність об'єктів систем водо-, теплопостачання та водовідведення.

Разом із всіма іншими функціями, бюджет є гарантом та засобом задоволення суспільних потреб населення відповідної території. Отже, бюджет безпосередньо впливає на соціальний розвиток адміністративного району, але на сучасному рівні розвитку від змушує чекати кращого.

Аналізуючи стан, який склався у фінансуванні соціально-культурних закладів, треба зазначити, що в цій сфері необхідно провести певні зміни. Система бюджетно-кошторисного фінансування установ невиробничої сфери, яка склалася за багато десятиліть, має серйозні недоліки, які потрібно виправляти. Та при здійсненні рішучих дій потрібно враховувати такі фактори, як врахування потреб та особливостей окремих територій, включення соціальних нормативів у систему макроекономічних показників (рівня зайнятості, прожиткового мінімуму, рівня бідності та товарообороту).

Також першочерговим обов'язком держави у соціальній сфері є підвищення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму. Ці зміни можуть мати місце завдяки припиненню надмірної диференціації доходів населення.

Вплив місцевих бюджетів на соціальний розвиток адміністративного району можна прослідкувати на прикладі співвідношення розміру середньомісячної заробітної плати та суми видатків зведеного бюджету району на заробітну плату за 2002-2005 роки.(рис.3.4)

Таким чином, із підвищенням витрат з бюджету на цю статтю видатків, збільшується рівень заробітної плати і тим самим сукупний дохід громадян.

За даними аналізу в Ізяславському районі переважають видатки на освіту - 39,7% в загальній сумі видатків та на охорону здоров'я - 17,9% в загальній структурі видаткової частини. Але незважаючи на те, що видатки на охорону здоров'я за останні роки (2003-2005 роки) зросли майже у півтора рази, рівень захворюваності збільшується з кожним роком, як видно з рисунку3.5. Це повязано із низьким кониролем за використанням коштів і нецільовим їх використанням.

За даними статистики, найбільший відсоток розкрадань бюджетних коштів саме у галузі охорони здоров'я (5 випадків недостач та крадіжок у медичних установах). Вважаємо, що цьому можна запобігти впровадивши програмно-цільовий метод фінансування та збільшенням заходів контролю за направленням коштів.



Рис. 3.4 Динаміка показників видатків зведеного бюджету на заробітну плату з розрахунку на одну особу та середньомісячної заробітної плати по Ізяславському районі (2002-2005 р. р.)

Рис.3.5 Співвідношення показників видатків бюджету району на охорону здоров'я та захворюваності населення в Ізяславському районі за 2003-2005 роки

Розглядаючи обсяг витрат бюджету Ізяславського району на утримання закладів освіти (рис. 3.6.) можна зробити висновок, що за останній рік обсяг витрат зріс у 0,5 рази, при незмінній кількості навчальних закладів. Отже, стан стабільний і в місцевих бюджетах достатньо коштів для утримання такого роду закладів. Цього вдалося досягти завдяки щорічному збільшенню фінансування на утримання цих закладів. За період з 2002 по 2005 роки фінансування зросло майже у два рази.