Місцеві податки

Дотримання цих вимог є запорукою створення міцної, стабільної системи місцевого оподаткування, яка сприятиме ефективній реалізації регіональної політики та забезпечить фінансову стійкість регіонів.

3.3 Використання досвіду європейських країн у реформуванні вітчизняної системи місцевого оподаткування

На сьогоднішній день в Україні надзвичайно гостро постала проблема фінансового забезпечення регіонального та місцевого самоврядування. Місцеві податки та збори, що є основою дохідної бази місцевих бюджетів, поки що не виконують функції щодо надання їм фінансової автономії. Але зарубіжний досвід європейських та інших країн свідчить про те, що удосконалення потребує сама система місцевих податків, її структура та механізм дії.

Розглядаючи структуру місцевих податків і зборів України можна зробити висновок, що близько 85 % надходжень складають лише комунальний податок і ринковий збір. На третьому місці -- збір за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Питома вага цих податків у структурі доходів місцевих бюджетів України складає в середньому не більше 3 % [21; с. 57].

Із 14 видів місцевих податків та зборів справляються в середньому 5 - 8 видів. Надходження від інших податків не передбачається, оскільки відсутній об'єкт оподаткування. Тобто, система місцевого самоврядування в Україні є дуже вразливою, оскільки неодержання запланованих надходжень від встановлених податків та зборів власні доходи місцевих бюджетів можуть значно зменшитися.

Місцеві податки і збори необхідні для того, щоб місцеві органи влади мали можливість надавати послуги, рівень яких у населення асоціюється з обсягом сплачених податків. Кошти, зібрані на місцях використовуються більш ефективно й заощадливо, аніж виділені центральним урядом.

У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки та є основою дохідної частини місцевих бюджетів більшості західних держав [21; с. 57].

Незважаючи на тенденції до централізації, у країнах ЄС широко впроваджується система місцевого оподаткування з високим ступенем юридичної самостійності щодо введення місцевих податків і зборів, а також встановлення порядку їх нарахування та стягнення.

Наприклад, в Австрії стягуються такі місцеві податки: податок на зайнятість, земельний податок, податок на розваги, податок на оголошення, туристичний податок, податок з власників собак, оплата послуг, що надаються на місцевому рівні, плата за паркування тощо.

Адміністративна системи Чехії передбачає, що муніципалітети в повному обсязі отримують надходження податку на майно (земельний податок та податок на будівлі), збір на вхідні квитки, збір на рекреаційні заклади, курортний збір, збори з власників собак, збори з транспортних засобів, збори з ігрових автоматів, податок на використання громадських місць тощо [21; с. 59].

В Угорщині до місцевих бюджетів надходять такі податки: податок на будівлі, податок на забудову земель, податок на рекреаційні заклади, податок на спадок, податок на дарування, податок на операції з власністю, податки з продажу, туристичний податок, податок з власників транспортних засобів тощо.

В Швейцарії на місцевому рівні справляються такі податки: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток і капітал, податок на спадок і дарування, податок на операції з майном, податок на виграші, податок на автомобілі, податок з власників собак, податок на розважальні заходи, кантональне державне мито, податок на біг-борди, податок на нерухомість [21; с. 60].

Грошова і податкова система України будувалася за зразком французької, оскільки адміністративні системи обох країн є дуже схожими.

У податковій системі Франції є чотири основні місцеві податки: земельний податок на забудовані ділянки, земельний податок на незабудовані ділянки, податок на житло, професійний податок.

Що ж стосується професійного податку, то він сплачується громадянами, які займаються професійною діяльністю, що не передбачає винагороди у вигляді заробітної плати [21; с. 61].

Реформування системи місцевого оподаткування має змінити роль місцевих податків та зборів з другорядної на основну у формуванні фінансових ресурсів місцевого самоврядування. До місцевих податків має бути віднесено деякі загальнодержавні податки, які традиційно надходять до місцевих бюджетів: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, податок на промисел, платежі за ресурси місцевого значення, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження плати за забруднення навколишнього середовища [14; с. 40].

Підвищенню ролі місцевого оподаткування сприяло б запровадження податку на власність. Перевагами податку на власність, а саме на нерухомість є: ці податки є справедливими, оскільки враховують платоспроможність платників; дані податки мають саме місцевий характер, оскільки об'єкт оподаткування має властивість не змінювати місця свого розташування; вони не є противагою загальнодержавним податкам (податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизному збору та ін.); податки на власність характеризуються стабільністю надходжень, оскільки циклічні зміни в економіці не здійснюють на них безпосереднього впливу; вони, повніше, ніж інші податки, відповідають принципу вигоди; податки на нерухомість спонукають платників ефективніше використовувати майно -- землю, будівлі, споруди тощо [14; с. 40].

Даний податок планується запровадити в Україні з 2010 р. згідно такого документу як Програма «Україна - 2010». Дискусійними залишаються питання визначення платників податку, бази оподаткування, методики оцінювання майна, ставок оподаткування, пільг за податком, механізму підтримки незахищених верств населення [14; с.41].

Одним із напрямів реформування системи місцевого оподаткування є розширення переліку місцевих податків, які б виступали у якості плати населення за надані місцеві послуги. При цьому вони повинні мати цільове використання. Актуально було б запровадити місцеві екологічні податки у вигляді штрафів за забруднення повітря, водоймищ, лісів та інших природних ресурсів.

Розширити перелік місцевих податків та зборів можна за рахунок введення місцевих акцизів на тютюнові та алкогольні вироби, що обмежувало б вживання шкідливих для здоров'я людини товарів.

Виходячи з вище зазначеного можна визначити найбільш суттєві недоліки системи місцевого оподаткування в Україні: незначна фіскальна роль місцевих податків та зборів; вузький перелік даних податкових платежів; відсутність у органів місцевого самоврядування самостійних прав щодо запровадження на їхній території власних місцевих податків та зборів; зволікання із запровадженням податку на нерухомість.

Можна виділити основні напрями податкової політики у сфері місцевого оподаткування: забезпечення реалізації основних принципів податкової і бюджетної політики, спрямованої на створення міцної фінансово-економічної бази; створення стабільної законодавчої бази оподаткування, з метою збільшення податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування; удосконалення структури податкових органів, вирішення питання забезпечення їх фахівцями відповідної кваліфікації; активізація роботи з підвищення правової культури населення, зокрема роз'яснення податкового законодавства; посилення державного контролю за додержанням чинного законодавства щодо оподаткування, справляння передбачених законом місцевих податків і зборів.

Висновки

В результаті проведеного дослідження виявлено, що місцеві бюджети - це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.

Водночас, саме в цій, найчисельнішій ланці бюджетної системи, існує чи не найбільше проблем, пов'язаних із їх формуванням та виконанням, що потребують свого негайного вирішення.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

- високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;

- домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;

- нині діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;

- тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.

Принципи ж побудови і механізм функціонування нинішньої бюджетної системи склались ще в 30-ті роки і повністю відповідали характеру і методам адміністративно-командної системи управління народним господарством країни. Принципи єдності і так званого “демократичного”, а в дійсності жорстокого централізму обумовили слідуючі характерні риси бюджетної системи України:

- стягування значної частки фінансових ресурсів до державного бюджету;

- поділ усіх доходних джерел на власні та закріплені, що передаються у відання середнього та низового рівнів державної влади, і регулюючі, обсягом яких розпоряджався вищестоящий орган влади;

- широкі масштаби перерозподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи, що призвело до постійного зростання частки регулюючих доходів у місцевих бюджетах - в середньому 70-75 %.;

- суб'єктивізм при вирішенні питання про обсяг коштів, що передаються до конкретного нижчестоящого бюджету;

- орієнтована на видатки методологія формування місцевих бюджетів, що виховала у нижчестоящих управлінських структур утриманство і тверду впевненість в тому, що за все в кінцевому рахунку відповідає держава, центральні органи влади;

- щорічний перегляд нормативів відрахувань від регулюючих доходів, що давало необмежені можливості тримати в залежності нижчестоящі органи влади, впливаючи таким чином на формування дохідної частини відповідних бюджетів;

- численність форм міжбюджетного перерозподілу фінансових ресурсів, що дозволяла у всіх випадках застосовувати суб'єктивний “індивідуальний” підхід при вирішенні питання про надання фінансової допомоги нижчестоящого бюджету.

Результати дослідження підтвердили, що використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводить до того, що в кожному з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень по місцевих бюджетах у цілому є досить суперечливою і важко передбачуваною.

Міжрегіональний перерозподіл державних доходів досі не має ні чітко сформульованого змістовного обгрунтування, ні чітких правил і формул. Необ'єктивність такого перерозподілу призвели до того, що сільські Ради, де рівень податкових надходжень у розрахунку на душу населення є вищим, ніж у середньому по району, опиняються у гіршому становищі з точки зору доходів місцевих бюджетів порівняно з сільськими Радами, де він, відповідно, є нижчим.

Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового рівня бюджетної системи, а також теорії та практики існування бюджетних систем в країнах з ринковою економікою дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К: Преса України, 1997.- 80 с.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-III // Відомості Верховної Ради. - 2001р.

3. Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 р. № 452/97-ВР

4. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, зі змінами та доповненнями

5. Про погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, зі змінами та доповненнями.

6. Про плату за землю: Закон України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ, зі змінами та доповненнями

7. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: Закон України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ, зі змінами та доповненнями

8. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV

9. Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з нього податку: Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. № 451

10. Про затвердження звіту виконання міського бюджету м. Ірпінь за 2006 рік // Ірпінський вісник // 29 березня 2007 року

11. . Про затвердження звіту виконання міського бюджету м. Ірпінь за 2007 рік // Ірпінський вісник // 2008 року

12. Про затвердження звіту виконання міського бюджету м. Ірпінь за 2008 рік // Ірпінський вісник // 2009 року

13. Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища: Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Мінекоресурсів від 28 лютого 2001 року № 75/76, зі змінами та доповненнями

14. . Бадида М. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджету міста// Ринок цінних паперів України. -- 2007. -- № 11 - 12. -- С. 35 - 43.

15. Вишневський В.П. Місцеві податки і збори у ринковій економіці / В.П. Вишневський, В.В. Рибак // Фінанси України. - 2007.- №1. - с.11-20

16. Герчаківський С.Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення / С.Д. Герчаківський // Фінанси України. - 2006. - №2. - С. 44-49.

17. Глухова В.І. Розвиток системи місцевих податків і зборів// економіка України// -2010 №1 - с.28-39

18. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: К.: Парламентське видавництво, 2001. - 216с.

19. Іванов Ю.Б. Податкова система: Підручник / Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятник О.М. - К.: Атіка, 2006. - 920 с.

20. Кириленко О.П., О.Р. Квасовський, А.В. Лучка, Б.С. Малиняк, В.В. Костецький, О.І. Тулай Місцеві фінанси: підручник / за ред. О.П. Кириленко. - К,: Знання, 2006. - 677 с

21. Макогон В.Д. Формування доходів місцевих бюджетів у зарубіжних країнах// Наукові праці НДФІ. -- 2008. -- № 1(42). -- С.56 - 67.

22. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001.-362с.

23. Соколовська A.M. Податкова система України: теорія та практика становлення. - К.: Знання -прес, 2004. - 454 с

24. Соколовська А.М. Особливості проведення податкових реформ : світовий досвід і Україна. // Фінанси України. - 2001. - №12.- С.71-80

25. Піхоцька О.М. Місцеві податки і збори в Україні / О.М.Піхоцька // Фінанси України. - 2008. - №5. - С. 46-51

26. Піхоцька О. Місцеві податки і збори через призму проекту Податкового кодексу України// Економіка, фінанси, право. - 2003. - №1. - С.28-31

27. Тарангул Л.Л. Основні напрями удосконалення законодавчої бази оподаткування місцевими податками і зборами / Л.Л. Тарангул // Економіст. - 2009. - №3. - С. 18-22

28. Шевчук Н.Ю. Джерела формування фінансових ресурсів на місцевому рівні: теорія та практика / Н. Шевчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №6(73). - С. 75-80

29. Щербина І.Ф. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету // Казна - 2009. - № 2. - С.89-119.

30. www.rada.gov.ua

31. www.minfin.gov.ua

Размещено на Allbest.ru