Під час проведення експертизи поданих проектів слід дотримуватися кількох вимог: єдності системи оцінних показників ТЕО; єдності одиниць виміру цих показників; єдності методичних підходів щодо формування цих показників.

За розробки ТЕО використовується досить широкий спектр різноманітних показників, які слід розглядати в базовому та перспективному (після проведення санації) періодах. Це насамперед показники рентабельності продукції та виробництва; терміну окупності (як відношення дисконтованої величини грошових потоків до дисконтованого обсягу санаційних витрат); точки беззбитковості; загальний обсяг інвестицій для проведення санації, їхній характер і розподіл за термінами вкладення; обсяг реалізованої продукції; прибуток; витрати на виробництво та реалізацію продукції; строки й умови погашення кредитів; чисельність персоналу; рівень використання виробничих потужностей.

Особливу увагу слід приділити показникам фінансової стійкості санаційного проекту, використанню та строкам повернення інвестицій.

Порівнюючи базовий та перспективний періоди, слід звертати особливу увагу на динаміку прибутковості та факторів, які забезпечили зростання прибутку, на обсяг і структуру розподілу прибутку; на джерела зниження витрат на виробництво, прискорення обороту оборотних коштів.

Обсяг санаційних коштів (Іс) для оздоровлення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна розрахувати за формулою:

Іе = В-(Р Д)

Де В -- необхідна загальна сума витрат на здійснення санаційних заходів, які забезпечують рентабельну роботу неплатоспроможного підприємства;

Р -- обсяг внутрішніх резервів неплатоспроможного підприємства, що його використано для фінансового оздоровлення;

Д -- обсяги фінансової допомоги з боку інших підприємств, які заінтересовані в рентабельній роботі неплатоспроможного підприємства.

Мобілізацію внутрішніх резервів можна здійснити за рахунок реалізації продукції за більш низькими цінами; скорочення дебіторської заборгованості; продажу зайвого устаткування, інших товарно-матеріальних цінностей; здавання в оренду приміщень, устаткування тощо.

Фінансову допомогу можуть здійснити три групи підприємств: партнери за кооперованими зв'язками; підприємства (холдинги), які володіють контрольним пакетом акцій неплатоспроможного підприємства; кредитори, які впевнені в позитивних наслідках фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства. [29]

Висновки та пропозиції

Фінансова криза передбачає виникнення якісних змін в економічній системі, які спричиняють порушення пропорцій у розвитку, його призупинення, видозміни чи руйнування фінансової системи окремих країн або світових ринків у цілому.

Отже, є три типи криз: циклічна криза і малий цикл, зміст якого визначається оновленням основного капіталу; велика криза і відповідний їй великий цикл, довга хвиля, які тісно пов'язані із становленням нового технологічного укладу; стадіальна криза і стадіальний цикл, що супроводжують становлення нового технологічного способу виробництва, нового суспільства. Усі ці типи криз і циклів глибоко пов'язані між собою, тому що їх сутність визначається однорідними факторами. У всіх цих випадках вирішується одна проблема - зростання науково-технічного рівня виробництва, хоча масштаби його різні.

Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої діяльності. Сучасна економічна наука має у своєму арсеналі велику кількість різноманітних прийомів і методів прогнозування фінансових показників, в тому числі в плані оцінки можливого банкрутства.

Проблема розробки методології діагностики загрози банкрутства має загальнодержавний характер, і повинна розв'язуватись спільними зусиллями органів влади та науковців країни.

На сьогодні розроблені і пропонуються для практичного використання діагностичних процедур банкрутства два підходи:

1. система фінансових коефіцієнтів.

2. спеціальні узагальнюючі показники загрози банкрутства.

Санація -- це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Процес фінансового оздоровлення починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. Проведення такого аналізу дає змогу або прийняти рішення щодо доцільності проведення санації, або, якщо це зробити неможливо, щодо повної ліквідації підприємства.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється система санаційних заходів, формується програма та проект плану санації. На кінцевому етапі здійснюється реалізація цього плану.

Проект санації може мати таку структуру:

1. Загальна характеристика підприємства:

1) фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт пла¬тоспроможності та ліквідності);

2) аналіз причин, унаслідок яких підприємство потрапило в скрут¬не фінансове становище;

3) перспективи виходу з цього стану.

2. План фінансового оздоровлення:

1) виробнича програма на найближчі роки (назва продукції, кількість, вартість);

2) баланс грошових доходів і витрат (суму необхідної допомоги в розрізі конкретних джерел показують окремо);

3) розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлен¬ня підприємства.

3. Прогнозовані кінцеві результати реалізації проекту.

Список використаної літератури

1) Барановський О.І. // Фінанси України: Сутність і різновиди фінансових криз. - 2009. - №5. - с.3.

2) Барановський, О.І. Сутність і різновиди фінансових криз // Фінанси України. - 2009. - №6.- С. 3-13.

3) Барановський, О.І. Сутність і різновиди фінансових криз // Фінанси України. - 2009. - №8.- С. 19-32.

4) Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.:Ника-центр, -2000.

5) Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. - Львів.: Новийсвіт, 2008. - 268 с.

6) Варгіч С. Механізм банкрутства: підсумки його дії в Україні. //Цінні папери України. -№8 - 2007 р. - с.4-5.

7) Вахненко, Т.П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання [Текст] // Фінанси України. - 2008. - №10.- С. 3-21.

8) Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект). - К.: Світ Знань, 2008. - 304 с.

9) Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2007. - 268 с. 26.

10) Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.

11) Філімоненков О.С Фінанси підприємств: Навч. посіб. -- К: МАУП, 2007.

12) Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством : теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій : монографія / Л. О. Лігоненко; Міністерство освіти і науки України, Київський національний торговельно-економічний університет. - К., 2001. - 580 c.

13) Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С.О. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2007. - 546 с. 20.

14) Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Львів, ЛБІ НБУ, 2005

15) Пороховський О.А. // Економічна теорія: Еконоиічна криза як рубіж сучасного світового і національного розвитку. - 2009. - №1. - с.11.

16) Кривов'язюк І.В. Усунення структурних диспропорцій на підприємстві завдяки базовій економічній діагностиці // Проблеми економіки. - 2007. - Вип.9. - С.26. 15.

17) Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч.посібник. - Херсон: Олді-плюс, 2007. - 480 с. 25.

18) Чухно А.О. // Економіка України: Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання. - 2010. - №1. - с.4.

19) Терещенко О.О. // Управління фінансовою санацією підприємств: підручник / Олег Терещенко ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 c.

20) Федулова Л. Перспективи інноваційно-технологічного розвитку промисловостіУкраїни // Економіка України. - 2008. - № 7. - С.24- 38.

21) Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. - №9. - 2007. - С.93-100.

22) Рибалка О. Формування системи показників оцінки фінансового стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства // Економіст. - №9. - 2005. - С. 63-65.

23) Шило В.П., Ільіна С.Б., Доровська С.С., Барабанова В.В. Фінанси підприємств: теоретично-практичний посібник. - К.: Професіонал, 2006. - 288 с.

24)http://intkonf.org/lavrenteva-k-napryami-finansovogo-ozdorovlennya-pidpriemstv-realnogo-sektoru-ekonomiki-v-suchasnih-krizovih-umovah/

25)http://intkonf.org/kutinina-oa-modeli-otsinki-shilnosti-pidpriemstv-do-bankrutstva/

26) http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/category/bottom?cat_id=46315

27) http://www.confcontact.com/2008dec/3_kozmenko.htm

28) http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/78/20/

29) http://www.5dp.com.ua/content/view/265/

30) http://referat.parta.ua/view/15599/

Додаток

Класифікація фінансових криз

Размещено на Allbest