Характеристика податкової системи України

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

У курсовій роботі розглянуто поняття податків, їх видів, функцій, охарактеризовано податкову систему України та податкову політику України. Також розглянуто органи податкової служби, їх функції, шляхи покращення податкової системи України та досвід розвинутих країн світу.

Розглянувши ці питання, можно сказати, що одним із важливих чинників економічного зростання країни є модернізація та удосконалення податкової служби України. Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.

Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціального розвитку.

Ключові слова: податки, податкова система, податкова політика, органи державної податкової служби, суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати, квота, пільга, санкції.

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКІВ, ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

1.1 Сутність, види та функції податків

1.2 Характеристика системи оподаткування в Україні

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

2.1 Проблеми реформування податкової політики України

2.2 Досвід розвинутих країн світу

РОЗДІЛ 3. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ЗАВДАННЯ

3.1 Функції Державної податкової служби України та податкової міліції

3.2 Фінансові санкції та адміністративні штрафи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

АНОТАЦІЇ ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ АНАЛІТИЧНО-ПОШУКОВЕ ЗАВДАННЯ

ВСТУП

Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики.

В цій роботі ми розглянемо що таке податки, їх види та функції, податкову систему та податкову політику, а також реформування податкової політики в Україні і досвід розвинутих країн світу.

Актуальність теми дослідження визначається тим, що податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Метою роботи є теоретичне обґрунту вання необхідності і розробка основних напрямів реформування національної податкової системи в трансформаційний період. Об'єктом дослідження є процес функціонування податкової системи України.

Предмет дослідження складають теоретичні й практичні проблеми реформування податкових відносин у трансформаційний період.

Інформаційною базою дослідження є основні положення законів України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Інформаційним забезпеченням дослідження стали також моно графічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКІВ, ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

1.1 Сутність, види та функції податків

податок грошовий адміністративний штраф

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Слід підкреслити, що інтерпритація податків через термін "відносини" характерна для пострадянських економістів. Західна наука не вдається до розгляду економічного змісту оподаткування, трактуючи податки як обов'язкові платежі, які є основним джерелом державних доходів, використовуваних для фінансування суспільних благ і послуг, а також для впливу на соціально-економічні процеси.

Податок характеризують такі ознаки як: примусовий характер, безеквівалентність, відсутність цільового використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх платників, зміна форми власності.

Сутність податків проявляється в їх функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. Податки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту від юридичних і фізичних осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи таким чином фіскальну функцію. Крім фіскальної, податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників (мікроекономічний аспект), а також на макроекономічні показники. Контрольна функція розкривається у тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропозицій, які складаються в соціально-економічному житті суспільства в результуті розподілу і перерозподілу ВВП.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками.

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на податки на доходи, податки на споживання, податки на майно.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні податки встановлюються вищими органами влади, їх стягнення є обов'язковим на всій території країни. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади.

За способом стягнення розрізняють два види податків - розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розкладають (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок для всіх платників, а відтак розмір податку для кожного платника залежить від розмірів його бази оподаткування.

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Прямі податки майже не впливають на ціни, але зменшують доходи платників - тим самим впливаючи на обсяги інвестиційного і споживацького попиту. В той же час вони не змінюють структуру попиту, на відміну від деяких видів непрямих податків. Пряма залежність між сумою прямих податків і обсягом доходу сприяє збільшенню можливостей для держави в регулюванні економічних процесів і вирішенні проблем соціальної справедливості за рахунок прогресивних ставок оподаткування. В той же час з фіскальної точки зору вони поступаються непрямим в стабільності надходжень, в рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах, в існуванні більш сприятливих умов щодо ухилення від їх сплати.

Прямі податки поділяють на дві підгрупи в залежності від об'єкта оподаткування : податки на доходи та податки на власність.

В світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито. Hині в Україні стягуються акцизи і мито. Hепрямі податки, на відміну від прямих мають свої переваги і недоліки. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них тяжко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату.

Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.

У податковій практиці існують три форми універсальних акцизів: податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість. Об'єктом оподаткування податку з продажу (купівель) у ланках оптової чи роздрібної торгівлі є валовий доход на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування провадиться лише один раз, на одному ступені руху товарів.

Фіскальна монополія - це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має на меті не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. В залежності від мети введення розрізняють наступні види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

1.2 Характеристика системи оподаткування в Україні

Податкова система - це сукупність різних видів податків та інших платежів та зборів, що віднесені до податкових, які справляються в державі. Побудова податкової система повинна спиратись на наукові основи, які передбачають застосування таких вимог, як системність, встановлення визначальної бази цієї системи та формування вихідних принципів.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі, як : суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати і квота.

Суб'єкт або платник податку - це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Критеріями вибору платника є швидкість надходження податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутність шляхів ухилення від оподаткування

Об'єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо. Об'єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обіку, мати безпосереднє відношення до платника.

Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта. Фізичний вимір досить точно відображає об'єкт оподаткування, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара, тощо

База оподаткування - це розмір об'єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі. Якщо одиницею оподаткування виступає грошова одиниця, то база оподаткування буде виражена у вартісних обсягах. Якщо ж одиницею оподаткування є фізичний вимір об'єкта оподаткування, то в цьому випадку базою оподаткування виступатиме добуток одиниці оподаткування на кількість таких одиниць. Саме до бази оподаткування застосовуються ставки для визначення суми податку.

Ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні або єдині ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників податків. Дифференціація податкових ставок може проводитись щодо розміру або виду об'єкта оподаткування, та щодо статусу і місцезнаходження платників.

За побудовою ставки поділяються на тверді і процентні. Тверді ставки встановлюються для податків, по яких база оподаткування визначена у фізичному вимірі. В свою чергу тверді ставки поділяються на фіксовані - тобто в грошовому виразі на одиницю оподаткування, виражену в кількісному виразі і відносні - тобто в частках до встановленої державою величини в грошовому виразі на одиницю оподаткування.

Процентні ставки встановлюються щодо податків, база оподаткування яких визначена у вартісному вимірі (обсяг доходів, обсяг продажів, тощо). Вони поділяються на пропорційні, тобто ставка не змінюється при зміні обсягів бази оподаткування, прогресивні - ставка збільшується при збільшенні бази оподаткування, та регресивні - ставки зменшуються при збільшенні бази оподаткування.

Джерело сплати - це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об"єктом оподаткування (оподаткування доходу громадян прибутковим податком) або не співпадати (сплата податку на транспортний засіб, який не використовується для одержання доходів).

Квота - це частка податку в доходах платника. В практиці оподаткування податкові квоти не встановлюються, а лише використовуються для аналізу характеристик рівня оподаткування.

Пільга - це повне або часткове звільнення юридичних осіб і громадян від сплати податків. Податкові пільги надаються з метою зацікавлення платника податку у виконанні певної діяльності, у виробництві продукції, необхідної суспільству; послабити податковий тягар малозабезпеченим верствам населення; сприяти науково-технічному прогресу; відзначити заслуги перед державою тієї чи іншої групи населення та ін.

Пільги можуть надаватись у вигляді зменшення оподатковуваного доходу, зменшення податкової ставки або повного звільнення від податку.

Вихідними принципами побудови податкової системи, які визначені в законі України "Про систему оподаткування" є :

стимулювання науково-технічного прогресу, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

обов'язковість; рівнозначність і пропорційність;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

соціальна справедливість;

стабільність;

економічна обгрунтованість;

рівномірність сплати;

компетенція;

єдиний підхід;

доступність.

Практика становлення і розвитку податкової системи в Україні свідчить про декларативний характер багатьох із вищевказаних принципів. Наприклад, досить важко назвати соціально справедливим неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що нині визначений в Україні. Постійні зміни в діюче законодавство порушують принцип стабільності, тощо. Крім того, система принципів є дещо застарілою, оскільки не враховує загальносвітові тенденції щодо розвитку систем оподаткування та не декларує необхідність гармонізації податкової системи України в першу чергу з європейською та загальносвітовою.

Податкова система України - це урегульована нормами права сукупність податків, що стягуються на території України, а також форми і методи їх побудови.

У нашій країні податкова система знаходиться на етапі свого становлення і поки що не відповідає в повній мірі названим вимогам, її правову основу складають Закони України „Про систему оподаткування", „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", „Про плату за землю", „Про оподаткування прибутку підприємств" та ін. До податкової системи України входять податки, які класифікують залежно від суб'єкта оподаткування на: податки і юридичних осіб (наприклад, податок на прибуток); податки з громадян (прибутковий податок, податок на промисел); податки, які стяіуються як з юридичних осіб, так і з громадян (земельний податок, податок з власників транспортних засобів, акцизний збір, податок на додану вартість). За формою стягнення податки бувають грошовими і натуральними. На сьогодні в Україні діють лише грошові податки.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

2.1 Проблеми реформування податкової політики України

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головними критеріями податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. Ключовим питанням податкової політики України в сучасних умовах є формування податкової системи, орієнтованої на економічне зростання. Висновки економічної теорії та історичний досвід різних країн показують, що економічному зростанню сприяє така податкова система, яка забезпечує доходи держави, але, по можливості, менше зачіпає ринковий механізм.

Реформування податкової системи України як європейської має відбутися з урахуванням тенденцій розвитку оподаткування у країнах-членах ЄС та у країнах-сусідах. Ці тенденції формувалися під вирішальним впливом міжнародної податкової конкуренції, європейської податкової гармонізації і координації національних податкових політик, ща важливо врахувати, з огляду на необхідність зміцнення позицій України в економічній конкуренції та досягнення стратегічної мети - інтеграції в ЄС.

В залежності від особливостей податкової політики держави, податки можуть відігравати крім суто фіскальної функції роль стимуляторів або дестимуляторів економічних процесів у державі.

Характерним і дестабілізуючим фактором для України сьогодні є значна кількість податків, безсистемне надання пільг, значний податковий тягар, часті зміни податкового законодавства.

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництва державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Підходи до реформування податкової системи різні. Одні пропонують провести корекції нині діючих податків. Інші - зовсім змінити модель податків.

Реформування податкової системи необхідно проводити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку - необхідно полегшити податковий тиск.

Важливою умовою ефективної податкової політики є її стабільність і передбачуваність, завдяки чому у підприємств виникає можливість планувати господарську діяльність та правильно оцінювати ефективність прийнятих рішень.

Передбачається впровадити стимулюючу систему податків: при зростанні обсягів та рентабельності виробництва норматив сплати податків зменшується, що стимулює виробника до збільшення виробництва продукції.

Метою реформування податкової політики України є зміна податкової системи для забезпечення стабілізації економіки і насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави. Виходячи з цього, можна сказати, що податкова система повинна забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу.

Ще одним із важливих чинників економічного зростання країни є модернізація та удосконалення податкової служби України. Від технічного стану, кваліфікації фахівців та рівня комп'ютеризації служби залежить наповнення доходної частини бюджету, що є запорукою добробуту населення і держави.

Основні тенденції розвитку податкової системи Ураїни відповідають тенденціям розвитку податкових систем інших європейських країн, що свідчить зниження, починаючи з 1995 р., ставок основних податків - податку на додану вартістьта податку на прибуток підприємств, перехід до оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою. Однак податкові ставки, за якими справляється акцизний збір і податок з доходів фізичних осіб, на сьогодні в Україні значно нижчі, ніж у країнах-членах ЄС. Ставка податку на прибуток підприємств є нижчою, ніж у розвинутих країнах - нових членах ЄС.

Метою податкової реформи є формування податкової системи, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.

2.2 Досвід розвинутих країн світу

Податки -- надійне і стабільне джерело надходження коштів до бюджету. Але держава проводить досить активне втручання в податковий процес через надання різних пільг, знижок, кредитів. Це дає можливість суттєво знизити загальний розмір податкових платежів як для фізичних, так і для юридичних осіб. За рахунок цього юридичні особи можуть збільшити свої доходи, покращити фінансові показники, розширити обсяги діяльності, інвестувати кошти як у своє підприємство, так і в інші.

Якщо в країні діє досить жорстке податкове законодавство і підприємства несуть великий податковий тягар, з'являється тенденція до ухилення від сплати податків або до зменшення розміру їх сплати за рахунок реєстрації підприємства в офшорних зонах, де діє "лояльніший" режим оподаткування. Але держава зацікавлена в тому, щоб капітал не вивозився за кордон, тому чинне законодавство визначає додаткові пільги або інші заходи щодо зменшення податкового тягаря. А отже, більшість підприємств не поспішають реєструватися в офшорних зонах і працюють у своїх країнах (незважаючи на те, що, наприклад, ставка на прибуток у зазначених зонах становить не більше 2-3 %, а в більшості країн -- не менше 30 %).

У більшості країн діють податкові системи, які спрямовані на те, щоб зацікавити вітчизняного виробника залишати доходи у своїх країнах. Часто базова ставка податку на прибуток, яка дорівнює 45 %, за рахунок різних пільг та знижок в кінцевому варіанті суттєво знижується. У деяких країнах виробник може вибирати різні системи оподаткування, які для нього найвигідніші, що також зменшує податковий тягар. Тому загальні ставки оподаткування доводяться до рівня аналогічних ставок в офшорних зонах. Крім того, деяким фірмам та підприємствам надаються пільги, які мають особливий вибірковий характер.

Практично в кожній державі значна увага приділяється розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. Стимулюється також розвиток різних сфер діяльності, передусім сільського господарства, туризму. Держава насамперед інвестує ті підприємства, у діяльності яких вона зацікавлена. Для них створюється сприятлива регіональна інфраструктура, будуються шляхи до місць видобутку сировини або збуту продукції, проводиться робота з перекваліфікації робочої сили.

У деяких країнах надаються податкові пільги підприємствам-резидентам. Якщо більшість активів такого підприємства знаходиться за кордоном і воно управляє ними, то йому можуть надаватися пільги у вигляді податкових відстрочок від сплати податків на доходи, одержані за кордоном, причому на досить тривалий час (до 10 років). За великих темпів інфляції це практично звільняє підприємство від сплати податкових платежів.

Податкове планування для підприємства є важливим і досить складним етапом у прогнозуванні майбутнього. Для цього використовується багато показників, які характеризують різні сторони діяльності підприємства. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми, офіційно опублікованими та конфіденційними.

Основною метою податкової політики підприємства є сплата меншої суми податкових платежів у межах чинного законодавства. Досягається це переважно за рахунок різних пільг щодо окремих податкових платежів. Крім того, можуть застосовуватись кредити, податкові канікули, відстрочка сплати податкового платежу тощо.

При цьому широко застосовується принцип розрахунку альтернативних варіантів податкових платежів. Податкова політика дає можливість не тільки планувати податкові платежі, а й визначати напрямки діяльності підприємства. Одним із варіантів є диверсифікація виробництва, розширення форм діяльності, початок нових видів, які дають право на пільгове оподаткування.

Податкові системи розвинутих країн широко застосовують податки як засіб підтримання і стимулювання підприємництва. З цією метою використовуються певні пільги, найважливішими серед яких є зменшення податкової ставки чи звільнення від сплати податку при певних умовах, інвестиційний податковий кредит, прискорена амортизація. Поряд з селективними заходами податкового регулювання держава широко використовує податковий механізм з метою загального впливу на господарську кон'юнктуру в цілому. У 80-90-тї роки XX ст. в розвинутих країнах пройшла хвиля широкомасштабних і багатоетапних податкових реформ, спрямованих на зниження загального рівня податків і зміну їх структури. Прикладом масштабних заходів зі стимулювання загальної економічної кон'юнктури може бути значне скорочення податків на початку 80-х років після приходу до влади адміністрації Р.Рейгана у США. Теоретичним обгрунтуванням цієї програми стали розрахунки американського економіста Лаффера, який довів, що результатом зниження податків є економічне зростання і збільшення доходів держави (крива Лаффера). Згідно з його міркуваннями, надмірне підвищення податкових ставок на доходи бізнесу „відбиває" у останнього стимули до капіталовкладень, гальмує НТП, уповільнює економічний ріст, що в кінцевому результаті негативно відображається на надходженнях до державного бюджету. Американські експерти на чолі з професором Лаффером спробували теоретично довести, що при славці прибуткового податку більше 50% різко понижується ділова активність фірм і населення в цілому.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ЗАВДАННЯ

3.1 Функції Державної податкової служби України та податкової міліції

Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.

Податкова служба України має три рівні:

-Державну податкову адміністрацію України - вища ланка;

-державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - середня ланка;

-державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції - базова ланка.

У складі органів державної податкової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція) і підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій;

2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;

8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;

9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

13) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;

17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів;

9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подають до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій;

15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

17) роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

3.2 Фінансові санкції та адміністративні штрафи

Запобігання податковим правопорушенням не завжди веде до очікуваних наслідків, тому особливого значення набувають питання регулювання покарань за здійснення податкових проступків та злочинів.

Застосування санкцій можна класифікувати за кількома підставами.

За характером впливу; безпосереднє покарання - санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів оподаткування тощо); опосередковане покарання - санкції, які безпосередньо не завдають Майнових втрат платникові, проте зменшують його надходження у перспективі або обмежують його діяльність (арешт рахунку, тимчасове припинення діяльності підприємства тощо).

За галузевим характером: кримінальна, адміністративна та фінансова санкції.

До санкції фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум податків, інших обов'язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи. Слід чітко зазначити, що в даному разі йдеться саме про перелік санкцій, які визначаються у фінансово-правових нормах (у даному разі податкових), однак зазначені санкції не є в чистому вигляді фінансовими санкціями, особливо щодо адміністративних штрафів.

Сукупність існуючих санкцій можна поділити на групи за їх однорідністю, зокрема: санкції за порушення порядку ліцензування, санкції за порушення податкової дисципліни, касової дисципліни тощо. Особи, на яких накладаються фінансові санкції та адміністративні штрафи, перелік порушень, а також найменування органів, що накладають санкції, чітко визначаються у законодавстві.

З 1 січня 2001 р. в Україні діє спеціальний закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства, - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. Після прийняття цього Закону було внесено значні зміни до порядку визначення й застосування санкцій до законодавчих актів, що регулюють порядок сплати податків, та Закону України "Про державну податкову службу України". Було також припинено дію Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 р. № 167/98.

У зазначеному Законі податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене з платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу чи на день його (або його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Штрафні санкції податкові органи нараховують згідно з Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17 березня 2001 р. № 110 та зареєстрованою в Мін'юсті 23 березня 2001 р. за № 268/5459 з урахуванням внесених змін.

Податкова відповідальність базується на принципах невідворотності, законності, справедливості покарання та його індивідуалізації. Принцип невідворотності податкової відповідальності означає, що у разі вчинення податкового правопорушення платник податку неминуче повинен зазнати заходів податкової відповідальності. Принцип законності у податковій відповідальності означає передусім застосування податкових санкцій у суворій відповідності до закону, а також установлення цієї відповідальності виключно податковим законодавством. Справедливість покарання означає встановлення його точної міри, що адекватна мірі податкового правопорушення.

ВИСНОВОК

Розбираючи дану тему мною було розглянуто ряд питань, серед яких: сутність, види та функції податків, характеристика податкової системи, проблеми реформування податкової політики, досвід розивнених країн світу органи Державної податкової служби, фінансові санкції та штрафи.

Проаналізувавши ці питання можно зробити такі висновки:

- Податок - це обов'язковий платіж, який встановлений вищим органом державної влади, сплачується юридичними і физичними особами у встановленому порядку і термінах.

- Податки мають три основні функції: фіксальну, регулюючу та контрольну.

- Податки класифікують за такими ознаками: залежно від бюджетного устрою держави, від форми оподаткування, від рівня державних структур, що встановлюють податки, за економічним змістом об'єкта оподаткування, за способом стягнення, за суб'єктом оподаткування.

- Податкова система - це сукупність різних видів податків та інших платежів та зборів, що віднесені до податкових, які справляються в державі.

- Податкова політика держави є складовою частиною економічної політики, яка базується на сукупності юридичних актів, що встановлюють види податків, зборів та обов'язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулювання. Важливою умовою ефективної податкової політики є її стабільність і передбачуваність, завдяки чому у підприємств виникає можливість планувати господарську діяльність та правильно оцінювати ефективність прийнятих рішень.

- Реформування податкової системи України як європейської має відбутися з урахуванням тенденцій розвитку оподаткування у країнах-членах ЄС та у країнах-сусідах.

- Метою податкової реформи є формування податкової системи, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на унноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.

- Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.

- У більшості країн діють податкові системи, які спрямовані на те, щоб зацікавити вітчизняного виробника залишати доходи у своїх країнах.

- Система органів державної податкової служби України: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в автономної республіки Крим, областях, м. Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах.

Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціального розвитку.

На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чиним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про державну податкову службу в Україні": http://www.rsta.tr.ukrtel.net/Pro_DPA/Zavdannya/zakon_509_1.htm, http://www.yablonsky.com.ua/Z0509_1990.htm

2. Міністерство фінансів України. Проект Концепції реформування податкової системи України: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=251545&cat_id=134011

3. Золотько І.А. Податкова система: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

4. Власюк Н.І. Податкова система: Навчальний посібник. / Н.І. Власюк, Т.В. Мединська. - Львів: "Магнолія-2006",2009. - 230 с.

5. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. / О.В. Олійник, І.В. Філон. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 456 с.

6. Бурденко І.М. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки/І.М. Бурденко, О.В. Кавченко//Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №4. - С.67-73.

7. Сунцова О.О. Оптимізація місцевих податків і зборів та оцінка податкової конкуренції як чинники регіонального розвитку/ О.О. Сунцова// Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №12. - С.134-141.

8. Онишко С.В. Методичні підходи до проведення податкового контролю в галузях економіки/ С.В. Онишко, І.С. Веселов// Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №4. - С.223-234.

9. Торундо О. Штрафні санкції/ О. Торундо// Вісник податкової служби України. - 2009. - №26. - С.57-61.

10. Бегун С.В. Інформаційне забезпечення податкової статистики в Україні/ С.В. Бегун// Економіка та держава. - 2009. - №11. - С.109-111.

11. Меліхова Т.О. Розвиток зовнішнього та внутрішнього аудиту податків на підприємствах/ Т.О. Меліхова// Економіка та держава. - 2010. - №1. - С.52-56.

12. Данилов А.Д. Налоговая система Украины в условиях экономического спада/ А.Д. Данилов// Економіка та держава. - 2010. - №3. - С.32-36.

13. Луценко І.С. Сучасне трактування сутності податкової політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності/ І.С. Луценко// Економіка та держава. - 2010. - №3. - С.63-65.

14. Поліщук В.Г. Перспективи податкового стимулювання сталого розвитку регіонів України/ В.Г. Поліщук// Економіка та держава. - 2010. - №4. - С.59-61.

15. Єсаулов Ю.В. Сутність складових податкового процесу/ Ю.В. Єсаулов//Економіка та держава. - 2010. - №4. - С.62-63.

16. Фельдгольц М. Реалізація принципу справедливості в податковій системі України/ М. Фельдгольц// Ринок цінних паперів України. - 2008. - №7-8. - С.25-30.

17. Барановська І.В. Проблеми реформування податкової системи в умовах кризи/ І.В. Барановська, Т.А. Варварич//Фінанси України. - 2008. - С.193-199.

18. Мельник В.М. Механізм прямого оподаткування у фінансовій теорії/ В.М. Мельник, Г.Л. Пенякова// Фінанси Україн. - 2009. - №5. - С.66-76.

19. Романюк М.В. Податкове регулювання як дієвий інструмент антикризової економічної політики/ М.В. Романюк// Фінанси України. - 2009. - №12. - С.66-71.

20. Нікітішин А.О. Адміністрування податків в умовах фінансово-економічної кризи/ А.О. Нікітішин// Фінанси України. - 2010. - №1. - С.38-45.

21. Мельник В.М. Використання податкових інструментів в умовах становлення ринкової економіки/ В.М. Мельник, Т.В. Кощук// Фінанси України. - 2010. - №2. - С.46-57.

22. Мартинюк В.П. Чинники впливу на прогнозовані обсяги надходжень до державного бюджетувід митних платежів/ В.П. Мартинюк// Фінанси України. - 2010. - №1. - С.29-37.

23. Вишневський В.П. Оцінка можливих наслідків введення податку на нерухоме майно для забудовників житла/ В.П. Вишневський, В.Д. Чекіна// Фінанси України. - 2010. - №1. - С.3-15.

24. Чернявська Я.І. Чинники, що впливають на оподаткування в Україні/ Я.І. Чернявська// Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - №6. - С.20-21.

ДОДАТКИ

Крива Лаффера.

Динаміка податкового навантаження за нарахованими сумами податку на прибуток (р.12/р.3) за галузями економіки*

Динаміка номінального валового продукту за 2002-2006 рр.

Показники виконання зведеного бюджету України 2007-2009 рр.

Показники	2007/2008 р. млн. грн.	Темпи росту, у відсотках	2008/2009 р. млн. грн.	Темпи росту, у відсотках
Доходи	77905,5	135,4	-9265	96,8
Податкові надходження, в т.ч.	65900,6	140,9	-19091,6	91,6
Податок з доходів фізичних осіб	11113,7	132,0	-1410,5	96,9
Податок на прибуток підприємства	13449,6	139,1	-14808,8	69,0
Податок на додану вартість	32699,8	155,1	-7485,9	91,9
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	1157,9	112,8	7704,4	175,3
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	1057,5	170,7	1137	144,5
Ввізне мито	2343,9	124,4	-5604	53,0
Неподаткові надходження	11939,4	124,6	13553,2	122,4
Доходи від операцій з капіталом	329	105,2	-3049,3	54,5
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	30,7	129,4	510,1	477,3
Цільові фонди	-294,2	91,9	-1187,5	64,5

Показники виконання Державного бюджету України 2007-2009 рр.

Показники	2007/2008 р. млн. грн.	Темпи росту, у відсотках	2008/2009 р. млн. грн.	Темпи росту, у відсотках
Доходи	65744,2	139,6	-6366,4	97,3
Податкові надходження, в т.ч.	51212,6	143,9	-18967,8	88,7
Податок на прибуток підприємства	13492,3	139,7	-14886,5	68,6
Податок на додану вартість	32699,8	155,1	-7485,9	91,9
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	1134,6	112,6	7459,5	173,7
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	1057,5	170,7	1137	144,5
Ввізне мито	2343,9	124,4	-5604	53,0
Неподаткові надходження	10702,9	125,4	13478,8	125,5
Доходи від операцій з капіталом	355,4	120,1	-1065,2	49,9
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	30,7	129,4	510,1	477,3
Цільові фонди	92,2	109,9	-389,1	62,0
Офіційні трансферти	3350,3	177,0	67	100,9

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Податок - це обов'язковий платіж, який встановлений вищим органом державної влади, сплачується юридичними і физичними особами у встановленому порядку і термінах.

Об'єкт оподаткування - предмет чи процес, що підлягає оподаткуванню.

Суб'єкт податку - учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи).

Податкова система - це сукупність різних видів податків та інших платежів та зборів, що віднесені до податкових, які справляються в державі.

База оподаткування - це розмір об'єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі.

Ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування.

Квота - це частка податку в доходах платника.

Пільга - це повне або часткове звільнення юридичних осіб і громадян від сплати податків.

Фіскальна монополія - це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів.

Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни.

Мито - непрямий податок, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобото ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Джерело податку - це фонд, за рахунок якого здійснюється сплата податку.

АНОТАЦІЇ ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Золотько І.А. Податкова система: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

У навчальному посібнику розглянуто теоретичні та методологічні основи оподаткування.

2. Власюк Н.І. Податкова система: Навчальний посібник. / Н.І. Власюк, Т.В. Мединська. - Львів: "Магнолія-2006",2009. - 230 с.

Розглянуто основні моменти теорії і практики оподаткування в Україні, організації та методики справляння податків і зборів, їх інформаційно-облікове забезпечення в контексті діючих нормативно-законодавчих актів, які розуміють цей процес.

3. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. / О.В. Олійник, І.В. Філон. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 456 с.

Викладено теоретичні основи оподаткування, історю виникнення та становлення сучасних податків і зборів. Наведено механізм оподаткування всіма загальнодержавними і місцевими податками й зборами.