Аналіз фінансового стану підприємства

3. Довгострокові пасиви (Пз) - це довгострокові зобов'язання - 3-й розділ пасиву балансу.

4. Постійні пасиви (П₄) - це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власний капітал») - (ряд. 380, а також ряд. 430, 630).

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:

1. складання балансу ліквідності;

2. розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Перший етап аналізу ліквідності:

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

Таблиця 5.1. Аналіз ліквідності балансу, тис. грн. за 2009 рік

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Платіжний надлишок або недостача
								На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Найбільш ліквідні активи (А1)	150, 220, 230, 240,	488	28	1. Негайні пасиви (П1)	540 - 610	486	265	2	-237
2. Активи, що швидко реалізуються (А2)	160, 170, 180, 200, 210, 220	1293	1303	2. Короткострокові пасиви (П2)	500 - 530	239	674	1054	629
3. Активи, що релізуються повністю (А3)	100, 110, 120, 130, 140, 250	3316	3992	3. Довгострокові пасиви (П3)	480	1410	2033	1906	1959
4. Активи, що важко реалізуються (А4)	80	5428	7064	4. Постійні пасиви (П4)	380, 430, 630	8390	9415	-2962	-2351
Баланс	280	10525	12387	Баланс	640	10525	12387	х	х

- Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

* Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

«Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

* Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

* Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:

А1 < П1

A2 > П2

A3 > П3

A4 < П4

Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Для складання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату а й у випадках надзвичайних ситуацій.

Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова.

Основні показники ліквідності:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

К_{зл 2008} = (28+1303+3992): (265+674) = 5,67

К_{зл 2009} =(79+2539+4058): (346+1300) = 4,05

Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Підприємство має значні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Скорочення величини коефіцієнта покриття в 2009 році може статися під впливом двох факторів: збільшення поточних активів і значного зростання короткострокових зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси. Він обчислюється так:

К_{шл 2008} = (28+1303): (265+674) = 1,42

К_{шл 2009} = (79+2539): (346+1300) = 1,59

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак величина коефіцієнта швидкої ліквідності становить 1,42 і 1,59, це може бути через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

К _{абс лік 2008} = 28: (265+674) = 0,03

К _{абс лік 2009} = 79: (346+1300) = 0,05

Цей коефіцієнт свідчить про те, що короткострокові зобов'язання не можуть бути погашені негайно швидко ліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Таблиця 5.2. Коефіцієнти ліквідності за 2008-2009 роки

Показник	2008 рік	2009 рік	Абсолютне відхилення
Загальний коефіцієнт ліквідності	5,67	4,05	-1,62
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,42	1,59	0,17
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,05	0,02

Найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Його значення погіршилось в 2009 році і становить 0,05 при нормативному 0,2-0,35. Це свідчить про те, що підприємство спроможне погасити лише 5% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів.

В 2008 році показник швидкої ліквідності становив 1,42, проте згідно з результатами 2009 року коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,17, відповідно, стан підприємства покращився і почав виходити з кризи, що зумовлене зростанням дебіторської заборгованості за товари та послуги, збільшенням грошових коштів та зменшенням поточних пасивів.

Значення коефіцієнту поточної (загальної) ліквідності в 2009 році зменшилось на 1,62. Однак, в межах нормативного, тобто у підприємства є реальна можливість покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає в 2009 році 4,05 грн. його майна проти 5,67 грн. в попередньому 2008 році.

6. Аналіз фінансової стабільності

Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства:

Основні показники фінансової стабільності:

Коефіцієнт автономії:

[власний капітал]: [валюта балансу]

К_а = 9415: 12387 = 0,76

К_а = 12487: 15226 = 0,82

Коефіцієнт заборгованості:

[валюта балансу - І розділ пасиву]: [підсумок балансу]

К_з = (12387-9415): 12387 = 0,24

К_з = (15226-12487): 15226 = 0,18

Коефіцієнт нарахування амортизації:

[сума зносу основних засобів+нематеріальні активи]: [первинна вартість амортизації майна]

К_нар =3189: 9580 = 0,33

К_нар =4067: 11891 = 0,34

Коефіцієнт концентрації власного капіталу:

[власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)]: [загальна сума господарських коштів (активи підприємства ряд 080 +260+270)].

К_{кв 2008} = 9415: (7064+5323) = 0,76

К_{кв 2009} =12487: (8550+6676) = 0,82

Коефіцієнт фінансової залежності:

[валюта балансу ряд. 640]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) ряд. 380].

К_{фз 2008} = 12387: 9415 = 1,32

К_{фз 2009} = 15226: 12487 = 1,20

Коефіцієнт маневреності власного капіталу: [власні кошти (2 розділ активу) ряд. 260]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу) ряд. 380].

К_{ман 2008} =5323: 9415 = 0,57

К_{ман 2009} = 6676: 12487 = 0,54

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:

[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву балансу) ряд. 480]: [необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу) ряд. 080]

К_{сдв 2008} =2033: 7064 = 0,29

К_{сдв 2009} =1093: 8550 = 0,13

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:

[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480 + власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву) ряд. 380].

К_{дзк 2008} =2033: (2033+9415) =0,18

К_{дзк 2009} = 1093: (1093+12487) = 0,08

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів: [залучений капітал (підсумок 3 розділу пасиву балансу) ряд. 480 + короткострокові кредити банків (у 4 розділі пасиву) ряд. 500]: [власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву балансу) ряд. 380].

К_{свзк 2008} = (2033+46): 9415 =0,22

К_{свзк 2009} = 1093: 12487 =0,09

Коефіцієнт структури залученого капіталу:

[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [залучений капітал (4 розділ пасиву) ряд. 620 + зобов'язання ряд. 480].

К_{сз 2008} =2023: (2023+939) = 0,68

К_{сз 2009} =1093: (1093+1646) = 0,40

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів:

[(розділ 2 активу балансу) ряд. 260 - (4 розділ пасиву «Поточні зобов'язання») ряд. 620]: [2 розділ активу балансу ряд. 260].

К_{звк 2008} =(5323 - 939): 5323 = 0,82

К_{звк 2009} =(6676 - 1646): 6676 = 0,75

Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів розраховується як відношення необоротних коштів до власного капіталу (розділ 1 активу балансу ряд. 080 /розділ 1 пасиву ряд. 380).

К_{снвк 2008}= 7064: 9415 = 0,75

К_{снвк 2009} = 8550: 12487 = 0,69

Таблиця 6.1. Динаміка коефіцієнтів платоспроможності та фінансової стійкості

Назва показника	Алгоритм розрахунку	На початок періоду	На кінець періоду	Абсоютне відхилення
Коефіцієнт автономії:	[власний капітал]: [валюта балансу]	0,76	0,82	0,06
Коефіцієнт заборгованості:	[валюта балансу - І розділ пасиву]: [підсумок балансу]	0,24	0,18	-0,06
Коефіцієнт нарахування амортизації:	[сума зносу основних засобів+нематеріальні активи]: [первинна вартість амортизації майна]	0,33	0,34	0,01
Коефіцієнт концентрації власного капіталу:	[власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)]: [загальна сума господарських коштів (активи підприємства ряд 080 +260+270)].	0,76	0,82	0,06
Коефіцієнт фінансової залежності:	[валюта балансу ряд. 640]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) ряд. 380].	1,32	1,2	-0,12
Коефіцієнт маневреності власного капіталу:	[власні кошти (2 розділ активу) ряд. 260]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу) ряд. 380].	0,57	0,54	-0,03
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:	[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву балансу) ряд. 480]: [необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу) ряд. 080]	0,29	0,13	-0,16
Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:	[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480 + власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву) ряд. 380].	0,18	0,08	-0,1
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів:	[залучений капітал (підсумок 3 розділу пасиву балансу) ряд. 480 + короткострокові кредити банків (у 4 розділі пасиву) ряд. 500]: [власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву балансу) ряд. 380].	0,22	0,09	-0,13
Коефіцієнт структури залученого капіталу:	[довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [залучений капітал (4 розділ пасиву) ряд. 620 + зобов'язання ряд. 480].	0,68	0,4	-0,28
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами	[(розділ 2 активу балансу) ряд. 260 - (4 розділ пасиву «Поточні зобов'язання») ряд. 620]: [2 розділ активу балансу ряд. 260].	0,82	0,75	-0,07
Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	(розділ 1 активу балансу ряд. 080 /розділ 1 пасиву ряд. 380).	0,75	0,69	-0,06

Як бачимо з наведеної таблиці підприємство є фінансово стійким, практично всі коефіцієнти знаходяться в допустимих межах. Як свідчить проведений раніше фінансово-економічний аналіз у підприємства спостерігається позитивна тенденція до покращення фінансових показників.

Коефіцієнт автономії характерезує фінансову незалежність підприємства. Загалом стан господарства можна оцінити позитивно, але якщо порівняти 2008 із 2009 роком, то спостерігається тенденцієя незначного збільшення в структурі капіталу частки залучених коштів.

Коефіцієнт заборгованості зменшився з 0,24 до 0,18. Це свідчить про сповільнені темпи росту боргових зобов'язань над темпами росту власних коштів.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Дане підприємство є фінансове стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу як у 2008, так і в 2009 році (відповідно 0,76 і 0,82) свідчить про велику міру довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Господарство має високу частку власного капіталу, і тому кредитори охоче вкладають кошти, оскільки СФГ «Центр» може погасити борги за рахунок власних коштів.

Зменшення коефіцієнта фінансової залежності з 1,32 до 1,2 означає зменшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Власники не повністю фінансують своє підприємство, так, якщо значення коефіцієнта 1,2, це означає, що при вкладенні в активи підприємства 1,2 грн, позиченими є 20 коп.

Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу в 2008 році складав 0,57, а в 2009 році даний коефiцiєнт зрiс до 0,54, тобто частка власного капiталу, яка використовується для фінансування поточної дiяльностi, зменшилась на 0,03.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів характеризує структуру капіталу. Зменшення цього показника в динаміці на 0,1 - позитивна тенденція, яка означає, що підприємство дедалі менше залежатиме від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Зниження цього показника в динаміці свідчить про послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне підвищення фінансової стійкості.

Наступним показником фінансової стабільності є коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами. На кінець звітного року він знизився з 0,82 до 0,75, але є достатнім для забезпечення фінансової стійкості оскільки він більше 0,5. Величина показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.

Таким чином, наведені в таблиці коефіцієнти суттєво доповнили характеристику фінансового стану підприємства, що аналізується. Вони, поряд з позитивними змінами, загострили увагу на недостатності власних коштів в обороті, рості короткострокової заборгованості, зростанні фінансової залежності та структури залученого капіталу. З їх врахуванням можна зробити висновок, що підприємство за 2009 рік не забезпечило зростання сукупного обороту і прибутку, що погіршило свій фінансовий стан. Разом з тим підприємство ще не вичерпало своїх внутрішніх резервів для подальшого зміцнення фінансового стану.

7. Аналіз ділової активності підприємства

Ділова активність підприємства оцінюється за показниками інтенсивності використання засобів, які умовно поділяються на коефіцієнти навантаження і оборотності.

Показники навантаження застосовуються при аналізі інтенсивності використання економічного потенціалу або необоротних активів підприємства.

Показники оборотності характеризують інтенсивність використання оборотних активів та власного капіталу оборотність обчислюється у кількості оборотів або в днях обороту:

К_{оборотності} = [дохід від реалізації продукції]: [середні залишки активів або капіталу]

Т_{оборотності} = [середні залишки активів або капіталу * 360]: [дохід від реалізації продукції]

К_{об 2008} = 8353: ((10525+12387): 2) = 0,73

Т_{об 2008} =((10525+12387): 2) * 360: 8353 = 493,7

К_{об 2009} =13223: ((12387+15226): 2) = 0,96

Т_{об 2009} =((12387+15226): 2) * 360: 13223 = 375,9

Система показників ділової активності підприємства, %:

1. Коефіцієнт навантаження економічного потенціалу.

К_неп = (дохід від реалізації продукції): (середні залишки активів)

К_{неп 2008} =8353: 12387 = 0,69

К_{неп 2009} =13223: 15226 = 0,87

2. Коефіцієнт навантаження необоротних активів.

К_нна = (дохід від реалізації продукції): (середні залишки необоротних активів)

К_{нна 2008} =8353: 7064= 1,18

К_{нна 2009} =13223: 8550 = 1,55

3. Коефіцієнт навантаження основних засобів (коефіцієнт фондовіддачі).

К_ноз = (дохід від реалізації продукції): (середні залишки основних засобів)

К_{ноз 2008} = 8353: 6391 = 1,34

К_{ноз 2009} = 13223: 7824= 1,69

4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

К_ооа =(дохід від реалізації продукції): (середні залишки оборотних активів)

К_{ооа 2008} = 8353: 5323 = 1,57

К_{ооа 2009} = 13223: 6676 = 1,98

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

К_ок =(дохід від реалізації продукції): (середні залишки власного капіталу)

К_{ок 2008} = 8353: 9415 = 0,89

К_{ок 2009} = 13223: 12487 = 1,06

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

К_опз =(собівартість реалізованої продукції): (середні залишки поточних зобов'язань)

К_{опз 2008} = 4633: 939 = 4,93

К_{опз 2009} = 7230: 1646 = 4,39

Таблиця 7.1. Динаміка показників ділової активності

Найменування показника	2008 рік	2009 рік	Відхилення
			абсолютне, од.	відносне, %
1. Коефіцієнт навантаження економічного потенціалу.	0,69	0,87	0,18	26,09
2. Коефіцієнт навантаження необоротних активів.	1,18	1,55	0,37	31,35
3. Коефіцієнт навантаження основних засобів (коефіцієнт фондовіддачі).	1,34	1,69	0,35	26,12
4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.	1,57	1,98	0,41	26,12
5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.	0,89	1,06	0,17	19,1
6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.	4,93	4,39	-0,54	-10,95
Довідково:
Середні залишки, (тис. грн.):
активів	12387	15226	2839	22,9
власного капілалу	9415	12487	3072	32,6
основних засобів	6391	7824	1433	22,4
оборотних активів	5323	6676	1353	25,4
запасів	2023	1668	-355	-17,6
поточних зобов'язань	939	1646	707	75,3

Аналіз показників ділової активності свідчить про покращення використання активів і капіталу СФГ «Центр». Показники навантаження і оборотності 2009 році збільшились внаслідок того, що чинники, які їх обумовлюють (дохід від реалізації і середні залишки активів та капіталу) змінювались загалом рівномірно.

Оборотність активів, яка показує скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активі в 2009 р. збільшилась порівняно з 2008 р. на 0,41. Отже, ефективність використання господарством наявних ресурсів покращилась.

Коефіцієнт обіговості основних засобів (фондовіддача) в 2009 році зріс на 0,35 порівняно з 2008 роком, що свідчить про більш ефективне використання основних засобів підприємства, тобто збільшилась виручка, що припадає на одиницю основних виробничих фондів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості вказує на те, у скільки разів виручка перевищує середню кредиторську заборгованість. Зменшення цього показника на 0,54 є негативним напрямком.

На основі аналізу та порівняння показників ділової активності СФГ «Центр» можна зробити висновок, що ділова активність господарства та ефективність його господарювання в 2009 році були більш високими і результативнішими в порівнянні з 2008 р. Як результат цього є збільшення чистого доходу з 7072 грн. в 2008 р. до 11019 грн. в 2009 році. Для підвищення ділової активності та ефективності господарювання проводити швидшу реалізацію продукції, не затримувати її на складі.

8. Аналіз фінансового стану підприємства в умовах застосування сучасних інформаційних технологій

Сучасність і постійні зміни в умовах існування підприємства вимагають найновіших методів управління. Звідси постає питання необхідності високоякісного забезпечення процесу управління підприємством. Але більшість аналітичних розрахунків, в умовах розгляду чималих компаній або компаній спрямованих на розширення бізнесу, займає як по розрахункам, обробці, аналізу і подальшій інтерпретації досить багато часу, враховуючи, що в змінних умовах необхідно реагувати швидко, оперативно і результативно. Тому при неякісному забезпеченні управлінського процесу страждають як якість отриманої інформації так і якість результату від застосування цієї інформації для прийняття управлінських рішень. Звідси, впровадження інформаційних технологій для проведення аналізу фінансового стану надзвичайно важливі для стабільної роботи сучасного підприємства.

При роботі з програмою можна отримати автоматично підготовлений в текстовому вигляді докладний висновок з фінансового стану підприємства. Для оцінки фінансового стану підприємства в системі застосовуються «горизонтальний» і «вертикальний» аналіз пасивів і активів аналітичного балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерелах його формування); прибутків і збитків; платоспроможності (загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності і т.д.); фінансовій стійкості (коефіцієнти автономії, заборгованості, нарахування амортизації, концентрації власного капіталу, фінансової залежності, маневреності). При оцінці ефективності діяльності підприємства передбачена можливість порівняння досягнутих їм фінансових показників з рекомендованими значеннями. Також передбачено будувати графіки за будь-якими показниками, виводити діапазон рекомендованих значень, зберігати в базі і потім постійно використовувати відібрані графіки, передавати графіки в Microsoft Word і Excel.

Найпопулярнішим засобом управління електронними таблицями є програма Microsoft Excel, яку розраховано на роботу з операційними системами Windows-95 і Windows-98. Зазвичай використовують версії MS Excel-95 і MS Excel-97. Засадні принципи роботи з ними майже однакові, тому далі вживатимемо загальний термін Excel.

Електронна таблиця - це інтерактивна програма, яка складається із набору рядків і стовпчиків (граф), зображених на екрані в спеціальному вікні. Місце на перетині рядка і стовпчика називається коміркою. У комірці може бути вміщене число, текст або формула, за допомогою якої здійснюються розрахунки, що відносяться до однієї або кількох комірок. Комірки можна копіювати, переміщувати, а також змінювати їхній вміст. За зміни вмісту комірки виконується автоматичний перерахунок вмісту всіх комірок, які використовують у формулах комірку, що змінюється. На основі груп комірок створюють діаграми, зведені таблиці та карти.

Кожний документ в Excel - це набір таблиць чи так звана робоча книга, яка складається з одного або кількох робочих аркушів, кожний з котрих має назву. За необхідності робоча книга може містити десятки й навіть сотні робочих аркушів. Докладне викладення ідей і техніки цієї програми можна знайти у багатьох літературних джерелах, присвячених розгляду програми Excel.

Проведення розрахунків показників ліквідності, а саме коефіцієнта загальної, швидкої та абсолютної ліквідності здійснюється наступним чином:

Розрахунок абсолютного відхилення показників здійснюється наступним чином:

1) Від комірки С₃ віднімаємо комірку В₃, в результаті в комірці D₃ відображається даний результат розрахунку;

2) Потім за допомогою функції «Маркер заповнення», методом розтягування даних, знаходимо результат розрахунків наступних показників відповідно до комірок D₄ і D_5.

Для успішної побудови аналітичних таблиць виконання розрахунків, обов'язково потрібно знати основи бухгалтерського обліку, оскільки саме в обліку формується 60% інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень.

Висновок

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовим та іншими відносинами.

Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії розвитку, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон`юнктура. Через це в якості інформаційного аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти (чистий і валовий прибуток), при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

З'ясувалося, що найбільш ефективно підприємство СФГ «Центр» працювало в 2009 році, про що свідчить ряд розрахованих економічних показників, головним серед який є звичайно ж розмір балансового прибутку, який отримано цього року.

Підприємство СФГ «Центр» має недостатню фінансову стійкість. Це підтверджують і отримані дані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що підприємство в змозі негайно погасити лише 5% короткострокової заборгованості.

Лише тільки значення коефіцієнту швидкої ліквідності знаходиться в межах норми, показник зріс на 0,17, відповідно, стан підприємства покращився і почав виходити з кризи, що зумовлене зростанням дебіторської заборгованості за товари та послуги, збільшенням грошових коштів та зменшенням поточних пасивів.

Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деякихпоказниках, воно знаходиться в стабільному стані.

Аналіз витрат підприємства і структури здійснення цих видатків коштів дає змогу зробити висновок про певний дисбаланс у витратах підприємства.

Позитивним моментом є збільшення вартості основних засобів, тому що це сприяє швидшому оновленню технічної бази виробництва, що в свою чергу створює передумови для забезпечення розширеного відтворення виробництва. У майбутньому періоді може спостерігатися збільшення обсягу виробленої продукції, а як наслідок і збільшення виручки від реалізації.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

Список використаної літератури

1. Бугай В., Омельченко В. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства // Держава та регіони. -2008. - №1. - С. 34-39.

2. Ільченко О., Низьков О., Хаустов В. Математична модель фінансового стану на основі системи балансових рівнянь // Економіст. - 2006. - №1. - С. 38-41.

3. Колодізєв О., Нужний К. Теоретичні аспекти управління економічною стійкістю підприємства // Галицький економічний вісник - 2008. - №1 (16). - С. 53-59.

4. Обущак Т. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №9. - С. 92-98.

5. Череп А., Кириченко Л. Проблеми визначення фінансового стану підприємств в умовах фінансової кризи // Держава та регіони. Сер., Економіка та підприємництво: Науково-виробничий журнал. - 2008. - №6. - С. 233-236.

6. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб./ З.Є. Шершньова, В.М. Багацький, Н.Д. Гетманцева; За заг. ред. З.Є. Шершньової. - К.: КНЕУ, 2007. - 680 с.

7. Баринов В.А. Антикризисное управление Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. (ГРИФ). - М.: ФБК-ПРЕСС. - 2005. - 488 с.

8. Іванюта С.М. Антикризове управління: навч. посіб. - К.: ЦУЛ. - 2007. - 288 c.

9. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2006. - 268 с.

10. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №9 - С. 11-15

11. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. - М.: Закон и право: ЮНИТИ, 2005. - 469 с.

12. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1996.

13. Фінанси підприємств: Підручник / Під ред. А.М. Поддєрьогіна. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

14. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.

15. Смачило В.В., Будникова Ю.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств // Економічний простір: Збірник наукових праць, №20/2, 2008

16. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - 2-ге вид., стер. - К.: Алерта, 2003. - 485 с.,

17. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997.

18. Гордеева Л.П., Редина Н.И. Финансьі Украинм: Учебное пособие. - Днепропетровск: Наука й образование, 1997.

19. Податкова система України / Під ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2004.

20. Теорія фінансів: Навч. посібник / Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко, Т.Е. Бондарь і др. - Мн.: Вища шк., 2005.

21. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. А.М. Ковалевой. - М.: Финансьі й статистика, 2002.

22. Штангрет А.М., Копилюк О.І. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. - К.: Знання. - 2007. - 335 c.

23. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна.

24. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 132 с.;

25. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы й статистика, 2007.-429 с.;

26. Савчук В.П. Финансовый анализ деятельности предприятия (международные подходы)

27. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1993;

28. Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат та валових доходів: Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 04 серпня 1997 р. №168 // Бухгалтерський облік і аудит. - 1997. - №15.

29. Білуха М.Т. Курс аудиту. - К.: Вища шк., 1998.

30. Грабова Н.Н. Основные бухгалтерские проводки по учету хозяйственных операций на предприятиях с разными формами собственности. - К.: Учетинформ, 1997.

31. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004. -230 с.

32. Іванюта, П.В. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті [Текст]: навчальний посібник / П.В. Іванюта; Мін-во освіти і науки України, Держ. комітет статистики України, Держ. академія статистики, обліку та аудиту, Полтавська філія. - К.: ЦУЛ, 2007. - 180 с.

33. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник / За ред. проф. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2007. -252 с.

34. Черняк, О.І. Системи обробки економічної інформації [Текст]: підручник / О.І. Черняк, А.В. Ставицький, Г.О. Чорноус. - К.: Знання, 2006. - 447 с.

35. Шквір, В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку [Текст]: практикум / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній, О.С. Височай. - К.: Знання, 2006. - 429 с.

Размещено на Allbest.ru