Проект використання грошової оцінки при ринкових земельних відносинах на території населених пунктів Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області
Основні напрямки використання земель в межах населених пунктів Сіннянської сільської ради. Розрахунок грошової оцінки земель населених пунктів Сіннянської сільської ради. Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.12.2011 |
Размер файла | 215,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки й ознаки, набуті в процесі тривалого окультурювання, які корелюють з урожайністю основних зернових, технічних та інших культур, а при бонітуванні кормових угідь - з продуктивністю сінокосів і пасовищ. Це означає, що критеріями бонітування ґрунтів можуть бути тільки ті природні діагностичні ознаки, які найбільше впливають на урожайність сільськогосподарських культур [15].
До кожного природно-сільськогосподарського району складаються списки агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища. Такі списки служитимуть основою для впорядкованого збирання інформації про властивості й ознаки ґрунтів, а також складання в подальшому шкал бонітування і експлікації ґрунтів [6].
Склад агровиробничих груп ґрунтів в межах населених пунктів Сінняньської сільської ради.
Для створення ґрунтової картини території сіл с. Сінне, с. Шийчине, с. Шуби Сінняньської сільради використано матеріали ґрунтових обстежень прилеглих (суміжних) територій, топографічні карти та матеріали аерофотозйомки території населеного пункту. Використовуючи інформацію про ґрунтовий покрив прилеглих (суміжних) територій та враховуючи закономірність розповсюдження ґрунтів в залежності від природно-кліматичних умов, створено карту-гіпотезу, яку уточнено під час виїзду на місцевість.
На території сіл Сінне, Шийчине, Шуби виділено 26 агровиробничих груп ґрунтів, що знаходяться під сільськогосподарськими угіддями:
40д - темно-сірі опідзолені та слабореградовані ґрунти середньосуглинкові;
49д - чорноземи опідзолені та реградовані слабозмиті середньосуглинкові;
49е - чорноземи опідзолені та реградовані слабозмиті важкосуглинкові;
49г - чорноземи опідзолені і реградовані слабозмиті легкосуглинкові;
49в - чорноземи опідзолені і реградовані слабозмиті супіщані;
49'л - темно-сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкоглиністі;
50е - чорноземи опідзолені та реградовані середньозмиті важко суглинкові;
50д - чорноземи опідзолені та реградовані середньозмиті середньо суглинкові;
50 л - чорноземи опідзолені та реградовані середньозмиті легкоглиністі;
50'д - темно-сірі опідзолені і реградовані середньозмиті ґрунти середньо-суглинкові;
51е - чорноземи опідзолені та реградовані сильнозмиті важкосуглинкові;
55е-чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані слабозмиті важко суг-линкові;
55 л - чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані слабозмиті легког-линісті;
56е - чорноземи типові та чорноземи сильнореградовані середньозмиті важко суглинкові;
56 л - чорноземи типові та чорноземи сильнореградовані середньозмиті легкоглиністі;
121е - лучно - чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни;
134е - лучні, чорноземне - лучні і каштанове - лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені ґрунти важкосуглинкові;
134 л - лучні, чорноземне - лучні і каштанове - лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені ґрунти легкоглиністі;
134?е - заплавні лучні, чорноземне - лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені ґрунти важкосуглинкові;
143 - болотні солонцюваті солончакові неосушені ґрунти;
143» - незаплавні лучно-болотні солончакові неосушені ґрунти;
212?е - переміщені ґрунти важкосуглинкові;
215е - розмиті ґрунти і виходи рихлих порід важкосуклинкові;
215д - розмиті ґрунти і виходи рихлих порід середньосуглинкові;
216е - розмиті ґрунти і виходи дочетвертичних глин важкосуклинкові.
За результатами виконаних робіт складено експлікацію агровиробничих груп ґрунтів по кожному селу окремо.
Таблиця 2.7. Експлікація агровиробничих груп ґрунтів території с. Сінне Сіннянської сільської ради Богодухівського району
N. п/п |
Угіддя |
Загальна площа, га |
В т. ч. по агровиробничих групах ґрунтів |
||||||||||||||||||
40д |
49г |
49' д |
49д |
49е |
49' л |
50'д |
50е |
50 л |
51е |
55е |
121е |
134е |
134 л |
143 |
143» |
215е |
216 л |
||||
1. |
Громадяни, яким надані землі у власність та користування |
324.92 |
0.83 |
- |
35.93 |
11.31 |
186.67 |
- |
2.91 |
66.47 |
5.16 |
8.07 |
6.4 |
0.09 |
- |
0.83 |
- |
0.25 |
|||
в т. ч. рілля |
324.92 |
0.83 |
- |
35.93 |
11.31 |
186.67 |
- |
2.91 |
66.47 |
5.16 |
8.07 |
6.4 |
0.09 |
- |
0.83 |
- |
0.25 |
||||
2. |
СТОВ «Ватутіна» |
152 |
152 |
||||||||||||||||||
в т. ч. рілля |
15.2 |
15.2 |
|||||||||||||||||||
багаторічні насадження |
|||||||||||||||||||||
Всього с-г угідь |
697.9 |
6.82 |
2.22 |
64.41 |
35.25 |
340.3 |
2.99 |
5.46 |
152.59 |
6.6 |
20.48 |
18.04 |
1.42 |
9.31 |
2.16 |
3.55 |
15.66 |
9.31 |
1.33 |
||
в т. ч. рілля |
340.12 |
0.83 |
- |
35.93 |
11.31 |
201.87 |
- |
2.91 |
66.47 |
5.16 |
8.07 |
6.4 |
0.09 |
- |
0.83 |
- |
0.25 |
||||
багаторічні насадження |
|||||||||||||||||||||
сіножаті |
11.2 |
8.2 |
3.0 |
||||||||||||||||||
пасовища |
346.58 |
5.99 |
2.22 |
28.48 |
23.94 |
138.43 |
2.99 |
2.55 |
86.12 |
1.44 |
12.41 |
11.64 |
1.33 |
1.11 |
1.33 |
3.55 |
12.41 |
9.31 |
1.33 |
Таблиця 2.8. Експлікація агровиробничих груп ґрунтів території с. Шуби Сіннянської сільської ради Богодухівського району
№ п/п |
Угіддя |
Загальна площа, га |
В т. ч. по агровиробничих групах ґрунтів |
||||||||
49е |
50е |
55 л |
56е |
56 л |
134е |
143» |
215е |
||||
1. |
Громадяни, яким надані землі у власність та користування |
95.3 |
23.9 |
15.26 |
19.73 |
13.53 |
12.31 |
10.57 |
|||
в т. ч. рілля |
95.3 |
23.9 |
15.26 |
19.73 |
13.53 |
12.31 |
10.57 |
||||
2. |
Землі, які не надані у власність або користування (землі загального користування для сінокосіння і випасання худоби) |
56.6 |
0.5 |
4.4 |
10.2 |
20.4 |
15.2 |
4.4 |
1.5 |
||
в т. ч. сіножаті |
14.7 |
0.4 |
9.9 |
4.4 |
|||||||
пасовища |
41.9 |
0.5 |
4.4 |
9.8 |
20.4 |
5.3 |
1.5 |
||||
3. |
Землі, які не надані у власність або користування (землі резервного фонду) |
7.0 |
0.3 |
4.5 |
2.2 |
||||||
в т. ч. рілля |
7.0 |
0.3 |
4.5 |
2.2 |
|||||||
Всього с-г угідь |
158.9 |
24.4 |
19.96 |
34.4 |
36.13 |
12.31 |
25.77 |
4.4 |
1.5 |
||
в т. ч. рілля |
102.3 |
23.9 |
15.56 |
24.23 |
15.73 |
12.31 |
10.57 |
||||
багаторічні насадження |
|||||||||||
сіножаті |
14.7 |
0.4 |
9.9 |
4.4 |
|||||||
пасовища |
41.9 |
0.5 |
4.4 |
9.8 |
20.4 |
5.3 |
1.5 |
||||
Таблиця 2.9. Експлікація агровиробничих груп ґрунтів території с. Шийчине Сіннянської сільської ради Богодухівського району
N п/п |
Угіддя |
Загальна площа, га |
В т. ч. по агровиробничих групах ґрунтів |
|||||||||
49в |
49г |
49'д |
49 л |
50е |
50д |
134' е |
143» |
215д |
||||
1. |
Громадяни, яким надані землі у власність та користування |
35.14 |
1.88 |
2.07 |
2.45 |
24.6 |
3.96 |
0.18 |
||||
в т. ч. рілля |
35.14 |
1.88 |
2.07 |
2.45 |
24.6 |
3.96 |
0.18 |
|||||
2. |
Землі, які не надані у власність або користування (землі загального користування для сінокосіння і випасання худоби) |
15.0 |
1.7 |
0.6 |
4.0 |
1.4 |
5.4 |
0.6 |
0.7 |
0.6 |
||
в т. ч. сіножаті |
1.6 |
1.5 |
0.1 |
|||||||||
пасовища |
13.4 |
1.7 |
0.6 |
4.0 |
1.4 |
3.9 |
0.5 |
0.7 |
0.6 |
|||
3. |
Землі, які не надані у власність або користування (землі запасу) |
4.6 |
3.2 |
1.4 |
||||||||
в т. ч. рілля |
4.6 |
3.2 |
1.4 |
|||||||||
Всього с-г угідь |
54.74 |
3.58 |
2.67 |
4.0 |
3.2 |
5.25 |
30 |
4.56 |
0.7 |
0.78 |
||
в т. ч. рілля |
39.74 |
1.88 |
2.07 |
3.2 |
3.85 |
24.6 |
3.96 |
0.18 |
||||
багаторічні насадження |
||||||||||||
сіножаті |
1.6 |
1.5 |
0.1 |
|||||||||
пасовища |
13.4 |
1.7 |
0.6 |
4.0 |
1.4 |
3.9 |
0.5 |
0.7 |
0.6 |
За критерій бонітування ґрунтів беруться властивості ґрунтів, виражені в кількісних показниках, стійкі в часі, які суттєво впливають на урожай сільськогосподарських культур і найбільш повно відображають сутність родючості ґрунтів. Менш стійкі ознаки, а також модифіковані критерії враховуються у вигляді поправних коефіцієнтів до бонітетів ґрунтів, розрахованих за стійкими показниками [10].
Дані про властивості ґрунтів збирають окремо за видами угідь, за природно-сільськогосподарськими зонами, у розрізі природно-сільськогосподарських районів, за агровиробничими групами ґрунтів.
Обробка цих даних проводиться за такими діагностичними ознаками ґрунтів:
ь процентний вміст гумусу, потужність гумусового горизонту, вміст фізичної глини;
ь індекс фізичного стану;
ь ступінь засолення, скелетності, кислотність;
ь змитість (ступінь);
ь вміст рухомих поживних речовин (фосфору і калію) [6].
Для визначення показників якості ґрунтів і розрахунку балів часткового бонітування беруть три з перших чотирьох показників (таблиця 2.15). Решта показників властивостей ґрунтів використовується як поправні коефіцієнти. Збираючи дані про властивості ґрунтів під багаторічними насадженнями, необхідно також фіксувати глибину підстилання щільними породами або пісками [13].
Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одержати однакові показники бонітету. Щоб визначити ці показники, складається шкала бонітування ґрунтів, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів [15].
Таблиця 2.10. Бали бонітету агрогруп ґрунтів, виділених в межах території сіл Сінне, Шуби, Шийчине Сіннянської сільської ради
Шифри агровиробничих груп ґрунтів |
Бали бонітетів |
||||
рілля |
багаторічні насадження |
сіножаті |
пасовища |
||
40д |
39 |
50 |
- |
37 |
|
49е |
29 |
38 |
- |
29 |
|
49г |
30 |
36 |
27 |
30 |
|
49д |
39 |
47 |
35 |
39 |
|
49'д |
36 |
43 |
32 |
36 |
|
49е |
43 |
52 |
39 |
43 |
|
49'е |
39 |
'47 |
35 |
39 |
|
49 л |
42 |
50 |
38 |
42 |
|
49 л |
37 |
44 |
33 |
37 |
|
50д |
33 |
33 |
29 |
28 |
|
50е |
36 |
36 |
32 |
31 |
|
50?д |
30 |
30 |
26 |
26 |
|
50 л |
35 |
35 |
31 |
30 |
|
51е |
24 |
15 |
21 |
20 |
|
55е |
52 |
47 |
52 |
52 |
|
55 л |
52 |
47 |
52 |
47 |
|
56е |
44 |
39 |
38 |
36 |
|
56 л |
43 |
38 |
37 |
35 |
|
121е |
57 |
- |
57 |
74 |
|
134е |
27 |
- |
34 |
23 |
|
134'е |
27 |
- |
34 |
28 |
|
134 л |
30 |
- |
38 |
31 |
|
143 |
5 |
- |
4 |
5 |
|
143» |
6 |
- |
5 |
6 |
|
215е |
- |
- |
3 |
8 |
|
215д |
- |
- |
- |
- |
|
216 л |
- |
- |
- |
7 |
Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність. За 100 балів приймається еталонний ґрунт для кожної культури в межах природно-сільськогосподарського району, а точніше в ареалі екологічного оптимуму даної культури [6].
Таблиця 2.11. Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів в розрізі сільськогосподарських угідь в межах населених пунктів Сіннянської сільської ради
№ п/п |
С/г угіддя |
с. Сінне |
с. Шийчине |
с. Шуби |
|||||||
Агрогрупи |
бали |
Агрогрупи |
бали |
Агрогрупи |
бали |
||||||
шифр |
площа, га |
шифр |
площа, га |
шифр |
площа, га |
||||||
1 |
Рілля |
40д |
0.83 |
39 |
49в |
1.88 |
29 |
49е |
23.9 |
43 |
|
49д |
35.93 |
39 |
49г |
2.07 |
30 |
50е |
15.56 |
36 |
|||
49?д |
11.31 |
36 |
49 л |
2.2 |
42 |
55 л |
24.23 |
52 |
|||
49е |
201.87 |
43 |
50е |
3.85 |
36 |
56е |
15.73 |
44 |
|||
50?д |
2.91 |
30 |
50д |
24.6 |
33 |
56 л |
12.31 |
43 |
|||
50е |
66.47 |
36 |
134?е |
4.14 |
27 |
134е |
10.57 |
27 |
|||
50 л |
5.16 |
35 |
|||||||||
51е |
8.07 |
24 |
|||||||||
55е |
6.4 |
52 |
|||||||||
121е |
0.09 |
57 |
|||||||||
134 л |
0.83 |
30 |
|||||||||
143» |
0.25 |
6 |
|||||||||
Всього ріллі: |
340.12 |
40 |
39.74 |
32 |
102.3 |
43 |
|||||
2 |
Пасовища |
40д |
5.99 |
37 |
49в |
1.7 |
29 |
49е |
0.5 |
43 |
|
49г |
2.22 |
30 |
49г |
0.6 |
30 |
50е |
4.4 |
31 |
|||
49?д |
28.48 |
36 |
49?д |
4.0 |
36 |
55 л |
9.8 |
47 |
|||
49д |
23.94 |
39 |
50е |
1.4 |
31 |
56е |
20.4 |
36 |
|||
49е |
138.43 |
43 |
50д |
3.9 |
28 |
134е |
5.3 |
23 |
|||
49?л |
2.99 |
37 |
134?е |
0.5 |
28 |
215е |
1.5 |
8 |
|||
50?д |
2.55 |
26 |
143?? |
0.7 |
6 |
||||||
50е |
86.12 |
31 |
215д |
0.6 |
- |
||||||
50 л |
1.44 |
30 |
|||||||||
51е |
12.41 |
20 |
|||||||||
55е |
11.64 |
52 |
|||||||||
121е |
1.33 |
74 |
|||||||||
134е |
1.11 |
23 |
|||||||||
134 л |
1.33 |
31 |
|||||||||
143 |
3.55 |
5 |
|||||||||
143?? |
12.41 |
6 |
|||||||||
215е |
9.31 |
8 |
|||||||||
216 л |
1.33 |
7 |
|||||||||
Всього пасовищ: |
346.58 |
35 |
13.4 |
29 |
41.9 |
35 |
|||||
3 |
Сіножаті |
134е |
8.2 |
34 |
|||||||
143?? |
3.0 |
5 |
|||||||||
Всього сіножатей: |
11.2 |
26 |
|||||||||
Всього с/г угідь |
697.9 |
37 |
53.14 |
31 |
144.2 |
38 |
Таблиця 2.12. Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів в розрізі сільськогосподарських угідь в межах населених пунктів Сіннянської сільської ради
№ п/п |
С/г угіддя |
В межах населених пунктів |
||||||
Агрогрупи |
бали |
Агрогрупи |
бали |
|||||
шифр |
площа, га |
шифр |
площа, га |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1. |
Рілля |
40д |
0.83 |
39 |
55е |
6.4 |
52 |
|
49в |
1.88 |
29 |
55 л |
24.23 |
52 |
|||
49г |
2.07 |
30 |
56е |
15.73 |
44 |
|||
49д |
35.93 |
39 |
56 л |
12.31 |
43 |
|||
49?д |
11.31 |
36 |
121е |
0.09 |
57 |
|||
49е |
225.77 |
43 |
134е |
10.57 |
27 |
|||
49 л |
2.2 |
42 |
134?е |
4.14 |
27 |
|||
50д |
24.6 |
33 |
134 л |
0.83 |
30 |
|||
50?д |
2.91 |
30 |
143» |
0.25 |
6 |
|||
50е |
85.88 |
36 |
||||||
50 л |
5.16 |
35 |
||||||
51е |
8.07 |
24 |
||||||
Всього |
406.61 |
75.55 |
||||||
Всього ріллі: |
482.16 |
46 |
||||||
2. |
Пасовища |
40д |
5.99 |
37 |
55е |
11.64 |
52 |
|
49в |
1.7 |
29 |
55 л |
9.8 |
47 |
|||
49г |
2.82 |
30 |
56е |
20.4 |
36 |
|||
49д |
23.94 |
39 |
121е |
1.33 |
74 |
|||
49?д |
32.48 |
36 |
134е |
6.41 |
23 |
|||
49е |
138.93 |
43 |
134?е |
0.5 |
28 |
|||
49?л |
2.99 |
37 |
134 л |
1.33 |
31 |
|||
50д |
3.9 |
28 |
143 |
3.55 |
5 |
|||
50?д |
2.55 |
26 |
143?? |
13.11 |
6 |
|||
50е |
91.92 |
31 |
215д |
0.6 |
- |
|||
50 л |
1.44 |
30 |
215е |
10.81 |
8 |
|||
51е |
12.41 |
20 |
216 л |
1.33 |
7 |
|||
Всього |
321.07 |
80.81 |
||||||
Всього пасовищ: |
401.88 |
36 |
||||||
3. |
Сіножаті |
134е |
8.2 |
34 |
||||
143?? |
3.0 |
5 |
||||||
Всього сіножатей: |
11.2 |
26 |
||||||
Всього с/г угідь |
895.24 |
41 |
Бонітування та економічна оцінка тісно пов'язані між собою спільністю мети, спираються на єдині земельно-кадастрові дані обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерелі статистичної інформації про виробничі показники використанні оцінюваних земель [6].
Основне завдання економічної оцінки - це визначенні виробничої придатності земель, але у першому випадку до мети наближаються, досліджуючи властивості верхнього прошарку земель, а у другому - через урахування технологічних умов виробництва на цих землях [5].
Ст. 200 Земельного кодексу України (2001 р.) наголошує, що економічна оцінка землі - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві [6].
Відмінність економічної оцінки від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Воно встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці [5].
Економічна ж оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення [5].
У процесі економічної оцінки визначають економічний ефект від використання різних за якістю земель з урахування різного рівня продуктивності праці, а це закладає основу для виваженого аналізу існуючих результатів господарської діяльності і обґрунтованих прогнозів на майбутнє [5].
Економічна оцінка землі відіграє важливу роль у регулюванні ринкових земельних відносин, має багатоцільове призначення.
Економічна оцінка є основою:
§ для науково обґрунтованого прогнозування та планування розподілу земельного фонду мім: окремими галузями господарства на державному рівні, забезпечення збалансованого й оптимального розвитку всього господарства країни;
§ для обґрунтування втрат сільськогосподарського виробництва і вибору оптимальних рішень при відчуженні земель для громадських та державних потреб, визначення техніко-економічних показників проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування;
§ для визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарське використання;
§ для визначення земельного податку та орендної плати, штрафів і компенсацій при порушенні природно-екологічного стану
§ середовища [9].
Економічна оцінка земель ділиться на загальну і часткову. В загальну оцінку входять такі показники: вартість валової продукції, окупність затрат, диференціальний дохід, а в часткову - урожайність, окупність затрат, диференціальний дохід [5].
Для одержання зазначених економічних показників використовують два основних - урожайність сільськогосподарських культур і витрати на їх вирощування. Всі інші показники є похідними від них. Отже, визначення урожайності культур і розмірів затрат на їх вирощування за оцінюваними групами ґрунтів - найбільш відповідальний етап земельно-оціночних робіт, адже від достовірності одержаних даних залежить достовірність решти показників економічної оцінки земель [5].
Основним джерелом інформації для економічної оцінки земель служить чинна система обліку і звітності у господарствах і в першу чергу річні звіти, які містять середні дані про господарство в цілому [5].
Урожайність є вихідним показником економічної оцінки земель. За даними урожайності можна визначити відповідні числові співвідношення і забезпечити порівняльну оцінку якості земель. Склад сільськогосподарських культур, відібраних для економічної оцінки земель, повинен бути характерним для території земельно-оціночного району [2].
Для економічної оцінки земель вихід валової продукції на землях різної якості необхідно пов'язувати із витратами виробництва. Треба мати на увазі, що тільки кількість продукції, віднесена до рівновеликих виробничих затрат, або розміри рівновеликих затрат на виробництво одиниці продукції відображають якість земель. Різниця в якості земель визначається ефективністю рівновеликих затрат, вкладених у землю неоднакової якості [9].
Валовий продукт при досягнутому рівні інтенсивності землеробства та сумарні витрати на його одержання відображають рівень виробництва й абсолютну родючість земель. Різниця у масі продукції, виробленої на різних за якістю землях при рівновеликих затратах, є результатом різниці у продуктивності землеробської праці та відображає відмінності в якості земель [5].
Встановлені розміри валової продукції і затрат кладуть в основу розрахунків інших економічних показників оцінки земель. Основна складність визначення валової продукції та її порівняння з витратами полягає в тому, що діючі ціни багатьох видів продукції значно відхиляються від їх вартості [9].
Окупність витрат як показник економічної оцінки є відносним вираженням рівня родючості ґрунту за однакових економічних умов господарювання. Тому для оцінки земель необхідно порівнювати показники окупності затрат і на різноякісних землях при порівнянному рівні інтенсивності землеробства [9].
Окупність затрат характеризує продуктивність землеробської праці. На відміну від показників родючості земель, окупність затрат характеризує відмінності в якості земель при різних затратах, але в однакових регіональних умовах і при одному способі їх використання. Тому навіть у межах одного земельно-оціночного району окупність затрат на богарних землях не можна порівнювати з окупністю затрат на зрошуваних або осушених землях. Показник окупності затрат у межах одного земельно-оціночного району завжди вищий на відносно кращих землях і нижчий на гірших [9].
Диференціальний дохід вважається найбільш інтегральним узагальнюючим показником оцінки земель, що відображає відмінності у виході продукції на різноякісних землях. Він, є доходом, що являє собою додаткову частину чистого доходу, який створюється більш продуктивною працею на землях кращої якості при гірших умовах виробництва [5].
Диференціальний дохід є матеріальною основою диференціальної ренти 1 і 2. Він виражає загальне значення економічної ефективності використання земель з одночасним врахуванням їх якості та рівня інтенсивності землеробства. Тому показник диференціального доходу є порівнянним на всіх землях, у будь-яких умовах виробництва [5].
Диференціальний дохід є кількісною характеристикою відносної родючості земель, яка виражається розмірами економії суспільних затрат на оцінюваних землях порівняно з менш родючими землями. Додатне значення диференціального доходу характеризує середні і кращі землі, а від'ємне - найгірші землі, на яких окупність затрат у землеробстві нижча вихідного рівня. Диференціальний дохід є основою для вирівнювання економічних умов господарювання й удосконалення госпрозрахункових відносин сільськогосподарських підприємств з державою. Економія суспільних затрат у вигляді диференціального доходу розглядається як загальний критерій оптимальності у планових розрахунках щодо використання земель [9].
Економічна оцінка проводиться, як базису і як засобу виробництва.
Земельно-оцінювальний район - це певна частина території області, для господарств якої характерна збіжність природних і економічних ознак, що виявляються у складі земельних угідь, вирощуваних культур і виробничих галузей, у земле - і фондозабезпеченості, рівні землеробства та інших умовах господарювання. [5].
Підсумовуючи, підкреслимо, що природно-економічне районування є базовим заходом по вирівнюванню вихідних характеристик оцінювальних територій, призначеним для адекватної економічної оцінки різних за якістю земель.
Таблиця 2.12. Відомість економічної оцінки земель Богодухівського районна
№ п/п |
Назва угідь |
Вартість валової продукції |
Окупність витрат |
Диференційний дохід |
|
1 |
Рілля |
38 |
73 |
31 |
|
2 |
Сіножаті |
8 |
77 |
7 |
|
3 |
Пасовище |
3 |
85 |
2 |
|
4 |
Багаторічні трави |
157 |
77 |
134 |
|
Всього с/г угідь |
36 |
74 |
30 |
Шкали економічної оцінки землі можуть бути замкненими або розімкненими. Якщо за еталон (100) приймають найпоширеніший в земельно-оціночному районі ґрунт, то одержують розімкнену шкалу; для замкненої шкали еталоном виступають ґрунти з найвищими показниками. На практиці більшого використання набули замкнені шкали [9].
Шкала оцінки являє собою таблицю, в якій в абсолютних (крб./ Ва) і відносних (балах) одиницях відображається рівень родючості, продуктивності та дохідності земель [5].
За даними економічної оцінки земель визначають розміри відшкодувань за збитки внаслідок відчуження земель на потреби держави, при переведенні сільськогосподарських земель в інші категорії, а також розміри штрафів і компенсацій при порушенні природно-екологічного стану середовища.
Таким чином, економічна оцінка земель дозволяє застосувати економічно обґрунтовані важелі для регулювання завжди актуальних для людини питань земельних відносин, особливої ваги ця функція набуває в умовах переходу до ринкової економіки.
3. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів Сіннянської сільської ради
3.1 Грошова оцінка земель
Вихідними даними для здійснення грошової оцінки є нормативні документи про статус населеного пункту та його межі, дані державного земельного кадастру про правовий, природний та господарський стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності, що характеризують об'єкти інженерно-транспортного облаштування території, матеріали чергових планів, які ведуться землевпорядними органами, органами містобудування та архітектури, комунальними службами.
Збір вихідних даних проводився за окремими показниками інфраструктурного облаштування території в натуральних показниках з одночасним відображенням їх на графічному матеріалі.
Відновна вартість елементів інженерної інфраструктури розраховувалась станом на 1 січня 2005 р. за натуральними показниками. Перерахунок відновної вартості витрат проводився з урахуванням коефіцієнтів індексації цін на 2003 р [3].
Дані про наявність мережі електропостачання (головних споруд і магістральних мереж) отримані в Богодухівській РЕМ. (таблиця 3.1).
Дані про наявність мереж радіо- і телефонного зв'язку (головних споруд і магістральних мереж) отримані в Богодухівському центрі електрозв'язку №1 ВАТ Укртелеком. (таблиця 2.18).
Дані про наявність мережі газопостачання отримані в Богодухівській дільниці газового господарства (таблиця 3.2).
Дані про централізоване водопостачання, наявність шляхів з твердим покриттям отримані в Сіннянської сільській раді (таблиця 3.2).
Дощова каналізація, каналізація, теплопостачання в селах відсутні.
Спеціальні насадження для озеленення вулиць в селах не створювались.
Вулично-дорожня мережа населених пунктів включає магістральні та міжквартальні вулиці, протяжність яких показана нижче (таблиця 3.2).
Таблиця 3.1. Характеристика вулично-транспортної мережі
Назва села |
Загальна протяжність, км |
В т. ч. з твердим покриттям |
|
с. Сінне |
18,5 |
5,0 |
|
с. Шийчине |
5,50 |
3,1 |
|
с. Шуби |
1,20 |
- |
Проаналізувавши показники про землі громадян надані для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства виписаних з кадастрових книги з'ясували, що на одну садибу забудованих територій в середньому дістається 0,015 - 0,02 га.
При визначенні базової вартості земель до оцінювальної площі вносились поправки. Тобто, площу забудованої території на присадибній ділянці (будівлі і двори) наближували за рахунок сільськогосподарських угідь до 0,06 га.
А добуток збільшеної площі на одну садибу і кількості садиб для кожного населеного пункту склав площу житлової забудови.
В разі наявності на території населеного пункту багатоквартирних та багатоповерхових будинків, їх площі розраховувались як добуток кількості квартир на норматив площі ділянки, що припадає на одну квартиру, прийнятий згідно ДБН Б.2.4-1-94 для секційних будинків без ділянок при квартирах.
В разі відсутності даних про площі будівель громадського, комерційного та іншого призначення, їх площі розраховувались згідно нормативів площ земельних ділянок згідно ДБН Б.2.4-1-94.
В с. Сінне 340 садиб на площі 20,40 га (340 0,06).
В с. Шийчине 223 будинків, з них 1 двоповерховий 16-ти кв. будинок на площі 0,04 га
Одноповерхова забудова займає площу 13,32 га (222 0,06). Загальна площа житлової забудови складає 13,36 га
Витрати на облаштування території сіл Сінне, Шийчине. Шуби Сіннянської сільської ради наведені в таблиця 3.2.
Базова вартість одного квадратного метра земель сіл Сіннянської сільської ради залежить також від регіональних факторів місця розташування населеного пункту в системі розселення України (Км1) Км1 = 1,5.
Розрахунки базової вартості населених пунктів наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.2. Витрати на облаштування населених пунктів
Показники та одиниці виміру |
с.Сінне |
с. Шуби |
с. Шийчине |
||||
нат. од. |
варт, грн. |
нат. од. |
варт, грн. |
нат. од. |
варт, грн. |
||
Водопостачання: головні споруди, од. магістральні мережі, км |
12 2,3 |
552283,776 |
2 0,5 |
99321,024 |
- |
- |
|
Електропостачання: головні споруди, од. магістральні мережі, км |
8 41,9 |
1023514,84 |
1 4,7 |
115468,275 |
1 5,1 |
124749,079 |
|
Газопостачання: головні споруди - ГРП ШРП магістральні мережі, км |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Теплопостачання: головні споруди магістральні мережі, км |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Телефон: головні споруди, од. магістральні мережі, км |
18,55 |
47466,0 |
6,1 |
11161,1456 |
2,0 |
1580,3392 |
|
Радіо: магістральні мережі, км |
25,02 |
11354,582 |
6,4 |
2679,62 |
1,43 |
950,437 |
|
Вулично-дорожня мережа: вулиці, км |
3,6 |
826761,83 |
0,3 |
67758,0288 |
- |
- |
|
Всього: (округлено до цілих) |
2461381 |
296388 |
127280 |
Таблиця 3.3. Розрахунок базової вартості земель населених пунктів Сіннянської сільської ради
Назва населеного пункту |
Загальна площа, га |
Площі, що не входять до оцінювальної |
Оцінювальна площа, га |
Витрати, грн. |
Витрати на 1 м, грн. |
Базова вартість, грн./ м |
|||||
С/г угіддя |
Землі лісові та інших лісовкритих площ |
Води (в т. ч. болота) |
Відкриті землі |
Всього |
|||||||
с. Сінне |
946.90 |
748.50 |
62.10 |
75.5 |
23 |
909.05 |
37.85 |
2461381 |
6.50 |
19.50 |
|
с. Шийчине |
181.60 |
144.20 |
18.10 |
4.0 |
- |
166.3 |
15.3 |
296388 |
1.94 |
5.82 |
|
с. Шуби |
66.10 |
53.14 |
1.90 |
1.6 |
- |
56.6 |
9.46 |
127280 |
1.35 |
4.05 |
3.2 Земельно-оціночна структуризація земель населеного пункту
Порядок визначення коефіцієнта, що характеризує місце розташування земельної ділянки(Км).
Коефіцієнт, що характеризує місце розташування земельної ділянки обумовлюється регіональним, зональним та локальним факторами і дорівнює їх добутку:
Км = Км1 Ч Км2 Ч Км3
де: Км1 - регіональний коефіцієнт, який враховує значення та статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва;
Км2 - зональний коефіцієнт, який враховує містобудівну цінність території в межах населеного пункту. Для його визначення всю територію населеного пункту поділено на оціночні одиниці, з яких будуть сформовані економіко-планувальні зони;
Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони [9].
Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.
Значення коефіцієнтів встановлюється за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворюючих факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон [9].
Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території.
Головним в земельно-оціночній структуризації є встановлення відносної однорідності території за рентоутворюючими факторами, котрі впливають на потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від використання земель населених пунктів. Додержання Цього принципу гарантує врахування рентоутворюючої природи окремих елементів території на різних ієрархічних рівнях: від населеного пункту в цілому до земельної ділянки [5].
Процедура економіко-планувального зонування передбачає:
аналіз природно-планувальних особливостей території населеного пункту як просторової бази;
виділення земельно-оціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;
пофакторну та інтегральну оцінку ступеня цінності території населеного пункту в розрізі земельно-оціночних одиниць;
об'єднання земельно-оціночних одиниць в економіко-планувальні зони. за ступенем цінності території та її функціональним призначенням [5].
При однорідності території сільських населених пунктів за рентоутворюючими факторами виділення земельно-оціночних одиниць та економіко-планувальне зонування не проводиться. В таких випадках Км2 приймається на рівні 1,0 [9].
Грошова оцінка земель населених пунктів передбачає визначення ступеня територіальної неоднорідності функціонально-планувальних, соціально-економічних, екологічних, транспортних, інженерних та інших умов функціонування сільської території, що в кінцевому результаті визначає якість території окремих частин села. Для проведення пофакторної оцінки якості села здійснюється земельна-оціночна структуризація території: виділення земельно-оціночних одиниць (оціночних районів), функціонально однорідних планувальних одиниць, в межах яких у подальшому здійснено збір, обробку та розрахунок окремих коефіцієнтів території [5].
Як правило, кожна загально-оціночна одиниця характеризується за такими факторами:
1. Доступність. Ця характеристика включає аналіз і оцінку доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку [5].
2. Рівень інженерно-транспортного забезпечення та благоустрою території. Ця характеристика включає аналіз і оцінку мереж інженерних і транспортних комунікацій, їх довжину та щільність, а також аналіз їх головних споруд, які оцінюються з позицій місткості та зон впливу, оцінку зелених насаджень загального користування та спеціального призначення [9].
3. Рівень розвитку сфери обслуговування населення. Ця характеристика включає аналіз та оцінку забезпеченості населення підприємствами громадського обслуговування, комплексності та різноманітності їх функцій [5].
4. Екологічна якість території, що описується схемами поширення
різних видів забруднення повітря, води, грантів, рівнем цього забруднення, а також витратами, пов'язаними з їх усуненням [5].
5. Привабливість середовища. Основними складовими цієї характеристики є: різноманітність місць прикладання праці; наявність історико-культурних, архітектурних та природних пам'яток, завершеність архітектурно-просторової забудови, її цінність та ступінь розвинутості планувальної структури [5].
6. Зручність організації діяльності. Ця характеристика визначається наявністю чи можливістю організації під'їзних залізничних колій, можливістю використання акваторій у виробничих цілях, наявність особливих вимог до режиму і характеру використання територій (охоронні зони, зони регулювання забудови, планувальні обмеження, тощо) [9].
В селі Сінне було виділено 6 земельно-оціночних одиниць, характеристика яких надана в таблиці 3.4.
Багато з вищенаведених факторів не характерні для цих сіл, тому для встановлення територіальних відмінностей в межах села були розглянуті лише такі параметри як доступність, рівень інженерного облаштування, рівень розвитку сфери обслуговування населення, функціонально-планувальна цінність території.
Таблиця 3.4. Земельно-оціночна структуризація території с. Сінне
Номер оціночного району |
Квартали та території, що входять в район |
Площа, га |
Коротка характеристика |
|
1 |
Землі житлової забудови, землі загального користування для випасання худоби, ОСГ |
29,0 |
Територія села на південний захід на відстані біля 3 км від громадського центру села |
|
2 |
Землі житлової забудови, рекреаційного призначення, землі загального користування для випасання худоби |
90,5 |
Територія в південній частині села на відстані біля 3 км від громадського центру |
|
3 |
Землі житлової забудови, рекреаційного призначення, землі загального користування для випасання худоби |
206,6 |
Територія села з заходу прилегла до центральної частини на відстані до 2,5 км від громадського центру |
|
4 |
Землі житлової та громадської забудови, землі комерційного використання, землі транспорту, землі для випасання худоби, ОСГ, землі рекреаційного призначення |
294,8 |
Центральна частина села, основний масив, громадський центр. Території села на відстані до 1,5 км від громадського центру села |
|
5 |
Землі житлової забудови, рекреаційного призначення, господарські двори, землі для випасання худоби |
278,8 |
Територія села зі сходу прилегла до центральної частини на відстані до 2,5 км від громадського центру |
|
6 |
Землі житлової забудови, рекреаційного призначення, землі для випасання худоби |
47,2 |
Віддалені території села на відстані більше 4 км на південний схід від громадського центру |
Після аналізу існуючої ситуації в селах на основі вивчення та аналізу картографічних і ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження територій населених пунктів було встановлено, що територія с. Шийчине за рентоутворюючими факторами є однорідною, тому виділення земельно-оціночних одиниць та економіко планувальних зон не проводилось, Км2 прийнятий на рівні 1,0. В с. Шуби громадський центр не чітко виражений, в основному, територія села за рентоутворюючими факторами є однорідною, відмінності у цих факторах враховуються при визначенні локальних коефіцієнтів Км3, отже, виділення земельно-оціночних одиниць та економіко планувальних зон не проводилось, Км2 прийнятий на рівні 1,0.
Встановлення меж економіко-планувальних зон та визначення коефіцієнта місця розташування земельної ділянки (Км2).
Для встановлення економіко-планувальних зон застосовується експертний метод оцінки оціночних районів села, який полягає в наступному:
· Заповнюється анкета експертної оцінки, що включає фактори, які можуть вплинути на величину комплексного індексу цінності району Іі (таблиця 3.5);
· Оцінка окремого фактора встановлюється за 5-бальною шкалою, при цьому «5» балами оцінювалось найкраще значення фактора, а балом «1» - його відсутність або найгірше значення;
· Визначається сума балів оцінки факторів по групах факторів по кожному району та по населеному пункту;
· Визначається середньозважений бал по кожному фактору;
· Визначається питома вага кожного фактору в процентах по населеному пункту;
· Вираховується комплексний індекс цінності для окремого оціночного району.
Наступною стадією виконання оцінки земель є економіко-планувальне зонування території села - об'єднання оціночних одиниць в економіко-планувальні зони. Здійснюється це з метою узагальнення результатів оцінки території окремих оціночних районів та виділення однотипних за споживчими якостями і функціональним використанням зон. При об'єднанні оціночних районів в економіко-планувальні зони враховувалась дія таких факторів:
1. Суміжність районів;
2. Переважно однотипне функціональне використання земель;
3. Близькість значення індексу Іі.
В таблиці 3.6 наведені результати експертної оцінки по кожному з оціночних районів с. Сінне.
Значення зонального коефіцієнта Км2 для окремої економіко-планувальної зони визначено як середньозважене (за часткою площі районів) індексів Іі оціночних районів, які входять до цієї зони, (таблиця 3.7).
Таблиця 3.5. Анкета експертної оцінки території с. Сінне
№ |
Вага фактору, % |
Фактор |
Бали експертів по оціночним одиницям |
||||||||||||
Експерт 1 |
Експерт 2 |
||||||||||||||
Оціночні |
райони |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||||
1 |
18 |
Доступність до центру населеного пункту |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
2 |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
2 |
|
2 |
17 |
Доступність до зупинок зовнішнього транспорту |
4 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
5 |
3 |
2 |
|
3 |
5 |
Рівень водопостачання |
4 |
4 |
5 |
5 |
4 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
3 |
|
4 |
15 |
Рівень електропостачання |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
|
5 |
12 |
Забезпечення закладами торгівлі |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
|
6 |
12 |
Забезпечення лікарнями |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
2 |
2 |
2 |
4 |
5 |
3 |
2 |
|
7 |
5 |
Забезпечення культурними закладами |
3 |
3 |
4 |
5 |
4 |
2 |
2 |
2 |
4 |
5 |
3 |
2 |
|
8 |
10 |
Забезпечення школами |
3 |
3 |
4 |
5 |
3 |
2 |
2 |
2 |
4 |
5 |
3 |
2 |
|
9 |
3 |
Рівень вулично-дорожньої мережи |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
|
10 |
3 |
Функціонально-планувальні властивості |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Таблиця 3.6. Розрахунок комплексного індексу оціночних одиниць
Оціночна одиниця |
Площі районів |
Середньозважений бал |
Середньозважений бал по фактору |
Іі |
|
с. Сінне |
|||||
1 |
29.00 |
3.36 |
0.34 |
0.92 |
|
2 |
90.50 |
3.19 |
0.32 |
0.87 |
|
3 |
206.60 |
4.13 |
0.41 |
1.13 |
|
4 |
294.80 |
4.89 |
0.49 |
1.33 |
|
5 |
278.80 |
3.82 |
0.38 |
1.04 |
|
6 |
47.20 |
2.64 |
0.26 |
0.72 |
Таблиця 3.7. Визначення зонального коефіцієнта Км2
Економіко-планувальна зона |
Земельно-оціночні райони, які включені до зони |
Км2 |
|
с. Сінне |
|||
1 |
1 |
0,92 |
|
2 |
2 |
0,87 |
|
3 |
3 |
1,13 |
|
4 |
4 |
1,33 |
|
5 |
5 |
1,04 |
|
6 |
6 |
0,75 |
Визначення функціональних та локальних факторів у межах економіко-планувальних зон.
Територія населеного пункту в межах економіко-планувальних зон поділяються також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, враховують відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності. В межах сіл Сіннянської сільської ради виділено 9 груп функціонального використання її території, які наведені в таблиця 3.8.
Віднесення земель до груп функціонального використання проводилось відповідно до класифікатора видів економічної діяльності та стандартної класифікації забудованих земель.
Локальні коефіцієнти застосовуються при визначенні вартості конкретної земельної ділянки і враховують особливості її місця розташування в межах економіко-планувальної зони.
Згідно з розділом 3 Порядку грошової оцінки… передбачається можливість застосування коефіцієнтів, які відображають функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні місця розташування земельної ділянки.
Для сіл Сіннянської сільради значущим є тільки 9 факторів локального рівня. Фактори, що впливають на місцерозташування земельних ділянок, наведені в таблиця 3.9.
Таблиця 3.8. Функціональне використання земельних ділянок (Кф)
№ |
Категорія земель |
Склад груп земель |
Кф |
|
1 |
Землі житлової забудови |
Землі одно- і двоповерхової житлової забудови Землі багатоповерхової житлової забудови |
1,0 |
|
2 |
Землі промисловості |
Землі легкої промисловості Землі важкої промисловості |
1,2 |
|
3 |
Землі комерційного використання |
Землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг (магазини, кафе) |
2,5 |
|
4 |
Землі громадського призначення |
Землі державного управління та місцевого самоврядування (сільрада) ' Землі освіти (школи, дитячі садки) Землі культури (ДК, клуби, бібліотеки) Землі охорони здоров'я та соціальних послуг (ФАП, лікарні) |
0,7 |
|
5 |
Землі транспорту, зв'язку |
Землі автомобільного транспорту Землі зв'язку і телекомунікацій (пошта АТС) |
1,0 |
|
6 |
Землі технічної інфраструктури |
Землі санітарної очистки та благоустрою Землі водопостачання та каналізації Землі енергозабезпечення Землі іншого інженерного забезпечення (дамби) |
||
7 |
Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі |
Землі зелених насаджень загального користування. Землі кладовищ, відпочинку і спорту. Землі, зайняті поточним будівництвом, інші незабудовані землі. (Болота, кладовища, струмки, ставки, яри, відкриті землі) |
0,5 |
|
8 |
Землі сільськогосподарського призначення |
Землі особистих підсобних господарств, сільськогосподарські угіддя загального користування та резервного фонду |
Грошова оцінка визначена відповідно до розд. 2 Порядку грошової оцінки |
|
9 |
Землі, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями (під виробничими дворами і будівлями сільськогосподарських підприємств) |
1,0 |
Таблиця 3.9. Місцерозташування земельних ділянок (локальний фактор)
Назва локальних факторів локальних коефіцієнтів |
Значення локальних коефіцієнтів |
||||
згідно табл. 3.7 «Методики…» |
с. Сінне |
с. Шуби |
С. Шийчине |
||
Місце розташування земельних ділянок в зоні пішохідної доступності до: громадського центру; в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту |
1,04 -1,20 |
1.10 |
1.04 |
1 |
|
1,04 -1,15 |
1.10 |
1.04 |
1.04 |
||
Земельні ділянки, що прилягають до вулиць: без твердого покриття; без централізованого водопостачання без каналізації; без тепломережі; без централізованого газопостачання |
|||||
0.90 - 0.95 |
0.93 |
0.93 |
0.95 |
||
0.90 - 0.95 |
0.93 |
0.93 |
0.95 |
||
0.90 - 0.95 |
0.95 |
0.95 |
0.95 |
||
0.90 - 0.95 |
0.95 |
0.95 |
0.95 |
||
0.90 - 0.95 |
0.92 |
0.93 |
0.95 |
||
Місцезнаходження земельної ділянки: в санітарно-захисній зоні |
0.80 - 0.96 |
0.96 |
0.96 |
0.96 |
|
Узагальнюючий Км3 |
- |
0.83 |
0.75 |
0.77 |
Грошова оцінка забудованих територій.
В основі грошової оцінки земель сіл Сіннянської сільської ради лежить рентний доход, що виникає внаслідок місця розташування населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природнокліматичних, інженерно-геологічних умов, екологічного стану та функціонального використання земель.
Грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки в населеному пункті визначається за формулою:
,
де: Ц- грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки у (гривнях);
В-витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
- норма прибутку, 6%;
- норма капіталізації, 3%;
- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки [5].
Базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (Ц)
Визначається за формулою:
Км1,
де: Км1 - коефіцієнт, який характеризує значення та статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній та місцевій системах розселення і виробництва -1,5 [9].
Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту по
економіко-планувальних зонах (Ц) розраховується за формулою:
Км2,
де: Км2 - коефіцієнт (таблиця 3.7), який враховує будівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) [9].
Грошова оцінка земель певного функціонального використання визначення по економіко-планувальним зонам, окремо по кожному населеному пункту (таблиці 3.10, 3.11, 3.12)
Основною таксономічною одиницею для визначення грошової оцінки земель певного функціонального використання прийнято квартал певної економіко-планувальної зони населеного пункту. В межах кварталу оцінюються усі землі в залежності від їх функціонального використання та місця розташування [5].
Вартість одного квадратного метра земельної ділянки визначена за формулою:
Км3,
де: - вартість 1 кв.м. земельної ділянки, грн.,
- вартість 1 кв.м. земель в економіко-планувальній зоні, грн.,
- коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки (таблиця 3.8) [5].
Км3 - коефіцієнт, який враховує рівень інженерного облаштування земельної ділянки (локальні фактори) (таблиця 3.9).
Добуток по факторних (локальних) оцінок не перевищував 1,50 і не був нижче 0,75 (згідно з розділом 3.9 Порядку грошової оцінки…) [5].
Розрахунки для визначення вартості одного квадратного метра та всієї площі земельних ділянок у межах кварталів наведені у таблиця 3.13.
Грошова оцінка земель громадського призначення, що за матеріалами встановлення меж 1993 р. знаходяться за межами населеного пункту була розрахована за показниками, які застосовані при розрахунках вартості земель в межах населеного пункту. До загальної вартості земель населеного пункту їх вартість не входить.
Таблиця 3.10. Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон в с. Сінне
Економіко-планувальні зони |
Кф = 2.5 (комерційне призн.) |
Кф = 1.2 (промисловість) |
Кф = 1.0 (житлова забудова) |
Кф =0.7 (громад. призн.) |
Кф = 0.8 (зем. трансп. та зв'язка, зем. с/г призн.) |
Кф = 0.65 (зем. технік. інфраструк.) |
Кф = 0.5 (рекреац. призн.) |
|
1 |
44.85 |
21.53 |
17.94 |
12.56 |
14.35 |
11.66 |
8.97 |
|
2 |
42.41 |
20.36 |
16.97 |
11.88 |
13.57 |
11.03 |
8.48 |
|
3 |
55.09 |
26.44 |
22.04 |
15.42 |
17.63 |
14.32 |
11.02 |
|
4 |
64.84 |
31.12 |
25.94 |
18.15 |
20.75 |
16.86 |
12.97 |
|
5 |
50.70 |
24.34 |
20.28 |
14.20 |
16.22 |
13.18 |
10.14 |
|
6 |
36.56 |
17.55 |
14.63 |
10.24 |
11.70 |
9.51 |
7.31 |
Таблиця 3.11. Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон в с. Шуби
Економіко-планувальні зони |
Кф = 2.5 (комерційне призн.) |
Кф = 1.2 (промисловість) |
Кф = 1.0 (житлова забудова) |
Кф =0.7 (громад. призн.) |
Кф = 0.8 (зем. трансп. та зв'язка, зем. с/г призн.) |
Кф = 0.65 (зем. технік. інфраструк.) |
Кф = 0.5 (рекреац. призн.) |
|
1 |
14.55 |
6.98 |
5.82 |
4.07 |
4.66 |
3.78 |
2.91 |
Таблиця 3.12. Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон в с. Шийчине
Економіко-планувальні зони |
Кф = 2.5 (комерційне призн.) |
Кф = 1.2 (промис - ловість) |
Кф = 1.0 (житлова забудова) |
Кф =0.7 (громад. призн.) |
Кф = 0.8 (зем. трансп. та зв'язка, зем. с/г призн.) |
Кф = 0.65 (зем. технік. інфраструк.) |
Кф = 0.5 (рекреац. призн.) |
|
1 |
10.13 |
4.86 |
4.05 |
2.84 |
3.24 |
2.63 |
2.03 |
Таблиця 3.13. Розрахунок середньозважених показників вартості земель с. Сінне
житлова забудова |
комерційне призначення |
площа ділянок громадського призначення |
площа ділянок транспорту зв'язку |
площа земель с-г призначення |
землі технічної інфраструктури |
рекреаційне призначення |
|||||
площа |
добуток (площа вартість) |
площа |
добуток (площа вартість) |
площа |
добуток (площа вартість) |
площа |
добуток (площа вартість) |
||||
0.60 |
10.76 |
5.17 |
46.37 |
||||||||
1.86 |
16.12 |
136.70 |
|||||||||
4.25 |
93.67 |
0.75 |
36.80 |
405.54 |
|||||||
6.08 |
157.72 |
0.2 |
12.97 |
7.9 |
0.1 |
5.8 |
120.35 |
52.52 |
681.18 |
||
5.74 |
116.41 |
4.2 |
68.12 |
49.67 |
503.65 |
||||||
0.97 |
14.19 |
8.37 |
61.18 |
||||||||
19.50 |
392.75 |
0.2 |
12.97 |
7.9 |
0.1 |
10.0 |
188.474 |
168.65 |
1834.63 |
||
середньозважені значення (грн./м2) |
20.14 |
64.84 |
18.15 |
20.75 |
18.85 |
14.32 |
10.88 |
Індексація грошової оцінки
Порядок індексації грошової оцінки визначається постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р., згідно з якою для індексації грошової оцінки земель станом на 01.01.2000:
· до грошової оцінки сільськогосподарських угідь, проведеної станом на 01. 07.1995, застосовується коефіцієнт 2,07;
· до грошової оцінки земель за межами населених пунктів, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення (крім земель під торфородовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.04. 1996, застосовується коефіцієнт 2,04;
· до грошової оцінки земель під торфородовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель за межами населених пунктів, проведеної станом на 01.01.1997, застосовується коефіцієнт 1,20.
Подальша індексація грошової оцінки земель відбувається за Порядком у такій послідовності:
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою:
Кі = [І - 10]: 100,
де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація [5].
Якщо значення К, не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
3.3 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
земля грошовий оцінка сільськогосподарський
Грошова оцінка земель сільськогосподарського використання на території населених пунктів здійснена відповідно до «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого спільним наказом Держкоммістобудування України та Української академії аграрних наук 27 листопада 1995 року за, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 1995 року за [3].
Грошова оцінка одного гектара а також загальна грошова оцінка сільськогосподарських угідь у населеному пункті проведена відповідно до пункту 2.4 Порядку грошової оцінки земель… окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами (таблиця).
Таксономічними одиницями грошової оцінки земель є агровиробничі групи ґрунтів, перелік яких щодо території сіл Сінне, Шийчине, Шуби Сіннянської сільської ради наведено в таблицях 2.17, 2.18, 2.19 [5].
Грошова оцінка 1 гектара земель певної агровиробничої групи грантів у межах населеного пункту () розрахована за формулою:
,
де: - грошова оцінка 1 га агровиробничої групи ґрунтів, у гривнях; - грошова оцінка 1 га відповідних сільськогосподарських угідь по земельно-оціночному району, у гривнях; - бал бонітету відповідних сільськогосподарських угідь по земельно-оціночному району; - бал бонітету даної агровиробничої групи ґрунтів.
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь в межах населених пунктів по агровиробничих групах грантів наведена в таблиця 3.14.
Таблиця 3.14. Розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських земель в межах населених пунктів Сіннянської сільської рада
Сільськогосподарські угіддя |
Агровиробничі групи грантів |
Грошова оцінка 1 га, грн. |
Коефіцієнт індексації станом на 1.01.2005 р. |
Грошова оцінка 1 га після індексації |
Загальна оцінка, грн. |
||
Шифр |
Площа, га |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
с. Шуби |
|||||||
Рілля |
49е |
23.9 |
3472 |
2.551 |
8857.072 |
211684.0208 |
|
50е |
15.56 |
2907 |
2.551 |
7415.757 |
115389.1789 |
||
55 л |
24.23 |
4199 |
2.551 |
10711.649 |
259543.2553 |
||
56е |
15.73 |
3553 |
2.551 |
9063.703 |
142572.0482 |
||
56 л |
12.31 |
3472 |
2.551 |
8857.072 |
109030.5563 |
||
134е |
10.57 |
2180 |
2.551 |
5561.18 |
58781.6726 |
||
Всього ріллі |
102.3 |
897000.7321 |
|||||
Пасовища |
49е |
0.50 |
1146 |
2.551 |
2923.446 |
1461.723 |
|
50е |
4.40 |
826 |
2.551 |
2107.126 |
9271.3544 |
||
55 л |
9.80 |
1252 |
2.551 |
3193.852 |
31299.7496 |
||
56е |
20.40 |
959 |
2.551 |
2446.409 |
38822.1384 |
||
134е |
5.30 |
746 |
2.551 |
1903.046 |
10086.1438 |
||
215е |
1.50 |
213 |
2.551 |
543.363 |
815.0445 |
||
Всього пасовищ |
41.90 |
91756.1537 |
|||||
Всього с/г угідь |
144.2 |
988756.8858 |
|||||
с. Шийчине |
|||||||
Рілля |
49в |
1.88 |
2342 |
2.551 |
5974.442 |
11231.95096 |
|
49г |
2.07 |
2422 |
2.551 |
6178.522 |
12789.54054 |
||
49 л |
3.20 |
3391 |
2.551 |
8650.441 |
27681.4112 |
||
50е |
3.85 |
2907 |
2.551 |
7415.757 |
28550.66445 |
||
59д |
24.60 |
2665 |
2.551 |
6798.415 |
167241.009 |
||
134'е |
4.14 |
2180 |
2.551 |
5561.18 |
23023.2852 |
||
Всього ріллі |
39.74 |
270517.8614 |
|||||
Пасовища |
49в |
1.7 |
773 |
2.551 |
1971.923 |
3352.2691 |
|
49г |
0.6 |
799 |
2.551 |
2038.249 |
1222.9494 |
||
49'д |
4.0 |
959 |
2.551 |
2446.409 |
9785.636 |
||
50е |
1.4 |
826 |
2.551 |
2107.126 |
2949.9764 |
||
50д |
3.9 |
746 |
2.551 |
1903.046 |
7421.8794 |
||
134'е |
0.5 |
746 |
2.551 |
1903.046 |
951.523 |
||
143» |
0.7 |
160 |
2.551 |
408.16 |
285.712 |
||
215д |
0.6 |
187 |
2.551 |
477.037 |
286.2222 |
||
Всього пасовищ |
13.4 |
26256.1675 |
|||||
Всього с/г угідь |
53.14 |
296774.0289 |
Загальна грошова оцінка земель певного, функціонального використання з врахуванням локальних факторів по сільських населених пунктах наведена в таблиця 3,15.
Таблиця 3.15. Грошова оцінка земель сіл Сінне, Шуби, Шийчине
Функціональне використання території |
Площа, га |
Загальна вартість, грн. |
Середньозважена грошова оцінка 1 м, грн. |
|
с. Сінне |
||||
1. Землі житлової забудови |
19,50 |
3927300 |
20.14 |
|
2. Землі комерційного використання |
0,20 |
129680 |
64.84 |
|
3. Землі громадської забудови |
7,90 |
1433850 |
18.15 |
|
4. Землі транспорту та зв'язку |
0,10 |
20750 |
20.75 |
|
5. Землі с-г призначення |
10,00 |
1885000 |
18.85 |
|
6. Землі технічної інфраструктури |
0,75 |
107400 |
14.32 |
|
7. Землі рекреаційного призначення |
168,65 |
18349120 |
10.88 |
|
8. Сільськогосподарські угіддя |
697,90 |
5289686.169 |
0.76 |
|
з них: рілля |
340,12 |
2814995.788 |
0.83 |
|
сіножаті |
11,20 |
38839.9954 |
0.35 |
|
пасовища |
346,58 |
2435850.385 |
0.70 |
|
Разом |
905,00 |
31142786.17 |
3.44 |
|
с. Шуби |
||||
1. Землі житлової забудови |
5,40 |
314280 |
5.82 |
|
2. Землі комерційного використання |
0,10 |
14550 |
14.55 |
|
3. Землі громадської забудови |
0,80 |
32560 |
4.07 |
|
4. Землі технічної інфраструктури |
0,10 |
3780 |
3.78 |
|
5. Землі рекреаційного призначення |
22,60 |
657660 |
2.91 |
|
6. Сільськогосподарські угіддя |
144,20 |
988756.8858 |
0.69 |
|
з них: рілля |
102,30 |
897000.7321 |
Подобные документы
Місцевий бюджет як складова бюджетного процесу. Аналіз виконання дохідної та видаткової частини місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області. Проблеми, що виникають в процесі виконання місцевих бюджетів.
дипломная работа [764,1 K], добавлен 04.03.2015Економічний зміст та структура місцевих бюджетів. Проблеми кошторисного фінансування бюджетних установ в Україні. Аналіз надходжень та видатків Єлизаветівської сільської ради по загальному та спеціальному фондах. Заходи щодо дій в надзвичайних ситуаціях.
дипломная работа [244,1 K], добавлен 08.10.2014Історія виникнення, поняття та призначення грошової системи - форми організації обігу грошей, що склалася історично та закріплена законом. Основні елементи грошової системи: найменування грошової одиниці; масштаб цін; види та купюрність грошових знаків.
контрольная работа [39,8 K], добавлен 30.03.2011Структура економічних і фінансових служб Кирилівської селищної ради та організація їх роботи. Бюджет селищної ради, джерела його формування та видатки. Взаємовідносини з господарюючими суб’єктами, касові операції, аналіз доходної частини бюджету.
отчет по практике [1,9 M], добавлен 19.09.2011Кредитна система як основа ринку грошей. Сутність та основні напрями кредитно-грошової політики. Монетарна політика, головні методи регулювання грошової маси. Політика контролю грошової маси. Сутність та завдання політики "дешевих та дорогих грошей".
контрольная работа [20,2 K], добавлен 19.07.2011Функції грошової системи країни. Безперервний рух товарів і послуг. Національно-державна обумовленість та призначення грошової системи. Національний та комерційні банки, їх роль у виконанні функцій грошової системи. Національна валютна система.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 02.12.2010Джерела формування позабюджетних, валютних і резервних фондів місцевих рад. Економічна сутність і структура селищного бюджету. Склад та структура доходів бюджету Дубівської селищної ради. Аналіз виконання селищного бюджету та перспективи розвитку району.
отчет по практике [41,8 K], добавлен 13.06.2014Еволюція грошової системи. Валютне регулювання. Банківська система Німеччини. Фінансово-кредитні інститути. Регулювання грошово-кредитної системи. Грошова реформа. Випуск нової грошової одиниці. Показники грошової маси. Повноваження Бундесбанку.
реферат [33,7 K], добавлен 07.09.2008Основна ідея кількісної теорії грошей. Види грошей, випуск сучасних платіжних засобів. Функції грошей, чинники, що підтверджують вартість грошової одиниці. Структура і розміщення грошової маси. Характеристика складових елементів кредитної системи.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 23.02.2011Дослідження індикаторів оцінки безпеки грошово-кредитного сектору. Аналіз динаміки інфляції та грошової маси, обсягів довгострокового кредитування, рівня доларизації. Альтернативи вдосконалення механізму забезпечення належного рівня фінансової безпеки.
творческая работа [257,9 K], добавлен 18.03.2015