Розвиток фінансового інжинірингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ “Київський національний економічний університет

ім. В. Гетьмана”

Кафедра: Банківської справи

Аналіз статтей на тему:

«Розвиток фінансового інжирінгу в Україні»

Виконав:

студент 4 курсу

фінансово-економічного факультету

спец. 6508, групи 11

Цеханович М.А.

Перевірив:

Кривонос Андрій Олексійович

Київ-2014

План

Стаття 1: Перспективи розвитку фінансового інжинірингу в україні та світі

Стаття 2: Фінансовий інжиніринг: інновації та загрози

Стаття 3: Перспективи використання інструментів фінансового інжинірингу на банківському ринку україни

УДК 339.7 

А. Ф. Баторшина,

к .е.н., доцент кафедри міжнародних фінансів,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Т. Ю. Лєбєдєва,

аспірант кафедри міжнародних фінансів,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=882

Аналіз статті

Актуальність даної статті полягає в тому, що існує обьективна потреба у зміні використання продуктів фінансового інжинірингу в світовій банківській справі, в країнах світу та в Україні. Україна знаходиться на етапі зародження ринку деривативів, так як розвиток даного ринку потрібен як деяким провідним галузям економіки, так і для інтеграції вітчизняної економіки в європейську та світову.

Метою даної статті є висвітлення сучасних тенденцій та перспектив розвитку фінансового інжинірингу в світі, а також розгляд можливих шляхів розвитку фінансових інновацій в окремих країнах світу і в Україні.

Проводячи аналіз даної статті необхідно наголосити, що продукти фінансового інжинірингу, зокрема похідні фінансові інструменти, мають високий потенціал активізації економічного співробітництва з закордонними країнами та інтеграції національних економік. У цьому зв'язку розвиток фінансового інжинірингу в країнах світу одержує все більшого поширення.

Автор наголошує на тому, що самі по собі деривативи - це украй потрібний і корисний інструмент хеджування ризиків, а їх наявність відрізняє розвинений ринок від такого, що розвивається. Але цей клас інструментів багато в чому знаходиться поза регулюванням, а монетарні органи влади часто нечітко уявляють собі обсяг торгівлі похідними цінними паперами.

У зв'язку з низьким рівнем контролю над позабіржовим ринком будуть прийняті численні нормативно-правові акти, що матимуть на меті стабілізувати та зробити цей ринок більш прозорим. В цьому напрямі США вже намічено здійснення певних заходів, таких як:

пропонується ввести обов'язковий кліринг стандартизованих позабіржових деривативів через спеціально створені централізовані структури, заохочуватиметься розширення використання біржових інструментів. Централізовані клірингові структури будуть знаходиться під наглядом держави;

буде введено вимогу інформувати торгівельні депозитарії про всі не стандартизовані строкові контракти, для яких будуть введені суворі правила документування, підтвердження операції, забезпечення маржинальної практики і практики продажу активів по закриттю операції;

агреговані дані за обсягом торгівлі і позиціях по позабіржових деривативах будуть доступні громадськості, а конкретні дані по операціях будуть доступні федеральним регуляторним органам на конфіденційній основі. Пропонується посилити вимоги до учасників цього ринку

Говорячи про перспективи розвитку класичних деривативів в Україні, як найпоширенішого в світі продукту фінансового інжинірингу, можна однозначно сказати, що на даному етапі відбувається становлення даного ринку.

Також слід наголосити, що розвиток класичних інструментів фінансового інжинірингу тільки набирає обертів і з кожним роком створюється все більше умов для функціонування ринку деривативів.

Вітчизняна економіка потребує розвитку цього сегменту з багатьох причин. На даному етапі розвитку ринку деривативів визначаються та аналізуються помилки, які були допущені у минулих спробах створення цього ринку, також вносяться пропозиції, проекти та закони які повинні дати необхідний імпульс для розвитку ринку похідних фінансових інструментів фінансового інжинірингу.

Однак існує ряд недоліків на неможливості вдосконалення цього напряму. Це насамперед те, що в Україні, незважаючи на численні способи організувати ринок похідних фінансових інструментів, на жаль існує неповноцінна законодавча база, яка на даному етапі не може регулювати даний ринок, як у провідних країнах світу.

Існують такі проблеми біржової торгівлі похідними фінансовими інструментами:

- фактична відсутність в Україні організованого спот-ринку;

- некоректне законодавче регулювання операцій з деривативами;

- недостатня інформованість суб'єктів господарювання про особливості обігу похідних фінансових інструментів.

Для розширення спектру деривативів і зростання популярності цього інструменту у вітчизняних хеджерів і арбітражерів, автор пропонує здійснення низки наступних заходів:

Прийняття Закону України «Про похідні цінні папери (деривативи)».

Проектом даного Закону мають бути врегульовані основні проблемні питання, пов'язані з функціонуванням ринку похідних цінних паперів, такі як:

питання основних засад функціонування ринку похідних (деривативів), розвиток якого сприятиме формуванню справедливої ціни на продукцію українського виробника та підвищення його конкурентоспроможності;

визначення та класифікація похідних деривативів забезпечить єдиний (уніфікований) підхід до регулювання ринку таких інструментів;

виконання договорів щодо похідних деривативів за принципом “поставка проти оплати” на обов'язковій основі при укладенні таких договорів як на організаційно-оформленому ринку похідних (деривативів), так і поза його межами;

питання правил та процедури діяльності для всіх учасників ринку похідних (деривативів), що забезпечать ефективне функціонування такого ринку;

координації дій державних органів щодо регулювання ринку похідних цінних паперів

По-друге, необхідно вдосконалити питання оподаткування похідних фінансових інструментів, оскільки на сьогоднішній день основним джерелом правового регулювання даного питання є Податковий кодекс України. У відповідності з ним, до деривативів відноситься обмежене коло інструментів і незрозумілими є принципи оподаткування інших видів деривативів, що, в свою чергу, може спричинити спотворення податкової звітності підприємств, банків, що ними користуються, і гальмувати розвиток фінансового інжинірингу в країні в цілому.

Роблячи висновки слід зазначити, що найпоширеніші продукти фінансового інжинірингу займають важливе місце у фінансовому світі. Але бурхливий і неконтрольований їх розвиток є однією з причин світових кризових явищ.

УДК 336.76(075.8)

О. В. Глущенко,

к.е.н., доцент кафедри фінансів та кредиту,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ: ІННОВАЦІЇ ТА ЗАГРОЗИ

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=544

Аналіз статті

Актуальність даної статті полягає в тому, що створення нових та вдосконалення тих фінансових послуг, що вже існують, стає важливою ознакою сьогодення. Діяльність розгалуженої мережі фінансових посередників потребує їх ретельного вивчення та аналізу з метою визначення тенденцій їх розвитку та пошуку шляхів вдосконалення. Поширення фінансових інструментів, які є результатами фінансового інжинірингу у контексті фінансової безпеки суспільства, полягає у підвищенні ролі фінансового інжинірингу на ринку фінансових послуг, а також у якісних змінах фінансової системи.

Метою вибраної мною статті є розкриття зв'язків між продуктами фінансового інжинірингу та фінансовою безпекою, розкрити чинники, що становлять загрозу фінансовій безпеці, розробити заходи щодо підвищення фінансової безпеки ринку фінансових послуг

У цій статті автор наводить декілька визначень поняття «Фінансовий інжирінг»,серед яких на мою думку найдоцільнішим, найлаконічнішим та найбільш точним є таке визначення фінансового інжирінгу, як «цілеспрямованої розробки та реалізаціі нових фінансових інструментів та/або фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів та технологій».

Аналізуючи публікації різних вчених автор доходить висновку, що інноваційна діяльність комерційних банків має несистемний, дещо хаотичний характер,а застосування електронних технологій у сучасних умовах не є ознакою інноваційних фінансових продуктів, бо навіть традиційні банківські операції, що не містять інноваційної складової, виконуються у сучасних умовах за допомогою електронних комунікацій та комп'ютерних технологій.

Сферою реалізації фінансового інжинірингу є ринок фінансових послуг, а його бурхливий розвиток зумовлений такими чинниками: перехід до постіндустріального типу розвитку економічної системи та диспропорційний розвиток фінансового сектору (виявляється у розриві між реальним і фінансовими секторами), а також глобалізація світогосподарських зв'язків.

Аналізуючи сучасну ситуацію автор доходить висновку, що наслідком впливу вищенаведених чинників є активне формування та поширення технологій віртуалізації. Вони дозволяють створювати фінансові продукти, що містять у собі віртуальну складову, шляхом застосування фінансового інжинірингу.

Результатом застосування методів та прийомів фінансового інжинірингу є розробка фінансових продуктів як форми представлення фінансової послуги на ринку.

Недоліком нормативного забезпечення інноваційного вдосконалення банківських послуг є те, що воно обмежене лише загальним визначенням фінансової послуги. Так Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не визначено статус фінансового інжинірингу й не віднесено до переліку основних фінансових послуг, а визначений лише статус фінансової послуги. 

Визначення лише фінансової послуги у нормативно-правовій літературі значно обмежує поле дослідження та створює умови для нечіткого трактування пов'язаних категорій.

На мою думку такі категорії, як «фінансовий актив», «фінансовий інструмент», «фінансова послуга» та «фінансовий продукт» повинні бути витлумачені, перш за все, з точки зору їх економічної сутності.

У цій статті автор наголошує на тому, що необхідно розмежувати поняття «фінансовий інжиніринг» та «реінжиніринг», який є процесом оздоровлення підприємств, фірм, компаній шляхом підйому технічних рішень на новий рівень.

Автор виділяє основні види чинників, що становлять загрозу фінансовій безпеці: внутрішні, зовнішні, транснаціональні та глобальні загрози. У залежності від рівня ринку, на якому розповсюджуються та обертаються продукти фінансового інжинірингу, можуть бути задіяні усі види загроз.

Автор виділяє такі види класифікаційних загроз фінансового інжирінгу:

Відношення до об'єкта або суб'єкта.

За реальність загроз фінансовій безпеці: загрози, що існують, загрози, що лише формуються, потенційні, очікувані та примарні.

За стійкістю загрози. Фінансові продукти, які створені шляхом застосування фінансового інжинірингу, розробляються з певними характеристиками щодо їх очікуваної ліквідності. Поширення штучних фінансових інструментів в умовах фінансової економіки генерує постійну загрозу формування «кредитних бульбашок».

За тривалістю загрози. Загроза фінансової кризи є тривалою, проте гостра фаза кризи - швидкоплинна, також тривалим є подолання наслідків фінансової кризи реальним сектором економіки. Вирізняють тривалі й швидкоплинні загрози.

За терміном її дії: довгострокові, середньострокові, короткострокові, поточні, тимчасові та постійні загрози фінансовій безпеці. Створення нових фінансових продуктів, які містять у собі віртуальну складову, можемо віднести до довгострокової загрози, на підґрунті якої формуються загрози середньострокові, що полягають у появі «кредитних бульбашок». У короткостроковому періоді існує загроза розриву бульбашки й витоку віртуальної надлишкової ліквідності на фінансові ринки і ринки реального сектору.

За ознакою, яка диференціює загрози фінансовій безпеці у залежності від стадії: виникаючі, затухаючі, ті, що розвиваються та ті, що загострюються.

 В залежності від масштабів впливу: загальнонаціональні, локальні, індивідуальні та групові типи загроз.

В залежності від ставлення до загроз: об'єктивні, суб'єктивні та об'єктивно-суб'єктивні загрози.

За вірогідністю їх виникнення: вірогідні, маловірогідні, досить вірогідні, цілком вірогідні й невірогідні типи загроз.

За характером спрямування: прямі й непрямі загрози.

За повторюваністю: традиційні й нові.

За характером зіткнення: паралельні, конфронтаційні, розбіжні, спільні. 

Аналізуючи дану статтю я дійшов висновку, що інноваційна діяльність у сфері розробки нових фінансово-кредитних технологій та продуктів вимагає дослідження сутності фінансового інжинірингу в сучасних умовах постіндустріальної економіки, та що поширення штучно розроблених продуктів з запланованими властивостями, змінює фінансові ринки, додаючи їм невизначеності. Штучно розроблені фінансові інструменти здатні становити загрози фінансовій безпеці суспільства.

На мою думку розуміння типів та ознак загроз здатне формувати дієві бар'єри на шляху поширення й збільшення цих ризиків.

УДК 336.71

А.В. Нікітін, канд. екон. наук, доцент, доцент

кафедри менеджменту банківської діяльності,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ НА БАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3082/1/19_14.pdf

Аналіз статті

Актуальність даної статті проявляється у тому, що українська економіка є такою що розвивається, але їй властива досить висока волатильність як валютних курсів, так і процентних ставок. Усе це являється сприятливим полем для розвитку банками фінансового інжинірингу в Україні.

Метою статті є визначення перспективи використання інструментів фінансового інжинірингу на банківському ринку україни

В даній статті наводиться таке визначення поняття «Фінансовий інжиніринг» -- це наука про процес трансформації ризиків економічного суб'єкта (в нашому випадку: банку або його клієнта) за допомогою похідних фінансових інструментів та їх комбінації».

Фінансовий інструмент має відповідати таким ознакам:

розрахунки за ним провадитимуться у майбутньому;

вартість змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними та який не потребує початкових інвестицій.

Строковість фінансового інструменту

В податковому кодексі України поняття «дериватив» і «похідний фінансовий інструмент» утотожнюються.

Основні функції похідних фінансових інструментів:

отримання доходу

управління ризиками за допомогою здійснення операцій із похідними фінансовими інструментами.

інформаційна функцію, тобто укладення строкових угод сприяє формуванню системи передбачення та аналізу змін у цінах на базисні активи. інформація, яка надається ринком похідних фінансових інструментів, знижує витрати на отримання інформації щодо стану економіки в цілому та сприяють покращенню якості економічної інформації, що є причиною оперативного реагування цін на фінансових ринках на події, що відбуваються у реальній економіці.

підвищення ліквідності та ефективності фінансового ринку.

інноваційна функцію що пов'язана із виникненням складних ф'ючерсних та опціонних стратегій на ринках похідних фінансових інструментів.

створення фіктивного капіталу та забезпечення його руху, що має важливе значення для забезпечення високих темпів соціально-економічного розвитку і проводить границю між похідними фінансовими інструментами та цінними паперами( деривативи мають характеристики процесу інвестування (час, ціни, валюти, потоки платежів, платоспроможність і ліквідність), та надають тим самим нові варіанти у виборі рішень учасникам економічного процесу

інтегральна функція полягає у тому, що оскільки у якості базисних активів можуть виступати і фінансові, і реальні активи, це дає можливість хеджування широкого спектру соціальних і технологічних ризиків глобальної економіки. Перерозподіл капіталу з реальних ринків на ринки похідних фінансових інструментів і навпаки, на думку автора, сприяє їх інтеграції.

Найрозповсюдженішим є поділ похідних фінансових інструментів на ф'ючерсні, форвардні, опціонні контракти та свопи.

Невдала торгівля фінансовими деривативами на ринку України була наслідком недостатнього розвитку внутрішнього фінансового ринку взагалі та валютного зокрема, а також у неготовності потенційних учасників до професійного ведення справ у цій сфері.

Проаналізувавши статистичні дані «Українська біржа» проводить торги ф'ючерсними контрактами на Індекс українських акцій (UX) і опціонними контрактами на ф'ючерс на Індекс українських акцій. Якщо 2010 року торгівлі опціонними контрактами взагалі не відбувалось, сумарний обсяг торгів за ф'ючерсами становив 3,6 млн грн, то вже в 2011 році було здійснено торгів ф'ючерсами обсягом 23,3 млн грн, опціонними контрактами -- 0,38 млн грн, що свідчить про поступове пожвавлення даного ринку з певними перспективами на майбутнє. фінансовий інжиніринг банківський безпека

За результатами аналізу даної статті можна зробити висновок, що в Україні на сьогодні відсутній повний спектр фінансових інструментів, притаманний більш розвинутим країнам, а основними причинами цього:

недосконала законодавчо-нормативно база;

цінні папери, що перебувають в обігу на фондовому ринку, не підкріплені належними механізмами хеджування ризиків інвесторів, що застосовуються у світовій практиці;

Розвиток фінансового інжинірингу, продукти якого потрібні в сучасних умовах гострої конкуренції, швидких змін та нестабільності всім учасникам фінансового ринку, стримують здебільшого не структурні негаразди в економіці країн, а специфічні проблеми регуляторного середовища.

Размещено на Allbest.ru