Необхідність вдосконалення законодавчого забезпечення функціонування ринку фінансових послуг

Основні проблеми у здійсненні страхових послуг пов'язані з недосконалістю нормативно-правової бази. Показники діяльності страхового ринку України. Недосконалість законодавства у сфері інвестиційної діяльності. Стан розвитку банківської сфери України.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.05.2014
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

На тему: «Необхідність вдосконалення законодавчого забезпечення функціонування ринку фінансових послуг»

ЗМІСТ

1. Недосконалість законодавства у сфері страхування

1.1 Стан розвитку страхування в Україні

2. Недосконалість законодавства у сфері інноваційної діяльності

2.1 Стан розвитку інноваційної діяльності в Україні

3. Недосконалість законодавства у сфері інвестиційної діяльності

3.1 Інвестиційний клімат в Україні

4. Недосконалість законодавства у банківській сфері

4.1 Стан розвитку банківської сфери

Висновки

Перелік посилань

1. Недосконалість законодавства у сфері страхування

страховий інвестиційний банківський

Основні проблеми у здійсненні страхових послуг пов'язані з недосконалістю нормативно-правової бази.

Суперечності в законодавстві:

1. П.1 статті 6 Закону України « Про страхування » визначає медичне страхування видом обов'язкового страхування. Водночас у Законі України « Про туризм» передбачено обов'язкове медичне страхування туристів, яке повинні здійснювати туристичні фірми. Однак цей вид страхування не внесено до переліку обов'язкових видів страхування Закону України « Про страхування». У зв'язку з цим гальмується розвиток цього важливого у соціальному аспекті виді страхування.

2. У п.2 статті 6 Закону України « Про страхування » встановлюється обов'язкове страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків. Водночас законодавством не визначено поняття «ризикової професії».

3. Стаття 11 Закону України « Про страхування » визначає перестрахування як « страхування одним страховиком на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) », тобто перестрахування є страхуванням. З іншого боку, в статті 2 цього закону сказано, що предметом діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, тобто перестрахування виділено окремо від страхування. Отже, зараз в Україні чітко не визначено юридичного статусу договорів перестрахування та вимог до страховиків.

4. Згідно зі статтею 9 Закону України « Про страхування » страхові тарифи при добровільній формі страхування обраховуються актуаріями, а нормативно-правової бази, яка регулює їх діяльність, не розроблено.

Остання редакція Закону України «Про страхування» датована 2001 роком, тому необхідність внесення змін в профільний закон назріла вже давно.

Нова редакція Закону України "Про страхування" позбавить вітчизняний страховий ринок від ряду проблем, що заважають його розвитку. Перша. Реєстрація страховиків виключно у формі акціонерного товариства. Введення обмежень відносно організаціно-правової форми страхових компаній є необхідним, оскільки вони відповідають останнім світовим тенденціям. Крім того, в цьому напрямі сталися зміни і в українському законодавстві (нова редакція Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність").

З прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" буде впроваджений новий порядок законодавчого регулювання страхової (перестрахувальної) і посередницької діяльності, як резидентами, так і нерезидентами на території України. До того ж буде вдосконалено систему правового забезпечення розвитку страхового ринку.

Також буде визначений правовий статус актуаріїв і аудиторів у сфері страхування. Ліга страхових організацій України пропонує введення механізму контролю за актуаріями за допомогою інституту "відповідального актуарія", який звітуватиме безпосередньо перед Уповноваженим органом, тобто Держфінпослуг.

До того ж нова редакція закону створить додаткову конкуренцію на ринку, що позитивним чином відіб'ється на якості страхових послуг, що надаються. Неприйняття даного нормативного документа в новій редакції гальмуватиме розвиток вітчизняного ринку страхування.

1.1 Стан розвитку страхування в Україні

Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка

За січень - вересень 2013 року в порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість страхових компаній зменшилась на 37 СК.

Динаміка чистих страхових виплат за основними видами страхування за 9 місяців 2012-2013 рр.

Істотне зменшення за 9 місяців 2013 року обсягів чистих страхових виплат мало місце у більшості основних видах страхування, водночас, зросли виплати у сегменті страхування життя (+60,1%) та зросли виплати у сегменті медичного страхування (безперервне страхування здоров'я) (+12,2%).

Місце страхового ринку України в світовій страховій індустрії

Сучасний стан страхового ринку України

(показники діяльності ринку станом на 01.01.2013 р.)

2. Недосконалість законодавства у сфері інноваційної діяльності

Аналіз законодавчої та нормативно-правової бази інноваційної діяльності дозволяє зробити деякі висновки щодо причин, які стримують розвиток обсягу надання фінансових послуг суб'єктам інноваційної діяльності для виконання інноваційних проектів. Зокрема, згідно з п.1.11.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України щодо банківських кредитів і Кабінетом Міністрів України щодо кредитування небанківськими фінансово-кредитними установами. Відсутність розробленого Кабінетом Міністрів України нормативного акта з питання кредитування установами небанківського сектора не дозволяє цим установам надавати фінансові кредити суб'єктам інноваційної діяльності для виконання інноваційних проектів.

Для кардинального вирішення питання активізації інноваційної діяльності доцільно повніше використати можливості всієї структури фінансових інститутів, які мають стати реальним інвестором для виробників і споживачів інноваційної продукції.

2.1 Стан розвитку інноваційної діяльності в Україні

Динаміка кількості наукових установ за галузями наук, од.

Розподіл кількості наукових установ України за регіонами у 2012 р., %

В Україні, усупереч світовим тенденціям, продовжується скорочення загальної чисельності кадрів, зайнятих у сфері досліджень і розробок. З 2005 р. кількість працівників наукових організацій в Україні скоротилася на 23,9%, у т.ч. дослідників - на 19,5%.

Динаміка чисельності працівників наукових організацій України, тис. осіб

Усього чисельність працівників у наукових установах державного, підприємницького та освітнього секторів науки становить 0,63% зайнятого населення України.

Розподіл чисельності наукових кадрів у регіональному розрізі у 2012 р., %

3. Недосконалість законодавства у сфері інвестиційної діяльності

Основні недоліки в нормативно-правовій базі:

1. Розгалуженість і велика кількість нормативних актів. Виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини цієї розгалуженості. До об'єктивних належать складність відносин у сфері інвестиційної діяльності, динамізм інвестиційної діяльності та її правового регулювання, до суб'єктивних - недостатня увага до оптимізації інвестиційного законодавства з боку держави та численні експерименти у сфері інвестиційної діяльності, кожен з яких має своє правове забезпечення;

2. Наявність у системі інвестиційного законодавства значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії - відомчих і локальних;

3. Відсутність Інвестиційного кодексу. Але цю прогалину заповнює Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. Аналіз існуючої правової бази і практики за стосування інвестиційного законодавства свідчить про необхідність його подальшого вдосконалення шляхом система тизації і розробки на цій основі Інвестиційного кодексу України;

4. Наявність нормативних актів СРСР, які застосовуються відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» . Наприклад, Правила про договори підряду на капітальне будівництво (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 29.12.1987 р. № 1550);

5. Наявність дореформених нормативних актів, що значною частиною суперечать основним засадам правового регулювання в умовах запровадження ринкових відносин в економіку України.

В цілому в Україні створено правові засади здійснення інвестиційної діяльності, але деякі законодавчі акти потребують змін та доповнень.

Чисельність нормативних актів, що видаються для регулювання інвестиційних відносин, велика кількість органів, уповноважених видавати такі акти, створюють масив несистемати- зованих та невпорядкованих актів. Цей масив не має у своїй основі системоутворюючого акту, який потрібний для того, щоб:

- зробити інвестиційне законодавство зручним для практичного застосування;

- створити стійку і взаємопов'язану ієрархію актів, у якій, виходячи з основної регламентації, можна було б отримати точні дані щодо вирішення питання в підзаконному нормуванні;

- в ієрархії нормативного регулювання витримати вимоги послідовної відповідності актів нижчого рівня актам вищого рівня;

- за рахунок створення Загальної частини інвестиційного законодавства забезпечити не тільки єдність правового регулювання, а й зекономити нормотворчий матеріал, у якому принципові положення не потребували б повторення в кожному підрозділі Особливої частини інвестиційного законодавства.

Ці проблеми можуть бути вирішені тільки шляхом кодифікації інвестиційного законодавства. І саме тому заслуговує на підтримку думка про доцільність розробки та прийняття Інвестиційного кодексу України.

3.1 Інвестиційний клімат в Україні

За даними Держстату за 9 місяців 2013 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3722,0 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), що становить 86,2 % до відповідного періоду 2012 року та 78,5 % до відповідного періоду 2011 року.

Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.

На підприємствах промисловості зосереджено 31,4 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну, в установах фінансової та страхової діяльності - 26,6 %.

Незадовільна диверсифікація джерел залучення прямих іноземних інвестицій в Україну по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності економіки України від політики кількох країн - основних інвесторів.

Спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення інвестицій у регіони України.

Отже, Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні.

За підсумками рейтингу Світового банку “Doing Business-2014” Україна піднялася на 28 позицій порівняно з “Doing Business-2013” та посідає 112-е місце.

Україну визнано країною, що досягла найкращих результатів щодо покращення регуляторного середовища серед усіх країн світу у 2012/2013 році.

Для подальшого покращення місця України у рейтингу “Ведення бізнесу - 2014” актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено:

1. Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Вирішенню проблемних питань інвесторів покликані сприяти комісії із сприяння досудовому врегулюванню спорів з інвесторами, які можуть створюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування як тимчасові консультаційно-дорадчі органи з метою сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвестором і органом виконавчої влади (місцевого самоврядування), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1024 “Про заходи щодо вдосконалення роботи органів виконавчої влади з інвесторами”.

2. З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України № 2623 “Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”. Цей Закон визначає правові та організаційні засади відносин, пов'язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”.

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність” прийнято 22.12.2011 Верховною Радою України за № 4218-IV та підписано Президентом України. Зазначеним законом вносяться зміни до Закону України “Про інвестиційну діяльність” щодо приведення термінології у відповідність із чинним законодавством, визначення терміну “інвестиційний проект” та змісту складових інвестиційного проекту, напрямів, шляхів та заходів державної підтримки і стимулювання інвестиційної діяльності, а також запровадження державної реєстрації інвестиційних проектів, які потребують державної підтримки та проведення оцінки їх економічної ефективності.

Відповідно до вказаного Закону передбачено надання для реалізації інвестиційних проектів державної підтримки, зокрема, шляхом повного або часткового фінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, співфінансування інвестиційних проектів з державного та місцевих бюджетів, надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних і місцевих гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями суб'єкта господарювання та кредитування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також шляхом повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів відсотків за кредитами суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.

Згідно з Законом державна підтримка для розроблення або реалізації інвестиційних проектів надається після державної реєстрації проектних (інвестиційних) пропозицій або інвестиційних проектів та оцінки їх економічної ефективності, яка проводиться Мінекономрозвитку.

Відповідно до норм Закону України “Про інвестиційну діяльність” та з метою підвищення ефективності та прозорості державних видатків Мінекономрозвитку запроваджено механізм державної реєстрації інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій (Державний реєстр), на підставі позитивного висновку експертної оцінки їх економічної ефективності.

Запровадження зазначеного механізму дозволить здійснювати постійний моніторинг стану фінансування об'єктів, що отримали державну підтримку на підставі даних Державного реєстру, та аналіз стану фінансування в кожному році.

Станом на 19.12.2013 у Державному реєстрі зареєстровано 24 інвестиційних проекти та 3 проектні (інвестиційні) пропозиції.

5. Верховною Радою України прийнято Закон України від 24.05.2012 № 4835-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій” стосовно здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій органами державної реєстрації та її спрощення шляхом збільшення терміну подання інвестором документів для державної реєстрації іноземних інвестицій після їх фактичного внесення, запровадження механізму перереєстрації іноземної інвестиції у разі, якщо інвестор-нерезидент продав або будь-яким чином передав корпоративні права українського підприємства іншій юридичній або фізичній особі - нерезиденту, встановлення порядку анулювання державної реєстрації іноземної інвестиції у випадку вилучення (репатріації) іноземних інвестицій, а також установлення семиденного терміну, протягом якого органами державної реєстрації здійснюється така реєстрація.

6. У червні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про індустріальні парки”, яким передбачено стимулюючі заходи щодо створення та функціонування індустріальних парків, що можуть утворюватися на землях державної, комунальної та приватної власності.

Відповідно до цього Закону передбачено:

· державну підтримку за рахунок бюджетних коштів для облаштування індустріальних парків і реалізації проектів у межах цих парків;

· звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться для облаштування індустріальних парків і здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків;

· звільнення від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у разі будівництва об'єктів у межах індустріальних парків.

7. З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 06.09.2012 № 5205 “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, який визначає основи державної політики в інвестиційній сфері протягом 2013 - 2032 років щодо стимулювання залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки та спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою створення нових робочих місць, розвитку регіонів.

Законом також передбачено державну підтримку інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях, а також особливості оподаткування і оподаткування ввізним митом суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки (зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток до 2017 року та звільнення від сплати ввізного мита).

8. Залученню іноземних інвестицій сприятимуть положення Митного кодексу України , який набув чинності з 01.06.2012 року.

Статтею 251 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку.

4. Недосконалість законодавства у банківській сфері

Банківське законодавство України є вкрай заплутаним і таким, що не відрізняється логікою своєї побудови. Правові норми, що регулюють банківську діяльність, хаотично розподілені по надзвичайно великому масиву нормативно-правових актів, що значно утруднює (а іноді й унеможливлює) їх практичне застосування.

Однією з проблем неефективності регулювання за фінансовим сектором є відсутність в Україні органу, який би відповідав за розробку політики фінансового сектора. Як наслідок, відсутність стратегії розвитку фінансового сектора, складовою якої є стратегія розвитку регулювання та нагляду. Незважаючи на значну кількість підтверджень позитивного впливу інституційної незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором, законодавство України не містить відповідних норм та положень.

Політичне керівництво України досі не схильне надавати незалежність органам регулювання та нагляду за фінансовим сектором. Однією з причин є застереження, що широке коло повноважень щодо застосування санкцій органами регулювання та нагляду спричинить їх неконтрольоване застосування до тих, хто не дотримується правил, та несистемність встановлення порядків правозастосування .

На відміну від країн Європейського Союзу (навіть країн Східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС), посади вищих посадових осіб Національного банку України не є належним чином захищеними від політичного тиску через існування відповідних законодавчих інструментів.

Відповідно до статті 85 Конституції України, статті 18 Закону України «Про Національний банк України», Голова Національного банку України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. Відповідно, термін перебування Голови на посаді не довший за термін повноважень Президента, а тому може співпадати з виборчими циклами, що посилює вплив політичного чинника під час призначення Голови Національного банку України. Крім того, серед підстав дострокового звільнення Голови Національного банку України Закон передбачає відставку за політичними мотивами, за поданням Президента в межах його конституційних повноважень. При цьому Конституція України не передбачає підстав для внесення Президентом України до Верховної Ради України подання щодо звільнення з посади Голови Національного банку України.

Крім того, Закон України «Про Національний банк України» не визначає структурних підрозділів, які забезпечують банківський нагляд, відсутні кваліфікаційні вимоги до їхніх керівників, строк перебування на посаді.

Невирішеною проблемою залишається небажання банків надавати правдиву інформацію клієнтам про свій фінансовий стан, рівень ризику та наявність певних проблем. Особливо це питання загострилося в період жорсткої конкуренції банків. Тому, насамперед, ця проблема повинна вирішуватися на державному рівні, саме Національним банком України, який повинен займатися розкриттям даної інформації, що надасть можливість клієнтам спостерігати за динамікою розвитку сучасного банківського бізнесу.

Для зміцнення довіри до банківського сектору необхідно запровадження Національним банком України «інформаційно-відкритого» нагляду, що дасть змогу захистити інтереси вкладників, а також опосередкованого захисту інших банків. Запровадження такого нагляду сприятиме збільшенню привабливості банківського сектору, адже зменшиться можливість анулювання ліцензій банків внаслідок упередженої думки недобросовісних працівників органів нагляду, що в свою чергу, зробить оцінку надійності банку рейтинговими оцінками достовірнішою.

Якщо говорити про методи, які застосовує Національний банк України при здійсненні нагляду та регулюванні, то вони є досить різноманітними, але перебувають на сьогоднішній день у проміжному етапі: між формальним методом та змістовим. Проте, необхідно зазначити, що наглядові органи не завжди вчасно помічають проблеми банків, свідченням чого була кризова ситуація в Промінвестбанку, яка виникла на початку жовтня 2008 року і не була вчасно помічена наглядовим органом. Таким чином, перед законодавцями лежить завдання допомогти наглядовому органу перейти на якісно вищий рівень роботи через реорганізацію процесу нагляду та вдосконалення законодавства.

В доктрині банківського права також існує така проблема банківського регулювання, як визначення співвідношення понять «банківське регулювання» та «банківський нагляд». Поняття «банківське регулювання» є більш широким і включає в себе як структурний елемент банківський нагляд. Оскільки, відповідно до Закону України «Про Національний банк України», банківське регулювання - це одна із функцій Національного банку, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду та відповідальність за порушення банківського законодавства.

4.1 Стан банківської системи України

У січні на фоні сезонного зниження ділової активності та суспільного напруження депозити резидентів зменшилися. Водночас зросла частка довгострокових депозитів. Протягом місяця насамперед скоротилися залишки коштів на рахунках нефінансових корпорацій, особливо в національній валюті. Серед депозитів домашніх господарств переважно знизилися депозити в іноземній валюті.

Депозити за секторами економіки

У січні переважно зменшилися кошти на рахунках ДГ в іноземній валюті як у доларах США, так і в євро в середньому на 2.9 млрд. грн., або на 1.6%. Депозити у гривнях знизилися на 1.5 млрд. грн., або на 0.6%. Приріст депозитів ДГ у національній валюті в річному обчисленні хоча й уповільнився, проте залишався достатньо високим - 33.1%.

Протягом січня залишки кредитів, наданих резидентам, сезонно зменшились. Основним позичальником залишався сектор нефінансових корпорацій. Серед кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, спостерігалося суттєве скорочення короткострокової заборгованості та збільшення кредитів, наданих на строк понад 5 років. Тривало зростання кредитів, наданих домашнім господарствам, у національній валюті та їхнє скорочення в іноземній, що зменшувало валютні ризики банків.

Нові кредитні угоди упродовж січня укладалися переважно з нефінансовими корпораціями.

Зменшення залишків за кредитами спостерігалося переважно на рахунках в іноземній валюті (на 5.9 млрд. грн., або на 1.9%) практично за всіма строками залучення. Зокрема така динаміка зумовлена посиленнями девальваційних очікувань економічних агентів.

Кредити за секторами економіки

Динаміка кількості учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2013-2014 років

Дані про вклади фізичних осіб в учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2013 року

Динаміка фінансових ресурсів Фонду за 2013 рік, млн.грн.

Топ-10 збиткових банків України за результатами I півріччя 2013 року

Топ-10 прибуткових банків України за результатами I півріччя 2013 року

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день законодавче забезпечення функціонування ринку фінансових послуг потребує негайного вдосконалення та доповнення. У ході виконання контрольної роботи було розглянуто чотири сегменти ринку фінансових послуг : сфера страхування, інноваційна та інвестиційна сфери та банківська система України. У найгіршому стані знаходиться нормативно-правове регулювання у сфері страхування. Дата останньої редакції Закону України « Про страхування » припадає на 2001 рік. Законодавча база дуже застаріла. Це гальмує розвиток багатьох важливих сегментів у сфері страхування.

Для кращого розвитку інноваційної діяльності необхідно внести зміни до чинного законодавства України щодо кредитування інноваційних та наукових проектів.

Інвестиційна сфера розвивається швидкими темпами. Інвестиційне законодавство зазнало великих змін за останні роки, що безумовно покращило стан та розвиток інвестування в країні. Аналіз інвестиційного клімату в Україні за 2013 рік показав, що Україна являється привабливою для іноземного інвестування. Отже, зміни та запровадження нових законів - шлях до покращення теперішнього становища.

Законодавство банківської сфери являється найбільш заплутаним та суперечливим порівняно з законодавчою базою інших фінансових інститутів. Насамперед, необхідно запровадити єдиний орган, який би контролював діяльність банківського сектору. Правові норми, що регулюють банківську діяльність хаотично розкидані по великому масиву нормативно-правових актів, що стає на перешкоді їх практичному застосуванню.

На основі цього можна зробити висновок про необхідність коригування в значній мірі чинного законодавства України у сфері ринку фінансових послуг.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник: У 6 -ти т. / І. О. Мітюков [та ін.] . - К. : Укрбланковидав, 2001.

2. Верховна Рада України - офіційний веб-портал: http://rada.gov.ua/

3. Національний банк України: http://www.bank.gov.ua/

4. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність та особливості фінансових послуг. Фондовий ринок як складова ринку фінансових послуг. Державна підтримка та сприяння розвитку підприємництва у сфері надання фінансових послуг в Україні та за кордоном. Перспективи розвитку ринку фінансових послуг.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 15.10.2014

  • Фінансовий та організаційний механізм діяльності кредитної спілки. Сучасний стан розвитку кредитних спілок в Україні та основні ризики діяльності. Фінансова конкуренція на ринку споживчого кредитування і пошук нових сегментів діяльності кредитних спілок.

    научная работа [6,6 M], добавлен 20.11.2011

  • Місце, роль небанківських фінансових інститутів на міжнародному ринку. Перспективи розвитку парабанківської системи, ринку послуг ломбардів в Україні. Шляхи вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в країні та напрями його розвитку.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.12.2015

  • Світовий ринок фінансових послуг. Чинники глобалізації світових фінансів. Наслідки фінансової глобалізації. Ринок фінансових послуг України. Перспективи розвитку ринку фінансових послуг України та його інтеграції у світовий фінансовий простір.

    курсовая работа [68,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Теоретичні засади діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг України. Аналіз сучасного стану та проблем розвитку кредитних спілок в Україні. Основні засади механізму створення Фонду страхування депозитів об’єднаннями кредитних спілок України.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 02.07.2010

  • Визначення поняття і дослідження класифікації фінансових послуг на ринку коштовних паперів. Основні напрями розвитку і загальна характеристика фінансових послуг на ринку коштовних паперів: андерайтінг, дейтрейдінг, брокерська і ділерська діяльність.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 29.08.2011

  • Засади функціонування ринку фінансових послуг, система оподаткування суб’єктів. Аналіз рівня оподаткування результатів діяльності комерційного банку. Шляхи оптимізації співвідношення кредитного ризику, акціонерної прибутковості та рівня оподаткування.

    дипломная работа [155,2 K], добавлен 20.06.2012

  • Сутність валютного ринку, його класифікація, структура, основні функції. Поняття та різноманітність фінансових операцій. Дослідження валютного ринку України та його сучасного стану. Нормативно-правова основа функціонування та принципи його регулювання.

    курсовая работа [69,3 K], добавлен 29.12.2013

  • Поняття і сутність фінансового ринку. Основні напрями його вдосконалення. Мета, принципи і завдання організації управління фінансовим ринком держави. Аналіз фінансово-економічних показників формування фінансового ринку України. Вплив держави на його стан.

    курсовая работа [162,6 K], добавлен 20.06.2014

  • Визначення ролі дeржави у рeгулюванні діяльності фінансового ринку. Розгляд функцій, завдань та організаційної структури Національного банку України, відповідних комісій з цінних папeрів та фондового ринку, Дeржавної служби фінансового моніторингу.

    реферат [2,4 M], добавлен 30.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.