Характеристика фінансових послуг на ринку коштовних паперів

Размещено на http://www.allbest.ru/

20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Контрольна робота

З дисципліни «Фінансовий ринок»

на тему «Характеристика фінансових послуг на ринку коштовних паперів»

Житомир - 2011

Зміст

Вступ

I. Характеристика фінансових послуг на ринку цінних паперів

1.1 Поняття фінансових послуг на ринку цінних паперів

1.2 Класифікація послуг на ринку цінних паперів

1.2.1 Брокерська діяльність

1.2.2 Дилерська діяльність

1.2.3 Андерайтинг

1.2.4 Управління цінними паперами

1.2.5 Дейтрейдинг

1.2.6 Інтернет-трейдинг цінними паперами

1.2.7 Інші послуги

1.3 Фінансові установи - надавачі фінансових послуг

1.4 Основні напрямки розвитку фінансових послуг на ринку цінних паперів

Висновок

Додаток

Додаток 1

Список використаної літератури

Вступ

У розвиненому суспільстві фінансові послуги мають не менше значення, ніж виробництво. Найбільш динамічно розвивається та частина сфери послуг, яка пов'язана із задоволенням потреб суспільного виробництва: фінансово-кредитне обслуговування, страхові послуги, інформаційне і бухгалтерське обслуговування.

За дослідженнями англійських економістів У. Очела і М. Вегнера зроблено висновок - інтернаціоналізація економіки на мікро-, мезо- і макрорівні є причиною та наслідком переходу до нового послуго-інтенсивного типу економіки.

Поняття «послуга» включає в себе комплекс різноманітних видів економічної діяльності людини. У західній науковій літературі існує багато його визначень, іноді взаємозаперечуючих, що відображає його складність і маловивченість.

У 1997 році в Україні введено нову статистичну класифікацію видів економічної діяльності . У цій класифікації виділена фінансова діяльність (код 65), що включає фінансове посередництво, грошове посередництво, фінансовий лізинг, страхування (код 66), допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування (код 67), яка представлена значною кількістю фінансових послуг.

У різних джерелах на сучасному етапі по-різному трактується поняття послуги, наприклад:

«Послуги - підприємницька діяльність, направлена на задоволення потреб інших осіб, за винятком діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин» .

«Послуга» - такий вид корисної праці, при якій виробництво корисного ефекту співпадає з часом її споживання» .

Вивчення функціональних особливостей послуги дозволило Т. Хіллу сформулювати наступне: «Послуга може бути визначена як зміна стану людини або предмета, що належить будь-якому учаснику економічних відносин, який досягається в результаті свідомих дій іншого учасника даних відносин. При цьому вплив відбувається на основі їх попередньої домовленості» .

В економічному розумінні під послугами розуміють функції або операції, на які є попит і, відповідно, ціна, що встановлюється на відповідному ринку . Іноді послуги визначають як нематеріальні блага, однією із характерних рис яких є споживання на місці її надання.

З огляду на вищезазначене в представленій контрольній роботі ми розглянемо послуги на фінансовому ринку.

Метою написання контрольної роботи є дослідження класифікації послуг на фінансовому ринку України.

1. Характеристика фінансових послуг на ринку цінних паперів

1.1 Поняття фінансових послуг на ринку цінних паперів

Демократизація ринку фінансових послуг у 1990-х роках виявилися у виході на цей ринок (за допомогою фінансових посередників) дрібних індивідуальних інвесторів, які раніше через невеликі розміри своїх заощаджень не брали суттєвої участі в діяльності фінансового ринку. Відображенням цих тенденцій стали процеси сек'юритизації - заміщення банківського кредиту випуском цінних паперів підприємств, а також дезінтермедіації - тенденції до усунення посередників у разі одержання компаніями кредитних коштів безпосередньо в інвесторів, що також сприяє спрощенню доступу на фінансовий ринок його учасників.

Отже, фінансова послуга на ринку цінних паперів - послуги, які надаються на ринку цінних паперів: випуск, обіг та анулювання цінних паперів.

Ринок цінних паперів - це частина фінансового ринку, поряд із ринком позикового капіталу, валютним ринком та ринком грошей. Це важлива складова ринкової економіки. На ринку цінних паперів перебувають в обігу специфічні фінансові інструменти - цінні папери.

Сучасні ринки цінних паперів - складна динамічна система, яка перебуває у процесі постійних змін і трансформацій. З кінця XXI сторіччя на цих ринках відзначаються численні інновації, спричинені інституційними трансформаціями як на міжнародному так і на національному рівнях.

У сучасних умовах розвинений ринок цінних паперів є необхідним елементом ефективно функціонуючої національної економіки.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Розвиток фінансових послуг на ринку цінних паперів супроводжується міжнародною диверсифікацією операцій учасників світового ринку за країнами і регіонами, виникненням широкої мережі філій, представництв і дочірніх організацій за кордоном.

Глобалізація ринку цінних паперів супроводжується міжнародною диверсифікацією операцій учасників світового ринку за країнами і регіонами, виникненням широкої мережі філій, представництв і дочірніх організацій за кордоном, що ускладнює визначення їх національної приналежності.

Розглянемо класифікацію фінансових послуг більш детально.

1.2 Класифікація послуг на ринку цінних паперів

Торговці цінними паперами не є прямими учасниками відносин. Основною їх функцією є посередництво при укладанні угод між покупцями та продавцями цінних паперів, якими можуть виступати фізичні, юридичні особи, резиденти України та іноземні інвестори.

В Україні діяльність торговців цінними паперами ліцензована. Згідно зі статтею 26 Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок», торговці цінних паперів, отримавши ліцензію можуть здійснювати такі види діяльності:

1.2.1 Брокерська діяльність

Брокерська діяльність - діяльність щодо укладання угод з цінними паперами на основі угод комісії або доручення.

Згідно з Положення: брокерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Брокер виступає посередником, агентом інвестора, що діє від імені клієнта та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних. Брокерські комісійні складають основу частину витрат на проведення транзакцій на фондовому ринку.

При здійсненні своєї діяльності брокери укладають угоди з клієнтами. Предметом договору є надання послуг торговцем клієнту із зазначенням їх виду (послуги комісіонера або повіреного), щодо операцій з цінними паперами та інших послуг, не заборонених законодавством.

Види брокерських угод:

договір комісії - предметом договору є надання послуг з купівлі, продажу або міни цінних паперів комісіонером від свого імені за рахунок та в інтересах комітента. Договір містить в собі разове замовлення на виконання певного виду послуги щодо цінних паперів;

договір доручення - предметом договору доручення є надання послуг із купівлі, продажу або міни цінних паперів повіреним, який діє від імені та за рахунок довірителя.

разове доручення - містить доручення на визначених умовах надати послугу певного виду та виконати певну операцію з конкретними цінними паперами.

Перелік видів разового замовлення:

ринкове замовлення на купівлю (РЗК) - замовлення купити цінні папери за мінімальною ціною;

ринкове замовлення на продаж (РЗП) - замовлення продати цінні папери за максимальною ціною;

лімітне замовлення на купівлю (ЛЗК) - замовлення купити цінні папери за ціною, що не перевищує обумовлену;

лімітне замовлення на продаж (ЛЗП) - замовлення продати цінні папери за ціною, що не нижче, ніж обумовлена;

стоп - замовлення на купівлю (СЗК) цінних паперів - замовлення купити цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня;

стоп - замовлення на продаж (СЗП) цінних паперів - замовлення продати цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня;

замовлення на термін (ТЗ) - замовлення, яке діє протягом встановленого терміну;

відкрите замовлення (ВЗ) - замовлення, яке діє до моменту виконання або відкликання (відміни);

інші, передбачені законодавством або договором з клієнтом.

У разовому замовленні можуть бути зазначені особливі умови виконання операції із зазначеного переліку:

обумовлено право торговця діяти на свій розсуд - дає право торговцю виконати замовлення клієнта негайно або відкласти його виконання до більш сприятливої кон'юнктури на фондовому ринку. При такому обумовленні торговець не несе відповідальності за невиконання замовлення в обумовлені терміни або за встановленою в ньому ціною;

обумовлення "виконати або відмінити" - означає, що замовлення повинно бути виконано негайно в повному обсязі, зазначеному в замовленні, або не повинно виконуватись взагалі;

обумовлення "виконати негайно або відмінити" - означає, що замовлення повинно бути виконано негайно навіть в неповному обсязі, а решта анульована;

обумовлення "виконати в повному обсязі або відмінити" - означає, що замовлення повинно бути виконано в повному обсязі або не виконуватись взагалі, але не означає, що замовлення повинно виконуватись негайно;

обумовлення "в момент відкриття" (або "в момент закриття") - означає, що замовлення повинно бути виконано в числі перших (або в числі останніх) після відкриття (закриття) операційного дня (якщо замовлення передбачає його виконання тільки в межах організатора торгівлі);

обумовлення "ціну не знижувати" (або "ціну не підвищувати") - означає, що ціна, зазначена в замовленні, не повинна коригуватись в разі дроблення акцій або з інших непередбачених обставин.

1.2.2 Дилерська діяльність

Дилерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу.

Предметом дилерського договору є купівля, продаж, обмін цінних паперів. Основний дохід дилерів -- це додатна різниця між цінами продажу та купівлі цінних паперів. Різниця в цінах купівлі-продажу є платою дилерам за терміновість і врівноваження тимчасового дисбалансу між попитом-пропозицією на пенні види цінних паперів, що перебувають в обігу на ринку.

Роль дилерів на фондовому ринку полягає в тому, що вони роблять значний внесок у забезпечення ліквідності та стабільності ринку. Надзвичайні цінові коливання, які могли б мати місце, пом'якшуються з допомогою операцій, які проводяться па ринку дилерами. Саме дилери завжди готові продати потрібні інвесторам цінні папери та викупити їх у разі потреби. Здійснюючи операції па ринку, дилери зменшують коливання цін та забезпечують ліквідність ринкових цінних паперів.

Крім того, що дилери дають можливість інвестору в будь-який час купити чи продати цінні папери, сприяють ціновій стабілізації та забезпечують ліквідність ринку, вони також надають інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках виступають у ролі ведучих аукціонів на біржах. Тих, хто займається дилерською діяльністю на ринку, часто називають спекулянтами та маркет-мейкерами (ті, що формують ринок). Торговців цінними паперами, які проводять операції з великими пакетами цінних паперів як від свого імені, так і в інтересах клієнтів, називають трейдерами. Як правило, трейдери виконують на ринку і брокерські, і дилерські функції.

1.2.3 Андерайтинг

Андерайтинг (underwriting) - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Предметом договору є надання послуг торговцем клієнту щодо розміщення цінних паперів емітента на первинному ринку за дорученням від імені та за рахунок клієнта.

Цей комплекс послуг може включати як всі етапи роботи з підготовки та проведення емісії, так і визначену їх частину. Як правило, при проведенні андерайтингу посередник надає емітенту хоча б одну із послуг:

Ш консультує емітента про час, термін, обсяги та інші характеристики емісії;

Ш здійснює викуп частки емісії або всього обсягу емісії цінних паперів у емітента;

Ш розміщує емісію серед інвесторів.

Характерними етапами андерайтингу є:

Ш підготовка емісії - вивчення правових засад операцій; оцінка економічного стану емітента; розроблення документації та умов випуску, оцінювання емісії разом з емітентом, або у разі потреби - з юридичними фірмами, інвестиційними консультантами; реклама емісії; попередня оцінка якості цінних паперів; підготовка проспекту емісії та реєстрація відпуску у відповідності з законодавством; укладання угоди з емітентом щодо розміщення цінних паперів;

Ш розміщення цінних паперів;

Ш після ринкова підтримка курсу цінних паперів на вторинному ринку.

Суть андерайтингу полягає у наданні емітенту послуг з організації розміщення (первинного продажу) щойно випущених цінних паперів.

1.2.4 Управління цінними паперами

Управління цінними паперами - діяльність щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які на правах власності належать іншій особі, здійснюване в інтересах цієї особи або визначених нею третіх осіб. Таке управління здійснюється на підставі відповідного договору між власником цінних паперів та управителем протягом певного терміну за винагороду та від імені управителя.

Діяльність з управління цінними паперами можуть здійснювати господарські товариства, для яких така діяльність є виключною, а також банки.

Довірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції:

для громадян - збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

За умовами укладеного договору довірче товариство має право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.

1.2.5 Дейтрейдинг

Дейтрейдинг являє собою гру на біржі з метою одержання прибутку, проте обмежену однією сесією (одним днем). Так, протягом дня гравець уважно відслідковує зростання та падіння курсів акцій, купує, продає, ставить і закриває "короткі", намагаючись одержати максимальний прибуток. Наприкінці дня, як правило, він продає всі наявні акції, щоб фінансово не постраждати, якщо ціна при відкритті наступної сесії впаде. У дейтрейдингу часто використовують такий захід, як "скальпування", тобто одержання прибутку на дуже незначних коливаннях ринку. Проте, сотні таких трансакцій можуть принести солідний прибуток.

Успіх досягається завдяки миттєвому одержанню інформації про зміну цін на біржах та можливості купувати та продавати акції напряму. По використанні прямого доступу до торгів короткострокова торгівля дозволяє входити на ринок і виходити з нього на незначних коливаннях натисканням клавіші чи кнопки "мишки" на персональному комп'ютері. Використання прямого доступу значно знижує ризик втрат, оскільки трейдер сам визначає ціну угоди і може закрити позицію протягом секунди.

1.2.6 Інтернет-трейдинг цінними паперами

У березні 2002 року Першою фондовою торговельною системою (ПФТС) вперше в Україні впроваджено в експлуатацію нову систему торгівлі цінними паперами ДАТЕКС. Торги в ній здійснюються за технологією "поставка проти платежу" із попереднім 100 % депонуванням цінних паперів та грошових коштів на рахунках в уповноваженому банку та депозитарії

Нова торговельна система ПФТС розрахована не тільки на професійних учасників торгівлі, а й на їхніх клієнтів: фізичних та юридичних осіб. Зараз у торгах нової системи беруть участь сім компаній: ТОВ "АРТ-капітал", ТОВ "Міжрегіональна фінансова компанія", ТОВ "Он-лайн капітал", АТ "Сігма-фонд", ФК "Сократ", ІК "Фінком", та ТОВ "Укранет-траст".

У системі ДАТЕКС відбувається торгівля невеликими пакетами. При цьому кількість пропозицій щодо купівлі чи продажу є необмеженою. Торги проводяться за принципом ринку конкуруючих заявок, тобто угоди укладаються автоматично при перехрещенні умов зустрічних заявок.

Розрахунки за угодою проводяться одразу після її укладання. З'являється можливість багаторазово, протягом одного дня, купувати і продавати ті самі цінні папери, що важливо для тих учасників ринку, які грають на коливаннях курсів протягом дня. Учасники торгів мають можливість використовувати технологію введення-виведення активів у ході торгової сесії. Застосування такого механізму дозволяє керувати власними і клієнтськими активами, використовуючи їх у разі потреби для інших розрахунків.

Система ДАТЕКС має інтерфейс із брокерськими системами Інтернет-трейдингу. З появою останніх клієнти торговців мають можливість отримувати інформацію з торговельного майданчика і відправляти заявки на купівлю-продаж цінних паперів із використанням Інтернету в режимі реального часу, завдяки чому нова система є більш прозорою, насамперед, для фізичних осіб, які мають бажання купувати або продавати цінні папери. При цьому вона може працювати з будь-якими цінними паперами, які на цей момент обслуговуються у депозитарній системі.

1.2.7 Інші послуги

На ринку цінних паперів можуть здійснюватись інші види професійної діяльності не заборонені законодавством:

депозитарна діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;

розрахунково-клірингова діяльність - діяльність з визначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними;

діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;

діяльність з управління іпотечним покриттям - діяльність, що здійснюється за винагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договором про управління іпотечним покриттям;

діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників;

діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - надання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод щодо цінних паперів та їх похідних на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

1.3 Фінансові установи - надавачі фінансових послуг

Основними учасниками ринку цінних паперів є:

Емітенти цінних паперів - це держава в особі уповноваженого органу, юридична особа й у випадках, передбачених законодавством, фізична особа.

Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

Торговці цінними паперами - це суб'єкти, які вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів.

Активним учасником ринку цінних паперів в Україні є Національна депозитарна система.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

Ш стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

Ш уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами й нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

Ш відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарних формах;

Ш реальна поставка та переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

Ш акумулювання доходів щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

Ш регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

Ш надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

Ш розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних із банківськими або іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Депозитарії цінних паперів - це спеціалізована посередницька організація, яка забезпечує збереження й облік цінних паперів, обслуговує угоди, пов'язані з їх обігом, та у разі потреби - поставку паперових бланків фондових інструментів із своїх сховищ у місця, зазначені їх власниками.

Клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, із якими укладено договори про кореспондентські відносини.

Зберігачі цінних паперів - це організації, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітенту з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Клірингові депозитарії - це організації, які отримують, звіряють та поновлюють поточну інформацію, готують бухгалтерські та облікові документи, необхідні для виконання угод щодо цінних паперів, визначають взаємні зобов'язання, що передбачає взаємозалік, забезпечують та гарантують розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України та Міністерством фінансів України.

Реєстратори власників цінних паперів - це організації, які проводять перелік за станом на певну дату власників іменних цінних паперів, належних їм іменних цінних паперів, що є складовою системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменним цінним паперам.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України та Міністерством фінансів України.

Реєстратори власників цінних паперів - це організації, які проводять перелік за станом на певну дату власників іменних цінних паперів, належних їм іменних цінних паперів, що є складовою системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменним цінним паперам.

Учасники ринку цінних паперів можуть об'єднуються в саморегулюючі організації. Це організації професійних учасників ринку цінних паперів, які створюються згідно з Рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо затвердження Основних засад розвитку саморегулювання на фондовому ринку України» за № 350 від 22 листопада 2001 року, за принципом - одна саморегулююча організація з кожного виду професійної діяльності.

Основними завданнями саморегулюючих організацій є:

Ш встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців -- членів саморегулюючих організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації;

Ш сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами саморегулюючої організації;

Ш розробка та впровадження заходів щодо захисту прав членів саморегулюючої організації, розгляд скарг клієнтів - членів саморегулюючих організацій, які входять до їх складу, щодо порушення професійними учасниками ринку цінних паперів вимог чинного законодавства;

Ш впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між членами саморегулюючої організації та між членами саморегулюючої організації та їх клієнтами;

Ш ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої бази ринку цінних паперів:

Ш представництво інтересів членів саморегулюючої організації та інших учасників ринку цінних паперів в органах державної влади, судах, інших організаціях з метою захисту їх інтересів.

Найактивнішою саморегулюючою організацією в Україні є Асоціація «Позабіржова фондова торгівельна система (ПФТС)».

1.4 Основні напрямки розвитку фінансових послуг на ринку цінних паперів

На нашу думку, буде помилковим розглядати конкретно основні напрямки розвитку фінансових послуг, саме на ринку цінних паперів, а пропонуємо розширити питання і розглянути розвиток фінансових послуг на фінансовому ринку взагалі.

Отже, метою розвитку фінансових послуг на ринку капіталу має бути створення ліквідного та конкурентоздатного ринку, що виконуватиме економічні функції, притаманні фінансовим посередникам країн з розвиненою економікою:

Ш мобілізація капіталу інвесторів

Ш диверсифікація капіталу та забезпечення інструментів для ефективного управління ризиками

Ш надання учасникам ринку інформації про ціни фінансових інструментів, що сприятиме більш ефективному розподілу ресурсів

Ш сприяння кращому корпоративному управлінню

Ш забезпечення ефективної системи розрахунків та клірингу

Ш зменшення проблеми несиметричності інформації між учасниками ринку.

Виходячи з досвіду країн, де фондовий ринок успішно розвивається, уже в короткотерміновому періоді (1-2 роки) можна здійснити ряд заходів, що можуть дати поштовх до швидкого зростання фондового ринку. Такими є заходи, що спрямовані на підвищення ліквідності ринку і зростання пропозиції і попиту на ринку. Проведення приватизації через первинне розміщення великих пакетів акцій на організованому ринку, спрямування іпотечних сертифікатів на організований ринок, початок лібералізації руху капіталу.

Однак, згадані кроки, навіть даючи певний позитивний імпульс в короткостроковій перспективі, не здатні забезпечити ефективний фінансовий ринок та його стабільний розвиток у середньо - та довгостроковій перспективі.

Одночасно потрібно готувати рішення для прийняття у середньостроковій перспективі, що зменшать більш системні перешкоди і забезпечать захист прав акціонерів, принципи і стандарти розкриття інформації, реформування регулювання і нагляду за учасниками ринку, розвиток інфраструктури ринку (Етап 2).

Розглянемо детальніше наведені кроки (див. додаток 2):

Етап 1. Поштовх до швидкого розвитку фінансового ринку

Сприяння ліквідності організованого ринку

Для України сприяння ліквідності і консолідації торгівлі організованого ринку має особливе значення з огляду на перехідний характер економіки країни та відповідну недосконалість законодавства та інституційної складової.

По-перше, за відсутності ефективного законодавства щодо корпоративного управління публічна торгівля цінними паперами та проходження процедури лістингу на організованому ринку може сприяти покращенню управління, захисту прав інвесторів, більшій прозорості емітента. По-друге, саме за рахунок консолідації і зростання частки організованого ринку може бути досягнута краща ліквідність і інформаційна прозорість всього фінансового ринку. По-третє, ліквідний організований ринок сприяє розвитку інституційних інвесторів через кращу якість сформованих ними портфелів.

Другою складовою розвитку організованого ринку має бути перешкоджання створенню невеликих за розмірами бірж, реєстраторів та ін. з метою задоволення тимчасових корпоративних інтересів. Це може бути досягнуто шляхом запровадження більш жорстких норм щодо уставного фонду бірж, торговців цінними паперами, реєстраторів, зберігачів, депозитаріїв, організаторів торгівлі інститутів спільного інвестування, управляючих активами. Також доцільно обмежити долю участі одних учасників в уставному капіталі інших (задля уникнення створення «кишенькових» компаній). Позитивним кроком у цьому напрямі є прийняття Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», що передбачає збільшення мінімального статутного фонду для професійних учасників фондового ринку.

Приватизація через первинне публічне розміщення акцій на організованому ринку.

Проведення точкової приватизації через первинне публічне розміщення акцій на організованому ринку є цілком можливим, як з точки зору політичної ситуації, так і з точки зору спроможності уряду її реалізувати.

Початок лібералізації капітального рахунку

Це рішення вимагає, перш за все, прийняття нового закону про валютне регулювання, що візьме за основу принцип вільного руху капіталу і, як кінцеву модель, відсутність будь-яких валютних обмежень. Термін повної реалізації такої моделі - близько трьох років. Приблизно стільки часу потрібно для створення умов для вільного руху капіталу в області вдосконалення банківського і фінансового нагляду і зміни монетарного режиму. Оскільки кроки з лібералізації мають бути поступовими і скоординованими зі змінами в монетарному режимі, перехідні норми могли б передбачати здійснення валютного контролю за певним чітко визначеним переліком короткотермінових операцій, на період не більше трьох років.

Етап 2. Структурні зміни та зміни нормативної бази

Розширення наявних фінансових інструментів

Загальною метою має бути прийняття єдиного закону, що регулює випуск та обіг всіх видів цінних паперів та питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.

Серед специфічних першочергових цілей можна виділити дві. По-перше, в Україні має бути врегульовано випуск та обіг похідних цінних паперів. Поняття «похідні цінні папери» зараз визначено у Законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Одночасно, у цьому законі не врегульовано ані випуск, ані обіг деривативів. Крім цього, у Законі України «Про цінні папери і фондовий ринок», у список цінних паперів, що можуть випускатися не входять деривативи.

Забезпечення прозорості діяльності та стандартів корпоративного управління фінансових посередників та інших професійних учасників ринку фінансових послуг

Прозорість емітентів та інших учасників ринку, своєчасне та належне розкриття інформації є однією із базових умов зменшення несиметричної інформації, що притаманна усім фінансовим ринкам. Така інформація має стосуватися діяльності основних учасників ринку, а саме - емітентів, фінансових посередників та професійних учасників ринку, регуляторів. Розкриття інформації є також і важливим аспектом забезпечення захисту прав інвесторів та кредиторів.

Етап 3. Досягнення стратегічних цілей розвитку ринку фінансових послуг України. Кроки, перелічені в третьому етапі, потрібно сприймати радше як довгострокові орієнтири на перспективу 10-15 років. Зокрема, такими ми бачимо створення системи регулювання і нагляду, що відповідає Базельським принципам, інтеграція внутрішнього фондового ринку до європейського ринку, наявність повно функціонуючої реформованої пенсійної системи. Система регулювання і нагляду має повністю бути здатна:

Ш підтримувати стабільність ринку за рахунок впровадження ефективного нагляду за адекватністю капіталу, пруденціального нагляду та переорієнтування на нагляд на основні системи управління ризиками ризиків (risk-based supervision);

Ш забезпечувати захист прав інвесторів та споживачів, використовуючи розкриття інформації учасниками фінансового ринку на основі загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку, та недопущення зловживань зі сторони фінансових посередників та професійних учасників ринку

Ш підтримувати достатній рівень конкуренції, ефективний нагляд за фінансовими холдингами та запобігати використанню фінансових установ у тіньових та незаконних схемах

фінанси послуга ринок коштовний папір

Висновок

Зараз фінансовий ринок України не виконує більшість функцій. Окрім цього нерозвиненість українського фондового ринку створює ряд перешкод для проведення економічної політики і є фактором стримування подальшого розвитку фінансових послуг і економіки взагалі. Через практичну відсутність високоліквідних інструментів з низькими ризиками, суттєво обмежені наявні інструменти монетарної політики.

Уже зараз нестача надійних інструментів на внутрішньому фондовому ринку є серйозним стримуючим фактором для розвитку фінансових послуг (а недорозвиненість надання фінансових послуг гальмує розвиток фондового ринку через недостатність попиту). А фондовий ринок у свою чергу, стримує можливості інвестиційної і інноваційної діяльності в Україні.

Наведені вище системні наслідки нерозвиненого фондового ринку є серйозними аргументами на користь того, що активна політика розвитку ринків капіталу має бути пріоритетом на найближчі кілька років і на середньострокову перспективу.

Додаток 1

Етап 1 Поштовх до швидкого розвитку (1-2 роки) сприяння ліквідності організованого рийку; запровадження жорсткіших норм проходження лістингу на біржах та ТІС у термінах розкриття інформації; проведення приватизації через первинне розміщення великих пакетів акцій на організованому ринку; початок лібералізації капітального рахунку.
Етап 2 Приведення нормативної б аш та регулювання ринку фінансових послугу відповідність до світових стандартів (2-5 років) врегулювання на законодавчому рівні випуску та обігу різних видів фінансових інструментів, зокрема похідних цінних паперів; створення централізованої депозитарної системи з уніфікованими правилами обліку, зберігання і клірингу; забезпечення на законодавчому рівні жорстких стандартів розкриття інформації емітентами, фінансовими посередниками та регуляторами; Координованість дій регуляторів, їх незалежність, адекватність ресурсів; подальші заходи, пов'язані з лібералізацією капітального рахунку.
Етап 3 Досягнення стратегічних цілей (10-15 років) створення системи регулювання і нагляду, що відповідає Базельським принципам: інтеграція внутрішнього фондового ринку до європейського ринку; запровадження повнофункціонуючої реформованої пенсійної системи..

Список використаної літератури

1. Закон України «Про приватизаційні цінні папери» від 27.03.1991 р. № 887-XII /// Верховна Рада України

2. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 18.06.1991р. № 1201-ХІІ /// Верховна Рада України

3. Декрет «Про довірчі товариства» № 23-93 від 17.03.1993. зі змінами і доповненнями /// Кабінет Міністрів України

4. Рішення «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами» № 1449 від 12.12.2006 р. /// Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

5. Горбач Л. М., Каун О. Б. «Ринок фінансових послуг» - навчальний посібник - К.: Кондор, 2009 рік - 436 с.

6. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. «Фінансово-економічний словник» - К.: Знання, 2007 рік - 1072 с.

7. Кірєєв О. І., Шаповалова М. М., Гребеник Н. І. «Питання функціонування та вдосконалення інфраструктури фондового ринку України» - К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. - 132 с.

8. Шелудько В. В. «Фінансовий ринок»: підручник - 2-ге вид. - К.: Знання, 2008 рік - 585 с.

Размещено на Allbest.ru