Рис. 1.2 Основні сфери та форми інтеграції великих та малих підприємств

Необхідно підкреслити, що всі зазначені форми господарської інтеграції великих та малих підприємств відповідають суттєвим критеріям підтримки малого підприємництва, тому що наслідком використання їх є (має бути): по-перше, зростання стабільності, упередженості зовнішнього середовища малого підприємництва; по-друге, взаємовигідний рух інформаційних, технологічних, сировинних, фінансових, кадрових ресурсів. Крім того, слід зазначити, що значну роль у становленні цих форм відіграє система державної підтримки малого підприємництва, інфраструктура якої є суттєвим фактором "стикування" великих та малих суб'єктів господарювання.

Розглянемо більш детально основні форми інтеграції великих та малих господарських структур.

Подальший розвиток системи господарської інтеграції став можливим насамперед завдяки зростанню виробничої спеціалізації за допомогою звільнення великих компаній масового виробництва від необхідності виготовлення виробів і деталей невеликими обсягами, безпосереднього обслуговування споживачів. Саме завдяки цьому процесу відбувається розвиток системи виробничо-господарської кооперації, поява її нових форм.

Останніми десятиліттями в країнах із розвиненою ринковою економікою значного поширення набула система договірних відносин щодо кооперації господарської діяльності великих і малих фірм у галузі розподілу продукції та послуг, яка стала широко відомою в світі під назвою франчайзинг. Франчайзинг - як спосіб доставки продукції та послуг споживачеві, форма організації і здійснення підприємницької діяльності на основі кооперації матеріальних та фінансових ресурсів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може також розглядатися як угода, при якій виробник або одноосібний розповсюджувач продукції чи послуги, які захищені товарним знаком, дає ексклюзивні права на розповсюдження на певній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих та обслуговуючих операцій [8].

На Заході найбільшу кількість фірм, що працюють за системою франчайзингу, зосереджено в таких сферах: мережа ресторанів та кафе, продуктових магазинів, будівельна і рекострукційна діяльність, автосервіс тощо. Активно використовується франчайзинг у роздрібній та оптовій торгівлі товарами, при наданні різноманітних послуг (бухгалтерські, аудиторські, юридичні, туризм та готельне господарство). Франчайзинг може поширюватися на будь-яку господарську діяльність, для котрої розроблено процеси виробництва, переробки та продажу товарів і послуг.

Реалізація специфічних переваг франчайзингу стає основою підвищення життєздатності суб'єктів малого підприємництва. Завдяки виключній ринковій мобільності франчайзинг довів свою ефективність та життєздатність. Так, за даними Адміністрації малого бізнесу США, на кінець п'ятого року переставали існувати лише 14 % франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних малих форм господарювання цей показник становив понад 65 % [12].

Однією з головних причин швидкого поширення та успіху франчайзингу є поєднання в ньому глибоких знань, досвіду й стійкого фінансового стану франчайзера - організатора справи, володаря генеральної ліцензії, власника "ноу-хау" або патента, головного консультанта і досвідного постачальника необхідних продуктів, матеріалів, сировини, обладнання, технології, які необхідні для здійснення підприємницької діяльності, - та франчайзі - енергійного підприємця, менеджера, діяльність якого повністю самостійна, але його підприємство функціонує не як відособлений суб'єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, об'єднаного франчайзером, який є власником нематеріальних активів підприємства, що належить франчайзі.

Слід підкреслити, що нематеріальні активи (тобто інтелектуальна власність) є причиною, заради якої сотні тисяч підприємців - франчайзі - погоджуються платити за право користування системою франчайзера навіть у тих небагатьох випадках, коли вони знають її у всіх деталях. Інтелектуальна власність охоплює широке коло об'єктів: товарні знаки і знаки обслуговування, винаходи, промислові знаки, фірмові найменування, авторські права тощо. Усі ці об'єкти при всьому їхньому різноманітті захищені патентами, свідоцтвами або сертифікатами виключних прав, які видано державними органами влади. Саме тому, що вони захищені й у разі неправомірного запозичення права власності на ці суб'єкти його можна захищати в судовому порядку, потенційні франчайзі змушені укладати угоди й отримувати право використання відповідними об'єктами інтелектуальної власності за плату.

Правові та ділові взаємовідносини між суб'єктами франчайзингу визначаються франчайзинговою угодою, за якою одна особа (франчайзер), яка має розроблену систему ведення певної діяльності, дає дозвіл іншій особі (франчайзі) використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компенсацію). Ця система має назву франшизна система, або франшиза (від англ. franchise - привілей, пільга, особливе право).

Формування та подальший розвиток системи франчайзингу в Україні буде сприяти розв'язанню багатьох проблем становлення малого підприємництва. Зокрема, це - залучення до малого підприємництва широкого кола осіб, які ніяк не наважаться займатися бізнесом (без підтримки та навчання). У наших умовах основу потенційних франчайзі можуть скласти представники військово-промислового комплексу та науково-технічна інтелігенція, військовослужбовці, звільнені в запас, які залишилися без роботи і бажають зайнятися більш надійним та ефективним бізнесом. До цієї категорії також слід віднести підприємців-початківців та інших осіб, здатних займатися підприємницькою діяльністю "під керівництвом". Крім того, франчайзинг сприятиме опануванню малим підприємництвом нових технологій, створенню додаткових робочих місць, підвищенню якісного рівня підготовки кадрів, розширенню сфер діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Останнім часом у періодичних виданнях з'явилася низка публікацій, які популяризують франчайзинг як ефективний засіб вирішення проблем малого та великого бізнесу. У них франчайзинг постає як "високоефективний тандем малого та великого бізнесу" [15], "один з найефективніших способів розвитку бізнесу для фірм, що вже досягли успіху і бажають розвиватись далі, та найкраща можливість організувати надійну власну справу для дрібного підприємця" [7], "одна з найбільш ефективних форм інтеграції малих господарських структур та корпорацій" [16]. Для підтвердження наведених висловлювань їх автори спираються на статистику, яка засвідчує про майже десятиразове перевищення рівня виживання у перші п'ять років діяльності, а також про півтора-, дворазове перевищення ефективності діяльності франчайзингових підприємств над аналогічними показниками для незалежних малих і середніх фірм.

З метою встановлення, наскільки обґрунтованими є наведені твердження про франчайзинг як надзвичайно ефективну форму господарювання, необхідно проаналізувати переваги і недоліки франчайзингових відносин для їх учасників. У додатку А розкрито позитивні та негативні характеристики франчайзингу, а також характерні ознаки франчайзингової форми організування бізнесу, що зумовлюють існування тих чи інших її переваг і недоліків для учасників франчайзингових відносин.

У додатку А подано характеристику переваг та недоліків використання франчайзингової форми організування діяльності порівняно із створенням незалежного малого чи середнього підприємства для такого учасника франчайзингових відносин, як франчайзі.

Як видно з додатку А, франчайзингу, як і будь-якій іншій формі організування підприємницької діяльності, властиві як переваги, так і недоліки. Сторони франчайзингових відносин мають змогу уникнути деяких негативних ознак самостійного ведення господарської діяльності, однак стикаються з численними недоліками, властивими корпоративним структурам.

Переваги участі у франчайзингових відносинах для франчайзі в основному спрямовані на забезпечення в кінцевому результаті високої прибутковості діяльності його франчайзингового підприємства.

Переваги франчайзингу для франчайзера загалом полягають у можливості останнього розширювати межі визнання власної торговельної марки та забезпечувати розвиток підприємницької діяльності за рахунок коштів і зусиль інших суб'єктів господарювання (Додаток А).

Більшість негативів франчайзингових відносин пов'язані із загрозою невідповідності дій одного з учасників франчайзингових відносин очікуванням іншого, а отже, франчайзинг може бути надзвичайно ефективною формою організування бізнесу для суб'єктів підприємницької діяльності лише за умови правильного вибору ними свого партнера по франчайзингу (іншого учасника франчайзингових відносин). При цьому на правильність вибору впливає кількість та характер інформації, яку має змогу отримати суб'єкт господарювання про свого потенційного партнера на етапі прийняття рішення про доцільність підписання з ним угоди франчайзингу. Так, потенційному франчайзі доцільно зібрати та ретельно проаналізувати інформацію про історію, сучасний стан і перспективи розвитку компанії франчайзера, фінансові та організаційні аспекти пропонованої ним франшизи тощо. Франчайзер, своєю чергою, повинен оцінити досвід ведення підприємницької діяльності, добросовісність франчайзі, наявність у нього необхідної кваліфікації, здібностей, власного капіталу тощо.

Отже, здатність франчайзингу бути ефективною формою співробітництва значною мірою закладається на етапі оптимізації потенційними учасниками франчайзингових відносин рішення щодо вибору партнера по франчайзингу.

Висновки за розділом 1

1. Першим, відносно сучасним прикладом франчайзингу в США, можна вважати законодавче надання прав частині бізнесу в таких сферах, як залізниці і банки. Отримане від уряду виключне право давало стимул приватному бізнесу вкладати значні капітали в розвиток цих сфер, хоча, в даному випадку, зберігався певний державний контроль за роботою залізниць і банків. При цьому надавалися певні привілеї тим, хто міг забезпечити необхідні послуги.

2. Одна з перших успішних франчайзингових систем була застосована компанією "General Motors". Оскільки у 1898 році молода компанія ще не мала початкового капіталу, необхідного для відкриття магазинів, "General Motors" почала продаж парових двигунів через систему дилерів. Ця система донині залишається основним способом продажу автомобілів.

3. Одним з сучасних та найбільш наочних і переконливих прикладів розвитку і становлення франчайзингової системи є діяльність всесвітньо відомої фірми "Макдональдс", що у даний час може розглядатися як безперечний лідер в індустрії швидкого харчування.

4. Бурхливий розвиток франчайзингу спостерігається в Канаді, Західній Європі, Японії, державах Тихоокеанського регіону, Австралії, країнах регіону Карибського моря. Франчайзери з інших країн, у свою чергу, придивляються до ринку США.

5. Найбільш поширеними є трактування франчайзингу як особливого виду ліцензування. У літературних джерелах набула поширення думка, що франчайзинг - це лише складна форма стандартної ліцензійної угоди, а франчайзинговий договір виходить за межі простого ліцензування одного або кількох конкретних прав інтелектуальної власності (наприклад, товарних знаків), оскільки він є ліцензією на використання системи, що включає права інтелектуальної власності, але не обмежується ними.

6. Залежно від того, на якій стадії готовності продукція передається франчайзером для франчайзі з метою подальшої її реалізації, виділяють такі три види франчайзингу:

1) товарний (інші назви - торговий, збутовий);

2) виробничий (промисловий);

3) діловий (бізнес-формат).

7. Залежно від кількості підприємств, якими володіє один франчайзі, виокремлюють такі види франчайзингу:

одноелементний;

багатоелементний;

комбінаційний.

8. За ознакою наявності та ролі посередників між франчайзером і франчайзі виокремлено такі два види франчайзингу:

1) прямий;

2) непрямий.

До непрямого франчайзингу належать такі підвиди:

регіональний франчайзинг;

субфранчайзинг.

9. З огляду на це, виокремлено такі три види франчайзингу за ознакою місця знаходження та резидентства суб'єктів франчайзингових відносин:

внутрішній;

національний;

міжнародний.

10. За ознакою права франчайзі займатися іншими видами діяльності, окрім визначених угодою франчайзингу:

1) обмежувальний;

2) частково обмежувальний;

3) необмежувальний.

11. В умовах ринкових відносин основними формами інтеграції великих та малих господарських структур є: субпідряд, франчайзинг, лізинг та венчурне фінансування.

Розділ 2. Організація функціонування франчайзингової схеми ведення бізнесу на прикладі ТОВ "Піца Челентано"

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

У 2011 р. Піца Челентано ™ стала лауреатом премії "Український Продовольчий Олімп" в номінації "Найбільша мережа ресторанів швидкого обслуговування в Україну".

За створення і утримання лідерських позицій на ринку громадського харчування високі темпи розвитку мережі, миттєве реагування на технологічні інновації на ринку і неповторний імідж.

Піца Челентано ™ (ТОВ "Системи швидкого харчування", м. Львів) є найбільшою мережею ресторанів швидкого обслуговування в Україні. Всього на сьогоднішній день 188 закладів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи швидкого харчування / Системи Швидкого харчування / Fast Food Systems" представляє франчайзингові мережі ресторанів швидкого обслуговування "Піца Челентано", "Картопляна Хата", "ЯПІ", "Кафе Пункт", "По-перше".

Спеціалізація закладів ТМ "Піца Челентано": Громадське харчування; ресторан швидкого обслуговування;

Цільова аудиторія закладів: Представники середнього класу, молоді міські професіонали віком від 20 до 40 років;

Особливістю мережі ресторанів "Піца Челентано" є:

наявність власної кухні в ресторані,

приготування страв зі свіжих продуктів (не використовуються заморожені продукти та напівфабрикати);

схема самообслуговування;

для клієнта існує можливість створювати свої власні варіанти страв;

максимальна візуалізація виготовлення брендових страв;

демократична атмосфера закладів;

ексклюзивність музичного супроводу.

Піца Челентано ™ - ресторан нового тисячоліття - корисний, поживний, який містить всі необхідні для молоді мінерали інтелекту, модні тусовочні мікроелементи, вітаміни радості та пригод. Піца Челентано ™ дотримується принципів унікальності і дружньої атмосфери, позиціонуючи себе як демократичний ресторан швидкого обслуговування для активних "молодих професіоналів" з динамічним стилем життя.

Перший ресторан швидкого обслуговування торгової марки "Піца Челентано" відкрився в серпні 1998 року у Львові. Завдяки інноваційній концепції в організації ресторану - інтер'єр, система обслуговування, оригінальна рецептура, і швидкість обслуговування клієнтів - піцерія за короткий час стала широко відомою і привабила багато постійних відвідувачів. Успіх першого ресторану наштовхнув на думку про створення франчайзингової мережі ресторанів. Уже в 1999 році, після відкриття у Львові другої піцерії, з'явились два заклади франчайзі: в Києві та Хмельницькому. Мережа ресторанів "Піца Челентано" - найбільша франчайзингова ресторанна мережа в Україну - розвивається надзвичайно динамічно. Щомісяця відкривається 2-3 ресторани під цією торговою маркою в різних регіонах України. Див Ресторани Торгової марки "Піца Челентано"

Сьогодні успішно працює 105 підприємства під торговою маркою "Піца Челентано" в кожному великому місті, майже у всіх регіонах України: у Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі, Севастополі, Тернополі, Івано-Франківську, Херсоні, Миколаєві, Вінниці, Кривому Розі, Черкасах. Зараз мережа ресторанів розвивається і в так званих "малих" містах: Кам'янець-Подільський, Новояворівськ, Славута, Нетішин та інших. Див Карту мереж ресторанів швидкого обслуговування.

Компанія "Системи швидкого харчування / Cистеми Швидкого харчування / Fast Food Systems" є членом:

Асоціації роботодавців у галузі франчайзингу;

Львівської обласної асоціації малого і середнього підприємництва;

Регіональної організації профспілки "Соціальний прогрес".

Розроблено наступні програми для підвищення кваліфікації співробітників:

початкове навчання (при прийомі на роботу);

атестація (1 раз на півріччя)

відкриті тренінги (систематично, за заявками);

майстер-класи з технології приготування страв (систематично, за заявками);

також проводяться тестування, анкетування, опитування, з метою поліпшення умов роботи персоналу.

Більшість закладів мережі торгової марки Піца Челентано ™ функціонують на правах франшизи, але при цьому кожен власник (франчайзі) прагне зробити свій ресторан відмінним від інших, вносячи свої особливості в інтер'єр закладу. Інтерьер в в стилі поп-арт надає ресторанам життєрадісний і яскраво виражений іронічний характер. Неперевершена піца, швидке і уважне обслуговування, великий, на всі смаки вибір салатів та напоїв (у тому числі й алкогольних), затишний інтер'єр і оригінальний дизайн, продумана система вентиляції, приємна музика і атмосфера ресторану подобається не тільки молодому, але і середньому поколінню. Сюди часто приходять сім'ями, щоб швидко і смачно перекусити, призначають побачення і ділові зустрічі. Постійних клієнтів приваблює не тільки якісна їжа і доступні ціни, а й особлива філософія і стиль життя.

Незалежність і самостійність визначають стиль закладів Піца Челентано ™ який є невід'ємною частиною успіху торгової марки. Можливість поглянути на звичні речі під несподіваним кутом зору - це власне, і є інтелектуальна свобода. Індивідуальність, креативність і майстерність - це те, до чого прагнуть активні люди.

Висока якість продукції торгової марки "Піца Челентано" підтверджено перемогами:

1. Народне визнання "Бренд року 2001" (Всеукраїнський конкурс);

2. Диплом переможця рейтингу франчайзингових мереж "Кращий франчайзер 2010" в номінації "Найбільша мережа у сфері громадського харчування".

Глобальною метою торгової марки "Піца Челентано" є дотримання високих стандартів якості, розвиток мережі, збереження лояльності клієнтів і співробітників. Зберігаючи високі темпи розвитку наша компанія разом з тим досить швидко реагує на технологічні інновації на ринку. В кінцевому підсумку ці складові формують конкурентні переваги "Систем швидкого харчування / Систем Швидкого харчування / Fast Food Systems" і сприяють на шляху до лідерства.

ТОВ "Піца Челентано" є одним з представників компанії Fast Food Systems на українському ринку закладів громадського харчування, що працює за договором франчайзингу. На ринку компанія існує вже 12 років.

При цьому компанія Fast Food Systems постійно удосконалює і розвиває свою продукцію, надаючи її і українському споживачу.

Можна сказати, що сегмент ринку, на якому працює ТОВ "Піца Челентано" завжди буде мати сприятливу кон'юнктуру, що визначається постійним зростанням попиту на заклади подібного плану.

Основу товарного асортименту ТОВ "Піца Челентано" складаює піца та супутні продукти.

Кількість працівників ТОВ "Піца Челентано" складає 14 робітникаів, у тому числі 5 - адмістративно-управлінський персонал, 2 - працівники бухгалтерії, 7 - обслуговуючий персонал.

Ресторан Челентано який належить ТОВ "Піца Челентано" знаходить у Києві у Дніпровському районі за адресою провулок Карельский 3.

Ресторан було обладнано у викупленому цеху непрацюючої хімчистки.

Горизонтальний аналіз балансу ТОВ "Піца Челентано" за період 2012-2015 рр. наведено в додатку Б.

З даних, наведених в додатку Б, видно, що за 2013 рік структура активу балансу підприємства значно погіршилась. Зменшилось майно балансу, що було обумовлено зменшенням усіх статей активу балансу. Це дуже негативні зміни, що свідчать про фінансове положення фірми, що погіршується, однак у 2014 році фінансове становище по відношенню до 2012 року значно покращилось, але не по відношенню до 2012 р., відбулося зростання необоротних активів, але тенденція зменшення оборотних активів у вартісному виражені збереглась і у 2015 році.

Розглядаючи динаміку необоротних активів підприємства у 2012 році можна сказати, що спостерігається зменшення необоротних активів. У вартісному вигляді зменшення складає 29 тис. грн., однак у структурі балансу ця стаття значно зросла (питома вага необоротних активів у структурі балансу за відповідний період зросла на 5,4 % і становить 75,24%). На початок 2015 року необоротні активи підприємства зменшились на 10% в порівнянні з попереднім роком. Ця зміна сталася за рахунок зменшення основних засобів та відстрочених податкових активів. У 2013 році зростання частки необоротних активів продовжилося (зросла на 1,12% і становила 76,36%). Але відмінність від попереднього полягала в тому, що цей показник також мав тенденцію зростання і у вартісному виразі. Відбулося збільшення необоротних активів підприємства по відношенню з попереднім роком на 23 тис. грн. (3,4%) і склала 705,1 тис. грн. Ця зміна сталася за рахунок придбання додаткових основних засобів.

Стосовно аналізу структури та динаміки оборотних активів можемо прослідкувати негативні тенденції впродовж всього періоду, що аналізувався. Одночасно спостерігається скорочення цього показника як у вартісному виразі (на 82,6 тис. грн у 2012 р. та 6,2 тис. грн. у 2013 р,), так і його частки в активі балансу (на 5,4% - у 2012 р. та на 1,12 - у 2013р.). Проте на початок 2015 року цей показник збільшився на 58,4 тис. грн., що складає 26% росту в порівнянні з попереднім роком.

Дебіторська заборгованість зменшилась як у вартісному виразі так і її частка в структурі майна підприємства також знизилася. Також зменшилися запаси готової продукції як у вартісному виражені (у 2010 році запаси готової продукції та товарів зменшились на 33,1 тис. грн., а у 2013 році зменшення склало 2,1 тис. грн.). Це також служить негативним показником, так як це є найбільш ліквідні активи.

Достатньо сприятливі тенденції для підприємства можна виявити при здійсненні аналізу пасиву балансу.

Зокрема співвідношення власного і позикового капіталів говорить про незалежність підприємства від кредиторів (тобто підприємство достатньо автономне). Найбільшу частку в структурі пасивів балансу займає власний капітал (на протязі чотирьох років його частка коливалася від 90,85% у 2012 р, до 86% - у 2013 р., та 93% - у 2014 р. до 90,84% у 2015 році.).

Значення кредиторської заборгованості у 2012 році збільшилась як у вартісному так вираженні на 36,4 тис. грн., так і у структурі балансу 5%, однак у 2013 році ситуація значно покращилась, тобто значення кредиторської заборгованості зменшилось на 63,4 тис. грн. по відношенню до 2012р. та на 27 тис. грн. до 2011 р. Зменшення цього показника також мало місце і у структурі балансу (її питома вага у 2012 році склала 6,52 %).

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що майнове положення ТОВ "Піца Челентано"має тенденцію до

Таким чином, на основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства ТОВ "Піца Челентано" можна зробити такі висновки:

в цілому майнове становище підприємства на початок 2014 року покращилось;

протягом періоду, що аналізується спостерігалась тенденція зменшення активів підприємства;

постійне зменшення обсягів дебіторської заборгованості дозволяє підприємство своєчасно розраховуватися за своїми борговими зобов'язаннями та отримувати можливий додатковий прибуток. Постійне зниження дебіторської заборгованості явно показує, що фінансове положення підприємства достатньо стабільне;

вкладення підприємством коштів у швидколіквідні активи у вигляді готової продукції, товарів та виробничих запасів сприяє прискоренню оборотності капіталу;

поряд із вищевказаним перший розділ пасиву балансу "Власний капітал" мав тенденцію до постійного зменшення;

більша частина коштів підприємства, що знаходиться в обороті, є власним капіталом, що свідчить про факт високої кредитоспроможності підприємства.

Підприємство використовує правильну кредитну політику, що видно зі співвідношення власних і позикових засобів.

Аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів є більш детальним, тому за його допомогою ми проаналізуємо ліквідність ТОВ "Піца Челентано".

Коефіцієнт загальної ліквідності (інша назва цього показника - коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт покриття) - найбільш узагальнюючий показник платоспроможності. Це коефіцієнт поточної ліквідності, який показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасності розрахунків з дебіторами, а також при умові своєчасної реалізації готової продукції та інших матеріальних засобів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.1)

Теоретична величина такого коефіцієнта визначається у розмірі 2-2,5.

Але на практиці, під впливом форм розрахунків, обіговості обігових коштів, галузевих та інших особливостей підприємства, цілком задовільні результати можуть бути і при значно меншому (але перевищуючому одиницю) значенні загального коефіцієнта.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує миттєву платоспроможність підприємства, показуючи, яку частину короткотермінової заборгованості підприємство може ліквідувати найближчим часом (на дату складання балансу).

Коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.2)

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності встановлено у розмірі 0,2 - 0,25.

При цьому нормальне обмеження 0,2 означає, що кожен день підлягає погашенню 20% поточних зобов'язань підприємства чи, іншими словами, у випадку підтримки залишку коштів на рівні звітної дати короткострокова заборгованість, що має місце на звітну дату, може бути погашена за 5 днів (1: 0,2).

Коефіцієнт термінової ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується за формулою:

(2.3)

У літературі наводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей.

Чистий обіговий капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його поточними зобов'язаннями. Його наявність і величина свідчить про можливість підприємства сплатити свої поточні зобов'язання й розширювати подальшу діяльність:

(2.4)

Показники ліквідності підприємства зведено у таблицю 2.5 Як видно з таблиці 2.5 підприємство має достатньо високу платоспроможність, на що в першу чергу вказує коефіцієнт поточної ліквідності, тобто підприємство у всі роки, що аналізується було здатне відповідати за свої поточні зобов'язання, і не дивлячись на те, що у 2010 році він був меншим норми, але той факт, що значно вище одиниці - вже позитивний показник, так як поточні активи підприємства перевищували поточні його зобов'язання.

Таблиця 2.1. Динаміка показників ліквідності підприємства ТОВ "Піца Челентано"

Назва показника	Оптимальне значення	Значення показників
		2012	2013	2014	2015
Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності)	2,0 - 2,5	3,5	1,8	3,6	3,2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Не менше 0,2 - 0,25	0,09	0,05	0,1	0,1
Коефіцієнт термінової ліквідності	1,0	2,3	1,3	1,9	2,1
Чистий обіговий капітал		219,9	100,9	158,1	199,9

Коефіцієнт абсолютної ліквідності був менше нормованого показника, що вказує на те, що підприємство на день складання балансів не мало в наявності достатньо грошових коштів для погашення короткотермінової заборгованості підприємство. Проте встановленні норми не потрібно приймати із повною впевненістю, оскільки в балансі відображаються засоби на визначений момент часу, а гроші можуть надійти через 2-3 дні після його складання.

На високу ліквідність (платоспроможність) підприємства вказує також і коефіцієнт термінової ліквідності, який значно перевищує нормативи. Цей факт також доказує високе значення чистого обігового капіталу, яке означає що за весь період, що аналізується, підприємство не тільки мало можливість сплачувати свої поточні зобов'язання, але при цьому ще й розвивати виробництво.

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність діставати прибуток. У цьому зв'язку розглянемо наступний аспект діяльності підприємства - рентабельність, що є якісним показником ефективності роботи підприємства. Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до наступних показників: рівня продажів, активам, власного капіталу. Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому зростання вищевказаних показників у динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.

Розглянемо наступні показники рентабельності [23]:

1. рентабельність активів;

2. рентабельність власного капіталу;

3. рентабельність основних фондів;

4. рентабельність продажу.

1. Рентабельність активів (інше найменування цього, показника - коефіцієнт "прибуток/ активи" (ROA - Return on Assets)). Він характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:

(2.5)

Відзначимо, що коефіцієнт RОА поєднує 2 показники: частку прибутку в одній гривні реалізації і обіговість активів. Тобто добуток названих показників дорівнює значенню коефіцієнта рентабельності активів (RОА).

2. Рентабельність власного капіталу (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток/ капітал" (ROE - return on equity)). Характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу:

(2.6)

3. Рентабельність основних фондів (інше найменування цього показника - фондовіддача). Показник характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів. Цей показник порівнюється зі середньогалузевими показниками.

Розраховується за формулою:

(2.7)

4. Рентабельність продажу (інше найменування цього показника - норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство.

Показник розраховується за формулою:

(2.8)

Показники рентабельності підприємства зведено у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності ТОВ"Піца Челентано"

Назва показника	Значення показників
	2013	2014	2015
Рентабельність активів	0,11	0,39	0,10
Рентабельність власного капіталу	0,12	0,44	0,11
Рентабельність основних фондів	1,15	1,73	1,05
Рентабельність продаж	0,09	0,13	0,08

Коефіцієнтів рентабельності активів (майна) показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Згідно розрахунках коефіцієнт рентабельності активів на підприємстві дорівнював у 2013 році - 0,11, у 2014 - 0,39, а у 2015 - 0,10.

Показник прибутку на вкладений капітал по підприємству склав у 2013 році 0,12, а в 2014 р - 0,44, а у 2015 - 0,11. Це означає, що кожна гривня власного капіталу принесла прибуток 0,12 грн. у 2013 році, а у 2014 році прибутковість власного капіталу збільшилась більше ніж у двічі і склала 0,44 грн.

Виходячи із проведених вище розрахунків, які характеризують фінансовий стан об'єкта дослідження, його платоспроможність та ділову активність, можна стверджуватися що ТОВ "Піца Челентано" знаходиться у не стабільному фінансовому стані, що протягом періоду, який аналізується воно функціонувало із значними коливаннями показників. Його подальше функціонування у конкурентному середовищі достатньо перспективне проте потребує стабільності політики управління.

2.2 Особливості організації франчайзингової схеми на ТОВ "Піца Челентано"

Для роботи за франчайзинговою схемою ТОВ "Піца Челентано" необхідно було укласти франчайзинговий договір.

З цією метою директор ТОВ "Піца Челентано" Смірнов Віктор Анатолійович проводив переговори з директором представництва ТОВ "Fast Food Systems Україна Макаренко Сергієм Валерійовичем. Результатом цих переговорів стало укладання франчайзингового договору (Додаток В).

Франчайзинговий договір є угодою про встановлення, припинення або зміну правових зв'язків (прав і зобов'язань) між франчайзером і франчайзі на тривалий період, як правило, 10-15 років. До нього будуть звертатися протягом усього часу дії, тому договір повинен бути чітко позначеним і не підлягати повторному тлумаченню.

Франчайзинговий договір включає визначення інтелектуальної власності франчайзора, права та обов'язки франчайзера і франчайзі, інші юридичні деталі (Додаток В).

Франчайзеру недостатньо розробити систему франшизи і передати франчайзі ліцензію на використання - необхідно також передати і саму систему франшизи, обов'язковим елементом якої є інструкція з експлуатації та проведення навчання. В інструкції викладається інформація, необхідна для реалізації системи франшизи. Навчання, що здійснюється франчайзером, може включати такі аспекти: підготовка з питань збуту, підготовка з питань технології, підготовка з питань ремонту і т.п.

В зобов'язання франчайзера входить також довгострокова підтримка франчайзі. В угоді фіксуються умови, в яких виникає потреба в такій підтримці.

Франчайзі, в свою чергу, зобов'язаний дотримуватися термінів розвитку бізнесу, своєчасно оплачувати внески, погоджуватися в вимогами, встановленими франчайзером для виконання контролю якості бізнесу, не порушувати конфіденційність інформації.

Розглянемо такі елементи прав франчайзі, які йому гарантує укладений договір з корпорацією Fast Food Systems на відкриття ресторану:

1) вибір місця розташування ресторану за методикою корпорації;

2) контроль над будівництвом приміщення ресторану відділом будівництва корпорації;

3) навчання персоналу;

4) допомога корпорації в пошуку надійних постачальників;

5) безплатне або за пільговими цінами забезпечення рекламними матеріалами; уніформою, символікою.

За допомогою франчайзингових договорів створюється широка мережа підприємств, які використовують однотипні системи ведення бізнесу. Такі системи називаються франшизними системами або франшизами.

В укладеному франчайзинговому договорі повинні бути чітко визначені всі платежі франчайзі франчайзеру: вступний внесок, сервісна плата (роялті), платежі за рекламу і т.п. Вони можуть відбуватися різними способами, наприклад, у формі монетарних платежів або продажу товарів, послуг франчайзі за узгодженою твердою ціною, в яку включається прибуток франчайзера.

Вступний внесок - це, як правило паушальний платіж. Паушальний платіж - твердо фіксована сума винагороди за надані ліцензійним договором права на використання об'єктів інтелектуальної власності, незалежно від обсягів реалізованої продукції (послуг). Паушальний платіж може бути внесений одноразово або мати розстрочений характер.

Роялті визначається як поточні (періодичні) відрахування за фіксованими ставками від обсягу реалізації продукції (послуг) через певні проміжки часу. На практиці роялті виплачується періодично у вигляді відсотка від виручки або фіксованої плати або частиною вартості товару. Останній варіант використовується тоді, коли франчайзер виступає одночасно і постачальником товару.

В договорі фіксуються ставки роялті, а сама сума роялті визначається прибутковими або витратними методами.

Переваги і недоліки франчайзингу для ТОВ "Піца Челентано"

Переваги:

1. Доступ до капіталу з більш низьким рівнем ризику. Корпорація може в певних ситуаціях надати підприємству пільговий кредит або виступити гарантом перед банківською установою;

2. Високий імідж франчайзора гарантує малому підприємству миттєве визначення на ринку;

3. Постійна тренінг персоналу;

4. Надання корпорацією консультацій в сфері маркетингу, менеджменту, бухобліку;

5. Надання корпорацією плану з чіткими інструкціями, що стосується організації підприємства, а також системи управління фінансами для контролю за доходами;

6. Всі підприємства - франчайзі знаходяться в єдиній системі обміну інформацією, що дає їм можливість оперативно реагувати на вимоги ринку.

Недоліки:

1. Постійний контроль з боку франчайзера за всіма діями франчайзі;

2. Необхідність врахування інтересів як франчайзера, так і власників акцій корпорацій, що може привести до створення стресових ситуацій у франчайзі;

3. Регулярна сервісна плата може поставити франчайзі у складне фінансове становище;

4. Наявність права у франчайзора перевіряти фінансову документацію, обов'язок дотримання стилю бізнесу можуть гальмувати ініціативу і обмежувати можливості маневру.

2.3 Аналіз ефективності франчайзингової схеми на ТОВ "Піца Челентано"

Популярність франчайзингу пояснюється цілим поряд переваг його використовування як для франчайзера, так і для франчайзі.

Таблиця 2.1. Переваги партнерства ТОВ "Піца Челентано" та Для Fast Food Systems

Для Fast Food Systems	Для ТОВ "Піца Челентано”
· отримання додаткового доходу при мінімальних витратах і інвестиціях за рахунок розширення виробництва и/или збуту товарів (послуг) шляхом поступки прав на використовування товарного знака, фірмового стилю, об'єктів інтелектуальної власності і комерційної інформації; · забезпечення гарантій отримання стабільного додаткового доходу у вигляді періодичних платежів, оскільки ТОВ "Піца Челентано" як самостійна юридична особа безпосередньо зацікавлене в успішному розвитку свого підприємства; · просування на ринку товарів (послуг), товарного знака і самої компанії за рахунок ТОВ "Піца Челентано”; · збільшення ступеня контролю на ринку; · забезпечення можливостей для збуту товару (послуг) на видалених територіях; · здійснення територіального розділу ринку з метою обмеження конкуренції без порушення норм антимонопольного законодавства; · розширення досвіду бачення бізнесу і вивчення ринку на основі зворотного потоку інформації від ТОВ "Піца Челентано”.	· використовування на законних підставах товарного знака и/или торгової марки відомої компанії; · отримання доступу до детально розробленої технології ведення бізнесу, що показала на практиці високий рівень ефективності; · отримання постійної технічної, консультативної і фінансової підтримки, як на етапі розвитку бізнесу, так і в процесі його функціонування; · доступ до гарантованої системи поставок; · збереження юридичної і економічної самостійності, а також можливість самостійного ухвалення управлінських рішень; · значна економія засобів і часу на рекламі, навчанні, маркетингових дослідженнях, розробки і реєстрації власного товарного знака і торгової марки, відробітки технології ведення бізнесу, а також на ведення переговорів і пошуку партнерів; · придбання певного рівня захищеності від конкурентів на території дії франчайзингової угоди; " підвищення статусу і нові можливості для ведення бізнесу; · спрощення доступу до кредитних ресурсів; Fast Food Systems може виступати в ролі гаранта в кредитних відносинах; крім того, фінансово-кредитні установи більш лояльно відноситься до кредитування ТОВ "Піца Челентано”. часто надаючи йому фінансові ресурси на пільгових умовах.

Таким чином, для ТОВ "Піца Челентано" вирішено багато організаційних і маркетингових питань, адже франшиза - це програма, яка включає допомогу в створенні і розвитку бізнесу, рекламу, марку, виробничу і маркетингову технології і навчання персоналу. По суті, в цій схемі ТОВ "Піца Челентано" одержує продуману і перевірену програму дій. Звичайно частка банкрутств, у такому разі, в рази менше ніж в інших партнерських схемах, оскільки існуюча мережа захищає новачка, допомагає йому стартувати, надаючи йому свої рекомендації (по суті - консалтинг) і встановлюючи стандарти. За статистикою, зі всіх знов освічених фірм в світі 85% припиняє свою діяльність протягом перших п'яти років. А з тих, хто працює за франчайзинговою схемою - лише 14%.

Проте, разом з перевагами, використання франчайзингу є ряд недоліків, саме тому фахівці закликають не вважати дану технологію єдиним рішенням всіх бізнес-проблем.

Таблиця 2.2. Недоліки партнерства ТОВ "Піца Челентано" та Для Fast Food Systems

Для Fast Food Systems	Для ТОВ "Піца Челентано”
· залежність ефективності роботи від сторонніх компаній; · складнощі в розриві відносин з ТОВ "Піца Челентано”, в разі не виконання умови угоди. Франчайзинговий договір передбачає неможливість для Fast Food Systems одностороннього розірвання контракту з ТОВ "Піца Челентано”; · наявність певних проблем в контролі якості товарів (послуг), які надаються ТОВ "Піца Челентано”, що викликано його відносною незалежністю; · негативний вплив неефективних франчайзі на імідж і ринкову репутацію торгової марки; · виплата внесків із запізненням або їх недоплата; оскільки величина платежів роялті, як правило, визначається як частка від сукупного доходу, обороту або об'єму прибутку франчайзі, то останній, намагаючись зменшити величину виплат, в деяких випадках надає неповні або фальсифіковані звіти; · вірогідність розголошування комерційної таємниці; франчайзі, дістаючи доступ до комерційних секретів і ноу-хау від Fast Food Systems, іноді розголошує подібну інформацію, хоча це і заборонено угодою; · вихід з франчайзинговою системи ефективних франчайзі, які, розриваючи контракт з Fast Food Systems для відкриття власного бізнесу, фактично стають прямими конкурентами Fast Food Systems.	· обмеження свободи ухвалення рішень; · неможливість швидкого розриву франчайзингового договору; · можлива конкуренція з боку інших франчайзі і безпосередньо Fast Food Systems; · відсутність підтримки з боку Fast Food Systems всупереч відрадженим в угоді зобов'язанням; · залежність від фінансової стабільності Fast Food Systems; · ризик переоцінки позитивності іміджу і перспективності торгової марки або товарного знака Fast Food Systems і т.д.

Для того, щоб убезпечити себе від можливих ризиків, Fast Food Systems, як правило, дуже ретельно підходять до процесу відбору франчайзі, пред'являючи до потенційних покупців франшизи достатньо жорсткі вимоги. Крім того, в процесі роботи Fast Food Systems, як правило, здійснюють детальний моніторинг всієї франчайзингової мережі для визначення назріваючих проблем і ухвалення своєчасних рішень.

В цілому, за оцінками експертів, в порівнянні з можливостями і перевагами технології франчайзингу як способу розвитку бізнесу, його недоліки для франчайзі настільки незначні, що більшість малих і середніх компаній ними просто нехтує. Основний недолік, приписуваний франчайзингу - обмеження свободи франчайзі. Проте він же, на думку більшості експертів, є і перевагою, оскільки визначення законів і правил ведення бізнесу, а також контроль їх належного виконання забезпечує високий рівень ефективності роботи франчайзі відповідно до стандартів франчайзера. Фактично, франчайзі ризикує тільки помилитися у виборі франчайзера, а також у відповідності стратегії свого розвитку нормам і обмеженням, пов'язаним з виконанням франчайзингової угоди.

Висновки за розділом 2

1. Особливістю мережі ресторанів "Піца Челентано" є:

наявність власної кухні в ресторані,

приготування страв зі свіжих продуктів (не використовуються заморожені продукти та напівфабрикати);

схема самообслуговування;

для клієнта існує можливість створювати свої власні варіанти страв;

максимальна візуалізація виготовлення брендових страв;

демократична атмосфера закладів;

ексклюзивність музичного супроводу.

2. ТОВ "Піца Челентано" є одним з представників компанії Fast Food Systems на українському ринку закладів громадського харчування, що працює за договором франчайзингу. На ринку компанія існує вже 12 років.

3. Основу товарного асортименту ТОВ "Піца Челентано" складаює піца та супутні продукти.

Кількість працівників ТОВ "Піца Челентано" складає 14 робітникаів, у тому числі 5 - адміністративно-управлінський персонал, 2 - працівники бухгалтерії, 7 - обслуговуючий персонал.

4. Таким чином, на основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства ТОВ "Піца Челентано" можна зробити такі висновки:

в цілому майнове становище підприємства на початок 2014 року покращилось;

протягом періоду, що аналізується спостерігалась тенденція зменшення активів підприємства;

постійне зменшення обсягів дебіторської заборгованості дозволяє підприємство своєчасно розраховуватися за своїми борговими зобов'язаннями та отримувати можливий додатковий прибуток. Постійне зниження дебіторської заборгованості явно показує, що фінансове положення підприємства достатньо стабільне;

вкладення підприємством коштів у швидколіквідні активи у вигляді готової продукції, товарів та виробничих запасів сприяє прискоренню оборотності капіталу;

поряд із вищевказаним перший розділ пасиву балансу "Власний капітал" мав тенденцію до постійного зменшення;

більша частина коштів підприємства, що знаходиться в обороті, є власним капіталом, що свідчить про факт високої кредитоспроможності підприємства.

Підприємство використовує правильну кредитну політику, що видно зі співвідношення власних і позикових засобів.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності був менше нормованого показника, що вказує на те, що підприємство на день складання балансів не мало в наявності достатньо грошових коштів для погашення короткотермінової заборгованості підприємство. Проте встановленні норми не потрібно приймати із повною впевненістю, оскільки в балансі відображаються засоби на визначений момент часу, а гроші можуть надійти через 2-3 дні після його складання.

На високу ліквідність (платоспроможність) підприємства вказує також і коефіцієнт термінової ліквідності, який значно перевищує нормативи. Цей факт також доказує високе значення чистого обігового капіталу, яке означає що за весь період, що аналізується, підприємство не тільки мало можливість сплачувати свої поточні зобов'язання, але при цьому ще й розвивати виробництво.

6. Виходячи із проведених розрахунків, які характеризують фінансовий стан об'єкта дослідження, його платоспроможність та ділову активність, можна стверджуватися що ТОВ "Піца Челентано" знаходиться у не стабільному фінансовому стані, що протягом періоду, який аналізується воно функціонувало із значними коливаннями показників. Його подальше функціонування у конкурентному середовищі достатньо перспективне проте потребує стабільності політики управління.

7. Для роботи за франчайзинговою схемою ТОВ "Піца Челентано" необхідно було укласти франчайзинговий договір.

З цією метою директор ТОВ "Піца Челентано" Смірнов Віктор Анатолійович проводив переговори з директором представництва ТОВ "Fast Food Systems Україна Макаренко Сергієм Валерійовичем. Результатом цих переговорів стало укладання франчайзингового договору (Додаток В).

8. В цілому, за оцінками експертів, в порівнянні з можливостями і перевагами технології франчайзингу як способу розвитку бізнесу, його недоліки для франчайзі настільки незначні, що більшість малих і середніх компаній ними просто нехтує. Основний недолік, приписуваний франчайзингу - обмеження свободи франчайзі. Проте він же, на думку більшості експертів, є і перевагою, оскільки визначення законів і правил ведення бізнесу, а також контроль їх належного виконання забезпечує високий рівень ефективності роботи франчайзі відповідно до стандартів франчайзера. Фактично, франчайзі ризикує тільки помилитися у виборі франчайзера, а також у відповідності стратегії свого розвитку нормам і обмеженням, пов'язаним з виконанням франчайзингової угоди.

Розділ 3. Пропозиції щодо вдосконалення функціонування франчайзингової схеми ведення бізнесу

3.1 Правові та ділові взаємовідносини між суб'єктами франчайзингу

Звичайно що проблеми франчайзингу не обійшли і ТОВ "Піца Челентано". Основною проблемою у ділових взаємовідносинах ТОВ "Піца Челентано" та ТОВ "Fast Food Systems"Україна є недосконалість української законодавчо-нормативної бази, яка не в змозі чітко окреслити відносини між економічними суб'єктами, а також недостатня участь ТОВ "Fast Food Systems" Україна в консультуванні та координації діяльності ТОВ "Піца Челентано".

Всі проблеми франчайзингу є базовими для всіх підприємств України що працюють за договором франчайзингу.

Основні проблеми франчайзингу в Україні в даний час концентруються в області права. Це викликано тим, що франчайзинг як система відносин заснований на системі договірних відносин і повинен бути підкріплений серйозною правовою базою. В сучасній правовій системі України термін "франчайзинг" зустрічається тільки один раз, в 54 розділі Цивільного кодексу України, де стверджується: "комерційна концесія" є синонімом франчайзингу. Проте самий поверхневий аналіз цього розділу дозволяє стверджувати: "комерційна концесія" значно вужче за поняття франчайзинг;

Франчайзинг в нашій країні доводиться базувати на комплексному договорі, заснованому на ряді статтей Цивільного кодексу України і законодавчих актів, тобто на "обхідних правових схемах".

Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності і розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін в законодавство. Ними необхідно досягти наступних цілей:

Створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем з механізмами реалізації товарів, що склалися традиційно.

Забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи.

Створення прозорості франчайзингової системи і її елементів для контролюючих органів.

Всі три цілі тісно пов'язані між собою. Для реалізації поставленої мети необхідно створити систему законодавчих актів, в яку повинні входити:

Цивільний кодекс України, що містить основні положення, регулюючі використання франчайзингу в Україні;

Закон України "Про франчайзинг";

Закони, регулюючі права на інтелектуальну власність і відповідальність за її порушення;

Податковий кодекс України і пов'язані з ним закони і підзаконні акти.

В цій системі необхідно розробити і прийняти новий закон про франчайзинг, а в решту нормативних актів внести зміни. До Цивільного кодексу України необхідно:

ввести поняття і визначення франчайзингу;

сформувати основні поняття і їх типологію, такі як товар, об'єкт франчайзингу і суб'єкти франчайзингу (франчайзер і франчайзі);