У 2006 році ситуація дещо змінилася й представлена зниженням відсотку виконання місцевого бюджету за видатками на охорону здоров'я (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз фінансування місцевим бюджетом охорони здоров'я в Луганській області у 2006 році

Показники	2006 рік	% виконання
	Планові показники, грн.	Фактичні показники, грн.	Відхилення показників від запланованих, грн.
1	2	3	4	5
Всього	772139852,43	741127912,94	-31011939,49	95,98
у тому числі:
Лікарні	406525562,50	387422906,4	-19102656,13	95,30
Територіальні медичні об'єднання	78045883,21	76230266,85	-1815616,36	97,67
Спеціалізовані лікарні та ін. спеціалізовані заклади	118926715	117574587,2	-1352127,77	98,86
Пологові будинки	18623550,33	17906204,4	-717345,93	96,15
Санаторії для хворих туберкульозом	5436462	5392459,92	-44002,08	99,19
Будинки дитини	6727844	6626874,04	-100969,96	98,50
Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги	33412564,86	32331211,81	-1081353,05	96,76
Поліклініки і амбулаторії	34104401,89	32145703,9	-1958697,99	94,26
Фельдшерсько-акушерські пункти	6200994,62	5797671,78	-403322,84	93,50
Забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет	9180810	8805227,03	-375582,97	95,91
Інші заходи по охороні здоров'я	14235943	11766929,11	-2469013,89	82,66
Інші заклади з охорони здоров'я	40719121,02	39127870,5	-1591250,52	96,09

З даних табл. 2.3 можна зробити висновок, що ситуація з фінансування охорони здоров'я в Луганській області трохи погіршилася. Про це свідчить зниження у 2006 році відсотка виконання планового показника загального обсягу видатків (96,13% у 2005 році й 95,98% у 2006 році). У 2006 році змінилася ситуація й з найбільшим та найменшим відсотком виконання видатків на охорону здоров'я за напрямами фінансування. Так, найменший відсоток виконання за напрямом інші заходи по охороні здоров'я (82,66%) та по фельдшерсько-акушерським пунктам (93,50%), хоча це й більше ніж у 2005 році (90,08%). Найбільший відсоток виконання займають ті ж самі напрямки фінансування, але вони змінили свої місця. На першому місці за виконанням санаторії для хворих туберкульозом (99,19%), на другому - спеціалізовані лікарні та ін. спеціалізовані заклади (98,86%), а на третьому - будинки дитини (98,50%). Останні два показника знизилися порівняно з 2005 роком. Таким чином, у 2006 році також було недовиконання запланованих показників видатків на охорону здоров'я (на 4,02%) й за одним напрямом фінансування було виконання планових показників нижче 90%.

Структура й відсоток виконання планових показників видатків бюджету безумовно важливі для аналізу стану галузі «Охорона здоров'я» у Луганській області, але не менш важливі абсолютні показники фінансування цієї сфери й темпи зростання їх. Тому доцільно було б порівняти абсолютні показники видатків за 2005 та 2006 роки, а також їх відхилення й темп зростання за напрямами (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Порівняльний аналіз фінансування охорони здоров'я в Луганській області у 2005 та 2006 роках

№ з/п	Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення фактичних показників 2006 року від 2005 року	Темп збільшення (зменшення) фінансування, %
		Фактичні показники, грн.	Фактичні показники, грн.
1	Лікарні	302101979	387422906,4	85320927,37	28,24
2	Територіальні медичні об'єднання	61003689	76230266,85	15226577,85	24,96
3	Спеціалізовані лікарні та ін. спеціалізовані заклади	91708228	117574587,2	25866359,23	28,21
4	Пологові будинки	13230260	17906204,4	4675944,40	35,34
5	Санаторії для хворих туберкульозом	4484324	5392459,92	908135,92	20,25
6	Будинки дитини	5261832	6626874,04	1365042,04	25,94
7	Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги	25812916	32331211,81	6518295,81	25,25
8	Поліклініки і амбулаторії	24150527	32145703,9	7995176,90	33,11
9	Фельдшерсько-акушерські пункти	4765352	5797671,78	1032319,78	21,66
10	Забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет		8805227,03	8805227,03	100,00
11	Інші заходи по охороні здоров'я	7130976	11766929,11	4635953,11	65,01
12	Інші заклади з охорони здоров'я	31503443	39127870,5	7624427,50	24,20
13	Всього	571153526	741127912,94	169974386,94	29,76

За даними табл. 2.4 можна прослідкувати збільшення абсолютних сум видатків за всіма напрямами. Так, загальне збільшення фінансування охорони здоров'я по Луганській області складає 169974386,94 грн. чи майже 30%. На 65,01% збільшилися видатки порівняно з 2005 роком за напрямом інші заклади з охорони здоров'я, на 35,34% - за статтею пологові будинки, на 33,11% - видатки на поліклініки і амбулаторії, але ж на абсолютну суму збільшення видатків у 2006 році вплинули зовсім не ці напрями фінансування. Найбільш вагоме збільшення суми видатків було на фінансування лікарень - 85320927,37 грн., потім йде стаття спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади - 25866359,23 грн. та територіальні медичні об'єднання - 15226577,85 грн.. Разом вони складають 126413864,45 грн., тобто 74% збільшення фінансування у галузь. Це пов'язано з вагою цих статей видатків у загальному обсязі видатків. Так, найбільша вага у видатках статті - «Лікарні» (52,27%), потім статей «Спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади» (15,86%) й «Територіальні медичні об'єднання» (10,29%). Наочно ці результати представлено на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Доля статей видатків у загальному обсязі видатків

Вагомий вклад (8805227,03 грн.) зробила стаття видатків, яка з'явилася у місцевому бюджеті Луганської області лише у 2006 році - забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет. У 2005 році цього напряму не було, а вже в 2006 та 2007 роках заплановано значні кошти на цей захід. З вищезазначеного можна зробити висновок, що відбувається збільшення фінансування охорони здоров'я в Луганській області, а також змінюється структура видатків, тобто з'являються нові напрями, що пов'язані з особливостями регіону.

Подальше прагнення мати позитивну динаміку зростання, економіки області й суспільного добробуту, зобов'язує область не тільки до прискореного розвитку економіки, а й до поліпшення якості життя, подальшого гуманітарного розвитку, й, відповідно, - підвищення іміджу території. Отже, розвиток освіти в області також дуже важливий, так як дозволяє сформувати основи світобачення, світосприйняття, підготувати висококваліфіковані кадри.

Порядок фінансування освіти у Луганській області дуже схожий на той, що існує у галузі охорони здоров'я, але відрізняється більшим обсягом видатків на ці цілі. Основний приплив фінансових ресурсів в галузь освіти здійснюється також з місцевих бюджетів (801199874,63 грн. у 2006 році), а от державного бюджету припадає майже половина тієї долі, що фінансується з «місця» (418606631,75 грн. у 2006 році). Все це по тій же причині, що у фінансуванні охорони здоров'я.

Для визначення стану справ у галузі освіти також використані дані органів ДКУ (Додаток Д.1, Д.2) й зроблений аналіз її фінансування за останні роки (табл. 2.5, табл. 2.6). За даними табл. 2.5 можна сказати, що фактичні показники менше запланованих по всіх напрямках фінансування, що у загальному результаті дало недовиконання загального обсягу видатків на освіту - 5% (33204643 грн.). На таку ситуацію вплинуло недовиконання видатків за всіма напрямами, а зокрема, найбільший відсоток недовиконання мала стаття «Вечірні (змінні) школи» - 92,53% й стаття «Дошкільні заклади освіти» (93,04%), але ж в абсолютному значенні найбільший вплив був від недовиконання статті «Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї» (20970517 грн.), хоча й відсоток виконання за нею відносно планового показника був не найнижчий (94,74%).

Таблиця 2.5

Аналіз фінансування освіти з місцевого бюджету за 2005 рік

Показники	2005 рік	% виконання
	Планові показники, грн.	Фактичні показники, грн.	Відхилення показників від запланованих, грн.
Всього	663781644	630577001	-33204643	95,00
у тому числі:
Дошкільні заклади освіти	121339799	112895164	-8444635	93,04
Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї	398915939	377945422	-20970517	94,74
Вечірні (змінні) школи	2362107	2185545	-176562	92,53
Загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати	17070521	16366692	-703829	95,88
Дитячі будинки	2495950	2350786	-145164	94,18
Позашкільні заклади освіти	23004514	22010498	-994016	95,68
Вищі заклади освіти І та ІІ рівнів акредитації	19138231	18805178	-333053	98,26
Заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути)	3763803	3714297	-49506	98,68
Методична робота, інші заходи у сфері народної освіти	4264265	4075605	-188660	95,58
Інші заклади освіти	50799954	49868694	-931260	98,17
Інші освітні програми	20626561	20359120	-267441	98,70

Найбільші відсотки виконання мають напрями фінансування такі, як інші освітні програми (98,70%), заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути) (98,68%), вищі заклади освіти І та ІІ рівнів акредитації (98,26%), інші заклади освіти (98,17%), але абсолютні суми їх незначні, тому вони лише разом вагомо впливають на загальний обсяг невиконання місцевого бюджету за видатками на освіту. Таким чином, можна узагальнити вищенаведене й визначити недовиконання планових показників видатків, хоча й невелике, але по всім напрямкам фінансування освіти. Така ситуація мала місце й у галузі охорони здоров'я, що може наштовхнути на думку, що це є тенденцією у Луганській області й при чому негативною.

У 2006 році значного покращення не трапилося, хоча й відсоток виконання планових показників видатків на освіту дещо збільшився (див. табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Аналіз фінансування освіти з місцевого бюджету за 2006 рік

Показники	2006 рік	% виконання
	Планові показники, грн.	Фактичні показники, грн.	Відхилення показників від запланованих, грн.
Всього	834759302,43	801199874,63	-33559427,80	95,98
у тому числі:
Дошкільні заклади освіти	153258937,39	145859935,7	-7399001,69	95,17
Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї	498171325,83	477287676,79	-20883649,04	95,81
Вечірні (змінні) школи	3085172,79	2958490,08	-126682,71	95,89
Загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати	22150280,3	21540145,18	-610135,12	97,25
Дитячі будинки	3759198	3652451,33	-106746,67	97,16
Позашкільні заклади освіти	25765796,15	24759873,36	-1005922,79	96,10
Вищі заклади освіти І та ІІ рівнів акредитації	24749747	24257499,6	-492247,40	98,01
Заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути)	4272463	4224489,38	-47973,62	98,88
Методична робота, інші заходи у сфері народної освіти	5182465,18	5037652,38	-144812,80	97,21
Інші заклади освіти	68425134,49	67600839,5	-824294,99	98,80
Інші освітні програми	25938782,3	24020821,33	-1917960,97	92,61

За даними табл. 2.6 можна зробити висновок, що відсоток виконання загального обсягу видатків на освіту трохи збільшився з 95,00% у 2005 році до 95,98% у 2006 році, але ж це відносно планових показників, а абсолютна сума недовиконання не зменшилася, навіть дещо збільшилася з 33204643 грн. у 2005 році до 33559427,80 грн. у 2006 році. Щодо структури видатків, то вони також залишилися без змін, а також їх вага у загальному обсязі видатків. На недовиконання планових показників найбільший вплив чинять статті - «Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї» (20883649,04 грн.) та «Дошкільні заклади освіти» (7399001,69 грн.), а всі інші лише у сумі формують великий вплив на недовиконання загального обсягу видатків.

Так як і для охорони здоров'я темпи зростання видатків на освіту у Луганській області важливі і також потрібні для аналізу, тому доцільно було б порівняти абсолютні показники видатків за 2005 та 2006 роки, їх відхилення й темп зростання за напрямами (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Порівняльний аналіз фінансування освіти в Луганській області у 2005 та 2006 роках

№ з/п	Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення фактичних показників 2006 року від 2005 року	Темп збільшення (зменшення) фінансування, %
		Фактичні показники, грн.	Фактичні показники, грн.
1	2	3	4	5	6
1	Дошкільні заклади освіти	112895164	145859935,7	32964771,70	29,20
2	Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї	377945422	477287676,79	99342254,79	26,28
3	Вечірні (змінні) школи	2185545	2958490,08	772945,08	35,37
4	Загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати	16366692	21540145,18	5173453,18	31,61
5	Дитячі будинки	2350786	3652451,33	1301665,33	55,37
6	Позашкільні заклади освіти	22010498	24759873,36	2749375,36	12,49
7	Вищі заклади освіти І та ІІ рівнів акредитації	18805178	24257499,6	5452321,60	28,99
8	Заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути)	3714297	4224489,38	510192,38	13,74
9	Методична робота, інші заходи у сфері народної освіти	4075605	5037652,38	962047,38	23,61
10	Інші заклади освіти	49868694	67600839,5	17732145,50	35,56
11	Інші освітні програми	20359120	24020821,33	3661701,33	17,99
12	Всього	630577001	801199874,63	170622873,63	27,06

З даних табл. 2.7 видно, що за всіма напрямами збільшено фінансування у 2006 році. Загальний обсяг видатків на освіту збільшено у 2006 році на 170622873,63 грн., що більше ніж у 2005 році на 27,06%. На таке збільшення мало вплив значне збільшення статті «Загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї» (99342254,79 грн.) й статті «Дошкільні заклади освіти» (32964771,70 грн.). Вони складають найбільшу долю у загальній сумі видатків (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Доля статей видатків у загальному обсязі видатків на освіту

Дані діаграми наочно показують, що більше половини майже 80% у загальному обсязі займають видатки на загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї та дошкільні заклади освіти. Це підтверджує думку про те, що ці напрями є найбільш важливими, вони дають фундамент для становлення, розвитку особистості й суспільства в цілому.

Аналіз, що був проведений у галузях охорони здоров'я і освіти у Луганській області, дозволяє зробити висновок про існування проблем з їх фінансуванням. Це наявність недовиконання планових показників по всім напрямам як у галузі охорони здоров'я, так й в освіті і це простежується протягом 2005 та 2006 років. Недовиконання не дуже значне, а проблеми в галузях великі - недостатній рівень комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів, недостатня забезпеченість кваліфікованими кадрами закладів охорони здоров'я, недостатній рівень капітальних видатків, який би міг забезпечити технічне, методологічне оновлення цих сфер та багато інших. Для вирішення цих проблем необхідно рухатися за такими напрямками у галузі освіти - забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти громадянами України, адаптація її до соціально-орієнтованої ринкової економіки, інтеграція в європейський та світовий освітньо-правовий простір, удосконалення механізмів управління, оптимізації, прогнозування та фінансування, здійснення заходів щодо соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, прискорення розвитку вищої освіти, її інтеграції до європейського освітнього простору; у галузі охорони здоров'я - створення правових, економічних та організаційних умов надання доступної якісної медичної допомоги, переорієнтації служби охорони здоров'я на профілактику захворювань, насамперед інфекційних, зниження ризиків, пов'язаних із забрудненням та шкідливим впливом довкілля з метою збереження, зміцнення та відновлення здоров'я людини, збільшення тривалості і підвищення якості її життя. Але проблема виникає у фінансовому забезпеченні руху за цими напрямами. Так, проблема може розв'язатися, якщо набагато збільшити видатки бюджету на ці цілі, але ж він не безмежний, тому вихід повинен бути у контрольованому, раціональному й ефективному витрачанні існуючих коштів.

2.3 Розробка моделі і пошук оптимальних нормативів фінансування сфери охорони здоров'я регіону

Протягом останніх років забезпечення збалансованості бюджету вимагає скорочення його видаткової частини. Скорочення будь-яких бюджетних видатків завжди є досить болючим питанням, а тим більше, якщо це стосується видатків на фінансування соціальної сфери.

Задля усунення проблеми скорочення видатків бюджету застосовується нормування бюджетних видатків, яке є однією з основ бюджетного процесу і має на меті забезпечити ефективний розподіл державних коштів між окремими потребами, задоволення яких фінансується суспільними коштами. При цьому дані нормативи повинні бути враховані чи в грошовому вираженні на душу населення, чи як частка ВВП в цілому на фінансування соціальної сфери.

В останні роки територіальні системи галузей соціальної сфери в Україні фінансуються залежно від чисельності населення, яке мешкає у відповідній місцевості, тобто за подушним принципом.

При визначенні витрат держави на надання соціальних послуг, зокрема на охорону здоров'я, з розрахунку на душу населення повинен бути встановлений перелік, кількісні та якісні характеристики суспільних послуг, що мають надаватися населенню, тобто мінімальний соціальний стандарт споживання соціальних гарантій. При нормуванні послуг на душу населення виникають складнощі через існуючі відмінності між регіонами у доступі, обсягах, якості соціально-культурних послуг, що надаються населенню, тому що показники забезпеченості населення соціально-культурними закладами, а також інтенсивності їхнього використання і, відповідно, розміри витрат на охорону здоров'я, освіту і культуру в розрахунку на душу населення сильно різняться за регіонами. Ці відмінності відображаються в особливостях розселення, кліматі, мірі урбанізованості регіонів, а також у специфіці економічного розвитку регіонів. Якщо виходити з того, що державні нормативи, які визначають гарантований мінімум витрат на задоволення населення соціально-культурними послугами на душу населення, повинні забезпечувати рівні для всіх громадян права в отриманні певного набору медичних, освітянських, культурних послуг, послуг у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, то значення таких нормативів повинно бути однаковим для жителів різних регіонів. Але тоді виникає проблема покриття різниці між фактичними та нормативними витратами в багатьох регіонах. Така ж ситуація існує і всередині самих регіонів між їхніми окремими містами та районами.

Саме тому існує система коригуючих коефіцієнтів, яка застосовується для кожної адміністративно-територіальної одиниці з метою коригування показників державних соціальних стандартів відповідно до конкретних умов і обставин, за яких вони застосовуються. Вони затверджуються Кабінетом Міністрів України кожного року. Ці коефіцієнти враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

а) кількості населення та споживачів соціальних послуг;

б) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

Нормативне врегулювання даний порядок планування видатків отримав у Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами» від 5 вересня 2001 року № 1195 із змінами і доповненнями від 16 вересня 2006 року № 1318 [19].

Згідно з цією постановою розрахункові показники обсягів видатків місцевих бюджетів визначаються окремо для кожної галузі виходячи із загальних ресурсів зведеного бюджету України і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків.

Так, розрахунок обсягу видатків бюджету на охорону здоров'я в регіонах України здійснюється згідно з рекомендаціями до складання державного бюджету. Розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здоров'я визначається залежно від чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці та співвідношень між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетами районів, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів та специфічних видатків. Для того, щоб розрахувати показник обсягу видатків на охорону здоров'я у містах і районах Луганської області, необхідно використовувати розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здоров'я бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району, що визначається за формулою (2.1).

(2.1)

де V_zm(r)I - розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здоров'я бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району;

H_zm(r)i - фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на охорону здоров'я для бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і бюджету району;

K_zm(r)3 - коефіцієнт диференціації рівня витрат на одного жителя (місто республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення - 1,065; район - 0,934), визначений за середнім співвідношенням рівнів видатків бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів районів за даними зведення місцевих бюджетів з урахуванням розмежування видатків між рівнями бюджетів згідно з главою 14 Бюджетного кодексу України. Для бюджетів мм. Києва і Севастополя K_zm(r)3 дорівнює 1;

N_m(r)i - чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, району) станом на 1 січня 2007 року;

N_dm(r)i - чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, району), де відсутня мережа закладів охорони здоров'я, які фінансуються з місцевих бюджетів (обслуговується закладами, які фінансуються з державного бюджету) станом на 1 січня 2007 року.

N_wm(r)i - чисельність наявного населення, яке обслуговується закладами загальнодержавного значення станом на 1 січня 2007 року;

K_zm(r)5 - коефіцієнт коригування чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці, якому медична допомога частково надається відомчими закладами охорони здоров'я, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. K_zm(r)5 дорівнює 0,5;

? - коефіцієнт рівня застосування впливу вікової структури населення. На 2007 рік ? дорівнює 0,5;

K_zi2 - коефіцієнт відносної вартості витрат на надання медичних послуг залежно від статевої та вікової структури населення адміністративно-територіальної одиниці, обчислений за офіційними рекомендаціями ВООЗ на основі еквівалентних одиниць надання медичної допомоги одній особі залежно від віку і статі, зазначених у пункті 19 цієї Формули;

V_zgi - показник обсягу видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, району) на охорону здоров'я згідно з вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», визначений за окремим розрахунком;

V_zyi - показник обсягу видатків місцевих бюджетів, що передається до відповідних місцевих бюджетів (переадресування витрат), у зв'язку з відсутністю (недостатністю) мережі бюджетних установ на підставі спільних рішень і угод органів місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районів, що подаються Мінфіну до 1 серпня року, що передує планованому бюджетному періодові;

S_zi - обсяг цільових видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці (міста республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення, району) для здійснення заходів Комплексної програми «Цукровий діабет» та лікування нецукрового діабету, що визначається за окремим розрахунком.

При розрахунку показника обсягу видатків на охорону здоров'я у містах і районах Луганської області не обчислюється показник V_zgi, так як згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» № 647 від 11 серпня 1995 року Луганська область не належить до гірських населених пунктів [21].

З урахуванням всіх показників, нормативів та коефіцієнтів плановий обсяг видатків, який необхідний за функцією «Охорона здоров'я» містам та районам Луганської області на 2007 рік складає 831304,0 грн. - зведений бюджет Луганської області (Додаток Е).

Таке визначення необхідного обсягу бюджетних видатків на охорону здоров'я є доцільним, обґрунтованим, ефективним, але потребує багатьох розрахунків, затвердження на законодавчому рівні коригуючих коефіцієнтів та врахування багатьох аспектів регіонального розвитку.

Для не менш точного й більш легкого, простого визначення обсягів фінансування охорони здоров'я у розрізі міст та районів Луганської області можна використати економетричну модель - багатофакторну регресію.

За допомогою багатофакторної регресії можна аналізувати численні соціальні проблеми, питання, що потребують вирішення. В даному випадку, може бути дослідження того, як впливає структура населення регіону на обсяг видатків бюджету на охорону здоров'я. Саме багатофакторний регресійний аналіз допомагає знайти явний вигляд залежності досліджуваного показника (обсяг видатків) від численних факторів (групи населення), що впливають на його зміну, а також кількісно оцінити їхній вплив [35].

Процес побудови багатофакторної регресійної моделі більш складний, ніж процес побудови простої лінійної регресії, але із застосуванням Microsoft Excel можна швидко отримати результат, маючи вихідні дані. Даний процес складається з декількох етапів. Спочатку необхідно вибрати всі можливі фактори, які впливають на процес або показник, що вивчається. Для моделі, що будується в даній роботі визначені показник, що вивчається, - обсяг витрат на охорону здоров'я й такі фактори структури населення, що на нього впливають, як:

а) діти у віці від 1 до 17 років, так як їх організм тільки формується вони схильні до різних хвороб й потребують якісної медичної допомоги;

б) пенсіонери, так як це люди похилого віку з хронічними хворобами, що потребують постійного, своєчасного лікування;

в) інше населення - люди працездатного віку.

Множина факторів окреслена й тепер необхідно кількісно їх оцінити. Для цього знадобиться статистична інформація про чисельність відібраних вікових груп у розрізі 31 міст та районів регіону - Луганської області (Додатки Ж.1, Ж.2, Ж.3).

Для наочності, зручності й простоти подальших розрахунків, всі дані зведені у таблицю (Додаток З).

Після отримання всіх потрібних даних необхідно ввести їх у діалогове вікно «Регресія» (Додаток И). Заповнення й вибір всіх умов дає змогу отримати інформацію про адекватність, значимість моделі, а також про коефіцієнти при факторах (Додаток К).

Узагальнена багатофакторна лінійна регресійна модель може бути записана у такому вигляді:

(2.2)

де y - залежна змінна;

в_0, в₁,…, в_р - параметри моделі (константи), які потрібно оцінити;

x₁, x₂,...,x_p - незалежні змінні (або фактори);

е - не спостережувана випадкова величина.

Оцінка невідомих параметрів в₀, в₁,…, в_р здійснюється у лінійних регресійних моделях за методом найменших квадратів (Додаток К). R- квадрат - коефіцієнт детермінації, квадрат коефіцієнта кореляції дорівнює 0,999, що свідчить про адекватність моделі, яка пояснює 99,9% розсіювання залежної змінної Y. Це підтверджує нормований R-квадрат, що дорівнює 0,998.

Після того, як параметри знайдено, проводиться перевірка моделі на адекватність за допомогою F- критерію Фішера, а також перевірка значимості знайдених параметрів за t- критерієм Ст'юдента (Додаток К). Отримане регресійне рівняння значиме, так як величина Р- значення для F- відношення менше 0,05.

При розрахунку за вихідними даними одержано значиме рівняння залежності обсягу витрат на охорону здоров'я у Луганській області від структури населення даного регіону:

y= - 1360,67+331,79*x₁+304,95*x₂+181,72*x₃, (2.3)

де у - обсяг витрат на охорону здоров'я у Луганській області;

х₁, х₂, х₃ - чисельність відповідно пенсіонерів, дітей та працездатного населення.

За одержаним рівнянням можна робити розрахунок обсягів видатків на охорону здоров'я в Луганській області, а також говорити про ступінь впливу факторів. Так, найбільший вплив має незалежна змінна - чисельність пенсіонерів, потім чисельність дітей й найменший - чисельність населення працездатного віку. Якщо за початковими статистичними даними по 31 району області, побудувати графіки, то отримаємо лінійні залежності обсягу витрат на охорону здоров'я від чисельності пенсіонерів, дітей та населення працездатного віку, а також рівняння, які дозволяють визначити потрібні фінансові нормативи бюджетної забезпеченості на охорону здоров'я (Додаток Л). Так, фінансовий норматив на 1000 пенсіонерів складає 889,91 грн., на 1000 дітей й 1000 осіб працездатного віку 1559,4 грн. та 411,89 грн. відповідно. Це означає, що вони більше ніж норматив, розрахований Кабінетом Міністрів України - 227 грн. на 1000 осіб, і дозволяє зробити висновок про недостатність фінансування охорони здоров'я в Луганській області.

Для аналізу можна порівняти, які значення показника обсягу витрат на охорону здоров'я у Луганській області дає отримане рівняння та побачити відхилення від розрахованих значень за формулою, розробленою Кабінетом Міністрів України (Додаток М). Ці відхилення є незначними й середня похибка по містах і районам області складає 10,48%, що знаходиться в допустимих межах. Лише у м. Кіровськ, Лутугінському, Мілоському, Попаснянському, Слов'яносербському та Станично-Луганському районах відносна похибка значна (від 10,61% до 16,42%), що може бути пов'язано з якимсь нестандартним станом чи порядком речей у цій сфері на даній території.

З всього вищезазначеного можна зробити висновок, що запропонована модель дає реальні результати з прийнятним значенням похибки й може використовуватися для спрощеного розрахунку обсягів видатків бюджету на охорону здоров'я у Луганській області.

2.4 Аналіз ефективності використання «АС-Казна» при проведенні видаткових операцій органами Державного казначейства

Управління життєдіяльністю регіону в сучасних умовах практично неможливе без урахування та узгодження усього різноманіття чинників, які впливають на стан життєзабезпечення, тобто без використання повної, багатоаспектної, достовірної, актуальної та своєчасної інформації. Тому створення і ефективне функціонування загальнодержавної інформаційної системи неможливе без використання низових джерел інформації - регіональних інформаційних систем. У той же час регіональні системи будуть неефективними, якщо їхня інформація не використовуватиметься для аналітичних і управлінських потреб керівництвом органу управління відповідного рівня, тобто система має бути не тільки інформаційною, а й інформаційно-аналітичною.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади призначена для збирання, накопичення, зберігання та обробки інформації, яка надходить від підпорядкованих структур (райдержадміністрацій, міськвиконкомів міст обласного значення), також для подання інформації до центральних органів виконавчої влади, забезпечення інформаційних потреб громадян і установ регіону (фізичних та юридичних осіб) та аналітичної підтримки рішень керівників регіону з питань, що стосуються їхньої компетенції. Прийняти будь-яке управлінське рішення неможливо не маючи необхідної для цього інформації. Системи інформаційно-аналітичного забезпечення, призначені для підтримки прийняття рішень керівниками масштабу області, міста чи району, як правило, містять прикладні програми, які забезпечують комплексний багатовимірний аналіз даних, їхньої динаміки, тенденцій тощо. Такий аналіз, поєднаний з прогнозом, у результаті повинен сприяти прийняттю рішень керівниками відповідного адміністративно-територіального утворення. Ці системи називаються системами підтримки прийняття рішень (СППР) [90].

Система інформаційно-аналітичного забезпечення є складною системою, до якої мають входити кілька десятків підсистем, які вирішують певні задачі в різних галузях регіонального господарства. Так, окремою галузевою системою у сфері грошового обігу є казначейська.

З переходом від банківської системи фінансування до казначейської доходи стали зараховуватись платниками податків на рахунки обласного управління Державного казначейства України (ДКУ). Це дає можливість Державному казначейству України безпосередньо отримувати первинну інформацію щодо трансакцій з доходів державного бюджету. За рахунок доходів, що надійшли на рахунки управління ДКУ, одномоментно формуються активи для здійснення видатків бюджету [59].

Зараз бюджетні установи й переважна більшість установ соціальної сфери фінансуються через органи Державного казначейства України. Тому інформаційні технології в системі казначейства мають великий вплив на ефективне виконання бюджету, а отже й на ефективне функціонування всіх бюджетних установ, зокрема установ соціальної сфери.

Розробка і промислове освоєння сучасних комп'ютерних систем і їх програмне забезпечення відкривають широкі можливості для вдосконалення процесів виконання бюджетів різних рівнів [40].

Важливо провести системний аналіз всіх стадій виконання бюджету, дати тлумачення основним параметрам його виконання і визначити можливості ситуаційного реагування. Це можливо на основі широкого використання сучасних математичних методів, економічних моделей та алгоритмів функціонування, складників основ сучасних інформаційних технологій.

Основна мета інформаційних технологій у казначейській системі - створення інформаційного продукту, що дає змогу відобразити діяльність Державного казначейства України, виконання ним функцій. Крім того, важливим напрямом його діяльності є також формування фінансової звітності про казначейське виконання бюджетів, що забезпечує базу для прийняття управлінських рішень. Для підвищення ефективності управління створюється автоматизована фінансова інформаційна система управління процесом виконання бюджетів. За автоматизованого управління казначейською системою вирішується кілька завдань (рис. 2.8), що дає змогу досягти сформульованої в загальній математичній моделі управління траєкторії досягнення мети - результатів виконання бюджетів.

Рис. 2.8. Фази управління казначейською системою виконання бюджетів [40]

Бюджетний процес організовується відповідно до планових показників, які відтворюють модель виконання бюджету. У процесі виконання бюджету на нього діють зовнішні фактори, що призводять до відхилення системи від параметрів, запланованих бюджетом.

Поточний стан виконання бюджету фіксується у звітності. На наступній фазі - фазі аналіз - визначається ступінь його відхилення від заданого план і формується стратегія подолання цього відхилення. Безпосередній вплив на процес виконання бюджету, регулювання його параметрів здійснюється у фазі регулювання, що і дозволяє повернути його на задану траєкторію руху [41].

У 2001 році з набуттям Держказначейством статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України почалося повнофункціональне обслуговування державного та місцеві бюджетів усіх рівнів за видатками, а саме: закриття в НБУ та уповноважених комерційних банках, що обслуговували місцеві бюджети, рахунків органів казначейства та відкриття реєстраційних рахунків бюджетним установам в органах казначейства за територіальною ознакою та рівнем розпорядника коштів.

На початку 2001 року у виборі базового програмного продукту для обслуговування державного бюджету за видатками Держказначейство розглянуло три програмних комплекси - «ТАСК», «ІСАОД» та АС «КАЗНА-Видатки». Тестування програм «ТАСК» та «ІСАОД» у підрозділах не дало очікуваного позитивного результату. І оскільки програмний продукт АС «КАЗНА» найбільш повно забезпечував функціональність системи, було ухвалено рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого Дніпропетровським обласним управлінням Державного казначейства України, в усій країні.

Інформаційна система казначейства створена на основі моделі, яка формується, виходячи з функціональних завдань, що їх вирішує Державне казначейство України. За допомогою програмно-апаратних засобів практично реалізуються базові інформаційні процеси та процедури в їх взаємозв'язку і підкоренні єдиній меті функціонування. Таким чином, і на фізичному рівні АС розглядається як система, причому велика система, в якій виділяється кілька потужних підсистем. Це підсистеми, що реалізують на фізичному рівні інформаційні процеси:

а) підсистема опрацювання даних;

б) підсистема обміну даними;

в) підсистема накопичення даних;

г) підсистема управління даними;

ґ) підсистема формування звітів.

Введення АС «Казна-Видатки» було зроблено з метою подолати всі проблеми й негативні риси організації бюджетного процесу в органах казначейства. АС «Казна-Видатки» реалізована за Web - технологією на базі ІІS-, SQL- серверів фірми Місrоsоft [41].

Особливостями казначейської системи «Казна-Видатки» є:

а) Одна розрахункова палата на область.

б) Максимально можлива інформативність бухгалтерського Плану рахунків у їх аналітичних параметрах і за доходами, і за витратами.

в) Єдина технічна політика і стандартизація у сфері побудови комп'ютерних мереж, загальносистемного програмно-апаратного забезпечення, створення, супроводження, адміністрування і модифікації АС «Казна». Технічні засоби, архітектура мереж, загальносистемні програмні засоби і програмний код прикладного програмного забезпечення АС «Казна» стандартизовані і єдині для всіх регіонів. За дотримання єдиної технічної політики і стандартизації у кілька разів знижуються витрати на технічне обслуговування, супроводження, адміністрування і модифікацію.

г) Централізація проектування, розробки (модифікації) і супроводження в єдиному центрі. Повністю відпадає необхідність у висококваліфікованих фахівцях з інформаційних технологій на районному рівні і різко скорочується їхня потреба (до 3-5 осіб) на обласному рівні. Всі роботи проводять фахівці центру супроводження.

ґ) Централізоване (на регіональному рівні) опрацювання інформації в режимі реального часу.

д) Максимальне використання Web- технологій у створенні прикладного програмного забезпечення АС «Казна». Відсутність клієнтського програмного забезпечення, унеможливлює процеси інсталяції, супроводження, адміністрування і модифікації клієнтського прикладного програмного забезпечення АС «Казна». Для роботи використовуються стандартні програмні засоби - Web- оглядачі (МS Internet Ехрlоrеr і ін.).

е) Повна незалежність від апаратних і програмних платформ, що використовуються користувачами.

є) Низька вимогливість до телекомунікаційних каналів зв'язку.

ж) Незалежність від фізичних типів каналів зв'язку.

з) Можливість використання загальнодоступної мережі Internet.

АС «Казна-В» - автоматизована система обліку й аналізу витрат державного і місцевого бюджетів на рівні регіонів [40].

Програмний комплекс АС «Казна-В» призначений для автоматизації операцій з фінансування й оплати рахунків розпорядників коштів державного і місцевого бюджетів, проведених органами Державного казначейства всіх рівнів.

Виконує такі основні функції:

а) Ведення мережі бюджетних установ і організацій.

б) Ведення кошторису бюджетних організацій.

в) Фінансування підприємств і розподіл бюджетних коштів.

г) Формування вихідних електронних платіжних документів на перерахування коштів у державний та місцеві бюджети, а також документів на відновлення касових видатків.

ґ) Формування форм звітності, визначених нормативними документами Державного казначейства України.

д) Формування звітної інформації для підлеглих відділень казначейства.

е) Формування звітності для органів Державної податкової адміністрації і місцевих фінансових органів (за попередньо укладеною угодою).

є) Ведення довідкової інформації.

Усі ці функції реалізовують працівники відділів видатків бюджетів усіх рівнів і відділів комп'ютеризації управлінь та територіальних відділень казначейства.

Щоб почати роботу з програмою АС «Казна-В», необхідно запустити Web - браузер Internet Ехрlоrеr версії 5.0. Система запрошує ім'я користувача та пароль.

Головна сторінка, як і майже всі сторінки системи, складається з двох фреймів. У лівому фреймі міститься меню системи. Правий фрейм призначений для виведення інформації (Додаток Н).

На головній сторінці відображається інформація про те, під яким іменем користувач зайшов у систему, яка поточна дата операційного дня, скільки користувачів працює на цей момент у системі (Додаток Н).

Особливістю головного меню системи є нестандартне виділення функціональних підчастин, а саме: в системі виділяються не АРМи спеціалістів, а функції, які можливо виконати в системі. До функцій надається відповідний доступ усім спеціалістам, тобто до однієї і тієї ж функції можуть мати доступ всі користувачі системи, якщо це їм дозволено.

Система має широкі можливості та оснащена великою кількістю функцій для повного та своєчасного обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Всі функції системи умовно можна поділити на такі групи:

а) Функції введення клієнта в систему. Щоб розпочати роботу з обслуговування клієнта (бюджетної установи, небюджетної установи) в системі, необхідно ввести цього клієнта в мережу.

У пункті «Мережа» передбачено можливість ввести нову бюджетну установу, переглянути список введених бюджетних установ і надрукувати цей список. Під час введення клієнта в мережу вибирається вид бюджету, з якого він фінансується, код відомчої класифікації, код клієнта, ступінь розпорядника коштів, казначейство, яке його обслуговує (Додаток П).

Після введення клієнта в мережу йому повинні бути відкриті рахунки. Щоб даний користувач міг повноцінно обслуговувати клієнта, він повинен взяти його на обслуговування. Для цього передбачено функцію «Мої клієнти» (Додаток Р).

У пункті меню «Мої клієнти» відображається інформація про всіх клієнтів, що перебувають у цього користувача на обслуговуванні. Щоб виконувати будь-які операції з клієнтом планові показники, набирати розподіли, платіжні доручення, виконувати перерахування з КЕКВ на КЕКВ, друкувати виписку клієнта та інше), необхідно взяти цього клієнта собі на обслуговування, тобто додати в «Мої клієнти». Один і той же клієнт може бути на обслуговуванні у кількох спеціалістів, залежно від розподілу обов'язків між спеціалістами казначейства.

Пункт «Клієнти в мережі» використовується для відкриття рахунків бюджетним установам (Додаток С). Передбачено відкриття і бюджетних, і небюджетних рахунків.

У пункті «Всі клієнти» є можливість проглянути інформацію про всіх клієнтів, занесених у систему (код ЄДРПОУ, назва, код УДК). У цьому пункті також передбачено можливість взяти установу на обслуговування (Додаток Т).

б) Функції обслуговування рахунків у системі. Ця група передбачена для обслуговування рахунків, які є в системі, відкриття, закриття рахунків, зміни аналітичних параметрів рахунків.

У пункті «Рахунки клієнтів» міститься інформація про всі групи рахунків вибраного клієнта (Додаток У). У групі рахунків міститься інформація про бюджет, КВК, КПК, КФК, код одержувача, ступінь розпорядника, тип фонду, а також інформація про розпорядника даної бюджетної установи. Неможливо відкрити дві різні групи рахунків, у яких би збігалися всі перераховані параметри. У рахунках міститься інформація про всі рахунки клієнта для вибраної групи, їх стан у банку, залишок на рахунках і дату останнього руху на цих рахунках. З цього пункту можна роздрукувати загальну виписку, виписку в розрізі КЕКВ, перейти до набору розподілу, платіжного доручення, перерахування з КЕКВ на КЕКВ, а також переглянути інформацію про рахунок.

«Грошові рахунки клієнтів». Усі рахунки, які відкриваються для клієнта в системі, можна поділити на грошові та негрошові. Перша група передбачена для обліку саме грошових потоків (це рахунки 3 класу, іноді 1 та 2 класів), а друга група - це рахунки для ведення позабалансового обліку (планових, кошторисних показників - рахунки 9 класу), бюджетного обліку (для обліку доходів і витрат - рахунки 6, 7 класу), управлінського обліку (для обліку коштів, одержаних і переданих з центрального рівня, базових областей та з одного бюджету до іншого, - рахунки 8 класу) (Додаток Ф). Цей пункт меню використовується, якщо користувачу необхідно працювати лише з грошовими рахунками. У цьому пункті є можливість продивитися та роздрукувати виписку загальну та в розрізі КЕКВ, набрати розподіл, платіжні доручення, виконати перерахування з КЕКВ на КЕКВ, проглянути інформацію про рахунок.

Пункт «Рахунки» дає користувачу дві можливості:

– завантажити «Книгу реєстрації відкритих рахунків» у розрізі відділення Держказначейства, бюджету, фонду, балансового рахунку. Будь-який з цих параметрів можна опустити, і тоді буде сформовано узагальнену інформацію, наприклад, за всіма відділеннями казначейства або за всіма фондами;

– ввести будь-який рахунок, і буде видано інформацію про цей рахунок, його дебетові і кредитові обороти та залишки в розрізі КЕКВ. Доступна також інформація про те, коли і ким відкрито цей рахунок (Додаток Х).

в) Функції роботи з платіжними документами. Для реалізації цієї можливості користувач може використовувати деякі зазначені вище функції і функції суто щодо роботи з документами.

Функція «Рахунки клієнтів», окрім перегляду стану рахунків, дає користувачу можливість також за окремим рахунком клієнта зробити розподіл коштів на фінансування, набрати платіжні документи, зробити внутрішнє перерахування з одного КЕКВ на інший та ввести планові показники.

Функція «Розподіл» використовується для розподілу бюджетних коштів на фінансування розпорядником вищого ступеня між підлеглими йому установами (Додаток У.1).

«Платіжні документи» (Додаток У.2). У системі АС «Казна-Видатки» є шість типів платіжних документів:

– 3100 Платіжне доручення (видатки, зовнішній платіж) - використовується для перерахування коштів в інші банки, тобто МФО одержувача не дорівнює МФО вашого банку (Додаток У.2.1);

– 3200 Платіжне доручення (видатки, внутрішній платіж) - використовується для проведення видатків на видаткові рахунки, відкриті в системі АС «Казна». Ця операція виконується із зазначенням видаткового КЕКВ. Гроші знімаються у клієнта із зазначеного КЕКВ, а зараховуються іншому клієнту на КЕКВ 0000 (Додаток У.2.2);

– 3300 Платіжне доручення (фінансування, внутрішній платіж) - використовується для проведення фінансування з транзитного рахунку або з особового рахунку розпорядників бюджетних коштів вищого рівня на особовий або реєстраційний рахунок розпорядників нижчого рівня із зазначенням КЕКВ;

– 3400 Платіжне доручення (повернення фінансування, внутрішній платіж) - використовується для повернення фінансування розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня до розпорядників бюджетних коштів вищого рівня із зазначенням КЕКВ. Зворотний до типу документа 3300;

– 3500 Платіжне доручення (сплата податків, внутрішній платіж);

– 3600 Платіжне доручення (перерахування коштів, внутрішній платіж).

Залежно від обраної функції або типу документа будуть автоматично заповнені деякі реквізити цього документа та сформуються бухгалтерські проведення.

«Перерахування з КЕКВ на КЕКВ». Цей пункт використовується для перерахування коштів з одного КЕКВ на інший у межах однієї групи рахунків клієнта. Ця операція виконується лише в системі АС «Казна-Видатки» (Додаток У.3). Різні види операцій використовуються для різних типів перерахувань:

– 7100 Перерахування фінансування з КЕКВ на КЕКВ - використовується в тому разі, коли необхідно перерахувати помилково зараховане фінансування з одного КЕКВ на інші;

– 7200 Відновлення касових видатків - за повернення платіжного доручення (рахунок одержувача невірний чи закритий або з інших причин) кошти клієнту зараховуються на КЕКВ 0000. У цьому разі необхідно відновити касові видатки з КЕКВ 0000 на КЕКВ з якого було здійснено видатки;

– 7300 Надходження - всі надходження спеціального фонду зараховуються на КЕКВ 0000. Щоб провести видатки, необхідне передусім ці кошти перерахувати з КЕКВ 0000 на конкретний КЕКВ типом документа 7300;

– 7400 Виправлення помилкових касових видатків - у разі, коли кошти було помилково списано не з того КЕКВ, є можливість типом документа 7400 перенести касові видатки з одного КЕКВ на інший;

– 7500 Внутрішні касові видатки - у разі, коли кошти було списано з КЕКВ 0000, є можливість типом документа 7500 провести касові видатки з видаткового КЕКВ. При цьому кошти повернуться на КЕКВ 0000.

«Виправляючі проведення». Ця функція використовується для виправлення помилок, які були раніше допущені у проведенні платежів клієнтів, занесенні планових показників і для корегування звітності (Додаток Ц).

«Імпорт документів». Документи, які повинні бути проведені в системі АС «Казна-Видатки», можуть бути сформовані в інших АІС (АІС бухгалтерського обліку бюджетних установ, ІС «Мережа» та інших програмних продуктах). Для усунення ручного опрацювання документів, зменшення кількості помилок у повторному наборі документів з первинних паперових носіїв, зменшення витраченого робочого часу на опрацювання платіжних документів за великої їх кількості, використовується ця функція системи (Додаток Ш). Пункт «Імпорт документів» призначений для імпорту DBF-файлів, сформованих у сторонніх програмах. Дозволяє імпортувати платіжні доручення, юридичні та фінансові зобов'язання клієнтів, документи з внесення планових показників, мережу установ. Після опрацювання імпортованих документів вони знаходять своє відображення на рахунках клієнта.

«Мої документи». Ця функція дає змогу провести повторній контроль документів після їх первинного набору. Тобто всі набрані цим користувачем документи перед відправкою їх до системи «Клієнт-Банк» на оплату можуть бути ще раз звірені з первинними документами за допомогою цієї функції. Можна видалити непотрібний документ або відправити пакет документів на оплату.

г) Функції формування звітності.

Пункт «Звітність по клієнту» призначена для перегляду звітності по конкретній установі, такої як «Картка фінансових зобов'язань», «Звіт про використання кошторису», «Звіт про надходження та використання коштів», «Звіт про фінансові зобов'язання» та інші (Додаток Щ).

«Звітність». Одна з головних функцій у системі, яка дозволяє формувати звітність про виконання державного та місцевих бюджетів за видатками, затверджену нормативними актами Державного казначейства України, та різноманітні довідки, які допомагають у роботі. Пункт «Звітність» призначений для перегляду, друку звітності та формування DBF - файлів звітності (Додаток Ю).

Уся звітність формується і зведена, і в розрізі окремих бюджетів і територій, а також на будь-яку дату, в розрізі всіх балансових рахунків або за окремим, у розрізі бюджетних установ і в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Велика кількість звітності дає можливість не тільки своєчасно проводити видатки розпорядників бюджетних коштів та їх фінансування, а й своєчасний контроль за правильністю спрямування видатків, оперативно перерозподіляти кошти державного бюджету між регіонами, одержувати звітність у різних розрізах про обсяги фінансування, проведені видатки, одержані бюджетними установами доходи, контролювати виконання кошторису, планів асигнування, бюджетного розпису.