Рівень інвестицій впливає на обсяг національного доходу суспільства; від його динаміки буде залежати безліч макропропорцій у національній економіці країни. Кейнсіанська теорія особливо підкреслює той факт, що рівень інвестицій і рівень заощаджень визначається багато в чому різними процесами й обставинами.

Інвестиції в масштабах країни визначають процес розширеного відтворення. Будівництво нових підприємств, а, отже, створення нових робочих місць залежать від процесів інвестування, або капіталоутворення.

Інвестиції підрозділяються на фінансові, реальні (прямі) і інтелектуальні. Фінансові інвестиції - вкладення у фінансові інститути, тобто вкладення в акції, облігації й інші цінні папери, випущені приватними компаніями або державою. Реальні інвестиції - вкладення приватної фірми або держави у виробництво продукції. Інтелектуальними інвестиціями є вкладення в підготовку кадрів, передача досвіду, ліцензій і ноу-хау, спільні наукові розробки.

Основною ознакою, за якою інвестиції поділяються на окремі форми, є об'єкт вкладення капіталу. За цією ознакою, згідно зі світовою економічною теорією, інвестиції поділяються на реальні та фінансові. Тому передусім слід відзначити помилковість віднесення до форм інвестицій реінвестиції, які характеризують не об'єкт вкладення капіталу, а процес використання доходу, отриманого від інвестиційних операцій (у процесі реінвестицій, згідно з цим же законом, інвестиційний доход може бути використано на здійснення як капітальних, так і фінансових інвестицій).

Ефективність розробленої інвестиційної стратегії підприємство має оцінити за такими критеріями:

7. погодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства.

8. внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії;

9. погодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем;

10. реалізація інвестиційної стратегії з врахуванням наявного ресурсного потенціалу;

11. прийнятність рівня ризику, пов'язаного з інвестиційною стратегією;

12. результативність інвестиційної стратегії.

Підприємства повинні прагнути до підтримки чи поліпшення своїх конкурентних позицій, для цього необхідний пошук перспективних інвестиційних напрямів.

Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають капітальні інвестиції. За допомогою капітальних інвестицій відтворюються на простій і розширеній основі основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальна основа для підвищення продуктивності живої праці на базі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Завдяки капітальним інвестиціям реалізуються досконаліші форми суспільної організації виробництва: його спеціалізація, кооперування і комбінування. Управління капітальними інвестиціями нерозривно пов'язано з впровадженням інновацій. Активізація інноваційної діяльності потребує нових форм та методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку.

Метою управління капітальними інвестиціями ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» є вибір найефективніших інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага приділяється вибору інвестиційних проектів, що здійснюється на основі оцінки їх ефективності при забезпеченні послідовності проведення аналізу.

У процесі прийняття інвестиційних рішень щодо реалізації окремих з альтернативних проектів ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» вирішальну роль відіграє оцінка їхньої ефективності. З метою отримання результатів такої оцінки за кожним з проектів, що розглядаються, проводиться відповідний фінансовий аналіз. У процесі такого аналізу зіставляють між собою ефект та витрати за кожним проектом, що розглядається, з урахуванням рівня інвестиційних ризиків за ними.

Фінансові інвестиції ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» є активною формою ефективного використання тимчасово вільного капіталу. До традиційних активів відносяться акції і облігації. Саме вони є основними інструментами формування капіталу ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс».

Список літератури

1. Кузьмович О. Інвестиційні ресурси: наукова полеміка // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 65. - Чернівці, 2000. - С. 62-68.

2. Ватаманюк З., Ватаманюк О. Вступ до економічної теорії. Курс лекцій. Частина 1 (друге, доповнене видання). - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 386 с.

3. Белошапка А.И. Стратегия достижения целей в бизнесе: теория и практика. - Днепропетровск: Пороги, 2003. - 798 с.

4. Маргіналізація населення України (колективна монографія) / За заг. ред. В.В. Оникієнка. - К.: НЦ ЗПР НАН і Мінпраці України, 1997. - 191 с.

5. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К., 1996. - 240 с.

6. Бочаров В.В. Методы финансирования инвестиционной деятельности предприятий

7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К., 1995. - 448 с. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 345 с.

8. Краткий словарь-справочник /Под ред. Ю.М. Малыгина. - М., 1991. - 94 с.

9. Павлов О.Л. Менеджмент, Харків, Фактор, - 2004, 490 с.

10. Кондратов Н.П. Фінансовий менеджмент, Харків, Фактор, - 2003, 480 с.

11. Шеремет. А.Д. Управлінський облік, Москва, ІД ФБК-ПРЕСС, - 2004, 510 с.