Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвестування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій

з дисципліни «Фiнанси»

на тему: «Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвестування?»

Виконала студентка

Біленко Тетяна Вікторівна

Київ КНЕУ 2015

Зміст

1) Аналіз статті: Наталії Яресько “Галузеві перспективи для інвестування в Україні”

2) Погляд в майбутнє за даними аналізу

3) Аналіз особливостей інвестиційної привабливості економіки України в умовах формування глобального економічного простору

4) Ризики інвестування, або чому іноземці відмовляються інвестувати в Україну?

5) В які ж галузі все ще інвестують?

6) Інвестиційна привабливість України

1) Аналіз статті: Наталії Яресько “Галузеві перспективи для інвестування в Україні”

В які галузі інвестувати?

Спочатку охарактирезуємо основні ідеї статті,з якими я погоджуюсь.

Horizon Capital шукає конкурентне середовище, де бізнес може показати себе своїми брендами, якісними товарами/послугами, дистрибуцією, а ми у свою чергу можемо своїми навичками, фахівцями та бізнес-стратегіями вивести підприємство у лідери.

При виборі підприємств ми звертаємо увагу, перш за усе, на найбільші галузі (за показником обороту). Тут варто виокремити два типи галузей - ті, що монополізовані, та більш конкурентні, де є багато різних гравців. На мою думку це найбільш правильний підхід.

Привабливою з цих галузей для інвестування є Інтернет-торгівля - галузь, яка надзвичайно швидко зростає (особливо рітейл), тому що усе більше людей в країні освоює всесвітню мережу взагалі і люди усе більше довіряють здійсненню покупок через Інтернет. А ще п'ять років тому українці боялися вносити свої особисті дані або дані кредитних карт. Інтернет-торгівля розвивається через розвиток інших галузей, зокрема фінансової. Цілий світ добре відчуває цю галузь, і у світі є дуже багато потенційних покупців, яких поки що немає в Україні. А усе тому, що вони розцінюють нашу країну як малий ринок. З часом і ростом він їх таки зацікавить.

Торгівля одягом та взуттям - галузь, яка не достатньо насичена з точки зору споживання, особливо для середнього класу. В Україні є чимало бутиків, але середній клас має обмежений вибір для купівлі одягу в країні. Знаючи скільки українці витрачають на одяг та взуття, це важливий фактор. Є чимало міжнародних роздрібних брендів, які поки що не зайшли в Україну, а український ринок (45 млн. людей) для поширення їхніх брендів є дуже перспективним. Причина, чому вони ще зайшли в Україну, полягає у проблемі з нерухомістю. Україна відома за кордоном тим, що для роздрібної торгівлі тут нелегкі умови. Тому якщо б хтось створив тут потужну мережу, то покупці б на таку компанію однозначно знайшлися б.

Дивно, що серед будівельно-господарчих гіпермаркетів, які освоїли ринок України, лише українські бренди - Епіцентр та Нова Лінія. Думаю, що вони готуються на продаж для європейських компаній. Цей ринок потребує великих оборотних коштів, щоб тримати асортимент для приваблення клієнтів.

Приватні медичні послуги досить новий напрямок для України. Створюються клініки, але вони мають переважно 1-3 філії. Поки що ніхто не продемонстрував ринку, що можна створити цілу мережу, наприклад, в містах мільйонниках і що можна ефективно управляти цією мережею. Дуже часто в Україні клініки будуються під брендом одного лікара, але треба розуміти, що “Лікар Х” може бути лише в одному місці і коли він відкриває другу клініку, то він не буде одночасно в двох закладах. Замість того, щоб будувати бренд компанії, вони розвивають бренд лікаря. Друга проблема, через яку цей напрямок не розвивається, - відсутність розвинутого ринку приватного медичного страхування. В Східній Європі розвиток приватних медичних клінік - це один з бумів після входу Польщі, Угорщини та інших країн в ЄС, де прямі інвестиції пішли в цей сектор. Треба розуміти, що люди завжди витрачають гроші на медичні послуги, яким би не був економічний цикл - позитивний чи негативний.

Деякі українські підприємства з виробництва питної води у пляшках працюють краще, ніж іноземні. Це дуже роздріблений і фрагментований ринок. Слід пам'ятати, що такі стратеги як Coca-Cola чи Pepsi можуть легко увійти у цю галузі і використати усі свої потужності, зокрема дистрибуцію.

Стосовно виробництво молока та молочних продуктів думки різні. Можливості є, тому що цей ринок на сьогодні дуже фрагментований. Бажання інвесторів інвестувати у виробництво молока слабке, тому що період окупності інвестицій не менше шести років, і тому що в країні немає достатньо молока, ціна на яке зростає з кожним роком. Попит на молочні продукти великий, і вона роздріблена до такої міри, що можна запустити успішні бренди.

Рис. 1

З імпортерами рибної продукції ситуація схожа.

Виробництво будівельної та гірничо-видобувної техніки є привабливою для інвесторів, тому що сама машинобудівна галузь України є конкурентоздатною - ми маємо поруч метал і досвід у цьому напрямку. Але в додаток до цього, ми маємо спад у цій галузі протягом останніх років.

Стосовно будівельних матеріалів є різні підходи. Деякі в цих галузях вже працюють і працюють на великих потужностях. Але бренди дуже роздріблені. З іншої сторони, останні двадцять років для виробників не були приємними, і хоча їхні бренди не відомі у світі, вони конкурентноздатні. Їх варто підтримати.

Зможу навести досить вдалий приклад “Шостка” - це чудовий приклад, як можна створити додану вартість.



Рис. 2

Підприємство виробляло якісний сир, але воно все експортували оптом в Росію. Ще за радянських часів люди знали, що cир від “Шосткінського сирзаводу” якісний і має свій бренд. Ми просто використали цей історичний бренд і відійшли від опту, скориставшись розвитком дистрибуційних мереж. Через декілька років після інвестиції, представили це підприємство декільком покупцям, і французьку компанію Bell привабила дана пропозиція - вони побачили якість продукту, хорошу дистрибуцію і можливість доповнити продуктову лінійку заводу своїм асортиментом. Коли розвивали цей завод, ріст у галузі виробництві молочних продуктів був не менше 20-30% щороку. Такого росту у Франції Bell не знайшла б ніколи. А тут вони могли стати другим чи третім гравцем досить швидко. В місті Шостка (Сумська обл..) немає аеропорту і туди не так легко дістатися, тому це не перше місце, куди французький інвестор буде вкладати кошти, але якість підприємства, команда, прибутковість, прозорість і ріст у майбутньому таки переконали французів.

2) Погляд в майбутнє за даними аналізу

У майбутньому я передбачаю, що в Україні буде складно працювати. Легко точно не буде. Але для розумних інвесторів, які працюють тут, на місці, з надійними українськими партнерами, я думаю, що можливостей буде більше, ніж було п'ять років тому.

Фінансовий інвестор з Лондону, Нью-Йорку чи навіть Москви не може управляти своїми активами правильно на великій відстані, тому треба мати близькі відносини зі своїми партнерами і управлінцями та бути на місці для вирішення і запобігання можливим проблемам. Кілька моїх думок стосовно розвитку ситуації в майбутньому:

· Можливості для інвестування за розумною вартістю зростатимуть.

· Дефіцит капіталу на ринку продовжуватиметься. На ринку дуже мало капіталу, тому ті, хто володіють капіталом, мають набагато ширше коло можливих партнерів. У 2005-2006 роках українські підприємства мали багато можливостей для залучення фінансування (приватне розміщення, кредитні ресурси, хеджфонди), а сьогодні цих ресурсів менше. Той, хто матиме “терпеливий” капітал і працюватиме з українськими партнерами, знайде своє місце на Україні.

· Міжнародні фінансові установи та експортні кредитні програми відіграватимуть основну роль. Коли комерційні банки не готові кредитувати у великих розмірах, тільки міжнародні фінансові установи залишаються як останні кредитори і, більше того, у них політика така, що вони повинні щось робити в Україні, отже це треба використовувати.

3) Аналіз особливостей інвестиційної привабливості економіки України в умовах формування глобального економічного простору

Я вважаю що, соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від створення сприятливого інвестиційного клімату, оскільки саме інвестиції є одним з найважливіших елементів, на чому ґрунтується економіка і добробут держави, розвиток виробництва, підприємництва і бізнесу.

Неоднорідність інвестиційного простору України є однією з особливостей її економіки. Висока інвестиційна привабливість є ключовим фактором підвищення конкурентоспроможності країни, забезпечення високих і стійких темпів економічного зростання. Проблема формування стабільного інвестиційного клімату, розширення функцій держави у забезпеченні припливу інвестицій в українську економіку та їх раціонального використання надзвичайно актуальна і важлива. Одним з ключових завдань, що стоять зараз перед українською владою, є підвищення інвестиційної привабливості держави.

У сучасних умовах залучення інвестицій сприяє розвитку економіки, впровадження нових технологій, оновленню зношених основних виробничих фондів, створенню нових робочих місць та інших важливих складових сприяють розвитку країн, їх регіонів і галузей. Прагнення до відкритості економіки, підвищенню конкурентоспроможності національного виробництва, завоювання довіри на світовому ринку, участі в міжнародному фінансовому обміні обумовлює необхідність створення умов для залучення іноземних інвестицій.

Вагомою причиною низької інвестиційної привабливості української економіки для системних іноземних інвесторів можна вважати наявність величезного тіньового сектору в Україні, який нині дорівнює, за різними даними, від 20 до 35% ВВП. Дається взнаки і негативний міжнародний імідж України, який склався внаслідок відсутності масових «успішних» інвестиційних історій, які б могли слугувати засобом реклами національного інвестиційного клімату. Реалізація усіх капіталомістких проектів, що реалізувалися під егідою держави (будівництво каналів, продуктопроводів, автомагістралей, мостів, виробництво літаків та ін.), супроводжувалися запеклими фінансово-економічними конфліктами.

Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2013 року становив 58,2 млрд.дол. США, що порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 64,8 раза більше та складає 1283,6 долара у розрахунку на одну особу населення .

Із 136 країн світу надійшли інвестиції в економіку України. Основними країнами-інвесторами були Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Вірґінські Острови (Брит.), Франція, Швейцарія та Італія (майже 83% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України). Порівняно з 1996 роком зі складу десяти найбільших за обсягами інвестування країн вибули США, Ірландія, Бельгія та Польща.

На мою думку Україна має безліч переваг для інвестування тож перерахую їх:

1. Високий рівень науково-дослідних розробок у багатьох галузях науки і техніки та наявність значного науково-технічного потенціалу. В країні налічується більш ніж 2 тис. вчених та інженерів на 1 млн мешканців, що, за оцінками ІАА, дає їй 22-гу позицію в рейтингу 88 країн світу. Дослідження конкурентоспроможності України, здійснене компанією І. Е. Ашіїп Аззозіаіез (ДАА), показало, що Україна належить до 3 % найбільш освічених націй у світі (серед 133 країн).

2. Оплата праці в Україні є набагато нижчою, ніж у високорозвинених країнах;

3. Український ринок величезний (близько 46 мільйонів споживачів) і швидко зростає. Останніми роками в Україні спостерігається динамічне зростання роздрібної торгівлі. Цьому сприяє загальне пожвавлення економіки, вихід "на світло" частини тіньового сектора, зростання доходів населення та швидке поширення механізмів продажу товарів у кредит;

4. Добре розвинена інфраструктура -- трубопроводи, транзитні термінали, залізниці і автомобільні дороги, мережі електропередач, морські порти.

5. Вигідне географічне розташування (між Європою й Азією, між Північчю й Півднем Європи) та безпосередній кордон з Європейським Союзом. Достатньо стабільні виробничо-технічні зв'язки з підприємствами країн СНД, Балтії, які склалися в попередні роки і зберегли своє значення в період ринкової трансформації механізму взаємного співробітництва.

6. Значні запаси багатьох видів сировинних ресурсів (вугілля, залізна та марганцева руди, сірка, ртуть, титан, уран, граніт, мармур, мінеральні солі, гіпс, алебастр тощо) і відповідну добувну та транспортну інфраструктуру;

7. 60% чорноземів усього світу створюють передумови для агробізнесу;

8. Український корпоративний податок та податок на прибуток фізичних осіб найнижчі в Європі (з можливістю переходу на єдиний податок);

9. Законодавство в сфері захисту навколишнього середовища в кілька разів ліберальніше, ніж законодавство високорозвинених країн;

10. У 2008 році Україна вступила до Світової організації торгівлі;

11. Український клімат дуже сприятливий для ведення будь-якого бізнесу (немає торнадо, цунамі, посухи, небезпечних комах, природних катастроф).

При здійсненні комплексної оцінки інвестиційного клімату, слід орієнтуватися не тільки на висновки міжнародних рейтингових агенцій, а перш за все на макроекономічну динаміку та стан конкретних ринків, на яких працюватиме інвестор (регіональний, галузевий, ринок конкретного товару чи послуги тощо) .

До головних причин, що стримують розвиток інвестиційної діяльності в Україні можна віднести:

- високі ставки мита, непорозуміння при визначенні митної вартості товарів та інших митних бар'єрів;

- відсутність єдиної стратегії та планів щодо заохочення інвестицій;

- політична, законодавча та економічна нестабільність в Україні;

- відсутність певних гарантій захисту для іноземних інвесторів від боржників і недобросовісних партнерів, впевненості у подальшому співробітництві під час економічних змін в законодавстві або під час кризи;

- невисокий рівень розвитку інфраструктури;

- низька продуктивність економіки;

- недосконале законодавство в сфері інвестування, що спричинює цілий ряд проблем для іноземних інвесторів;

- наявність корупції, рейдерства на підприємствах та бюрократизму в державних органах України.

Інвестиційна привабливість України залишається низькою (рис. 2.), оскільки інвестиційний клімат в Україні є досить ризикованим. Занепокоєння у інвесторів викликають три ключові області: прозорість ведення бізнесу, політична стабільність, а також взаємодія з державними органами. Україна пропонує інвесторам швидкі темпи зростання, природні ресурси, розвинену телекомунікаційну інфраструктуру, новий ринок і кваліфіковані кадри за помірною ціною. Якщо інвестиційний клімат в країні покращиться, цікаві можливості, які відкриваються в Україні, безсумнівно, привернуть в країну більшу кількість проектів.

Рис. 3

Серед основних негативних змін в інвестиційному кліматі протягом останніх місяців зазначено: не підписання Угоди про Асоціацію - 42% та адміністративний та економічний тиск на бізнес - 38%, корупція - 20%.

Незадовільна диверсифікація джерел залучення прямих іноземних інвестицій в Україну по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності економіки України від політики кількох країн - основних інвесторів.

Отже, з проаналізованої статті можна зробити висновок що:Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні. За підсумками рейтингу Світового банку «Doing Business-2014» Україна піднялася на 28 позицій порівняно з «Doing Business-2013» та посідає 112-е місце. Україну визнано країною, що досягла найкращих результатів щодо покращення регуляторного середовища серед усіх країн світу у 2012/2013 році . Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено. З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», який визначає особливості оподаткування ввізним митом суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток до 2017 року та звільнення від сплати ввізного мита .

Чотири кроки до сталого розвитку в майбутньому:

- зменшення адміністративних бар'єрів за рахунок зниження рівня бюрократії та підвищення ефективності законодавства та прозорості системи регулювання підприємницької діяльності;

- підвищення інвестиційної привабливості регіонів за рахунок забезпечення більш збалансованого розвитку західної та східної частин країни, реалізації державних програм з розвитку регіонів та розроблення програм, що враховують регіональні особливості, для більш активного залучення інвесторів;

- вдосконалення бізнес-освіти за рахунок проведення інноваційних програм спільно із зарубіжними університетами та розширення списку спеціальностей, за якими ведеться навчання на факультетах бізнесу.

4) Ризики інвестування ,або чому іноземці відмовляються інвестувати в Україну?

Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент наша держава не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. При розрахунку індексу глобальної конкурентоспроможності України, беручи до уваги розвиток таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоров'я, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційну сферу, наша держава, згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься у Звіті про глобальну конкурентоспроможність за 2010 - 2011 Україна знову значно втратила у рейтингу Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), посівши серед 139 країн світу 89 місце. (Минулого року Україна посідала 82 місце серед 133 країн світу).Падіння рейтингу України пов'язано з низькою продуктивністю економіки .

Позитивним для України є рішення с експертів ООН, які відносять Україну до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Водночас представники багатьох іноземних компаній відкрито стверджують, що надходження масштабних інвестицій в Україну ускладнюється відсутністю стабільності навіть на короткий проміжок часу. Унаслідок цього іноземні інвестори займають вичікувальну позицію.

Також до ризиків, що стримують інвестування можна віднести:

1) Змінюване законодавство, залишається невирішеним земельне питання.

2) Корупція. Україна з показником 2,4 бала (з 10 можливих) посіла 134 місце за рівнем корупції серед 178 країн світу в рейтингу за 2010 рік. Про це свідчать результати дослідження групи Transparency International .

3) Рейдерство - захоплення контролю над підприємством будь-якими способами, що включають підкуп менеджерів компаній, що поглинаються, чиновників і суддів, підробку документів і судових рішень, відверто кримінальні силові методи, силове захоплення .

5) В які ж галузі все ще інвестують?

Незважаючи на це деякі галузі все ж залишаються привабливами для інвестування. Найбільшою популярністю користуються галузі, які переживають піднесення і зорієнтовані на внутрішнє споживання. До найбільш привабливих галузей як об'єкта для інвестицій іноземного капіталу в Україні відносяться банківська сфера і страхування, зв'язок. Найбільшими інвесторами є Кіпр, Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Польща.

Фінансовий сектор є привабливим для зовнішнього інвестора завдяки вищим порівняно з європейськими країнами процентним ставкам і значним темпам динаміки банківської діяльності. Іноземна присутність у вітчизняних фінансових установах з кожним роком зростає: за 2006-2007 роки на український банківський ринок вийшло 12 нових серйозних іноземних контрагентів, серед яких «UniCredit» (Італія), «Reiffeisen» (Австрія), «BNP Paribas» (Франція), «Erste» (Австрія) .

Певні перспективи має сфера високих технологій. У світі існує нестача кваліфікованих кадрів, а в Україні у наявності гідна освітня база для побудови експорто-орієнтованого IT-бізнесу. У найближчому майбутньому Україна може стати для Європи рентабельним виробничим цехом, а також лідером у залученні інвестицій в електронну промисловість.

Підготовка до проведення фінальної частини футбольного чемпіонату «Євро-2012» окрім розвитку власне спортивних об'єктів потребує вкладення капіталу у транспортну й туристичну інфраструктуру. Таким чином створюються передумови для співпраці державного та приватного капіталу, в рамках якої держава виступає флагманом інвестування, подаючи інвесторам сигнал щодо перспективності вкладення коштів у певну галузь або сектор. Ця схема є досить привабливою для іноземних інвесторів і може, по-перше, привернути увагу до нашої економіки, а, по-друге, створити умови для напрацювання цінного досвіду співпраці вітчизняного й іноземного капіталу в цілому ряді галузей .

Необхідні зазначити, що однією з передумов успішної інвестиційної діяльності є низький рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Для цього необхідні, по-перше, контроль за доходами та видатками бюджету, а по-друге, розв'язання проблем боргового тягаря. Також доцільно було б розробити механізм переливу фінансових ресурсів з галузей, де вони є у відносному надлишку, у галузі, де є потреба в капіталі.

Слід також запровадити просту і зрозумілу систему оподаткування, яка б передбачала формалізований, а не індивідуальний (з урахуванням бізнес-інтересів) характер стягнення податків, ввести передбачити державну фінансову підтримку, цільові субсидії та податкові пільги для іноземного капіталу .

Для стимулювання внутрішніх інвестицій, які є також невід'ємною складовою інвестиційної привабливості України, є виправданим надання пільг малому та середньому бізнесу, запропонування до реалізації вже розроблених інвестиційних проектів, що потребує створення спеціальних інформаційно-економічних підрозділів на рівні регіонів.

Висновок. Отже, для підвищення інвестиційної привабливості держави перш за все необхідно зменшити ризики, що стримують вкладення коштів. Також доцільним є посилення контролю за доходами та видатками бюджету, розв'язання проблеми боргового тягара, ведення раціональної податкової політики, надання пільг малому та середньому бізнесу. Підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості економіки повинно стати стратегічним завданням. Стан виробничих фондів в Україні незадовільний, і країна Україна стоїть на порозі техногенної катастрофи. Її інфраструктурні галузі настільки застаріли, що ігнорувати цей факт більше неможливо. Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України. Це одне з пріоритетних завдань економічної політики держави, про що свідчать затвердження концепції Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008-2011 роки і створення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України, до складу якого входять представники провідних компаній.

6) Інвестиційна привабливість України

Кожний інвестиційний проект має свою конкретну спрямованість і може з найбільшою ефективністю бути реалізований у тих регіонах України, де для цього є найкращі умови (вигідне географічне положення, природно-ресурсний потенціал: мінеральні ресурси, земельні ресурси, рекреаційні ресурси. На мою думку викликає оптимізм те, що країни, розпочавши з приваблення іноземних інвестицій в такі низькотехнологічні галузі промисловості, як текстильна і швейна (так звані «потогінні» галузі), залучають зараз інвестиції в промисловість високих технологій.

Шлях від низьких до високих технологій показує, що країни, які пройшли його стали зараз одними з головних міжнародних експортерів (в тому числі високотехнологічних товарів). Незважаючи на те, що вони не дуже покладались на іноземні інвестиції, вони все ж проводили політику, дуже подібну тій, яка необхідна для залучення іноземних інвестицій і створення доброї експортної бази. Цей досвід може бути добрим уроком для країн, які зараз прагнуть отримати іноземні інвестиції. Говорячи просто, вони повинні створити і підтримувати умови, які б стимулювали приватні інвестиції, як внутрішні, так і іноземні. Приватне інвестування буде відбуватись тоді, коли для цього є необхідні передумови.

Хоча внутрішні інвестиції є необхідними для економічного росту і розвитку,- в більшості країн, що розвиваються їх буде недостатньо для фінансування цього росту. Приймаючи до уваги скорочення традиційних джерел зовнішнього фінансування, брак національного капіталу можуть заповнити іноземні інвестиції. Іноземні інвестиції будуть одним з вирішальних факторів в світовій економіці сьогодні та завтра. Останні події, такі як створення НАФТА та ЄС, свідчать про жорстку конкуренцію за ринки розвинутих країн. В результаті цього ТНК будуть намагатись створити нові ринки для своїх послуг та товарів. Країни, що розвиваються, які будуть проводити розумну політику, будуть мати всі можливості, щоб скористуватись цими тенденціями і отримати іноземні інвестиції, котрі виведуть їх на шлях до процвітання

Передумовами формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату є:

1) Вигідне географічне положення. Воно визначається розташуванням країни в центрі Європи, на перехресті торговельних шляхів.

2) Природно-ресурсний потенціал.

Україна має різноманітні природні ресурси, переважна більшість яких вже давно і добре вивчена та використовується досить інтенсивно. Інвестиційне значення в Україні мають три види природних ресурсів: мінеральні, земельні й рекреаційні.. У дефіциті перебувають паливні ресурси (нафта, газ, торф), хоча є поклади кам'яного і бурого вугілля.

Нерезиденти готові відкривати підприємства й виробництва не тільки в Києві (де дорога земля, вищий рівень оплати праці, висока орендна плата, а також жорсткіші санітарно- екологічні заборони), а й у Київській області, поблизу Києва. Приклад: діяльність заводу безалкогольних напоїв компанії «Кока-Кола Аматіл Україна» 4) Освічена робоча сила - в Україні дуже високий інтелектуальний і професійний рівень працівників. 5) Надлишок населення працездатного віку, не зайнятого в економіці України.

Кожний інвестиційний проект має свою конкретну спрямованість і може з найбільшою ефективністю бути реалізований у тих регіонах України, де для цього є найкращі умови. До того ж оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів України мають бути безпосередньо пов'язані з державною регіональною політикою, метою якої є забезпечення розвитку окремих регіонів з урахуванням таких факторів, як раціональне використання різноманітних економічних можливостей кожного з них.

Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

1. Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

2. Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, авто та літакобудування.

3. Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів

До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс.

Таким чином потенційно Україна може бути однією з провідних країн застосування прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована й водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої .На мою думку без цього практично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу .

іноземний інвестування економіка капітал

Список використаних джерел

1. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України / Державна служба статистики

2. Переваги інвестування в Україну / Портал мерій України

3. Носова О.В. Інвестиційний клімат в Україні: основні напрями поліпшення / О.В.Носова // Стратегічні пріоритети. - 2011. - № 1. - С. 59-65.

4. Інвестиційний клімат в Україні / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

5. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205

6. Концепція державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки

7. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. - 2008. - № 3 (148). - С. 79-93.

8. Даниленко А.А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з ЄС (у контексті розширення Євросоюзу на Схід)// Фінанси України. - 2008. - № 1 (146). - С.127-137.

9.Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні / І.В.Драган // Фондовий ринок. - 2010. - № 4. - С. 22-27.

10. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні// Фінанси України. - 2008. - № 11 (156). - С. 65-74

11. Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного форуму

12. The global corruption barometr report 2009.

13. Державне агентство України з інвестицій та розвитку

14. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. посіб.- К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.-376с.

15. Мельник В.В., Козюк В.Л. Міжнародна інвестиційна діяльність. Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003.-249с.

16. Лучко М.А. Прямые иностранные инвестиции: движение и значение.// Экономист. 2003. - №3. С. 22-32. 17. Сорокін О. М. Участь України в міжнародних інвестиційних процесах// Фінанси України. 2001. №1. С. 11-16.

18. Тарасевич Ю.С. Рейтинг країн за інвестиційною привабливістю // Українська інвестиційна газета. 2001. 20лютого. №8. С.25-34.

19. Татаренко Н.О., Поручник А. М. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч. посіб.- К.: КНЄУ, 2000. - 160с.

20. Федоренко В.Г. Інвестиційна привабливість України// Інвестиції.- 2004. №21. С.23-26.

21. Циганов С.В. Інвестиційні процеси// Фінанси України.- 2002. №12. - с.39-46.

22. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть/ А.С. Філіпенко, В.С. Будкін та ін. - К.: Либідь, 2002. - 470с.

Размещено на Allbest.ru