Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства

Описуваний метод розрахунку платежів по лізингу базується на групуванні поточних витрат:

- експлуатаційні витрати;

- податки, що включаються до складу витрат;

- податки, зараховують на фінансові результати.

При обгрунтуванні обсягів лізингових платежів, враховується ряд специфічних параметрів лізингового договору:

- частка авансового платежу;

- термін договору;

- періодичність лізингових платежів;

- річна норма амортизаційних відрахувань;

- коефіцієнт прискорення амортизації [8].

Чистий дохід - ключовий показник пропонованого методу. Позитивне значення цього показника забезпечує беззбитковість діяльності лізингодавця. Основним співвідношенням методу беззбитковості є наступне рівність:

, (1.9)

де чистий дохід;

чистий прибуток лізингодавця;

амортизаційні відрахування;

виплати по кредиту.

Розрахунки можуть виконуватися як на весь термін лізингу, так і на окремі часові інтервали. Дані метод обгрунтовує беззбитковість лізингу для лізингодавця, але ефективність лізингу для орендаря не приймається в розрахунок.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт» будівельний альянс» зареєстровано у квітні 2003 року.

Основним завданням компанії є будівництво житла та офісних будівель в місті Харкові. Будівництво здійснюється з використанням імпортного високопродуктивного обладнання, раціональних технологій каркасно-монолітного житлового будівництва і системних підходів в управлінні персоналом.

До групи компаній входять наступні підприємства, що працюють на ринку будівництва житлової та будівельної нерухомості:

- ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» головне підприємство (будівництво житлової, комерційної та промислової нерухомості, майнові права на землю);

- ТОВ «Укрместпромпроект» (проектні роботи);

- ТОВ «Токмацький кар'єр» (видобуток і виробництво щебеню);

- ТМ «Харківбетон» (виробництво асфальту, бетонних сумішей, виробів з бетону);

- ТОВ «СК Інтербуд» (будівництво автодоріг, прокладка інженерних мереж та роботи з благоустрою);

- ТОВ «Технобудсістема» (ремонтно-будівельні роботи, інжиніринг);

- ТОВ «Західевробуд»;

- ТОВ «БМУ-3»;

- ТОВ «Жилсервіс» (експлуатація побудованих житлових будинків і комерційної нерухомості).

Основною особливістю будівель, що зводяться компанією, є наявність у них безригельного каркаса, який повною мірою дозволяє реалізувати різноманіття архітектурно-планувальних рішень для об'єктів будівництва різного призначення. У зіставленні з широко поширеними в минулому великопанельними і безкаркасними будівлями з несучими стінами, багатоповерхові будівлі з безригельного каркасом має такі переваги:

- можливість поліпшеної і вільного планування квартир і офісних приміщень;

- можливість гнучкої зміни ліній фасаду будівлі, формування уступів, западин, тупих і гострих кутів;

- можливість зміни висот поверхів як у межах одного поверху, так і по висоті будівлі;

- наявність досить простих конструктивних рішень примикання нових будівель до вже існуючих і можливість гармонійної ув'язки їх архітектурних образів;

- технологічна простота і відносно низькі трудовитрати на зведення будівель;

- мінімізація енерговитрат на опалення будівель.

Фахівці компанії вивчали передовий досвід вітчизняних та закордонних будівельних компаній. Встановлено ділові стосунки з будівельними фірмами і виробниками будматеріалів Німеччини, Австрії, Білорусії, Італії, Польщі, Росії, Словаччини.

Досягнутий нами рівень будівельного виробництва із застосуванням передових технологій і сучасних високоякісних будівельних матеріалів дозволяють виконувати в комплексі будь-які будівельні роботи із забезпеченням їх високої якості в найкоротші терміни.

Для ефективного управління організацією необхідно, щоб її структура відповідала цілям та завданням діяльності підприємства і була пристосована до них. Організаційна структура створює деякий каркас, який є основою для формування окремих адміністративних функцій.

Структура організації встановлює відповідальність підрозділів організації за ретельне дослідження окремих елементів зовнішнього оточення і за передачу до відповідних точок інформації про події, що вимагають особливої уваги.

Під організаційною структурою фірми розуміється її організація з окремих підрозділів з їх взаємозв'язками, які визначаються поставленими перед фірмою і її підрозділами цілями і розподілом між ними функцій. Організаційна структура передбачає розподіл функцій і повноважень на прийняття рішень між керівними працівниками фірми, відповідальними за діяльність структурних підрозділів, складових організацію фірми. Проблема вдосконалення організаційної структури управління передбачає уточнення функцій підрозділів, усунення багатоступеневості, дублювання функцій. Основним завданням тут є підвищення ефективності управління [11].

Організація управління на представлена лінійно функціональною структурою управління (рис. 2.1)

Як юридична особа, підприємство діє через свої органи управління відповідно до законодавства та статуту товариства, самостійно визначає структуру органів управління і витрати на їх утримання. Так у структуру апарату управління «Моноліт» входять: збори учасників, генеральний директор, головний інженер, головний економіст, головний бухгалтер, заступник директора з постачання і збуту, директор з економіки, юрисконсульт, а інші структурні одиниці відносяться до виробничої групі працюючих.

Вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників. Один раз на рік Товариство проводить річні загальні збори. Проведені крім річного Загальні збори учасників є позачерговими.

Одноосібним виконавчим органом є генеральний директор. Строк повноважень генерального директора становить п'ять років. Генеральний директор може переобиратися необмежену кількість разів.

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ «Моноліт»

Контроль за фінансовогосподарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією або обраним загальними зборами аудитором, не пов'язаним майновими інтересами з товариством, особою, що здійснює функції генерального директора, і учасниками товариства.

Генеральний директор, відповідно до чинного законодавства керує всіма видами діяльності підприємства. Організовує роботу й ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів. Забезпечує виконання підприємством завдань, відповідно до встановлених кількісних і якісних показників, всіх зобов'язань перед постачальниками, замовниками і банками. Вирішує всі питання в межах наданих прав і доручає виконання окремих виробничогосподарських функцій іншим посадовим особам [13].

2.2 Динаміка основних техніко економічних показників підприємства

Основні техніко-економічні показники підприємства представленні в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Основні ТЕП діяльності підприємства

Показники	Од. вим.	2011 р.	2012 р.
			Факт	Темп росту, %
1. Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	1034	3409	329,7
2. Середньорічна вартість оборотних засобів	тис. грн	3974	6252	157,3
3. Середньооблікова чисельність працівників	чол.	34	44	129,4
4. Фондовіддача	грн./грн.	2,52	1,41	56,0
5. Фондоємкість	грн./грн.	0,4	0,7	175
6. Фондоозброєність	тис.грн./чол	30,4	77,5	254,9
7. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	об.	5,8	7,5	129,3
8. Фонд оплати праці	тис. грн.	1448	2059	142,2
9. Продуктивність праці	тис.грн./чол	766,4	1092,4	142,5
10. Собівартість проданих товарів, робіт, послуг	тис.грн.	23238	44026	189,5
11. Виручка від продажу товарів, послуг, робіт	тис.грн.	25941	47248	182,1
12. Валовий прибуток	тис.грн.	2703	3222	119,2
12. Прибуток від продажів	тис.грн.	1348	2640	195,8
13. Чистий прибуток	тис.грн.	756	1006	133,1
14. Рентабельність продукції	%	3,3	2,3	69,7
15.Рентабельність продажів	%	5,2	5,6	107,7
16. Рентабельність загальна	%	15,1	10,4	68,9

Фондовіддача знизилася в 2011 році в порівнянні з 2012 р. на 44,0%, і склала 1,41 грн., тобто на 1 грн. основних коштів припадає 2,52 грн. товарної продукції в 2011 р.. Показник фондомісткості в 2011 році становив 0,4, тобто на 1 грн. товарної продукції припадало 0,4 основних засобів, у 2012 році - 0,7, що вище на 75,0%. Фондоозброєність з 2011 року по 2012 рік збільшилася з 30,4 тис. грн. / чол. до 77,5 тис. грн. / чол., так. як середньорічна вартість основних виробничих фондів збільшилася на 2375 тис. грн. в 2012 р. порівняно з 2011 р., чисельність персоналу також збільшилася на 10 чол. або на 29,4%.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів характеризує кількість оборотів на рік, скоєною кожною гривнею, вкладеною в оборотні кошти. З табл. 2.1 видно, що в 2011 і 2012 рр.. коефіцієнт оборотності незначно змінився. У 2011 році він становив 5,8 кількість об., а в 2012 році він дорівнював 7,5 кількість об., що на 29,3% вище.

Продуктивність праці має тенденцію підвищення, це визначається в основному за рахунок збільшення обсягу виробництва. У 2012 році продуктивність збільшилася на 42,5% порівняно з 2011 роком і склала 1092,4 тис. грн. / чол.

Собівартість товарів, робіт, послуг має динаміку зростання, в 2012 році вона збільшилася по відношенню до 2011 року на 20788 тис. грн. або на 89,5%.

Дані табл. 2.1 і рис. 2.2 свідчать про те, що рівень показників, які характеризують кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства і оцінюють ефективність виробництва, незначно збільшилися в 2012 році.

Рис. 2.2 Динаміка показника рентабельності

Рентабельність продажів визначає, скільки гривень прибутку отримано підприємством у результаті продажу продукції (робіт, послуг) на одну гривню виручки. Якщо рівень рентабельності продажів в 2011 році був на рівні 5,2%, то в 2012 році цей показник становить 5,6%. Це пояснюється тим, що в 2012 році прибуток від реалізації збільшилася, вона становила 2640 тис. грн., що значно вище ніж у 2011 році - 1348 тис. грн..

Позитивна тенденція збільшення фінансових результатів відбувається через збільшення виробничих показників, а також через скорочення комерційних витрат і позареалізаційних витрат.

Виручка від продажу товарів і послуг збільшилась у 2012 році порівняно з 2011 роком на 21307 тис. грн., Собівартість проданих товарів і послуг також збільшилася на 20788 тис. грн., а рівень собівартості у виручці за аналізований період також збільшився на 4,0 %.

Чистий прибуток в 2012 році збільшилася на 250 тис. грн. в порівнянні з 2011 роком, або на 33,1%.

Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціального та матеріального заохочення персоналу.

Прибуток є також найважливішим джерелом формування доходів бюджету та погашення боргових зобов'язань організації перед банками, іншими кредиторами та інвесторами.

Таким чином, показники прибутку є найважливішими в системі оцінки результативності та ділових якостей підприємства, ступеня його надійності і фінансового благополуччя як партнера.

2.3 Склад і структура джерел фінансування підприємства

Фінансування підприємств - це сукупність форм і методів, принципів і умов фінансового забезпечення простого і розширеного відтворення. Під фінансуванням розуміється процес утворення грошових коштів або в більш широкому плані процес утворення капіталу фірми у всіх його формах. Поняття «фінансування» досить тісно пов'язано з поняттям «інвестування», якщо фінансування - це освіта грошових коштів, то інвестування - це їх використання. Обидва поняття взаємопов'язані, однак перше передує другому. Фірмі неможливо планувати будь-які інвестиції, не маючи джерел фінансування. Разом з тим освіта фінансових коштів фірми відбувається, як правило, з урахуванням плану їх використання [12].

При виборі джерел фінансування діяльності підприємства необхідно вирішити п'ять основних завдань:

- визначити потреби в коротко- і довгостроковому капіталі;

- виявити можливі зміни в складі активів і капіталу з метою визначення їх оптимального складу і структури;

- забезпечити постійну платоспроможність і, отже, фінансову стійкість;

- з максимальним прибутком використовувати власні і позикові кошти;

- знизити витрати на фінансування господарської діяльності.

Джерела фінансування підприємства ділять на внутрішні (власний капітал) і зовнішні (позиковий і залучений капітал). Внутрішнє фінансування передбачає використання власних коштів і насамперед - чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Розрізняють активне і неактивне (приховане) самофінансування. У випадку активного самофінансування єдиним джерелом покриття потреб підприємства служить прибуток, якої повинно вистачити для сплати податків в бюджетну систему, відсотків за кредит, відсотків і дивідендів по цінних паперів емітента, розширення основних фондів і нематеріальних активів, поповнення оборотних коштів, виконання соціальних програм.

Джерелами прихованого фінансування виступають: чистий оборотний капітал (різниця між оборотними активами і короткостроковими пасивами); оціночні резерви; доходи майбутніх періодів; залишки фондів споживання; прострочена заборгованість постачальникам і ін..

Рівень самофінансування підприємства залежить не тільки від його внутрішніх можливостей, а й від зовнішнього середовища (податкової, амортизаційної, бюджетної митної та грошово-кредитної політики держави).

Зовнішнє фінансування передбачає використання коштів держави, фінансово-кредитних організацій, не фінансових компаній і громадян. Крім того, воно передбачає використання грошових ресурсів засновників підприємства. Таке залучення необхідних фінансових ресурсів часто буває найбільш переважним, оскільки забезпечує фінансову незалежність підприємства і полегшує надалі умови отримання банківських кредитів. Таким чином, зовнішнє фінансування означає, що капітал був наданий підприємницької фірмі із зовнішніх джерел. Основні форми зовнішнього фінансування - це емісія цінних паперів, залучення банківських кредитів, використання комерційного кредиту, продаж паїв банкам або іншим підприємницьким структурам, отримання безоплатної фінансової допомоги та ін. [4].

Фінансування на основі позикового капіталу не настільки вигідно, оскільки кредитор надає грошові кошти на умовах повернення і платності, тобто не бере участі своїми грошима у власному капіталі підприємства, а виступає в ролі позикодавця.

Склад і структура джерел фінансування підприємства представлені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Зміст і структура джерел фінансування

Найменування	Зміст, тис. грн.	Абс. зміна, тис. грн.	Структура, %	Абс. зміна, тис. грн.
	2011	2012		2011	2012
1. Внутрішні джерела фінансування
1.1 Статутний капітал	10	10	-	1,15	0,74	-0,41
1.2 Прибуток	756	1006	250	86,95	74,14	-12,81
1.3 Амортизаційні відрахування	103,4	340,9	237,5	11,90	25,12	13,22
Всього:	869,4	1356,9	787,5	100	100	-
2. Зовнішні джерела фінансування
2.1 Довгострокові кредити і позики	-	-	-	-	-	-
2.2 Короткострокові кредити і позики	502,1	401,7	-100,4	32,22	24,40	-7,82
2.3 Кредиторська заборгованість перед постачальниками	1056,2	1244,7	188,5	67,78	75,60	7,82
Всього:	1558,3	1646,4	188,5	100	100	-
ВСЕГО джерела фінансування	1925,6	2601,6	976

Аналіз даних таблиці, дозволяє зробити висновок про те, що загальна величина внутрішніх джерел фінансування підприємства збільшилася до кінця 2012 р. на 787,5 тис. грн. і склала 1356,9 тис. грн., дана обставина обумовлено збільшенням чистого прибутку підприємства на 250 тис. грн. і величини амортизаційних відрахувань на 237,5 тис. грн.

Графічно структуру внутрішніх джерел фінансування підприємства за 2011 2012 рр.. можна представити у вигляді рис. 2.3, 2.4.



Рисунок 2.3 - Структура внутрішніх джерел фінансування за 2011 р.

Рисунок 2.4 - Структура внутрішніх джерел фінансування за 2012 р.

У 2011 році внутрішні джерела фінансування підприємства на 86,95% складалися з прибутку, лише 1,15% займала величина статутного капіталу підприємства. До кінця 2012 року ситуація дещо змінилася.

Як видно з рис. 2.3 та 2.4, найбільшу частку серед власних джерел фінансування займає прибуток підприємства, величина якої в 2012 р. збільшився на 250 тис. грн., в порівнянні з попереднім періодом. Найменшу частку становить величина статутного капіталу, розмір якого залишається незмінним протягом всього аналізованого періоду. У 2012 році відбулося збільшення частки амортизаційних відрахувань у загальному обсязі джерел фінансування підприємства, що пов'язано з придбанням основних фондів.

Динаміку зміни величини фінансових ресурсів підприємства можна представити у вигляді рис. 2.5.

Рисунок 2.5 - Динаміка зміни фінансових ресурсів

Серед зовнішніх джерел фінансування переважну роль займає кредиторська заборгованість перед постачальниками, її питома вага в загальному обсязі зовнішніх джерел до кінця 2012 року склав 75,6%. На 7,82% знизилася питома вага короткострокових кредитів і позик. Слід зазначити, що у складі зовнішніх джерел фінансування ТОВ «Моноліт» відсутні довгострокові позики.

У 2011 році в загальному обсязі джерел фінансування підприємства 45,15% становили внутрішні джерела і 54,85% зовнішні джерела фінансування. До 2012 року питома вага внутрішніх джерел фінансування збільшився і склав 52,16% від загального обсягу.

3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГУ ЯК ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МОНОЛІТ»

3.1 Опис умов лізингової угоди

У ТОВ «Моноліт» має гостру необхідність у здійсненні інвестицій в устаткування. Матеріальна база підприємства зношена як фізично, так і морально і вимагає або заміни, або модернізації.Це пов'язано з тим, що у зв'язку з браком коштів, придбане обладнання було в експлуатації. Підприємство відчуває потребу в інвестиціях - для розширення бізнесу.

При прийнятті рішення про здійснення інвестицій підприємство, стикаються з проблемою вибору джерела, за рахунок якого вони будуть профінансовані. До основних джерел фінансування інвестицій в основні фонди зазвичай відносять власний капітал, банківські кредити та лізинг.

ТОВ «Моноліт» не має достатніх для здійснення необхідних капітальних вкладень власних джерел фінансування. У цих умовах найбільш реальним джерелом фінансування є кредитування, проте і тут можуть виникнути проблеми: банки воліють працювати з досить великими підприємствами, що мають гарну кредитну історію. Тому пропонується розглянути можливість придбання обладнання в лізинг.

З метою розвитку діяльності та збільшення прибутку підприємству ТОВ «Моноліт» пропонується придбати телескопічний навантажувач New-Holland LM-1745, який призначений для навантаження-розвантаження автотранспорту, технічні характеристики якого наведені в табл. 3.1.

Придбання телескопічного навантажувача дозволить підприємству підвищити продуктивність будівельних робіт, знизити рівень умовно-постійних витрат. Також може бути розглянута можливість здачі навантажувача в погодинну оренду більш дрібним будівельним фірмам.

Таблиця 3.1 - Технічні характеристики телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745

Технічні параметри	Значення
Двигун	CNH4ТАА 4,5
Експлуатаційна маса, кг	12300,
Максимальна вантажопідйомність, кг	4500,
Максимальна висота підйому, м	16,6,
Максимальна висота при підйомі максимальної ваги, м	7,95,
Максимальна вага для підйому на максимальну висоту, кг	3000,

Вартість даного обладнання становить 1050 тис. грн.

Лізингодавцем виступає ПрАТ «Europlan» м. Донецьк, Павелецкая пл., буд. 2, будівля 3. Це одна з найбільших лізингових компаній в країні. C 1999 року компанія профінансувала понад 13000 лізингоодержувачів із понад 30 галузей економіки і уклала більше 50000 договорів лізингу. «Europlan» надає в лізинг легкові автомобілі, вантажівки, спецтехніку, обладнання та комерційну нерухомість для підприємств малого та середнього бізнесу.

Продавцем предмета лізингу є ТОВ «Техстройконтракт-Сервіс».

Базові умови лізингу наступні:

- договір фінансового лізингу з повною амортизацією, норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення - 20%;

- 10% на рік комісійну винагороду лізингодавця;

- договір лізингу рекомендується укласти строком на п'ять років;

- по закінченню строку лізингу надається можливість викупити обладнання за залишковою вартістю.

Укладення договору лізингу здійснюється наступним чином:

- розгляд лізингової заявки. Лізингова компанія у триденний термін розглядає заяву і виносить рішення про фінансування угоди. Термін розгляду відлічується з моменту надання заявки клієнта;

- укладення договору лізингу обладнання. При позитивному рішенні про фінансування лізингової угоди, з клієнтом укладається договір лізингу, з затвердженим розміром і датою оплати авансу та графіком лізингових платежів. Клієнт перераховує лізинговій компанії аванс на підставі договору лізингу, (без виставлення рахунку).

- укладення договору купівлі-продажу обладнання. клієнт вибирає обладнання. лізингова компанія укладає договір купівлі-продажу цього обладнання з постачальником. Постачальник виставляє рахунок на оплату лізингової компанії. Після отримання авансу за договором лізингу, лізингова компанія перераховує повну суму продавцеві обладнання;

- отримання обладнання (перехід права користування та володіння). Лізингова компанія погоджує момент передачі обладнання з клієнтом. Співробітник лізингової компанії оформляє необхідні документи (посилання) і передає обладнання клієнту;

- перехід прав власності. Власником устаткування до моменту закінчення договору лізингу є лізингова компанія (лізингодавець). Майно знаходиться на балансі лізингової компанії. Після закінчення терміну лізингу право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувачу (клієнту).

3.2 Розрахунок порівняльної ефективності придбання обладнання в лізинг і за рахунок банківського кредиту

Так як підприємство не має вільної готівки, тому нові активи повинні фінансуватися іншим чином. У таких випадках можливе запропонувати використання кредиту банку або лізинг.

Порівняльні розрахунки за двома варіантами базуються на наступних умовах:

- підприємству пропонується придбати телескопічний навантажувач New-Holland LM-1745 вартість 1050 тис.грн. за договором фінансового лізингу з повною амортизацією, норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення - 20%;

- витрати з ремонту обладнання здійснює завод-виробник у розмірі щорічної суми 10 тис.грн. відповідно до контракту на купівлю обладнання або лізингодавець за договором фінансового лізингу. Якщо підприємство купує устаткування за рахунок кредиту, то експлуатаційні витрати в розмірі 10 тис.грн. на рік відносяться на собівартість продукції;

- винагорода лізингодавця, що включає його витрати і прибуток, фонд оплати праці та загальногосподарські потреби лізингової компанії, становить 10% річних (від середньої вартості майна);

- ставка податку на прибуток - 19%;

- ставка ПДВ -20%;

- підприємство для купівлі обладнання може скористатися кредитом на суму 1050 тис.грн. під 21% річних з терміном погашення 5 років.

Розрахунок витрат підприємства з придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 за рахунок кредиту наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок витрат з придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 за рахунок кредиту

Роки	Кредит
	усього виплат	у тому числі	Залишок заборгованості
		%	погашення боргу
1	210,00	231,0	441,0	840,0
2	210,00	184,8	394,8	630,0
3	210,00	138,6	348,6	420,0
4	210,00	92,4	302,4	210,0
5	210,00	42,0	252,0	0,0
Усього	1050,00	688,80	1739	-

Купівля телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 в кредит обумовлює наступні грошові витрати підприємства (табл. 3.2). Загальна сума виплат по кредиту складає 1739 тис. грн.

Тепер проведемо розрахунок витрат з придбання телескопічного навантажувача NewHolland LM-1745 у лізинг.

У сучасних умовах дефіциту власних коштів для розвитку українських підприємств особливого значення набувають лізингові способи фінансування інвестицій.

Лізинг - це комплекс майнових і фінансових відносин з придбання у власність товарів інвестиційного призначення та подальшої їх передачі в експлуатацію користувачеві за певну плату при збереженні права власності за набувачем. В основі лізингових відносин знаходиться рентабельне використання відчуженої власності за рахунок отримання тимчасового права користування нею, що принципово відрізняє лізинг від інших способів фінансування розвитку підприємств [17].

Розрахунок загальної суми витрат та щорічних виплат по лізингу здійснюється за формулою:

(3.1)

де величина амортизаційних відрахувань, належних лізингодавцю в поточному році;

інвестиційні витрати лізингодавця, що включають витрати на митне оформлення, утримання і обслуговування предмета лізингу, передачу його в експлуатацію, на навчання персоналу лізингоодержувача роботі на орендованому майні і т.д.;

винагорода лізингодавцю за надання майна за договором;

- плата за додаткові послуги лізингоодержувачу, надані договором лізингу;

- податок на додану вартість, який сплачується лізингоодержувачем за послуги лізингодавця відповідно до чинного законодавства.

Розмір амортизаційних відрахувань на навантажувач New-Holland LM-1745 визначається методом рівномірного нарахування амортизації (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 - Розрахунок амортизаційних відрахувань та середньорічної вартості обладнання, тис. грн.

Роки	Вартість майна на початок року(ОСн)	Сума амортизаційних відрахувань (АВ)	Вартість майна на кінець року(ОСк)	Середньорічна вартість майна(КРt)
1	1050	210	840	945
2	840	210	630	735
3	630	210	420	525
4	420	210	210	315
5	210	210	-	105

Загальна сума лізингових платежів визначається в наступному порядку (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 - Розрахунок лізингових платежів

Роки	Амортизаційні відрахування (АВ)	Винагорода лізингодавця (ВЛ)	Додаткові послуги (ДП)	Прибуток від угоди (ВР)	Податок на додану вартість (ПДВ)	Лизингові платежі (ЛП)
1	210	94,5	10	329,50	65,9	380,40
2	210	73,5	10	308,50	61,7	355,20
3	210	52,5	10	287,50	57,5	330,00
4	210	31,5	10	309,50	61,9	313,40
5	210	10,5	10	321,50	64,3	294,80
Всього	1050	262,5	50	1556,50	311,3	1673,8

Лізингові платежі відповідно до проведених розрахунків знижуються від 380,4 тис. грн. в перший рік до 294,8 тис. грн. в останній рік.

Розмір лізингових внесків при рівномірних нарахуваннях на рік становить:

Структура лізингових платежів при спадною і зростаючої стратегії виплат характеризується значною зміною частки щорічних внесків - від 18 до 22% загальної суми, що обумовлює їх разновигодность для лізингодавця і лізингоодержувача при розрахунку їх поточної (сучасної) вартості.

Розрахунок витрат з придбання телескопічного навантажувача New-HollandLM-1745 у лізинг представлений в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок витрат на придбання обладнання в лізинг

Роки	Лізингові платежі
	зменшуючі	рівномірні	збільшуючі
1	380,40	334,76	294,80
2	355,20	334,76	313,40
3	330,00	334,76	330,00
4	313,40	334,76	355,20
5	294,80	334,76	380,40
Всього	1673,8	1673,8	1673,8

Лізингові платежі, розподілені в порядку зменшення, зростання і рівномірно по роках, відносяться на собівартість продукції.

Розглянемо придбання того ж обладнання з власних коштів підприємства. Оскільки законодавство дозволяє купувати обладнання тільки з прибутку, щоб виділити на оплату обладнання 1050 тис.грн. Буде потрібно виплатити податок на прибуток у сумі, еквівалентній 199,5 тис. грн. Виходячи з оціненої ефективності обладнання підприємство буде мати щорічний дохід 345 тис.грн., що створюватиме оподатковуваний прибуток. Оцінимо витрати підприємства протягом трьох перших років експлуатації обладнання, щоб порівняти ці витрати з витратами по трирічному договором лізингу.

Розрахунок витрат з придбання обладнання за рахунок прибутку наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Розрахунок витрат з придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 за рахунок прибутку

Показник	Значення
Вартість устаткування, тис. грн.	1050
Прогнозований прибуток, тис. грн.	1556,50
Податок на прибуток, %	295,74
Усього витрат	1345,74

По закінченні п'яти років загальна сума витрат підприємства щодо купівлі обладнання за рахунок власних коштів складе:

Витрати по лізингу складають 1673,8 тис. грн., Тобто за п'ять років вигода підприємства від придбання обладнання за рахунок власних коштів складе всього 328,07 тис. грн. Але якщо обладнання буде куплена на власні кошти, то сума в 1050 тис. грн. буде відвернута з обороту, що підприємства малого і середнього бізнесу не можуть собі дозволити.

Крім того, станом на кінець 2012 року величина прибутку підприємства становила 1006 тис. грн., тобто цього недостатньо для придбання телескопічного навантажувача. Таким чином, найбільш доцільним джерелом фінансування є лізинг.

3.3 Оцінка ефективності придбання нового обладнання

Для порівняння витрат з лізингу і кредиту всі щорічні витрати дисконтуються за формулою оцінки поточної вартості грошового потоку з регулярними надходженнями:

(3.2)

де - розмір щорічних термінових виплат, тис.грн.;

- сума доходів (витрат, витрат), тис. грн.;

- коефіцієнт дисконтування, що показує, чому з позиції поточного моменту дорівнює величина грошового потоку з регулярними надходженнями в розмірі однієї грошової одиниці, триваючого n років із заданою процентною ставкою r.

Результати оцінки ефективності придбання телескопічного навантажувача за рахунок кредиту та з урахуванням процесу дисконтування наведено в табл. 3.7.

Таблиця 3.7 - Оціна ефективності придбання навантажувача New-Holland LM-1745 за рахунок кредиту

Показник	Період реалізації проекту	Усього
	1	2	3	4	5
Прибуток від реалізації проекту	329,50	308,50	287,50	309,50	321,50	1556,50
Податок на прибуток	62,61	58,62	54,63	58,81	61,09	295,74
Чистий прибуток	266,90	249,89	232,88	250,70	260,42	1260,77
Виплата основної частини боргу	65,90	61,70	57,50	61,90	64,30	311,30
Процентні виплати	69,20	176,40	132,30	88,20	42,00	508,10
Сумарні виплати	135,10	238,10	189,80	150,10	106,30	819,40
Чистий прибуток після сплати кредиту	131,80	11,79	43,08	100,60	154,12	441,37
Нарощенная чистий прибуток після сплати % по кредиту	135,10	373,20	563,00	713,10	819,40	-
Амортизація	210,00	210,00	210,00	210,00	210,00	1050,00
Дохід	341,80	221,79	253,08	310,60	364,12	1491,37
Коефіцієнт дисконтування	0,83	0,69	0,58	0,48	0,40	-
Дисконтований дохід	284,83	154,02	146,46	149,79	146,33	881,42
Дисктонтовані інвестиційні витрати	875,00	-	-	-	-	875,00
ЧДД	-590,17	154,02	146,46	149,79	146,33	6,42
ІД	-	-	-	-	-	1,01

Для розрахунку коефіцієнта дисконтування при придбанні устаткування в лізинг використовується наступна формула:

. (3.3)

Об'єктивно існуючий процес інфляції призводить до зміни, нееквівалентності одних і тих же грошових сум, вкладених, виплачуваних і розподіляються по роках. У цьому зв'язку виникає необхідність дисконтування, тобто приведення до порівнянної увазі в часі грошових потоків і витрат. Для дисконтування застосовуються основні алгоритми фінансової математики [18].

Формула наведеного грошового потоку має наступний вигляд:

(3.4)

де - розмір щорічних грошових виплат, тис.грн.,

- загальна сума доходів (витрат, витрат), тис.грн.;

- коефіцієнт дисконтування, що показує, чому дорівнює одна грошова одиниця з позиції поточного моменту, тобто її сучасна вартість при заданій процентною ставкою r і відсутності будь-яких надходжень за період n.

Приведення всіх витрат до «сьогоднішнім» цінами, тобто до поточного моменту, здійснюється по всіх роках і дає можливість порівняти їх суму з первісної величиною понесених витрат. Відносно певний і конкретний рух готівкових грошових коштів по роках за лізинг і при його альтернативі - позику та купівлю, дозволяє дисконтувати їх за нижчою ставкою в порівнянні зі ставкою виплати боргу підприємства. У західній практиці прийнято використовувати ставку кредиту після виплати податку на прибуток, так як реальний рух готівки здійснюється після сплати податку. Договірні зобов'язання припускають попередні фінансові розрахунки і відносну точність, визначеність в русі готівки. Ступінь ризику значно нижче, і дисконтуючий множник знижується. Чим ризикованіше рух грошового потоку, тим вище значення множників, що дисконтуються. Відповідно до цього для дисконтування приймається ставка у розмірі 16%, а не первинна 20%.

(3.5)

Коефіцієнт дисконтування визначається за формулою:

. (3.6)

Порівняльні розрахунки витрат на придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 з лізингу і за рахунок кредиту в поточних цінах наведені в табл. 3.8. При порівнянні поточної вартості витрат за різними варіантами вибирається найменша вартість, відповідна більш ефективному способу придбання обладнання. У порівнянні з придбанням навантажувача за рахунок кредиту поточна вартість придбання становить 1162,16 тис. грн., на відміну від цього, поточна вартість придбання в лізинг становить 1035,16 тис. грн., що свідчить про ефективність лізингу.

Таким чином, порівняльна оцінка лізингової операції і кредитної угоди свідчить про фінансові переваги придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 у лізинг, істотному зниженні загальної його вартості і досягненні економічного ефекту при незначних розмірах стартового капіталу

Крім обгрунтування вибору лізингу в якості джерела фінансування придбання телескопічного навантажувача, також можна оцінити ефективність введення його в експуатаціі для ТОВ «Моноліт».

Придбання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 дозволить підприємству скоротити тривалість будівництва в планованому періоді, що викличе зменшення накладних витрат, за рахунок відносного зменшення їх умовно-постійної частини у зв'язку із зростанням обсягу будівельно-монтажних робіт.

При використанні телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 підприємство зможе збільшити обсяг виконуваних будівельно-монтажних робіт на 10%, тим самим знизити їх собівартість:

, (3.7)

де - рівень витрат на експлуатацію машин в кошторисній (базової) собівартості, %;

частка умовно-постійної частини у витратах на експлуатацію будівельних машин, %;

- плановане збільшення вироблення машин, %.

.

Отже, при використанні телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 підприємство зможе збільшити обсяг виконуваних будівельно-монтажних робіт на 10%, тим самим знизити умовно-постійну частину в собівартості на 13,9%.

Витрати на експлуатацію телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 з розрахунку на 1 м / год представлені в табл. 3.9.

Формула розрахунку витрат на споживання ДП за год.:

, (3.8)

ДП = 10 Ч 9,92 = 99,2 грн.,

де 9,92 - вартість 1 л ДП, грн.

Таблиця 3.8 - Порівняння лізингу з покупкою за рахунок кредиту

Роки	Загальні витрати	КД1	КД2	Поточна вартість витрат
	на покупку в кредит	по лізингу з виплатами			по покупці за рахунок (АЧКД1)	по лізингу з виплатами
		зменшуючі	рівномірні	збільшуючі				зменшуючі (БЧКД1)	рівномірні (ВЧКД1)	збільшуючі (ГЧКД1)
	А	Б	В	Г
1	430,50	380,40	334,76	294,80	0,862	0,833	371,09	327,90	288,56	254,12
2	386,40	355,20	334,76	313,40	0,743	0,694	287,10	246,67	232,47	217,64
3	342,30	330,00	334,76	330,00	0,641	0,579	219,41	190,97	193,73	190,97
4	298,20	313,40	334,76	355,20	0,552	0,482	164,61	151,14	161,44	171,30
5	252,00	294,80	334,76	380,40	0,476	0,402	119,95	118,47	134,53	152,87
Усього	1709,40	1673,80	1673,80	1673,80	-		1162,16	1035,16	1010,73	986,90

Таблиця 3.9 - Калькуляція на експлуатацію телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745

Склад витрат	Од. виміру	Сума
Витрати на оплату праці	грн	70,35
Відрахування на соц. заходи 0,368*1	грн	25,89
Пальне (ДП)	грн	99,20
Амортизація	грн	0,58
Ремонтний фонд	грн	0,12
Разом собівартість	грн	196,13
Норма прибутку, 18%	грн	29,42
Разом	грн	225,55
ПДВ, 20%	грн	45,11
Всього	грн	270,67

Для отримання додаткового прибутку підприємству можна запропонувати, крім використання телескопічного навантажувача New-Holland LM-1745 в основній діяльності, здавати його в оренду.

Розрахунок прибутку від здачі навантажувача в оренду представлений в табл. 3.10.

Таблиця 3.10 - Розрахунок прибутку від здачі навантажувача в оренду, грн.

Найменування	За 1м/год.	За зміну (8 м/год.)	За місяць (176 м/год.)
Виторг від здачі в оренду	270,67	2165,32	47637,06
Витрати на експлуатацію (за мінусом витрат на ПММ)	96,93	775,47	17060,41
Дохід від оренди	173,73	1389,85	30576,65
Податок на прибуток, 19%	33,01	264,07	5809,56
Чистий прибуток від оренди	140,72	1125,78	24767,09

Виходячи з розрахунків табл. 3.9, від здачі в оренду телескопічного навантажувача підприємство отримає 24767,09 грн. додатково чистого прибутку в місяць.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Законодавство України про охорону праці. Закон України про охорону праці, гарантії прав на охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів

Права робітників даної категорії в законодавстві України найбільш повно відображені в Законі України про охорону праці [18], Кодексу законів про працю України [19], Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [20] та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах.

Охорона праці жінок.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Охорона праці неповнолітніх.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

Охорона праці інвалідів.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

4.2 Техніка безпеки. Правила безпечної експлуатації електроустановок

Документ регламентуючий це питання - «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» [21], а також Правила улаштування електропристроїв (ДНАОП 0.00-1.32-01) [22], Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів і інші діючи нормативні акти.

Машини, механізми, пристосування і інструмент, що застосовуються в електроустановках, повинні бути справні і випробувані відповідно до чинних нормативних документів і строків.

Електрообладнання, конструкції, комплектувальні деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів в Україні.

Електрообладнання, яке підлягає в Україні обов`язковій сертифікації, повинно супроводжуватись сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката згідно з Державною системою сертифікації УкрСЕПРО.

Електротехнічний Паспорт, інструкція та інша експлуатаційна документація, що поставляється з обладнанням чи виробами, повинні мати переклад українською (або також і російською) мовою.

Під час експлуатації електроустановок необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки, встановлених Правилами пожежної безпеки в Україні.

Вимоги чинних норм галузевих правил безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів міністерств і відомств не повинні суперечити цим Правилам та послаблювати їхню дію.

Організація безпечної експлуатації електроустановок.

Завідувач кафедрою зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен:

– призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа завідувачів лабораторією, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);

– забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;

– затвердити посадові інструкції і інструкції з охорони праці для всіх працюючих;

– встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

– забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі ПТЕ);

– забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

– забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Фахівці служб охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу допуску ІV з електробезпеки.

Забороняється покладати на енергослужбу обов'язки, що не входять до її професійної компетенції.

Під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В без зняття напруги на струмовідних частинах чи поблизу від них необхідно:

– огородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий випадковий дотик;

– працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній підставці або на діелектричному килимі;

– застосовувати інструмент із ізолювальними руків'ями (у викруток, крім того, має бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.

Під час виконання робіт без зняття напруги на струмовідних частинах за допомогою ізолювальних засобів захисту необхідно:

– тримати ізолювальні частини засобів захисту за руків'я до обмежувального кільця;

– розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз чи замикання на землю;

– користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними частинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям.

В разі виявлення порушень лакового покриття чи інших несправностей ізолювальних частин засобів захисту, користування ними забороняється.

Без застосування електрозахисних засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, що перебуває під напругою [23].

В процесі виконання робіт біля неогороджених струмовідних частин забороняється розташовуватися таким чином, щоб ці частини знаходилися позаду чи з двох боків.

4.3 Промислова санітарія. Улаштування санітарно-побутових приміщень автотранспортної галузі

Вимоги безпеки до улаштування санітарно-побутових приміщень автотранспортної галузі повинні відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті (ДНАОП 60.2-1.28-97) [24].

Працівники підприємства згідно СНиП 2.09.04-87 повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями в залежності від віднесення їх до відповідної групі виробничих процесів.

Гардеробні (за винятком гардеробних для вуличного одягу), душові, умивальні і вбиральні повинні бути окремими для чоловіків і жінок.

Гардеробні обладнаються вішалками відкритого типу (гачки) чи шафами для збереження вуличного, домашнього і робочого (спеціального) одягу.

Збереження домашнього і робочого одягу на вішалках повинне бути роздільним.

Кількість місць для збереження одягу в гардеробних визначається:

для вуличного - рівним кількості працюючих у двох суміжних змінах;

для домашнього і спецодягу - рівною обліковій кількості працюючих на підприємстві.

При обліковому складі працюючих на підприємстві до 50 чоловік допускається устаткування загальних гардеробних для всіх груп виробничих процесів.

При гардеробних для сушіння спецодягу, спецвзуття повинні бути приміщення, оснащені відповідним устаткуванням.

Шафи для збереження різних видів одяги можуть закриватися чи бути відкритими (тобто не закриті з лицьової сторони) з відділеннями, кожне з який обладнається поперечником для плічок чи гачками, місцями для головних уборів, взуття, туалетних предметів.

У гардеробних повинні передбачатися лави шириною 300 мм, установлювані біля шаф на всю довжину їхніх рядів.

Відстань між лицьовими поверхнями шаф, лицьовою поверхнею шаф і стіною чи перегородкою приймається в залежності від кількості відділень шаф по одній стороні проходу:

Кількість кранів в умивальних, сіток у душових варто приймати по чисельності працюючих у зміні, що одночасно закінчують роботу, виходячи з груп виробничих процесів і розрахункової чисельності людин на одну душову чи сітку крану.

Кількість сіток у душових для водіїв вантажних автомобілів, кількість кранів в умивальних, унітазів і пісуарів для усіх водіїв і кондукторів варто приймати з розрахунку 50% від найбільшої їхньої чисельності, що повертається на підприємство протягом однієї години (відповідно до затвердженого на підприємстві графіку повернення автомобілів).

В умивальних варто передбачати гачки для рушників і одягу, ємності для рідкого мила чи полички для кускового мила. Біля умивальників повинне завжди бути в достатній кількості мило і сухий чистий рушник чи електрорушник.

На підприємстві, де можливий вплив на шкіру шкідливих речовин забезпечуються речовинами, що змивають і знешкоджують. Забороняється використовувати для цього пральні порошки.

Душові приміщення обладнаються відкритими кабінами, що обгороджуються з трьох сторін, а також індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води. Кабіни відокремлюються одна від однієї перегородками з вологостійких матеріалів висотою від підлоги 1,8 м, що не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих кабін у плані повинні бути не менш 0,9 х 0,9 м.

Кількість санітарних приладів - унітазів і пісуарів у вбиральнях, розташованих у виробничих приміщеннях, повинне прийматися з розрахунку один санітарний прилад на 18 чоловіків і 12 жінок у найбільш численній зміні, а у вбиральнях, розташованих в адміністративних будинках з розрахунку один санітарний прилад на 45 чоловіків і 30 жінок. Вхід у вбиральню повинний бути через тамбур. При вбиральнях передбачаються умивальники з розрахунку один умивальник на 4 унітази і на 4 пісуари, але не менш одного умивальника на кожну вбиральню.

При кількості жінок, що працюють у найбільш численній зміні від 15 і більш, повинне бути передбачене приміщення для особистої гігієни жінок з гігієнічним душем (кабіна розмірами в плані 1,8x0,9 м, розташовувана в жіночій вбиральні. У цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання й умивальник.

Для прання, хімчистки і ремонту спецодягу і спецвзуття на підприємстві повинні передбачатися пральня і відділення хімчистки з приміщеннями для ремонту одягу і взуття.

Допускається організація однієї пральні чи одного відділення хімчистки для групи близько розташованих підприємств, а також організація прання, хімчистки і ремонту спецодягу і спецвзуття по договорах з відповідними підприємствами побутового обслуговування.

Прання і хімчистка спецодягу здійснюється підприємством за його рахунок за графіком у терміни, які установлені з урахуванням виробничих умов. На цей час працюючим варто видавати змінні комплекти.

При кількості працюючих у найбільш численній зміні 200 чоловік і більш варто передбачати їдальню, а при меншій кількості працюючих - їдальню - роздавальну.

4.4 Пожежна безпека. Вимоги пожежної безпеки при утриманні територій, будівель, приміщень і споруд

Вимоги пожежної безпеки при утриманні територій, будівель, приміщень і споруд викладені в [25, 26].

На території підприємств має бути встановлена і доведена до всіх працівників схема евакуації людей і техніки на випадок виникнення пожежі.

Відповідно до вимог нормативно-технічних документів слід передбачити не менше двох воріт для в'їзду (виїзду) в огороджені території підприємства, де передбачено 10 і більше постів технічного обслуговування та ремонту або зберігання 50 і більше автомобілів.

До будівель і споруд по всій їх довжині має бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: з одного боку - при ширині будівлі або споруди до 18 м, і з двох боків - при ширині понад 18 м.

До будівель з площею забудови понад 10 га або завширшки понад 100 м під'їзд пожежних автомобілів має бути забезпечений з усіх боків. Між будівлями і спорудами повинні бути протипожежні розриви відповідно до вимог вищезазначених будівельних норм.

У хмарний час, при туманах і вночі територія має бути освітлена.

Територія повинна відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, для чого слід:

- систематично очищати територію від сміття;

- відходи пально-мастильних матеріалів, обтиральне шмаття наприкінці кожної зміни - прибирати у спеціально відведені місця, додержуючись заходів пожежної безпеки.

Курити на території підприємства дозволяється тільки в місцях, де є напис "Місце для куріння", обладнаних бочками з водою або ящиками з піском. Порядок куріння на території визначається наказом та записується в інструкціях про заходи пожежної безпеки.

В'їзд дорожніх транспортних засобів на територію пожежонебезпечних цехів припустимий тільки з дозволу керівників цих цехів із зазначенням можливих стоянок та маршрутів їх пересування з дотриманням заходів безпеки і за наявності іскрогасників.

Не допускається спорудження будівель, споруд, а також складів пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), у тому числі тимчасових, на території виробничої зони підприємства, без узгодження з органами держпожнагляду.

Забороняється залишати на території на відкритих площадках тару з легкозаймистими та горючими рідинами, а також балони зі стисненими і зрідженими газами, ацетиленові генератори із залишками невідпрацьованого карбіду кальцію або карбідного мулу.

Забороняється стоянка автотранспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менш як 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів, менш як за 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та інвентарю, на площадках для розвертання транспортних засобів, тупикових (сліпих) проїздів.