Управління фінансами акціонерних товариств

Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, майже на 20% - від ефективності оперативного управління і майже на 10% від якості виконання поточних завдань. У цілому стратегія - це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Найважливішою формою прояву стратегічного фінансового контролінгу є система стратегічного (довгострокового) планування. Стратегічний план повинен враховувати результати аналізу сильних і слабких сторін підприємства, вимоги партнерів по ринку та інтереси власників. У плані фіксуються цілі, яких підприємство прагне досягти в довгостроковому періоді. Ці цілі можуть мати немонетарний (якісні цілі) або монетарний вигляд. Класифікація фінансових цілей підприємства наведена на рисунку 3.1.

Базовими складовими оперативного фінансового контролінгу є система річних бюджетів і бюджетний контроль. У разі необхідності бюджети можуть складатися з розбивкою на кварталах, місяцях, декадах і навіть днях.

Головною метою оперативного фінансового контролінгу є організація системи управління досягненням поточних (короткострокових) фінансових цілей . підприємства такі цілі можуть знаходити свій вираз у показниках виручки від реалізації, прибутку, постійних і змінних витрат, рентабельності капіталу тощо. Цінові показники оперативного контролінгу повинні корелювати з монетарними та немонетарними цілями, визначеними в рамках стратегічного контролінгу.

Взаємозв'язок бюджетування та бюджетного контролю характеризує основний зміст оперативного контролінгу, який , власне, полягає в систематичному порівнянні фактичних показників діяльності підприємства із запланованими та подальшому аналізі відхилень.

Координація забезпечує організацію ефективного використання всіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих), якими володіє підприємство. Найважливішими інструментами тут виступають стратегічне, довгострокове планування та бюджетування.



Орієнтовані на прибуток і рентабельність · досягнення визначених темпів зростання прибутку; · досягнення певного рівня реалізації; · досягнення певного рівня рентабельності активів; · досягнення певного рівня рентабельності власного капіталу; · досягнення певного рівня чистого прибутку; · досягнення певного рівня рентабельності продажу
Орієнтовані на Cash-flow · досягнення певного рівня операційного Cash-flow; · забезпечення необхідного в окремих періодах FCF; · забезпечення певного співвідношення Cash-flow та власного капіталу; · досягнення визначного рівня чистої Cash-flow маржі; · забезпечення певного рівня Cash-flow, приведеного до теперішньої вартості
Орієнтовані на ліквідність · дотримання критеріїв фінансової рівноваги; · досягнення певного рівня робочого капіталу та показника покриття; · забезпечення стабільної платоспроможності; · формування певного стабільного обсягу ліквідних резервів
Орієнтовані на зростання вартості підприємства та корпоративних прав · досягнення певного рівня балансової вартості активів підприємства; · досягнення певного рівня власного капіталу; · забезпечення визначного обсягу прихованих резервів; · забезпечення певного рівня ринкової вартості корпоративних прав; · забезпечення певного рівня дивідендів

Рис. 3.1. Приклад класифікації фінансово-економічних цілей підприємства

До сфери функціональних компетенцій контролінгу, як правило, належить внутрішній аудит (ревізія) - сукупність процедур щодо перевірки відповідності фактичного стану об'єкта аудиту нормативному (тому, що повинен бути). Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів підприємства. Внутрішній аудит здійснює перевірку не лише рівня дотримання фінансового та податкового обліку нормативним вимогам, а й якість виконання планів і рекомендацій контролера відповідними службами.

Результати внутрішнього аудиту мають знайти відображення в аудиторському висновку, де викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, а також невикористані резерви. Увага акцентується на позитивному досвіді роботи підрозділу (центр затрат), який можливо використати іншими стратегічними одиницями. Необхідно також викласти причини, що зумовили порушення і зловживання, та надати свої пропозиції щодо вжиття заходів по їх усуненню.

Методи контролінгу. Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій використовують велику кількість методів. Порядок з окремими загальнометодологічними та загальноекономічними методами використовуються специфічні. До перших методів належать такі, як спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування. До основних специфічних методів контролінгу належать:

1. аналіз точки беззбитковості;

2. бенчмаркінг;

3. вартісний аналіз;

4. портфельний аналіз;

5. ABC - аналіз;

6. XYZ - аналіз;

7. SWOT - аналіз;

8. методи фінансового прогнозування (експертні, екстраполяції тощо).

Аналіз точки беззбитковості. Дійовим інструментом виконання калькуляції ціни, планування прибутку та асортименту продукції є розрахунок точки беззбитковості та необхідної суми покриття. Цей метод контролінгу зводиться до визначення мінімального обсягу реалізації продукції (за стабільних умовно постійних витрат), за якого підприємство може, з одного боку, забезпечити беззбиткову операційну діяльність у плановому періоді, з іншого - створити умови для самофінансування підприємства.

Бенчмаркінг (від англ.. benchmarking - встановлення контрольної точки) - це перманентний, це перманентний , безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджувального підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів.

Вартісний аналіз - це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється , на предмет еквівалентності їх вартості та корисності. Отже, в центрі уваги вартісного аналізу перебувають функціональні та вартісні параметри продукції (робіт, послуг), а саме тому цей вид аналізу позначають також як функціонально-вартісний. Функціонально-вартісний аналіз значною мірою спрямований на те, щоб виявити зайві з погляду їх вартості та корисності для споживачів параметри продукції.

Портфельний аналіз - ефективний інструмент стратегічного контролінгу. На основі результатів портфельного аналізу приймаються рішення щодо додаткових інвестицій в окремі виробничі програми, реінвестицій чи дезінвестицій, а також визначається стратегія управління ризиками в розрізі кожної із стратегічних бізнес-одиниць.

ABC - аналіз. Даний метод контролінгу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабільнішої продукції, найефективніших напрямків капіталовкладень. ABC - аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників.

З метою оптимізації запасів на практиці досить часто ABC - аналіз комбінують з іншим методом контролінгу - XYZ - аналіз, який характеризує рівномірність запуску окремих видів сировини (матеріалів) у виробництво. Даний метод широко використовується в процесі нормування обігових коштів для створення виробничих запасів.

SWOT - аналіз. Одним з важливіших методів стратегічного контролінгу є так званий аналіз сильний (Strength) і слабких (Failure) місць, а також наявних шансів (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі цей вид аналізу позначається також як SWOT - аналіз (SWOT-analysis). Даний вид аналізу може здійснюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції.

На рисунку 3.2. у вигляді матриці наведено типові приклади сильних і слабких сторін вітчизняних підприємств, а також шансів і ризиків, які можуть виникнути під дією зовнішніх обставин.

Сильні сторони: · кваліфікований інженерно-техніч-ний персонал; · низькі витрати на заробітну плату; · наявність власний виробничих споруд; · прихід молодих та енергійних співробітників фінансових служб.	Слабкі сторони: · інертність і зловживання керівни-цтва підприємства; · крадіжки на виробництві; · застарілий асортимент продукції; · висока енергомісткість продукції; · неефективна діяльність служби збиту.
Додаткові шанси: · ринок сформований в основному за рахунок імпорту; · державою проводяться протекціо-ністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаро-виробника; · іноземні інвестори проявляють значний інтерес до якої належить підприємство.	Ризики: · криміногенні ризики; · інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу); · ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів; · ризик зміни податкового законо-давства та накладання фінансових санкцій.

Рис. 3.2. Матриця SWOT - аналізу

Виконання функцій стратегічного та оперативного контролінгу, система раннього попередження та реагування, довгострокове планування та бюджетування значною мірою ґрунтуються на фінансових прогнозах. У науково-практичній літературі виокремлюють три основні групи методів прогнозування:

· суб'єктивні (експертні) методи визначення прогнозних показників;

· каузальне прогнозування;

· методи екстраполяції.

Методи фінансового прогнозування, до основних методологічних прийомів, що використовуються за суб'єктивного методу прогнозування, належать такі:

· індивідуальні опитування - це найпростіший прийом експертного прогнозування. Опитування окремих експертів на предмет сильних і слабких сторін підприємства, можливих резервів, існуючих тенденцій;

· мозкова атака (brainstorming) - це груповий метод вирішення складних проблем, в ході якого учасники групи експертів висувають якомога більше пропозицій щодо вирішення поставленої проблеми;

· метод Дельфі - це спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінці думок групи експертів, на основі їх письмового опитування на предмет оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємства;

Каузальний (причинний) метод прогнозування побудований на визначенні майбутніх планових показників на основі оцінки причинно-наслідкових зв'язків з іншими показниками.

У теорії і практиці в процесі прогнозування фінансових показників досить часто використовують методологію екстраполяції, за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах.

3.3 Зарубіжний досвід управління фінансами корпорацій та оцінка доцільності його використання в Україні

Світова практика функціонування корпорацій створила вагому базу для вироблення загальних принципів і рекомендацій в сфері корпоративного менеджменту. Американський, європейський і японський досвід розвитку корпоративного менеджменту дає можливість виявлення сутності корпоративних відносин і урахування інтересів різних структурних категорій суспільства. Однак, досягнення балансу інтересів учасників корпоративних відношень як основи прийняття ефективних корпоративних рішень пов'язано з існуванням низки проблем, зумовлених особливостями економічного і соціального розвитку українського суспільства, ступенем готовності українських громадян до сприйняття ідей корпоративного управління. В зв'язку з цим, очевидною є необхідність застосування існуючих зарубіжних моделей корпоративного управління з урахуванням характерних рис української ринкової економіки, культурних традицій і історичних умов, специфіки формування корпоративних взаємовідношень.

Зарубіжні корпорації використовують наступні принципи корпоративного управління, що сприяють забезпеченню максимальної відкритості і справедливості процесу корпоративного управління стосовно всіх учасників корпоративних відносин:

- звітність, що передбачає підзвітність членів ради директорів і менеджменту корпорації акціонерам;

- відкритість щодо інформованості акціонерів з питань стану справ в корпорації і способу дії адміністративної команди;

- нагляд, який забезпечує як можливість аналізу радою директорів ефективності діяльності менеджерів, так і аналогічну можливість інвесторів здійснювати нагляд за діяльністю правління;

- прозорість для інвесторів з точки зору одержання достовірної інформації про ринок і компанії, з якими вони співпрацюють;

- справедливість компанії по відношенню до всіх акціонерів, як вітчизняних так і зарубіжних;

- методика голосування (технології, підрахунок голосів, матеріали для акціонерів за дорученням) повинна реалізувати активну участь акціонерів в діяльності корпорації;

- кодекси принципів, що регламентують взаємовідносини з акціонерами, повинні носити обов'язковий характер як для директора, так і для менеджменту корпорацій;

- стратегічне планування, що зумовлює превалювання стратегічних інтересів в діяльності корпорації для забезпечення росту акціонерної вартості.

На відміну від зарубіжних корпорацій, що відкрито заявляють про свою філософію і принципи, впровадження корпоративного менеджменту на українських підприємствах супроводжується інформаційною закритістю і непрозорістю, небажанням афішувати свою місію і стратегію розвитку.

Ця ситуація зумовлюється нестабільністю зовнішнього середовища, що породжує невпевненість у реакції акціонерів і інвесторів у випадку порушення термінів виконання зобов'язань, але, з іншої сторони, викликає сумніви у потенціальних акціонерів і інвесторів з точки зору доцільності вкладень капіталу і інвестицій.

Як вважають зарубіжні експерти в сфері корпоративного менеджменту, основними зобов'язаннями корпорації мають бути:

1) задоволення потреб споживача в товарах і послугах, що є превалюючими в діяльності корпорацій;

2) одержання достатнього рівня доходності вкладів інвесторів, що є наслідком повної реалізації основного, першого, зобов'язання;

3) створення нових цінностей, що є невід'ємною умовою одержання дивідендів;

4) соціальна відповідальність перед суспільством, що реалізується, насамперед, шляхом створення нових робочих місць;

5) стимулювання економічної діяльності за рахунок демонстрування результатів ініціативної праці;

6) сприяння винахідництву і новаторству як стержню підприємництва;

7) диверсифікація інтересів населення шляхом розподілення практичних знань громадян по різним секторам суспільства.

Відчувається гостра необхідність у відповідній адаптації і впровадженні в діяльність українськими компаніями принципів, що складають основу діяльності зарубіжних корпорацій протягом уже тривалого періоду їх розвитку.

Першим кроком на цьому шляху повинне стати усвідомлення необхідності чіткого формулювання місії корпорації як основи розроблення і здійснення її стратегії. Як свідчить статистика, біля 86% сучасних організацій США мають формальні стратегічні місії; для фірм-лідерів, як правило, є характерним більш чітке визначення місії, на відміну від фірм, що функціонують недостатньо ефективно.

Застосовується два підходи до формування стратегічної місії: широкий і вузький. При широкому підході до формування стратегічної місії, компанія уникає чіткої орієнтації на конкретну групу споживачів чи певну номенклатуру продукції; при вузькому підході здійснюється жорстка прив'язка до певних сегментів ринку, до виробництва конкретної продукції.

Як свідчить практика, на вибір того чи іншого підходу впливає ряд чинників, пов'язаних зі ступенем стабільності навколишнього середовища, обсягом операцій на ринку, економічним станом компанії. По мірі нарощування корпорацією своїх ресурсів, наявність формальних процедур щодо визначення місії і стратегії розвитку перетворюється в необхідні умови здійснення корпоративного менеджменту.

Світовий досвід розвитку корпоративного менеджменту свідчить про те, що корпоративна місія виконує три важливі ролі: визначає напрямок руху, виправдовує діяльність фірми в даному бізнесі, мотивує.

Визначаючи корпоративну місію, стратеги одержують можливість бачення напрямку руху бізнесу, що приведе до досягнення цілей і завдань шляхом побудови найбільш дієвих і найбільш доцільних бізнес - стратегій. Роль виправданості діяльності компанії в даному бізнесі реалізується за рахунок прийнятності її філософії колами зацікавлених осіб як всередині фірми, так і за її межами, в тому числі і новими фінансовими інститутами, новими акціонерами тощо.

Мотиваційна роль корпоративної місії проявляється в ідентифікації співробітниками себе з організацією, встановленні певного організаційного клімату, що націлює на спільну працю.

Представники зарубіжних корпорацій в якості основних мотивів, що зумовлюють наявність у них сформульованої місії, виділяють те, що вона забезпечує:

- керівництво системою стратегічного планування, визначення границь бізнес-операцій;

- досягнення загальної цілі чи напрямку, які виходить за межі індивідуальних амбіцій і нужд окремих підрозділів;

- розповсюдження відчуття загальних очікувань серед персоналу всіх рівнів, що сприяє побудові сильної організаційної культури.

Очевидно, що для ефективної реалізації принципів корпоративного менеджменту на основі філософії, прийнятної для всіх учасників корпоративних відносин, необхідна наявність управлінських кадрів, що пройшли спеціальне корпоративне навчання, здатні визначати напрями розвитку компанії в умовах нестабільності економіки, освоювати нові види бізнесу і нові ринки, гнучко управляти виробництвом і персоналом.

Аналіз зарубіжного досвіду корпоративного управління (особливо це стосується американського і європейського) підтверджує можливість застосування ряду принципів і елементів в умовах формування корпоративних відносин на тлі становлення ринкової економіки в Україні.

Дослідження зарубіжного досвіду й вітчизняної практики корпоративного управління дає можливість зробити висновок, що для успішного будівництва української моделі корпоративного управління, яка формуватиметься в міру зростання ролі акціонерних компаній у суспільно-економічному житті країни, необхідно розв'язати проблему створення дієвої системи фінансового управління акціонерними компаніями. Тому на сучасному етапі в центрі уваги вітчизняних учених і практиків - пошуки шляхів залучення, ефективного використання і, загалом, свідомого управління фінансами українських компаній. Ці обставини зумовлюють необхідність широкого використання у вітчизняній практиці корпоративного управління теоретичних основ фінансового менеджменту.

На жаль, значна кількість керівників українських компаній ігнорують принцип корпоративного менеджменту, недооцінюють роль стратегічного планування, зосереджуючи свої зусилля на короткостроковому горизонті планування.

Головна причина цього полягає не у відсутності можливості і здатності застосування процедур і правил щодо стратегії функціонування, а у неусвідомлені ролі і важливості цих норм корпоративного менеджменту.

Відсутність чітко сформульованої місії розмиває образ майбутнього компанії, її глобального призначення, націленість на задоволення певних ринкових потреб, лишає менеджерів і працівників компанії стратегічних орієнтирів, що приводить фактично до ігнорування основного зобов'язання компанії в сфері корпоративного менеджменту. Крім цього, відсутність чіткої місії і корпоративної стратегії ставить під загрозу перспективи розвитку компанії, відштовхуючи потенціальних інвесторів, особливо зарубіжних, для яких наявність обґрунтованої стратегії є одним із умов ділового співробітництва.

Висновки

У дипломній роботі розглянуті теоретичні аспекти управління фінансами акціонерних товариств та проведено аналіз управління фінансами підприємства на прикладі ЗАТ "Співдружність", а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення управління фінансами досліджуваного підприємства.

Акціонерна форма господарювання має істотні переваги: фінансові - створює механізм оперативної мобілізації великих за розміром інвестицій і регулярного одержання доходу у формі дивідендів на акції; економічні - акціонерний капітал сприяє встановленню гнучкої системи виробничо-господарських зв'язків, опосередкованих перехресним або ланцюговим володінням акціями; соціальні - акціонування є важливою формою роздержавлення власності підприємств будь-яких розмірів, перетворення найманих працівників на власників певної частки майна підприємства.

Закрите акціонерне товариство „Співдружність" вже 10 років успішно працює на ринку будівельних послуг, монтажу та встановлення віконно-дверних конструкцій, а також встановлення кондиціонерів.

Майно підприємства на початок 2006 року дорівнювало 135,7 тис. грн.. За звітний період 2006 року спостерігається збільшення майна до 166,1 тис. грн.. Але на кінець 2008 року зменшилось до 69,7 тис. грн. і це є негативним моментом до свідчить про згортання виробничо-комерційної діяльності.

В структурі активів підприємства найбільшу питому вагу на початок 2006 року займали оборотні активи і це свідчило про мобільність майна. В свою чергу на початок 2006 року найбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесли кошти у розрахунках, а саме дебіторська заборгованість. Але за 2007 - 2008 рік спостерігається зменшення питомої ваги оборотних активів. За рахунок цього збільшувалася питома вага необоротних активів. На кінець 2008 року підприємство має „важку” структуру активів, а це свідчить про значні накладні витрати, високу чутливість до зміни виручки та сприяє зменшенню оборотності майна.

Основним джерелом формування майна ЗАТ „Співдружність" є власний капітал. Найбільш питому вагу власного капіталу у розмірі 68,2% підприємство мало на кінець 2007 року, але на кінець 2008 року вона зменшилась до 55,8%. Зменшення питомої ваги власного капіталу означає зміну співвідношення власного та позичкового капіталу, яке веде до зміни фінансової стійкості. Зобов'язання підприємства складаються на 100% з поточних, які в свою чергу складаються тільки з кредиторської заборгованості. Підприємство не користується довгостроковими позичками та не створює забезпечення наступних витрат та платежів.

Розрахунок ефективності використання майна та капіталу показав, що тривалість одного обороту активів зменшився з 287 до 169 діб; період обігу поточних активів зменшився з 188 до 91 діб. Ці зміни відбулися за рахунок того, що основні засоби підприємства на 70% зношені та майже вдвічі скоротилися середні залишки оборотних активів. На кінець 2008 року спостерігається незначне збільшення коефіцієнта фондовіддачі, а за рахунок цього відбувається зменшення витрат реалізованої продукції.

Коефіцієнти рентабельності показали, що за рахунок отримання на протязі двох звітних періодів підприємством збитків вона значно знизилась, а підприємство стало не рентабельним.

Спостерігається збільшення у динаміці показника капіталовіддачі і це відбувається за рахунок того, що сукупний капітал підприємства зменшувався інтенсивніше ніж чистий дохід від реалізації робіт (товарів, послуг).

Розрахунок коефіцієнтів стану основних засобів показав, що підприємству для підвищення ефективності основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання.

У результаті аналізу платоспроможності та фінансової стійкості було встановлено, що підприємство на початок 2007 року мало абсолютний тип фінансової стійкості. Це свідчило про високу ступінь незалежності від зовнішних інвесторів та кредиторів. А вже на кінець 2008 року ЗАТ „Співдружність" має кризове фінансове становище, тобто це означає що у підприємства не вистачає власних коштів і воно використовує кредиторську заборгованість.

За три звітних періоду у підприємства постійно не вистачає грошових коштів для покриття кредиторської заборгованості, але відмічається лишок дебіторської заборгованості та запасів для покриття довгострокових та короткострокових зобовязань. Аналіз ліквідності за допомогою коефіцієнтів показав, що з початку 2006 року по початок 2008 року підприємство не раціонально використовувало грошові кошти і тому була нарушена структура капіталу. На кінець 2008 року ліквідність балансу погіршилася. Коефіцієнт загальної ліквідності став знаходиться в межах норми за рахунок запасів та витрат майбутніх періодів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності за три звітних періоду був нижче за оптимальне значення і це свідчить про відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку. Але це не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги.

Для того щоб поліпшити фінансовий стан ЗАТ "Співдружність", необхідно нормалізувати поточну фінансову ситуацію, збалансувати і синхронізувати надходження і витрати його коштів.

Необхідно скоротити поточні витрати підприємства з метою попередження зростання фінансових зобов'язань і реалізації окремих видів активів з метою збільшення позитивного грошового потоку.

Після цього слід вжити тактичних заходів, спрямованих на досягнення фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді, за принципом "стискання підприємства", тобто перевищення обсягу генерування над обсягом споживання власних фінансових ресурсів.

Повна фінансова стабілізація досягається за умови, якщо підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу. Тому стратегічний механізм захисних заходів має бути спрямовано на підтримку фінансової стабільності підприємства протягом тривалого періоду.

З метою скорочення дефіциту власного оборотного капіталу акціонерне підприємство може спробувати поповнити його за рахунок випуску і розміщення нових акцій і облігацій. Однак при цьому слід мати на увазі, що випуск нових акцій може призвести до падіння їхнього курсу, і це теж може стати причиною банкрутства.

Один із шляхів удосконалення фінансового стану ЗАТ "Співдружність"
-- зменшення виплати дивідендів за акціями чи повна відмова від неї за умови, що вдасться переконати акціонерів у реальності програми фінансового оздоровлення і підвищення дивідендних виплат у майбутньому.

Для успішного будівництва української моделі корпоративного управління, яка формуватиметься в міру зростання ролі акціонерних компаній у суспільно-економічному житті країни, необхідно розв'язати проблему створення дієвої системи фінансового управління акціонерними компаніями. Тому на сучасному етапі в центрі уваги вітчизняних учених і практиків - пошуки шляхів залучення, ефективного використання і, загалом, свідомого управління фінансами українських компаній.

Список використаних джерел

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради, 1996, №30.

2. Цивільний кодекс України. - К.: Парламентське видавництво., 2003.

3. Господарський кодекс України. - К.: Парламентське видавництво., 2003.

4. Закон України „Про господарські товариства”. Відомості Верховної Ради, 1991, N 49.

5. Закон України „Про власність”. Відомості Верховної Ради, 1991, N 20.

6. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу”. Відомості Верховної Ради, 1991, N 38.

7. . Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”. Відомості Верховної Ради, 1996, N 51.

8. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Відомості Верховної Ради, 1999, N 40.

9. Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Відомості Верховної Ради, 1998, N 15.

10. . Указ Президента України “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” від 03.02 98. №79/98.

11. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 25.05.98 р. №740

12. Роз'яснення ДКЦПФР №24 “Щодо порядку застосування статей 41 та 43 Закону України “Про господарські товариства” у частині регулювання питання щодо порядку денного загальних зборів акціонерів” від 10.11.99 р.

13. Рішення ДКЦПФР „Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” від 26.05.98 №60.

14. Проект Закону України “Про акціонерні товариства”. - від 15.12.2000. №6300.

15. Проект Закону України “Про акціонерні товариства”. - від 10.09.2001. №8050.

16. Проект Закону України “Про акціонерні товариства”. - від 05.04.200. №3059.

17. Банківська справа: Навчальний посібник/ За ред. Р.І.Тиркала. - Тернопіль: “Карт-бланш”. - 2001. - 356 с.

18. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. - К.: Знання. - КОО. - 1999. - 412 с.

19. Василик О.Д. Теорія фінансів. К.: НІОС, 2001 - 328 с.

20. Вінницька О. Євразійський круглий стіл з корпоративного управління ОЕСР: що сказано і що можна зробити // Бюлетень з корпоративного управління. - 2004. - №1.

21. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. -- К.: Алерта, 2005. -- 200с.

22. .Герасимова С. Інвестиційна діяльність акціонерних товариств та пріоритетні напрями інвестування// Світ фінансів.- 2007.- №2.- С. 164-172

23. Герасимова С. Роль акціонерних товариств у формуванні інвестиційної привабливості країни в умовах глобалізації// Економіка та держава.- 2006.- №9.- С. 22-24

24. Герасимова С. Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств промисловості: проблеми та особливості// Економіка та держава.- 2008.- №7.- С. 4-6.

25. Герасимова С.В. Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств: монографія.- К.: Знання, 2006.- 407с

26. Горбатенко В. Акціонерні товариства: життя за новими правилами. // Круглий стіл. - 2003. - №4 (7)

27. Горбатенко В. Принципи корпоративного управління України - новий інструмент регулювання корпоративних відносин. // Круглий стіл. - .2003. - №6-7 (9-10).

28. Горбатенко В. Закон України „про акціонерні товариства”: аргументи „за” // Бюлетень з корпоративного управління. - 2001. - №4.

29. Грідчіна М.В. Управління фінансами акціонерних товариств: Навчальний посібник: Наукове видання.- К.: А.С.К., 2005.- 384 c.

30. Грузинов В.П. и др.. Экономика предприятия. Ученик для ВУЗов (под ред.. проф.. Грузинова В.П.), М., банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 - 535 с.

31. Дзюбенко Л. Прибутковість як основа стабільного розвитку акціонерного товариства// Ринок цінних паперів України. - 2005.- №11-12.- С. 45-51.

32. Довгалюк В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 2003. - 314с.

33. Драган О. Удосконалення правового статусу акціонерних товариств в Україні/ О.Драган, Ю.Пустосвіт// Економіка. Фінанси. Право. - 2004.- №10.- С. 28-32

34. Дребот Н.П. Аналіз стану фінансового забезпечення розвитку підприємств // Банківська система України: теорія і практика становлення: В 2 т. Т.2: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: Мрія-1 ЛТД Ініціатива, 1999.- 322

35. Економіка підприємства. Навч.посіб. За ред.. А.В. Шегун - К., Знання, 2005 - 431 с.

36. . Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 2-ге вид.,випр.та доп..- К.: Центр Європи, 1997.- 576 c.

37. Загородній А., Вознюк Г. Гроші. Валюта. Валютні цінності: Термінологічний словник. - Львів: Бак. - 2000 р.- 405 с.

38. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління. Навчальний посібник. - Харків: Еспада, 2003

39. Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України (укр.).- 2000.- № 4.- C.17-27.

40. Зятковський І.В., Зятковська Л.І., Романів М.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посібник / Західноукраїнський економіко-правничий ун-т. -- Чернівці: Золоті литаври, 2007. -- 274с.

41. Ковальчук А.Т. Банки, кредит, фінанси: законодавчо-правовий вимір.-К.: Парламентське видавництво. ,2004.

42. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Знання КОО, 2000.- 378 c.

43. Ковальчук Т.Т. Економічна безпека і політика. - К.: Знання, 2004.

44. Коростей В. Господарсько-правовий бюрократизм у ринкових умовах. // Право України. - 2003. - №6.

45. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. - К.: Знання. - 2001. - 289с.

46. Лайко Л.А., Лященко Ю.І. Фінанси АПК.- К: Дія. - 2000. - 226с.

47. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2001. -- 387 с

48. Мартюшева Л.С., Меренкова Л.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Коспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. --X.: ВД "Інжек", 2006. -- 184с.

49. Нестор С. Корпоративне управління і роль Організації економічного співробітництва та розвитку. // Бюлетень з корпоративного управління. - 2004. - №4.

50. Основи економічної теорії: Підручник. Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. Ю.В. Ніколенко, М.М. Віденко, А.В. Шегун та ін., К., Либідь, 1994 - 272 с.

51. Романенко О.Р. Фінанси:Навч. метод. Посібник. - К.: КНЕУ. - 1999.- 264с.

52. Рупняк М.Я. Проблеми оптимізації структури фінансових ресурсів акціонерних товариств // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2005.- № 5.- C.32-39.

53. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств.Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 460с.

54. Спасибо-Фатеєва І.В. Історико-економічний нарис розвитку акціонерного руху в Україні // Проблеми законності. - 2000. - №45. - С.71-75.

55. . Спасибо-Фатеєва І.В. Короткий нарис становлення корпоративного руху в Україні // Бюлетень з корпоративного управління. - 2001. - №3.

56. Статутний фонд: Тематичний номер // Главбух без бланков отчетности (рус.).- 2006.- № 61.

57. Статутний фонд // Все про бухгалтерський облік (укр.).- 2005.- № 109.

58. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 566 с.

59. Сугеев И.В. Экономика предприятия. Учеб. пособие, М., Финансы и статистика, 2004 - 304 с.

60. Теория финансов: Учебное пособие: Навчальне видання.- 2-е изд., стереот.- К: КНЕУ, 2008.- 368 c.

61. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб єктів господарювання: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2003.- 554 c.

62. Філімоненков О.С.Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - К.:Ельга, Ніка-центр.- 2002.- 483с.

63. Фінанси.Грошовий обіг. Кредит.:Навч. Посібник./За ред. Л.О. Дробозіної. - К.: “Вертекс”. - 2001. - 423с.

64. Фінанси підприємств.Навчальний посібник. Курс лекцій./За ред. Г.Г.Кірейцева. - К.: ЦУЛ. -2002. - 268с.

65. Цивільне право України: Підручник: у 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін. За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

66. Єщенко П.С., Балкін Ю.І. сучасна економіка, навч.посіб.- К., Вища шк.., 2005 - 327 с.

Д О Д А Т К И

Додаток А

Звіт про фінансові результати за 2006-2008 роки

Найменування статей	Код рядка	Абсолютні величини і показники	Питома вага статей у виручці від реалізації, %	Відхилення
		за попередній період	за звітний період	за попередній період	за звітний період	в абсолютних величинах	в структурі	темпи росту, %
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
2006 рік
І. Фінансові результати
Доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	379,8	389,6	100,0	100,0	+9,8	0,0	102,6
Податок на додану вартість	15	62,9	64,9	16,6	16,7	+2,0	+0,1	103,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	316,9	324,7	83,4	83,3	+7,8	-0,1	102,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	273,4	248,5	72,0	63,8	-24,9	-8,2	90,9
Валовий:
- прибуток	50	43,5	76,2	11,5	19,6	+32,7	+8,1	175,2
Інші операційні доходи	60	33,4	48,3	8,8	12,4	+14,9	+3,6	144,6
Адміністративні витрати	70	69,8	46,8	18,4	12,0	-23,0	-6,4	67,0
Інші операційні витрати	90	65,0	47,3	17,1	12,1	-17,7	-5,0	72,8
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	-	30,4	-	7,8	+30,4	+7,8	-
- збиток	105	57,9	-	15,2	-	-57,9	-15,2	-
Чистий:
- прибуток	220	-	30,4	-	7,8	+30,4	+7,8	-
- збиток	225	57,9	-	15,2	-	-57,9	-15,2	-
ІІ. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	230	282,8	128,1	74,5	32,9	-154,7	-41,6	45,3
Витрати на оплату праці	240	72,4	90,2	19,1	23,2	+17,8	+4,1	124,6
Відрахування на соціальні заходи	250	27,0	38,6	7,1	9,9	+11,6	+2,8	143,0
Амортизація	260	5,7	6,0	1,5	1,5	+0,3	0,0	105,3
Інші операційні витрати	270	28,5	37,4	7,5	9,6	+8,9	+2,1	131,2
Разом	280	416,4	300,3	109,6	77,1	-116,1	-32,5	72,1
2007 рік
І. Фінансові результати
Доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	389,6	375,7	100,0	100,0	-13,9	0,0	96,4
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
Податок на додану вартість	15	64,9	62,6	16,7	16,7	-2,3	0,0	96,5
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	324,7	313,1	83,3	83,3	-11,6	0,0	96,4
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	248,5	279,2	63,8	74,3	+30,7	+10,5	112,4
Валовий:
- прибуток	50	76,2	33,9	19,6	9,0	-42,3	-10,6	44,5
Інші операційні доходи	60	48,3	43,8	12,4	11,7	-4,5	-0,7	90,7
Адміністративні витрати	70	46,8	58,5	12,0	15,6	11,7	+3,6	125,0
Інші операційні витрати	90	47,3	71,7	12,1	19,1	+24,4	+7,0	151,6
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	30,4	-	7,8	-	-30,4	-7,8	-
- збиток	105	-	52,5	-	14,0	+52,5	+14,0	-
Інші доходи	130	-	3,4	-	0,9	+3,4	+0,9	-
Фінансові витрати	140	-	0,3	-	0,0	+0,3	0,0	-
Інші витрати	160	-	2,0	-	0,5	+2,0	+0,5	-
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	30,4	-	7,8	-	-30,4	-7,8	-
- збиток	175	-	51,4	-	13,7	+51,4	+13,7	-
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	30,4	-	7,8	-	-30,4	-7,8	-
- збиток	195	-	51,4	-	13,7	+51,4	+13,7	-
Чистий:
- прибуток	220	30,4	-	7,8	-	-30,4	-7,8	-
- збиток	225	-	51,4	-	13,7	+51,4	+13,7	-
ІІ. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	230	128,1	183,9	32,9	48,9	+55,8	+16,0	143,6
Витрати на оплату праці	240	90,2	98,4	23,2	26,2	+8,2	+3,0	191,1
Відрахування на соціальні заходи	250	38,6	37,6	9,9	10,0	-1,0	+0,1	97,4
Амортизація	260	6,0	5,8	1,5	1,5	-0,2	0,0	96,7
Інші операційні витрати	270	37,4	42,3	9,6	11,3	+4,9	+1,7	113,1
Разом	280	300,3	368,0	77,1	98,0	+67,7	+20,9	122,5
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
2008 рік
І. Фінансові результати
Доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	375,7	378,0	100,0	100,0	+2,8	0,0	100,6
Податок на додану вартість	15	62,6	63,0	16,7	16,7	+0,4	0,0	100,6
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	313,1	315,0	83,3	83,3	+1,9	0,0	100,6
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	279,2	260,9	74,3	69,0	-18,3	-5,3	93,4
Валовий:
- прибуток	50	33,9	54,1	9,0	14,3	+20,9	+5,3	159,6
Інші операційні доходи	60	43,8	19,2	11,7	5,1	-24,6	-6,6	43,8
Адміністративні витрати	70	58,5	81,7	15,6	21,6	+23,2	+6,0	140,0
Інші операційні витрати	90	71,7	35,3	19,1	9,3	-36,4	-9,8	49,2
Фінансові результати від операційної діяльності:
- збиток	105	52,5	43,7	14,0	11,6	-8,8	-2,4	83,2
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
Інші доходи	130	3,4	0,5	0,9	0,1	-2,9	-0,8	14,7
Фінансові витрати	140	0,3	0,7	0,0	0,2	+0,4	+0,2	233,3
Інші витрати	160	2,0	1,1	0,5	0,3	-0,9	-0,2	55,0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- збиток	175	51,4	45,0	13,7	11,9	-6,4	-1,8	87,5
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- збиток	195	51,4	45,0	13,7	11,9	-6,4	-1,8	87,5
Чистий:
- збиток	225	51,4	45,0	13,7	11,9	-6,4	-1,8	87,5
ІІ. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	230	183,9	153,4	48,9	40,6	-30,5	-8,3	83,4
Витрати на оплату праці	240	98,4	113,5	26,2	30,0	+15,1	+3,8	115,3
Відрахування на соціальні заходи	250	37,6	41,3	10,0	10,9	+3,7	+0,9	109,8
Амортизація	260	5,8	4,9	1,5	1,3	-0,9	-0,2	84,5
Інші операційні витрати	270	42,3	31,1	11,3	8,2	-11,2	-3,1	73,5
Разом	280	368,0	344,2	98,0	91,0	-23,8	-7,0	93,5

Додаток Б

Таблиця 2.5.

Аналіз структури пасивів балансу ЗАТ "Співдружність"» за 2006 - 2008 роки

Найменування статей	Код рядка	Абсолютні величини і показники	Питома вага статей у валюті балансу, %	Відхилення
		на початок року	на кінець року	на початок року	на кінець року	в абсолютних величинах	в структурі	Темпи росту, %
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
2006 рік
Пасиви: 1. Власний капітал	р.380	135,7	166,1	54,8	63,0	+30,4	+8,2	122,4
2. Зобов'язання	Ур. (430+480+620)	59,8	65,7	24,1	24,9	+5,9	+0,8	109,9
2.1. Забезпечення наступних витрат та платежів	р.430	-	-	-	-	-	-	-
2.2. Довгострокові зобов'язання	р.480	-	-	-	-	-	-	-
2.3. Поточні зобов'язання	р.620	59,8	65,7	24,1	24,9	+5,9	+0,8	109,9
2.3.1. Короткострокові кредити банків та поточна заборгованість	Ур. (500+510)	-	-	-	-	-	-	-
2.3.2. Кредиторська заборгованість	Ур. (520-610)	59,8	65,7	24,1	24,9	+5,9	+0,8	109,9
2.4. Доходи майбутніх періодів	р.630	52,3	32,0	21,1	12,1	-20,3	-9,0	61,2
БАЛАНС		247,8	263,8	100	100	+16	-	106,5
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
2007 рік
Пасиви: 1. Власний капітал	р.380	166,1	114,7	63,0	68,2	-51,4	+5,2	69,1
2. Зобов'язання	Ур. (430+480+620)	65,7	35,0	24,9	20,8	-30,7	-4,1	53,3
2.1. Забезпечення наступних витрат та платежів	р.430	-	-	-	-	-	-	-
2.2. Довгострокові зобов'язання	р.480	-	-	-	-	-	-	-
2.3. Поточні зобов'язання	р.620	65,7	35,0	24,9	20,8	-30,7	-4,1	53,3
2.3.1. Короткострокові кредити банків та поточна заборгованість	Ур. (500+510)	-	-	-	-	-	-	-
2.3.2. Кредиторська заборгованість	Ур. (520-610)	65,7	35,0	24,9	20,8	-30,7	-4,1	53,3
2.4. Доходи майбутніх періодів	р.630	32,0	18,6	12,1	11,0	-13,4	-1,1	58,1
БАЛАНС		263,8	168,3	100	100	-95,5	-	63,8
2008 рік
Пасиви: 1. Власний капітал	р.380	14,7	69,7	68,2	55,8	-45,0	-12,4	60,8
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=4:3х х100%
2. Зобов'язання	Ур. (430+480+620)	35,0	4,4	20,8	38,8	+13,4	+18,0	138,3
2.1. Забезпечення наступних витрат та платежів	р.430	-	-	-	-	-	-	-
2.2. Довгострокові зобов'язання	р.480	-	-	-	-	-	-	-
2.3. Поточні зобов'язання	р.620	35,0	48,4	20,8	38,8	+13,4	+18,0	138,3
2.3.1. Короткострокові кредити банків та поточна заборгованість	Ур. (500+510)	-	-	-	-	-	-	-
2.3.2. Кредиторська заборгованість	Ур. (520-610)	35,0	48,4	20,8	38,8	+13,4	+18,0	138,3
2.4. Доходи майбутніх періодів	р.630	18,6	6,7	11,0	5,4	-11,9	-5,6	36,0
БАЛАНС		168,3	124,8	100	100	-43,5	-	74,2

Додаток В

Таблиця 2.7

Показники фінансової структури капіталу за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Показники	Нормативне значення	2006 рік	2007 рік	2008 рік
		на початок року	на кінець року	зміни	на початок року	на кінець року	зміни	на початок року	на кінець року	зміни
1. Коефіцієнт автономії	? 0,5	0,55	0,63	+0,08	0,63	0,68	+0,05	0,68	0,56	-0,12
2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	<0,5	0,45	0,37	-0,08	0,37	0,32	-0,05	0,32	0,44	+0,12
3. Коефіцієнт фінансової залежності	<2	1,83	1,59	-0,24	1,59	1,47	-0,12	1,47	1,79	+0,32
4. Коефіцієнт фінансування	>1	1,21	1,70	+0,49	1,70	2,14	+0,44	2,14	1,26	-0,88
5. Коефіцієнт заборгова-ності	<1	0,83	0,59	-0,24	0,59	0,47	-0,12	0,47	0,79	+0,32
6. Коефіцієнт довгостроко-вого залучення позикових коштів		-	-	-	-	-	-	-	-	-
7. Коефіцієнт забезпече-ності запасів	>0,8	1,00	1,40	+0,40	1,40	1,36	-0,04	1,36	0,14	-1,22
8. Коефіцієнт забезпече-ності обігових засобів	? 0,5	0,33	0,55	+0,22	0,55	0,47	-0,08	0,47	0,08	-0,39
9. Коефіцієнт маневреності	>0,5	0,41	0,56	+0,15	0,56	0,41	-0,15	0,41	0,06	-0,35
10. Коефіцієнт коротко-строкової заборгованості		0,53	0,67	+0,14	0,67	0,65	-0,02	0,65	0,88	+0,23