На підставі цього додатку до комерційних документів відносять рахунок-фактуру і пакуваль- ний аркуш. Документами, що підтверджують експорт товарів, є товарно-супровідна, 39 транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з експортній операції експортером оформляється розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютної надходжень. Документальне оформлення експортного вантажу повинне відповідати вимогам міжнародних стандартів. При перетинанні експортованим товаром митного кордону митний орган звіряє відповідність даних представлених документів і за відсутності розбіжностей на вивізній вантажній митницькій декларації ставиться особиста номерна печатка.

Вантажна митницька декларація фіксуються в реєстрі, один екземпляр яких передається в уповноважені банки експортерів. Уповноваженим банком фіксуються експортні операції резидентів після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копії контрактів і копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.

Лист Державної митної служби України (ДМСУ) від 11.08.1998 р. № 10/1- 1819-ЕП включає орієнтований перелік документів, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані подавати для митного оформлення в режимі "імпорт" [3]. Названий лист містить посилання на законодавчі й нормативні акти, що вимагають надання цих документів.

Документи, що застосовуються в імпортних операціях, також, як і з експортних операцій, можна підрозділити на: документи, пов'язані з рухом товарів і документи, пов'язані з рухом коштів, документи, пов'язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно-арбітражні.

Документами, що підтверджують імпорт товарів, є товарно-супровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з імпортної операції експортером оформляюється розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютних надходжень. Дату імпортного постачання залежно від базисних умов "ІНКОТЕРМС" може визначити: дата документа, виданого транспортною організацією, що прийняла товар для перевезення (дата штемпеля прикордонної станції на залізничній накладній; дата коносамента або штурманської розписки; дата авіанакладної і т. д.); дата розписки транспортно-експедиторської фірми про приймання вантажу для подальшого відправлення за призначенням; дата складського свідчення у випадку, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж, і продавець скористається своїм правом передати товар на збереження на склад за рахунок покупця.

2.2 Складання податкової накладної в разі експорту товарів

Згідно з п. 201.4 ПКУ та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 01.11.2011 р. № 1379 (далі - Порядок № 1379), податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

За загальним правилом, встановленим п. 187,1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД), що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас в разі здійснення зовнішньоекономічних операцій, в тому числі експортних, загальне правило застосовується з урахуванням п. 187.11 ПКУ згідно з яким попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Отже, в разі експорту товарів податкова накладна виписується на дату оформлення ВМД, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

Оскільки покупець-нерезидент не зареєстрований платником ПДВ, то податкова накладна йому не видається, а залишається у продавця. Такі податкові накладні не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4 Порядку введення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246).

У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини 07 - експортні постачання (п. 8 Порядку № 1379). У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль (п. 8.1 Порядку № 1379).

Нагадаємо, що відповідно до пп. 195.1.1 ПКУ операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений ВМД, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою. В такому випадку у розділі ІІІ графи 10 податкової накладної проставляється нуль (п. 11 Порядку № 1379). Варто зазначити, що до розділу І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) платник ПДВ включає реквізити ВМД. Зокрема, у графі 3 «порядковий номер» проставляється номер ВМД (п. 9.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002 (далі - Порядок № 1002), а у графі 4 «вид документа» зазначається «ВМД» (п. 9.4 Порядку № 1002).

З урахуванням вищенаведених особливостей відображення операцій з експорту товарів у Реєстрі, номер податкової накладної буде відповідати порядковому номеру запису ВДМ в Реєстрі. При цьому сама податкова накладна окремо в Реєстр не буде включатися, інакше відбулося би здвоєння показників експорту товарів (один раз - за ВМД, другий раз - за податковою накладною на експорт). В податковій декларації з податку на додану вартість обсяг експортних операцій відображається у рядку 2.1.

Підсумовуючи вищесказане, підкреслимо, що факт здійснення нерезидентом попередньої оплати товару не впливає на порядок складання податкової накладної, оскільки дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця товарів - експортера відповідає даті оформлення ВМД. Враховуючи, що до Реєстру та до податкової декларації з ПДВ включаються суми, підтверджені ВМД, виникає питання щодо доцільності складання податкових накладних за експортними операціями. На нашу думку, жодної користі з такої податкової накладної немає: податкові зобов'язання за нульовою ставкою підтверджуються ВМД, а виписані примірники податкової накладної окремо не зазначаються і покупцям не видаються. Але форма податкової накладної та Порядок № 1379 передбачають її складання.

Висновок. Беручи до уваги нерівномірність в економічному розвитку, виникає необхідність наукового пошуку теоретичних моделей побудови податкової системи та податкового регулювання в умовах розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, зокрема України, які б дала змогу вважати їх ефективним стимулом розвитку національного господарства та розширення інтеграції національної економіки в світове господарство.

Формування податкових систем є компетенцією регулятивних органів відповідних держав. Однак в умовах глобалізації економік різних країн, відбувається і співробітництво в галузі податкової політики. Так, конкурентоздатність товарів та послуг, що експортуються, можливість тої чи іншої країни вивозити капітал за кордон, залежать не тільки від ефективності національного господарства, а і від ступеню оподаткування, державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, наприклад за допомогою пільг.

З точки зору ефективності задач податкової системи необхідно дотримуватись неупереджених норм в оподаткуванні, тобто таких, які б не діяли ні проти ні на користь будь-якого виду діяльності та суб'єкту господарювання.

Підсумовуючи вплив національних податкових систем на здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, необхідно відмітити доволі різні підходи щодо оподаткування, які обумовлені історичним розвитком податкових систем, необхідністю в той чи іншої мірі участі держави в світових господарських стосунках, сучасним рівнем конкурентоспроможності національної економіки по відношенню до зовнішніх факторів впливе на неї.

В розвинутих країнах простежується загальне неупереджене оподаткування до іноземного капіталу, застосовується головним чином єдиний підхід до національних та іноземних підприємств. Але мають місце пільгові податкові підходи щодо вкладення інвестицій в окремі сектори економіки та порівняно менш розвинені райони країни.

Зменшення податкового тиску, як правило, відбувається завдяки зниженню податкових ставок або встановленню диференційованого підходу в їх застосуванні. Іншим розповсюдженим заходом є застосування різноманітних пільг щодо зниження прибутку, який оподатковується внаслідок спрямування коштів створених фондів, що є в деякій мірі реінвестуванням отриманого прибутку.

Підвищення експортних податків буде сприяти не лише прямому збільшенню бюджетних надходжень та можливості зниження податкового тиску інших платежів, а й опосередкованому. Експортний податок буде стимулювати національних виробників збільшувати обсяги продажу на внутрішньому ринку, внаслідок чого експорт дещо зменшиться, але на нього зростуть ціни на внутрішньому ринку.

2.4 Розрахунок податків при здійсненні експортно-імпортних операціях на ТОВ «Дніпробуд»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпробуд» займаєтья виготовленням мебелі. На підприємстві працює 7 робітників. Сума митного збору складає 120 грн. Курс складає: купівля-25$, продаж- 26$, ставка нарахування ЄСВ 37%, військовий збір 1,5%.

Реквізити ТОВ «Дніпробуд» та його постачальників і покупців наведено у таблиці 2.1

Таблиця2.1 - Реквізити ТОВ «Дніпробуд» та його постачальників і покупців

Назва	Ідентифікаційний код	Індивідуаль-ний податковий номер	Юридична адреса, телефон	Поточний рахунок
ТОВ «Дніпробуд»	12345678	123456725713	м. Київ, вул. Кірова 20,тел. 23-13-07	28046718011237
ТОВ «Мрія»	23456789	234567810345	м. Атланта, вул. Касима Рида 3, тел. 1-800-328-744	31035793910234
ТОВ «Мій дім»	87654321	876543201352	м. Дніпропетровськ, вул. Миру 18, тел. 3-63-21	42435768109319

У таблиці 2.2 наведено журнал господарських операцій в ТОВ «Дніпробуд» за лютий 2015 року.

Таблиця 2.2 - Журнал реєстрації господарських операцій в ТОВ «Дніпробуд» за лютий 2015 року

Зміст господарської операції	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків	Документ
		Дт	Кт
1	2	3	4	5
1.Відвантажені стільці на експорт 100 шт. за ціною 500 грн. ПП «Мрія»	2000$	362	701	Податкова накладна (додаток А)
	50000
2.Нараховано митний збір	120	93	641
3.Погашена заборгованість за митний збір	120	641	311
4.Збільшено податкове зобов'язання з ПДВ за нульовою ставкою	0	701	641	Декларація з ПДВ (додаток Б)
5.Придбано дерев'яні доски в ТОВ «Мій дім» 50 шт. за ціною 100 грн.	5000	201	631	Податкова накладна (додаток В)
6.Відображено податковий кредит з ПДВ	1000	641	601	Декларація з ПДВ (додаток Б)
7.Нарахована заробітна плата працівникам	21000	23	661	Розрахункова відомість (додаток Г)
8.Здійснені утримання: - ЄСВ - ПДФО - військовий збір	756 2853,9 315	661 661 661	651 641,2 642	Розрахункова відомість (додаток Г)
9. Нараховано ЄСВ (37%)	7770	23	651	Розрахункова відомість (додаток Г)
10. Надійшла іноземна валюта за відвантажену продукцію (2000*26)	52000	312	362
11. Відображена курсова різниця	2000	362	714
12. Витрачено матеріалів	12000	23	201	Вимога
13. Оприбутковано готову продукцію на склад	40770	23	26	Податкова накладна
14. Відображена собівартість реалізованої продукції	40770	901	26	Довідка
15. Списання собівартості реалізованої продукції	40770	791	901	Бухгалтерська довідка
16. Списано доходи на фінансові результати	50000	701	791	Бухгалтерська довідка
17. Віднесено плату за мито на фінансові результати	120	791	93	Бухгалтерська довідка
18. Віднесена курсова різниця	2000	714	791	Бухгалтерська довідка
19. Нараховано податок на прибуток (18%)	1661,4	98	641,3	Декларація з податку на прибуток (додаток Д)
Продовження таблиці 2.2
20. Списано податок на прибуток на фінансові результати	1661,4	791	98	Бухгалтерська довідка
21. Визначено прибуток	9448,6	791	741	Бухгалтерська довідка

За результатами журналу реєстрації господарських операцій здійснюються розрахунки:

1) податковий кредит з ПДВ- =1000

2) здійснені утримання:

-ЄСВ =756

-військовий збір =315

3) нарахований ЄСВ -

4) відображена курсова різниця - (52000-50000)=2000

5) оприбутковано готову продукцію на склад -

(21000+7770+12000)=40770

6) нарахований податок на прибуток - (50000-40770)*0,18=1661,4

7) прибуток - ((50000+2000)-40770-120-1661,4)=9448,6



3. Проектна частина. Проблеми обліку експортно-імпортних операцій в Україні та шляхи їх вирішення

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним з найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природно-економічного та науково-технічного потенціалу держави.

Реформування та розвиток вітчизняної економіки значною мірою залежить від вирішення проблем зовнішньоекономічних зв'язків, які відіграють суттєву роль у національній економіці, істотно впливають на темпи економічного росту, створення конкурентного ринкового середовища та успіх трансформаційного процесу в Україні. У вирішенні цих проблем важливим є комплексний підхід до розвитку зовнішньої торгівлі як сфери діяльності, результати якої залежать від виваженої економічної політики держави, обраної моделі зовнішньоекономічних зв'язків та впливу інших численних внутрішніх і зовнішніх факторів. Формування і здійснення комерційних зв'язків із іноземними партнерами та ефективне управління експортно-імпортними операціями неможливе без науково обґрунтованого підходу до розв'язання комплексу завдань інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку і аналізу. Відсутність методичних вказівок і рекомендацій щодо застосування окремих П(С)БО уповільнює процес трансформації бухгалтерського обліку до загальноприйнятих у міжнародній практиці вимог. Саме тому, виникає потреба у подальшому розвитку методології обліку.

Особливо це стосується експортно-імпортних операцій, враховуючи їх певну специфіку, суперечливість законодавства, недосконалість інформаційного забезпечення. Дослідження розвитку експортно-імпортних операцій суб'єктів господарювання свідчить про відсутність єдиного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей.

Найбільш ґрунтовно проблеми бухгалтерського обліку розглянуті у працях вітчизняних вчених Бутинця Ф.Ф., Герасимовича А.М., Голова С.Ф., Єфіменка В.І., Жиглей І.В., Кужельного М.В., Кузьмінського Ю.А., Линника В.Г., Лук'яненко Л.І., Небильцової О.В., Пархоменка В.М., Савченка В.Я., Сопка В.В., та інших, а також російських вчених: Безруких П.С., Григор'єва Ю.А., Мухіна О.Ф., Овсійчука М.І., Палія В.Ф., Соколова Я.В.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних вчених-економістів свідчить, що теоретичні та практичні розробки щодо обліку експортно-імпортних операцій відображають ґрунтовне розуміння проблем, пов'язаних з трансформацією вітчизняної системи обліку. Поряд з цим, важливі аспекти теорії і практики обліку експортно-імпортних операцій потребують проведення подальших наукових досліджень та розробок в напрямку їх удосконалення. До них слід віднести: поліпшення обліку експортно-імпортних операцій шляхом його оптимізації як основного джерела інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень; розробку нових методичних підходів до аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що відповідають сучасним інформаційним потребам користувачів та можливостям інформаційних технологій.Недостатнє висвітлення досліджених питань в економічній літературі, а також їх практична значимість обумовлюють актуальність теми.

Основними умовами реалізації зовнішньоекономічної стратегії держави повинні бути: наявність короткострокової та довгострокової національно-економічної політики, в основі якої лежать інтереси суверенної держави, а також інтеграція України у світову торгівельну систему; стабілізація національної валюти; удосконалення правового, законодавчого та нормативного забезпечення регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Україна має всі фактори, які визначають її місце в міжнародній конкуренції, а саме: організаційно-економічні, геополітичні, історичні, природничі, технічні, соціальні. Існуюча система факторів є складною і суперечливою. Але в цілому вона є тим об'єктивним підґрунтям, яке дає можливість інтегрувати економіку держави в міжнародній економічний простір.

Основною умовою успішного здійснення експортно-імпортних операцій є дослідження зовнішньоекономічної політики держави партнера та її впливу на кінцевий економічний ефект, а також вибір надійного іноземного контрагента [11].

При виборі потенційних партнерів потрібно вивчити різні аспекти їх діяльності: правовий, тобто вивчення норм і правил, що діють в країні потенційного партнера та мають пряме або непряме відношення до співробітництва; технологічний - вивчення технічного рівня продукції підприємства, його технологічної бази та виробничих можливостей; науково-технічний - дані про організацію науково-дослідних робіт і витрат по них; організаційний - вивчення організації управління підприємством; економічний - оцінка фінансового положення підприємства. Ефективне співробітництво в сфері зовнішньоекономічної діяльності залежить від зазначених чинників, що доводить необхідність розробки методики аналізу та оцінки потенційних партнерів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Головною відмінністю в обліку операцій з іноземною валютою є необхідність чіткого розмежування статей балансу на монетарні і немонетарні. З цією метою треба удосконалювати класифікацію активів і пасивів підприємств зовнішньоекономічної діяльності з врахуванням вимог П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Класифікація слугуватиме для потреб бухгалтерського обліку курсових різниць. З метою розмежування заборгованості, яка виникає після здійснення факту відвантаження або отримання товарів (виконання робіт, надання послуг), і заборгованості, що утворилася в результаті авансових платежів (отриманих чи наданих передоплат в іноземній валюті) рекомендується підприємствам відкривати окремі субрахунки другого порядку до субрахунків 371 та 681: 3711 “Розрахунки за виданими авансами в національній валюті”; 3712 “Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті”; 6811 “Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті”; 6812 “Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті”. Суми, відображені на субрахунках 3712 і 6812, не будуть перераховуватись у зв'язку зі зміною валютного курсу [12]. Умовами виконання зовнішньоекономічних договорів є обов'язкове використання міжнародних правил “ІНКОТЕРМС”, які за змістом являють собою зведення положень з постачання товарів та передумов виникнення зобов'язань. Аналіз діючих правил “ІНКОТЕРМС” надав можливість дослідити та оцінити динаміку збільшення контрактної вартості продукції (товарів) в залежності від збільшення витрат Експортера.

Встановлено, що більш вигідною умовою для здійснення експортних операцій суб'єктами господарювання України є Е-умова (EXW - “відправлення франко-завод”), яка передбачає мінімальний ризик для продавця, і відповідно до неї, продавець тільки передає товар покупцю на своєму заводі або складі і несе відповідальність за його навантаження. Всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець, і на цьому етапі зобов'язання продавця щодо виконання умов експортного договору завершуються. Таким чином, при здійсненні митних процедур усі документи, що підтверджують експорт товару, залишаються у іноземного партнера. І тут у продавця виникає певна проблема: не маючи доказів відвантаження товарів на експорт, він не має права на застосування нульової ставки з ПДВ. Для вирішення цієї проблеми в Закон України “Про податок на додану вартість” необхідно внести зміни щодо визначення моменту експорту товарів, а саме налагодити механізм документального оформлення підтвердження експорту. Елементом цього механізму може бути наявність у підприємства-експортера, крім примірника експортного контракту, також дублікату вивізної вантажної митної декларації.

Дослідження показали, що одночасне відображення в бухгалтерському обліку експортно-імпортних операцій у двох валютах призводить до значних викривлень величини витрат, собівартості та ціни реалізації експортного або імпортного товару, а в подальшому - до недостовірної суми валових доходів і валових витрат, неточного розрахунку фінансового результату діяльності підприємства [13]. Вміло обрана бухгалтерська програма сприяє інтегруванню

усіх видів господарського обліку (бухгалтерського, внутрішньо- господарського, статистичного, податкового) у єдину систему, що дасть змогу уникнути дублювання показників, підвищити оперативність і ефективність використання облікової інформації в управлінні підприємством. Становлення ринкових відносин супроводжується підвищенням ролі зовнішньоекономічних зв'язків в діяльності підприємств, що викликає необхідність подальшого розвитку системного підходу щодо удосконалення обліку і аналізу експортно-імпортних операцій. В наукових дослідженнях і практиці зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання України доцільно враховувати класифікацію активів і пасивів підприємства у відповідності до їх поділу на монетарні та немонетарні статті, яка використовуватиметься для обліку курсових різниць [14].

Важливим напрямком удосконалення обліку експортно-імпортних операцій є впровадження методики обліку імпортних операцій при різних валютах об'єкту контракту і платежу: порядок розрахунку сум кредиторської заборгованості, їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку з використанням облікового регістру - аналітичної відомості руху валюти за імпортними мультивалютними контрактами, що дасть можливість узгодити облікову інформацію двох і більше іноземних валют. Основними завданнями бухгалтерського обліку при відображенні витрат на придбання імпортних запасів є правильний їх розподіл на такі, що включються і не включаються до первісної вартості запасів, а також витрати, що відносяться і не відносяться до валових витрат. У зв'язку з тим, що не всі витрати, які відносяться до склад валових, відображаються у бухгалтерському обліку, необхідно органузувати їх несистемний облік.



ВИСНОВКИ

1. Експортно-імпортні операції складають основу зовнішньоторговельної діяльності суверенних держав.

2. Зовнішня торгівля являє собою торгівлю однієї країни з іншими країнами, що складається з ввезення (імпорту) та вивезення (експорту) товарів.

3. В основі зовнішньої торгівлі як розвиненої сфери товарного обміну лежить міжнародний поділ праці.

4. Розширення міжнародної спеціалізації і кооперування призводить до лібералізації зовнішньої торгівлі, скасування кількісних обмежень імпорту та суттєвого зниження митних зборів. В СРСР до початку переходу до ринкової економіки існувала державна монополія зовнішньої торгівлі, яка обмежувала вільний, ринковий розвиток зовнішньоторговельної діяльності.

5. Важливим економічним регулятором зовнішньої торгівлі є митні тарифи.

6. Аналізуючи стан зовнішньої торгівлі України, можемо зробити висновок, що головними напрямами підвищення здійснення експортно-імпортної діяльності підприємств України мають бути:

- створення потужного експортного сектору;

- залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, інших форм спільного підприємства з іноземним капіталом;

- лібералізація і поліпшення товарної структури імпорту;

- гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

- сприяння заходів щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.

7. Серед пріоритетів у розвитку експортного сектору має стати агропромисловий комплекс, спрямований, у першу чергу, на країни СНД і партнерів із числа країн, що розвиваються. З цією метою необхідно розвивати виробництво в агропромисловому комплексі та забезпечити високу якість сільськогосподарської продукції, що відповідала б вимогам світових стандартів.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Про податок на додану вартість: закон України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР: [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http: // www.rada.kiev.ua

2.Податковий кодекс -- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959 зі змінами і доповненнями;

4. Закон України № 2371-XII від 05.04.2001 р. "Про Митний тариф України";

5. Лукашова, І. О. Оподатковування: процеси стабілізації податкового механізму в операціях зовнішньоторговельних постачань [Текст] / І. О. Лукашова; Зб. наук. статей за матеріалами ІІІ міжрег. наук.-практ. конф. "Спадкування у промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку". - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2003. с. 338-342.

6. Котиш О. М. зовнішньоекономічні операції :[Електроний ресурс] - Режим доступа: http://ua-referat.com

7. Соколов, О. НДС и внешнеэкономическая деятельность: "подводные камни" в налогообложении: : [Електрон. ресурс]. - Режим доступа:http://www.gni.dn.ua/s005

8. Губа, Є. ТОВ Аудиторська фірма "Інсайт" ЗЕД: облік і оподаткування [Текст] / Євгеній Губа. - Школа бухгалтера. - 2004. - № 8-11.

9. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства [Текст] / І. В. Багрова; Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

10. Педь, І. В. Особливості оподаткування ПДВ зовнішньоекономічних операцій [Текст] / І. В. Педь. - Міжнародні фінанси. - 2007. - №1. - с. 134-137.

11. Степаненко О.І. Монетарні та немонетарні статті: їх вплив на визначення і облік курсових різниць // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - № 3 (29). - С. 170-173

12. Степаненко О.І. Особливості оподаткування експортних операцій // Фінанси, облік і аудит: Зб. наук. праць. - Вип. 3 / Відп. ред. А.М. Мороз. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 262 - 267

13. Сагова С.В. Активні методи навчання при викладанні фінансового обліку // К.: КНЕУ, 2005. -Т. 2. - С. 267-269

14. Жидєєва Л.І. Особливості аналітичного обліку розрахунків за експортно-імпортними операціями. // Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства: Тези доповідей на міжнародній науково-методичній конференції 25-26 листопада 1997 р. - К.: КДТЕУ,1997.- 169 с., с.30-31.

Размещено на Allbest.ru