Джерела формування фінансових ресурсів підприємства в умовах ринкової економіки

- недостатньою відкритістю інформації про фінансовий стан діючих акціонерних підприємств;

- недовірою значної частини населення до акцій як однієї з форм вигідного розміщення вільних коштів з метою отримання доходів;

- недостатнім рівнем економічної грамотності переважної частини ринкових суб'єктів;

- нерозвиненістю інституту андерайтерів, що забезпечують розміщення випуску акцій на ринку на професійній основі;

- недосконалістю й нестабільністю системи оподаткування доходів за акціями тощо.

Недосконалість системи оподаткування досліджувалася й іншими науковцями 1, 21. На основі цих досліджень можемо зробити такі висновки.

Процес ринкової трансформації супроводжується відокремленням обороту фінансових ресурсів підприємств і фінансових ресурсів держави, що, у свою чергу, викликає об'єктивну необхідність вироблення підходів до уточнення сформованих уявлень про сутність фінансових ресурсів. Визначення фінансових ресурсів підприємства як сукупності початкових грошових ресурсів, коштів, мобілізованих у результаті розподілу й перерозподілу доданої вартості, створеної на даному підприємстві, а також позикових й залучених коштів.

Одним із найважливіших факторів, що впливають на систему управління фінансовими ресурсами в умовах транзитивної економіки, є податкова система. Дієвість системи оподаткування, як показують дослідження, багато в чому визначається рівнем взаємної узгодженості складових податкового механізму. При цьому одним з напрямів у рішенні завдання управління фінансовими ресурсами підприємства в умовах реформування податкової системи є розробка принципів побудови взаємозалежної системи податкових ставок 2, с. 53.

Важливу роль у процесі формування фінансових ресурсів підприємства відіграє ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів повинен забезпечувати національну економіку необхідними їй фінансовими ресурсами. Саме тому важливим є розвиток інфраструктури ринку цінних паперів. З цієї причини важливим є факт, що сучасна інфраструктура ринку цінних паперів повинна мати здатність не тільки вирішувати завдання створення додаткових фінансових ресурсів, а й компенсувати значну частину інфляційного тиску на економіку. Кошти повинні бути спрямовані в інвестиції, а не па поточне споживання чи розміщення в закордонних активах. Таким чином, за допомогою ефективної інфраструктури можна спрямувати значну частину вільних коштів на фондовий ринок з метою забезпечення необхідних ресурсів і ліквідності для розширення бізнесу емітентів цінних паперів.

Відтак, розглядаючи інфраструктуру як важливу складову функціонування ринку цінних паперів, сутність якої полягає в забезпеченні взаємодії діяльності емітентів та інвесторів через організацію фінансового посередництва, технічних механізмів, торговельного та інформаційного просторів для здійснення операцій із цінними паперами, можна зазначити, що позитивним чинником для зростання українського фондового ринку буде наявність ефективного механізму перерозподілу та управління фінансовими ресурсами ринку цінних паперів, а також необхідність подальшого дослідження діяльності окремих елементів інфраструктури ринку цінних паперів, механізмів взаємодії інфраструктури з іншими системами і суб'єктами ринку цінних паперів як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях 7, с. 17.

Аналіз змін в умовах господарювання при переході від економіки, керованої на основі адміністративно-командних методів, до економіки, керованої за допомогою економічних важелів, дозволяє розглядати управління фінансовими ресурсами підприємств як найважливішу функцію фінансового менеджменту. Поряд із цим дослідження показали, що управління фінансовими ресурсами підприємств - це самостійна система інструментів, методів і форм розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із процесами формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства для досягнення стійкого фінансового стану й ефективної діяльності підприємства.

2.2 Вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами

В умовах ринку джерела фінансування підприємства відрізняються від традиційних для планової економіки. При переході до ринкової економіки різко скорочується частка бюджетних коштів для фінансування інвестицій, скорочуються строки надання кредиту.

З переходом вітчизняної економіки до ринкового механізму змінилися як умови діяльності, так і акценти у структурі ресурсного забезпечення підприємств, домінантою якого стали фінансові ресурси. В якісно новому оточенні перед суб'єктами господарювання постало першочергове завдання формування нових механізмів адаптації, спроможних адекватно компенсувати негативний вплив несталих агентів зовнішнього фінансового впливу та своєчасно використовувати наявні позитивні можливості. Одним із ефективних інструментів адаптації є фінансове планування, центральним об'єктом якого є фінансові ресурси та джерела їх формування.

Наявність достатніх фінансових ресурсів - необхідна умова успішного функціонування будь-якої підприємницької структури незалежно від сфери діяльності, галузевої спрямованості й організаційно-правового статусу.

Саме тому для забезпечення достатнього рівня фінансових ресурсів та вибору найоптимальніших джерел їх формування необхідно застосовувати стратегічне планування.

Ефективне фінансове планування повинне включати систему прогнозних і планових документів довго - (стратегічного), середньо - та короткотермінового (оперативного) характеру. Планові документи визначають цільові взаємозв'язані та взаємообумовлені кількісні й якісні параметри зміни фінансових потоків підприємства, а також часові та ресурсні обмеження, що забезпечують ці зміни 21, с. 99.

Сучасна фінансова теорія стверджує, що стратегічне планування - це ефективний інструмент прийняття управлінських фінансовій рішень, спрямованих на успішну перспективну роботу підприємства. Так, П. Стецюк однозначно висловлюється з цього приводу: «Стратегія - це ключ до фінансового успіху. Відсутність чіткої стратегії знижує ймовірність досягнення бажаних цілей», «планування починається з того моменту, коли ви визначаєте ваші цілі, а стратегія повинна бути заснована на збалансованості поставлених цілей» [21, с. 99].

Метою фінансової стратегії ефективного розвитку підприємства є забезпечення стійкого положення на ринку, яке базується на ефективному формуванні і використанні фінансових ресурсів.

Стратегічний фінансовий план є відображенням фінансової стратегії підприємства, яку визначають як один із найважливіших видів функціональної стратегії підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його фінансової діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного коректування напрямів формування і використання фінансових ресурсів за зміни умов зовнішнього середовища.

У спеціальних виданнях описані різні види фінансової стратегії, які суттєво не відрізняються між собою. Усі ці пропозиції концентруються навколо двох точок зору. Перша з них, яка домінує у вітчизняній фінансовій літературі, виділяє такі її види: стратегія фінансової підтримки прискореного зростання; стратегія фінансової підтримки стійкого зростання та антикризова фінансова стратегія підприємства. Вона чітко пов'язана із загальною економічною стратегією підприємства і підпорядкована її реалізації. Такий поділ трапляється і в зарубіжних дослідників.

Прихильники іншої точки зору називають такі види фінансової стратегії: фінансової рівноваги (виживання); отримання прибутку (рентабельності); економічного розвитку та гнучкий, що об'єднує попередні три види. Слід сказати, що принципової різниці між ними немає. У кожній із цих класифікацій присутні елементи іншої. Однак друга точка зору, більше орієнтована на управління фінансовою діяльністю і як критерії ідентифікації використовує фінансові, а не загальноекономічні параметри.

Отже, фінансове планування - це процес розробки цілей фінансової діяльності підприємства на перспективу - 5-10 років, визначення потреби у фінансових ресурсах та структури джерел їх забезпечення на ці цілі в рамках встановлених часових та інших нормативів (вартості джерел формування фінансових ресурсів, рівнів фінансової стійкості та ліквідності, рентабельності активів тощо), який завершується розробкою та прийняттям спеціального фінансового плану.

Управління фінансовими ресурсами підприємства зводиться до безперервного процесу обробки фінансової інформації, її аналізу і подальшої розробки і прийняття управлінських рішень за результатами аналізу.

Безперервність процесу обумовлюється наявністю наступних видів забезпечення:

- організаційного забезпечення - внутрішніх документів, що визначають відповідальних, модель документообігу тощо, а також механізм їхньої розробки;

- методологічного забезпечення - сукупності механізмів, що забезпечують здійснення конкретних управлінських дій;

- кадрового забезпечення - сукупності служб або працівників, які здійснюють управління фінансовими ресурсами підприємства;

- інформаційного забезпечення - бази даних у розрізі всіх необхідних видів фінансової та допоміжної інформації;

- технічного забезпечення - комплексу технічних засобів, програмного забезпечення, інших засобів обробки інформації;

- нормативно-правового забезпечення - сукупності законодавчих актів, які регламентують процес управління фінансовими ресурсами підприємства.

Стратегічний фінансовий план повинен визначати основні фінансові цілі підприємства на п'ять і більше років і розроблятись методом об'єднання декількох інвестиційно-фінансових планів за окремими видами діяльності або товарами в один агрегований інвестиційний проект. Він включає такі взаємопов'язані документи: прогноз обсягів реалізації продукції; план прибутків і збитків; прогноз руху грошових коштів; проектний баланс.

Важливою складовою стратегічного планування фінансових ресурсів є оцінка доцільності та ефективності їх використання. Окремі автори оцінку ефективності використання фінансових ресурсів розглядають у контексті фінансового аналізу, інші - у складі аналізу виробничо-фінансової діяльності. Ще один підхід ґрунтується на оцінці оборотності активів та окремих елементів фінансових ресурсів - грошових коштів, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості.

Важливе значення в процесі аналізу має врахування окремих методологічних вимог. Виходячи з такого розуміння, П. Стецюк 21, с. 101 визначив основні з них.

1. Аналіз ефективності має сенс лише в контексті розгляду альтернатив. Відсутність альтернативних варіантів вирішення фінансових питань робить такий аналіз малопродуктивним.

2. Прогнозна величина чистих грошових потоків визначається за їх прирістним значенням.

3. Застосовувані показники аналізу ефективності використання фінансових ресурсів повинні адекватно відображати стратегічні та оперативні завдання підприємства.

4. Ефективне управління формуванням та використанням фінансових ресурсів потребує постійного моніторингу та контролю цих процесів.

Високий динамізм зовнішнього і внутрішнього економічного середовища ставить вимогу підвищення адаптивності діяльності підприємства до різних змін, ефективним інструментом якої є внутрішньогосподарське планування. Об'єктами фінансового планування виступають фінансові ресурси для забезпечення операційної (основної) та інвестиційної діяльності, джерела їх формування та напрями використання. Побудова системи фінансових планів підприємства та визначення необхідності, способу включення, відображення й деталізації окремих показників у складі фінансового плану залежать від економічної інтерпретації суті й значення у відтворювальному процесі фінансових ресурсів, їх елементів та джерел формування.

3.3 Пріоритети та перспективи покращення фінансового стану підприємства

Для підвищення ефективності діяльності ВАТ «Гранд Маркет» необхідно здійснити ряд заходів. Для підвищення популярності магазинів продажу продукції ВАТ «Гранд Маркет» потрібно збільшити асортиментний ряд товарів (приблизно до 20 тис. одиниць в кожному маркеті). Збільшеня асортименту можна здійснити за рахунок таких товарів, як свіжі овочі і фрукти, риба свіжа і свіжоморожена (завдяки установцi акварiуму та спецiальної морозильної вiтрини iз льодом), м'яснi i рибнi напiвфабрикати, кулiнарнi вироби, хлiбобулочнi вироби (чому сприяє встановлення безпосередньо в торговому залi мiнi-пекарнi), а також супутніх товарів.

У двох маркетах «Гранд Маркет» обслуговуються покупцi - мешканцi Черкас та гостi мiста. Територiально торговельнi заклади обслуговують мiкрорайони «Митницi» та Iльїна-Б. Хмельницького. Ще частина мiських мешканцiв навiдується до супермаркетiв з iнших районiв мiста та прилеглих сiл на автомобiлях. Тому для приваблення додаткових покупців потрібно збудувати автомобільну стоянку на 75 місць.

Серед основних факторів ризику в дiяльностi підприємства є: форс-мажорнi обставини; погiршення загальної економiчної ситуацiї в Українi; коливання валютного курсу. З метою збереження стiйкого фiнансового становища у Товариствi необхідно запровадити комплекс заходiв економiчного характеру щодо здiйснення оптимальної закупiвельної полiтики у постiйних поставщикiв з урахуванням можливостi вiдстрочки платежiв, вiдбiр якiсного асортименту, удосконалення технологiчного обладнання об'єктiв торгiвлi. Також необхідно переглянути асортиментний ряд з метою оптимiзацiї цiнової полiтики закупок, змiщення акценту реалiзацiї продукцiї з VIP-товарiв до рiвня середнього класу.

Для подальшого розвитку дiяльностi Товариства потрібно розширяти географiю торговельної мережi «Гранд Маркет» та зводити нові супермаркети у районах як Черкаської, так i Полтавської областей. У виробничiй дiяльностi Товариство важливо запроваджувати використання лише прогресивного та модифiкованого обладнання, постiйно розширювати асортиментний ряд продуктiв харчування i супутнiх товарiв.

Відмінною особливістю продукцiї підприємства має бути продукція харчування з неодмiнним наголосом на якостi, асортиментi та цiновому аспектi товарiв. Потрібно і надалі розвивати роздрiбну торговельну мережу в Черкаськiй, Полтавськiй та iнших сусiднiх областях, створювати магазини формату «бiля дому». В дiючих маркетах важливо збiльшити валовий дохiд до 150 000 тис. грн.

Фiнансування дiяльностi Товариства здiйснюється за рахунок власних джерел та залучених кредитних ресурсiв. Оборотного капiталу достатньо для здiйснення повномасштабної дiяльностi Товариства, тому необхідності в залученні додаткових коштів немає. Хоча Товариство вiдкрите для залучення зовнiшнiх iнвестицiй.

З метою забезпечення успiшного просування на ринку роздрiбної мережi «Гранд Маркет», необхідно вести постiйний монiторинг поточної ринкової ситуацiї, в зв'язку з чим потрібно проводити дослiдження переваг i недолiкiв конкурентiв у конкретнiй сферi дiяльностi. Необхідно вивчати нові формати торгiвлi, методи маркетингової та торгiвельної полiтики, практичні здобутки у сферi торгiвлi, маркетингу. На зазначенi цiлi потрібно спрямувати до 1% вiд обсягу реалiзацiї продукцiї за минулий рiк.

Висновки

У роботі зроблено теоретичне узагальнення, досліджено економічну природу фінансових ресурсів підприємств, сутность і класифікацію джерел їх формування та факторів і важелів, що впливають на формування фінансових ресурсів підприємств, проаналізувано фінансово-економічний стан підприємства ВАТ «Гранд Маркет». Результати проведеного дослідження дозволили зробити ряд висновків теоретико-методологічного та науково-практичного характеру.

Фінансові ресурси як одне з фундаментальних понять фінансів підприємств у фаховій літературі часом ототожнюється з капіталом та вхідними грошовими потоками і не має однозначного тлумачення. Дослідження сутності фінансових ресурсів підприємств дозволило синтезувати основні характеристики щодо цього поняття (джерело формування, цільове призначення, мета формування і використання) та обґрунтувати його як кошти, залучені в господарський оборот підприємства із різних джерел з метою отримання економічних вигод та призначених для забезпечення поточної і інвестиційної діяльності. Формування фінансових ресурсів підприємств в дисертації розглядається як динамічний процес, в якому поєднуються стадії надходження і використання фінансових ресурсів, пов'язані із зміною форми вартості.

В результаті дослідження джерел формування фінансових ресурсів обґрунтовано їх визначення як складової фінансового потенціалу підприємств. В проведеному дослідженні дістало подальшого розвитку питання класифікації джерел фінансових ресурсів за правом власності, при якій пропонується у складі запозичених (фінансових ресурсів, що не належать підприємству за правом власності) виділяти позичкові і залучені джерела фінансових ресурсів.

Для ефективного розвитку підприємства необхідно застосовувати фінансове планування. Фінансове планування - це процес розробки цілей фінансової діяльності підприємства на перспективу - 5-10 років, визначення потреби у фінансових ресурсах та структури джерел їх забезпечення на ці цілі в рамках встановлених часових та інших нормативів (вартості джерел формування фінансових ресурсів, рівнів фінансової стійкості та ліквідності, рентабельності активів тощо), який завершується розробкою та прийняттям спеціального фінансового плану.

Контроль за використанням фінансових ресурсів може бути ефективним, якщо він охоплює усі ланки фінансової діяльності підприємства: формування витрат на виробництво, надходження виручки від реалізації, використання коштів на створення основних і необоротних засобів. Причому цей контроль повинен бути безперервним і доповнюватися комплексним аналізом фінансового стану підприємств.

Здійснений в роботі аналіз функціонування підприємства ВАТ «Гранд Маркет» за 2008-2009 роки дозволив зробити висновок про достатню забезпеченість грошовими коштами на рахунках підприємства. Але, водночас, деякі показники діяльності показують значний спад у виробництві, що свідчить про неефективне використання фінансових та інших ресурсів. І хоча підприємство залишається рентабельним для подальшого розвитку і покращання фінансово-економічного стану необхідно здійснити ряд заходів, зокрема покращити маркетинг. Наприклад, можна збільшити асортимент продукції, покращити її якість, покращити якість обслуговуваня покупців, проводити акцї та рекламні кампанії.

Список використаних джерел

1. Бердар М.М. Податкова система як елемент механізму управління фінансовими ресурсами підприємства [Текст / М.М. Бердар // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №12. - С. 51-56

2. Бердар М.М. Фінанси підприємств [Текст. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.

3. Біла О.Г. Фінанси підприємств [Текст]: навч. посібник / О.Г. Біла. - Львів: Магнолія 2006, 2009. - 383 с.

4. Блажан І. Особливості формування фінансових ресурсів акціонерних підприємств [Текст] / І. Блажан, А. Герасименко // Фінанси України. - 2004. - №6. - С. 82

5. Відкрите акціонере товариство «Гранд Маркет». Регулярна інформація за 2009 рік: [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.stockmarket.gov.ua/ua_UA/reports/year/show/100568

6. Гриньова В.М., Корда В.О. Фінанси підприємств [Текст: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424 с.

7. Грищенко Т.В. Роль інфраструктури ринку цінних паперів у формуванні його фінансових ресурсів [Текст] / Т.В. Грищенко, І.С. Івахненко // Економіка та держава. - 2010. - №7. - С. 17-20

8. Дегтяр І.М. Вдосконалення управлінської інформаційної системи - ефективний засіб виявлення тіньових схем формування фінансових ресурсів [Текст] / І, М. Дегтяр // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №5. - С. 30-33

9. Іванілов О.С. Економіка підприємства [Текст: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

10. Мамонтова Н.А. Фінанси України [Текст]: навч. посібник. / Н.А. Мамонтова. - К.: Знання, 2004 - 412 с.

11. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства [Текст]: Навч. посібник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 580 с.

12. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: конспект лекцій: Навч. посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 412 с.

13. Про оподаткування прибутку підприємств [Електронний ресурс]: Закон України №335/94-ВР від 28.12.94. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=334% 2F94-%E2% F0

14. Про систему оподаткування [Електронний ресурс]: Закон України №1252-XII від 25.06.91. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1251-12

15. Рибалко Н.О. Управління фінансовими ресурсами підприємства: мета, завдання, механізм [Текст / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №5. - С. 156-161

16. Рибалко Н.О. Фінансові ресурси - основа діяльності підприємств / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №3. - С. 27-29

17. Рибалко Н.О. Особливості формування фінансових ресурсів підприємствами санаторно-курортного комплексу [Текст / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №12. - С. 108-111

18. Річний звіт ВАТ «Гранд Маркет» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://alt.com.ua/ukr/rating_individual/9165/fixed_assets_share ////// 2009 ///// 34076465/ind_other_non_current_assets

19. Система розкриття інформації на фондовому ринку України. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/reestr/? kod=34076465

20. Стецюк П.А. Економічна суть фінансових ресурсів [Текст] / П.А. Стецюк // Фінанси України. - 2007. - №1. - С. 129

21. Стецюк П.А. Стратегічне планування формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств [Текст] / П.А. Стецюк // Вісник Університету банківської справи НБУ. - 2010. - №1. - С. 98-102

22. Стецюк П.А. Формувань фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств [Текст // Економіка АПК. - 2005 - №11. - С. 111-116., с. 111

23. Столяров В.Ф. Методологія аналітичних оцінок процесів формування фінансових ресурсів [Текст] / Н.М. Любенко // Фінанси України. - 2007. - №11. - с. 110

24. Угляренко О. Визначення оподатковуваного прибутку та його вплив на формування фінансових ресурсів підприємства [Текст] / О. Угляренко // Фінанси України. - 2004. - №2. - С. 94

25. Фінанси підприємств [Текст: Навчальний посібник: Курс лекцій/ за ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

26. Фінанси підприємств [Текст]: підручник / Л.О. Лігоненко, Н.М. Гуляєва, Л.А. Гринюк. - К.: КНТЕУ, 2007. - 491 с.

27. Хотомпянський О.Л., Сіненко І.О. Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємств [Текст // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2 (68). - с. 145-151.

28. Хрущ Н.А. Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства [Текст] / Хрущ Н.А.; Приступа Л. // Економіст. - 2007. - №7. - С. 28

Размещено на Allbest.ru