Фінансовий ринок як основа економічного розвитку капіталів

Огляд сутності, функцій та елементів фінансового ринку. Розподіл фондів на фінансовому ринку. Характеристика ринку короткострокових боргових зобов’язань, ринку цінних паперів та банківських позичок. Корпорації як нетто-позичальники на фінансовому ринку.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 20.06.2012
Размер файла 41,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

Фінансовий ринок як основа економічного розвитку капіталів

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • 1. Сутність фінансового ринку та його функції
  • 2. Корпорації як нетто-позичальники на фінансовому ринку
  • ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні в світі проблема повноцінно функціонуючого ринку капіталу, орієнтованого на задоволення потреб розширеного фінансування реального сектору, є особливо актуальною.

У країнах із розвинутою ринковою економікою фінансовий ринок є особливим і необхідним середовищем для успішного функціонування економіки й соціальної сфери. Він виник як наслідок у результаті появи потреби в додатковій формі мобілізації коштів для фінансового забезпечення розвитку економіки держави. Досконалий фінансовий ринок - це ринок, який може точно й своєчасно відображати попит і пропозицію фінансових ресурсів і з найменшими затратами звести за допомогою посередників одне з одним постачальників і споживачів грошей або капіталу. Крім того, фінансовий ринок це також певний фінансовий барометр економіки. Він ефективно працює при низьких темпах інфляції в державі, успішному розвитку економіки, стабільній законодавчій та нормативній базі, сприятливому політичному кліматі та певному балансі інтересів у суспільстві.

Метою реферату є висвітлення сутності та основним функцій фінансового ринку як основи економічного росту ринку капіталів.

Мета передбачає виконання таких задач:

- визначити сутність фінансового ринку;

- наголосити на основних функціях фінансового ринку;

- проаналізувати особливості впливу фінансового ринку на ріст ринку капіталів.

Об'єктом огляду є фінансовий ринок. Предметом виступає економічний механізм росту ринку капіталів.

1. Сутність фінансового ринку та його функції

фінансовий ринок банківській корпорація

Фінансовий ринок - одна зі сфер ринкових економічних відносин. Його специфіка полягає в тому, що предметом купівлі-продажу є фінансові фонди. В одних агентів економічних відносин вони тимчасово вивільнюються, тоді як в інших виникає потреба в їх залученні для фінансування поточних або капітальних витрат. Отже, формується група дебіторів, якій відповідає група кредиторів. Обидві групи дуже рухливі, агенти виробництва можуть одночасно купувати і продавати вільні фонди [7, с. 385].

Фінансовий ринок являє собою економічний простір, на якому формуються відносини з приводу купівлі-продажу фінансових фондів.

Фінансові фонди спочатку з'являються на ринку у формі заощаджень - тимчасово вільних коштів, вивільнених із процесів виробництва і споживання. Вони акумулюються банківськими і фінансовими інституціями, які перетворюють їх у позичковий капітал з метою його інвестування у фінансові або реальні активи. У формуванні попиту на позичковий капітал беруть участь державна адміністрація, місцеві органи влади; найбільшим позичальником є фінансові і не фінансові корпорації. Співвідношення пропозиція - попит визначає ціну капіталу у вигляді процента.

Фінансовий ринок виконує такі функції:

- перетворює заощадження в інвестиції;

- забезпечує економічне зростання через організацію системи нагромадження капіталу;

- забезпечує перелив фінансових фондів з одних галузей економіки всередині країни в інші;

- перерозподіляє фінансові фонди всередині країни між регіонами;

- забезпечує переміщення фінансових фондів з одних країн і регіонів у інші [10, с. 92].

Фонди, що перебувають в обігу на фінансовому ринку, різняться за своїм змістом, призначенням і використанням. Відповідно до цього формуються окремі, але пов'язані між собою сфери фінансового ринку.

Розподіл фондів на фінансовому ринку можна подати у вигляді такої схеми (рис. 1.1):

Рис. 2.1. Сфери фінансового ринку [7, с. 386]

Отже, фінансовий ринок поділяється на дві принципово різні сфери:

- ринок цінних паперів;

- ринок банківських позичок.

Відмінності між ними полягають у тому, що фінансові фонди, які перебувають в обігу на ринку цінних паперів, виступають у формі юридичних документів: цінних паперів як засобів спілкування між агентами ринкових відносин.

Фінансові фонди, що перебувають в обігу на ринку банківських позичок, юридично набувають форми індивідуальних контрактів - договорів про позичку між банком і юридичною (або фізичною) особою, що одержує позичку на певних умовах [9, с. 9].

На фондовому ринку емітуються і вводяться в обіг довгострокові фінансові інструменти з метою подальшого довгострокового вкладення залучених коштів для цілей економічного розвитку корпорації. На грошовому ринку випускаються і вводяться в обіг короткострокові боргові інструменти для фінансування поточних потреб в оборотному капіталі, для погашення короткострокових боргів, регулювання ліквідності й інших поточних потреб у грошах. На валютному ринку, який є складником грошового ринку, перебувають в обігу девізи - платіжні кошти в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних резервів, страхування валютних ризиків, одержання спекулятивного прибутку на різниці курсів валют.

На ринку банківських позичок зосереджується та частина позичкового капіталу, що надається у вигляді позичок на різні терміни: короткі, середні та довгі. Короткострокові позички звичайно пов'язані з фінансуванням поточних потреб, тобто поточних активів; середньострокові і довгострокові - з фінансуванням довгострокових активів, тобто з економічним розвитком. За своїм економічним змістом вони схожі на випуск довгострокових корпоративних цінних паперів - і ті й інші використовуються для залучення коштів на тривалі терміни з метою інвестування в реальні активи [6, с. 184].

Фінансові деривативи (Derivative), тобто похідні цінні папери, як пише американський дослідник цінних паперів Роберт У. Колб, являють собою фінансові інструменти, в основі яких лежать більш прості цінні папери, що перебувають в обігу на фінансовому ринку, наприклад, акції й облігації. До них відносять форварди, ф'ючерси, опціони й інші подібного роду цінні папери [2, с. 419]. Розвиток ринку похідних цінних паперів викликаний потребою в нових формах договірних майнових відносин.

Хеджування (Hedging) - страхування від ризиків угод за цінними паперами, укладеними на ринках спот - головне призначення казначейських деривативів. Необхідність вирішення складних завдань страхування від ризиків обумовила розвиток інженерної фінансової технології.

2. Корпорації як нетто-позичальники на фінансовому ринку

Корпорації є одним із суб'єктів фінансового ринку. Вони виступають на ньому як великі емітенти, тобто продавці своїх цінних паперів. Корпорації також є великими інвесторами, які вкладають свої тимчасово вільні кошти у фінансові активи. Як емітент корпорація виступає на фінансовому ринку в ролі позичальника-дебітора, як інвестор - позичкодавця-кредитора. При цьому загальна ринкова вартість цінних паперів, які емітуються корпорацією, переважає інвестиції. На фінансовому ринку корпорація функціонує як нетто-позичальник [7, с. 390].

Корпорація активно діє в усіх сферах і сегментах фінансового ринку: на грошовому і фондовому ринках, на ринку банківських позичок, на первинному і вторинному ринках, на біржовому і позабіржовому ринках. Вибір ринку визначається оперативними і стратегічними цілями, які ставлять перед собою фінансові менеджери корпорацій. На грошовому ринку корпорація виступає емітентом короткострокових цінних паперів, на ринку банківських позичок - позичальником короткострокового капіталу з метою мобілізації короткострокових фондів для фінансування працюючого (оборотного) капіталу. На фондовому ринку вона емітує довгострокові цінні папери з метою фінансування довгострокових проектів розвитку.

Емісії акцій і облігацій відбуваються на первинному ринку через відкритий продаж або за допомогою інвестиційних банків, що є андеррайтерами, тобто гарантами первинного розміщення цінних паперів. На вторинному ринку перебувають в обігу раніше випущені цінні папери корпорацій. Безпосередньої участі на цьому ринку корпорація не бере, проте фінансові менеджери постійно одержують інформацію й аналізують її для визначення можливості нових емісій, структури капіталу, дивідендної політики та викупу акцій, що перебувають в обігу. Вторинний ринок цінних паперів організовують фондові біржі, а також позабіржові торговельні системи.

Сутність цінних паперів та їхні функції. З юридичного погляду цінний папір - це документ, що являє собою стандартний контракт (договір) між особою, що випустила цінний папір (емітентом), і особою, що купила його, тобто вклала свої заощадження в цінний папір (інвестором). Емітент бере на себе певні зобов'язання. Інвестор набуває майнових прав, обумовлених у контракті, які охороняються законом. Цінні папери, як і гроші, виконують певні функції. Гроші виконують функції міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, утворення скарбів та нагромаджень і світових грошей.

Цінні папери виконують функції:

- засобу обігу фінансових фондів;

- міри їх поточної (ринкової) вартості, тобто капіталізації [8, с. 124].

Гроші є перетвореною формою вартості товарів, цінні папери - перетвореною формою позичкового капіталу. Цінний папір - форма руху заощаджень. З економічного погляду цінний папір - це капітал, що приносить прибуток його власнику.

Питання про те, «що таке цінний папір», досі дискусійне. Тим часом визначення цінного папера - не тільки теоретична, а й практична проблема. На думку американського юриста Маріанн Е. Гаші-Батлер, поняття цінного папера повинно розкривати його внутрішню сутність, яка має бути покладена в основу правового регулювання ринку цінних паперів. Автор також відзначає, що міра цього регулювання в різних ситуаціях не може бути однаковою. Скажімо, цінні папери, що продаються способом «приватного пропонування», потребують меншого регулювання, ніж ті, що продаються «публічно».

Розвиток теорії цінних паперів бере свій початок з другої половини ХІХ ст. Поняття «цінний папір» уперше було введено в юридичний словник у Німеччині. У 60-80-х роках XIX ст. німецькі юристи Бруннер і Якобі та ін. визначили цінний папір як документ, пред'явлення якого необхідне для здійснення вираженого в ньому права. Розвиток юридичної теорії про цінні папери в Німеччині вплинув на юридичну науку в інших країнах [7, с. 391].

Російський юрист М. М. Агарков у 20-ті роки ХХ ст. у своїй праці «Учення про цінні папери» писав, що термін «цінний папір» уживається юридичною теорією для позначення документів, пред'явлення котрих необхідне для реалізації виражених у них прав. «Папір є немовби носієм права. Право здійснюється в папері». Отже, інвестор, вкладаючи свої кошти в цінний папір, одержує юридичний документ, котрий свідчить про те, що він має права, обумовлені особливостями даного цінного папера. Здійснення цих прав можливе тільки в тому разі, якщо він пред'явить його емітентові.

Наведемо визначення цінного папера, яке дається в одному з кращих американських підручників. «Термін «цінний папір» (security) означає законодавчо визнане свідоцтво права на одержання очікуваних у майбутньому доходів за конкретних умов». У цьому визначенні підкреслюється, що цінний папір містить у собі законом визнане право на майбутні доходи, однак інші права не виділяються. Лаконічне визначення міститься в іншому підручнику. «Цінний папір є фінансовою вимогою на певне майно, звичайно засвідчене на аркуші паперу». У цьому визначенні варто звернути увагу на те, що цінний папір - це фінансова вимога, але юридичного змісту цієї вимоги не визначено [710, с. 202].

Для інвесторів певний ризик пов'язаний з тим, що права, закладені в цінні папери, можуть бути не реалізовані. Емітент цінного папера з об'єктивних і суб'єктивних причин може порушити договір: не сплатити проценти, обіцяні дивіденди, не погасити в призначені терміни позички. Це обумовлює захисну функцію правового регулювання. Як відзначає М. Стюарт, «ризики, що очікують інвесторів, і необхідність забезпечення стабільності ринку цінних паперів із самого початку визначає зміст поняття цінних паперів у США» [2, с. 501].

Захист інвестора є одночасно і захистом корпорації-емітента. Державне регулювання, отже, захищає ринок, що організується для цінних паперів корпорацій.

Акт, прийнятий у США 1933 р., дає таке визначення цінному паперу: «Цінний папір» (security) означає будь-яку банкноту, акцію, казначейський квиток, облігацію, боргове зобов'язання, свідоцтво про заборгованість, свідоцтво про участь в угоді про розподіл прибутку, сертифікат непрямого трасту, сертифікат, виданий до реєстрації, або підписку, акцію, яка передається, інвестиційний контракт, свідоцтво про право голосу в трасті, депозитний сертифікат, частковий неподільний інтерес у праві на нафту, газ та інші корисні копалини, будь-яка пропозиція, запрошення, подвійний опціон, опціон чи привілей на будь-який цінний папір, ощадний сертифікат або групу, або індекс цінних паперів (у тому числі будь-який інтерес до них або заснований на їх вартості), будь-яка пропозиція, запрошення, подвійний опціон, опціон або початковий привілей на національній фондовій біржі в іноземній валюті або загалом будь-який інтерес чи документ, відомий як «цінний папір», або будь-яке свідчення інтересу чи участі, тимчасове або проміжне посвідчення, розписку, гарантію, або гарантію чи право на підписку або придбання, будь-що з вищеназваного» [2, с. 505].

Визнання певного виду документа цінним папером здійснюється за нормативними актами, що видаються Комісією з цінних паперів і біржі, або ж у судовому порядку. Суди різних інстанцій керуються принципом захисту прав інвестора, що вклав свої гроші в цінний папір. Отже, американське законодавство захищає права інвесторів.

Законодавство з цінних паперів у США доволі громіздке і складне для виконання. В американській літературі відзначається, що з приводу того, вважати чи не вважати документ цінним папером, є безліч положень, постанов, резолюцій, що вносить плутанину в тлумачення тих або інших питань. Відзначається, що давно виникла потреба в чіткій систематизації всіх актів, у прийнятті спеціального кодексу, в якому було б дано визначення цінного папера.

ВИСНОВКИ

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фінансової системи, яка забезпечує функціонування насамперед базової сфери - фінансів суб'єктів господарювання.

За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів.

Ринок грошей являє собою ринок короткострокових боргових зобов'язань, сферу, де їх можна купити. Їх придбання тут здійснюється тільки у тимчасове користування.

Ринок капіталів, який складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, і довгострокових боргових зобов'язань, являє собою сферу торгівлі не тільки грошима, а й правами власності. На ньому фінансові ресурси купуються з метою постійного або тривалого використання.

Таким чином, стабільний фінансовий ринок є основною економічного росту ринку капіталів, оскільки останній є інструментом фінансового ринку.

Збалансованість грошових потоків та структурних елементів фінансового ринку - запорука стабільного фондового та грошового ринків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Белінська Я.В., Дудар О.І. Український ринок капіталу: стан проблеми, шляхи розвитку // Стратегічні пріоритети. - 2009. - №4(913). - С. 113 - 122.

2. Брейли Р., Стюарт М. Принципы корпоративных финансов. - М.: Олимп, 1996. - 1083 с.

3. Гроші та кредит: підруч. [4-ге вид., перероб. і доп.] / М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко [та ін.] - К. КНЕУ, 2006. - 744 с.

4. Дорошенко, І. Теоретико-методологічні основи концепції розвитку фінансових ринків в умовах глобальної кризи / І. Дорошенко, О. Делі // Банківська справа. - 2009. - № 3. - С. 20-31.

5. Лютий, І. О. Проблеми розвитку сучасного міжнародного фінансового ринку та інтеграційний курс України / І. О. Лютий, В. І. Міщенко // Фінанси України. - 2006. - № 5. - С. 21-31.

6. Пташченко Л.О. Управління корпоративними фінансами. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 472 с.

7. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К. : КНЕУ, 2004. - 566 с.

8. Фінанси: Навч. посібник. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та інші. - К.: Знання, 2006. - 415 с.

9. Шаров О. Концептуальні засади створення конкурентоспроможного ринку фінансових послуг // Фінансовий ринок України. - 2008. - № 7-8. - C. 9-13.

10. Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку. Монографія. - Суми : Мрія - 1, 2008. - 348 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія розвитку фінансового ринку. Принципи ціноутворення на фінансовому ринку. Види і функції цін, методи ціноутворення. Специфіка ціноутворення на фінансовому ринку. Роль ціни в забезпечені рівноваги на фінансовому ринку та механізм її формування.

    курсовая работа [229,2 K], добавлен 12.07.2010

  • Рух грошових потоків на фінансовому ринку. Інструменти державного регулювання та складові грошового ринку (ринок позикових капіталів, ринок цінних паперів). Аналіз особливостей функціонування грошового ринку України, його проблеми і перспективи розвитку.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 20.09.2013

  • Цілі державного регулювання ринку ЦП. Організаційна структура Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Компетенції комітетів НКЦПФР. Основні напрямки діяльності Національної комісії на фінансовому ринку України у сфері регулювання.

    реферат [20,9 K], добавлен 24.07.2014

  • Основні складники фінансового ринку - ринок грошей та ринок капіталів, основною складовою якого є ринок цінних паперів. Розвиток законодавства та державного регулювання фондового ринку та ринку грошей в США, Німеччині, Великобританії та Франції.

    курсовая работа [67,8 K], добавлен 06.02.2010

  • Поняття інвестиційних процесів. Структура і форми інвестицій. Обґрунтування необхідності державного регулювання інвестиційних процесів на фінансовому ринку. Сутність фінансового ринку та його функції. Особливості формування та розвитку ринку України.

    курсовая работа [226,6 K], добавлен 17.01.2017

  • Вивчення форм та міжнародних стандартів регулювання фінансового ринку. Аналіз функцій органів державного регулювання фінансових ринків в Україні. Огляд діяльності учасників на грошовому та валютному ринках. Розвиток саморегулювання на фінансовому ринку.

    презентация [170,5 K], добавлен 20.03.2014

  • Особливості організації та функціонування ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів та його структура. Етапи становлення ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів як специфічна сфера грошового ринку. Аналіз динаміки, стану та перспективи ринку.

    дипломная работа [814,4 K], добавлен 04.10.2010

  • Історичні передумови та сутність цінних паперів, їх характеристика. Сучасний стан ринку цінних паперів та його аналіз. Етапи формування фондового ринку в Україні. Глобальні тенденції ринків на сучасному етапі їх розвитку. Перебудова й модернізація ринку.

    курсовая работа [66,3 K], добавлен 07.04.2014

  • Ринок фінансових інструментів як складова частина фінансового ринку, його поняття, суб'єкти, функції і структура. Джерела фінансових ресурсів та активи фінансових інститутів. Аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку країн СНД та на ринку України.

    контрольная работа [107,2 K], добавлен 08.02.2011

  • Сутність і складові фінансового ринку. Характеристика його функцій та механізм. Структура ринку фінансових ресурсів. Суб'єкти фінансового ринку та їх функції та класифікація. Інститути інфраструктури фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.

    курсовая работа [74,1 K], добавлен 15.10.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.