ь Забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;

ь сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціального економічного розвитку відповідної території.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

ь забезпечує реалізацію заходів, спрямованих на посилення мотивації до праці, удосконалення її організації, оплати та нормування;

ь аналізує ситуацію в соціально-трудовій сфері, стан роботи щодо удосконалення колективних договорів на підприємствах, в установах, в організаціях міста;

ь забезпечує діяльність комісій у справах альтернативної служби та комісій з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ь забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, а також якісне проведення атестації робочих місць;

ь забезпечує надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

ь забезпечує надання державної соціальної допомоги малозабезпечених громадян, а також допомоги сім'ям з дітьми;

ь здійснює в установленому порядку компенсаційні виплати інвалідам війни на бензин, технічне обслуговування автомобіля та транспортні послуги, а також надає грошові компенсації вартості санаторно-курортного лікування;

ь приймає заяви та інші документи, на підставі яких призначає державні соціальні допомоги, формує банк даних одержувачів проводить перерахунок раніше призначених допомог;

ь організовує роботу соціальних інспекторів;

ь видає посвідчення учасників війни і посвідчення ветеранів праці;

ь організовує матеріально-побутове обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, їх санаторно-курортне лікування, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує інвалідів транспортними засобами в установленому порядку;

ь організовує роботу територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів і контролює якість та своєчасність надання ним соціальних послуг;

ь забезпечує у разі потреби влаштування до будинків-інтернатів громадян похилого віку та інвалідів.

Розділ 2. Аналіз діючої практики фінансового забезпечення соціальних виплат населенню, локальний рівень

2.1 Соціальний захист інвалідів і ветеранів війни та праці, громадян похилого віку

Чинне законодавство України спрямоване на захист ветеранів війни шляхом:

Створення належних умов для підтримання здоров'я і активного довголіття;

Організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;

Виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;

Надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Особливої уваги та соціального захисту потребують ветерани війни, а тому держава чітко забезпечує соціальний захист ветеранів війни і надає необхідні гарантії.

У Тернопільській області проживає 48552 інвалідів, 103214 ветеранів Великої Вітчизняної війни, з них інвалідів війни 3556, І групи - 951, ІІ групи - 2000, ІІІ групи - 605, сімей загиблих військовослужбовців - 6671, учасників бойових дій - 6158, Учасників війни - 86580 За 12 місяців 2004 року забезпечено інвалідів інвалідними візками 339 чол., палицями - 1998 чол., виготовлено 1090 протезних виробів, милицями - 956 шт., ортопедичного взуття - 6106 пар, обслужено протезним підприємством - 15686 чол., обслужено медико-соціальними бригадами - 2782 чол. За 12 місяців 2004 року забезпечено санаторно-курортними путівками 881 інвалідів , ветеранів війни і праці, легковими автомобілями - 205 інвалідів, в тому числі кількість інвалідів, які одержали автомобілі, як гуманітарна допомога - 73 [34, С.111].

До інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії і флоту, партизанів, підпільників, працівників і колгоспників, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузій чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, виконанні інших обов'язків військової служби чи внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті.

Учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах під час бойових операцій; учасники бойових дій на території інших країн та інші особі згідно з чинним законодавством.

Учасниками війни вважаються військовослужбовці, які проходили військову службу у період 1941-1945 рр., особи, які працювали в тилу у період Великої Вітчизняної війни;члени груп самозахисту; колишні в'язні концтаборів та інші.

Інвалідам війни та прирівняним особам до них надаються такі пільги:

безплатне одержання ліків;

першочергове безплатне зубопротезування;

безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням;

100% знижка плати за жилу площу в межах встановлених норм;

100% знижка плати за користування комунальними послугами;

75% знижка вартості палива;

безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі);

безплатний позачерговий капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир;

абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється в розмірі 50% від затверджених тарифів;

позачергове безплатне забезпечення автомобілем (при наявності медичних показань);

звільнення від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку;

Учасникам бойових дій надаються такі пільги:

безплатне одержання ліків рецептами лікарів;

першочергове безплатне зубопротезування;

безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням;

75% знижка плати за жилу площу в межах встановлених норм;

75% знижка плати за користування комунальними послугами;

75% знижка вартості палива;

безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі);

виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів і земельного податку;

позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефонів встановлюється в розмірі 50% від затверджених нормативів тощо.

Учасникам війни надаються такі пільги:

безплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

першочергове безплатне зубопротезування;

безплатне щорічне забезпечення санаторним лікуванням один раз на два роки;

лікування;

50% знижка плати за жилу площу в межах встановлених норм;

50% знижка плати за користуванням комунальними послугами;

знижка вартості палива;

безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі);

звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів і земельного податку;

абонентна плата за користування телефонів встановлюється в розмірі 50% від затверджених нормативів тощо;

учасникам війни пенсії підвищуються на 50% мінімальної пенсії за віком.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з 1 січня 2002 року з державного бюджету до місцевих бюджетів поступають спеціальні субвенції

Пунктом 24 статті 13 Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено звільнення від орендної плати за нежилі приміщення, що орендуються інвалідами війни під гаражі для спеціальних засобів пересування та безплатне надання для цих засобів гаражів, стоянок незалежно від їх форм власності”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 року №94 “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено відшкодування витрат державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій, пов'язаних із наданням пільг, покривати за рахунок бюджетних коштів, місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки” [41, С.112].

Ще один напрям соціального захисту ветеранів війни передбачений Законом України “Про внесення змін до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-XIV від 25 грудня 1998 року, з 1 січня 1999року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Інвалідам війни допомога виплачується у таких розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком. Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Кабінет Міністрів України зобов'язаний щорічно у проекти Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

В окремі роки проводились особливі заходи по соціальному захисту ветеранів війни. Так, з метою виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.1999 року №1971 “Про деякі питання соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни” Міністерство фінансів розробило порядок заборгованості ветеранів Великої Вітчизняної війни за житлово-комунальні послуги, що утворились станом на 1 жовтня 1999 року, за рахунок недоїмки з платежів до бюджетів усіх рівнів. Підставою для списання заборгованості ветеранів Великої Вітчизняної війни перед підприємствами за спожиті житлово-комунальні послуги та списанні недоїмки підприємств служив протокол, який складався між підприємством (або вищестоящою організацією, якщо підприємство не є платником податку) і органом державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства за участю органу Державного казначейства та місцевого фінансового органу. Такий дохід не є достатньо ефективним і носив тимчасовий характер, бо не міг вирішити проблеми соціального захисту ветеранів війни.

Цьогоріч виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюватиметься у таких розмірах [31, С.111]:

§ Інвалідам війни І групи - 400 грн.,

§ Інвалідам війни ІІ групи - 330грн.,

§ Інвалідам війни ІІІ групи - 270 грн.,

§ Учасникам бойових дій - 250 грн.,

§ Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 400 грн.,

§ Членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, - 130 грн.,

§ Учасникам війни - 50 грн.

З 2003 року у Борщівському управлінні праці та соціального захисту населення створено відділ персоніфікованого обліку населення, з метою створення Єдиного держаного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги згідно із законом України.

Таблиця 2.1.

Стан виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації 2004 рік № 504

№ пункту докуме-нта	Зміст завдання, який необхідно здійснити	Відповідальні за виконання	Терміни виконання	Стан виконання, проблемні питання	Пропозиції
1	2	3	4	5
П.1 П.2.1 П.2.2 П.2.3	Профінансувати в обсягах передбачених у відповідних бюджетах, видати на забезпечення пільгових категорій громадян зубними та зубощелепними протезами. Організувати роботу зі створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до інфраструктури населених пунктів, відповідного пристосування будинків у яких мешкають інваліди та облаштування зупинок громадського транспорту, розміщення спеціальних автостоянок. Забезпечити здійснення підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями працевлаштуваннями інвалідів. Надавати при закупівлі продукції для закладів освіти, охорони здоров'я, установ соціального обслуговування, перевагу виробам підприємств Українського товариства сліпих, Українського товариства глухих, Спілки організацій інвалідів України.		постійно	В цьому році 62 інваліди війни одержали коипенсацію на бензин та транспортне обслуговування на суму 3205 грн. 36 чоловікам - жертвам голодомору виплачено одноразова допомога на суму 900 грн. Путівки на санаторно-курортне лікування одержали 7 інвалідів, з них 3 - інваліди війни. Інвалідів забезпечено 10 інвалідськими візками, 5 стоїками, та манежем. Одному інваліду війни встановлено квартирний телефон на пільгових умовах. 114 інвалідів війни користуються телефонними послугами на пільгових умовах. 70 інвалідів одержали одноразову грошову допомогу на суму 3436 грн.

Таблиця 2.1 показує фінансування в обсягах передбачених у відповідних бюджетах і забезпечення пільгових категорій громадян різними допомогами по Тернопільській області.

А також окремо можна розглянути показники виконання проекту «Ветеран» Борщівського району (табл. 2.2), де показано в яких розмірах виділялась допомога всім пільговим категоріям району до Дня Перемоги в 2004 році [29, С.111].

Таблиця 2.2

Показники виконання проекту «Ветеран» Борщівського району за 2004 рік

Зміст заходу	Пільгові категорії	Виплачено	Зміст заходу
Надавати малозабезпеченим ветеранам війни і праці, реабілітованим, політв'язням та репресованим, учасникам визвольної боротьби грошову та натуральну допомогу (гаряче харчування-обіди, продуктові набори, речі з гуманітарної допомоги) в межах бюджетних асигнувань чи за рахунок благодійних надходжень	Ветерани війни, інваліди війни, учасники бойових дій, вдови	140,4 тис. грн.	Одноразова грошова допомога до визначення 59 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні
	73 воїни ОУН-УПА	934,4 тис. грн.	Одноразова грошова допомога взамін пільг, допомога коштів районного бюджету
	Ветеранам війни		На відзначення Дня Перемоги було організовано святкові обіди

До автоматизованого реєстру включається така інформація: загальні відомості пільговика (прізвище, ім'я по-батькові, число, місяць, рік народження, адреса, склад сім'ї), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він користується.

v Управління праці та соціального захисту населення організовує збирання інформації і зберігання її для контролю за розрахунками, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надання їм послуги;

v Ведеться облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою „1-пільга”, в якій вказуються всі дані пільговика;

v Вносяться до реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

v Надаються консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Управління праці та соціального захисту населення щомісяця звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосується виявлення розбіжностей, до уточнення інформації.

Після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги УПСЗН складає:

§ Реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою „5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою „7-пільга”;

§ Акти звіряння розрахунків за надані послуги пільговикам згідно з формою „3-пільга”;

§ До 15 числа щомісяця УПСЗН подає

· Фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звірки розрахунків згідно з формою „3-пільга”;

· Міністерству праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій звіти згідно з формами „4-пільга” та „6-пільга”.

Форми „1-пільга”, „2-пільга”, „5-пільга” та „7-пільга” затверджуються Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, форма „3-пільга” Мінпраці за погодженням з Держкомстатом та Мінфіном, форми „4-пільга” і „6-пільга” - Мінпраці.

Серед осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, основними групами є громадяни, які мають статус ветеранів війни (близько 3,7 млн.), громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (близько 2,9 млн.), пенсіонери загальної категорії (близько 13,8 млн.), я також ветерани праці (близько 4,6 млн.). Найменш чисельною категорією пільговиків є особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Також чисельну групу становлять пільговики за професійною (службовою) ознакою.

2.2 Державна допомога сім'ям з дітьми

Конституція України гарантує кожному громадянину право на соціальний захист та забезпечення рівня життя не нижчого, від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Це право гарантується системою загальнообов'язкового державного соціального страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій на випадок неможливості отримувати дохід у разі втрати роботи або працездатності через хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість чи смерть годувальника, а також наданням соціальної допомоги за рахунок бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Основними видами соціальної допомоги, які нині надаються органами праці та соціального захисту населення, є:

1.допомога сім'ям з дітьми:

- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами

- одноразова допомога при народженні дитини

- допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

- допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

- допомога на дітей одиноким матерям.

2.державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.

3.державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам.

4.допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним.

5.субсидія на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

6.додаткова допомога на поховання.

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

· Жінки з числа військовослужбовців Збройних сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (100% грошового забезпечення);

· Жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги (100% середньомісячного доходу);

· Жінки, зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні (100% мінімального розміру допомоги по безробіттю);

· Аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І -ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів (у розмірі місячної стипендії);

· Непрацюючі жінки (25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи).

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається якщо звернення за нею надійшло не пізніше, ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і виплачується жінкам на весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.

Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий лікувально - профілактичним закладом листок тимчасової непрацездатності, заяві матері, а також довідника:

- З основного місця служби (навчання), про те, що жінка служить, навчається;

- Ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;

- Державної служби зайнятості про те, що жінка зареєстрована в державній службі зайнятості як безробітна;

- Видана житлово-експлуатаційною конторою за місцем проживання про те що жінка не працює, (не служить не навчається).

Для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину, подається рішення про встановлення опіки чи піклування.

Допомога по вагітності та пологах надається незалежно від стажу роботи.

При наданні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами під час перебування у відпустці по догляду за дитиною, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується у розмірі, визначеному для непрацюючих жінок [2, С.108].

Одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків, не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо звернення за призначенням допомоги надійшло не пізніше 6 календарних місяців з дня народження дитини.

Розмір допомоги - встановлений Законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.

У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога виплачується сім'ї на кожну дитину.

Призначення і виплата допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами провадиться органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Наприклад, показники надання допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” по Борщівському району видно з таблиці 2.3.

Про надання допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України“Про державну допомогу сім'ям з дітьми”

Таблиця 2.3

За 12 місяців 2004 року

район	Заборгованість по виплаті допомоги станом на 01.01.2004р. Тис. грн..	Кількість одержувачів допомоги у звітному місяці, одиниць	Нараховано для виплати одержу-вачам допомоги, тис. грн.., з січня по грудень 2004р.	Перераховано з початку року на рахунки органів праці та соціального захисту населення для виплати допомоги, тис. грн..	Фактичні видатки з початку року на виплату допомоги тис. грн..	Заборгованість по виплаті допомоги, тис. грн..
					На виплату одержувачам допомоги	Поштові видатки	всього	всього	В т. ч. по допомозі, термін виплати якої минув
					За січень - грудень 2004 року	В рахунок погашення заборгованості попередніх років
Борщів-ський	0,0	1561	1039,0	1055,6	1039,0	0,0	16,6	1055,6	0,0	-109,7

При народженні мертвої дитини одноразова допомога не призначається.

Документи, що подаються для призначення одноразової допомоги:

o Паспорт (подається особисто);

o Заява матері (батька) дитини;

o Довідка про народження дитини, видана органами ЗАГСу;

o Копія свідоцтва про народження дитини;

o Копії трудових книжок обох батьків;

o Довідка з місця служби (навчання) заявника;

o Довідка про склад сім'ї батьків.

Допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку [7, С.108]. Право на цю допомогу має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич), яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше, ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Розмір допомоги - встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, але не менш, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

У разі народження двох і більше дітей допомога призначається на кожну дитину.

Документи, що подаються органам праці та соціального захисту населення для призначення допомоги по догляду за дитиною:

§ Паспорт (подається особисто)

§ Заява

§ Копія свідоцтва про народження дитини

§ Довідка з місця проживання заявника про те. що з ним проживає дитина

§ Копія трудової книжки матері (особи, яка здійснює догляд за дитиною)

§ Виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки

§ Довідка з місця навчання (для осіб, які навчаються)

§ Довідка служби зайнятості

§ Довідка органів податкової адміністрації про те, що вони не займаються підприємницькою діяльністю для непрацюючих осіб

§ Довідка з місця проживання про те, що заявник не працює (не служить, не навчається)

§ Копія рішення районної державної адміністрації або виконкому міської, районної у місті ради про усиновлення дитини або встановлення опіки (для усиновителів або опікунів)

§ Виписка із трудової книжки матері (батька, чи особи, яка їх замінює).

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

Розмір допомоги - різниця між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців, але не менше, як 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

Допомога призначається якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

Документи, що подаються для призначення допомоги:

Ш Заява опікуна чи піклувальника

Ш Копія рішення про встановлення опіки чи піклування

Ш Копія свідоцтва про народження дитини

Ш Довідка з місця проживання опікуна (піклувальника) про склад сім'ї

Ш Довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун (піклувальник) на дитину

Ш Довідка органу парці та соціального захисту населення, видана за місцем прописки опікуна (піклувальника), про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, і не одержує зазначеної допомоги - у разі, якщо опікун (піклувальник) проживає за місцем приживання дитини, яка перебуває під його опікою.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Допомога призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами і виплачується щомісяця до моменту досягнення нею 18 - річного віку включно.

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей є:

v Звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника

v Працевлаштування чи взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18 - річного віку.

v Досягнення нею 18 - річного віку

У разі виникнення обставин, через які може бути припинена виплата допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи управління освітою, які виплачують допомогу.

25 березня 2005р. Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про внесення змін до Закону України” Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України ”, яким, зокрема, внесені зміни до Законів України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в частині підвищення розміру допомоги при народженні дитини.

З 1 квітня 2005 року одноразова допомога при народженні дитини становитиме 8497 гривень і виплачуватиметься частинами протягом року. У Департаменті соціального захисту населення Мінпраці України розповіли, що належну матерям суму державної допомоги при народженні дитини виплачуватимуть так:

· Перша частина виплати у розмірі 9 прожиткових мінімумів, що становить 3384 грн., буде здійснюватись одразу після народження дитини;

· Решту грошей (5113,60 грн.) мама буде отримувати готівкою протягом 12 місяців.

У перший місяць вона отримає 376 грн. - у сумі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. У наступні місяці виплата буде здійснюватися з підвищенням на 2,2%, тобто в другому місяці виплатять 384 грн., третьому - 392 грн., четвертому - 401 грн., п'ятому - 410 грн., шостому - 419, сьомому - 428, восьмому - 437, дев'ятому - 447, десятому - 457, одинадцятому - 467 і в дванадцятому - 496 грн. [43, С.113].

Ці виплати нараховуватимуть і тому, хто стане опікуном чи фактично доглядатиме за дитиною.

Крім отримання щомісячної допомоги при народженні дитини, особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одержуватиме також і місячну допомогу на догляд за дитиною (104 - застрахована, 90 - незастрахована особа).

Звісно ж, допомогу не надаватимуть тим, хто відмовиться від сина чи доньки. Відповідно до законодавства, допомога при народженні надається одному з батьків дитини (опікуну, усиновителю) на кожну дитину. Перелік необхідних документів залишається незмінним. Всі документи необхідно подати протягом шести місяців з дня народження дитини.

З 1 квітня поточного року змінився також механізм призначення допомоги на дітей одиноким матерям, її розмір та контингент осіб, які мають право на таку допомогу.

Нині таку допомогу отримуватимуть одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішення про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір), вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, з 1 квітня поточного року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців.

З 1 квітня 2005 р. для дітей віком до 6 років - 362,00 грн., для дітей віком від 6 до 18 років - 460,00 грн.

З 1 жовтня 2005 року для дітей віком до 6 років - 376,00 грн., для дітей віком до 18 років - 468,00 грн.

По Борщівському управлінні праці та соціального захисту населення кількість одержувачів в 2004 році зросла в порівнянні з 2001 роком.

З даних таблиці 2.4 видно, що кількість одержувачів в 2001 році була менша, в зв'язку з тим що Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» був введений в дію з 1 липня 2001 року. Управлінням праці проводились розрахунки і щомісячно подавалась заявка на потребу в коштах на виплату допомог до районного фінансового управління і Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.

Таблиця 2.4

Кількість одержувачів допомоги малозабезпеченим сім'ям по Борщівському управлінні праці та соціального захисту населення за 2001-2004 роки [29, С.111]

Вид допомоги	2001	2002	2003	2004
	Кількість одержувачів	сума	Кількість одержувачів	сума	Кількість одержувачів	сума	Кількість одержувачів	сума
Згідно закону України «Про державну допо-могу малозабе-зпеченим сім'ям»	614	416,1	905	654,6	895	785,4	1222	1039,0

Таблиця 2.5

Звіт про фактичне нарахування допомоги сім'ям з дітьми по Борщівському районі станом на 1.01.2005

Вид допомоги	Кількість сімей (осіб) (одиниць)	Кількість одержувачів допомоги у звітному періоді	Нараховано одержувачам допомоги з початку року (тис. грн.)	Нараховано одержувачам допомоги за звітний місяць (тис. грн..)	Профінансовано допомоги одержувачам з початку року (тис. грн..)	Профінан-совано допомоги за звітний місяць (тис. грн.)	Передбачено бюджетом на надання допомоги (тис. грн.)
	Звернулось за допомогою	Призначено допомогу
Допомога сім'ям з дітьми всього: В тому числі:	1222	1222	1561	1039,0	109,7	1039,0	185,2	1039,0
У зв'язку з вагітністю та пологами	471	471	65	180,1	23,5	180,1	23,5	180,1
Одноразова при народженні дитини	227	227	49	149,8	34,9	149,8	50,2	149,8
По догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку	459	459	1221	592,3	39,6	592,3	92,6	592,3
На дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням	4	4		0,4	0,1	0,4	0,1	0,4
На дітей одиноким матерям	61	61	226	116,4	11,6	116,4	18,8	116,4
Малозабезпеченим сім'ям з дітьми	--	--	--	--	--	--	--	--

Таблиця 2.5 показує фактичне нарахування допомоги сім'ям з дітьми по Борщівському району Тернопільської області за минулий 2004 рік. З неї видно, що по всіх видах допомог призначено допомогу всім сім'ям, які звернулись за нею. Профінансовано допомоги за звітний період так, як і передбачалось бюджетом на надання допомоги.

2.3 Цільова грошова допомога на проживання громадян з мінімальними доходами та інші види соціального захисту

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям надається якщо у сім'ї з поважних і незалежних від неї причин середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму сім'ї.

До складу сім'ї враховуються особи, що проживають разом і (або) об'єднані законними правами та обов'язками щодо утримання.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Середньомісячний сукупний доход сім'ї враховується за шість місяців, що передують місяцю зверненню за допомогою [5, С.108].

Випадки обмеження права на державну соціальну допомогу:

І. у наданні допомоги може бути відмовлено коли:

§ Працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання протягом

§ трьох місяців, що передують місяцю звернення за допомогою (крім осіб, зазначених у Законі);

§ З'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела до існування, а також хто-небудь із її складу протягом дванадцяти місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку, або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;

§ Сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру;

ІІ. Якщо у власності або володінні малозабезпеченої сім'ї є:

§ Більше однієї квартири (будинку), за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. м на сім'ю;

§ Земельна ділянка площею понад 0,6 га;

§ Більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування .

Документи, що додаються до заяви:

Ш Документ, що посвідчує особу;

Ш Довідка про склад сім'ї;

Ш Декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї;

Ш Довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Державна соціальна допомога призначається інвалідам з дитинства І і ІІ групи, непрацюючим інвалідам ІІІ групи, а також дітям інвалідам віком до 16 років.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором.

Розміри державної соціальної допомоги:

- Інвалідам з дитинства І групи - 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- Інвалідам з дитинства ІІ групи - 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- Непрацюючим інвалідам з дитинства ІІІ групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- На дітей-інвалідів віком до 16 років - 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Надбавка на догляд:

Інвалідам з дитинства І групи встановлюється надбавка на догляд за ними у розмірі - 50% прожиткового мінімуму.

Одинокій матері (батьку) надбавка на догляд встановлюється на дитину-інваліда віком до 6 років - 30% прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда віком до 16 років - 50 % прожиткового мінімуму.

В інших випадках, надбавка на догляд призначається у розмірах: на дитину-інваліда віком до 6 років - 30% прожиткового мінімуму; на дитину-інваліда віком від 6 до 16 років - 50% прожиткового мінімуму та за умови, що середньомісячний сукупний доход сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід, за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму на сім'ю.

Державна соціальна допомога призначається інвалідам з дитинства І і ІІ групи, непрацюючим інвалідам з дитинства ІІІ групи на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш, як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку.

Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

Документи:

· Заява

· Документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда

· Документи про місце проживання батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника)

· Довідка медико-соціальної експертизи

· Медичний висновок (для дитини-інваліда до 16 років)

· Копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (при потребі)

· Довідка, видана за місцем проживання про те, що інвалід не працює (при потребі)

Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду на догляд за ним (далі - допомога на догляд) надається у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї [17, С.109].

Допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом і здійснює догляд за ним.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги.

Розмір допомоги - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Термін призначення допомоги - на шість місяців починаючи з місяця надходження заяви. Для одержання допомоги на наступний термін необхідно подати всі документи, що зазначені нижче.

Документи, що подаються для призначення допомоги:

· Заява

· Документ, що посвідчує особу

· Довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові, родинних зв'язків, членів сім'ї

· Довідки про доходи кожного члена сім'ї

· Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу

· Довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної внаслідок розпаювання.

Рішення про призначення допомоги приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, а також встановлення факту догляду.

Виплата допомоги припиняється якщо:

· Сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку зі смертю або зміною місця проживання інваліда І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;

· Інваліду І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу встановлена ІІІ група інвалідності.

Для підтвердження відомостей, викладених у заяві в установленому порядку - один місяць з дня подачі заяви.

Першого червня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”, який вже на законодавчому рівні закріплює і розвиває запроваджену Урядом з 1999 року систему адресної соціальної підтримки малозабезпечених верств населення.

Відповідно до цього Закону об'єктом права на державну допомогу є не конкретна особа, а сім'я - тобто одинока особа чи кілька осіб, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами та обов'язками по утриманню.

Допомога призначається тим сім'ям, які з поважних або незалежних причин мають середньомісячний дохід, нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім'ї. Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум для сім''ї - це визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір зазначеної допомоги буде визначатися з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюватиметься виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджуватиметься одночасно з прийняттям закону про державний закон України на відповідний рік.

Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї призначатиметься на шість місяців з місяця звернення.

Одиноким особам (подружжю), визнаними за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, або при відсутності осіб, зобов'язаних їх утримувати відповідно до закону допомога може бути призначена на строк видання особи (подружжя) непрацездатними.

Розділ 3. Удосконалення фінансового забезпечення соціальних виплат населенню органами праці та соціального захисту населення

На початку 90-х років ХХ ст. система соціального захисту в Україні ще зберігала значну кількість ознак, характерних для соціальної політики Радянського Союзу, серед них: відсутність безробіття (тобто повна зайнятість населення); значні державні дотації цін на споживчі товари і послуги; безоплатна загальнодоступна система надання освітніх, лікувальних послуг і майже безкоштовних (або за мінімальну оплату) послуг у сфері культури, відпочинку та заняття спортом, загальне охоплення населення соціальним страхуванням; наявність розвиненої соціальної інфраструктури підприємств і водночас можливість надання ними різноманітних видів грошової та натуральної допомог своїм працівникам і членам їхніх сімей. Однак зберегти таку систему виявилося неможливим. Бажання дбати про всіх та кожного незалежно від рівня забезпеченості з часом прискорили фінансове банкрутство українських урядів. З переходом до ринкових відносин щораз нагальнішою ставала потреба у формуванні підвалин ринково орієнтованої соціальної політики. Виконання будь-яких соціальних програм вимагає відповідних фінансових ресурсів, яких, за сучасного стану національної економіки, як правило, не вистачає. Проблема полягає навіть не у кількості цих ресурсів, а в умінні правильно розпоряджатись ними. Це і є головним завданням фінансового забезпечення функціонування програм і заходів соціальної політики України Запровадження змін в організацію соціальної політики слід розпочати з фінансування , оскільки за умов гострої економічної кризи ресурсне забезпечення навіть найощадливіших соціальних програм є досить проблематичним, а розвиток соціальної політики України передусім залежить від вдалої організації фінансування.

Система фінансового забезпечення соціальної політики включає такі основні аспекти (рис. 3.1):

Джерела фінансування;

Методи формування джерел фінансування;

Напрями фінансування.

Джерела фінансування поділяють за формами власності (бюджетні і позабюджетні) і за видами (бюджетні - за рівнями бюджетів, а позабюджетні - за рівнями централізації коштів).

Методами формування цих джерел фінансування соціальних програм і заходів є численні податки, благочинні внески, інші фінансові способи, а напрями фінансування спрямовані на забезпечення потреб соціальної сфери та організацію соціального захисту.

Рис. 3.1 Структура фінансування соціальної політики

Оскільки між обсягами функцій з виконання соціальних зобов'язань держави (сукупність суспільних благ, гарантованих державою, зазвичай безоплатних для всього населення чи його окремих груп) і ресурсами, що спрямовуються на ці цілі , існує диспропорція, досить часто в перехідні періоди спостерігається недофінансування соціальної сфери.

Методи фінансування соціальної політики повинні сприяти її економічній ефективності, яка має три основні аспекти:

Макроекономічна ефективність визначається збалансованістю витрат на розвиток людських ресурсів та інших напрямів економічної діяльності.

Мікроекономічна ефективність пов'язана з розподілом фінансових ресурсів між різними соціальними програмами: соціальна допомога, медичне обслуговування, освітні послуги, заходи у сфері зайнятості тощо.

Третій аспект ефективності - це вплив соціальних програм та заходів на систему стимулів мотивації, тобто фінансування соціальних виплат та пільг повинно бути організовано таким чином, щоб не зменшувати трудову активність членів спільноти.

Джерела фінансування програм соціальної політики України поділяються на внутрішні та зовнішні. Зовнішні джерела фінансування можуть формуватись за рахунок міжнародних економічних інституцій (міждержавних, державних і недержавних), а внутрішні - визначаються бюджетною системою України та цілою низкою позабюджетних коштів, основними серед яких є державні та недержавні соціальні фонди, соціальні фонди органів місцевого самоврядування, різноманітні позики, а також фінансовими ресурсами підприємств, організацій та установ, які опосередковано підтримують соціальні проекти і заходи [50, С.113].

Для виконання своїх функцій, зокрема в галузі соціальної політики, держава повинна мати достатні грошові фонди, які формуються шляхом перерозподілу ВВП, а головним засобом, через який здійснюється цей перерозподіл є Державний бюджет України.

Державним бюджетом України передбачаються захищені статті видатків:

Оплата праці працівників бюджетних установ (у тому числі погашення заборгованості за попередні роки);

Нарахування на заробітну плату;

Придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів;

Забезпечення продуктами харчування;

Витрати, пов'язані із соціальним страхуванням (пенсії, соціальні допомоги, стипендії);

Повернення заощаджень громадянам;

Видатки місцевих бюджетів.

Фінансування захищених статей здійснюється насамперед. Визначаються також захищені видатки Державного бюджету України на кожен поточний рік.

Методи фінансування соціальної політики:

Фінансування програм і заходів соціальної політики здійснюється різними методами. Основним методом фінансування програм соціальної політики є податки, але не всі вони стосуються її безпосередньо. З позицій соціальної політики податки доцільно умовно поділити на дві групи:

Соціально-економічного характеру;

Державно-економічного характеру.

Для задоволення певних потреб населення з Державного бюджету України передаються цільові субвенції, призначені для здійснення програм соціального захисту, компенсації втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування, виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою (відшкодування витрат з надання населенню житлових субсидій, державна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам); виконання інвестиційних проектів.

Видатки місцевих бюджетів слід поділити на три групи.

Перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують першорядне надання соціальних послуг населенню, та найближче розташованих до нього. Ці видатки здійснюються з бюджетів територіальних громад, сіл, селищ, а також їхніх об'єднань.

Друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. видатки цієї групи здійснюються з бюджетів міст республіканського (АР Крим) та обласного значення, а також з районних бюджетів.

Третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян або фінансування програм, які мають застосування на всій території держави. Видатки цієї групи здійснюються з бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

Із зростанням потреби в розвитку спеціальних служб для догляду за літніми та непрацездатними членами сімей, у фінансовій підтримці дітей, які проживають у неповних сім'ях, актуальності набувають особисті та сімейні зобов'язання. Тому держава дбає про законодавче забезпечення належної фінансової підтримки літніх батьків і малолітніх дітей і стежить за її наданням.

Часткові, зменшені, перехідні субсидії надаються для того, щоб заохотити людей, які отримують соціальну допомогу, заробити кошти для оплати (хоча би часткової) своїх потреб. Такими методами, спрямованими на залучення ресурсів поза соціально-політичним бюджетом, є: звільнення від оподаткування заробітків; гранично допустимі видатки, пов'язані із заробітком.

Певні соціальні винагороди фінансуються приватно із залученням гарантованого чи субсидованого приватного кредиту. Прикладом цього можуть бути кредити на будівництво житла для сімей з обмеженими фінансовими активами, заставою при цьому є гарантії уряду; кредити на одержання вищої освіти в навчальних закладах елітарного типу: студент отримує приватну позику, яку потім поступово повертає.