Основи бюджетного регулювання економічного розвитку

Наступна стадія бюджетного процесу пов'язана з виконанням бюджетів, де визначальну роль відіграють такі складові бюджетного механізму, як оперативне управління бюджетними коштами, оподаткування, неподаткові форми мобілізації доходів, бюджетне фінансування, бюджетне стимулювання та санкціонування тощо, котрі, на нашу думку, можна об'єднати в обслуговуючі (поточні, оперативні) підсистеми. Заключна стадія бюджетного процесу передбачає використання таких складових, як бюджетна звітність, бюджетний контроль, бюджетна відповідальність, котрі ми пропонуємо об'єднати у заключні (ретроспективні, наступні) підсистеми. Виділення цих підсистем дає нам можливість тісно пов'язати бюджетний механізм із бюджетним процесом кожного бюджетного року, враховуючи особливості конкретних стадій. Це сприятиме підвищенню ефективності бюджетного механізму, якості складання, розгляду, затвердження і використання бюджетів усіх рівнів.

Сучасна практика забезпечення економічного розвитку потребує суттєвого удосконалення та розробки нових підходів до здійснення державних інвестицій. Досить перспективним з точки зору підвищення ефективності бюджетного інвестування, може стати створення у складі саме місцевих бюджетів окремого бюджету розвитку з визначеними джерелами формування та напрямками використання. Кошти бюджету розвитку призначаються лише для здійснення інвестиційних вкладень.

Важливе значення для забезпечення фінансування процесу розширеного відтворення на відповідній території є розробка бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів. Немає законодавчого визначення джерел доходів і напрямків видатків бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів.

Основними принципами формування та функціонування бюджету розвитку в Україні мають стати такі:

Бюджет розвитку формується на середньострокову перспективу зі щорічним переглядом і коригуванням відповідно до нового державного бюджету.

Щорічне затвердження бюджету розвитку здійснюється одночасно із затвердженням державного бюджету.

Аналіз виконання бюджету розвитку проводиться одночасно з аналізом виконання державного бюджету.

Функціонування бюджету розвитку здійснюється на основі строковості, платності та вчасного повернення бюджетних коштів, залучених для реалізації інвестиційних проектів.

Відбір інвестиційних проектів для фінансування за рахунок бюджету розвитку має проводитися на конкурсній основі та з урахуванням чітко визначених критеріїв відбору, серед яких мають бути: відповідність суспільним інтересам та пріоритетам розвитку України; стабільність фінансового стану виконавця проекту та відсутність заборгованості перед бюджетом; значний економічний ефект від впровадження проекту; спроможність виконавця здійснювати необхідне співфінансування проекту та вчасно розраховуватися за взяті бюджетні кошти.

Налагодження дієвого контролю та звітності щодо виконання інвестиційних проектів, фінансованих за рахунок бюджету розвитку, а також контролю та регулярної звітності за цільовим використанням бюджетних коштів.

Як джерела формування бюджету розвитку, що входять до складу місцевих бюджетів можуть розглядатися такі:

Кошти від відчуження майна, що знаходиться у власності Автономної Республіки Крим, або в комунальній власності відповідної територіальної громади, або в спільній власності територіальних громад.

Надходження частини прибутку, дивідендів, процентів тощо від часток, паїв у статутних фондах господарюючих суб'єктів, які є у власності Автономної Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад або у їх спільній власності.

Надходження від оренди майна, яке знаходиться у власності Автономної Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад чи у їх спільній власності.

Цільові субвенції з державного бюджету України та інших бюджетів на інвестиційні цілі.

Кошти від повернення бюджетних позичок, які надавалися з бюджету розвитку, а також відсотки за використання бюджетних позичок.

Запозичення органів місцевого самоврядування на інвестиційні цілі.

Частина коштів від власних надходжень бюджетних установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, що визначається при затвердженні відповідного місцевого бюджету на наступний фінансовий рік.

Надходження коштів до позабюджетних фондів місцевого самоврядування.

Кошти, які передаються з поточних бюджетів за рішенням ради відповідного рівня.

Як напрямки видатків бюджету розвитку пропонуються такі:

Фінансування інвестицйних проектів, що відповідають пріорітетам суспільного розвитку і відібрані на конкурсних засадах.

Надання державних гарантій під інвестиційні проекти, що фінансується міжнародними фінансовими організаціями.

Покриття державою (субсидіювання) місцевих бюджетів розитку на виконання інвестиційних проектів, що мають регіональне значення.

Управління коштами бюджету розвитку на початкових етапах мають здійснювати місцеві фінансові органи. В подальшому доцільно було б створити систему комунальних банків на чолі з Центральним банком комунального кредиту, які б узяли на себе оперативне управління коштами бюджету розвитку на місцевому рівні, оцінку і відбір інвестиційних проектів для їх фінансування, кредитування та надання гарантій органами місцевого самоврядування, а також контроль за правильністю й ефективністю використання коштів бюджету розвитку. Створення і розвиток комунальних банків сприятиме діяльності органів місцевого самоврядування, розв'язанню соціально-економічних проблем адміністративно-територіальних утворень та зміцненню їх інфраструктури.

Розвиток економіки і соціальної сфери, реформування бюджетної системи вимагає удосконалення бюджетного механізму. Таке удосконалення можливе за наступних умов: перегляду напрямів бюджетної і податкової політики, приведення її у відповідність до економічних можливостей і стратегічних цілей суспільства; внесення змін до чинних бюджетних форм, методів, важелів, стимулів і санкцій, які б сприяли значному підвищенню ефективності бюджетного механізму; розробки дієвого, взаємоузгодженого, раціонального нормативно - правового забезпечення цього механізму.

Зважаючи на те, що бюджетний механізм є об'єктивним явищем, а прагматика його функціонування пов'язана з поведінкою та намірами суб'єкта, ефективність цього механізму залежатиме від того, наскільки вдало владні структури зможуть його використати для досягнення стратегічних цілей. У ринкових умовах господарювання бюджетний механізм може успішно працювати за умови чіткої взаємодії всіх його складових, де немає таких, якими можна знехтувати. Оскільки за допомогою бюджетного механізму держава безпосередньо впливає на соціально-економічні процеси, органи державної влади, державного управління та місцевого самоврядування зобов'язані розробляти усі його складові на такому рівні, при якому можна було б забезпечити реалізацію поставлених завдань [22, 72].

Зважаючи на те, що бюджетний механізм є об'єктивним явищем, а прагматика його функціонування пов'язана з поведінкою та намірами суб'єкта, ефективність цього механізму залежатиме від того, наскільки вдало владні структури зможуть його використати для досягнення стратегічних цілей. У ринкових умовах господарювання бюджетний механізм може успішно працювати за умови чіткої взаємодії всіх його складових, де немає таких, якими можна знехтувати. Оскільки за допомогою бюджетного механізму держава безпосередньо впливає на соціально-економічні процеси, органи державної влади, державного управління та місцевого самоврядування зобов'язані розробляти усі його складові на такому рівні, при якому можна було б забезпечити реалізацію поставлених завдань.

Таким чином, поєднання теоретичних і практичних розробок стосовно організації та функціонування бюджетного механізму сприятиме його подальшому удосконаленню, що позитивно відобразиться на темпах економічного розвитку країни.

В умовах зростання регулюючої ролі бюджету необхідне удосконалення системи, методів управління бюджетом, яке повинно здійснюватися, виходячи з поглибленого аналізу тенденцій соціально-економічного розвитку держави та з урахуванням досвіду зарубіжних країн з цього питання.

При моделюванні бюджетних процесів важливим є врахування суб'єктивних факторів на основі механізмів раціональних та адаптивних очікувань та часткових пристосувань. Введення цих механізмів у моделі істотно спрощує процес бюджетного моделювання на першому, другому та четвертому етапах (етапі складання проекту бюджету, етапі розгляду та прийняття бюджету, етапі підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету). В окремих випадках при оцінці наслідків змін бюджетної політики доцільно використовувати імовірнісні моделі [11, 158].

Практична реалізація стратегії формування бюджету економічного зростання об'єктивно потребує зміцнення фінансової незалежності місцевих бюджетів. Слід також відмітити про те, що бюджетна політика в Україні протягом останніх років не відзначалася послідовністю й орієнтувалася переважно на розв'язання соціальних проблем шляхом підвищення номінальних доходів населення. Її здійснення супроводжувалося зростанням платоспроможного попиту громадян, який не перетворився на вагомий стимул інвестиційної діяльності та економічне зростання вцілому. Вдосконалення бюджетної політики загалом та бюджетного механізму зокрема потребує переорієнтації на забезпечення економічного зростання.

Механізми бюджетного вирівнювання у відриві від бюджетного стимулювання, природно, не можуть бути використані як інструмент активної регіональної політики економічного зростання. Відповідно, удосконалення механізмів бюджетного вирівнювання шляхом надання фінансової допомоги територіям необхідно проводити з метою підвищення зацікавленості місцевих органів влади у розширенні власної дохідної бази, розвитку інвестиційної активності, проведенні структурних перетворень у їхній економіці. Держава може і повинна займатися вирівнюванням фінансового становища територій на підставі їх податкового потенціалу, але відповідальність за збалансування бюджетів органів місцевого самоврядування, за забезпечення нормального рівня споживання державних послуг лягає на місцеві органи влади. І для них проблема самодостатності економічного потенціалу місцевого самоврядування повинна стати головною.

Вищезазначене вимагає поліпшення правової основи міжбюджетних відносин з метою забезпечення відносної фінансової самодостатності бюджетів всіх рівнів. Тобто, завдання бюджетної реформи, яка розпочалася в 2000 році, зводиться до того, щоб перевести місцеві бюджету на власну дохідну базу, яка повинна бути достатньою для виконання закріплених за відповідними органами місцевого самоврядування функцій щодо надання суспільних послуг. З цією метою кожна територіальна громада повинна мати певну, хоча б мінімальну, ступінь економічної і фінансової міцності.

Досягнення державою стійкого економічного зростання та забезпечення рівня соціальної справедливості можливе лише за умови формування в країні ефективної податкової політики, створення надійної фінансової бази, забезпечення стабільного, вчасного та повного надходження платежів до бюджетів усіх рівнів. З метою реалізації вищезазначеного, необхідно вжити ряд заходів, а саме: підвищити роль місцевих податків і зборів шляхом розширення їх переліку та встановлення ефективного податкового адміністрування, яке дозволить при мінімальних затратах забезпечити максимальні надходження до місцевих бюджетів; удосконалити розподіл податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним і місцевими бюджетами та удосконалити перерозподіл доходів між рівнями місцевих бюджетів шляхом внесення змін до податкового і бюджетного законодавства; запровадити ефективну модель формування власної дохідної бази місцевих бюджетів; привести систему оподаткування у відповідність із пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку країни; створити сприятливі умови для легального та ефективного функціонування реального сектору економіки.

Збільшення надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів, надасть можливість місцевим органам влади забезпечити виконання регіональних програм інвестиційного характеру з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку регіонів.

За умов, що склалися перед новим урядом постало питання переорієнтації бюджетної політики на нові цілі та пріоритети. Прем'єр-міністр України М.Азаров підкреслює необхідність переходу від моделі економічного розвитку, орієнтованого на стимулювання споживання, до моделі стимулювання інвестиційної активності й розвитку вітчизняного виробництва. Для цього на його переконання, слід проводити активну політику підтримки національного виробництва, вітчизняного експорту й розвитку імпортозамінного виробництва [9, 40].

Такий підхід передбачає запровадження радикальних змін у проведенні бюджетної політики. Він націлює на досягнення реальних (а не проміжних, нерідко номінальних) кінцевих результатів. Посилення спрямованості на підтримку національної вітчизняного господарського комплексу є основою забезпечення його прискореного зростання. Відповідно даний курс має забезпечити поступальний економічний розвиток України.

Отже, сучасний стан економічного розвитку держави вимагає прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету для досягнення цих цілей в Україні.

Таким чином, поєднання теоретичних і практичних розробок стосовно організації, функціонування та вдосконалення бюджетного механізму сприятиме його подальшому удосконаленню, що позитивно відобразиться на темпах соціально-економічного розвитку суспільства.

Висновки і пропозиції

Бюджетний механізм є ефективним інструментом регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, що визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи, для впливу на динаміку показників економічного розвитку. Економічним змістом механізму бюджетного регулювання є розробка основних напрямів формування та використання бюджетних коштів, виходячи з необхідності вирішення завдань, які стоять перед суспільством на даному етапі його розвитку. Доцільним є використання структурно-функціональної моделі системи бюджетного регулювання, яка ґрунтується на інтеграції державного регулювання у сфері дохідної і видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища. Застосування даної структурно-функціональної моделі дозволяє визначити рівень збалансованості бюджетної системи як вагомої складової державного регулювання економіки та підвищити якість процесу бюджетного регулювання.

Експерти міжнародного валютного фонду, досліджуючи взаємозв'язок обсягів державних видатків і темпи економічного зростання, дійшли висновку, що видатки позитивно впливають на економічне зростання, якщо вони сприяють поліпшенню зміни розмірів капіталу у формі матеріальних активів, трудових ресурсів, технологій, ефективності використання ресурсів. Це спонукає до висновку про те, що державні видатки є вагомим фактором економічного зростання, але найсуттєвіше впливає не обсяг видатків, а саме їх структура.

Діючий бюджетний механізм регулювання економіки не можна вважати ефективним. Скорочення видаткової частини бюджету слід поєднувати з рівнями інфляції і в разі потреби зменшувати обсяги споживання, а не обсяги капіталовкладень. Збільшення обсягів внутрішніх заощаджень приведе до збільшення обсягів капіталовкладень і забезпечить економічне зростання держави.

Значним резервом розширення обсягів бюджетного інвестування народногосподарського комплексу України має стати перебудова структури бюджетних видатків, одним з напрямків якої є перегляд політики субсидій, соціального забезпечення та заробітної плати. Політика субсидій держави повинна базуватись на диференціації рівня доходів різних верств населення, оскільки менш забезпечені верстви населення витрачають порівняно більший обсяг своїх доходів, ніж високозабезпечені.

Розглядаючи вплив та роль бюджетного механізму регулювання економічного розвитку в дипломній роботі висвітлено ряд питань, зокрема розкрито сутність, призначення і роль бюджету та бюджетної системи в регулюванні економічного розвитку, а також необхідність та особливості становлення бюджетної системи та механізму бюджетного регулювання в Україні, проаналізовано особливості планування та виконання дохідної та видаткової частини, а також міжбюджетних трансфертів місцевих бюджетів, розглянуто зарубіжний досвід використання механізму бюджетного регулювання та напрями його вдосконалення в Україні.

Досліджуючи фінансові ресурси органів місцевого самоврядування спрямовані на регулювання економічного розвитку на прикладі місцевих бюджетів Хотинського району, слід відмітити про позитивну та врівноважену економічну ситуацію в районі, що спричинена збільшенням доходів зведеного бюджету району протягом періоду, що аналізується на 50068,5 тис. грн. до рівня 163375,0 тис. грн. в 2009 році. Поряд з цим збільшується питома вага офіційних трансфертів, частка яких в 2009 році складає 85,0%, що вкрай негативно позначається на фінансовій незалежності місцевих бюджетів району. Показники виконання видаткової частини бюджету свідчать про позитивну тенденцію зростання абсолютної суми фінансування, що дасть змогу більшою мірою виконувати органам місцевого самоврядування покладені на них функції. Протягом 2007-2009 років рівень виконання по зведеному бюджету району становив 98,8%, 101,6% та 100,6% відповідно, а це в свою чергу дає підстави стверджувати про ефективність бюджетного планування та формульного розподілу видатків.

Бюджетний механізм управління видатковою частиною бюджету є дієвим механізмом, засобом впливу на економічне зростання і підвищення інвестиційної активності. Аналогічним засобом, який може стимулювати або гальмувати інвестиційну діяльність, є посилення або послаблення фіскальної політики. Поглиблення економічної кризи в Україні, яке спостерігалось протягом останніх років, прагнення урядів, які постійно змінюються, подолати її шляхом дерегуляції і лібералізації економічних відносин, посилення податкового тиску свідчить про відсутність у державі дієвих ринкових механізмів, спрямованих на вихід з кризи і пожвавлення економічного розвитку.

Порядок формування бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів можна відобразити на прикладі бюджету Хотинського району наступним чином. Вихідним документом для формування бюджету розвитку району повинна бути довгострокова інвестиційна програма, що визначає як напрямки капітальних витрат району, так і його можливості у здійсненні цих витрат. Така програма включає: розгорнутий генеральний план розвитку району, призначенням якого є закріплення тенденцій розвитку районного простору; план розвитку окремих видів комунікацій (водозабірні й очисні споруди, мережа водоводів і т. ін.), що повинен визначати вимоги, які висуваються до параметрів комунікацій і інфраструктури об'єкта; плани конкретних об'єктів інфраструктури, що містять більш детальне описання проектів розвитку і реконструкції об'єктів інфраструктури. Необхідні також розрахунки витрат за підключення до мережі інфраструктури. Заключним документом у процесі підготовки інвестиційної програми має бути фінансовий план капітальних витрат, який містить проекти і обсяги витрат по них і визначає джерела, за рахунок яких вони будуть фінансуватися. На основі довгострокової інвестиційної програми району розробляється щорічна інвестиційна програма, яка після схвалення Хотинською районною державною адміністрацією стає основою для бюджету розвитку району на відповідний фінансовий рік.

Необхідно впроваджувати практику щорічної інвентаризації основних матеріальних активів, які перебувають в підпорядкуванні територіальної громади (будівлі, споруди, мости, дороги та ін.) і розробки плану фінансування цих об'єктів для підтримки в робочому стані. Ці розрахунки можуть використовуватися департаментами (управліннями) районної адміністрації для врахування пропозицій щодо фінансування капітальних витрат. З метою зменшення капітальних витрат на спорудження чи реконструкцію об'єкта повинна існувати програма інженерної оцінки, в якій братимуть участь всі управління районної адміністрації, причетні до здійснення проекту, включаючи фінансове управління, а також незалежні консультанти, завданням яких є перевірка доцільності поданої управліннями районної адміністрації вартості проекту і відповідності джерел фінансування оптимальному графіку реалізації проекту. Фінансове управління районної державної адміністрації оцінює кожний проект із точки зору фінансових можливостей його здійснення, впливу витрат на утримання майбутніх об'єктів на поточний бюджет району.

Одним із обмежень обсягів інвестиційної програми може бути потенційно можливе боргове навантаження на район. Існуюче боргове навантаження на жителів територіальної громади порівнюється із середнім по країні і в регіоні, аналізується його динаміка. Боргове навантаження вище середнього може бути прийнятне лише в районі, що динамічно розвивається, яке завдяки прогнозованому економічному зростанню може впоратися із зростаючим борговим навантаженням. Детально слід аналізувати схеми обслуговування існуючих боргів з тим, щоб нове боргове навантаження не призвело до необхідності збільшення податкових надходжень, а також прогнози майбутніх доходів району, що залежать від показників зростання економіки району, динаміки бази оподаткування, міжбюджетних відносин та інших факторів.

Наступним етапом є визначення переліку джерел фінансування проектів, включених в інвестиційну програму. Не існує оптимального поєднання джерел фінансування, кожне місто чи інша адміністративно-територіальна одиниця виробляє свою власну політику. На той чи інший варіант структури джерел впливає сукупність факторів: характеристика капітальних витрат, граничне боргове навантаження, можливість одержання коштів з інших бюджетів та ін. Після визначення й аналізу джерел фінансування розробляється графік реалізації проектів інвестиційної програми. Після прийняття радою інвестиційна програма стає основою для щорічно затверджуваного бюджету розвитку адміністративно-територіального утворення.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. - 115с.

2. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 р. із змінами та доповненнями згідно Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу” № 1086 - ІV від 10 липня 2003 року. - К.: Атіка, 2001. - 80 с.

3. Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань: Закон України від 1 липня 2004 року №1953-ІV.

4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної ради України. - 1997. - №24. - С.379-429.

5. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. №568-XIV зі змінами та доповненнями від 15 січня 2009 р. №882-VI.

6. Про затвердження Положення про Державне казначейство України: від 21 грудня 2005 р. №1232 / Кабінет Міністрів України, Постанова // Офіційний вісник України. - 2005. - №52. - С.275.

7. Європейська хартія місцевого самоврядування // Збірка договорів Ради Європи. - К.: Пар-ламентське видавництво, 2002.

8. Азаров М.Я. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / М.Я. Азаров, В.А. Копилов, Л.К. Воронова // К.: НДФІ, 2006. - 632 с.

9. Азаров М.Я. Формування бюджетної політики економічного зростання / М.Я. Азаров // Фінанси України. - 2006. - №4. - С. 38-45.

10. Буряченко А. Є. Історичні аспекти еволюції бюджетної системи України / А.Є. Буряченко // Фінанси України. - 2002. - № 6. - С. 139 - 145.

11. Бутурлакіна Т.О. Механізм бюджетного регулювання економікою регіону / Т.О. Бутурлакіна // Вісник НУВГП. Збірник наукових праць. Економіка. - Рівне, 2004. - Випуск 3 (27). - С. 155-163.

12. Василик Д.О. Бюджетний механізм в управлінні економікою / Д.О. Василик // Фінанси України. - 2003. - №9. - С. 22 - 23.

13. Василик Д. О. Фінансові методи забезпечення суспільного добробуту / Д. О. Василик // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - Випуск 45. - 2000. - С. 13-16.

14. Василик Д.О. Теоретичні основи побудови бюджетного механізму / Д.О. Василик // Фінанси України. - 2002. - №11. - С. 138-140.

15. Василик Д.О. Розвиток фінансового сектору та економічне зростання: Монографія / Д.О. Василик // / НАН України, Ін-т економіки. - К., 2001. - 238 с.

16. Василик О.Д. Бюджетна система України: підруч. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с.

17. Василик О.Д. пункти: 1.1. Призначення і роль бюджету у державному регулюванні економіки. 1.2. Особливості формування і використання бюджетних ресурсів у демократичному середовищі. / Василик О.Д., Василик Д.О. // Фінансово-кредитні методи державного регулювання економіки: Монографія / За ред. д-ра екон. наук А.І. Даниленка. - К.: Ін-т економіки НАНУ, 2003. - 415 с.

18. Василик Д.О. Бюджетний механізм та його економічна сутність // Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів. Наук.-теорет. конф., Київ, 10-11 квітня. 2003 р./ Редкол.: Т.І. Єфименко (голова) та ін. - К.: НДФІ, 2003. - 412 с. С. 40-45.

19. Гордей О. Бюджетний механізм забезпечення зростання суспільного добробуту / О. Гордей // Фінанси України. - 2003. - №4. - С. 29-32.

20. Демків О.І. Бюджет як інструмент впливу на економічний розвиток регіону / О.І. Демків // Стратегія розвитку регіону - економічне зростання та інтеграція: Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції. 4І. - Чернівці, 2006. 11-12 травня. - С. 183-187.

21. Запатріна І.В. Бюджетний механізм економічного зростання / І.В. Запатріна.- К.: Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. - 528 с.

22. Коломійчук В.С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону / В.С. Коломійчук, Л.Т. Шевчук, С.Л. Шульц. - Тернопіль, 2002. - С. 71-72.

23. Кудряшов В.П. Фінансування бюджету та економічне зростання / В.П. Кудряшов // Фінанси України. - 2007. - №9. - С. 98-111.

24. Наумова Л. Бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки / Л. Наумова // Фінанси України. - 2002. - №4. - С. 31-34.

25. Запатріна І.В. Бюджет розвитку у контексті забезпечення економічного зростання в Україні / І.В. Запатріна // Економіка і прогнозування. - 2007. - №3. - С.43-55.

26. Казюк Я.М. Проблеми формування ефективного механізму міжбюджетного регулювання / Я.М. Казюк // Економіка та держава. - 2009. - №1. - C. 100-102.

27. Лаврентьев М.М. Державний бюджет як інструмент впливу на економічний розвиток регіонів України / М.М. Лаврентьев // Наукові праці НДФІ. - 2008. - №4. - С.48-56.

28. Любімов В.І. Бюджетна політика регулювання економіки та її вплив на рівень іноземного інвестування / В.І. Любімов // Інвестиції: практика і досвід - 2009. - №6. - С.4-7.

29. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: навч. посіб./ Ю.В. Пасічник - К.: Знання, 2008. - 608 с.

30. Пасічник Ю.В. Вплив чинників бюджетної системи на економічне зростання в Україні / Ю.В. Пасічник // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - №6. - С. 65-70.

31. Прядко В.В. Удосконалення механізму формульного розрахунку місцевих бюджетів області та проведення їх експертизи / В.В. Прядко. - Чернівці: Технодрук, 2010. - 440 с.

32. Сущенко О. Роль бюджету країни у стимулюванні економічного зростання / О. Сущенко // Ринок цінних паперів України. - 2006. - №9-10. - С. 25-29.

33. Тітова С.П. Бюджет як основний інструмент державного регулювання соціально-економічних процесів. Дніпродзержинський державний технічний університет / С.П. Тітова // Матеріали науково-практичної конференції. Том 4. - 2004. - 245 с.

34. Чугунов І. Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку / І. Я. Чугунов. - К. : НІОС, 2003. - 488 с.

35. Чугунов І. Я. Бюджет України у складі бюджетної системи Росії в кінці XIX - на початку XX століття / І. Я. Чугунов // Економіка України. - 2001. - № 11. - C. 78-84.

36. Чугунов І.Я. Вплив бюджету на економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць / І.Я. Чугунов // Фінанси України. - 2002. - №12. - С.42-50.

37. Чугунов І.Я. Бюджетна політика як інструмент регулювання економічних процесів / І.Я. Чугунов // Зб. наук. пр. за матер. міжнарод. наук.-практ. конф. “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання”. - Київ, 2001. - С. 242-246.

38. Чугунов І.Я. Бюджетна стратегія економічного зростання / І.Я. Чугунов // Наукові праці НДФІ. - 2006. - №2. - С. 13-18.

39. Шишневський В. П. Фіскальний федералізм і перспективи його розвитку в Україні / В. П. Вишневський // Економіка та держава. - 2008. - №12. - С. 9-10.

40. Юрій С. Аналіз тенденцій планування та виконання дохідної частини місцевих бюджетів / С. Юрій // Економіст. - 2000. - №12. - С. 48-50

41. Головний сервер Європейського союзу, web-портал “Європа” [сайт http://www.europa.eu].

42. Офіційний сайт нормативно-правового забезпечення ЄС [сайт http://www.legislationline.org].

43. Звіт про виконання місцевих бюджетів Хотинського району за 2007 рік, форма 2 мб.

44. Звіт про виконання місцевих бюджетів Хотинського району за 2008 рік, форма 2 мб.

45. Звіт про виконання місцевих бюджетів Хотинського району за 2009 рік, форма 2 мб.