Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька

Економіко-географічні особливості, сучасний стан економіки, оптимізація розвитку народного господарства, проблеми та перспективи розвитку Одеси та Луцька. Екологічна ситуація та охорона навколишнього середовища. Розвиток та розміщення промисловості.

Рубрика География и экономическая география
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.01.2013
Размер файла 77,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Традиційно найбільше імпортних товарів надійшло з Російської Федерації - 263,3 млн. доларів (73,8% загальноміського імпорту), проте це на 13,9% менше, ніж торік.

З Білорусії імпортовано товарів вартістю 33,3 млн. доларів (9,3%), в 3 рази більше, Японії - 16,2 млн. доларів (4,5%), на 12,6% більше, Польщі - 13,4 млн. доларів (3,7%), на 45,4% більше, Німеччини - 4,7 млн. доларів (1,3%), на 14,8% менше, Словаччини 4,2 млн. доларів (1,2%), на 55,1% більше, Китаю - 4 млн. доларів (1,1%), в 4,4 рази більше.

В товарній структурі імпорту 59,4% (212,1 млн. доларів) займають енергетичні матеріали, нафта та продукти її переробки. Слід зазначити, що їх обсяги в порівнянні з минулим роком зменшились на 17,5 відсотка.

Транспортні засоби, частини та пристрої для автомобілів становлять 16,9% загальноміського імпорту, вартість їх дорівнює 60,5 млн. доларів, механічне обладнання 5,2% (18,5 млн. доларів), метали та вироби з них 4,5% (16,2 млн. доларів), харчові продукти 4% (14,1 млн. доларів), продукція хімічної промисловості 3,3% (11,8 млн. доларів), полімерні матеріали 3,1% (11 млн. доларів).

Давальницька сировина та продукція, виготовлена з неї

З 16 країн світу надійшло іноземної давальницької сировини вартістю 9,8 млн. доларів (на 45,2% більше, ніж рік тому), що становить 2,8% загальноміського імпорту. В її товарній структурі 57,7% займають метали та вироби з них (5,7 млн. доларів), 25,3% полімерні матеріали, пластмаси і каучук (2,5 млн. доларів), 15,8% текстиль та вироби з нього (1,6 млн. доларів).

Підприємства міста відвантажили у 5 країн Європи готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, вартістю 20,4 млн. доларів (14,5% загальноміського експорту), що в 2,1 разу більше, ніж торік.

В товарній структурі експорту цієї продукції 71,1% припадає на машини, апарати та механічні пристрої (14,5 млн. доларів), 18,4% вироби з полімерних матеріалів та гуми (3,8 млн. доларів), 10,5% текстильний одяг (2,1 млн. доларів). Основні країни-партнери у зовнішньоторговельних операціях з давальницькою сировиною та продукцією з неї - це Німеччина, Польща, Словаччина, Франція.

Основні експортери та імпортери міста Луцька

Експортом продукції займались 95 підприємств міста, імпортом 162. При цьому 56,8% загального обсягу експорту здійснили ТОВ "Комо - Експорт", ВАТ "Луцький підшипниковий завод", "Луцький автомобільний завод". Понад дві третини (68,8%) імпортних товарів отримали “Інвестментс Лайн”, ТОВ “Барель” і ВАТ “Луцький автомобільний завод”.

Питома вага міста в загальному обсязі експорту області становить 72,3%, а в імпорті - 78,8% (в січні-серпні минулого року - відповідно 81,2 і 89,2 відсотка).

Містами партнерами-побратимами Луцька є: Брест (Білорусь), Жешув, Люблін, Ольштин, Торун, Замость (Польща), Сянган (Китай), Горі (Грузія).

Місто Одеса посідає значне місце в зовнішніх зв'язках не тільки Одеської області, а й України. Значення Одеси як міжнародного транзитного центру зумовлене її географічним розташуванням на євразійських торговельних комунікаційних напрямках Схід-Захід і Північ-Південь. Одеса, як міжнародний центр, мала виникнути там, де проходить межа великого українського степу і цивілізацій Чорноморсько-Середземноморського басейну, де сходяться великі європейські ріки - Дніпро, Дунай, південний Буг і Дністер.

Одеський регіон має прикордонне, вигідне приморське, транзитне, транспортно-розподільче економіко-географічне положення, що сприяє формуванню потужних портів, міжнародних транспортних коридорів, транзитних потоків товарів, енергоресурсів, і як наслідок, відзначається високою часткою зовнішньоекономічної діяльності в господарському комплексі країни.

Загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту Одеси у 2004 році склав 1 млрд. 75,4 млн. дол., що на 238,5 млн. або на 8.4% більше ніж у 2003 році. Обсяги експорту у 2004 р. досягли 710,8 млн. дол., що на 156,8 млн. дол., або на 10,1% більше ніж у 2003 році; обсяги імпорту - на 1 млрд. 364,6 млн. дол., що на 81,7 млн. дол. США або на 6,4 % більше, ніж у 2003 році. Основними торговельними партнерами Одеси по експорту-імпорту послуг є Швейцарія, Велика Британія, США, Російська Федерація, Греція і Туреччина.

Останнім часом активно розвивається співпраця як на рівні органів державного управління так, і на рівні галузей та конкретних підприємств. Як приклад діяльності європейських проектів та програм, може слугувати реалізація на Одещині програми австрійського фонду “Вusiness-award”, спрямованої на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні. Метою проекту “Вusiness-award” є також організація співпраці між малими підприємствами Одеси, Австрії та інших країн Євросоюзу.

За даними Головного управління статистики в Одесі, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Одесу за станом на 01.01.2006 р. склав 572,5 млн. дол., що на 57,5 млн. дол. або на 11,1% більше, ніж за станом на 01.01.2005 р. Лідерами за обсягами іноземних інвестицій є Віргінські острови (126 млн. дол.), США (85 млн. дол.), Кіпр (71 млн. дол.), Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії (63 млн. дол.), Швейцарія ( 29 млн.), Нідерланди (30 млн. дол.), Монако (19 млн. дол.), Німеччина (10 млн. дол.), Греція (8 млн. дол.), Австрія (7 млн. дол.), Ізраїль (7 млн. дол.)

На 1 січня 2006 року понад 40% загального обсягу інвестицій в економіку міста становлять кошти, вкладені у розвиток промислового виробництва, 20% - транспорт та зв'язок, торговельно-посередницька діяльність - 10 %.

Основні експортери та імпортери міста Одеса

Експортом продукції займались 120 підприємств міста, імпортом 190. При цьому 60,9% загального обсягу експорту здійснили Одеський завод великого кранобудування, Одеський автоскладальний завод, Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий заводи.

Нині Одеса має побратимські зв'язки з 35 містами світу. Містами-побратимами є: Олександрія (Єгипет), Балтімор(США), Валенсія (Іспанія), Ванкувер (Канада), Варна (Болгарія), Генуя (Італія), Москва, Санкт-Петербург, Волгоград, Таганрог, Грозний (Росія), Брест, Мінськ (Білорусія), Таллінн (Естонія), Єреван (Вірменія), Тбілісі (Грузія), Йокогама (Японія), Калькутта (Індія), Кишинів (Молдова), Констанца (Румунія), Ліверпуль (Велика-Британія), Гданськ, Лодзь (Польща) Марсель (Франція), Нікосія, Ларнака (Кіпр), Оулу (Фінляндія), Пірей (Греція), Регенсбург (Німеччина), Сегед (Угорщина), Спліт (Хорватія) Стамбул (Туреччина), Тріполі (Ліван), Хайфа (Ізраїль), Циндао (Китай) Вальпараісо ( Чілі).

Наведемо кілька прикладів співпраці Одеси з містами-побратимами.

Основу побратимських зв'язків між Варною і Одесою становить спільна співпраця в МЧК, у сфері освіти, культури і спорту. Одна з вулиць міста носить назву Варненська, в історичній частині міста знаходиться Всеукраїнський центр болгарської культури. На базі середньої школи № 45 функціонує товариство дружби і міст-побратимів. В 2003 році в Одесі перебувала делегація представників бізнесових кіл Варни. Делегації Варни неодноразово брали участь у святкуванні Дня Одеси.

Зв'язки з Йокогамою (Японія)це - і функціонування в Одесі на постійній основі японського бізнес-коледжу, і курсів японської мови, і регулярна участь одеських дітей в різних конкурсах, які проводяться в Японії, і постійний обмін лікарями, колективами художньої самодіяльності, спортивними делегаціями. В Одесі діє загальноосвітня школа з викладанням японської мови і т. д.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що сьогодні згідно з проголошеним Президентом В. Ющенком курсом на європейську інтеграцію, Одеський регіон активно розвиває міжнародні зв'язки, оскільки це відкриває широкі можливості для розвитку регіону.

4.2 Екологічна ситуація та охорона навколишнього середовища

Одеса знаходиться в несприятливій екологічній ситуації і потребує екологічного оздоровлення міського середовища. Складна екологічна ситуація в місті і його природній зоні зумовлена об'єктивними природними факторами, такими як маловодність краю, підвищене забруднення північно-західної частини Чорного моря стоками великих річок - Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра; відсутністю в природній зоні Одеси розвинутої лісопаркової зони, яка б виконувала санітарно-захисні функції.

Несприятлива екологічна ситуація є наслідком господарської діяльності і не досить ефективної еколого-економічної політики.

На сьогодні екологічний стан міста характеризується як незадовільний. Просторовий розвиток міста на віддалену перспективу не можливо визначити без урахування планувальних обмежень, які є пороговою перешкодою на шляху його розвитку. В північній частині міста - наявність промислової зони “Куліндорово”. В районі “Пересипу” наявність потужного морегосподарського комплексу з розвиненою нафтогазовою інфраструктурою, що ускладнюється системою можливого прояву надзвичайних ситуацій. В центрально-західній частині міста - групою промислових утворень “Застава Г та “Застава 2”, “7 км Овідіопольського шосе”, що розташовані вздовж залізничної лінії. В південно-західній частині аеропортом “Одеса”. В південній частині - очисними спорудами.

Загальна площа промислових утворень складає 2,4 тис. га згідно даних інституту (Харківський Промбудпроект), що становить біля 15% території міста.

Крім цього, ситуація ускладнюється проявом несприятливих природно-техногенних факторів, які зумовлюють напружену інженерно-геологічну ситуацію в місті. Біля 32% території міста відноситься до категорії підвищеної складності освоєння по факторам: підтоплення - 2103 га; потенційного підтоплення - 2809 га; відпрацьованих територій (катакомби) - 226 га. Берегові схили відносяться до категорії зсувонебезпечних ділянок.

На екологічний стан міста на сьогодні також впливає техногенне навантаження виробничо-транспортних об'єктів на навколишнє середовище.

Сумарні викиди в атмосферне повітря становлять 69,2 тис. тон в рік (69 кг/мешканців, при середніх по Україні 140 кг). В тому числі від пересувних джерел - 48,1 тис. тон (69,5%), стаціонарних джерел - 21,1 тис. тон (30,5%). Таким чином, щодо забруднення повітря, головною причиною є невирішеність транспортної проблеми. Поряд з цим, в місті функціонує ряд надзвичайно шкідливих в екологічному відношенні виробництв, які впливають на розвиток житлово-цивільного будівництва.

Контроль за станом повітря проводиться на 8 стаціонарних постах системи "Гідродромету". Індекс забруднення атмосфери складає 17,6 при середньому по Україні - 8,3.

Вплив урбанізації на природу Одещини дуже сильний та багатоаспектний. Негативних змін зазнають всі природні компоненти.

Атмосферне повітря Одеси забруднюють викиди близько 500 промислових підприємств, також автотранспорт та підприємства паливно-енергетичного комплексу. Тільки в Одесі функціонують біля 700 котельних опалювальних установок, понад 30 підприємств міста мають ливарні цехи та ділянки, в викидах яких вміщуються найбільш токсичні забруднення. Швидкість накопичення шкідливих речовин в повітрі Одеси в ряді випадків набагато перевищує можливості самоочищення повітря, не дивлячись на їх локальний характер, в сучасний час досягли таких розмірів, що можуть порушити екологічну рівновагу в масштабах цілого регіону.

Інтенсивне забруднення земель в Одеській агломерації пов`язане з складуванням у приміській зоні побутових та промислових відходів, із захороненнями та недосконалим зберіганням особливо небезпечних відходів.

Серйозну занепокоєність викликає функціонування економічно небезпечних підприємств та виробництв в міських поселеннях Одеси.

На підставі всього вищезазначеного можемо зробити висновок, що об`єми природоохоронних робіт, які проводяться в міських поселеннях недостатні не тільки для покращення стану природного середовища, але і для його стабілізації.

Для збереження екологічної рівноваги на території міста треба реалізовувати наступні принципи:

- формування екологічного збалансованого природного каркасу розселення на основі раціонального територіального розподілення та розвитку зон екологічної рівноваги.

- раціонального господарського зонування території, яке б забезпечувало максимальну ефективність природокористування;

- зменшення антропогенного навантаження на природне середовище території, зниження забруднення середовища до екологічно безпечного рівня, нарощування екологічно безпечних технологій.

Сучасний рівень техногенезу міста Луцька характеризується збільшенням забруднення промислових зон і посиленням їх негативної дії на довкілля, здоров'я людини, рослинний і тваринний світ.

На території міста Луцька розрізняють стаціонарні (промисловість), і рухомі (автотранспортні) джерела забруднення повітряного басейну та ґрунтового покриву, які впливають на стан ландшафтів.

Протягом багатьох десятиріч основними забруднювачами природного середовища вважалась промисловість. Останні десять років зросли потреби мешканців у пересувних засобах - автомобілях, що призвело до збільшення кількості автотранспорту, а значить - і збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Згідно з даними, що містяться в довідковій літературі на долю викидів автотранспорту припадає до 60% від загального об'єму викидів в атмосферу. Як і в інших обласних центрах ідентичного рівня, промисловість міста Луцька в останні 5-8 років перебуває в економічному занепаді. Забруднюючі речовини що викидаються, погіршують санітарно-гігієнічний стан міських агломерацій, впливають на мікроклімат, змінюють склад поверхневих і підземних вод, а також змінюють ґрунтовий покрив. Значний негативний вплив спостерігається не тільки на територіях підприємств, але й на прилеглих до них землях.

Промислові підприємства, що викидають велику кількість забруднюючих речовин розташувались на околиці міста, з метою зменшення їх негативної дії на міську урбосистему.

Розміщення промислових підприємств, громадських об'єктів загально-міського значення, які впливають на загальний екологічний стан урбанізованих територій. У межах м. Луцька знаходяться великі і малі підприємства різного виробничого профілю - легкої і хімічної промисловості, машинобудування, електроенергетики та ін. Близько 80-85% загальної кількості відходів шкідливих речовин, згідно з даними Держекобезпеки припадає на промислові підприємства.

Більшість підприємств належить до четвертого або п'ятого класу шкідливості, за винятком ЛПЗ - другий, третій клас шкідливості. Забруднення повітряного басейну здійснюється відпрацьованими газами автотранспорту. Автотранспорт створює додатково теплове й шумове забруднення. Свинець, що утворюється в процесі згорання палива забруднює навколишнє середовище.

У повітряний басейн міста викидається понад 150 шкідливих компонентів, значна частина яких канцерогенні. Підприємства забруднювачі найпотужнішої є картонно-рубероїдний завод, завод синтетичних шкір, виробничо-торгове шовкове об'єднання, підприємства будівельної індустрії, нафтобаза тощо. Друга група, яка займає східну частину міста, складають підприємства: ЛуАЗ, завод “Полімер”, завод виробів із пластмас, завод “Іскра”. До третьої групи цукровий завод , ЛПЗ-28 та транспортні організації. До четвертої групи входять меблевий комбінат “Спектр”, спиртогорілчаний комбінат, “Електротермометрія”, кондитерська фабрика. П'ята група підприємств розташована в центральній частині міста і представлена найбільшим забруднювачем газорозподільною станцією та завод “Спектр”. Фізично зношені й морально-застарілі очисні споруди більшості промислових і комунальних підприємств протягом останніх 10 років виключно недоотримують кошти на свій розвиток. Тому на даний час вони не справляються вони не справляються вже навіть із суттєво меншим екологічним навантаженням.

Для поліпшення екологічної ситуації, необхідно враховувати екологічні проблеми, аналізувати відносини виробництва і природи.

Місто Луцьк, як адміністративний центр Волинської області, є осередком підвищеної концентрації населення, промисловості і комунального господарства. Тому для Луцька є актуальними ряд гострих регіональних екологічним проблем:

1. Проблема підтоплення й затоплення значних територій.

2. Деградація ґрунтів, зумовлена утворенням відвалів біля новобудов, засміченням ґрунтів в місцях несанкціонованих звалищ побутового сміття, збільшенням з кожним роком кількості дачних ділянок у приміській зоні.

3. Проблема переробки, утилізації та захоронення побутових і промислових (у т.ч. токсичних) відходів.

Також проблемними питаннями для Луцька залишаються:

1. Локалізація та ліквідація осередків забруднення грунту, ґрунтових та підземних вод авіаційним паливом.

2. Скорочення обсягів викидів в атмосферу сірчаного ангідриту і окислів азоту відповідно до вимог міжнародних угод, ратифікованих Україною.

3. Переведення транспорту та не етиленовий бензин та газоподібне паливо, встановлення каталізаторів і фільтрів.

4.3 Проблеми та перспективи розвитку

Розрахунки показують, що комплексне освоєння рекреаційних ресурсів міста може забезпечити значні фінансові надходження, у тому числі і валютні. Місто Одеса має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Розвиткові перешкоджає невирішеність низки проблем. Серед негативних факторів слід назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів, та найбільше це екологічні проблеми пов'язані з забрудненням Чорного моря тощо.

Сучасне курортно-рекреаційне господарство Одеси за своїми масштабами та структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою курортно-рекреаційного комплексу, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів.

Одеса має велике значення у вирішенні постачання нафти в Україну. Опрацьовується кілька варіантів транспортування нафти. Одним з найоптимальніших визнається доставка нафти в порти Одеси танкерами з країн Близького Сходу і південного Середземномор'я, перевантаження їх в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука, Лисичанська. Частково нафта може перероблятися на Одеському нафтопереробному заводі, за умови його реконструкції. Ця схема транспортування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупки нафти в багатих державах і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни.

Для забезпечення стійкої роботи річкового транспорту треба реконструювати судноремонтно-суднобудівного завод, збудувавши сучасну ремонтно-експлуатаційну базу флоту на Дунаї.

Поряд з певними зрушеннями в економіці питання щодо основних засад екологічної політики в місті вирішуються незадовільно Небезпечні геологічні процеси, зокрема зсуви і обвали на схилах морського узбережжя, провали над підземними виробками (катакомбами), підтоплення більш як 2/3 міської території, призвели до того, що близько 750 будівель у місті перебуває в аварійному стані.

Загальна протяжність виробок (катакомб) завглибшки 25-30 метрів становить майже 100 кілометрів, з яких 15 відсотків потребує першочергового укріплення. У небезпечній зоні знаходиться понад 1500 будівель, що перебувають на державному обліку як пам'ятки культурної спадщини, частину яких передбачається включити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Міське житлово-комунальне господарство залишається технічно відсталим, багато проблем у якому останнім часом особливо загострилося.

Невирішеними залишаються питання, пов'язані з фінансуванням утримання, оновлення, розвитку та модернізації діючих потужностей, насамперед водопостачання і водовідведення, санітарного очищення та переробки сміття.

Теплові мережі перебувають в аварійному стані. Так, строк експлуатації міських котелень перевищив 35 років, унаслідок чого коефіцієнт їх корисної дії становить менше ніж 45 відсотків. Зношення на 70-75 відсотків теплової мережі центральної частини міста, протяжність якої перевищує 11 кілометрів, призводить до значних втрат тепла і негативно позначається на фінансово-господарських результатах діяльності теплопостачальних підприємств.

Потреби населення у перевезеннях задовольняє мережа маршрутів загальною протяжністю 3457,4 кілометра. Для її обслуговування задіяно понад 20 тис. транспортних засобів, у тому числі понад 300 - міського електротранспорту. Проте питання щодо оновлення засобів міського електротранспорту, фізичний знос яких становить 85 відсотків, не вирішуються.

Раціональне використання земельних ресурсів практично неможливо забезпечити без здійснення грошової оцінки землі.

Заклади освіти, охорони здоров'я, культури, що перебувають у комунальній власності міста, потребують капітального ремонту і реконструкції.

Потребують відновлення також об'єкти ландшафтно-рекреаційного комплексу.

Але першочергового значення набули соціальні проблеми,як потребують негайного вирішення вже сьогодні - це зокрема забезпечення зайнятості населення, відновлення культурної спадщини, активізація туристичної діяльності, раціонального використання та збереження природних ресурсів, поліпшення екологічної ситуації.

Для вирішення проблем створена програма соціально-економічного розвитку міста до 2015 року. Метою Програми є створення умов для забезпечення сталого розвитку міста, підвищення ефективності використання його внутрішнього природно-ресурсного потенціалу, якості життя населення, розв'язання соціально-економічних проблем.

Основними завданнями програми є:

1. Розвиток соціальної інфраструктури, житлово-комунального і дорожнього господарства, транспортного комплексу, а також житлового будівництва в місті;

2. Запобігання проявам небезпечних екзогенних геологічних процесів у межах міста та ліквідація їх наслідків;

3. Збереження і реставрація об'єктів культурної спадщини;

4. Створення сприятливих умов для розвитку матеріально-технічної бази санаторно-курортного, туристичного та готельного комплексів;

5. Підвищення рівня зайнятості населення і забезпечення розвитку ринку праці;

6. Залучення недержавних вітчизняних та іноземних інвестицій.

Основними шляхами вирішення проблем в місті є:

реконструкція і завершення будівництва об'єктів і мереж електро- та водопостачання і водовідведення, берегоукріплення;

реконструкція та будівництво об'єктів теплопостачання, теплових мереж;

модернізація міського електротранспорту;

реконструкція існуючих і будівництво нових автомобільних доріг, внутрішньо квартальних проїздів;

збільшення обсягів будівництва житла, в тому числі доступного для більшості громадян міста;

будівництво, ремонт і реставрація об'єктів соціально-культурної інфраструктури;

проведення робіт, пов'язаних із створенням умов для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, у тому числі автомобільного, екологічного (зеленого) тощо;

ремонт і реставрація пам'яток культурної спадщини, об'єктів ландшафтно-рекреаційного комплексу;

будівництво споруд, призначених для захисту від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

На даний час в місті Луцьку є ряд невирішених проблем.

Раціональне використання земельних ресурсів практично неможливо забезпечити без здійснення грошової оцінки землі.

Заклади освіти, охорони здоров'я, культури, що перебувають у комунальній власності міста, потребують капітального ремонту і реконструкції.

Велика кількість безробітних та малозабезпеченого населення.

Місто має розвинутий промисловий потенціал, але разом з тим ще не відповідає сучасним вимогам. У промисловості домінують третій та четвертий уклади. Основу цих укладів становлять підприємства хімічної та легкої промисловості, частина підприємств машинобудування та підприємства з виробництва будматеріалів.

У промисловому комплексі існують проблеми пов'язані з технічним оснащенням, низьким рівнем переробки та високою енергозатрат ні виробництва, консервативним технічним забезпеченням, обмеженою платоспроможністю, недостатньою потужністю фінансово-кредитної системи.

Головна мета розвитку промислового комплексу, виходячи з повноважень і завдань управління регіонального рівня, основними є:

1. Формування цілісного регіонального промислового комплексу, здатного реалізувати потенційні можливості передових промислових підприємств;

2. Вирішення завдань соціально-економічного розвитку міста, екологічних проблем;

3. Забезпечення стабільно високих темпів розвитку галузей промисловості Основними проблемами в агропромисловому комплексі є

низька ефективність виробництва у сільськогосподарських підприємствах;

недостатній рівень забезпечення аграрного сектора інвестиційними та кредитними ресурсами;

диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію;

фізична, технологічна та моральна зношеність основних виробничих фондів, потреба сільськогосподарського виробництва у машинах та обладнанні задовольняється менше ніж на половину;

низький рівень заробітної плати працівників, зайнятих у сільському господарстві.

Основні завдання та заходи:

забезпечення впровадження у сільськогосподарське виробництво наукових розробок, прогресивних технологій;

сприяння створенню сприятливих умов для залучення інвестицій у сільськогосподарське виробництво;

підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення;

відновлення роботи пустуючих тваринницьких приміщень;

сприяння модернізації сільськогосподарського виробництва, зокрема молочного скотарства, оновленню машинно-тракторного парку.

Але першочергового значення набули соціальні проблеми,як потребують негайного вирішення вже сьогодні - це зокрема забезпечення зайнятості населення, відновлення культурної спадщини, активізація туристичної діяльності, раціонального використання та збереження природних ресурсів, поліпшення екологічної ситуації.

Для вирішення проблем створена програма соціально-економічного розвитку міста до 2010 року. Метою Програми є створення умов для забезпечення сталого розвитку міста, підвищення ефективності використання його внутрішнього природно-ресурсного потенціалу, якості життя населення, розв'язання соціально-економічних проблем.

Створення сприятливого інвестиційного середовища для реалізації інвестиційних проектів та збільшення залучення іноземного капіталу.

Реформування житлово-комунального господарства, забезпечення належного та стабільного функціонування транспортного та інформаційного простору:

реконструкція та капітальний ремонт житлового фонду, систем тепло-, водопостачання та водовідведення з впровадженням енергозберігаючих технологій та матеріалів;

активізація роботи щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків;

будівництво, реконструкція та капітальний ремонт доріг міжнародного значення, що проходять територією міста;

Підвищення соціальних стандартів та покращання ситуації на ринку праці:

сприяння подальшому підвищенню рівня заробітної плати та недопущення нарахування її у розмірах нижче законодавчо встановлених мінімальних гарантій;

розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових та збереження ефективних робочих місць;

забезпечення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних громадян відповідно до потреб економіки;

розширення професійного навчання під замовлення роботодавців.

Збереження історико-культурної спадщини та розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури:

проведення ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах історико-культурних заповідників;

збереження пам'яток культурної спадщини;

ВИСНОВКИ

Дослідження економіко-географічного положення міст Одеси та Луцька, зокрема історію виникнення, демографічну ситуацію, сучасний стан економіки, зовнішньоекономічну діяльність дала змогу зробити наступні висновки.

Якщо порівнювати міста з точки зору економіки, розвитку промисловості та транспортного комплексу, то Луцьк значно поступається Одесі. Обидва міста лежать на перетині важливих автомобільних шляхів. Міста мають прикордонне розташування. Відмінність між економіко-географічним положенням полягає в тому, що в Одесі розвинута та існує велика мережа доріг, місто знаходиться на березі Чорного моря має найбільший в Україні порт, аеропорт та має повітряне сполучення з багатьма країнами Європи, Азії.

Щодо демографічної ситуації то обидва міста мають велику тенденцію зменшення населення. В Одесі велика смертність та низька народжуваність і від'ємний природний приріст, відбувається старіння населення. Але незважаючи на демографічні проблеми Одеса залишається містом-мільйонником. В Луцьку проживає 265 тисяч осіб. За останній в місті почала покращуватися демографічна ситуація збільшилась народжуваність, зменшилась кількість померлих та й природний приріст набув додатного значення. В даний час в обох містах відбувається відтік міського населення в приміські зони.

Економічний потенціал промисловості міста Луцька формує обробна промисловість, зокрема машинобудівна, хімічна, текстильна, харчова, переробна. У мiстi функцiнує 44 промислових пiдприємств, а частка мiської промислововстi в загальному обсязi обласного виробництва перевищує 40 вiдсоткiв.

Промисловий комплекс міста Одеса характеризується розвитком обробної промисловості (харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, легка промисловість, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа, виробництво продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів, металургія та оброблення металу, інше виробництво, добувної промисловості (видобування неенергетичних матеріалів), виробництвом та розподілення газоподібного палива і води.

Одеса є потужним транспортним вузлом з розвиненого транспортною інфраструктурою, що виконує важливі транспортно-розподільчі і міжнародні транзитні функції. В місті розвинуті всі види транспорту (є густа мережа автомобільних та залізничних доріг, нафто- та газопроводів, аеропорт що має міждержавне значення). Якщо розглядати дані то в Луцьку розвинуті такі види транспорту, як автомобільний, залізничний.

У місті знаходиться залізничний вузол, який немає важливого значення в межах держави. Луцьк сполучений залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Одесою, Чернівцями, а також Берліном та Варшавою.

Щодо зовнішньоекономічної діяльності то міста співпрацюють з різними країнами світу. Обидва міста посідають значне місце в зовнішніх зв'язках своїх областей та України

Значення Одеси, як міжнародного транзитного центру зумовлене її географічним розташуванням на євразійських торговельних комунікаційних напрямках Схід-Захід і Північ-Південь. Експортом продукції займались 120 підприємств міста, імпортом 190. При цьому 60,9% загального обсягу експорту здійснили Одеський завод великого кранобудування, Одеський автоскладальний завод, Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий заводи.

Питома вага Луцька в зовнішньоекономічній діяльності зумовлене розташуванням міста на перетині важливих транзитних шляхів. Експортом продукції займались 95 підприємств міста, імпортом 162. При цьому 56,8% загального обсягу експорту здійснили ТОВ "Комо - Експорт", ВАТ "Луцький підшипниковий завод", "Луцький автомобільний завод". Понад дві третини (68,8%) імпортних товарів отримали “Інвестментс Лайн”, ТОВ “Барель” і ВАТ “Луцький автомобільний завод”.

Міста Луцьк та Одеса є дуже забрудненими, це спричинене розвитком важкої промисловості та відходів з неї. Одеса знаходиться в несприятливій екологічній ситуації і потребує екологічного оздоровлення міського середовища. Складна екологічна ситуація в місті і його природній зоні зумовлена об'єктивними природними факторами, такими як маловодність краю, підвищене забруднення північно-західної частини Чорного моря стоками великих річок - Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра; відсутністю в природній зоні Одеси розвинутої лісопаркової зони, яка б виконувала санітарно-захисні функції. Для Луцька є актуальними ряд гострих регіональних екологічним проблем: проблема підтоплення й затоплення значних територій, деградація ґрунтів, зумовлена утворенням відвалів біля новобудов, засміченням ґрунтів в місцях несанкціонованих звалищ побутового сміття, збільшенням з кожним роком кількості дачних ділянок у приміській зоні, проблема переробки, утилізації та захоронення побутових і промислових (у т.ч. токсичних) відходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми його нарощення/З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська. Монографія:. - Луцьк РВВ ЛДТУ, 2003. - 188с.

2. Виробництво товарів народного споживання у Волинській області: Стат. зб./ Вол. обл. упр. статистики. Луцьк., 2001. - 23с.

3. Географія Волинської області: Навч. Посібник/ Під ред. П.В. Луцишина. - Луцьк: ЛДПІ, 1991. - 163с.

4. Географія Одещини. Природа, населення, господарство/ Під заг. ред. О.Г. Топчієва. - Одеса: Астропрінт, 1998. - 88с.

5. Географія рідного краю м. Луцьк // За ред.. Н.С. Пушкар - 2-ге видання, доп. - Луцьк, 2000. - 172с.

6. Географі. Україна і світ// Я.Б. Олійник, П.Г. Шищенко, А.В. Степаненко, П.О. Масляк. - К.: Знання, 2007. - 456с.

7. Гнатюк Л. В. Одеса як транспортно-розподільчий центр // Економічна географія. - Вип. 1. - К.: Вид. Київ. ун-ту.1966. - с.65-75.

8. Економіка міст: Україна і світовий досвід./ За ред. В. Макухи. - К.: Основа, 1997. - 243с.

9. Економічний і соціальний стан міста Луцька: за 2003 р. Вип. 12/ Вол. обл. упр. статистики, Луцьк, 2004. - 48с.

10. Клімчук Б.П. Єврорегіон “Буг”: Концепція та стратегія розвитку. Монографія. - Л.: Вежа, 2002. - 360с.

11. Ковтун В.В., Степаненко А.В. Города Украины.Єкономико-географический справочник. - К.: Вища шк., 1990. - 280с.

12. Куделіна С.Б, Мірошниченко О.А, Уголик К.В., Хомич Л.В. Прибережна зона Одеської області: рівень антропогенного навантаження та екологічний стан. // Екологічні проблеми Чорного моря: Зб. наук. ст. - Одеса: ОЦНТІ, 1999. - с.122-125

13. Мольчак Я.О., Фесюк В.О., Картава О.Ф. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми. - Луцьк,2003 - 360с.

14. Населення міста Луцька, ч. І: За даними перепису населення 2001 року/ Вол. обл. упр. статистики; Упоряд. М.І. Мотиль. - Луцьк, 2003. - 50с.

15. Одеса: місто - агломерація портово-промисловий комплекс. / Авт. колектив: О.Г. Топчієв, О.І. Полоса, А.Е. Молодецький та ін. / Під заг. ред. О.Г. Топчієва - Одеса: БАХВА, 1994. - 360с.

16. Основні підсумки роботи промисловості м. Луцька: за січень 2003/ Вол. обл. упр. статистики. - Луцьк,2003. - 12с.

17. Про соціально-економічне становище м. Луцька за січень-червень 2008 року/ Гол. упр. статистики у Волинській області. - Луцьк, 2008 - 66с.

18. Топчиев А.Г. и др. Одесская область: Территориальная организация и структура хозяйства. Концепция социально-экономического развития. - Одесса: Маяк, 1991 - 320с.

19. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем. - Киев-Одесса: Высшая школа, 1988. - 215с.

20. Топчієв О.Г., Хомич Л.В. Єврорегіон “Нижній Дунай”: Пріоритети загальнодержавної політики у прикордонному співробітництві. // Укр. геогр. журнал. - 1999. - №1. - с.32-37.

21. Топчієв О.Г. Хомич Л.В. Проблеми та перспективи розвитку єврорегіону “Нижній Дунай” / Вип. ХНАН України. Львів - Луцьк, 2000. - c.167-169

22. Сучасні екологічні проблеми Одещини. С.Б. Куделіна, О.А. Мірошніченко, К.В. Уголік., В.В. Яворська /Экологические проблемы городов и рекреационных зон: Сб.научн.ст./ - Одеса, 1999. - С.88.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.