Транзитний потенціал України та його використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Контрольна робота

Регіональна економіка



Теоретична частина

1. Транзитний потенціал України та його використання

Становлення України як незалежної держави, реформування внутрішнього блоку і розвиток зовнішніх зв'язків держави чимало залежать від його транспортно-географічного положення й ефективної, налагодженої транспортної системи.

Україна має розгалужену транспортну систему. Саме транспорт є однією з важливих галузей народного господарства, ефективне функціонування якого, це необхідна умова розширення торгово-економічних відносин, забезпечення потреб населення й суспільного виробництва в перевезеннях і, як слідство, гарантія стабільного розвитку економіки. У цьому зв'язку рівень розвитку транспортної системи держави є одним з найважливіших ознак його технологічного прогресу й цивілізованості.

Україна має широкі транспортні контакти із країнами Східної й Західної Європи, широкий вихід до Чорного моря. Вона займає переважаюче положення в західних комунікаціях Росії й центральноазіатських країн. По багатьох ключових напрямках перевезень її комунікації не мають альтернативи.

Транзитне положення України - одна з багатьох рис привабливості національного ринку України для закордонних інвесторів і виробників. Міждержавний транзит через українську територію - це значний національний ресурс, який на сьогодні використовується не повною мірою [1].

Транспортна система - найважливіша складова інтеграції світової економіки. Тому світове співтовариство, використовуючи ресурсний потенціал держав і їхнє просторове розташування, прагне до формування єдиної транспортної системи. І, звичайно, з огляду на географічне положення України і її можливості, необхідно вдосконалювати інфраструктуру, реалізовувати вже існуючі транспортні стратегії й впроваджувати нові, а також підвищувати нашу конкурентоспроможність. Крім того, необхідно ефективно використати існуючі транспортні мережі, підвищувати технологічний рівень, що сприяє інвестиційної привабливості, регулювати правову базу убік полегшення митних процедур [2].

Транзитний потенціал України посилюють поромні переправи, дві з яких - Іллічівськ - Варна (Болгарія) і Крим - Кавказ - функціонують, а третя - через Дунай, між Орлівкою (Україна) та Ісакіа (Румунія) - перебуває на стадії проектної розробки.

Україна пронизана потужними міжнародними транзитними й експортно-імпортними вантажопотоками. Найбільший серед них вантажопотік Захід - Схід, що з'єднує країни Європи з Росією та Закавказьким регіоном. У межах України він розпочинається двома ділянками: Любомль - Ковель - Рівне - Шепетівка - Козятин і Мостиська - Львів - Тернопіль - Жмеринка - Козятин, через Шевченко - Знам'янку - Дніпропетровськ - Синельникове - Донецьк і виходить кількома напрямами до кордону з Росією. Ця магістраль є найкоротшим залізничним шляхом із Центральної та Східної Європи на Північний Кавказ та Закавказзя, а з комбінованими перевезеннями (різними видами транспорту) - також і до Казахстану та Середньої Азії. Вантажопотоки за цим напрямом представлені переважно транзитними вантажами (нафта і нафтопродукти, метали, хімічні продукти, бавовна), а також експортними товарами (чорні метали, продукти хімічної промисловості).

В Україні триває інтенсивний пошук найефективнішого використання транзитного потенціалу країни, зокрема її приморських регіонів. Територія України та її транспортні магістралі фігурують у численних проектах міжнародних транспортних коридорів.

Транспортний коридор «Європа - Азія» проходить через Німеччину, Австрію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, країни Середньої Азії та Китай. Він проектується як швидкісна залізнична магістраль з паралельними сучасними автошляхами. Частина його проходить через Донецьку область.

Транспортний коридор «Балтика - Чорне море» з'єднує портові міста Гданськ і Одесу, проходить територіями Польщі та України і має протяжність у межах України близько 900 км. залізничного та 950 км. автомобільного шляхів.

Транспортний коридор №9 (Критський) планується прокласти через території Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Молдови, Румунії, Греції. Він проходитиме кількома напрямками залізничних магістралей та паралельних магістральних автошляхів.

Транспортний коридор «ТНТК»(Транскавказький) проходитиме територіями України, Грузії, Азербайджану, країн Середньої Азії. За схемами комбінованих перевезень залізничним, автомобільним та морським транспортом цей транспортний коридор з'єднує Одеський та Херсонський порти з Закавказьким, Казахстанським та Середньоазіатським регіонами. Проект передбачає відповідний розвиток Одеського та Херсонського портів.

Окремо виділяється система транспортних коридорів країн ЧЕС.

Це кільце залізниць навколо Азово-Чорноморського басейну, що має радіальні відгалуження до всіх морських і дунайських портів, а також магістральні виходи.

Всього в межах схеми міжнародної транспортної мережі України запропоновано 8 транспортних коридорів[3, с. 133-135].

Отже, Україна має потужний транзитний потенціал. При транспортуванні товарів нашу державу практично не може обійти жодна країна - чи то на півночі й півдні, чи то на заході й сході. Геоекономічний простір України буквально наповнений різними транспортними системами, які мають транзитний характер. Наша країна володіє унікальними нафто - і газотрубними транспортними артеріями, газовими сховищами, значною кількістю аеродромів, досить розвиненою системою залізничного транспорту, розгалуженою мережею автомобільних доріг, морськими і річковими портами, транспортно-пропускними пунктами по всьому периметру кордону держави.

Також поступово модернізуються і морські порти - сьогодні їх 19. Вони забезпечують значні вантажоперевезення, кількість яких щороку зростає. Тільки за січень-вересень 2013 року вони склали 43 мільйони тонн. Влітку 2013 року Кабінет Міністрів затвердив Стратегію розвитку морських портів України до 2038 року. У ній значну увагу приділено збільшенню вантажних перевезень міжнародними портами України [4]. Але разом з тим, транзитний потенціал України використовується недостатньо, хоча у нас є значний ресурс по кожному з транспортних напрямків.

Зацікавленість Євросоюзу в українських транспортних каналах очевидна. За даними англійського інституту «Рендел», за коефіцієнтом транзитності Україна посідає перше місце в Європі. Саме тому ЄС хоче максимально зблизити наші країни і вибудувати єдину систему комунікацій, правил пересування. Для цього вони готові вкладати інвестиції в розвиток української авіації, морського і наземного транспорту [5].

2. Міжнародне право в галузі екології

транспортний транзитний економічний географічний

Охорона навколишнього природного середовища належить до глобальних проблем виживання людської цивілізації. Тому навколишнє природне середовище виступає важливим об'єктом міжнародно-правового регулювання.

Під екологічним правом розуміють сукупність принципів і норм, що регулюють діяльність держав із запобігання й усунення шкоди різноманітного виду і з різноманітних джерел, що наноситься національним системам навколишнього природного середовища окремих держав і системам навколишнього природного середовища, що знаходяться за межами національної юрисдикції.

Основними об'єктами міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища є суша, надра, Світовий океан, небесні тіла, повітряний простір, космічний простір, флора і фауна Землі, а також боротьба з основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища є промислові та хімічні відходи, ядерна зброя і складові матеріали, нафта і газ, транспортні засоби, діяльність людини (правомірна і неправомірна).

Існують наступні групи об'єктів міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища:

I. Все планетарне середовище (екосистема) Землі:

- Світовий океан і його природні ресурси;

- атмосферне повітря;

- навколоземний космічний простір;

- окремі представники тваринного і рослинного світу;

- унікальні природні комплекси;

- частина прісноводних ресурсів, генетичний фонд Землі (чорнозем).

II. Національні природні ресурси, що знаходяться під юрисдикцією держави. У визначенні їхнього правового статусу основну роль грають норми внутрішнього права. На рівні з цим у окремих об'єктах збільшується число міжнародних договорів, що стосуються їхньої охорони.

Ш. Міжнародні природні ресурси, що знаходяться за межами дії національної юрисдикції або які у процесі свого розвитку (природного циклу) виявляються на території інших держав. Правовий режим охорони і використання цих ресурсів визначається нормами міжнародного права [6, с. 213-215].

Ресурси діляться на дві групи:

1. Універсальні, які знаходяться в спільному користуванні всіх держав (наприклад, відкрите море, космічний простір, Антарктика, морське дно за межами національної юрисдикції).

2. Багатонаціональні (що розділяються), котрі належать двом або більше країнам чи використовуються ними (наприклад, водні ресурси багатонаціональних рік, популяції тварин, що мігрують, прикордонні природні комплекси).

Джерела міжнародного екологічного права діляться на дві групи: міжнародні договори і міжнародні порядки.

Види міжнародних договорів:

а) універсальні:

- Конвенція про забруднення морів викиданням відходів та інших матеріалів 1972 року;

- Конвенція про запобігання забруднення із суден 1973 року;

- Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 року;

- Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року;

- Конвенція про трансграничне забруднення повітря на далекі відстані 1979 року;

- Конвенція ООН з морського права 1982 року.

б) регіональні:

- Конвенція про захист фауни та флори в Європі 1979 року;

- Конвенція про захист Середземного моря від забруднення 1976 року [7, с. 83].

Основні принципи міжнародного екологічного права:

- міжнародне природно-охоронне співробітництво держав та інших суб'єктів міжнародного права;

- не завдавання шкоди навколишньому природному середовищу;

- оцінювання трансграничних екологічних наслідків планованої діяльності;

- навколишнє природне середовище поза державним кордоном є спільним надбанням усього людства;

- міжнародна відповідальність за екологічну шкоду;

- свобода дослідження і використання навколишнього природного середовища та його компонентів;

- раціональне використання навколишнього природного середовища та інші.

В умовах науково-технічної революції, що продовжується, збільшення реальної загрози надзвичайних подій техногенного характеру зростає значення міжнародного співробітництва в цій сфері. Велику роль у такому співробітництві грає укладання міжнародних договорів профільного характеру. Так, наприклад, до міжнародних конвенцій з екологічної безпеки належать:

а) Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого впливу на природне середовище 1977 року, що зобов'язує:

- не удаватися до воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє природне середовище шляхом навмисної зміни динаміки стану, структури Землі, включаючи її біосферу, літосферу, гідросферу, атмосферу або космос;

- не допомагати, не заохочувати і не спонукати суб'єктів міжнародного права до здійснення воєнного або іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє природне середовище;

- використовувати засоби впливу на навколишнє природне середовище в мирних цілях;

- приймати будь-які законні заходи для заборони і запобігання будь-якої діяльності, що суперечить здійсненню заходів екологічної безпеки;

б) Конвенція про трансграничне забруднення повітря 1979 року, що зобов'язує:

- охороняти людину і навколишнє природне середовище від забруднення повітря, обмежувати, скорочувати і запобігати забрудненню повітря від джерел, що знаходяться на державній території;

- за допомогою обміну інформацією, консультацій і моніторингу (постійного спостереження) розробити стратегію боротьби з викидами забруднювачів повітря;

- розробляти найкращі системи регулювання якості повітря, заходи для боротьби з його забрудненням.

Велику роль у захисті навколишнього природного середовища відіграють міжнародні неурядові організації: Всесвітній фонд охорони дикої живої природи, Міжнародний інститут з навколишнього середовища і розвитку, Міжнародна рада із природоохоронного права, Міжнародний екологічний суд та інші, їхня діяльність активізується й набуває на міжнародній арені усе більш діючого характеру, забезпечуючи суспільну підтримку і контроль міжнародної громадськості в питаннях екологічної безпеки. Міжнародна практика в останні роки дає приклади позитивної взаємодії держав і міжнародних міжурядових організацій із цими суспільними структурами в екологічній сфері [8, с. 94].



Практична частина

1. Черкаська область

Згідно нижче наведеного шаблону (таблиця 1) охарактеризуємо Черкаську область.

Таблиця 1 - Шаблон характеристики регіону

Критерії характеристики	Отримана інформація
1. Загальногеографічна характеристика регіону
1.1 Географічне положення	розташована в центральній лісостеповій частині України, в басейнах середніх течій Дніпра і Південного Бугу
Крайні точки:	с. Кононівка (Драбівського району), с. Колодисте (Уманського району), с. Жовтневе (Монастирищенського району) та с. Стецівка (Чигиринського району)
Пн.	50 14 пн.ш.,32 07 сх.д.
Пд.	48 27 пн.ш., 30 07 сх.д.
Зх.	49 03 пн.ш., 29 36 сх.д.
Сх.	49 00 пн.ш., 32 52 сх.д.
Територіально-адміністративний поділ (кількість районів)	20 районів
Площа регіону, тис. км2 -	20,9 тис. км2
1.2 Територіально-адміністративний поділ (вказати назви районів):	Драбов, Золотоноша, Канів, Чорнобай, Черкаси,Корсунь-Шевченківський, Чигирин, Сміла, Кам'янка, Шпола, Катеринопіль, Тальне, Городище, Звенигородка, Маньківка, Лисянка, Монастирище, Жашків, Христинівка, Умань
1.3 Фізико-географічна характеристика регіону:	правобережна частина лежить на Придніпровській височині, лівобережна - на Придніпровській низовині. Вздовж долини Дніпра смугою завдовжки понад 70 км. простягаються Канівські гори (висоти до 253 м.)
Рельєф:	територія в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини - правобережну і лівобережну
Клімат:	помірно-континентальний із м'якою зимою і теплим літом
Поверхневі води:	водна поверхня займає 4% загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка - Дніпро (150 км - довжина по території області)
Ґрунти:	у ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях - сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти
Рослинність:	характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен,черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я
Природоохоронні території:	Природно-заповідний фонд нараховує 503 природних комплексів та об'єктів загальною площею 61054,1 га., що становить 2,9% від загальної площі
1.4 Корисні копалини:	багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали, серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф
Найбільші родовища (назвати):	родовища граніту - Старобабанське і Танське, Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, Болтиське родовище горючих сланців, Звенигородське родовище радонових вод
2. Населення і трудові ресурси (за даними останнього перепису)
2.1 Кількість населення, тис. осіб	1 млн. 263 тис. 493 особи
2.2 Щільність населення, осіб/км2	61 особу/км2
2.3 Національний склад населення:	1 101 183 тис. осіб - українці, 55 577 тис. осіб - росіяни, 2 961 тис. осіб - білоруси, 1 112 тис. осіб - вірмени, 1 108 тис. осіб - молдавани, 879 осіб - євреї, 729 осіб - цигани, 595 осіб - поляки, 537 осіб - азербайджанці, 388 осіб - татари, 9842 тис. осіб - інші
2.4 Міста з кількістю населення більше 50 тис. чол.	Черкаси - 286,2 тис. осіб, Умань - 87,4 тис. осіб, Сміла - 68,7 тис. осіб
3. Промисловість та сільське господарство
3.1 Присутність галузей промисловості (назвати центри):	540 великих та середніх підприємств (м. Черкаси, м. Сміла, м. Ватутіно)
Електроенергетика	9,7%
Паливна промисловість	3,28%
Чорна металургія	1,64%
Кольорова металургія	0,41%
Хімічна промисловість	26,1%
Машинобудування та металообробка	7,1%
Деревообробна та целюлозно-паперова	6,9%
Промисловість будматеріалів	62,71%
Легка промисловість	1,0%
Харчова промисловість	43,6%
3.2 Посівні площі сільськогосподарських культур:
Зернові -	669,8 тис. га.
Технічні -	153,1 тис. га.
Картопля і овоче-баштанні -	78,6 тис. га.
Кормові -	118,0 тис. га.
3.3 Валовий збір сільськогосподарських культур, тис. :
Зерно -	29,437 тис. т.
Цукрові буряки -	2,340 тис. т.
Насіння соняшника -	4,720 тис. т.
Картопля -	7,447 тис. т.
Овочі -	3,402 тис. т.
4. Локально-інтеграційна характеристика регіону
4.1 Основні транспортні шляхи сполучення в регіоні:	Миронівка - ім.Т.Шевченка - Знам'янка; Гребінка - Черкаси - Христинівка
Основні залізничні магістралі -	649,5 км.
Автомобільні дороги державного значення -	656,1 км.
4.2 Екологічні проблеми регіону:	- забруднення водних ресурсів скидами стічних вод промислових підприємств та комунальних господарств внаслідок відсутності та неефективної роботи очисних споруд; - знешкодження та утилізація непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які зберігаються на території сільськогосподарських підприємств області; - забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств.
4.3 Розміщення регіону в системі економічного районування (до якого економічного району відноситься): - Шаблій О.І. - Заставний Ф.Д. - Пістун М.Д. - Розподіл за рекомендацією Кабінету Міністрів	Центральний Центрально-Український Центральний Центральний
4.4 Зовнішньоекономічні зв'язки
Експорт -	598203,5 тис. дол. США
Імпорт -	904138,0 тис. дол. США
5. Проблеми та перспективи розвитку регіону
5.1 Проблеми розвитку регіону:	сільське господарство, використовується дуже неефективно, саме виведення сільськогосподарського виробництва на сучасний світовий рівень є однією з ключових проблем, що потребує першочергового розв'язання
5.2 Перспективи розвитку регіону:	- відновлення існуючих підприємств та створення нових виробництв на інноваційно-інвестиційній основі; - розвиток агропромислового виробництва; - покращення інвестиційного клімату; - розбудова інфраструктури.

Висновки:Отже, проаналізувавши Черкаську область можна зробити наступні висновки. Чисельність населення за даними головного управління статистики Черкаської області на 1 січня 2014 року складало 1 млн. 263 тис. 493 особи, а це значно менше ніж за попередні місяці (див. Додаток 1). До великих міст області, де населення перевищує 50 тис. осіб відносять такі міста, як Черкаси, Умань та Смілу (див. Додаток 2). Національний склад області більшою мірою складають українці (див. Додаток 3), це більш детально можна побачити за допомогою діаграми (див. рис.1 у Додатку 3).

Проаналізувавши промисловість регіону, бачимо, що за даними головного управління статистики в області на 1 січня 2014 року налічується 540 великих та середніх підприємств. Основні центри знаходяться у місті Черкаси, Смілі та Ватутіно. Найбільші галузі промисловості, це харчова, хімічна та будматеріалів, які для більш точного аналізу можна зобразити за допомогою діаграми (див. рис. 2 у Додатку 4).

Посівні площі сільськогосподарських культур значно зменшились у порівнянні з минулими роками (див. Додаток 5). Якщо аналізувати валовий збір сільськогосподарських культур, тоді бачимо що у 2013 році найбільше у регіоні за даними головного управління статистики було зібрано зернових (див. Додаток 5).

Територію Черкаської області перетинає велика кількість залізничних доріг і автомобільних магістралей. Залізниці зв'язують південь і північ України, а основні автомобільні магістралі сполучають захід і схід держави. Автобусне сполучення мають майже всі населені пункти області. Довжина автомобільних доріг загальнодержавного, обласного і місцевого значення - 6,2 тис. км.

Аналізуючи зовнішньоекономічні зв'язки можна сказати, що основу експортних надходжень складають добрива, нитки з хімічних волокон органічні хімічні сполуки,одяг та предмети одягу, машини та устаткування. Найвагоміше місце в імпортних поставках займають продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, папір і вироби з паперової маси, машини та устаткування, текстиль та текстильні вироби, тютюн (див. Додаток 6).

Виділено основні проблеми Черкаської області. Одна з них полягає в тому, що рівень структурної перебудови господарського комплексу області вимагає переоцінки і переосмислення інвестиційної діяльності та спрямування її, головним чином, на інвестиційно-інноваційну. Друга важлива проблема - незадовільний стан інноваційної діяльності зумовлений таким чинником, як недостатність фінансування. Завдання на найближчу перспективу полягають у тому, щоб розробити дієві механізми, реалізація яких забезпечила б подальше вдосконалення структури господарського комплексу регіону.

Задача 1

Визначити річну економію та річний економічний ефект по двох підприємствах Поділля на основі за даними таблиці:

№	Показник	Вінниця	Тернопіль
1	Собівартість одиниці продукції до впровадження нового технологічного процесу, грн..	350	290
2	Собівартість одиниці продукції після впровадження нового технологічного процесу, грн..	320	270
3	Капітальні вкладення на одиницю випущеної продукції до впровадження нової техніки, грн..	200	170
4	Капітальні вкладення на одиницю випущеної продукції після впровадження нової техніки, грн..	240	195
5	Річний випуск продукції, шт.	140000	100000
6	Нормативний коефіцієнт ефективності	0,15	0,15

Розв'язання:

Річний економічний ефект (річна економія зведених витрат, грн.), можна визначити за формулою:

де, - собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів, грн.;

річний обсяг виробництва продукції;

нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності;

і -питомі капітальні вкладення до і після застосування нової техніки, грн.

Спочатку розрахуємо по підприємствах м. Вінниці:

Тепер аналогічно по підприємствах м. Тернополя:

Річну економію по двох підприємствах Поділля, знайдемо за формулою:

Тоді, по підприємствах м. Вінниці річна економія становить:

По підприємствах м. Тернополя:

Висновок:

Отже, річна економія по підприємствах м. Вінниці становить - 4200000 тис. грн.., а по підприємствах м. Тернополя - 2000000 тис. грн.. Річний економічний ефект по підприємствах м. Вінниці становить - 3360000 тис. грн.., а по підприємствах м. Тернополя - 1600000 тис. грн..



Використана література

1. Колесников А. Перспективы для транзита // Порты Украины - 2013 - №5. - С.17-19.

2. Корниенко В. В. Стратегическое значение Украины в системе международных потоков стран-участниц СНГ // Альманах - 2012 - №1.Одеса- С.19-24.

3. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил: навч. посібник / Д. М. Стеченко - К.: Вікар, 2009. - 396 с.

4.Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року» Стратегія від 11.07.2013 №548-р.

5. Запорізька правда. Транзитний потенціал України та його використання // Газета запорізької обласної ради та обласної державної адміністрації. №22, 28 листопада 2013 року.

6. Тимченко Л.Д. Міжнародне право: Підручник / Л.Д. Тимченко, В. П. Кононенко. - К. : Знання, 2012. - 631 с.

7. МацкоА. С. Міжнародне право: навч. посібник / А. С. Мацко. - К.: МАУП, 2008. - 216 с.

8. Міжнародне право в документах / М. В. Вуроменський. - X.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2011. - 376 с.

9. Черкаська обласна державна адміністрація:офіційний портал [Електронний ресурс], Режим доступу: http://www.oda.ck.ua/index.php?ln.

10. Головне управління статистики у черкаській області[Електронний ресурс], Режим доступу: http://www.ck.ukrstat.gov.ua/?p=stat_inform.



Додаток 1

Чисельність населення на 1 січня 2014 року та середня за січень-жовтень 2013 року

	На 1 січня 2014 року	Середня чисельність за січень-жовтень 2013 року
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Черкаська область	1263493	713784	549709	1266191	714556	551635
Черкаси (міськрада)	286114	285309	805	286253	285457	796
Ватутіне (міськрада)	18033	17356	677	18138	17459	679
Золотоноша (міськрада)	29388	28391	997	29380	28381	999
м. Канів	25482	25482	-	25520	25520	-
Сміла (міськрада)	68822	68813	9	68735	68724	11
м. Умань	86701	86701	-	86906	86906	-
райони
Городищенський	41655	18717	22938	41795	18737	23058
Драбівський	36157	9480	26677	36329	9512	26817
Жашківський	38042	14191	23851	38157	14213	23944
Звенигородський	45650	17845	27805	45804	17902	27902
Золотоніський	42430	-	42430	42401	-	42501
Кам'янський	28582	12511	16071	28765	12581	16184
Канівський	19790	-	19790	19901	-	19901
Катеринопільський	24544	9690	14854	24572	9691	14881
Корсунь-Шевченківський	44272	22392	21943	44361	22310	22051
Лисянський	24205	8112	16093	24306	8124	16182
Маньківський	28582	9755	18350	28389	9786	18603
Монастирищенський	37011	12699	24312	37071	12718	24353
Смілянський	32932	-	32932	33067	-	33067
Тальнівський	35154	14222	20932	35289	14219	21070
Уманський	43557	2307	41250	43672	2310	41362
Христинівський	35446	14680	20766	35505	14689	20816
Черкаський	76535	856	75679	76591	860	75731
Чигиринський	27914	9290	18624	28073	9331	18742
Чорнобаївський	42034	7387	34647	42166	7392	34774
Шполянський	44758	17661	27097	44945	17734	27211



Додаток 2

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч осіб за даними Черкаської обласної державної адміністрації

Міські населені пункти	Кількість жителів, тис. осіб
Черкаси	286,2
Умань	87,4
Сміла	68,7
Золотоноша	28,5
Канів	25,7
Корсунь-Шевченківський	18,8
Звенигородка	18,1
Шпола	18,0
Ватутіне	17,7
Городище	14,4
Тальне	14,3
Жашків	14,3
Кам'янка	12,9
Христинівка	10,9
Чигирин	9,6
Монастирище	9,1
Лисянка	8,2
Маньківка	7,9
Чорнобай	7,5
Драбів	6,8



Додаток 3

Національний склад населення Черкаської області станом на 1 січня 2014 року

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1101183	93,05%
2	Росіяни	55577	5,40%
3	Білоруси	2961	0,28%
4	Вірмени	1112	0,13%
5	Молдавани	1108	0,12%
6	Євреї	879	0,11%
7	Цигани	729	0,08%
8	Поляки	595	0,05%
9	Азербайджанці	537	0,04%
10	Татари	388	0,04%
11	Інші	9842	0,70%
	Разом	1263493	100%

Рисунок 1 - Національний склад населення Черкаської області станом на 2013 рік



Додаток 4

Рисунок 2 - Галузі промисловості Черкаської області станом на 1 січня 2014 року [10]



Додаток 5

Рослинництво Черкаської області

Роки	Посівні площі основних сільськогосподарських культур, тис. га
	зернові та зернобобові культури	цукрові буряки (фабричні)	соняшник	картопля	овочі відкритого ґрунту	кормові культури
2010	708,3	18,0	135,3	62,9	20,9	131,7
2011	674,7	35,9	146,8	60,7	20,4	126,4
2012	681,8	40,0	159,0	59,5	21,4	123,5
2013	669,8	31,9	141,2	56,9	21,7	118,0

Виробництво основних сільськогосподарських культур Черкаської області у 2013 році

	Зернові та зернобобові культури (у початково оприбуткованій вазі)	Цукрові буряки (фабричні)	Насіння соняшнику (у початково оприбуткованій вазі)	Картопля	Овочі відкритого ґрунту
	тис.ц.	тис.ц.	тис.ц.	тис.ц.	тис.ц.
Станом на 1 липня	552,3	-	-	-	67,9
Станом на 1 серпня	13089,0	-	-	35,9	981,2
Станом на 2 вересня	14505,0	-	133,7	3699,9	1642,9
Станом на 1 жовтня	17907,9	250,4	2074,3	6974,4	2873,6
Станом на 1 листопада	29437,9	2340,9	4720,9	7447,9	3402,1



Додаток 6

Товарна структура зовнішньої торгівлі Черкаської області за січень-жовтень 2013 року

Назва товарів	Експорт	Імпорт
	тис. дол. США	тис. дол. США
Усього	650259,5	985305,4
Живі тварини; продукти тваринного походження	7053,8	6332,6
Продукти рослинного походження	124268,8	46865,1
Жири та олії тваринного або рослинного походження	57328,5	5250,4
Готові харчові продукти	83777,2	33665,1
Мiнеральнi продукти	15502,2	574220,8
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловостi	210039,7	140528,2
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них	8171,0	24306,8
Шкури необроблені, шкіра вичищена	1708,8	25,9
Деревина і вироби з деревини	17450,3	425,8
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	17750,6	25951,2
Текстильні матеріали та текстильні вироби	11862,9	19151,0
Взуття, головнi убори, парасольки	0,1	167,9
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	11023,2	6458,7
Перли природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння	5483,9	9254,2
Недорогоцінні метали та вироби з них	3122,0	18868,6
Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання	48144,7	58887,8
Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби	5484,1	9592,9
Прилади та апарати оптичні, фотографічні	6156,3	2921,0
Рiзнi промислові товари	15931,5	1397,1

Размещено на Allbest.ru