Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

Природничий факультет

Кафедра географії та методики її викладання

Курсова робота

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району

Виконала:

студентка ІV курсу природничого факультету Кам'янець-Подільського

національного університету імені Івана Огієнка

спеціальності 6.010104 Географія*

денна форма навчання

Науковий керівник:

асистент кафедри географії та методики її викладання

Самар Володимир Миколайович

м. Кам'янець-Подільський, 2011 р.

ЗМІСТ

• РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної інфраструктури Чемеровецького району
• 1.1 Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі
• 1.2 Методика дослідження
• РОЗДІЛ 2. Особливості функціонування соціальної інфраструктури Чемеровецького району
• 2.1 Охорона здоров'я
• 2.2 Культурно-освітній комплекс
• 2.3 Торгівля
• 2.4 Житлово-комунальне господарство
• 2.5 Транспорт і зв'язок
• 2.6 Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці, пенсійне забезпечення)
• 2.7 Рекреаційний комплекс
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень розвитку соціальної сфери стає головним показником якості життя.

Дослідження, висвітлені в нашій роботі, були спрямовані на вивчення рівня розвитку соціальної інфраструктури Чемеровецького району, як головного показника якості життя населення.

Мета дослідження. Виходячи з актуальності нашої проблематики ми поставили за мету дослідити рівень розвитку соціальної інфраструктури Чемеровецького району.

Об'єкт дослідження: соціальна інфраструктура Чемеровецького району.

Предмет дослідження: комплексна характеристика соціальної інфраструктури Чемеровецького району

Методи дослідження. Історичний, картографічний, ідеалізації, порівняльно-географічний, системний, статистичний.

Завдання дослідження.

1) зібрати та проаналізувати літературні джерела з проблематики дослідження;

2) дати загальну характеристику галузей соціальної інфраструктури Чемеровецького району

3) проаналізувати рівень розвитку соціальної інфраструктури регіону.

4) виявити основні проблеми функціонування соціальної інфраструктури Чемеровецького району.

Практичне значення. Результати вивчення рівня розвитку соціальної інфраструктури Чемеровецького району можуть бути використані для здійснення програми розвитку сфери послуг на досліджуваній території

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із 32 сторінок: вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної інфраструктури Чемеровецького району

соціальний інфраструктура чемеровецький район

1.1 Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі

Сукупність підприємств і закладів обслуговування на певній території утворює мережу обслуговування, яку називають соціальною інфраструктурою. Населені пункти, в яких розміщені підприємства сфери послуг, називають центрами обслуговування. Центри обслуговування разом із їхніми зонами обслуговування, підприємствами і закладами, розміщені на певній території (область, район, місто, курортна зона і т. д.), називають територіальною системою обслуговування або територіальною системою послуг.

Підприємства сфери послуг орієнтуються в основному на споживача. Щоправда, споживання послуг може бути дуже різним щодо його масовості, регулярності, видів послуг та ін. І ще одна вимога щодо розміщення підприємств обслуговування: споживач повинен мати доступ до послуг усіх видів. Тому підприємства сфери послуг необхідно розміщувати так, щоб забезпечити населення повним переліком різних послуг [18].

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району поділяється на тринадцять функціональних груп:

1) житлове і комунальне обслуговування - забезпечення населення житлом та благоустроєм (електро-, газо-, водопостачання, каналізація, опалення та гаряча вода, телефон, збирання сміття та ін.);

2) роздрібна торгівля;

3) громадське харчування;

4) побутове обслуговування;

5) загальна освіта та дошкільні заклади;

6) медичне обслуговування;

7) соціальне забезпечення та обслуговування непрацездатних;

8) рекреаційне обслуговування;

9) обслуговування культурних потреб;

10) кредитно-страхове обслуговування;

11) охорона майна та прав громадян;

12) послуги зв'язку;

13) пасажирський транспорт.

Передумови розвитку соціальної інфраструктури - це сукупність природних та суспільних ресурсів і можливостей, здатних спричинити соціальний прогрес.

Розвиток соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі визначається такими закономірностями:

1) поліпшенням добробуту населення;

2) неухильним зростанням потреб населення у високоякісних товарах широкого вжитку і різноманітних послугах;

3) комплексним розвитком і підвищенням ефективності функціонування галузей соціальної інфраструктури.

На цих закономірностях базуються принципи управління розвитком соціальної інфраструктури. Один з найважливіших принципів - збільшення кількості послуг і поліпшення їх якості відповідно до потреб населення. Тому обсяг використання послуг треба узгоджувати з фінансовими можливостями населення, практичною спроможністю людей оплатити вартість послуг, а також з передбачуваним розвитком економіки регіону [8].

Потреби населення Чемеровецького регіону можна класифікувати за такими ознаками:

Перший тип - це потреби, спрямовані на підтримку життєдіяльності людини, її фізичного стану, здатності працювати. Головні з-поміж них - це потреби, що забезпечують умови і саме існування людей. До них належать потреби в їжі, житлі, одязі, взутті тощо.

Другий вид потреб - не є безпосередньою умовою життєдіяльності людей, проте вони створюють необхідні передумови для життя, побуту й трудової діяльності. До них належать потреби в предметах соціально-культурного призначення музичних інструментах, телерадіоапаратурі, друкованій продукції, устаткуванні медичних та освітніх закладів тощо.

Чинники, що формують соціальну інфраструктуру регіону:

1) особливості територіального зосередження виробництва і населення в певних частинах району;

2) географічне середовище;

3) особливості природних умов;

4) розміщення, статево-вікова структура і зайнятість населення;

5) демографічна ситуація;

6) наявність певних соціальних груп населення [8].

Загальні принципи територіальної організації соціальної інфраструктури у Чемеровецькому районі:

1) чим більшим є населений пункт (центральне місце), тим більше в ньому підприємств даного виду послуг;

2) із зростанням населення населеного пункту збільшується і набір (перелік ) послуг різних видів, але таке збільшення йде по низхідній, дедалі повільніше;

3) послуги вищих рангів можна зустріти лише в великих населених пунктах, які являють собою центри обслуговування (смт. Чемерівці) вищих рангів;

4) існує ієрархія центрів обслуговування (центральних місць ) за такою схемою : а) найвищий ранг має один центр обслуговування; б) центрів обслуговування вищих рангів небагато; в) кількість центрів обслуговування кожного наступного (нижчого) рангу зростає, орієнтовно, у 6 разів (гексагональна мережа); г) центри обслуговування (центральні місця) даного рангу мають весь перелік послуг центрів обслуговування всіх попередніх (нижчих ) рангів;

5) із зростанням населення даного центру розвиток його сфери послуг все зростаючою мірою визначатиметься потребами населення самого центру, а не його оточення;

6) з розвитком продуктивних сил краю кількість центрів обслуговування нижчих рангів має тенденцію до скорочення. [18]

Чемерівці - студентське містечко, тому тут спостерігається значний попит на послуги не тільки освітніх закладів, а й установ культури та підприємств побуту. На даній території сформована ціла мережа культурно-освітніх закладів: школи, театри, кінотеатри, засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення), заклади агітації і пропаганди, просвітницькі установи, церква, музеї і т. д. Вищого культурно-освітнього рівня досягло побутове спілкування і повсякденне життя.

1.2 Методика дослідження

В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи.

Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної інфраструктури району використовувався літературний метод ознайомлення з інформацією, для одержання попередніх відомостей, використання досвіду інших дослідників. Першим завданням постало вивчення методичної літератури, журналів, газет, Інтернету, спілкування із людьми. Які безпосередньо беруть участь у розвитку соціальної інфраструктури.

Статистичний метод використовувався для обробки кількісних показників при дослідженні рівня соціального розвитку району.

Всі об'єкти реального світу «рухаються», тобто змінюються, проходять певні фази і стадії свого розвитку. За допомогою історичного методу ми вивчали динаміку та тенденції рівня розвитку соціальної інфраструктури Чемеровецького району.

За допомогою географічного методу дали територіальну характеристику сфери послуг досліджуваної території.

Картографічний метод був застосований при створені картографічної моделі - картосхеми «Соціальна інфраструктура Чемеровецького району».

Метод моделювання - це заміщення реального об'єкта його спрощеним аналогом, який повною мірою зберігає головні властивості або відношення вихідного об'єкту і дає можливість дослідити їх для одержання нової інформації про об'єкт [18]. Зокрема у нашому досліджені було використано такі моделі: карти, таблиці.

Порівняльно - географічний метод. Порівняння - базовий принцип різноманітних методів класифікації, типізації, генералізації, оцінювання, прогнозування. В процесі дослідження соціальної інфраструктури використаний принцип подібності, для порівняння територіального і часового рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі.

Проблема розвитку сфери послуг у кожному конкретному регіоні вирішується за допомогою використання системного географічного підходу. Вивчення соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі здійснювалась за допомогою комплексної характеристики галузей сфери обслуговування.

РОЗДІЛ 2. Особливості функціонування соціальної інфраструктури Чемеровецького району

2.1 Охорона здоров'я

Серед галузей соціальної сфери важливою є охорона здоров'я. Мережа закладів охорони здоров'я охоплює велику кількість лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, інтернатів для старих людей та інвалідів [8].

Лікарня - лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу.

Поліклініка - лікувально-профілактичний заклад для надання населенню спеціалізованої медичної допомоги.

Амбулаторія - лікувально-профілактичний заклад, який подає основні види медичної допомоги як в самій амбулаторії, так і вдома. Від поліклініки відрізняється меншим обсягом роботи.

Фельдшерсько-акушерський пункт - пункт першої невідкладної допомоги в малих поселеннях. Поширені майже в усіх селах та селищах, є замінником лікарень та амбулаторій.

Профілакторій - лікувально-профілактичний заклад для санаторного лікування робітників і службовців без відриву від виробництва. Розрізняють: загальнотерапевтичні профілакторії (для хворих на серцево-судинні, шлунково-кишкові та інші захворювання) та спеціалізовані профілакторії (для хворих на туберкульоз, венеричні хвороби тощо).

Робота закладів охорони здоров'я Чемеровецького району спрямована на профілактику захворюваності, лікування диспансерної групи населення, гострої патології, а також покращення матеріально-технічної бази лікарень. Сьогодні до мережі медичних закладів Чемеровецького району входять 63 лікувальних закладів, поліклінік, амбулаторій, профілакторіїв. З них 1 центральна районна лікарня (смт. Чемерівці), 4 дільничні лікарні (с. Вишнівчик, с. Летава, с. Сокиринці, с. Черче), 9 амбулаторій (с. Біла, с. Вільхівці, с. Гуків, с. Жердя, с. Зарічанка, с. Кугаївці, с. Кутківці, с. Чорна, смт. Закупне), 24 фельдшерсько-акушерських пунктів (с. Лисогірка, с. Мар'янівка, с. Карачківці, с. Андріївка, с. Антонівка, с. Бережанка, с. Мала Бережанка, с. Боднарівка, с. Вівся, с. Вікторівка, с. Гайове, с. Голенищево, с. Гусятин, с. Нова Гута, с. Демківці, с. Драганівка, с. Дубівка, с. Жабинці, с. Завадівка, с. Кормильче, с. Кочубіїв, с. Красноставці, с. Кузьминчик, с. Криків) [16] (додаток В).

Кількість лікарняних ліжок в 2010 році становила 285, кількість лікарів - 106, кількість середнього медичного персоналу - 118, забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення - 57,6, забезпеченість лікарями на 10 тис. населення - 21,5 (додаток А).

Бюджет галузі у 2010 році становив 22 млн. 376 тис. грн. [16].

Основні проблеми галузі - це:

1) відсутність повного спектру медичних послуг, через нестачу обладнання і кваліфікованих працівників;

2) недостатнє фінансування через, що залишаються не газифікованими Чорнянська лікарська амбулаторія, Сокиринецька дільнична лікарня, фельдшерські пункти в селах Кормильче і Кочубіїв;

3) застаріле обладнання;

4) неякісні медичні послуги;

5) погана забезпеченість лікарняними ліжками;

6) нестача рухомого медичного устаткування і транспорту.

Шляхи розвитку галузі:

1) здійснити реформування медичних закладів в амбулаторії загальної практики сімейної медицини;

2) поліпшити медикаментозного і матеріально-технічного забезпечення галузі охорони здоров'я відповідно до стандартів медичної допомоги із урахуванням необхідності досягнення гарантованого державного обсягу безоплатної медичної допомоги громадянам;

3) закінчити газифікацію медичних закладів в населених пунктах району.

2.2 Культурно-освітній комплекс

Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал

В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 в с. Литава), 17 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів (с. Біла, с. Вільхівці, с. Гуків, с. Жердя, с. Зарічанка, с. Кугаївці, смт. Закупне, с. Гусятин, с. Кочубіїв, с. Красноставці, с. Вишнівчик, с. Сокиринці, с. Черче, с. Шидлівці, с. Свіршківці, с. Почапинці, с. Чорна), 19 загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів (с. Андріївка, с. Бережанка, с. Вівся, с. Демківці, с. Жабинці, с. Завадівка, с. Кормильче, с. Криків, с. Івахнівці, с. Кутківці, с. П'ятничани, с. Юрківці, с. Пукляки, с. Романівка, с. Слобідка Смотрицька, с. Степанівка, с. Хропотова, с. Цикова, с. Ямпільчик), 8 загальноосвітніх шкіл І ступенів (с. Ружа, с. Мар'янівка, с. Велика Зелена, с. Боднарівка, с. Мала Бережанка). 3 з них тимчасово не функціонують через відсутність учнів (с. Дубівка, с. Нова Гута, с. Кузьмінчик) [16] (додаток А, В).

В Чемеровецькому районі функціонує 44 дошкільних навчальних заклади (3 в смт Чемерівці, с. Біла, с. Бережанка, с. Андріївка, 2 в с. Вишнівчик, с. Романівка, с. Боднарівка, с. Мар'янівка, с. Жабинці, с. Пукляки, с. Степанівка, с. Слобідка-Смотрицька, с. Хропотова, с. Цикова, с. Чорна, с. Криків, с. Ямпільчик, с. Велика Зелена, с. Вільхівці, с. Вівся, с. Вишнівчик, с. Гусятин, с. Гуків, с. Демківці, с. Жердя, с. Івахнівці, смт Закупне, с. Кормильче, с. Кочубіїв, с. Кутківці, с. Кугаівці, с. Почапинці, с. Сокиринці, с. Свіршківці, с. Драганівка, с. Зарічанка, с. Красноставці, с. П'ятничани, с. Летава, с. Черче, с. Шидлівці, с. Юрківці) [16] (додаток А, В), в яких здобувають дошкільну освіту 968 дітей. Крім цього в районі функціонує 4 позашкільних навчальних заклади в смт. Чемерівці (дитячо-юнацька спортивна школа, дитяча художня школа, дитяча музична школа і будинок школярів), в яких свої навички розвивають 23% школярів району [16].

Через міжшкільний Чемеровецький навчально-виробничий комбінат здійснюється профілізація старшої школи.

По району організовано підвіз 335 учнів та 156 педагогічних працівників. З них 235 здійснюється шкільним автобусом, 29 - рейсовими автобусами, 71 -- за угодою. Парк шкільних автобусів нараховує - 10 одиниць.

В районі нараховується 45 навчально-комп'ютерних класів, в яких знаходиться 363 персональних комп'ютери. Усі загальноосвітні навчальні заклади І-ІІ та І-ІІІ ступенів підключенні до мережі Інтернет та користуються електронною поштою [16].

Для забезпечення належного температурного режиму в районі функціонує 37 шкільних котелень, з них 27 на газу. Продовжується робота по облаштуванню внутрішніх санвузлів. Сьогодні їх функціонує 39 у 35 навчальних закладах. Всі вони в належному стані.

На території району функціонує медичний коледж - сучасний навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації, який здійснює підготовку молодших медичних спеціалістів зі спеціальностей: лікувальна справа та сестринська справа. В навчальному закладі навчається 910 студентів, навчальний процес забезпечують 63 штатних викладачів, серед них - 1 кандидат медичних наук, 16 викладачів-методистів, 7 старших викладачів, 33 викладачів-спеціалісти вищої категорії. Підготовка молодших спеціалістів проводиться у 18 аудиторіях, 30 кабінетах і 7 лабораторіях. В навчальному закладі створені відповідні умови не тільки для навчання і проведення науково-дослідницької та пошукової роботи, а й для дозвілля студентів. До послуг студентів - актовий зал, бібліотека з книжковим фондом 41890 екземплярів, читальний зал, гуртожиток на 300 місць, їдальня та дискозал.

В Чемеровецькому районі працює - 30 сільських Будинків культури, 26 - сільських клубів, 1 - міський Будинок культури, 1 - районний Будинок культури [16].

В районі проводяться Всеукраїнський конкурс патріотичної батьківської пісні, регіональний фестиваль творчості сільської молоді «Летавчанка збирає друзів», Всеукраїнське свято вшанування воїнів УПА, на місці встановлення пам'ятного знака головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

Працює 14 колективів, які носять звання «Зразковий» (зразковий дитячий танцювальний ансамбль «Едельвейс» Гуківського сільського будинку культури, зразковий дитячий духовий оркестр дитячої музичної школи, зразковий ансамбль сопілкарів Андріївського сільського будинку культури) і «Народний» (народний аматорський хор ветеранів війни та праці районного будинку культури, народна аматорська чоловіча вокальна група районного будинку культури, народна аматорська художньо - концертна бригада районного будинку культури, народний аматорський духовий оркестр Зарічанського сільського будинку культури, народна аматорська хор - ланка Летавського сільського будинку культури, народний аматорський фольклорно - етнографічний ансамбль «Берегиня» Більського сільського будинку культури, народний аматорський фольклорно - етнографічний ансамбль «Бабине літо» П'ятничанського сільського будинку культури, народний аматорський ансамбль народної музики «Родина» Жердянського сільського будинку культури, народний аматорський гурт народних музик «Гуківські соколи» Гуківського сільського будинку культури, народний аматорський духовий оркестр Вишнівчицького сільського будинку культури). Лише два клубних заклади розташовуються в пристосованих приміщеннях, всі інші працюють в спеціально збудованих.

На досліджуваній території функціонує Центральна районна бібліотека.

В районі нараховується 18 недержавних музеїв та музейних кімнат. З них 10 музеїв історії сіл, 2 присвячені Героям Радянського Союзу А.П. Брянському та О.К.Коробчуку, 4 кімнати Бойової Слави, районний народний історико - краєзнавчий музей та музей історії селища Закупне. 8 музеїв історії сіл знаходяться в приміщеннях сільських будинків культури, 3 у спеціально побудованих приміщеннях (Чемеровецький, Жердянський, Більський), решта знаходяться в приміщеннях загальноосвітніх шкіл.

Чемеровецький районний, Більський та Летавський музеї історії сіл мають звання народних.

У кожному недержавному музеї історії сіл чільне місце займає відділ експозиції «Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 рр.», де висвітлюється участь односельчан у війні та події на терені рідного краю.

Вдалося перевести з аварійного приміщення в нове народний музей історії с. Біла. Повністю вже оформлена експозиція одного залу і він вже приймає відвідувачів. Розширює свою експозицію Летавський народний музей історії села. Оформлено та відкрито для відвідування музей історії селища Юрківці.

Основними проблеми галузі є:

1) недостатнє фінансування через, що не проведено капітальні ремонти спортивних залів Почапинецької та Хропотівської шкіл, актової зали Чемеровецького НВК, не здійснено газифікацію чотирьох навчальних закладів: Жердянської, Красноставської, Завадівської та Кутковецької. До кінця не завершено реконструкцію Шидловецької школи;

2) не забезпечено здійснення заходів щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів району;

3) застаріле обладнання;

4) погана забезпеченість сучасними підручниками, наочним приладдям, книжковим фондом;

5) нестача шкільного транспорту;

6) низький рівень комп'ютеризації;

7) відсутність кінотеатрів;

8) погане поповнення фондів музеїв і бібліотек, забезпечення театрально-концертних установ автотранспортом, музичними інструментами, сценічними костюмами.

Шляхи розвитку галузі:

1) забезпечити дошкільні навчальні заклади належним навчально-методичним матеріалом, необхідним обладнанням, іграшками, дитячою літературою, комп'ютерами та підключення їх до мережі Інтернет, іншими засобами, які використовуються під час навчально-виховного процесу;

2) забезпечити загальноосвітні навчальні заклади сучасними підручниками, наочним приладдям, книжковим фондом, шкільними автобусами;

3) створити умови для організації якісного та калорійного харчування учнів;

4) охопити безкоштовним стовідсотковим харчуванням учнів 1-4 класів та дітей пільгових категорій протягом року;

5) створити умови для реалізації Плану впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

6) забезпечити поповнення фондів музеїв і бібліотек, театрально-концертних установ автотранспортом, музичними інструментами, сценічними костюмами, приміщеннями.

2.3 Торгівля

До соціальної сфери належать також торгівля (державна, кооперативна, приватна) і підприємства масового харчування. На їх розміщення впливають особливості розселення в районі [8].

Торгівля і масове харчування тісно пов'язані з виробництвом. За останні роки набула розвитку приватна торгівля. Заклади торгівлі розміщуються майже в усіх населених пунктах району. Заклади громадського харчування, продовольчі, промтоварні, а також спеціалізовані магазини функціонують у селищах міського типу і великих селах району. У невеликих населених пунктах, зазвичай, по одному магазину, де продають промислові та продуктові товари широкого вжитку. У структурі роздрібного товарообігу переважають непродовольчі товари (понад 59 %), серед них одяг, взуття, галантерейні вироби.

На регіональному споживчому ринку досягнуто значного рівня насиченості продовольчими та непродовольчими товарами, забезпечено їх стабільне постачання та недопущення товарного дефіциту. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства протягом минулого року склав за попередніми даними понад 27,0 млн. грн. Основну питому вагу в об'ємі товарообороту займає райспоживспілка, товарооборот якої склав 9,6 млн. грн. (139 % до 2009 року) На даний період споживча кооперація району нараховує 22 магазини (56 в 2007р, 23 - в 2009 р.) і 8 підприємств громадського харчування (11 в 2007р., 9 - в 2009 році). Через стаціонарну кооперативну мережу обслуговуються жителі 22 населених пунктів [16]. Збільшення товарообороту по райспоживспілці пояснюється не розширенням торговельної мережі в районі, а перш за все підвищенням вартості на окремі товари.

Торгівля і масове харчування тісно пов'язані з виробництвом. Заклади громадського харчування (кафе, магазини) розміщуються у кожному населеному пункті району. Окрім магазинів, кафе у смт. Чемерівці, с. Зарічанка розташовані ринки, в яких здійснюється продаж продуктів харчування, одягу, взутя, трикотаж, галантерея, а також здійснюється продаж тваринництва.

Основними проблеми галузі є незначний спектр даними послугами, погана забезпеченість усіма видами товарів і монополізація галузі у невеликих населених пунктах.

Головним заходом для подолання даних проблем в Чемеровецькому районі є проведення контролю за якістю та ціною послуг, що надаються даною галуззю.

2.4 Житлово-комунальне господарство

Галузь соціальної сфери, яка займається обслуговуванням житлового фонду. Благоустрій житлового фонду дуже неоднорідний.[8].

Розвиток житлово-комунальної сфери спрямований на удосконалення системи управління, проведення економічно обґрунтованої тарифної політики, підвищення якості житлово-комунальних послуг.

За 2010 рік підприємством теплових мереж та комунальним підприємством «Господарник» надано послуг на суму 6,0 млн. грн. Проплата населення за використані енергоносії складає 98 %. Високою залишається кредиторська та дебіторська заборгованість, яка склала 687 - 270 тис. грн.

На виконання загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства по Чемеровецькому району виконано роботи по реконструкції системи водопостачання в смт. Чемерівці.

Проведено розрахунки обсягів заборгованості минулих років з різниці в тарифах на водо- та теплопостачання. Обсяг заборгованості, що підлягає відшкодуванню по Чемеровецькому підприємству теплових мереж становив 528 тис. грн. Обсяг заборгованості, що підлягає відшкодуванню по Чемеровецькому комунальному підприємству „Господарник” склав 86 тис. грн. [16].

На території Чемеровецького району 25% населення охоплено централізованим водозабезпеченням. Забезпечуються водою населені пункти: с. Пукляки, с. Бережанка, с. Черче, с. Залуччя, с. Біла, с. Криків, с. Степанівна.

По району в усіх населених пунктах каналізація відсутня. Очисні споруди є на Вишнівчиковецькому цукрозаводі, Чемеровецькому маслоцеху, Кутковецькому СПТУ - №1, а також на тваринницьких комплексах с. Жердя, с. Свіршківці.

На протязі 2010 року підприємствами житлово-комунального господарства організовано перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги та приведення їх до економічно-обґрунтованих затрат.

Головними проблемами галузі є несвоєчасні розрахунки за використані енергоносії, наявність боргів за спожиту електроенергію та природний газ, а також повільне реформування житлово-комунального комплексу.

Основними заходами для подолання даних проблем є:

1) стимулювання боржників своєчасно розраховуватися за використані енергоносії;

2) поліпшення утримання житла та умов проживання громадян, надання їм якісних житлово-комунальних послуг;

3) будівництво нових житлових будинків.

2.5 Транспорт і зв'язок

Головною ціллю в транспортної галузі є більш повне, безпечне, якісне задоволення потреб населення та економіки району у послугах транспорту, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг і мостів, планомірний розвиток мережі автомобільних доріг.

Сільськими та селищними радами району проведено ремонт доріг на загальну суму 456,6 тис. грн. Найбільше коштів освоїли Чемеровецька та Закупненська селищні ради, Бережанська, Юрковецька, Летавська та Вільховецька сільські ради. На благоустрій територій сільських рад використано 838,9 тис. грн. Спеціалізованими службами району освоєно 3076,6тис. грн. За рахунок коштів обласного бюджету в сумі 311,0 тис. грн. проведено поточний ремонт автодоріг в райцентрі по вул. І.Франка, Толстого та Чапаєва [16].

На півночі Чемеровецького району проходить одноколійна залізниця Ярмолинці - Гусятин Південно-Західної залізниці. Лінія на теплотязі з електрожезловою системою протяжністю в межах району - 22 км. По південно-західній окраїні району проходить залізниця Хмельницький - Кам'янець-Подільський. Основна залізнична станція району - смт. Закупне. Повітряними рейсами Кам'янець-Подільський зв'язаний з Вінницею, Івано-Франківським, Кіровоградом, Луцьком, Миколаєвом, Рівним, Одесою, Тернополем, Херсоном, Хмельницьким, Чернівцями, Чемерівцями. Із цього ж аеродрому виконуються сільськогосподарські роботи. За 2 км північніше від смт. Чемерівці розташований аеродром місцевих повітряних ліній. Він обладнаний ґрунтовою злітно-посадочною полосою і розрахований на приймання літаків АН-2.

Станом на 1.01.2011 року по району рахується 6232 телефонних точок, в тому числі в міській місцевості 1873, в сільській 4359. Порівняно з періодом 2010 року кількість телефонів зменшилась на 152. Це пояснюється збільшенням користувачів мобільного зв'язку [16].

ТОВ „Чемеровецьке АТП-16847” виконано 26740,3 тис. пасажирокілометрів, що становить 98% до відповідного періоду минулого року. Основна причина зниження показника - зменшення коефіцієнта пільгового перевезення.

Головні проблеми галузі в Чемеровецькому районі - це:

1) незадовільний стан доріг, відсутність фінансування їх ремонту та будівництва, що не забезпечує швидкого, комфортного, економічного і безпечного перевезення пасажирів та вантажів;

2) незадовільний стан аеродрому;

3) неякісні послуги Укртелекому, через застарілі радіо і телефонні комунікації.

Основними заходами розвитку галузі є:

1) проведення ремонтних робіт на основних транспортних та кабельних комунікація, аеродромі;

2) забезпечення якіснішими послугами телефонного зв'язку і радіо;

3) поновлення автопарку сучасними засобами перевезення.

2.6 Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці, пенсійне забезпечення)

Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян, зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8].

Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки кадрів та підвищення кваліфікації працівників на виробництві. Двічі на рік проводиться аналіз стану використання робочої сили на підприємствах та організаціях району.

Щомісячно проводиться в районі моніторинг щодо створення нових робочих місць за видами економічної діяльності. Так, в 2010 році створено 364 таких місць, чим самим виконано планове завдання районної програми на 146 % (передбачалося - 250). На підприємствах, в установах та організаціях працює 234 найманих працівників, у фізичних осіб-підприємців - 121. Основна питома вага робочих місць припадає на бюджетні установи (ТОВ «Оболонь-агро», ТОВ «Поділля - агрогруп» та ін.). Значна робота в звітному періоді проведена щодо легалізації тіньової зайнятості та заробітної плати. Робочою групою з питань легалізації в минулому році проведено 126 перевірок з питань легалізації заробітної плати та тіньової зайнятості.

У 2010 році до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулося 1368 незайнятих трудовою діяльністю осіб. Чисельність населення, яке скористалося послугами служби зайнятості на початок року склала 2108 чоловік, що на 346 чоловік менше, ніж у 2009 році. У центрі зайнятості у 2010 р. перебувало 502 молодих осіб у віці до 35 років, працевлаштовано 244 осіб, або 32 % від загальної чисельності. Чисельність молодих осіб, охоплених професійним навчанням становила 51 чоловік, до громадських робіт залучено 74 особи (22 % від загальної кількості тих, хто працював на громадських роботах) [16].

На 2010 рік на підприємствах, установах та організаціях району заброньовано 58 робочих місць для працевлаштування осіб, що не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. З початку 2010 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 270 осіб, які потребують додаткового соціального захисту, що становить 12,8 % до незайнятих громадян. Працевлаштовано 64 особи, що складає 24 % до їх кількості. Професійним навчанням охоплено 18 осіб вищезгаданої категорії, до участі в громадських роботах залучено 24 особи.

З метою підвищення соціального статусу робітників і популяризації робітничих професій використовуються різні підходи та форми роботи по організації професійного навчання незайнятого населення, проводиться підготовка кадрів під конкретне замовлення роботодавців.

У 2011 році зберігалися позитивні тенденції щодо збільшення рівнів номінальної та реальної заробітної плати і всі поставлені завдання щодо погашення заборгованості із заробітної плати та підвищення її рівня.

Зростання рівня заробітної плати в 2010 році у порівняні з 2009 роком відбулося у всіх галузях економічної діяльності району. Якщо середня заробітна плата одного штатного працівника на початку року становила 1197 грн., то в грудні - 1728 грн. (+ 531 грн. ). В розрізі сфер економіки вона склала: в промисловості - 2725 грн., освіті - 1692 грн., культурі - 2013 грн., зв'язку, 1295 грн., охорони здоров'я - 1392 грн., сільського господарства - 1696 грн., транспорті - 1253 грн., торгівлі - 1005 грн. [16].

Станом на 1.01.2011 року заборгованість з виплати заробітної плати в районі відсутня.

Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі протягом 2010 року забезпечило фінансування пенсійних виплат на суму 179,7 млн. грн. для 16,8 тисяч одержувачів пенсій. Власні надходження до бюджету управління склали 38,8 млн. грн., або 95,2 % до планового завдання. У порівнянні з минулим роком дані надходження збільшилися на 6478 тис. грн., або на 120 %. Забезпеченість власними коштами станом на 1 січня склала 22 % (21% у 2009 році).

В результаті проведених перерахунків середній розмір пенсії в районі збільшився на 148 грн. або на 17 % і становить - 908 грн.

Більш як вдвічі зменшилась заборгованість до Пенсійного фонду і становить на 01.01.2011 року - 383 тис. грн., з них майже 34% займають суми нарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків. В загальній сумі боргу заборгованість економічно-активних підприємств - 66 тис. грн. або 26 %, підприємств-банкрутів - 96 тис. грн. Покращились розрахунки за боргами підприємств аграрного сектору, які зменшили борг на 384 тисяч гривень, або на 52% [16].

Для обізнаності населення в питаннях пенсійного забезпечення проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота. Протягом року проведено 89 виїзних прийомів, 65 зустрічей за місцем проживання, 59 зустрічей в трудових колективах. На даний період проходить роз'яснювальна робота по впровадженню пенсійної реформи.

Найгострішими соціальними питаннями галузі є високий рівень безробіття, поглиблення демографічної кризи, міграція у пошуках роботи, руйнування трудового потенціалу та зниження його якості, недостатній рівень життя.

Шляхи розвитку галузі:

1) організація професійного навчання безробітних, спрямована на виконання угод з сільськими радами по забезпеченню кваліфікованими кадрами агроформувань, сфери обслуговування села;

2) сприяння сільським жителям у відкритті власної справи.

3) забезпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві, запобігання виробничому травматизму, збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності.

2.7 Рекреаційний комплекс

Комплекс задовольняє потреби населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу.

В рекреаційний комплекс входять такі об'єкти інфраструктури, як санаторії і пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристські заклади. У більшості вони розміщені в районах з багатими рекреаційними ресурсами, рідше (санаторії-профілакторії, бази відпочинку) орієнтуються на споживача, тобто розташовані поблизу великих міст, підприємств. [2]

Чемеровецький район багатий на природні умови та ресурси придатні для розвитку зеленого туризму: сприятливі кліматичні умови; багатий рослинний і тваринний світ; унікальні природні ландшафти.

На території району налічується 149 пам'яток історії та культури, з них історії - 80, археології - 36, архітектури - 3 , мистецтва - 30.

Розроблено 12 туристських маршрутів, які практично охоплюють всю територію району.

Території району багата на природні комплекси:

1. Головне Товтрове пасмо з унікальними ландшафтними структурами. Комплекс плосковерхих масивів Головного товтрового пасма піднімається над навколишньою рівниною на висоту 50-60 м. Осьова лінія проходить через такі населені пункти: Сатанів - Івахнівці - Кутківці - Вишнівчик - Карачківці. Головне товтрове пасмо відрізняється найбільшими висотами і майже монолітним простяганням. Монолітність порушується лише долинами річок Збруч, Жванчик, Смотрич. В місцях прориву через Товтри вони утворюють глибокі, скелясті і надзвичайно мальовничі урочища. Головний хребет плоско-випуклий шириною 100-300 м з досить крутими, скелястими схилами. Поверхню масиву ускладнюють карстові форми рельєфу (воронки, печери) та хаотичне нагромадження великих і дрібних уламків скель. Саме цей масив, вкритий широколистими лісами багатого флористичного складу (дуб звичайний і скелястий, бук лісовий, граб, липа серцелиста і широколиста, берест, береза, вишня степова та ін.) [10].

2. Комплекс гостроверхих гряд бічних товтр. Гряди переважно безлісі. Іноді утворюють ланцюги атолоподібних форм с. Біла. Підніжжя окремих товтр складене щебнистими відкладами та лесовидними суглинками, на яких утворились звичайні чорнозем та перегнійно-карбонатні грунти під лучним травостоєм [10].

3. Залишки вапнярок під горою Замчиської (с. Закупна) (додатак Г). Звідси можна здійснювати екскурсії на товтру Велика Бугаїха для ознайомлення із рідкісними реліктовими рослинами, особливе місце серед яких займає знана в медицині лікарська рослина «скополія» та 10 видів рідкісних рослин, які занесені до Червоної Книги. Окрім того Велика Бугаїха - найвища точка Хмельницької області над рівнем моря . Має велике народногосподарське значення як кліматорегулюючий фактор для угідь розташованих довкола [10].

4. «Товтра Самовита», яка знаходиться біля села Біла. Це - ботанічна памятка природи, єдине в області місце, де збереглася в первісному стані степова рослинність [10].

На сьогоднішній день в районі розпочали роботу три агрооселі у селі Біла, звідки можна здійснити туристичні маршрути у різні куточки даного району.

В Чемеровецькому районі знаходяться три лікувально-оздоровчі комплекси, які використовуються для відпочинку (в с. Бондарівка база відпочинку та студентський оздоровчій табір, в с. Романівка база відпочинку, в с. Жабинці база відпочинку). Крім того, в с. Красноставці діє сезонний оздоровчий дитячий табір на базі середньої школи [16] (додаток В).

Головні проблемами галузі - це:

1) відсутність розвиненої рекреаційно-туристичної інфраструктури;

2) незадовільний стан закладів рекреаційного комплексу;

3) недостатнє використання власної мінерально-сировинної бази та рекреаційних ресурсів;

4) незадовільний стан пам'яток історії та культури.

Основними заходами для подолання проблем галузі є:

1) розвиток рекреаційно-туристичної інфраструктури;

2) приведення стану лікувально-оздоровчих комплексів до європейських стандартів;

3) охорона культурної та історичної спадщини району;

4) розвиток сільського туризму.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження рівня розвитку та раціональної територіальної організації соціальної інфраструктури Чемеровецького району дозволило нам отримати деякі методологічні і практичні результати і зробити висновки:

1. Проблема розвитку й раціональної територіальної організації соціальної інфраструктури є досить актуальною, тому її вивченням займається багато вчених і видається велика кількість наукової літератури. Однак, усі дослідження в основному спрямовані на вивчення соціально-економічного розвитку Хмельницької області. Даною проблематикою займалися О.В. Заставецька , Б.І. Заставецький , І.Л. Дітчук, К.І. Геренчук, П.М. Цись. Усі статистичні дані рівня розвитку соціальної інфраструктури Чемеровецького району, які використані в курсовій роботі, взяті в Головному відділі статистики у Хмельницькій області.

2. У Чемеровецькому районі з галузей соціальної інфраструктури набули розвитку тринадцять функціональних груп: 1) житлове і комунальне обслуговування - забезпечення населення житлом та благоустроєм (електро-, газо-, водопостачання, каналізація, опалення та гаряча вода, телефон, збирання сміття та ін.); 2) роздрібна торгівля; 3) громадське харчування; 4) побутове обслуговування;5) загальна освіта та дошкільні заклади; 6) медичне обслуговування; 7) соціальне забезпечення та обслуговування непрацездатних; 8) рекреаційне обслуговування; 9) обслуговування культурних потреб; 10) кредитно-страхове обслуговування; 11) охорона майна та прав громадян; 12) послуги зв'язку; 13) пасажирський транспорт.

3. В районі спостерігається задовільний рівень розвитку соціальної інфраструктури. Тут функціонує 63 лікувальних закладів, поліклінік, амбулаторій, профілакторіїв, 47 загальноосвітніх навчальних закладів, 44 дошкільних навчальних заклади, 4 позашкільних навчальних заклади, медичний коледж, 30 сільських Будинків культури, Центральна районна бібліотека, 18 недержавних музеїв та музейних кімнат, три агрооселі, три лікувально-оздоровчі комплекси, розвинута транспортна і торгівельна мережі.

4. Основним проблемами функціонування соціальної інфраструктури Чемеровецького району є: недостатнє фінансування, нестача обладнання, незадовільний стан об'єктів сфери обслуговування, неякісні послуги, застаріле устаткування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. - М: Мысль, 1983.- 350 с.

2. Баженов І. С. Нариси історії Поділля. - Хмельницький: Облполіграфвидав, 1980р. - 328 с.

3. Гаманюк Т. І. Фізична географія Хмельницької області з основами екології / Т. І. Гаманюк, М. Ю. Костриця. - Хмельницький : Арбат, 1992. - 149 с.

4. Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. В. П. Ципін]. - Х. : Хаміліон, 2006. - 175 с.

5. Заставецька О. В. Географія Хмельницької області : навч. посіб. для учнів 8-9 кл. / О.В. Заставецька , Б.І. Заставецький , І.Л. Дітчук . - Т. : Терн. обл. друкарня, 1995. - 96 c

6. Матеріали другої Всеукраїнської методичної конференції «Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України». - Чернівці : Рута, 2000. - 163 с.

7. Національний атлас України. - К. : ДНВП «Картографія», 2007. - 440 с.

8. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів /М.М. Паламарчук, О. М. Паламарчук -- К Знання 1998. -- 416 с.

9. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. - К., 1994.- 365 c.

10. Природа Хмельницької області / За ред. К.І.Геренчука. -- Львів: Вища школа. Вид-во при Львів ун-ті, 1980. -- 152 с.

11. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського та О. Л. Михайлюк. -- К.: Либідь, 2001.- 321 с.

12. Розміщення продуктивних сил: Підручник/ за ред. Ковалевського В.В. - К.: Знання, 2003. - 355 с.

13. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. -- Чернівці: Зелена Буковина, 1999. -- 568 с.

14. Соловей М. В. Рідний край Хмельниччина. - Хмельницький: Поділля, 1994р. - 64 с.

15. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. О. Шаблія: 2-ге вид. - Львів, 2000.- 347 с.

16. Статистичний щорічник Хмельницької області за 2006 рік / За ред. В. В. Скальського. - Хмельницький : Головне управління статистики у Хмельницькій області, 2007. - 435 с.

17. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. -- 632 с.

18. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. - Одеса: Астропринт, 2001. -- 559 с.

19. Шаблій О. І. Соціально-економічна географія України: навчальний посібник. - Львів : Світ, 2004.

20. Щур О. Село на Поділлі. Історія і сучасність. - Київ: Рідний край, 1989р. - 366 с.

Додаток А

Таблиця А.1

Охорона здоров'я

Кількість лікувальних закладів, поліклінік, амбулаторій, профілакторіїв	63
Кількість ліжок	285
Кількість лікарів	106
Кількість середнього медичного персоналу	118
Забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення	57,6
Планова ємкість амбулаторно - поліклінічних закладів
Планова ємкість амбулаторно - поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення
Кількість фельдшерсько-акушерських пунктів	31
Кількість працюючих чоловік	78
Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення	21,5
Кількість аптек
Кількість працюючих

Додаток Б

Таблиця Б.1

Фактична мережа загальноосвітніх навчальних закладів Чемеровецького району на 2010-2011 навчальний рік

№ п/п	Назва і тип навчального закладу	Кількість класів	В них учнів
1. Загальноосвітні школи І-го ступеня
1	Дубівська	0	2
2	Ново-Гутянська	0	4
3	Ружанська	0	4
4	Боднарівська	0	10
5	В.-Зеленецька	0	5
6	Кузьмінчицька	0	0
7	М.-Бережанська	0	5
8	Мар'янівська	1	14
Всього	1	44
2. Загальноосвітні школи І-ІІ ступенів
1	Бережанська	9	57
2	Вівсянська	8	61
3	Демковецька	5	57
4	Завадівська	9	69
5	Івахновецька	9	99
6	Кормильчанська	2	34
7	Кутковецька	8	89
8	П'ятничанська	5	46
9	Юрковецька	7	51
10	Андріївська	6	53
11	Жабинецьке	4	39
12	Криківська	6	51
13	Пуклякська	5	37
14	Романівська	3	33
15	Сл.-Смотрицька	2	28
16	Степанівська	4	41
17	Хропотівська	8	58
18	Циковська	7	60
19	Ямпільчицька	3	31
Всього	110	994
3. Загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів
1	Більська	10	101+2
2	Вільховецька	11	126
3	Вишнівчицька	11	133
4	Гуківська	11	107+1
5	Гусятинська	10	117+3
6	Жердянська	11	137
7	Зарічанська	10	139+1
8	Закупнянська	11	154+1
9	Кочубіївська	8	57
10	Красноставська	11	100
11	Кугаєвецька	10	101+1
12	Почапинецька	7	66
13	Свіршковецька	11	122+1
14	Сокиринецька	11	91
15	Черчецька	11	107
16	Шидловецька	9	81
17	Чорнянське	10	91+1
Всього	173	1830+11
4. Навчально-виховні комплекси
1	Чемеровецький НВК №1 «ЗОШ І-ІІІ ступенів, колегіум»	20	413+1
2	Чемеровецький НВК №2 «ЗОШ І-ІІІ ступенів та гімназія»	12	167+3
3	Чемеровецький НВК «МНВК, ліцей»	4	46
4	Летавський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів та ліцей»	12	230+4
Всього	48	856+8
По району:
8 шкіл І-го ступеня	1	44
19 шкіл І-ІІ ступенів	110	994
17 шкіл І-ІІІ ступенів	173	1830+11
4 НВК	48	856+8
По місту: 4 ЗОНЗ	47	780+5
По селу: 44 ЗОНЗ	285	2944+14
По району: 48 ЗОНЗ	332	3724+19

Додаток В

Рис. В.1 Соціальна інфраструктура Чемеровецького району

Додаток Г

Рис. Г.1 Залишки вапнярок під горою Замчиською с. Закупна

Размещено на Allbest.ru