Економіка Казахстану

Головним досягненням періоду макроекономічної стабілізації з'явилося припинення темпів скорочення виробництва товарів і послуг, а також зниження інфляції до 117,5% у 1997 році.

В період макроекономічної стабілізації інтенсивність ринкових перетворень, що проводяться, була найвищою. Саме у цьому періоді закладалася основа майбутніх успіхів Казахстану в області соціально-економічного розвитку. У цьому періоді в основному була почата і завершена робота по облаштуванню Тенгизського родовища нафти і газу і будівництво експортного нафтопроводу до Новоросійську.

Одночасно з цим всі великі металургійні підприємства знайшли реальних господарів, які вклали відповідні інвестиції на відновлення видобутку і переробки руди і виробництво чорних і кольорових металів, не дивлячись на несприятливу зовнішню кон'юнктуру.

Другий етап (1998-2005 рр.). В кінці 1997 року була оприлюднена Стратегія розвитку «Казахстан-2030», підготовчим етапом якої сталі 1998-2000 роки, де закладалася основа реалізації основних положень Стратегії.

Головним напрямом соціально-економічної політики в цей період стала побудова моделі посткризового розвитку економіки, заснованої на високих темпах освоєння родовищ нафти і газу з метою забезпечення реанімації галузей не нафтового сектора і істотного підвищення доходів державного бюджету.

Основними напрямами роботи Уряду на цьому етапі реалізації Стратегії розвитку «Казахстан-2030» стали:

* завершення реалізації стабілізаційних програм, що включають обмежувальну грошово-кредитну політику, тяжкі умови по витратах державного бюджету і завершення лібералізації цін і зовнішньої торгівлі;

* погашення кредиторської заборгованості держави по виплаті пенсій і соціальних посібників, а також заробітної плати працівникам бюджетних організацій і іншим платежам;

* прийняття програм: «боротьби з бідністю», «розквіт Астани - розквіт Казахстану», «будівництва і реконструкції автодоріг»;

* прийняття стратегії національної і економічної безпеки країни.

За 1998-2000 роки була проведена велика робота по всіх напрямах реалізації державних повноважень. Результатом цього став реальний вихід Казахстану із стадії економічної кризи на траєкторію високих темпів економічного зростання і підвищення добробуту населення країни.

Якщо в 1998 році, унаслідок світової фінансово-економічної кризи, ще спостерігався економічний спад в порівнянні з попереднім роком на 1,9%, то вже в 1999 році економічне зростання склало 2,7%, а в 2000 році - 9,8%.

Економічне зростання в посткризові роки в Казахстані було обумовлене дією наступних чинників:

* Відновне зростання, яке виразилося в повному або частковому відновленні виробництва товарів і послуг. Це, перш за все, виробництво чорних і кольорових металів, електро- і теплоенергетики, продуктів харчування, будівельних матеріалів, текстильних і швацьких виробів, послуг транспорту і зв'язку і так далі.

* Кон'юнктурне зростання, яке пов'язане з розвитком галузей, попит на продукцію яких на світовому ринку постійно високий. В умовах Казахстану це, перш за все, розвиток видобутку нафти і газу.

* Системне зростання відбувається унаслідок впровадження нових сегментів виробництва товарів і послуг. До цього чинника необхідно віднести розвиток малого підприємництва, фінансового сектора, торгівлю нерухомістю, а також автомобілями, розвиток виробництва товарів і послуг в секторі домашніх господарств.

* Інноваційне зростання відбувається унаслідок реалізації в Казахстані «Стратегії індустріально-інноваційного розвитку» і знаходиться у стадії становлення. Цей чинник поки що робить незначний вплив на розвиток казахстанської економіки. Найбільш швидкими темпами відбувається інноваційний розвиток в таких сферах, як телекомунікації і інформаційне забезпечення.

Економіка Казахстану протягом 2001-2005 рр. мала стабільно високі темпи економічного зростання, які в середньому складали 10,2% у рік. Наголошувалася висока інвестиційна активність. Середньорічне зростання видобутку нафти і газового конденсату складало в 2001-2005 рр. 12%. Після 2005 р. наступив сучасний етап розвитку ринкових відносин.

В результаті цього, доходи держави стали поступати повною мірою, що створило передумови для початку роботи по ліквідації заборгованості перед населенням по виплаті пенсій, соціальних посібників і заробітної плати працівникам бюджетних організацій.

Другий етап реалізації Стратегії розвитку «Казахстан-2030» органічно продовжує почату в колишні роки політику, засновану на високих темпах економічного зростання, макроекономічної стабільності і створення умов для переходу на модель стійкого економічного розвитку.

Ця політика визначена в стратегічному плані соціально-економічного розвитку на 2001-2010 роки, цілями якого стали:

* побудова основи конкурентоздатної в довгостроковому плані економіки;

* збільшення удвічі до 2010 року об'єму валового внутрішнього продукту (ВВП).

Досягнення цих цілей передбачає проведення широкого комплексу заходів щодо всіх напрямів державної соціально-економічної політики.

У зв'язку з цим роль держави в реалізації моделі високих темпів економічного зростання і підготовки для переходу до моделі стійкого економічного розвитку визначена в якості «локомотиву» економічного зростання.

Ця модель передбачала активну участь держави у формуванні економічних і політичних умов, стимулюючих створення транснаціональних корпорацій, здатних конкурувати в умовах ринку як усередині країни, так і за кордоном.

Казахстанська економіка є невеликою по ємкості внутрішнього ринку. У зв'язку з цим стратегія довготривалого економічного зростання направлена на формування експортоорієнтованої моделі розвитку. У 2001-2003 роках робота була направлена на вирішення питань по ліквідації заборгованості держави і підприємств, боротьбі з бідністю, по продовженню реформи у виробничому, фінансовому і бюджетному секторі і забезпеченню подальших інституційних перетворень.

Одночасно велася робота в області створення стійкої фінансової і податково-бюджетної системи.

Діяльність Уряду була сконцентрована на виробленні системних заходів, що дозволяють забезпечити подальше зниження інфляції, створити умови для середньострокового і довгострокового кредитування інвестиційних проектів, а також на забезпеченні стійкості бюджетної системи до різких коливань світових цін на нафту, створенні умов для розвитку галузей несировинного сектору.

Для цього періоду соціально-економічних перетворень характерний високий темп зростання виробництва, різке скорочення безробіття і підвищення реальних доходів населення.

Реалізація першочергових заходів по виконанню Стратегічного плану позитивно позначилася на всіх сферах казахстанської економіки. Повсюдно почалося економічне зростання, що позитивно позначилося на підвищенні добробуту населення. Державний бюджет і підприємства вже в 2002 році ліквідовували поточну заборгованість, почався процес зростання інвестицій в реальний сектор. Нормалізувалася робота в аграрному секторі.

Позитивна динаміка показників, що характеризують темпи економічного зростання і підвищення добробуту населення, створила умови для активізації роботи із створення моделі стійкого економічного зростання.

У 2003 році були прийняті два засадничі документи, що визначають розвиток економіки Казахстану до 2015 року. Це:

* Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстану на 2003-2015 роки;

* Державна програма освоєння родовищ нафти і газу на казахстанській ділянці Каспійського моря на період до 2015 року.

Ці документи визначили стратегію роботи в галузі формування моделі стійкого розвитку. На додаток до них були прийняті ряд програм і законодавчих актів, направлених на підвищення конкурентоспроможності казахстанської економіки, у тому числі:

* формування і розвиток національної інноваційної системи;

* поглиблення соціальних реформ;

* розвиток мікрокредитування;

* розвиток освіти на 2005-2010 роки;

* інформатизацію учбових закладів початкової і середньої професійної освіти;

* розвиток космічної галузі;

* розвиток житлового будівництва;

* розвиток ринку коштовних паперів;

* розвиток промисловості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

* розвиток національних систем стандартизації і сертифікації;

* розвиток дорожньої галузі на 2006-2008 роки.

Задум полягає в тому, аби продовжити високі темпи економічного зростання в довгостроковій перспективі за рахунок розвитку нафтовидобування і її транспортування на світовий ринок. Одночасно проводити роботу із створення умов для розвитку несировинних галузей, обслуговуючих нафтогазове виробництво, а також по використанню частини державних доходів, отриманих від експорту нафти, для структурного оновлення економіки країни.

Основна діяльність Уряду направлена на створення стимулюючих умов для розвитку нового вигляду несировинних товарів і послуг в приватному секторі.

В цілому робота по диверсифікації структури економіки і підвищенні конкурентоспроможності несировинних галузей направлена на поліпшення технічних вимог до виробництва і торгівлі, на збільшення бюджетних асигнувань в розвиток інфраструктури, освіти, науки, інновацій, трансферту нових технологій і охорони здоров'я. Тобто, на розвиток людського і виробленого капіталу. Державні інститути, створені відповідно до Стратегії індустріально-інноваційного розвитку, наділені достатніми фінансовими ресурсами, аби кредитувати інвестиційні проекти, а також частково брати участь в статутному фонді створюваних підприємств.

Одним з основних пріоритетів економічної політики є розвиток малого підприємництва.

Уряд виходить з того, що мале і середнє підприємництво повинне використовувати свою гнучкість, мобільність, ринкову об'єктивність для прискореного пошуку свого місця в інноваційній економіці. Держава, у свою чергу, повинна створити сприятливі умови для реалізації ініціатив підприємницького середовища і націлити свою допомогу на ті підприємства малого і середнього підприємництва, які мають найбільший потенціал з точки зору своєї конкурентоспроможності і підвищення науково-технічного потенціалу країни.

Дана концепція розглядається як перехідний етап до нової державної політики підтримки і розвитку малого і середнього підприємництва на основі кластерно-мережевого підходу і нової ідеології взаємин держави і бізнесу.

* створення максимально прозорої законодавчої основи для розвитку малого і середнього підприємництва;

* дебюрократізация економіки і усунення адміністративних бар'єрів;

* скорочення тіньового звороту в малому і середньому підприємництві;

* передача непрофільних функцій підприємств і акціонерних суспільств з державною участю в ринкове середовище, в першу чергу, малому і середньому підприємництву;

* створення і забезпечення життєздатної інфраструктурної системи на основі кластерно-мережевого підходу;

* участь підприємництва в інноваційній економіці.

Що стосується зовнішньополітичного курсу, то Казахстан успішно розвиває як двосторонню, так і багатобічну міжнародну співпрацю, послідовно виступає за зміцнення інтеграції в рамках СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП, ШОС і ОДКБ, активно взаємодіє з міжнародним співтовариством в рамках ООН, ОБСЄ і інших міжнародних організацій. В нашої країни немає яких-небудь серйозних проблем ні з однією державою світу.

Як відомо, Казахстан подав заявку на головування в ОБСЄ в 2009 році. Дана ініціатива продиктована прагненням нашої держави внести свій вклад до вдосконалення діяльності цієї важливої міжнародної організації по забезпеченню світу і стабільності в Центральноазіатському регіоні.

На сьогодні в Казахстані, в основному, завершені структурні реформи в економіці: здійснена приватизація державної власності; сформовано господарське середовище, адекватне стандартам розвиненого ринку. Казахстан в числі перших держав-участниць СНД визнаний розвиненими державами країною з ринковою економікою.

2.2 Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

У Казахстані, який по величині своєї території є шостою країною світу, зосереджені колосальні запаси енергоносіїв, дорогоцінних і кольорових металів. Ці безпрецедентні запаси, а також «перехрестя» основних трас Сходу зробили сучасний Казахстан найбільш державою, що інтенсивно розвивається, в регіоні. Знаходячись на перетині ключових транспортних шляхів Азії і Європи, Астана прагне відновити свою єднальну роль на Євразійському континенті. Всі ці чинники стали причиною перетину в Казахстані інтересів провідних гравців світу -- США, Європи, Росії і Китаю.

Головним показником успішного розвитку Казахстану і зміцнення його позицій в світовій економіці є безпрецедентні темпи зростання ВВП: на протязі, як мінімум, останніх п'яти років приріст ВВП стабільно складає 7 --10%, що ставить Казахстан в трійку лідерів зростання на пострадянському просторі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні економічні показники, 2005-2007 рр. [16]

Найменування показника	2005	2006	2007
ВВП (млн. доларів)	22,2	81,0	103,8
ВВП на душу населення	8,8	9,5	7,3
Валове накопичення капіталу	15,6	32,8	31,0
Експорт товарів та послуг	34,9	51,1	47,6
Валові внутрішні збереження	13,1	43,5	40,3
Валові національні збереження	12,0	30,5	28,4
Поточний баланс рахунків	-3,6	-2,2	-3,0
Розрахунки за процентом	0,8	2,4	-
Загальний борг/ВВП	18,4	91,5	-
Загальний борг послуг/експорт	6,2	33,7

Таким чином, можна побачити, що зростає показник валового накопичення капіталу, розвиваються галузі експортного сектору, зростає ВВП кожного року, але при цьому присутні коливання ВВП на душу населення, що впливає рівень життя населення Республіки Казахстан. Сьогодні існує проблема бідності у країні (рис. 2.1) і влада приймає цілеспрямовані заходи для її вирішення. Досягнення цільових програм можна побачити в табл. 2.2. Також із таблиці 2.1 видно, що платіжний баланс країни протягом 1997-2007 рр. залишається негативним. Більш детально платіжний баланс країни розглянуто у таблиці 2.3.

Рис. 2.1 - Частка населення Республіки Казахстан з низькими доходами, 2003-2007 рр. [17]

З рис. 2.1. видно, що з кожним роком проблема бідності в країні завдяки заходам влади зменшується. У 2007 р. частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму складає 12,7% від загальної чисельності населення (у 2006 р. - 18,2%), а частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини - 1,4% (у 2006 р. - 2,7%).

Таблиця 2.2

Індикатори рівня життя населення Республіки Казахстан, 1997-2007 рр. [17]

№	Індикатори	1997	2004	2005	2006	2007
1.	Частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму, %	38,3	33,9	31,6	18,2	12,7
	місто	32,7	23,4	20,2	13,6	6,9
	село	46	47,1	45,6	24,4	18,1
2.	Частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини	12,7	6,3	5,2	2,7	1,4
	місто	-	3,9	2,4	1,8	0,7
	село	-	9,4	8,5	3,8	2,1
3.	Глибина бідності, %	12,1	8,3	7,5	3,9	2,4
4.	Гострота бідності, %	3,1	2,9	2,5	1,3	0,8
5.	Доходи домашніх господарств (використані на вжиток), у середньому на душу населення, тенге	-	8387	9751	13723	16935
	місто	-	9860	11504	16121	19865
	село	-	6560	7599	10527	13689
6.	Співвідношення доходів, використаних на вжиток, з прожитковим мінімумом, %	-	123,6	128	163,2	175,4
7.	Номінальні грошові доходи населення, в середньому на душу, тенге	2849	12817	15787	19152	25226
8.	Індекс реальних грошових доходів, %	102,4	113,8	114,5	111,7	118,9
9.	Грошові витрати населення в середньому на душу, тенге	2770	7500	8800	12602	15516
	місто	3814	9349	10990	15535	19172
	село	1720	5206	6111	8691	11465
10.	Співвідношення !0% найбільш і 10% найменш забезпеченого населення (коефіцієнт фондів), разів	10,2	6,8	6,8	7,4	7,2
11.	Коефіцієнт концентрації доходів (індекс Джині)	0,338	0,305	0,304	0,312	0,309
12.	Середній розмір домогосподарства, чоловік	3,5	3,5	3,5	3,4	3,4
	місто	3	3,1	3	3	2,9
	село	4,1	4,3	4,2	4,1	3,9

З табл. 2.2 видно, що порівняно з 1997 р. частка населення з доходом нижче прожиткового мінімуму зменшилась з 38,3 % до 12,7 %, що є позитивною тенденцією. Показники глибини і гостроти бідності також знизилися у 2007 р. Поряд із цим існує помітний зріст доходів домашніх господарств (16935 тенге у 2007 р.) і витрат населення (15516 тенге у 2007 р.). Це при тому, що середній розмір домогосподарств на протязі 1997-2007 рр. змінювався незначно.

Таблиця 2.3

Платіжний баланс Республіки Казахстан (млн. доларів) [16]

Стаття платіжного балансу	2005	2006	2007
Експорт товарів та послуг	7,741	41,570	49,437
Імпорт товарів та послуг	8,300	32,840	39,731
Баланс ресурсів	-559	8,730	9,705
Чистий прибуток	-315	-9,317	-11,321
Чисті поточні трансферти	75	-1,207	-1,500
Поточний платіжний баланс	-799	-1,795	-3,117
Фінансові елементи (чисті)	1,279	12,869	3,117
Зміни в чистих резервах	-480	-11,075	0
Золотовалютний резерв	2,291	19,127	19,127
Конверсійна ставка (місцева/долар США)	75,4	126,1	121

З таблиці 2.3 ми бачимо, що негативний платіжний баланс з кожним роком зростає (-3,117 млн. доларів на 2007 р.). При цьому, переважає експорт товарів та послуг - 49,237 млн. доларів порівняно із 39,731 млн. доларів у 2007 р. Золотовалютний резерв країни протягом 2006-2007 рр. не змінився і складає 19,127 млн. доларів. Обмінний курс валюти такий: 1 долар США = 121 тенге.

Інвестиції в основний капітал є сукупністю витрат, направлених на створення і відтворення основних фондів. Інвестиції в основний капітал включають витрати на роботи по будівництву і капітальному ремонту будівель і споруд; придбання і капітальний ремонт машин, устаткування; інші капітальні роботи і витрати. У Республіці Казахстан спостерігається щорічне збільшення обсягу цього виду інвестицій (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Інвестиції в основний капітал, 2003-2008 рр., млн. тенге [18]

	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Республіка Казахстан	1327864	1703684	2420976	2824523	3392122	3836141
Акмолинська	15809	24428	38189	44059	103071	137960
Актюбинська	115842	130987	184130	187090	225176	275336
Алматинська	49020	56687	99501	112414	142636	174482
Атирауська	338521	447424	713681	727635	764403	833969
Східно-Казахстанська	44840	50748	82197	116054	126537	145516
Жамбилська	32675	18062	22182	25553	29940	59608
Західно-Казахстанська	125093	89018	91860	106626	186264	219790
Карагандиньска	67157	96650	153438	134157	151887	197604
Костанайська	29279	42582	56074	63831	96419	103992
Кизилординська	53093	42900	61471	66455	102934	159602
Мангістауська	75384	100518	143108	229755	251416	307299
Павлодарська	33473	41213	64072	120019	129981	140761
Північно-Казахстанська	12353	18186	37229	34328	37287	39868
Південно-Казахстанська	31221	45231	64939	84542	127175	129758
м.Астана	137863	220560	274746	354583	424245	439127
м.Алмати	166241	278490	334159	417421	492751	471469

Безумовним лідером по інвестуванню в основний капітал на 2007 р. є Атирауська область (833969 млн. тенге). А найменш розвиненим регіоном у сфері інвестування в основний капітал виступає Північно-Казахстанська область (39868 млн. тенге).Відповідно, зростають і інвестиції на душу населення (рис. 2.2). Прямі зарубіжні інвестиції також характеризуються позитивною динамікою. Якщо у 1997 р. вони складали 1,321 млн. доларів, то у 2007 р. - 6,143 млн. доларів. Протягом перших трьох кварталів 2008 року інвестиції в країну склали 12,84 млн. доларів. Банківська статистика показує, що найбільша частка прямих іноземних інвестицій поступила з Нідерландів - 2,45 млрд. доларів. На другому місці - США (1,461 млрд. доларів), далі - Британські Кайманові острови - 976,8 млн. доларів.



Рис. 2.2 - Інвестиції на душу населення, 2006-2008 рр. [19]

Частка торгівлі Республіки Казахстан з традиційними партнерами -- країнами СНД і Балтії -- велика: на них доводиться біля 59 % експорту і до 63 % імпорту. При цьому основним торгівельним партнером залишається Росія. З держав далекого зарубіжжя успішно розвиваються торгівельні зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю і іншими.

Як ми вже побачили з попередніх таблиць, Казахстан виступає країною-експортером продукції, бо частка експорту перевищує частку імпорту. Казахстан експортує сировину вироблене добувною, паливною, металургійною і хімічною промисловістю.

У структурі казахстанського експорту виділяють такі статті [7]:

· нафта і нафтопродукти -- 35 %;

· кольорові метали -- 17 %;

· чорні метали -- 16 %;

· руди -- 12 %;

· зернові культури -- 9 %;

· інше -- 11 %.

Таблиця 2.5

Обсяги зовнішньої торгівлі Казахстану, 1997-2007 рр. (млн. доларів) [16]

	1997	2006	2007
Загальний експорт (FOB)	6,899	38,762	46,329
Нафта та нафтопродукти	2,216	26,279	30,303
Чорні метали	951	2,411	2,555
Виробництво	1,491	3,978	6,797
Загальний імпорт (CIF)	7,176	24,120	30,289
Продовольство	474	1,174	1,374
Паливо та енергія	628	3,051	4,051
Засоби виробництва	1,462	10,722	14,222
Індекс експортної ціни (2000=100)	85	283	309
Індекс імпортної ціни (2000=100)	120	249	286
Терміни торгівлі (2000=100)	71	113	108

Таким чином, у експорті Казахстану у 2007 р. переважає нафта та нафто продукти (30,303 млн. доларів), а у імпорті - засоби виробництва (14,222 млн. доларів).

Сучасні тенденції розвитку економіки Казахстану, направлені на подальше розширення і поглиблення ринкових стосунків, вимагають системного і комплексного аналізу, осмислення місця і значущості країни в новому світовому просторі, що формується. Особлива роль в галузевій структурі національної економіки традиційно належить аграрному сектору (табл. 2.6). Пріоритетний розвиток сільськогосподарського виробництва в республіці обумовлений не лише історичними і національними передумовами, але і значною мірою продиктовано природними, кліматичними, географічними і біологічними особливостями, зокрема ресурсним потенціалом Казахстану. Частка рослинництва у загальному обсязі валової сільськогосподарської продукції перевищує частку тваринництва на 43 млрд. тенге у 2008 р. (рис. 2.3.). Тому успішні ринкові реформи в аграрному секторі є важливою компонентою динамічного зростання національної економіки.

Таблиця 2.6

Структура економіки Республіки Казахстан [16]

	1997	2006	2007
(% від ВВП)
Сільське господарство	12,0	5,9	6,6
Промисловість	27,3	42,1	44,3
Виробництво	14,0	12,4	-
Послуги	60,7	52,0	49,1
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств	74,5	46,3	48,5
Загальні державні споживчі витрати	12,4	10,2	11,2
Імпорт товарів та послуг	37,4	40,4	38,3
(середньорічний приріст)
Сільське господарство	4,6	6,0	5,0
Промисловість	10,8	13,4	10,0
Виробництво	8,4	7,9	7,0
Послуги	9,0	10,9	10,0
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств	7,7	13,8	10,0
Загальні державні споживчі витрати	7,3	6,2	10,0
Валове накопичення капіталу	17,4	28,8	10,0
Імпорт товарів та послуг	6,1	12,1	9,6

Рис. 2.3 - Валова продукція сільського господарства, млрд. тенге [20]

Таким чином, у 2007 р. найбільший відсоток від ВВП у структурі економіки займає сфера послуг (49,1 %), на другому місці промисловість (44,3) і сільське господарство (6,6). Найвищий середньорічний приріст (10,0) спостерігається одночасно у декількох сферах - промисловості, сфері послуг, кінцевих споживчих витратах домогосподарств, загальних державних споживчих витратах і валовому накопиченню капіталу.

Під послугами розуміється величезне різноманіття видів діяльності і комерційних занять, результати яких не втілюються в матеріально-речовій формі. Сектор послуг країни знаходиться на стадії розвитку, структура послуг країни відображена у табл. 2.7. У Республіці Казахстан спостерігається стійка позитивна динаміка сфери послуг. Загальний обсяг по різним видам послуг кожного року зростає.

Таблиця 2.7

Загальній обсяг наданих послух за їх видами, 2005-2007 рр. (млн. тенге) [21]

	2005	2006	2007
Надано послуг - взагалі	1023827,2	1276951,9	1789544,5
у тому числі
послуги, пов'язані з нерухомим майном	120301,9	158529,5	210354,3
послуги по наданню в оренду машин та устаткування без оператору і по прокату предметів особистого користування і побутових товарів	34017,6	47384,0	77781,7
послуги комп'ютерні і послуги, пов'язані з ними	27826,2	39919,6	56744,5
послуги по дослідженням і розробкам	43083,4	43624,7	52886,5
послуги інші, надані споживачам	373447,7	475414,9	677892,9
послуги в області державного управління	335353,7	404409,7	572382,9
послуги по каналізації, знищенню відходів, санітарній обробці і послуги аналогічні	8490,2	11455,7	19453,8
послуги по організації відпочинку, культурних та спортивних заходів	72653,2	87620,0	104862,1
послуги інші	8653,3	11593,8	104862,1
Послуги, надані підприємствами, що мають вторинний вид діяльності	22763,1	27619,7	33470,4
послуги, надані індивідуальними підприємцями	9924,3	17138,0	20410,6
послуги, надані непрофільними підприємствами	79295,5	86295,0	119318,8

У таблиці 2.7 можна побачити, що найбільший обсяг послуг у 2007 р. був наданий споживачам (677892,9 млн. тенге), у сфері державного управління (572382,9 млн. тенге) та у сфері, пов'язаній з нерухомим майном (210354,3 млн. тенге). А найменший обсяг послуг був наданий підприємствами, що мають вторинний вид діяльності (33470,4 млн. тенге).

2.2 Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв'язків країни

Республіка Казахстан завдяки своєму вигідному географічному положенню, багатому запасу природних копалин і інвестиційній привабливості притягає до себе увагу багатьох країн світу. Все це сприяє налагодженню багатьох зовнішньоекономічних зв'язків і розвитку співробітництва між Казахстаном і країнами світу.

Республіка Казахстан співробітничає перш за усе з країнами СНД, бо є членом Співдружності, з країнами Європейського Союзу, з країнами Європи і Америки, Азії та Африки.

Партнерами в Європі і Америці виступають такі країни, як Австрійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Аргентинська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Бразилія, держава Ватікан, Сполучене Королівство Великобританії і Південної Ірландії, Угорська Республіка, Федеративна Республіка Німеччини, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Ірландія, Канада, Республіка Куба, Латвійська Республіка, Республіка Мальта, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство Норвегія, Португальська Республіка, Румунія, Турецька Республіка, Республіка Польща, Французька Республіка, Фінляндська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Королівство Швеція, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Чеська Республіка, Хорватська Республіка та Естонська Республіка.

Щодо країн Азії та Африки, то тут Казахстан підтримує зв'язки з Ісламською Республікою Афганістан, Королівством Бахрейн, Арабською Республіко. Єгипет, Державою Ізраїль, Республікою Індія, Ісламською Республікою Іран, Державою Катар, Китайською Народною Республікою, Республікою Корея, Державою Кувейт, Малайзією, Монголією, Султанатом Оман, Державою Палестина, Ісламською Республікою Пакистан, Королівством Саудівська Аравія, Республікою Сінгапур, Королівством Таїланд, Сполученими Арабськими Еміратами, Східно-Африканською Республікою, Японією, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією, Йорданським Хашимітським Королівством, Королівством Марокко, Сірійською Арабською Республікою і Ліванською Республікою.

Між країнами активно відбувається інвестиційна діяльність, про що свідчать дані Агентства Республіки Казахстан із статистики (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Інвестиційна діяльність між Казахстаном і країнами світу (млн. доларів) [16]

	2007	2008
Баланс рахунку операцій з капіталом	-14,4	-24,2
Фінансовий рахунок	992,6	1877,7
Зарубіжні прямі інвестиції	-1542,5	-1143,0
Прямі інвестиції в Казахстан	4299,2	4077,8
Портфельні інвестиції, активи	-552,8	-2166,4
Портфельні інвестиції, зобов'язання	-836,9	-1140,5
Фінансові деривативи, активи	-20,1	-61,9
Фінансові деривативи, зобов'язання	267,5	64,1
Інші інвестиції, активи	-3461,6	1501,2
Інші інвестиції, зобов'язання	2839,9	746,3
Зміни у офіційних резервах активів	-1236,7	2178,7
Помилки та пропуски	-2599,7	-4347,4

Таким чином, можна побачити, що у 2008 р. порівняно з 2007 покращився стан фінансового рахунку Казахстану. Але інвестиції у Казахстан зменшилися до 4077,8 млн. доларів. Збільшилися зобов'язання країни по портфельним інвестиціям (-1140,5 млн. доларів у 2008 р.). Зміни у офіційних резервах активів у 2008 р. складають 2178,7 млн. доларів.

Більш уважно варто зупинитися на відношеннях з державами СНД та країнами ЄС.

8 грудня 1991 року була підписана Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 року в Алма-Аті Глави Казахстан також підписав Протокол до вказаної Угоди, в якому було підкреслено, що всі республіки на рівноправних початках утворюють СНД. Учасники зустрічі прийняли Алма-атинську Декларацію, що підтвердила прихильність до співпраці в різних областях зовнішньої і внутрішньої політики, проголосила гарантії виконання міжнародних зобов'язань колишнього Союзу РСР. У грудні 1993 року до Співдружності приєдналася Грузія, а в серпні 2008 року заявила про свій вихід з даного об'єднання. Туркменістан є асоційованим членом СНД.

Співдружність Незалежних Держав не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями, засновано на початках суверенної рівності всіх його членів і діє на підставі Статуту від 22 січня 1993 року. Держави-участниці Співдружності є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Розвиток стосунків з державами СНД, у тому числі багатобічна інтеграційна взаємодія - один з пріоритетів зовнішньополітичного курсу Республіки Казахстану.

У основі казахстанського підходу до багатобічної співпраці в рамках СНД лежить концепція різношвидкісної інтеграції, що витікає з можливості формування вузької групи країн, зв'язаних узами тіснішої інтеграції. При цьому Казахстан виступає за те, аби діяльність субрегіональних об'єднань на просторі Співдружності носила відкритий характер, а їх цілі і практична діяльність лежали в загальному руслі розвитку СНД.

Співдружність Незалежних Держав - це єдина організація, зусиллями якої об'єднується пострадянський простір. Для Співдружності характерна вибіркова участь держав в тих або інших сферах багатобічної взаємодії, яка здійснюється, таким чином, у форматі зацікавлених сторін. Вирішення органів СНД мають силу лише для тих держав, які брали участь в їх прийнятті.

В цілях підвищення ефективності діяльності СНД, вдосконалення його структури за ініціативою казахстанської сторони були розроблені і, в ході засідання Поради глав держав Співдружності в жовтні 2007 року в Душанбе, схвалені Концепція подальшого розвитку СНД і План заходів щодо її реалізації. Цей документ є свого роду «дорожньою картою» розвитку Співдружності, що зачіпає практично всі грані співпраці. Згідно з ним, розроблений проект Стратегії економічного розвитку СНД до 2020 року, планується завершення формування зони вільної торгівлі, сільськогосподарських, електроенергетичних і інших ринків. Буде продовжено взаємодію в політичній, гуманітарній сферах, в області безпеки і транспорту, вдосконалено правове поле регулювання міграції і так далі.

Планом передбачені конкретні заходи по підвищенню ефективності діяльності Співдружності, у тому числі за рахунок установи інституту національних координаторів, оптимізації статутних і інших органів Співдружності, внесення змін і доповнень до Статуту СНД, використань прагматичного принципу роботи по формулі «один рік - одна тематика».

З країнами СНД активно ведеться торгівельна діяльність. Порівняти осяги торгівлі з країнами СНД і іншими країнами світу можна у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Торгівля Казахстану з країнами СНД і країнами світу, у % до попереднього року [22]

	2005	2006	2007	2008
Експорт до країн Співдружності	99,3	137	142,9	139,08
Експорт в інші країни	149	137	121,8	151,06
Імпорт із країн Співдружності	133	136	132,0	119,85
Імпорт з інших країн	138	137	144,0	112,31

Ми бачимо, що у 2006 р. частка експорту у країни Співдружності зрівнялась з часткою експорту в іншу країни. У 2008 р. експорт в інші країни перевищує експорт в країни Співдружності. Щодо імпорту, то у 2008 р. переважає частка імпорту з країн Співдружності, ніж з інших країн світу.

Особливе місце надається Казахстану у співробітництві з країнами ЄС. Початок офіційних політичних контактів Казахстану з Євросоюзом датується 2 березня 1992 р., коли Президент Н.А.Назарбаєв прийняв делегацію Європейської Комісії на чолі з Віце-президентом Ф. Андріяссеном. Налагоджені стосунки були укріплені і розширені в ході офіційного візиту Президента РК Н. Назарбаєва до Брюсселю 1-2 лютого 1993 р., в рамках якого відбулися переговори з Президентом ЄК Ж. Делором і підписана Угода між ЄС і РК про взаємне відкриття представництв. [23]

Базовою угодою казахстансько-європейських стосунків є Угода про партнерство і співпрацю (УПС) між РК і ЄС (набрало чинності 1 липня 1999 року строком на 10 років), підписане 23 січня 1995 р. в Брюсселі. У червні 2004 р. Казахстаном була ініційована процедура здобуття статусу країни з ринковою економікою при проведенні ЄС антидемпінгових розслідувань. Вперше в історії взаємин Астани і Брюсселю у 2006 р. було прийнято Спільну заяву, підписаний ряд важливих документів у сфері енергетичної співпраці - Меморандум про взаєморозуміння і Угода про використання ядерної енергії в мирних цілях. Робота по реалізації досягнутих в ході цього візиту домовленостей є ключовим вектором взаємодії Казахстану і ЄС на нинішньому етапі. [24]

За ініціативою ФРН, головуючої в ЄС в першій половині 2007 р., на Поради ЄС від 23 червня 2007 р. була затверджена Стратегія нового партнерства ЄС з країнами Центральної Азії на період 2007-2013 рр. - першого комплексного документа подібного роду, розрахованого на тривалий (7 років) період.

У підсумкових документах Наради ЄС було заявлено, що прийнята «Стратегія визначає для ЄС пріоритети співпраці з регіоном в цілому, але їх вживання залежатиме від специфічних вимог і політики кожної з держав Центральної Азії». Нова стратегія ЄС передбачає, зокрема, співпрацю з Центральною Азією в правовій сфері, в області захисту прав людини, економіки, торгівлі і інвестицій, енергетики, захисту довкілля, освіти і міжкультурного діалогу. Офіційна презентація Стратегії пройшла 30 червня 2007 р. в Берліні під егідою німецького головування ЄС і за участю Міністра закордонних справ РК М. Тажіна.

Прийняттю Стратегії передував тривалий підготовчий період, в рамках якого проходили консультації за участю всіх зацікавлених сторін. Ключовою подією періоду відбулася 28 березня 2007 року в Астані зустріч міністрів закордонних справ «Трійка ЄС - країни Центральної Азії», на якій вперше на настільки високому рівні були обговорені позиції сторін по основних напрямах майбутнього документа. Ця зустріч поклала початок регулярному діалогу, що отримав неофіційну назву «Астанінський процес».

Міністерська чергова зустріч у форматі «Трійка ЄС - країни Центральної Азії» пройшла 10 квітня 2008 р. в Ашгабаде. [25]

ЄС є також одним з ключових учасників переговорів по вступу Казахстану до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Досягнутий на сьогоднішній день прогрес дозволяє розраховувати на швидке їх завершення. В той же час, головними невирішеними питаннями з ЄС по лінії СОТ на даний момент залишаються умови доступу в такі чутливі сектори як фінансові, телекомунікаційні і енергетичні послуги. [26]

Казахстан є найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером ЄС в Центральній Азії. У 2007 р. об'єм товарообігу РК з країнами ЄС склав 21,9 млрд. дол. США, у тому числі експорт - 6,7 млрд., імпорт - 15,2 млрд., збільшившись на 40% в порівнянні з 2005 р.

Підсумки 2007 років свідчать, що Астана продовжує залишатися найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером Європейського Союзу в Центральній Азії і Каспійському регіоні. Якщо в 2006 році об'єм товарообігу Казахстану з країнами ЄС складав 18,1 млрд. дол. (що перевищує сумарний торговий обіг всіх семи останніх держав ЦА і Кавказу), то за минулий рік він збільшився на 10,6%, склавши 21,9 млрд. (січень-жовтень). В даний час на долю ЄС доводиться порядку 33,8% зовнішньоторгового обігу. Валовий приплив іноземних інвестицій в РК за період з 1993 по 2007 рр. склав 51,2 млрд. дол. США.

Таблиця 2.10

Питома вага торговельних партнерів Казахстану у товарообігу країни у 2007 р. [27]

Імпорт	Експорт
Країна	Частка, %	Країна	Частка, %
Італія	11	Італія	16,2
Франція	5,7	Франція	8,2
Німеччина	3,8	Нідерланди	4,9
Великобританія	2,1	Великобританія	1,9
Іспанія	1,2	Іспанія	1,7
		Румунія	1,5

З табл. 2.10 ми бачимо, що за січень-жовтень 2007 років найбільша питома вага в загальному об'ємі товарообігу РК з країнами ЄС належить Італії (11%), Франції (5,7%), Німеччині (3,8%), Нідерландам (3,4%), Великобританії (2,1%), Іспанії (1,2%).

Країни ЄС займають значну долю в об'ємі казахстанського експорту (40,1%). Основними споживачами серед країн Євросоюзу є Італія (16,2%), Франція (8,2%), Нідерланди (4,9%), Великобританія (1,9%), Іспанія (1,7%) і Румунія (1,5%). У структурі казахстанського експорту в країни ЄС переважають нафта і нафтопродукти, неблагородні метали, сільськогосподарські, хімічні і мінеральні продукти.

Структура імпорту представлена товарами, що класифікуються як «інвестиційний імпорт» (машини, устаткування і механізми, електротехнічні прилади, транспорт, продукція хімічної галузі).

За роки співпраці країни ЄС інвестували в економіку Казахстану більше 51,2 млрд. дол. США, що складає порядку 36% накопиченого іноземного капіталу в економіці Казахстану. Основними інвесторами є Нідерланди, Великобританія, Італія і Франція.

Торговельно-економічні стосунки Євросоюзу з Казахстаном багато в чому визначаються взаємними інтересами в нафтогазовому секторі (міждержавний проект ЄС ІНОГЕЙТ), а також стратегічною важливістю транспортно-коммунікаційних доріг в Центральноазіатському регіоні, що зв'язує Європу і Азію (проект ТРАСЕКА).

20 червня 2006 р. в штаб-квартирі Європарламенту в Брюсселі вперше пройшов семінар високого рівня з Казахстану на тему «Стратегічне партнерство РК і ЄС у сфері енергетики» за участю Єврокомісара А. Пієбалгса, першого Віце-презідента Європарламенту А. Відал Квадраса, голови Комітету за енергетикою Дж. Чичестера, члена Поради іноземних інвесторів при Президентові РК - Керуючого директора АБН АМРО Фр. Кайлаарса і ін.

30 листопада 2006 р. в Астані в рамках «Бакинської ініціативи ЄС» пройшла II Міністерська конференція з енергетики «Євросоюз - країни Каспійського регіону / Чорного моря і сусідні з ними держави», за підсумками якої прийнятий пакет важливих документів: Дорожні карти по конкретних проектах, Концептуальна записка, Виводи. З казахстанського боку делегацію очолював Міністр Б. Ізмухамбетов, з європейською - Комісар А. Пієбалгс. Для підготовки даного заходу ЄК протягом 2006 р. в Брюсселі організувала три засідання 4-ех експертних Робочих груп по енергетиці, в кожну з яких входять повноважні представники 14 країн, в т.ч. і Казахстану (МЕМР, КЕГОК).

10-11 липня 2007 р. в Астані відбулася перша зустріч експертів РК (МЕМР, МЗС «Казмунайгаз», «КЕГОК», «Казагро») і ЄС (Гендіректорати ЄК по транспорту і енергетиці, зовнішнім зв'язкам і ЄК в РК) по питаннях реалізації Меморандуму по співпраці в області енергетики. Обговорювалися перспективи співпраці у сфері енергобезпеки, енергоефективності, тарифів ПЕК, питання транзиту енергоресурсів і альтернативні джерела енергії.

Як неодноразово наголошувалося під час цих заходів, для ЄС енергетична безпека є одним з головних чинників міжнародної стабільності. В зв'язку з цим Казахстан, будучи експортером енергетичних ресурсів, що динамічно розвивається, роль якого в перспективі буде стабільно зростати, усвідомлює свою відповідальність у сфері постачань вуглеводнів на світовий ринок. Астана виступає за консолідацію зусиль міжнародного співтовариства по забезпеченню стабільних і безпечних маршрутів експорту вуглеводневої сировини.

Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).

Республіка Казахстан приймає активну участь і в інтеграційних процесах за декілька напрямками. До них відносяться, перш за усе, СНД, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС).

Висновки до розділу ІІ

За останнє десятиріччя відбулися значні прогресивні зміни у політиці та економіці Республіки Казахстан. Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан у 1992-2005 рр. проходило в два етапи. Подальше реформування продовжується і по сей час. Основними чинниками економічного росту виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон'юнктурне зростання та системне зростання.

У країні спостерігається покращення рівня життя і основних макроекономічних показників. Казахстан стає рівноправним активним учасником міжнародних співвідношень і приймає участь у різноманітних міжнародних програмах. Країна притягує до себе увагу багатьох перспективних інвесторів з багатьох частин світу.

Казахстан має торгівельні відношення з багатьма країнами світу. Перш за все, це країни СНД та ЄС. Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

3.1 Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

Економічні проблеми, які виникли на сучасному етапі розвитку Республіки Казахстан, покликана вирішити програма Н. Назарбаєва «Казахстан-2030». На основі цієї центральної стратегії як перспективної моделі розвитку в 2003 р. визначена стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану до 2015 р. Як багатофакторна модель економічного росту ця стратегія базується на високотехнологічних і ефективних виробництвах, характерних для передового рівня розвитку національних продуктивних сил з адекватним ступенем розвитку виробничих відносин. [28]

Забезпечення макроекономічної стабільності й стійкості є стратегічним пріоритетом політики держави, тому що цей напрямок повинний створити надійний фундамент для розгортання інших пріоритетних напрямків індустріально-інноваційної стратегії. Даний пріоритет відбиває якість економічного росту країни, має стійкі показники, що характеризують стабільність і високі темпи розвитку економіки, соціальної сфери.

Іншим стратегічним пріоритетом виступає раціональне й продуктивне використання сировинних ресурсів, тому що Казахстан розташовує великими у світовому масштабі запасами нафти, газу, руд чорних і кольорових металів.

Ініціативна участь Казахстану в таких регіональних інтеграційних об'єднаннях, як СНД, ЕврАзЕс, ШОС, ЄЕП, викликане об'єктивною економічною доцільністю. Необхідно досягтися якісно нових успіхів у регіональній економіці й забезпечити повноправна участь у глобальній економіці. При цьому основна увага треба зосередити на ринках Росії, Китаю, Центральної Азії, Каспійського й Чорноморського регіонів.

Необхідно також підвищити ефективність добувного сектору країни, бо вона має намір і далі проводити ефективну енергійну політику.

Важливим пріоритетом стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану виступає створення інфраструктури, привабливої в першу чергу для несировинних галузей економіки. Наявність сучасної виробничої й соціальної інфраструктури в країні - необхідний фактор прискореного і якісного розвитку економіки.

Казахстану потрібно розвивати сучасну інфраструктуру країни відповідно нової ролі країни у регіональній та глобальній економіці. Треба бачити перспективи розвитку стратегічної інфраструктури та вагомо підвищити якість управління в цій сфері, бо вона не є достатньо високою. [29]

Країна має потребу у сучасній освіті і професійній перепідготовці кадрів, формуванні основ «розумної економіки», використанні нових технологій, ідей, заходів, розвитку інноваційної економіки.

У Казахстані недостатньо розвинена адресна соціальна підтримка і розвиток соціальної сфери на ринкових принципах, тому програма «Казахстан-2030» передбачає заходи щодо вирішення цієї проблеми.

Необхідно також модернізувати політичну систему у зв'язку з проведенням різноманітних демократичних реформ. Модернізація передбачає збереження президентської форми правління, поетапність реформ, збалансованість прийнятих розв'язків, загальнонаціональний діалог і консолідація основних політичних сил. Також передбачається вирішення адміністративних проблем економіки за допомогою адміністративної реформи з урахуванням міжнародної практики.

Стратегічним пріоритетом конкурентоспроможності і його критерієм обране входження Казахстану в число 50 найбільш конкурентоспроможних країн миру. [30] Цей базовий критерій відбиває як кількісні, так і якісні ознаки конкурентоспроможності економіки країни. Критеріями пріоритету макроекономічної стабільності республіки, як відзначалося, є якісні параметри й темпи росту ВВП. Пріоритет раціонального використання наявних сировинних ресурсів доцільно оцінювати за критерієм частки продукції з високою доданою вартістю у ВВП.

Глобальна криза ліквідності, джерела якого йдуть ще до проблем на ринку нерухомості в США, змусив похитнутися фінансові ринки багатьох країн, що розвиваються, але такого різкого економічного спаду, як у Казахстані, не очікував ніхто. ПРОТЯГОМ останніх років економічний ріст у країні становив більш 10%, а цього року , по оцінкам експертів, він уже не перевищить 5%. В країні спостерігається ріст інфляції, тому керівництво країни прийняло рішення вирішити цю проблему завдяки розвитку конкуренції, розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації тарифів природних монополій. [31]

Таким чином, під час кризи основними характерними рисами розвитку економіки Казахстану стали:

1. Низький рівень продуктивності й оплати праці в аграрному секторі, знецінювання продукції сільського господарства й споживчого сектору, витиснення в ринковій торгівлі більш дешевих вітчизняних товарів більш дорогими імпортними.

2. Спостерігається падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору в період кризи. Розширене відтворення здійснюється значною мірою за рахунок зовнішніх джерел, під контролем закордонних ТНК.

3. Частка енергосировинного сектору у ВВП різко зросла на 43%. Головними причинами росту є багаторазове підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти й значне збільшення їх експорту.

4. Лідируюче місце у вартісній структурі економіки Казахстану зайняв сектор інфраструктури, що погіршує ситуацію у виробничих секторах.

5. Ще одна проблема економіки Казахстану - швидкий відтік капіталу із країни, який у підсумку привів до банківської кризи.

Далі проведемо аналіз найбільш важливих для економіки країни показників.

Щодо міжнародної інвестиційної позиції Казахстану, то в порівнянні з 2007 р. вона трохи погіршилася (-39060,5 млн. доларів). Також спостерігається скорочення інвестиційних активів - з 96128,4 млн. доларів у 2007 р. до 94975,4 млн. доларів у 2008р. Зобов'язання Казахстану відповідно збільшилися у 2008 р. (до 134035,9 млн. доларів) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Міжнародні інвестиційні позиції Казахстану (млн. доларів) [32]

	2007	2008
Активи	96128,4	94975,4
Прямі зарубіжні інвестиції	4824,6	5841,6
Портфельні інвестиції	30158,7	31562,9
Фінансові деривативи	1159,7	1346,7
Інші інвестиції	38032,3	36352,2
Зобов'язання	132491,8	134035,9
Прямі інвестиції в економіку Казахстану	55124,4	58284,2
Портфельні інвестиції	9612,9	6911,1
Фінансові деривативи	824,1	917,7
Інші інвестиції	66930,4	67922,9
Міжнародна інвестиційна позиція	-36363,4	-39060,5

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за 2008 рік склало близько 7,0 млрд. дол. проти дефіциту в 8,2 млрд. дол. у 2007 році. При скороченні на 4% дефіциту рахунку поточних операцій з країнами СНД, активне сальдо по операціях з останніми країнами перевищило 14,5 млрд. дол., змінивши негативний дисбаланс в 317 млн. дол. за підсумками 2007 року.

Доходи резидентів від поточних операцій збільшилися відносно базового періоду на 43,9% або на 24,7 млрд. дол., у тому числі 23,7 млрд. дол. склав приріст товарного експорту. Поточні виплати виросли на 14,7% (на 9,5 млрд. дол.). У звітному періоді при збереженні високих темпів зростання доходів нерезидентів по притягнених трудових і інвестиційних ресурсах (на 36,4% порівняно з базовим періодом) спостерігалося зниження темпів зростання товарного імпорту і скорочення витрат на міжнародні послуги і трансфертні виплати. Імпорт товарів, що склався за підсумками 2008 року, в 38,5 млрд. дол. був на 15,8% вище, ніж в базовому періоді, тоді як товарний імпорт за 2007 рік порівняно з 2006 роком збільшився на 37,9%. Імпорт послуг скоротився на 5,4% відносно базового періоду в зіставленні із зростанням на 32,7% у 2007 році. Аналогічні відносні показники трансфертних виплат склали відповідно 31,8% і 45,1% (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок балансу поточного рахунку Казахстану (млн. доларів) [33]

	2005	2006	2007	2008
Поточні надходження	32019,4	43915,6	56273,5	81004,8
Експорт товарів	28300,6	38762,1	48351,1	71970,8
Експорт нефакторних послуг	2228,4	2818,7	3555,0	4383,0
Доходи, отримані від нерезидентів	680,3	1430,5	3463,6	3546,9
Трансфертні надходження	810,0	904,2	903,8	1104,2
Поточні виплати	33075,2	45914,1	64499,9	74026,7
Імпорт товарів	17978,8	24120,4	33260,2	38452,0
Імпорт не факторних послуг	7495,7	8760,4	11626,8	10998,7
Доходи, виплачені нерезидентам	6377,2	10922,0	16549,6	22487,3
Трансфертні виплати	1223,5	2111,4	3063,3	2088,7
Сальдо поточного рахунку	-1055,8	-1998,6	-8226,4	6978,1

В умовах обмеженого доступу на світові фінансові ринки чистий приплив ресурсів по операціях фінансового рахунку (без врахування операцій, пов'язаних із зміною резервних активів) склав за підсумками 2008 року 1,3 млрд. дол. порівняно з чистим вступом в 8,4 млрд. дол. в базовому періоді. При цьому нетто-приток фінансових ресурсів за підсумками року був забезпечений в основному операціями другого півріччя 2008 років, тоді як в першому півріччі чистий відтік ресурсів складав 1,6 млрд. (чистий приток2,9 млрд. дол. в другому півріччі).

Іноземні активи резидентів (включаючи міжнародні резерви) виросли за звітний період на 18,5 млрд. дол., що на 11,2% вище за показник приросту базового періоду. Зовнішні зобов'язання резидентів збільшилися на 17,5 млрд. дол., що в 1,6 разу менше аналогічного показника базового періоду (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Розрахунок балансу поточного фінансового рахунку Казахстану [33]

	2005	2006	2007	2008
Резервні активи НБК	1943,8	-11074,6	3028,7	-2171,4
Інші іноземні активи резидентів	-94441,3	-16916,2	-19625,2	-16284,7
Прямі зарубіжні інвестиції	145,9	384,7	-3151,3	-3811,9
Іноземні портфельні інвестиції та деривативи	-5276,8	-9268,3	-4715,2	-7576,8
Інші іноземні активи	-4310,4	-8032,6	-11758,7	-4896,0
Зовнішні зобов'язання резидентів	10339,3	33085,1	28029,1	17545,5
Прямі іноземні інвестиції у Казахстані	1971,2	6278,2	11126,2	14543,4
Портфельні інвестиції нерезидентів і деривативи	1211,5	4699,2	-234,5	-1741,3
Інші зовнішні зобов'язання	7156,7

Подобные документы

• Характеристика Казахстану

  Політико-географічна характеристика Казахстану. Особливості природного середовища, історичного та економічного розвитку. Географічне положення країни, населення, господарство та промисловість, трудові ресурси. Зовнішньоекономічні зв'язки Казахстану.
  
  презентация [2,9 M], добавлен 01.12.2015
  

• Алма-Ата - столиця Казахстану

  Характеристика географічного положення (центр Євразійського континенту), кліматичних умов (різко-континентальний, різка зміна температур), екологічної ситуації, історії розвитку культурного, виробничого і фінансового центру Казахстану - Алма-Ати.
  
  реферат [33,0 K], добавлен 14.06.2010
  

• Економіка Івано-Франківської області

  Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013
  

• Економіка Франції

  Географічне положення, характеристика природно-ресурсного потенціалу, політичний устрій і населення Франції, специфіка ділової етики. Внутрішня і зовнішньоекономічна політика. Особливості стану, перспективи економічного співробітництва Франції та України.
  
  курсовая работа [53,6 K], добавлен 02.01.2011
  

• Країни Центральної Азії: Казахстан та Узбекистан

  Територія та географічне положення Республіки Узбекистан, її історичний розвиток, населення та особливості культури. Провідні галузі господарства. Природа, клімат та корисні копалини Казахстану. Історичний розвиток країни, стан культури та економіки.
  
  реферат [62,8 K], добавлен 12.01.2011
  

• Країни Азії

  Головні економіко-географічні особливості, природні ресурси та характеристика населення, промисловість, сільське господарство, транспорт, господарський профіль та зовнішньо-економічні зв’язки Росії, Казахстану, Японії, Китаю, Туреччини та Індії.
  
  шпаргалка [25,3 K], добавлен 04.02.2009
  

• Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

  Прикордонний регіон як об’єкт суспільно-географічного дослідження. Класифікація зовнішньоекономічних зв’язків. Проблеми і перспективи участі прикордонних регіонів у зовнішньоекономічні діяльності України. Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі.
  
  дипломная работа [415,8 K], добавлен 19.04.2011
  

• Мальдіви: географічне положення, історія, економіка

  Мальдіви - невеликі тропічні острови, що омиваються водами Індійського океану. Політична система та державна мова. Населення Мальдівських островів: вікова структура, народжуваність, смертність, рівень грамотності. Історія архіпелагу, стан економіки.
  
  реферат [312,8 K], добавлен 27.12.2010
  

• Соціально-економічний розвиток Італії

  Вивчення географічного положення, клімату, рельєфу та населення Італії. Характеристика господарського комплексу, основних галузей промисловості, розвитку сільського господарства. Специфіка транспортної системи країни. Опис зовнішньоекономічних відносин.
  
  реферат [26,2 K], добавлен 23.12.2015
  

• Географічне положення

  Поняття географічного положення. Відмінність у термінах "географічне положення" і "місцеположення". Інструкційна картка вивчення суспільно-географічного положення об’єкту (на прикладі країни). Методологічне значення економіко-географічного положення.
  
  реферат [30,8 K], добавлен 25.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам