Економіка Івано-Франківської області

Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2013
Размер файла 63,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області

1.1 Адміністративний поділ області

1.2 Особливості географічного положення області

1.3 Економічна оцінка природних умов та корисних копалин

РОЗДІЛ 2. Аналіз демографічної ситуаціі та характеристика трудових ресурсів Івано-Франківськой області

РОЗДІЛ 3. Дослідження місця Івано-Франківської області у хозяйственному комплексі України

3.1 Загальна характеристика економіки області

3.2 Огляд основних напрямків розвитку промисловості області

3.3 Дослідження рівня розвитку агропромислового комплексу

3.4 Туризм

3.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиційна політика

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Тема роботи «Економіка Івано-Франківської області» є актуальною, адже процеси, що відбуваються в області мають вплив як на економіку області, так і на економіку країни в цілому.

Мета роботи полягала у розгляненні географічного положення Івано-Франківської області, економічного потенціалу, адміністративної структури, наявності корисних копалин, а також впливу ресурсів на економічний розвиток; оцінці демографічної ситуації та чинників, що впливають на неї та ії впливу на формування трудових ресурсів. Також треба було розглянути основні види промислової діяльності, підприємства, що формують економіку Івано-Франківської області, продукцію, що вони її виробляють, значення цієї продукції для області та країни в цілому. З усього цього треба було зробити висновок щодо місця Івано-Франківської області в економіці країни.

РОЗДІЛ 1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області

1.1 Адміністративний поділ області

івано франківськ економіка географія

За адміністративним поділом в Івано-Франківській області є 14 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Усього в області налічується 804 населених пунктів. У тому числі: міського типу -- 39, з яких 15 міст і 24 селища міського типу -- і сільського типу -- 765. Обласний центр -- місто Івано-Франківськ.

Райони:

· Богородчанський

· Верховинський

· Галицький

· Городенківський

· Долинський

· Калуський

· Коломийський

· Косівський

· Надвірнянський

· Рогатинський

· Рожнятівський

· Снятинський

· Тисменицький

· Тлумацький

Міста обласного значення:

· Болехів

· Івано-Франківськ

· Калуш

· Коломия

· Яремче

1.2 Особливості географічного положення області

Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України.

Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон протяжністю 50 км з Марамуреським повітом Республіки Румунія.

Площа області становить 13,9 тис. кмІ, що становить 2,4 % площі території України, й займає 22 місце серед інших областей держави.

Територія області розташована на стику двох великих природно-географічних підрозділів Східноєвропейської рівнини та Карпат. Завдяки цьому область має різноманітний рельєф і поділяється на райони, які відмінні між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря і, відповідно, рослинним покровом та тваринним світом. Незважаючи на невелику територію, область за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні.

Висота рельєфу зростає з північного сходу на південний захід з різницею висот від 230 до 2061 м над рівнем моря. За характером рельєфу область ділиться на три частини: рівнинну, передгірську (Передкарпаття) і гірську (Карпати).

Рівнинна частина знаходиться на північному сході Івано-Франківської області і прилягає до Дністра. В її склад входить територія Опілля, яке розташоване на півночі області обабіч Дністра, та Покуття, яке розташоване в межиріччі Прута і Дністра та прилягає до Чернівецької області. За ландшафтом переважає лісостеп. Тут знаходиться обласний центр -- місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря).

Передкарпаття є рівнинно-передгірською провінцією Українських Карпат. Передгірську (середнє передгір'я) частину складають горбисті передгір'я висотою 400-600 м. Передкарпаття відрізняється від прилягаючого з північного сходу лісостепу підвищеною кількістю опадів, прохолоднішим кліматом і відповідно більшою зволоженістю. Тут формуються лісолучні ландшафти. На північному заході і південному сході у межах Передкарпаття вклинюються райони з лісо-лучно-степовими ландшафтами. Для Передкарпаття характерними є безстічні умови рельєфу, що обумовлюють поверхневе перезволоження.

Гірська частина області зайнята Східними Карпатами. Поперечними і поздовжніми долинами гори розділені на гірські масиви і пасма: Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, Чорногора, Гринява, Чивчини.

В Чорногірському хребті підноситься найвища гора України -- Говерла (2061 м). Після Говерли найбільші гірські вершини, які повністю розташовані в Івано-Франківській області: Піп Іван (2028 м), Ребра (2001 м), Сивуля (1836 м).

1.3 Економічна оцінка природних умов та корисних копалин

В Івано-франківській області розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин, які можна віднести до таких груп:

· паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);

o Карпатської нафтогазоносної провінції

§ Богородчанське газове родовище

§ Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище

§ Долинське нафтове родовище

§ Космацьке газоконденсатне родовище

§ Микуличенське нафтове родовище

· хімічні (кам'яна, калійна і магнієва солі, сірка, фосфорити):

o Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей в Калусько-Голинському родовищі калійних солей.

o Родовища кухонної солі в Болехові та Долині

o Верхньострутинське родовища кам'яної солі (в селі Верхній Струтин Рожнятівського району) (сировина для виробництва хлору та каустичної соди «Карпатнафтохім»)

· будівельні матеріали (гіпс, мергелі, пісковики, піски, глини);

o Липовецьке родовище вапняків

o Межигірсько-Дубовецьке родовище мергелів

· бальнеологічні (озокерит, мінеральні води).

На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазоносної провінції. Розвідані запаси нафти становлять 16,8 відс. від загальноукраїнських, газу -- 11,3 відсотка.

Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.

Водні ресурси.

На території області протікають 8160 річок загальною довжиною 1554 км. 35% річок - гірські, вони придатні для розвитку водних видів спорту. Тут формуються основні витоки річок Дністра і Лозини. Найбільша річка - Дністер, довжина якої в межах області рівна 190 км. Другою за величиною річкою, що протікає по території області, є Лозина - ліва притока Дунаю. Річки області мають значні гідроенергетичні ресурси (514 тис. кВт), що складає 10% від загальноукраїнських.

Українські Карпати - найбільш багатий мінеральними водами регіон держави. Тут налічується більше 800 джерел мінеральних вод всіх типів.

Клімат.

Клімат області помірно-континентальний. Зима м'яка з середньою температурою січня ?5 °C, літо тепле з середньою температурою липня + 18° С. У Карпатах клімат суворіший і змінюється з наростанням висоти. Середні температури тут на 3-5°С нижчі, ніж у передгірській зоні.

Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. Температура повітря найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18-20°, у високогірному ярусі +8-10°, найхолоднішого (січень) ?3-9°. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову становить 100-110 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 610 до 1000 мм, що пояснюється наявністю гір. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів на рік).

Флора та фауна.

Рослинний світ області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України, з них -- 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними.

Івано-Франківська область -- одна з найбагатших лісами в Україні. Лісистість території становить більше 40 % ( при середньоукраїнській близько 14%). У рівнинній частині переважають листяні, в передгірській -- хвойні ліси. Серед хвойних порід переважає ялина, яку місцеве населення поетично іменує смерекою. На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).

Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. Хребетні представлені 435 видами, ссавці -- 74 видами, птахи -- 280 видами. Ліси населяють цінні мисливські види тварин -- ведмідь бурий, олень благородний, сарна європейська, свиня дика, куниця лісова, лисиця руда, заєць сірий, білка лісова.

Земельні ресурси.

Станом на 01.01.06 р, із загальної площі земельного фонду 1392,7 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 633,4 тис. га, лісові площі 636,4 тис. га, забудовані землі -- 60,49 тис. га, під водою ?23,5 тис. га, відкриті заболочені землі -- 2,6 тис. га та інші землі -- 22,0 тис. га.

Область відноситься до регіонів з низькою землезабезпеченістю. У середньому на одного мешканця припадає 1,0 га, у тому числі, 0,45 га сільськогосподарських угідь, із них 0,027 га ріллі (в Україні відповідно 1,25; 0,89; та 0,68 га).

Можливості розширення сільськогосподарських угідь і найпродуктивнішої їхньої частини -- ріллі в області вичерпані. У зв'язку із будівництвом житла та інфраструктури, площа сільськогосподарських угідь постійно зменшується. За останні 10 років площа забудованих земель збільшилась на 6,4 тис. га.

РОЗДІЛ 2. Аналіз демографічної ситуаціі та характеристика трудових ресурсів Івано-Франківськой області

Загальна кількість наявного населення у Івано-Франківській області , за уточненими даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1 млн. 409,8 тис.осіб.

Міське населення області склало 593 тис.осіб, або 42,1% , сільське - 816,8 тис.осіб, або 57,9%.

За результатами Всеукраїнського перепису населення, в області чоловіків - 665,2 тис.осіб, або 47,2% , жінок - 744,6 тис.осіб, або 52,8% .

У 15 містах області, в тому числі 5 - обласного значення, проживає 390,1 тис. осіб, або 66 % міського населення.

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року склала 1 млн. 406 тис.осіб, в тому числі чоловіки - 663,3 тис. осіб, або 47,2%, жінки - 742,9 тис. осіб, або 52,8% , міське населення - 586 тис. осіб, або 41,7% , сільське - 820 тис. осіб, або 58,3%.

Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується наступним чином: зниження народжуваності в області за останні роки призвело до зменшення частки дітей у загальній кількості населення з 25,7% у 1989 році до 21,7%. Поряд з тим, підвищилась частка осіб працездатного віку на 1,8 % і у віці, старшому за працездатний (2,2%), що свідчить про зростаюче старіння населення та ускладнює демографічну ситуацію.

Івано-Франківська область - одна з найменше урбанізованих областей України. У загальній схемі розселення населення Івано-Франківської області виділяється найбільш густонаселений ареал - райони Придністров'я і рівнинної частини Покуття (межиріччя Лозини і Дністра). Особливістю системи розселення області є те, що майже всі крупні населені пункти області розташовуються в гирлах гірських річкових долин біля виходу їх на рівнину.

Івано-Франківськ - головне місто області - різко домінує в ієрархії міських поселень. Окрім нього в області немає жодного міста стотисячника і лише два 50-тисячника - Коломия та Калуш. Серед решти міст виділяються ті, що виросли на нафтопромислах Долина і Надвірна, а також курортно-туристичний центр Яремча. Решта міст - дрібні центри, що спеціалізуються на переробці місцевої сільськогосподарської сировини і обслуговуванні невеликих за площею, але густонаселених сільських територій.

На території Івано-Франківської області проживає більше 80 національностей і народностей. Корінною національністю в області є українці - їх частка в загальній чисельності населення у всіх адміністративно-територіальних одиницях області, окрім м. Івано-Франківська і м. Коломия перевищує 95%. Друга за чисельністю національність - росіяни, їх в області близько 4% від загальної чисельності населення області. Основна зона їх мешкання - це міська місцевість. Росіяни проживають головним чином у м. Івано-Франківськ, м. Коломия і м. Калуш. У решті районів області частка росіян в загальній чисельності населення не перевищує 3%. Серед інших національностей області виділяються білоруси і поляки.

Впродовж січня-жовтня 2012 року на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості перебувало 9476 осіб, в т.ч. статус безробітного мали 6058 осіб.

Станом на 01.11.2012 року на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості перебувало 2779 безробітних, рівень зареєстрованого безробіття в місті склав 1,74% проти 1,45% на відповідну дату минулого року.

Серед безробітних 64,4% становили жінки, 68,8% - особи, які займали посади службовців, 25,7% - працювали за робітничими професіями, 52,9% - молодь у віці до 35 років.

Протягом січня-жовтня 2012 року за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 5581 особу.

Ефективним механізмом реалізації соціального партнерства між службою зайнятості та роботодавцями є надання дотацій за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Впродовж січня-жовтня 2012 року шляхом надання дотацій роботодавцям працевлаштовано 305 безробітних, в т.ч. за рахунок надання дотації роботодавцям з державного бюджету для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту першим робочим місцем, працевлаштовано 29 випускників навчальних закладів.

Для підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці та забезпечення роботодавців кваліфікованою робочою силою Івано-Франківським міським центром зайнятості проводилась професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних. В січні-жовтні 2012 року до професійного навчання було залучено 1142 особи, працевлаштовано після закінчення навчання 660 осіб.

Одним із шляхів вирішення питань працевлаштування є залучення безробітних до самозайнятості. Так, для зайняття підприємницькою діяльністю в січні-жовтні 2012 року 65 осіб отримали одноразово виплату допомоги по безробіттю.

З метою часткового вирішення питань зайнятості громадян державною службою зайнятості разом з місцевими органами влади продовжується активна робота щодо залучення незайнятих громадян до участі в оплачуваних громадських роботах. Протягом звітного періоду залучено до громадських робіт 346 безробітних.

Згідно даних, які надійшли до міського центру зайнятості протягом січня-жовтня 2012 року передбачалось вивільнити з підприємств, установ і організацій в зв'язку з скороченням чисельності, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств 4807 осіб, фактично вивільнено 798 осіб (16,6 %).

РОЗДІЛ 3. Дослідження місця Івано-Франківської області у хозяйственному комплексі України

3.1 Загальна характеристика економіки області

Економіка Івано-франківської області -- це могутній паливно-енергетичний комплекс, харчова і деревообробна промисловість, туризм.

На території області розташовані такі гіганти, як нафтопереробний завод «Нафтохімік Прикарпаття» (20% всієї промислової продукції області), Долинський газопереробний завод, магістральні газопроводи «Прикарпаттятрансгаз». Підприємства «Доліннефтегаз» і «Надвірнанефтегаз» в двох районах області займаються нафтовою і газовою здобиччю. Але особливе положення займає Бурштинська ТЕС, яка значною мірою визначає експортний потенціал України в електроенергетичній галузі.

Серед країн-партнерів в зовнішньоторговельних операціях ведучими залишаються Угорщина, Польща, Німеччина, Росія.

З області експортується: продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості, мінеральні продукти, деревина і вироби з неї, пластмаса. Імпортуються в область переважно мінеральні продукти, текстиль і текстильні вироби, машини, устаткування і механізми, оснащення, продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості.

Домінуючу позицію в зовнішньоторговельних операціях за обсягами займають р. Калуш, м. Івано-Франківськ, Тисменницький і Надвірнянській райони.

Провідні галузі промисловості - нафтова, газова, хімічна, машинобудівна, лісова і деревообробна. Виробництво електроенергії -- Бурштинська ДРЕС (селище Бурштин). Здобич і переробка нафти ведуться в Долині, Надвірній, Битковому, газу -- в Надвірній, Долині, Богородчанах. На території області бере початок газопровід «Братерство» (Долина). Хімічна промисловість представлена Калуськім хіміко-металургійним комбінатом (мінеральні добрива та інша продукція), лісохімічним (Вигода) заводом. Найважливіші підприємства машинобудування і металообробної промисловості: приладобудівний, локомотіворемонтний, авторемонтний заводи (Івано-Франківськ), завод з.-х. машин (Коломия).

Деревообробна промисловість розвинена в Коломиї, Вигоді, Брошнев-облозі, Надвірній, Верховині, Солотвині; меблева -- в Івано-Франківську, Болехові, Отині, паперова -- в Коломиї. Серед галузей харчової промисловості головне місце займає цукрова (Городенка, Бовшевській завод) і спиртна (Івано-Франківськ, Снятин, Підгайчики). Є тютюново-ферментаційний завод (Заболотов), пивоварні (Івано-Франківськ, Коломия, Калуш), масло-сироробні (Коломия, Галич, Городенка та ін.) заводи, м'ясокомбінати (Івано-Франківськ, Коломия) та ін. підприємства.

У легкій промисловості виділяються шкіряно-взуттєвий комбінат (Івано-Франківськ), шкіряні заводи (Івано-Франківськ, Болехів), взуттєва, гардинова, ткацька, швейна, щіткова (Коломия), трикотажна, швейна, художніх виробів (Івано-Франківськ), хутряна (Тисмениця) фабрики; розвинено виробництво килимів (Косов, Кути, Коломия). Виробництво будматеріалів -- залізобетонних виробів, цеглини, цементу (Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Болехів, Коломия, Ямниця). Широко поширені художні промисли: різьблення по дереву, інкрустація, ткання, вишивка, виготовлення килимів, кераміка (Косов, Коломия, Верховина та ін.).

Структура господарства області - індустріально-аграрна. Загалом, на території Івано-Франківської області сформувались такі природно-територіальні комплекси:

· промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський)

· промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Битківський, Рожнятівський, Пасічнянський) з наявністю понад 2000 нафтогазовидобувних свердловин, наземних і підземних трубопроводів;

· аграрно-промислові (Рогатинський, Снятинський, Галицький, Тлумацький, Городенківський), особливістю яких є переважання сільськогосподарського виробництва;

· лісогосподарські (Верховинський, Надвірнянський, Яремчанський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський)

3.2 Огляд основних напрямків розвитку промисловості області

Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3 відсотка площі України та проживає майже 3 відсотки населення України виробляється лише 1,6-2 відсотка промислової продукції. У промисловості переважає недержавний сектор, частка якого у загальному обсязі виробництва більше 96 відсотка. Промисловість області входить до складу Карпатського економічного району. У загальнодержавному виробництві області належать провідні місця з випуску калійних мінеральних добрив - 58,9%, соди каустичної - 39,6%, деревностружкових плит - 30,8%, деревноволокнистих плит - 46,6%, цементу - 9,2%, шиферу - 42,1%, азбестоцементних труб і муфт - 56,3%, промислових лічильників газу - 90%.

Протягом останніх років намітилася стійка тенденція зростання обсягів виробництва промислової продукції в хімічній та нафтохімічній промисловості, що зумовлено, насамперед, оптимальним завантаженням потужностей нафтохімічного комплексу ЗАТ “Лукор”, де суттєво зросли обсяги випуску поліетилену, етилену, пропілену, бензолу та іншої продукції. На ВАТ “Оріана”, яке є одним із співзасновників ЗАТ "Лукор", завершується процес реструктуризації. У 2000-2001 рр. на базі його майна за участю інвесторів-співзасновників створено 7 господарських товариств.

Нафтогазовий та нафтопереробний комплекс також займає одне із важливих місць серед галузей господарства області. Питома вага продукції, виробленої його підприємствами, складає майже третину загальнообласного обсягу. В області склався завершений виробничий цикл: буріння свердловин, видобуток і переробка нафти та газу, їх транспортування та постачання.

Нарощування ресурсної бази є головною передумовою стабільного функціонування галузі.

Нафтогазовидобувним управлінням “Надвірнанафтогаз” відкрито Микуличинське та Південно-Пнівське нафтові родовища. Чотири нових площі для пошуково-розвідувальних робіт підготовлені в нафтогазовидобувному управлінні “Долинанафтогаз”.

В галузі нафтогазовидобутку успішно зарекомендували себе нові форми господарювання. Спільне українсько-канадське підприємство “Дельта”, ТОВ “Рожнятівнафта”, ТОВ “Богородчанинафтогаз” мають чималий досвід пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та промислово-дослідну експлуатацію виявлених покладів вуглеводнів.

Розв'язання існуючих проблем нафтогазового комплексу, перспективи його розвитку пов'язані з впровадженням наукових розробок Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу та Центральної науково-дослідної лабораторії ВАТ “Укрнафта”.

Одним із найпотужніших підприємств області (питома вага у загальному обсязі виробництва складає 18 %) є ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, яке має значний виробничий потенціал з переробки нафти та виробництва нафтопродуктів. В даний час ним виробляється біля 30 видів продукції.

Електроенергетика, як одна із важливих складових промислового комплексу області, забезпечує близько 30% обсягу реалізованої промислової продукції. На теренах Івано-Франківщини щорічно генерується близько 5% загальнодержавного обсягу електроенергії. По співвідношенню між виробленою і спожитою електроенергією область займає статус «донора» - виробництво перевищує споживання.

Електроенергетичний потенціал області утворює Бурштинська теплова електростанція (одна з найпотужніших в Україні), частка якої в промисловому виробнитві області складає майже 15 відсотків. Тут встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт. Основне технологічне паливо - вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне - природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пило-газо-мазутними пальниками. Бурштинська ТЕС та Калуська ТЕЦ є ключовими учасниками Бурштинського енергоострова, який забезпечує експорт електроенергії до країн-членів ЄС. Розвиток генеруючого потенціалу “Бурштинського острова” можливий за рахунок модернізації Бурштинської ТЕС.

Електроенергетика належить до однієї з найважливіших галузей промисловості області, а виробництво електроенергії є базою для розвитку економіки регіону. Саме завдяки цій галузі у значній мірі забезпечується стабільність економіки, формується її конкурентоспроможність на ринку.

Пріоритетною в області є деревообробна промисловість, яка займає одне з провідних місць на загальнодержавному рівні.

Ця галузь однією з перших досягла стабілізації і протягом трьох останніх років нарощує обсяги товарної продукції. Характерним для неї є переорієнтація виробництва і зміна номенклатури виробів. Нарощування їх випуску відбувається переважно на підприємствах лісопилення, виробництва будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі, фанери, паперу та картону, меблевої промисловості.

Суттєвий внесок у збільшення обсягів виробництва в галузі щорічно здійснюється СП “Інтерплит”, створеним на базі частки майна ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”.

У 2001 році створено лісопромислову корпорацію “Галичина-ліс”, що об'єднала 9 підприємств галузі, якими завдяки успішно реалізованим інвестиційним проектам активно розвивається лісозаготівельне та деревообробне виробництво.

Ужиті на державному та регіональному рівнях заходи забезпечили стабільну роботу машинобудівних підприємств, що визначають потенціал у цій галузі: ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод", ВАТ "Промприлад", ВАТ "Будмаш", а також створили передумови для проведення реструктуризації та подальшої приватизації відкритих акціонерних товариств “Родон”, “Коломиясільмаш”, “Пресмаш”.

На цих підприємствах поряд із збільшенням обсягів виробництва спостерігається висока сприйнятливість до інновацій, розширюється асортимент продукції. Зокрема, ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод" освоєно нові типорозміри клинових засувок із нержавіючої сталі для атомних електростанцій, на ВАТ "Промприлад" - нові види промислових лічильників газу середнього класу, коректорів по температурі і тиску, замірних дільниць та інших приладів. Завершується створення спільного підприємства з випуску інтегральних мікросхем, засновниками якого виступають ВАТ “Родон” та АТ “Ангстрем” (Росія) .

ВАТ Івано-Франківськцемент - одне з провідних українських підприємств будівельної галузі. Контролює майже 45 % українського ринку шиферу і 5 % -- цементу.

Більш як 140 підприємств області належать до легкої промисловості. Ця галузь володіє великими потенційними можливостями виробництва одягу із натурального хутра, шкіртоварів для взуттєвої і шкіргалантерейної промисловості, тафтингового покриття, бавовняної пряжі, верхнього та легкого одягу, спецодягу, верхнього трикотажу, гардинного полотна.

Зокрема, понад чотири століття відоме хутрове виробництво у Тисмениці, що знаходиться поруч з обласним центром. Сьогодні ВАТ “Хутрофірма “Тисмениця” - це вертикальна замкнута структура, що забезпечує вичинку та фарбування шкурок кролика, норки, нутрії, каракулю, лисиці, песця, ондатри, овчини та пошиття з них чоловічих, жіночих і дитячих головних уборів, пальт, півпальт, жакетів та виробів з хутровою підкладкою. Володіючи власними можливостями сучасного дизайну, підприємство удостоєне вагомих міжнародних призів, щорічно отримує медалі та дипломи за кращі моделі, є постійним учасником Франкфуртського міжнародного ярмарку.

У 1989 році хутрофірмою "Тисмениця" і нідерландсько-німецькою асоціацією засноване спільне українсько-нідерландське підприємство “Тикаферлюкс”, яке також займається вичинкою всіх видів шкурок та пошиттям елітних виробів із хутра. Зимовий одяг з торговою маркою "Тикаферлюкс" відповідає найсучаснішим вимогам світової моди щодо якості, різноманітності та дизайну. В колекціях підприємства - жіночі пальта і півпальта з норки, ондатри, нутрії, лисиці, каракулю і фредки, а також жіночі та чоловічі головні убори з цих та інших видів хутра.

Загалом, частка Івано-Франківщини в обсягах реалізованої продукції легкої промисловості України становить близько 5%. Серед областей Західного регіону по даному показнику область посідає одне із провідних місць.

Внесок підприємств галузі в загальний доробок промисловості області складає: 3% обсягів реалізованої продукції, 6% -- зайнятих працівників, близько 1% -- обсягу капітальних вкладень та вартості основних фондів.

Починаючи з 2003 року на підприємствах легкої промисловості спостерігалася позитивна динаміка виробництва, внаслідок чого випуск продукції у 2007 році проти попереднього року збільшився на 17,1%, а проти 2000 року -- на 66,2%. Проте у 2008 році у порівнянні з 2007 року відбувся спад на 12,2%.

Проте для досягнення достатнього рівня конкурентоспроможності продукції за якістю та ціною необхідні оновлення та заміна основних засобів, машин та обладнання на більш високопродуктивні. Ступінь зносу у легкій промисловості становить 36 відсотків (в цілому по промисловості основні засоби спрацьовані на 61%).

Інноваційною діяльністю у 2008 році займалося 24% загальної кількості промислових підприємств галузі. В останні роки зростають обсяги інноваційних витрат, 96,5% яких спрямовувалися в придбання машин, обладнання, програмного забезпечення.

Результатом впровадження інноваційних заходів стало надходження на ринок інноваційної продукції, частка якої в загальному обсязі реалізованої продукції підприємств легкої промисловості склала у 2008 році 4,4%. Серед промислових підприємств за обсягами освоєного капіталу підприємства легкої промисловості посідають третє місце, поступаючись підприємствам хімічної та нафтохімічної промисловості, а також оброблення деревини та виробів з деревини (крім меблів). В загальнообласному обсязі іноземних інвестицій частка підприємств галузі становить 6 відсотків і у порівнянні з попередніми роками має тенденцію до зниження.

Проблемою галузі є запровадження схеми роботи підприємств на давальницькій сировині, яка не сприяє зміцненню їх фінансового становища, тому що створений прибуток не залишається на підприємстві, вітчизняний ринок не наповнюється товарами легкої промисловості.

Підприємства галузі працюють нерентабельно, майже кожне п'яте підприємство -- збиткове. Виробничі потужності підприємств завантажені частково, більшість з них працює в однозмінному режимі. Перевагами галузі є висока ліквідність продукції і швидкий обіг виробничого циклу, низький порівняно з іншими галузями рівень енергоємності.

3.3 Дослідження рівня розвитку агропромислового комплексу

У сільськогосподарському виробництві зайнята третина населення Прикарпаття.

Сільське господарство представлене як землеробством, так і тваринництвом.

Земельний фонд:

Площа сільськогосподарських угідь області - 635 тис. га, з них орні землі займають 393 тис. га., пасовища - більше 128 тис. га, сінокоси - більше 82 тис. га., плодово-ягідні насадження - близько 10 тис. га. Зокрема зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза) займають 173,3 тис. га, технічні (цукровий буряк, льон-довгунець) 44,0 тис. га, картопля 55,6 тис. га, овочі 7,7 тис. га, кормові 132,5 тис. га. Основні масиви пшениці, кукурудзи, ячменю і цукрового буряка зосереджені на рівнині і в передгір'ях.

Садівництво:

65,2 тис. га. зайнято земель з осушною мережею під сади (яблука, сливи, груші, вишня, волоський горіх і ін.). Виробниками сільськогосподарської продукції є 309 колективних сільськогосподарських підприємств, 654 фермерських господарства і 196 тис. жителів області, зайнятих у власних підсобних господарствах. Сьогодні приватний сектор поставляє 95% картоплі, 96% плодово-ягідних культур, 82% яєць, 75% молока і 62% м'яса.

Тваринництво:

Провідне місце належить м'ясомолочному скотарству. Поголів'я великої рогатої худоби ( у тис. голів) 533,4 (зокрема корів 229,2); свиней 267,7; овець і кіз 116,3. Найбільший розвиток тваринництво має в гірничокарпатській зоні. Розвинено птахівництво і штучне риборазведення в ставках, озерах і річках.

Загалом, серед основних видів продукції сільського господарства особисті селянські господарства виробляють найбільшу частку картоплі, овочів, плодів, ягід та молока. Слід зазначити, починаючи з 2005 р., що питома вага особистих селянських господарств у виробництві продукції знижується, а сільськогосподарських підприємств - зростає.

Нераціональною є структура посівних площ у сільськогосподарських підприємствах. У ній надмірну питому вагу займають посіви зернових культур і ріпаку. Натомість украй низькою є частка цукрових буряків, льону-довгунця, картоплі, овочів і кормових культур. Прийшли в занепад більшість площ, зайнятих у попередні роки під культурними пасовищами. Це призводить не лише до порушення принципу дотримання сівозмін, але й до перевиробництва одних видів сільськогосподарської продукції і недовиробництва - інших. У масштабах усієї країни це вилилося у виникнення проблем із реалізацією вирощеного у 2008 р. рекордного врожаю зернових культур.

У регіоні склалася своєрідна спеціалізація господарств населення - на виробництві картоплі, овочів, плодів, молока, а сільськогосподарських підприємств - на виробництві зерна, ріпаку, м'яса, насамперед свиней та птиці. Таким чином, вони доповнюють одні одних. Однак галузева структура

виробництва нераціональна і в господарствах населення, і в сільськогосподарських підприємствах.

Виробництво:

У області функціонують 2 цукрових заводу, 14 підприємств по переробці молока, 3 м'ясопереробні комбінату, 3 спіртзавода, 3 пивзаводи. Переробку сільськогосподарської продукції і випуск продовольчих товарів здійснюють 67 великих і середніх, а також 227 дрібних підприємств. Підприємства області здатні випускати за зміну 70 тонн м'яса, 18 тонн ковбасних виробів, 29 тонн масла вершкового, 19 тонн сирів жирних, 200 тонн молока і молочних продуктів, 300 тонн хліба і хлібобулочних виробів, переробляти щодоби до 5 тис. тонн цукрового буряка. Існуючі потужності дозволяють провести за рік 2,8 млн. декалітрів спирту-сирцю, 2 млн. декалітрів горілки і лікероводочних виробів.

Основною проблемою галузі можна назвати те, що вона базується на основі старих, ще радянських підприємств або невеликих нових переробних підприємств. Останні оснащені застарілим, енергоємним обладнанням, яке експлуатується багато років або вживаним обладнанням, завезеним з Європи, яке морально застаріло (ступінь зносу основних засобів на кінець 2007 року досяг 30,9 відсотків). На таких харчових підприємствах надзвичайно важко досягти світових стандартів з якості та енергоощадності.

Великим ризиком для підприємств харчової промисловості області є вступ України до СОТ, оскільки галузь характеризується високим рівнем енергоємності і низьким рівнем доданої вартості. Це може призвести до витіснення неконкурентоспроможної вітчизняної продукції з внутрішнього ринку, спричинити скорочення виробництва та знизити можливість виробництва нових видів продукції. Найефективнішою допомогою для харчового сектора є адаптація його до вимог законодавства ЄС щодо гігієни та якості (особливо молочної і м'ясної галузі). При тому, що область має серйозні можливості по нарощуванню випуску якісної та екологічно-чистої харчової продукції, вона отримає нездоланий бар'єр по експорту цієї продукції через відсутність на підприємствах системи НАССР, як обов'язкового атрибуту західних харчових виробництв.

3.4 Туризм

Туризм - одна із найбільш перспективних галузей економіки Івано-Франківщини. Область має об'єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, цілющі мінеральні води, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам'ятки, рекреаційні можливості. Природа Українських Карпат має визначальне значення для розвитку туризму та рекреації в усі пори року.

В області є дев'ять курортних місцевостей, діє 38 санаторно-курортних закладів. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Серед курортів - низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин Яремчанської міськради, Мислівка і Новий Мізунь Долинського району, Шешори Косівського району, високогірні Ворохта і Яблуниця Яремчанської міськради і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче Рогатинського району.

Курортне містечко Яремче розташоване в надзвичайно мальовничій улоговині між горами на березі Пруту, користується славою туристської столиці Карпат (має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів). Ворохта відома як центр зимових видів спорту. Тут є комплекс із чотирьох трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічно, лижний стадіон, до якого веде канатна дорога довжиною 1,5 км.

Карпатський регіон України славний багатством мінеральних вод. Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води "Горянка", аналогічної за дією трускавецькій "Нафтусі", в с.Новий Мізунь Долинського району. На його базі діє санаторій - профілакторій "Джерело Прикарпаття". Лікувальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин.

Туристичні послуги надають білише семидесяти туристичних підприємств. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки” забезпечують готелі "Аускопрут" та „Україна” в м.Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м. Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м.Косові, профілакторій "Яремча" в м. Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь.

На території Прикарпаття налічується понад 20 туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Найцікавішими з них є:

? гірські - на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озера Марічейка), по Горганах та інші;

? водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;

? пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

? лижний - на г. Кукул та інші.

? автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут “Прикарпатське кільце”.

Туристи мають змогу покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця, найбільший і найсучасніший гірськолижний курорт в Україні біля підніжжя гори Буковель. Курорт активно розвивається, більша частина будівель було збудовано в останні кілька років. Ведуться роботи з розширення інфраструктури та прокладення нових лижних трас. У 2003 році на території ГК «Буковель» відпочивало 48 тис. чоловік, в 2005/2006 -- 206 тис., в 2006/2007 орієнтовна кількість відпочиваючих становила -- 400 тис. чол. У сезоні 2007--2008 курорт відвідало близько 850 тис. унікальних гостей комплексу. 8% -- 10% від загальної кількості відпочивальників складають іноземні туристи.

Біля річки Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах (села Одаї та Ісаків Тлумацького району). Для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських конях створені відповідні маршрути та розвивається матеріальна база.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Унікальні туристичні об'єкти -- «бренди» області

Природні об'єкти

-- гора Говерла (2061 м, Чорногірський хребет) -- найвища гора України, що розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей в межах Карпатського національного природного парку. Має конусоподібну форму. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди -- кам'яні осипища. Біля підніжжя бере свій початок каскадом водоспадів ріка Прут.

-- «Скелі Довбуша» -- комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення поблизу с. Бубнище, що на Болехівщині. Кам'яний лабіринт шириною 200 метрів тягнеться зі сходу на захід майже на кілометр посеред букового та смерекового лісу. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти та споруди, притягує до себе тисячі екскурсантів, і є улюбленим місцем тренування альпіністів і скелелазів. Скелі Довбуша, або «Карпатський Сфінкс», є складовою постійно-діючих туристично-пізнавальних та екскурсійних маршрутів, які обслуговують відпочиваючих санаторно-курортних закладів Львівщини (Трускавець, Моршин).

-- Манявський водоспад -- найвищий в області та Україні водоспад висотою до 22 м. Знаходиться в Богородчанському районі на р. Манявка, недалеко від села Пороги і діючого монастиря Скиту Манявського.

-- Старунський грязьовий вулкан (с. Старуня) -- геологічна пам'ятка природи -- єдиний діючий вулкан в Західній Україні, що виник внаслідок людської діяльності. Уперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. З тих пір вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.

Пам'ятки архітектури, культури, історії, техніки

-- Астрономо-метеорологічна обсерваторія на г. Піп Іван (2028 м), Верховинський район, найвище розташована споруда в Україні, збудована 29 липня 1938 р. Інша назва об'єкта -- «Білий Слон». Піп-Іван має пірамідальну форму, у привершинній частині -- кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м). Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі. Нині від скелі залишилася безформна купа каміння.

-- Музей «Писанка» у м. Коломия, збудований у 2000 році. Центральна частина будинку має форму писанки висотою 13 м. Це єдиний у світі музей писанкового розпису -- одного з найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та глибини пам'яті народу.

-- Самобутній центр гуцульського мистецтва -- село Яворів, Косівський район. Самобутня культура гуцулів та яворівчан, зокрема, проявляється у архітектурі, господарських та побутових речах, декоративно-вжиткових виробів, декорованих магічними солярними знаками та оберегами. Здавна Яворів славиться ліжниками -- грубими вовняними покривалами з рельєфною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом, з гуцульськими узорами з плавним переходом од ного кольору в інший. Сьогодні ліжник -- один з найстаріших видів інтер'єрного ткацтва, який чудово гармоніює з сучасними інтер'єрами

-- «Карпатський трамвай» -- унікальний комплекс Карпатських вузькоколійних залізниць в Долинському районі, який є перлиною історико-технічної культурної спадщини України. Програма перевезення туристів «Карпатський трамвай» започаткована в 2003 році. Діють програми Мізунською колією за маршрутом Вигода-Мізунь-Дубовий кут, Мендунок, Соболь і до підніжжя гори Магура (1354 м н.р.м.). Першими пасажирами «Трамваю» стали гості з Німеччини, Англії, Польщі, України. Протяжність вузькоколійки становить 70 км.

-- Національний заповідник «Давній Галич», створений з метою збереження пам'яток історії і культури Галича, на заповідних територіях, які охоплюють майже 80 кмІ земель давнього Галича та його околиць. Під охороною знаходяться пам'ятки загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков XII-XIII ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природо-охоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії і архітектури.

-- музей Івана Франка та хата-гражда, с. Криворівня Верховинського району, яке є одним з найстаріших сіл на Гуцульщині, відомий етнограф В.Гнатюк назвав його «українськими Афінами». У центрі села жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900 по 1914 рр. Великий Каменяр Іван Франко, у цьому будинку тепер міститься літературно-меморіальний музей письменника. Село було місцем зустрічей, праці і відпочинку видатних діячів української культури: М. Грушевського, В.Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Черемшини, О. Кобилянської, Г. Хоткевича. Тут створювались такі шедеври української кінематографії, як «Тіні забутих предків», «Анничка», «Довбуш». На присілку Заріччя можна оглянути унікальну відреставровану хату-гражду, пам'ятку дерев'яної гуцульської архітектури.

-- Гошівський монастир -- греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.

Усе більш популярним в області стає сільський зелений туризм. Понад 200 сільських господарів вже готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна-якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими районами є Косівський, Верховинський, Рожнятівський та Яремчанська міська рада.

3.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиційна політика

Іноземні країни виявляють значну зацікавленість до економічного, культурного та туристично-рекреаційного потенціалу області, свідченням чого є неодноразові візити в область послів та консулів Австрії, Бельгії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Казахстану, Канади, США, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Франції, внаслідок яких налагоджуються ділові контакти з представництвами економічних підрозділів посольств зазначених країн в Україні.

За результатами візитів іноземних делегацій до Івано-Франківської області та делегацій області за кордон укладено угоди та протоколи намірів про багатостороннє співробітництво з окремими регіонами Китаю, Словацької Республіки, Республіки Польща, Росії, Грузії.

Область є членом міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон", до якої увійшли прикордонні адміністративні одиниці Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та України.

Здійснюється активне залучення міжнародної технічної допомоги, розроблено та реалізовано ряд проектів. Івано-Франківська область співпрацює з міжнародними асоціаціями “Діти Чорнобиля” та “Європа-Україна”. Упроваджується проект “Створення центру відпочинку та соціальної і медичної реабілітації для дітей-жертв Чорнобиля”. Надається сприяння Австрійському Чорному Хресту у відновленні могил австрійських воїнів на території області.

Розширилась географічна структура зовнішньої торгівлі, зросли обсяги зовнішньоторговельного обороту, збільшилась кількість суб'єктів господарювання області - учасників зовнішньоторговельних операцій.

Головними зовнішніми торговельними партнерами області є Угорщина, Польща, Румунія, Туреччина, Німеччина, Білорусь, Російська Федерація, Туркменистан, Латвія.

Провідними статтями експорту області є: нафтопромислове обладнання та інструмент, прилади вимірювальні, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, сірка, хутрові вироби, пиломатеріали, деревностружкова та деревноволокниста плита, килими та покриття на підлогу, одяг текстильний.

В структурі експортних поставок з області переважають товари наступних груп (згідно з УКТ ЗЕД):

? органічні хімічні сполуки (31.8% в загальному обсязі експорту області);

? енергетичні матеріали; продукти перегонки нафти (27.0%);

? полімерні матеріали, пластмаси (12.4%);

? деревина та вироби з неї (6.2%);

? одяг текстильний (2.9%);

? вироби з каменю, гіпсу, цементу (2.8%);

? хутрова сировину (2.5%) та інше.

В структурі імпортних надходжень в область переважають товари наступних груп:

? енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (66.0% в загальному обсязі імпорту області);

? котли, машини, апарати та механічні пристрої (7.4%);

? хутрова сировина (2.9%);

? органічні хімічні сполуки (2.9%);

? полімерні матеріали, пластмаси (2.4%);

? папір та картон (1.4%);

? продукти хімічної промисловості (1.3%);

? вироби з каменю, гіпсу, цементу (1.0%);

? хімічні штапельні волокна (0.9%);

? нитки синтетичні або штучні (0.9%) та інше.

У структурі послуг, що надавалися нерезидентам, значну частку складають транспортні послуги, переважно трубопровідного транспорту, надання яких можливе завдяки наявності в області газотранспортної мережі та газосховищ.

Інвесторами області є нерезиденти з 34 країн світу. Основні обсяги прямих інвестицій внесено інвесторами Югославії, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Угорщини, Словаччини, Італії. Значний інтерес щодо розміщення капіталу в іноземних інвесторів викликають промислові підприємства - 59,5 млн. дол. США (85,2% від загального обсягу), з них 23,9 млн. дол. США (34,2%) - легкої промисловості, 13,3 млн. дол. США (19,0%) - деревообробної, 10,5 млн. дол. США (15,1%), - добувної, 4,3 млн. дол. США (6,2%) - целюлозно-паперової. Вкладений капітал нерезидентів у підприємства оптової та роздрібної торгівлі становив 5,5 млн. дол. США (7,9%).

Спільно з іноземними партнерами в області реалізовано ряд великих інвестиційних проектів. Завдяки інвестиціям технологічно оновлено ряд виробництв на низці підприємств деревообробної, легкої, хімічної, харчової та переробної галузей промисловості. А марка спільних підприємств "Тикаферлюкс", "Вінісін", "Інтерплит" та багатьох інших відома далеко за межами України. Ці приклади переконливо свідчать про привабливість регіону для інвесторів, наявність сприятливих умов для ефективного освоєння інвестицій. Здійснюється робота для того, щоб зберегти позитивні тенденції до збільшення обсягів залучених в економіку області прямих іноземних інвестицій.

Стратегічна мета розвитку області - досягнення високих і стабільних соціально-економічних показників. Реалізуються зазначені завдання за допомогою інвестиційної політики, що здійснюється в регіоні. Інтенсивність інвестиційного процесу в області підтримується на рівні, за якого реальною є структурна перебудова економіки.

В області реалізується Програма реконструкції міст та їх історико-архітектурних і культурних пам'яток. Реконструйовано та оновлено міста Галич, Надвірна, Рогатин, Коломия, Івано-Франківськ та Косів.

Завдяки високим темпам роздержавлення в області приватизовано майже всі підприємства, що підлягали приватизації. Нині функціонує більше трьохсот акціонерних товариств, які є основою економіки області. Недержавним сектором нині виробляється 95% промислової продукції.

Важливий напрямок реформування економіки полягає у реструктуризації підприємств. В області приділяється підвищена увага здійсненню організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури управління підприємств, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску продукції, підвищення ефективності виробництва. У складі великих промислових підприємств створено десятки мобільних структурних підрозділів - дочірніх підприємств, здатних швидко адаптуватись в нових економічних умовах.

Завершено реформування колективних сільськогосподарських підприємств. На їх базі утворено нові ринкові формування. Це в повній мірі забезпечує підтримування оптимального рівня концентрації виробництва, створення нових земельних і майнових виробничих відносин виключно на приватній основі.

На очах змінюється на краще інфраструктура придорожнього сервісу в області. Приватизація автозаправних станцій дала потужний поштовх активізації роботи підприємств нафтового бізнесу, що інвестували капітал в господарство регіону, зокрема, для модернізації діючих і спорудження нових АЗС. Існуюча нині в області мережа автозаправних станцій забезпечує високий рівень надання послуг.


Подобные документы

  • Природо-рекреаційні ресурси Дністровського району. Використання туристичних ресурсів регіону в межах Івано-Франківської області. Національно природні парки, заповідники та природоохоронні території. Організація водного походу І категорії складності.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.01.2014

  • Передумови та особливості розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства. Аналіз участі області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

    курсовая работа [553,1 K], добавлен 07.04.2013

  • Економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал київської област, її місце в господарському комплексі України. Аналіз демографічної ситуації Київської області. Основні екологічні проблеми. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.

    контрольная работа [211,0 K], добавлен 14.06.2010

  • Вивчення економіко-географічного положення Полтавської області. Оцінка природних умов, ресурсів. Характеристика населення і трудових ресурсів. Спеціалізація економіки Полтавської області, що включає опис розвитку промисловості і сільського господарства.

    контрольная работа [25,7 K], добавлен 06.12.2010

  • Характеристика Луганської області та її місце в господарському комплексі України. Аналіз і оцінка природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу. Темпи, пропорції і структура, розвиток і розміщення основних галузей господарського комплексу.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 21.04.2009

  • Оцінка природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області, аналіз її трудового потенціалу. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області. Основні напрямки і перспективи соціально-економічного розвитку області.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.10.2012

  • Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.

    дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.