Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

Природо-рекреаційні ресурси Дністровського району. Використання туристичних ресурсів регіону в межах Івано-Франківської області. Національно природні парки, заповідники та природоохоронні території. Організація водного походу І категорії складності.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах

Івано-Франківської області

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І Теоретико-методичні основи розвитку туризму в Дністровському рекреаційному районі

1.1 Загальна характеристика Дністровського району

1.2 Дослідження, проведені на території Дністровського району

РОЗДІЛ ІІ Аналіз природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

2.1 Природо-рекреаційні та бальнеологічні ресурси Дністровського району

2.2 Використання туристичних ресурсів Дністровського району в межах Івано-Франківської області

2.3 Національно природні парки, заповідники, заказники та природоохоронні території

РОЗДІЛ ІІІ Організація водного походу І категорії складності в Дністровському районі

3.1 Загальна характеристика водних походів та підготовка до них

3.1.1 Водний похід І категорії складності. Технологічна карта

3.1.2 Характеристика маршруту

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

природний рекреаційний туристичний дністровський

Предмет курсової роботи: природно-рекреаційні ресурси Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області.

Об'єкт дослідження: характеристика та використання природо-рекреаційних та туристичних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області.

Мета курсової роботи: вивчити та охарактеризувати природо-рекреаційні та туристичні ресурси Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області, показати їх вплив на туристичну інфраструктуру регіону, а також дати характеристику водних походів І категорії складності та навчитися розробляти організацію маршруту для водного походу І категорії складності на Дністрі.

Завдання:

· Дати загальну характеристику Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області;

· Провести аналіз туристичних ресурсів регіону;

· Провести аналіз природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області;

· Описати організацію водного походу І категорії складності на Дністрі;

· Дати загальну характеристику водних походів;

· Розробити водний похід І категорії складності на Дністрі, вказавши при цьому: технологічну карту, характеристику маршруту, навести приклади можливих водних походів на Дністрі.

Використання природно-кліматичних рекреаційно-туристичних ресурсів обумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає пріоритетний профіль туристично-рекреаційного освоєння окремих територій, районів та місцевостей. Але якщо на рівні функціонального призначення тих чи інших ресурсів можна провести більш-менш чітку межу між субгалузями рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, спорт, санаторно-курортне лікування тощо), то при вивченні просторової організації природно-ресурсного потенціалу необхідний саме комплексний підхід. Тому і рекреаційно-туристична придатність різнорангових регіональних утворень фактично не буває монофункціональною: всі вони певною мірою можуть задовольняти потреби у туристичних послугах чи санаторно-курортному оздоровленні.

Найпростішою формою сучасної територіальної організації рекреаційно-туристичного обслуговування є рекреаційний (туристичний) пункт, який являє собою окремо розміщені спеціалізовані заклади. За умов просторової замкнутості окремо розміщені об'єкти не можуть забезпечити рекреантам необхідний комплекс послуг.

Рекреаційний регіон - це група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних та історико-культурних ресурсів, єдиними інфраструктурними взаємозв'язками тощо.

Для рекреаційно-туристичних районів характерний ряд особливостей. По-перше, це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційно-туристичні послуги. У рекреаційно-туристичному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву. По-друге, для рекреаційно-туристичних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси.

Дністровський рекреаційний район займає найбільш мальовничу частину середньої течії Дністра від м. Галич до м. Новодністровськ у межах Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.

Основна галузь рекреаційної діяльності - оздоровлення, водні види спорту і туризму, найбільші туристичні центри - Галич, Хотин, Новодністровськ.

Площа району приблизно 2,0 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 240 тис. чол. Для рекреаційних потреб дана територія майже не використовується.

Міста над Дністром: Старий Самбір, Самбір, Миколаїв, Новий Розділ, Журавно, Галич, Єзупіль, Коропець, Заліщики, Хотин, Стара Ушиця, Новодністровськ, Могилів-Подільський, Ямпіль, Сороки, Кам'янка, Резіна, Рибниця, Дубосари, Бендери, Тирасполь, Білгород-Дністровський (останній -- на Дністровському лимані).

Так як темою моєї курсової роботи є характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області, то будуть розглядатися такі міста як Галич - один з найбільших туристичних центрів Дністровського району Івано-Франківської області, а також природо-рекреаційний та туристичний потенціал. Також в даній роботі буде проведено маршрут водного походу І к. складності по Дністру.

РОЗДІЛ І Теоретико-методичні основи розвитку туризму в Дністровському рекреаційному районі

1.1 Загальна характеристика Дністровського району

Туристичний район - це група туристичних комплексів, об'єднаних спільною територіальною структурою туристичного господарства. [1, 20c.]

Єдина схема туристичного районування на сьогодні не розроблена. Частина дослідників відокремлює чотири туристичних регіони: Карпатський, Поліський, Дніпровський і Азово-Чорноморський, які, в свою чергу поділяються на 35 туристичних районів. Інші виділяють сім регіонів: Карпатський (західний), Волинсько-Тернопільський (північно-західний, або поліський), Житомирсько-Вінницький (буферний), Київський (центральний), Харківський (північно-східний), Дніпровсько-Донецький (південно-східний), Причорноморський (південний). Треті схильні об'єднувати три приморські райони в один Кримсько-Одесько-Азовський туристичний регіон, виділяючи також Карпатський туристичний район.

Основою туристичного районування є рекреаційне районування, тобто поділ території на окремі таксономічні одиниці, що відрізняються туристичною спеціалізацією, структурою рекреаційних ресурсів і напрямом їх освоєння. Рекреаційні ресурси характеризуються природними умовами, площею їх поширення, тривалістю використання. Рекреаційне районування сьогодні теж не є остаточно розробленим і жорстко усталеним. [1, 23c.]

У географічній енциклопедії України наводяться дві схеми поділу території країни на чотири рекреаційні регіони (Азово-Чорноморський, Дніпровсько-Дністровський, Карпатський, Кримський) і вісім рекреаційних районів (Євпаторійський, Донецький, Одеський, Приазовський, Придніпровський, Придністровський, Феодосійський, Ялтинський). [1, 23c.]

Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон (Вінницька, Волинська, Житомирська, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області) охоплює Донецький, Придніпровський і Придністровський райони. Регіон славиться мінеральними і радоновими водами.

Україна має все необхідне для розвитку подорожей і оздоровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристично-рекреаційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. [2, 35c.]

Територія України характеризується винятково сприятливими кліматичними умовами для відпочинку, лікування, різних видів туризму. Природно-рекреаційні ресурси - це природні умови, явища природи, що створюють комфортні умови для рекреаційно-туристичної діяльності і сприяють організації відпочинку і оздоровлення. Основними серед них є клімат, акваторії, ландшафт, а також деякі природні об'єкти, що мають пізнавальні і атрактивні властивості. Кліматичні ресурси визначають загальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність - температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів. [1, 27c.]

Важливою складовою рекреаційних ресурсів є водні ресурси, до яких належать моря, озера, водосховища, річки, придатні для організації відпочинку і оздоровлення. Найважливішим з них є Азовське і Чорне море. По території України протікає понад 70 тис. річок, серед яких найбільші - Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів, 4% - до басейну Балтійського моря. Головна водна артерія України - Дніпро, третя за довжиною ріка Європи (2285 км, з яких 1205 км припадає на територію України). Карпатські річки придатні для подорожей на байдарках і каное (Черемош, Прут, Тиса, Стрий та ін.). На території України понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ. Найбільша кількість озер на Волинському Поліссі. [11, 109c.]

Дністровський рекреаційний район займає найбільш мальовничу частину середньої течії Дністра від м. Галич до м. Новодністровськ у межах Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей. [11, 109c.]

Основна галузь рекреаційної діяльності - оздоровлення, водні види спорту і туризму, найбільші туристичні центри - Галич, Хотин, Новодністровськ.

Площа району приблизно 2,0 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 240 тис. чол. Для рекреаційних потреб дана територія майже не використовується. [11, 110c.]

1.2 Дослідження, проведені на території Дністровського району

Сама матінка-природа подарувала унікальні можливості для розвитку туризму у Дністровському районі. До того ж у цьому районі багато пам'яток природи, культури, історії та архітектури. З метою збереження цінних природних, історико-культурних комплексів та об'єктів, а також для відкриття нових можливостей їх використання, дослідники з усієї України часто проводять дослідження Дністровського району.[15, 117c.]

Одним з найпопулярніших об'єктів для наукових досліджень є Дністровський каньйон. Він часто привертає увагу дослідників і навіть було проведено науково - дослідний семінар для кращого пізнання красот Дністровського каньйону. [16]

Участь у цьому заході взяли представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, науковці, туристичні оператори з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької областей та Києва. Конференція-семінар відбувалася у рамках проекту «Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон. По підготовці конференції був створений організаційний комітет, який очолилив проректор з наукової роботи ТНПУ ім.В.Гнатюка Б.Б.Буяк та професор, завідувач кафедри географії України і туризму ТНПУ ім.В.Гнатюка О.В.Заставецька.

У програмі було обговорення концепції розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Дністровського каньйону, презентація відеофільму «Дністровський каньйон-туристичне диво України», а також екскурсійна програма. [16]

Під час секційних засідань були підняті питання: «Історико-географічні аспекти розвитку туризму в регіоні. Історико-культурні ресурси Дністровського каньйону»; «Природно-рекреаційні ресурси Придністер'я, їх оцінка»; «Сучасний стан розвитку туризму у Придністер'ї»; «Проблеми розвитку інфраструктури туризму у регіоні. Інновації в туристичній галузі району. Інформаційні технології в туризмі»; «Екологічні аспекти розвитку туризму у Дністровському каньйоні».

У конференції-семінарі взяли участь 82 учасники. Серед виступаючих були також і представники Заліщицького району: до раціонального використання курортно-рекреаційного потенціалу в Дністровському каньйоні привернула увагу присутніх заввідділом культури і туризму Заліщицької РДА О.М.Безушко; про перспективи розвитку туризму в Заліщицькому районі розповів директор РКП «Заліщицьке туристичне бюро» В.І.Кучер.

У Всеукраїнській науково практичній конференції - семінарі взяли участь представники засобів масової інформації: Польщі (часопис “Кур'єр Галицький”), Укрінформу (Київ), телеканалу ІНТБ, прес-служба обласної ради, журналісти обласного радіо, телеканалу “TV-4”, видавництва “Новий колір”, газети “Місто”.[15, 120c.]

Також цікавим об'єктом для досліджень є другий найпопулярніший туристичний центр - Галич. Дослідження цього міста дає змогу все глибше пізнати його цінність для розвитку туризму у Дністровському районі. Великі дослідники України ще з давніх часів цікавились Галичем.

Туристично-краєзнавчий рух мав суттєвий вплив на формування особистості, сприяв процесу подальшого утвердження туризму, виникненню нових туристичних секцій та гуртків у молодіжних спортивних товариствах та зростанню кількості їх членів. [17]

Пріоритетними напрямами туристично-краєзнавчої роботи в Галичі були: ознайомлення з духовно-культурною спадщиною міста та його історичним минулим; залучення української молоді до суспільно-корисної роботи; національно-патріотичне виховання.

Всі туристичні товариства Західної України давали місцевим краєзнавцям та туристичним гурткам завдання збирати фольклорні, етнографічні описи, малюнки, фотографії і речі старовини, досліджувати та передавати їх до музеїв. Саме збір цих матеріалів дав поштовх для все нових і нових досліджень міста Галича. [1, 30c.]

РОЗДІЛ ІІ Аналіз природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

2.1 Природо-рекреаційні та бальнеологічні ресурси Дністровського району

Безумовно, центром Дністровського району є місто Галич. [17]

Місто Галич сьогодні -- це невеличкий районний центр на Прикарпатті, який розташований на трасі Львів -- Івано-Франківськ, за 115 км від Львова і 25 км від Івано-Франківська. В місті проживає майже шість тисяч жителів. Працює п'ять промислових підприємств, в основному будівельної та переробної галузі. Крім промислових підприємств, на території міста знаходяться Галицький держлісгосп, районний вузол зв'язку, РЕМ, приватне підприємство „Галич-Холдінг», ВАТ „Міжрайпостач». У сфері торгівлі працює 54 суб'єкти підприємницької діяльності. У Галичі знаходиться дві продовольчих гуртовні. Торгівлю нафтопродуктами забезпечує ВАТ „Івано-Франківськнафтопродукт», товарообіг якого становить понад 10 мільйонів грн. на рік. Нині на території міста діють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, музична, художньо-реміснича школи, а також два дошкільні заклади. Є в місті Народний дім та клуб, чотири бібліотеки. У Галичі знаходиться районна лікарня та поліклініка, три аптеки і три аптечні кіоски. [17]

Давній Галич -- унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського та всесвітнього значення. На відміну від інших міст України, де культурний шар минулих років уже майже повністю знищений сучасними будівлями, підземними комунікаціями, княжий Галич ще зберігає скарби матеріальної культури. [10, 303c.]

Понад 300 пам'яток історії та культури всеукраїнського та світового значення, зосереджених на території Заповідника, наявність мальовничих ландшафтів, історико-ландшафтних заповідних зон, сприятливий рельєф, наявність річкової системи Дністра дозволяє розвивати різні види туризму у літні та зимові сезони.

В міру виділених коштів дана програма реалізується при тісній взаємодії Генеральної дирекції Заповідника з Галицькою районною та Івано-Франківською обласною держадміністраціями, місцевими радами, Львівським інститутом «Укрзахідпроектреставрація», науковими установами, які здійснюють реставрацію та музеєфікацію пам'яток, Українсько-канадським бізнес-центром у рамках програми ТАСІС «Підтримка місцевого розвитку та туризму у карпатському регіоні», обласною радою з туризму карпатського регіону. [10, 305c.]

Для туристів, яких цікавить «зелений», водний, велосипедний туризм, необхідно мати умови для проживання, прив'язані до маршрутів, або наявність місць для розбиття табору, наявність закладів громадського харчування, карти маршрутів, велику кількість інформативного матеріалу, можливість перевезення інвентарю та спорядження, багажу. [16]

Як і в Галичі, так і по всьому Дністерському районі в межах Івано - Франківської області, мінеральні води та бальнеологічні ресурси не дуже поширені. Переважно, тут наявні мінеральні води без специфічних компонентів. Ці води широко використовуються у повсякденному житті жителів району. На території району також є такі мінеральні джерела, які за своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4--0,8 г/дм куб, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості, але вони зустрічаються вкрай рідко. [13, 140c.]

2.2 Використання туристичних ресурсів Дністровського району в межах Івано-Франківської області

Дністровський район володіє кількома, важливими для туризму аспектами і перший з них - це Дністровський каньйон. [9, 7c.]

Дністромвський каньйомн -- каньйон, утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.

Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи.

Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України. [9, 8c.]

За наявністю природно-рекреаційних ресурсів Дністровський каньйон займає одне з провідній місць в Україні.

Клімат каньйону м'який помірно-континентальний наближений до середземноморського типу, з чітко вираженою сезонністю. Середня температура липня + 21°С, січня-З °С.

Водні ресурси представлені річками басейну Дністра. Найбільші з них Дністер та його ліві притоки Золота Липа, Коропець, Бариш, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч. Природних озер мало і вони невеликі (Борухівські озерця, х. Борухи), проте, багато штучних водойм. Є водосховища - Касперівське (р. Серет) у Заліщицькому та Дністровське (р. Дністер) у Борщівському районах. У каньйоні знаходиться найвищий в Україні на рівнинній території (Джуринський) Червоногородський водоспад (16м.). [17]

Природний світ характеризується значною різноманітністю. Серед рослинного покриву найбільш поширеними є вторинні широколистяні (у т. ч. теплолюбні ліси дуба скельного) та мішані ліси, чагарниково-степові формації на схилах (так звані стінки) і луки в днищах річкових долин й велика кількість реліктових та ендемічних видів.

Тваринний світ представлений різноманітними лісовими і степовими видами. Флора і фауна каньйону багата на ендемічні та реліктові види, що належать до категорії червонокнижних. [9, 10c.]

Дністровський каньйон багатий на спелеоресурси. Тут нараховують понад 100 досліджених печер, гротів і навісів. Підземні порожнини мають горизонтальне простягання, розташовані у гіпсових відкладах на глибині від 10 до 50-60 метрів, що є сприятливим чинником для розвитку туризму. Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрипа, Серет, Збруч, окремі штучні водойми (Касперівське водосховище на Сереті у Залішицькому районі). Загалом на території Тернопільського Придністер'я щороку все більшої популярності набувають пізнавальні, краєзнавчі та екологічні сплави по річці Дністер та його лівих притоках, де екстремальні віражі Стрипи і Серету в поєднанні з клаптиками незайманої природи сприяють збільшенню кількості туристів саме у цю частину області в теплий період року. [16]

Таким чином, природний рекреаційний потенціал Дністерського каньйону є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується: спелеоресурсів, переважна більшість печер (у т. ч. «Оптимістична», «Озерна») навіть не включена у туристичні маршрути, а доступ до них для туристів обмежений. Можливості для збільшення туристичного потоку мають печери «Вертеба» і «Кришталева» в яких об лаштовано маршрути для туристів. [9, 14c.]

До культурно-історичних ресурсів каньйону належать і культові споруди: дерев'яні церкви (XIV-XVIII ст.), церкви, костели, скельні храми, дзвіниці, монастирі (XVI-XVIII ст.), синагоги, каплиці, усипальниці у Борщові, Бучачі, Заліщиках, Монастирську, Золотому Потоці, Коропці, Скалі-Подільській, Товстому, Бариші, Монастирку, Ниркові, Устечку, Усті-Зеленому, Язловці.

На території каньйону проводяться різноманітні археологічні розкопки трипільської культури, городищ княжої доби України-Руси.

Заходи, які відображають певні звичаї чи побут регіону, є дуже атрактивними для туристів, з кожним роком такі заходи набувають все більшої масовості. [9, 15c.]

Лісиста місцевість Дністерського каньйону є привабливою для відвідувачів.

Атрактивними туристичними ресурсами вважаються пам'ятники чи меморіальні дошки відомим людям - уродженцям краю чи активним діячам у його громадсько-політичному житті (С. Крушельницькій, В. Гнатюку, Ю. Панькевичу, Я. Головацькому та іншим). Хоча місця - свідки діяльності видатних особистостей і без пам'ятних знаків вважаються туристичними ресурсами (видатний філолог І. Верхратський народився у с. Більче-Золоте Борщівського району - загальновідома подія не увіковічнена в монументі, на жаль). [7, 129c.]

Село Нижнів - це початок унікального Дністровського каньйону, де зібрані найкращі твори живої та неживої природи. Там, в прямовистих виступах скель збереглись залишки старовини - 300-літній дуб.

В Тлумацькому районі є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України -- Дністровський каньйон, який починається від гирла ріки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи. [17]

Рельєф місцевості в районі села Одаї створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри) є дельтадромами міжнародного значення. Дельтадром Одаїв є унікальним за своєю природно-геологічною будовою. Природна підкова каньйону на березі р. Дністер в Одаєві довжиною 4-5 км і висотою більше до 200 м направлена на північний захід, а тому збирає усі північно-західні вітри, які створюють чудовий динамічний потік висотою до 300 м. Термічні ж потоки, зустрічаючи на своєму шляху перепону, створюють на гребені берега-підкови сталі термічні потоки. Все це сприяє відмінним умовам для польотів на дельтапланах і парапланах. Такі ж умови є і на дельтадромі Ісаків-Підвербці, який використовується при південно-східних вітрах. [7, 130c.]

Завдяки таким чудовим природнім умовам на цих дельтадромах уже багато років проводяться як чемпіонати України так і міжнародні змагання по дельта-- і парапланерному спорту. Подібні умови є лише в Криму. [7, 132c.]

2.3 Національно природні парки, заповідники, заказники та природоохоронні території

На території міста Галич знаходиться Галицький національний природний парк. [11, 187c.]

Широке різноманіття ландшафтів лівобережжя Дністра зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти. [7, 135c.]

Для правобережжя Дністра характерні ландшафти терасованих суглинисто- і лесово-галькових межирічь р. Лімниця-Бистриця. Тут розповсюджені масиви дубово-букових лісів і розорані ділянки на дерново-підзолистих ґрунтах різного ступеня оглеєності. Уздовж долин річок Лімниця, Луквиця, Луква в піщано-галькових заплавах розвинена лучна рослинність і верболози чагарники, а на суглинисто-галькових низьких терасах з дерново-опідзоленими оглеєними ґрунтами широко розповсюджені агроландшафти. [11, 140c.]

Галицький національний природний парк площею 8241,0 га, до складу якого входять понад 30 різноманітних територій та об'єктів-лісові угіддя Галицького держлісгоспу площею 2595,5 га, долина річки Дністер, ставки та ряд джерел підземних вод, які мають особливу наукову, природоохоронну, рекреаційну та освітньо-виховну цінність.

Правою притокою ріки Дністер є ландшафтний заказник місцевого значення ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м. Вона є цінним джерелом чистої питної води в даний час і на перспективу, має сприятливі умови для життя, нересту і розвитку цінних видів риб: рибця, морени, гірської форелі, а також примноження цінних хутрових звірів та водоплавних птахів. На всій протяжності долина ріки Лімниці цінна в естетичному та рекреаційному відношенні. Однак ріка потерпає від значного антропогенного навантаження, береги її засмічені побутовими та промисловими відходами, мають місце непоодинокі випадки миття машин в ріці, забору гравію та інші порушення заповідного режиму. [11, 149c.]

Місто Галич володіє туристично-рекреаційним потенціалом, який поки що використовується не в повній мірі. Створення у 90-х роках Держкомтуризму та прийняття Закону України «Про туризм», створення в регіоні Національного заповідника «Давній Галич», відзначення у 1998 році 1100-річчя Галича, що супроводжувалось цілим комплексом робіт по благоустрою міста, реставрацій та музеєфікацій його пам'яток дозволяє на нову основу поставити проблему створення в місті бази туристичних послуг, розширення туристично-рекреаційного потенціалу міста Галича і району в цілому. [7, 136c.]

Можливість створення і розвитку в місті такої бази повинно поєднуватись з розвитком відповідної інфраструктури і, в першу чергу, з розвитком Національного заповідника «Давній Галич». Тому туристична діяльність в місті значною мірою повинна бути пов'язана з роботою Національного заповідника «Давній Галич». [16]

Національний заповідник «Давній Галич» (надалі Заповідник) створений на базі комплексу пам'яток історії та культури давнього Галича, поєднаних між собою спільною географічною територією та пов'язаних історично і ландшафтно. Територія Заповідника становить згідно його генерального плану 78 кв. км і містить цілий ряд пам'яток всеукраїнського та світового значення, більшу частину з яких досліджено і музеєфіковано. Це такі об'єкти як церква Різдва ХІV-ХVІ ст. у місті Галичі, церква Успіння ХVІ ст., каплиця Василія ХVІ ст. у селі Крилосі, унікальна церква св.Пантелеймона ХІІ ст. у селі Шевченкове, костел Кармелітів ХVІІ ст. з монастирським комплексом у смт. Більшівцях, митрополичі палати ХVІІ -- ХІХ ст. -- зараз будівля музею історії давнього Галича у Крилосі, де знаходяться фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., літописна Галичина могила (зараз музеєфікована), залишки Галицького замку ХVІ-ХVІІ ст. (перебувають у стані часткової реставрації), Княжа криниця у с. Крилосі, залишки оборонних споруд княжого Галича, 231 пам'ятник археології від пізнього палеоліту до раннього середньовіччя, 8 історико-ландшафтних заповідних зон, органічно пов'язаних з пам'ятками історії, музеї історії Давнього Галича та народної архітектури і побуту Прикарпаття, ряд інших об'єктів. За емоційно-естетичним та пізнавальним значенням вони відносяться до категорії пам'яток, які найбільш охоче відвідують туристи. [16]

Територія Заповідника знаходиться у надзвичайно вигідному положенні щодо шляхів сполучення (розміщення на міжнародній автомобільній трасі, наявність прямого залізничного сполучення, безпосередня близькість до аеропортів міста Івано-Франківська, Львова, Тернополя), що дає змогу налагодити постійний потік екскурсантів та туристів України, країн дальнього та ближнього зарубіжжя.[8, 124c.]

Природно-заповідний фонд Дністровського каньйону складається з 207 одиниць, зокрема, це 1 національний природний парк, 1 регіональний ландшафтний парк, 27 заказників (у т.ч. загальнодержавного значення: ботанічні «Жижавський», «Обіжевський», «Шупарський» та урочище «Криве», лісовий «Дача Галілея», ландшафтний «Касперівський»), 171 пам'ятка природи (у т. ч. загальнодержавного значення: ботанічні урочища «Глоди», «Заліщицька діброва» в Шутроминцях, «Подільська бучина» в Іванкові, геологічні: печери «Вертеба», «Кришталева», «Озерна», «Оптимістична» і «Ювілейна», комплесна: урочище «Трубчин»), З дендрологічні парки (у т. ч. загальнодержавного значення Гермаківський), 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (у т. ч. загальнодержавного значення Більче-Золотецький й Скала-Подільський). [8, 125c.]

Національний природний парк «Дністровський каньйон», регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» створені з метою збереження унікальних природних комплексів середнього Придністер'я його мальовничих ландшафтів, неповторних пам'яток природи, історії та архітектури, охорони наявних цінних флористичних, геологічних (скам'янілі рештки флори і фауни), історико-культурних об'єктів, забезпечення екологічної рівноваги у регіоні. Дендрологічні парки і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва представлені у Борщівському (смт Скала-Подільська, с. Більче-Золоте, с. Гермаківка), Заліщицькому (м. Заліщики, с. Блищанка) та Монастирському (смт Коропець) районах. Переважна більшість парків заснована у ландшафтному стилі, в них зростають окремі види цінних порід дерев. [16]

В Тлумацькому районі заповідне урочище «Нижнівське». Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Приджністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті -- щитник Роберта. [17]

Ботанічні заказники місцевого значення: «Пугачівка» (площа 4 га.), «Меленещина» (площа 2 га.), «Цовдри», «Городище». Система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Печери біля с. Одаїв. [8, 127c.]

Перелік:

· Дністровський регіональний ландшафтний парк

· Заповідне урочище «Нижнівське» (Клубівецьке лісництво)

· Урочище «Пугачівка» (поблизу с. Гарасимів)

· Урочище «Цовдри» (поблизу с. Грушка)

· Водоспад «Дівочі сльози», с. Ісаків.

· Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка)

Парки:

· Тлумацький парк

РОЗДІЛ ІІІ Організація водного походу І категорії складності в Дністровському районі

3.1 Загальна характеристика водних походів та підготовка до них

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних плавзасобах різних класів. Річок з довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) -- 14. Через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи -- ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону. [7, 67c.]

Водний туризм (подорож) вимагає від учасників, перш за все, гарного знання свого судна, вміння управляти ним. Керівник повинен мати досвід керівництва водним туризмом того ж різновиду (пліт, катамаран або гребні судна). [6, 5 c.]

Порівняно з пішохідним водний туризм має свої переваги і недоліки. Турист-водник вільний від дорожнього пилу, у будь-який час може освіжитися у воді, не несе на собі важкий рюкзак, оскільки весь вантаж у нього розташовується на судні. Але вибір маршруту тут обмежений. Не всі річки придатні для туризму: малі - насичені мілинами, каменями, завалами, а на повноводних рух туристичних суден утруднюють моторні човни та річкові судна. Іноді доводиться також робити піші переходи, через те, що цікаві екскурсійні об'єкти не завжди розташовуються поблизу берега. [7, 68c.]

Водні походи можна здійснювати на гребних суднах, човнах, плотах, катамаранах. Для початківців найбільш привабливі подорожі на байдарках. Підготовка до водного походу вимагає значно більше часу, ніж до пішого. На зборах групи розробляються детальний маршрут подорожі, правила поведінки всіх учасників, організовуються спеціальні тренувальні походи, під час яких туристи вчаться збирати і розбирати байдарки, сідати і виходити з них, правильно і злагоджено гребти, керувати судном. Справжній турист водних трас повинен уміти читати умовні позначки, встановлені на річках, а також долати перешкоди: бистрини, затонулі дерева, пороги тощо. [6, 7c.]

Тільки після тренувань складається графік руху, визначаються екіпажі, до складу яких включають як туристів з досвідом, так і новачків, призначають капітана (керівника), розпорядження якого виконуються беззаперечно.

Навантажують та сідають у байдарки біля низького берега, на мілководді, коли вони знаходяться на плаву, але на глибині не більше, ніж 40 см. Рятувальні засоби, без яких судно не має права відчалити від берега, повинні бути надуті і правильно закріплені. Першим у байдарки сідає кормовий весляр (капітан), а потім, по черзі, члени екіпажу. Носовий весляр сідає останнім. Виходять з байдарки у зворотному порядку. У поході потрібно постійно здійснювати огляд байдарок. На час зупинки на нічліг їх розвантажують, виносять на берег і перевертають декою вниз, щоб захистити від намокання під час дощу. [7, 69c.]

Непорушний закон водників - уміти добре плавати. Але купання у поході дозволяється тільки в присутності капітана (керівника) і з його дозволу. [2, 265c.]

Закінчується водна подорож, як правило, поблизу залізничних чи автобусних станцій заздалегідь до від'їзду. Адже, щоб привести в порядок спорядження, потрібен певний час.

Запорукою безпечної подорожі є наявність на судні рятувальних засобів, сувора дисципліна, висока організованість і знання судноплавних правил користування внутрішніми водними шляхами України.

3.1.1 Водний похід І категорії складності. Технологічна карта

Розробка водного походу І категорії складності в районі Дністровського каньйону.

1. Маршрут:

м.Єзуполь - р.Бистриця - устя Бистриці - р.Дністер - с. Одаїв - м.Коропець - печ.біля с.Стінка - вдсп. Дівочі Сльози - Раковецький замок - Берем'янський каньйон (Червона стінка) - Чернелицький замок - печ.Соколине гніздо - вдсп.Джуринський - Червоноград - с.Кострижівка - м.Заліщики.

2. Довідкові дані:

1. Вид туризму - водний

2. Теоретична категорія складності - перша

3. Протяжність маршруту: 165 км

4. Загальна тривалість подорожі - 8 днів

5. Тривалість активної частини подорожі - 8 днів

6. Період активної частини подорожі - 1 травня 2012 - 8 травня 2012

7. Район подорожі - р. Дністер, Дністровський каньйон

8. Керівник - Іван Петришак

9. Кількість учасників (склад групи) - 17

3. Похід:

День 1: Івано-Франківськ - Єзуполь - Бистриця - Дністер

День 2: Буковна - Вистря

День 3: Вистря - Монастирек

День 4: Монастирек - Раковець - Копачинці

День 5: Копачинці - Хмелева - Чернелиця - Михальче

День 6: Михальче - Устечко - Червоноград - Костриживка

День 7: Днювання

День 8: Костриживка - Заліщики

Найпоширенішою річкою для сплаву на Західній Україні є Дністер. Це і не дивно, адже достатня глибина русла та відсутність перешкод дозволяє пересуватися по ріці без обносів та перетягування плавзасобу через мілину. Не варто також забувати і красу краєвидів, що відкриваються мандрівникам з ріки. Саме Дністер по праву вважається одним з чудес природи України. [17]

4. Загальна ідея походу і характеристика маршруту

При розробці маршруту ми використовували звіт А.Соколова, який повідомляв, що на маршруті можна «побачити велику кількість архітектурних і ландшафтно-природних пам'яток. До природних пам'яток, що зустрілися нам, відносяться сам Дністровський каньйон, травертинові печери (с. Стигла, с. Стінка, с. Летячі) і водоспади (біля с. Стигла, «Дівочі сльози» біля с. Монастирок), пам'ятки природи (Беремянський каньйон із Червоною Горою, Хмельова стінка), Шутроминський лісовий заказник. Із історико-архітектурних пам'яток тут є -- церкви та костьоли (Чернелиця, Червоноград), замки (Раковецький, Чернелицький, Червоноград)». [17]

5. Технічні і кліматичні особливості маршруту

На маршруті зустрічаються антропогенні перешкоди у вигляді діючих та одного розваленого мосту. Також, на початку травня не рідкі мілини різної протяжності -- в деяких місцях пропливти, не ушкодивши плавзасоби, майже неможливо. [8, 130c.]

Інформацію щодо прогнозу погоди доступна на багатьох Іnternet-сайтах, починаючи з офіційного сайту Гідрометцентру України, й закінчуючи GІS Meteo. [17]

6. Картографічний матеріал

При підготовці до походу та на маршруті використовувалися двокілометрівки та кілометрівки видання Київської військово-картографічної фабрики (відповідні квадрати).

Також використовувався GPS-навігатор.

3.1.2 Характеристика маршруту

Загально-географічні дані:

Басейн річки Дністер займає південно-західну частину України і східну частину Молдови. Охоплює значну частину територій семи областей України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська) і більшу частину (59%) території Республіки Молдова. На території басейну Дністра розташовані 69 міст, 127 смт., з них 62 міста і 95 смт. в межах України. [7, 98c.]

День 1: Івано-Франківськ - Єзупіль - Бистриця - Дністер

Виїзд з Івано-Франківського вокзалу автобусом на Єзупіль в 7:00 ранку.

8:10 приїзд у Єзупіль.

Єзупіль - р. Бистриця - дорога через село (пішки)

Водою: міст - устя Бистриці, устя - с.Маринопіль, с.Маринопіль - с.Устя Зелене, с.Устя Зелене - с.Букова.

Загалом - 25.5км, 3:30год.

У 1435 р. - Перша писемна згадка про поселення, яке тоді називалося Чешибіси. Вже в ті часи поселення було укріплене дерев'яно-земляний фортецею: недалеко переправа через стратегічно важливий Дністер.

У 1594 році було спалено турецькими військовими загонами.

У 1597 році назву змінено на Єзупіль.

Під час одного з наїздів татар якийсь польський воєвода (каетан) тікав від них на своєму коні-Румак. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вскочити на стрімкий берег. Воєвода крикнув: "Єзус-Марія!" - І кінь виніс його на берег. У подяку богові воєвода заснував на обох берегах Дністра міста Єзупіль і Маринопіль (Маріамполь). [16]

У XVI-XVII ст. був побудований замок - зараз на цьому місці стоїть колишній домініканський костел. Є дані, що на цьому місці був також оборонний домініканський монастир, заснований Яковом Потоцьким.

В період з 1940 по 1999 роки носило назву Жовтень.

Від спуску на воду нас відділяло якихось 3 км та розібрані байди.

Але часу гуляти із 9 байдарками в нас не було, та й не дуже то й хотілось, тому від платформи рушили дорогою в бік мосту. Пішки долати таку відстань з байдарками на плечах також було якось лінь, тож вирішили наймати машину. [16]

Діставшись до потрібного місця почались збори байдарок та їх спуск на воду. Це зайняло не багато часу. Дмитро вправно командував збором та пояснював де яка деталь, що потрібно робити в першу чергу, а що потім. Спустивши байди на воду, погрузивши речі, ми зробили пару групових фото на старті та почали займати «бойові» місця. Стартували о другій годині 30 хвилин. Погода була сонячна.

Назва річки говорила сама за себе - Бистриця. І вже на перших сотнях метрів шляху відчувається стрімкість течії. Хтось встиг сісти на міль, хтось майже зачерпнув води через верх, а хтось наробив дір у дні. Пройшовши мілководний, але стрімкий відрізок шляху ми вийшли в Дністер - стало спокійніше, можна було дістати фотоапарат та налаштовуватись на зйомки.

Неподалік на крутому схилі піщаного пагорба з селищем Маринопіль -- святе джерело, на місці явлення Богоматері. Далі пропливли с. Устя Зелене, де знаходиться «закинуте жидівське окописько». [7, 99c.]

До місця ночівлі прийшли о 17:40, подолавши 25,5 км. Розбили табір.

День 2: Буковна - Вистря

9:00 - пробудження табору

10:00 - сніданок

11:00 - продовження походу

Водою: с.Буковна - міст в с.Нижнів - міст - газопровід "Союз" - газопровід - с.Вистря - с.Вистря - с.Кутище.

Загалом: 23км, 4:11год.

Особливості: в правому прогоні, село на правому березі острів за мостом - ліворуч, бо праворуч можлива мілина.

Попереду міст та газопровід, тому я провів короткий інструктаж з приводу проходження складних ділянок річки: йдемо один за одним, у разі чого сповіщаємо наступних, міст проходити в правому прогоні, але бути уважними.

Вирушили в дорогу. Наша байдарка була першою, я заглядав до навігатора, я видивлялась ситуацію біля опор моста. Оскільки в правому прогоні занадто бурхливо поводила себе вода, вирішили йти через центральний прогін. Але й тут було не все добре: з правого борту була мілина, про що ми сповістили наступних учасників групи, рекомендуючи триматися центру. Через те, що група сильно розтяглась, командир останньої байдарки не почув, що потрібно триматися центру прогону і потрапив на мілину. Розпоровши шкуру байдарки та стрингер, був змушений терміново пристати до берега. Ще б трохи й байдарка перетворилась на підводний човен.

Від газопроводу вже видно перші червоні кам'янисті породи -- скам'янілі відкладення періоду девону, які супроводжували нас усю подорож. Саме тут й починається каньйон. [7, 100c.]

За поворотом піднявся вітерець та хвилі. Довелось хапатися за весла та й самим вправно налягати. За службовим обов'язком наша байдарка повинна була прокладати маршрут та обирати місці ночівлі - лоцманські обов'язки. Тому ми рушили уперед та першими прийняли бій з хвилями. Для мене це було захоплюючим зайняттям, оскілки це було в перше. Незабаром мав бути острів, який ми вирішили обходити праворуч. Товариші по команді добряче відстали у боротьбі із хвилями. За островом розпізнав знайомий берег до якого потрібно було причалювати - він був ліворуч, але швидкість течії була на стільки стрімкою, що до берега ми пришвартувались лише у кількох десятках метрів від потрібного місця. Крім того берег був високий та крутий. Проти течії удвох ми не ризикнули піти, тому вирішили «десантуватися» тут. [7, 102c.]

Інші учасники походу були більш здогадливими і обходили острів ліворуч. Тому швартуватися до берега було на багато простіше: по-перше, було відразу видно пологий кам'яний берег, по-друге, їх не зносила течія.

Звільнивши байдарку від речей, ми витягли її на берег, але нас чекав інший сюрприз: довкола місця висадки росли плакучі верби, між деревами не було жодної шпаринки для проходу. З іншої сторони дерев почали збиратися товариші.

Після вечері дехто вирішив оцінити степінь холодності води у Дністрі, як виявилося вода була досить терпимою. І знову багаття, гітара, пісні та страшилки на ніч, пиво та коньяк за успішне заклеювання байдарки керівника. Знову встановили графік чергування, об'явили час підйому чергових та загальний підйом.

День 3: Вистря - Монастирек

9:00 - пробудження табору

9:30 - сніданок

10:00 - продовження походу

Водою: с.Кутище - с.Одаїв - с.Одаїв - м. Коропець - м. Коропець - печерний храм - храм - устя Баришу - устя Баришу - вдсп Дівочі сльози.

Загалом: 44км, 8:39год.

Вирушили о 10 годині 15 хвилин, що для нас будо досить не властиво. Дощ перестав накрапати, але небо залишалось похмурим. Щось при такій похмурій погоді всі так само похмуро налягали на весла. Звичайно дрейфували набагато менше, ніж попередні дні.

Швиденько догребли до с. Горигляди, яке визирає помітною каплицею, що височить на правому борті каньйону.

Через пів годинки по правому борту на схилі (Після Коропця навпроти с. Стигла) ми помітили печеру, чи то грот. Шкода, що він був так високо і неприступно, було б цікаво туди піднятися і оглянути панораму річки, каньйону, зали гроту. [16]

Через 15 хвилин після продрейфували повз травертиновий водоспад - мох під впливом постійного вапнування водою утворює примарні нарости.

Ось нарешті ми дісталися місця обіду. Стрілки годинника показали 13 годину дня. Вся група ринула роздивлятися печеру та невеличкий водопад, що знаходились за кілька сотень метрів від місця зупинки, лише чергові залишилися мастити бутерброди. Коли група повернулася з екскурсії та фотосесії, вона була дуже здивована як чергові виконали свої обов'язки.

На обід та прогулянку ми витратили півтори години. Погода за цей час змінилася в кращу сторону. Не можна сказати, що стало сонячно, але просвітліло значніше. Пройти залишилось якихось 25 км, трохи більше половини, а часу до темноти залишалось не так і багато. Потрібно було прикласти сил більше, ніж до цих пір.

Ландшафт був не дуже різноманітним: часті повороти, лісисті береги, іноді поселення та пасовища з великою кількістю корів. [16]

І ось нарешті настав той час, коли ми підійшли до водопаду. Сказати чесно, на водопад то було мало схоже: великий камінь, порослий мохом і з нього крапає вода. В місцях стікання води мох спускався майже до землі. Видовище дивовижне! Тай назва у нього відображає саму суть - водоспад “Дівочі сльози”. [7, 105c.]

Ось нарешті і стоянка.

День 4: Монастирек - Раковець - Копачинці

Водою: вдсп - міст (міст проходити у другому зліва прогоні) - міст - Раковецький замок (на правому березі).

Замок - пішки.

Водою: замок - с. Кориш - с.Корнів - с.Копачинці.

Загалом: 29,4км, 5:32год.

Сьогодні в нашій програмі буде відвідування Раковецького замку. Загальна протяжність маршруту аж 29 км, що на цілих 14 км менше, ніж учора - знову будемо відпочивати та дрейфувати, головне, щоб погода сприяла цьому. З місця ночівлі вийшли о дванадцятій - перевершили себе у повільності згортання табору, адже прокинулись усі ще о восьмій годині ранку.

За дві години додрейфували до зупинки біля Раковецького замку, попередньо пропливши під мостом між селами Лука та Назвисько. Через півгодини після мосту, у напівсонному стані пройшли поворот, та побачили на правому березі одиноку вежу -- це й були залишки Раковецького замку. [2, 167c.]

Раковець - одне з найдавніших поселень Галичини, відоме за матеріалами гродських і земських книг з 1440. Однак в історико-літературних джерелах будівництво замку датується 40-ми роками XVII століття і приписується галицькому підчашого Домінік-Войцехом Беньовський. Так стверджує О.Чоловський у монографії, присвяченій замкам і фортецям Галицької Русі. Він пише, в 1657 році, ще недобудований замок витримав облогу, після якої 1660 вже було завершено будівництво будівлі. Історик аргументує це латинським написом на мармуровій плиті, вмурований у надбрамну башту, а також інструкцією галицького сеймику від 21 лютого 1659 року, де згадується ця подія. [16]

З збережених руїн не можна визначити структуру та характер забудови замку, про особливості споруди можна говорити лише на підставі сукупного розгляду всіх даних - натурних, іконографічних, писемних.

Замок був у плані неправильний багатокутник, форма його підпорядковувалася абрису майданчика. Він мав загальні розміри 40 Ч 60 м, якщо не вважати веж, що виступали за периметр оборонних стін, їх було три: південно-західна, надбрамна (з боку поселення), північно-західна (з боку крутосхилу), південно-східна (над стрімким берегом). У кінці XIX століття, судячи з старих фотографій і графічних зображень, крім збереженої на повну висоту (близько 20 м) північно-західної шестикутної в плані вежі, існувала ще частина прямокутної в плані триярусної надбрамної вежі, а також майже трикутна в плані південно- східна башта на висоту одного ярусу. Їх з'єднували збережені майже по всьому периметру (крім частини над стрімким берегом Дністра) оборонні стіни висотою від 2 до 8 м, у яких подекуди збереглися бійниці. Розміщення їх свідчить про наявність у мурах двох бойових ярусів, один з яких було обробкою консольної дерев'яної галереї. У той час існували ще руїни палацу в південно-східній частині замкового двору, недалеко від південно-західної вежі. Його ширина становила 8 - 9 м, довжина - близько 20 м. Середню частину обсягу споруди займали дві великі печі 3 високими трубами; боків їх були подовжені приміщення. [16]

Вирішили тут же влаштувати обідній перекус. Група розділилася на 2 частини: поки одна частина вартувала біля байдарок, інша сходила до залишків замку та в село поповнити продовольчі запаси.

Повернувшись ми перекусили та вирушили далі.

День 5: Копачинці - Хмелева - Чернелиця - Михальче

Водою: с.Копачинці - Червона гора - гора - Хмельова стінка - стінка -с.Хмслсва.

Пішки: екскурсія м. Чернелиця.

Водою: м.Чернелиця - печ. Соколине Гніздо - печера - ур.Шутроминське - ур.Шутроминське - дит.табір в с.Михальче.

Загалом: 25км, 10:27год.

Сьогодні ми відвідували м.Чернелицю, де були залишки костьолу та замку. Загальна відстань 25 км, з яких 5,5 км потрібно було долати пішки. Ну що, у подорож! [2, 168c.]

До місця висадки було якихось 12 км.

За годину допливли до устя р. Стрипа -- Беремянського каньйону. В ньому знаходиться Червона Гора, яку також називають «дністровськими субтропіками» -- навіть у найсуворіші зими сніг не лежить тут довше двох днів. Є маса гіпотез на пояснення цього феномену, від уранових руд під горою до особливої комбінації експозицій схилів Беремянського і Дністровського каньйонів, які утворюють особливий мікроклімат. [7, 109c.]

Потім за 35 хвилин припливли до с.Хмельова, де розташований пам'ятник природи «Хмельова стінка» - красиві схили із прорізаним рельєфним урочищем із піщаними виходами. Цікаво, що це було одне з небагатьох місць, де ми бачили хвойний ліс замість звичайного, листяного.

Нарешті ми причалили до місця висадки - на березі річки напис - “Магазин” - спеціально для водників мабуть). Вирішили залишити на варті біля байдарок 2 хлопців.

Вирушили у пішохідну подорож.

По дорозі зробили зупинку біля криниці, щоб напитися води, перепочили та пішли далі.

Коли дісталися наміченого місця, то були вражені тим, що вхід в костьол був заколочений дерев'яними дверми і ніхто не міг зайти в середину.

Костел знаходиться майже в центрі с.Чернелиця, біля сільської ради.

Він побудований в стилі Відродження, з каменю, хрестовий в плані, з граненими бічними гілками апсидами. З північного заходу до будівлі приєднана башта з гвинтовими сходами всередині, що веде на хори.

Головний фасад увінчано трикутним фронтоном, який прикрашено нішами, фланкованими акротеріями та обелісками, а вхід виділено кам`яним ренесансним різним порталом з гербом. Герб - "Погоня", той самий, який потім зустріне нас і на замку. [16]


Подобные документы

  • Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів. Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся. Перспективи розвитку рекреації в межах регіону.

    дипломная работа [215,3 K], добавлен 19.09.2012

  • Передумови та особливості розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства. Аналіз участі області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

    курсовая работа [553,1 K], добавлен 07.04.2013

  • Групи і види рекреаційних ресурсів. Лікувальні ресурси лісів та ландшафтні ресурси, мінеральні води, лікувальні грязі, морські рекреаційні ресурси. Туристично-пізнавальні ресурси, заповідні території України. Рекреаційні ресурси регіонів України.

    контрольная работа [21,0 K], добавлен 04.12.2010

  • Огляд основних підходів до визначення поняття рекреаційних ресурсів у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення видів і класифікації природно-антропогенних рекреаційних ресурсів. Об’єкти природно-заповідного фонду України як рекреаційні ресурси.

    курсовая работа [397,4 K], добавлен 10.04.2013

  • Поняття природних умов і ресурсів та їх класифікація. Вивчення природно-ресурсного потенціалу території та концепція ресурсних циклів. Видобуток та споживання мінеральних, земельних, водних, біологічних, рекреаційних, кліматичних та космічних ресурсів.

    реферат [59,1 K], добавлен 25.10.2010

  • Дослідження рекреаційних ресурсів та особливостей Чилі та її регіонів. Аналіз соціально-економічних умов розвитку рекреації. Геодемографічна характеристика країни. Опис ландшафтних, біокліматичних. гідромінеральних та біокультурних рекреаційних ресурсів.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 14.07.2016

  • Організація та оцінка рекреаційного природокористування. Класифікація мінеральних вод. Територіальне розміщення лікувальних ресурсів лісів та ландшафтних ресурсів. Туристично-пізнавальні ресурси України. Розвиток рекреації на морських узбережжях.

    контрольная работа [26,4 K], добавлен 05.12.2010

  • Економіко-географічне положення Північно-Кавказького економічного району. Природно-ресурсний потенціал та характеристика рекреаційних ресурсів району. Структура промисловості Північно-Кавказького регіону. Стан розвитку сільськогосподарського виробництва.

    реферат [27,7 K], добавлен 13.08.2010

  • Поняття лісових та рекреаційних ресурсів. Сучасний стан лісових та рекреаційних ресурсів України. Стан лісового комплексу України. Стан рекреаційного комплексу України. Перспективи розвитку лісового та рекреаційних комплексів України.

    курсовая работа [39,0 K], добавлен 30.03.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.