Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

Костел з`єднано з замком підземним ходом - і це не легенда, як часто буває. Місцеві жителі кажуть що хід насправді існує.

На стінах збереглися залишки клеєвого живопису, в якому переважають геральдичні мотиви.

На відміну від більшості оборонних споруд, замок в Чернелиці лежить не на пагорбі, а на рівній місцевості. Будівництво розпочато на початку XVII ст., ще недобудований замок зруйнували козацькі загони під час визвольної війни в 1648-1654 рр. [2, 170c.]

Закінчив будівництво цієї бастіонної фортеці в 1659 р. Міхал Єжи Чарторийський (1621-1692), воєвода брацлавський. Свідчить про це герб його дому і інструкція шляхти з Галицького сеймику 1659 р., яка рекомендує королю компенсувати кошти, витрачені князем на фортифікацію замку. [7, 110c.]

Замок квадратний в плані, оточений мурами та земляними насипами, територія займає 2,5 га. Чотири бастіони зміцнювали наріжжя, стіни були 2 м. завтовшки та 6 м. заввишки. До західної боку був прибудований палац з одноповерховою, з пілястрами в`їздною вежею по центру. Зовні вона багато декорована різьбою, гербом Чарторийських, по боках вікон - великі волюти. Від герба не так давно відірвалася частина ліплення, але ще можна простежити обриси вершника зі зброєю - "Погоня". [7, 111c.]

З внутрішньої сторони декору менше, але теж є герби, збереглися різблені сандрики вікон, характерні для раннього бароко.

В 1672 та 1676 рр. замок був пошкоджений під час війни з турками, що добралися навіть до цього, найбільш східного правобережного форпосту Речі Посполитої на Дністрі. По відбудові комплекс відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 1685-1691 рр.

Після Чарториських замком володіли Галеські, Потоцькі, Станецькі, Ценські. Останнім жив в замку в Чернелиці Мауріцій Ценський, по його смерті в 1817 р. син магната виїхав з містечка і замок почав занепадати, перетворюючись в руїну. Певно, те, що тут розбили сад, знищило багато культурних шарів, де було б що знайти археологам, але хоч якось врятувало стіни та бастіони. [2, 171c.]

Повернувшись назад по вулиці, що починається від брами, можна оглянути діючий католицький костел 1817 року.

За його воротами стоїть великий хрест із написами на променях -- зверху: Небо, ліворуч: Смерть, праворуч: Суд, знизу: Пекло, а під пеклом напис -- «місія редемптористів».

Відпочивши ми вирушили на автобусну зупинку.

Прогулянка зайняла чотири години, шляху залишилось якихось 10 км, але невдовзі мало стемніти.

Через 50 хвилин після відплиття від с.Хмелева пропливли повз печеру Соколине гніздо. А ще через 25 хвилин проходимо під газопроводом, але, ночувати нам сьогодні на території дитячого табору, а оскільки його погано видно з води, то в темряві буде не складно його промайнути. Потрібно було налягати на весла, щоб менше по темряві блукати.

Витягли байдарки на берег, де була територія дитячого табору. Хлопці пішли домовлятись із сторожем про ночівлю в одному із павільйонів.

В результаті, нам дозволили з проханням покинути місце ночівлі до дев'ятої години ранку.

Чергові приступили до готування вечері, інші члени групи розставляли намети. Сьогодні ніхто не морочив голову з пошуком найменш кам'янистого місця, з розтяжками - це було дуже зручно та приємно. Повечеряли пізно. Дехто почав розходитись по наметам, а дехто залишився послухати пісні.

День 6: Михальче - Устечко - Червоноград - Костриживка

Водою: табір - с.Устячко (розвалини пропливати поміж биками).

Пішки: Устечко - Червоноград.

Водою: с.Устечко - діючий міст (діючий міст - обережно, кожна опора вдягнута у металевий каркас, діаметром 2 м) - діючий міст - Пилипецький яр.

Загалом: 28км, 10:54км.

Встали о сьомій загальним підйомом. Поки чергові готували сніданок всі інші згортали табір, щоб о 8:45 нас вже не було на території табору. Погода була сонячною, але якось холодно дув вітер.

В 9:22 швиденько вклавши речі до байдарок ми відчалили.

За розвалинами мосту (залишилися лише опори) почалася бурхлива течія та високі хвилі. Цей міст, як говорять, “висадили в повітря” коли знімали радянський фільм про Велику Вітчизняну війну, але на той час новий міст вже побудували. [2, 172c.]

Мілина була видна завчасно і її легко можна було обійти, а от хвилі ставали все вищими. Кілька разів мене накривало водою, гребли у скаженому ритмі. Зорієнтувавшись ми почали вирівнювати байдарку так, щоб потроху причалювати до лівого берегу. Чим ближче до берега ми підходили, тим меншими ставали хвилі. Нарешті вдалося причалити. А яке вигідне місце було обране: між двома рибацькими човнами, щоб виплигувати з байдарки було не у воду, а на сухий човен. Усі причалили живими, здоровими і цілими. [17]

Щоб дістатися замку з Устечка, необхідно пройти через усе село в напрямку на водоспад. Селяни радо вказують куди саме:«Вздовж річки!» (р.Джурин). Годинка надзвичайно красивим лісом - галявини змінювались вузькими стежками, по правому боці шуміла річечка, іноді траплялися завали дороги деревами. І ось стало чутно якийсь шум. Він усе наближався. Нарешті ми вийшли до найбільшого рівнинного водопаду в Україні - Джуринського. Вода була прохолодною, але це нас не спинило і група дружнім гуртом ринула роздягатися та хутчіш до води. Добряче накупавшись, висушившись, ми рушили на огляд Червоноградського комплексу. [7. 104c.]

Наш шлях пролягав через дитячий табір «Ромашка».

За дитячим табором був розташований костьол Вознесіння Діви.

Перші згадки про поселення вже у 9 сторіччі, яке вже тоді звалося «Червоний город» (одна з версій - через виходи червоних порід в самому кратері), а сам замок літопис називає " castrum rubricum" (червоний замок, - лат.). Місце надзвичайної стратегічної важливості, тож за нього боролися усі: спочатку князі київські, монголо-татари, литовці, поляки… [16]

У 1434 році Червоноград навіть отримує статус королівського міста, а за 14 років - магдебурзьке право.

Розвиваються торгівля та ремесла. На початку ХVІІ сторіччя Даниловичі, нові власники цих земель, замість дерев'яної фортеці зводять тут укріплений валами мурований замок. Далі турки - і з могутнього міста лишається маленьке сільце. Потім цікаво, що у 1778 році Червоноград переходить до Кароля Понінського. У 1820 році князь на мурах напіврозваленої часом та війнами старої твердині зводить розкішний замок - палац. Його син Калікст продовжує справу, збурюючи залишки замку до фундаментів. І на гравюрі Антонія Лянге ми вже не бачимо жодних фортечних башт, лише палац та кляштор.

Важко впізнати замок - воїн, що пережив не одну турецьку навалу, серед усіх цих новомодних кам'яних терас та літніх салонів, балконів та балюстрад, широкі сходи ведуть з покоїв повз клумби до прикрашеного фонтанами парку, розбитого на італійський манер. І все це озвучується 16 - метровим водоспадом на річечці Джурин. [12, 40c.]

Одна з наступних власниць замку Гелена Понінська втратила обох дітей і звела недалеко сімейний мавзолей, замовивши для нього надгробок у відомого на той час скульптора Бертеля Торвардсена. Величний витвір на щастя зберігається у Львівській картинній галереї. А родинна усипальня власників замку нині знаходиться в жахливому стані: шматки колонади біля входу, розорені склепи, обдерті стіни. Ще Гелена відкриває той самий жіночий монастир, в якому виховуються діти сироти. Остання власниця - пані Марія Любомирська - намагалася зберегти замок. Та Перша світова та Совєти не спинилися. [12, 41c.]

Остаточна руйнація відбулася під час боротьби воїнів УПА з польскою армією у 1945 році. У 2003 році тут з'явилися православні ченці, й претендують на це місце. Мабуть той самий гід і є представником таких ченців.

Далі наш шлях пролягав нагору кратеру, звідки ще раз можна було розгледіти вежі, костел і де-не-де хати в долині.

Перед відправленням влаштували швидкий перекус і рушили на довгождане місце днювання. Шлях ми подолали без якихось ексцесів. Треба бути обережними при проходженні під діючим мостом в с.Устечко, й дуже близько до опор не підпливати, адже на кожній опорі мосту, металевий каркас, який слугує для захисту опор від льоду, вже майже повністю зламаний, й дуже небезпечно стирчить в різні боки, відступаючи від опор на метр-півтора. Прибули на місце днювання трохи стомлені, але завтра заслужений відпочинок.

День 7: Днювання Пилипецький яр

Пилипецький яр -- на правому березі,. навпроти острова перед с.м.т. Кострижівка.

День 8: Костриживка - Заліщики

Водою: яр - с.Кострижівка - с.Кострижівка - м.Заліщики (зупинка - берег навпроти монастиря).

Загалом: 5,5км, 1:37год.

За півтори години ми прибули на місце. За цей час, що ми були в дорозі встигли побачити паромчик через Дністер, 2 мости, які пройшли без пригод, а також виконати гімн України стоячи у байдарках. [16]

Причалили. Берег був кам'янистим і пологим, те що треба для відмивання суден, розбору та сушки. Загалом заняття по «причісуванню» байдарок зайняло не багато часу.

Машинами речі завезли на вокзал, а самі почимчикували пішки.

ВИСНОВОК

Без сумніву, найкращою річкою в Україні, для організації сплавів є Дністер. Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча - Дністровський каньйон. Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів - меандрів.

Найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону - скелі девонського геологічного періоду (вік - 350-400 млн років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела.

Не менш цікавими для туристів є і архітектурні пам'ятки, що збереглись до наших днів - замки, церкви, палаци.

Високі ліві береги річки вкриті рідкісною рослинністю, значна кількість рослин каньйону занесена до Червоної книги України. Різноманітним є тваринний світ каньйону.

У річці Дністер є 40 видів риб: короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка та багато інших. Велика кількість жаб і раків свідчать про допустиму екологічну чистоту дністровської води. Порівняно з іншими великими річками, Дністер вважається однією з найчистіших річок Європи.

Водні маршрути по р. Дністер можна планувати на будь-який смак - від одноденних і на тиждень, два. Так само, можна підібрати маршрути для любителів активної греблі і туристів з іншими цінностями. Родзинкою маршрутів можуть стати «дньовки» - командні ігри, квести, виходи на дністровські кручі, спуски в печери, екскурсії до природних і архітектурних пам'яток.

Згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, Дністровський каньйон визнаний одним із 7 природних чудес України.

Дністер є не дуже складною рікою, в той же час наявність невеликих перешкод (як то мілини та перекати), дозволяє отримати початківцям важливий досвід водних походів, та отримати базові навики із керування плавзасобами.

Наявне зручне транспортне сполучення до місць початку і завершення маршруту, -- що є важливим для водних походів.

Дністер це ріка, для якої характерне дуже швидке підняття рівня води під час злив, тому при виборі місця для ночівля слід мати це на увазі (річка може підніматись до 2-3 метрів за ніч). Не ставте намети близько до води, та не залишайте плавзасоби на березі.

Під час грози одразу приставайте до берега та облаштовувайте табір. Знаходитись на річці під час грози заборонено.

Пам'ятайте про існування хоча й рідкісних для Подністров'я, отруйних рослин - борщовика та вовчого лика, а також єдиного в Україні виду отруйних змій - гадюки.

При частих поворотах (меандрах) Дністра змінюється напрям вітру з попутного на зворотній й навпаки. Враховуйте це при планування переході.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. -- К.: Либідь, 2007. -- 320 с.

2. Горленко Й.А., Руденко Л. Г., Малюк С. Н. Проблеми комплексного развития территории. -- К.: Наукова думка, 1994. -- 296 с.

3. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. -- К.: Знання, 1998. -- С. 178--215.

4. Поповкін В.Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. -- К.: Наукова думка, 1993. -- 210с.

5. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. -- К.: Знання, КОО, 1998. -- С. 139--179.

6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. -- К.: Вища школа, 2008. -- С. 4--10.

7. РуденкоВ. П. Природно-ресурсний потенціал України. -- К.: Либідь, 1994. -- 150с.

8. Вишневський В.І. Про водогосподарський напрям у гідрології // Наук. праці укр. наук.-досл. гідромет. ін-ту. - 2001. - Вип. 249. - С. 121-137.

9. Вишневський В.І, Токар Н.Ф. Мережа спостережень - основа функціонування галузі // Наук. праці укр. наук.-досл. гідромет. ін-ту. - 1998. - Вип. 246.- С. 5-19.

10. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз - Львів: Ін-т українознавства, 1997. - 440 с.

11. Мельник А.К. Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу. - Львів: Літопис, 1997. - 229 с.

12. Мельник В.Й. До методики визначення екологічних нормативів якості річкових вод (на прикладі рік Рівненської області) // Укр. геогр. журн. - 2001. - №1. - С. 37-45.

13. Осадчий В.І. Основні тенденції формування хімічного складу поверхневих вод України у 1995-1999 рр. // Наук. праці укр. наук.-досл. гідромет. ін-ту. - 2010. - Вип. 248. - С. 138-153.

14. Сніжко С.І. Оцінка сучасного гідрохімічного режиму та якості води річок Житомирського Полісся // Укр. геогр. журн. - 2001. - №2. - С. 65-71.

15. Шершевский А.И., КоваленкоЛ.Н. О рационализации наблюдений за стоком воды на реках Украины // Наук. праці укр. наук.-досл. гідромет. ін-ту. - 2009. - Вип. 248. - С. 116-121.

16. http://tourlib.net/

17. http://galychpark.if.ua/

ДОДАТКИ

1.1 Карта водного маршруту

м.Єзупіль - р.Бистриця - устя Бистриці - р.Дністер - с. Одаїв - м.Коропець - печ.біля с.Стінка - вдсп. Дівочі Сльози - Раковецький замок - Берем'янський каньйон (Червона стінка) - Чернелицький замок - печ.Соколине гніздо - вдсп.Джуринський - Червоноград - с.Кострижівка - м.Заліщики

1.2 Висотний профіль маршруту

Умовні позначення: прямокутник -- місця ночівлі, кружечок -- цікаві місця та села, ромб -- антропогенні перешкоди (мости).

1.3 Спорядження

Групове спорядження на групу з 17 учасників

Групове спорядження:

1. Байдарки - «Таймень-2» (4 шт.), «Таймень-3» (3 шт.)

2. Намет - 8 шт.

3. Сокира - 1 шт.

4. Ручна пилка - 1 шт.

5. Фотоапарат - 6 шт.

6. Казани - 3 шт.

7. Компас - 1 шт.

8. GPS-навігатор - 1 шт

9. Переносна радіостанція - 2 шт

11. Мапа - 4 шт (різні).

Особисте спорядження:

1. Рятівний жилет або пояс - 1 шт.

2. Сонцезахисні окуляри - 1 шт.

3. Сонцезахисний кашкет - 1 шт.

4. Рюкзак - 1

5. Спальник - 1 шт.

6. Килимок - 1 шт.

7. Фонарик налобний - 1 шт

8. Накидка від дощу - 1 шт

Размещено на Allbest.ru