Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області

Передумови та особливості розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства. Аналіз участі області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2013
Размер файла 553,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

З курсу " Розміщення продуктивних сил ”

на тему: "Розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області”

Київ 2011

План

  • Вступ
  • 1. Короткі відомості про Івано-Франківську область
  • 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області
  • 3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства області
  • 4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства території
  • 5. Участь області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках
  • Висновок
  • Список літератури

Вступ

Дослідженню розвитку промислових комплексів та проблеми територіальної організації промислового виробництва України присвячено чимало науково-дослідних і практичних робіт.

Дана курсова робота висвітлює тему, яка на сьогоднішній день є досить актуальною, адже ефективне розміщення продуктивних сил, їхня оптимальна територіальна організація є важливою передумовою зміцнення української економіки, подальшого її розвитку.

Метою дослідження є вивчення тенденцій і закономірностей розвитку і розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області, аналіз функціонування її господарських систем. Крім того, важливим завданням роботи є визначення ролі досліджуваної області в економіці України, її місце серед інших регіонів.

Предметом дослідження є розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області, механізм її функціонування та система розвитку.

Об'єктом дослідження є різноманітна сукупність особливостей, що стосується розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області, економіки та забезпечення подальшого розвитку області.

Основними методами, що застосовуються в роботі є наступні:

1) огляд літератури, що стосується даної теми (бібліографічний метод);

2) метод порівняння;

3) статистичний;

4) картографічний.

На початку роботи наводяться короткі відомості про Івано-Франківську область, загальний розвиток її продуктивних сил. Далі характеризуються історичні, природні, демографічні передумови розвитку і розміщення продуктивних сил області, розкривається сучасна структура кожної галузі господарства. Велику увагу я приділила дослідженню територіальної структури господарства, оскільки це питання є найважливішим у даній темі. Наприкінці роботи визначається участь Івано-Франківської області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках, а також детально розглядаються зрушення у галузево-територіальній структурі.

Джерелами курсової роботи є:

· Бібліотека КНТЕУ;

· Національна Парламентська Бібліотека України;

· Інтернет.

продуктивна сила розміщення економічний

1. Короткі відомості про Івано-Франківську область

Івано-Франківська область (колишня Станіславська) утворена 4 грудня 1939 року і розташована на заході України. В 1962 р. у зв'язку з 300-річчям обласний центр Станіслав перейменовано на Івано-Франківськ. Область розташована в передгір'ї - Прикарпатті та в Українських Карпатах.

Вона межує на півночі та північному заході з Львівською областю, на півдні - з Румунією, на сході й північному сході - з Тернопільською областю, на південному сході - з Чернівецькою, а на південному заході - із Закарпатською областю України.

Територія її - 13,9 тис. км2, що складає 2,4% площі України, населення - 1456,8 тисяч чол. (відповідно 2,9%). В області виділено 14 районів, 14 міст, у т. ч. чотири обласного підпорядкування.

Івано-Франківська область входить у Карпатський економічний район, що посилює її суспільно-економічні зв'язки і має велике значення для технічної реконструкції промисловості, господарського освоєння території.

Оскільки в даній курсовій роботі ми розглядаємо розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області, то потрібно коротко висвітлити це поняття.

Розміщення продуктивних сил передбачає наявність об'єкта (продуктивної сили) та дії, спрямованої на цей об'єкт (розміщення). Як відомо, виробництво завжди має суспільний характер і містить два рівні відносин:

відносини людей і природи, які відбивають зміст процесу виробництва;

відносини між людьми в процесі виробництва.

Продуктивні сили - система особистих і технічних елементів, завдяки яким відбувається обмін між людиною і природою у процесі суспільного виробництва.

До продуктивних сил належать трудові ресурси і засоби виробництва.

ПС = ЗВ + ТР

Трудові ресурси - це суб'єктивні, а засоби виробництва - об'єктивні (речові) елементи продуктивних сил. Взаємодія у процесі праці людей і засобів виробництва є об'єктивною передумовою розвитку матеріального виробництва суспільства в цілому.

Географічне положення Івано-Франківської області досить вигідне: вона знаходиться на перетині транспортних шляхів (залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів і електричних мереж) із заходу на схід, з півночі на південь, щільність населення висока. Частка трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, не перевищує 38%. Слід зауважити, що історично значна частина трудових ресурсів шукала роботу, особливо в осінньо-зимовий період, за межами області, мігруючи на сезонні заробітки в країни далекого зарубіжжя і Росію.

У березні 2011 року порівняно з березнем 2012 року обсяги промислового виробництва зросли на 8,9%, за січень-березень 2001 - на 6%. Проти попереднього місяця спостерігається скорочення випуску продукції на 7,3%. Високі темпи приросту за січень-березень 2003р. спостерігались у промисловості Рожнятівського (3,7%), Тлумацького (33,4%) Косівського (27,6%), Городенківського (26%), Калуського (20,9%) районів та Коломийської (15,2%), Івано-Франківської (13,9%) міських рад.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області

На розвиток та розміщення продуктивних сил області впливають безліч факторів: історичні, природні, демографічні.

Людський потенціал.

Івано-Франківська область невелика за кількістю населення в Україні - близько 1423 тис. осіб (мал.1, табл.1). Менша частина, що нетипово для України, проживає в містах (43,5%), середня щільність населення - 115 чол. На км2, що майже в 1,3 рази більше, ніж в середньому в Україні. Природний приріст населення є від'ємним як у сільській місцевості, так і в містах. Це одна з трьох українських областей, де цей коефіцієнт є найменшим, отже, припиняється вимирання населення. В національному складі переважають українці (84%), а росіяни, угорці, румуни, поляки, молдови та інші приблизно 12%. В області спостерігається запас трудових ресурсів. За останні десять років приріст трудових ресурсів в області становив 125,4 тис. Чоловік, або 15,9%. За минулий рік їх кількість збільшилась на 0,1% (900 чол.).

Зростання трудових ресурсів відбулося в основному за рахунок збільшення кількості працездатного населення після досягнення 16-річного віку періоду високої народжуваності 80-х років. Проте офіційна зайнятість населення в сферах економіки (включаючи малі підприємства, кооперативи, колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю) за останні 10 років скоротилася на 163,5 тис. чол., з них 51% не зайняті в сільському господарстві.

Міграційні процеси в області є традиційно сильними. Більшість безробітної молоді та багато кваліфікованих працівників з інших вікових груп постійно від'їжджають за кордон у пошуках тимчасової і постійної роботи в Західній Європі та Росії, не маючи необхідних трудових віз і контрактів, поповнюючи ряди нелегальних мігрантів цих країн. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в зоні впливу Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної.

Таблиця 1. Кількість наявного населення (на 1 січня)

1991

1996

2001

2003

2004

Все населення, тис. осіб

1442,9

1462,3

1420,2

1403,7

1397,8

Міське

616,8

635,1

600,5

591,3

590,3

Сільське

826,1

827,2

819,7

812,4

807,5

Відсотків до всього населення

міське

42,7

43,4

42,3

42,1

42,2

сільське

57,3

56,6

57,7

57,9

57,8

Із загальної кількості наявного населення, тис. осіб

чоловіки

675,3

693,1

673,2

662,3

659,3

жінки

767,6

769,2

747,0

741,4

738,5

Відсотків до всього населення

чоловіки

46,8

47,4

47,4

47,2

47,2

жінки

53,2

52,6

52,6

52,8

52,8

Природно-ресурсний потенціал

Івано-Франківщину можна умовно розділити на три зони:

Прикарпатська (Богородчанський, Калуський, Коломийський, Тисменський райони та місто Івано-Франківськ).

Придністровська (Городенківський, Галицький, Тлумацький, Рогатинський райони).

Карпатська (Верховинський, Косівський, Надвірнянський, та Рожнятівський райони).

Найбільша кількість працездатного населення зосереджена в Прикарпатській зоні (66,5%), де розміщені основні промислові підприємства області, на яких працює 19,6% всіх зайнятих в економіці області.

Понад 30 % сільського населення в працездатному віці зайнято в сільському господарстві області.

На обліку в державній службі зайнятості станом на 1 березня 2010 року перебувало 37,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 2,6% більше, ніж на 1 березня 2011 р. Кількість зареєстрованих безробітних за рік зросла на 3,0% і склала 36,6 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття відповідно зріс і на кінець лютого 2011 року склав 4,5%.

Івано-Франківська область включає чотири вертикальні грунтово - кліматичні пояси (виробничі сільськогосподарські підзони): Передкарпатську передгірську, Передкарпатську низинну, Гірську західну, Гірську східну підзони. До складу двох останніх входять Полонинна (субальпійська), Надполонинна (альпійська) частини території.

Кліматичні умови Передкарпатського передгір'я характеризуються пануючими вітрами південно-західного напряму в північно-західній частині і північно-західного - в південно-східній частині. За температурними показниками територію Прикарпаття можна вважати помірно теплою. Середня температура повітря липня складає 17,2-18,7°С, а січня - мінус 4,7-4,9°С. Теплий період з температурою вище нуля триває в середньому 263-265 днів, період вегетації, тобто з температурою понад +5° - від 210 до 214, а періоду активної вегетації з температурою понад 10°, - 150-160 днів. Сума активних температур (понад 10°) коливається від 2200 до 2800 градусів. Теплові ресурси дають змогу вирощувати тут пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, жито, овес, ячмінь, соняшник, тютюн, льон, яблука, горіхи, груші, абрикоси та інші культури.

Територія Прикарпаття в межах Івано-Франківської області може бути поділена на три частини: найменш теплу (вище 350 м над рівнем моря), помірно теплу (висоти 250-350 м), найтеплішу (Коломийський і Заболотівський райони). Щодо зволоженості Передкарпатське передгір'я можна поділити на південно-західну частину підвищену з надмірним зволоженням та північно-східну (річкові долини й улоговини) з достатнім зволоженням. Річні суми опадів коливаються від 650 до 780 мм, з них за теплий період - 500-600 мм. Передкарпатське передгір'я, порізане численними річками, має рівнинно-хвилястий рельєф з улоговинами, які підлягають дії періодичних весняних і літніх розливів річок. Внаслідок цього і пов'язаних з цим коливань ґрунтових вод, а також несприятливих фізичних властивостей ґрунти тут надмірно зволожені.

У Передкарпатському передгір'ї переважають дерново-опідзолені та дерново-підзолисті ґрунти, на заплавах річок - зернисті та супіскові безструктурні ґрунти і торфовища.

Гірські райони і полонини в Івано-Франківській області (крім передгірських частин) розташовані в Болехівському, Вигодському, Жаб'ївському, Косовському, Кутському, Надвірнянському, Перегінському, Печеніжинському, Рожнятівському, Солотвинському, Яблунівському, Яремчанському районах.

Водними ресурсами область забезпечена надмірно майже по всій території: тут протікає більше 8 тис. річок довжиною близько 10 км, що належать до басейну Дністра і Пруту. Майже всі річки беруть початок у горах, де є гірськими, живляться за рахунок дощів, танення снігу та з ґрунтових вод. Довжина Дністра по території області становить близько 200 км. Озера в основному заплавні, іноді карстові. Збудовані Бурштинське, Рожнятівське та Княгинецьке водосховища. Водні ресурси області використовуються для водопостачання, одержання гідроенергії, гідромеліорації, рибного господарства.

Земельний фонд області порівняно невеликий, але досить освоєний з точки зору ведення сільського господарства. Землезабезпечення нижче середньоукраїнських показників. У зв'язку з фізично-географічними та ґрунтово-кліматичними умовами значна частина земельного фонду не може використовуватися в інтенсивному землеробстві без урегулювання водного режиму. Склад і структура земельного фонду визначають перспективи розвитку сільського господарства і його спеціалізацію.

Понад 40% території області вкрито лісами. Івано-Франківщина володіє однією десятою частиною усіх лісових ресурсів України. Ліси є джерелом деревини і продукції з лісових рослин, виконують велику середовищезахисну і рекреаційну функцію. Народногосподарське значення карпатських лісів дуже велике, зокрема: вони охороняють ґрунти від водної та вітрової ерозії. Справжнім рекреаційним багатством нашої держави є Карпатський державний природний національний парк.

Таблиця № 2. Мінеральні ресурси Івано-Франківської області.

Група

Назва

Родовища

Горючі

(нафта)

(газ)

(буре вугілля)

Долинське

Битків-Бабчинське

Гринівське

Косівське

Надвірнянське

Коломийське

Гірничо-хімічна сировина

(сірка)

(калійна сіль)

Тлумацьке

Калуш-Галицьке

Тростянецьке

Туро-Велицьке

(кам'яна сіль)

Долинське

Калушське

(фосфорити)

Незвиське

(магнієві солі)

Калуш-Галицьке

Будівельні

(мергель)

цементна сировина

(вапняк)

По всій території області

Ювелірне каміння

(родоніт)

Прелучне

Підземні води

(мінеральні)

Черченське

Для області характерне екстенсивне природокористування, безвідповідальне ставище до навколишнього середовища, руйнування довкілля. Забрудненість довкілля, дія забруднюючих джерел, що погіршують здоров'я населення, показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах - забруднювачах, вжиття більш рішучих заходів щодо припинення їх діяльності.

Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в області. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС - близько 85 % в області. Лісовідновлення і роботи по догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом в області. Головними забруднювачами є міста Бурштин, Івано-Франківськ, Калуш.

Івано-Франківська область, як і багато західних областей, довгий час знаходилась в межах інших країн, через що економіка розвивалась дуже повільно до 1945 року. Після другої світової війни господарство поступово набирало темпи розвитку, тому що область увійшла до складу України. Порівняно невелика кількість мінеральних ресурсів при значній кількості трудових ресурсів затримувала розвиток матеріальних галузей, проте розвивались трудоємкі галузі, які базувалися на своїй місцевій сировині.

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства області

Внесок області в економіку України за валовим випуском протягом 2009-2011 рр. не змінився і становить 2.1%, а за валовою доданою вартістю зріс з 2.1% до 2.2%, що свідчить про зменшення ресурсоємності регіонального виробництва. Обсяги ВДВ області на душу населення становили в 2010р.1783 грн. І за цим показником область посідає дев'яте місце в країні. У багатьох регіонах держави намітилась тенденція до зростання ВДВ, а темпи приросту в Україні склали 100.4%. У Івано-Франківській області продовжувався спад - 98.7%.

Необхідно зазначити, що структура обласної ВДВ відрізняється від середньої в Україні більш вагомою часткою сфери виробництва товарів і ця розбіжність за ці роки посилилась. У 2010 вона становила в Україні 55.1, а в області-59.7% ВДВ економіки.

У структурі економіки області збільшилась питома вага всіх галузей виробництва товарів, що, почасти, обумовлене більш глибоким падінням виробництва у сфері послуг. Зростання ж частки сільського господарства з 17.5 до 21.4% обумовлене ще й позитивною динамікою обсягів виробництва у галузі - 103.1%

У сфері послуг збільшилась питома вага житлово-комунального господарства, абсолютні обсяги ВДВ якого зросли на 10.9%.

У економіці області на перший план виходять такі чинники, що забезпечують досягнення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на внутрішньому і зовнішньому ринках, оскільки 2010 рік став початком кардинальних змін в усіх сферах суспільного виробництва. Реструктуризація підприємств, структурна перебудова існуючого виробництва, передача в оренду потужностей та залучення до співпраці фінансово потужних інвесторів повинно покращити сучасний стан у промисловості, як базовій ланці економіки. Відроджується хімічна промисловість, поліпшуються справи в лісовій. Створюються всі умови для подальшого малого бізнесу. Вже нині в ньому зайнято понад 74.8 тис. осіб або 23.2% від усього працездатного населення. На обласному рівні діє регіональний фонд підтримки підприємництва, а також координаційна рада з питань розвитку підприємництва при голові облдержадміністрації.

Промисловість має специфічну структуру. Галузі промисловості поділяються на дві групи: групу "А" та групу " Б”. До групи " А ” відносяться галузі, які виробляють засоби промисловості; у групу " Б ” відносять галузі, які виробляють предмети народного споживання.

Групу " А " складають комплекси і галузі тяжкої промисловості - паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічний та лісовий комплекси, а також промисловість будівельних матеріалів.

Групу " Б " складають галузі легкої промисловості.

Територіально-господарський комплекс Івано-Франківщини складається із галузей як групи "А", так і групи " Б".

Всі промислові комплекси, як і галузі, для свого розвитку повинні мати сировину. Паливно-енергетичний комплекс складається з галузей, які спеціалізуються на видобутку, переробці палива, виробництві і передачі електроенергії. До складу паливно-енергетичного комплексу входять дві галузі: паливна й електроенергетична. Івано-Франківська область має хорошу базу для ПЕК, це перш за все нафта, газ і буре вугілля. Машинобудування переважає неметаломістке.

Хімічна промисловість працює на своїй сировині (сірка, калійна сіль).

Лісова і деревообробна промисловість працює на запасах деревини, що включає лісозаготівлю, деревообробку.

Легка і харчова промисловості працюють на переробці сировини АПК.

Агропромисловий комплекс області дуже різноманітний. На рівнині переважають молочно - м'ясне тваринництво, свинарство, вирощують цукрові буряки, зернові культури.

В області добре розвинутий транспорт. Багато автомобільних шляхів і залізниць мають вихід до кордону.

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства території

Промисловість

Головне значення в господарстві відіграє промисловість.

Таблиця № 3. Промислові вузли Івано-Франківської області* „Регіональна статистика”(електронна версія)

Вузол

Спеціалізація

Івано-Франківській

Машинобудування, легка і харчова промисловість

Калушський

Хімічна промисловість, виробництво обладнання для нафтової промисловості

Долинський

Нафтодобувна, газопереробна, швейна промисловість

Коломийський

Легка і харчова промисловість, машинобудування

За звітом соціально-економічного становища Івано-Франківської області приріст промислового виробництва за 2010 рік склав 23,5%.

Найвищий він у районі:

Галицькому - 26,0 %

Богородчанському - 24,4 %.

Верховінському - 14,3 %

Коломійському - 10,4 %

Калуській міській раді - 56,2%

Яремчанській міській раді - 18,7 %

Зниження виробництва продукції відбулося в промисловості в наступних районах:

Тлумацький - ( - 68,5%)

Городенківський - ( - 29.0%

Снятинський - (-9,6 %)

Рогатинський - (-7,9 %)

Болехівська міська рада - (-26,3 %)

Коломийська міська рада - (-17,3%)

Порівняно з 2009 роком обсяги виробництва зросли на 12,3%. В добувній, на 26,7% - в обробній промисловості та на 20,2% з виробництва та розподілення електроенергії.

В 2010 році у виробництві використано майже 37,2% від загального випуску продукції сировини замовників. В структурі сировини переважна частка припадає на обробну промисловість - 92,7%, в тому числі в хімічній та нафтохімічній - 45%, на підприємствах з виробництва продуктів нафтопереробки - 38,2 % загального обсягу давальницької сировини.

Наростили обсяги виробництва підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості (64,4%), целюлозно-паперової промисловості (на 49,9%), виробництва деревини та виробів з деревини (на 35,1%), по видобуванню енергетичних матеріалів (12,3%), виробництву інших неметалевих мінеральних виробів (15,2%) та виробництву продуктів нафтопереробки (на 1,1 %).

Зросли обсяги виробництва товарів народного споживання порівняно з відповідним періодом минулого року на 9,4 відсотки. Їх частка в загальному обсязі промислового виробництва становить 16,8 відсотки. Приріст одержано завдяки нарощуванню випуску непродовольчих товарів на 27,5%, які займають 59,9% обсягу виробництва всіх товарів та виробництву алкогольних напоїв на 1,6%.

Добувна промисловість області займає 16,7% загальнообласного випуску продукції.

Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат та газ натуральний, залишився майже на рівні 2009 року і становить відповідно 480,9 тис. тонн і 327,5 млн. куб. метрів.

Більше половини продукції області вироблено підприємствами обробної промисловості (51,7 %).

Знизили обсяги виробництва підприємства харчової промисловості та по переробленню сільськогосподарських продуктів на 13,6% порівняно з 2009 роком. Відбулося зниження виробництва молочних продуктів на 36,1 %, круп та борошна - на 9,3%, хліба та хлібобулочних виробів - на 5,3 %, цукру - на 31,5%.

Разом з тим, зросли обсяги виробництва м'яса, кондитерських виробів - на 50,8%, безалкогольних напоїв - на 38,8 %, мінеральних вод - на 2,4%.

Не вдалося подолати спад виробництва на підприємствах легкої промисловості (на - 5,6%) проти 2009 року. Відставання спостерігається в текстильній промисловості - на 1%, з виробництва готового одягу та хутра - на 4,6 %, шкіри - на 8%.

Водночас збільшено виробництво пальт і півпальт (на 66,2%), курток (на 12,1%), хромових шкіротоварів (на 31,3 %).

Наростили обсяги виробництва підприємства по виробництву продуктів нафтопереробки на 1,1% проти 2009 року.

Майже на рівні 2009 року перероблено сирої нафти - 865,4 тис. тонн, виробництво бензину автомобільного зменшилося на 8,9%, тоді як дизельного палива та мазуту топкового вироблено більше на 0,1%, та 1,6% відповідно.

Підприємства хімічної і нафтової промисловості виробляють 15,3% обсягу промислової продукції області.

Проти 2009 року збільшено виробництво соди каустичної на 32,8%, рідкого хлору - на 34,7%, текстильно-допоміжних речовин на - 51,5%, синтетичних смол і пластмас - у 2,5 рази, волокон і ниток хімічних - на 23,8%, лакофарбових матеріалів - на 37,7% та формових гумотехнічних виробів - на 16,9%.

Майже 90% випущеної продукції галузі припадає на комплекс ЗАТ "Лукор" - ВАТ”Оріана”. Ним випущено товарної продукції на суму 1млрд. грн., що на 83,5 % більше, ніж у 2010 році, перероблено 749,9 тис. тонн піролізної сировини, досягнуто збільшення випуску поліетилену у 2 рази, пропілену - на 76,4%, бензолу - на 56,9%, смоли для піролізу - на 63,6 %.

З приростом виробництва спрацювали підприємства по виробництву неметалевих мінеральних добрів, який становить 15,2% проти 2009 року. Збільшено виробництво цегли будівельної (на 22,2 %).

Допущено спад виробництва в машинобудуванні, де зниження за 2010 рік становить 9,1%. Зменшено виробництво машин та устаткування на 9,4%, електричного та електронного устаткування на 6,1%, транспортного машинобудування на 13,2 %.

Разом з тим, збільшено виробництво навантажувачів сільськогосподарського призначення, кранів електричних, причепів важковозних.

Третя частина (31,6 %) промислового виробництва в області припадає на підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу, тепла та води.

Із нарощенням виробництва спрацювала Бурштинська ТЕС. З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС включена на паралельну роботу з об'єднаною енергетичною системою Європи і впродовж одного року буде працювати в режимі "Бурштинського острова" під контролем UCTE (союз централізованого транспорту і розподілу електроенергії).

В зону дії "острова" входять: по генерації - Бурштинська ТЕС (навантаження - 600-1000 МВт), Калуська ТЕЦ (50-70 МВт), Теребле-Рікська ГЕС (27МВт), Дрогобицька ТЕС (7 МВт); по споживанню - повністю Закарпатська, частково Івано-Франківська та Львівська області.

За 2010 рік вироблено 5,78 млрд. кВт год. електроенергії (на 27,5%більше, ніж у 2009 році), обсяг виробництва товарної продукції в порівняних цінах складає 593,6 млн. грн., що на 130 млн. грн. більше, ніж у 2009 році.

Ефективно працює ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття”, де за 2010 рік обсяг виробництва товарної продукції в порівняних цінах становить 756,1 млн. грн., що на 1,0 % більше, ніж у 2009 році.

Долинський газопереробний завод працює в єдиному комплексі з нафтогазовидобувними підприємствами області. У 2010 році підприємство спрацювало з приростом 9,8 %, тут перероблено 227,1 млн. куб. м газу, що становить 105,4 % до 2009 року.

Землі лісового фонду Івано-Франківщини становлять близько 626 тис. гектарів, якими опікуються 16 державних та 6 міжгосподарських лісгоспів. Важко переоцінити велику грунтозахисну, водорегулюючу, кліматотворчу, санітарно-гігєнічну, курортологічну, рекреаційну ролі, які відіграють "легені Карпат” для всієї України, де зосереджено лише однієї деревини 114 мільйонів кубометрів.

Від реалізації деревини область одержує в середньому 150 млн. гривень. Близько 13 тис. чоловік працює у цій галузі, не рахуючи кількох тисяч сезонників, які заготовляють лікарські рослини, ягоди, гриби. Але найбільше значення ліс має для гірських - Верховинського, Косівського та Надвірнянського районів

На підприємствах по виробництву деревини та виробів з деревини, на які припадає 7,3 % загальнообласного виробництва, збільшилось виробництво пиломатеріалів на 4,8 %, блоків віконних і дверних в зборі - 2,1%., паркету - на 22,5% деревоволокнистих плит - на 11,9% та деревностружкових плит - на 32,4 % проти 2001 року.

У целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості значно збільшилося виробництво шпалер (у 3,9р.), мішків паперових (на 75%) та картону (на 12,8%).

АПК (агропромисловий комплекс)

Характерними особливостями агропромислового комплексу сучасного Прикарпаття є, передусім, орієнтація на задоволення внутрішніх потреб населення області, що, в свою чергу, пояснює відсутність чітко визначеної спеціалізації сільського господарства регіону, кардинальні зміни в організаційній структурі власне сільськогосподарського виробництва і незначну питому вагу фермерських господарств. Частка останніх, наприклад, становить лише 0,9% загального обсягу сільськогосподарської продукції на Прикарпатті.

Основними організаційними формами господарювання в цьому секторі економіки є особисті господарства населення і сільськогосподарські підприємства державної й недержавної форм власності. З підприємств недержавної форми власності можні виділити господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, приватні (приватно-орендні) підприємства та інші. Така різноманітність організаційних форм гос-подарювання має своє пояснення і відображає особливості сучасного розвитку агропромислового комплексу Івано-Франківщини. Слід відмітити, що останніми роками обсяги виробництва сільськогосподарської продукції невпинно знижуються (таблиця 4). Статистичні дані є лише зовнішнім вираженням тих глибинних процесів, що відбуваються нині як в агропромисловому комплексі, так і в економіці України в ціло* му. Аналізуючи причини занепаду сільського господарства країни, виникла необхідність акцентувати увагу на таких аспектах.

Таблиця 4. Темпи зростання (зниження) виробництва валової продукції сільського господарства Івано-Франківської області (в % до 1990 р.)

Усі категорії господарств

У тому числі:

Валова продукція

з неї:

сільськогосподарські підприємства

господарства населення

Валова продукція

з неї:

Валова продукція

з неї:

рослинництва

тваринництва

рослинництва

тваринництва

рослинництва

тваринництва

2000

80,6

70,9

89,4

70,1

59,7

83,1

91,2

86,9

93,9

2001

89,0

98,1

80,9

65,5

70,8

59,0

112,4

136,7

96,8

2002

90,5

102,2

79,9

61,9

68,4

53,7

118,8

149,9

98,8

2003

79,1

79,0

79,1

50,4

55,1

44,6

107,5

112,8

104,2

2004

81,1

87,1

75,6

44,0

48,6

38,3

117,9

141,6

102,7

2005

80,4

86,2

75,2

30,5

31,9

28,7

130,0

163,0

108,8

2006

77,0

81,8

72,6

27,3

33,4

19,7

126,4

150,3

111,0

2007

63,5

53,9

72,2

21,2

22,2

19,9

105,6

98,7

110,0

2008

66,5

61,9

70,7

18,6

20,7

15,9

114,2

120,2

110,4

2009

73,1

76,2

70,3

14,8

17,7

11,1

131,2

159,0

113,2

2010

74,8

76,3

73,5

13,4

15,4

10,9

135,9

162,4

118,8

2011

77,9

81,2

74,8

12,5

13,4

11,4

142,9

177,1

120,8

АПК складається з сільського господарства та промисловості, яка перероблює продукцію (сировину) сільського господарства.

Сільське господарство - одна з провідних галузей області, центральна ланка агропромислового комплексу. Сільське господарство має дві основні галузі - рослинництво і тваринництво. (Схема № 1.).

Тваринництво має дуже важливе значення: воно є базовою галуззю для розвитку харчової промисловості, деяких галузей легкої промисловості. В Карпатах унікальні умови для розвитку вівчарства.

Карпатські полонини використовуються як пасовища.

У Прикарпатті вирощують зерно, льон, картоплю. Розвинено свинарство й скотарство. За 2011 рік всіма категоріями господарства області вироблено валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2000 року) на 4,0% більше, ніж у 2011 році. У тому числі продукції рослинництва - на 6,5%, тваринництва - на 1,7% більше.

В 2011 році порівняно з 2010 роком в області збільшено виробництво зерна на 1,2%, картоплі - на 25%, м'яса - на 1,0%, молока - на 2,2%, яєць - на 4,4%, бавовни - на 3,4%.

На 1 січня 2011 року більше, ніж на початок 2010 року отримувалось всіх видів худоби і птиці (на 0,2-4,4 %).

Кількість селянських (фермерських) господарств на 1 січня 2011 року склала 637, що на 21 господарство менше, ніж на початок 2010 року

Схема 1

Галузева структура сільського господарства Івано-Франковської області.

Транспорт.

Транспорт є однією з провідних ланок господарського комплексу області

У Івано-Франківській області переважає автомобільний і залізничний транспорт.

Так довжина залізниць загального користування складає 479 км, середня густота їх - 34.5 км на 1000 км2. Головними трасами є Львів-Івано-Франківськ-Чернівці, Тернопіль-Рогатин-Стрий, що з'єднують область з іншими обласними центрами країни, а Україну з державами Західної, Центральної та Південної Європи. Автомобільний транспорт найбільш ефективний для невеликих відстаней (до 50 км). Особливою рисою автомобільного транспорту є можливість перевозки грузів безпосередньо від підприємства до підприємства. У майбутньому значення автомобільного транспорту та його доля у товарообігу і пасажирообігу зростатиме. Довжина автомобільних шляхів близько 4.4 тис. км. Усі вони мають тверде покриття, що особливо важливо для гірських районів. Головні магістралі з'єднують Івано-Франківськ зі Львовом, Чернівцями, Ужгородом. В області використовуються й менш розповсюджені наступні види транспорту.

Річний транспорт використовує природні шляхи. Річний транспорт відокремлює низька собівартість і значні обсяги перевозу вантажів й пасажирів. Але негативні його риси - низька швидкість й сезонність праці. Взимку Дністр замерзає.

Повітряний транспорт, як і водний, використовує природні шляхи зв'язку. Визначною особливістю повітряного транспорту є висока собівартість перевезень, але головна їх перевага - швидкість. Аеропорт розташований у місті Івано-Франківськ. Основною проблемою розвитку повітряного транспорту є застарілий парк літаків, невідповідність технічних можливостей аеропорту сучасним міжнародним потребам.

Трубопровідний транспорт - один з наймолодших видів транспорту. Він призначений для транспортування нафти і газу. Територія Івано-Франківщини використовується як транзитна для транспортування газу з Росії в країни Центральної і Західної Європи.

Також через територію області прокладено транс-європейський магістральний нафтопровід "Дружба". А у межах області працює невеликий нафтопровід "Битків - Надвірна”.

В січні-березні 2011 року залізничним, автомобільним та авіаційним транспортом області перевезено 1356,8 тис. т вантажів і надано послуг 19956,2 тис. пасажирів, що відповідно на 11,6% більше та 0,5% менше обсягів відповідного періоду 2010 року (табл.5).

Таблиця 5. Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту (млн)

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Транспорт

226,4

251,8

134,5

93,1

86,5

94,5

залізничний

19,3

14,8

9,6

7,4

6,3

6,3

автомобільний

206,9

219,7

113,3

57,8

60,0

70,6

авіаційний

0,2

0,3

0,0

0,0

0,0

0,0

тролейбусний

-

17,0

11,6

27,9

20,2

17,6

Сфера послуг.

До складу соціальної інфраструктури входять галузі, діяльність яких спрямована на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. А саме: сфера обслуговування, охорона здоров'я, рекреаційно-туристичне господарство, освіта, наука, культура, житлово-комунальне господарство, торгівля, громадське харчування.

Освіта в області має декілька рівнів:

Дошкільна, шкільна, позашкільна, середня спеціальна, професійна і вища.

Найбільш значною частиною освітнього комплексу є середні загальноосвітні школи. До системи позашкільної освіти входять будинки творчості школярів, станції юних туристів, дитячі спортивні школи (м. Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Долина, Надвірне та інші міста).

Професійні училища готують кадри для промисловості і будівництва транспорту, сільського господарства та інших галузей (Коломия, Івано-Франківськ).

Взагалі в Івано-Франківській області функціонує 25 вищих навчальних закладів I-ІІ рівнів акредитації, де навчається 19 тис. студентів та 5 вузів ІІІ - ІV акредитації з 19.6 тис. студентами. Серед науково-технічних установ (18 одиниць, 1090 працівників основної діяльності): Прикарпатський університет, Університет нафти і газу, медичний, педагогічний інститути; Відділення Інституту філософії НАН України, Відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ інституту регіональних досліджень, філіал Інституту лісового господарства і агролісомеліорації та інші.

Система охорони здоров'я, фізичної культури створена для профілактики захворювань і відновлення здоров'я, організації відпочинку населення.

Рекреаційне господарство має велике значення. До галузі входять установи курортного комплексу: будинки відпочинку санаторії, пансіонати, туристичні бази, профілакторії.

Отже, Івано-Франківщина має значний туристичний потенціал. Кліматичні природні умови сприяють розвитку різних видів туризму: гірського, водного, пішохідного і лижного. Область багата також своєю історико-культурною спадщиною. Тут зареєстровано 3477 пам'яток історії, культури та архітектури, функціонує 1654 культурно-просвітницькі установи. Зокрема, це відомі в Україні театри, Івано-Франківський краєзнавчий музей, художній, історії релігії, Прикарпатський літературний, Будинок природи, Коломийський народного мистецтва Гуцульщини.

5. Участь області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках

Кожна область має тільки їй властиві природні умови, історію освоєння території, її заселення і господарювання. І кожна область відрізняється напрямом господарства, особливо сільського, на якому застосовуються багато галузей обробної промисловості, структурою економіки в цілому, способом життя населення.

Спеціалізуючись на виробництві певної продукції, кожна область забезпечує нею свої потреби, потреби інших регіонів. У свою чергу область отримує продукцію, якої у неї немає. Так відбувається обмін результатами праці. Такий розподіл праці між окремими територіями країни називається географічним (територіальним).

Спеціалізація території складається історично. Вона може змінюватися з розвитком господарства.

Для того, щоб сформувалася спеціалізація, необхідні такі умови: по-перше, наявність у області переваг, необхідних для виробництва певної продукції; по-друге, наявність областей або регіонів, які потребують цієї продукції.

Івано-Франківська область має свої характерні особливості:

а) добування та переробка паливної сировини (нафти, газу, бурого вугілля);

б) домінування неметаломісткого машинобудування;

в) лісова і деревообробна промисловість;

г) вироблення продукції сільського господарства.

Економічні зв'язки області тісно пов'язані у Карпатському економічному регіоні, а також з іншими областями України. Дуже важливим напрямом економічних зв'язків є співробітництво між областями України і Росії, Угорщини, Румунії, Словаччини, Молдови. У 2010 році було проведено низку переговорів з делегаціями Угорщини та Грузії. Під час візиту в Іспанію започатковано співробітництво між Івано-Франківською областю та Валенсійською автономною областю, обговорено питання правового захисту українців, які тимчасово перебувають в Іспанії. Започатковано міжрегіональну співпрацю області з Литвою.

За даними Івано-Франківської облдержадміністрації на січень-лютий 2005 року обсяги експорту товарів області склали 154,9 млн. дол. США, імпорту - 105,1 млн. дол. США, що, відповідно, на 22,5 і 65,0% перевищило рівень, досягнутий за січень-лютий 2004 року. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі зменшилося на 12,9 млн. дол. США.

В експортній діяльності, яку здійснюють 441 підприємство, переважає сировинний напрям з продукцією на 152.4 млн. дол. США, що складає 1.3% в Україні. Що ж стосується імпорту, то обсяги імпорту скоротилися на 12,8%.

Імпортується високотехнологічна продукція на суму 83.5 млн. дол. США, що становить 0.7% в імпорті України. Сальдо експорту-імпорту є додатним, що позитивно характеризує цю діяльність в межах держави, оскільки валютні надходження дозволяють розширити експортну діяльність в середині країни та направити їх на інші цілі. Шляхом покращення зовнішньоекономічної діяльності області є вдосконалення структури експорту, підвищення частки продукції обробної промисловості.

Підприємства та організації області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами 77 країн світу.

Найбільш питому вагу у загальнообласному експорті займають поставки до Угорщини (19,2%), Румунії (8,2% обласного експорту).

Вагоме місце у товарній структурі експорту займають продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості і мінеральні продукти, в імпорті - мінеральні продукти.

В зовнішньоторговельному обороті товарів області значну питому вагу займають підприємства та організації

Івано-Франківської міської ради - 19,4 %

Тисьменського району - 8,4 %

Надвірнянського району - 6,5 %

Долинського району - 5,5 %

Багатогалузеве господарство дозволяє області експортувати різнобічні види продукції: обладнання для газової і нафтової промисловості, технологічне обладнання для легкої промисловості, ліс, калійні добрива, хутряні вироби, фруктові та овочеві консерви.

6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил області.

На сьогодні для Івано-Франківської області можна виділити наступні проблеми, які пов'язані з виробництвом:

Соціально-економічні проблеми невеликих міст.

Недостатній рівень міждержавного співробітництва.

Складна екологічна ситуація Прикарпаття внаслідок великої концентрації хімічних підприємств і воєнної техніки.

Розвиток курортного господарства територіально співпадає з промисловими розробками, а це погіршує екологічний стан й обмежує можливості цих виробництв.

В кожній галузі промисловості є цілий ряд проблем, які характерні всьому виробництву:

застарілі технології при добуванні нафти, газу, бурого вугілля, сірки та інших корисних копали;

природні умови заважають розвитку сільського господарства (підвищення рівня води в ріках, збіг лавин в горах);

якість продукції не завжди відповідає міжнародним нормам, що заважає торгівлі.

Незважаючи на деякі труднощі, які виникають на шляху досягнення досконалого результату у напрямку соціально-економічного розвитку області, на даному етапі Івано-Франківщину можна вважати однією з промислово розвинених областей в регіоні і очевидно, що її подальший розвиток пов'язаний з відновленням виробництва в традиційних галузях спеціалізації: хімії, нафтохімії, машинобудуванні, лісопереробці, харчовій промисловості. Але ці процеси повинні відбутися з урахуванням сучасних світових економічних тенденцій і міжнародного поділу праці.

Широкі перспективи для розвитку мають галузі харчової та легкої промисловості, що спеціалізуються на місцевих сільськогосподарських ресурсах. Важливим напрямом стає експорт переробленої лісової сировини і продаж її на внутрішньому ринку. Позитивним економічним змінам у цілому господарському комплексі сприятиме розвиток меблевої промисловості. Однією з вагомих складових економіки повинна стати рекреаційна діяльність, яка отримала значний розвиток у багатьох країнах, оскільки до 60% валютних надходжень припадає саме на неї. До потенційно придатних ландшафтів належить вся територія області. Значним резервом зайнятості населення є сільський зелений туризм, що розвивається у мальовничих гірських районах.

Проаналізувавши економічну ситуацію області, можна зробити прогноз перспективного розвитку, а також розміщення продуктивних сил.

Повне якісне виконання програми України по розвитку нафто-газової промисловості області.

Стабілізація економічної ситуації та забезпечення економічного зростання шляхом нарощення обсягів промислового виробництва.

Стимулювання приватної ініціативи та малого підприємства.

Підвищення рівня благоустрою області.

Передбачено забезпечити надання належної якості житлово-комунальних послуг населенню.

Створення необхідних передумов для вирішення соціальних проблем.

Використовування трудових ресурсів за призначенням.

Висновок

Прикарпаття - живописна перлина України. Край Черемошу й Пруту, синіх гір та зелених полонин. Та найбільше багатство Івано-Франківщини - її люди. Працьовиті, гостинні й щедро обдаровані різноманітними талантами, вони творять нову історію свого рідного краю, роблячи помітний внесок у розбудову незалежної держави.

Івано-Франківськ - обласний центр, який названий на честь українського письменника Івана Франка.

Івано-Франківщина розташована на заході України в межах Карпатського економічного району і займає вигідне економіко-географічне положення:

Кордони на заході проходять зі Львівською та Закарпатською областями, на сході - Тернопільська та Чернівецька, а на півдні - Румунія.

Займає вигідне транзитне положення (як зі сходу на захід, так і з півночі на південь).

Її паливно-енергетична база зосереджена на своїх родовищах нафти, газу, бурого вугілля.

Має будівельні та лісові ресурси, хімічну сировину.

Східне передгір'я Карпат являється рекреаційною зоною. Тим більше, що гірський ландшафт дає можливість для багатогалузевого сільського господарства.

Аналізуючи соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію в області, можна сказати, що вона є стабільною, керованою та прогнозованою, характеризується відсутністю широкомасштабних акцій політичного і соціального протесту. Свої дії органи виконавчої влади спрямовують на збереження соціальної злагоди, громадянського миру та випередження подій і процесів, які могли б дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Список літератури

1. Л.Г. Чернюк, Д.В. Клиновий. Економіка та розвиток регіонів (областей) України, навчальний посібник. - Київ.: ЦУЛ, 2010 - 644 с.

2. Е.І. Овчаренко. Економічні райони України. - Х.: " Світ дитинства”, - 2008. - 92 с.

3. Репрезентація областей України в прес-центрі Оргкомітету з підготовки та відзначення свята незалежності. Урядовий кур'єр - 2011 - № 149.

4. Т.Й. Сус. Зайнятість населення на Івано-Франківщині // Економіка АПК - 2010 р. - № 9.

5. М.В. Вишиванок. Новий етап розвитку аграрних відносин в Івано-Франківській області // Економіка АПК - 2011 р. - № 1 - с.14

6. Т.Й. Сус. Розвиток малого бізнесу та ринок робочої сили на Івано-Франківщині // Економіка АПК - 2011. - № 1. - 96 с.

7. Сачовський І.В. Особливості розвитку агропромислового виробництва // Економіка АПК - 2011. - №8. - с.40-44

8. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., - 2010. - 260с.

9. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. - К.: ЦУЛ, - 2010. - 470с.

10. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. - К.: Вікар, - 2007. - 374 с.

11. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил. - К.: Товарество "Знання”, - 2007. - 546с.

12. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України.0К.: ВД "Юридична книга”, - 2008. - 552с.

13. Інформація з Інтернету:

14. http://www.if.gov.ua

15. http://www.ipa.net.ua

16. http://www.ukrmap. kiev.ua

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013

  • Передумови розвитку і розміщення господарського комплексу Волинської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства регіону. Участь Волинської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці і зовнішньоекономічних зв’язках.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 21.11.2014

  • Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Румунії. Головні особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства країни. Участь Румунії у територіальному поділі праці та економічних зв’язках.

    курсовая работа [5,9 M], добавлен 28.11.2011

  • Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області. Структура і рівень розвитку господарського комплексу, характеристика промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг. Територіальна структура господарства області.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 03.04.2013

  • Роль, значення, передумови розвитку та галузева структура господарчого комплексу Житомирської області. Участь області у внутрішньодержавному поділі праці та економічних зв’язках. Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу області.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.10.2010

  • Фізико-географічне, економіко-географічне положення Кіровоградської області. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил. Структура і рівень розвитку господарського комплексу (промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг).

    курсовая работа [340,7 K], добавлен 19.03.2013

  • Сутність розвитку продуктивних сил Іраку, передумови їх розвитку і розміщення. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Іраку. Територіальна структура господарства. Участь Іраку у міжнародному територіальному поділі праці.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 24.01.2012

  • Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 05.06.2009

  • Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.