На розвиток та розміщення продуктивних сил області впливають безліч факторів: історичні, природні, демографічні.

Людський потенціал.

Івано-Франківська область невелика за кількістю населення в Україні - близько 1423 тис. осіб (мал.1, табл.1). Менша частина, що нетипово для України, проживає в містах (43,5%), середня щільність населення - 115 чол. На км², що майже в 1,3 рази більше, ніж в середньому в Україні. Природний приріст населення є від'ємним як у сільській місцевості, так і в містах. Це одна з трьох українських областей, де цей коефіцієнт є найменшим, отже, припиняється вимирання населення. В національному складі переважають українці (84%), а росіяни, угорці, румуни, поляки, молдови та інші приблизно 12%. В області спостерігається запас трудових ресурсів. За останні десять років приріст трудових ресурсів в області становив 125,4 тис. Чоловік, або 15,9%. За минулий рік їх кількість збільшилась на 0,1% (900 чол.).

Зростання трудових ресурсів відбулося в основному за рахунок збільшення кількості працездатного населення після досягнення 16-річного віку періоду високої народжуваності 80-х років. Проте офіційна зайнятість населення в сферах економіки (включаючи малі підприємства, кооперативи, колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю) за останні 10 років скоротилася на 163,5 тис. чол., з них 51% не зайняті в сільському господарстві.

Міграційні процеси в області є традиційно сильними. Більшість безробітної молоді та багато кваліфікованих працівників з інших вікових груп постійно від'їжджають за кордон у пошуках тимчасової і постійної роботи в Західній Європі та Росії, не маючи необхідних трудових віз і контрактів, поповнюючи ряди нелегальних мігрантів цих країн. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в зоні впливу Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної.

Таблиця 1. Кількість наявного населення (на 1 січня)

Природно-ресурсний потенціал

Івано-Франківщину можна умовно розділити на три зони:

Прикарпатська (Богородчанський, Калуський, Коломийський, Тисменський райони та місто Івано-Франківськ).

Придністровська (Городенківський, Галицький, Тлумацький, Рогатинський райони).

Карпатська (Верховинський, Косівський, Надвірнянський, та Рожнятівський райони).

Найбільша кількість працездатного населення зосереджена в Прикарпатській зоні (66,5%), де розміщені основні промислові підприємства області, на яких працює 19,6% всіх зайнятих в економіці області.

Понад 30 % сільського населення в працездатному віці зайнято в сільському господарстві області.

На обліку в державній службі зайнятості станом на 1 березня 2010 року перебувало 37,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 2,6% більше, ніж на 1 березня 2011 р. Кількість зареєстрованих безробітних за рік зросла на 3,0% і склала 36,6 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття відповідно зріс і на кінець лютого 2011 року склав 4,5%.

Івано-Франківська область включає чотири вертикальні грунтово - кліматичні пояси (виробничі сільськогосподарські підзони): Передкарпатську передгірську, Передкарпатську низинну, Гірську західну, Гірську східну підзони. До складу двох останніх входять Полонинна (субальпійська), Надполонинна (альпійська) частини території.

Кліматичні умови Передкарпатського передгір'я характеризуються пануючими вітрами південно-західного напряму в північно-західній частині і північно-західного - в південно-східній частині. За температурними показниками територію Прикарпаття можна вважати помірно теплою. Середня температура повітря липня складає 17,2-18,7°С, а січня - мінус 4,7-4,9°С. Теплий період з температурою вище нуля триває в середньому 263-265 днів, період вегетації, тобто з температурою понад +5° - від 210 до 214, а періоду активної вегетації з температурою понад 10°, - 150-160 днів. Сума активних температур (понад 10°) коливається від 2200 до 2800 градусів. Теплові ресурси дають змогу вирощувати тут пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, жито, овес, ячмінь, соняшник, тютюн, льон, яблука, горіхи, груші, абрикоси та інші культури.

Територія Прикарпаття в межах Івано-Франківської області може бути поділена на три частини: найменш теплу (вище 350 м над рівнем моря), помірно теплу (висоти 250-350 м), найтеплішу (Коломийський і Заболотівський райони). Щодо зволоженості Передкарпатське передгір'я можна поділити на південно-західну частину підвищену з надмірним зволоженням та північно-східну (річкові долини й улоговини) з достатнім зволоженням. Річні суми опадів коливаються від 650 до 780 мм, з них за теплий період - 500-600 мм. Передкарпатське передгір'я, порізане численними річками, має рівнинно-хвилястий рельєф з улоговинами, які підлягають дії періодичних весняних і літніх розливів річок. Внаслідок цього і пов'язаних з цим коливань ґрунтових вод, а також несприятливих фізичних властивостей ґрунти тут надмірно зволожені.

У Передкарпатському передгір'ї переважають дерново-опідзолені та дерново-підзолисті ґрунти, на заплавах річок - зернисті та супіскові безструктурні ґрунти і торфовища.

Гірські райони і полонини в Івано-Франківській області (крім передгірських частин) розташовані в Болехівському, Вигодському, Жаб'ївському, Косовському, Кутському, Надвірнянському, Перегінському, Печеніжинському, Рожнятівському, Солотвинському, Яблунівському, Яремчанському районах.

Водними ресурсами область забезпечена надмірно майже по всій території: тут протікає більше 8 тис. річок довжиною близько 10 км, що належать до басейну Дністра і Пруту. Майже всі річки беруть початок у горах, де є гірськими, живляться за рахунок дощів, танення снігу та з ґрунтових вод. Довжина Дністра по території області становить близько 200 км. Озера в основному заплавні, іноді карстові. Збудовані Бурштинське, Рожнятівське та Княгинецьке водосховища. Водні ресурси області використовуються для водопостачання, одержання гідроенергії, гідромеліорації, рибного господарства.

Земельний фонд області порівняно невеликий, але досить освоєний з точки зору ведення сільського господарства. Землезабезпечення нижче середньоукраїнських показників. У зв'язку з фізично-географічними та ґрунтово-кліматичними умовами значна частина земельного фонду не може використовуватися в інтенсивному землеробстві без урегулювання водного режиму. Склад і структура земельного фонду визначають перспективи розвитку сільського господарства і його спеціалізацію.

Понад 40% території області вкрито лісами. Івано-Франківщина володіє однією десятою частиною усіх лісових ресурсів України. Ліси є джерелом деревини і продукції з лісових рослин, виконують велику середовищезахисну і рекреаційну функцію. Народногосподарське значення карпатських лісів дуже велике, зокрема: вони охороняють ґрунти від водної та вітрової ерозії. Справжнім рекреаційним багатством нашої держави є Карпатський державний природний національний парк.

Таблиця № 2. Мінеральні ресурси Івано-Франківської області.

Для області характерне екстенсивне природокористування, безвідповідальне ставище до навколишнього середовища, руйнування довкілля. Забрудненість довкілля, дія забруднюючих джерел, що погіршують здоров'я населення, показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах - забруднювачах, вжиття більш рішучих заходів щодо припинення їх діяльності.

Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в області. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС - близько 85 % в області. Лісовідновлення і роботи по догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом в області. Головними забруднювачами є міста Бурштин, Івано-Франківськ, Калуш.

Івано-Франківська область, як і багато західних областей, довгий час знаходилась в межах інших країн, через що економіка розвивалась дуже повільно до 1945 року. Після другої світової війни господарство поступово набирало темпи розвитку, тому що область увійшла до складу України. Порівняно невелика кількість мінеральних ресурсів при значній кількості трудових ресурсів затримувала розвиток матеріальних галузей, проте розвивались трудоємкі галузі, які базувалися на своїй місцевій сировині.

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства області

Головне значення в господарстві відіграє промисловість.

Таблиця № 3. Промислові вузли Івано-Франківської області* „Регіональна статистика”(електронна версія)

За звітом соціально-економічного становища Івано-Франківської області приріст промислового виробництва за 2010 рік склав 23,5%.

Найвищий він у районі:

Галицькому - 26,0 %

Богородчанському - 24,4 %.

Верховінському - 14,3 %

Коломійському - 10,4 %

Калуській міській раді - 56,2%

Яремчанській міській раді - 18,7 %

Зниження виробництва продукції відбулося в промисловості в наступних районах:

Тлумацький - ( - 68,5%)

Городенківський - ( - 29.0%

Снятинський - (-9,6 %)

Рогатинський - (-7,9 %)

Болехівська міська рада - (-26,3 %)

Коломийська міська рада - (-17,3%)

Порівняно з 2009 роком обсяги виробництва зросли на 12,3%. В добувній, на 26,7% - в обробній промисловості та на 20,2% з виробництва та розподілення електроенергії.

В 2010 році у виробництві використано майже 37,2% від загального випуску продукції сировини замовників. В структурі сировини переважна частка припадає на обробну промисловість - 92,7%, в тому числі в хімічній та нафтохімічній - 45%, на підприємствах з виробництва продуктів нафтопереробки - 38,2 % загального обсягу давальницької сировини.

Наростили обсяги виробництва підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості (64,4%), целюлозно-паперової промисловості (на 49,9%), виробництва деревини та виробів з деревини (на 35,1%), по видобуванню енергетичних матеріалів (12,3%), виробництву інших неметалевих мінеральних виробів (15,2%) та виробництву продуктів нафтопереробки (на 1,1 %).

Зросли обсяги виробництва товарів народного споживання порівняно з відповідним періодом минулого року на 9,4 відсотки. Їх частка в загальному обсязі промислового виробництва становить 16,8 відсотки. Приріст одержано завдяки нарощуванню випуску непродовольчих товарів на 27,5%, які займають 59,9% обсягу виробництва всіх товарів та виробництву алкогольних напоїв на 1,6%.

Добувна промисловість області займає 16,7% загальнообласного випуску продукції.

Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат та газ натуральний, залишився майже на рівні 2009 року і становить відповідно 480,9 тис. тонн і 327,5 млн. куб. метрів.

Більше половини продукції області вироблено підприємствами обробної промисловості (51,7 %).

Знизили обсяги виробництва підприємства харчової промисловості та по переробленню сільськогосподарських продуктів на 13,6% порівняно з 2009 роком. Відбулося зниження виробництва молочних продуктів на 36,1 %, круп та борошна - на 9,3%, хліба та хлібобулочних виробів - на 5,3 %, цукру - на 31,5%.

Разом з тим, зросли обсяги виробництва м'яса, кондитерських виробів - на 50,8%, безалкогольних напоїв - на 38,8 %, мінеральних вод - на 2,4%.

Не вдалося подолати спад виробництва на підприємствах легкої промисловості (на - 5,6%) проти 2009 року. Відставання спостерігається в текстильній промисловості - на 1%, з виробництва готового одягу та хутра - на 4,6 %, шкіри - на 8%.

Водночас збільшено виробництво пальт і півпальт (на 66,2%), курток (на 12,1%), хромових шкіротоварів (на 31,3 %).

Наростили обсяги виробництва підприємства по виробництву продуктів нафтопереробки на 1,1% проти 2009 року.

Майже на рівні 2009 року перероблено сирої нафти - 865,4 тис. тонн, виробництво бензину автомобільного зменшилося на 8,9%, тоді як дизельного палива та мазуту топкового вироблено більше на 0,1%, та 1,6% відповідно.

Підприємства хімічної і нафтової промисловості виробляють 15,3% обсягу промислової продукції області.

Проти 2009 року збільшено виробництво соди каустичної на 32,8%, рідкого хлору - на 34,7%, текстильно-допоміжних речовин на - 51,5%, синтетичних смол і пластмас - у 2,5 рази, волокон і ниток хімічних - на 23,8%, лакофарбових матеріалів - на 37,7% та формових гумотехнічних виробів - на 16,9%.

Майже 90% випущеної продукції галузі припадає на комплекс ЗАТ "Лукор" - ВАТ”Оріана”. Ним випущено товарної продукції на суму 1млрд. грн., що на 83,5 % більше, ніж у 2010 році, перероблено 749,9 тис. тонн піролізної сировини, досягнуто збільшення випуску поліетилену у 2 рази, пропілену - на 76,4%, бензолу - на 56,9%, смоли для піролізу - на 63,6 %.

З приростом виробництва спрацювали підприємства по виробництву неметалевих мінеральних добрів, який становить 15,2% проти 2009 року. Збільшено виробництво цегли будівельної (на 22,2 %).

Допущено спад виробництва в машинобудуванні, де зниження за 2010 рік становить 9,1%. Зменшено виробництво машин та устаткування на 9,4%, електричного та електронного устаткування на 6,1%, транспортного машинобудування на 13,2 %.

Разом з тим, збільшено виробництво навантажувачів сільськогосподарського призначення, кранів електричних, причепів важковозних.

Третя частина (31,6 %) промислового виробництва в області припадає на підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу, тепла та води.

Із нарощенням виробництва спрацювала Бурштинська ТЕС. З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС включена на паралельну роботу з об'єднаною енергетичною системою Європи і впродовж одного року буде працювати в режимі "Бурштинського острова" під контролем UCTE (союз централізованого транспорту і розподілу електроенергії).

В зону дії "острова" входять: по генерації - Бурштинська ТЕС (навантаження - 600-1000 МВт), Калуська ТЕЦ (50-70 МВт), Теребле-Рікська ГЕС (27МВт), Дрогобицька ТЕС (7 МВт); по споживанню - повністю Закарпатська, частково Івано-Франківська та Львівська області.

За 2010 рік вироблено 5,78 млрд. кВт год. електроенергії (на 27,5%більше, ніж у 2009 році), обсяг виробництва товарної продукції в порівняних цінах складає 593,6 млн. грн., що на 130 млн. грн. більше, ніж у 2009 році.

Ефективно працює ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття”, де за 2010 рік обсяг виробництва товарної продукції в порівняних цінах становить 756,1 млн. грн., що на 1,0 % більше, ніж у 2009 році.

Долинський газопереробний завод працює в єдиному комплексі з нафтогазовидобувними підприємствами області. У 2010 році підприємство спрацювало з приростом 9,8 %, тут перероблено 227,1 млн. куб. м газу, що становить 105,4 % до 2009 року.

Землі лісового фонду Івано-Франківщини становлять близько 626 тис. гектарів, якими опікуються 16 державних та 6 міжгосподарських лісгоспів. Важко переоцінити велику грунтозахисну, водорегулюючу, кліматотворчу, санітарно-гігєнічну, курортологічну, рекреаційну ролі, які відіграють "легені Карпат” для всієї України, де зосереджено лише однієї деревини 114 мільйонів кубометрів.

Від реалізації деревини область одержує в середньому 150 млн. гривень. Близько 13 тис. чоловік працює у цій галузі, не рахуючи кількох тисяч сезонників, які заготовляють лікарські рослини, ягоди, гриби. Але найбільше значення ліс має для гірських - Верховинського, Косівського та Надвірнянського районів

На підприємствах по виробництву деревини та виробів з деревини, на які припадає 7,3 % загальнообласного виробництва, збільшилось виробництво пиломатеріалів на 4,8 %, блоків віконних і дверних в зборі - 2,1%., паркету - на 22,5% деревоволокнистих плит - на 11,9% та деревностружкових плит - на 32,4 % проти 2001 року.

У целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості значно збільшилося виробництво шпалер (у 3,9р.), мішків паперових (на 75%) та картону (на 12,8%).

АПК (агропромисловий комплекс)

Характерними особливостями агропромислового комплексу сучасного Прикарпаття є, передусім, орієнтація на задоволення внутрішніх потреб населення області, що, в свою чергу, пояснює відсутність чітко визначеної спеціалізації сільського господарства регіону, кардинальні зміни в організаційній структурі власне сільськогосподарського виробництва і незначну питому вагу фермерських господарств. Частка останніх, наприклад, становить лише 0,9% загального обсягу сільськогосподарської продукції на Прикарпатті.

Основними організаційними формами господарювання в цьому секторі економіки є особисті господарства населення і сільськогосподарські підприємства державної й недержавної форм власності. З підприємств недержавної форми власності можні виділити господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, приватні (приватно-орендні) підприємства та інші. Така різноманітність організаційних форм гос-подарювання має своє пояснення і відображає особливості сучасного розвитку агропромислового комплексу Івано-Франківщини. Слід відмітити, що останніми роками обсяги виробництва сільськогосподарської продукції невпинно знижуються (таблиця 4). Статистичні дані є лише зовнішнім вираженням тих глибинних процесів, що відбуваються нині як в агропромисловому комплексі, так і в економіці України в ціло* му. Аналізуючи причини занепаду сільського господарства країни, виникла необхідність акцентувати увагу на таких аспектах.

Таблиця 4. Темпи зростання (зниження) виробництва валової продукції сільського господарства Івано-Франківської області (в % до 1990 р.)

АПК складається з сільського господарства та промисловості, яка перероблює продукцію (сировину) сільського господарства.

Сільське господарство - одна з провідних галузей області, центральна ланка агропромислового комплексу. Сільське господарство має дві основні галузі - рослинництво і тваринництво. (Схема № 1.).

Тваринництво має дуже важливе значення: воно є базовою галуззю для розвитку харчової промисловості, деяких галузей легкої промисловості. В Карпатах унікальні умови для розвитку вівчарства.

Карпатські полонини використовуються як пасовища.

У Прикарпатті вирощують зерно, льон, картоплю. Розвинено свинарство й скотарство. За 2011 рік всіма категоріями господарства області вироблено валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2000 року) на 4,0% більше, ніж у 2011 році. У тому числі продукції рослинництва - на 6,5%, тваринництва - на 1,7% більше.

В 2011 році порівняно з 2010 роком в області збільшено виробництво зерна на 1,2%, картоплі - на 25%, м'яса - на 1,0%, молока - на 2,2%, яєць - на 4,4%, бавовни - на 3,4%.

На 1 січня 2011 року більше, ніж на початок 2010 року отримувалось всіх видів худоби і птиці (на 0,2-4,4 %).

Кількість селянських (фермерських) господарств на 1 січня 2011 року склала 637, що на 21 господарство менше, ніж на початок 2010 року

Схема № 1

Галузева структура сільського господарства Івано-Франковської області.

Транспорт.

Транспорт є однією з провідних ланок господарського комплексу області

У Івано-Франківській області переважає автомобільний і залізничний транспорт.

Так довжина залізниць загального користування складає 479 км, середня густота їх - 34.5 км на 1000 км². Головними трасами є Львів-Івано-Франківськ-Чернівці, Тернопіль-Рогатин-Стрий, що з'єднують область з іншими обласними центрами країни, а Україну з державами Західної, Центральної та Південної Європи. Автомобільний транспорт найбільш ефективний для невеликих відстаней (до 50 км). Особливою рисою автомобільного транспорту є можливість перевозки грузів безпосередньо від підприємства до підприємства. У майбутньому значення автомобільного транспорту та його доля у товарообігу і пасажирообігу зростатиме. Довжина автомобільних шляхів близько 4.4 тис. км. Усі вони мають тверде покриття, що особливо важливо для гірських районів. Головні магістралі з'єднують Івано-Франківськ зі Львовом, Чернівцями, Ужгородом. В області використовуються й менш розповсюджені наступні види транспорту.

Річний транспорт використовує природні шляхи. Річний транспорт відокремлює низька собівартість і значні обсяги перевозу вантажів й пасажирів. Але негативні його риси - низька швидкість й сезонність праці. Взимку Дністр замерзає.

Повітряний транспорт, як і водний, використовує природні шляхи зв'язку. Визначною особливістю повітряного транспорту є висока собівартість перевезень, але головна їх перевага - швидкість. Аеропорт розташований у місті Івано-Франківськ. Основною проблемою розвитку повітряного транспорту є застарілий парк літаків, невідповідність технічних можливостей аеропорту сучасним міжнародним потребам.

Трубопровідний транспорт - один з наймолодших видів транспорту. Він призначений для транспортування нафти і газу. Територія Івано-Франківщини використовується як транзитна для транспортування газу з Росії в країни Центральної і Західної Європи.

Також через територію області прокладено транс-європейський магістральний нафтопровід "Дружба". А у межах області працює невеликий нафтопровід "Битків - Надвірна”.

В січні-березні 2011 року залізничним, автомобільним та авіаційним транспортом області перевезено 1356,8 тис. т вантажів і надано послуг 19956,2 тис. пасажирів, що відповідно на 11,6% більше та 0,5% менше обсягів відповідного періоду 2010 року (табл.5).

Таблиця 5. Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту (млн)

Сфера послуг.

До складу соціальної інфраструктури входять галузі, діяльність яких спрямована на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. А саме: сфера обслуговування, охорона здоров'я, рекреаційно-туристичне господарство, освіта, наука, культура, житлово-комунальне господарство, торгівля, громадське харчування.

Освіта в області має декілька рівнів:

Дошкільна, шкільна, позашкільна, середня спеціальна, професійна і вища.

Найбільш значною частиною освітнього комплексу є середні загальноосвітні школи. До системи позашкільної освіти входять будинки творчості школярів, станції юних туристів, дитячі спортивні школи (м. Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Долина, Надвірне та інші міста).

Професійні училища готують кадри для промисловості і будівництва транспорту, сільського господарства та інших галузей (Коломия, Івано-Франківськ).

Взагалі в Івано-Франківській області функціонує 25 вищих навчальних закладів I-ІІ рівнів акредитації, де навчається 19 тис. студентів та 5 вузів ІІІ - ІV акредитації з 19.6 тис. студентами. Серед науково-технічних установ (18 одиниць, 1090 працівників основної діяльності): Прикарпатський університет, Університет нафти і газу, медичний, педагогічний інститути; Відділення Інституту філософії НАН України, Відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ інституту регіональних досліджень, філіал Інституту лісового господарства і агролісомеліорації та інші.

Система охорони здоров'я, фізичної культури створена для профілактики захворювань і відновлення здоров'я, організації відпочинку населення.

Рекреаційне господарство має велике значення. До галузі входять установи курортного комплексу: будинки відпочинку санаторії, пансіонати, туристичні бази, профілакторії.

Отже, Івано-Франківщина має значний туристичний потенціал. Кліматичні природні умови сприяють розвитку різних видів туризму: гірського, водного, пішохідного і лижного. Область багата також своєю історико-культурною спадщиною. Тут зареєстровано 3477 пам'яток історії, культури та архітектури, функціонує 1654 культурно-просвітницькі установи. Зокрема, це відомі в Україні театри, Івано-Франківський краєзнавчий музей, художній, історії релігії, Прикарпатський літературний, Будинок природи, Коломийський народного мистецтва Гуцульщини.

5. Участь області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках