Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний

університет

кафедра менеджменту ЗЕД

Курсова робота з курсу “Економічна географія”

на тему:

“ Розміщення продуктивних сил Волинської області”

Київ 2011

Зміст

• Вступ
• 1. Короткі основні відомості про Волинську область
• 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил області
• 3. Сучасна галузева струткура та рівень розвитку господарського комплексу області
• 4. Особливість розміщення і територіальна струткура провідних галузей господарства території
• 5. Участь області у внутрідержавному територіальному поділі праці та зовнішньоекномічних зв'язках
• 6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил області
• Висновки

• Вступ
• Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. На тлі масштабних структурних зрушень, які в трансформаційному періоді охопили всі території країни відбуваються проблемні процеси відродження й розвитку національного виробництва.
• Об'єктом даної курсової роботи є Розміщення продуктивних сил Волинської області.
• Мета курсової роботи: аналіз суспільно-географічного положення Волинської області, природних умов і ресурсів, демографічної ситуації, розселення населення, трудових ресурсів; аналіз господарства і його територіальної структури, зв'язків суспільно-географічного району; аналіз розвитку господарства Волинської області, соціальної сфери (зокрема, науково-освітноьої, культурної) й відповідно визначення її.
• Предмет курсової роботи - дослідження просторової організації продуктивних сил Волинської області: природоресурсний і трудоресурсний потенціал, територіальна система господарювання, галузеві комплекси.

Виконання курсової роботи дасть змогу визначити сучасні проблеми та перспективні напрями соціально-економічного розвитку і розробити методи удосконалення розміщення продуктивних сил області.

У ході процесу виконання курсової роботи було використано статистичні методи, методи порівняння, методи аналізу, картографії, літературний метод, тощо.

1. Короткі основні відомості про Волинську область

Волинська область розташована на північному заході України і займає територію 20,2 тис. км², що складає 3,34% площі нашої країни. Північна частина області розміщена в кордонах Поліської низини, а південна (лісостепова) -- Волинської височини. На півночі область межує з Білорусією, заході і південному заході -- з Рівненською областю і Польщею, на півдні -- з Львівською, сході -- Житомирською областю.

До складу Волинської області входить 16 районів. На її території розташовано 11 міст, з яких 4 обласного значення, 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункти.

Клімат помірно континентальний, зима м'яка, літо тепле, вологе. Ґрунти в лісостеповій частині переважно опідзолені (темно-сірі та сірі, чорноземні), в поліській -- дерново-підзолисті, дернові та болотні, в середній смузі території -- дерново-підзолисті в комплексі з дерново-карбонатними. Рельєф, геологічна будова, ґрунтовий покров та кліматичні умови області сприятливі для подальшого розвитку продуктивних сил, ведення капітального будівництва.

За станом на 01.01.2011 населення Волинської області склало 1054,2 тисяч або 2,1% від загальної кількості населення України.

Область розвивається як аграрно-індустріальна. Але у 2010 році обсяг виробленої продукції в промисловості перевищив цей показник у сільському господарстві і становив 53,5% від сукупного обсягу.

Сільське господарство спеціалізується на скотарстві м'ясо-молочного напряму, в деяких районах -- на свинарстві, а також виробництві цукрового буряку, зерна та льону-довгунця. На одного зайнятого в сільськогосподарському виробництві приходиться 1,05 га сільгоспугідь, у тому числі 0,7 га ріллі.

Промисловість спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, засобів автоматизації і запасних частин до них, машин для скотарства та кормовиробництва, видобутку кам'яного вугілля і торфу, виробництві меблів, цукру і тваринницькій продукції. Основні показники розвитку області та її внесок у господарство України наведені в таблиці 1(див.додаток1).

Таблиця 1. Основні показники соціально-економічного розвитку Волинської області

*www.ukrstat.gov.ua

Для області характерне зосередження її виробничого потенціалу в промислових вузлах (Луцькому, Ковельському, Но-воволинському), а також в агропромислових об'єднаннях і комплексах: на півдні -- цукробуряковий, в центральних та північній частинах області -- льоно- і лісопромислові, а також скотарство.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил області

Історичні передумови

Історія області формувалась разом з історією Української держави. Проте області належить чільне місце у формуванні українського етносу. Починаючи з часів Галицько-Волинського князівства і до 1991 року територія області була під панування інших держав.

У радянські часи значна увага приділялась розвитку промисловості та соціальної інфраструктури області, проте нині економіка області, як і інших областей України перебуває у складному становищі, яке потребує твердих і рішучих способів вирішення на державному рівні.

Природні передумови

Земельні ресурси. Загальна площа території становить 1968,9 тис. га, її сільськогосподарська освоєність -- 74,2%. Землекористувачі області займали 1067,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 688,0 -- ріллі, 11,3 -- багаторічних насаджень, 175,3 -- сінокосів та 194,8 тис. га пасовищ. У всіх власників землі та землекористувачів під природними кормовими угіддями знаходиться 366,2 тисячі гектарів.

Розораність території складає 34,9%, сільськогосподарських угідь -- 64,5%. Природно-ресурсний потенціал ріллі в цілому невеликий. У ґрунтовому покриві під ріллею переважають (46%) малопродуктивні дерново-підзолисті ґрунти і дерново-підзолисті глеєві, піщані та супіщані, які сформувалися на древньоалювіальних, водольодовикових і морених відкладеннях. У лісостепових районах великі площі ріллі (27,8%) займають опідзолені сірі, світло- і темно-сірі ґрунти, а також опідзолені чорноземи, місцями глеєві, легко суглинистого механічного складу. За 2000-2010 pp. помітно активізувалась водна ерозія ґрунтів, значно -- вітрова.

Площа продуктивних земель в області невпинно скорочується. За цей період загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 70,6 тис. га, незважаючи на освоєння болотних і заболочених земель в результаті осушувальної меліорації, які раніше не використовувались. Але забезпеченість на одну особу залишається високою -- 1,05 га сільськогосподарських угідь, з них 0,7 га ріллі.

Водні ресурси. Волинська область відноситься до регіону з надлишковою атмосферною вологістю, що визначає порівняно високі значення поверхневих вод, які формуються за рахунок місцевого і транзитного стоку (ріки Тур'я, Стохід, Стер, Вижевка та інші). Середній багаторічний природний місцевий стік досягає 2,18, транзитний -- 1,87 км³. Порівняно з попередніми даними він збільшився на 0,26 км³. У зовсім маловодні роки цей показник зменшується майже в 2,5 рази, однак завдяки наявності поверхневого і глибинного карсту, в літньо-осінній період на деяких ріках можна спостерігати високі значення підземного стоку, що забезпечує значну природну сезонну врегульованість поверхневих водних ресурсів та сприятливі умови їх використання у вегетаційний період.

Певні запаси водних ресурсів знаходяться в озерах і болотах, але їх використання недоречне, тому що виробка вікових запасів води може привести до порушення екологічної рівноваги на прилеглих територіях (наприклад, у групі Шацьких озер).

Питома водозабезпеченість природним місцевим стоком 1 км² території складає в області 107,9 тис. м³/рік. У середньому на одного жителя приходиться 2,11 і 3,92 тис. м³/рік місцевого і загального річного стоку, що більше середньодержавного у 2 рази. Всього у 2010 році споживачами використано 43 млн. м³ води, з них 74% -- оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби.

Лісові ресурси мають велике значення у розвитку економіки Волинської області завдяки значним ресурсам деревини для недеревної продукції. Загальна площа лісового фонду на 01.01.2011 становить 678,6 тис. га, у тому числі покрита лісом -- 610,7 тис. га. Лісистість території складає 29,4%, загальний запас деревини -- 67,11 млн. м³.

Ліси області розділені на дві групи. Перша група представлена захисними (27,5%) і водоохоронними (25,5%) насадженнями, а також зеленими зонами біля міст (47%), 56 тис. га яких можна експлуатувати. Ліси другої групи займають 530,0 тис. га, з яких 260 тис. га експлуатаційні. В лісах області переважають (61%) хвойні (переважно соснові) насадження, частка м'яколисткових порід (березових, вільхових та ін.) становить 24%, твердо-листкових -- 15%.

Характерною особливістю лісів Волинської області є значна заболоченість і, як наслідок, низька повнота насаджень, їх невисока продуктивність. Заболочені ліси представлені, переважно, сосновими, березовими і вільховими насадженнями. На збільшення лісових ресурсів області певний вплив матимуть нові насадження, збільшення продуктивності деяких лісів внаслідок гідромеліорації та проведення інших лісогосподарських дій.

Рекреаційні ресурси. В області існує відносно високий рекреаційний потенціал, який в основному визначає економічний профіль регіону. Найбільш цінні території для організації лікування населення, відпочинку і туризму сконцентровані в північне-західній частині області, зокрема: лісові масиви, мінеральні води, торф'яні лікувальні грязі.

Особливу рекреаційну цінність становлять озера (їх близько 80), серед яких виділяються Шацькі, у тому числі одне із найбільших і найглибше в Україні -- озеро Світязь.

Мінерально-сировинні ресурси. Область відносно бідна на корисні копалини. Освоєність мінерально-сировинної бази, крім вугілля, незначна. Із 59 відомих родовищ, не враховуючи торфу, розробляється 28 (крейди, керамічних глин і піску). Виявлені родовища газу, базальту, піщано-зернисті фосфорити, збільшились балансові запаси крейди. Тут сконцентровано 22,5% державного обсягу запасів торфу.

У межах області розвідане Волинське родовище кам'яного вугілля, яке є північною вугленосною площею Львівсько-Волинського басейну. Щорічно тут добувають близько 2 млн. т вугілля, але через обмеженість запасів і відсутність нового шахтного обладнання видобуток його зменшується.

На території області розвідане Локачинське родовище газу із запасами близько 7 млрд. мз. У подальшому його можна використати для створення автономної системи газопостачання місцевого значення.

Достатніми ресурсами в області забезпечене виробництво крейди золотої і вапна. Із дев'яти відомих родовищ розробляється Луківське і Городелецьке. До резервних відносяться Лищевське, Наталинське, Юлянівське, Сарнівське і Горохівське родовища крейди.

Область має ресурсні можливості для збільшення видобутку будівельного піску: нині розробляється чотири родовища, а ще 11 -- не експлуатуються.

На Північно-Волинській фосфоритоносній площі (Ратнівське родовище) виявлено 14 покладів піщано-зернистих фосфоритових руд. На межі Волинської і Рівненської областей розвідане Іванчинське родовище базальтів (запаси категорії Q -- 161,6 млн. т), яке може використовуватись як сировинна база добавок для Здолбунівського, Кам'янець-Подільського, Балак-лавського і Вільшанського цементних підприємств.

Демографічні передумови

Людський потенціал. За станом на 01.01.2010 населення області склало 1054,2 тисяч, зокрема міське -- 52,1% (на 17,8% менше від середньодержавного). За останні 10 років населення зменшилось на 14,8 тис. осіб. У статевій структурі області переважають жінки -- 52,6%; у віковій кількість чоловіків і жінок в працездатному віці становить 55%, у молодшому працездатному -- 23,7% і у старшому працездатному віці 21,9%. Смертність в області переважає народжуваність, тому природне скорочення населення складає 2,7% (скорочення у міських поселеннях -- 1,1, сільських -- 4,5%). Хоча треба зауважити, що коефіцієнт дитячої смертності віком до одного року на 1000 народжених за 2000-2010 pp. зменшився у 3,6 разів.

Міграційне переміщення в області характеризується сталим відтоком сільських жителів у міста на рівні 5-6 тисяч щорічно з тенденцією міграцій до збільшення. Більш як 70% сільських мігрантів залишаються в містах і селищах міського типу, а інші переїжджають в основному в міста Львівської, Рівненської і Брестської областей.

Кількість трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності за 2000-2010 pp. зменшилась на 8,8% і становить 1,99% від усіх трудових ресурсів країни. В їх структурі збільшилась питома вага працездатного населення у працездатному віці.

Таблиця 2. Динаміка демографічного потенціалу Волинської області

*www.ukrstat.gov.ua

Основою збільшення ефективності суспільного виробництва є раціональне використання всіх ресурсів, у тому числі трудових. Одним із основних питань в збільшенні ефективності використання трудових ресурсів є покращення умов праці.

Рівень безробіття в області становить 6,2% або 34,3 тис. осіб, одна третя з яких -- молодь у віці до 28 років. Порівняно з попереднім роком кількість безробітних зменшилася на 3,5 тис. осіб (9,3%). Питома вага безробітних в області складає 3,0% від загальної кількості їх у країни.

Науково-технічний потенціал. У 2010 році в області нараховувалося 17 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, кількість працюючих у яких складала 910 осіб. Всього чисельність фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи становить 646 осіб, з них мають науковий ступінь доктора наук -- 4, кандидата наук -- 21. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи складає 219 осіб, з них 16 докторів і 37 кандидатів наук.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2010 році склали всього 5137,8 тис. грн. (у фактичних цінах), у тому числі 1484,1 -- за рахунок держбюджету, 21,0 -- позабюджетних фондів, 485,0 -- власних коштів, 3082,0 тис. грн. за рахунок коштів замовника. Обсяг робіт, виконаних власними силами, у фактичних цінах 2010 року склав 4542,6 тис. грн. Виконано 499 розробок, в тому числі чотири розробки по створенню нових видів ресурсозберігаючих технологій, 3 -- матеріалів, 2 -- сортів рослин і порід тварин, 8 -- матеріалів, 482 -- інші.

В області функціонує 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, де у 2009/2010 році навчалося 10,7 тис. студентів, та три III-IV рівнів акредитації з 18,1 тис. студентів.

Економічні передумови

На початок 2010 року основні фонди Волинської області оцінювались у 12,0 млрд.грн., що становить 1,45% основних фондів України. З них виробничі основні фонди складають 64,2% або 7,7 млрд. грн. (1,4% державного показника). Найбільша частка у структурі вартості основних виробничих фондів (21,8%) припадає на сільське господарство, 21,3% -- на промисловість, 16,1% -- на транспорт, 1,7 і 3,3% на будівництво і торгівлю відповідно. Питома вага сільського господарства області складає 2,7% вартості основних виробничих фондів економіки України, промисловість -- 0,9, транспорт -- 1,7, будівництво -- 1,3 і торгівля -- 1,6%. Невиробничі фонди Волинської області становлять 1,3% від загальнодержавних, з них 41,9% припадає на житлове господарство, 17,9 і 17,0 -- на освіту і комунальне господарство, 7,9 -- на охорону здоров'я і фізкультуру, 4,6 -- на культуру, 0,3% -- науку і наукове обслуговування.

Екологічні передумови

Здоров'я населення, життя представників флори і фауни залежить від якості земельних, лісових і водних ресурсів, стану атмосферного повітря.

На стан земельних ресурсів негативно впливають: деградація ґрунтів, повторне підтоплення території, а також забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. На деяких територіях активізувалась водна й вітрова ерозія.

Необхідно вжити жорстких заходів щодо охорони навколишнього середовища від забруднення агрохімікатами, особливо питної води, ґрунтів і продуктів харчування. Ділянки забруднення ґрунтів і вод виявлені в Луцькому районі і м. Луцьк, Ковельському районі і м. Ковель, Локачинському, Старови-женському і Володимир-Волинському районах.

Велике значення має охорона лісів від нераціональних методів їх експлуатації та невиправдано великих обсягів осушувальної меліорації. Великомасштабне осушення лісового фонду, як правило, призводить до порушення лісових екосистем, зникнення цінних видів рослин, зменшення частки лісових насаджень. Багато лісових площ гине від пожеж. На території Волинської області у 2010 році відбулася 161 пожежа на 110 га лісової площі, що заподіяло збитки на суму 67,5 тис. гривень.

Використання водних ресурсів в області порівняно незначне, але в річки продовжується викид забруднених стічних вод. Основні джерела забруднення -- підприємства харчової промисловості, деякі підприємства машинобудування та металообробки, хімії і нафтохімії, комунальне господарство.

Основна причина поганої якості води -- недостатня потужність споруд біологічної, фізико-хімічної та механічної очистки стічних вод (особливо у містах Луцьк, Нововолинськ і Ковель). У 2010 р. підприємства області скинули 32 млн. м3 недостатньо очищених забруднених зворотних вод у природні водні об'єкти.

У 2010 р. в області стаціонарними джерелами забруднення викинуто в атмосферне повітря 10,3 тис. тонн шкідливих речовин. Цей показник невпинно знижується і порівняно з 1990 р. менший у 3 рази.

3. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області

Протягом 2000-2010 pp. значно скоротилось виробництво в основних галузях промисловості та сільського господарства, що відповідно позначилось на зменшенні обсягів валового внутрішнього продукту. Внаслідок дезінтеграції і припинення діяльності частини підприємств, а також проведення (частково) реструктуризації суттєво змінились пропорції господарського комплексу області. Зміни відбулись, перш за все, за рахунок скорочення питомої ваги у створенні валової доданої вартості багатьох основних галузей спеціалізації сільського господарства і промисловості. Об'єми продукції галузей матеріального виробництва постійно змінювались. У першій половині досліджуваного періоду відбулося скорочення продукції промисловості, сільського господарства. Починаючи з 1998 року, спостерігається зростання її обсягів, яке в 2010 році становило 44% до попереднього року. Таким чином, за останні роки відбулося перевищення обсягу випуску продукції промисловості порівняно з сільським господарством.

Частка Волинської області у валовій доданій вартості України становить 1,4%. В галузевій структурі валової доданої вартості галузі, що виробляють товари, становлять лише 59,4%, у тому числі: промисловість -- 17,1, сільське господарство -- 34,0, будівництво -- 6,0%; галузі, що надають послуги, -- 40,6%, зокрема: транспорт і зв'язок -- 13,7, галузі сфери обігу -- 6,9, житлово-комунальне господарство -- 5,4, галузі соціально-культурної сфери -- 9,8%. Таке явище є закономірним у розвитку аграрно-промислового регіону (табл. 3).

Таблиця 3. Галузева структура валової доданої вартості Волинської області, в цінах відповідних років, відсотків від економіки

*www.ukrstat.gov.ua

Діаграма 1. Галузева структура промисловості Волинської області (без малих підприємств) за обсягом продукції у цінах відповідних років, %

*www.ukrstat.gov.ua

Промислове виробництво області формувалось на основі розвитку трьох галузей обробної промисловості -- машинобудування і металообробки, легкої та харчової промисловості, частка яких у 1990 році складала 78% товарної продукції га понад 60% кількості промислово-виробничого потенціалу (машинобудування і металообробка -- 26,3%; легка промисловість -- 23,8%; харчова -- 27,9%).

Внаслідок нерівномірності темпів росту та падіння виробництва в окремих галузях за 2000-2010 pp. галузева структура промисловості області змінилася і за обсягом продукції (без малих підприємств) в діючих цінах підприємств на 01.01.2010 складала: електроенергетика -- 2,8%; паливна промисловість -- 3,8; чорна металургія -- 0,8; кольорова металургія -- 4,0; хімічна і нафтохімічна промисловість -- 4,1; машинобудування і металообробка -- 14,3; лісова і деревообробна -- 2,8; промисловість будівельних матеріалів -- 6,7; легка промисловість -- 2,8; харчова промисловість -- 55,6% (діаграма 1).

Таким чином, частка промисловості в галузевій структурі зменшилась у таких галузях, як легка промисловість (на 21,0 відсотковий пункт), машинобудування і металообробка (відповідно на 12), але збільшилась -- у харчовій (на 27,8), електроенергетиці (на 2,7) і паливній промисловості (на 2,3).

За 2000-2010 pp. значно скоротилось виробництво основних видів промислової продукції в натуральному виразі, зокрема автомобілів і продукції легкої промисловості (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка виробництва основних видів промислової продукції Волинської області

*www.ukrstat.gov.ua

За станом на 01.01.2010 вартість основних виробничих фондів у промисловості складала 2,56 млрд. грн. або 21,3% від усієї вартості основних фондів області і 0,9% від загальнодержавних. Чисельність зайнятих складає -- 53,5 тис. осіб, при обсязі виробленої продукції галуззю 1109,8 млн. гривень (з малими підприємствами).

Паливно-енергетичний комплекс області представлений слабко розвинутою енергетичною базою та незначними обсягами видобутку вугілля і торфу. Товарна продукція ПЕК має тенденцію до зменшення. Так, за 2010 р. в порівнянні з 2000 р. обсяг продукції зменшився на 8,3 млн. грн. (200 р. -- 45,9, 2010 р. -- 37,6 млн. грн.).

Розміщення продуктивних сил Волинської області подано нижче на картосхемі:

Картосхема РПС Волинської області

Промислові пункти і центри області утворюють складні форми територіального зосередження і поєднання.виробництв (елементи територіальної структури) - промислові вузли. На території Волинської області формуються 3 промислові вузли -Луцький, Нововолинський і Ковельський, які відносяться до середніх (Луцький) і малих вузлів (Нововолинський і Ковельський), що знаходяться в стадії активного формування.

Формування промислових вузлів як складних елементів територіальної структури промислового комплексу зумовлене наявністю кваліфікованих кадрів, що проявляється в розвитку трудомістких галузей машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, а також наявністю трудових, транспортних і виробничих зв'язків між підприємствами, зосередженими на компактній території. Розвиток сільського господарства і переробної ланки АПК, що базується на сприятливих природних умовах, визначають спеціалізацію області на виробництві продукції харчової промисловості. Це чітко відбилось на спеціалізації промислових вузлів області.

Галузева структура промислових вузлів області специфічна, так як у вузлах в число основних входять галузі, що відіграють головну роль у спеціалізації області в загальнодержавному поділі праці, їх структура повторює структуру промисловості області. Основними галузями в них виступають машинобудування, легка і харчова промисловість, а також багато виробництв деревообробної промисловості та деяких інших галузей. До комплексозабезпечуючих і обслуговуючих галузей відносяться виробництва промисловості будівельних матеріалів, електроенергетики та деяких інших галузей.

Промислові вузли відрізняються між собою за роллю в загальнодержавному і міжрайонному поділі праці. Всі вони беруть участь в розвитку територіальної спеціалізації області, але відрізняються за рівнем спеціалізації і масштабами участі в територіальному поділі праці. У промислових вузлах області виробляється більше 85 % товарної продукції обласного промислового комплексу, зосереджено понад 50 % промислово-виробничого персоналу і основних промислово-виробничих фондів області.

Найбільш розвинутим і різногалузевим є Луцький промисловий вузол, в якому розвивається 11 галузей промисловості із 12 агрегованих галузей, розвинутих в області. Вузол формується в південно-східній частині області на території Луцького, Ківерцівського і Рожищенського районів (картосхема 2).

Картосхема 2. Територіальна структура промисловості Волині

В його склад входять 4 промислові центри - Луцьк, Рожище, Ківерці і Торчин та 11 промислових пунктів (Гірка Полонка, Кульчин, Чаруків, Несвіч, Струмівка, Боратин та ін.). Галузями спеціалізації вузла є машинобудування і металообробка, легка, харчова, хімічна, деревообробна промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах вузла виробляється майже 70 % промислової продукції області та зосереджено близько половини основних промислово-виробничих фондів комплексу і понад 40 % промислового персоналу області. Вузол спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, продукції швейної і текстильної промисловості, харчових продуктів. Вузол відноситься до тих, що формуються, так як між підприємствами вузла поки що недостатньо розвинуті промислово-виробничі зв'язки.

Нововолинський промисловий вузол формується в південно-західній частині області. В його склад входять промислові пункти і центри Володимир-Волинського та Іваничівського районів (картосхема 2). Найважливіші промислові центри вузла - Нововолинськ і Володимир-Волинський, в яких розміщені найбільші промислові підприємства. Галузеву структуру вузла формують підприємства 10 агрегованих галузей, проте за масштабами виробництва і зосередження виробничого персоналу вузол значно поступається Луцькому вузлу. У вузлі виробляється понад 1/6 товарної промислової продукції області. Промислові пункти цього вузла відрізняються моногалузевою спеціалізацією, що пояснюється недорозвинутістю їх галузевої структури і невисоким рівнем територіальної концентрації виробництва, високою питомою вагою галузей спеціалізації в їх промисловій структурі. Галузями спеціалізації вузла виступають вугільна, легка, деревообробна і харчова промисловість, виробництво спеціального технологічного обладнання для електротехнічної промисловості і будівельних матеріалів. В перспективі зростатиме роль машинобудування і металообробки та зменшуватиметься значення вугільної промисловості у зв'язку із зменшенням промислових запасів кам'яного вугілля.

Ковельський промисловий вузол формується в центральній частині області (картосхема 2). Вигідність економіко-географічного положення на важливих транспортних магістралях сприяє розвитку у вузлі сільськогосподарського машинобудування, виробництву продукції деревообробної, легкої і харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Частка вузла у промисловому комплексі області порівняно незначна -16 %. У склад вузла входять промислові центри - Ковель, Турійськ, Люблинець і Голоби та ряд промислових пунктів Ковельського і Турійського районів.

Найперспективнішими для розміщення нових промислових виробництв є Маневичі, Горохів, Любомль, Камінь-Каширський. Важливе значення має ускладнення галузевої структури промислових центрів, підвищення рівня комплексності вузлів і центрів за рахунок налагодження вигідних виробничих і кооперованих зв'язків, розвиток територіально-функціональних систем, подальший розвиток існуючих елементів територіальної структури, прискорений розвиток середніх промислових центрів та невеликих пунктів на базі агропромислової інтеграції та місцевих сировинних ресурсів. Особливе значення має підвищення рівня системної організованості промислових вузлів за рахунок їх внутрішньої взаємозв'язаності, територіального поєднання підприємств. Необхідно значно підвищити рівень територіальної диференціації і локалізації промислового виробництва за рахунок деконцентрації виробництва, формування нових елементів територіальної структури в малих міських поселеннях з вигідним ЕГП і вільними трудовими ресурсами.