Протягом 2001-2011 pp. значно скоротилось виробництво в основних галузях промисловості та сільського господарства, що відповідно позначилось на зменшенні обсягів валового внутрішнього продукту. Внаслідок дезінтеграції і припинення діяльності частини підприємств, а також проведення (частково) реструктуризації суттєво змінились пропорції господарського комплексу області. Зміни відбулись, перш за все, за рахунок скорочення питомої ваги у створенні валової доданої вартості багатьох основних галузей спеціалізації сільського господарства і промисловості. Об'єми продукції галузей матеріального виробництва постійно змінювались. У першій половині досліджуваного періоду відбулося скорочення продукції промисловості, сільського господарства. Починаючи з 2007 року, спостерігається зростання її обсягів, яке в 2011 році становило 44% до попереднього року. Таким чином, за останні роки відбулося перевищення обсягу випуску продукції промисловості порівняно з сільським господарством.

Частка Волинської області у валовій доданій вартості України становить 1,4%. В галузевій структурі валової доданої вартості галузі, що виробляють товари, становлять лише 59,4%, у тому числі: промисловість -- 17,1, сільське господарство -- 34,0, будівництво -- 6,0%; галузі, що надають послуги, -- 40,6%, зокрема: транспорт і зв'язок -- 13,7, галузі сфери обігу -- 6,9, житлово-комунальне господарство -- 5,4, галузі соціально-культурної сфери -- 9,8%. Таке явище є закономірним у розвитку аграрно-промислового регіону (табл. 3).

Промислове виробництво області формувалось на основі розвитку трьох галузей обробної промисловості -- машинобудування і металообробки, легкої та харчової промисловості, частка яких у 2000 році складала 78% товарної продукції га понад 60% кількості промислово-виробничого потенціалу (машинобудування і металообробка -- 26,3%; легка промисловість -- 23,8%; харчова -- 27,9%).

Таблиця 3. Галузева структура валової доданої вартості Волинської області , в цінах відповідних років, відсотків від економіки

Внаслідок нерівномірності темпів росту та падіння виробництва в окремих галузях за 2000-2009 pp. галузева структура промисловості області змінилася і за обсягом продукції (без малих підприємств) в діючих цінах підприємств на 01.01.2010 складала: електроенергетика -- 2,8%; паливна промисловість -- 3,8; чорна металургія -- 0,8; кольорова металургія -- 4,0; хімічна і нафтохімічна промисловість -- 4,1; машинобудування і металообробка -- 14,3; лісова і деревообробна -- 2,8; промисловість будівельних матеріалів -- 6,7; легка промисловість -- 2,8; харчова промисловість -- 55,6% (рис. 1).

Рис. 1. Галузева структура промисловості Волинської області (без малих підприємств) за обсягом продукції у цінах відповідних років, %

Таким чином, частка промисловості в галузевій структурі зменшилась у таких галузях, як легка промисловість (на 21,0 відсотковий пункт), машинобудування і металообробка (відповідно на 12), але збільшилась -- у харчовій (на 27,8), електроенергетиці (на 2,7) і паливній промисловості (на 2,3).

За 2000-2011 pp. значно скоротилось виробництво основних видів промислової продукції в натуральному виразі, зокрема автомобілів і продукції легкої промисловості (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка виробництва основних видів промислової продукції Волинської області

За станом на 01.01.2011 вартість основних виробничих фондів у промисловості складала 2,56 млрд. грн. або 21,3% від усієї вартості основних фондів області і 0,9% від загальнодержавних. Чисельність зайнятих складає -- 53,5 тис. осіб, при обсязі виробленої продукції галуззю 1109,8 млн. гривень (з малими підприємствами).

Паливно-енергетичний комплекс області представлений слабко розвинутою енергетичною базою та незначними обсягами видобутку вугілля і торфу. Товарна продукція ПЕК має тенденцію до зменшення. Так, за 2011 р. в порівнянні з 2000 р. обсяг продукції зменшився на 8,3 млн. грн. (2008 р. -- 45,9, 2011 р. -- 37,6 млн. грн.).

Розміщення продуктивних сил Волинської області подано нижче на картосхемі:

Електроенергетика області представлена одним підприємством та 29 виробництвами, якими вироблено продукції на суму 29,9 млн. грн. У 2009 році було вироблено 0,03 млрд. кВт. год. електроенергії. При цьому в область для задоволення її потреб передано з інших районів 1,5 млрд.кВт.год електроенергії. Забезпеченість потреб за рахунок особистого виробництва становить 2%. Уся електроенергія в області виробляється на базі органічного палива. За період 2000-2011 pp. частка електроенергетики в обсязі продукції всієї промисловості зросла з 0,1 до 2,8%.

Картосхема 1. Картосхема РПС Волинської області

Паливна промисловість області нараховує п'ять підприємств і одне виробництво. У 2009 році галузь виробила продукції на 37,6 млн. грн. (питома вага обсягу продукції в загальному обсязі промисловості 3,8%).

В області достатньо розвинута вугільна і торф'яна промисловість, які покривають виробничі та споживчі потреби промисловості й населення області. За 2004-2011 роки споживання вугілля зменшилось на 55,4%. У 2011 році вугільна промисловість виробила 89% обсягу продукції паливної промисловості та торф'яна -- 10,9%. Торф використовується, в основному, як паливо, частково покриваючи потребу населення у паливних ресурсах. У 2011 році добуто 161,0 тис. тонн паливного торфу (в Україні -- 26%).

Машинобудівний комплекс. Машинобудування і металообробка -- важливі галузі промисловості області. На цих підприємствах виробляється близько 14,3% промислової продукції. За 2000-2009 роки частка машинобудівної продукції у вартісній структурі промислової продукції області знизилася на 12 процентних пункти.

У структурі комплексу області машинобудування займає 87,2%. Машинобудування в області представлене такими підприємствами: завод "ВолиньМаш", ВАТ "КіверціСпецМаш", ВАТ "Ковельсільмаш", Луцький автомобільний і авторемонтний заводи, Луцький підшипниковий завод, ОАО "Луцьккомунмаш" та інші.

По окремих видах продукції область займає одне з провідних місць у машинобудівному комплексі України (комплектні низьковольтні прилади, машини для скотарства і кормовиробництва, раздавачі корму для свиней, транспортери для збирання гною з корівників і свинарників, центробіжні насоси, підшипники).

Хімічна і нафтохімічна промисловість області представлена 30 підприємствами і одним виробництвом, з них заводи у місті Луцьк: по випуску виробів із пластмас, "Спектр" та "Полімер".

За період 2000-2011 pp. питома вага в обсязі продукції всієї промисловості збільшилась на 2,7 процентних пункти.

Лісовий комплекс представлений лісовим господарством, лісовою, деревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю. Основу комплексу становить лісове господарство, головним напрямом діяльності якого є раціональне лісокористування, розширене відтворення лісових ресурсів на базі інтенсифікації виробництва, посилення водоохоронних і захисних функцій лісу, а також збільшення його площі за рахунок повного використання лісового фонду.

В структурі лісового комплексу важливе місце займають лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. У подальшому лісопромисловий комплекс буде мати важливе значення у народному господарстві регіону, що обумовлене наявністю сировинних ресурсів і забезпеченістю трудовими ресурсами. Ліси області входять до складу Поліського лісозаготовчого району.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість представлена в області 72 підприємствами і 486 виробництвами (2011 p.). випуск продукції галузі становить 64,6 млн. грн. (5,8% в загальному обсязі продукції промисловості). В її галузевій структурі виділяється деревообробна (зокрема меблева) промисловість, на яку припадає 92% (31,6%).

Комплекс по виробництву товарів народного споживання. Промисловість області виробляє 2,0% державного випуску товарів народного споживання на суму 593,5 млн. грн. у фактичних цінах. У розрахунку на душу населення випуск товарів складає 562 грн. або 93,5% від середньодержавного рівня. За станом на 2011р. в області функціонує 159 підприємств і 650 виробництв (легка та харчова, включаючи борошномельно-круп'яну), які виробляють товари народного споживання.

У структурі виробництва питома вага непродовольчих товарів складає 12,4% (у 2000 році -- 41,1%).

Легка промисловість області представлена 39 підприємствами та 22 виробництвами, які виробляють 2,7% товарної продукції промисловості. Слід зазначити, що при значному скороченні штату працівників за період з 2000 по 2009 р. обсяг продукції цієї галузі зменшився у загальному обсязі продукції промисловості на 21 процентних пункти.

У галузевій структурі 36,6% займає текстильна та 60,3% швейна промисловість. У 2011 р. в області вироблено 5,4% тканин усіх видів в Україні.

Агропромисловий комплекс є однією з найбільш важливих виробничих систем, який охоплює такі сфери виробництва, як сільське господарство, харчова і переробна промисловість та виробниче обслуговування основних галузей, що включають матеріальне забезпечення технікою, добривами, засобами захисту рослин, складами, сховищами тощо. Регіональний АПК Волинської області -- це складна система, що має свою специфіку і проблеми. Слід зазначити, що в галузевій структурі валової доданої вартості області агропромисловий комплекс займає 34,0% і забезпечує 3,3% державного випуску продукції. Порівняно з минулими роками цей показник збільшився і передбачається подальша його стабілізація.

У скотарстві і птахівництві спостерігалась тенденція до зменшення виробництва м'яса, молока і яєць. Середньорічний удій молока від однієї корови за 2000-2011 pp. скоротився на 45,1%, несучість птиці -- більше як на 40%; середньорічне виробництво м'яса (у забійній вазі) -- на 60,2%, молока -- на 46%, яєць -- на 48,9% (табл. 6).

Таблиця 6. Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва Волинської області

Крім того, в області на кінець 2011 р. нараховувалось 528 селянських (фермерських) господарств, які обробляють 11,3 тис. га (1,1% площі сільськогосподарських угідь), у тому числі 10,2 тис. га ріллі.

Харчова промисловість є галуззю господарської спеціалізації, питома вага якої (разом з мукомельно-круп'яною) в галузевій структурі промисловості по обсягу продукції становить 54,3%. За досліджуваний період значно зменшилась кількість підприємств харчової промисловості і кількість штатних працівників.

Волинська область виробляє 2,3% загального обсягу продукції харчової промисловості України, промислово-виробничий персонал якої становить 2,0% від загальнодержавного. Харчова промисловість представлена в основному виробництвами загальнодержавної спеціалізації (цукрова, консервна, молочна, м'ясна, борошномельна). В області виробляється 3,5% державного обсягу м'яса, 3,0 -- борошна, 4,0 -- цукру-піску, 4,7 -- тваринного масла, 4,8 -- жирних сирів, 3,4% -- консервів (табл. 7).

Таблиця 7. Динаміка виробництва основних продуктів харчування в Волинської області

У 2011 році на душу населення вироблено продовольчих товарів у фактичних цінах на суму 480 грн., що на 38,7% більше від середньодержавного рівня.

Територія Волинської області обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль відіграє автотранспорт.

Автомобільний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користування із твердим покриттям становить 5,6 тис. км, тобто 89,5% від загальної довжини доріг, що на 7,4% нижче середнього показника в країні.

За 2011 рік автомобільним транспортом перевезено 7,6 млн. тонн вантажів. У приватній власності перебуває 96,3 тис. легкових автомобілів, тобто кожен одинадцятий житель області має автомобіль.

Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям -- 279 км на 1000 км2 території, що на 3% вище середнього показника в країні.

Залізничний транспорт. Щільність залізничних доріг складає 30,4 км на 1000 км2 території, що на 18,9% нижче від середнього показника в країні.

Найбільша інтенсивність руху потягів на таких залізничних магістралях: Київ -- Коростень -- Олевськ -- Сарни -- Ковель -- Брест, Фастів -- Новгород-Волинський -- Здолбунів -- Луцьк -- Львів, Камінь-Каширський -- Ковель -- .Яготин, Ковель -- Володимир-Волинський -- Самежанка.

Основні обсяги вантажної та пасажирської перевезень зосереджені в Луцькому, Ківерцівському, Ковельському, Камень-Каширському, Володимир-Волинському залізничних вузлах. Найбільший обсяг пасажирських перевезень на ділянках: Ківерці -- Луцьк, Ківерці -- Рівне, Ківерці -- Ковель, Ковель -- Камінь-Каширський.

Річковий транспорт. В області протікають річки Стир, Стохід, Тур'я і Прип'ять, на яких розташовано 16 пристаней. Перевезення вантажів виконується самохідними судами та з буксирною тягою. Перевезення пасажирів в басейнах рік не виконується.

4. Особливості розміщення і територіальна структура господарського комплексу Волинської області

Територіальну структуру промислового комплексу області формують елементи, які, поєднуючись на території області, розвиваються в результаті континуально протікаючих процесів виробничого комплексоутворення і розміщення продуктивних сил. Територіальна структура комплексу відображає особливості розміщення промислових підприємств в області, територіальну концентрацію і локалізацію виробництва. Промислове виробництво в області розвивається у 97 населених пунктах.

До основних елементів територіальної структури комплексу відносяться територіальні промислові поєднання і утворення, які відрізняються масштабами розвитку виробництва, рівнем участі у територіальному поділі праці, певними функціональними ознаками, ступенем взаємопов'язаності і характером організації виробництва. В області виділяються такі територіальні форми промислових утворень, як промислові пункти, центри і вузли. Серед усієї їх сукупності можна виділити 68 промислових пунктів, 29 промислових центрів і 3 промислових вузли.

Промислові пункти як найпростіші елементи територіальної структури представлені населеними пунктами області, в яких розміщені окремі промислові підприємства і виробництва. Вони поширені в усіх районах і переважно репрезентують сільські поселення. За рівнем територіальної концентрації виробництва вони відносяться до малих і дуже малих елементів структури із чисельністю зайнятих менше 250 чоловік.

Промислові центри розміщені в міських поселеннях області, окрім Устилуга, Рокинь, Олики, Дубищ. За рівнем територіальної концентрації промислового виробництва у відповідності з чисельністю промислово-виробничого персоналу, зайнятого у виробництві, промислові центри відносяться до великих (Луцьк), значних (Ковель, Нововолинськ), середніх (Рожище, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль, Маневичі, Цумань). Чисельність зайнятих у промисловому виробництві середніх центрів коливається від 1 до 5 тисяч чоловік. До дрібних промислових центрів відносяться малі міські поселення із чисельністю промислово-виробничого персоналу від 500 до 1000 чоловік: Горохів, Мар'янівка, Люблинець, Іваничі, Ратне, Камінь-Каширський, Жовтневе, а до малих (250-500 чоловік) - Колки, Любешів, Шацьк, Стара Вижівка, Голоби, Заболоття. Всі інші промислові центри є дуже малими з чисельністю промислово-виробничого персоналу менше 250 чоловік, але в них розміщено по два і більше промислових підприємств чи окремих виробництв (Берестечко, Луків, Торчин, Турійськ, Локачі, Головне, Буцин).

У галузево-функціональній структурі комплексу переважають моногалузеві промислові центри. Тільки центри з чисельністю зайнятих у галузях промисловості більше 500 чоловік є поліфункціональними, оскільки в них розміщені підприємства 2-4 галузей. В той же час широко представлена група населених пунктів, в яких рівень територіальної концентрації промисловості значно нижчий рівня концентрації населення, що є характерною рисою промислового комплексу області. Більшість промислових центрів Волині мають дуже низький рівень територіально-виробничої концентрації промисловості. До числа найбільших центрів відносяться тільки три - Луцьк, Нововолинськ і Ковель, але в цих центрах зайнято більше 70 % промислово-виробничого персоналу області. В той же час в малих і дуже дрібних промислових центрах зайнято менше 5 % промислово-виробничого персоналу. Середні центри представляють резерв для розміщення промислових підприємств.

Промислові пункти і центри області утворюють складні форми територіального зосередження і поєднання .виробництв (елементи територіальної структури) - промислові вузли. На території Волинської області формуються 3 промислові вузли -Луцький, Нововолинський і Ковельський, які відносяться до середніх (Луцький) і малих вузлів (Нововолинський і Ковельський), що знаходяться в стадії активного формування.

Формування промислових вузлів як складних елементів територіальної структури промислового комплексу зумовлене наявністю кваліфікованих кадрів, що проявляється в розвитку трудомістких галузей машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, а також наявністю трудових, транспортних і виробничих зв'язків між підприємствами, зосередженими на компактній території. Розвиток сільського господарства і переробної ланки АПК, що базується на сприятливих природних умовах, визначають спеціалізацію області на виробництві продукції харчової промисловості. Це чітко відбилось на спеціалізації промислових вузлів області.

Галузева структура промислових вузлів області специфічна, так як у вузлах в число основних входять галузі, що відіграють головну роль у спеціалізації області в загальнодержавному поділі праці, їх структура повторює структуру промисловості області. Основними галузями в них виступають машинобудування, легка і харчова промисловість, а також багато виробництв деревообробної промисловості та деяких інших галузей . До комплексозабезпечуючих і обслуговуючих галузей відносяться виробництва промисловості будівельних матеріалів, електроенергетики та деяких інших галузей.

Промислові вузли відрізняються між собою за роллю в загальнодержавному і міжрайонному поділі праці. Всі вони беруть участь в розвитку територіальної спеціалізації області, але відрізняються за рівнем спеціалізації і масштабами участі в територіальному поділі праці. У промислових вузлах області виробляється більше 85 % товарної продукції обласного промислового комплексу, зосереджено понад 50 % промислово-виробничого персоналу і основних промислово-виробничих фондів області.

Найбільш розвинутим і різногалузевим є Луцький промисловий вузол, в якому розвивається 11 галузей промисловості із 12 агрегованих галузей, розвинутих в області. Вузол формується в південно-східній частині області на території Луцького, Ківерцівського і Рожищенського районів (картосхема 2).

В його склад входять 4 промислові центри - Луцьк, Рожище, Ківерці і Торчин та 11 промислових пунктів (Гірка Полонка, Кульчин, Чаруків, Несвіч, Струмівка, Боратин та ін.). Галузями спеціалізації вузла є машинобудування і металообробка, легка, харчова, хімічна, деревообробна промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах вузла виробляється майже 70 % промислової продукції області та зосереджено близько половини основних промислово-виробничих фондів комплексу і понад 40 % промислового персоналу області. Вузол спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, продукції швейної і текстильної промисловості, харчових продуктів. Вузол відноситься до тих, що формуються, так як між підприємствами вузла поки що недостатньо розвинуті промислово-виробничі зв'язки.

Картосхема 2. Територіальна структура промисловості Волині

Нововолинський промисловий вузол формується в південно-західній частині області. В його склад входять промислові пункти і центри Володимир-Волинського та Іваничівського районів (картосхема 2). Найважливіші промислові центри вузла - Нововолинськ і Володимир-Волинський, в яких розміщені найбільші промислові підприємства. Галузеву структуру вузла формують підприємства 10 агрегованих галузей, проте за масштабами виробництва і зосередження виробничого персоналу вузол значно поступається Луцькому вузлу. У вузлі виробляється понад 1/6 товарної промислової продукції області. Промислові пункти цього вузла відрізняються моногалузевою спеціалізацією, що пояснюється недорозвинутістю їх галузевої структури і невисоким рівнем територіальної концентрації виробництва, високою питомою вагою галузей спеціалізації в їх промисловій структурі. Галузями спеціалізації вузла виступають вугільна, легка, деревообробна і харчова промисловість, виробництво спеціального технологічного обладнання для електротехнічної промисловості і будівельних матеріалів. В перспективі зростатиме роль машинобудування і металообробки та зменшуватиметься значення вугільної промисловості у зв'язку із зменшенням промислових запасів кам'яного вугілля.

Ковельський промисловий вузол формується в центральній частині області (картосхема 2). Вигідність економіко-географічного положення на важливих транспортних магістралях сприяє розвитку у вузлі сільськогосподарського машинобудування, виробництву продукції деревообробної, легкої і харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Частка вузла у промисловому комплексі області порівняно незначна -16 %. У склад вузла входять промислові центри - Ковель, Турійськ, Люблинець і Голоби та ряд промислових пунктів Ковельського і Турійського районів.

Найперспективнішими для розміщення нових промислових виробництв є Маневичі, Горохів, Любомль, Камінь-Каширський. Важливе значення має ускладнення галузевої структури промислових центрів, підвищення рівня комплексності вузлів і центрів за рахунок налагодження вигідних виробничих і кооперованих зв'язків, розвиток територіально-функціональних систем, подальший розвиток існуючих елементів територіальної структури, прискорений розвиток середніх промислових центрів та невеликих пунктів на базі агропромислової інтеграції та місцевих сировинних ресурсів. Особливе значення має підвищення рівня системної організованості промислових вузлів за рахунок їх внутрішньої взаємозв'язаності, територіального поєднання підприємств. Необхідно значно підвищити рівень територіальної диференціації і локалізації промислового виробництва за рахунок деконцентрації виробництва, формування нових елементів територіальної структури в малих міських поселеннях з вигідним ЕГП і вільними трудовими ресурсами.

5. Участь Волинської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та зовнішньоекономічних зв'язках