Суспільно-географічний комплекс великого міста

В даний час добровільну сертифікацію пройшли 383 підприємства побутового обслуговування.

Одна із завдань розвитку побутового обслуговування - забезпечення соціального напрямку побутових послуг.

З цією метою ведеться постійна робота по розвитку та удосконаленню системи пільгового обслуговування на підприємствах сфери побутових послуг.

Для упорядкування роботи по організації пільгового обслуговування в 2005 році впроваджена система акредитації підприємств побутового обслуговування. В даний час акредитовані 1192 соціальних підприємства, які надають пільговим категоріям громадян знижки від 15% до 20%; З метою оптимізації вимог до обслуговування соціально незахищених категорій населення, розроблений стандарт «Послуги побутові. Соціальні норми та нормативи до послуг. Загальні вимоги.»

Значення цього стандарту у чіткому визначенні понять «побутова послуга, «соціально значуща побутова послуга», «малозабезпечені категорії населення», та інше, а також розробці нормативів надання побутових послуг цим категоріям населення. Це дає змогу префектурам, управлінцям районів, органам соціального захисту планувати витрати на надання побутових послуг малозабезпеченим громадянам.

Великий внесок у забезпечення соціального напрямку побутових послуг ініціюється самими підприємствами побутового обслуговування. Так, наприклад, пенсіонери за віком обслуговуються в банях зі знижкою від 30% до 50% за ініціативою підприємців, у порядку благочинності, за рахунок власного прибутку.

По інших видах соціально-значущих побутових послуг, також у порядку благочинності, за рахунок власного прибутку, практикується пільгове обслуговування малозабезпечених громадян зі знижкою від 5% до 20%. Одною з нових форм соціальної підтримки населення у сфері побутових послуг являється надання знижок на послуги, які надаються у розмірі 5% - 10% користувачам соціальної картки москвича. Знижки надаються також у порядку благочинності, за рахунок засобів підприємств.

Щорічно більш, ніж три тисячі підприємств побутового обслуговування, з яких 1192 - акредитовані соціальні підприємства, надають послуги по пільгових цінах більш 400 тисячам чоловік, включаючи обслуговування по соціальній картці москвича (234 підприємства та 357 приймальних пунктів).

Одночасно з цим, багато підприємств приймають активну участь у благочинних акціях, присвячених до різних державних та міських свят (День людини похилого віку. День захисника Вітчизни, День перемоги та ін.), надаючи знижки на послуги за рахунок власних засобів. Для підприємств побутового обслуговування актуальною залишається проблема підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

В даний час ведеться робота по організації навчання робочих кадрів з використанням накопиченого досвіду найкращих майстрів та підприємців сфери побутових послуг, які освоїли передові технології та досягли у своїй професії міжнародного визнання, а також із залученням наукового потенціалу у даній сфері.

За ініціативою Союзу перукарів та косметологів, дякуючи якому Москва визначена світовим лідером у перукарському мистецтві, а підготовлена нею збірна команда Росії у 2006 році здобула титул абсолютних чемпіонів Світу у перукарському мистецтві, на постійній основі проводяться:

- безкоштовні семінари по підвищенню кваліфікації майстрів виробничого навчання та викладачів освітніх закладів, які готують кадри для сфери перукарських послуг за участі провідних професіоналів перукарської справи;

- професійні конкурси по міжнародних стандартах серед слухачів освітніх закладів, які готують кадри для сфери перукарських послуг, у рамках Чемпіонатів Москви по перукарському мистецтву, декоративної косметики та манікюру на безкоштовній основі.

ВИСНОВКИ

У даній роботі нами було розглянуто теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста, велике місто,як об'єкт дослідження, суспільно-географічний комплекс великого міста, суспільно - географічний комплекс міста Москва, демографічна ситуація Москви, промисловість та сфера послуг Москви.

Зовнішні зміни великого міста, що свідчать про бурхливе розмежування міського населення, як і суспільства в цілому, бачить кожний. Це з одного боку - розкішні офіси, банки, магазини, іномарки, безліч іноземних вивісок, розмаїття товарів з недосяжними цінами, казіно, нічні клуби і так далі. З іншого боку - міські пенсіонери з мізерною пенсією, жебраки, повії, бездомні діти, переповнений громадський транспорт, темні вулиці і холодні будинки, епідемія “стихійних ринків”, зачинені Будинки культури, кінотеатри та бібліотеки і так далі.

У світі відбувається зміна систем фінансування програм розвитку, що зумовлено соціальною розрізненістю населення, відроджується престиж міської інтелігенції та зростає її соціальна роль, формується незаангажована, дієздатна міська еліта, запроваджуються принципово нові форми та методи міського управління.

Перспективне ведення та розвиток підприємництва у 2009 році у сфері споживчого ринку та послуг визначається рівнем споживчого попиту, розвитком конкурентного середовища, фінансовим і кадровим потенціалом. Виходячи з прогнозу та оцінки, реально розташовуваних грошових доходів населення до попереднього року можливе зниження окремих показників.

Обсяг реалізації побутових послуг населенню оцінюється в розмірі 60,0 млрд.руб. З урахуванням уповільнення розвитку економіки, зниження реально розташовуваних доходів населення і його платоспроможного попиту реальний приріст обігу роздрібної торгівлі прогнозується в середньому за період 2010-2012 рр. - 3,7%, приріст обігу громадського харчування - 1,5%, обсяг реалізації побутових послуг населенню складе в середньому 97,2%.

Щодо впливу на демографічну ситуацію у Москві, необхідний комплексний підхід:

1. Запровадження спеціального податку, спрямованого на підвищення народжуваності російського етносу. Запровадження твердих законодавчих заходів, які сприятимуть найефективнішому, цільовому використанню цього податку. 2. Створення євгенічних громад, монастирів, в яких найобдарованіші, найвродливіші, найздоровіші російські дівчата, одержуючи вищу освіту та займаючись улюбленою справою, займалися б дітородінням під ретельним професійним наглядом медиків, антропологів, психологів. Таке заняття було б для цих жінок державною роботою і зараховувалося відповідно у трудовий стаж. Уже є позитивний досвід, нагромаджений передовими вченими Західної Європи. Тільки в одній Німеччині за 10 років подібні нечисленні установи породили більше 51 тис. дітей з ідеальними характеристиками.

3. Виявлення і постановка на державний облік усіх осіб, хворих на венеричні захворювання. Заборона анонімного лікування подібних захворювань. 4. Скорочення, а потім і заборона на продаж протизаплідних засобів та інших видів контрацепції (за винятком окремих медичних випадків).

5. Зниження рівня алкоголізації населення шляхом ідеологічного впливу, заборона продажу на території РФ алкогольних і тютюнових товарів іноземного виробництва. Запровадження карної відповідальності за самогоноваріння. 6. Аналіз швидкого приросту здорового населення дореволюційної Росії показав, що однією з основних причин цього явища був низький рівень урбанізації російського народу. У зв'язку з цим повинні провадитися популяризація сільського способу життя, відновлення «зв'язків із землею» основною частиною населення; пільгове кредитування етнічних російських селян; безкоштовна видача земельних наділів етнічно чистим, здоровим виробникам із 25%-м погашенням державного кредиту при народженні кожної дитини; кредитування національного фермерства, розвиток інших колективних форм сільського господарства.

7. Пропаганда ранніх шлюбів (для другої, третьої груп), що, по-перше, приведе до збільшення народонаселення, а по-друге, зробить структуру суспільства молодшою. Запровадження курсу статевого виховання в середній школі для підготовки молоді до цього кроку.

8. Запровадження роздільного навчання хлопчиків і дівчаток у початковій і середній школі. З раннього віку треба готувати дівчат до материнства. 9. Запровадження в шкільному курсі основ антропології (расознавства) з комплексом відповідних висновків, що також приведе до зниження кількості змішаних шлюбів.

10. Збільшення дотацій науково-дослідним інститутам, які займаються питаннями генної інженерії.

11. Установи, що займаються штучним заплідненням, зобов'язати використовувати матеріал, узятий виключно від представників першої групи населення.

У випадку запровадження викладеного вище комплексу заходів повинна бути досягнута така народжуваність по групах (від кожної жінки): перша група - у середньому 8-10 дітей; друга група - у середньому 5 дітей; третя група - з урахуванням посиленого ідеологічного виховання в сукупності з іншими факторами - збільшення до 2-х дітей (за відсутності економічних передумов). За рахунок зниження рівня алкоголізації, ліквідації наркоманії, скорочення числа серйозних інфекційних захворювань, пріоритету народження дітей від батьків першої і другої груп відбудеться різке оздоровлення дітей, народжених від матерів другої і третьої груп. Відповідно по групах до 2016 р. діти складатимуть (з урахуванням високої дитячої смертності): перша група - 24 млн чоловік; друга група - 46 млн чоловік; третя група - 20 млн чоловік. У сукупності це складе приблизно 94 млн чоловік. Кількість дорослих збільшиться відповідно: перша група - до 7 млн чоловік; друга група - до 22 млн чоловік; третя група - до 28 млн чоловік (з урахуванням середнього рівня смертності). У сукупності це складе 57 млн чоловік.

Таким чином, загальна маса російського населення до 2016 р. становитиме приблизно 173 млн чоловік.

2010-2015 рр. стануть найважчими роками для майбутньої російської держави. Тотальний брак робочої сили, нестача призовників російської армії, комплектація МВС та ФСБ стануть проблемою номер один. Частково вона розв'яжеться за рахунок призову жінок другої і третьої груп (використовуючи досвід Ізраїлю). Велика кількість народжених дітей, догляд за ними при ще невеликій масі здорового населення ляже важким тягарем на всю державу. До 2020 р. становище стабілізується (навіть з урахуванням тимчасового спаду народжуваності). Перша група (особи від 15 до 45 років) виростить до 21 млн дітей, друга - до 30 млн, третя - до 33 млн. Кількість дітей зросте до 103 млн. Загальна чисельність населення дорівнюватиме 220-230 млн чоловік, причому це буде переважно здорове населення.

Нами доведено, що в управлінні великим містом криється головна соціальна суперечність - між процесами управління функціонуванням та управління розвитком, тобто між сучасністю міста (функціонування) та його майбутнім (розвиток), яка здатна або стимулювати такий розвиток містосистеми, або суттєво його гальмувати, адже за умови постійної обмеженості ресурсів (а тим більше в трансформаційному суспільстві) “майбутнє” відволікає значні ресурси вже сьогодні, проте бажаний результат може бути значно віддаленим у часі. Розв'язання цієї суперечності вимагає впровадження інвестиційно-інноваційної моделі управління містом і науково обґрунтованих механізмів докорінних перетворень містосистеми, раціонального узгодження цілей та визначення якісних і кількісних критеріїв функціонування й розвитку міста, перманентних пошуків новітніх соціальних технологій та створення умов для їх ефективного впровадження)

Нами обґрунтовано те, що великі міста виступають вузловими точками територіально-економічного розвитку держави, адже в них виробляється основна частина національного продукту, вони є полюсами дивергенції високих промислових і гуманітарних технологій, головними донорами місцевих і державного бюджетів, центрами розробки доленосних для країни рішень і проведення знакових політичних акцій, накопичення основних інформаційних та управлінських ресурсів, осередком формування кадрового, виробничого й культурного потенціалу, розвитку ділової та творчої активності населення. Вони мають найрозвиненішу транспортну, телекомунікаційну й фінансову інфраструктури.

З огляду на це, можна наполягати на необхідності всебічного впровадження в суспільстві спеціально опрацьованої та науково вивіреної державної політики розвитку мегаполісів, або “каркасної” мережі великих міст, що дасть змогу створити надійну основу соціально-економічної стабілізації країни в цілому.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахиезер А.С. Социальное воспроизводство и город/Общественное воспроизводство: экологические проблеми/Отв.ред. А.С.Ахиезер. - М., 1991.

2. Баразгова Е.С. Американская социология (традиции и современность). Курс лекций. - Екатеринбург, 1997.

3.Баранов А.В. Социально-демографическое развитие крупного города. - М., 1981.

4.Беляев А.А. Территориально-поселенческая структура общества. - М., 2000.

5.Ворона В.М. Київ і кияни: соціологічні хроніки незалежності - К.: Інститут соціології НАН України, 2000.

6.Глазичев В.Л., Егоров М.М., Ильина Т.В. и др. Городская среда: технология развития. Настольная книга - М., 1995.

7.Григорьева И.А. Городская среда и личность/Междисциплинарний подход к проблемам личности и городского образа жизни. - Вильнюс. 1983.

8.Громов И., Мацкевич А., Семенов В. Западная социология. - СПб., 1997.

9.Дмитриев А.В. Город: проблеми социального развития//Под ред. М.Н.Межевича. - Л., 1982.

10.Давидов Ю.Н. История теоретической социологии. В 4-х т. Т.3. - М., 1997.

11.Дридзе Т.М. Ми строим город - для кого: для ведомств или для людей?/ Прогнозное проектирование и социальная диагностика /Отв.ред. Т.М.Дридзе. - М., 1991.

12.Дридзе Т.М. Прогнозное социальное проектирование и город. - М., 1991.

13.Евдокимова И. Социология города: знать и понимать, чтоби управлять/Медіа поліс. - 1996. - №1-2. - С.160-166.

14.Зеленов Л.А. Социология города. - М., 2000.

15.Коган Л.Б. Бить горожанами. - М., 1990.

16.Крюков В.П. Система балансов населення и трудових ресурсов крупного города. - М., 1985.

17.Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. - М., 1987.

18.Лаппо Г.М. География городов. - М., 1997.

19.Макеев С.А. Социальние перемещения в крупном городе. - К., 1989.

20.Матяш С. Человек в городе: Социологические очерки. - К., 1990.

21.Межевич М.Н. Социальное развитие и город. Философские и социологические аспекти. - Л., 1979.

22.Никифоров Л.В. Социально-экономическая интеграция города и села (содержание, цели, пути, условия).- М., 1988.

23.Павельсон М, Катус К. Воспроизводственние процесси города/ Под ред. - Таллин, 1986.

24.Сайко Э.В. Город как социокультурное явление исторического процесса - М., 1995.

25.Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2001.

26.Ходько Н.К. К истории возникновения и развития западной социологии города./Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Харків, 1999.

27.Ядов В.А. Социология города /Социология в России - М., 1998.

28.Яницкий О.Н. Социологические исследования города. Информационний бюллетень №16 - М., 1969.