Економіко-географічна характеристика Польщі

Геополітичне положення та природно–ресурсний потенціал Польщі. Адміністративний поділ. Динаміка населення та трудові ресурси. Етнічний склад та особливості розселення. Структура економіки, промисловості, сільського господарства та сфери послуг в країні.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.05.2015
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економіко-географічне та геополітичне положення країни

1.1 Адміністративний поділ

Розділ 2. Природно-ресурсний потенціал

Розділ 3. Населення та трудові ресурси

3.1 Динаміка населення

3.2 Статево-вікова структура

3.3 Трудові ресурси

3.4 Особливості розселення

3.5 Етнічний склад

3.6 Релігія

Розділ 4. Структура економіки

Розділ 5. Промисловість

Розділ 6. Сільське господарство

Розділ 7. Сфера послуг

7.1 Транспорт

7.2 Освіта

7.3 Охорона здоров'я

7.4 Туризм

Висновок

Список літератури

Вступ

Темою курсової роботи є економіко-географічна характеристика Польщі. Польща унікальна за своєю суттю країна розміщені у самому «серці» Європи, на березі Балтійського моря. Багата історія та природно-рекреаційні ресурси заохочують туризм у країні. Польща приклад країни, яка після другої Світової війни змогла відновити свою економіку та господарство. З незначними земельними ресурсами вона займає лідируючі позиції з вирощування овочів та фруктів.

Польща є стратегічним партнером України та своєрідним її "адвокатом" у питаннях євроінтеграції. Вона у 2004 році вступила в ЄС, це було зумовлено рядок економічних та політичних причин, у 2014 році Україна розпочала процедуру вступу в ЄС. Україна та Польща у продовж історії завжди мали тісні відносини і були схожими в економічному плані. На прикладі Польщі ми можемо прослідкувати певні закономірності її розвитку, зрозуміти схожості та відмінності які можуть мати великий вплив на стан економіки. Розглянувши економіко-географічну характеристику Польщі, можна виділити галузі на які можна спиратися у власній практиці. Тож тема є актуальною, через те, що є можливість проаналізувати досвід Польщі і застосувати деяку польську практику в Україні.

Мета роботи охарактеризувати економіко-географічне та геополітичне положення Польщі, структуру економіки та господарську структуру.

Об'єктом дослідження є Польща її економіко географічна характеристика.

Предметом дослідження є економіко-географічне та геополітичне положення країни, природно ресурсна характеристика, економіка та промисловість.

Розділ 1. Економіко-географічне та геополітичне положення країни

польща етнічний економіки промисловість

Республіка Польща (РП) розташована у Центральній Європі на південь від Балтійського моря, між 49° 00' та 54° 50' північної широти і між 14° 08' та 24° 09' східної довготи. Площа - 312,709 тис. км.. Столиця - Варшава (Warszawa). Площа столиці становить 500 кмІ. На 2014 рік населення Польщі складає 38,6 мил. чол. Протяжність території з заходу на схід 689 км, з півночі на південь - 649 км. Загальна протяжність кордонів складає 3582 км. 15 % відсотків від загальної довжини кордону займає вихід до Балтійського моря (528 км.) [2, с.212].

Польща є президентсько-парламентською республікою. Голова держави - президент Броніслав Марія Коморовський. Вищим законодавчим органом є двопалатні Національні збори. Рада міністрів на чолі з прем'єр міністром Єва Копач, визначають внутрішню та зовнішню політику держави [20].

Польща займає позицію дружньої країни, яка бере участь у вирішенні багатьох світових конфліктів. Її багатовекторна зовнішня політика направлена на встановлення дружніх відносин з європейським країнами та країнами, що «розвиваються». Вона є членом Європейського союзу, НАТО, ООН, ВТО, Організація економічного співтовариства та розвитку, Європейської економічної зони, Міжнародного енергетичного агентства, Ради Європи, Міжнародного агентства з атомної енергії, Європейського космічного агентства, G6, Ради країн балтійського моря, Вишеградської групи, Веймарського трикутника та Шенгенської угоди [7].

Геополітичне положення країни. За своїм географічним розміром Польща є дев'ятою країною Європи за величиною, і шостою з найбільших країн Європейського Союзу, її територія становить загальну площу 312 679 км2. З нею межують Німеччина (на заході), Чехія і Словаччина (На півдні), Україна і Білорусія (на сході), а також Литва і Калінінградська область - на північному сході. (додаток 1). Польща належить до зони середньоєвропейського годинникового поясу, GMT + 1 година, за винятком періоду року між березнем і жовтнем, коли країна переходить на літній час [11, с.120].

Завдяки територіальному розміщенню Польща приймає значну кількість міжнародного транзиту. Вантажі міжнародного транзиту становлять 3 - 5 % від усіх перевезень в країні [11]. Крім того зі сходу, від кордону с Білоруссю, через Плоцьк на захід, до кордону з Німеччиною з відгалуженням до Ґданськ проходить найважливіший нафтопровід «Дружба». Цей нафтопровід перекачує 31 млн т. російської нафти на рік [2, c.218]. Через територію Польщі також проходить важлива авто магістраль Париж-Москва.[12] За коефіцієнтом ієрархічності зручного положення території країни по відношенню до країн Європи, Польща відзначається одним з найвищих показників - 1,7,що свідчить про вигідне розташування країни (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Таблиця центральності розміщення Польщі в європейському регіоні.

Польща

Австрія

Албанія

Андорра

Білорусія

Бельгія

Болгарія

Босн. та Герц.

Ватикан

Угорщина

Великобрит.

Німеччина

Греція

Данія

Ірландія

Ісландія

СУМА

Показники (AT/min X)

2

4

3

1

2

3

4

4

2

2

1

4

2

3

2

Іспанія

Італія

Латвія

Литва

Ліхтенштейн

Люксембург

Македонія

Мальта

Молдова

Монако

Нідерланди

Норвегія

Португалія

Румунія

105

1,17

3

3

2

1

3

2

4

4

2

3

2

2

4

2

Сан-Марино

Сербія

Словаччина

Словенія

Україна

Фінляндія

Франція

Чорногорія

Чехія

Хорватія

Швейцарія

Швеція

Естонія

Росія

4

3

1

3

1

1

2

4

1

3

2

1

1

2

1.1 Адміністративний поділ

польща етнічний економіка промисловість

Територія Польщі розділена на воєводства, а воєводство в свою чергу поділяються на повіти, які розділені на міста та ґміни. В Польщі налічується 16 воєводств, 308 повітів, та 2489 ґмінів [22].

Рис.1.1. Адміністративний поділ Польщі (складено автором за матеріалами [1])

Розділ 2. Природно-ресурсний потенціал

Польща являє собою безперервну площину, що розкинулася від Балтійського моря на півночі до Карпатських гір на півдні. При тому, що середній рівень висоти рельєфу складає всього 173 м над рівнем моря і тільки 3 % польської території вдовж південних кордонів підносяться на більш ніж 500 м, загальна складова рельєфу надзвичайно різноманітна, представляє собою низку різновидів поверхні. Традиційно Польща поділяється на 4 географічних зон:

1. Рівнини біля Балтійського узбережжя. Вони представлені багатокілометровими піщаними пляжами, що чергуються з прибережними озерами, піщаними дюнами і кручами.

2. На північ від центральних низовинних областей розмістилася зона озер з найдавнішими в Європі, збереженими незайманими лісами. Зледенінням даній області призвело до формування численних озер і багатовікових нашарувань, що утворюють горбисті ділянки. За кількість та віком озер з Польщею в Європі може зрівнятися лише Фінляндія.

3. Центральна височина з чисельними ріками і долинами пролягало зі сходу на захід.

4. Південь країни. На крайньому півдні та південному-заході розташовані кілька гористих систем - Татри. Це гори Карпати й Судети. Найвища точка польських Карпат - гора Риси ( 2499 м ), що розташовані в Татрах. В Судетах найвищою точною є гора Сожка (1602 м ) в масиві Карконоше [21].

Практично весь водний простір Польщі( 99,7 %) належить до басейну Балтійського моря (Вісла, Орда). Країна має густу річкову систему. Найбільші річки Вісла (довжина понад 1000 км) та Одра (742 км у межах Польщі) [22].

Польща має помірний клімат перехідний від океанічного до континентального з відносно холодними зимами в період з грудна по березень із середньою температурою січня від -1°С до -6°С. Середня температура липня коливається від +16°С на півночі до +20°С на південному сході. Середня кількість дощових опадів на всій території країни складає 530 - 600мм на рік, однак у гірських районах цей показник сягає 1300 - 2000 мм на рік [17].

У Польщі переважають підзолисті і бурі лісові ґрунти, степові чорноземи складають лише 1% [11, c.113]. Найродючіші сільськогосподарські угіддя (гумус,чорнозем) знаходяться в Люблінській височині, Сілезькій низовині і болотистих берегах Вісли. Зовсім протилежна ситуація на північному сході через внутрішню частину польських земель до нижньої Сілезії і Любушських земель [7].

Лісистість Польщі - приблизно 30%. Польські лісові ресурси включають с себе понад 9 млн. га. 80% лісів розділені на 400 лісництв. Найбільш поширеними видами дерев є соснові. Інші хвойні породи в Польщі представлені ялиною і ялицею. Також є кілька видів широколистяних деревних порід, включаючи дуб, бук, вільху, а також березу [17].

Ліси є природним місцем існування для більшості видів тваринної фауни Польщі - козулі, червоного оленя, дикого кабана, лисиці, зайця та зрідка лося. Також дуже поширені їжаки, різновиди жаб та равликів [20]. У Польщі також проживають і рідкісні тварини яких не зустрінеш ніде в Європі. До них відносяться: зубри (проживають тільки в Підляшшя та Біловежських лісах), бурий ведмідь (в Татрах. Біловежі і Бескидських горах), сірий вовк і Євразійський рись, лось(північ Польщі), бобер (у північно-східних воєводствах ). Деякі цікаві види зустрічаються в горах включаючи муфлонів(Студети), сарну в Татрах. Польські луки і озера населені всілякими видами птахів, з яких найголовнішими є білий лелека. Найбільш розповсюдженні птахи - голуби, ластівки, сороки, дики качки, лебеді та гуси [7].

На озерах Вармінсько-Мазурського воєводства можна побачити балканів, чаплю, пеліканів та фламінго, а на морі - чайки. Найпоширеніші види домашнього скота Польщі представлена свинями, вівцями, курчатами, качками, козами, гусьми та кроликами [22].

В сільському господарстві використовується приблизно 50 % суші. Важливою сільськогосподарською культурою є зернові (пшениця, жито та кукурудза). Іншими важливими продуктами є овочі, хміль, ріпак, лісові плоди і гриби. Крім того, Польща є одним з найбільших постачальників малини в Європі [2, c.213].

Польща належить до країн Європи, які багаті на енергетичну сировину, передусім вугілля та лігніту. Запаси вугілля становлять 65 млрд. т. Вони зосередження у трьох басейнах: Верхньосілезькому, Нижньосілезньовському та Люблінському. Запаси бурого вугілля менші - 14 млрд. т. Вони розміщенні у центральній та південно-західній Польщі. Запаси нафти та газу невеликі і зосередженні у Західно-Польський та Прикарпатський нафтоносних басейнах. Головні газоносні площі розташовані у Малопольському, Підкарпатському й Великопольському воєводствах [7]. Крім родовищ енергоносіїв у Польщі знаходяться також поклади металу, хімічної сировини та каменя. Найбільш важливими є родовища міді, яка видобувається на території Нижньосілезького воєводства однією з найбільших гірничодобувних компаній Польщі - KGHM SA [6]. Інші родовища металів в Польщі представлені залізними рудами, цинком і свинцевими рудами, а також нікелем. Зазначені родовища розташовані на території між Сілезьким і Малопольське воєводство. Поклади сірки у Польщі є одними із найбагатших у світі (0,8 млрд. т). Широко ведеться видобуток піску і гравію, практично у всіх областях країни [20].

Розділ 3. Населення та трудові ресурси

На 2014 рік населення Польщі складає 38,6 мил. чол.. Більшість живе у містах. Сучасна Польща належить до однорідних в етнічному відношенні держав. Більше половини населення професійно активне. За кількістю населення Польща посідає 32-е місце в світі (0,07%) та 6-е в Європейському Союзі (5,8%) [22].

3.1 Динаміка населення

Демографічна ситуація у Польщі за останні 10 років до 2014 р. мала тенденцію до зменшення чисельності населення. Це перш за все було пов'язано з перевищенням смертності над народжуваністю і також негативне сальдо міжнародної міграції. І хоча приріст населення за останні роки був невисоким (2014р - 0,1%?), польські робочі ресурси одні з наймолодших в Європі [4, c.39].

Рис. 3.1. Динаміка чисельності населення Польщі (складено автором за даними: [19])

Основними показниками динаміки населення є коефіцієнт народжуваності та смертності. Природний приріст населення з 2002 - 2005 рр. мав від'ємні значення (табл. 3.3.). Така тенденція призводить до депопуляції населення.

Таблиця 3.1. Динаміка природного приросту населення Польщі (2001 - 2014 рр.)

Рік

Природний приріст %?

Рік

Природний приріст %?

2001

0,1

2008

0,9

2002

-0,1

2009

0,9

2003

-0,4

2010

0,9

2004

-0,2

2011

0,3

2005

-0,1

2012

0,0

2006

0,1

2013

-0,5

2007

0,3

2014

0,1

Таким чином Польща відноситься до країн першого типу відтворення населення. Фертильність - 1,29 дітей на жінку репродуктивного віку [15].

Рис. 3.2 Порівняння народжуваності та смертності (складено автором за даними: [19])

Проаналізувавши діаграму (рис. 3.2) можна зробити висновок, що рівень смертності відносно стабільний, основним чинником змін природного приросту стає коливання рівня народжуваності. Зараз Польща проводить активну політику щодо збільшення рівня народжуваності і вже в 2014 році спостерігається збільшення народжуваності на 0,01%.

Важливо зазначити, що значну роль у динаміці населення відіграє механічний приріст населення, тобто в наслідок міграційних рухів. За кількістю іммігрантів Польща зайняла 10-е місце у світі, а за кількістю емігрантів 15-е місце в світі. У 2011 р. Польща прийняла на свою територію 827,5 тис. іммігрантів [14]. За допомогою державного законодавчого апарату такі зміни(міграційні рухи) можуть лише сприяти позитивній демографічній ситуації в країна. Але у випадку Польщі, поки що, вона втрачаю молоду робочу силу, частка емігрантів з рівнем освіти вище середнього склала 16,7% [7].

3.2 Статево-вікова структура

Як вже було зазначено вище, Польща відноситься до першого типи відтворення населення. Для цього типу характерні низькі показники народжуваності й смертності та уповільнені темпи природного приросту населення, що зумовлено демографічними й соціально-економічними причинами. Незважаючи на помірно-середні темпи народжуваності, Польща відзначається одним із найвищих показників населення працездатного віку приблизно 59% [4, c.39]. За статево-віковою структурою можна спостерігати незначне переважання жіночого населення. Жіноче населення - 51,6% та чоловіче 48,4%.

Основні риси статево-віконової структури населення можна відобразити у статево-віковій піраміді (рис. 3.3).

Проаналізувавши статево-вікову піраміду можна побачити, що населення віком від 5 до 15 років складають лише 9,7% від всього населення Польщі. Значна частка населення працездатного віку та зовсім мала частка старого населення. Вікова категорія від 60-70 років відзначились досить високими показниками, що може засвідчити тенденцію до старіння населення.

Рис. 3.3. Статево-вікова піраміда(складено автором за даними [8])

Середній вік у Польщі становить 36,4 роки. Середня тривалість життя у чоловіків - 70,3, у жінок - 78,8 [18].

Отже, якщо порівнювати всі отримані показники можна прослідкувати деякі закономірності. Наприклад, тенденцію старіння населення, яка розповсюджена у високорозвинених країнах Європи. Така тенденція спостерігається у Польщі. Але с поміж інших країн вона вирізняється наймолодшим і одним з найбільших за чисельність населенням працездатного віку.

3.3 Трудові ресурси

Польща відзначається високою забезпеченістю трудовими ресурсами. У 2011 р. працездатні ресурси країни налічували 22 млн. осіб. Економічно активного населення 60 % від всього населення Польщі. Зайнятість населення різних секторах економіки розподілена не рівномірно. У 2009 році найбільше населення зайнято в сфері послуг - 65,3%, менше в промисловості - 30,8% (3,5% в харчовій, 2,5% -- в гірничодобувній, 5,2% -- в машинобудуванні) і зовсім мало в сільському господарстві - 12,9% [7].

Рис. 3.4. Структура зайнятості населення на підприємствах з різними формами власності. (складено автором за даними [7])

Як ми можемо побачити з діаграми переважна більшість робітників зайняті у приватному секторі, що свідчить про спрямованість державної економічної політики на поліпшення умов ведення приватного бізнесу та іншої економічної діяльності. Збільшення приватного сектору в національній економіці сприяє подоланню безробіття. Середній коефіцієнт активності населення складає 54,5%, цей показник включає в себе працююче, безробітне та економічно пасивне населення [7]. Серед населення яке отримало вищу освіту цей коефіцієнт становить 81,5%, з середньою технічною освітою - 66%, з базовою освітою 19,5% [17].

Один з найбільших недоліків польської економіки є безробіття. У 2014 році рівень безробіття складав - 12,2%. Для порівняння у 1990 - 3,4%. І з 90-х років рівень безробіття стабільно зростає, але порівняно з 2004 роком(19,5%) спостерігається повільне та не стабільне зменшення безробіття [9].

Специфічною рисою для Польщі є існування великої кількості населення з двома професіями. Це особи, які зайняті в різних сферах економіки і одночасно ведуть своє сільське господарство або приватний бізнес [4, c.39].

3.4 Особливості розселення

Середня густота населення на 2014 рік становить 123 особи / кмІ. Але заселення по всій території Польщі відбувається не рівномірно. Переважна частка населення проживає у містах 61% [16].

Найбільш щільно заселені воєводства - Свентокшиське воєводство (146,2 особи / кмІ), Малопольське воєводство (116,7 особи / кмІ), Нижньосілезьке (86,4 особи / кмІ), Вармінсько-Мазурське воєводство (73,1 особи / кмІ). Найбільша щільність сільського населення спостерігається на півдні, на півночі і заході щільність сільського населення нижча - 20-40 осіб / кмІ

3.5 Етнічний склад

Польща одна з найбільш однорідно населених країн Європи: 97 % населення становлять поляки. Головними етнічним меншинами є німці, українці, білоруси.

Рис. 3.5. Складено автором за даними: [17]

Державною мовою є польська. Він відноситься на ряду з чеською, словацькою та лужицькою мовами до західнослов'янської підгрупи слов'янських мов. Польська мова розвивалася на основі говору племен, в VIII - IX ст. котрі заселяли басейни Орди, Варти та Вісли. Існую 5 основних діалектів: великопольський, малопольський, мазовецький, силезський та один з найпоширеніших кабушський [3, c.322].

Серед іноземних мов найпопулярніша - англійська. У прикордонних районах - німецька, російська, чеська та ін. [22].

3.6 Релігія

Поляки є однією з найбільш віруючих націй світу, до Римо-католицької церкви належить 95% населення. В країні існує дві великі протестантські громади - польські лютерани та євангелічні лютерани [13]. Другою за числом віруючих є польська Православна церков.

Розділ 4. Структура економіки

Польща визнана ООН як високорозвинена країна. Польща - індустріально аграрна країна з ринковою економіко. Економіка Польщі в останні роки відзначається відносною стабільністю. Основними галузями промисловості є машинобудування, металургія, харчова, текстильна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування та легка промисловість [11, c.114].

На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центрально-Західний, Центрально-Східний, Північний, Північно-Східний, Південний і Південно-Західний. 20 % населення країни проживають у Центральному районі, індустріальний профіль якого визначаю два центри - Варшава та Лодзь. Північний район - переважно індустріального спрямування з розвинутим суднобудуванням. Центрально-західний і Південно-Східний райони є індустріально-аграрними. Південний і Південно-Західний - індустріально, що зумовлено наявністю власних корисний копалин. Північно-Східний і Центрально-Східний райони - аграрні з комплексом галузей, для переробки сільськогосподарської сировини [2, c.216].

Польська економіка представлена у змішаному вигляді. Державний сектор в даний час виробляє близько 25% ВВП (у руках держави є: станція, частина акцій в KGHM, PKN Orlen, PGNiG, PKO BP, і безліч більш дрібних компаній) [6], і це рівень зіставимо з такими країнами, як Франція і Норвегія. Інші сектори економіки представлені приватними компаніями, підприємствами, бізнесом.

Сфера послуг приймає на себе 67,3% від загального обсягу ВВП, промисловість - 28,1%, сільське господарство - 4,6% [2, c.213].

ВВП - $ 470 млрд. Темп зростання ВВП - 4,8%. ВВП на душу населення - $19 000. [15]

Таблиця 4.1. ВВР по воєводствах Польщі

Воєводства

В цілому в золотих

На одного мешканця в золотих

Польща

1662052

431668

Нижньосілезьке

140901

48402

Куявсько-Поморське

74515

35584

Люблінське

65845

30477

Любуське

36940

36136

Лодзинське

101423

40283

Малопольське

128009

38134

Опольське

35130

34886

Підкарпатське

65365

30706

Підляське

37601

31426

Поморське

95701

41746

Свентокшиське

207104

44960

Сілезьке

40047

31526

Великопольське

45008

31077

Вармінсько-Мазурське

161485

46626

Польща

62463

36324

Головні категорії імпорту Польщі: нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів та сталі, металообробні верстати, пшениця, бавовна. Загалом - 34, 3 млрд. доларів. Основні країни постачальники: Німеччина - 19,0%; Італія - 7,9%; Франція - 6,5%; Росія - 5,4%; Великобританія - 4,7%. Переважаючі категорії експорту: сировина та напівфабрикати, верстати та автомобілі, паливо, промислове та транспортне обладнання, одяг і господарські товари. Загалом - 3,9 млрд. доларів. Основні крани імпортери: Німеччина - 36,0%; Італія - 5,8%; Росія - 5,6%; Нідерланди - 4,7%; Франція - 4,6% [13].

Розділ 5. Промисловість

Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно відносно рівномірно розміщена, але існують райони де підприємства провідних галузей господарства Польщі мають найбільшу концентрацію. Провідні галузі виробляють продукти харчування, текстиль, вугілля, машини і обладнання.

Основою польської енергетики є кам'яне та буре вугілля, які видобувається в країні. Видобуток кам'яного вугілля становить - 130 млн. т, бурого - 67 млн. т [2, c.217]. Частка кам'яного становить 75%. За видобутком вугілля Польща посідає 8-е місце світі. Загалом 176 млн. т. Польща найбільший експортер вугілля в Європі (300 млн. т щороку) [13]. Кам'яне вугілля видобувається у трьох кам'яновугільних басейнах - Верхньосілезькому (95%. Від всього видобутку кам'яного вугілля), Нижньосілезькому та Люблінському. Найбільша в країні вугільна шахта Пяст знаходиться в місті Нови-Берун. Запаси бурого вугілля (лігніту) добуваються в центральному (Малінец, Адамув) і південно-західному (Турошув, Жари) районах Польщі, оцінюються в 14 млрд. т (рис. 5.1).

В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, розміщених із орієнтацією на паливну сировину у Сілезії та на споживача у центральній частині країни та в Помор'ї [2, c.218]. Електрозалежні види промисловості можна поділити на дві групи: виробництво і постачання електроенергії; виробництво рідкого палива. Перша група включає в себе всі електростанції та ТЕЦ. Електроенергія в Польщі функціоную маже повність на вугіллі та лігніті. Лише 2% електроенергії виробляється з природних або відтворюваних ресурсів [6].

У Польщі функціонує 7 державних нафтопереробних заводів та мережі нафтопереробних станцій, які у 1996 році були об'єднані під керівництвом компанії «Нафта польська». Найбільші нафтопереробні заводи знаходяться в Гданську та Плоцьку. Нафту і газ країна імпортує, в основному з Росії (85%) через нафтопровід «Дружба» [2, с.219]. Власний видобуток цих палив ведеться у Прикарпатті та на шлейфі Балтійського моря. Найбільші поклади нафти розташовані на дні Балтійського моря (близько 70 км на північ від Розевії). У інших районах також експлуатуються невеликі поклади нафти, але вони не значні. Польські та зарубіжні підприємства ведуть активні пошуки нових покладів нафти. Фірми з іноземним капіталом на 2001 рік мають майже 120 нафтогазових конфесій. Основні з них -- Apache Corporation, FX Energy Inc., Texaco [7].

Рис. 5.1. Родовища лігніту на території Польщі( складено за матеріалами: [7])

Польський газовий ринок маже повністю залежить від імпорту. Власний видобуток газу задовольняє приблизно 30% внутрішніх потреб. Газовидобуток ускладнюється високим вмістом азоту і сірководню (20-30%). Поклади газу в Карпатах виснажені більш ніж на 90% [18]. Польща імпортує газ з Росії (64%), Нідерландів, Норвегії. Планується пошук нових партнерів та способів транспортування газу, в тому числі зрідженого газу.

Окрім родовищ енергоносії Польща володіє покладами металу, хімічної сировини та каменю. Найбільш важливим є поклади міді, яка добуваєтьсь в Нижній Сілезії (гірничодобувна компанія - KGHM SA). Також важливим є видобуток залізних руд, які видобуваються на території навколо Ченстохови, у Свентокшиському воєводстві та біля Ленчинця. Але якість даних родовищ була низькою, видобуток на них зупинився. Нові родовища були відкриті в районі міста Сувалки, але в даний час їх визнано економічно нерентабельними, через глибоке залягання ( на глибині від 859 до 2300 метрів) і розміщення в природній зоні, що охороняється [22]. Інші родовища металів представлені цинком, свинцевими рудами і нікелем. Родовища цинку та свинцевих руд розміщені поблизу Олкуша та Хшанува [18]. Нікелева руда залягає біля міста Зомбковице Сльонське, але після 1993 р. розробки були визнані економічно нерентабельними [17].

Найбільш важливими родовищами хімічних копалин є кам'яна сіль та сірка. Родовища кам'яної солі розміщені в Малопольському воєводстві, але вони майже вичерпані та в західній частині Великопольського воєводства(економічно значимі). Родовища сірки - одне з найбільших в світі. Розміщене навколо Сташува та Тарнобжега [17]. Польща займає лідируючі позиції розробки сірки в світі, але зараз лише родовище в Осеке знадиться в роз робітку. У Варшаві розвинута фармацевтика, фотохімія, переробка пластмас; у Познані - парфумерія; у Лодзі - гумова промисловість та ін.

Найважливішими галузями машинобудування є транспортне і важке машинобудування, електротехнічна та електронна промисловість. У машинобудуванні все ще досить велика частка старих галузей машинобудування, металомісткі види виробництва (дорожньо-будівельна техніка, турбіни і котли, шахтного обладнання, устаткування для промислового виробництва, будівництва та сільського господарства) [7]. Але поступово виникають нові електротехнічне машинобудування, електроніка і особливо автомобілебудування. Виробництво легкових автомобілів зосереджено у Варшаві, Нисі, Познані, Любліні, Плонську. Вантажних автомобілів - Єльч, Стараховіце та Сяноку. Електро потяги для приміських сполучень у Вроцлаві, пасажирські вагону у Познані, товарні вагони у Зеленій Гурі та Свідніці. Суднобудування зосереджене у Плоцьку, Ґданську, Щецині та Гдині. металургійне обладнання, гірничі машини та інша продукція важкого машинобудування виробляється переважно Сілезькому воєводстві. Головними центрами електротехнічної та електронної промисловості є Варшава, Гданськ, Вроцлав, Бидгощ, Познань [13].

У Польщі досить сприятливі умови для розвитку промисловості будівельних матеріалів, а саме цементної та скляної промисловості. Виробництво цементу в 2001 році склало 11,9 млн. т, експорт - 467 тис. т. Головні райони цементної промисловості - Опольський, Свєнтокшинський та Холмський. Скляної промисловості - Судетський округ.

Головною галуззю легкої промисловості Польщі стала текстильна. Основними районами концентрації текстильної промисловості є Лодзинський, Бельсько-Бялський і Прикарпатський. Добре розвинені всі її підрозділи: бавовняне, трикотажне і швейне.

Харчова промисловість Польщі за останні роки набирає свої обсяги просторові та галузеві. Серед харчової промисловості особливо виділяють продукцію молочної промисловості, а також цукор, борошномельна, м'ясопереробна. Найбільш експортовані товари - напівфабрикати [12].

Польща є найбільшим виробником складної побутової техніки у Європі, обійшовши такі країни, як Італія та Німеччина. В 2013 у Польщі було вироблено 23,1 млн. побутових приладів. 70-80% від всього обсягу складної побутової техніки, виробленої в Польщі, що постачається на ринки інших європейських країн. Виробництво великих приладів - холодильників, кухонних плит, посудомийних машин в 2013 склало 17,6 млн. одиниць [8]. Виробництво цих товарів в Польщі, як правило, здійснюється на створених підприємствах великих міжнародних компаній, таких, як Samsung, Bosch, Electrolux, Indesit та FagorMastercook [7].

Таблиця 5.1. Розподіл галузей за воєводствами

Воеводства

Галузь промисловості

Нижньосілезьке

Високотехнічне (Хай-Тек), машинобудування, автомобільна промисловість

Куявсько-Поморське

Хімічна і харчова промисловості, Хай-Тек, машинобудування

Люблінське

Машинобудування і харчова промисловість, обробка комерційних даних (ВРО), логістика, туризм

Любуське

Деревообробка, харчова промисловість, електроніка

Лодзинське

ВРО, продукти домашнього вжитку, логістика

Малопольське

Хімічна промисловість, ВРО, туризм, Хай-Тек

Мазовецьке

Харчова та будівельна промисловості, ВРО

Опольське

Харчова, будівельна, хімічна промисловості

Підкарпатське

Авіабудівна промисловість

Підляське

Харчова та машинобудівна промисловості, туризм

Поморське

Туризм, Хай-Тек, водне господарство

Свентокшиське

Туризм, ВРО, автомобільна промисловість

Сілезьке

Металургія, будівельна промисловість,охорона здоров'я, реабілітаційний сектор

Великопольське

Туризм, деревообробка, харчова промисловість, альтернативна енергетика

Вармінсько-Мазурське

Автомобільна промисловість, логістика, ВРО

Західнопоморське

Логістика, харчова промисловість, деревообробка, ВРО

Розділ 6. Сільське господарство

Сільське господарство становить 4,6% від усього ВВП в країні, це досить низький показних порівняно зі світовим, але більший ніж середній по Європі. У сільському господарстві використовується 61% від всієї території [16].

Основними показниками розвитку сільського господарства є агрокліматичні умовив країні.

За якістю ґрунтів Польща не посідає найвищі місця. Вона сповна незабезпечена якісними земельними ресурсами. Найбільш родючі ґрунти - чорнозем, гумус і алювіальні ґрунти, представлені у невеликому відсотку сільськогосподарських земель в Малопольському, Люблінському, Опольському, в районі Нижньої Сілезії, низовини Щуцина ті Вісли. Польща знаходиться в помірному кліматі, середня кількість опадів складає 530 - 600мм на рік. Сильніше це можна побачити на півдні та півночі, протилежна ситуація склалася на північному сході [7].

Населення, що працює в сільському господарстві в 2008 році 208940 осіб (16% від усіх працівників). Переважна більшість фермерів пенсійного віку, але останнім часом середній вік фермерів зменшується [8].

У структурі посівних площ зернові та зернобобові займають 52%, картопля 18%, кормові культури 17%, технічні та овочеві культури 12%. Рослинництво приймає на себе 59% вартості сільськогосподарської продукції. Частка зернових становить - 23%, картоплі - 21%, цукрових буряків - 3%, овочів та фруктів - 11%. Основні зернові культури - пшениця (на півдні), жито, ячмінь та овес. Валові збори картоплі 25 млн. т [8].

Пропонуємо порівняти на діаграмах кількість посівних площ та вартісні надходження від них (рис. 6.1, рис. 6.2).

Рис. 6.1. Посівні культури (за площею)(складено автором за даними: [8])

Рис. 6.2. Посівні культури ( за вартісними надходженнями)(складено автором за даними: [8])

В усьому світі Польща відома як виробник овочів та фруктів. По основним категоріям - порічка (1-е місце в світі), полуниці (3-е), малина (4-е), капусти (6-е), яблук (9-е), цибулі (20-е). На північному сході Польщі вирощують льон.

Тваринництво у Польща характеризуються середнім рівнем розвитку. Найбільше виробляється свинини (39%), велика рогата худоба (40%). Свинарство поширено в центральній рівнинній частині Польщі. Овець розводять у Карпатах. Поширений переважно молочно-м'ясний напрямок скотарства, у гірський місцевості м'ясо-молочний [7].

Розділ 7. Сфера послуг

Сфера послуг одна з найважливіших і найприбутковіших галузей економіки Польщі. На сферу послуг приймає 67,3 % від загального обсягу ВВП в країні, у цій сфері зайнято більше половини населення. Саме сфері послуг Польща завдячую своїм економічним розвитком. І хоча порівняно з середньоєвропейським показником у Польщі менша доля сфери послуг, але с кожним роком цей показник ближчий до європейського [2, c.221].

7.1 Транспорт

У сучасній Польщі порівняно розвинена інфраструктура. І у цьому їй сприяло надходження коштів з Європейського Союзу на розвиток інфраструктури. На даний момент у завершеному вигляді у Польщі є 93 міжнародні автодорожні шляхи сполучення, загальною протяжністю 18300км, включаючи 750 км національних шляхів сполучення та 500 км швидкісних автострад. Процес модернізації продовжуються, планується також збільшення міжнародних автомобільних сполучень.

Також наявна розгалужена система залізничних доріг. Мережа залізничних доріг дуже щільна в західній та північній Польщі, але східна частина не так сильно розвинена. Концентрація залізничних доріг на 100 кмІ становить від 3,7 до 15,6 км шляхів по різним регіонам. Наявні 1500 залізничних станцій.

Не менш важливими за значення є авіаційні сполучення. Причому важливе значення як зовнішніх сполучень так і внутрішніх. Польща відома своїми демократичними цінами на авіаперевезення. Доступність авіатранспорту важлива запорука його розвитку і якості у Польщі. Най більшим аеропортом вважається - аеропорт імені Фредеріка Шопена у Варшаві. Аеропорти: Бидгошч - Бидгошчскій аеропорт імені Ігнація Яна Падеревського; Гданськ - Гданський аеропорт імені Леха Валенси; Зелена Гура - Аеропорт Зёлена Гура; Краків - Краківський міжнародний аеропорт імені папи Іоанна Павла II в Кракові-Баліце; Катовіце - Міжнародний аеропорт Катовіце; Лодзь - Лодзинский аеропорт імені Владислава Реймонта;Познань - Аеропорт Познань-Лавиця; Жешув - Аеропорт Жешув-Ясенка; Щецин - Аеропорт Щецин-гомілок «Солідарність»; Вроцлав - Вроцлавський аеропорт імені Коперника.

Водний транспорт є наступними за значенням. Мережа польський водни шляхів сполучення складається з судноплавних каналів і каналізованих бо вольно-проточних рік, декількох сполучених між собою озер. Протяжність 3650 км. Основні материкові водні шляхи сполучення:річки Одер, Вісла і канал Варта-Нотец-Канал Бидгоски. Є два основні порти, які сполучають материкову мережу та Балтійське море - порт Гданськ, порт Щецин.

Рис.7.1. Основні автошляхи Польщі(складено за матеріалами [7])

7.2 Освіта

Польська система освіти - сильно розвинена, особливо у великих містах. Характерною особливість є стабільність кількості державних освітніх установ та помітне збільшення приватних. Дошкільна освіта є частиною формальної освітньої системи в Польщі. Обов'язковою є шкільна освіта у віці від шести років при відвідування дошкільних установ. Повна середня освіта в Польщі займає період 10 років. 6 років початкової школи, і 3 роки середньої освіти першого ступеня. Вимогою до вступу до середньої освіти першого ступеня є успішне закінчення початкової школи. Після завершення загальноосвітньої школи учні здають обов'язковий іспит [22].

Продовжити середню освіту можна отримавши середню освіту другого ступеня від 16 до 20 років. По закінченню, здається обов'язковий разовий іспит зрілості, який є обов'язковим при вступі до вищої школи.

Вища освіта у Польщі. Існує декілька видів навчальних програм: Вищі професійно-технічні курси (3-4 роки), Магістратура (5-6 років), Магістратура-аспірантура (2,5 роки), Післядипломні освітні курси [22].

Існує два види інститутів вищої освіти - університетського типу, а також професійні. Існує денна, вечірня та заочна форми навчання. Згідно з даними Євростату, Польща займає четверте місце за кількість студентів, які навчаються в ВНЗ. За 2007 / 2008 академічні роки вищу освіту отримали 1,93 млн. студентів, серед них 56,4 % жінки [2, c.221].

Най більш популярним спеціальностями у навчанні є бізнес управління, педагогіка, соціологія, гуманітарні науки, тобто спеціальності для подальшої роботи в сфері послуг. Середнім показником відзначаються інженерна справа, інформатика, охорона здоров'я - що не зовсім притаманно Польщі, які обрала європейський вектор розвитку. Найменш популярні ветеринарна медицина, математика і статистика, соціально-культурні послуги, оборона (див. рис. 7.2).

Рис. 7.2. направлення навчання (популярність)(складено за матеріалами:[7])

7.3 Охорона здоров'я

У Польщі доступ до медичних послуг має кожен громадянин або людина, яка отримала право на тимчасове / постійне перебування, держава має централізовану, суспільно доступну і вільну для будь-якої людини систему охорони здоров'я [13].

Слідом за Європейським Союзом польська система охорони здоров'я намагається пуцувати за принципом «медицина без кордонів», тобто кожен пацієнт не буде прив'язаний до конкретної лікарні і лікарям. Пацієнт у разі надзвичайної ситуації та потреби в медичній допомозі може безкоштовно викликати «Швидку», зателефонувавши за номером 112 та 999 [18]. Навіть за відсутності на руках у потерпілого необхідних документів - страхового поліса, медичної карти чи інших паперів - йому надаються послуги, а при їх наявності лікар в мед. установі обов'язково направить на додаткові обстеження та аналізи [16]. Також кожен громадянин має можливість придбати необхідні лікарські препарати в аптеках, які є в будь-якому місті, проте обов'язковою умовою є наявність рецептів. Адреси та телефони аптек, так само як і надають послуги першої медичної допомоги установ можна дізнатися і в довідниках, і в Інтернеті, і при зверненні до міських довідкові служби [22].

7.4 Туризм

Після приєднання Польщі до Європейського союзу відзначаються значне збільшення туристських прибуттів в країну. За розрахунками Інституту туризму в 2012 число прибулих склало 67400000. З цього числа 14800000 є туристських прибуттів.

Серед найпопулярніших туристичних напрямків включають узбережжі Балтійського моря, в Мазурське озеро, гори Татри (найвищий гірський масив Карпат ), Судети і Біловезької пущі. Найпопулярнішими видами туризму в Польщі культурно-пізнавальний, бізнес-туризм, сільський туризм, пригодницький туризм. Популярно здійснювати походи, займатися альпінізмом, відвідувати пам'ятки історії. У 2012 році Польща була на 17 місці в рейтингу найбільш відвідуваних туристами країн в світі, та в десятці в Європі [2, с.221].

В Польщі знаходяться деякі об'єкти із списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Старе місто в Кракові; Королівські соляні копальні в Величці і Бохні; Аушвіц-Біркенау; Біловезький національний парк; Старе місто у Варшаві; Старе Місто Замостя; Мальборку замок; Парк Мускау; Церкви Миру в Яворі і Свидниці; Дерев'яні церкви на півдні Малої Польщі; Столітній зал у Вроцлаві; Старе місто Торунь [22].

Висновок

Отже, можемо зробити висновок, що Польща розвинута європейська країна, яка має багатий природно-ресурсний потенціал. В економічному Плані Польщу можна назвати досить молодою країною, які стала на шлях реформ та обрала європейський вектор розвитку. І зважаючи на аналіз, який ми провели можемо стверджувати, що реформи та правильне вигідне партнерство прияють розвитку країни. Це зумовлено ще й вигідним розташуванням країн в «серці» Європи, на перетині важливих міжнародних транзитів. Після 90-х років в Польщі спостерігався стрімкий економічний спад, який був зумовлений і некоректним реформами і міжнародними відносинами, і демографічною ситуацією в країні, але у 2004 році після вступу Польщі до Європейського Союзу ситуація різко змінюється. Стрімке падіння безробіття, збільшення ВВП, збільшення ролі сфери послуг в економіці, налагодження інфраструктури, збільшення потоків туристів - це те чим характеризуються Польща після вступу в ЄС.

Але у Польської економіки є і свої слабкі сторони сільське господарство страждає від відсутності інвестицій, надлишку дрібних господарств та надлишкового персоналу. Не визначений обсяг компенсацій за експропріації в комуністичне час. Через збільшення приватного сектору в економіці, постає проблема безробіття та перекваліфікації. Нездатність Польщі забезпечити себе паливними ресурсами (нафта, газ) також негативно впливає на економіку.

Зараз у Польщі активно розвивається туристичний бізнес він приносить в економіку Польщі приблизно п'яту частину доходу.

Польща перспективна країна які стрімко розвивається, і майбутньому зможе скласти конкуренцію таким країнам я Німеччина, Великобританія, Франція.

Список літератури

1. Атлас: економічна і соціальна географія світу / [наук. редкол.: В.В. Молочко та ін.]. -- К.: ДНВП «Картографія», 2004. - 52 с..

2. Безуглий В.В. Економічна та соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: ВЦ «Академія», 2007. - 704с.

3. Брук С.И. Население мира Этно-демографический справочник. -М.: изд-во «Наука», 1981 г. -880с.

4. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник, 3-е видання, перероблене і доповнене. / В.Г. Сумцов, І.Г. Филиппова, Г.С. Балахнін, ? Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - 512 с.

5. Илинич Ю.В. Польша: Экономико-географическая характеристика - М.: Мысль, 1966. - 392 с.

6. Промисловість Польщі [Електронний ресурс].

7. Справочник инвестора: Польша. Правила бизнеса - 2010 - by Invest in Poland and JP Weber Advisory

8. Центральне статистичне управління Польщі. Інформаційний портал

9. Центральное статистическое бюро, Демографический ежегодник по Польше за 2011 год

10. ЮНВТО - всесвітня туристична організація

11. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. - К.: Либідь, 2000. - 416 с.

Додаток А

Рис. 1.1. Країни сусіди Польщі(складено автором за матеріалами:[1])

Додаток Б

Таблиця 1.2. Адміністративні одиниці Польщі

Воєводства

Столиця

Площа

Нижньосілезьке

Вроцлав

19 946,77

Куявсько-Поморське

Бидгощ, Торунь

17 971,68

Люблінське

Люблін

25 122,49

Любуське

Гожув-Великопольський, Зелена Гура

13 987,88

Лодзинське

Лодзь

18 218,96

Малопольське

Краків

15 182,87

Опольське

Ополе

9 411,67

Підкарпатське

Жешув

17 845,66

Підляське

Білосток

20 187,01

Поморське

Ґданськ

18 310,36

Свентокшиське

Кельце

11 710,20

Сілезьке

Катовіце

12 333,51

Великопольське

Познань

29 826,51

Вармінсько-Мазурське

Ольштин

24 173,17

Західнопоморське

Щецін

22 892,48

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Географічне положення країни та її державний устрій. Адміністративно-територіальний поділ і характеристика одиниць. Структура населення. Оцінка природних ресурсів, розвиток і перспективи розвитку сільського господарства та промисловості. Історичні факти.

    реферат [320,2 K], добавлен 19.10.2017

  • Чисельність населення та його динаміка. Динаміка зміни чисельності населення Грузії в 2015 році. Природний та механічний рух населення. Вікова структура населення. Історія заселення Грузії. Зайнятість та трудові ресурси. Національний і етнічний склад.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 30.11.2015

  • Короткі історичні відомості розвитку Чілі як демократичної держави. Характеристика населення та демографічної ситуації в країні. Природні умови та природно-ресурсний потенціал Чілі. Структура промисловості та забруднення навколишнього середовища країни.

    реферат [26,4 K], добавлен 13.08.2010

  • Географічне положення, склад і чисельність населення, державні символи, столиця Польщі. Економіко-географічне положення. Протяжність кордонів. Державний устрій Республіки. Промисловість. Транспорт. Зовнішньоекономічні зв'язки. Найгарніші місця в Польщі.

    презентация [5,0 M], добавлен 31.10.2016

  • Державний устрій, адміністративний поділ та збройні сили Румунії. Опис географічного положення, рельєфу, ґрунтів, клімату та природних ресурсів. Демографічна ситуація та населення країни. Огляд особливостей розвитку економіки та сільського господарства.

    презентация [3,3 M], добавлен 04.12.2013

  • Комплексна країнознавча характеристика Румунії. Природні умови, ресурси та населення. Територіальна структура господарства. Сільське господарство, транспорт та зовнішні зв’язки Румунії. Сумарний природно-ресурсний потенціал. Кліматичні та ґрунтові умови.

    реферат [32,2 K], добавлен 25.10.2010

  • Географічне положення, кількість та етнічний склад населення, релігія та державний устрій Боліварианської Республіки Венесуела. Розвиток економіки держави: промисловості, сільського господарства, транспортного сполучення. Розвиток культури в країні.

    презентация [2,8 M], добавлен 06.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.