Основні рекреаційні райони України та перспективи їх розвитку

У Причорноморському рекреаційному районі спостерігається тенденція скорочення сезону. Так званий “високий сезон” - час найбільшого напливу рекреантів скоротився за останні роки до 2- 2.5 міс., що призводить до того, що у пошуках прибутковості суб'єкти курортно-туристичного ринку саме на цей період встановлюють найбільш високі ціни, що у свою чергу стримує зростання потоку рекреантів.

Інша тенденція - змінюється економічна спроможність рекреантів. Дедалі менше приїжджають на відпочинок до Криму громадяни з ближнього і далекого зарубіжжя і, навпаки, збільшується відсоток співвітчизників [див. додаток 2]. Тобто експортна складова курортно-туристичного сектору істотно зменшилася, а отже, держава недоотримує валютні доходи. [23]

Подібна ситуація складається і у Карпатсько-Подільському рекреаційному районі. Проте тут спостерігається помітне збільшення кількості іноземних туристів (в основному за рахунок Львівської області).

Оцінюючи кількість туристів за рік проведення Євро-2012, спостерігається збільшення даних на 7-10%. [39] [див. Додаток 3]

Полісько-столичний рекреаційний район характеризується середнім ресурсно-рекреаційним рейтингом, проте високою економічною ефективністю (в основному за рахунок Київської області). У 2012 році, лише за один день під час проведення фінального матчу Євро-2012, Київ відвідало не менше 200 тисяч іноземних туристів.

За інформацією управління туризму, готельного господарства та курортів КМДА, суттєвий приріст показників діяльності туристичних підприємств Києва спостерігається протягом всього періоду 2000-2011 років. Показники кількості туристів в 2011 році є значно вищими, ніж за 2010 рік. [див. додаток 4] За 2011 рік до бюджету міста було внесено майже в 2 рази більше коштів, ніж у 2000 році. За вказаний період обсяг наданих туристичних послуг склав 4,9 млрд. грн. (311,8 тис. грн. у 2000 році). Збільшились платежі до бюджету на 23,7% (88,349 млн. грн. у 2010 році).[38]

Згідно статистичних даних за 2009 - 2011 роки щорічно обласними музейними закладами в середньому обслуговується від 450 до 500 тис. екскурсантів.

Загальні обсяги наданих туристичних послуг в минулому році склали біля 65 млн. грн., з них майже мільйон гривень - це надходження до місцевих бюджетів. [24]

З огляду на все вищевикладене, можна впевнено констатувати, що позитивний імідж рекреаційного району як туристично привабливого регіону характеризується тенденціями стрімкого зростання, якісно розвивається сектор туристичного бізнесу, а галузь туризму і курортів набуває дедалі вагомого значення в соціально-економічному та культурному житті регіону.

Придніпровсько-Донецький рекреаційний район характеризується зростанням загальної кількості туристів протягом року (на 12 тис. тур.)

Найбільша кількість обслуговуваних туристів по району спостерігається в Дніпропетровській області - майже 64 тис. туристів та Донецькій області - майже 58 тис. тур.

Найбільше іноземних туристів прибуває з Росії, що зумовлено прикордонним розміщенням даного району. [див. Додаток 5]

Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності протягом 2011 р. становила більше 3 млн. осіб.

Обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності протягом 2011 року становив 5,5 млрд. грн. і збільшився на 44 %, або на 1,7 млрд. грн. порівняно з попередніми роками.

Зменшення обсягів наданих послуг спостерігається лише в одному регіоні - Луганській області - на 24,7 млн. грн., або на 192 %. [32]

Харківський рекреаційний район має певні переваги серед інших районів України. Тут панує рухлива молодіжна культура, спостерігається наявність численних іноземних студентів, водночас, тут є центри, які культивують «розвинену культуру», тут функціонують потужні заклади культури, в тому числі спеціалізовані вищі навчальні заклади, театри, музеї, бібліотеки, розважальні центри, цирк, зоопарк та ін. Діють численні національно-культурні товариства й водночас фіксується певна відсутність конфліктів на національному ґрунті, наявні сформовані традиції проведення деяких культурних заходів.

Проте відсутність розповсюдженого іміджу Харківщини і Сумщини як туристичного регіону, несформований туристичний простір, застарілі форми, методи та зміст екскурсійного обслуговування, відсутність мережевих розважальних центрів та чітких програм по завантаженню підприємств розміщення і закладів санаторно-курортної сфери у період міжсезоння, нерозвинена супутня туристична інфраструктура, проблема залучення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам'яток історії та культури, а також витіснення з туристичного ринку соціального туризму як неконкурентоспроможного порівняно з комерційними видами туризму та невикористання переваг прикордонного розташування областей створюють перешкоди розвитку туризму у даному районі.

Кількість туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності, щороку зростає приблизно на 24,6 тисяч осіб, проте даний район стабільно залишається на останньому місці серед інших рекреаційних районів. В середньому даний район обслуговує за рік не більше, ніж 6% туристів від загальної кількості.

3.2 Основні перспективні напрями розвитку рекреації

До пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму і рекреації належать наступні: удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму; забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць; розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму; розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку; створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання; забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб. [20]

Причорноморський рекреаційний район розвиватиметься за рахунок круїзного морського туризму, яхтингу, завдяки своєму приморському розташуванню. Відбуватиметься інтенсифікація використання «актуальної смуги» - її забудова закладами розміщення, а наявність гірських, передгірських (Крим) і річкових (Нижній Дніпро, Південний Буг, Нижній Дунай) ландшафтів сприятиме розширенню мережі маршрутів екотуризму. Завдяки наявності ряду унікальних спелеооб'єктів та значній закарстованості території (41 тис. кв. км) розвиватиметься спелеотуризм. [16, с. 92]

Розрахунки показують, що комплексне освоєння рекреаційних ресурсів району може забезпечити значні фінансові надходження, у тому числі і валютні. Причорноморський рекреаційний район має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Розвиткові перешкоджає невирішеність низки проблем. Серед негативних факторів слід назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів тощо.

Сучасне курортно-рекреаційне господарство Причорномор'я за своїми масштабами та структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою курортно-рекреаційних комплексів, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів.

Тенденції розвитку курортно-туристичної галузі, що спостерігаються у Причорноморському рекреаційному районі, накладаються на процес бурхливого зростання будівництва і відповідно вкладень у нерухомість у курортних регіонах. Стаючи дедалі менш привабливим для туристів, район стає привабливим як зона фінансових операцій з дорогою нерухомістю. При цьому значна частка нерухомості будується у сподіванні на залучення рекреантів.

Проте нестримне будівництво стимулює тенденцію зменшення кількості рекреантів, оскільки на користь житлової забудови відчужується і вилучається з рекреаційного обороту берегова лінія, забудовуються парки, відбувається масове вторгнення до заповідних зон, що руйнує привабливість району в очах туристів. [23]

Причорноморський соціально-економічний район має велике значення у вирішенні постачання нафти в Україну. Опрацьовується кілька варіантів транспортування нафти. Одним з найоптимальніших визнається доставка нафти в порти Одеси (Технічні можливості порту дозволяють переробляти до 21 млн. тонн сухих і 25 млн. тонн наливних вантажів щороку. Він пов'язаний з більш ніж 600 портами 100 країн світу. За загальним класифікаційним параметром порт відноситься до класу найбільших портів, має міжнародну категорію і активний баланс вантажообігу, є торговельним портом багатофункціонального типу) танкерами з країн Близького Сходу і південного Середземномор'я, перевантаження їх в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука, Лисичанська. Частково нафта може перероблятися на Одеському нафтопереробному заводі, за умови його реконструкції. Ця схема транспортування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупки нафти в багатих державах і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни. [28]

Також Кабінетові Міністрів України слід розробити чітке визначення поняття «курорт» або «курортна місцевість». З'ясувавши місткість курортів, тобто кількість оздоровниць, ліжок у них, профіль оздоровниць, які гарантовано заповнять рекреанти, Уряд має провести роботу з країнами-сусідами щодо розробки інвестиційних проектів на розвиток курортів у міжсезонні. У роботі із залучення інвестицій необхідно чітко сформулювати гарантії інвесторам.

Загальному поліпшенню та гармонізації інвестиційного клімату, безумовно, сприятиме прискорення розробки земельного кадастру автономії (АРК).

Принципово необхідно також вжити заходів щодо підняття рівня здорової конкуренції на інвестиційному курортно-рекреаційному ринку, розширення кількості суб'єктів цього ринку.

Правоохоронним органам України необхідно оптимізувати та посилити контроль за дотриманням вимог земельного та природоохоронного законодавства, законодавства щодо захисту прав споживачів. [24]

Карпатсько-Подільський рекреаційний район розвиватиметься за рахунок пішохідного, спелеотуризму і водних видів туризму у літній сезон та гірськолижного - у зимовий, завдяки гірському та передгірському розташуванню, особливостям гідрографічної мережі району, наявності спелеоб'єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (її площа становить 27,4 тис. км2). Прогнозується інтенсифікація використання орографічних рекреаційних ресурсів. [16, c. 92]

Для розвитку даного району пріоритетним є освоєння його туристичного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна привести наступні основні аргументи:

- наявність необхідної природно-ресурсної бази (в регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, багато з них - унікальні); [43, c. 99]

- могутній потенціал для розвитку різних видів туризму (мальовничі ландшафти, рельєф Карпат);

- вигідне географічне положення (Карпатський регіон знаходиться в центрі Європи);

- чинник територіального поділу праці;

- порівняно висока екологічна безпека регіону;

- соціально-економічна специфіка гір (в гірських районах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн. чол., а гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання і господарювання, тому тут надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і, як наслідок - низький рівень матеріального добробуту жителів гір); [17, c. 68]

- економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.

Спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати в регіоні Українських Карпат, дуже широкий. Справа стоїть лише за інвестиціями і зваженою рекламною політикою. Проте не варто забувати і про ті види туризму, які вимагають лише організаційних і творчих зусиль.

На основі вже наявної організаційної туристської бази перспективно було б активніше розвивати пригодницький туризм. Часто екотуристів захоплюють особливі пам'ятки неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні та інші об'єкти (гори і каньйони, печери, озера і річки). Тут, крім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні, водні і піші походи та інші види активного і пасивного відпочинку. [45]

Великого поширення міг би набути агротуризм, або сільський зелений туризм. Це туризм в сільській місцевості, при якому туристи під час свого відпочинку ведуть сільський спосіб життя на фермах, хуторах, селах. [53, c. 96] Розвиток такого виду туризму був би найбільш актуальним для регіону з великим відсотком сільських поселень, що знову ж таки зможе вирішити проблему зайнятості сільського населення.

Не менш перспективним є об'єднання спеціальних засобів розміщення, таких як санаторно-курортні, лікувальні і оздоровчі установи та об'єктів тимчасового розміщення: готелів, кемпінгів та ін., а так само інших об'єктів сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, що надаються, сприяти появі нового туристського продукту.

Таким чином, головними перспективними напрямками туристичного бізнесу можна вважати розвиток екотуризму та сільського зеленого туризму. Важливо стимулювати міжнародні туристичні прибуття та впроваджувати у практику різноманітні екзотичні види туризму (такі, як пригодницький чи екстремальний туризм).

Карпатсько-Подільському рекреаційному району для ефективного використання сприятливих чинників розвитку туристичної галузі у регіоні потрібні значні капіталовкладення - інвестиції.

Карпатсько-Подільський рекреаційний район становить 5-7% сукупного туристичного потенціалу. Регіон унікальний у розумінні туристично-рекреаційного потенціалу. Ставка робиться на розвиток сільського зеленого туризму, а потім на розвиток гірськолижних центрів.

На сьогодні в економіку Карпатсько-Подільського рекреаційного району вклади іноземних інвестицій зростають. Проте у транспортні, будівельні підприємства, готелі та ресторани обсяги вкладень прямих інвестицій не перевищують 1%.

Ситуація ускладнюється низьким іміджем України на світовому інвестиційному ринку. За всіма рейтингами вона посідає останні місця щодо привабливості свого інвестиційного клімату і перші місця щодо ризику інвестування.

Не відповідає потребам і можливостям регіону і внутрішній інвестиційний клімат. На основі аналізу інвестиційної діяльності в регіоні Київським інститутом реформ було розраховано рейтинг інвестиційної привабливості областей, згідно з яким Івано-Франківська область у попередніх роках розташувалася на 17-му, Чернівецька і Закарпатська - відповідно на 18 і 19 місцях, а Львівська область - на 6 місці. При цьому було враховано 80 показників, які характеризують економічний стан областей і рівень розвитку фінансової, ринкової, транспортної, телекомунікаційної, інформаційної інфраструктури, стан розвитку людських ресурсів, діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва. [8]

У Полісько-Столичному ресурсно-рекреаційному районі, подальшого розвитку набуватимуть круїзи по Дніпру, яхтинг, водний туризм, реконструкція закладів розміщення та інтенсифікація берегової забудови, зважаючи на прирічкове розташування району. [16, c. 92-93]

До найбільш розвинутих, перспективних та прибуткових видів туризму для столичного регіону, що зростають випереджаючими темпами, на сьогодні є:

- культурно-пізнавальний туризм (10% загального потоку туристів);

- активні види туризму (спортивний);

- паломницький, релігійний ;

- лікувально-оздоровчий туризм

- сільський , зелений (екологічний) та інші [24]

Інвестиції, що надходять для розвитку туристичної галузі Полісько-столичного рекреаційного району, використовуватимуться в основному для реконструкції закладів розміщення та інтенсифікації берегової забудови.

Обсяг іноземних інвестицій недостатній порівняно із потребами економіки. Несприятливий інвестиційний клімат позначається на завданнях, які ставлять перед собою інвестори: мета переважної більшості з них полягає у якнайшвидшому отриманні прибутку, тому значна частина інвестицій укладається в торгівлю, сферу послуг, посередницьку діяльність.

Обсяг іноземних інвестицій для розвитку туризму даного району досить значний, проте проблемою району є те, що інвестиції розподіляються недоцільно та нерівномірно. Обсяг іноземних інвестицій Києва в економіку у 2011 році становив 2,9 млрд доларів, тобто у 1,6 раза більше за бюджет столиці, більшість цих коштів іде на розвиток транспортної галузі, зокрема, будівництво метрополітену, дорожньо-транспортних вузлів, спорудження медичних та освітніх закладів, створення нових робочих місць. [40]

У Придніпровсько-Донецькому рекреаційному районі подальшого розвитку набуватиме круїзне освоєння Дніпровського “рекреаційного коридору”, яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів). Це зумовлено приморським та прирічковим розташуванням району. [16, c. 93]

Враховуючи наявність унікальних природних та лікувальних факторів, розвиток інфраструктури відпочинку, лікування і туризму Придніпровсько-Донецького рекреаційного району є перспективними напрямками для залучення іноземних інвестицій. Питома вага іноземного капіталу в статутному фонді перевищує 50%. За результатами рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України район стабільно входить до групи регіонів-лідерів. Обсяг прямих іноземних інвестицій з розрахунку на душу населення становить $ 277,31. Проте найбільшим інтересом у іноземних інвесторів щодо вкладення капіталу користуються такі галузі, як: машинобудування (33,1%), металургія та обробка металу (30,3%), на розвиток туризму іде менше 4% всіх інвестицій.

Щодо інновацій у даному рекреаційному районі пропонується ввести нові види засобів розміщення, транспортних перевезень туристів, управління персоналом, готельного та ресторанного обслуговування, а також нові види туристичної реклами, щоб підняти низьку туристичну привабливість району. [7]

У Харківському рекреаційному районі прогнозується розвиток оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської області, а також помітна міграція рекреантів в інші, більш привабливі в ресурсно-туристському відношенні, райони.

Така міграція зумовлена незначним забезпеченням району рекреаційно-туристськими ресурсами. [16, c. 93]

Харківський рекреаційний район, володіючи значним потенціалом зростання в сфері культури і туризму, може посилити свої конкурентні переваги, застосувавши системний підхід в розробці стратегії розвитку регіонального кластера культури і туризму.

При цьому необхідно враховувати різні сценарії інноваційного розвитку галузі в цілому і на регіональному рівні.

Сформовані тенденції розвитку, що існують, ризики і можливості зростання дозволяють виділити 3 можливих варіанти інноваційного розвитку:

- нарощування обсягів бюджетної фінансової підтримки культури і туризму на регіональному рівні без змін у механізмах цієї підтримки, що не вимагає законодавчих та інституційних змін, але може бути малоефективним;

- інший варіант полягає в орієнтації не на бюджетні кошти, а переважно на позабюджетні джерела фінансування - спонсорів, меценатів, на власні доходи закладів та колективів, однак результативність цього підходу є обмеженою, оскільки він спрацьовує лише для окремих, ринково-орієнтованих ділянок сфери культури;

- третій варіант поєднує позитивні елементи перших двох варіантів, а саме бюджетну підтримку культури (спрямованої, зокрема, на оновлення її матеріальної та технологічної бази) із стимулюванням благодійництва, меценатства, підприємницької активності культурно-мистецьких закладів, запровадженням нових, конкурсних і прозорих механізмів фінансування культурно-мистецьких проектів.

Пріоритетними напрямками є:

* модернізація послуг у сфері культури і туризму та розвиток кадрового потенціалу;

* стимулювання появи нових інноваційних організацій культури і туризму та вдосконалення роботи вже існуючих шляхом розвитку інвестиційних процесів;

* розширення взаємодії між учасниками Харківського регіонального кластера культури і туризму, інтеграція у всеукраїнський та світовий культурний процес.

Таким чином, основні положення обласних програм розвитку туризму і рекреації віддзеркалюють ресурсно-рекреаційні можливості тієї чи іншої території, які при їх реалізації можуть призвести до суттєвого пожвавлення регіональної економічної діяльності.



ВИСНОВКИ

рекреаційний регіоналізація турист столиця

Рекреаційна регіоналізація - вид окремого, галузевого поділу, суть якого полягає у виокремленні на певній території менших за рангом ієрархічних одиниць (відповідно до заданих критеріїв і характеру рекреаційного використання), що відображають тільки один аспект (рекреацію), і який базується на чистій теорії та методології.

На сьогодні існує кілька схем рекреаційної регіоналізації території України, запропонованих О. Бейдиком, П. Масляком, О. Шаблієм, А. Мокляком, М. Крачилом, І. Родичкіним.

За О. Бейдиком, в межах території України можна виділити такі ресурсно-рекреаційні райони: Причорноморський, Карпатсько-Подільський, Полісько-столичний, Придніпровсько-Донецький, Харківський.

На сучасному етапі позитивний імідж рекреаційних районів України як туристично привабливих регіонів характеризується тенденціями стрімкого зростання, якісно розвивається сектор туристичного бізнесу, а галузь туризму і курортів набуває дедалі вагомішого значення в соціально-економічному та культурному житті регіону.

До пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму і рекреації належать наступні: удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму; забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць; розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму; розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку; створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання; забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб. Забезпечувати збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно-туристських ресурсів України, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації.

В умовах обмеженості внутрішніх фінансових ресурсів вирішення проблеми забезпечення достатнього фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності вимагає пошуку перспективних його джерел, серед яких, - залучення банківського кредитування; активізація участі в цій справі приватного сектора; використання заощаджень населення. При цьому найперспективнішим напрямом є ефективне залучення корпоративного сектору економіки з відповідними державними гарантіями фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності.

Важливою проблемою є забезпечення курортного комплексу розвиненою інфраструктурою, яка б відповідала світовим стандартам, сприяла підвищенню його конкурентоспроможності. Її розвиток потребує вирішення територіально-функціональних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань.

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей щодо їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого мають формуватись державні рішення щодо раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волинський соціально-економічний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-9428.html

2. Волинський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-2.htm

3. Демографічна ситуація в Україні. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-4183-1.html

4. Донецький економічний район. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://ua.textreferat.com/referat-9189.html

5. Донецький туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-7.htm

6. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2002. - 293 с.

7. Инвестиционная привлекательность Запорожской области. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ukremb-tm.org/page541.html

8. Івестиційна привабливість регіонів України. [Електронний ресурс] . Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-4719-21.html

9. Інвестиції в Україні[Електронний ресурс] / Володимир Лізунов. Режим доступу: http://www.investment.donetsk.ua/ua/544/894.html

10. Інноваційна модель рекреаційної системи України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/kovenska.htm

11. Карпатский туристический район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.turvostok.ru/kms_catalog+stat+cat_id-7+nums-69.html

12. Карпатський економічний район, Загальні відомості та ЕГП, Населення і трудові ресурси, Природні умови і ресурси, Географія [Електронний ресурс] / Гілецький Й.Р. - Бібліотека українських підручників. Режим доступу: http://libfree.com/116548209_geografiyakarpatskiy_ekonomichniy_rayon.html

13. Карпатський економічний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/rps/18198.htm

14. Карпатський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-1.htm

15. Кластери як інноваційний напрямок розвитку туризму в регіоні [Електронний ресурс] / Семенов В.Ф., д.е.н., професор, Нездоймінов С.Г. Режим доступу:http://do.gendocs.ru/docs/index-22276.html?page=46

16. Ковальська Л.В. Рекреаційна географія: навчальний посібник. Для студ. Географічних та природничо-географічних факультетів освітнього напряму «Туризм» вищих навчальних закладів України. - Івано-Франківськ: НАІР, 2012. - 200 с.

17. Кравців В.С. Рекреаційна політика Карпатського регіону. /Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М. - Чернівці: Прут, 1995. - 68 с.

18. Крым получает 10% доходов от туризма [Електронний ресурс] /Сага - 2007 Режим доступу: http://www.saga.ua/44_archives_news_67606.html

19. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону): Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 96 с

20. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_science&id=2720&start=9

21. Міжнародний туризм і сфера послуг [Електронний ресурс] / Мальська М.П. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15010922/turizm/koefitsiyent_dohodu_vid_turizmu

22. Бейдик О.О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України - Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 36 с.

23. Основні тенденції розвитку курортно-туристичної галузі Криму [Електронний ресурс] - Регіональний філіал НІСД у м. Сімферополі /О. Швець, А. Мальгін - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/juli/25.htm

24. Основні тенденції та стан розвитку галузі туризму і курортів в Київській області. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://koda.gov.ua/osnovni_tendentsiji_ta_stan_rozvitku_galuzi_turizmu_i_kurortiv_v_kijivskij_oblasti

25. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/guk4.htm

26. Подільський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-3.htm

27. Придніпровський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-8.htm

28. Причорноморський економічний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://5ka.at.ua/load/geografija/prichornomorskij_ekonomichnij_rajon_referat/13-1-0-8732

29. Причорноморський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-4.htm

30. Рекреационный комплекс Украины. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://topref.ru/referat/180982.html

31. Рекреационный комплекс Украины. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.coolreferat.com/Рекреационный_комплекс_Украины_часть=3

32. Рекреаційна діяльність Придніпровсько-Донецького рекреаційного регіону [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ukraine-diplom.com/56/16007-rekreacijna-diyalnist-pridniprovsko-doneckogo-rekreacijnogo-regionu.html

33. Рекреаційне районування світу та України. [Електронний ресурс] Масляк П.О. Рекреаційна географія. Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/maslyak-rekr3-3.htm

34. Рекреаційне районування. Характеристика рекреаційних районів України. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://geo.mdpu.org.ua/index.php?option=com_mtree&task=viewlink&link_id=1710&Itemid=0

35. Слобожанський туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-9.htm

36. Столичний туристичний район. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/vt4-2-10.htm

37. Туристические ресурсы Крыма. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://xreferat.ru/98/26-1-turisticheskie-resursy-kryma.html

38. Туристична привабливість Києва [Електронний ресурс] Прес-служба Київської МДА. - 2011 Режим доступу:http://www.kmu.gov.ua/control/publish/printable_article?art_id=244095156

39. Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://5ka.at.ua/load/turizm/turistichni_investiciji_u_karpatskomu_regioni_kursova_robota/62-1-0-7630

40. Туристичні інвестиції. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-9321-3.html

41. Туристичні ресурси Слобожанщини. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/Geografiya/100715.htm

42. Туристичні ресурси Чернігівської області. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/pankova41.htm

43. Український бальнеологічний журнал : Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. / Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні //- 2001. - № 1. - С. 99-104.

44. Характеристика економічних районів України: Столичний, Північно-Західний, Карпатський. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/rps/117721.htm



ДОДАТОК 1

Приватний курортний сектор



ДОДАТОК 2

Співвідношення кількості відпочиваючих



ДОДАТОК 3

Порівняння кількості туристів, що скористались послугами туристичних фірм, у Львівській області



ДОДАТОК 4

Порівняння кількості туристів столиці України



ДОДАТОК 5

Частка іноземних туристів у Придніпровсько-Донецькому рекреаційному районі

Размещено на Allbest.ru