Нові дані щодо будови лівобережжя терасової рівнини Середнього Придніпров’я
Дослідження розрізів свердловин і відслонень Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини, їх літологічна характеристика. Опис Пліоцен-плейстоценового відділу, Еоплейстоценового розділу, Неоплейстоценового розділу, Дніпровського кліматоліту.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.02.2012 |
Размер файла | 120,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нові дані щодо будови лівобережжя терасової рівнини
Середнього Придніпров'я
Вступ
кліматоліт низовинна рівнина відслонення
Не зважаючи на те, що будова терасової рівнини Середнього Придніпров'я вивчається протягом тривалого часу, деякі проблемні питання залишаються і на даний час актуальними. Заважає вивченню, перш за все, слабка розчленованість рельєфу більшості території дослідження (за геоморфологічним районуванням це Придніпровська пластово-акумулятивна низовинна рівнина), виключення становить лише північно-східна ділянка (Полтавська пластово-акумулятивна низовинна рівнина); а також велика потужність четвертинних відкладів та слабка розбуреність території під час попередніх досліджень.
В процесі дослідження були вивчені розрізи свердловин та відслонень за якими складена нова схема будови ділянки поблизу населених пунктів Чорнобай, Оржиця та Лубни (рис.1). В межах Полтавської пластово-акумулятивної низовинної рівнини четвертинні відклади представлені достатньо повним комплексом, виключення становлять тясминський, приазовський, удайський, причорноморський та дофінівський кліматоліти. Також в розрізах виділяються дві тераси кизилджарського та будацького ступенів. На території Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини в розрізі більш повно представлені відклади верхнього неоплейстоцену за виключенням причорноморського та дофінівського кліматолітів, досить потужній комплекс різногенетичних порід дніпровського віку та алювіальні відклади двох накладених терас хаджибейського та крукеницького ступенів, які відокремлюються один від одного досить потужнім шаром озерно-болотяних відкладів лубенського кліматоліту. Нижче наведена літологічна характеристика досліджених відкладів.
Пліоцен-плейстоценові відділи
Кизилджарський ступінь. Алювіальні відклади /a10N2-EIkz/ складаються двома пачками пісків берегівського та березанського кліматолітів і перекриваються глинистими відкладами березанського віку. Відклади алювію берегівського часу (потужність до 2м) представлені пісками темно-сірого кольору середньозернистими, з тонкими прошарками листуватої, сильно запісоченої темно-сірої до чорної глини, які поступово переходять в крупно-середньозернисті піски сірого, в нижній частині з чітким жовтуватим відтінком кольору, глинистість яких збільшується знизу вверх. Верхня частина алювію представлена глинами березанського віку світло-сірого кольору, які характеризуються карбонатним насиченням, включеннями пухких карбонатів та рідкими залізо-марганцевими плямами. Загальна потужність алювію до 12м. Абсолютна відмітка підошви 78-80м. Підстеляються алювіальні відклади кизилджарського ступеню палеогеновими утвореннями межигірської світи.
Еоплейстоценовий розділ
Верхня ланка
Крижанівський кліматоліт. Елювіальні відклади /eEIIkr/ представлені викопними ґрунтами, складені глинами, в верхній частині коричневими з сіруватим відтінком, до низу більш світлого кольору, щільними, злитими. В верхній частині профілю відзначаються гнізда мучнистих карбонатів, в середній з чіткими слідами гідроморфізу (сизуватий відтінок), марганцевою пунктацією, а також дрібними (до 4мм) карбонатними конкреціями та дрібними карбонатними вкраплениками. До низу глина стає більш пухкою, в підошві горизонту зустрічаються карбонатні конкреції розміром до 1,5см. Потужність кліматоліту 1,5-3,0м. Абсолютна відмітка підошви 88-90м. Нижня границя поступова.
Іллічівський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади /vdEIIil/ представлені глинами лесовидними нерівномірно забарвленими, сизувато-сірого з оливковим відтінком кольору за рахунок залізо-марганцевого просочення, з поодинокими гніздами пухких карбонатів і конкреціями діаметром до 1см, з карбонатною присипкою. Потужність кліматоліту до 3,5м. Абсолютна відмітка підошви 89-92м. Нижня границя чітка, рівна.
Неоплейстоценовий розділ
Нижня ланка
Широкинський кліматоліт. Елювіальні відклади /ePIsh/ представлені педокомплексом 2-3 ґрунтів, іноді товщею педокомплексів (sh1b1, sh1b2, sh3), які складені глинами щільними, темно-коричневого з сіруватим відтінком кольору, оскольчатої структури, з залізо-марганцевими плівками, в підошві з крупними карбонатними конкреціями до 2см. PIsh3 відокремлюється від нижньої товщі прошарком лесовидної глини сірувато-коричневого кольору, яка сильно насичена карбонатним псевдоміцелієм, дрібними залізо-марганцевими включеннями, що надають породі жовтуватий відтінок. Потужність кліматоліту до 5м. Абсолютна відмітка підошви 94-95м. Нижня границя чітка, рівна.
Алювіальні відклади. Будацький ступінь /a8PIbd/ Відклади представлені пісками дрібнозернистими, кварцовими, світло-сірого кольору, глинистість збільшується знизу вверх. Потужність алювію до 18м. Абсолютна відмітка підошви 80-100м. Нижня границя чітка, рівна.
Мартоноський кліматоліт. Елювіальні відклади /ePImr/ представлені педокомплексом із 3 ґрунтів, іноді товщею педокомплексів (mrb1, mrb2, mrbc), що складені суглинками важкими, середніми, в верхній частині світло-сірого кольору, нижче темно-коричневого, з дрібними карбонатними включеннями, в нижній частині з крупними карбонатними вицвітами і рідкими плямами озалізнення. Потужність горизонту до 9м. Абсолютна відмітка підошви 97-98м. Нижня границя чітка.
Сульський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади /vdPIsl/ представлені суглинками лесовидними, легкими, середніми, жовтувато-палевого кольору, з численними залізо-марганцевими примазками та вкраплениками, обвугленими залишками рослин та карбонатними присипками. Потужність відкладів 2,4-3м. Абсолютна відмітка підошви 101-104м. Нижня границя чітка.
Лубенський кліматоліт. Елювіальні відклади /ePIlb/ представлені педокомплексов 2-3 ґрунтів /lbc, lbb2, lbb1/. Це суглинки середні, важкі бурого та сірувато-коричневого кольору, в середній частині часто мають нерівномірне забарвлення за рахунок слідів гігроморфізму, карбонатні, але без видимих карбонатних включень, спостерігається дрібна пунктація марганцевої речовини. Потужність кліматоліту до 2,5м. Абсолютні відмітки підошви102-105м. Нижня границя чітка, рівна.
Крукеницький ступінь. Алювіальні відклади /a6PIkn/ представлені пісками дрібно-середньозернистими, кварцовими, світло-сірого, сірого кольору, шаруватими за рахунок зміни кольору та зернистості, з невеликою домішкою темноколірних мінералів. Потужність алювію до 20м, яка збільшується з південного-заходу на північних схід. Абсолютна відмітка підошви 58-64м. Нижній контакт з дочетвертинними утвореннями чіткий.
Лубенський кліматоліт. Озерні відклади /lPIlb/ представлені суглинками темно-сірого до чорного кольору з зеленувато-сизими та коричневими лінзами та прошарками, середні до важких, не карбонатні, але з видимими карбонатними включеннями неправильної форми розміром до 3см, шаруваті за рахунок пошарової зміни кольору. В нижній частині відклади набувають світло-сірого кольору з домішкою великої кількості мушлів дуже поганої збереженості, з лінзами тонкозернистого піску. Потужність відкладів до 10м. Абсолютна відмітка підошви 79-82м. Залягають на алювіальних відкладах крукеницького ступеню. Нижній контакт чіткий.
Тилігульський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади /vdPItl/ представлені суглинками лесовидними, легкими, пилуватими, палево-жовтого та жовтого кольору, із слідами озалізнення, карбонатними присипками та марганцевими бобовинами. Потужність до 18м. Абсолютна відмітка підошви 115-117м. Нижні границя чітка, рівна.
Середня ланка
Хаджибейський ступінь. Алювіальні відклади /a5PIIhd/ представлені пісками дрібно-середньозернистими, світло-сірого до темно-сірого кольору, з домішкою темноколірних мінералів. Потужність алювію до 10м. Абсолютні відмітки підошви 85-90м. Нижні границя чітка, рівна.
Завадівський кліматоліт. Елювіальні відклади /еPIIzv/ представлені суглинками середніми до важких, в верхній частині світло-коричневого, нижче темно-коричневого кольору, карбонатні, з карбонатними присипками, включеннями та стягненнями, кількість останніх до низу збільшується. Спостерігаються залізо-марганцеві плями, розводи та бобовини до 3мм. Потужність відкладів до 8м. Абсолютна відмітка підошви 120-125м. Нижня границя чітка, заливиста.
Дніпровський кліматоліт
Озерні відклади /lPIIdn/ представлені суглинками лесовидними, дуже ніжними на дотик, тонкопилуватими, світло-сірого, жовтувато-пальового кольору, з охристими плямами та розводами, пористі, неясношаруваті, часто з тонкими прошарками та лінзочками світло-сірого тонкозернистого піску, з включеннями мушлів доброї збереженості. Потужність відкладів до 15м. Абсолютні відмітки підошви змінюються від 80-95м (в межах Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини) до 127-132м в (в межах Полтавської пластово-акумулятивної низовинної рівнини). Нижня границя чітка, рівна. В межах Придніпровської пластово-акумулятивної рівнини в післяльодовикой час існували умови для формування генетично схожих відкладів, потужність яких до 1,5м. Підстеляються вони, як правило, озерно-льодовиковими відкладами дніпровського часу та відрізняються від останніх відсутністю домішку грубоуламкового матеріалу.
Озерно-льодовикові відклади /lgPIIdn/ розповсюджені на всій території дослідження. Представлені суглинками піскуватими, з прошарками супісків сірого з бурими розводами кольору, з домішкою уламків кристалічних порід, пісковику, з охристими розводами, лінзами сірого лесовидного суглинку та пунктацією гідроокислів заліза та марганцю. Потужність відкладів до 8м. Абсолютна відмітка підошви змінюється від 92-100м. (в межах Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини) до 132-140м (в межах Полтавської пластово-акумулятивної низовинної рівнини). Нижня границя чітка.
Льодовикові відклади /gPIIdn/ представлені суглинками моренними червоно-бурого кольору, піскуватими, з великою кількістю уламків та брил кристалічних порід, пісковиків, лінзами піску. Потужність відкладів до 5м. Нижня границя чітка.
Флювіогляціальні відклади /fPIIdn/ представлені пісками та супісками з прошарками стрічкових глин і домішкою грубоуламкового матеріалу. Потужність до 2м. Абсолютна відмітка підошви 108м. Нижня границя чітка.
Середня та верхня ланки
Кайдацько-прилуцький кліматоліти. Елювіальні відклади /ePII-IIIkd-pl/ представлені суглинками середніми, щільними, слабо пористими, бурувато-коричневого кольору, з включеннями залізо-марганцевої речовини. Відклади кайдацького кліматоліту часто зберігаються у вигляді окремих лінз, або малопотужні, внаслідок інтенсивної переробки процесами прилуцького ґрунтоутворення. Потужність до 5м. Абсолютна відмітка підошви 95м. Нижня границя чітка, рівна.
Верхня ланка
Прилуцький кліматоліт. Елювіальні відклади /ePIIIpl/ представлені суглинками середніми, пористими, карбонатними, бурувато-коричневого кольору,. Потужність відкладів до 3м. Абсолютна відмітка підошви 97-102м. Нижня границя чітка.
Удайський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади /vdPIIIud/ представлені суглинками лесовидними, легкими, пористими, палевого з легким жовтуватим відтінком кольору, дуже насичені карбонатним псевдоміцелієм, карбонатні. Потужність відкладів до 1,5м. Абсолютна відмітка підошви 90-108м. Нижня границя чітка, часто заливиста.
Витачівський клімматоліт. Елювіальні відклади /ePIIIvt/ представлені викопними ґрунтами складені суглинками середніми, пористими, карбонатними, жовтувато-коричневого з чітким сірим відтінком кольору, іноді з плямами озалізнення та залізо-марганцевою пунктацією. Потужність відкладів до 2,6м. Абсолютна відмітка підошви 98-112м. Нижня границя чітка, рівна.
Вільшанський ступінь. Алювіальні відклади /a2PIIIvl/ представлені пісками сірими, жовтувато-сірими, різнозернистими. Потужність відкладів до 12м. Абсолютна відмітка підошви 80-90м.
Бузький кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади /vdPIIIbg/ представлені суглинками лесовидними, легкими, пористими, карбонатними, палевого з легким жовтуватим відтінком кольору. Створюють досить потужній та витриманий шар на всій території дослідження. В межах Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини залягають на викопних ґрунтах витачівського часу ґрунтоутворення. Потужність на цій ділянці бузьких суглинків до 8м. Абсолютна відмітка підошви 100-105м на вододілах і зменшується до 90м на їх схилах. В межах Полтавської пластово-акумулятивної низовинної рівнини бузькі суглинки підстеляються часто відкладами дніпровського льодовикового комплексу, потужність зменшується до 4-5м. Абсолютна відмітка підошви 138-148м. Нижня границя чітка, рівна.
Голоценовий відділ
Представлений алювіальними та елювіальними відкладами, які розвинуті в долинах рік та на вододілах перекривають усі вище описані відклади.
Список використаної літератури
1. Безуглый А.М. и др. Отчёт геологосъёмочной партии №15 Правобережной экспедиции о комплексной геолого-гидрогеологической съёмке территории листа М-36-XXI (Черкассы). Масштаб 1:200 000. (1958-1960 гг.). Киев, 1960. -436 с.
2. Войновский А.С. и др. Отчёт о результатах геолого-геофизических исследований по глубинному геологическому картированию масштаба 1:200 000 территории южной половины листа М-36-XXI (Черкассы), выполненных в 1972-1974 гг. Киев, 1974. -180 с.
3. Горецкий Г.И. Аллювиальная летопись Великого пра-Днепра. М.:Наука, 1970. -491 с
4. Нечаєнко О.М. Попередні матеріали отримані в ході виконання робіт за програмою ГДП-200 ХХІ лист (Черкаси) Дніпрово-Донецька серія
5. Палієнко В.П., Барщевський М.Є., Бортнік С.Ю. Загальне геоморфологічне районування території України //Український геоморфологічний журнал, №1, 2004. С.3- 11
Додаток
1. Піски різнозернисті..
2. Суглинки лесовидні..
3. Суглинки середні.
4. Суглинки важкі
5. Глини
6. Суглинки моренні, з включенням пісковику.
8. Границя горизонтів
9. Неотектонічний розлом
10. Свердловини та їх номери:а) на розрізі; б) спроектовані на розріз
Рис. 1
Размещено на Allbest
Подобные документы
Геоморфологічне районування України. Платформенні утворення Сумської області. Нахил поверхні кристалічного фундаменту території в південно-західному напрямку. Області Середньодніпровської алювіальної низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини.
реферат [2,9 M], добавлен 25.11.2010Вивчення тектоніки, розділу геології про будову, рухи, деформацію і розвиток земної кори (літосфери) і підкорових мас. Аналіз особливостей тектонічної будови, рельєфу сформованого тектонічними рухами та корисних копалин тектонічної структури України.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 18.05.2011Технологічні особливості. Експлуатація нафтових свердловин. Фонтанна експлуатація нафтових свердловин. Компресорна експлуатація нафтових свердловин. Насосна експлуатація нафтових свердловин. За допомогою штангових свердловинних насосних установок.
реферат [3,0 M], добавлен 23.11.2003Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Фізико-географічна характеристика Гоголівського родовища. Підготовка даних для виносу проекту свердловин в натуру. Побудова повздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу лінії свердловин. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2014Проблема створення запасу прісної води, як найважливішого природного ресурсу для забезпечення розвитку промисловості та сільського господарства. Дослідження загальних та гідрохімічних характеристик каскаду водосховищ та каналів Дніпровського басейну.
курсовая работа [471,6 K], добавлен 09.05.2011Розгляд типів льодовиків, їх переносної і акумулятивної діяльності. Виділення флювіогляційних та перигляціальних відкладень. Характеристика методів ландшафтно-екологічних досліджень. Вивчення геолого-геоморфологічних особливостей Чернігівського Полісся.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 16.09.2010Проектування процесу гідравлічного розриву пласта (ГРП) для підвищення продуктивності нафтових свердловин. Механізм здійснення ГРП, вимоги до матеріалів. Розрахунок параметрів, вибір обладнання. Розрахунок прогнозної технологічної ефективності процесу.
курсовая работа [409,1 K], добавлен 26.08.2012Географо-економічні умови району: клімат, рельєф, гідрографія. Точки для закладання розвідувально-експлутаційних свердловин. Гідрогеологічні дослідження, сейсморозвідка. Попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод в потрібній кількості.
курсовая работа [68,7 K], добавлен 01.04.2011Загальна характеристика геофізичних методів розвідки, дослідження будови земної кори з метою пошуків і розвідки корисних копалин. Технологія буріння ручними способами, призначення та основні елементи інструменту: долото для відбору гірських порід (керна).
контрольная работа [25,8 K], добавлен 08.04.2011