Задачі маркшейдерської служби

Відповідно до пункту 8.1.9 «Інструкція по виробництву маркшейдерських робіт» - погрішність положення найбільш віддалених пунктів не повинна перевищувати 1,2мм на плані, що відповідає 0,6м для плану масштабу 1:500.

Як початковий пункт на гор. 1060м ш. «Фрунзе» ЖКВ №178 стор. 101. Як початковий кут дирекції, є кущ крапок.

Опорної маркшейдерської мережі на гор. 1060 не існувало і остання створюється по ходу будівництва горизонту.

Схема побудови підземної маркшейдерської опорної мережі є впливом полігонометричного ходу, що спирається на сторони гіроскопічного орієнтування.

Точність вимірювання в полігонометричних ходах характеризується наступними показниками:

- середні квадратичні погрішності вимірювання горизонтальних кутів ± 20''

вертикальних кутів - ± 30''

- середня квадратична погрішність гіроскопічного орієнтування - 45''

- розбіжність між двома вимірюваннями ліній сталевими рулетками 1:3000 довжини сторони.

У міру просування гірничих вироблень, підземну опорну мережу періодично поповнюють.

Пункти полігонометричних ходів не повинні відставати від забоїв вироблень більш ніж на 300м.

При введенні гірничих робіт поблизу затверджених меж небезпечних зон (при збійці з руддвором ш. «Північна-Вентиляційна») видалення пунктів полігонометричних ходів від забоїв підготовчих вироблень не повинне перевищувати 30м на відстані 50м до вказаних меж.

Після проходки с.п.ш. і квершлагу на стовбур ш. «Північна-Вентиляційна» теодолітний хід в північному штреку і квершлагу підлягає управлінню після додаткового центрування через стовбур ш. «Північна Вентиляційна».

Гіроскопічне орієнтування сторін полігонометрічеського ходу слід проводити

1) у руддворі ш. «Фрунзе» МТ1 МТ8

2) по гл. квершглагу ш. «Фрунзе» МТ 45 МТ 51

3) по ю.п.ш. МТ131 МТ 137

4) по ю.п.ш. МТ 224 МТ225

5) по с.п.ш. МТ131 - МТ137

6) по с.п.ш. МТ 210 МТ211

7) по квершлагу ш. «Північна Вентиляційна» МТ59 МТ 66

Кутова нев'язність в полігонометричних ходах не повинна перевищувати величин, обчислюваних по формулах:

у замкнутих полігонах:



у висячих полігонах пройдених двічі

У секціях полігонів і в розімкнених полігонах прокладених між гиросторонами

Где m? - середня квадратична погрішність вимірювання кутів

m? - середня квадратична погрішність визначення кутів дирекцій гиросторон

n - число кутів полігонометрічеського ходу;

n1 + n2 - число кутів в першому і другому ходах.

Лінійна відносна нев'язність в замкнутих полінонах не повинна перевищувати 1:3000 довжини ходу. У розімкнених полігонах 1:2000. розбіжність між двічі пройденими полігонометрічеськімі ходами (без попереднього зрівнювання кутів) не повинна бути більше 1:2000 сумарной довжини ходів.

При довжині ходу менше 500м, а абсолютна нев'язність в розімкнених полігонах не повинна перевищувати більш 25см.

На стадіях поповнення опорної мережі кожен полігонометричний хід зрівнюють окремо.

Зрівнювання окремих полігонометричних ходів (систем ходів) виконують роздільними способами: спочатку зрівнюють кутові, потім приріст координат.

При зрівнюванні замкнутих і розімкнених полігонах, кутову нев'язність розподіляють із зворотним знаком порівну на всі кути.

По виправлених кутом дирекції обчислюють прирости координат. Лінійна нев'язність узята із зворотними знаком розподіляє в прирості координат, пропорційно довжині кожної лінії.

Зрівнювання двічі прокладених висячих ходів залючаєтся в отриманні середніх значень кутів дирекцій загальних сторін і координат загальних пунктів.

Розрахунок точності положення пункту полігонометричного ходу №225, 59.

Загальна середня погрішність Мх по напряму виходить квадратичним підсумовуванням погрішностей від окремих джерел.

где Мх?m, Мх?n - середні квадратичні погрішності положення пунктів в наслідок погрішності вимірювання кутів в полігонометричних ходах на гор. 1060м.

Мхsm, Мхsn - середні квадратичні погрішності положення пунктів, унаслідок вимірювання довжин в полігонометричних ходах на гор. 1060м.

Мхо - середня квадратична погрішність стулення забоїв унаслідок погрішностей орієнтування.

Погрішність Мх?m точки МТ225 МТ59 по направленню Х, залежно від погрішності зрівняних секцій.

де z_y - проекція відстані zi на вісь у

? = 206265 m? - середні погрішності вимірювання горизонтальних кутів у відповідності кутів у відповідній секції.

Погрішність Мх?m=МТ 225 складе:

Мх?m=0,097

Му?m=0,088 Погрішність Мх_о точки МТ225 складе

Стан	Ду	Ду2		Стан	Дх	Дх2
ц - о1	8	64		ц - о1	63	3969
о1 - о2	30	900		о1 - о2	422	178084
о2 - о3	282	79524		о2 - о3	371	137641
	?у2=80488			?х2=319694

Погрішність Мхsm пункту МТ225 визвана помилками у вимірюванні довжин складе

I секція		II секція
Nточки	rx	rx2		Nточки	ry	ry2		Nточки	rx	rx2		Nточки	ry	ry2
1	90			1	9			51	356			51	1
7	77			7	9			58	309			58	2
37	44			37	9			74	261			74	2
43	9			43	10			77	221			77	2
46	34			46	9			79	163			79	2
55	51			55	2			81	113			81	2
57	71			57	22			84	63			84	3
51	64			51	26			89	11			89	2
? 28940		1588		97	9			97	2
III секція		93	54			93	3
Nточки	rx	rx2		Nточки	ry	ry2		94	107			94	2
131	2			131	274			103	151			103	0
132	14			132	266			106	205			106	4
134	19			134	257			119	265			119	6
139	20			139	240			123	333			123	8
140	19			140	223			131	373			131	10
164	16			164	191			? 782122		267
165	10			165	171			IV секція
166	1			166	151			Nточки	rx	rx2		Nточки	ry	ry2
178	8			178	124			131	67			131	247
185	16			185	97			137	21			137	248
215	16			215	39			146	5			146	226
216	15			216	13			156	4			156	194
217	15			217	64			162	2			162	164
218	17			218	93			171	1			171	113
219	16			219	114			186	1			186	72
220	16			220	165			198	4			198	23
221	9			221	219			205	7			205	36
222	2			222	272			206	6			206	82
223	4			223	317			207	11			207	136
224	10			224	364			208	13			208	191
225	14			225	406			209	16			209	240
? 3903		1006940		210	17			210	288
								211	19			211	322
								? 6274		563828
V секція
Nточки	rx	rx2		Nточки	ry	ry2
211	386			211	55
212	387			212	18
213	381			213	3
214	366			214	5
196	345			196	5
167	303			167	4
155	253			155	4
144	205			144	4
133	156			133	4
130	110			130	5
124	51			124	4
117	8			117	4
110	35			110	4
104	82			104	4
99	136			99	4
91	181			91	4
86	220			86	3
80	267			80	4
78	332			78	3
76	368			76	3
66	419			66	3
61	434			61	3
59	479			59	3
? 1951752		3663

Лінії	l	?	cos2?	sin2?	l cos2?	l sin2?
1-7	13	0	1	0	13	0
7-37	33	0	1	0	33	0
37-43	35	0	1	0	35	0
43-46	43	0	1	0	43	0
46-55	20	29	0.765	0.235	15.299	4.701
55-57	28	45	0.5	0.5	14	14
57-58	41	4	0.995	0.005	40.800	0.2
58-74	48	0	1	0	48	0
74-77	40	0	1	0	40	0
77-79	58	0	1	0	58	0
79-81	49	0	1	0	49	0
81-84	50	0	1	0	50	0
84-89	52	0	1	0	52	0
89-97	21	0	1	0	21	0
97-93	45	0	1	0	45	0
93-94	53	0	1	0	53	0
94-103	44	4	0.995	0.005	43.786	0.214
103-106	53	4	0.995	0.005	52.742	0.258
106-119	60	3	0.997	0.003	59.836	0.164
119-123	68	3	0.997	0.003	67.814	0.186
123-131	40	3	0.997	0.003	39.890	0.110
131-132	14	31	0.735	0.265	10.286	3.714
132-134	11	63	0.206	0.794	2.267	8.733
134-139	17	87	0.003	0.997	0.046	16.953
139-140	17	87	0.003	0.997	0.046	16.953
140-164	32	85	0.008	0.992	0.243	31.757
164-165	21	72	0.095	0.905	2.005	18.995
165-166	22	61	0.235	0.765	5.171	16.826
166-178	28	71	0.106	0.894	2.968	25.032
178-185	28	75	0.067	0.933	1.876	26.124
185-215	58	90	0	1	0	58
215-216	52	90	0	1	0	52
216-217	51	89	0.0003	0.999	0.016	50.984
217-218	28	87	0.003	0.997	0.077	27.923
218-219	22	87	0.003	0.997	0.060	21.940
219-220	50	90	0	1	0	50
220-221	54	83	0.015	0.985	0.802	53.198
221-222	54	82	0.019	0.981	1.046	52.954
222-223	46	82	0.019	0.981	0.891	45.109
223-224	46	83	0.015	0.985	0.683	45.317
224-225	42	84	0.011	0.989	0.459	41.541
?					903.109	683.886

Загальна погрішність середня пункту 225 складе:

Що задовольняє технологію гірничих робіт.

Розрахунок точності положення пункту полігонометричного ходу №59

Загальна середня погрішність Мх по направленню виходить квадратичним підсумовуванням погрішностей від окремих джерел.

Погрішність Мх? точки 59 по направленню х залежно від погрішності кутів зрівняних секцій

Погрішність Мхо точки МТ59 складе

Сторона	Ду	Ду2		Сторона	Дх	Дх2
ц - о1	8	64		ц - о1	63	3969
о1 - о2	30	900		о1 - о2	422	178084
о2 - о3	238	56644		о2 - о3	441	194481
о3 - о4	378	142884		о3 - о4	366	133956
	?у2=200492			?х2=510490

Лінії	l	?	cos2?	sin2?	l cos2?	l sin2?
1-7	13	0	1	0	13	0
7-37	33	0	1	0	33	0
37-43	35	0	1	0	35	0
43-46	43	0	1	0	43	0
46-55	20	29	0.765	0.235	15.299	4.701
55-57	28	45	0.5	0.5	14	14
57-58	41	4	0.995	0.005	40.800	0.2
58-74	48	0	1	0	48	0
74-77	40	0	1	0	40	0
77-79	58	0	1	0	58	0
79-81	49	0	1	0	49	0
81-84	50	0	1	0	50	0
84-89	52	0	1	0	52	0
89-97	21	0	1	0	21	0
97-93	45	0	1	0	45	0
93-94	53	0	1	0	53	0
94-103	44	4	0.995	0.005	43.786	0.214
103-106	53	4	0.995	0.005	52.742	0.258
106-119	60	3	0.997	0.003	59.836	0.164
119-123	68	3	0.997	0.003	67.814	0.186
123-131	40	3	0.997	0.003	39.890	0.110
131-137	47	2	0,999	0,001	46,943	0,057
137-146	27	55	0,329	0,671	8,883	18,117
146-212	586	88	0,001	0,999	0,714	585,286
212-213	17	67	0,153	0,847	2,595	14,404
213-214	17	26	0,808	0,192	13,733	3,267
214-61	800	0	1	0	800	0
61-59	45	0	1	0	45	0
?					1792,035	640,964

Погрішність Мхsm пункту МТ 59 визвана помилками у вимірюванні довжин складе

Загальна погрішність середня пункту МТ 59 складе:

Що задовольняє технологію гірничих робіт.

Попередня оцінка точності стулення забоїв по висоті від окремих джерел помилок між стовбурами шахт «Фрунзе» і «Північна-Вентиляційна» гор. 1060м

Граничну помилку стулення забоїв по висоті від помилки передачі висотної відмітки, через шахтні стовбури визначають по формулі ?h=(10+0.2Н)мм., де ?h - гранична розбіжність між двома незалежними визначенням глибини шахтного стовбура; Н - глибина шахтного стовбура.

Підставивши значення Н1=75м, Н2=150м.

Помилка стулення забоїв по висоті від помилок геометричної нівеляції на гор. 910м складе:

Помилка стулення забоїв по висоті від помилок геометричної нівеляції на гор. 1060

Враховуючи, одержані помилки стулення від різних джерел, знаходимо загальну середню помилку стулення забоїв по висоті.

Заходи безпеки по орієнтуванню через один вертикальний стовбур

Роботи по орієнтуванню проводять в шахтному стовбурі і в безпосередній близькості від нього. У зв'язку з цим повинні бути вжиті необхідні заходи для забезпечення безпеки праці людей, що виконують орієнтування. Відступ від перерахованих нижче заходів безпеки можуть привести до важких нещасних випадків і навіть до людських жертв.

При сполучній зйомці повинні дотримуватися наступні заходи безпеки.

Приступаючи до орієнтування, маркшейдер повинен оголосити через технічний нагляд шахти про початок і кінець робіт, категорично забороняється знаходиться в околоствольному дворі і в надшахтній будівлі всім особам, що безпосередньо не беруть участі в орієнтуванні.

Робітникам, а також студентам на учбовій маркшейдерській практиці що беруть участь у виконанні орієнтування необхідно роз'яснити:

а) працюючим на поверхні про необхідність працювати над стовбуром шахти, не допускаючи падіння в шахтний стовбур предметів (трісок, цвяхів, шматків породи, інструментів і ін.)

б) працюючим в шахті про неприпустимість наближення до стовбура шахти без дозволу маркшейдера і знаходиться біля стовбура, коли це не потрібне по ходу роботи.

3. Шахтний стовбур на поверхні повинен бути перекритий достатньо міцними дошками на весь час робіт включаючи час відпустки і підйому схилів.

4. Зумпфер або частина стовбура шахти, що лежить нижче горизонту, повинна бути закрита тимчасовим полком.

5. Приступаючи до спуску схилів, керівник робіт на поверхні повинні попереджати про це керівника підземної частини і одержати його підтвердження про ухвалення попередження.

6. Спуск і зворотний підйом схилів повинен проводиться з малим навантаженням 3-5кг.

7. Керівник орієнтування зобов'язаний особисто перевірити закріплення дроту і вантажів схилів.

8. Отвори для пропуску схилів через тимчасові перекриття стовбура шахти на поверхні і на проміжних горизонтах повинні бути не більш 10-15см в діаметрі.

9. Спуск і підйом схилів проводять рівномірно з швидкістю не більш 1м/сек.

При спуску схилів після кожних 50м повинна бути зроблена невелика зупинка для заспокоєння гойдання схилу, що спускається.

10. Керівник робіт по орієнтуванню зобов'язаний особисто перевірити весь дріт і пропустити його «через руки».

11. Дріт повинен витримати навантаження не менш двократної ваги робочого вантажу.

12. Приступаючи до роботи в стовбурі шахти маркшейдер, що знаходиться в шахті повинен попередити про це маркшейдера на поверхні.

13. При спуску і підйомі схилів ніхто не повинен знаходиться поблизу стовбура шахти.

14. При виробництві орієнтування повинен бути забезпечений телефонний зв'язок горизонту, що орієнтується, з поверхнею.

15. Перед початком орієнтування повинна бути визначена система звукової сигналізації по спуску і підйому схилів.

Заходи по забезпеченню безпечного ведення маркшейдерських робіт в гірничих виробленнях

Окрім загальних правил безпеки маркшейдера при зйомці гірничих вироблень повинні дотримувати спеціальні додаткові правила:

1. Всі маркшейдерські інструменти повинні бути пристосовані для перенесення їх по гірничих виробленнях

2. Пересування маркшейдерської групи по вертикальних похилих виробленнях проводяться в наступному порядку: по обладнаному ходовому восстающому одночасно може просуватися вся група, але по сходах між полицями поодинці; робочий, що переносе дрібний інструмент (блочки, вантажі, схили, молоток) при підйомі йде останнім, при спуску першим. Ящики з приладами переносять на спині, а штативи на плечі.

3. По прибуттю на ділянку гірничих робіт маркшейдер зобов'язаний повідомити особу змінного гірничого нагляду в яких виробленнях будуть проводиться маркшейдерські роботи. Гірничий нагляд (начальник ділянки, гірничий майстер) допускає виробництво маркшейдерських робіт, лише в тих виробленнях, де перебування людей безпечне, із записом в книзі нарядів.

4. Вироблення, в яких проводяться зйомки повинні бути зроблені волани крівлі, у випадках необхідності роботи можна посилати тільки кваліфікованих наймачів і робітників, причому не менше двох чоловік одночасне.

5. При вимірюванні ліній сталевими рулетками у виробленнях, в яких підвішений контактний дріт, слід дотримуватися обережності не допускаючи торкань рулеткою дроту.

6. Для зйомки восстающих вироблень і круто падаючих вироблень, маркшейдер повинен зажадати від гірничого нагляду ділянку, належним чином обладнати вироблення, очистити полиці від шматків породи.

7. Перед початком зйомки маркшейдер (або наймач) повинен оглянути і вибрати місця для закріплення крапок. Під час огляду вироблення намічаються також місця установки додаткових розстрілів для розміщення наймачів. Забивання розстрілів і буріння шпуров для зйомки крапок проводяться робітниками відповідної кваліфікації.

8. Якщо восстающий знаходиться в проходці, маркшейдерська група, що прибула для зйомки або виміру його, може підійматися в забій лише з дозволу осіб змінного гірського нагляду. При цьому незалежно від того, був раніше провітрений восстающий чи ні, його слід провітрювати повторно. Якщо в забої восстающого знаходяться робітники перед підйомом в восстающий необхідно попередити їх про це.

9. При орієнтуванні підповерхових горизонтів через восстающі вироблення, останні повинні бути перекриті надійними полицями. Перекриття виконується виділеними для цієї мети кріпильниками.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ РОБІТ

4.1 Вимоги до приміщення маркшейдерської служби

Приміщення маркшейдерського відділу (бюро) є місцем, де маркшейдер виконує обчислювальні та графічні роботи, де зберігається важлива документація, необхідна не тільки під час роботи гірничого підприємства. Але і після його ліквідації. Крім того там зберігаються складні та цінні інструменти та прилади. Усе це змушує пред'явити приміщенню маркшейдерського відділу більш суворі вимоги, ніж до приміщень інших відділів підприємства, які повинні ураховуватись у проектах адміністративно-побутових комбінатів шахти.

Основні вимоги, пред'являємі до приміщень маркшейдерського відділу викладені в «Технической инструкции по производству маркшейдерских работ».

Приміщення маркшейдерської служби повинні мати добру освітленість і бути, по можливості, віддалені від шуму, вібрації та вологості повітря.

Маркшейдерська служба діючого гірничого підприємства повинна мати службове приміщення у співвідношенні з таблицею 4.1.1

Таблиця 4.1.1 - Вимоги до приміщення маркшейдерської служби

№	Призначення приміщення	Площа, м2, не менше	Обладнання приміщень
1	Кабінет головного маркшейдера	18	Письмовий стіл, стіл для роботи з графічною документацією, шафа, сейф
2	Кімнати дільничних маркшейдерів	6 на 1 людину	У кожній кімнаті розміщується 3-4 письмові столи (по кількості робітників), шафи
3	Кімнати для роботи з документацією та її збереження	20	Столи, сейфи, шафи
4	Кімната для розмноження гірничої документації	18	Множильна установка, прилад для прояву креслень, стіл для монтажу креслень
5	Кімната для збереження маркшейдерських приладів, їх чистки та мілкого ремонту	18	Стелажі для маркшейдерських приладів, столи і верстати для чистки та мілкого ремонту приладів, станки для штативів, реєк.

При фотограмметричній зйомці повинні бути виділені додатково приміщення, вимоги до яких приведені у таблиці 4.1.2.

Таблиця 4.1.2 - Вимоги до приміщень при фотограмметричній зйомці

№	Призначення приміщення	Площа, м2, не менше	Особливі вимоги до приміщення
1	Розміщення комплекту приладу для обробки фотограмметричної зйомки (прилад з координатографом, реєструючий апарат, інструментальна шафа та інше)	30 на 1 комплект при аерофотозйомці; 20 - при наземній	Світле. Сухе приміщення, навантаження на підлогу 5кПа; приміщення не повинно піддаватись вібрації та струсам. Повинні бути три сітьові розетки.
2	Фотолабораторія	20 - при аерофотозйомці; 8 - при наземній	Темне приміщення, обладнане неактинічним освітленням, 6-8 сітьових розеток, примусова вентиляція, гідроізоляція підлоги.
3	Розміщення фототрансформатора	16	Темне приміщення, 2-3 сітьові розетки, примусові вентиляція.
4	Обчислювальні та підготовчі роботи	20
5	Підсобне приміщення для зберігання зйомочної апаратури та приладів	16

4.2 Перелік маркшейдерсько-геодезичних інструментів та приладів

1. Прилади для кутових вимірювань та тахеометричної зйомки: теодоліт Theo 080.

2. Прилади для лінійних вимірювань: світлодальноміри, рулетки від 20 до 100м.

3. Допоміжні прилади для лінійних та кутових вимірювань та зйомки: прилади центрувальні оптичні, відвіси шпурів, виски жорсткі штангові, штативи, термометри.

4. Прилади для нівелювання: Нівелір високоточний, типу Н-05 для високоточних вимірювань при спостереженні за деформаціями споруд, деформаціями земної поверхні, при роботи з нівеліром Н-5 використовують штрихові інварні рейки типу РН-1 або РН-2, нівеліри середньої точності типу П-3 для нівелювання ІІІ та IV класів, при роботі з нівеліром Н-3 використовують двосторонні шашечні рейки типу РН-3 та РН-4, нівеліри технічної точності Н-10 для технічного нівелювання, при роботі з нівеліром Н-10 використовують складні і цільні шашечці рейки типу РН-4 та РН-Т та інші.

5. Прилади для орієнтування і центрування маркшейдерської опірної мережі у підземних гірничих виробках: гірокомпаси типу МВТ-2, гіронасадки - для орієнтування сторін маркшейдерської опорної мережі, стальний дріт, центральні пластини, спеціальні важелі для геометричного орієнтування і центрування маркшейдерської опорної мережі у підземних гірничих виробках.

6. Прилади для передачі висотної відмітки через вертикальні гірничі виробки: довжиноміри і довга шахтна стрічка.

7. Прилади для зйомки нарізних виробок та очисних забоїв: кутоміри, висяча бусоль, проекційно-візуальні тахеометри.

8. Прилади для завдання напрямку виробкам - лазерні вказівники напрямку.

4.3 Визначення чисельності робітників маркшейдерської служби підприємства

Розрахунок штату працівників маркшейдерської служби гірничого підприємства починається з визначення кількості дільничних маркшейдерів, як основної категорії працівників маркшейдерської служби підприємства. Їх число залежить від кількості маркшейдерських дільниць, визначених на основі кількості добуваємих та підготовлених забоїв (механізмів) притягнення підтримуючих виробок та інших об'єктів роботи по обслуговуванню які може здійснити один дільничний маркшейдер з необхідним штати допоміжного персоналу. При цьому враховуються також запроектовані об'єми загальношахтні основних та поточних маркшейдерських робіт.

Загальне число маркшейдерських дільниць по підприємству визначається з виразу:

(4.1)

де N₁ та N₂ - число маркшейдерських дільниць по об'єму відповідно поточних та основних маркшейдерських робіт.

При підземному способі розробки:

(4.2)

(4.3)

де п_оч., п_ос та п_вп - число відповідно діючих очисних, основних та допоміжних підготовчих забоїв (визначаються по календарному плану) розвитку гірничих робіт;

Т₁, Т₂, Т₃ - місячна норма часу, необхідна для обслуговування відповідно очисного, основного і допоміжного підготовчого забою;

Т - місячний бюджет робочого часу одного маркшейдера;

Т^п_ос та Т^к_ос - сумарні витрати часу ІТР на виконання відповідно польових та камерних операцій з плановий період при виконанні основних маркшейдерських робіт;

n - проводження планового періоду;

t_п-з - час, витрачений маркшейдером протягом місяця на підготування заключних операцій.

Величини Т₁, Т₂, Т₃ визначають наступною послідовністю:

а) усі забої (основні та підготовчі), які будуть знаходитись у роботі у запланований період, діляться на різні групи. В одну чергу включаються забої, виробки які обслуговуються однотипними маркшейдерськими роботами. У формулі (4.2) прийняті три групи забоїв, при розробці родовища їх може бути і більше.

б) по кожній групі забоїв визначають їх середні параметри: для підготовчих забоїв - середнє січення та середньомісячне місячне полірування, очисних середню довжину лінії очисного простору та середнє місячне посування.

в) керуючись вимогами тех. інструкції по підприємству маркшейдерських робіт і умовами розробки родовища, встановлюють перелік необхідних робіт, які потребують виконати по кожній групі забоїв.

г) користуючись нормами часу на маркшейдерські роботи, розраховують місячні витрати по кожному виду робіт та сумарно - по забою.

Для спрощення визначення показників Т₁, Т₂, Т₃ можна окремитись тілько встановленням необхідного часу на польові роботи.

Час на підготовчі-заключні операції при польових роботах складається з витрат часу на підготовку до праці самого виконавця та перехід його до місця праці, тобто:

(4.3)

По проведенним спостереженням t_(п-з)1 на виробничий день складає приблизно 1,5 години, а t_(п-з)2 визначається вираженням:

t_(п-з)1 = S_cpt (4.5)

де S_cpt - середня довжина шляху від стовбуру до забою, км

t - норма часу на перехід 1год/км;

при визначенні витрат часу на підготовчо-заключні операції виражені (4.4) t_(п-з) слідує приймати 1год. На робочий день.

Цей показник може бути уточненим по конкретним умовам.

Загальний штат робітників маркшейдерської служби підприємства визначається додаванням до основної чисельності дільничних маркшейдерів допоміжного персоналу, під яким подрозумівають кресляри, технічні картографи та гірничо-робочі маркшейдерської служби (1 - 3-го розряду).

Кількість допоміжного персоналу визначається наступним чином: гірничо-робочі з розрахунку одного працівника на одного дільничного маркшейдера (передбачено затвердженими нормами);

Кресляри 1 - 3 людини в залежності від об'ємів графічних робіт та наявність картографічних секторів при спец бюро в об'єднання, але не менш одного кресляра (техніка картографа) на підприємство.

Ефективним методом визначення штату дільничних маркшейдерів являється використання нормативів, встановлених спеціальними дослідженнями при різних підприємських і гірничо-геологічних умовах.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Вимоги до техніки безпеки

5.1.1 Техніка безпеки при спуску у шахту та підйомі

Перед спуском у шахту кожний робітник повинен віддати свій табельний номер та отримати його після виїзду з шахти, це дозволяє робити облік людей що знаходяться у шахті.

У надшахтній споруді, рудничному дворі спуск та підйом людей контролюють сигналісти (стволові). їхній обов'язок - стежити за порядком та чергою при посадці та виході людей з кліті, закриванням дверей, споруд у клітях, ґрати у ствола та подавати сигнали. Люди, які спускаються або піднімаються в кліті, повинні чітко підкорятись вимогам стернового та стволового.

Забороняється перехід через підйомне відділення ствола. На усіх горизонтах шахти, перед стволами, повинні бути встановленні грати безпеки, для попередження переходу людей через підйомне відділення.

До початку посадки у кліть необхідно дотримуватись черги, не шуміти та не штовхатись. Заходити у кліть та виходити з неї можна тільки по одному.

Заборонено перевищувати кількість людей одночасно піднятих та спущених на кожному поверсі кліті поза нормою, установленої для кожної кліті. Заходити та виходити з кліті дозволяється тільки після її кінцевої зупинки дозволу рукоятчика або стволового.

У всякій забороні, або обмеженні в користуванні підйомної установки для спуску або підйому людей, у посадкових пунктах повинні бути вивішені об'яви.

Забороняється підйом та спуск людей у кліті повністю або частково заповненій.

Спуск та підйом людей повинен проводитись у кліті з освітленням.

Забороняється спуск та підйом у кліті з відкритим вогнем.

У кліті необхідно дотримувати порядок, тишу, не палити і не змінювати свого положення. Під час руху не висовуватись з кліті. У кліті необхідно триматися за поручні, а не за важелі та пружини парашутного пристрою, ноги повинні бути у колінах трохи зігнуті.

Вимоги до техніки безпеки під час замірів.

Велике значення для безпечного проведення підземних робіт має повний та своєчасний стан гірничих робіт на планах, розрізах та інших.

В залежності від інтенсивного виконання гірничих робіт на тій чи іншій дільниці, терміни періодичних замірів та повне поповнення маркшейдерських креслень можуть бути різними, але не менше одного разу на місяць.

При виявленні відступу від технічного проекту у виконанні гірничих робіт, слід терміново повідомити головного інженера рудоуправління або адміністрацію шахти, для прийняття необхідних засобів зареєстрованих у спеціальному журналі.

При виявленні відхилень проходження виробки від заданого напрямку, та профілю, маркшейдер зупиняє забій, проводить зйомку виробки і після зображення його на плані, вирішує разом з адміністрацією питання про подальший напрям проходки.

При проведенні виробки у напрямку старих гірничих робіт, водонасичених тріщин, затоплених дільниць і т.п., маркшейдер повинен заздалегідь попередити гірничий догляд про приближення забою до таких дільниць, не пізніше як за 20 метрів до зустрічі виробки з отриманими об'єктами.

При проведенні виробки зустрічними забоями, маркшейдер повинен попередити гірничотехнічний догляд дільниці про приближення забоїв за 10 м до їх зустрічі.

Подальший прохід виробки здійснюється одним забоєм, а вибухи здійснюються по особливому графіку.

У рівній мірі маркшейдер попереджує гірничотехнічний догляд і випадку однобічного забою, про приближення його до діючих гірничих робіт, тому під час вибуху забороняється пускати людей або машини, механізми до місця виходу проходжуючого виробку в здійснюючий.

Цілики руди, залишені під спорудженнями, водоймищами або навкруги то виробку не повинні відроблюватись.

Контури цих ціликів повинні бути накреслені на усіх маркшейдерських кресленнях, копії яких передаються особам гірничого нагляду для спостереження за збереженням розмірів охоронних ціликів.

Підріз охоронних ціликів може привести до руйнування охоронних об'єктів, а також: до нещасних випадків.

При підготовці блоків та очисних роботах елементів блоку, не повинні порушуватися розміри ціликів.

Не правильно проведені виробки у блоці і неправильний напрям очисних робіт може привести до зупинки робіт у блоці та нещасних випадків.

При виконанні замірів у виробках скрепіювання, робота скрепера повинна бути зупинена.

Маркшейдер проводить замір у присутності начальника дільниці (або його помічника).

Дозволяється проводити заміру тих виробках, де перебування людей безпечне, тобто де виробки провітрені, зроблена оббірка крівлі, прибрана порода і згідно з проектом проведено кріплення.

В разі виникнення небезпеки на дільниці, де працює маркшейдерська група, гірничий догляд дільниці попереджує маркшейдера про необхідність зупинення роботи і вихід із виробки.

При замірах виходу підняттєвого він повинен знову бути провітрений, належним чином обладнаний, повинна бути прибрана порода з полків і т.п.

5.1.2 Правила техніки безпеки при пересуванні по гірничим виробкам

Після виходу в шахті з кліті робітники повинні йти до місця роботи, не затримуючись в навколоствольному дворі. Забороняється перехід людей через піднімальні відділення стовбура. При пересуванні до місця роботи і назад по відкаточних виробках робітники повинні йти збоку рейкових шляхів по стороні, призначеної для проходу людей. Забороняється при пересуванні по гірничих виробках братися руками за кабелі, доторкатися до контактних проводів, до електроустановок і электромеханізмів. Працюючи і пересуваючись з довгими предметами (рейками, ломами) поблизу контактної мережі, необхідно дотримувати особливу обережність і уважність. Для попередження зачіпання довгим інструментом контактного проводу забороняється переносити його на плечі. Не дозволяється переходити між вагонетками потяга або перелазити через них. При наближенні потяга робітник повинен зупинитися в стінки виробки з боку проходу для людей і пропустити його. При необхідності робітник повинен дати сигнал машиністові про зупинку поїзда (круговим рухом світильника). Проходити під скреперними полками, люками і вібраційними доставочно-погрузочними установками (ВДПУ) під час навантаження руди не дозволяється. Прохід під ВДПУ можливий тільки при зупинених двигунах і після припинення падіння шматків руди у вагон.

Одним з важливих заходів щодо попередження нещасних випадків, зв'язаних із транспортом, є пристрій спеціальних проходів або окремих людських ходків для руху людей у виробках, де виконується транспортування вантажів.

При пересуванні по вертикальних виробках необхідно триматися руками за поручні сходів, ретельно перевіряючи їхню міцність. Між сходовими полками одного прольоту дозволяється підніматися тільки одній людині, При пересуванні по сходах нагору робітник з інструментом йде останнім, а при спуску -- першим. Піднімаючись по підняттєвих виробках необхідно закривати за собою встановлені в сходовому відділенні ляди і стежити за справністю сход і полків. При пересуванні як по похилим, так і по вертикальних виробках ручний інструмент необхідно зв'язувати і прикріплювати до себе, при цьому всі гострі інструменти (сокири, пилки, кайла) повинні переноситися в захисних чохлах, а молотки, гайкові ключі й ін.-- у спеціальних сумках.

Пересуваючи по виробках, необхідно висвітлювати світильником не тільки ґрунт, але і покрівлю. Ходіння по виробках одному без лампи або з погаслим світильником не дозволяється, крім виняткових випадків.

5.1.3 Правила техніки безпеки при виконанні маркшейдерських робіт

Успішне проведення маркшейдерських робіт багато в чому залежить від утворення для їх виконання безпечних умов праці, від знань та дотримування працівниками маркшейдерської служби основних положень, викладених в "Єдиних правилах безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ".

Дотримання правил безпеки є необхідною умовою підтримування виробничої дисципліни й дозволяє працювати з високою продуктивністю.

Своєчасне й повне маркшейдерське обслуговування гірничих робіт має виключне і вирішальне значення в частині правильної організації гірничих робіт, попередження аварій і катастроф у гірничих виробках.

Тому, крім мір особистої безпеки, при виконанні маркшейдерських робіт, працівники маркшейдерської служби повинні суворо дотримуватись технічних вимог по зйомочним роботам і складанню планів.

Добре складений план гірничих робіт, своєчасне й ретельне його поповнення дає чітку картину всього того, що робиться під землею, що дуже важливо для безпечного проведення підземних гірничих робіт. Маркшейдерська документація зберігається дуже довгий час і має велике значення для характеристики старих горизонтів і покладів.

5.2 Охорона навколишнього середовища

Вплив гірничого виробництва на ландшафт. Загальні положення охорони земельних ресурсів.

Специфічна особливість розміщення гірничих підприємств полягає в тому, що вони можуть бути створенні тільки там, де є поклади родовищ корисних копалин. При цьому гірничі підприємства, як правило є основою для створення великих промислових комплексів і підприємств різних галузей промисловості зі складною інфраструктурою. У зв'язку з цим навантаження на оточуюче середовище збільшується.

Природні екосистеми здатні на самовідновлення, якщо трансформовано не більше 10% їх площі. Межу безпечного використання перейдено. Тому дуже важливо знати закономірності будови та функціонування природних та техногенних ландшафтів, щоб цілеспрямовано ними керувати.

У сучасній географічній науці «ландшафт» визначається як геосистема, що характеризується певною територією, однорідною за своїм походженням та історією розвитку, єдиним геологічним фундаментом, однотипним рельєфом, загальним кліматом, одноманітним поєднанням гідротермічних умов, грунтів, біоценозу та закономірним набором морфологічних частин -- фацій та урочищ.

Більшість природних ландшафтів належить до біокисних систем, в яких живі організми та неорганічна матерія тісно пов'язані між: собЬю та взаємообумовлені. За рівнем організації матерії виділяють ряд біокисних систем.

До нижчого -- «до ландшафтного рівня» - належать біокисні природні тіла - підсистеми ландшафту : ґрунт, кора вивітрювання, континентальні накопичення, поверхневі та ґрунтові води, підземна атмосфера.

Ф - наземний біоценоз; А - приземна атмосфера; Г- ґрунти;

а) алювіальний, б) супераквальний; М -- мул; КВ -- кора вивітрювання; ВГ - водоносний горизонт; КН - континентальні накопичення; ПВ - поверхневі води; зв'язки 1 - водні, 2 -- повітряні, 3 -- біотичні, 4 - біокисні, 5 -- водневі та повітряні, 6 -- центр ландшафту, 7 -- нижня межа ландшафту, 8 -- корінні породи.

У ґрунті відбуваються різні фізичні, хімічні та біологічні процеси, які внаслідок його забруднення порушуються. Забруднення ґрунту пов'язане із забрудненням атмосфери і вод.

Основними речовинами, що забруднюють ґрунт, є метали та їх сполуки, радіоактивні речовини, мінеральні добрива та пестициди.

Самоочищення ґрунтів, як правило -- повільний процес. Токсичні речовини накопичуються і це сприяє поступовій зміні хімічного складу ґрунтів, порушенню єдності геохімічного середовища та живих організмів.

Нормування вмісту забруднюючих речовин у ґрунті відбувається у трьох напрямках:

* нормування вмісту отрутохімікатів в орному шарі ґрунту сільськогосподарських угідь;

* нормування накопичення токсичних речовин;

* нормування забруднення ґрунту в районах проживання, переважно в місцях тимчасового зберігання побутових відходів.

Раціональне використання земельних ресурсів передбачає виконання систем заходів, спрямованих на оптимізацію розміщення виробничих об'єктів, їх параметрів, щільності забудови, строків відчуження та використання земельних ділянок. Рекультивація земель, порушених гірничим підприємством, розглядається як основний спосіб відтворення земельних ресурсів, створення оптимальних культурних антропогенних ландшафтів.

Основними засобами зменшення прямого впливу на землі є управління кар'єрними відкосами, збільшення ємкості зовнішніх відвалів та хвостовищ, складування розкривних порід та відходів виробництва на непродуктивних та порушених землях, утилізація розкривних порід та відходів переробки корисних копалин.

Взаємодія цих тіл утворює нову якість, нову систему ландшафт. Ландшафт - це велика і складна не рівноважна динамічна система земної поверхні, і якій відбувається взаємодія та взаємопроникнення елементів літо- гідро- та атмосфери. До ландшафтного рівня організацій належать: «елементарний ландшафт» та «геохімічний».

Залежно від масштабу та інтенсивності антропогенного впливу виділяють такі типи змін ландшафтів:

* глобальні, в яких відбувається зміна природного середовища на значних територіях зі зміною якості атмосфери та вод Світового океану;

* зональні, в яких внаслідок тривалого антропогенного впливу змінюється ландшафтні зони;

* регіональні, в яких інтенсивного впливу зазнають природно географічні, господарська - економічні, соціальні - демографічні комплекси в межах адміністративного поділу території] і які характеризуються загальними особливостями антропогенного впливу на оточуюче середовище;

* локальні, в яких ландшафтні зміни відбуваються на відносно невеликих територіях.

Гірничодобувальна промисловість та гірничопереробна сприяє утворенню техногенних ландшафтів с контрастними формами рельєфу. Зміни природних ландшафтів мають в основному локальні, а в таких великих гірничопромислових регіонах, як Донбас, Крив бас зміни набули регіонального характеру.

Для формування та існування ландшафтів особливе значення має грунт.

Ґрунт зазнає найбільшої трансформації як поверхневий горизонт літосфери в межах суші. При неправильній експлуатації ґрунт безповоротно знищується внаслідок ерозії, засолення, забруднення промисловими та іншими відходами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Инструкция по производству маркшейдерских работ Москва, Недра, 1987г.

2. В.И. Борщ - Команиец Маркшейдерское дело - Москва, Недра, 1985г.

3. И.Н. Ушаков Маркшейдерское дело - Москва, Недра, 1989г.

4. Н.И. Стенин Организация маркшейдерских работ на горных предприятиях - Москва, Недра, 1986г.

5. А.Н. Омельченко Справочник по маркшейдерскому делу - Москва, Недра, 1979г.

6. М.И. Агашков. С.С. Борисов Разработка рудных и нерудных месторождений - Москва, Недра, 1983г.

Размещено на Allbest.ru