Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті – 1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Криворізький технічний університет

Кафедра маркшейдерії

Курсовий проект

з дисципліни: «Маркшейдерська справа»

на тему «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Виконав

ст. гр. ГГ-07-1

Карпачов Д.О.

м. Кривий Ріг 2011



Зміст

Вступ

Реферат

Зміст

РОЗДІЛ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища

1.1 Криворізький залізорудний басейн

1.2 Саксаганська світа

1.3.Гідрогеологічна характеристика родовища

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан гірничих робіт

2.1 Сучасний стан гірничих робіт в блоці 191 гор. -1035 м

2.2 Вибір системи розробки та параметрів елементів блоку

2.2.1 Обґрунтування вибраного варіанту системи розробки

2.2.2 Розрахунок конструктивних параметрів блоку

2.2.3 Розрахунок ЛНО для свердловин

2.3 Підготовка та нарізка блоку

2.4 Кріплення гірничих виробок

2.5 Здача панелей блоку в експлуатацію

2.6 Очисні роботи

2.7 Провітрювання

РОЗДІЛ 3. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу

Введення

3.1 Визначення географічних координат кутів рамки вихідної трапеції. Визначення номенклатури та географічних координат листів карти масштабу 1:5000, що покривають вихідну карту

3.2 Складання проекту розміщення планових і висотних розпізнавальних знаків

3.3 Згущення геодезичної основи з використанням світлодальномірної полігонометрії 4 класу. Складання проекту полігонометричних ходів, встановлення їх форми та визначення граничної помилки планового положення точки в слабому місці ходу

3.4 Складання проекту планової прив'язки опознаків

3.4.1 Багаторазова зворотня засічка

3.4.2 Багаторазова пряма засічка

3.4.3 Прив'язка розрядним полігонометричних ходом

3.4.4 Планова прив'язка розпізнавальних знаків теодолітними ходами

3.5 Складання проекту висотної прив'язки розпізнавальних знаків

3.5.1 Тригонометричне нівелювання при засічках

3.5.2 Тригонометричне нівелювання при прокладанні теодолітних ходів

3.5.3 Геометричне нівелювання по лінії ходу розрядної полігонометрії

Висновок

РОЗДІЛ 4. Маркшейдерське забезпечення гірничих робіт на гірничо-видобувному підприємстві

4.1 Загальні положення про маркшейдерські зйомки

4.2 Основні принципи виконання підземних зйомок

РОЗДІЛ 5. Екологічна та економічна оцінка

5.1 Екологічний стан Кривого Рогу

5.2 Збезпечення екологічної безпеки на ВАТ «АМКР»

5.3 Інвестиції в екологію на ВАТ «АМКР»

5.4 Економічна оцінка ВАТ «АМКР»

РОЗДІЛ 6. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»

6.1 Сутність задачі. Основні типи збійок

6.2 Виробничі допуски розбіжності осей зустрічних забоїв

6.3 Маркшейдерські роботи при збійці горизонтальних та похилих виробок, що проводяться в межах однієї шахти

6.3.1 Перший випадок проведення виробок зустрічними вибоями

6.3.1.1 Загальні положення

6.3.1.2 Задання напрямків гірничим виробкам в горизонтальній площині

6.3.2 Другий випадок проведення виробок зустрічними вибоями

6.3.3 Передрозрахунок похибки змикання зустрічних вибоїв горизонтальних та похилих виробок, що проводяться в межах однієї шахти

РОЗДІЛ 7. Організація і планування маркшейдерського забезпечення гірничих робіт на гірничо-видобувному підприємстві

7.1 Організація маркшейдерських робіт

7.2 Планування маркшейдерських робіт

РОЗДІЛ 8. Техніка безпеки при виконанні маркшейдерських робіт

8.1 Заходи з боротьби з пилом і шумом

8.2 Естетика робочих місць

8.3 Охорона праці і пожежна безпека

8.4 Протиаварійний захист

9. Висновки

10. Список літератури



Вступ

Для пришвидшення робіт гірничі виробки часто проходять двома вибоями, що ідуть назустріч або наздоганяють в одному напрямку один одного. Ці випадки проведення гірничих виробок називають збійками.

Задачі маркшейдерської служби при виконуванні цих робіт дуже відповідальні, так як точність збійки повністю залежить від точності маркшейдерських вимірів та розрахунків.

Методика маркшейдерських робіт залежить від допустимої похибки збійки, що встановлюється в залежності від призначення та виду гірничої виробки, що проводиться.

Незважаючи на різноманіття випадків збійок, що зустрічаються в маркшейдерській практиці, їх можна розділити на три основні групи:

1) збійки, що проводяться в межах однієї і тієї ж шахти, тобто збійки виробок, що з'єднуються між собою під землею;

2) збійки, що проводяться між різними шахтами, що не з'єднуються між собою;

3) збійки вертикальних виробок.

Перед початком цих робіт маркшейдер складає проект, в якому виходячи з потрібної точності збійки встановлює необхідну точність та методику кутових, лінійних та висотних вимірів. За очікувану похибку сполучення вибоїв приймають потрійне значення розрахованої середньої квадратичної похибки.



Реферат

Курсовий проект. Пояснювальна записка на 92 стор., таблиць 13, рисунків 11, формул 42, літературних джерел 22.

В курсовому проекті на тему «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розглянуто актуальне питання по маркшейдерському забезпеченню збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Розглянуто питання маркшейдерського забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Досліджено «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Ключові слова: збійка, виміри, блок, задання напрямку, горизонт, організація, планування, гірничі роботи, маркшейдерський відділ, гірниче підприємство, руда, горизонтальна виробка.



РОЗДІЛ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика покладу

1.1 Криворізький залізорудний басейн

Криворізький залізорудний басейн у геоструктурному відношенні являє собою синклінорій у межах Українського щита. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд. т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією протерозою. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66%) є значні запаси бідних (22…38% заліза) руд -- залізистих кварцитів, що потребують збагачення. Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні рік Саксагань та Інгулець від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища, займаючи площу понад трьохсот км².

Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До цього типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: новокриворізької, скелеватської, саксаганської, гданцівської, глеєватської . Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. Рудні тіла пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіонального простягання.

У магнетитових кварцитах вкрапленість магнетиту коливається від суцільної і грубозернистої до пилоподібної. Переважний розмір вкрапленості в рудних шарах складає 0,15-0,18 мм, у змішаних -- 0,07-0,12 мм, а в нерудних -- 0,04-0,08 мм. Магнетит залізистих кварцитів утворює з іншими мінералами чотири типи зрощень: 1.Субідіоморфні. Мінерали контактують один з одним; границі мінералів, що примикають, правильні, рівні, рідше злегка звивисті; самі мінерали досить ідіоморфні. 2.Пойкілітові. Зерна одного мінералу спостерігаються у вигляді включень. За розмірами включень пойкілітові зрощення бувають крупновкраплені (0,05-0,07 мм), середньовкраплені (0,03-0,05 мм) і тонковкраплені -- емульсійні (0,01-0,001 мм і менше). 3.Мірмекітоподобні: мінеральні індивіди, що проникають один в одного, тісно зростаються між собою. 4.Особливі види зрощень, обумовлені заміщенням. Мірмекитоподібні і пойкілітові типи зрощень у порівнянні із субідіоморфними обумовлюють необхідність дуже тонкого подрібнювання для одержання високосортних концентратів.

Видобуток багатих магнетито-гематито-мартитових руд здійснюється підземним способом. Глибина видобутку досягла 850--1200 м. Залізисті кварцити (магнетитові) видобуваються переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному, Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах відкритим способом, на більшості кар'єрів глибина видобутку становить близько 300 м.

У Кривбасі сконцентровано 21 млрд т розвіданих запасів залізних руд.

1.2 Саксаганська світа

Саксаганська світа одна з п'яти світ Криворізького залізорудного басейну. Основна продуктивна товща Криворізького і Кременчуцького басейнів. Складається вона сланцевими (філітовидними, кумінгтонітовими, графітовими, хлоритовими, тальковими, біотитовими) і залізистими горизонтами, які перешаровуються. З залізистими кварцитами пов'язані поклади багатих залізних руд і кварцитів, придатних для збагачування. Потужність до 1200м. Мусковіт у кількості від 0-5 до 20-25 об'ємн.% присутній в центральних частинах сланцевих горизонтів, які мають найбільш чітко виражену аутигенно-метаморфогенну мінералогічну зональність.

Складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються.

І і ІІ горизонти представлені магнетитовими роговиками з великим вмістом залізистих силікатів і карбонатів та червоносмугастих магнетито-мартитовими роговиками із силікатами і карбонатами. Потужність залізорудних горизонтів 30-40 м, які розділяють сланцеві пачки на 5-15 м. Вміст заліза 30-35%.

ІІІ горизонт - магнетито-карбонатних чи мартитових роговиків з численними прошарками сланців. Потужність 5-15 м, вміст заліза 25-30%.

IV горизонт - середньосмугастих магнетитових і карбонатно-силікатно-магнетитових роговиків. Потужність 40-60 м, вміст заліза 34-37%.

V горизонт представлений тонкошаровими "синіми" джеспілітами, з рудними мінералами - мартитом і дрібно розсіяним гематитом. Потужність від 30 до 130 м. Вміст заліза 35-42%.

VI горизонт - середньо-грубошарових мартитових роговиків з окремими ділянками неокиснених магнетитових роговиків і пачками мартито-гематитових джеспілітів. Потужність горизонту 50-150 м. Вміст заліза 32-37%.

VII горизонт - червоно-мартитових і мартитових роговиків з пачками червоних роговиків і ділянками магнетитових роговиків з карбонатами і силікатами. Потужність горизонту 100-600 м. Вміст заліза 20-30%.

Кварцити збагачуються з одержанням концентрату, агломерату і окатишів. Подекуди кварцити оцінюють, як виробне каміння. Інколи в них зустрічаються амфіболіт-азбест, соколине чи тигрове око, гірський кришталь і аметист.

Сланцеві горизонти складені різними кварцито-сланцевими породами. Ці породи при розробці залізорудних родовищ, головним чином, складаються у відвалах. Частково вони використовуються для виготовлення щебеню і для закладки старих гірничих виробок і зон зрушення. Алюмосилікатні відміни сланців придатні для виготовлення сланцепориту - легкого міцного тепло- і звукоізоляційного наповнювача бетону, подібного до керамзіту. З породами сланцевих горизонтів зрідка пов'язані прояви амфібол-азбесту і дещо підвищені концентрації золота. Багаті окислені руди сланцевих горизонтів відносяться до природних пігментів, необхідних для виготовлення стійких фарб.

Формування відбулося в ранньопротерозойський етап охарактеризувався теригенно-хемогенних товщ і проявленням ультраосновного вулканізму, що закарбувався у вигляді талькового горизонту, який підстилає залізорудний горизонт. Заключна стадія етапу ознаменувалася закриттям проторифту, проявленням зеленосланцевого (центральна частина структури) і епідот-амфіболітового (Північний і Південний райони Кривбасу) метаморфізму, метасоматозу, складко- і насувоутворення. З цим етапом, очевидно, необхідно пов'язувати і вкорінення Саксаганського тоналітового діапіра, а також формування Саксаганського насуву й утворення покладів багатих залізних руд.

1.3 Гідрогеологічна характеристика родовища

Рудний поклад блоку 191 вісі в підповерсі -1035 - -1005 м відноситься до покладу «Об'єднана», має пластоподібну будову з горизонтальною потужністю 55 - 65 м, кутами падіння від 60 до 85 на захід.

Вміщуючи породи та руди не схильні до гірничих ударів. Кількість заліза в руді складає 54,51% - 55,60%. У вміщуючих породах від 16,2% до 44,9%.

Рудний поклад оконтурений на горизонті -1005 м виробками скреперування, а на горизонті -1045 м - ортами-заїздами 183, 191 та 199 осей. По цим осям рудний поклад підсічений підняттєвими та розвідувальними свердловинами. Ступінь розвіданості достатній для проектування відпрацювання блоку.

Рудний поклад представлений гетит-гематит-мартитовою рудою 4-го залізистого горизонту та гетит-гематитовою рудою 5-го сланцевого горизонту. Текстура руди у вигляді смуг, середньої тріщинуватості, низької стійкості, міцність 4 - 7, схильні до вивалів.

Породи висячого боку складені кварц-серицитовими сланцями, середньої тріщинуватості, низької стійкості, міцність 9 - 13, схильні до вивалів.

Породи лежачого боку представлені гетит-гематит-мартитовими кварцитами, низької стійкості, міцності 9 - 13, можливі вивали.

Пустот в породах та рудах не очікується. Контакт між породами висячого боку з рудним покладом чіткий тектонічний. В районі контакту стійкість порід знижується.

Падіння порід на захід під кутами від 60 - 85.

Породи схильні до вивалів зі стінок та кровлі виробок.

Руди мають схильність до злежування.

Рудний поклад блоку 191 горизонту -1035 м здренований роботами на вище лежачих горизонтах, в північній частині блоку висячого боку можливий незначний прояв вторинного обводнення в об'ємі до 0,01 /год. Пустот, карстів та свердловин заповнених водою в блоці немає. На поверхні в зоні зрушення, скупчення води в цих осях не спостерігається. При раптовому збільшенні водо- притоку, пов'язаного з можливим вторинним обводненням, керуватись одним або декількома запропонованими організаційно-технічними заходами в залежності від гідрогеологічних обставин, що склалися.

Категорія небезпечності по прориву води - мало небезпечна.



• РОЗДІЛ 2. Сучасний стан гірничих робіт

2.1 Сучасний стан гірничих робіт в блоці 191 гор. -1035 м

Станом на 15.11.2006 року в блоці 191 горизонту -1005 м ведуться добувні роботи на панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 північ 191-199 вісі. Нарізні роботи використовуються по штреку 1 південь 191-199 вісі. Не відпрацьовані панелі ортів 1-4 штреку 3 північ, ортів 1-2 в/б штреку 3 південь. В блоці 191 горизонту -1005 м в осях 183-191-199 всі нарізні та добувні роботи будуть завершені повністю до травня 2007 року.

З орту-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м пройдено 4 рудозвальних підняттєвих на горизонт -975 м (№№2, 3 південь, - південь, 3 північ, - північ, -). Всі перераховані підняттєві знаходяться в незадовільному стані й для експлуатації використані бути не можуть. У тупику орта-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м пройдений вентиляційний штрек-полок 183-191 вісі горизонту -1042, який знаходиться в задовільному стані та використовується для провітрювання орта-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м.

З орта-заїзду 183 вісі горизонту -1045 пройдено 3 вентиляційних підняттєвих , 3 рудозвальних підняттєвих (4 південь, південь, ) на горизонті -975 м та один вентиляційний підняттєвий 2 північ піднятий на горизонт -1005 м. Всі підняттєві знаходяться в незадовільному стані та використані бути не можуть.

З орта-заїзду 199 вісі горизонту -1045 м пройдений один вентиляційний підняттєвий на горизонті -975 м і два вентиляційних підняттєвих на горизонті -1005 м. Всі підняттєві знаходяться в незадовільному стані та використані бути не можуть.

В блоці 183-191 горизонту -1005 м фактичні втрати по відпрацьованим панелям склали 15,8% при нормі 15,8%. Засмічення по блоку складає 6,4% при нормі 6,4%. В блоці 191-199 горизонту -1005 м фактичні втрати по відпрацьованим панелям склали 16,7% при нормі 16,7%. Фактичне засмічення 6,6% при нормі 6,9%.

2.2 Вибір системи розробки та параметрів елементів блоку

2.2.1 Обґрунтування вибраного варіанту системи розробки

Згідно гірничо-геологічним умовам та враховуючи тривалу практику відпрацювання рудного поля шахти системою підетажного обрушення з суцільним вийманням руди для відпрацювання блоку 191 горизонту -1035 м приймається «Система підетажного обрушення з розбурюванням рудного масиву пучками свердловин, що пробурені з бурових ніш горизонту доставки, з відбійкою вертикальних шарів руди на вертикальну відрізну щілину» [7] по ТП НДГРІ №6.2.1 та додатку №5 по утворюванню відрізної щілини. Розбурювання панелі здійснюється згідно типовому проекту №162А.

Даний варіант системи підетажного обрушення забезпечує суцільне виймання запасів, концентрацію гірничих робіт, ефективне управління гірничим тиском та створення менш небезпечних умов праці для гірників.

2.2.2 Розрахунок конструктивних параметрів блоку

Розрахунок конструктивних параметрів блоку (панелі), допустимі розміри відрізної щілини з урахуванням фактора часу, проведені згідно [10] і [11] складених в НДГРІ.

Довжина блоку 100 м

Ширина блоку за потужністю покладу

Ширина відрізної щілини 5,0 м

Площа відрізної щілини 575,0 м²

Товщина стелини 5,0 м

Площа стелини над відрізною щілиною 100 м²

Об'єм компенсаційного простору 2875,0 м³

Геометричні параметри панелей при глибині розробки Н=1035 м приводимо в таблиці 1.

Умовні позначки до таблиці 1

H - глибина розробки; h_п - висота підетажу, прийнята згідно проекту інституту «Кривбаспроект»; L_п - розмір панелі по простяганню, що прийнятий згідно рекомендованим НДГРІ розмірам блоку (що визначається з номограм інструкції НДГРІ [10] рис.1,5; 1,6; 1,7; 1,8); B_п - розмір панелі вхрест простягання, що визначається з номограми інструкції НДГРІ [10] рис.1,5; 1,6; 1,7; 1,8 (прийнятий по геологічним та гірничотехнічним умовам); b_к - розмір підсічки вхрест простягання, що визначається з номограми 1.12 в залежності від еквівалентного прольоту оголення рис. 1.9 [10]; l_к - розмір підсічки по простяганню, що визначається з номограми 1.12 в залежності від еквівалентного прольоту оголення рис. 1.9 [10]; h_к - висота підсічки, що визначений з номограми 1.12 [10]; l_вд - відстань між виробками доставки в панелі, прийняте згідно пункту 1.2.4 інструкції НДГРІ [10];

l_д - відстань між дучками по осям, визначена з формули 2.2 (стор. 16 [10])

(1)

де: б_п - зведений кут падіння покладу:

(2)

М_г - горизонтальна потужність покладу, м; б - кут падіння покладу, градуси; f - міцність руди; f_п - міцність породи.



Таблиця 1. Параметри панелей блоку 191 гор. -1035 м.

№ п/п	Назва панелей	Блок	Гори-зонт, м	Параметри панелей, м
				Вихідні	Прийняті проектом, які визначені інструкцією НДГРІ
				H	hп	Lп	Bп	bк	lк	hк	lвд	lд	hдн
1	Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 1 південь	191	-1035	1035	30	25	38	5	25	25	11	5	7
2	Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 1 південь	191	-1035	1035	30	21	38	5	21	25	11	5	7
3	Панель ортів 1-2 л/б акум. штр. 2 північ	191	-1035	1035	30	25	30	5	25	25	11	5	7
4	Панель ортів 3-4 л/б акум. штр. 2 північ	191	-1035	1035	30	23	30	5	23	25	11	5	7
5	Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 2 південь	191	-1035	1035	30	25	20	5	25	25	11	5	7
6	Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 2 південь	191	-1035	1035	30	21	20	5	21	25	11	5	7
7	Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 2 північ	191	-1035	1035	30	25	25	5	25	25	11	5	7
8	Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 2 північ	191	-1035	1035	30	23	25	5	23	25	11	5	7

За розрахованою відстанню між дучками l=5 м діаметр випускного отвору d=1,5 м, прийнятий з таблиці 2.1 інструкції [10].

h_дн - висота днища панелі, прийнята згідно пункту 1.2.4 інструкції, що відповідає розрахунку по формулі 2.9 [10]

(3)

2.2.3 Розрахунок ЛНО для свердловин

Лінія найменшого опору при розбурюванні рудного масиву панелей глибокими свердловинами для обрушення на вертикальну відрізну щілину з урахуванням напруженого стану рудного масиву визначається згідно [9].

Вихідні дані:

міцність руди f=5-7

довжина панелі L_п=25-30 м

ширина панелі В_п=25-30 м

висота панелі h_п=30 м

глибина розробки Н=1035 м

питома вага руди г=3,5 т/м³

Визначаємо показник підриваємості гірничих порід за міцністю руди

(4)

де: е - основа натурального логарифму =2,7; f - міцність руди f=5-7, приймаємо f=6

=37

З урахуванням зміни глибини проведення гірничих робіт змінюється і показник підриваємості:

(5)

де: K=0,95 - коефіцієнт зажиму, що визначений згідно номограми (рис. 2.2 [9]) при: глибині H=1035 м; коефіцієнті міцності f=6; площі відрізної щілини S=Ah=2325=575 м² (A - ширина відрізної щілини, h - її висота)

Раціональна величина ЛНО з урахуванням напруженого стану масиву гірничих порід

(6)

де: k =0,9 - коефіцієнт неоднорідності фізико-механічних властивостей масиву; d=0,1 м - діаметр свердловини; с - щільність заряджання; з - перевідний коефіцієнт, що дорівнює відношенню роботоздатності амоніту №6 ЖВ, табл. 1 [9].

м

Приймаємо лінію найменшого опору (ЛНО) =3 м. ЛНО по розтрубу приймаємо також 3 м. Показник БВР по панелям та розрахунок необхідної для відбійки кількості ВР зводимо у таблицю 2. Розрахунок необхідної кількості ВР для підготовчо-нарізних робіт приведені в таблиці 3 на основі фактичних витрат ВР по шахті ім. Артема при проходці горизонтальних та вертикальних виробок.

Таблиця 2. Показники БВР та розрахунок ВР по панелям блоку 191 гор. -1035 м



Таблиця 3. Витрати ВР на підготовчо-нарізні роботи для блоку 191 гор. -1035 м

2.3 Підготовка та нарізка блоку

Підготовку блоку 191 вісі горизонту -1035 м передбачається здійснити на рудозвальний підняттєвий 1 південь горизонт -1045 - -1035 м.

Згідно послідовності відпрацювання панелей боку 191 вісі гор. -1035 м (див. рис. 1 План гор. -1035 м) в першу чергу проводиться підготовка та нарізка панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 південь.

Підготовка першої панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 південь починається з проходки рудозвального підняттєвого 1 південь та вентиляційно-ходового підняттєвого 1 в л/б с гор. -1045 м та збійки їх між собою господарським ортом 191 вісі гор. -1035 м. Далі проходять та обладнують технологічні виробки: господарча ніша (госп. ніша), ніша зберігання змінного запасу вибухових матеріалів (ніша ВМ), дільничний розподільчий пункт (ДРП), камера аварійного повітрьопостачання (КАПП), а також встановлюється сирена та протипожежний пункт (див. рис. 1 План гор. -1035 м).

Для доставки матеріалів на гор. -1035 м здійснюється проходка господарчого підняттєвого с гор. -1045 м на гор. -1035 м. Господарчий підняттєвий збивається з господарчим ортом 191 вісі.

Потім проходять частину акумуляційного штреку 1 південь. З акумуляційного штреку 1 південь проходять орт скреперування 1 в/б. Його потрібно підтримувати проектним перерізом згідно ТП №135 (№135А) до закінчення очисних робіт в блоці 191 гор. -1035 м, що здійснюються на рудозвальний підняттєвий 2. Орт скреперування 1 в/б буде використовуватись як господарський орт.

Для проходки акумуляційного штреку 2 південь необхідно забезпечити провітрювання гірничих робіт. Для цього пройти господарський підняттєвий в/б, який збивають акумуляційним штреком 2 північ з акумуляційним штреком 2 південь.

Проходку акумуляційного штреку 2 південь необхідно провести на рудо-звальний підняттєвий 2, що пройдений з гор. -1045 м на гор. -1035 м. Акумуля-ційний штрек 2 південь проходять на всю проектну довжину, залишаючи засічки для проходки ортів скреперування. Із акумуляційного штреку 2 південь проходять орт скреперування 4 в/б. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, робити засічки бурових ніш забороняється.

До закінчення проходки орта скреперування 4 в/б акумуляційного штреку 2 південь повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 південь 183 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м. Орт скреперування 4 в/б акумуляційний штрек 2 південь збиваються вентиляційним штреком 3 південь з вентиляційним підняттєвим 3 південь.

Після того, як в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь забезпечили провітрювання гірничих робіт, приступають до проходки орту скреперування 3 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 3 і 4 в/б акумуляційного штреку 2 південь збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь. Паралельно з цими роботами можна приступити до проходки та обладнанню технологічних ніш по орту скреперування 1 в/б штреку 1 південь.

Після проходки виробок, що необхідні для забезпечення провітрювання, виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

Після виконання вище перелічених робіт панель ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь готова до здачі в експлуатацію.

Паралельно з нарізкою панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь можна проводити нарізні роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 1 і 2 збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь для забезпечення провітрювання.

Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

Після проходки виробок, необхідних для забезпечення провітрювання, виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву. Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь її можна приймати в експлуатацію.

Паралельно з нарізкою панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь можна вести нарізні роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 1 і 2 збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь для забезпечення провітрювання.

Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

Після проходки виробок, необхідних для забезпечення провітрювання, виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву. Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь її можна приймати в експлуатацію.

Акумуляційний штрек 2 південь необхідно підтримувати проектним перерізом по типовому паспорту ТП №211 до закінчення очисних робіт в панелі ортів 3-4 в/б і 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь. Акумуляційний штрек 2 південь буде виконувати роль вентиляційного штреку для панелі ортів 3-4 в/б і 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь.

Нарізні роботи в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ починають з проходки акумуляційного штреку 2 північ на всю його довжину. Із акумуляційного штреку 2 північ засікають і проходять орт скреперування 4 в/б.

Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

До закінчення проходки орту скреперування 4 в/б акумуляційного штреку 2 північ повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 північ. Орт скреперування 4 в/б збивають з вентиляційно-ходовим підняттєвим 3 з вентиляційним штреком 3 північ і вентиляційною збійкою.

Після забезпечення провітрювання гірничих робіт проходять орт скреперування 3 в/б акумуляційного штреку 2 північ і збивають з ортом скреперування 4 вентиляційним штреком 3 північ.

Потім виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш. Бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ її можна приймати в експлуатацію.

Після збійки вентиляційного штреку 3 північ і вентиляційно-ходового підняттєвого 3 північ паралельно з нарізними роботами в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ можна проводити нарізку панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 північ.

Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 та збивають їх між собою вентиляційним штреком 3 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, проводити засічки бурових ніш забороняється.

Після виконання робіт по забезпеченню провітрювання виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

По завершенню вище перелічених робіт в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 північ, панель можна приймати в експлуатацію.

Нарізні роботи в панелі ортів 3-4 л/б акумуляційного штреку 2 північ починають з проходки орта скреперування 4 л/б. До закінчення його проходки повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 1¹ північ горизонту 1045-1035 м. Орт скреперування л/б і вентиляційно-ходовий підняттєвий 1¹ північ збивають між собою вентиляційним штреком 1 північ.

Потім проходять орт скреперування 3 л/б, який збивають з ортом 4 л/б вентиляційним штреком 1 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

Після виконання робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

Після завершення вище перелічених робіт в панелі ортів 3-4 л/б акумуляційного штреку 2 північ, панель можна приймати в експлуатацію.

Після збійки орту скреперування 4 л/б з вентиляційно-ходовим підняттєвим 1¹ північ можна приступити до проходки ортів скреперування 1 і 2, які після закінчення проходки збивають між собою вентиляційним штреком 1 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

По закінченню робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

Після того, як вище перелічені роботи в панелі ортів 1-2 л/б акумуляційного штреку 2 північ закінчені, панель можна приймати в експлуатацію.

Для нарізки панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 1 південь необхідно пройти акумуляційний штрек 1 південь на всю його довжину, а також пройти орт скреперування 4 в/б. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

Для забезпечення провітрювання в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 1 південь необхідно заперемичити орти скреперування 1-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь і акумуляційний штрек 2 південь до рудозвального підняттєвого 2, пройти вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 південь по південній ніші 6 пари бурових ніш.

Після того, як пройдений орт скреперування 4 в/б акумуляційного штреку 1 південь і вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 південь проходять орт скреперування 3 в/б. Акумуляційний штрек 2 південь слугує вентиляційним штреком для панелі ортів 3-4 в/б і 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь.

По завершенню робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.

Для забезпечення повноти виймання запасів залізної руди передбачається пройти бурові ніші по акумуляційному штреку 1 південь як показано на кресленні.

Після того, як вище перелічені роботи в панелі ортів 3-4 л/б акумуляційного штреку 1 південь закінчені, панель можна приймати в експлуатацію.

Паралельно з нарізкою панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 1 південь можна провести нарізні роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь. Для цього необхідно пройти орти скреперування 1 і 2 до збійки з акумуляційним штреком 2 південь. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.

По завершенню робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.



Таблиця 4. Об'єм підготовчо-нарізних виробок для блоку 191 гор. -1035 м

Після того, як вище перелічені роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь закінчені, панель можна приймати в експлуатацію.

Для запобігання збійки виробок, що проходяться, з раніше пройденими, в місцях де це можливо, необхідно бурити випереджувальні шпури довжиною на 1-1,5 м довше врубових шпурів для запобігання збійки цих виробок.

Об'єм виробок для підготовки та нарізки блоку 191 вісі горизонту -1035 м та паспорти їх кріплення, що рекомендуються, а також витрати нарізних виробок на 1000 т руди приведені в таблиці 4.

2.4 Кріплення гірничих виробок

Для кріплення гірничих виробок начальником дільниці складаються паспорти кріплення у відповідності до [21]. ЄПБ при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом, узгоджує головний інженер шахти. При складанні паспорту начальник дільниці керується паспортами (проектами), які затверджені головним інженером шахтоуправління, а також типовими паспортами НДГРІ і підприємства, що відносяться до кріплення виробок.

Відстань між рамами приймається начальником дільниці при складанні паспорту кріплення в залежності від гірничо-геологічних умов. Міжрамні огорожі виконуються з просічно-витяжного листа або дерева.

На кріплення сполучення виробок начальником дільниці складається ПОР, затверджений головним інженером шахти. У разі необхідності при проходці виробок слід застосовувати тимчасове кріплення за ТП № 96. Питання про її застосування вирішує відповідальний керівник робіт.

Розрахунок вибору кріплення виконується згідно [5].

В якості вихідних даних прийняті: з - рівень напруженого стану массиву; k- коефіцієнт концентрації напруження ((ст. 5 [5]) в в/боці покладу k=1,0-1,6; приймаємо k=1,3. Під відпрацьованим простором покладу k-0,3-0,5; приймаємо k=0,4. В л/боці покладу k=1,0); k_стр- коефіцієнт структурного ослаблення руд і пород. За таблицею 3[5] k_стр приймаємо рівним 0,8.

з= kЕН/R_ст, (7)

де: Е=3,0 - приведена об'ємна вага налягаючих порід, т/м³; Н - глибина залягання виробок, Н=1035 м

R_ст =3000(f+5-v10f+25) - межа міцності при одноосному стиснені, т/м² (8)

Числові значення R_ст для різних міцностей (f) приймаємо за таблицею 1 [5].

R_ст (для f=6)=5340 т/м²

R_ст (для f=10)=11460 т/м²

На стадії проведення гірничих виробок (таблиця 2 [5]):

з = 1,33,01035/5340=0,76 (для акумуляційних штреків)

з = 1,33,01035/11460=0,27 (для вентиляційних штреків)

з = 1,33,01035/11460=0,27 (для господарчого орту 191 вісі)

з = 1,33,01035/5340=0,57 (для ортів скреперування)

Величина нормального навантаження на рамне кріплення (Р_н, т/м² при відставанні кріплення після вибуху до 3,0 м указана в таблиці 5 (таблиця № 4 [5]).



Таблиця 5. Величина нормативного навантаження на рамне кріплення в залежності від повних зміщень контуру виробки

№ п/п	Найменування виробок	Напружений стан масиву kEN, т/м2	Рівень напруженого стану масиву, з	Повне зміщення стандартної ви-робки, (Sсв=9,8; B=3,5), U, мм	Нормативне наванта-ження на кріплення при відставанні перед вибухом 1,5 м, Рн т/м2
f=5-7
1	Орти скреперування	3105	0,58	180-70	40-7,0
2	Акумулюючі штреки	4037	0,76	1600-600	175-110
f=9-11
3	Вентиляційні штреки	3105	0,27	90-65	9,0-6,5
4	Госп. орт	3105	0,27	60-50	6,0-5,0

Таблиця 6. Величина нормативного навантаження на рамне кріплення в залежності від повних зміщень контуру виробки

№ п/п	Найменування виробок	Напружений стан масиву kEN, т/м2	Рівень напруженого стану масиву, з	Повне зміщення стандартної ви-робки, (Sсв=9,8; B=3,5), U, мм	Нормативне наванта-ження на кріплення при відставанні перед вибухом 1,5 м, Рн т/м2
f=5-7
1	Орти скреперування	3105	0,58	128-50	28-5
2	Акумулюючі штреки	3920	0,73	1376-568	150-95
f=10-12
3	Вентиляційні штреки	3105	0,26	64-46	6,0-5,0
4	Госп. орт	3105	0,26	43-36	4,3-3,6

Зміщення і нормативне навантаження виробок інших розмірів пропорційно відношенню їх ширини до ширини стандартної виробки В=3,5 м.

Після прямопропорційного перетворення отримаємо наступні показники, які зводимо в таблицю 6.

Тип спецпрофілю і несуча властивість кріплення наведені в таблиці 7 (див. таблицю 5 [5].

Таблиця 7. Тип спецпрофілю і несуча здатність кріплення

Тип спецпрофілю	Несуча здатність кріплення, Pk, т/раму
	Sсв, м2	В, м	Sсв, м2	В, м	Sсв, м2	В, м	Sсв, м2	В, м	Sсв, м2	В, м
	3,7	2,1	4,3	2,5	6,7	3,0	8,5	3,3	9,8	3,5
СВП-17	57,5	49,5	31,8	23,8	21,7
СВП-22	93,8	80,7	51,9	40,8	35,4
СВП-27	137,9	118,7	76,2	56,8	52,2

де: S_св - площа поперечного перерізу, м²; В - ширина виробки в світу, м.

Щільність встановлення рам на 1,0 м виробки визначається за формулою:

Пк = Рн/Рк, (9)

де Р_н - нормативне навантаження на кріплення, т/м²; Р_к - несуча здатність одної рами для кріплення, т/раму.

Щільність встановлення кріплення на 1 п. м. виробки:

- орти скреперування П_к=26/80,7=0,3

- акумуляційні штреки П_к=120/51,9=2,3

- вентиляційні штерки П_к=5,5/31,8=0,2

- госп. орти П_к=4,3/59,4=0,1

Вид кріплення визначається в залежності від термінів експлуатації виробок, тиску обрушеної гірської маси, інтенсивності випуску руди, площі панелі.

В даному випадку термін експлуатації акумуляційних і вентиляційних штреків, враховуючи їх проходку, складає 6-7 місяців, ортів скреперування - 3-4 місяці, господарчого орту - 40-45 місяців.

Виходячи з вищенаведених факторів, за таблицею 7 [5] вибираємо вид кріплення. Для акумуляційних штреків, ортів скреперування і госп. орту - кріплення УПК із профілю СВП-22, для вентиляційних штреків - кріплення УПК із профілю СВП-17 або застосувати кріплення КПП (кріплення полегшене підатливе).

Відстань між рамами кріплення при проходці виробок приймаємо 1 м. Примітка: при проходці акумуляційних штреків, в місцях прояву інтенсивного гірського тиску рами кріплення необхідно встановлювати через 0,5 м.

Виконавець робіт, керуючись наданими розрахунками, вид кріплення кожної виробки і її затяжку приймає в залежності від конкретних гірничо-геологічних умов. Розроблений паспорт кріплення затверджує головний інженер шахти.

При зміні гірничо-геологічних умов, міцності і стійкості руди, необхідно проводити перескладання паспортів кріплення.

Кріплення виробок повинно проводитися своєчасно і у відповідності з затвердженими для них паспортами. Допустиме відставання кріплення від забою 3 м.

Після видалення запасів із очисної панелі, а також по закінченню необхідності в підтримці виробок для інших цілей (вентиляції та ін.), необхідно витягнути металеве кріплення за ТП №29.

2.5 Здача панелей блоку в експлуатацію

Панель приймається в експлуатацію за наявності схеми провітрювання за рахунок загальношахтної депресії, засобів пилоподавлення, протипожежних засобів і всіх пройдених і обладнаних виробок і камер, необхідних для безпечного ведення очисного виймання в панелі.

Для здачі першої панелі (орти 3-4 акум. штреку 2 південь) в експлуатацію необхідно пройти:

1 Рудозвальний підняттєвий 10 м

2 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 10 м

3 Господарчий орт л/б 20 м

4 Ніша КАПП 4 м

5 Ніша ВН 2,5 м

6 Ніша ДРП 2,5 м

7 Ніша ГСМ 2,0 м

8 Господарчий підняттєвий л/б 15 м

9 Збійка 5 м

10 Господарча ніша 5 м

11 Акумуляційний штрек 1 південь 13 м

12 Ніша скреперування 3 м

13 Орт скреперування 1 в/б акум. штреку 1 південь 36 м

14 Ніша КАПП 4 м

15 Господарча ніша 2,5 м

16 Рудозвальний підняттєвий 2 10 м

17 Акумуляційний штрек 2 південь 50 м

18 Акумуляційний штрек 1 північ 15 м

19 Господарчий підняттєвий в/б 15 м



20 Ніші скреперування 6 м

21 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 південь 10 м

22 Орт скреперування 3-4 в/б акум. штреку 2 південь 36 м

23 Вентиляційний штрек 3 південь 15 м

24 Технологічні ніші 4 м

25 Бурові ніші 24 м

26 Відрізний штрек 15 м

27 Відрізний підняттєвий 25 м

Запасними виходами із панелі ортів 1-4 акум. штреку 2 південь горизонт - 1035 м є:

1 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 1 191 вісі з горизонту -1045 м на гор. -1035 м.

2 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 південь 183 вісі з гор. -1045 м на гор. - 1035 м.

Запасними виходами із панелі ортів 1-4 в/б акум. штреку північного горизонту -1035 м є:

1 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 північ 199 вісі з гор. -1045 м на гор. - 1035 м.

2 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 північ 191 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м.

Запасними виходами із панелі ортів 1-4 л/б акум. штреку північного горизонту -1035 м є:

1 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 північ 199 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м.

2 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 північ 191 вісі з гор. -1045 м на гор. - 1035 м.

Запасними виходами із панелі ортів 1-4 в/б акум. штрека 1 південного горизонту -1035 м є:

1 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 південь 183 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м.

2 Вентиляційно-ходовий підняттєвий 2 північ 191 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м.

Календарні графіки проходки підготовчо-нарізних виробок у блоці 191 гор. -1035 м подані в табл. 8.

Графіки вводу панелей в експлуатацію визначає керівництво шахти ім. Артема, виходячи з календарних графіків проходки підготовчо-нарізних виробок в блоці 191 гор. -1035 м.

2.6 Очисні роботи

Рудний поклад блоку 191 гор. -1035 - -1005 м розділений на 8 панелей: 4 панелі в висячому боці блоку і 4 панелі в лежачому боці блоку.

Очисні роботи в панелі ортів 3-4 в/б акум. штреку 2 південь (і в інших панелях) можуть виконуватися за наявності акту прийому цієї панелі в експлуатацію комісією, дозволяючого виконання очисних робіт.

Після уточнення геологічного контуру покладу і фактичного положення виробок дільничним маркшейдером складається ескіз віял свердловин на розбурювання панелі згідно ТП № 162А і затверджується головним інженером шахти.

Очисні роботи в панелі ортів 3-4 в/б акум. штреку 2 південь починаються з утворення відрізної щілини, розташування якої подано на рис. 1.

Для її створення на місці бурових ніш проходять відрізний штрек на всю ширину панелі. Створення відрізної щілини шириною 5 м виконується послідовним вибухом вертикальних свердловинних зарядів (по три в віялі) пробурених з відрізного штреку на розширений відрізний підняттєвий. ЛНО між віялами 2,0 м, недозаряд свердловин 7-8 м.

Розбурювання рудного масиву в панелі здійснюється із бурових ніш гор.-1035 м буровою установкою КБУ-150. Свердловини направляються вздовж відрізної щілини і повинні бути відбурені до початку створення відрізної щілини.

Заряджання і відбійка свердловин здійснюється за «Типовим проектом на виробництво вибухових робіт в очисній панелі по відбійці масиву із застосуванням випереджаючого заряджання свердловин і вибуху їх за графіком шахти ім. Артема ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» (2006 р. затвердженому в. о. голови адміністрації з виробництва ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг»).

Черговість вибухів бурових ніш в панелі, а також розворот воронок, здійснюється в наступній послідовності: після утворення відрізної щілини і випуску 80-85% відбитої руди виконується одночасний вибух віял свердловинних зарядів, вибурених із прилягаючої пари бурових ніш, на відрізну щілину. Із кожного шару обвалену руду випускають на 80-85%, після чого відбивають черговий шар.

Випуск руди в панелі здійснюється під власною вагою. Порядок випуску рівномірно-послідовний.

Нижня межа мінімального вмісту заліза в дозі добутої руди - 45%.

Шламовидалення при бурінні глибоких свердловин здійснюється наступним чином: в виробках скреперування влаштовують шламозбірник згідно типовому паспорту № 113, із яких шлам по трубопроводу направляється в основний шламозбірник гор. -1045 м, обладнаний за ТП № 112 в тупику орту-заїзду вісі 191.

До терміну виконання вибухових робіт з відбійки рудного масиву даної панелі, для чергової панелі повинні бути пройдені орти скреперування.

Розподіл запасів руди по панелям (виймальним одиницям) блоку 191 гор. -1035 м і вихідні дані для вибору нормативних показників видобутку наведені в таблиці 9.

Час відпрацювання блоку 191 гор. складає 2,6 роки при місячному плані для ділянки - 20 тис. т.

Облік втрат і засмічування по панелям і в блоці вести за значеннями отриманими згідно «Инструкцией по нормированию, прогнозированию и учету показателей извлечения руды из недр при подземной разработке железорудных месторождений» (Кривий Ріг, «Мінерал», 2006 р. [12]).

Згідно листа вих. № 205-734-05/380 від 15.01.2005 (додаток 6), у зв'язку з тим, що методика розрахунків нормативів в інструкції не враховує параметри системи розробки шахтоуправління, прогнозні і фактичні показники видобутку руди вибрані з таблиці 15.4 [12]. Вихідні дані і вибрані нормативні показники видобутку подані в табл. 9.

Таблиця 9. Вихідні дані для вибору нормативних показників виймання руди в блоці 191 гор. -1035 м в осях 183-199



2.7 Провітрювання

Проектом передбачається провітрювання гірничих робіт при проходці підготовлених і нарізних виробок, а також при очисному вийманні.

Провітрювання горизонтальних і вертикальних виробок при їх проходці виконується за допомогою ежекторів або вентилятора місцевого провітрювання. Провітрювання горизонтальних виробок за допомогою ежектора здійснити за паспортом провітрювання виробок «эжекторными пеногенераторами ЭПГ-2ПМ», затвердженим головним інженером ШУ від 27.06.2002 р.

При провітрюванні підняттєвих використовувати «Паспорт проветривания восстающих горных выработок высотой до 100 м с использованием аппарата УПА-1 М конструкции ГосНИИБТГ».

Під час руху чистого струменю повітря по орту-заїзду 191 вісі -1045 м в районі рудозвальних підняттєвих відбувається його часткове забруднення. Для попередження потрапляння забрудненого повітря з виробки гор. -1035 м біля рудозвальних підняттєвих встановити ежекторні піногенератори ЭПГ-2ПМ в режимі «вода-повітря» в необхідній кількості.

При проходці підняттєвих відбір проб повітря виконується дистанційно за типовим паспортом ТП № 158.

Розрахунок і вибір вентилятора місцевого провітрювання виконується згідно «Руководства по проектированию, расчету и контролю вентиляции»[4].

Допуск людей в тупикові вибої здійснюється після провітрювання і визначення гірничим майстром складу рудничного повітря за допомогою приладу ГХ-М.

Тупикові ніші скреперних лебідок провітрюються за допомогою перфорованих наконечників, підключених до магістралі стисненого повітря згідно ТП № 5.

Провітрювання виробок при очисному вийманні здійснюється за рахунок загальношахтної депресії. Схема провітрювання приведена на рис. 2 і 3.

Розрахунок необхідної кількості повітря для одного забою по мінімальній швидкості руху повітря, що дає більше значення:

Q = SVK, м³/с, (10)

де: S - вільний переріз виробок (штреків, ортів) скреперування; V - мінімальна швидкість струменю повітря за умовами виносу пилу; K - коефіцієнт обліку втрат;

Q = 4,30,51,43 = 3,07 м³/с (для очисного вибою)

Розрахунок необхідної кількості повітря для вибою, що знаходиться в нарізці:

Q = SVK = 5,70,251,43 = 2,04 м³/с (11)

Кількість вибоїв, що знаходяться в роботі - 2

в нарізці - 2

Розрахунок необхідної кількості повітря для цих вибоїв:

Q_заг = (3,072) + (2,042) = 10,22 м³/с (12)



Для провітрювання гірничих робіт в блоці 191 гор. -1035 м чистий струмінь повітря надходить із західного відкотного штреку гор. -1045 м.

Забруднене повітря збирається в вентиляційні орти гор. -1045 м, по ходкам і полкам надходить на збірний штрек-колектор -1035 м.

Для підрахунку депресії вибираємо самий протяжний шлях проходження повітря між пунктами входу чистого струменю повітря і пунктом виходу забрудненого струменю на вентиляційний горизонт.

Чистий струмінь

1 Вентиляційний орт 183 вісі гор. -1045 м

2 Орт-заїзд 191 вісі гор. -1045 м

3 Вент.-ходовий підняттєвий 1 гор.- 1045 - -1035 м

4 Госп. орт 191 вісі гор. -1035 м

5 Акумуляційний штрек 1 південь

6 Орт скреперування 4 в/б акум. штреку 2 північ

7 Забруднений струмінь

8 Вентиляційна збійка

9 Вент.-ходовий підняттєвий 3 північ гор. -1045 - -1035 м

10 Вентиляційний орт 199 вісі гор. -1045 м

11 Ходок на полок

12 Полок на збірний штрек-колектор гор. -1035 м

13 Збірний штрек-колектор гор. -1035 м

Депресію h_p визначаємо за формулою:

h_p = бLpQ² / S³ мм вод. ст. (da Па) (13)

де: h_p - депресія, (da Па); б - коефіціент аеродинамічного опору; L - довжина виробки, м; р - периметр виробки, м; Q - витрата повітря, м³/с; S - переріз виробки в світу, м²

Розрахунок депресії повітря, що подається в блок 191 гор. -1035 м окремих послідовно з'єднаних ділянок наводиться в таблиці 10.



Таблиця 10. Підрахунок депресії по обраному маршруту

№ п/п	Назва виробок	Вид кріплення	б	L, м	Р, м	S, м2	Q, м3/с	hp.da, Па
1	Вентиляційний орт 183 вісі гор. 1045 м	УПК-22-8,5	0,00152	72	12,54	8,5	9,24	0,191
2	Орт-заїзд 191 вісі гор. 1045 м

Подобные документы

• Задачі маркшейдерської служби

  Раціональне використання запасів корисних копалин, правильне та безпечне ведення гірничих робіт. Розробка заходів по охороні споруд та гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Нагляд маркшейдерської служби за використанням родовищ.
  
  дипломная работа [507,4 K], добавлен 16.01.2014
  

• Видобуток корисних копалин відкритим способом

  Технологія та механізація ведення гірничих робіт, режим роботи кар’єру і гірничих машин, характеристика споживачів електроенергії. Розрахунок потужності що живиться кар'єром і вибір трансформатора ГСП. Техніка безпеки при експлуатації електропристроїв.
  
  курсовая работа [395,1 K], добавлен 05.12.2012
  

• Вибір виймально-навантажувального устаткування в умовах кар’єру

  Характеристика Скелеватського родовища залізистих кварцитів Південного гірничо-збагачувального комбінату, їх геологічна будова. Початковий стан гірничих робіт. Підготовка гірських порід до виїмки. Організація буропідривних робіт. Техніка безпеки.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.03.2014
  

• Процеси підземних гірничих робіт

  Поняття та методика опанування складанням проектної документації очисних робіт підприємства як одної з важливіших ланок вуглевидобутку. Розробка технологічної схеми очисних робіт у прийнятих умовах виробництва. Вибір і обґрунтування схеми очисних робіт.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 09.08.2011
  

• Гірничі машини та комплекси

  Класифікація та призначення гірничих машин. Загальні фізико-механічні властивості гірничих порід. Класифікація та принцип дії бурових верстатів. Загальні відомості про очисні комбайни. Гірничі машини та комплекси для відкритих видобуток корисних копалин.
  
  курс лекций [2,6 M], добавлен 16.09.2014
  

• Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка

  Характеристика сировини та готової продукції гірничодобувного комплексу. Вплив геологорозвідувальних робіт гірничих розробок на повітряний та водний басейн, рослинний та тваринний світ. Охорона використання земель при видобутку корисних копалин.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.11.2010
  

• Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища

  Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
  
  курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014
  

• Проект зниження шкідливого впливу гірничого підприємства на навколишнє природне середовище в умовах ВП шахта "Курахівська"

  Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі вугілля. Технологічні схеми залишення породного відвалу в гірничих виробках; ведення очисних робіт і подачі породи у вироблений простір. Економічний ефект від раціонального використання шахтної породи.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 22.06.2014
  

• Проект геодезичних робіт щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ "Дніпроважмаш"

  Створення цифрового плану місцевості в масштабі 1:500 згідно польових даних на території ПАТ "Дніпроважмаш". Топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Топографічне знімання території. Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.08.2016
  

• Технологія розробки родовищ корисних копалин відкритим способом

  Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра. Запаси корисної копалини. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам. Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Об'єм гірських виробок.
  
  курсовая работа [956,4 K], добавлен 23.06.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам