Размещено на http://www.allbest.ru/

На тему: "Проект геодезичних робіт щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ "Дніпроважмаш""

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз нормативно-правових документів для виконання робіт геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості
• Розділ 2. Загальні відомості про об'єкт знімання
• Розділ 3. Підготовчі роботи
• 3.1 Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
• 3.2 Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
• 3.3 Рекогностування території проведення геодезичних робіт
• Розділ 4. Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості
• 4.1 Створення планової геодезичної основи
• 4.2 Попередня оцінка точності створення планової мережі
• 4.3 Технічні характеристики приладу і основні перевірки
• 4.4 Проведення геодезичних робіт на території ПАТ "Дніпроважмаш"
• 4.5 Топографічне знімання території ПАТ "Дніпроважмаш"
• 4.6 Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань
• 4.7 Створення цифрового плану місцевості
• Розділ 5. Охорона праці
• 5.1 Охорона праці при виконанні геодезичних робіт
• 5.2 Організація служби охорони праці. Види інструктажів по охороні праці
• 5.3 Види інструктажів з питань охорони праці
• 5.4 Види відповідальності за порушення охорони праці
• 5.5 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
• Висновок
• Перелік використаної літератури

Вступ

Тема роботи: "Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М 1: 500 на території виробництва ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ".

Робота, її мета і завдання:

Створення і оформлення цифрового плану місцевості в масштабі 1: 500 згідно польових даних.

Цифрові топографічні плани одержують шляхом запису просторових координат об'єктів місцевості і кодів, їх характеристик у числовому вигляді в процесі польового топографічного знімання.

Актуальність питання:

На сьогоднішній день проектні роботи виконуються з використанням систем автоматизованого проектування (САПР). Вихідним матеріалом для САПР є топографічні плани, які створені на графічному матеріалі - планшетах, ватмані. Процес сканування й цифрування топографічних планів є трудомістким, а також приводить до втрат планової точності ? ±1м. Відсутність достовірної комплексної інформації про стан території промислових підприємств також є однією з основних проблем при будівництві, реконструкції, споруджені і експлуатації будівель, споруд, інженерних комунікацій.

Виконана робота дозволить проектним організаціям в тому числі геодезичним службам самостійно вносити зміни в електронно-цифровий план при будівництві, реконструкції будинків, споруд, інженерних комунікацій.

Сучасні технології дозволять побудувати топографічний план територій промислового підприємства в електронно-цифровому вигляді із плановою точністю 1 см, за допомогою використанням сучасних геодезичних приладів та програмного забезпечення.

польовий геодезичний цифровий план місцевість

Види робіт, що будуть виконанні для створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ":

· побудова планової та висотної геодезичної основи;

· тахеометрична зйомка;

· обмір габаритів всіх будинків і споруд;

· зйомка надземних та підземних інженерних комунікацій;

Цифровий топографічний план масштабу 1: 500 містить наступну основну інформацію:

· висотні відмітки: рельєфу; автомобільних доріг і залізничних колій; доріг; будинків і споруд; кілець люків; фундаментів колон і т.д.;

· контури підземних та надземних інженерних комунікацій (трубопровід, лінії зв'язку, ЛЕП, силові кабелі, люки та інші комунікації);

· контури будівель та споруд;

· контури рослинності (дерева, кущі, чагарники, клумби та інші);

· контури транспортної розв'язки (автомобільні, залізничні, ґрунтові дороги);

При цьому визначаються також площі всіх будинків і споруд, автодоріг, газонів, тротуарів, вимощень, діаметри трубопроводів і ін. показники.

Розділ 1. Аналіз нормативно-правових документів для виконання робіт геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості

Землевпорядкування, яке охоплює систему заходів, що тісно пов'язані з організацією раціонального і ефективного використання і охорони земельних ресурсів країни, утворенням і вдосконаленням землекористування, організацією управління земельними ресурсами, має тісний зв'язок з геодезією. Виконання робіт із землевпорядкування в значній мірі базується на положеннях Закону України"Про землеустрій"№858-IV від 22.05.2003 року [2]. У цьому законі є цілий ряд термінів, які визначають місце та завдання виконання геодезичних робіт в системі землеустрою. Наведемо основні визначення:

види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;

межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка;

план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Стаття 34 Закону [2] визначає, що топографо-геодезичні та картографічні роботи проводяться з метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному у Законі України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" № 353-XIV від 23.12.1998 року [3].

Стаття 40 Закону [3] зазначає, що технічне забезпечення землеустрою базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання геодезичних та інших робіт.

Технологічне забезпечення землеустрою базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Ще одним важливим документом є Закон України "Про державний земельний кадастр"№ 3613-VI від 07.07.2011 року [1]. В цьому законі вже зокрема зазначається (ст.5), що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону [1]. І в продовження цього, стаття 8 "Геодезична та картографічна основа Державного земельного кадастру" зазначає, що:

1. Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

2. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

3. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

4. До Державного земельного кадастру включаються відомості про координати пунктів державної геодезичної мережі.

5. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про картографічну основу:

склад відомостей, що відображаються на картографічній основі;

дата створення картографічної основи;

відомості про особу, яка створила картографічну основу;

масштаб (точність) картографічної основи;

система координат картографічної основи.

6. Картографічна основа Державного земельного кадастру є єдиною для формування та ведення містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів.

Також в законі [1] встановлюється зміст і порядок формування кадастрового плану земельної ділянки.

Важливим є те, що законом [1] встановлено відповідальність у сфері Державного земельного кадастру (стаття 39). Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Для проведення землевпорядних заходів необхідні плани, карти, профілі, на основі яких визначаються існуючий стан земельного фонду, а потім, маючи економічні розрахунки, встановлюють якість і стан земель для землеустрою, проектуючи на планах і картах об'єкти землеустрою. Велику роль геодезичні роботи відіграють в проведенні і створенні єдиного територіального кадастру країни, в інвентаризації земель та виділені земельних ділянок для приватного господарювання, створенні інформаційних систем для різних галузей господарства і зведення їх в єдине для територіального кадастру.

Перелік видів землевпорядних та кадастрових робіт приведено у вищезгаданому Законі "Про землеустрій" [2]. Більшість із них вимагають геодезичного забезпечення їх розробки та виконання.

Нормативні вимоги до організації топографо-геодезичних та картографічних робіт реалізовані через систему Законів України, Постанов КМУ, інструкцій, методичних вказівок та наказів.

Основним нормативним документом в цій сфері діяльності є Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"№ 353-XIV від 23.12.1998 року [3].

У статті 1 Закону [3] зазначається, що топографо-геодезичні та картографічні роботи це процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Стаття 10 Закону [3] вказано, що під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:

· додержання вимог стандартів та нормативно-технічної документації;

· впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;

· розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;

· виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров'я людей, стану довкілля та об'єктів, що мають історико-культурну цінність;

· графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;

· зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;

· систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;

· виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об'єктів в єдиній системі координат і висот.

Ще до початку 2011 року проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт вимагало наявності ліцензії на виконання таких робіт. Ліцензійні умови встановлювали кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт. Ліцензування цієї діяльності мало на меті забезпечення якісного виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт. На сьогодні питання ліцензування окремих юридичних осіб замінено на сертифікацію окремих фахівців із видачею відповідних сертифікатів та внесенням до єдиного реєстру сертифікованих осіб в даній галузі. Суб'єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, відповідно до статті 5 Закону України "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність" [3] є юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Сертифікованим інженером-геодезистом, відповідно до статті 5-1 Закону [3]. може бути особа, яка має стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склала кваліфікаційний іспит, одержала кваліфікаційний сертифікат та внесена до Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів відповідно до вимог цього Закону.

Слід зазначити, що на сьогодні все більше уваги приділяється геодезичному забезпеченню виконання землевпорядних та кадастрових робіт. Свідченням цього є відкриття доступу до інформації про пункти Державної геодезичної мережі (адреса веб-сайту http://dgm. gki.com.ua/map, рис. 1), та Публічно кадастрової карти України (адреса веб-сайту http://map. land.gov.ua/kadastrova-karta, рис. 2).

Рис. 1. Карта Державної геодезичної мережі України

Рис. 2. Карта Державної геодезичної мережі України

Розділ 2. Загальні відомості про об'єкт знімання

Підприємство ПАТ "Дніпроважмаш" - багатогалузевий виробничий комплекс в області важкого машинобудування проектує і виробляє обладнання для гірничо-металургійного та енергетичного комплексів.

Місце розташування виробництва: вул. Сухий Острів, 3, Ленінський район, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область.

Загальна площа територія виробництва: 127,4 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000: 08: 589: 0041.

Історична довідка.

Дніпропетровський завод металургійного обладнання - нині ПАТ "Дніпроважмаш" виник у травні 1914 р. завдяки бельгійським підприємцям братам Георг та Шарль Шодуар, які заснували на правому березі Дніпра, поряд з власним підприємством "Шодуар А" завод "Шодуар С", який повинен був служити опорною базою для інших підприємств. І тільки в 1929 р., з початком реалізації першого п'ятирічного плану розвитку країни, підприємство отримує новий імпульс розвитку і нова назва - "Дніпропетровський завод металургійного обладнання" (ДЗМО). З переходом до ринкових відносин, у 1994 році колективом заводу було прийнято рішення про реорганізацію підприємства в акціонерне товариство "Дніпроважмаш".

Розділ 3. Підготовчі роботи

3.1 Топографо-геодезичне забезпечення району робіт

На підготовчому етапі вишукувальних робіт території ПАТ "Дніпроважмаш"були вивчені, та зібрані усі матеріали, що містились в державному фонді Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради на район робіт.

Зібрані картографічні матеріали були опрацьовані та прив'язані по координатам в програмі Digitals для подальшого використання їх як робочої підоснови.

Рис. № 3. План існуючої картографічної інформації.

Перед виїздом на об'єкт знімання, був створений план місцевості де будуть проводитись геодезичні роботи (рис. №3). На плані відображені чорним кольором межі території ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ" та існуюча картографічна інформація до початку проведення робіт для визначення об'єму робіт.

На карту була нанесена схема розташування всіх існуючих геодезичних пунктів (рис. 4), що були розміщенні поблизу об'єкту знімання, які будуть слугувати в подальшому опорними пукатими для створення планово-висотної геодезичної основи. Отримані координати існуючих геодезичних пунктів у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру. Нижче в таблиці приведена характеристика геодезичних пунктів (таблиця №1). При цьому оцінені умов спостережень та схема побудови проектованої мережі. Також попередньо оцінена щільність пунктів створюваної мережі у відповідності з діючими інструкціями.

Рис. 4. Схема розміщення геодезичних пунктів

Таблиця № 1. Характеристика геодезичних пунктів

№ з/п	1	2
Індекс	M363551600	M363552100
Назва	6697	7690
Клас планової мережі	4
Тип центру	158
Тип знаку	Ґрунтовий
Метод визначення координат	супутниковий
Координати в УСК63	Х=5361092,9839 У=5258926,2795	Х=5361753,1112 У=5258471,4800
Висота над рівнем моря, м	116,893	110,954
Похибка, м	mх=0.004, mу= 0.004	mх=0.004,mу= 0.006

3.2 Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М 1: 500 на території виробництва ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ" за адресою: вул. Сухий Острів, 3, Ленінський район, м. Дніпропетровськ", був обраний метод полігонометрії для створення планової і висотної основи геодезичної мережі та визначення їх координат.

Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами створення таких планових геодезичних мереж методом полігонометрії. Нижче в таблиці №2 визначені основні характеристики створення планової основи методом полігонометрії.

Полігонометрія - один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Це спосіб побудови планової геодезичної мережі шляхом вимірювання ліній і кутів полігонометричних ходів, в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам Інструкції [4].

При проектуванні дотримуються технічних вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 від 09.04.1998 № 56 [4].

Таблиця № 2. Технічні характеристики мереж полігонометрії

Показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
Граничний периметр полігону, км	40	20	12
Довжини сторін ходу, км: найбільша найменша середня	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0, 20
Кількість сторін у ході, не більше	15	15	15
Відносна помилка ходу, не більше	1: 25000	1: 10000	1: 5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше	3	5	10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n+1 - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м	1 2 1: 40000	1 2	1

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюється для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання.

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості території ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ" прийнято обрати полігонометричний метод створення планової основи першого розряду, класу точності якого достатньо для виконання зазначених робіт. Порядок і методика побудовигеодезичних мереж згущення детально викладений у розділі №4.

3.3 Рекогностування території проведення геодезичних робіт

Рекогносцировка - це обстеження території де буде проведена геодезична зйомка.

Мета проведення рекогносцировки - огляд та обстеження місцевості з метою вибору положення опорних пунктів для обґрунтування топографічної зйомок, що супроводжується попередніми розрахунками висоти геодезичних сигналів в опорних пунктах, забезпечення видимості між ними, побачити їх технічний стан, оцінити особливості рельєфу та місцеві перешкоди.

Територія ПАТ "Дніпроважмаш" має дуже щільну забудову (рис5). На території розташований великий виробничий комплекс, який складається із адміністративних та виробничих будівельні споруд, доріг з твердим покриттям і залізничних колій. Виробничий комплекс має шість основних виробничих металургійного та механічно-обробного цехів. Для кожного цеху організований залізничний під'їзд. Територію виробництва відмежована залізобетонним парканом.

На території знаходяться надземні та підземні інженерні комунікації різного призначення, які теж являються об'єктами знімання. При ретельному обстеженні комунікацій, було виявлено їх технічний стан (діючі або не діючи), уточнені положення на плані їх повороти та напрямок прокладення. Зібрана інформація про число прокладань, колодязів, про розміри діаметрів і матеріал труб, тиск в газовій мережі, напругу в кабельних мережах й інші технічні відомості, які повинні бути відображені на плані цифровому плані місцевості.

Рис. 5. Територія ПАТ "Дніпроважмаш"

Поблизу території виробництва розміщені діючі пункти державної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690, детальна характеристика відображена в таблиці 1. Пункт №6697 розташований з південної сторони поблизу вул. Данила Галицького та вул. Шаляпіна (рис. 6). Пункт №7690 розташований з західної сторони по вул. Деземівська (рис. 7).

Рис. 6. Схема розташування пункту №6697

Рис. 7. Схема розташування пункту №7690

При огляді геодезичних пунктів встановлено те, що вони мають надійну конструкцію, та закріплені в ґрунтовій поверхні у вигляді металевої труби діаметром 60 мм, що утримуються на залізобетонному пілоні 140х140 мм на глибині близько 1 метра. Глибина залягання від ґрунту до центру знака 300 мм. Пізнавальними ознаками є невеликі кургани над пунктами та установлені поряд таблички на яких вказані номери. Стан геодезичний пунктів задовільний, вони можуть слугувати надійною опорою для побудови зйомочної мережі на території виробництва ПАТ "Дніпроважмаш".

При рекогностуванні території ПАТ "Дніпроважмаш", визначена попередня схема прокладання полігонометричних ходів першого розряду (рис. 8), перевірена взаємна видимість між пунктами.

Рис. 8. Схема прокладення полігонометричних ходів першого розряду.

Визначені місця для закладання пунктів, які будуть забезпечувати їх непорушність і довготривале зберігання. В залежності від ситуації на місцевості геодезичні пункти планується закріпити центрами тривалого зберігання, які відображені на рис. 9.

Рис. 9. Типи геодезичних центрів: а) металева труба; б) металевий стержень; в) металевий костиль.

На кожний встановлений геодезичний пункт будуть складені кроки прив'язки до постійних предметів на місцевості (кути будівель та споруд, огорож та центрів люків та ін.).

Розділ 4. Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості

4.1 Створення планової геодезичної основи

Створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких етапів робіт:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювання та обчислення полігонометричних ходів.

Полігонометричні ходи першого розряду прокладаються на території ПАТ "Дніпроважмаш" з метою згущення мереж 4 класу при створенні планової основи для геодезичних знімань.

Як визначено раніше, в дипломній роботі для створення планової геодезичної основи обраний метод полігонометрії. Проектована геодезична основа будується з пунктів полігонометрії першого розряду опираючись на вихідні пункти Держаної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690.

Для виконання робіт буде використовуватись тахеометр Nikon DTM-322 точність якого складає 5?. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконуються способом вимірювання окремого кута за триштативною системою. Центрування приладу та візирних марок виконуються з точністю 1 мм. Вимірювання окремого кута в одному заході здійснюється в 2 півзаходи.

Перший півзахід:

а) наводять попередньо візирну вісь зорової труби при КЛ на ліву (задню у ході) марку, закріплюють алідаду, встановлюють на лімбі розраховану для даного заходу установку (краще встановити відлік на 0.1-0.2? більший від розрахованого);

б) виконують наведення приладу на ліву марку і беруть двічі відлік;

в) виконують наведення приладу на праву марку і беруть двічі відлік.

Другий півзахід:

г) переводять трубу через зеніт, наводять прилад на праву марку і двічі беруть відлік;

д) виконують наведення на ліву марку і двічі беруть відлік.

При цьому в межах одного заходу алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

З двох півзаходів обчислюють середнє значення кута в заході.

Кількість заходів вимірювання кута вибирається згідно з табл. 3.

Для нашого випадку кількість проведених заходів при вимірюванні кута складатиме чотири.

Таблиця 3. Кількість заходів вимірювання кутів у полігонометрії

Точність приладу	Клас або розряд
	4 клас	1 розряд	2 розряд
1?	4	-	-
2? 5?	6	3 4	2 3

Допуски при вимірюваннях окремого кута в одному заході і між заходами приводяться в табл. 4.

Таблиця 4. Допуски при вимірюваннях окремого кута

Елементи вимірювання	При точності приладу
	1?	2?	5?
Різниці в значеннях одного і того самого кута, що отримані з двох півзаходів	6?	8?	0?, 2
Коливання значення кута з різних заходів	5?	8?	0?, 2

Оскільки, при геодезичному знімання ми будемо використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде проводитись і тригонометричне нівелювання для визначення висоти пунктів геодезичної основи.

Схема з характеристиками прокладення полігонометричного ходу відображена на рис. 10. Полігонометричних хід створений в проекті має зігнуту конфігурацію.

Рис. 10. Схема планової основи побудована полігонометричним методом.

Планова основа запроектована зігнутим ходом 1-го розряду від геодезичних пунктів 4 класу. Загальна довжина ходу - 3032,46 метрів, найменша сторона - 310,07 метрів, найбільша - 447,13 метрів. Кількість сторін у ході складає 9. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам до створення полігонометрії 1-го розряду, відповідно табл. 2.

Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.

Запроектовані на схема мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам "Інструкції” [4].

4.2 Попередня оцінка точності створення планової мережі

Перед виконання геодезичних робіт по створенню планової основи слід ознайомитись з нормативами точності їх створення.

При обґрунтуванні необхідної точності кутових вимірів слід виходити з того, що повинна забезпечувати необхідну точність полігонометричних ходів. Відносна помилка ходу не повинна перевищувати величини , яка передбачена "Інструкцією" [4], тобто повинна забезпечуватися умова

- абсолютна нев'язка, [S] - периметр ходу,

=1/25000 для полігонометрії 4 класу;

=1/10000 для полігонометрії 1 розряду, для нашого випадку;

=1/5000 для полігонометрії 2 розряду.

Інструкція [4] вимагає виконувати кутові виміри з середніми квадратичними помилками 3?, 5? і 10? у 4 класі, 1 і 2 розряді відповідно.

Таким чином, для обчислення очікуваної середньої квадратичної помилки кінцевої точки полігонометричного ходу формула прийме вигляд.

де, m_S - середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 2,n - кількість сторін,

m - середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл.2,

L - довжина замикаючої полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши відстаньвід початкової до кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев'язку полігонометричного ходу

і очікувану відносну нев'язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев'язкою, що вибирається з табл. 2

Отримана нев'язка порівнюється з допустимими значеннями, які регламентуються інструкцією [4], в нашому випадку це для полігонометрії 1 розряду.

4.3 Технічні характеристики приладу і основні перевірки

Для виконання геодезичних робіт буде використовуватись тахеометр Nikon DTM-322.

Зовнішній вигляд тахеометра зображено на Рис.11-12 Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322, технічні характеристики тахеометра наведено в таблиці 5.

Рис. 11. Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322. Сторона 1

Рис. 12. Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322. Сторона 2

Таблиця 5. Технічні характеристики електронного тахеометра Nikon DTM-322

ЗОРОВА ТРУБА
Зображення	пряме
Діаметр об'єктива	45мм
Діаметр віддалеміра	50мм
Збільшення	33х
Роздільна здатність	2,5"
Кут поля зору	1°20'
Мінімальна фокусна відстань	1,5м
КУТОВІ ВИМІРЮВАННЯ
Система зчитування	Фотоелектричний інкрементний датчик кута
Горизонтальний кут	один датчик
Вертикальний кут	один датчик
Точність	5"
Мінімальний відлік	1"
Компенсатор	одноосьовий
ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ
Діапазон вимірювань (хороші умови)
на одну призму	1,5м - 2300м
на три призми	1,5м - 3000м
на відбивну плівку 50мм	5м - 100м
Точність
при t от - 10°С до +40°С	± (3мм + 2ppm)
при t от - 20°С до - 10°С, от +40°С до +50°С	± (3мм + 3ppm)
час вимірювання
точний режим	1,6сек.
режим стеження	1,0сек.
ПАНЕЛЬ УПРАВЛІННЯ
Кількість	1
Дисплей	Графічний ЖК / 128 х 64 пікселів
Клавіатура	25 клавіш
підсвічування дисплея	світлодіодна
ПАМ'ЯТЬ
Внутрішня пам'ять	10000 точок
ПЕРЕДАЧА ДАНИХ
Порти зв'язку	RS-232C
ІНШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Рівень
Циліндричний	30'/2мм
Круглий	10'/2мм
Збільшення	3х
Кут поля зору	5°
мінімальна відстань фокусування	0,5м
ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ	168 х 173 х 335мм
Вага
інструмент (з батареєю)	4,8кг
Зовнішні умови експлуатації
Пиловологозахисту	IP55
робоча температура	- 20°С ~ +50°С
ЖИВЛЕННЯ
Аккумулятор	4 x AA Ni-MH
Час роботи
безперервне вимірювання відстаней і кутів	6ч

Перед проведенням польових робіт виконуємо наступні перевірки приладу:

1. Перевірка циліндричного рівня

Головна умова. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна осі обертання інструменту.

Для перевірки циліндричного рівня:

1. Встановимо інструмент на штатив.

2. Виконаємо процедуру нівелювання.

3. Повернемо алідаду на 180°.

4. Перевіряємо, чи залилась бульбашка в центрі.

5. Якщо бульбашка змістилась, то необхідно виконати процедуру юстування.

Оскільки бульбашка залишилася у центрі циліндричного рівня, то він не потребує юстування.

2. Перевірка круглого рівня.

Головна умова. Якщо бульбашка знаходиться не в нуль-пункті, виконати юстування юстувальними гвинтами круглого рівня.

Оскільки бульбашка знаходиться в нуль-пункті, то круглий рівень не потребує юстування.

3. Перевірка оптичного центрира.

Головна умова. Оптичні осі центрира повинні збігатися з вертикальними осями інструменту.

Для перевірки оптичного центрира:

1. Ставимо інструмент на штатив.

2. Поміщаємо лист товстого паперу з намальованою міткою X на землю під інструментом.

Дивлячись в оптичний центрир, підлаштовуємо рівневі гвинти, поки малюнок X не буде в центрі візирної марки.

3. Повертаємо алідаду на 180°.

Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки, ніяких налаштувань не потрібно.

Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту, то перевірка виконується.

4. Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.

Перевірка:

1. Встановлюємо інструмент на штатив.

2. Виконуємо процедуру нівелювання.

3. Повертаємо зорову трубу в положення КЛ.

4. Наводимо на точку, розташовану в межах 45° від горизонтальної площини.

5. Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.

6. Повертаємо інструмент на 180° і зорову трубу в становище КП.

7. Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.

8. Складаємо обидва вертикальних кута разом, ВК1 + ВК2.

Юстування не вимагається, якщо нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360°.

Юстування не вимагається, якщо нуль вертикального круга встановлений в "Горизонт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180° або 540°.

Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень, наведених вище, необхідне юстування.

Оскільки нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360°, то юстування не потрібне.

4.4 Проведення геодезичних робіт на території ПАТ "Дніпроважмаш"

Для прокладення пунктів полігонометрії на території ПАТ "Дніпроважмаш" з метою згущення геодезичної мережі, була обрана триштативна система вимірювання кутів.

Обрана система вимірювання кутів з метою ослаблення помилок центрування, редукції і зменшення трудомісткості робіт при прокладанні полігонометричних ходів.

Вона полягає в тому, що на трьох сусідніх пунктах А, В, С ходу встановлюються три штативи з закріпленими в них трегерами (рис. 13).

Рис. 13. Схема розташування штативів.

На задньому А і передньому С встановлюються призми, на середньому пункті В - тахеометр. Після вимірювання кута в п. В, штативи в п. В і п. С з трегерами залишаються в тому ж положенні, а штатив з п. С з трегером переносять в п. D. Тахеометр виймають з трегера в пункті В, переносять і встановлюють в трегер, що залишився на п. С. В трегер, що залишився на п. Ввстановлюють марку, яку вийняли з трегера в п. А і перенесли на п.В. Призму, яку вийняли з трегера на п. С встановлюють в трегер на п. D.

Таким чином, якщо прилади попередньо від'юстовані, в пунктіВ вісь обертання призми на наступній станції співпадає з віссю обертання тахеометра на попередній станції, а в п. С - вісь обертання тахеометра на наступній станції співпадає з віссю обертання призми на попередній станції, тобто операція центрування приладів на пунктах В і С на двох суміжних станціях виконується один раз. Зменшення кількості операцій центрування приводить до зменшення помилок за центрування приладів і прискорює процес прокладання ходу.

Порядок роботи на станції.

1) Встановлюємо тахеометр над точкою за допомогою оптичного центрира. Для цього виводимо чітке зображення сітки ниток оптичного центрира обертанням діоптрійного кільця окуляра, сфокусувавши зображення центрира зміщаємо у центр точки, послаблюючи становий гвинт і змістивши тахеометр в площині (по можливості без розвороту) до суміщення зображення точки з центром кіл сітки ниток. Закріпити підставку становим гвинтом, повернути тахеометр навколо вертикальної осі на 180° і оцінити зсув зображення точки відносно центру кіл сітки ниток. Зміщення повинно бути не більше радіуса малої окружності.

2) Горизонтування тахеометру.

Повертаємо тахеометр так, щоб вісь циліндричного рівня розташувалася паралельно прямій, що з'єднує два будь-яких підйомних гвинта підставки, і обертанням їх у протилежних напрямках вивести бульбашку рівня на середину. Повертаємо тахеометр на 90° і третім підйомним гвинтом приводимо бульбашку рівня на середину. Повертаємо тахеометр на 180° відносно останнього положення і оцінюємо зміщення бульбашки рівня. Зміщення повинно бути не більше одного ділення.

3) Визначення висоти інструменту.

Для вимірювання висоти використовується рулетка. Вимірювана вертикальна довжина від точки на земній поверхні до мітки горизонтальної вісі приладу і буде висотою інструмента.

4) Включення тахеометру.

Після включення приладу (клавіша "PWR") і ініціалізації, створюється проект для запису даних. Для цього по клавіші "MENU"входимо в головне меню і потім в меню проекти, вибравши "1. Проект" і "ENT" (рис. 14).

На екрані з'явиться список проектів. Для створення нового проекту вибираємо"Создать." (рис. 15).

Для створення станції і введення її параметрів необхідно натиснути на клавішу "STN" для входу в меню налаштувань приладу на станції. Далі відразу натискаємо клавішу з цифрою "1".

У вікні "Ввод станции" (рис. 16) необхідно вказати ім'я станції - в поле" ST", висоту приладу - "HI", а при необхідності і код станції - "CD". Після закінчення введення натискаємо клавішу "ENT".

Далі можна приступати до виконання геодезичних вимірювань. Процедура вимірювань кутів полягає в наведенні на точку, натисканні на клавішу "MSR" для виконання вимірювань (рис.17), збереженні результатів (клавіша "ENT") і при необхідності, введення додаткових даних по точці.

Усі результати вимірювань зберігаються у пам`ять приладу.

Подальше знімання виконуються аналогічно, вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути, горизонтальне прокладання і перевищення на кожному пункті.

Одночасно із вимірюваннями на станції складаються кроки та абрис знімання. Нижче приведений приклад кроків прив'язки пункту №5 до твердих меж на місцевості (Приклад № 1).

Робота на станції закінчується візуванням на точку орієнтування для перевірки точності знімання.

Приклад № 1

Кроки пункту полiгонометрiї

Пункт №: 5Клас: 1-й розрядТип центру: мет. стерж.

Об'єкт: ПАТ "Дніпроважмаш"

	Опис мiсцеположення
	м. Дніпропетровськ
	ПАТ "Дніпроважмаш"
	вул. Сухий Острів, 3,
	пункт 5, біля цеху №7
	Технiчний стан
	задовільний
	Видимiсть на сумiжнi пункти
	добра

Рiк закладки та обстеження: 01.05.2016р. Креслив: Улько М.М.

Склав: Улько М.М. Бригадир: Улько М.М.

На прикладі № 2 відображений фрагмент абрису на якому відображені всі контури, номери пікетних точок знімання та ситуація на місцевості на прикладі пункту №5 полігонометричного ходу на території ПАТ "Дніпроважмаш".

Приклад №2

Фрагмент ведення абрису при геодезичних зніманнях

При веденні абрису слід дотримуватись наступних правил:

1. Знімальний хід наносять одною чи двома паралельними лініями, які розташовані на відстані 1-2 см одна від іншої. Зарисовки в абрисі проводять простим олівцем. Всю ситуацію наносять жирнішими лініями, а тоншими - всі допоміжні лінії.

2. Усі контури та предмети місцевості зарисовують у довільному масштабі, дотримуючись візуально сприйнятих форм та умовних знаків.

3. Цифри записують чітко, щоб вони легко читались; прямі лінії викреслюють під лінійку; криві - старанно від руки. На краях ситуації роблять пояснювальні написи.

4. При веденні абрису роблять зарисовки виносок окремих деталей, які необхідно робити так, щоб при складанні плану не виникало сумнівів, до якого місця відноситься винесена деталь.

5. Ординати та засічки прокреслюються тонкими лініями праворуч від правої знімальної лінії, і ліворуч - від лівої. Абсциси підписують між двома лініями знімального ходу, ординати - посередині.

6. При загальному обмірюванні з проміжними відліками (обмірювання споруд), його взагалі починають з нуля від точки, що знята надійно.

4.5 Топографічне знімання території ПАТ "Дніпроважмаш"

Після створення планової та висотної геодезичної основи, наступним етапом польових робіт є виконання топографічного знімання території ПАТ "Дніпроважмаш" у масштабі 1: 500.

Топографічна зйомка являє собою сукупність заходів, виконуваних з метою отримання інформації для складання топографічної карти (плану), на яких комплексно відображаються як природні, так і соціально-економічні об'єкти. Наземна топографічна зйомка виконується за допомогою тахеометра. Швидкість тахеометричного знімання досягається тим, що положення точки в плані і по висоті визначають при одному наведенні труби на віху з відбивачем (відстані розраховуються за допомогою вбудованого в тахеометр світлодальноміра). Топографічне знімання виконується тахеометрією з пунктів геодезичної основи координати яких визначено попередньо.

При тахеометричній зйомці планове положення точок місцевості визначається полярними методом, висотне положення - тригонометричним нівелюванням. Для цього при наведенні на віху, установлену прямовисно в характерній точці місцевості, з точки стояння визначають три параметри: полярна відстань визначена далекоміром, полярний кут по орієнтованому ГК, відлік по ВК.

Порядок роботи на станції при виконанні тахеометричної зйомки електронним тахеометром Nikon DTM-322:

1. Встановлюємо тахеометр на точку знімальної основи і приводимо тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують). Створюємо новий проект для запису даних і вимірюємо висоту приладу над пунктом, яку необхідно записати у пам'ять приладу.

2. Виконали орієнтування приладу на задній або передній пункти ходу. Для цього, встановивши на горизонтальному крузі відлік 0є00'00'', навели зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи, встановленої на іншому пункті знімальної основи, та натиснули клавішу "0°ГК". (на першій сторінці режиму вимірювання кутів, яка з'являється на дисплеї за замовчанням. Натискаємо клавішу (ENT). Орієнтування виконано.

3. Далі виконуємо знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий же спосіб.

При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою навели чітко на центр призми відбивача, закріпленого на вісі, встановленій на першій пікетній точці. При цьому потрібно слідкувати за бульбашкою круглого рівня, щоб вона утримувалась на середині. Після виконання виміру на екрані тахеометра відображається значення вертикального і горизонтального кута та відстань до об'єкту знімання.

З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання, додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів, що вже визначені із сусідніх станцій.

В таблиці 6 наведено нормативні вимоги тахеометричного знімання.

Таблиця 6. Нормативні вимоги тахеометричного знімання

Масштаб знімання	Висота перерізу рельєфу (м)	Максимальна відстань (м)
		між пікетами	до точок рельєфу	до контурних точок
1: 500	0.5	15	100	60
	1.0	15	150	50

Тахеометричного знімання території ПАТ "Дніпроважмаш" створювалось у вигляді тахеометричних ходів. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд, проїжджої частини, промислових залізничних колій, інженерних комунікацій, контурів рослинності. При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували втому числі точки створеного знімального обґрунтування. Створений окремий тахеометричний хід, який опирається на пункти полігонометрії 1 розряду та пункти державної геодезичної мережі 4 класу. Прокладений тахеометричний хід відображений на рис. 20, контур якого помічений червоним кольором. Додатково, синім кольором відображена планова і висотна геодезична онова на яку опирається тахеометричний хід.

Рис. 20. План геодезичного знімання

Положення знімальних пікетів вибиралось таким чином, щоб з мінімальним числом пікетів можна було достовірно відобразити на плані ситуацію і рельєф місцевості. Їх беруть на всіх характерних точках і лініях рельєфу.

Для одержання планового розміщення об'єктів були застосовані такі способи знімань:

- полярних координат;

- засічок;

- обходу;

- створів.

Спосіб полярних координат, був застосований під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом та відстанню d, утвореним полярною віссю і напрямом на точку, яку знімають (рис. 21). За полярну вісь приймають напрям на візирну ціль (віху, рейку) передньої станції.

Рис. 21. Спосіб полярних координат

Спосіб засічок. Використовувався під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості способом кутових засічок. Для цього тахеометром вимірюють кути і в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево (як приклад), яке знімають (рис. 22а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів, побудованих за цими кутами.

Рис. 22. Спосіб засічок: а - кутових; б - лінійних

У разі знімання доступних об'єктів з чіткими межами (будівлі, інженерні споруди тощо), розташованих поблизу сторін полігона, застосовується спосіб лінійних засічок (рис. 22б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійних відрізки до точки, яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержують у перетині виміряних відрізків, відкладених у масштабі від вихідних точок.

Спосіб обходу. Був застосований при закритій місцевості для знімання об'єктів, які не можна зняти з точок і сторін тахеометричного ходу. В цьому випадку навкруги об'єкта, який знімається, прокладаємо додатковий знімальний хід з прив'язкою до основного ходу (рис. 23). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об'єкта, який знімають, має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя, лісонасадження, забудови тощо), то знімальний хід прокладаємо безпосередньо вздовж меж об'єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об'єкта.

Рис. 23. Спосіб обходу

Спосіб створів (промірів). Застосовувався у випадках, коли межі ситуації перетинали сторони полігона або були продовження сторін, для визначення положення допоміжних опорних точок, під час знімання забудованих територій (рис. 24).

Рис. 24 Спосіб створів (промірів)

При тахеометричному зніманні фіксувалось висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу, які дозволять відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.

Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 (ГКНТА-2.04-02-98) № 56 від 09.04.1998 року [4]. Так, при масштабі знімання 1: 500 і висоті перерізу рельєфу 0,5 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м, а віддалі між пікетами - 15 м.

Після виконання польових робіт, приступаємо до виконання камерального опрацювання отриманих геодезичних даних.

4.6 Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань

Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.

Врівноваження проводиться методами, що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних. Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.

Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд, а величини довжин ліній і координат до 1 мм.

В проекті геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості території ПАТ "Дніпроважмаш" для обробки геодезичних вимірів використовуємо програмне забезпечення CredoDat.

Програмне забезпечення CREDODat виробництва білоруської компанії "Кредо-Диалог" - створена для обробки матеріалів польових вишукувань та створення цифрових планів та карт.

Вихідними даними для програми CREDO DAT є файли даних електронного тахеометра, координати й висоти вихідних пунктів.

В програмному забезпеченні CREDO DAT я виконував, вирівнювання та оцінку точності створеної планової та висотної основи, обробку тахеометричної зйомки. За даними геодезичних вимірів я виконав опрацювання в наступній послідовності.

Першим етапом робіт є передача інформації з тахеометру на персональний комп'ютер. Для отримання даних з тахеометру необхідно підключити тахеометр к комп'ютеру та імпортувати файл зйомки у форматі *RDF. Для цього у головному меню потрібно обрати "Связь" (рис. 25), далі "Разгрузка".

Рис. 25. Імпорт даних з тахеометра.

У наступному вікні встановити формат - "NIKON", тип даних - "RAW" (виміру) і натиснути клавішу "ENT". Далі з'явиться повідомлення: "соедините кабель", з'єднання кабелем вже встановлено, тому натискаємо клавішу "ENT", після чого відбудеться передача даних на комп'ютер.

Отриманий таким чином файл з вимірами для подальшої обробки необхідно імпортувати в програму CREDO DAT.

Рис. 26. Створення проекту в CREDO DAT

Для цього відкриваємо програму та створюємо новий проект у такій послідовності 1-"Файл", 2-"Создать", 3-"Проект" і вибираємо команду 1-"Файл", 2-"Импорт", 3-"Из файла" (рис. 26-27).

Рис. 27. Імпорт даних в CREDO DAT

У вікні, в списку Формат вибираємо "Файли формату NIKON RDF" і виконуємо необхідні налаштування імпорту кнопкою"Настройки", після чого натискаємо кнопку "Импорт".

Рис. 28. Відкриття файлу NIKON RDF

У вкладці "Пункти ПВО" вказую координати вихідних пунктів та їх висоти (Рис. 29).

Рис. 29. Вихідні пункти

У вкладці "Дирекционные углы" необхідно вказати дирекційний кут лінії п.7690-п.6697 (Рис. 30).

Рис. 30. Ввід даних про дирекційний кут

Переходимо у вкладку "Теодол. ходы" та перевіряємо результати імпортованих геодезичних даних (назва станції, горизонтальний кут, відстань та вказуємо клас полігонометрії) (Рис. 31).

Рис. 31 - Результати імпорту геодезичних даних.

У вкладці "Нивелирные ходы" вводимо дані нівелювання (Рис. 32).

Рис. 32. Дані нівелювання

Після введення всіх необхідних даних, виконуємо опрацювання геодезичних даних. Для цього в меню "Расчеты / Предобработка" (рис. 33) вибираємо команду "Расчет". На запит "Сохранить проект?" зберігаємо проект обираючи місцета ім'я файлу для зберігається проекту.

Рис. 33. Розрахунок точності та зрівнювання мережі.

Для налаштування параметрів розрахунку у меню "Расчеты / Анализ", вибираємо команду "Настройка.". У діалоговому вікні "Настройка параметров анализа" установлюємо значення порогу на грубу лінійну помилку, яка дорівнює 0.05 м. Натискаємо кнопку "L1-анализ…" (Рис. 34). Після чого з'являються результати розрахунку та інформація про виявлені грубі помилки планових вимірювань, ознайомившись з результатами слід підтвердити натисканням кнопки "OK".

В меню "Ведомости/Ведомость L1-анализа (по ходам)." можливо переглянути результати проведених розрахунків "Ведомость L1-анализа (по ходам)" та надрукувати звіт.

Рис. 34. Розрахунок "L1-анализ…"

У відомості позначкою <> відзначені кути і лінії, де програма у результаті аналізу припустила наявність грубих помилок.

Після виконаних операцій для оцінки вимірів, необхідно провести вирівнювання мережі. Для цього заходимо у вкладку "Расчеты", далі "Уравнивание", а потім "Расчет" (Рис. 35).

Рис. 35. Вирівнювання геодезичної мережі

Виконавши аналіз та зрівнювання геодезичної мережі слід візуально ознайомитись з результатами побудованого полігонометричного ходу (Рис. 36), вивчити наслідки похибок та допустимі нормативи, які викладені таблиці 6.

Рис. 36. Схема результатів побудови в CredoDat полігонометричного ходу.