Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області



ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогоденний екологічний стан довкілля є результатом нераціонального використання природних ресурсів і, в першу чергу, земельних ресурсів.

Розорювання схилів, інтенсивна вирубка лісів і лісових насаджень, обґрунтоване сільськогосподарське освоєння земель, розпочате в п'ятидесятих роках минулого століття і яке продовжується до нинішнього часу, призвели до дестабілізації природних ландшафтів, порушенню потоків внутрішньої та зовнішньої енергії, зв'язків між окремими компонентами природно-антропогенних ландшафтів.

Напруженості екологічної обстановки спонукало значне антропогенне навантаження на природі в ресурси. Таке використання природних ресурсів призводить до великомасштабних незворотних негативних наслідків. За останні десять років, у зв'язку з перерозподілом земель державної власності, послабленням з боку держави контролю за використанням і охороною земель, екологічний стан значно погіршився. Безвідповідальна культура землеробства, знищення науково обґрунтованої системи сівозмін і невикористання новими землевласниками і землекористувачами своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, призвели до погіршення родючості ґрунту, інтенсифікації еродованості земель та інших негативних явищ орних земель.

Нормалізувати екологічну обстановку можливо шляхом відновлення стабілізуючих складових природного середовища. Це в першу чергу зменшення розораності хоча б до 50% і збільшення лісистості до 20%, в тому числі довести заліснення сільськогосподарських угідь до 4%. Заліснення і залуження земель слід розглядати не як переведення з більш цінних у менш цінні, а як необхідний захід зміни використання земель, ефективність яких не зменшується, а залишається на рівні, або навіть збільшується з урахуванням екологічних і господарських потреб [32].

Однак, щоб стабілізувати екологічну обстановку, необхідно виявити на території всі об'єкти забруднення і засмічення, до яких належать ферми, господарські двори, склади отрутохімікатів, відстійники, гноєсховища, сміттєсховища, а також промислові й оборонні об'єкти. Відносно перелічених об'єктів необхідно передбачити заходи щодо зменшення або повної ліквідації їх впливу на навколишнє середовище, навіть до їх виносу в еконебезпечні місця. Очищення території від об'єктів забруднювачів і засмічувачів дозволить виконувати свої стабілізуючі функції і забезпечувати розповсюдження рідких видів флори та фауни.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради.

Реалізація поставленої мети зумовила постановку і вирішення наступних завдань досліджень:

Ш з'ясувати теоретичні основи землеустрою територіальних утворень;

Ш виявити основні проблеми сучасного землеустрою;

Ш проаналізувати концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад;

Ш проаналізувати фізико-географічні та екологічні умови території Гарасимівської сільської ради;

Ш вивчити сучасний стан топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради;

Ш розробити еколого-економічний проект землеустрою території Гарасимівської сільської ради;

Ш розробити кошторисну вартість геодезичних робіт;

Ш визначити економічну ефективність впровадження проекту;

Ш з'ясувати безпечні умови праці при виконанні землевпорядних та геодезичних робіт.

Об'єктом дослідження є територія Гарасимівської сільської ради, на якій розробляється еколого-економічний проект.

Предметом дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Гарасимівської сільської ради.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання: історичний, діалектичний, емпіричний, системний, формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний, техніко-юридичний, статистичний, картографічний.



РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи землеустрою територіальних утворень

1.1 Землеустрій як основа еколого-економічного і соціального обґрунтування землекористування

Відомо, що відповідна організація території є основою будь-якого виробництва. Особливо важливе значення має територіальна організація в сільському і лісовому господарствах, де виробництво пов'язано з використанням великих територій окремих земле користувань, у межах яких необхідно узгодити природні якості окремих ділянок з агробіологічними характеристиками вирощування рослин і дерев.

У рекреаційній галузі земля виконує роль операційного базису, джерела різних оздоровчих і лікувальних ресурсів, але охоплює своїм впливом значно більші території, регіони, області. Управління галуззю вимагає певного розміщення об'єктів рекреаційної інфраструктури та територій з різними функціональними ознаками. Таке поєднання розвитку галузей властиве для Івано - Франківської області, тому організацію використання земель тут необхідно розглядати в економічному і соціальному напрямках. Окрім цього ставиться завдання забезпечити відтворення та охорону природного середовища і землі як засобу виробництва, операційного базису та природного комплексу[32].

З метою поліпшення стану охорони природи та використання земель проводились у минулі десятиліття наукові дослідження, складались програми, схеми боротьби з ерозією грунту, схеми та проекти організації території сільськогосподарських та лісових підприємств, меліорації земель. Однак, не дивлячись на наявність важливих наукових досліджень і науково-практичних розробок, еколого-економічна ситуація області погіршується , зростає напруга в забезпеченні населення продовольством. Причиною недостатньої ефективності досліджень, розробок та їх освоєння виробництвом за часів радянської влади, були:

· слабкий зв'язок наукових і практичних розробок із системою державного планування та управління ними;

· неврахування вартості оцінки земель та їх безкоштовність;

· незбалансованість за ресурсами;

· винятково монопольна власність держави на землю та засоби виробництва і, відповідно, директивність, однозначність прогнозних рішень;

· втрата землекористувачами багатовікових традицій ощадливого та набуття споживацького ставлення до використання багатств землі;

· часто недостатня комплексність оцінки територій і, відповідно, недостатня обґрунтованість рекомендацій

· суто економічна спрямованість наукової теорії радянського землекористування, відмова від травопільної системи й надмірна хімізація землеробства.

На фоні зазначених причин, недоліків і помилок минулих років краще проглядаються теперішні умови і завдання комплексного довгострокового еколого-економічного і соціального землекористування[31].

В Україні оголошено можливість отримання у приватну власність або на умовах довгострокової оренди ділянок майже всіх категорій земельного фонду для здійснення підприємницької діяльності, що створює нові умови для організації раціонального використання земель на користь землевласника, землекористувача, а відповідно, й суспільства вцілому. Приватна власність на землю, довгострокова оренда є стимулом прикладання праці, залучення інвесторів і створення на основі відповідної інфраструктури господарської діяльності. Проте приватна власність не є панацеєю в розв'язанні всіх проблем використання земель. Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів[33].

Рекреаційна галузь - це складна система заходів щодо функціонування державних, комунальних і підприємницьких структур, яка передбачає еколого-економічне використання природних, матеріально-технічних та інших ресурсів з метою надання послуг громадянам для відпочинку, оздоровлення, культурно-пізнавадьної і спортивної діяльності, що сприяє поліпшеню соціального , духовного та економічного розвитку суспільства.

Отже, необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів.

1.2 Геодезичне забезпечення еколого-економічних проектів землеустрою

Проведення топографо-геодезичних обстежень та вишукувань є однією із землевпорядних дій, що включаються до землеустрою.

Воно покликано забезпечити топографічною основою у вигляді карт і планів землевпорядні дії, а саме:

Утворення нових, а також впорядкування існуючих проектів землеустрою з усуненням незручностей у розташуванні земель; уточнення та зміна меж землекористувань на основі схем районного розпланування.

Внутрішньогосподарська організація території КСП, фермерських господарств та інших сільськогосподарських господарств з введенням економічно обґрунтованих сівозмін і влаштування всіх інших сільськогосподарських угідь (сади, пасовища, сінокоси), а також розробка заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів.

Виявлення нових земель для сільського господарства та іншого використання.

Відведення і вилучення земельних ділянок.

Встановлення і зміна меж міст та інших населених пунктів.

Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань.

Проектування, розпланування і забудова сільських населених пунктів.

Ведення державного земельного кадастру.

Кожна з указаних дій вимагає точності, повноти й детальності топографічних карт і планів. Показниками якості слугують масштаб карти (плану) і висота перерізу рельєфу, а масштаб карти (плану) і площа, на якій виконуються топографо- геодезичні роботи, визначають види і методи проведення цих робіт.

Вимоги до точності проектування об'єктів залежать від масштабу планів і карт, які застосовуються при землеустрої. Так, для складання проектів міжгосподарського землеустрою готують плани і карти в масштабі від 1:5000 до 1:25000. При великих роботах по міжгосподарському землеустрою (перебудова землекористувань у зонах великих водосховищ, каналів, іригаційних систем) інколи використовують карти масштабів 1:50000 і 1:100000.

Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи масштабом від 1:500 до 1:5000.

Розглянемо зміст і використання картографо- геодезичних матеріалів у кадастрових роботах більш детально [25].

Для проведення робіт з кадастру необхідні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно й детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат та інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об'єктів. Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови зумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.

Картографо-геодезичні матеріали кадастру включають кадастрові карти і плани, схеми, креслення та набір текстових документів у вигляді таблиць, списків, реєстрів тощо. Зміст картографо-геодезичних матеріалів визначається сукупністю елементів кадастрових планів, креслень, схем, які є відображенням властивостей кадастрових об'єктів чи явищ міського середовища.

Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Зміст кадастрової інформації відображається на планах або в базах даних електронних засобів, масштаби яких встановлюються залежно від співвідношення елементів ситуації, рівня представлення даних кадастру і необхідної точності визначень. На кадастрових планах інформація зображується умовними знаками, в електронних засобах - відповідними кодами і графічними засобами [25].

Збір та систематизація кадастрової інформації здійснюється за об'єктовим принципом. Дані об'єктового рівня реєструються в процесі кадастрового знімання в масштабі, що забезпечує наступне створення кадастрових планів усіх масштабів і рівнів. Згідно з нормативними документами кадастрове знімання міст здійснюється в масштабі 1:500 - 1:1000, сільських населених пунктів - у масштабі 1:2000. Кадастрові плани створюються на всі об'єкти міського господарства. Обліковими кадастровими одиницями є: кадастрова ділянка, відрізок вулиці, перехрестя вулиць, площа тощо. На цих планах в умовних знаках показують межі міста, адміністративно-територіальних одиниць і їх коди, елементи і параметри кадастрових об'єктів (землі, будівлі, споруди, інженерні комунікації).

Кількість елементів і характеристик об'єктів, які показують на кадастрових планах, різні, залежно від виду і призначення об'єкта.

Так, кадастрові плани міських земель у масштабі 1:5000 створюють тільки по угіддях, для інженерних мереж - роздільно для кожного виду інженерних комунікацій (водовід, каналізація, електропостачання, зв'язок тощо). Кадастрові плани будівель і споруд створюють у масштабах 1:100, 1:200 (інвентаризація, поверхові плани), на яких показують розміри і внутрішнє розпланування квартир і будинків, матеріали стін, положення сантехнічних вузлів, інвентарний номер, площу (загальну, житлову) і т. ін.

Найнасиченіші кадастрові плани інженерних комунікацій масштабу 1:500. Крім обов'язкових елементів межі адміністративно-територіальних одиниць, облікових одиниць та їх кодів на планах вказують інформацію про назви вулиць, елементи гідрографії, залізниці, автодороги, будівлі та споруди. Показують також усі спеціальні характеристики комунікацій: призначення споруди, матеріал виготовлення, витрати, елементи, їх планове і висотне положення, розміри, коди (номери), перетинання з іншими комунікація тощо.

Кадастрові плани масштабів 1:1000 - 1:2000 використовуються як базове знімання в міських і сільських населених пунктах. У цьому масштабі здійснюють знімання кварталів забудови, будівель і споруд, ділянок вулиць і доріг, інженерних комунікацій, зелених насаджень, рекреаційно- екологічних зон тощо. На кадастрових планах цього масштабу обов'язково показують межі територіально-адміністративних одиниць та облікових кадастрових ділянок, перехрестя, площі, ділянки вулиць, елементи гідрографії, автомобільних доріг і залізниць, а також спеціальні характеристики об'єктів і явищ міського середовища, тип і використання будівель та споруд, тип володіння тощо.

Види геодезичних робіт для забезпечення процесу землеустрою

До того, як проект починає складатися, в процесі його складання і на заключній стадії виконують нижчевказані геодезичні роботи.

Побудова геодезичного знімального обґрунтування у вигляді типових схем трикутників, полігонометричних, теодолітних, тахеометричних, мензульних і нівелірних ходів, засічок із щільністю і точністю в залежності від прийнятого масштабу знімання та висоти перерізу рельєфу.

Зйомки: аерофототопографічні (контурні, комбіновані, стереотопографічні) фототеодолітні, мензульні (топографічні - зі зйомкою рельєфа, контурні), теодолітні, тахеометричні, нівелювання поверхні, кадастрові зйомки.

Оновлення планів і карт - складання їх за результатами нової аерофотозйомки з використанням існуючих матеріалів геодезичного обґрунтування і старих зйомок [25].

Корегування планів - це зйомка і нанесення на існуючий план або карту об'єктів і контурів, які з'явились, і видалення з плану об'єктів і контурів, які зникли. Перераховані 4 види геодезичних робіт проводять за відсутності якісних планів і карт на територію землекористувань, де виконується землеустрій.

Складання і оформлення планів і карт на основі виконаних зйомок.

Визначення площ землекористувань і угідь зі складанням експлікації.

Складання проектних планів-копій із планів і карт.

Попереднє (ескізне) проектування об'єктів.

Технічне проектування об'єктів.

Підготовка до перенесення проекту в натуру.

Перенесення проекту в натуру (на місцевість).

Виконавчі зйомки.



1.3 Нормативно-правове забезпечення землеустрою

Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються згідно із Законом України "Про державні цільові програми" від 18 березня 2004 року № 1621-IV.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються на підставі затверджених загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель [9].

Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно- територіальних утворень розробляються відповідно до ст.173, 174 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України "Про землеустрій" з урахуванням Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіально го устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-Х.

Проекти землеустрою щодо організації й встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення розробляються згідно із Законами України "Про природно-заповідний фонд України", "Про курорти", "Про охорону культурної спадщини", Порядком розроблення проектів із землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1094 [30].

Проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та кому нальної власності населених пунктів розробляються на підставі Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 5 лютого 2004 року № 1457-ІV.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються на підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Порядку вибору земельних ділянок для розміщення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існую чих землеволодінь і землекористувань розробляються на підставі ст. 51 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІV та методичних рекомендацій [18].

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунту вання сівозміни та впорядкування угідь розробляються на підставі ст. 52 Закону України "Про землеустрій" і методичних рекомендацій.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів розробляються на підставі ст. 53 Закону України "Про землеустрій", По рядку складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, наказу Мінбуддержархітектури та Держкомзему України від 24.09.93 № 158/61.

Проекти організації території земельних часток (паїв) розробляються відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року, № 899-ІV і Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам КСП, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 471/172/48.

Робочі проекти землеустрою складаються на виконання заходів, передбачених схемами використання та охорони земель, проектами землеустрою [33].

Робочі проекти, пов'язані з будівельними і земляними роботами, складаються згідно з Державними будівельними нормами України (ДБН), Порядком консервації земель (наказ Держкомзему України від 17.10.2002 р. № 175).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" при дотриманні вимог нормативних актів про топографо-геодезичну діяльність та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку розробляється згідно зі ст. 56 Закону

України "Про землеустрій" та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (наказ Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43 зі змінами). Спеціальні тематичні карти й атласи стану земель та їх використання складаються відповідно до Закону України "Про землеустрій" з урахуванням положень Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" на підставі обстежень згідно з Порядком здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного , протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 681 та Методичними рекомендаціями шодо здійснення ерозійного районування (зонування земель), затвердженими наказом Держкомзему України від 28.12.2004 року № 420 [30].

Висновки до розділу 1

У даному розділі висвітлено теоретичні основи землеустрою територіальних утворень, а саме представлено землеустрій як основу еколого-економічного і соціального землекористування, з'ясовано геодезичне забезпечення еколого-економічних проектів та нормативно-правове забезпечення землеустрою.

Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів.

Необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів

Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи. Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються на підставі затверджених загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель.

РОЗДІЛ 2. Методика складання еколого-економічних проектів на території адміністративно-територіальних утворень

2.1 Методика складання технічних проектів землеустрою на заданій території

Методичні рекомендації для розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад (далі - Методичні рекомендації) підготовлені з метою реалізації положень Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», "Про землеустрій" та інших нормативно-правових актів.

Технічна документація із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад (далі - Технічна документація) розробляється у розрізі відповідних рад.

Технічна документація розробляється на основі наявної документації із землеустрою та раніше виготовлених планово-картографічних матеріалів шляхом їх збору, аналізу та систематизації.

Метою технічної документації є забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, довідковою інформацією щодо існуючого стану землеволодіння та землекористування в межах території сільської (селищної, міської) ради і є першим етапом з розробки Схем землеустрою.

Замовниками виконання робіт із розроблення Технічної документації виступають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах бюджетних асигнувань [33].

Розробниками Технічної документації є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Визначення розробника Технічної документації здійснюється замовником з урахуванням вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" та інших нормативно-правових актів.

Фінансування робіт щодо розроблення Технічної документації здійснюється відповідно до Законів України "Про охорону земель" та "Про землеустрій".

Технічна документація розробляється згідно з вимогами викладеними у технічному завданні на розроблення документації із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад, яке є невід'ємною частиною договору. Технічне завдання готує замовник за участю розробника Технічної документації. Остаточно складене Технічне завдання погоджують розробник та начальник районного, міського органу земельних ресурсів і затверджує замовник [33].

Районні, міські органи земельних ресурсів забезпечують:

- запит до регіональних філій Центру ДЗК на отримання інформації щодо копій файлів обміну даними результатів землевпорядних робіт на магнітних носіях у форматі ІN4 та іншої необхідної інформації і передачу її розробнику;

- передачу розробнику документів з фонду документації із землеустрою (проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та іншу документацію);

- надання планово-картографічних матеріалів (земельно - кадастрові плани, матеріали аерофотозйомки, плани зйомок минулих років);

- надання інформації про земельні ділянки надані у власність чи передані у користування ( у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

- надання інформації про здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Розробник проводить аналіз і систематизацію документації із землеустрою та інформації отриманих від районних, міських органів земельних ресурсів.

Розробник на основі креслення проекту формування території і встановлення меж сільської, селищної Ради народних депутатів (складеного відповідно до Вказівок по складанню проекту формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів), а у разі його відсутності, інших планово-картографічних матеріалів (креслення проектного плану роздержавлення і приватизації земель, креслення організації території земельних часток (паїв) та інших) складає на паперових та магнітних носіях (при технічних можливостях) робочі плани (креслення) у масштабі 1:10 000 на територію сільської (селищної, міської) ради і передає їх до районних, міських органів земельних ресурсів для доповнення оперативною інформацією [30].

Районні, міські органи земельних ресурсів з дня одержання робочих планів (креслень) доповнюють їх та повертають розробнику.

Передача матеріалів від розробника до районних, міських органів земельних ресурсів та їх повернення оформляється актом про передачу-приймання робочих планів (креслень).

Розробник з дня одержання від районних, міських органів земельних ресурсів доповнених робочих планів (креслень), здійснює розроблення та оформлення Технічної документації, відповідно до вимог даних Методичних рекомендацій.

Технічна документація складається з пояснювальної записки, додатків до неї та графічних матеріалів.

Пояснювальна записка включає:

· характеристику об'єкта (місце розташування, загальна площа, кількість та площа населених пунктів);

· перелік раніше розробленої та використаної документації із землеустрою;

· інформацію про загальну кількість та площу земельних ділянок наданих у власність чи переданих у користування ( у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

· загальну характеристику земель в межах населених пунктів (кількість та площа землеволодінь та землекористувань, наявність земель запасу (резервного фонду ) та підстави щодо зміни їх меж (за наявності факту);

· інформацію про підстави надання земельних ділянок (рішення органів місцевого самоврядування або розпорядження органів виконавчої влади), здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, рішення суду;

· інформацію про кількість громадян, які отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) взамін сертифікату та кількість громадян, які не отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку;

· дані про площі земель та кількість громадян, які не повністю (частково) реалізували своє право (за сертифікатом) на виділення в натурі (на місцевості) земельних паїв;

· інформацію про зміну цільового призначення земель;

· інформацію про види використання земельних ділянок (товарне сільськогосподарське виробництво, особисте селянське господарство, інше використання) та спосіб їх використання (самостійно, оренда);

· інформацію про основних товаровиробників сільськогосподарської продукції (форма господарювання, назва, площа земель (у тому числі орендованих);

· інформацію про дані державного земельного кадастру (за формою 6-зем);

· дані державного реєстру земель;

· інші показники, які характеризують територію відповідної ради.

· план землевпорядно-правових дій щодо вирішення питань ідентифікації прав на земельні ділянки [30].

Додатки готуються у табличній формі. З метою зведення інформації та узагальнення показників, що містяться в додатках, таблиці формуються у електронному вигляді (табличний процесор Ехсеl).

Додатки до Технічної документації містить такі таблиці:

Таблиця 1. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту;

Таблиця 2. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в межах населеного пункту;

Таблиця 3. Експлікація земель по землевласниках і землекористувачах;

Таблиця 4. Розподіл земель за категоріями (згідно статті 19 Земельного кодексу України);

Таблиця 5. Список власників землі, землекористувачів та землі державної власності, не надані у власність або користування по яких здійснюється узагальнення даних в розрізі територіально-адміністративних утворень

- про площі земельних ділянок наданих у власність та користування в тому числі на умовах оренди;

- про площі земель не наданих у власність та користування;

- про цільове призначення земельних ділянок та зміну цільового призначення;

- про рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або рішення суду про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди;

- про документ, що посвідчує право власності або користування, в тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою;

- про здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;

Графічним матеріалом є креслення «План існуючого використання земель в межах території сільської (селищної, міської) ради», яке складається на основі робочого плану (креслення). На креслення наносяться:

§ межі території відповідної ради і населених пунктів (за проектом формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів та проектом встановлення меж сільських населених пунктів та існуючі їх межі згідно прийнятих рішень або розпоряджень);

§ межі земельних ділянок, які надані у власність чи передані у користування (у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

§ елементи гідрографії і гідротехнічні споруди, дорожня мережа, лінії електропередач (потужністю 35 тис. кВ і більше), нафто- і газопроводи;

На кресленні показуються опис меж у розрізі суміжних сільських (селищних, міських рад), умовні позначення, штамп. Над штампом робиться напис «Погоджено», дата і підпис начальника районного, міського органу земельних ресурсів.

Креслення супроводжується таблицею.

Узагальнення табличних матеріалів по адміністративному району та надання їх районним органам земельних ресурсів здійснюється Розробник технічної документації.

Узагальнення табличних матеріалів по адміністративній області та надання їх обласним органам земельних ресурсів здійснюється регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.

Узагальнення табличних матеріалів в цілому по Україні здійснює організація визначена центральним органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Технічна документація складається у двох примірниках, один з яких передається районному, міському органу земельних ресурсів, другий - регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.

У разі виконання робіт за кошти не Держкомзему виготовляється докумeнтація в 3 примірниках [33].

2.2 Складання загальної схеми землеустрою адміністративних утворень

У системі землевпорядної документації схема землеустрою адміністративно-територіального утворення є передплановим і передпроектним документом, сполучною ланкою між плануванням і організаціею використання та охорони земель на відповідному рівні подальшою основою розроблення проектів землеустрою.

Схема землеустрою адміністративно-територіального утворення (області, району, території ради) -- це комплекс текстових і графічних матеріалів, що мають юридичний, технічний, економічний зміст і наукове обґрунтування проблем, що розглядаються.

Зокрема, схема землеустрою адміністративного району є техніко-економічною основою для територіального міжгалузевого і міжгосподарського перерозподілу земель, удосконалення системи землеволодінь і землекористувань, розроблення пропозицій щодо організації території району в цілому й окремих сільськогосподарських підприємств, меліорації й охорони земель, шляхової мережі та інших елементів інженерної, соціальної і виробничої інфраструктури, а також розроблення проектів територіального і внутрішньогосподарського землеустрою та ін.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих натериторії району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів [9].

У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка і забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.

В умовах глибоких соціально-економічних перетворень, зміни форм власності на землю і засоби виробництва, переходу до економіки ринкового типу, вдосконалення землекористування сільськогосподарських підприємств, формування системи сталого землекористування основне призначення схеми землеустрою адміністративного району полягає у виявленні найефективніших, екологічно безпечних і соціально орієнтованих напрямів використання земельних ресурсів, створенні умов для науково обґрунтованого територіального, міжгалузевого, міжгосподарського і за формами власності перерозподілу земель, економічно цілеспрямованого розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, а також у інформаційно-довідковому забезпеченні становлення ринкових відносин на території району (області).

Зважаючи на це, основними питаннями, які слід розв'язати у схемі землеустрою, є:

* проведення аналізу стану й використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання й охорони;

*економічне районування та еколого-ландшафтне, ерозійне, еколого-агроекологічне зонування території адміністративно-територіального утворення;

* виявлення земельних ділянок, які не використовуються, нераціонально використовуються або використовуються не за цільовим призначенням і не відповідно до дозволеного використання, таких, що вибули з обігу або віднесені до менш цінних угідь;

* формування або уточнення площ спеціальних земельних фондів для регулювання обігу земель;

* оптимізація складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обґрунтування внесення цих земель до фонду перерозподілу і встановлення черговості залучення їх у сільськогосподарський обіг;

* уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення;

* виділення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

* уточнення меж земель поселень, а також аналіз стану і використання земель комунальної та державної власності;

* обґрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання на землі, визначення потреби в га земельних ділянках для надання їх громадянам і юридичним особам для сільськогосподарських і несільськогосподарських цілей;

* удосконалення територіального і міжгалузевого перерозподілу земель;

* перерозподіл земель сільськогосподарського призначення з метою усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань (черезсмужжя, вклинення, вкраплення, далекоземелля та ін.), створення нових і впорядкування існуючих сільськогосподарських підприємств з урахуванням створення нових перспектив розвитку існуючих селянських та фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів;

*обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства, інших галузей районного агропромислового комплексу та їх кооперування, об'єктів його інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі розміщення господарських і виробничих центрів, шляхової мережі та інших комунікацій, розроблення пропозицій щодо вдосконалення спеціалізації й уточнення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням передбачуваного розподілу земель;

* розроблення заходів щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, відновлення і консервації земель, рекультивації порушених земель, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

* визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розроблення пропозицій щодо фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

* підготовка інформації, показників і нормативів з регулювання ринкових земельних відносин;

* розрахунок техніко-економічних показників, екологічної, економічної і соціальної ефективності заходів, намічених у схемі землеустрою.

На основі вирішення перелічених завдань у схемі землеустрою адміністративного району уточнюють існуючі і визначають проекти меж, місце розташування і площі земель:

1) інших муніципальних утворень територіальних громад, які перебувають у віданні розташованих у межах адміністративного району, а також в межах населених пунктів;

2) промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, інформатики, для забезпечення космічної діяльності, оборони, безпеки, іншого спеціального призначення;

3) сільськогосподарського призначення, у тому числі сільськогосподарських організацій і селянських (фермерських) господарств усіх організаційно-правових форм і форм власності;

4) особливо охоронних територій і об'єктів;

5) спеціальних земельних фондів і фонду перерозподілу земель у складі земель сільськогосподарського призначення;

6) ділянок сільськогосподарських земель, переданих в оренду;

7) підсобних сільськогосподарських виробництв промислових підприємств та інших організацій;

8) ділянок, передбачених для розширення особистих селянських господарств, індивідуального житлового і дачного будівництва;

9) територій для ведення колективного садівництва, городництва і тваринництва [30].

У результаті розроблення схеми землеустрою, наприклад, адміністративного району формується організаційно-територіальна структура його розвитку. Її основою має бути розроблювана в схемі система землеволодіння і землекористування, яка відрізняється за формами власності, галузевою приналежністю, формами господарювання з різним комплексом природних і економічних умов, особливостями антропогенних впливів, структурою населення і системою розселення, демографічними тенденціями, системою культурно-побутового обслуговування.

Основні вимоги до складання схем землеустрою

Під час розроблення схеми землеустрою адмінісгративно-територіальних утворень потрібно враховувати такі основні вимоги:

* поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок та інших громадян на території адміністративно-територіального утворення;

* розмежування земель державної та комунальної власності;

* комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов'язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;

* пріоритет екологічних вимог над економічною доцільністю використання земель;

* диференційований підхід до встановлення правового режиму земель з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших чинників;

* пріоритет збереження особливо цінних сільськогосподарських угідь і земель особливо охоронних територій;

* збереження єдності частин земельних ділянок і тісно пов'язаних з ними об'єктів нерухомого майна;

* запобігання негативним (шкідливим) впливам на здоров'я населення;

* створення територіальних умов для впровадження індустріальних інтенсивних технологій у сільському господарстві;

* ефективне і повне використання земельного і економічного потенціалу адміністративного району;

* наукове обґрунтування, екологічна, економічна і соціальна ефективність намічуваних заходів.

Заходи, які передбачаються схемою землеустрою, мають забезпечувати:

1) найповніше і найраціональніше використання земель відповідно до їх агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

2) зниження рівня негативного впливу на землю;

3) формування раціональної територіальної організації виробництва;

4) суворий режим економії земель у галузях промислового виробництва, енергетики, зв'язку, транспорту та іншого спеціального призначення;

5) підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

6) розвиток інтеграційних зв'язків між землевласниками і землекористувачами всіх форм власності на землю і форм господарювання;

7) комплексна облаштованість сільської місцевості, що припускає розвинену інфраструктуру, ефективну переробку сільськогосподарської продукції і сировини, тісний зв'язок виробництва і споживання, ринкове обслуговування, адаптацію виробництва в адміністративному районі до ринкових умов.

Схема землеустрою містить такі розділи, як:

– природні та економічні умови регіону;

– перспективи щодо використання й охорони земель;

– обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення земельних відносин;

– організація раціонального використання та охорони земель;

– перерозподіл земель з урахуванням потреби сільського, лісового, водного господарства;

– забезпечення розвитку населених пунктів, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

– забезпечення в земельних ресурсах промисловості, транспорту, зв'язку тощо;

– обсяг землеохоронних робіт;

– потреба у капіталовкладеннях на здійснення заходів;

– розподіл обсягів робіт та капіталовкладень по роках;

– джерела фінансування;

– виконавці передбачених заходів;

– еколого-економічна ефективність схеми.

Схема землеустрою району є передпроектним документом, в якому на основі обліку природних, економічних і соціальних умов, у відповідності з чинним земельним законодавством, розробляється комплекс взаємопов'язаних заходів, раціонального використання та охорони земель.

Домінуючими при розробці Схеми повинні бути такі вимоги:

Ш комплексність заходів, які намічаються, та задоволення потреб різних галузей народного господарства в земельних ресурсах, враховуючих їхні агроекономічні якості;

Ш суворий режим економії земель в галузях промислового виробництва;

Ш збереження сільськогосподарських угідь і підвищення їхньої продуктивності;

Ш впровадження ґрунтозахисних систем землеробства;

Ш запровадження економічних важелів раціонального землекористування;

Ш охорона природного середовища;

Ш створення сприятливих умов для праці та проживання населення.

При складанні Схеми проводиться аналіз сучасного використання та охорони земель в районі підприємствами різних галузей господарювання й формами власності та громадянами. Визначається співвідношення категорій земель за їх цільовим призначенням. Уточнюються площі земель в межах населених пунктів та проводиться аналіз їхнього землекористування. Досліджуються режимоутворюючі об'єкти, які потребують створення охоронних зон, санітарно-захисних зон тощо. Вивчаються соціально-економічні та демографічні особливості району.

Крім того, в Схемі розробляються пропозиції щодо розмежування права державної та комунальної власності на землю, створення найбільш сприятливих організаційно-територіальних умов для ведення сільськогосподарського виробництва. Дається оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування та інформаційне забезпечення щодо формування ринку землі.

Особлива увага повинна бути приділена врахуванню екологічної ситуації в районі. Це обумовлено перш за все тим, що екологічна ситуація в окремих регіонах носить кризовий, а подекуди і катастрофічний характер. Земельні ресурси прискореними темпами деградують і виснажуються [33].

2.3 Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої

Для всіх галузей управління державою і для використання її природних багатств необхідна точна топографічна карта. Вона являється результатом загального топографічного знімання держави методом аерофотознімання для створення топографічних карт масштабів від 1:10000 до 1:100000.

Спеціальні великомасштабні знімання масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 виконують для цілей промислового і міського будівництва, для будівництва гідротехнічних споруд та інших інженерних проектів.

Основою проведення землевпорядних заходів є, також, топографічні карти і плани.

Для проведення топографічних, картографічних і землевпорядних робіт необхідно мати добре розвинуту державну геодезичну мережу.

Державна геодезична мережа України є головною геодезичною основою топографічних знімань і повинна задовольняти вимоги : народного господарства і оборони України при вирішенні інженерно -технічних і наукових задач.

Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.

Тріангуляція - один з головних методів створення мережі опорних геодезичних пунктів. Полягає в побудові рядів або мереж з прилеглих один до одного трикутників та визначенні розташування їх вершин у вибраній системі координат.

Це основний метод створення державних планових геодезичних мереж. Кути вимірюють теодолітами, довжину базисної сторони - мірним дротом чи далекоміром. Тріангуляцію поділяють на чотири класи точності [2].

Фототріангуляція - метод визначення координат точок місцевості за фотознімками. При цьому аналізують геометричні властивості фотознімків одного або декількох маршрутів. Використовується для створення геодезичної мережі при складанні топографічних карт і вирішенні ряду інж. задач.

Існують такі види Фототріангуляції: аналітична, аналогова, графічна, аналого-аналітична, блокова (багатомаршрутна), маршрутна, просторова, космічна, космічна маршрутна, космічна блочна, космічна вільна, космічна глобальна, наземна.

Полігонометрія -- один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Це спосіб побудови планової геодезичної або маркшейдерської мережі шляхом вимірювання ліній і кутів полігонометричних ходів; в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів.