Складання технічного проекту геодезичних робіт для державних потреб

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська національна академія міського господарства

Кафедра «Геоінформаційних систем і геодезії»

Дисципліна «Організація та управління підприємством»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

«Складання технічного проекту

геодезичних робіт для державних потреб»

Розробила студентка

групи ГІСІТ 2007-1

Бірченко М.В

Харків 2011р.



РЕФЕРАТ

Даний проект складається з: 46 сторінок; 12 таблиць; 4 рисунка; 7 додатків; 8 джерел.

Метою роботи є складання технічного проекту геодезичних робіт для державних потреб.

Територія об'єкту КАС 01.02.03.1010, загальною площею 18 кв км, розташована на території України, Загорянського району Харківської області. Метою робіт на заданий район є створення проекту геодезичної основи для складання карти масштабу 1:2000.

При розробці проекту були підготовлені: схема побудови планової та висотної геодезичної основи, календарний план-графік робіт, проект організації робіт на об'єкті, виконано техніко-економічні розрахунки і складено кошторис на виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Також розглядаються правила, умови та методи проведення польових і камеральних робіт; нормативна база та техніка безпеки при проведенні топографо-геодезичних робіт.

ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ І КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ, ТРІАНГУЛЯЦІЯ, ПОЛІГОНОМЕТРІЯ, НІВЕЛЮВАННЯ, ПОЛЬОВІ І КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ, КОШТОРИС, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

г. - гора;

га - гектар;

ДГМ - державна геодезична мережа;

кв.км, км2- квадратний кілометр;

км - кілометр;

м - метр;

пог.км - погонний кілометр;

рис. - рисунок;

табл. - таблиця;

ТЗ - технічне завдання.



ВСТУП

Організація виробництва - це форма, порядок поєднання праці з матеріальними елементами виробництва у цілях забезпечення виготовлення високоякісної продукції, досягнення високої продуктивності труда на основі кращого використання виробничих фондів і трудових ресурсів.

Організація виробництва передбачає найбільш сприятливе сполучення в часі і просторі всіх елементів виробництва. Для вирішення цієї задачі необхідно забезпечити нормальну діяльність підприємств, тобто мати належне устаткування, підготовлені кадри, сировину, паливо, енергію, транспорт і інше.

Головними напрямками розвитку сучасного топографо-геодезичного виробництва в країні можна визначити:

- Реалізацію державної політики у сфері топорафо-геодезичної, картографічної діяльності і забезпечення господарства геодезичною продукцією;

- Забезпечення і використання у топографо-геодезичному виробництві новітніх високопродуктивних геоінформаційних технологій і техніки;

- Забезпечення топографо-геодезичними матеріалами проведення земельної реформи, спрямованої на роздержавлення і приватизацію земель, сприяння паюванню земель на основі використання новітніх високопродуктивних геоінформаційних технологій і техніки.



1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курсовий проект виконано на підставі завдання на курсовий проект з урахуванням положень інструкції [1].

Метою виконання робіт є складання технічного проекту або програми на виконання робіт на загальнодержавні топографо-геодезичні й картографічні роботи, які виконуються за рахунок Державного бюджету України.

Об'єкт робіт називається Загоряни, загальна площа якого дорівнює 18 км² і який зображено на карті номенклатурою - N-34-37-В-в.

Об'єкту робіт присвоєно шифр: КАС 01.02.03.1010.

Геодезичні координати кутів ділянки робіт:

L_А = 18°02?01?; L_В = 18°05?45?; L_С = 18°02?03?; L_Д = 18°05?45?;

В_А = 54°45?00?; В_В = 54°45?00?; В_С = 54°47?26?; В_Д = 54°47?26?.

Прямокутні координати кутів ділянки робіт:

Х_А = 6073525 м; Х_В = 6073525 м; Х_С = 6069050 м; Х_Д = 6069000 м;

У_А = 4309013 м; У_В = 4313025 м; У_С = 4308825 м; У_Д = 4312825 м.

Геодезичні і прямокутні координати кутів ділянки робіт позначені на рисунку 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

В технічні проекти включають укрупнені процеси робіт: закладку пунктів та реперів, спостереження на пунктах, роботи з нівелювання, стереотопографічне знімання, підготовка топографічних планів до видання, складання технічного звіту та інші [2].

Перелік проектних робіт наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Перелік проектних робіт

Найменування видів робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт у натуральному виразі	Вартість одиниці, грн	Кошторисна вартість усього обсягу, тис. грн
1. Рекогносцирування та обстеження пунктів полігонометрії: - 4 клас - 1 розряд - 2 розряд	пункт пункт пункт	69 15 54	27,76 26,24	0,416 1,417
2. Обстеження пунктів ДГМ (до 5 км)	пункт	3	65,13	0,195
3. Закладання центрів на пунктах 4 класу 1, 2 розрядів	центр	69	96,51	6,659
4. Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4 класу і 1, 2 розрядів: - при 2 напрямках з пункту - більше 2 напрямків з пункту	пункт пункт	53 16	70,24 77,44	3,723 1,239
5. Нівелювання IV класу	пог.км	18	41,92	0,755
6. Топографічна зйомка (польові роботи): 6.1. Планова прив'язка аерофотознімків для стереотопографічної зйомки масштабу 1:2000 6.2. Висотна підготовка при стереотопографічній зйомці в масштабі 1:2000, висота перерізу рельєфу 0,5 м 6.3. Дешифрування при стереотопографічній зйомці масштабу 1:2000	кв км кв км кв км	18 18 18	171,84 181,98 179,16	3,093 3,276 3,225
Найменування видів робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт у натуральному виразі	Вартість одиниці, грн	Кошторисна вартість усього обсягу, тис. грн
7. Топографічна зйомка (камеральні роботи): 7.1. Стереотопографічна зйомка в масштабі 1:2000, переріз рельєфу 0,5 м 7.2 Редагування зібраної цифрової інформації і контроль якості її збирання	кв км кв км	18 18	923,67 261,35	16,626 4,704
8. Виготовлення цифрових ортофотопланів	кв км	18	263,46	4,742
9. Складання та підготовка до видання карт (планів) цифровими методами 9.1 Підготовка до видання цифрових векторних топографічних карт (планів) масштабу 1:2000 9.2 Виведення графічних копій цифрових топографічних планів масштабу 1:2000	план план	1 2	246,41 50,07	0,246 0,100
10. . Складання технічних звітів про виконані роботи	звіт	1	6777	6,777
11. Складання технічних проектів і кошторисів	проект	1	3162	3,162
РАЗОМ				60,355



2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОПИС ДІЛЯНКИ РОБІТ

Територія об'єкту робіт знаходиться на території України в Харківській області, на північному-заході від міста Загоряни.

Центр ділянки робіт знаходиться на південному-сході від селища Іванівка. Біля західної межі знаходиться селище Синява, на півдні - Ведмедівка, а на південному-сході від нього -селище Михайлівка.

Загальна площа території складає 18 км². Рельєф місцевості гірський. На сході, північному-сході, на півночі знаходяться овраги (глибиною 3, 5, 8 метрів). Найвищою відміткою на території робіт є гора - 216,4 м, а найнижчою точкою - 108,9 м.

У північно-східному районі території протікає річка Сож зі швидкістю течії 0,1 м/хв.. Її ширина на території об'єкту робіт складає 285 м, а глибина - 4,8 метрів, також у неї рівні береги і рівне піщане дно. Від річки Сож в північно-західному напрямку течуть струмки в ярах.

На території об'єкту переважають чорноземи - тіпичні, а в долинах річок - дерново-підзолисті ґрунти. Глибина промерзання ґрунтів сягає від 0,5 до 1,5 метрів.

Близько 5% всієї території займають ліси змішаного типу. Ліс складається з сосен і беріз висотою дерев 16 метрів, 0,3-товщиною, 5-відстань між деревами, при селищі Діброва, Красівка, Биків, Добрянка знаходяться ділянки садів. В долинах річок і в ярках переважає лугова рослинність.

Населені пункти, які входять в картографуєму ділянку - є селища сільського типу з кількістю домів від 20 до 100: а саме Іванівка, Демидівка, Биків, Красівка, Діброва, Шепилове, Добрянка.

На заході картографуємої ділянки з півночі на південь паралельно межі об'єкту проходить асфальтове шосе загальною шириною 17 метрів і з шириною покритої частини 13 метрів. Шосе вдосконалене. В східному напрямку проходить асфальтове шосе загальною шириною 12 метрів і з шириною покритої частини 6 метрів. По обидві сторони від шосе проходять мережі лісних і польових доріг. Лінії зв'язку проходять вздовж шосе. В північно-західному куті ділянки, проходить залізнична дорога і асфальтове шосе загальною шириною 8 метрів і шириною покриття 5 метрів.

Фізико-географічний опис ділянки робіт виконано по топографічній карті масштабу 1:25000 (N-34-37-В-в), виданій в 2010 році, складеної по матеріалам аерофотозйомочних робіт у 1971 році Київським аерогеодезичним підприємством “Укргеоінформ” [3].

Ситуаційна схема розташування об'єкту наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1 - Ситуаційна схема розташування об'єкту



3 ОГЛЯД ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОЇ І КАРТОГРАФІЧНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ТЕРИТОРІЇ ОБ'ЄКТА

На район топографо-геодезичних робіт приходиться топографічна карта масштабу 1:25000, номенклатура якої - N-34-37-В-в, - додаток А.

В районі ділянки робіт заходиться три вихідні пункту тріангуляції: 194,9 (на південь від селища Іванівка), 198,4 (на захід від селища Діброва),216,4 (на південному-заході від селища Шепилове). Координати цих пунктів наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Каталог координат вихідних пунктів

Назв.пункту тріанг.	Х, км	?,км
194,9	6071,63	4310,00
198,4	6070,59	4309,27
216,4	6069,43	4310,52

Перелік раніше виконаних топографо-геодезичних робіт наведено у таблицях 3.2-3.6.

Таблиця 3.2 - Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

Номер роботи	Номенклатура і рік видання каталогу; номер роботи по каталогу	Назва об'єкту (ділянки робіт)	Назва організації, що виконала роботу; рік виконання	Клас, розряд мережі	Кількість пунктів в межах об'єкту
1	Каталог координат і висот геодезичних пунктів N-34-37, 2008 р.	М.Демидів	ДП «УкрДАГП», 2006-2008 р.	2 3 4	61

Таблиця 3.3 - Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

Номер роботи	Номенклатура і рік видання каталогу; номер роботи по каталогу	Назва об'єкту (ділянки робіт)	Назва організації, що виконала роботу; рік виконання	Клас, розряд мережі	Кількість пунктів в межах об'єкту
1	Каталог координат і висот геодезичних пунктів N-34-37, 2008 р.	Лінія Загоряни-Демидів	ДП «УкрДАГП», 2006-2008 р.	ІІІ IV	61

Таблиця 3.4 - Перелік раніше виконаних топографічних робіт

№ п/п	Обліко-вий номер Укр-карто- геофонду	Назва об'єкту (ділянки робіт)	Назва організації, що виконала роботу; рік виконання	Метод топографічної зйомки	Масштаб зйомки	Висота перерізу рельєфу	Площа (в межах об'єкту), км	Рік видання
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	-	М.Деми-дів	ДП»УкрДАГП», 2006-2008 р.	Стереотопо-графічна зйомка	1:5000	2 м	18	1995

Таблиця 3.5 - Перелік раніше виконаних аерофотозйомочних робіт

Номер роботи	Назва організації, яка виконала роботу; рік виконання	Обліковий номер, шифр об'єкту	Масштаб аерофотозйомки	Формат аерофотознімку	Фокусні віддаль об'єктиву, мм	Тип АФА і використання спецприладів	Додаткові дані
						АФА	Радіови-сотомір	Стато-скопр
1	ТОВ АРЦ, 2009	К-7	1:9000		152.83	RC-10

Таблиця 3.6 - Відомість робіт з обстеження і відновлення геодезичних знаків

Тип геодезичного знаку	Кількість пунктів	Кількість
	обстежується	відновлюється	центрів	Закладка орієнтирних пунктів
			відновлених	закладених
Пункт тріангуляції
Пункт полигонометрії
Нівелірний репер



На території об'єкту запроектовано один пункт для супутникового спостереження IV класу.

Картограма картографічного забезпечення території об'єкту наведена в додатку В.



4. ПРОЕКТНІ РОБОТИ

Проектування робіт полягає в розробці схем побудови геодезичних мереж, схем планово-висотного забезпечення зйомки і уточнення ділянок топографічної зйомки тощо. Визначаються склад і обсяг проектних робіт [2].

У загальному випадку проектування являє собою обґрунтування дій інженера по вибору оптимальних видів і об'ємів робіт.

Для підвищення ефективності проектування техніко-економічне обґрунтування рішень і підвищення ступеня їхньої деталізації може бути виконане у три наступних стадії проектування:

Ескізний проект (ЕП) виконується при необхідності для обґрунтування загальної принципової схеми рішення об'єкта проектування.

Технічний проект (ТП), у якому вирішуються всі технічні питання проектованих робіт.

Робочі креслення (РК), що дають детальні розробки задач, вирішених у технічному проекті (РК можуть сполучатися з ТП).

Проектування у різних галузях народного господарства, хоч і мають свою специфіку, все ж організовується на основі загальних правил ведення проектної справи в країні.

Якщо проектування об'єктів виконується з використанням топографо-геодезичних матеріалів, або геодезичних засобів прив'язки положення об'єктів у просторі, то таки проекти мають специфічні особливості.

Ці особливості обумовлені фізико-географічними й економічними характеристиками району робіт і самого об'єкту [4].

4.1 ПОБУДОВА ГЕОДЕЗИЧНОЇ ПЛАНОВОЇ ОСНОВИ

Планову геодезичну мережу будують у вигляді мереж тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і методами супутникової геодезії (GPS) [2].

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ 4 КЛАСУ, 1 І 2 РОЗРЯДІВ

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідні пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості із землі, допускається:

· прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5?? або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10??;

· координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається [1].

Кількість прийомів, в залежності від розряду полігонометрії і точності прибору, який використовується, приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Кількість прийомів полігонометрії

Прибори з точністю вимірювання кутів	Кількість приймів
	4 клас	1 розряд	2 розряд
1”	4	-	-
2”	6	2	2
5”	-	3	2

При створенні полігонометричних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів необхідно дотримуватися вказівок, які приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Вимоги для створення мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів

	Показники	Розряд
		4 клас	1 розряд	2 розряд
Придільна довжина ходу	Окремого	14.0	7.0	4.0
	Між вихідною і вузловими точками	9.0	5.0	3.0
	Між вузловими точками	7.0	4.0	2.0
Придільний периметр полігону	40	20	12
Довжина сторони ходу, км	Найбільша	3.0	0.80	0.50
	Найменша	0.25	0.12	0.08
	Середня	0.50	0.30	0.20
Кількість сторін в ході, не більше	15	15	15
Відносна похибка ходу, не	1:25000	1:10000	1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута, не більш	3	5	10
Кутова нев'язка ходу або полігону	5vn	10vn	20vn
Середньоквадратична помилка вимірювання довжини	До 500 м	1	1	1
	Від 500 до 1000 м	2	2	-
	Більш 1000м	1:40000	-	-

В результаті ми запроектували 69 полігонометричних пунктів на відведеній нам ділянці.

Схему запроектованої планової геодезичної мережі приведено у додатку Г.

Обсяг робіт наведено у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Відомість обсягів робіт прокладання ходів полігонометрії і характеристика проектної мережі

Клас, розряд	Загальна довжина ходів, км	Кількість	Кількість визначувальних пунктів	Найбільше число сторін між пунктами	Довжина сторони, км	Закладка центрів
		вихідних пунктів	вузлових точок	Всього	Разом зі старими	Вихідними	Вихідними і вузловими	Найбільша	Найменша	Середня	Ґрунтових	Стінних
											Глибина закл.	Глибина закл.
4кл.	2,575	6	-	6	6	5	-	0,6	0,4	0,5	1,2
4кл.	3,700	9	-	8	9	8	-	0,6	0,35	0,5	1,2
1р.	3,600	5	-	4	5	4	-	0,6	0,32	0,46	1,2
1р.	7,550	10	-	8	10	9	-	0,55	0,3	0,42	1,2
2р.	6,700	16	-	14	16	15	-	0,4	0,35	0,37	1,2
2р.	7,550	23	-	21	23	22	-	0,4	0,35	0,37	1,2

Прилади, які будуть використовуватись в роботі, в розрахунку на одну бригаду (5 людин):

Полігонометрія 4 класу, 1 розряду: Тахеометр Topcon GPT-7005i (рис. 4.1), 3 штатива, 2 марки.

Рис 4.1 - Тахеометр Topcon GPT-7005i

Основною особливістю тахеометрів серії GPT - 7000i є наявність двох фотокамер. Одна з яких розташована над об'єктивом (широкоформатна), а друга (коаксіальна) вбудована в зорову трубу. За допомогою оглядової широкоформатної камери, виробляється пошук і зразкове наведення на знімальну крапку. А за допомогою убудованої в зорову трубу (коаксіальної) камери виконують більше точне наведення на знімальну крапку.

Тахеометри даної серії оснащені більшим 3,5? кольоровим сенсорним жидкокристалічним екраном, розширеною числовою клавіатурою з підсвічуванням.

Убудована операційна система Windows C.E. і програмне забезпечення TopSurv onBoard дозволяє виконувати широкий спектр інженерно-геодезичних робіт.

Стандартний комплект:

Електронний тахеометр на трегере, акумулятор BT-65Q - 2 шт., зарядний пристрій BC-30, кабель USB F-25 miniUSB, стилус - 2 шт. (GPT - 7005i - 1 шт.), юстировочні інструменти, транспортувальний футляр, плечові ремені, силіконова серветка, чохол для захисту від дощу, нитяної схил, бленда на об'єктив, CD диск із програмним забезпеченням TopSURV, посібник з експлуатації російською мовою.

4.2 ПОБУДОВА ВИСОТНОЇ МЕРЕЖІ

Розрахували необхідну кількість пунктів - 69 пункт (Додаток Д).

Проаналізував фізико-географічні умови, рельєф, кількість запроектованих та вихідних пунктів, зробили висновок, що оптимальним методом вимірювання для нівелювання - метод геометричного нівелювання.

Нівелювання

Нівелірні мережі для виконання великомасштабних топографічних знімань створюються шляхом згущення державної нівелірної мережі.

Нівелювання III та IV класів є основним методом згущення державної нівелірної мережі при виконанні великомасштабних топографічних знімань.

Для визначення висот пунктів знімальної основи, а також для визначення висот пунктів геодезичних мереж згущення дозволяється розвивати мережі технічного нівелювання.

Густоту та клас точності нівелірних мереж під час топографічних знімань, у залежності від призначення та масштабів знімань, вибраного перерізу рельєфу місцевості тощо, вказують у технічному проекті (програмі) робіт.

Нівелірні мережі для великомасштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійних мереж і, як правило, прив'язують не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (марок, реперів) вищого класу.

У містах, площа яких понад 500 кв.км, створюється нівелірна мережа I класу.

У містах з площею 50-500 кв.км створюються системи ліній II класу.

У містах площею від 25 до 50 кв.км створюються нівелірні мережі III класу, а в невеликих містах та населених пунктах площею менше 25 кв.км дозволяється створювати нівелірні мережі тільки IV класу.

Для закріплення ліній нівелювання в основному застосовують стінні репери.

Вимоги до методики нівелювання, приладів та точності робіт описано в діючій Інструкції з нівелювання I, II, III та IV класів[1].

Нівелювання IV класу

При нівелюванні IV класу ходи прокладають в одному напрямку. Довжина ліній не повинна перевищувати 8 км на забудованій території і 12 км на незабудованій.

Перед початком польових робіт виконують польові перевірки та дослідження нівелірів і компарування рейок .

Для нівелювання IV класу застосовують триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою .

Відліки по основній та додатковій сторонах рейок беруть по середній нитці. Для визначення відстані від нівеліра до рейки проводять відлік по віддалемірній нитці по основній стороні рейки.

Порядок спостережень на станції такий:

- відлік по основній стороні задньої рейки;

- відлік по основній стороні передньої рейки;

- відлік по додатковій стороні передньої рейки;

- відлік по додатковій стороні задньої рейки.

Розходження значень перевищення на станції, що визначені по основній та додатковій сторонах рейок, допускається до 5 мм.

Нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до 5 м, а накопичення їх у секції -- до 10 м.

Нормальна довжина променя візування 100 м.

Після закінчення нівелювання IV класу здають такі матеріали:

· схему ходів нівелювання;

· журнали нівелювання або його результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

· матеріали дослідження приладів та компарування рейок;

· абриси місцезнаходження нівелірних марок, стінних та грунтових реперів (у т.ч. раніше закладених);

· акти здачі знаків нівелювання для нагляду за збереженням;

· відомості перевищень;

· матеріали обчислень та оцінки точності;

· каталог висот;

· пояснювальну записку[1]..

Характеристику нівелювання IV класу наведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Відомість обсягів робіт нівелювання IV класу та закладання нівелірних знаків

Назва ліній

Клас нівелювання

Рекогносцирування нівелірних ходів, пог.км

Обстеження та відновлення нівелірних знаків

Нівелювання, пог.км

Закладання нівелірних ліній

Усього включено в хід реперів і центрів

Середня довжина між знаками

Усього

У тому числі для зв'язку з раніше виконаними

Закладка нівелірних знаків, реперів

Включено в лінію раніше закладених знаків

Фунда-ментальні

Звичайні

Усього

Усього

Ґрунтові

Скельок

Ґрунтові

Скельні

Стінні

Нів. реперів

Центрів геод. п.

1

IV

-

-

17,42

17,42

-

-

-

-

-

-

69

69

69

0,5



Прилади для нівелювання IV класу на одну бригаду (6 людин): нівелір Н-ЗК, 2 рейки (3 м), 2 башмака, 1 штатив, вимірювальна рулетка.

Нівелір не має буденних закріпного (затискного) і навідного гвинтів. Наведення на рейку виконується обертанням труби від руки по мушці, укріпленої на корпусі зорової труби. Для виміру горизонтальних кутів нівелір оснащений горизонтальним кругом з ціною ділення лімба; відліки беруться по індексу, розташованому у вікні алідади, з точністю 0,1. Мала маса (1,0 кг), компактність і наявність горизонтального круга забезпечують обширне вживання нівеліра в геодезичних роботах на буд майданчиках, при дослідженні трас, а також при розвитку висотного обгрунтування великомасштабних топографічних зйомок. Пристрій нівелірів з компенсаторами. В даний час в практиці набули обширного поширення нівеліри з компенсаторами (з лінією візування, що сама встановлюється). Вперше в світовій практиці нівелір з уровенним компенсатором П. Ю. Стодолкевіча (НС-2) був розроблений і зроблений в 1945 р. в нашій країні. Впровадження компенсаторів дозволяє виключити трудозатратний процес приведення бульбашки циліндрового рівня в нуль-пункт, що збільшує продуктивність праці при нівеляції приблизно на 60%. Точний нівелір Н-ЗК (мал. 100, в) сконструйований на базі нівеліра НС-4 (НСЗ). Він оснащений призматичним компенсатором оптіко-механічного типа, що є двома призмою, одна з яких вільно підвішена на 4 залізних нитках. Компенсатор забезпечує автоматичну установку смуги візування в горизонтальне положення з точністю 0,5, при кутах нахилу осі зорової труби в межах 15. Наближене горізонтування нівеліра здійснюється по круглому рівню за допомогою підіймальних гвинтів , що мають укрупнений крок різьблення. Для юстирування смуги візування (при перевірці основної геометричної умови) в оправі мережі ниток є два юстіровочних гвинта, що дозволяють переміщати сітку ниток у вертикальному напрямі. При грубому наведенні нівеліра на рейку зорова труба досить просто повертається рукою і фіксується у відповідному положенні без затискного гвинта. Чітке наведення труби здійснюється обертанням однієї з 2 голівок нескінченні навідні гвинти.

4.3 КАМЕРАЛЬНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ

Обробка результатів вимірювань передбачає такі процеси:

- польові обчислення, включаючи контрольні;

- камеральну обробку і зрівнювальні обчислення.

Усі обчислення виконують у дві руки, якщо при роботах не використовувалися електронні геодезичні прилади та персональні комп'ютери.

Контрольні обчислення треба робити в процесі виконання робіт для встановлення точності вимірювань і відповідності їх вимогам діючих нормативних документів.

Математичну обробку геодезичних вимірювань треба робити в прийнятій проекції та системі координат і висот. Вона вміщує такі види робіт:

- складання схеми геодезичної мережі;

- підготовку та аналіз координат і висот вихідних пунктів з метою встановлення їх вірогідності і точності;

- переобчислення координат вихідних пунктів з однієї системи в іншу;

- перевірку і обробку журналів кутових і лінійних вимірювань, журналів нівелювання або їх результатів з реєстраторів чи накопичувачів інформації;

- перевірку і оформлення матеріалів визначення елементів приведення;

- складання зведень виміряних напрямків і кутів, зенітних відстаней;

- обчислення довжин ліній, з введенням поправок за приведення ліній на рівень моря і редукування на площину проекції Гаусса-Крюгера;

- обчислення кутових, полюсних, лінійних, координатних нев'язок;

- складання відомостей перевищень;

- обчислення наближених координат і висот геодезичних пунктів;

- контроль обчислення прив'язки стінних знаків до ходу полігонометрії;

- підготовку інформації для зрівнювання і зрівнювання мережі на ЕОМ;

- складання пояснювальної записки і звітної схеми;

- систематизацію матеріалів і підготовку їх до здачі[1].

Перелік існуючого програмного забезпечення для камеральних робіт

ArcGIS 9.3

ArcGIS 9 - це інтегрований набір програмних ГІС- продуктів для створення повноцінної сучасної ГІС. Фундаментальна архітектура ArcGIS забезпечує впровадження ГІС- функціональності й бізнес-логіки (процедур використання просторових даних) у різних прикладних сферах, на різних рівнях організації роботи: на персональних комп'ютерах, на серверах, через Web, або в польових умовах. Підтримується як робота окремих користувачів, так і багатокористувальницький режим обробки й аналізу даних. ArcGIS 9 складається з наступних основних блоків:

Настільні ГИС- продукти (Desktop GIS) - ArcReader, ArcView, ArcEditor, ArcInfo, а також додаткові модулі ArcGIS, представляють масштабований по розв'язуваних завданнях і уніфікований по інтерфейсі й загальних принципах роботи ряд продуктів для створення, обміну, керування, аналізу й публікації географічної інформації. Основні настільні продукти ArcGIS (ArcView, ArcEditor, ArcInfo) мають загальну архітектуру, але розрізняються за рівнем доступної функціональності складових їхніх базових додатків ArcMap і ArcCatalog і числу вхідних у них інструментів геообработки, згрупованих по типах розв'язуваних завдань. Ці додатки надають найширші можливості роботи із просторовими даними. ArcMap забезпечує рішення різноманітних картографічних завдань, просторовий аналіз і редагування даних. ArcCatalog відповідає за керування ГИС- даними, забезпечує доступ до даних на окремому комп'ютері, по локальній мережі або через Інтернет.

Erdas

Програмні засоби, призначені для роботи з просторовими даними, представляють в наш час досить різноманітний і такий що постійно розширюється сегмент комп'ютерного ринка програмного забезпечення, у якому можна виділити:

- векторизатори растрових зображень;

- пакети обробки даних інженерно-геодезичних розвідок та інженерного проектування;

- програмні засоби обробки даних дистанційного зондування;

- пакети просторового аналізу і моделювання;

- довідково-картографічні системи;

- інструментальні ГІС (ГІС-пакети).

AutoCAD

AutoCAD -- двох- чи трьохвимірна система автоматизованого проектування та креслення, яка розроблена компанієй Autodesk. Перша версія системи вийшла в 1982 році. AutoCAD та спеціалізовані пдодатки на його підставі знашли широке використання в машинобудуаванні, будівництві, архітектурі та інших галузях промисловості. Програма випускається на 18 мовах. Рівень локалізації варїрується від повної адаптації до перевода тільки справочної документації. Руськомовна версія локализована повністю, включаючи інтерфейс командной строки та всю документацію, окрім руководства по програмуванню.

Урівноваження мережі буде виконуватися за допомогою програмного продукту «AutoCAD», завдяки тому що у цій програмі можна зробити всі необхідні операціі по урівноваженню мережі, а також зробити вихідний топографічний план. Бригада буде складатися з 7 людин.

4.4 ПРОЕКТУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНОЇ ЗЙОМКИ

Методи топографічних знімань

Геодезична основа топографічних знімань

Геодезичною основою топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 є:

- державна геодезична мережа;

- розрядні геодезичні мережі згущення;

- знімальні геодезичні мережі.

Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою топографічних знімань усіх масштабів.

Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 та інженерних робіт, які виконують у містах, селищах, на майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі тощо.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих методів.

За наявності відповідних технічних засобів і умов спостережень визначення координат пунктів розрядних геодезичних мереж згущення може здійснюватись із використанням супутникових радіонавігаційних систем типу GPS.

Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на:

- мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу;

- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1 і 2 розрядів;

- мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюються відповідно до вимог.

Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання топографічних знімань усіх масштабів та інших робіт.

Знімальні геодезичні мережі поділяються на планові і висотні.

Пункти планової знімальної мережі визначають прямими, оберненими та комбінованими засічками з пунктів геодезичних мереж усіх класів і розрядів, прокладанням теодолітних ходів, побудовою знімальних тріангуляційних мереж (ланцюг трикутників або чотирикутників, суцільна сітка, вставка окремих пунктів тощо).

Висотну знімальну мережу створюють шляхом прокладання ходів технічного або тригонометричного нівелювання.

Побудовою знімальних геодезичних мереж геодезичну основу доводять до щільності, яка забезпечує безпосереднє виконання топографічного знімання.

Аерофотознімання

Аерофотознімання виконують відповідно до вимог нормативних документів з аерофотознімання, положень даної Інструкції та нормативних документів, що стосуються фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.

Масштаби фотографування, типи аерофотоапаратів, особливі вимоги до матеріалів аерофотознімання передбачають у технічному завданні на виконання аерофотознімання.

Вибір масштабу аерофотознімання для виготовлення фотопланів і стереорисування рельєфу залежить від наявного фотограмметричного і стереофотограмметричного обладнання, характеру забудови, рельєфу місцевості, а також вимог, які висуваються до точності відображення контурів і рельєфу на топографічних планах.

При зніманні забудованих територій, для яких основою топографічного плану буде фотоплан, фотографування місцевості треба виконувати двічі:

- аерофотознімання довгофокусними АФА для виготовлення фотопланів;

- аерофотознімання нормальними або короткофокусними АФА для рисування рельєфу.

Аерофотознімання рівнинних незабудованих територій та територій з переважно одноповерховою забудовою можна виконувати в одному масштабі короткофокусним АФА для виготовлення фотопланів і рисування рельєфу.

Для створення топографічних планів масштабу 1:1000, 1:500 аерофотознімання слід виконувати по заданих напрямках з 80-процентним поздовжнім перекриттям у масштабі, що в 5-7 разів менше від масштабу створюваного плану.

Масштаби аерофотознімання для комбінованого і стереотопографічного знімань, у залежності від висоти рельєфу, характеру місцевості і основи створюваного топографічного плану, не повинні бути дрібніші вказаних.

Забезпечення аерофотознімками меж об'єктів знімання, знімальних ділянок повинно відповідати технічним вимогам до аерофотознімання для топографічних цілей, про що вказують у договорах на виконання аерофотознімальних робіт [1].

Наземне фототопографічне знімання

Наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання застосовується для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 районів з гірським та горбистим рельєфом і, в окремих випадках, у рівнинних районах для інженерних вишукувань.

Точність та зміст топографічних планів, які створюють методом наземного фототопографічного (фототеодолітного) знімання, повинні відповідати загальним вимогам, що висуваються до топографічних знімань цих планів.

Щільність пунктів геодезичної основи для фототеодолітного знімання, а також точність їх визначення в плані і по висоті повинні відповідати вимогам Інструкції [1].

Пункти знімальної мережі розташовують так, щоб забезпечити можливість зручної прив'язки фототеодолітних станцій та контрольних точок. При цьому в межах кожного планшета масштабу 1:5000 або 1:2000 повинен бути закріплений на місцевості не менш ніж один пункт геодезичної мережі або знімальної основи.

Мензульне знімання

Мензульне знімання застосовують на невеликих ділянках у випадках:

-- відсутності матеріалів аерознімання;

-- економічної недоцільності аерофотографічного знімання.

-- поєднання з іншими методами (закриття “мертвих просторів” при наземному фототопогра-фічному зніманні і т. ін.).

Мензульне знімання виконують на планшетах, виготовлених з прозорих малодеформованих пластиків або з високоякісного креслярського паперу, що наклеєний на тверду основу [1].

Для нашого об'єкту робіт обрано аерофотознімання. Вибір методу визначається характером ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабом і площею знімання, існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко-економічними розрахунками.

4.5 КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ

Характерною особливістю організації геодезичних і топографічних робіт є велика спеціалізація і широке кооперування цих робіт. Геодезичні роботи за рівнем виконання розділяються на три частини - проектування, проведення робіт, здача матеріалів.

Організація і порядок проведення підготовчих і заключних заходів при топографо-геодезичних роботах:

- порядок проведення топографо-геодезичних робіт, в тому числі інженерно-геодезичних та інших, встановлюються законодавством;

- організації системи ГУГК з метою формування безпечних умов праці та виключення травматизму на виробництві мають розробляти заходи з охорони праці;

- перед початком робіт на підприємствах, в партіях мають бути проведені організаційно-технічні заходи, направлені на створення безпечних і здорових умов праці;

- в процесі проведення організаційно-технічних заходів особиста увага має приділятися питанням робочого та технічного проектування робіт на основі отриманих даних про район робіт;

- в залежності від мети та значимості об'єкту розроблені робочі та технічні проекти виробництва робіт затверджуються головним інженером експедиції або виробництва;

- для отримання дозволу на виробництво робіт керівник партії має затвердити у керівництва підприємства розроблений план організаційних заходів, направлених на створення безпечної роботи в партії. Захист проекту готовності партії до робіт має проводитися на засіданні спеціальної комісії експедиції та оформлюватися протоколом захисту організації робіт партії;

- завершення робіт на об'єкті має проводитися на основі розробленого підприємством плану заходів завершення робіт по кожній бригаді (партії);

- усі документи, які підтверджують проведення заходів з охорони праці, а також готовності підрозділів до роботи, мають комплектуватися та зберігатися в підприємстві, партіях, бригадах згідно з встановленими строками на зберігання документів.

Польові роботи являють собою основне виробництво, на яке витрачається 60 - 70 % часу і засобів, на них зайнято 65% фахівців і робітників.

У польовий період виконуються усі виміри, що є основою для одержання кінцевих результатів топографо-геодезичних робіт. У процесі польових робіт здійснюється контроль за роботою польових підрозділів, виконанням ними заданої технології вимірів, а після завершення - за якістю і повнотою польових матеріалів, необхідних для наступної камеральної обробки [1].

Технологія створення цифрових топографічних планів передбачає такі основні процеси:

- збір цифрової інформації;

- цифрову обробку;

- накопичення і зберігання;

- графічне відображення;

- редагування.

Збір цифрової інформації відбувається у процесі наземного знімання, фотограмметричної обробки знімків, перетворення у цифрову форму графічних оригіналів.

Цифрова обробка топографічної інформації вміщує три самостійних етапи робіт.

Перший етап - це первинна обробка зібраної різноманітної топографічної інформації і приведення її до єдиного уніфікованого вигляду. Вона передбачає обчислення плоских або просторових координат знімальних точок у заданій системі, формування знімальної інформації за її належністю до об'єктів місцевості.

Другим етапом цифрової обробки є створення цифрової моделі місцевості (ЦММ). В основі цифрового моделювання місцевості лежить така організація результатів знімання ситуації і рельєфу, яка дає змогу відображати точки області моделювання в дискретне середовище топографічної інформації, тобто для кожної точки даної області отримувати заданий набір топографічних даних.

Третій етап цифрової обробки топографічної інформації полягає у формуванні на основі ЦММ цифрових моделей всіх елементів створюванного плану, тобто в перетворенні ЦММ у цифровий та електронний топографічний план. На цьому етапі інформація, що є в ЦММ, трансформується в топографічну у відповідності з конкретними вимогами до змісту, масштабу, висоти перерізу рельєфу, математичної основи, системи умовних знаків тощо. Конкретними об'єктами є окремі структури цифрової моделі місцевості. До цієї обробки входять калібрування, апроксимація рельєфу та інтерполювання горизонталей, формування моделей умовних знаків, розміщення цих знаків, автоматизоване редагування і генералізація, зшивання та нарізання інформації, зв'язки по рамках тощо.

Накопичення і зберігання ЦММ, цифрових та електронних топографічних планів здійснюється в банку цифрових картографічних даних. Банк даних представляє собою систему, в яку входять накопичуваний фонд даних (бази даних) і програмні комплекси, що забезпечують роботу з цими даними на ЕОМ (система управління базами даних). У банку даних здійснюється стандартизація і накопичення потрібної інформації, приведення отриманих у різний час і різних за формою даних до єдиного вигляду, їх узгодження, оновлення та доповнення. Він дає змогу оперативно приймати і видавати потрібну інформацію, забезпечує високий рівень автоматизації накопичення, зберігання і видачі даних користувачеві.

Заключним процесом створення цифрових топографічних планів є відображення планів за допомогою ЕОМ і систем графічного виводу, тобто отримання видавничого оригіналу для його наступного можливого тиражування.

На всіх етапах створення цифрових топографічних планів здійснюється редагування.

Редагування - це система керівництва процесами створення цифрових топографічних планів, які грунтуються на вимогах, що висуваються до них і до технології їх виготовлення.

Редагування передбачає такі процеси:

- редакційно-підготовчі роботи;

- редагування в процесі збору цифрової інформації, цифрової обробки;

- перевірку і приймання закінчених етапів робіт і готової продукції.

Метою редагування створюваних цифрових топографічних планів є:

- забезпечення їх високої якості з тим, щоб цифрові топографічні плани найповніше відповідали своєму призначенню і вимогам, що до них ставляться;

- економічність технології.

Цифрові та електронні топографічні плани передають на зберігання у банк даних і видають споживачеві у форматах, що визначені нормативними документами, які встановлюються Укргеодезкартографією.

Основними з них є:

- система класифікації картографічної інформації;

- обмінні формати цифрових топографічних даних;

- вимоги до повноти, точності та достовірності цифрових топографічних планів [7].

Бригада буде складатися з 8 картографістів.

4.6 ОФОРМЛЕННЯ, ТИРАЖУВАННЯ ЗАВЕРШЕНИХ МАТЕРІАЛІВ І СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗВІТІВ

Складання технічного звіту є завершальним видом робіт на об'єкті.

Технічні звіти складають згідно з вимогами нормативних документів.

Технічні звіти повинні вміщувати дані про кожен з видів робіт, повністю характеризувати методи та якість виконаних робіт і всі особливості технології їх виконання.

На весь комплекс робіт на об'єкті повинен складатися один комплексний технічний звіт.

Якщо технічним проектом передбачено виконання робіт на об'єкті впродовж кількох років, то допускається роздільне складання технічного звіту за видами робіт (геодезичні, топографічні та ін.) або складання технічного звіту окремо по роках. Кількість технічних звітів окремо по роках не повинна перевищувати трьох на одному об'єкті. Випадки складання комплексного або окремого технічного звіту передбачають у технічному проекті.

Технічні звіти про геодезичні роботи, що виконані у невеликих містах і населених пунктах, а також на ділянках незабудованої території при незначному обсязі робіт брошурують в 1-3 книги; допускається їх брошурування спільно з каталогами координат і висот пунктів тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, нівелювання, з відомостями перевищень і з таблицями виміряних горизонтальних напрямків.

При складанні технічних звітів про геодезичні роботи в населених пунктах потрібні дані наводять з матеріалів обчислень у місцевій системі координат.

При складанні технічних звітів про топографічні роботи, а також про створення цифрових топографічних планів потрібні дані наводять з матеріалів знімання у державній або місцевій системах координат.

Комплексні або окремі технічні звіти мають вміщувати:

загальні відомості (назва організації і рік проведення робіт;

перелік інструкцій та інших нормативних документів, якими керувалися при виконанні відповідних робіт; адміністративна належність району робіт; зміст і призначення робіт; масштаб знімання; переріз рельєфу; метод знімання);

короткий опис фізико- та економіко-географічних умов району робіт;

відомості про аерофотознімальні і топографо-геодезичні роботи попередніх років (перелік і рік виконання робіт; назва організації, що виконала роботи; точність і ступінь використання робіт; збереженість геодезичних пунктів за результатами обстеження);

відомості про виконані аерофотознімальні роботи (назва організації, що виконала аерофотознімання; масштаб аерофотознімання; формат і перекриття аерофотознімків; характеристика АФА; показання спецприладів);

відомості про геодезичну основу (види і обсяги робіт;

прийнята система координат і висот; щільність пунктів; побудова знаків і типи центрів; точність і методи вимірювання; контроль і приймання робіт, їх метрологічне забезпечення та результати досліджень; методи зрівнювання);

відомості про дешифрування та знімання контурів і рельєфу (методи; масштаб; переріз рельєфу; основа, на якій проведені роботи; використання матеріалів раніше виконаних знімань; методика прокладання знімальних ходів; точність ходів; контроль і його результати);

відомості про камеральні роботи (обчислювальні роботи, побудова планово-висотних фотограмметричних мереж; виготовлення фотопланів; складання оригіналу плану; створення цифрового топографічного плану і методи; характеристика приладів і їх точність; оцінка якості робіт; підготовка планів до видання; редакційні роботи; контроль і приймання робіт).

До технічного звіту про геодезичні роботи додають схеми планової та висотної мереж у місцевій системі координат.

До технічного звіту про топографічні роботи додають схеми виконаних аерофотознімальних, польових топографічних робіт з показом розграфлення і номенклатури планшетів та виділенням планів за методами знімання і перерізу рельєфу.

До звітів також додають акти контролю і приймання робіт [1].

топографічний зйомка карта масштаб



5. ПРОЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ НА ОБ'ЄКТІ

За допомогою норм часу необхідно визначити витрати часу не тільки на одиницю роботи, а й на весь обсяг робіт. Обсяги у геодезичному виробництві вимірюють при проектуванні і виконанні робіт. Одиниця виміру є кількість виміряних кутів і довжин ліній, довжина полігонометричного ходу, площа зйомки тощо.

Для того, щоб визначити потреби часу на весь обсяг окремого виду геодезичних робіт, відповідну норму часу потрібно перемножити на обсяг за формулою

де - норма часу на цей вид робіт, - час, витрачений виконавцем на роботу з обсягом . Тобто перемножити графу5 та 6, результат відображаються в графі 7.

Для визначення часу на усі види робіт використовують формулу

де і - номер виду геодезичних робіт, n - кількість видів геодезичних робіт. Тобто необхідно знайти суму графи 6.

Витрати часу і називають трудомісткістю.

За одиницю виміру норми часу використовують годину (день), а оскільки усі геодезичні роботи виконують бригади за нормою чисельності, то остаточною одиницею виміру норми часу служить бригадо-голина (бригадо-день).

При проектування і виконанні великих обсягів геодезичних робіт підходящими виявляються більші одиниці виміру трудомісткості, такі як бригадо-зміни, бригадо-місяці. В даній роботі використовуємо норму часу бригадо-дні. Незважаючи на те, що геодезичні роботи виконуються бригадами заробітну плату кожний виконавець одержує особисто. Тому для начислення заробітної плати, а також для інших цілей трудомісткість розраховується у людино-годинах, людино-змінах, людино-місяцях.

Керуючись нормами трудових затрат Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, визначено потребу в трудових затратах по кожному із видів робіт.

Таким чином, технічна норма виступає як міра праці і покладена в основу розрахунків за працею. Вона гарантує підприємству визначену продуктивність праці, а робочому визначену зарплату.

У польовий період виконуються усі виміри, що є основою для одержання кінцевих результатів топографо-геодезичних робіт. У процесі польових робіт здійснюється контроль за роботою польових підрозділів, виконанням ними заданої технології вимірів, а після завершення - за якістю і повнотою польових матеріалів, необхідних для наступної камеральної обробки.( Черговість виконання робіт наведено на рис. 5.1.)

Таблиця 5.1 - Розрахунок трудових затрат

Вид робіт	Шифр норми	Категорія складності	Одиниці виміру	Кількість одиниць	Трудові затрати, бр./дні	Всього трудових затрат бр./дні
Рекогносцирування пунктів полігонометрії 4 класу, 1,2 розряду	0114 0118	II II	пункт пункт	13 25	0,06 0,06	2,52 4,38
Обстеження пунктів полігонометрії 4 класу, 1,2 розряду	0178	I	пункт	38	0,07	8,05
Обстеження пунктів ДГМ	0138 0140	I III	пункт пункт	4 2	0,22 0,32	0,88 0,64
Виготовлення комплектів блоків для центрів	01112 01113	- -	центр центр	13 25	0,17 0,17	2.21 4.25
Закладання центрів на пунктах 4 класу, 1,2 розряду	01129 01133	I I	центр центр	13 25	0,33 0,28	4,29 7,00
Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4 класу, 1,2 розряду	01175 01180	I I	пункт пункт	24 50	0,11 0,13	2,64 6,50
Опрацювання матеріалів полігонометрії	061585 061586 061587	- - -	пункт пункт пункт	5 9 27	0,64 0,62 0,62	3,2 5,58 16,74
Урівноваження координат пунктів 4 класу, 1,2 розряду	081593	-	пункт	39	0,14	5,46
Складання каталогів геодезичних пунктів 4 класу, 1,2 розряду	061594	-	пункт	39	0,03	1,17
Нівелювання IV класу	03286	III	пог.км	17,42	0,12	2,09
Попереднє опрацювання матеріалів нівелювання IV класу	061599	-	км	45,4	0,21	9,534
Урівноваження нівелірних мереж IV класу	061602	-	пункт	39	1,04	40,56
Складання зведених каталогів висот пунктів нівелювання IV класу	061603	-	пункт	39	0,21	8,19
Заповнення формулярів для топографічної зйомки	061604	-	формуляр	68	0,62	42,16
Стереотопографічна зйомка масштабу 1:2000 з висотою перерізу рельєфу 0,5 м	02552	I	га	400	0,05	20
Редагування зібраної цифрової інформації і контроль якості її збирання	11858	I	кв.км	25	1,87	46,75
Підготовка до видання цифрових векторних топографічних карт (планів) масштабу 1:2000	111572	I	план	68	4,79	325,72
Виведення графічних копій цифрових топографічних планів масштабу 1:2000	111582	-	план	2	0,949	1,898
Складання технічних звітів про виконані роботи	141623 141632 141634 141649	- - - -	пункт пог.км план пункт	39 17,42 68 39	0,27 0,19 4,23 0,04	10,53 3,31 287,64 1,56
Всього:	875,37

Рис. 5.1 - Схема черговості виконання робіт

Складається графік робіт, встановлюється строк виконання робіт - 6 місяців.

Визначається склад бригад, який відображено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Склад бригад

Вид робіт	Виконавці	Чисельність
		всього	в т.ч. ІТР	бригади
Рекогносцирування та обстеження пунктів полігонометріі	Геодезист Вимірювач	3	1	1
Обстеження пунктів ДГМ	Технік І категорії Вимірювач 2 розряду	3	1	2
Виготовлення блоків для центрів	Технік Реперщик 3 розряду Вимірювач 2 р.	3	1	3
Закладання центрів	Технік Вимірювач 2р.	4	1	4
Прокладання ходів полігонометрії 4 класу 1,2 розрядів	Технік І категорії Технік Вимірювач 3 р.	4	2	5
Нівелювання IV класу	Технік 2 категорії Вимірювальник 3 розряду Вимірювальник 2 розряду	4	1	6
Камеральні роботи	Картографи Геодезисти	10	1	7
Допоміжні трудові сили	Водій Прибиральники Техперсонал	3	1	8

Можна зробити висновок, що для виконання всіх робіт на об'єкті Загоряни шифр КАС 01.02.03.1010 необхідно 35 людини.

Паливо, матеріали та продукти харчування будуть купуватися на місці робіт, в населеному пункті Загоряни, де буде розташована база бригад.

Обов'язково при топографо-геодезичних роботах мають бути використані заходи з охорони праці і техніки безпеки. Ці заходи розробляються в залежності від умов виконання робіт на даному об'єкті.

Рекогносцирування пунктів, встановлення віх та мачт:

- при рекогносцируванні заходи безпеки в основному використовують в процесі вибору місця побудови геодезичних знаків в районах високої небезпеки;

- при встановленні віх та мачт всі робітники мають бути в захисних касках;

- під час підйому віх та мачт знаходитися на відстані менш ніж 1,5 їх висоти забороняється;

- забороняється спилювати верхівки дерев для встановлення на них інструменту або відкриття бачності;

Побудова геодезичних знаків:

- до керування роботами з побудови знаків допускаються робітники, які пройшли спеціальну курсову підготовку та які захистили перевірочні іспити, а також робітники з середньою або вищою геодезичною освітою, які пройшли стажировку не менш одного польового сезону;

- керівник роботами при побудові знаків повинен сам перебувати в бригаді та керувати власноруч усіма процесами;

- якщо інструмент, який знаходиться у бригаді, не може забезпечити необхідних навантажень, підйом геодезичного знака проводити забороняється;

- забороняється користуватися тросами, у яких на ділянці шагу одного витку обірвано понад 5% проволок від загального їх числа;

- підйом деталей дозволяється проводити тільки за допомогою тросу, протягненого через блок або мачту;

- знос геодезичних знаків на забудованій території має проводитися шляхом його послідовного розбору, починаючи зверху.

Закладка центрів, марок й реперів:

- якщо роботи виконуються в жилих районах та коли неможливо доставити бетонні центри і репери, слід виготовлювати їх централізовано, що виключає тяжкі ручні роботи та забезпечує більш безпечні умови труда;

- бетонні моноліти мають опускатися у котловани за допомогою мотузок. До закінчення спуску моноліту не дозволяється знаходитись в котловані будь-кому з робітників;