Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

Нормативно-правове забезпечення землеустрою. Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради. Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої. Охорона праці при проведенні геодезичних і землевпорядних робіт.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2014
Размер файла 3,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювальні обчислення в полігонометрії [4].

Паралактична полігонометрія -- спосіб проложения полігонометричного ходу з визначенням довжини сторін паралактичним методом -- побудовою на кожній стороні паралактичної ланки, виміром на ній малих кутів, протилежних базисові, і обчисленням довжини сторони. Паралактична полігонометрія застосовується на ділянках місцевості з нерівною, порізаною поверхнею, де вимір довжини іншими способами утруднено.

Паралактична ланка - фігура у вигляді витягнутого ромба або трикутника, у якій довга діагональ або сторона є обумовлена, а перпендикулярна до неї коротка -- базисом відомої довжини. Малі кути, під якими базис видний з кінців обумовленої сторони, називаються параллктичними. Вони виміряються з високою точністю. Найбільш розповсюдженою є ланка паралактична з базисом, розташованим симетрично довгій діагоналі фігури.

Трилатерація --метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості ланцюга або мережі послідовно зв'язаних між собою трикутників і вимірі в кожному з них всіх трьох сторін. Кути цих трикутників і координати їх вершин визначають з тригонометричних обчислень. Сторони трикутників вимірюють радіодалекомірами або електрооптичними далекомірами.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом трилатерації складається з таких процесів:

- проектування мереж трилатерації;

- рекогностування пунктів трилатерації;

- виготовлення і закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків;

- вимірювання сторін;

- попередня обробка результатів польових спостережень;

- вирівнювання мереж трилатерації.

Для побудови геодезичних мереж згущення метод трилатерації найефективніший у разі застосування радіовіддалемірів, а також в умовах, несприятливих для кутових вимірів. Для вимірів сторін також можуть застосовуватися світловіддалеміри, електронні тахеометри тощо.

Трилатерація застосовується у GPS-приймачах для визначення ними свого розташування виходячи із відстані до супутників, яка визначається за затримкою сигналу, що находить від них.

Трилатерацію може бути використано для виявлення місця розрядів блискавки. Детектори, що діють у загальній синхронізованій системі, можуть використовувати різницю в часі прибуття радіовипромінювання, що супроводжує розряд, щоб визначити відстань від детектора до розряду. Такі системи можуть бути корисні в лісовому господарстві для запобігання пожеж, для відстеження циклонів тощо [2].

Висновок до розділу 2

У цьому розділі розроблено методику складання еколого-економічних проектів на території адміністративно-територіальних утворень, а саме: розкрито методику складання технічних проектів землеустрою на заданій території; висвітлено методику складання схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень; виявлено методи та способи геодезичних робіт в землеустрої.

Технічна документація із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад розробляється у розрізі відповідних рад.

Технічна документація розробляється на основі наявної документації із землеустрою та раніше виготовлених планово-картографічних матеріалів шляхом їх збору, аналізу та систематизації.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих натериторії району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів.

У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка і забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.

При складанні схеми землеустрою проводиться аналіз сучасного використання та охорони земель в районі підприємствами різних галузей господарювання й формами власності та громадянами. Визначається співвідношення категорій земель за їх цільовим призначенням. Уточнюються площі земель в межах населених пунктів та проводиться аналіз їхнього землекористування. Досліджуються режимоутворюючі об'єкти, які потребують створення охоронних зон, санітарно-захисних зон тощо. Вивчаються соціально-економічні та демографічні особливості району.

Державна опорна геодезична мережа створюється методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації I, II, III і IV класів, які різняться між собою точністю вимірювання кутів і ліній, довжиною сторін і порядком їх розвитку.

землеустрій геодезичний географічний екологічний

РОЗДІЛ 3. Розробка еколого-економічного проекту землеустрою

3.1 Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради

Фізико-географічна характеристика об'єкта

Гарасимівська сільська рада розташована в південно-східній частині Тлумацького району на віддалі 22 км від районного центру м. Тлумач, та на відстані 47 км від обласного центру м. Івано-Франківська. Розташування Гарасимівської сільської ради на території Тлумацького району представлено у додатку А.

Рельєф території сільської ради в основному горбисто-хвилястий; землі житлової та громадської забудови розміщені на першій надзаплавній терасі та заплаві струмків, які пересікають село з заходу на схід та з півдня на північний схід, дана територія з обох боків обмежовується дуже крутими і обривистими берегами з виходами щільних карбонатних порід; це взагальному своєрідний природний каньйон.

Зовнішні межі Гарасимівської сільської ради суміжні з межами таких сільських рад: Тишківської сільської ради, Живачівської сільської ради, Незвиської сільської ради, Чортовецької сільської ради, Гавриляцької сільської ради. Картосхема розміщення земельних ділянок на території Гарасимівської сільської ради представлена в додатку Б.

На території Гарасимівської сільської ради знаходяться заклади культури, освіти, в тому числі дитячий садок, Гарасимівська ЗОШ І - ІІІ ступенів та народний дім, бібліотека, а також церква, поліклініка, два магазини. Площа населеного пункту складає 1023 га. В наслідок правильного формування території населеного пункту створено сприятливі умови для правомірної організації виробництва в основних галузях агропромислової спеціалізації і підвищення продуктивності праці [29].

Територію села із заходу на схід та з півдня на північ пересікають дороги, які в даний час мають в основному задовільний стан. Село електрифіковане та газифіковане, а теплопостачання та каналізація відсутні.

Земля в основному використовується під посів сільськогосподарських культур, а також як природні кормові угіддя. Сінокосіння і випасання громадської худоби в основному є в користуванні населення, яке проживає в даному населеному пункті.

В наслідок детального вивчення і аналізу існуючого використання земель встановлено наступне:

Земельний фонд Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області становить 2877га і представлений такими категоріями земель:

- Землі сільськогосподарського призначення 2289,3га;

- Землі населеного пункту 1023га;

- Землі природоохоронного, природо заповідного призначення 6,9 га;

- Землі історико культурного призначення 2,1 га;

- Землі лісового фонду 342 га;

- Землі водного фонду 3,8 га;

- Землі транспорту, зв'язку, енергетики 241,9га;

Рис. 3.1 Земельний фонд Гарасимівської сільської ради

Віднесення земель до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення.

Згідно форми 6-зем станом на 01.01.2013 року, яка дає характеристику земель по угіддям, землі на території сільської ради діляться на сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.

Склад і структуру угідь Гарасимівської сільської ради представлено у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Склад і структура угідь об'єкту

Угіддя

Площа

га

%

Сільськогосподарські угіддя

з них:

Рілля

1681,9

42,7

Багаторічні насадження

63,4

0,83

Сіножаті

77,6

0,49

Пасовища

50,3

12,97

Перелоги

-

-

Всього с/г угідь

1873,2

56,99

С/г землі під господарськими будівлями, дворами

23,1

0,76

Лісовкриті землі

415,6

33,99

Чагарники

6,1

1,6

Під водою

38,6

1,66

Болота

13,2

-

Під дорогами

32,1

1,2

Забудовані землі

275,6

2,93

Інші землі

6,8

0,86

Разом по об'єкту

2877

100

Як видно з таблиці 3.1 всього сільськогосподарських угідь на території Гарасимівської сільської ради 1873.2 га. З них під ріллею знаходиться 1681.9 га землі, під багаторічними насадженнями - 63.4 га, сіножаті займають площу 77.6 га, пасовища - 50.3 га. Лісовкриті землі становлять площу 415.6 га, землі під чагарниками займають площу 6.1 га. Землі під водою становлять площу 38.6 га, під болотами - 13.2 га. На території сільської ради під дороги відведено 32.1 га землі, забудованих земель 275.6 га.

Виходячи із загальної площі території Гарасимівської сільської ради можна провести розподіл земель за формами власності:

Ш 956 га землі перебувають у власності;

Ш 966 га - розпайовано;

Ш 777 - в оренді фірми `'Кадуб'', з них:

ь 482 га - обробляється;

ь 275 га - не витребувані паї, не обробляються;

ь 20 га - не визначились, не укладені договора.

Ш 140,45 га - рілля запасу і перелоги

Ш 503,6 га - обробляється с/г підприємством

Гарасимівська сільська рада знаходиться в сприятливих природних умовах і відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Житловий фонд населеного пункту знаходиться в задовільному стані. В цілому благоустрій знаходиться на середньому рівні, господарські двори розміщенні в межах населеного пункту в безпосередній близькості до житлової зони. Заказників і заповідників, охоронних територій в межах місцевості немає.

Село Гарасимів віднесений до 03 Городенківського природно- сільськогосподарського району.

Клімат

Особливості територіального розміщення села, як і району в цілому, впливають на формування його погодних умов. Знаходячись ближче до Атлантичного океану і підпадаючи під його вплив більше, ніж східна частина України, вказана місцевість характеризується кліматом, перехідним між помірним західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить + 18°С, найхолоднішого (січня) -4.5°С. Сума опадів 600-700 мм на рік, максимальна кількість випадає у червні-липні. Згідно із кліматичним районуванням, територія с. Гарасимів належить до вологої, помірно теплої агро кліматично зони. Переважаючі вітри - північно-західні, південно-західні (54% повторюваності).

Грунти

Для більшої частини території району ( близько 50% площі) характерні глибоко структуровані чорноземні грунти, які мають високу потенційну родючість. Материнською породою є лесовидні суглинки, під якими часто залягають вапняки та гіпси. Як орні в районі найбільше використовуються темно-сірі опідзолені ґрунти, які сформувались на лісовидних суглинках, під покривом лісової та трав'янистої лучно-степової рослинності. На території Гарасимівської сільської ради переважають дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті з різним ступенем змитості ґрунти. М'який клімат і родючі землі дозволяють вирощувати пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, льон, овочеві і плодово-ягідні культури. Ліси, площа яких становить у районі 11,4 тис.га, в основному розміщені на вододільних височинах. Площа лісів, що закріплені за сільською радою становить 70.0 га.

Рослинний та тваринний світ

Найбільш заліснена південно-західна частина села. Основні породи: дуб, граб, бук. Специфічні риси рослинності краю полягають у тому, що ця територія є яскраво вираженим центром ендемізму та реліктовості. Тут зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський,рутвиця гачкувата,ширверехія подільська. Флора дуже багата на реліктові види. Серед реліктів третинного періоду - тис ягідний, відкасник татарниколистий , гінкго дволопатеве. Реліктова рослинність льодовикової доби - анемона нарцисоцвітна, змієголовок австрійський, фіалка Джоя, водяний горіх плаваючий.

3.2 Аналіз сучасного стану топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради

Стан топографічного забезпечення Гарасимівської сільської ради.

Планово-картографічною основою Гарасимівської сільської ради є карта в масштабі 1:10000, складена у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою при проведенні коректури планового матеріалу, уточнена під час розробки проекту формування території і встановлення меж населеного пункту [29].

Загалом територія Гарасимівської сільської ради відображена на топографічних картах масштабу 1:10000000, 1:500000, 1:20000, 1:50000, 1:25000, 1:10000. Але ці карти застарілі, вони оновлювались ще у 80-90-х роках минулого століття. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.

Грошова оцінка земель села Гарасимів проведена спеціалістами Інститу управління природними ресурсами у 2001 році відповідно до «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150, змін та доповнень до розділу з «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» затверджених наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 15 вітня 1997 року № 46/131/63/34 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за № 511/2315 [29].

Оцінка землі та нерухомого майна вимагає створення топографічних планів масштабу 1:500 практично на всі населені пункти. Тому виникає негайна необхідність створення нових карт і найбільше плану масштабу 1:500.

Загалом топографічна забезпеченість Гарасимівської сільської ради являється незадовільною.

Наслідком такого стану справ є недостатнє фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Топографічні роботи могли б стати невід'ємною та складовою частиною роботи при інвентаризації земель Гарасимівської сільської ради. Вони використовувалися б для створення цифрових моделей місцевості, та їх використання для складання топографічних планів і карт в цифровому та графічному видах.

Стан геодезичного забезпечення Гарасимівської сільської ради.

Геодезичне забезпечення Гарасимівської сільської ради є незадовільним. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.

Роботи виконувались у відповідності з технічним проектом, погодженим з Держбудом УРСР та Територіальної інспекції державного геодезичного нагляду України затверджені Головним управлінням геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР, з дотриманням вимог нижчеперерахових нормативних документів:

1. Інструкція про побудову ДГМ Союзу РСР ГУГК, видан. 1969 року

2. Інструкції по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 ГУГК, видан. 1973 р.

3. Інтрукція по топографо-геодезичних роботах при інженерних вишукуваннях для промислового, сільськогосподарського, міського та селищного будівництва /СН-212-73/ Держбуду УРСР, видан. 1974 р.

4. Інтрукція по нівелюванню І, ІІ, ІІІ і ІV класів ГУГК, видан. 1974 р.

5. Тимчасові інструкції по вимірах ліній полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів світловіддалемірами СМ-3 і ЕОК-2000 ГУГК, видавн. 1975 р.

6. Настанова «Центри геодезичних пунктів для територій міст, селищ та промислових майданчиків», ГУГК, видавн. 1975 р.

7. Настанова про застосування настінних знаків в полігонометричних та теодолітних ходах ГУГК, видавн. 1972 р.

8. Інструкція по вирахуванню нівелювань ГУГК, видавн. 1971 р.

9. Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 ГУГК, видавн. 1973 р.

Основна ціль робіт - створення геодезичної основи та крупно масштабних топографічних планів для розробки генерального плану території, проектів детального планування та інших проектних та інженерних рішень [10].

За межами Гарасимівської сільської ради розташовані такі геодезичні пункти: пункти 1 класу - Вівачів, пункти 3 класу - Чортовець, пункти 4 класу Івасюв, Зелена, Незвисько. Розташування цих пунктів представлено в додатку В.

Нажаль, в Гарасимівській сільській раді геодезичні роботи не проводились. Наслідком такого стану справ є, знову таки, недостатнє фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

3.3 Розробка еколого-економічного проекту землеустрою об'єкту дослідження

3.3.1. Проектування топографо-геодезичних робіт

Роботи на об'єкті повинні проводитись в два етапи за наступною технологічною схемою:

Топографо-геодезичні роботи, які включають:

· рекогностування пунктів ДГМ;

· виготовлення і закладка центру базової станції;

· згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат автоматичними супутниковими методами;

· опрацювання матеріалів GPS-спостережень.

Роботи із землеустрою включають наступні етапи:

· підготовчий;

· польовий;

· камеральний.

В процесі підготовчого етапу проводять збирання, аналіз і оцінку всіх матеріалів та документації, необхідних для проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель і роблять відповідні висновки.

Польові землевпорядні роботи розпочинаються із натуральних обслідувань меж із сусідніми землекористувачами чи землевласниками на місцевості. Визначають характер закріплення меж (огорожа, стіна, будівлі), узгоджують місця закладки межових знаків і проводять кадастрову зйомку меж земельних ділянок [1].

На камеральному етапі виконують такі основні землевпорядні роботи:

· складання кадастрових планів меж землекористування,

· складання державного акту;

· введення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії;

· складання звіту про земельно-кадастрову інвентаризацію.

Опис процесів робіт

Рекогностування пунктів ДГМ і пунктів, які визначаються супутниковими радіонавігаційними системами.

У процесі рекогностування уточнюють проект мережі, визначають місця встановлення і закладки центрів. При цьому основними вимогами є забезпечення безперешкодного огляду неба; відсутність поблизу пункту об'єктів, що відбивають сигнал від супутників ( металеві споруди, огорожі тощо).

До складу робіт при рекогностуванні пунктів входить:

· отримання технічного завдання;

· вибір місця для встановлення пункту і антени супутникового приймача;

· закріплення пункту тимчасовим знаком;

· складання схеми рекогнустированих пунктів;

· переїзди на ділянці робіт;

· здача матеріалів.

Згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат пунктів автономними супутниковими методами.

Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних мереж виконують з дотриманням наступних вимог:

· мережа має складатись із замкнутих геометричних фігур або петель;

· мережа повинна бути прив'язана не менше як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких виконують GPS-спостереження;

· у висотньому відношенні GPS-мережа має бути прив'язана не менше ніж до чотирьох нівелірних знаків [11].

До складу робіт при згущенні зйомочної геодезичної мережі входить:

· підготовка приймача до роботи;

· встановлення антени приймача над центром пункту;

· вимірювання висоти антени;

· позиціювання у заданому режимі;

· контроль якості спостережень з видачею програмної інформації про кількість супутників, що спостерігаються;

· зняття приймача;

· перезапис інформації з приймачів у пам'ять комп'ютера;

· польова контрольна обробка супутникових вимірювань;

· аналіз результатів обробки;

· переїзди на ділянці робіт;

· здавання робіт.

Знімання (визначення координат) кутів поворотів меж земельної ділянки проводиться методикою кутових і лінійних вимірювань, які виконуються електронним тахеометром. Одночасно, при необхідності проводять згущення знімальної основи.

Склад робіт:

· отримання завдання;

· рекогностування ділянки;

· визначення кількості станцій;

· створення планово-висотної основи;

· вимірювання кутів;

· вимірювання відстаней;

· координатні вимірювання;

· зарисовка абрису;

· складання плану зйомки меж;

· обчислення координат і висот точок;

· переходи та переїзди на ділянці робіт.

Підготовчі роботи при інвентаризації земель включають:

· відбір проектної документації стосовно межі розмірів землекористування;

· уточнення переліку і розмірів земельних ділянок у межах території господарства;

· звірення меж землекористування;

· вирахування площ змін меж землекористування;

· погодження результатів;

· розмноження і оформлення матеріалів.

Складання кадастрових планів меж земельних ділянок.

Склад робіт:

· відбір та вивчення вихідних матеріалів;

· нанесення та викреслення зовнішніх меж господарства;

· написання геоданих;

· складання списку співвласників;

· оформлення плану;

· перевірка і виправлення зауважень.

Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS-мережі:

- радіальний;

- тип замкнутої геометричної мережі [12].

В нашому випадку буде використано тип замкнутої геометричної мережі [12].

Вихідними пунктами є пункти державної геодезичної мережі 4-го класу Зелена, Івасів, Незвисько, 3-го класу - Чортовець та 1-го класу - Вівачів. Потрібно запроектувати і визначити один пункт 4-го класу GPS-Гарасимів (рис. 3.3)

Рис. 3.3 Схема геометричної мережі при проектуванні пункту GPS-Гарасимів

Цей пункт визначимо за допомогою GPS-приймачів. Пункт CPS-Гарасимів на місцевості проектується закріпити центром У15. Послідовність, за якою будуть спостерігатисьсь пункти, розписано в таблиці № 3.2

Таблиця № 3.2 План спостережень пунктів

Перший приймач

Другий приймач

CPS-Гарасимів

Івасів

CPS-Гарасимів

Зелена

CPS-Гарасимів

Вівачів

CPS-Гарасимів

Незвисько

CPS-Гарасимів

Чортовець

Вівачів

Івасів

Вівачів

Зелена

Вівачів

Незвисько

Вівачів

Чортовець

Незвисько

Зелена

Незвисько

Івасів

Незвисько

Чортовець

Чортовець

Зелена

Чортовець

Івасів

Івасів

Зелена

При радіальному типі мережі один приймач установлюють на вихідному пункті і виконують вимірювання векторів (баз) від цього пункту до приймачів, установлених на інших пунктах. Тип мережі у вигляді замкнутої геометричної фігури полягає у послідовному спостереженні суміжних пунктів і переході від одного пункту до іншого по замкнутій кривій.

Площа Гарасимівської сільської ради становить 2877 га = 28,77 км?.

Ми запроектували 17 GPS-пунктів (з точністю полігонометрії 1 або 2 розряду). Щільність пунктів на території сільської ради становить: 1 пункт на ? 1.5 км?. Якщо б виникла необхідність збільшити щільність GPS-пунктів, то потрібно провести прокладання тахеометричних ходів (з точністю полігонометрії 2 розряду). Схема визначення положення GPS-пунктів при радіальному типі мережі представлена на рис. 3.2

Рис. 3.2 Схема визначення положення GPS- пунктів при радіальному типі мережі

GPS-мережа має відповідати таким основним вимогам:

- мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур;

- повинна бути здійснена прив'язка мережі не менш, як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов'язково виконуються GPS-спостереження.

GPS-мережа повинна бути прив'язана не менше, ніж до чотирьох нівелірних знаків з використанням безпосередніх методів прив'язки.

Методика спостережень.

Мережа будується з трикутників. Для того, щоб визначити координати пункту Бази Гарасимів за допомогою GPS-приймача потрібно мати два GPS-приймачі рухомий і нерухомий. Використаємо псевдо-кінематичну технологію. Для цього встановити нерухомий приймач на пункт ДГМ, координати якого відомі (визначені будь-яким наземним або супутниковим методом). В нашому випадку базовий пункт Зелена. Другий приймач рухомий (ровер) встановлюється на пункті, координати якого потрібно визначити. Для визначення координат нового пункту потрібно одночасно ввімкнути приймачі і приймати ними сигнали супутника в заданий проміжок часу. Цей проміжок часу коли працюють одночасно всі приймачі називається сесією [11].

Спочатку проводиться привязка (ініціалізація) приймачів. Вона триває 20-30 хвилин, залежно від того скільки супутників є в момент прив'язки на небосхилі. В нашому випадку на небосхилі в момент прив'язки було сім супутників.

При проектуванні GPS-спостережень звертають увагу на те, щоб була забезпечена геометрія розміщення супутників, яка оцінюється коефіцієнтами GDOP. Враховується розміщення кожного супутника відносно інших супутників сузір'я і їх розміщення відносно GPS-приймача. Низьке значення GDOP вказує на більш високу ймовірність одержати результати з високою точністю. Стандартні DOP для GPS- робіт такі:

PDOP- просторове положення (3 координати);

HDOP- планове положення (2 планові координати);

RDOP- відносне зниження точності;

VDOP- висотне положення (тільки висота);

TDOP- час (тільки зміщення шкал часу);

GDOP- геометричне зниження точності;

При обрахунку координат звертають увагу на коефіцієнт PDOP - критерій, що виражає залежність між помилкою визначення положення користувача і помилкою координат супутника. Геометрично PDOP пропорційний одиниці розділеній на об'єм піраміди, складеної лініями, що виходять з приймача до 4 супутників, що спостерігаються.

PDOP зв'язаний з плановим і висотним DOP.

PDOP2 =HDOP2+VDOP2 (3.1)

PDOP повинен бути в межах 2. Слід відзначити, що всі координати в GPS базуються на еліпсоїді WGS-84. Висоти, що виміряні GPS-приймачами називаються еліпсоїдними. Для одержання ортометричних висот використовують модель геоїда. По моделі геоїда визначається різниця між поверхнями еліпсоїда і геоїда, чи середньою поверхнею рівня моря - перевищення геоїда над еліпсоїдом. Враховуючи це перевищення, одержуємо ортометричну (над рівнем моря) відмітку точки. База даних систем координат вже містить деякі стандартні моделі геоїда. Кожна система координат має задану по замовчуванню модель геоїда [11].

Після прив'язки (ініціалізації) рухомий приймач рухається по пунктах, координати яких потрібно визначити, і зупиняється на них на 10 хвилин. Виміри можна продовжувати 2 години, після чого знову ставати на ініціалізацію. Приймачі протягом всіх вимірів повинні працювати, виключати їх не можна. Рухомий приймач потрібно переносити тільки на відкритій місцевості, щоб супутників у зоні видимості було не менше чотирьох, інакше втрачається ініціалізація.

3.3.2 Розробка еколого-економічного проекту

Проектування заходів по охороні земель на території Гарасимівської сільської ради здійснювалось в такій послідовності:

- визначення технологічних груп земель;

- розрахунок контурно-лінійних рубежів;

- розміщення елементів впорядкування території (лісосмуг, дорожньої мережі, гідротехнічних споруд) і ділянок постійного залуження та водотоків.

При складанні проекту орні землі поділялись на такі технологічні групи:

I технологічна група (інтенсивного використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на рівних та слабохвилястих ділянках на схилах крутизною до З0.

II технологічна група (обмеженого використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на слабохвилястих схилах крутизною до 3-5° і слабоеродованої ріллі на схилах до 3°. На цих землях розміщуються тільки культури суцільного сіву (однорічні, багаторічні трави озимі і ярі зернові).

Між І і ІІ технологічною групою земель проектуються по горизонталях і контурно-лінійні рубежі. Згідно розрахунків вони можуть переміщатися на допустимі відстані в залежності від механічного складу грунтів, протяжності схилів, водозбірних площ і інше. При розміщенні контурно-лінійних рубежів також враховуються природні умови та межі земельних паїв і новостворених сільгоспформувань [20].

Проектується система захисних лісонасаджень (полезахисних, стокорегулюючих, прибалкових лісосмуг, лісонасаджень на ярах, балках, пісках, інших деградованих землях, водоохоронних насаджень, мулофільтрів, лісосмуг навколо ферм і господарських дворів) і гідротехнічних протиерозійних споруд (валів-терас, валів-доріг, водозатримуючих валів, водопоглинаючих канав, водоскидних споруд, загат, ставків-мулонакопичувачів, тощо).

Система захисних лісонасаджень і протиерозійних гідротехнічних споруд повинна сприяти дотриманню сільськогосподарськими виробниками комплексу протиерозійних агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур [16].

Проект розглядається і погоджується райземвідділом, сільською радою та затверджується районною радою. Документація підлягає державній землевпорядній експертизі.

Склад земельних ресурсів Гарасимівської сільської ради

Територія Гарасимівської сільської ради сформована з:

· земель ТзОВ “МІГС”;

· земель фермерського фонду ;

· земель, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

· земель закладів культури, освіти, охорони здоров'я;

· земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики;

· земель лісгоспу;

· земель загального користування;

· земель запасу

Склад та площі земельних угідь в розрізі власників землі і землекористувачів визначені шляхом набору контурів.

Загальна площа території, на якій розробляється проект, становить - 2877га.

На території сільської ради розташований один населений пункт с. Гарасимів.

В межах населеного пункту знаходяться :

- землі резервного фонду;

- землі, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

- землі закладів культури і освіти;

- землі транспорту;

- землі загального користування.

Загальна площа земель в межах населеного пункту становить 1023га .

Межі населеного пункту детально відображені на плані землекористування сільської ради і в натурі чітко закріплені контурами ситуації.

Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради відображено на рис. 3.4.

Рис. 3.5 Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради

Агровиробничі групи грунтів та їх характеристика

На території Гарасимівської сільської ради виділяють такі агровиробничі групи грунтів:

42е - чорноземи опідзолені важко суглинкові грунти;

45е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті важко суглинкові грунти;

49е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті слабозмиті і важко суглинкові грунти;

101е - чорноземи опідзолені слабо змиті важко суглинкові грунти на елювії щільних карбонатних порід;

103е - чорноземи опідзолені середньозмиті та дернові неглибокі важко суглинкові грунти;

104е - дернові слаборозвинені карбонати важко суглинкові з плямами виходів щільних карбонатних порід;

133е - лучні легко глинисті грунти;

139е - чорноземи опідзолені мочалисті легко глинисті;

208е - чорноземи опідзолені намиті важко суглинкові;

217е - розмиті грунти, карстові воронки та виходи елювію щільних карбонатних порід.

За результатами виконаних робіт складено експлікацію агровиробничих груп ґрунтів території Гарасимівської сільської ради в розрізі сільськогосподарських угідь (таблиця 3.3). Грунтова картосхема представлена на рис. 3.5.

Таблиця 3.3 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів в розрізі с/г угідь Гарасимівської сільської ради

№ п/п

Угіддя

Загальна площа

В тому числі

41е

45е

49е

101е

103е

104е

133е

139е

208е

217е

1

Сільськогосподарські підприємства АКГ " Україна"

103,6

27

26,6

20,6

17,9

7,9

3,6

рілля

96,1

27

26,6

13,7

17,9

7,9

3

багаторічні насадження

7,5

6,9

0,6

2

Громадяни, яким надані землі у власність і користування

602,2

20

230

74

63,8

51,9

21,9

74

29,5

20,2

17,4

рілля

524,1

20

228

62

54,4

50,6

20,5

39,5

25,2

20,2

4,8

багаторічні насадження

33,2

1,4

10

3,3

0,3

1,3

13,3

3,4

сіножаті

44,9

0,8

2,2

6,1

1

0,1

21,2

4,3

9,2

3

Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів

випас

130,6

0,9

5,4

0,2

1,4

28,1

31,1

16,9

4,9

2

39,7

Всього

836,4

48

262

74

58,8

97,9

53

90,9

42,3

25,8

57,1

Рис. 3.5 Грунтовий покрив території Гарасимівської сільської ради

Сучасний стан ріллі та протиерозійна організація території.

На території Гарасимівської сільської ради під ріллею знаходиться 1087,44 га землі. Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії, тому розробка комплексу заходів по боротьбі з ерозією є важливим завданням сучасного землевпорядкування. Суть її рішення заключається в правильному співвідношенні, погодженому приміненні і розміщенні по території комплексу різних протиерозійних заходів .

Основними заходами по покращенню ріллі як основного сільськогосподарського угіддя являється зрошування, осушення, гіпсування, вапнування, збирання каменів і інше [21].

Необхідно трансформувати деякі площі орних і інших продуктивно-використовуваних земель в угіддя, з яких ніякої продукції не отримують (міліоративні канали, захисні лісові насадження, дороги). Тому тут необхідно обмежуватись виділенням для них мінімально необхідної площі і якщо надається можливість, то компенсувати вимушене зменшення цінних орних земель освоєнням в ріллю малопродуктивних угідь.

Оцінювання екологічних, правових, природоохоронних та інших проблем, які можуть мати вплив на використання землі

Специфіка земельних відносин полягає в наявності значної кількості обмежень прав власника і користувача земельної ділянки. У законодавстві розрізняють чотири види обмежень:

· цільове призначення;

· режим використання;

· земельні сервітути;

· екологічні, санітарні та інші вимоги використання і охорони земель.

На території Гарасимівської сільської ради право на земельну частку (пай) мають 619 громадян - члени колишнього КСП. Своїм правом тільки скористались 23 особи, які замість сертифікатів на право на земельну частку (пай) одержали державні акти на право власності на земельні ділянки. 593 громадяни з різних причин ще не використали свого права на одержання земельних ділянок. Із них 336 осіб користуються земельними частками (паями) без оформлення на них Державних актів.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України та статті 5 Закону України “Про особисте селянське господарство” громадяни одержали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) з метою ведення особистого селянського господарства [8].

Визначення охоронних зон і зон з особливим режимом землекористування

У межах території Гарасимівської сільської ради розташовані об'єкти та території, навколо яких необхідно встановити зони охорони як для захисту й збереження цих об'єктів так і з метою захисту населення, житла, будівель та споруд від негативного впливу на них окремих об'єктів.

Охоронні зони встановлюються вздовж ліній електромереж, магістральних газопроводів, навколо електропідстанцій, газорозподільних станцій [21].

На території Гарасимівської сільської ради проходить газопровід 1 класу з діаметром труб 300 мм, який має охоронну зону 100 м.

У межах охоронних зон забороняється:

- споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;

- розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції та склади паливномагістральних матеріалів;

- будувати гаражі і автостоянки, садові та дачно-садові споруди;

- влаштовувати звалища, виливати розчин кислот, солей та лугів;

- розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов'язані з масовим скупченням людей;

- будувати огорожі для відокремлених приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо.

На території села Гарасимів проходять високовольтні лінії електропередач від 1-10 кВ, що мають охоронну зону 11 м. Охоронна зона 20 м встановлена вздовж ЛЕП 110кВ. У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

- перебувати стороннім особам на території й у приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері й люки цих споруд, самовільно переключати електричні апарати і підключати до електричних мереж;

- будувати житлові, громадські, дачні будинки;

- влаштовувати будь-які звалища;

- сладати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;

- розпалювати вогнища тощо.

На території сільської ради проходять лінії зв'язку, що мають охоронну зону 2.5 м.

Санітарно-захисні зони

Санітарно-захисні зони передбачено створити навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівнів шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітних хвиль, електричних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

Залежно від потужності, розмірів, небезпечності або шкідливості виробництва, на основі будівельних норм і правил установлені такі розміри санітарно-захасних зон:

· тваринницька ферма на 150 голів - 150 м;

· тваринницька ферма на 250 голів - 200 м;

· тваринницька ферма на 1100 голів - 300 м;

· відстійники, поля фільтрації - 300 м;

· інші виробничі об'єкти - по 50 м;

· діючі кладовища - по 300 м;

· закриті кладовища - по 100 м.

На території Гарасимівської сільської ради встановлено санітарно-захисні зони навколо кладовища радіусом 280 м.

Водоохоронні зона та прибережно-захисні смуги

Вздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм із метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їхньої водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги [13].

Вздовж села Гарасимів протікає р.Вікно, що має охоронну зону 25 м по обох берегах річки. Крім того вздовж каналів встановлено смуги відведення завширшки 2 м.

У межах водоохоронних зон забороняється :

- використання стійких і сильнодіючих пестицидів;

- розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

- скидання неочищених стічних вод із використанням балок, кар'єрів, струмків тощо [15].

Землі сільськогосподарського призначення на території сільської ради розділені на дрібні землекористування, на яких важко впроваджувати передові технології вирощування сільськогосподарських культур, а також здійснювати заходи щодо охорони земель і підвищення родючості ґрунтів .

Загалом при складанні даного Проекту з метою зменшення негативних екологічних наслідків від процесу приватизації земель здійснено наступні зміни в використанні угідь:

1. Землі площею 3,7 га вилучено з паювання - заросли чагарниками;

2. Землі площею 57,8 га переведено до пайованих земель з земель запасу Гарасимівської сільської ради.

Результати проведеної екологічної оцінки з визначенням земель, які вилучаються з розподілу, земель які долучені до розпаювання, земель які можуть бути приватизовані за умови обмежень у використанні екологічно, дають змогу побачити стан земель і відповідно вжити необхідні заходи щодо їх поліпшення.

Захист ґрунтів від ерозії

Під ерозією ґрунту розуміють змив і розмив ґрунту водою, яка стікає по поверхні землі і видування вітром верхнього родючого шару ґрунту.

Для проведення землевпорядкування в районах ерозії ґрунтів необхідно детально вивчити причини її виникнення і ступінь прояву .

На розвиток ерозійних процесів впливають фізико-географічні і економічні умови. До фізико- географічних умов, які визначають характер і інтенсивність розвитку ерозії, належить клімат, рельєф, ґрунти, рослинний покрив. Щодо економічних умов, то розвиток ерозії в значній мірі залежить від господарської діяльності людини, її впливу на землю .При правильному використанні земельних ресурсів людина може припинити ерозійні процеси і підвищити родючість еродованих земель і, навпаки , при неправильному, безгосподарському відношенні до землі - усилити ерозію [13] .

Серед умов, які впливають на розвиток водної ерозії вирішальна роль належить крутизні і довжині схилів. Розвиток водної ерозії ґрунтів може проходити при крутизні схилу навіть менше 1°, на схилах крутизною біля 5° розвиток ерозії посилюється і в повній мірі проявляється при крутизні схилу 8-10°. З збільшеннням крутизни схилів росте швидкість стікання води, а з ростом довжини і її маса . (При збільшенні крутизни схилів в 4 рази швидкість води зростає в 2 рази , а кількість переміщуваних частин - приблизно в 16 разів ).

Ґрунти і їх механічний склад також впливають на розвиток ерозії. Найбільш стійкі до процесів ерозії чорноземні ґрунти. Важливим показником фізичного стану ґрунтів є їх структура та механічний склад .

Рослинний покрив являється ефективним способом боротьби з ерозією ґрунтів. Ерозії піддаються в першу чергу ґрунти, які в момент поверхневого стоку або дефляції бувають позбавлені хорошого розвиненого рослинного покриву . Рослинний покрив являється перепоною на шляху поверхового стоку, зменшує його швидкість, сприяє значному всмоктуванню вологи ґрунтом і робить ґрунт більш структурним . Різні рослини мають різне протиерозійне значення (просапні - гірше, озимі - краще , багаторічні трави та пасовища - найкраще).

Для захисту ґрунтів від ерозії необхідно проводити комплекс протиерозійних заходів, які повинні розроблятись на всіх землях, де проявляються умови розвитку ерозії незалежно від призначення і господарського використання цих земель. На землях сільськогосподарського призначення розробляється цілий комплекс протиерозійних заходів .При цьому особлива увага приділяється протиерозійному впорядкуванню території сільськогосподарських угідь.

Протиерозійний комплекс включає:

організаційно - господарські;

агротехнічні ;

лісомеліоративні;

гідротехнічні заходи .

Протиерозійна роль їх різна і залежить від конкретних умов господарства.

Організаційно - господарські заходи застосовуються для створення необхідних передумов безпечного в ерозійному відношенні сільськогосподарського використання території та ефективного застосування всіх засобів боротьби з ерозією.

До них належать :

- визначення складу та обсягу комплексу протиерозійних заходів;

- запровадження правильної внутрігосподарської спеціалізації господарсько-доцільного використання кожної ділянки території ;

- визначення типів сівозмін та їх розміщення;

- розміщення полів, робочих ділянок, лісових смуг, шляхів і найпростіших гідротехнічних споруд .

Агротехнічні заходи забезпечують щоденне регулювання поверхневого стоку ,захист ґрунтів і постійне підвищення їх родючості .

До цих заходів належить :

- спеціальні прийоми обробітку та вирощування сільськогосподарських культур, повязані зі створенням на оброблюваній поверхні своєрідного мікрорельєфу, який сприяє додатковому поглинанню вологи, а отже і значному скороченню стоку та його еродуючої здатності (обробіток поперек схилу, боронування, валкування, ямкування, щілювання і кротування зябу, поверхневий обробіток ґрунту без відвалу пласта із залишенням частини поживних речовин, ґрунтопоглиблення , перехресний і згущений посів культур );

- прийоми снігозатримання та регулювання сніготаяння (смугове ущільнення штучних перешкод - щитів, лісонасаджень, смугове зачорніння снігу );

- система застосування органічних і мінеральних добрив .

Агротехнічні заходи мають високу протиерозійну ефективність і є найбільш доступними, недорогими. Результати досліджень свідчать, що агротехнічні заходи сприяють додатковій затримці 25-40 % поверхневого стоку, додатковій затримці до 30-35 мм талих вод та зниженню змивання ґрунту в середньому удвічі [19].

Лісомеліоративні заходи застосовуються на найбільш важливих у протиерозійному відношенні частинах водозборів. Вони поліпшують водний і вітровий режими території прилягаючих полів, підвищують протиерозійну роль агротехнічних заходів, сприяють рівномірному снігорозподілу та сніготаненню, сповільненню швидкості стоку та додатковому поглинанню вологи .

Необхідно створити:

- полезахисні та водорегулюючі лісові смуги;

- прибалкові лісосмуги та суцільні насадження на еродованих пасовищах;

- захисні лісонасадження на зрошених і осушених землях ;

- суцільне заліснення непридатних у сільськогосподарському виробництві земель;

- лісонасадження вздовж рік, струмків навколо водоймищ .

Здійснення лісомеліоративних заходів пов'язане з великими капітальними затратами та вилученням цінних сільськогосподарських угідь. Тому їх проектування слід проводити в чітко визначених межах, як доповнення до агротехнічних заходів. У цьому випадку протиерозійний комплекс буде ефективнішим .

Багаторічні спостереження дослідних станцій і наукових установ показують, що під впливом заліснення сток скорочується на 30-50 % , а змивання ґрунту удвічі і більше залежно від ступеня заліснення території та інших факторів.

Гідротехнічні заходи спрямовані на боротьбу з концентрованим стоком і розмиванням ґрунту на частинах водозбору, що зазнали найбільшого впливу ерозії (на вершинах діючих ярів , у водопровідних жолобках , на дні ярів).

Протиерозійні гідротехнічні споруди передбачаються в тих випадках, коли примінення одних агротехнічних і лісомеліоративних протиерозійних заходів недостатнє[19].

До цієї групи заходів входить:

- будівництво розпилювачів стоку, водовідних валів і канав, водозатримуючих валів, переважно на орних землях і частково кормових угіддях ;

- спорудження гребель, перепадів, бистротоків, будівництво ставків і водоймищ у балках і ярах ,будівництво валів -терас .

Оскільки ерозія ґрунтів є складним явищем , повязаним із впливом як природних так і антропогенних факторів, то боротьба з нею може бути успішною та економічно виправданою лише при науково обгрунтованій організації території з комплексом агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів, що враховують особливості кожного природного регіону.

На території Гарасимівської сільської ради ерозії підлягає 1109,82 га землі. В тому числі слабозмитих - 817,5 га, середньозмитих - 189,27 га, сильнозмитих - 103,05 га. Це переважно дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті сильнозмиті середньосуглинкові ґрунти, дерново-підзолисті розмиті середньосуглинкові ґрунти ярів та балок. Маючи такі дані необхідно проводити організаційно - господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні заходи. Найкращий ефект протиерозійні заходи дають, коли їх проектування взаємопов' язано і коли вони доповнюють один одного.

Рекомендації по відтворенню родючості ґрунту

Враховуючи те, що найбільший вплив на розвиток ерозійних процесів на території Гарасимівської сільської ради мають:

- господарська і внутрігосподарська спеціалізація (впливає на склад і співвідношення угідь ,структуру посівних площ );

- розміщення границь землекористувань без врахування рельєфу;

- склад земельних угідь і їх якісний стан ;

- нераціональне використання орних земель в умовах розвинутої ерозії ґрунтів (не повне врахування еродованості ґрунту при встановленні складу і чергуванні культур в сівозмінах , не застосування ґрунтозахисної сівозміни )

- проектування полів сівозмін, лісосмуг, доріг і інших елементів без детального врахування рельєфу (крутизни, довжини і експозиції схилу) ґрунту , а також обробіток ґрунту без врахування рельєфу, сприяють розвитку ерозії ;

- безсистемне використання пасовищ, відсутність раціонального впорядкування їх територій і міроприємств по підвищенню продуктивності приводять до погіршення якості травостою, посиленню змиву ґрунту ;.

- недооцінка ґрунтозахисної ролі лісосмуг ;

- відсутність протиерозійнго захисту несільськогоподарських угідь

необхідно звернути увагу на проблеми їх вирішення. Для цього потрібно дотримуватись рекомендацій по відтворенню родючості ґрунтів.

Згідно ланшафтно-екологічного підходу, забезпечення проведення природоохоронних заходів здійснюється за рахунок:

- визначення оптимального співідношення угідь для місцевих умов ;

- проектування складу і співвідношенняземельних угідь з врахуванням екологічних, економічних і ландшафтних вимог;

- проектування системи використання сільськогосподарських угідь;

- проектування заходів освоєння, поліпшення і охорони земель;

- підвищення інтенсивності використання площ ріллі сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень на основі передового досвіду і впровадження наукових розробок ;

- значного поліпшення організації виробництва , праці, складу і співвідношення виробничих галузей;

- диференційного підходу до виконання екологічно-різноякісних земель ;

- підвищення рівня науково-технічного прогресу в кожній сільськогосподарській галузі ;

- забезпечення припинення ерозійних процесів і інших негативних явищ в складній екологічній обстановці [14].

Отже, для відтворення родючості ґрунту на території Гарасимівської сільської ради необхідно вирішити такі питання, як захист земель від ерозії і інших негативних процесів; охорона земель від розрушення і антропогенних негативних дій; рекультивація порушених земель; створення охоронних територій і об'єктів, необхідного режиму їх використання; встановлення спеціалізації господарства з врахуванням природних і економічних умов ; встановлення розмірів і меж господарств з врахуванням послідовного проведення комплексу протиерозійних заходів ; встановлення раціонального складу угідь і розробка заходів по їх покращенню; проектування системи раціональних сівозмін, які забезпечують диференційне розміщення культур, припинення процесів ерозії і підвищення урожайності культур; протиерозійне впорядкування території сівозмін , багаторічних насаджень, кормових і інших угідь . При вирішенні цих питань можна говорити про високоінтенсивне і екологічнобезпечне використання земель.

Заповідні і охоронні території

Особливо цінних земель, прибережних смуг та земель рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення на території Гарасимівської сільської ради немає.

3.4 Кошторисна вартість проекту й економічна ефективність від його впровадження

Кошторис - це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об'єкті.

Розрахунки виконують згідно збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні роботи та згідно розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг.

Розрахункову вартість обчислюємо за формулою:

,

де В - розрахункова вартість робіт, грн;

Рб - базова розцінка показника, грн;

О - об'єм робіт;

К - коефіцієнт до базової розцінки.

Базову розцінку вибирають із збірників цін, враховуючи категорію складності. При розрахунку коефіцієнтів звертають увагу на об'єм робіт [26].

Розрахунки виконують окремо для польових і камеральних робіт.

знаходять сумарні вартості польових Впол і камеральних Вкам робіт;

обчислюють додаткові витрати до сумарної вартості:

а) на транспорт;

б) амортизаційні відчислення та метрологічне забезпечення.

Вартість транспортних витрат розраховують як 10% від польових робіт при землевпорядних роботах. Вартість амортизаційних відрахувань становить 5% від загальної вартості по видах робіт та транспортних витрат.

Результат обчислення кошторисної вартості топографо-геодезичних та землевпорядних робіт на території села Гарасимів приведено в таблиці [20].

Таблиця Кошторис на виконані роботи


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.