Методико-технологічні питання використання MapІnfo Vertical Mapper при розробці цифрових моделей рельєфу для цілей землеустрою

2.4 Прийоми аналізу цифрових моделей рельєфу

Як зазначалось, цифрова модель рельєфу є лише базовою для подальшого детальнішого моделювання. Адже вона несе інформацію лише про особливості рельєфу. Безпосередньо на ній неможливо побачити крутизну схилів, експозицію, тощо. Тож необхідно створити похідні моделі, які б в повній мірі несли необхідну інформацію про особливості тієї чи іншої змодельованої території.

В середовищі MapInfo Vertical Mapper аналізувати базову цифрову модель рельєфу можна наступним чином:

- Створення моделі крутизни схилів. Для отримання даної моделі використовується ГРІД-менеджер. Перейшовши в категорію «Analysis» та обравши дію «Create Slope & Aspect» відкриється вікно створення моделі крутизни схилів. Потрібно відзначити дію «Create slope grid», далі можна позначити пункт «Calculate as% grade», що являє собою запит на обрахунок крутизни в градусах. По завершенню отримуємо ГРІД-модель крутизни схилів [11].

- Створення моделі експозиції схилів. Для генерування такої моделі потрібно використовувати ГРІД-менеджер подібно до створення моделі крутизни схилів, за відміною того, що у вікні «Create Slope & Aspect» потрібно відзначити дію «Create aspect grid». Далі пропонується обрати пряму що відповідатиме північному напрямку. По завершенню отримуємо модель експозиції схилів.

- Вибірка поверхні з однаковою висотою, або ж в певному діапазоні. Для виконання цієї дії на панелі ГРІД-менеджера у категорії «Analysis» обирається дія «Grid Query». У вікні що відкрилось потрібно створити нову ГРІД-модель, і визначити діапазон потрібних висот. Далі пропонується обрати вигляд поверхні, що підлягає нашому запиту, і поверхні, що туди не входить. Таким чином створюється модель вибірки поверхні з певною висотою [5].

- Розраховувати видимість з певної точки за певною лінією напрямку. Для цього потрібно в категорії «Analysis» обрати дію «Point-to-Point Visibility». Далі потрібно протягнути лінію з точки огляду на точку, що необхідно побачити. У вікні, що з'явилось можна переглянути, та підкоректувати координати вищезгаданих точок, та обрати модель кривизни земної поверхні. За допомогою клавіші «Solve» будується поперечний переріз даного відрізка, де відображений червоною лінією зображений рельєф, а зеленою - лінію видимості. У місцях де ці лінії накладаються територія являється видимою.

- Розраховувати зони видимості з певної точки. Все в тій же категорії «Analysis» необхідно обрати дію «Viewshed analysis» і обрати точку огляду. У вікні що з'являється необхідно вказати радіус огляду і обрати модель кривизни земної поверхні. Таким чином отримується ГРІД-модель зон видимості для певної точки. Зеленим кольором позначені полігони, що є видимі, червоним - невидимі.

- Будувати висотний профіль рельєфу. Для цього потрібно провести звичайну лінію або полілінію по якій планується провести дослідження профілю і в категорії «Analysis» обрати дію «Cross section». В результаті отримуємо вікно з поперечним перерізом по даній лінії з нанесеною лінією висотних значень. Даний профіль можна редагувати - змінювати шкалу відліків по осі X і Y. Він також може бути експортований в растрове зображення для представлення результатів поза середовищем MapInfo Vertical Mapper.

- Досліджувати векторні об'єкти за ГРІД-моделлю. При наявності таблиці з нанесеними певними векторними об'єктами можна отримати значення з ГРІД-моделі того місця, де розташовані ці об'єкти. Для цього в категорії «Analysis» потрібно обрати дії «Point Inspection», «Line Inspection» та «Region Inspection» для точкових, лінійних та полігональних об'єктів відповідно. Обравши першу дію, до таблиці з відповідними точковими об'єктами пропонується занести таку колонку як абсолютне значення у відповідній точці на ГРІД-моделі. За допомогою другої дії до таблиці з певними лінійними об'єктами пропонується додати такі колонки з даними, як максимальне, мінімальне, середнє між максимумом і мінімумом та середнє пересічне значення на відповідній лінії на ГРІД-моделі, а також значення на початку і вкінці даної лінії. Третя дія дозволяє додати до таблиці з полігональними об'єктами такі колонки, як максимальне, мінімальне, середнє між мінімальним та максимальним, середнє пересічне значення та суму всіх значень в межах відповідного полігону на ГРІД-моделі.

3. Екпериментальне використання Mapinfo Veetical Mapper для побудови цифрової моделі рельєфу території Сокирянського району

3.1 Обґрунтування створення цифрової моделі рельєфу для цілей землеустрою території Сокирянського району

Географічне положення, що визначає геологічну та геоморфологічну будову, рельєф, клімат, водний режим та інші природні характеристики місцевості, безпосередньо впливає на характеристики які так чи інакше розглядаються в процесі землеустрою.

Територія Сокирянського району розташована в східній частині Чернівецької області, та межує на Півночі з Хмельницькою областю, на Північному Сході з Вінницькою областю, на Півдні з республікою Молдова, і на Заході із Кельменецьким районом. В Сокирянському районі налічується 22 базові ради, 29 населених пунктів, з них 1 місто і 28 сіл. Загальна площа населених пунктів становить 12,3 тис. га, що становить 18,6% від території району [17].

Сокирянський район займає південно-східну частину Прут-Дністровського міжріччя, природні умови якого є безпосередніми передумовами ведення землеустрою в регіоні і формують певну специфіку розподілу угідь, їх режим використання тощо. Територія району становить 66,1 тис. га, з них 66,4% припадає на сільськогосподарські угіддя, 20,9% - на ліси та лісо вкриті площі, 3,9% - на забудовані землі, 4,8% - під водою і 3,9% - інші землі (див. рис. 3.1.1) [13].

Рельєф території Сокирянського району маловиразний, лише на сході зустрічаються товтрові горби і на північному сході стрімкі яри що впадають в долину річки Дністер. Переважаючі абсолютні висоти на території району становлять близько 250 м над рівнем моря. Абсолютні висоти русла Дністра в цьому регіоні 60-65 метрів, отже, вріз долини цієї ріки перевищує 150 метрів, а місцями досягає 200 метрів, тобто максимальних значень глибини урізу в Подільсько-Молдавській частині течії Дністра [8].

Незважаючи на близькість глибокої долини Дністра, Прут-Дністровський вододіл в цьому районі мало розчленований долинами, балками і ярами, які з'являються лише на невеликих відстанях від дністровських крутосхилів.

Переважно рівнинний рельєф являється досить сприятливою характеристикою для землеустрою в регіоні - полегшується процес межування території, безпосередній вплив на кількість сільськогосподарських угідь регіону.

В свою чергу рельєф регіону впливає на кліматичні умови, що є одним із найважливіших чинників сільськогосподарської спеціалізації території. А саме на території Сокирянського району в рік випадає близько 500-575 мм опадів, з температурним режимом приблизно -5? С взимку і +18? С - влітку [13].

Ці кліматичні характеристики безпосередньо впливають на структуру сільськогосподарської спеціалізації району. Так, в Сокирянському районі сільські господарі, фермери, та ряд крупних агроформувань вважають доцільним розвивати сучасне садівництво і ягідництво, використовуючи для цього сприятливі кліматичні умови. Також частина населення вважає економічно вигідним займатися вирощуванням товарних овочів (огірків, картоплі, томатів, перців, капусти і т.д.).

За сучасної земельної реформи планується виділяти кліматичним умовам ще більше уваги при виборі напрямків сільськогосподарської спеціалізації регіону. Для прикладу, у підзоні помірного зволоження і більшої кількості тепла та сонячної радіації в польових сівозмінах перевага буде надаватися вирощуванню кукурудзи і сої, соняшнику, де їхня питома вага в сівозмінах має бути на 5-8% більшою, ніж у вологій зоні.

Клімат виконує ще одну надзвичайно важливу функцію - він впливає на процес ґрунтоутворення. Так в умовах помірно-континентального недостатньо зволоженого клімату на території Сокирянського району утворились такі типи ґрунтів як ясно-сірі та сірі опідзолені переважно середньо і важко суглинкові ґрунти. Бонітет ясно-сірих опідзолених ґрунтів на орних землях визначено в 32-40 балів, сірих опідзолених ґрунтів - у 39-55 балів. При чому показники родючості ґрунтів, у тому числі й бонітет, на еродованих, піщаних, щебенюватих і сильно оглеєних ґрунтах значно нижчі, ніж наведені вище. Порівняно висока розораність території району (майже 54% від загальної площі) стала реальним наслідком екстенсивного способу ведення сільського господарства, ініційованого командно-адміністративним стилем організації виробництва. У результаті такої господарської діяльності на сільськогосподарських угіддях стали прогресувати ерозійні процеси. В Сокирянському районі відношення умовно стійких угідь до орних земель становить 0,6, що говорить про площа умовно стійких угідь близька до площі ріллі, з перевагою останньої у відсотковому співвідношенні 61,6% до 38,4%.

Рис. 3.1.1. Структура землекористування в Сокирянському районі

Особливості поверхневих вод також проявляють величезний вплив на ґрунтоутворюючі, ерозійні та інші процеси, що впливають на специфіку землеустрою території. По великому рахунку територія Сокирянського району є басейном річки Дністер, велика звивистість русла у середині течії якого спричиняє виникнення заторів під час весняного льодоходу і затоплення прилеглих ділянок території. Живлення Дністра відбувається за рахунок дощових (50%), талих (30%) та ґрунтових (20%) вод. Характерною особливістю режиму Дністра є часті паводки протягом всього року. Тому у прибережних територіях встановлюється особливий режим використання земель.

Добре забезпечений водними ресурсами Сокирянський район не потребує у вирішенні важких землевпорядних задач по меліорації ґрунтів [8].

Отже, саме географічні особливості і природні передумови стали вирішальними при розвитку певних специфічних принципів землеустрою в Сокирянському районі.

Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних
заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та
раціональну організацію території адміністративно-територіальних
утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом
суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Таким чином всі заходи при здійсненні землеустрою мають територіальний характер, тобто спрямовані на певну географічно визначену ціль. І при здійсненні цих заходів дуже важко опиратись на сухі статистичні дані без графічної прив'язки їх до певної території. Для повної оцінки і аналізу потрібно графічно змоделювати ту чи іншу ситуацію, що складається. Таким чином створення цифрових моделей рельєфу в системі землеустрою відіграє важливу роль для просторового аналізу.

З вище описаних особливостей рельєфу території Сокирянського району, та його впливу на інші фактори, які визначають особливості ведення землеустрою на даній території, слідує, що дослідження цього первинного фактору є важливою, навіть передовою умовою для підтримки ведення землеустрою в даному регіоні.

Як зазначалось вище - створення цифрових моделей рельєфу та їх подальший аналіз має суттєві переваги в якості, швидкості та економічній доцільності над традиційними методами картографічного моделювання. І для території Сокирянського району вони не є виключенням.

Моделювання берегової місцевості річки Дністер має специфічний сенс доцільний лише даній території. А саме через розміщення Дністровської гідроелектростанції. Саме особливості рельєфу дозволяють забезпечити річку Дністер певним нахилом необхідним для повноцінного використання гідроелектростанції. З іншої сторони моделювання дозволить спрогнозувати зворотній вплив функціонування Дністровської ГЕС на особливості ведення землеустрою в даному регіоні. Адже її функціонування порушує природно встановлений режим річки і незважаючи на намагання утримувати постійний рівень води у руслі, все ж у природні коливання рівня води «втручаються» і штучні, утворені функціонуванням даної гідроелектростанції.

Ще однією специфічною проблемою пов'язаною з Дністровською ГЕС, що потребує точного дослідження, є затоплення низлежачих від дамби територій внаслідок можливого аварійного спуску води. Адже при такому розвитку подій можливе підтоплення як мінімум 3 населених пунктів.

Але необхідність якісного моделювання берегових територій річки Дністер не обмежується проблемами функціонування розташованої тут Дністровської ГЕС. Ця річка і сама по своїй природі впливає на особливості ведення землеустрою.

Дослідження особливостей рельєфу доцільне також для визначення особливостей сільськогосподарського використання території Сокирянського району. Особливості експозиції та крутизни схилів визначають території під багаторічні насадження, ріллю та інші типи сільського господарства.

Саме переважно рівнинний рельєф даної території визначив те, що в Сокирянському районі велику частку земель сільськогосподарського призначення займають рілля, а велика частина південних схилів сприяє великій кількості багаторічних насаджень, що в свою чергу впливає на економіку регіону.

Створення цифрової моделі рельєфу території Сокирфнського району дозволить приймати рішення для якіснішого ведення землеустрою в коротший термін і з меншими затратами.

3.2 Методико-технологічні прийоми розробки цифрової моделі рельєфу території Сокирянського району засобами MapInfo Vertical Mapper

В ході нашого дослідження в середовищі MapInfo Vertical Mapper була створена цифрова модель рельєфу території Сокирянського району для експериментального використання в землеустрої району.

Дана растрова модель містить змодельовану поверхню території Сокирянського району. Також вона стала основою для створення моделей крутизни та експозиції схилів. На її основі було створено шар з нанесеними басейнами річок, та визначено глибину розчленування.

Для побудови даної цифрової моделі рельєфу використовувались топографічні карти з номером М-35-127 і М-35-128 в масштабі 1:200000, що в свою чергу укладались на базі карт масштабу 1:100000, в растровому форматі, як підкладка для векторної оцифровки території.

Суцільні горизонталі на даних топографічних картах були проведені з інтервалом в 20 метрів, але в місцях з переважно рівнинним рельєфом були проведені і додаткові горизонталі через 10 і навіть через 5 метрів.

При реєстрації растрових топографічних карт потрібно було дотримуватись високої точності, тож точки виставлялись таким чином, щоб загальна похибка не сягала більше позначки 3. Контролем якості реєстрації зображень було співставлення двох топографічних карт, так щоб їхні суміжні координати співпадали.

По зареєстрованому зображенню відбувалось трасування горизонталей. Відразу ж в таблицю заносилися висотне значення цих горизонталей. Для зменшення плутанини в таблиці через велику кількість об'єктів, над горизонталями з однаковою висотою проводилось групування.

В результаті було отримано векторне зображення горизонталей всієї топографічної карти М-35-127, та частини М-35-128 на якій знаходилась невелика частина Сокирянського адміністративного району.

На завершальному етапі векторизації елементів рельєфу, для горизонталей було застосовано процедуру згладжування кутів (див. рис. 3.2.2).

Рис. 3.2.2. Вигляд робочого вікна з нанесеними горизонталями

Далі нам потрібно було перетворити наші лінійні об'єкти в набір точок, що описували б кожну горизонталь по траєкторії їх проведення.

Спочатку стандартною процедурою було утворено 45596 точок. Але цей показник являвся занадто малим, тож процедура була повторена, тільки на цей раз зі вказаною максимальною віддаллю точок між собою - 200 метрів. В результаті було утворено 64871 точка. Цей показник виявився збалансованим і найбільш підходящим, тобто не перебільшеним і не заниженим (див. рис. 3.2.3).

.

Рис. 3.2.3. Вигляд робочого вікна програми з утвореними точковими об'єктами з лінійних

На основі створеного шару з нерегулярною мережею точок було створено растрову ГРІД-модель рельєфу. Для цього в меню «Create Grid» ми обрали інтерполяцію, а саме метод «Крікінгу». Величиною вимірів даних точкових об'єктів було обрано метри. За відсутності в нашій таблиці нульових значень, не було потреби відзначати пункт «Ignore records containing zero».

Потім в запропонованому меню вибору значення для кожного пікселя, було обрано середнє пересічне значення всіх точок, що попадають в даний піксель.

Розмір пікселя замість запропонованого 218,589 метра для його сторони, було встановлено 30 метрів. Таким чином це визначило розширення нашої растрової ГРІД-моделі рельєфу, а саме 1 366 х 1 241 пікселі. Мінімумом точок, що визначали значення в певній точці було встановлено 3, максимумом - 12. Метод крікінгу був обраний «Ординарний». Процедура створення зайняла приблизно 20 хвилин в силу достатньо великого розширення і великої кількості точок.

Таким чином ми отримали базову цифрову растрову ГРІД-модель рельєфу території Сокирянського району (див. рис. 3.2.4).

Рис. 3.2.4. Цифрова растрова ГРІД-модель рельєфу території Сокирянського району

На даній цифровій моделі можна чітко побачити місця врізу річок, та провести чітку межу вододілу між Дністром та Прутом. За допомогою ГРІД-менеджера, а саме дії «Run 3D Viewer» можна переглянути модель в тривимірному режимі (див. рис. 3.2.5).

Рис. 3.2.5. Цифрова модель рельєфу території Сокирянського району в тривимірному режимі

3.3 Рекомендації щодо використання похідних цифрових моделей рельєфу при здійсненні землеустрою

Для детальнішого аналізу рельєфу на основі базової цифрової моделі рельєфу було створено похідну модель крутизни схилів. Для цього за допомогою ГРІД-менеджера, а саме в категорії «Analysis» було обрано дію «Create Slope & Aspect». Ввідзначивши лише дію «Create slope grid», обрали пункт «Calculate as% grade». Таким чином було створено модель крутизни схилів [11]. Але вона була невдало скомпонована, а саме компонування кольорів не давало достатньої наочності. Тож за допомогою ГРІД-менеджера, а саме в категорії «Colour» було обрано лише два кольори: для найбільшого значення крутизни (25 градусів) було обрано чорний колір, для найменшого - білий. Таким чином в нас вийшла дана модель (див. рис. 3.3.1).

Рис. 3.3.1. Вигляд робочого вікна програми зі створеною моделлю крутизни схилів території Сокирянського району

Як бачимо з даної цифрової моделі, територія Сокирянського району в цілому не є насичена крутими схилами, лише по лінії протікання річки Дністер схили досягають позначки 23-25 градусів.

Наступним етапом було створення моделі експозиції схилів. Для цього ми виконали дії подібні до створення моделі крутизни схилів, за тією лише різницею, що в кінці ми обираємо пункт «Create aspect grid» а не «Create slope grid» [9]. Після створення даної моделі отримали зображення експозиції схилів за чотирма напрямками. Кількість напрямків, що виділяються можна змінювати, але ми залишили їх кількість за вмовчуванням (див. рис. 3.3.2).

Як бачимо з даної моделі, переважаючими схилами є Західні (зелений колір), трохи менше схилів Східних (жовтий колір), і приблизно однакова кількість Північних і Південних схилів (синій та червоний кольори відповідно).

Рис. 3.3.2. Вигляд робочого вікна програми зі створеною моделлю експозиції схилів території Сокирянського району

Для детальнішого дослідження території було створено векторний шари басейнів головних річок та басейни приток головних річок. Для цього на основі базової цифрової моделі рельєфу було створено модель контурів (див. рис. 3.3.3).

Рис. 3.3.3. Вигляд робочого вікна програми зі створеною моделлю контурів рельєфу території Сокирянського району

Також на ці контури було накладено шар з річковою системою для річок якої і проводились басейни.

По чітко виділеним контурам із кольоровою заливкою суттєво легше проводити межі вододілів між річками. Таким чином було створено дві таблиці: «Басейни головних річок» і «Басейни приток головних річок» (див. рис. 3.3.4).

Рис. 3.3.4. Басейни головних річок (1) і приток головних річок (2)

Для детальнішого вивчення річкової системи в подальшому планується виділити басейни річок третього порядку.

На основі створених басейнів приток головних річок було створено модель глибини розчленування рельєфу. Для цього за допомогою дії «Region inspector» з базової цифрової моделі рельєфу для таблиці з басейнами було отримано значення максимальної і мінімальної висоти для кожного басейну. Далі шляхом створення тематичної карти за виразом High_max - High_min, ми отримали тематичну карту глибини розчленування рельєфу в розрізі басейнів приток головних річок [11].

Також для демонстрації можливостей побудови профілів, пропонується профіль проведений за маршрутом дороги Сокиряни-Василівка-Ожеве-Новодністровськ.

Висновки

Цифрова модель рельєфу - цифрове представлення об'єктів та особливостей рельєфу земної поверхні, створене на основі даних про рельєф та топологію місцевості. В землеустрої такі моделі використовуються головним чином для цифрового подання географічної інформації, визначення просторового положення точок, обчислення і візуалізації зон видимості для однієї або системи точок, розрахунків об'ємів певних об'єктів чи явищ щодо заданого висотного рівня, побудови профілів, виділення структурних ліній рельєфу, у тому числі ліній ерозійної мережі, вододілів, оконтурювання водозборів, створення похідних моделей (крутизни та експозиції схилів). Вся сукупність вирішуваних за допомогою ЦМР задач надає можливість швидкого та якісного аналізу проблемних ситуацій землеустрою та їх швидкого вирішення.

У нашому дослідженні ми використовували ГІС-продукт «MapInfo Pro 9.5.1», а саме модуль «Vertical Mapper 3.0», для створення ЦММ території Сокирянського району Чернівецької області. Даний модуль був обраний через високу точність і варіативність методів побудови ЦММ.

Вихідними даними для побудови нерегулярної мережі точок став шар з нанесеними горизонталями рельєфу території. Він створювався на основі топографічних карт масштабу 1:200000, які в свою чергу були укладені за матеріалами топографічних карт масштабу 1:100000. Об'єкти даного шару мали лінійну форму і були перетворені в сукупність точок з атрибутами відповідних їм ліній. Результатом стало отримання нерегулярної мережу точок (64871 об'єктів), з середньою щільністю 98,14 точки на 1 території, що цілком відповідає умовам генералізації. Перевагою саме нерегулярної мережі є відповідна щільність точок на ділянках з мінімумом топографічної інформації та в місцях, що потребують високої детальності.

На основі інтерполяції, а саме методом крікінгу, була побудована модель поверхні території Сокирянського району. Вона стала базовою для подальшої підготовки моделей експозиції та крутизни схилів, побудови басейнів річок, визначення глибини розчленування рельєфу тощо.

Для глибшого аналізу рельєфу за ЦММ, на її основі було складено модель крутизни схилів. Інформацію отриману з даної моделі можна використовувати під час протиерозійної організації території, розробки проектів кадастрового зонування (при наявності схилів крутизною понад вздовж прибережних смуг - розміри цих смуг подвоюються), при організації території землекористувань, враховуючи метричну модель оптимального використання угідь залежно від значення крутизни схилів за А.М. Третяком.

Подібним чином була створена модель експозиції схилів. З експозицією схилів пов'язані як природа самих схилів, так і умови господарювання. Проте чи не найяскравіше вплив експозиції схилів проявляється в с/г виробництві, впливаючи на терміни дозрівання культур та їх якісні показники, а в кінцевому рахунку - на врожайність. Звідси зрозуміла необхідність врахування просторової орієнтації схилів при проведенні землевпорядних робіт.

Експозиція схилів розглядається у тісному зв'язку із крутизною поверхні, адже чим крутіший схил, тим яскравіше проявляються особливості його просторової орієнтації. Розглядаючи дві дані моделі як єдину сукупність просторових даних, можна досягнути якісно кращих результатів аналізу поверхні території.

Також на основі даної моделі були створені таблиці з басейнами головних річок та приток головних річок. А вже на основі проведених басейнів було створено тематичний шар глибини розчленування рельєфу.

Визначення зон видимості може слугувати для вирішення проблем геодезичного забезпечення землеустрою на території даного адміністративного району, а саме для проектування мережі тріангуляції та полігонометрії.

Дана ЦММ являтиметься основою для аналізу просторової інформації, вихідні дані якого слугуватимуть інформаційною підтримкою під час проведення землевпорядних робіт на території Сокирянського адміністративного району.

Список використаних джерел

1. Acad Map 3d: пошаговое руководство / Autodesk Inc.; переклад А.Б. Колотова - San Rafael: «Autodesk Inc», 2008. - 72 с.

2. ArcGis 3D Analyst: 3D визуализация, топографический аналіз, построение поверхностей / ESRI Corp.; Переклад з англійської В.П. Журавльова - «ESRI White paper», 2009. - 14 с.

3. Erdas VirtualGIS: Users Guide / Erdas Corp. - «ERDAS», 2005. - 324 с.

4. Безпалько Р. І. Основи землевпорядкування і землекористування. Навчальний посібник. Частина 1. / Р. І. Безпалько, В.Р. Черлінка - Чернівці: Рута, 2004. - 105 с.

5. Берлянт А.М. Довідник з картографії / А.М. Берлянт, А.В. Гедимін, Ю.Г. Кельнер, А. І. Мартиненко, Б.Б. Серапінас, Н.М. Терехов, Є. І. Халугін - М.: «НЕДРА», 1988. - 428 с.

6. Варламов А.А. Земельний кадастр. Географічні та земельні інформаційні системи /А.А. Варламов, С.А. Гальченко - М.: КолосС , 2006. - 400 с.

7. Введение в практическое использование свободной ГИС GRASS 6.0: версия 1.2 / GRASS Hannover bR., переклад з англійської М.А. Дубінін, А.В. Костикова, М. І. Парилов. - GDF Hannover, 2005. - 134 c.

8. Геренчук К. І. Природа Чернівецької області / К. І. Геренчук - Львів: «Вища школа», 1978 - 160 с.

9. Єрунова М.Г. Географічні і земельно-інформаційні системи. Ч. 2. Картографування засобами ГІС MapInfo: Методичні вказівки / М.Г. Єрунова, А.А. Гостєва - Красноярськ, 2010. - 84 с.

10. Іваніков А.Д. Геоінформатика / А.Д. Іваніков, В.П. Кулагін, А.Н. Тихонов, В.Я. Цвєтков - М.: Макс Пресс, 2001. - 349 с.

11. Інструкція користувача: MapInfo Pro User Guide / MapInfo Corp.; Переклад з англійської В.П. Журавльова, А.Б. Колотова - ООО «ЭСТИ МАП», 2006. - 620 с.

12. Іщук О.О. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: Навчальний посібник / О.О. Іщук, М.М. Коржнев, О. Є. Кошляков - К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. - 200 с.

13. Козьмук П.Ф. Земельні ресурси Буковини стан, моніторинг, використання / П.Ф. Козьмук, В. І. куліш, О.А. Чернявський - Чернівці: Букрек, 2007. - 384 с.

14. Кружкова Е.А. Объемный взгляд на мир / Е.А. Кружкова, Н.А. Пантелеева. - М., 2005. - 53 с.

15. Ладичук Д.О. Створення бази геопросторових даних / Д.О. Ладичук, В. І. Пічура - Херсон: ХДУ, 2009. - 102 с.

16. Лєонтьєв Н.Ф. Тематична картографія / Н.Ф. Лєонтьєв - М.: Наука, 1981. - 104 с.

17. Основні показники по землекористуванню Сокирянського району Чернівецької області: форма 6-зем Державної статистичної звітності / Головне управління земельних ресурсів в Чернівецькій області. - 2010. - 26 с.

18. Світличний О.О. Основи геоінформатики: навчальний посібник / О.О. Світличний, С.В. Плотницький - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 295 с.

19. Сілкін К.Ю. Геоінформаційна система Golden Software Surfer 8 / К.Ю. Сілкін - Вороніж: ВПЦ ВДУ, 2008. - 66 с.

20. Ступень М.Г. Теоретичні основи державного земельного кадастру / М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, О.Я. Микула та ін.; За заг. ред. М.Г. Ступеня. - Львів: «Новий Світ-2000», 2010. - 336 с.

21. Ткачук К.Н. Основи охорони праці: Підручник / К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний. - К.: Основа, 2006. - 444 с.

Размещено на Allbest.ru