Дільничний водовідлив

- застосування електроустаткування в спеціальному рудничному виконанні;

- створення засобів блокування, що перешкоджають відкриванню кришок при наявності напруги на ізольованих деталях, які стають доступними після кришки;

- застосування кабелів замість оголених проводів;

- застосування огороджень, що перешкоджають проникненню людей до струмоведучих частин;

- обмеження напруги.

Застосування індивідуальних засобів захисту, під якими розуміють пристрої й пристосування, призначені для забезпечення безпечної експлуатації електроустаткування й електричних мереж. Індивідуальні засоби захисту від поразки електричним струмом залежно від призначення ділять на ізолюючі, захисні й допоміжні.

При оперативній роботі застосовують ізолюючі засоби, виготовлені з ізоляційних матеріалів з досить стійкими діелектричними властивостями.

Ізолюючі засоби захисту по призначенню розділяються на основні й додаткові. Основними називають такі, за допомогою яких, можна доторкатися до струмоведучих частин, що перебувають під напругою. Наприклад, основними засобами захисту в шахтних мережах будь-якої напруги служать ізолюючі штанги.

У мережах напругою 1000 Вт до основних засобів відносять електричні рукавички.

При напрузі понад 1000 Вт діелектричні рукавички, калоші, гумові коврики відносять до додаткових засобів. Основними є тільки ізолюючі підставки й штанги.

Діючими ПБ передбачається обов'язкове обладнання підстанцій і камер для електричних машин комплектом ізолюючих захисних засобів.

Найпоширеніші засоби захисту - діелектричні рукавички. Забороняється без рукавичок обслуговувати електроустановки, управляти піднімальними машинами й лебідками. При цьому користуватися дозволяється тільки такими рукавичками, які мають клеймо про проходження випробувань при підвищеній напрузі. Випробування рукавичок повинні проводитися через кожні 6 місяців. Перед початком роботи варто перевірити цілісність рукавички. Для цього їх туго звертають у напрямку від краю до пальців. При наявності проколу з рукавички буде із шипінням виходити повітря.

В електроустановках напругою до 1000 Вт приєднання або від'єднання кінців жив проводів і кабелів, підтягування болтів контактів й інших подібних робіт повинні проводитися плоскогубцями з ізольованими рукоятками. Стан ізоляції інструмента перевіряється зовнішнім оглядом й один раз у рік - випробуванням під напругою 2500 Вт.

Під час виконання робіт, при яких існує небезпека ушкодження око (наприклад, розкриття муфти на кабелі, розрізання кабелю, готування електроліту) повинні використатися захисні окуляри. Конструкція їх різна. Кожне із захисних засобів повинне мати порядковий номер і клеймо, нанесене незмивною фарбою. Клеймо повинне містити основні дані про справність захисного засобу.

3.3 Правила огляду рудничного вибухобезпечного електрообладнання

Рудничне вибухобезпечне електрообладнання повинне піддаватися щозмінному, щодобовому технічному обслуговуванню, плановому поточному ремонту або ревізії, а у випадку відмов - неплановому поточному ремонту або заміні. Щозмінне, щодобове й щотижневе технічне обслуговування вибухобезпечного електроустаткування роблять без розкриття вибухонепроницаїмих оболонок, під напругою. Цю роботу виконують чергові електрослюсарі вищої кваліфікації, машиністи й помічники машиністів машин. Ремонт і ревізію електроустаткування проводить бригада електрослюсарів за участю працівників електромеханічної служби ділянки під керівництвом головного енергетика або особи, ним призначеної. При ревізії відкривають кришку вибухонепроницаємих оболонок, розбирають вводи, оглядають електричні частини електроустаткування й роблять необхідний поточний ремонт. Перелік робіт з технічного обслуговування й поточного ремонту вибухобезпечному електрообладнанню наведені в Альбомі технологічних карт по технічному обслуговуванню й поточному ремонту основного рудничного силового електрообладнанню. До обслуговування електроустановок шахт допускаються тільки особи, що мають відповідну кваліфікацію й здали екзамен з техніки безпеки. Для забезпечення безпечних умов експлуатації електрообладнання й мереж необхідно строго виконувати графіки оглядів і поточних ремонтів, не допускати роботу електрообладнання в режимах на яке воно не розраховано, систематично оглядати обладнання й виявляти ушкодження його вузлів і деталей, що забезпечують безпеку роботи, строго стежити за справністю заземлення, перевірити справність дії реле витоку й апаратів захисту, не допускати до обслуговування електроустаткуванням й кабелів осіб, що не мають відповідної підготовки й не здали іспитів по техніці безпеки, не допускати роботу гірських машин і механізмів з несправними або з порушеними схемами ланцюгів керування. Для запобігання поразки обслуговуючого персоналу електричним струмом необхідно строго виконувати інструкції з монтажу й експлуатації машин й електричних апаратів, оглядати й ремонтувати електричні апарати тільки після відключення їх від мережі, строго стежити за справністю захисного заземлення, не включати в роботу машини й механізми, якщо порушено або відсутнє заземлення їхніх корпусів, строго стежити за справністю роботи реле витоку, прокладати, підвішувати й оглядати гнучкі кабелі після зняття напруги, не допускати застосування гнучких кабелів з невулканізованими счалками, не включати в роботу електроустаткування при несправності блокування.

3.4 Виробнича санітарія й гігієна праці

На всіх шахтах щорічно затверджуються й виконуються комплексні плани охорони праці й санітарно - оздоровчих заходів. На кожній шахті оформляється паспорт санітарно - технічного стану умов праці.

У загальній програмі навчання кожного працюючого в шахті значне місце приділяється вивченню й практичному відпрацьовуванню навичок правильного поводження, використання засобів індивідуального захисту; дотримання правил особистої гігієни, уміння надати першу невідкладну допомогу потерпілому. Всі підземні робочі й ІТП забезпечуються індивідуальними перев'язними пакетами в міцній водонепроникній оболонці.

Санітарно - побутові приміщення включають: роздівальні для зберігання домашнього одягу й спецодягу, сушарки, душову, пральню, майстерню для ремонту спецодягу й спецвзуття, кімнату особистої гігієни жінок, дезінфекційну камеру, приміщення з установкою для знепилювання спецодягу, приміщення для чищення й мийки взуття, приміщення для питної станції (фляговая), приміщення для фотарію й інгалятора, теплі туалети.

Каски й спецвзуття миються, дезінфікуються й сушаться. Робочий одяг і білизна перуться й сушаться в сушарці. Після цього каски, спецвзуття, спецодяг і білизна комплектується по ростам і зберігаються в спеціальних ліфтних підйомниках.

На підлозі в гардеробних, роздягальнях і душових укладаються гумові або рифлені пластмасові коврики. Гардеробні обладнаються зручними сидіннями. У приміщеннях підтримується температура не нижче 22⁰ С.

Робітники й ІТП шахт забезпечуються милом, тапочками, рушниками.

Добре організована робота санітарно - побутових служб є основною для попередження гнійникових захворювань шкіри й підшкірної клітковини.

3.5 Заходи попередження пожеж від електричного струму

Небезпека виникнення пожежі при експлуатації електроустаткування в шахті обумовлена впливом різних негативних факторів (вологість, пил, слабка освітленість робочих місць, випадкові обвалення порід й ін.). Найбільш уразливими елементами в схемі електропостачання, а отже, що представляють найбільшу небезпеку запалення рудничної атмосфери, є шахтні кабелі.

Правилами безпеки регламентований ряд вимог до експлуатації кабельних мереж, що попереджають небезпеку виникнення пожежі. Розглянемо основні із цих вимог.

Вибір кабелів по допустимому навантаженню. Перетин силових жил кабелю вибирають із таким розрахунком, щоб температура ізоляції (при певнім навантаженні) не перевищувала її гранично допустимого значення. Захист кабельних мереж від струмів короткого замикання. Одним з факторів, що визначають пожежобезпечність, є надійний захист від струмів к.з. У випадку відмови захисту тривалі, навіть невеликі струми к.з. можуть викликати перегрів або горіння кабелів. Тому ПБ при виборі захисту висувають вимоги забезпечення надійного відключення мінімального струму к.з., що може виникнути в найбільш віддалній точці ділянки мережі, що захищає.

Термічна стійкість кабелів при коротких замиканнях. При виборі кабелю для конкретних умов Правила пристрою електроустановок (ПУЭ) вимагають ураховувати умови нагрівання його в нормальному й аварійному режимах роботи. Згідно ПУЭ гранично припустима температура нагрівання жил кабелю при короткому замиканні приймається: для броньованих кабелів з бумажно-пропитанною ізоляцією 200С; для гнучких з поліхлорвініловою або гумовою ізоляцією 150 С. Температура тривалого режиму для цих видів кабелю становить відповідно 80 й 75 С. Термічна стійкість кабелів забезпечується обмеженням на час спрацьовування апарата захисту від струмів к.з. автоматичним вимикачем.

Захист електроустаткування від неприпустимого перегріву. В умовах експлуатації виникають перевантаження електроприводів рудничного електроустаткування, викликані технологічними причинами, ушкодженнями машин, порушенням режиму роботи, відхиленнями напруги на його затисках від нормального. Такі перевантаження приводять до збільшення струму в мережі, підвищенню температури струмоведучих частин, порушенню ізоляції. Для зниження небезпеки пожежі здійснюється захист обмоток рудничних електродвигунів від небезпечного нагрівання.

До засобів захисту шахтних електродвигунів пред'являються наступні вимоги:

необхідність відключення електродвигуна при будь-яких режимах, що приводять до надмірного перегріву обмотки;

неприпустимість зменшення термінів служби ізоляції електродвигуна при граничній температурі спрацьовування захисту й часу відключення цього захисту.

Засоби захисту електродвигунів, що контролюють тепловий стан обмотки статора по величині струму, вбудовуються в електричні апаратури або виконуються у вигляді самостійних апаратів. До них ставляться теплові реле, схеми захисту із застосуванням максимальних струмових реле із час - струмовою характеристикою, плавкі запобіжники; фільтрові й аналогічні захисти, тепловий захисти з безпосереднім контролем температури обмоток; датчики - реле температури.

4. Економічна частина

Дипломним проектом передбачається заміна діючого обладнання дільничного водовідливу та їх автоматизація.

Використання сучасного обладнання дозволяє створити умови зростання вуглевидобутку і зниження експлуатаційних витрат.

Економічна доцільність і ефективність дипломного проекту характеризується наступними показниками:

- сумою капітальних вкладень;

- експлуатаційними витратами;

- строком окупності додаткових капітальних вкладень;

- сумою річного економічного ефекту.

4.1 Розрахунок капітальних вкладень

Капітальні витрати включають в себе:

- вартість обладнання;

- транспортні витрати;

- витрати на монтаж, демонтаж.

Нормативні розміри відрахувань на монтаж і демонтаж стаціонарного обладнання приведені в додатку 1. Розрахунок вартості капітальних вкладень зводимо до таблиць 4.1; 4.2

Таблиця 4.1 Вартість капітальних вкладень по шахті

Найменування обладнання	К-сть один.	Ціна грн.	Витрати грн	Сума кап. вкладень грн
		одиниці	загальна	на транпорт	на демонтаж
Насос ЦНС 300Ч120	2	27510	55220	1657	3313	60190
Двигун ВАО500L2	2	76000	152000	4560	9120	165680
КРП КРУВ-6	2	32570	65140	1954	3908	71002
Апарат усковий АПШ-1	1	10800	10800	324	648	11772
Разом						308644

Таблиця 4.2 Вартість капітальних вкладень по проекту

Найменування обладнання	К-сть один.	Ціна грн.	Витрати грн	Сума кап. вкладень грн
		одиниці	загальна	на транпорт	на демонтаж
Насос ЦНСШ 80Ч340	3	26500	79500	2385	4770	86655
Апаратура автоматизації ВАВ-1М	1	35000	35000	1050	2100	38150
Пускач ПВІ-125М	3	6500	19500	585	1170	21255
Апарат пусковий АПШ-1	1	10800	10800	324	648	11772
Двигун ВАО2-280L10	3	13160	39480	1185	2369	43034
Фідерний вимикач АВ-20ДО	1	12390	12390	372	743	13505
СУМА						214371

Питомі капітальні витрати з'ясуємо за формулою:

По шахті:

, грн./т

По проекту:

, грн./т

де К - сума капітальних вкладень, грн

Д_річ. - річний видобуток шахти, т

4.2 Розрахунок експлуатаційних витрат

Експлуатаційні виплати включають в себе:

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- матеріальні витрати;

- електро енергію

- амортизацію.

Витрати на оплату праці

Витрати на оплату праці включають пряму заробітну плату, нараховану почасових тарифних ставках і посадових окладах, доплати за роботу в нічний час премії, додаткову заробітну плату.

Розмір премії встановлюється на підставі діючого положення «Про преміювання». Для нарахування зарплати необхідно визначити кількість персоналу, який обслуговує водовідливну установки. На шахті для обслуговування водовідливної установки зайняти робітники за спеціальностями:

МПУ - III 4 чол.

Ел. слюсар-IV 1 чол

Після впровадження проектних рішень кількість персоналу складає.

Ел. слюсар-V 1 чол

Заробітна плата робітників при почасовій формі оплати з'ясовується за формулою:

З_поч=Т*n_вих; грн. розрахунок виконаний в таблиці 4.3; 4.4

Розрахунок фонду оплати праці зводимо до таблиць 4.3; 4.4

 грн.

грн.

Таблиця 4.3 Фонд оплати праці по шахті

Професії	Явочний щтат, чол	Кількість виходів змін	Тарифна ставка, грн	Ходові, грн	Фонд оплати праці, грн	Всього грн
					Пряма	Доплата за нічні/вечір	Разом	Премія	Додаткова з/плата
								30%	Сума
МПУ-ІІІ	44	120	72	1198	8640	1080	9720	2916	12636	1166	24721
Ел.слюс-IV	11	30	81	2430	-	-	2430	729	3159	291	6180,5
Разом											30901

Таблиця 4.4 Фонд оплати праці по проекту

Професії	Явочний щтат	Кількість виходів	Тарифна ставка, грн	Фонд оплати праці грн.	Всьогогрн
				Пряма	Доплата за нічні/вечір	Разом	Премія	Додаткова з/плата
							30%	Сума
Ел.слюс-V	11	330	92.88	2786.4	-	2786,4	836.92	3622.42	334.37	6741.19
Разом										6741.19

Відрахування на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи виконуються в розмірі 49,6% від фонду оплати праці.

 грн.

грн.

Матеріальні витрати

Вартість матеріальних витрат на обслуговування стаціонарного устаткування складається з вартості матеріалів довгострокового і короткострокового терміну використання і вартості електроенергії.

Витрати матеріалів встановлюються згідно діючих норм розходу, карт змазки, схеми електропостачання.

Розрахунок вартості матеріалів зводимо до таблиць 4.5; 4.6; 4.7; 4.8.

Таблиця 4.5 Вартість матеріалів короткострокового терміну по шахті

Найменування матеріалів	Один. виміру	Розхід матер. на м-ць	Ціна грн	Вартість грн
Сал. набивка	кг	10	12	120
УС 2	кг	11	4,2	46,2
Обтир. матер.	кг	8	3	24
Тех. резина	кг	4	5	20
Неврах.мат. 15%				31,53
Разом				241,73

Таблиця 4.6 Вартість матеріалів короткострокового терміну по проекту

Найменування матеріалів	Один. виміру	Розхід матер. на м-ць	Ціна грн	Вартість грн
Сал. набивка	кг	10	12	120
УС 2	кг	0,416	4,2	1,7
Обтир. матер.	кг	8	3	24
Тех. резина	кг	4	5	20
Неврах.мат. 15%				24,85
Разом				190,55

Таблиця 4.7 Вартість матеріалів довгострокового терміну по шахт

Найменування матеріалів	один вимір	к-сть одиниці	Ціна грн	Вартість грн	Тзв грн	Загальна вартість грн	Строк служби міс.	Сума погашення грн
Трубопровід напірний	м	1120	180	201600	6048	207648	48	4320
Трубопровід всмоктуючий	м	14	220	3080	92,4	3172	48	66
Кабель КГШЄ 3Ч16	м	50	62,80	3140	94,2	3239,2	12	269,5
Кабель КПРСН3Ч2,5	м	25	2,46	61,5	1,8	63,3	12	5,2
РП	шт.	6	152	912	27,3	939,3	12	78,2
Неврах мах 15%								4738,9
Разом								5449,7

Таблиця 4.8 Вартість матеріалів довгострокового терміну по проекту

Найменування матеріалів	один вимір	к-сть одиниці	Цна грн	Вартість грн	Тзв грн	Загальна вартість грн	Строк служби міс.	Сума погашення грн
Трубопровід напірний	м	1120	102,6	114912	3447	118359,4	48	2465,8
Трубопровід всмоктуючий	м	14	139,92	1959	58,8	2017,8	48	42
Кабель КГШЄ 3Ч16+1Ч10+3Ч4	м	50	5148	2574	77,2	2651,2	12	220,4
Кабель КГЄШ3Ч4+1Ч10	м	19	2818	536	16	552	12	46
РВЛ-20	шт.	3	159	585	17,2	602,5	12	50,5
Неврах мах 15%								847,5
Разом								3248,7

Вартість електроенергії з'ясовується за формулою:

По шахті:

В_еш=а•Р_ш=0,4•668447=267378,8 грн

По проекту:

В_епр=а•Рпр=0,4•657525=263010 грн

де а - вартість 1 Квт/г за тарифами Донбасенерго

Р_ш - розхід електроенергії по шахті за рік

Р_пр - розаод електрішнергії по проекту за рік

Амортизаційні відрахування

Сума амортизаційних відрахувань визначається по первісній вартості обладнання і норам амортизації згідно діючого законодавства.

грн.

грн.

4.3 Калькуляція собівартості

На підставі виконаних розрахунків експлуатаційних витрат складаємо калькуляцію собівартості 1 т. вугілля за витратами на утримання стаціонарної установки. Калькуляцію собівартості зносимо до таблиць 4.9; 4.10.

Таблиця 4.9 Калькуляція собівартості по шахті

Елементи собівартості	Добича вугілля т/міс	Витрати грн.	Структур. Собівартості%
		всього	на 1т.
Оплата проці	29585	5011,64	0,17	6,6
Соц. Заходи		15327,14	0,52	20,6
Мат. Витрати		27972,7	0,95	36,2
ел. енергія		2281,5	0,72	28,2
амортизація		6172,8	0,21	8,4
Разом			2,57	100

Таблиця 4.10 Калькуляція собівартості по проекту

Елементи собівартості	Добича вугілля т/міс	Витрати грн.	Структур. Собівартості%
		всього	на 1т.
Оплата проці	29585	2111,4	0,07	3,6
Соц. Заходи		3344,62	0,11	5,7
Мат. Витрати		25356,8	0,86	44,7
ел. енергія		21917,5	0,74	38,5
амортизація		4287,4	0,14	7,5
СУМА			1,92	100

4.4 Економічна ефективність проекту

Найбільше ефективним варіантом механізації і автоматизації є той який потребує менше капітальних витрат і забезпечує зниження собівартості утримання стаціонарних установок.

Термін окупаємості додаткових, капітальних вкладень з'ясовуємо за формулою:

років

де С₁ і С₂ - собівартість по шахті і по проекту

Сума річного економічного ефекту визначається за формулою:

Е _річ = [(С₁+ Е_Н•К_п1) - (С₂+ Е_Н•К_п2)] •Д_річ=

= [(2,57+ 0,15•0,61) - (1,92+ 0,15•0,87)] •355000 = 170755 грн

4.4 Таблиця техніко - економічних показників

Найменування показників	Один, виміру	Значення показників
		по шахтті	по проекту
Найменування стаціонарного устаткування	вид	Насосна уст. ановка	Насосна уст. ановка
Тип устаткування	тип	ЦНС300Ч120	ЦНСШ80Ч340
Кількість	шт	2	3
Апаратура автоматизації	тип	-	ВАВ-1М
Обслуговуючий персонал:		-	-
явочний	чол.	5	1
списочний	ЧОЛ-	8	2
Собівартість1т. вугілля по витратам на утримання стаціонарної установки	грн.	2,57	1,92
8 Т-Чю	грн.	-	-
витрати на оплату праці	грн.	0,17	0,07
відрахування на соціальні заходи	грн.	0,52	0,11
матеріальні витрати	грн.	0,95	0,86
амортизація	грн.	0,21	0,14
Капітальні вкладення	грн.	308644	214371
Питомі капітальні вкладення	грн.	0,87	0,61
Термін окупаємості	рік		1,2
Річний економічний ефект	грн.		170755

Висновки

В наслідок заміни насосів ЦНС60-150 на ЦНСШ80-320 забезпечується санітарні умови та безпека праці а також покращуються техніко економічні показники, а саме знижується витрати на утримання водовідливної установки на 0,64 грн. на 1 тону добутого вугілля, сума річного економічного ефекту складає 170755 грн.

Перелік використаних джерел

1. «Горная механіка» Р.Н. Хаджиков. С.А. Бутаков

2. Электрооборудование и электроснабжение участка шахты: Справочник Р.Г. Беккер В.В. Дегтерев. М., Недра 1983.

3. Методична розробка до дипломного проекта на тему «Проект головної(дільничої) водовідливної установки» А.В. Цеватенко

Размещено на Allbest.ru