Проект розробки чапаєвського газоконденсатного родовища

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Схему управління охороною праці на підприємстві збору та видобутку газу представлено на рисунку 2.1.



Рисунок 2.1 Схема управління охороною праці

Найбільш шкідливий вплив має для працівника його необережність та необізнаність у поводженні із легкозаймистими речовинами, стиснутими або такими, що знаходяться у процесі перекачування по одній із ділянок збору та підготовки нафтогазопромислової продукції. Отже до визначальних чинників, що можуть спровокувати погіршання здоров`я обслуговуючого персоналу відносять: токсичність перекачуваного продукту, тиск, під яким працює технологічне обладання, та шум, яке воно створює, а також будь-які силові приводи, що приводять у дію аппарати для здійснення процесів збору та підготовки нафтопродуктів. Найбільш часто працівник чи навіть фахівець нафтогазової галузі має справу із закачуванням метанолу, продуванням свердовин, виведенням на режим різного технологічного обладнання, або ж навіть простим вимірюванням технологічних параметрів потоку, що передбачає роботу із замірними діафрагмами, манометричними вентилями чи датчиками процесу. До переліку шкідливих і небезпечних виробничих чинників під час збору та видобутку газу відносять наступні, представлені в формі таблиці 2.1 [17].



Таблиця 2.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Токсичні речовини : вуглеводні метанового ряду, неграничні вуглеводні, сірководень в суміші з вуглецем, метанол, етанол, ацетон, оксид вуглецю, етиленгліколь	Шлейфи газопроводів, фонтанна арматура, блок вхідних ниток УКПГ, технологічне обладання УКПГ, нитки введення метанолу, газопроводи, нафтопроводи тощо
Шум	Редукційне обладнання, компрессорне обладнання, обладнання продувки свердловин тощо
Електрична напруга (380/ 220 В)	Станції електрохімзахисту, силові приводи компресорних та насосних станцій, допоміжне промислове обланання для освітлення, громовідводи
Вибухо-пожежонебезпечність - категорія А	Майданчики установок збору та підготовки газу, компресорні станції, розподільчі станції

2.8 ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ

Перелік шкідливих речовин, які зустрічаються під час процесів збору та видобутку газу та їх характеристики (токсичність, ГДК, клас небезпеки) представлено в таблиці 2.2. [18].

Таблиця 2.2 - Характеристика шкідливих речовин

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Вуглеводні метанового ряду	Діє на центральну нервову систему	300 у перерахунку на вуглець	4
Неграничні вуглеводні	Діє на центральну нервову систему, органи дихання	100	4
H2S	Діє на центральну нервову систему	10	3
Сірководень в суміші з вуглецем	Діє на центральну нервову систему	3	3
Метанол	Діє на центральну нервову систему	5	3
Етанол	Діє на центральну нервову систему	1000	4
Етиленгліколь	Діє на центральну нервову систему	10	3
Ацетон	Діє на центральну нервову систему	200	4
Аміак	Діє на центральну нервову систем	20	4
Екстралін	Діє на центральну нервову систем	3	3
Оксид вуглецю	Діє на органи дихання	20	5

У приміщенні установки комплексної підготовки газу (УКПГ) категорія робіт, що виконується, за енергетичними витратами відноситься до ІІа [19]. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничого приміщення подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	ІІа	допустимі
		17 -23	Не більш 75	0,3
		оптимальні
		18 - 20	40 - 60	0,2
Теплий	ІІа	допустимі
		17 -23	Не більш 75	0,2 - 0,4
		оптимальні
		20 - 23	40 -60	0,3

У приміщенні установок збору та підготовки газу підготовки газу, до яких також можливо віднести і установки компримування, розподілу газу або його тонкої очистки (відповідно ДКС - дотискувальні компресорні станції, ПГРС - промислові газорозподільні станції, НТС - низькотемпературної сепарації тощо) використовується природна та штучна вентиляція. За напрямком руху повітряного потоку штучна вентиляція припливно-витяжна, за характером охоплення приміщення - загально обмінна. За часом дії використовується постійно діюча вентиляція. У приміщенні має бути передбачено центральне опалювання [19].

У приміщенні будь-якої установки збору та підготовки газу, чи то із свердловин родовища чи із газопроводів газозбірної системи, розряд зорових робіт визначений VІІІ[19].

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В 2.5-28-2006 [19].

Природне освітлення - односторонньо бічне, здійснюється через світлові прорізі у зовнішніх стінах, які орієнтовані на північ. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо за формулою:

% (7.1)

де ен - нормований коефіцієнт природної освітленості для VІІІ розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Система штучного освітлення - загально рівномірна. Мінімальне значення освітлення для VІІІ розряду зорових робіт Еmin = 30 лк.

Для штучного освітлення у приміщеннях основних об`єктів нафтогазовидобувного компексу, до яких відносять: УКПГ, ДКС, ПГРС, АГРС (автоматизовані газорозподільні станціїЩ, ГРС (газорозподільні станції - притаманні газотранспортній системі України), ГС (головні споруди), НС (насосні станції), ДНС (дотискувальні насосні станції), УЗН (установки збору нафти), ГПЗ (газопереробні заводи), УКПН (установки комплексної підготовки нафти) використовують люмінесцентні лампи типа ЛД 80-2. Характеристика освітлення в приміщенні зображена в таблиці 2.4

До джерел шуму на виробництві відносяться, електродвигуни, насоси, технологічне обладнання. Допустимий рівень звукового тиску на робочому місті у приміщенні установки комплексної підготовки газу наданий в таблиці 2.5 [20].

Таблиця 2.4 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			природне	штучне
			Вид освітлення (бокове, верхнє)	КПО, eN, %	Нормована освітленість, Еmin, лк
УКПГ	60	VІІІ	бокове	0,09	30

Таблиця 2.5 - Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнєгеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22 - 11520
Виконання всіх видів робіт в виробничих приміщеннях і на території підприємства	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

2.9 ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

Сирий (непідготовлений або видобувний) газ з свердловин поступає на перший ступінь сепарації, основним апаратом якої слугує вхідний сепаратор (краплевідбійник), в якому від газу відділяється рідинна фракція, включаючи нестабільний вуглеводневий конденсат у разі розробки нафтових та конденсатних родовищ, що випадає та перерозподіляється або насичує газовий потік в стовбурах свердловин та газозбірних мережах. Після першої ступені сепарації відсепарований газ поступає в теплообмінник типу «газ-газ для рекуперації холоду сдроселированого газу, де охолоджується на 10-15єС або більше.

Охолоджений газ з теплообмінників подають до дроселюючого органу, що понижує температуру знижується від -10єС до -30єС залежно від створеного перепаду тиску. Після дроселюючого пристрою відпрацьований газ разом із залишковою рідинною фазою, що конденсується, поступає до низькотемпературного сепаратора, де із газорідинного потоку відділяється рідинна фаза (водна і вуглеводнева). Очищений від вологи і важких вуглеводнів холодний газ подається до рекуперативного теплообміннику для створення протитоку з «сирим» газом та охолодження останнього і далі поступає в газопровід як товарний продукт.

В теплообміннику, дроселі і низькотемпературному сепараторі для запобігання утворення гідратів використовують інгібітори гідратоутворення - метанол, діетилегліколь, триетиленгліколь (як найбільш розповсюджені та ефективні). За умови підвищенного вмісту підвищеному вмісті солей в газорідинному потоці або під час підготовки нафтового газу для запобігання відкладення гідратів в теплообміннику і низькотемпературному сепараторі застосовують комплексні інгібітори. У разі фіксування можливості утворення корозії в інгібітор вводять і антикорозійні реагенти.

Волога і вуглеводневий конденсат, що виділяється в сепараторі поступають до роздільника, де вуглеводневий конденсат частково дегазується шляхом поступового зниження тиску.

Далі конденсат направляють на установку стабілізації (вивітрювач), після якої конденсат нарешті поступає на окрему установку, де відбувається його фракціонування, з метою отримання цільового продукту. Відпрацьований рідинний розчин прямує на відповідну установку регенерації.

Технологічні системи, їх окремі елементи, устаткування мають необхідні запірні пристрої, засоби регулювання і блокування, що забезпечують безпечну експлуатацію.

Передбачено автоматичні системи регулювання і протиаварійного захисту, що запобігають утворенню вибухонебезпечного середовища і інших аварійних ситуацій в процесі відхилення від передбачених регламентом гранично допустимих параметрів у всіх режимах роботи, що зумовлюють безпечну зупинку або переклад процесу в безпечний стан.

Під час пуску в роботу або зупинки устаткування (апаратів, ділянок трубопроводів і т.п.) передбачено заходи щодо запобігання утворення в технологічній системі вибухонебезпечних сумішей - продування інертним газом.

На металевих частинах устаткування, які що знаходяться під напругою, передбачено видимі елементи для з'єднання захисного заземлення. Поряд з цим елементом відображається символ "Заземлення".

Відкриті частини, що рухаються і обертаються устаткування, апаратами, механізмами тощо, мають бути огородженими або закритими в кожухах. Таке устаткування оснащено системами блокування з пусковими пристроями, що виключають пуск його в роботу при відсутній або відкритій огорожі.

Температура зовнішніх поверхонь устаткування і кожухів теплоізоляційних покриттів має не перевищувати температури самозаймання найбільш вибухопожежонебезпечного продукту (газокисневої суміші), а в місцях, доступних для обслуговуючого персоналу, виключається можливість опіків персоналу під час виконання робіт.

На нагнітальному трубопроводі відцентрових насосів і компресорів передбачена установка зворотного клапана для запобігання переміщення речовин, що транспортуються, у зворотному напрямі і, за необхідності, запобіжного клапана.

Насоси, що використовують для нагнітання легкозаймистих і горючих рідин, оснащуються засобами попереджувальної сигналізації про порушення параметрів роботи, що впливають на безпеку.

Передбачені засоби індивідуального захисту, які використовуються на вибухопожежонебезпечних об'єктах. Спецодяг виготовлений з термостійких і антистатичних матеріалів.

Роботи на хімічно небезпечних виробничих об'єктах, пов'язаних з освоєнням родовищ, в продукції яких міститься сірководень, інші шкідливі речовини, проводяться з використанням ізолюючих дихальних апаратів.

2.10 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Параметри електричної мережі: рід струму - змінний; напруга в мережі - 220/380 В; частота - 50 Гц. Режим нейтралі живильної мережі -трьох фазна чотирьох провідна мережа з заземленою нейтраллю. Клас приміщення УКПГ по ступеню небезпеки ураження електричним струмом - ІІ (із підвищеною небезпекою) [20].

Осередки розподільного пристрою бурових установок, розрахованих на напругу 6 кВ, обладнують запірним пристроєм і блокуванням, що виключає можливість:

- проведення операцій з роз'єднатилем при включеному масляному, вакуумному, електрогазовому вимикачах або високовольтному контакторі;

- включення роз'єднатиля при відкритих задніх дверях осередку;

- відкривання задніх дверей при включеному роз'єднатилі.

Відстань по горизонталі від крайнього дроту повітряної лінії електропередачі напругою 6-10 кВ (при найбільшому його відхиленні) до приміщення насосної, побутових і інших споруд бурової установки складає не менш 2 м, а для повітряних ліній напругою до 1 кВ - не менш 1,5 м.

Для забезпечення безпеки людей металеві частини електроустановок, корпуси електроустаткування виконані відповідно до вимог [8]. Передбачено захисне заземлення.

Будь-які установки, вибухопожежонебезпечні об'єкти видобутку, збору і підготовки газу і газового конденсату, ремонту нафтових та газових свердловин мають в наявності переносні світильниками, напругою не більше 12В у вибухозахищеному виконанні і обладнані захисною сіткою від механічних пошкоджень.

2.11 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

По вибухо-пожежонебезпеці приміщення установки збору та підготовки нафтогазопромислових прдуктів відносять до категорії А [18]. Вогнестійкість будівлі I[19]. Зона класа приміщення 2 [20].

Електроустаткування (машини, апарати, пристрої), контрольно-вимірювальні прилади, електричні світильники, засоби блокування, телефонні апарати і сигнальні пристрої до них, встановлювані у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1 і 2 виконані у вибухозахищеному виконанні і мають рівень вибухозахисту, що відповідає вимогам, що пред'являються [17].

2.12 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Підприємство, що здійснює розробку родовища, повинно розробити та погодити з відповідними органами державного нагляду План заходів з охорони навколишнього середовища в межах санітарно-захисної зони родовища та забезпечення безпечної життєдіяльності населення на прилеглих територіях.

Перед пуском родовища в експлуатацію і під час подальшої розробки щорічно підприємство повинно письмово і через засоби масової інформації інформувати землекористувачів в межах контуру родовища та на прилеглих територіях про особливості землекористування в межах гірничого відводу родовища.

Обстеження стану підводних переходів через водні перешкоди в межах контуру родовища повинно здійснюватись щорічно. Водне дзеркало на дюкерних переходах повинно оглядатися щоденно.

Підприємство, що здійснює розробку родовища, повинно створити лабораторію охорони навколишнього середовища, до обов`язків якої входитиме щомісячне інформування про стан навколишнього середовища керівництва підприємства, громадськості та відповідних органів державного нагляду [15].

3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РОЗРОБКИ РОДОВИЩА

3.1 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Чапаєвське газоконденсатне родовище розробляється з 1999 р. Станом на 01.01.2011 р. сумарний відбір газу становить 10,266 млн.м3, фактична кількість діючих свердловин - одиниці (№54,55).

Первісна вартість свердловин склала 11535,95 тис.грн.

Залишкова вартість основних фондів на початок розрахунку склала 8356,07 тис. грн., в тюлю за групами:

І група - 700,94 тис. грн;

ІІ група - 3,56 тис. грн;

ІІІ група - 309,7 тис. грн;

Свердловини - 7341,87 тис. грн. Фактична собівартість видобутку газу в цілому по ГПУ «Шебелинкагазвидобування» за 2009 р. склала - 48,96 грн/тис. .

Вихідні та нормативні дані для розрахунків економічних показників наведені у таблицях 3,1, 3,2.

Таблиця 3,1 - Вихідні та нормативні дані

Показники	Значення
Назва родовища	Чапаєвське
Період розробки, що розглядається, роки	2010 - 2019
Видобуток газу за період, що розглядається, млн.	0,502
Кількість свердловин на родовищі на початок розрахунку, од	2
Інші капітальні вкладення, грн/тис.	3,15
Збір за ГРР: газ природний, грн/1000	9,95
Рента: газ, грн/1000	30,6
Норма дисконту, %	10
Податок на додану вартість, %	20
Податок з прибутку, %	25

3.2 КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИТРАТИ, СОБІВАРТІСТЬ ВИДОБУТКУ ГАЗУ

Для подальшої розробки родовища додаткові капітальні вкладення передбачаються в інші об'єкти в сумі 1,6 тис.грн.

Основні фонди розподілені відповідно до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств.» (№283/97-ВР) із змінами (Табл.3,3).

Експлуатаційні витрати розраховані виходячи з фактичних даних ГПУ «Шебелинкагазвидобування» за 2009 р. і нормативних даних. Аналіз структури собівартості видобутку газу та конденсату дозволив систематизувати та установити такі складові витрат:

1. Витрати, що залежать від кількості свердловин (умовно-постійні):

- витрати на оплату праці розраховані виходячи з чисельності робітників 2 чол/свердл., їх середньої місячної зарплати - 1530,71 грн./чол.. та кількості свердловин на родовищі;

- відрахування на соціальні заходи (Пенсійний фонд, соцстрах, фонд зайнятості, інші) визначені з розрахунку 38,64% від фонду оплати праці;

- витрати на утримання та експлуатацію виробничого обладнання (в т.ч. капітальний ремонт) - 14,18 тис.грн/свердл.

2. Витрати, що залежать від рівня видобутку продукції (умовно-змінні):

- матеріальні витрати (матеріали, технологічні потреби, електроенергія) визначені із розрахунку - 3,82 грн/тис. ;

- витрати на підготовку та компримування газу - 4,22 грн/тис. ;

- витрати на внутрішньопромисловий транспорт конденсату - 16,23 грн./т;

- плата за надра - 2,0 грн/тис. .

Таблиця 3.2 - Вихідні дані по видобутку і кількості свердловин

Роки розробки	Кількість свердловин	Видобуток газу, млн.м3	Товарний газ, млн.м3	Видобуток конденсату, тис. т
	всього	нових
1	2	3	4	5	6
2010	2	0	0,013	0,0129	0,000
2011	1	0	0,059	0,0586	0,000
2012	2	0	0,059	0,0586	0,000
2013	2	0	0,056	0,0557	0,000
2014	2	0	0,055	0,0547	0,000
2015	2	0	0,055	0,0547	0,000
2016	2	0	0,054	0,0537	0,000
2017	2	0	0,051	0,0507	0,000
2018	2	0	0,050	0,0497	0,000
2019	2	0	0,050	0,0497	0,000

Таблиця 3.3 - Залишкові основні фонди та амортизація

Роки розробки	Основні фонди по групах (в тис. грн.)	Амортизаційні відрахування по групах (в тис. грн.)
	І	ІІ	ІІІ	Свердловини	Всього фондів	І	ІІ	ІІІ	Свердловини	Всього фондів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Початок	700,9	3,6	309,7	7341,9	8356,1
2010	647,4	2,4	241,8	5822,9	6714,5	53,5	1,2	67,9	1519,0	1641,6
2011	598,0	1,5	189,0	4683,6	5472,1	49,4	0,8	53,1	1139,3	1242,5
2012	552,4	1,0	147,7	3797,5	4498,6	45,6	0,5	41,5	886,1	973,7
2013	510,2	0,7	115,4	2911,4	3537,8	42,1	0,3	32,4	886,1	961,0
2014	471,3	0,4	90,3	2025,3	2587,4	38,9	0,2	25,3	886,1	950,6
2015	435,4	0,3	70,6	1139,3	1645,5	36,0	0,2	19,8	886,1	942,0
2016	402,1	0,2	55,3	379,8	837,3	33,2	0,1	15,5	759,5	808,3
2017	371,5	0,1	43,3	0,0	414,8	30,7	0,1	12,2	379,8	422,2
2018	343,1	0,1	33,9	0,0	377,1	28,3	0,0	9,5	0,0	37,9
2019	316,9	0,1	26,6	0,0	343,6	26,2	0,0	7,5	0,0	33,7
Всього		384,0	3,5	284,7	7341,9	8014,1

3. Амортизаційні відрахування обчислені відповідно до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з доповненнями і змінами:

- для існуючих основних фондів за квартальною нормою від залишкової вартості:

І група - 2 %;

ІІ група - 10 %;

ІІІ група - 6 %;

ІV група - 15 %.

- для свердловин від первісної вартості зі зниженням залишкової вартості (з 2007 р.):

- 1 рік експлуатації - 10 %; 2 рік експлуатації - 18 %; 3 рік експлуатації - 14 %; 4 рік експлуатації - 12 %; 5 рік експлуатації - 9 %; 6 рік експлуатації - 7 %; 7 рік експлуатації - 7 %; 8 рік експлуатації - 7 %; 9 рік експлуатації - 7 %; 10 рік експлуатації - 6 %; 11 рік експлуатації - 3 %.

4. Збір за ГРР обчислений відповідно до інструкції «Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» (23.06.99 №105/309) за нормою: по газу - 9,95 грн/тис.

Загальні експлуатаційні витрати за весь період, що розглядається, складуть 9323,0 тис.грн.

Середня собівартість видобутку газу складе 18683,8 грн/тис. .

Показники експлуатаційних витрат та собівартість видобутку газу по роках розробки родовища наведені у таблицях 9,4.

Таблиця 3.4 - Експлуатаційні витрати і собівартість видобутку газу і конденсату

Роки розробки	Умовно-змінні витрати, тис. грн.	Умовно- постійні витрати, тис. грн.	Амортизаційні відрахування, тис. грн.	Збір за ГРР, тис. грн.	Експлуатаційні	Собівартість
					витрати, тис.	грн.	видобутку
					всього	на газ	на конденсат	газу, грн/тис.м3
2009	0.1	129,9	1641.6	0.1	1771,8	1771.8	0,0	137114.2
2010	0.6	129.9	1242.5 0.6	1373,6	1373.6	0.0	23421.8
2011	0,6	129,9	973.7 0,6	1104,8	1104.8	0,0	18838,2
2012	0.6	129,9	961.0 0.6	1092,0	1092,0	0,0	19617,9
2013	0,5	129,9	950,6	0,5	1081,6	1081,6	0,0	19783.9
2014	0.5	129.9	942.0	0.5	1073,0	1073.0	0.0	19627.1
2015	0.5	129,9	808.3 0.5	939,3	939.3	0,0	17499,6
2016	0.5	129,9	422.7 0.5	553,6	553.6	0.0	10919.6
2017	0.5	129,9	37.9	0.5	168,8	168.8	0.0	3396.3
2018	0.5	129.9	33.7	0.5	164,6	164,6	0,0	3311.2
Всього	5.0	1299.0	8014.1 5.0	9323,0	9323,0	0.0	18683.8

3.3 ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ СЕРЕДОВИЩА

Показники економічної ефективності розробки середовища наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Показники економічної ефективності розробки родовита (в тис. грн.)

Роки розробки	Повна виручка від реалізації продукції	Податок на додану вартість	Рента	Чиста виручка від реалізації продукції	Прибуток	Податок з прибутку	Чистий прибуток	Вільний Грошовий потік	Приведений вільний грошовий потік	Накопичений приведений вільний грошовий потік	Рентабельність %	Податки і збори до бюджету;.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
2010	5.6	0.9	0.4	4.3	-1767.5	0.0	-1767.5	-125.9	-114.5	-1 14.5	-99.8	29.9
2011	25.4	4.2	1.8	19.4	-1354.2	0.0	-1354.2	-111.9	-92.5	-206.9	-98.6	35.1
2012	25.4	4.2	1.8	19.4	-1085.4	0.0	-1085.4	-111.9	-84.0	-291.0	-98.2	35.1
2013	24.1	4.0	1.7	18.4	-1073.6	0.0	-1073.6	-112.8	-77.0	-368.0	-98.3	34.8
2014	23.7	3.9	1.7	18.1	-1063.5	0.0	-1063.5	-113.1	-70.2	-438.2	-98.3	34.7
2015	23.7	3.9	1.7	18.1	-1054.9	0.0	-1054.9	-113.1	-63.8	-502.1	-98.3	34.7
2016	23.3	3.9	1.6	17.7	-921.6	0.0	-921.6	-113.4	-58.2	-560.3	-98.1	34.6
2017	22.0	3.7	1.6	16.8	-536.8	0.0	-536.8	-114.3	-53.3	-613.6	-97.0	34.2
2018	21.5	3.6	1.5	16.4	-152.4	0.0	-152.4	-1 14.6	-48.6	-662.2	-90.3	34.1
2019	21.5	3.6	1.5	16.4	-148.1	0.0	-148.1	-1 14.6	-44.2	-706.4	-90.0	34.1
Всього	216.3	36.0	15.3	164.9	-9158.1	0.0	-9158.1	-1145.6	-706.4			341.2

Розрахунок показників економічної ефективності розробки родовища виконано за ринковою ціною - 433,4 грн/1000 газу (з ПДВ та рентою) без урахування впливу інфляційних процесів за період життя проекту.

Чиста виручка від реалізації продукції складе 164,9 тис.грн.

Чистий прибуток (прибуток після оподаткування) за весь період розробки, що розглядається складе - 9158,1 тис.грн.

Основний показник економічної оцінки, що більш повно відображає всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства - вільний грошовий потік, який для підприємства визначається як різниця між валовим доходом від реалізації і витратами (капітальні + експлуатаційні без амортизації + податок з прибутку). Приведений грошовий потік враховує фактор часу, тобто визначення темпу зниження грошових ресурсів з плином часу та дисконтування різночасових показників до їх цінності у початковому періоді.

Вільний грошовий потік за весь період розробки, що розглядається, складе - 1145,6 тис.грн.

Накопичений приведений вільний грошовий потік складе - 706,4 тис.грн.

Термін окупності капітальних вкладень визначається моментом, коли накопичений приведений вільний грошовий потік набуває позитивного значення тобто по Чапаєвському родовищу він не наступає.

Сума основних податків і зборів до бюджету (відрахування на соцстрах, ГРР, плата за надра, податок з прибутку, рента, ПДВ) складе 341,2 тис.грн.

Аналізуючи показники економічної ефективності, можна зробити висновок, що подальша розробка Чапаєвського родовища при ціні газу 433,4 грн/тис. є недоцільною.

Основні техніко-економічні показники розробки Чапаєвського родовища наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Основні техніко-економічні показники розробки Чапаєвського родовища

Показники	Значення
Період розробки, років Кількість свердловин, од: в тому числі нових Видобуток газу, млн. Видобуток конденсату, тис.т Капіталовкладення, тис.грн. Експлуатаційні витрати, тис.грн. Собівартість видобутку: газу, грн/тис. конденсату,грн./т Чистий прибуток, тис.грн. Вільний грошовий потік, тис.грн. Приведений вільний грошовий потік, тис.грн. Відрахування до бюджету, тис.грн.	2010-2019 2 - 0,502 0,000 1,6 9323,0 18683,8 0,0 -9158,1 -1145,6 -706,4 341,2

Розробка Чапаєвського родовища з економічної точки зору є недоцільною. Ціну реалізації природного газу родовища необхідно встановити на рівнв граничної ціни 3273,0 грн/тис. , що, безумовно, не має під собою змісту.

4. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [11].

У даному розділі дипломної роботи розглядається питання: «Біологічний вплив іонізуючого випромінювання на організм людини».

Актуальність теми полягає у тому, що сьогодні іонізуюче випромінювання використовують у ядерних реакторах, у прискорювачах заряджених частинок, рентгенівських установках, у штучних радіоактивних ізотопах, у засобах зв'язку високої напруги тощо. Іонізуюче випромінювання існує протягом всього періоду існування Землі, воно розповсюджується в космічному просторі. Але воно дуже згубно діє на організм людини, і тому треба подалі триматися джерел його випромінювання.

Іонізуюче випромінювання -- це будь-яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення позитивно та негативно заряджених іонів).

Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі.

Штучними джерелами іонізуючого випромінювання є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, засоби зв'язку високої напруги тощо.

Як природні, так і штучні іонізуючі випромінюван­ня можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними.

Термін "іонізуюче випромінювання" характеризує будь-яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення позитивно та негативно заряджених іонів). Особливістю іонізуючих випромінювань є те, що всі вони відзначаються високою енергією і викликають зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі. На іонізуючі випромінювання не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними.

Перші ж дослідження радіоактивних випромінювань дали змогу встановити їх небезпечні властивості. Про це свідчить те, що понад 300 дослідників, які проводили експерименти з цими матеріалами, померли внаслідок опромінення. Класифікація іонізуючих випромінювань, яка враховує їх природу, наведена на рис. 4.1.

Рисунок 4.1 - Класифікація іонізуючих випромінювань

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, і має довжину хвилі (1000 - 1) • 10 - 12 м. Це випромінювання є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювання, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Рентгенівські промені проходять тканини людини наскрізь [12].

Гамма (г)-випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі (1000 - 1)•10-10 м. Джерелом г -випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину.

Альфа (а)-випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з а-частинок (ядер гелію), які утворюються при ядерних перетвореннях і рухаються зі швидкістю близько до 20 000 км/с. Енергія а-частинок - 2-8 МеВ. Тому а-частинки не несуть серйозної небезпеки доти, доки вони не потраплять всередину організму через відкриту рану або через кишково-шлунковий тракт разом із їжею, а-частинки проникають у повітря на 10-11 см від джерела, а в біологічних тканинах на 30-40 мкм.

Бета (в) -випромінювання - це електронне та позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при ядерних перетвореннях. Швидкість (в-частинок близька до швидкості світла. Вони мають меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність у порівнянні з а-частинками. Потоки нейтронівта протонів виникають при ядерних реакціях, їх дія залежить від енергії цих частинок [13].

Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров'я людини. Небезпека, викликана дією радіоактивного випромінювання на організм людини, буде тим більшою, чим більше енергії передасть тканинам це випромінювання. Кількість такої енергії, переданої організму, або поглинутої ним, називається дозою.

У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі [14].

В залежності від поглинутої дози випромінювання та індивідуальних особливостей організму викликані зміни можуть носити зворотний або незворотний характер. При незначних дозах опромінення уражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз, які перевищують гранично допустимі межі, може викликати незворотні зміни в окремих органах або у всьому організмі й виразитися в хронічній формі променевої хвороби. Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.

При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості:

- висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі;

- присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;

- малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися;

- випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків (генетичний ефект);

- різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: кришталик ока, червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні) органи, молочні залози, статеві органи;

- різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дози опромінення;

- ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж розподілене у часі.

Репродуктивні органи та очі мають особливо високу чутливість до опромінення. Одноразове опромінення сім'яників при дозі лише 0,1 Гр (10 рад) призводить до тимчасової стерильності чоловіків, доза понад 2 Гр (200 рад) може призвести до сталої стерильності (чи на довгі роки). Яєчники менш чутливі, але дози понад 3 Гр (300 рад) можуть призвести до безпліддя. Для цих органів сумарна доза, отримана за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова, на відміну від інших органів людини.

Очі людини уражаються при дозах 2...5 Гр (200...500 рад). Встановлено, що професійне опромінення із сумарною дозою 0,5...2 Гр (50...200 рад), отримане протягом 10-20 років, призводить до помутніння кришталика.

Небезпека радіоактивних елементів для людини визначається здатністю організму поглинати та накопичувати ці елементи. Тому при потраплянні радіоактивних речовин усередину організму уражаються ті органи та тканини, у яких відкладаються ті чи інші ізотопи: йод - у щитовидній залозі; стронцій - у кістках; уран і плутоній - у нирках, товстому кишечнику, печінці; цезій - у м'язовій тканині; натрій поширюється по всьому організму. Ступінь небезпеки залежить від швидкості виведення радіоактивних речовин з організму людини. Більша частина людських органів є мало чутливою до дії радіації. Так, нирки витримують сумарну дозу приблизно 23 Гр (2300 рад), отриману протягом п'яти тижнів, сечовий міхур -55 Гр (5500 рад) за один місяць, печінка - 40 Гр (4000 рад) за місяць.

Ймовірність захворіти на рак знаходиться в прямій залежності від дози опромінення. Перше місце серед онкологічних захворювань займають лейкози. їх дія, що веде до загибелі людей, виявляється приблизно через 10 років після опромінення [14].

Таким чином, у результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі. Захист працюючих від впливу радіаційного випромінювання забезпечується системою загальнодержавних заходів. Вони складаються з комплексу організаційних і технічних заходів. Ці заходи залежать від конкретних умов роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та від типу джерела випромінювання.

ВИСНОВКИ

Газоконденсатні поклади на Чапаєвському родовищі виявлені в відділах нижнього карбону і верхнього девону і зв'язані з горизонтами С-4, С-5, С-9 (серпухівський ярус), В-19-20, В-21, В-22 (візейський ярус), Т-3-4 (турнейський ярус) і ФМ-1, ФМ-3 (фаменський ярус).

Запаси газу затверджені НТР Держкогеології України 23 червня 1998 р. в об'ємах:

категорія С1 - 1019 млн.м3;

категорія С2 - 325 млн.м3.

Родовище було уведено у розробку у 1999 р. свердловиною 17(гор. В-21, В-22). У середині 2004 р. експлуатаційними свердловинами 54 і 55 було введено в розробку газовий поклад горизонту В-22.

Тематичною партією БУ “Укрбургаз ” у 2008 р. виконана переоцінка запасів- “Геолого-економічна оцінка Чапаєвського та Іскрівського родовищ вуглеводнів Харківської обл. України” [4]. Підраховані запаси по всіх під рахункових об'єктах родовища в об'ємах:

Категорія С1 - 18,15млн.м3 (код класу 111) і 199,85млн.м3 (код класу 221);

Категорія С2 - 7,54млн.м3 (код класу 122), 1298,46 млн.м3 (код класу 222) і 10 млн.м3 (код класу 332);

Категорія С3 - 7млн.м3 (код класу 333).

По геолого-промислових матеріалах розробки газових покладів виконана оцінка запасів газу по падінню пластового тиску в об'ємі 25,56млн.м3.

Станом на 1.01.2011 р. родовище розробляється двома свердловинами № 54 і 55. Із родовища вилучено 10,266млн.м3 газу, що складає 57% від видобувних запасів підрахованих об'ємним методом (таблиця 2.3)- 18,15млн.м3 газу. По відношенню запасів, оцінених по падінню пластового тиску (25,56 млн.м3), видобуток газу складає 40%. Видобуток конденсату становить 141т. За даними експлуатації свердловин і по результатах підрахованих запасів газу, були виконані технологічні і економічні розрахунки показників розробки. Розрахунки показників розробки показали, що при такому режимі роботи свердловин, річний видобуток дуже низький і складає 42 тис.м3 газу із свердловини 54 і 18 тис.м3 із свердловини 55. Для такого типу покладів [10] кінцевий коефіцієнт газовилучення може скласти не більше ніж 46% (на прикладі свердловини 17). Досягнення навіть такої величини, можливо при роботі свердловин майже 60 років. Розрахунки виконані на десять років, хоча з техніко-економічних розрахунків розробка родовища не ефективна вже з перших років.

Фактичного видобутку конденсату не має, тому що склад полегшеного газу, який поступає на поверхню, відповідає складу газу сепарації при умовах його підготовки на УКПГ (Рсеп=0,7МПа,Тсеп=284К).

Була проведена техніко-економічна оцінка розробки родовища. Аналіз показників економічної ефективності свідчить, що подальша розробка Чапаєвського родовища при ціні газу 433,4 грн/тис.м3 є недоцільною.

Для підтримання стабільної роботи свердловин необхідно провести:

- по св.54 - повторне розкриття верхньої частини горизонту В-22 (інт.перф. 3442-3465 м) методом торпедування на депресії;

- провести глинокислотну обробку (ГКО) в два етапи: - кислотну ванну, після чого глибоко продавити розчин в пласт. Роботи проводити за технологією УкрНДІгазу, згідно індивідуального плану робіт, узгодженого з ГПУ”Шебелинкагазвидобування”;

- по св.55 - повторне розкриття продуктивного гор. В-21 (інт.перф.3380-3432, 3436-3437м), піскоструминною перфорацією за технологією УкрНДІгазу;

- після чого провести ГКО з глибоким продавлюванням розчину в пласт за технологією УкрНДІгазу. Роботи проводити згідно індивідуального плану робіт.

Це дозволить збільшити видобуток вуглеводнів, а також обґрунтовано розглянути питання перспективи подальшої розробки покладу горизонтів В-21, В-22.

Розроблено відповідні рекомендації щодо контролю за розробкою родовища, захисту обладнання від корозії, охороні надр та навколишнього середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Довідник з нафтогазової справи/ За заг. редакцією докторів технічних наук В.С Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яремійчука. - Львів, 1996.

2.Муравьев И.М., Андриасов Р.С., Гиматудинов Ш.К., Говорова Г.Л., Ползков В.Т. Разработка и эксплуатация нефтяных и газовых месторождений. - Издание третье, перед. и дополн./ Под общей редакцией И.М.Муравьева. - М.: Недра, 1970.

3.Абдулин Ф.С. Добыча нефти и газа. - М.: Недра, 1983.

4.Яремійчук Р.С, Качмар Ю.Д. Освоєння свердловин. Практикум. - Львів: Світ, 1997.

5.Лапук Б.Б. Теоретические основы разработки месторождений природных газов. - Москва - Ижевск, 2002.

6.Гиматудинов Ш.К. Эксплуатация и технология разработки нефтяных и газовых месторождений. - М: Недра, 1978

7.Вяхирев Р.И. и др. Разработка и эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений - М.: Недра, 2002

8. Мирзаджанзаде А.Х. и др. Технология добычи природных газов. - М.: Недра, 1987

9.Гвоздев В.П., Гриценко А.И., Корнилов А.Е. Эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений. Справочное пособие. - М.: Недра, 1989

10.Лалазарян Н.В. Нурбекова К.С. Разработка и эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений. Электронный учебник, Алматы: КазНТУ, 2002

11.Закон «Про цивільну оборону України». - ВРУ № 297-ХІІ.-К.,1993

12.Стеблюк М. І. Цивільна оборона : підруч. -3-тє вид., перероб. І доп. / М.І. Стеблюк. - К.: Знання, 2004. - 490 с.

13.Демиденко Г.П. и др.. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения : справ. /под ред. Г.П. Демиденко. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк., 1989. - 287с.

14.Кулаков М.А. цивільна оборона : навч. Посіб. / М. А. Кулаков,

Т.В. Кукленко, В.О. Ляпун, В.О. Мягкий. - Х.: Факт, 2008.-312 с.5.

15. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., та ін. Основи охорони праці . - М.: Підр. Вид. 2-е доповнення, 2000.

16. Правила улаштування електроустановок. ПУЕ. - М.: Вища школа, 1986.

ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно гігієнічні вимоги.

17. Дзюндзюк Б.В. Іванов В.Г. і ін. Охорона праці. Збірка задач. - М.: Навчальний посібник, 2006.

18. СНиП 2.09.04-87. Адміністративні та побутові будівлі. Затв. постановою Держбуду СРСР від 30 грудня 1987 г. N 313.

19. Типові норми належності вогнегасників. Затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 151.

20. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., та ін. Практикум із охорони праці. - М.: Навчальний посібник, 2000.

Размещено на Allbest.ru