Геолого-гідрогеологічні умови родовищ сірководневих мінеральних вод Львівської області

Купання

Купання в басейнах з мінеральною водою має, в основному, вплив аналогічний відповідним ваннам, але є і деякі особливості. При купаннях в басейнах нижні кінцівки і тазова частина зазнають більшого тиску, ніж грудна клітка, і це сприяє кращому відтоку крові, що є суттєвим при запальних процесах у цих частинах тіла. Наприклад, при купаннях у радонових водах на тілі осідає значно більша кількість продуктів розпаду радону, ніж при прийманні ванни.

Полоскання і зрошування

При цих процедурах механічному і відповідно хімічному впливові мінеральної води піддаються ті чи інші слизові оболонки. Застосовуються різноманітні види полоскання та зрошування ротової порожнини, горла, кишківника. Досить ефективними є гінекологічні зрошування.

Інгаляції

Суть цього методу полягає у вдиханні повітря, насиченого дрібнорозпорошеною водою. При цьому мізерні крапельки води проникають глибоко у дихальні шляхи. Розпорошення води апаратами для інгаляцій призводить до утворення мікроскопічних заряджених частинок, так званих, аеронів.

Осідаючи на поверхні слизових оболонок дихальних шляхів, аерони їх зволожують і сприяють розсмоктуванню слизу на слизових оболонках (особливо при інгаляціях лужними водами), а також подразнюють численні рецептори цих оболонок. Інгаляції мають не тільки місцеву дію на слизові оболонки дихальних шляхів, але й різносторонній загальний вплив.

Інгаляції використовуються, головним чином, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. В останні роки інгаляції почали застосовувати і для загального впливу на організм, при лікуванні хворих гіпертонічною хворобою, бронхіальною астмою, силікозом та іншими захворюваннями.

6. ГІДРОГЕОЛОГІЧНО-БАЛЬНЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОДОВИЩ СІРКОВОДНЕВИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6.1 Любіть Великий

Історія розвитку родовища

Мінеральні джерела родовища були відомі місцевому населенню ще в ХVІ ст. Польський лікар В. Очко описав їх в трактаті (1578р.), присвяченому бальнеологічному лікуванню. Наприкінці ХVІ ст. тут була побудована примітивна лікарня; в кінці ХVШст. у Любінь Великому лікувались "приїжджі гості". У 1798р. львівський лікар К. Крочкевич у спеціальній брошурі описав лікувальні джерела Любіня Великого. Санаторій "Любінь Великий " обладнав і зареєстрував у 1778р. австрійський підприємець Серж, а територія селища і курорту була власністю графа Яблоновського. Проте курорт майже не розвивався, хворі купалися в примітивних басейнах. Лише наприкінці ХVІІІст. приватні власники Любіня Великого почали будувати приміщення для лікування мінеральними ваннами і торф'яними пелоїдами, а також пансіонати [23].

Осоливо відомим та престижним став курорт на початку XIX сторіччя, перебуваючи у власності графині Яблоновської. Пізніше ним володів барон Бруницький, який заклав на території курорту парк, провів каналізацію та водогін. Бурхливий розвиток курорту почався у 1912р. коли провели залізницю Львів-Самбір. Під час Першої світової війни курорт був майже повністю зруйнований. З 1921р. він входив у склад Польщі і знаходився у володінні приватних осіб.

До 1939 р. - це санаторій європейського рівня і комфорту з лісопарком, басейном, бальнеологічним відділенням, фізіотерапією, рибними ставами, автомобільним та залізничним сполученням, банком, поштою, ресторанами, барами, кафе.

У післявоєнний період санатарій продовжував розвиватись і тепер на базі родовища мінеральних сірководневих вод функціонує бальнеологічний курорт Любінь Великий загальнодержавного значення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

На курорті діє цілорічний санаторій "Любінь Великий" на 300 стаціонарних ліжок і курсовий відділ. Його профіль -- лікування опорно-рухового апарату, органів кровообігу, нервової системи.

Фізико-географічні умови

Родовище знаходиться на Подільській височині, на висоті 275 м, в долині р. Верещиця (притока Дністра), на віддалі 28 км на південний захід від Львова і 8 км на південь від м. Городок та пов'язаний з ними шосейною, а зі Львовом також і залізничною дорогою. Територія санаторію зайнята великим старовинним лісопарком площею понад 48 га. В парку переважають листяні породи дерев (дуб, граб, бук та ін.).

Клімат району - помірно-континентальний з надлишковою вологістю, теплим літом, м'якою зимою і теплою осінню. Зима, загалом, відзначається значною хмарністю і частими туманами, нерідко тут бувають відлиги, сніжний покрив нестійкий. Середня температура січня -4°С. Літо тепле, переважають ясні, сонячні дні, середня температура липня +18°С. Для літа притаманна велика кількість опадів, що випадають у вигляді грозових злив і теплих дощів. Осінь - тепла, суха. Теплий період триває 180-190 днів, починаючи з середини квітня і закінчуючись у другій декаді жовтня. Відносна вологість повітря коливається на протязі року від 55% до 80%. Опадів близько 700 мм в рік, максимум - в червні-липні.

Район Великого Любіня є частиною Прикарпатської низовини, яка поблизу курорту перетинається грядами невисоких пагорбів Розточчя, відокремлених один від одного довгими пасмами долин.

Територія родовища розташована на правобережній надзаплавній терасі долини р. Верещиці, яка являє собою пологу рівнину з широким розвитком торфовищ. Абсолютні відмітки поверхні землі району становлять 259-315 м, в районі курорту - 280м.

Природними лікувальними речовинами курорту є сірководневі води та лікувальні торф'яні багна (грязі) Великолюбінського родовища, які згідно Постанови КМ України № 1499 від 11.12.1996 р. відносяться до об'єктів категорії лікувальних.

Основний лікувальний профіль - захворювання серцево-судинної та нервової систем, опорно-рухового апарату, гінекологічних та шкірних захворювань тощо. В санаторії функціонує одне з перших в Україні (1978р.) відділення для доліковування хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарду та відділ реабілітації дітей з дитячим церебральним паралічем [24].

Типи мінеральних вод та їх бальнеологічна характеристика

Води верхньобаденського водоносного горизонту за хімічним складом гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві з мінералізацією від 1,9 г/дм³ до 2,5г/дм³. Вміст сірководню у воді, як правило, перевищує 50 мг/дм³.

20.04.1974 року Центральним НДІ курортології і фізіотерапії (м. Москва) надані кондиції на мінеральні сірководневі води курорту Любінь Великий, які розкриті експлуатаційними свердловинами № 1-К і № 2-К.

На цей час мінеральні води родовища видобуваються свердловинами №1-К, №2-К та джерелом №2.

У 1952 році каптажною свердловиною №1-К глибиною 21,5 м, яка пробурена Українською комплексною гідрогеологічною експедицією на відстані 50 м від джерела №1 (колишній "Людвіг") були виведені з ратинських вапняків тираської світи верхнього тортону сірководневі гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві води з мінералізацією 1,9-2,5 г/дм³. Свердловина №1-К експлуатується санаторієм з 1956 року по сьогодні з дебітом від 55,0 м³/ добу (1956 р.) до 23,8 м³/добу (2001 р.). Джерело №1 ("Людвіг") ліквідовано в 1976 році через антисанітарні умови.

У 1967 році на території санаторію була пробурена резервна каптажна свердловина №2-К глибиною 50 м, яка вивела на поверхню такі ж мінеральні води, що й експлуатаційна свердловина №1-К. Крім свердловин №1-К і №2-К на території курорту розташоване висхідне джерело №2 з орієнтовним дебітом до 26 м³/добу, яке раніше було відоме під назвою "Адольф". На цей час джерело не використовується. За даними польових вимірів дебіт джерела складає 0,2 л/сек (2001р.).

20.04.1977 року Державною комісією по запасах корисних копалин при РМ СРСР (протокол №7830) затверджені експлуатаційні запаси середньосульфідних (вміст сірководню 66-75 мг/дм³) мінеральних вод для бальнеолікування Великолюбінського родовища в кількості по категоріях: А - 442 м³/добу (експлуатаційні свердловини №№ 1-К, 2-Ю), В - 134 м³/ добу (експлуатаційні свердловини №№ 1-К, 2-К). На сьогодні запаси родовища експлуатуються двома свердловинами загальним об'ємом води близько 33 м³/добу, (трохи більше 5% запасів) [24].

У 1994-1999рр. комплексна гідрогеологічна партія ГГП "Укргеокап-тажмінвод" в районі курорту Любінь Великий проводила детальну розвідку з підрахунком запасів та оцінку екологічного стану нової ділянки Великолюбінського родовища торф'яних лікувальних пелоїдів. В процесі детальної розвідки був виконаний комплекс гідрографічних, обстежувальних і розвідувальних робіт, якими було встановлено, що пелоїди Великолюбінського родовища представлені торфами двох різновидів: тростинно-осоковим і осоково-тростинним. Для лікувального використання придатні обидва шари торфів, які за своїми властивостями повністю відповідають вимогам, які пред'являються до лікувальних грязей.

Згідно загальноприйнятої класифікації торфи Великолюбінського родовища відносяться до різновиду низькомінералізованих слабосульфідних високозольних сульфатних магнієво-кальцієвих пелоїдів. Живлення торфовища здійснюється, в основному, ґрунтовими водами, що зумовлює формування низинних видів торфу.

Балансові запаси лікувальних торфів родовища складають 204,7 тис. м³, в тому числі: по категорії А - 75,7 тис.м³; по категорії В - 128,9 тис.м³ (протокол ДКЗ України №492 від 12.03.1999 р.).

Профіль курорту, лікувальні методики

На курорті здійснюється лікування хворих із захворюваннями органів кровообігу, опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи. Цілющий ефект сірководневих мінеральних вод в основному зумовлений дією вільного сірководневого газу.

Лікувальна дія сірководневих вод проявляється регулюючим впливом на кровообіг, функціональний стан нервової системи, діяльність ендокринних залоз і реактивність всього організму, їх застосування сприяє нормалізації обміну речовин, проявляє розсмоктуючу і десенсибілізуючу дію при запальних захворюваннях органів руху і опори, периферійної і центральної нервової системи, гінекологічних захворюваннях. Особливо ефективні ці води при порушеннях серцево-судинної системи. Незамінимі сірководневі води при лікуванні хвороб шкіри. Безпосередній вплив сірководню полягає у тому, що він викликає подразнення нервових закінчень у шкірі та слизовій оболонці дихальних шляхів, проникає через шкіру в тканини організму, сприяє утворенню в організмі гістаміноподібноїречовини. З 1978р. у Любені Великому було створено реабілітаційне відділення для лікування хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарду, а з 1998р. у санаторії функціонує відділ для лікування дітей з дитячим церебральним паралічем. Тут успішно лікуються захворювання кістково-суглобової системи, артрози, артрити, остеохондрози, спондільози, посттравматичні ускладнення, хвороби шкіри. Основне використання вод з вмістом сірководню понад 10 мг/дм³ - це купелі у ваннах. Такою методикою забезпечується найкращий контакт шкіри пацієнта з сірководнем води і перехід газу через шкіру в тканини організму. Дозування кількості сірководню, який потрапить в організм, досягається приписуванням лежачих, сидячих, двокамерних та чотирикамерних ванн. Різна площа шкіри занурена у воду - різна кількість сірководню всмоктується в тканини організму.

Воду використовують також для інгаляцій і зрошень. Поряд з мінеральними водами широко застосовують торф'яні пелоїди. Пелоїди вирізняються високими терапевтичними якостями, містять значну кількість сірководню. Крім цього, застосовують кліматотерапію, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі ванни, фізіотерапевтичні процедури та ін.

Крім основних лікувальних факторів, якими є сірководнева вода для купелей і природні торфи для теплолікування, впроваджено в практику ряд допоміжних лікувальних методик: гінекологічні спринцювання і торфотампони, рефлексо-терапія, тренажерний зал, аромотерапія, кисневі пінки, масаж, підводний душ, іропатичні процедури, підводне горизонтальне розтягування хребта, стоматологічна та логопедична допомога.

В залежності від захворювання, розроблені конкретні методики для хворих кардіологічного, ревматологічного, неврологічного, дерматологічного та гінекологічного профілів [25].

Сучасний стан інфраструктури

На курорті функціонують цілорічний санаторій, бальнеогрязелікарня. Організовано амбулаторно-курсівочне лікування.

В санаторії на даний час розгорнуто 300 ліжок, в т.ч. відділ реабілітації хворих після гострого інфаркту (з 1978р.), відділ відновного лікування для дітей з дитячим церебральним паралічем у супроводі батьків (з 1996р.), загально-терапевтичний відділ на 240 ліжок. Всі палати з туалетом, душем, балконом, одно- і двомісні. В 2003р. розпочато благоустрій палат і водолікарні за сучасними технологіями, надається ряд комерційних послуг (поліпшені умови проживання, харчування, лікування).

В парку є басейн для купання, навколо якого обладнані майданчики для кліматотерапії.

Аналогічні курорти

В Україні: Черче (Івано-Франківська обл.), Немирів, Шкло (Львівська обл.), Синяк (Закарпатська обл.).

За межами України: Сочі-Мацеста (Російська Федерація); Карлові Вари (Чехія), Баден-Баден (Німеччина).

6.2 Немирів

Історія розвитку родовища

Родовище мінеральних вод Немирів - одне із найстаріших курортів України. Воно розташоване в смт. Немирів у лісопарку серед віковічних лісів неподалік мальовничого озера.

Цілющі властивості немирівської сірководневої мінеральної води були відомі ще у XVI столітті, але офіційні дані про курорт відносяться до 1814 року. Перші дослідження хімічного складу мінеральної води немирівських джерел зроблені Карлом Штіллером (1821р.) і Теодором Торосевичем (1830р.). Функціонуючі на сьогодні джерела мінеральної сірководневої води "Броніслава" і "Марія" (№1 і №2) вивчав професор Радзішевський в 1905-1906 роках. В 1912 році була виявлені лікувальні торф'яні пелоїди. В 1929 році професором Костовським і лікарем Дадлезом було відкрито джерело мінеральної питної води "Олександра".

Перша невелика бальнеолікарня і житловий будинок для приїжджаючих хворих були побудовані в 1814 році приватним підприємцем. В 1912 році побудовано нове ванне приміщення. Курорт почав ставати відомим.

Немирівське родовище сірководневихих вод, що є найбільшим серед таких в Україні, входить у перелік державних заказників місцевого значення (Рішення Львівського облвиконкому за №495 від 09.10.1984 р.), а також водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних (Постанова Кабінету Міністрів України №1499 від 11.12.1996 р.).

Фізико-географічні умови

Бальнеологічний курорт знаходиться в Яворівському районі в 3 км на захід від смт. Немирів та 85 км на північний-захід від обласного центру, з яким він зв'язаний шосейною дорогою Львів-Рава-Руська-Немирів і Львів-Яворів-Немирів. Найближчі залізничні станції Яворів та Рава-Руська знаходяться в 15-20 км.

Немирів розташований в межах Волино-Подільської височини на вододілі рік Сяну та Дністра (височина Розточчя, висота до 414 м). Курорт знаходиться у великому лісовому масиві. Чудові хвойні ліси створюють тут особливий мікроклімат. В центрі курорту - парк, де ростуть хвойні та листяні породи дерев (переважає сосна, дуб, бук). Територія курорту становить 150 га.

За характером загальних кліматичних умов район відноситься до крайньої західної смуги центральної кліматичної області Європейської території та характеризується помірним кліматом.

Характерною особливістю клімату району є його знаходження під одночасним або перемінним впливом Азорського і Сибірського антициклонів, які діють відповідно з боку Атлантичного океану та Східноєвропейської рівнини.

На клімат району Немирова помітно впливають також Карпати і, в певній мірі, вододільна частина Поділля, які є додатковими факторами утворення хмарності і опадів.

Клімат в районі курорту помірно-континентальний, з помірно м'якою зимою (середньомісячна температура січня -4,1°С), з теплою сухою осінню, негарячим вологим літом (середньомісячна температура червня +15,9°С, липня -- +17,3°С). Середньорічна температура становить +6,9°С.

Середньорічна кількість опадів складає 690 мм і сягає в багатоводні роки 729 мм. Їхній максимум приурочений до весняно-літніх місяців з перевагою в травні-серпні. Опади осінніх місяців складають 30-60% загальнорічної кількості. Зимові місяці є найбільш бідні на опади і становлять 20% річної кількості. Спостереження за водним режимом показують, що весняні і літні опади майже повністю витрачаються на транспірацію рослинами. Основну роль у поповненні підземних вод відіграють осінньо-зимові опади.

Сніговий покрив тримається 70-80 днів, його товщина не перевищує 15 см. Вітри слабкі та помірні. Зимовий переважаючий напрямок вітру західний і північно-західний, літній - південно-західний і західний.

Район відрізняється порівняно високою відносною вологістю. Найбільш вологими місяцями року є січень, лютий, вересень, жовтень, листопад і грудень. Максимальна відносна вологість повітря 83-87% характерна для грудня, мінімальна 59% - для травня.

Типи мінеральних вод та їхня бальнеологічна характеристика

Достатня кількість сульфатів і органіки, відновлювальні геохімічні умови, відносно висока швидкість потоку інфільтраційних вод сприяють формуванню на Немирівському родовищі міцних сульфідних (сірководневих) вод.

Сірководневі води Немирівського родовища приурочені до верхньобаденських відкладів і за умовами залягання відносяться до пластово-тріщинних. Вони без кольору, прозорі, прісні або слабосолонуваті на смак, з різким запахом сірководню [26].

Їхня ґенеза обумовлена вилуговуванням гіпсів прісними інфільтрогенними водами. Води вилуговуваня за складом сульфатні або гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві. Їхня мінералізація у межах родовища міняється від 1,10 г/дм³ до 2,68 г/дм³ (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1. Основні показники сірководневих вод Немирівського родовища

№п/п	Основні показники	Свердловина №1-К	Свердловина №1-Д
1	Мінералізація, г/дм3	2,36-2,59	2,11-2,58
2	Температура, ° С	9,0-10,0	9,0-10,0
3	pН	7,0-7,2	7,0-7,1
4	Сульфат-іон, %-екв.	74,52-76,57	68,84-75,41
5	Гідрокарбонат-іон, %-екв.	20,47-22,26	20,27-29,64
6	Кальцій-іон, %-екв.	81,65-85,13	33,99-75,95
7	Сірководень, мг/дм3	125,8-169,5	150,0-190,4

Серед аніонів переважає сульфат-іон 37-81 %-екв. (0,276-1,312 г/дм³), гідрокарбонат-іон 18-61 %-екв. (0,397-0,604 г/дм³). Серед катіонів переважає кальцій-іон 29-92%-екв. (0,090-0,620 г/дм³), потім (Na+К)-іони 10-59%-екв. (0,079-0,222г/дм³), магній-іон присутній в кількості до 12-18%-екв. (0,024-0,048 г/дм³).

З мікрокомпонентів присутні: залізо -- 1,10-0,12 мг/дм³; марганець - 0,07 мг/дм³; мідь - 0,01 г/дм³; кобальт - 0,005 мг/дм³; нікель - 0,005 мг/дм³; цинк - 0,015 мг/дм³; ртуть - 0,006 мг/дм³; бром - 0,21 мг/дм³; йод - 0,03 мг/дм³; гідрофосфат - 0,02 мг/дм³; фтор - 0,4 мг/дм³; нітрат - 2,8 мг/дм³; нітрит - 0,07 мг/дм³.

Вміст органічних речовин e воді свердловини № 1-К складає від 3,3 мг/дм³ до 4,3 мг/дм³ (при перерахунку на органічний вуглець).

Вміст сірководню на Немирівському родовищі коливається в широких межах. Свердловини, які розташовані в контурі промислового покладу мінеральних вод, містять сірководень в кількостях від 100,3 мг/дм³ до 190,4 мг/дм³, в середньому - 150 мг/дм³. В свердловині № 1-К в період відкачки вміст сірководню коливався в межах 126-160 мг/дм³, в період експлуатаційного відбору (30-50 м³ /добу) - 140-175 мг/дм³.

рН сірководневих вод Немирівського родовища коливається в межах 6,79-7,25. Збільшення рН води призводить до переходу Н₂S в гідросульфідну форму НS-.

У розчиненому газі присутні: сірководень - 20,6 об.%, вуглекислота -- 46,0 об.%, азот -- 32,0 об.%. За температурою води холодні. Коливання температури у воді свердловини № 1-К складали від 9,8°С до 10,1 °С. Температура води залежить від температурних коливань атмосфери.

Величина Еh складала -310-315 mV, що характерно для відновлювальної геохімічної обстановки.

Згідно класифікації В.В.Іванова та Е.О.Невраєва [27] сульфідні (сірководневі) води Немирівського родовища відносяться до групи "В", класу III, підкласу 1, підгрупи "а" і виділені як самостійний тип "Немирівський". Сірководневі води Немирівського родовища внесені в ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" (мінералізація 2,0-3,0 г/дм³, вміст терапевтично активного мікрокомпоненту Н₂S+НS- - 100-200 мг/дм³) і застосовуються для бальнеолікувальних процедур при захворюванні нервової системи, органів кровообігу, шкіри, опорно-рухового апарату.

Санітарно-бактеріологічний стан мінеральних вод задовільний.

Запаси сірководневої води досить достатні, за результатами попередньої розвідки оцінюються в межах 570 м³/добу за категоріями А+В.

З 1996 року з метою розширення лікувального профілю курорту "Немирів" тут відкрито бювет з використанням води типу "Миргородська" з джерела "Анна" (свердловина №3-рк). Такого типу хлоридні натрієві води з мінералізацією 2,5-3,5г/дм³ використовуються такими відомими оздоровницями, як Миргород і Куяльник. Експлуатаційні запаси лікувально-столової води "Анна" затверджені в кількості 60 м³/добу.

За хімічним складом лікувально-столова вода "Анна" відноситься до хлоридно-натрієвих малої мінералізації без специфічних компонентів і властивостей. Загальна мінералізація води 2,9-4,0 г/дм³. Згідно заключення Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації і курортології (м. Одеса) вона відноситься до класу хлоридно-натрієвих вод малої мінералізації без специфічних компонентів і властивостей. Хімічний склад мінеральної води "Анна":

Сl - 1000-2200 мг/дм³; SO₄ - 100-250 мг/дм³; НСО₃ - 500-800 мг/дм³; Na⁺+К⁺ - 1000-1800 мг/дм³; Са²⁺ - <100 мг/дм³; Мg²⁺ - <75 мг/дм³.

Профіль курорту, лікувальні методики

Покази для лікування на курорті:

· захворювання шкіри (псоріаз, екзема, нейродерміт, склеродермія, червоний плоский лишай, іхтіоз, алергічні ураження, себорея);

· захворювання нервової системи (полірадикулоневрити, радикуліти, плексити, залишкові явища інфекційних менінгоенцифалітів та травматичних пошкоджень головного та спинного мозку, арахноїдит, неврастенія);

· захворювання серцево-судинної системи (хронічні захворювання міокарда, атеросклеротичний та міокардитичний міокардіосклерози, вади серця - при недостатності кровообігу не більше 1-ї стадії, серцево-судинні неврози, облітеруючий ендартеріїт, тромбофлебіт, варикозне розширення вен);

· захворювання опорно-рухового апарату (ревматичний та ревматоїдний поліартрити не у фазі загострення, хвороба Бехтєрєва, травматичні артрити, остеохондроз хребта, деформуючий хронічний остеоартрит, хронічні бурсити та тендовагініти, обмінно-дистрофічні поліартрити, остеомієліти (крім туберкульозних), контрактури після травм);

· захворювання статевих органів у чоловіків (простатити) і у жінок (аднексити), як супутні хвороби при перелічених вище;

· захворювання органів травлення в поєднанні з переліченими видами патології або без них.

Післяопікова реабілітація:

· опікові контрактури і деформації будь-яких локалізацій, які розповсюджуються на протязі перших 1,5 років після отримання опіків;

· післяопікові рубці, які самостійно загоюються, ділянки опіків ІІІА ступеня не в зоні суглобів (на протязі 1 року після загоювання опікових ран);

· достигаючі ділянки вільної пересадки шкіри, не в зоні суглобів (на протязі 1 року після пересадки шкіри);

· гіпертрофічні та колоїдні рубці після оперативного лікування або самостійного загоювання опікових ран (на протязі перших 1,5 років після загоєння ран);

· астенізація реконвалесцентів; гіперкінез; вегетотрофічні порушення; ураження периферійних нервів; опікова енцефалопатія [25].

Вода "Анна" в умовах курорту показана при функціональних захворюваннях шлунка, що супроводжуються зниженням рівня кислотоутворення і секреції, а також тонусу шлунка; при хронічних гастритах з нормальною секрецією і секреторною недостатністю в стадії компенсації, субкомпенсації і декомпенсації; дискінезії товстої кишки, колітах і ентероколітах, хронічних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, є позитивний вплив на перебіг деяких постгастрорезикційних синдромів.

Методики бальнеолікування: питне лікування; сірководневі купелі; хвойні купелі; озокеритне лікування; електролікування; лікувальна фізкультура; мануальна терапія; голкорефлексотерапія; механотерапія; світлотерапія, "Біотрон".

"Немирів" - єдиний в Україні спеціалізований санаторій для лікування дітей після опіків, наслідків опіків та повного позбавлення рубців після опіків. Тут лікують дитячий церебральний параліч, енурез.

Пацієнтами санаторію можуть бути люди віком від 3 до 80 років. Лікуються вони курсами по 24, 18, 12 днів.

Соціальна інфраструктура

Санаторій "Немирів" (закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця") цілорічної дії місткістю 179 стаціонарних місць (2002 р).

На території санаторію розташовані: два спальних корпуси (№ 5 і № 6), один лікувальний корпус (курортна поліклініка), водогрязелікарня, адміністративний корпус, клуб-їдальня, магазин, бібліотека, кафе-бар.

В лікувальному триповерховому корпусі знаходяться: бювет, клінічна лабораторія, урологічний кабінет, душові з роздягальнею, кабінети біохімічної лабораторії, лазерної терапії, рентген-кабінети, маніпуляційний кабінет, кабінети рефлексотерапії, масажу, дуодентального зондування, стоматологічний, зубопротезний, кабінет заступника головного лікаря, УВЧ, кабінети мануальної терапії, фізіотерапії, ЛФК. Водолікарня санаторію має 22 загальні (об'ємом 200 дм³) і 1 чотирьохкамерну (об'ємом 50 дм³) ванни, а також 3 установки зрошення голови (об'ємом 5 дм³), 1 кушетку гінекологічного зрошення (об'ємом 5 дм³) та інші процедурні кабінети. Пропускна здатність санаторію дозволяє відпускати за 6 годин біля 200 сірководневих ванн.

Реабілітаційне відділення Немирівської міської лікарні (РВНМЛ)

Підпорядковане Міністерству охорони здоров'я, цілорічної дії, розташоване в сосновому масиві, на відстані 3 км від смт. Немирів в 100 м від санаторію "Немирів". Водолікарня реабілітаційного відділення Немирівської міської лікарні розташована в одноповерховому кам'яному будинку. Ємність реабілітаційного відділення 60 місць. Водогрязелікарня обладнана кабінетами для прийняття загальних сірководневих, хвойних, солерозвідних ванн та кушетками для відпуску озокеритних аплікацій. Всього водолікарня нараховує 6 загальних ванн для прийняття лікувальних процедур та 5 озокеритових кушеток.

Перспективи розвитку курорту

Перспективними для санаторію на майбутнє будуть: покращення сервісу в спальних корпусах (формування одномісних "напівлюксів" і "люксів") розширення діагностичної лікувальної бази санаторію; введення нових методів лікування, в тому числі і нетрадиційних.

Для розширення обсягу лікувальних послуг в санаторії може бути організоване лікування хворих за принципом "Санаторій вдома", який полягає в прийомі протягом 2 вихідних днів процедур (ванни, підводний душ-масаж, масаж), а також необхідних обстежень (лабораторні аналізи, ЕКГ, УЗД), консультації спеціалістів, дієтичного харчування, відпочинку.

Аналогічні курорти

Атчман, Гарячий Ключ, Ейск, Ключі, Красноугольськ, Менджі, П'ятигорськ, Сергіївські мінводи, Серноводськ, Мацеста (Сочі), Тайги, Усть-Качка, Тбілісі, Хилово, Чіміон.

6.3 Шкло

Історія розвитку родовища

Перші спогади про родовище "Шкло" відносяться до 1456 року, про що свідчать літературні джерела ХV-ХVІ століть. Назва місцевої ріки Шкло, а пізніше і санаторію пов'язані з наявністю в цьому районі джерел розвантаження сірководневих вод в річки, що призводило до забарвлення води у зелений колір мікрочастинками сірки. Запах сірководню у річковій воді також дав привід до назв місцевих річок: Гноєнець, Вонячка, Смердех.

В 1576 році місцевість "Шкло" відвідав польський лікар Войцех Очко і зробив перший медичний опис лікувальних властивостей місцевих джерел. Саме з цього часу в "Шкло" приїжджають лікуватися люди. Ця дата власне і вважається початком створення курорту. Вже у 1616 році тут була відкрита перша лічниця на базі цілющих торф'яних пелоїдів. А в 1870 році курорт умовно був розділений на дві половини: південну - з мінеральними джерелами і торф'яними пелоїдами до річки Вонячка, яка належала військовому відомству Австро-Угорщини; північну, з сірчистими пелоїдами і мінеральними джерелами, купила приватна особа.

У 1938 році будується санаторій для дітей, який працює тільки в літній період. У 1950 році після детального вивчення джерел типу "Нафтуся" був відкритий перший бювет цієї лікувальної води. З 1956 року на курорті почали лікування хворих з урологічними захворюваннями, а також захворюваннями печінки і жовчевивідних шляхів.

Найінтенсивнішого розвитку родовище зазнало у 60-70 роках минулого століття. Зокрема в цей час значно покращився благоустрій військового санаторію "Шкло". Були збудовані нові корпуси, сучасний бювет мінеральної води "Нафтуся", лікувальний корпус, клуб та їдальня на 500 чоловік [26].

Фізико-географічні умови родовища

Родовище "Шкло" розташоване в 40 км від м. Львова, в мальовничому лісопарку площею 125 га, оточеному масивами соснових лісів. Рельєф території санаторію рівнинний, розташований у долині річки Шкло. Ліс у парку багатоярусний. Вікові сосни панують над іншими деревами. Збереглися кілька екземплярів багатовікових дубів і лип.

Клімат м'який, помірно-вологий, без різких температурних коливань. Найсприятливіші погодні умови бувають влітку і ранньою осінню. Середньорічна температура +7,5°С. Зимою переважає погода з слабкими та помірними морозами. Середня температура січня -4°С. Сніговий покрив нерівномірний і нестійкий, часто бувають довгі зимові відлиги. Осінь, як правило, тепла та довга. Середньорічна відносна вологість - 70-75%. Середньорічна кількість опадів - 694 мм.

Найбільша їх кількість випадає влітку та пізньою осінню. Середньорічний атмосферний тиск - 739 мм рт.ст. Число годин сонячного сяйва близько 1500 в рік.

Кліматичні умови курорту "Шкло" сприяють лікуванню профільних захворювань.

Типи мінеральних вод курорту та їхня бальнеологічна характеристика

Курорту "Шкло" притаманні унікальне поєднання низки природних лікувальних факторів. Це наявність джерел лікувальних вод типу "Нафтуся", поширення сірководневих мінеральних вод та торф'яно-мінеральних пелоїдів і, звичайно, цілюща сила чарівної природи.

На території санаторію на даний момент функціонує бювет, побудований на основі джерела мінеральної води з дебітом 12 м³/добу. "Нафтуся-Шкло" являє собою маломінералізовану (0,7 г/л) гідрокарбонатну натрієво-кальцієву воду з вмістом сірковмісних органічних сполук та мікроелементів (йод, марганець, залізо). Зазначений хімічний склад обумовлює біохімічну активність та лікувальний ефект мінеральної води.

"Нафтуся-Шкло" дуже швидко засвоюється організмом, покращує функцію шлунково-кишкового тракту, прискорює водний обмін в організмі, покращує печінковий і нирковий кровообіг, тканинний обмін в організмі в цілому, прискорює процеси жовчоутворення, сечоутворення, виведення продуктів обміну. Лікувальний ефект цієї води характеризується покращенням процесів травлення, ліквідації застійних явищ в жовчевивідних шляхах (виводить слиз, жовчний пісок, продукти запалення, ліквідуються умови виникнення жовчних конкрементів (каменів), зникають відчуття болю в зв'язку з покращенням функції печінки і ліквідації застою), значно збільшується сечовиділення, що сприяє виведенню дрібних конкрементів, зупиняється утворення сечового піску і сечових конкрементів, ліквідуються запальні процеси в сечовивідних шляхах, больові відчуття.

Сірководневі води видобувають із свердловини глибиною 90 метрів і подають в санаторій спеціальним п'ятикілометровим водогоном. За хімічним складом це сульфатно-гідрокарбонатна кальцієво-магнієва вода з мінералізацією 2,5-4 г/дм³ і вмістом сірководню до 150 мг/дм³.

Механізм дії сірководневих ванн складається з суми ефектів хімічної, термічної, гідростатичної і рефлекторної дії. Це проявляється в покращенні загального кровообігу, особливо периферійного, шкірного, що сприяє зняттю напруження, зниженню артеріального тиску, підвищенню опору шкіри й слизових оболонок до різних мікроорганізмів, деякому покращенню процесів обміну, зняттю больового відчуття в суглобах кінцівок. Високий лікувальний ефект застосування відмічається при гінекологічних сірководневих зрошуваннях у випадку хронічних запальних захворювань.

Лікувальні пелоїди - типовий купоросний осоково-тростиновий торф'яник низинного типу з високим вмістом сульфатів заліза і алюмінію, а також сірководню і бітумів. Це обумовлює сильну кислу реакцію і високі лікувальні властивості пелоїдів. Висока теплоємкість, активний хімічний склад є основою механізму дії, яка полягає в активації поверхневого тканинного крово- і лімфообігу, покращенні тканинного внутрішнього обміну. Лікувальний ефект проявляється у зменшенні больового відчуття, розсмоктування рубців і запальних інфільтратів після операцій і поранень, загоєння гнійних ран і свищів [25].

Профіль курорту, лікувальні методики

Урологічні захворювання:

· сечокам'яна хвороба при наявності дрібних каменів, які не впливають на функцію нирок;

· сечокам'яна хвороба після видалення або самостійного відходу конкременту (каменю);

· сечокам'яна хвороба з наявністю каменів, якщо в даний час операція не показана і не має значних порушень відтоку сечі;

· загальні захворювання сечовивідних шляхів (пієлонефрит, пієліт, цистіт) при збереженні функції нирок і випорожнення сечового міхура;

· сольові діатези;

· хронічний простатит, уретрит.

Захворювання печінки та жовчних шляхів:

· жовчно-кам'яна хвороба з рідкісними приступами печінкових коліків;

· стан після видалення жовчного міхура і операції на жовчних протоках;

· загальні хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів;

· функціональні розлади жовчовивідних шляхів.

Виходячи з наявності зазначених вище лікувальних факторів у санаторії "Шкло" можна провести ефективний курс лікування шкірних захворювань (псоріаз, екзема, свербець, кропив'яний висип), а також інших супутніх захворювань:

· запальні захворювання матки та маткових труб;

· функціональні розлади серцево-судинної системи;

· функціональні розлади центральної нервової системи;

· функціональна стадія захворювань артеріальних судин кінцівок;

· хвороби опорно-рухового апарату (подагра, хронічні поліартрити різної етіології, крім специфічних, остеохондроз);

· хвороби периферійної нервової системи (радикуліти, неврити, плексити).

Лікувальний процес проходить на базі лікувально-діагностичного центру, де окрім прийому сірководневих ванн та пелоїдотерапії широко використовується апаратна фізіотерапія, масаж, підводний душ-масаж, вібромасаж, лікувальна фізкультура.

Діагностичні відділення санаторію "Шкло" допомагають своєчасно діагностувати зміни у перебігу захворювань, що дає можливість коректувати санаторно-курортне лікування та раціонально використовувати лікувальні фактори для максимальної ефективності лікування.

Соціальна інфраструктура

Окрім спілкування з живою природою та лікувального процесу у розпорядженні відпочиваючих санаторію: клуб з концертним та танцювальним залом, бібліотека, комп'ютерні ігри, відеосалон, сауна з басейном, пляж, більярдна, відкриті спортивні комплекси, супутникове телебачення, кафе-бар, екскурсії по Львівщині.

Санаторій надає готельні послуги з харчуванням. При санаторії функціонує стоянка для автомобілів.

Аналогічні курорти світу

Глибинні сірководневі води Шкло подібні до вод курортів Сочі-Мацестинського типу.

7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності є комплекс явищ і процесів в системі "людина - навколишнє середовище", що негативно впливають на людину та навколишнє середовище.

Навколишнє середовище поділяється на 2 комплекси:

1. Природні тіла, умови, ресурси. .

2. Предмети соціальної діяльності людини.

Предмет вивчення безпеки життєдіяльності - об'єктивні закономірності виникнення небезпечних та шкідливих факторів у системі, виявлення джерел їх виникнення, їх ідентифікаціЯ і таксономія; розробка стратегії, принципів і методів захисту навколишнього середовища і людини від впливу небезпечних та шкідливих факторів.

Безпека життєдіяльності в умовах виробництва використовує для вивчення наступну схему: " людина - машина (засоби виробництва) -виробниче середовище".

Мета і зміст безпеки життєдіяльності полягає у забезпеченні оптимальних умов діяльності людини на всіх стадіях її життєвого циклу і оптимально-допустимих рівнів впливу негативних факторів на людину і навколишнє середовище. ЇЇ основне завдання зводиться до вивчення компонентів системи "Людина - навколишнє середовище" і "Людина - засоби виробництва" та пристосування людини до цих компонентів. Особливість основних (польові, камеральні, геофізичні, бурові та ін.) і допоміжних (енерго-, водопостачання, ремонтні, транспортні та ін.) робіт в геології - це широке застосування джерел іонізуючих випромінювань, вибухових речовин, електроенегії, хімічних речовин, різноманітного виду транспорту та обладнання, приладів і т.д [28].

Проведення геолого-гідрогеологічних досліджень та оформлення дипломної роботи здійснено у таких основних етапах:

1. Підбір та опрацювання ретроспективного матеріалу з геології, гідрогеології та бальнеології Львівської області.

2. Систематизація, узагальнення інтерпретація зібраного матеріалу.

3. Польові рекогностирувальні маршрути. Відбір проб вод із водопунктів.

4. Оформлення проекту та графічних додатків на персональному комп'ютері.

Підбір та опрацювання ретроспективного матеріалу

Відповідна робота здійснювалася у науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України, фондосховищах ДП "Західукргеолгія" та у комп'ютерно-інформаційній мережі (Internet).

Вимоги щодо приміщень бібліотек та фондосховищ: достатня освітленість, наявність сприятливого мікроклімату для збереження друкованої літератури, оптимальна вентиляція та опалення. Відповідні приміщення повинні характеризуватись якісного звукоізоляцією та у повній мірі укомплектованими письмовими столами та стільцями. Їх висота повинна бути не нижчою 2,5 м. Рекомендована площа на одного інженерно-технічного працівника - від 6 до 10 м². Обов'язковою вимогою щодо використання бібліотечних фондів є наявність у їх приміщеннях засобів пожежогасіння.

Організація робочого місця

Для того, щоб робоче місце було зручним, воно має відповідати антропометричним даним працюючого. Середні антропометричні дані обчислюють за великою кількістю вимірювань основних антропометричних показників різних груп населення.

Для сприятливого функціонування органа зору має значення кут сприйняття зорового сигналу. Найкраще сприйняття зорового сигналу спостерігається в межах кута від нормальної лінії погляду ±15^о. Об'єкт спостереження в цих умовах сприймається центральним зором. У цій зоні мають розташовуватися найбільш важливі засоби інформації, які найчастіше використовуються. Відносно сприятливе сприйняття зорової інформації зберігається в межах кута ±30⁰.

При організації робочого місця для виконання роботи сидячи важливе значення має конструкція сидіння. Робочі стільці залежно від їх призначення можуть мати різну форму сидіння, спинки, підлокітники. Проте загальною вимогою для них є висота, яка регулюється (від 380 до 420 мм). Ширина сидіння коливається від 400 до 420 мм, форма сидіння залежить від характеру роботи. Для роботи з клавішними пристроями робоче сидіння має бути з невеликим нахилом вперед [29].

Для виконання відповідної роботи (сприйняття друкованої інформації) людиною застосовується зоровий аналізатор. Він склалається з трьох відділів: рецепторного (периферичного), провідникового і центрального, що виконує аналітичну функцію.

Для виникнення зорового сприйняття предмета у зоровому аналізаторі реалізуються три його основні функції: світловідчуття, контрастна чутливість і гострота зору. Ці функції дають можливість сприймати форму, розмір і яскравість предмета, який розглядається.

Зоровий аналізатор здатний регулювати світлову чутливість залежно від рівня освітленості. Цю здатність ока називають зоровою адаптацією. Якщо переходи від низької яскравості до вищої і навпаки відбуваються часто і не вкладаються у тривалість термінів адаптації, настає переадаптація, яка характеризується різким порушенням функціонального стану зорового аналізатора (різь в очах, сльозоточивість, втрата здатності зорового сприйняття).

Зорова адаптація має велике значення при вирішення оптимальних умов виробничого освітлення . Однією з з обов'язкових гігієнічних вимог до виробничого освітлення єрівномірність освітлення робочого місця.

Підчас виконання зорової роботи за несприятливих умов освітлення зорова працездатність спадає. Показники, що характеризують зорову втому, є насамперед показниками функціонального стану зорового аналізатора (збільшення порогів світлової, кольорової і контрастної чутливості, зниження гостроти зору і критичної частоти миготіння, продовження часу сприйняття і переробки зорової інформації, підвищення зорової хронаксії і ін.). Зорова втома зумовлює швидкий розвиток загальної втоми в організмі працівника і звичайно значною мірою відбивається на якісних і кількісних виробничих показниках.

Польові рекогностирувальні маршрути. Відбір проб вод із водопунктів

Польові рекогностировочні роботи та відбір проб вод із водопунктів здійснювалися у весняну пору року (місяць квітень) у річкових долинах, ярах, на густо залісненій місцевості, а також у сільській місцевості. Для успішного виконання запланованої роботи та уникнення негативних наслідків були дотримані наступні вимоги:

- переміщення по місцевості і огляд схилів провадилися обережно (особливо після сильних дощів) для запобігання обвалів, падіння каменів та дерев;

- пересування по краях урвищ заборонялося;

- при переправах струмків та річок убрід оберігалися багнистого дна та мулистих наносів;

- попередньо обстежувалося місце переходу броду;

- переправи здійснювалися тільки у світлий час доби;

- для броду вибиралися ділянки із течіями не більше 1 м/с та глибиною не більше 0,7 м;

- маршрути проводилися із постійним дотриманням візуального і голосового зв'язку;

- для уникнення травм заборонялося наступати на повалені дерева, гілки, стовбури тощо.

Оформлення проекту та графічних додатків на персональному комп'ютері

Характеристика обладнання

Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) складаються з системного блоку, систем уведення інформації (клавіатура, сканер та ін.) і її виведення (монітор, принтер та ін.). Найбільшу кількість інформації оператор отримує з монітора. Саме із зображенням на моніторі здебільша пов'язані рішення, які приймає оператор.

В процесі комп'ютерної обробки матеріалів використовувались наступні програми: Microsoft Exel, Word, Corel Draw. Cтатистична обробка матеріалів включала побудову графіків, карт, схем. Використовувався персональний комп'ютер на базі процесора Athlon 2200, монітор фірми LG (17 дюймів) на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), особливість якої полягає у перетворенні енергії електронів, які випромінює катод, на світлову енергію за допомогою шару люмінесцентного матеріалу, нанесеного на внутрішню поверхню колби ЕПТ. Окрім того для написання дипломної роботи використовували сканер, цифрову камеру, принтер.

Основними несприятливими чинниками [30], що впливають на тих, хто працює з ПК, є електромагнітні поля, що їх генерують монітори на основі ЕПТ.

Джерелами шуму на робочих місцях операторів ПК є друкуючі пристрої (матричні та струменеві принтери), сканери, дисководи. Рівні шуму на робочих місцях операторів можуть досягати 56-76 дБ, а при роботі друкуючого устаткування - 82 дБ.

Організація робочого місця та санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

В Україні розроблені й діють Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де люди працюють з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити щонайменше 6 м², об'єм - щонайменше 20 м³ , відстань між робочими столами - щонайменше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень потрібно фарбувати у пастельні тони з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,6.

Для того щоб особи, які працюють з ПЕОМ, меншою мірою втомлювались і зберігали високий рівень працездатності, потрібно раціонально організовувати їхні робочі місця. Зокрема, робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих при правильно організованому робочому місці мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці.

Передній ряд клавіш ЕОМ має бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°.

Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрана має становити 95-100 см) на відстані 60-70 см від оператора (відстань від краю столу - 50-70 см). Найдоцільніше розміщувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрана по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, що дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрана від поверхні підлоги регулюють змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що уможливлює його переміщення у просторі у вертикальному та горизонтальному напрямах.

При написанні дипломної роботи і обробці матеріалів усіх наведених вище вимог було чітко дотримано.

Вплив зовнішніх факторів на комп'ютерну систему

Вплив температури. Значна частина потужності, що використовується машиною, перетворюється на тепло. Якщо це тепло не відводити, тобто не охолоджувати машину, то температура всередині неї буде зростати, створюючи значну небезпеку для елементів схем із-за перегріву. Також можуть бути пошкоджені вузли пам'яті ПК, може проходити окислення металів, корозія тощо.

Вплив вологості повітря. Нормальним вважається значення відносної вологості 60-70%. При 40% повітря вважається сухим, а при 80% - вологим. Знижена вологість повітря призводить до поступового пересихання і зневоднення багатьох матеріалів, в результаті чого вони кородуються і втрачають свою міцність.

Вплив пилу. Створює найбільший вплив на носії інформації, також прискорює знос механічних пристроїв системи вводу і виводу інформації. Крім цього, осаджуючись на контакті з'єднаннь апаратури, пил знижує і навіть повністю перериває провідність струму.

Вплив біогенних факторів виникає при наявності тепла, підвищеної вологості і застою повітря, що створюють сприятливі умови для розвитку грибкових утворень (пліснявих), комах і гризунів.

Аналіз впливу виробничих умов на довкілля

У тих кількостях, які використовуються в лабораторіях, речовини і процеси не мають помітного впливу на параметри навколишнього середовища. Комп'ютер негативно впливає на організм людини дією електромагнітного та електростатичного полів і рентгенівської редіації. Дія на нервову та серцево-судинну системи призводить до зниження частоти серцевих скорочень, порушення складу крові, зміни тиску, пульсу тощо. Спостерігається значна втома зорового аналізатора, знижується енерговіддача. Тому рекомендується працювати з комп'ютером не більше 3-4-х годин на добу. При виконані дипломної роботи важливе місце надавалося ознайомленню з правилами техніки безпеки у лабораторіях. Дотримання інструкцій є запорукою безпечної праці.

ВИСНОВКИ

1. Зона регіонального поширення сірководневих вод простягається у вигляді смуги з північного заходу на південний схід Львівської області і має тісний генетичний зв'язок з областю розвитку сірчаних родовищ. Ширина цієї зони досягає кількох кілометрів. Глибина залягання водоносного горизонту змінюється від кількох метрів до кількох сотень метрів, збільшуючись в напрямку Передкарпатського прогину.

2. У гідрогеологічному відношенні зона поширення сульфідних вод належить до моноклінально залягаючої частини Волино-Подільського басейну. Водовмісними породами сірководневих вод служать вапняки і гіпсо-ангідрити дністровського горизонту середньобаденського під'ярусу.

3. Рух підземних вод відбувається зі сторони Східно-Європейської платформи до Передкарпатського прогину. На динаміку підземних вод суттєвий вплив мають численні повздовжні і поперечні розривні тектонічні порушення. Водовмісні вапняки не витримані за простяганням, тому смуга поширення сірководневих вод не суцільна.

4. Формування сірководневих вод проходить внаслідок сульфатредукції - відновлення сульфатів у водному середовищі до сірководню специфічними бактеріями в анаеробній обстановці. Надходження сульфатів в підземні води обумовлене вилуговуванням гіпсів і ангідритів. Процес сульфатредукції може відбуватися тільки при наявності органічних речовин.

5. Розглядають три шляхи надходження органіки в підземні води: а) достатня кількість органіки в бітумінозних вапняках; б) надходження свіжої органіки з газонафтоносних товщ по тектонічним порушенням; в) надходження свіжої органіки з областей живлення.

6. Необхідною умовою для ходу процесів сульфатредукції є наявність відновлювального (безкисневого) середовища, що визначається наявністю верстви глин, яка перекриває водоносний горизонт верхньобаденських відкладів.