При підході СП до гирла свердловини машиніст підйомника повинен уважно слідкувати за командами і діями співробітника, що стоїть на гирлі, щоб у будь-який момент зупинити підйом. Для запобігання аварій необхідно дотримуватись таких умов:

1. Контролювати рух кабелю по лічильнику і попереджувальних мітках (датчику магнітних міток).

2. Машиніст лебідки повинен уважно слідкувати за кабелем при його виході із свердловини і за сигналом з гирла.

3. Контролювати перед кожним спуском положення попереджувальних міток. Правильно вкладати кабель на барабан.

Якщо кабель не спускається під дією ваги, то спуск виконують за допомогою задньої швидкості двигуна.

На кабель обов`язково наносяться 3 попереджувальні мітки: 1-а за 100 м до кабельного наконечника, 2-а за 50 м, 3-а за декілька метрів. При появі 3-ї мітки підйом кабеля припиняється незалежно від того, чи була команда „стоп”. На кабелі після першого спуску наноситься мітка вибою і при її появі під час спуску швидкість зменшується до 250 м/год. Також швидкість знижується до 250 м/год. При підході СП до башмака колони. Установка приладів на забій здійснюється зі швидкістю не більше 50 м/год. Тривалість перебування приладу на вибої не більше 2 хв.

Швидкість спуску кабеля не повинна складати більше 5000 м/год і зменшується на інтервалах можливої аварійної зупинки кабеля. Ці інтервали вказують в акті готовності свердловини до ГДС.

Потрібно уважно слідкувати за спуском, щоб при ратовій зупинці СП не допустили перепуску кабелю, що може призвести до утворення на кабелі вузлів і виникнення аварій, особливо це стосується нових кабелів.

У свердловинах, глибина яких перевищує 1500 м необхідно працювати з датчиком натягу. Довжина кабелю на барабані не повинна значно перевищувати глибину свердловини, що досліджується. На барабані повинно залишатись не менше половини витків останнього шару кабелю.

Підйомник встановлюється на ручне гальмо, під заднє колесо підставляється опора. Щоденно перед початком робіт перевіряється гальмівний механізм лебідки.

Під час роботи підйомника забороняється його лагодити, закріплювати, змащувати ті частини, що рухаються, знімати захисні засоби, надівати, скидати чи послаблювати ременеві чи ланцюгові передачі, гальмувати частини механізмів, що рухаються за допомогою сторонніх предметів або безпосередньо руками та ногами, заправляти двигун пальним. Стороннім особам забороняється перебувати в лебідочному відділенні під час роботи.

Забороняється користуватись лебідкою з несправною гальмівною системою при відсутності захисних огорож. Забороняється укладати кабель руками або крючком при глибинах більше 2000 м.

При укладанні кабелю крючком швидкість повинна складати не більше 4000 м/год., при цьому лебідник повинен бути на відстані не менше 2 м від кабелеукладчика. Вихлопні гази двигуна не повинні проникати в кабіну водія, лебідника чи лабораторії.

7.4 Техніка безпеки при роботі з електрообладнанням

При роботі на буровій забороняється користуватися напругою більше 380 В. Лабораторія і підйомник обов`язково заземлюються до контуру бурової, опір заземлення не повинен перевищувати 4 0м.

Перехідний опір повинен бути не більше 0,1 Ом. Заземлення робиться гнучкими дротами, для заземлення використовують неізольований мідний дріт з поперечним перерізом 4 мм або ізольований - 1,5 мм.

Опір дроту заземлення не більше 10 м. При відсутності контуру бурової заземленням служить металічний стержень, забитий на глибину не менше 0,5 м. [13]. Кабель живлення розташовується в безпечних місцях, де він не може бути випадково пошкоджений. Кабель підвішують на підставках (козлах) на висоті не менше 0,5 м.

Забороняється наступати на кабель, класти на нього речі, доторкатись до нього, коли він під напругою. Підключати кабель до джерела живлення дозволяється тільки після заземлення всіх агрегатів.

Машиніст, що працює на лебідці з електроприводом, при підвищеній вологості повітря повинен бути в гумових чоботях і рукавицях. Персонал повинен бути попереджений про ввімкнення струму.

7.5 Охорона довкілля. Заходи запобігання забруднення навколишнього середовища

Заходи, спрямовані на запобігання шкідливого впливу геофізичних робіт і збереження корисних копалин, включають роботи по відновленню первинних умов у надрах, порушеннях у результаті геофізичних виробок - свердловин, шахт тощо. Зміст даних робіт визначається видом виробок і в основному зводиться до їх ліквідації. [13]

Заходи охорони грунту складаються з ліквідації наслідків геофізичних робіт на поверхні землі та рекультивації сільськогосподарських земель. Після закінчення робіт необхідно проводити прибирання та утилізацію всіх залишків матеріалів, вирівнювання робочих майданчиків і відновлення грунтів.

Геологічні партії та загони систематично зобов`язані впроваджувати заходи щодо охорони повітряного середовища шляхом скорочення об”ємів робіт з використанням установох з двигунами внутрішнього згорання і їх змінами на електродвигуни

8. РЕЗУЛЬТАТИ РОБІТ

В процесі інтерпретації матеріалів каротажу була розроблена принципова схема кореляційних побудов, яка складалась з цілої низки положень:

1. Вибираються репери, які присутні у всіх геологічних розрізах, скритих свердловинами (наприклад, у нашому випадку це: шар крейди Сеноманського періоду смілянської товщі K₁sm, мергель Палеогенового періоду P_2kv, товща строкатих глин Неогенового періоду N_1sg) та інші.

2. Абсолютні значення фізичних параметрів окремих частин розрізу повинні співпадати в визначених межах.

3. Діаграми фізичних параметрів додержують певну послідовність змін за розрізом.

4. По свердловинах рудні поклади і тіла найбільш достовірно відображені на діаграмах ГГК-Щ, які за щільнисними змінами речовинного складу порід і руд досягнута точність визначення щільності порід в свердловинах 0,03 г/см³, що відповідає приблизно 1% вмісту ТіО₂

5. Виявлені закономірності, що особливо стосуються осадових порід простежуються від однієї свердловини до іншої закономірно.

Додержується несуперечність кореляційних побудов загальним принципам геологічної будови досліджуємої території.

Використовуючи вищевикладені основні принципи кореляційних побудов і проаналізувавши каротажні матеріали як в окремих свердловинах так і по площі, були побудовані кореляційні розрізи, які відобразили принципову схему розповсюдження основних геологічних утворювань на території аркушу М-36-XXVI. Виявлені геофізичні репери (шар крейди Сеноманського віку смілянської товщі K₁sm, мергель Палеогенового віку P_2kv та інші), які простежуються на відстані в кілька десятків кілометрів. На побудованих кореляційних розрізах показано розповсюдження або виклинювання окремих горизонтів, зміни в їх потужності. Співставлення побудованих кореляційних реперів з геологічним описом свердловин дозволило окремі кореляційні осі ув'язати з стратиграфічними підрозділами.

Використовуючи кореляційні розрізи та їх співставлення з геологічною інформацією, були побудовані схематичні геолого - геофізичні розрізи за профілями . Ні в якому разі не претендуючи на можливість складання геологічного розрізу тільки за даними каротажу, можна стверджувати, що геолого - геофізичні розрізи представляють собою перше наближення до відображення дійсної геологічної будови досліджуємої території. Такі геолого - геофізичні розрізи представляють додатковий інтерес ще і тому, що при їх побудові використовується незалежна геофізична інформація. Вони в подальшому можуть бути використані як одне з обгрунтувань при побудові геологічних розрізів.

В результаті виконання геофізичних досліджень в свердловинах були вирішені наступні геологічні задачі:

1. Проведено узагальнення матеріалів каротажу, виконаних різними виконавцями в попередні роки.

2. Побудовані схематичні геолого - геофізичні розрізи.

3. Виконано літологічне розшарування розрізу свердловин.

4. Геофізичні репери ув'язані з стратиграфічними границями.

5. Побудовані зведені “Планшети” за всіма дослідженими свердловинами, на яких показані фактичні дані геофізичних досліджень та результати їх геологічної інтерпретації.

6. Побудовані за даними каротажу кореляційні схеми, які показують загальні риси геологічної будови досліджуємої території.

ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведених досліджень був сформований раціональний комплекс методів ГДС, який дозволив вирішити вище приведені задачі при розвідці Носачівського апатит-ільменітового родовища:

- завірка літологічної будови розрізу геофізичними методами і контроль виконання бурових робіт;

- попутні пошуки радіоактивної сировини;

- визначення просторового положення стволів свердловин.

Завдання вирішувалися комплексом методів: стандартного каротажу (методами УО; ПC); ГК; ГГК-Щ; МЕП; каротаж магнітної сприйнятливості (? ), інклінометрія, кавернометрія. В процесі роботи були виконані всі геологічні задачі передбачені комплексом геофізичних досліджень в свердловинах.

список ВИКОРИСТАНОЇ літератури

1. Байсарович М.М., Бєланов В.М. та ін.Атлас “Геологія і корисні копалини України“ - К.: ІГН НАН України, УІЦПТ “Геос-ХХІ століття“, 2001.

2. Байсарович М.М., Кендзера О.В. та ін. Атлас “Літосфера України“- К.:тов. “Географіка“, 2005.

3. Барыбина З. , Лаврик В. Гидрогеологическая карта масштаба 1:200000, Центральноукраинская серия, лист М-36-XXVI . - К., 1976.

4. Болобах К. Геологическое строение Корсунь-Новомиргородского плутона по данным геофизических и геологических исследований - Геофизич. сб., вип. 30, 1969. - 80-96 с.

5. Вернидуб А.Ю. Отчёт о поисках коренных апатит-ильменитовых руд на Новомиргородском, Канижском, Аврамовском, Константиновском и др. участках - К., 1994.

6. Вернидуб А.Ю. и др. Отчёт по поисково-оценочным работам на коренные апатит-ильменитовые руды Носачёвского рудопроявления Корсунь-Новомиргородского плутона - Черкассы, 1996.

7. Видоменко Х.Р. Геологическая карта Днепровско-Донецкой впадины масштаба 1:50 000. - 1955.

8. Геофизические методы исследования скважин. Справочник геофизика. М., Недра, 1983.

9. Геологическая карта СССР масштаба 1:200 000. Серия Центральноукраинская серия, лист М-36-XXVI. - К., 1974.

10. Гидрогеологическая карта СССР масштаба 1:200 000. Серия Центральноукраинская серия, лист М-36-XXVI. - К., 1976.

11. Дьяконов Д.И., Леонтьев Е.И., Кузнецов Г.С. Общий курс геофизических исследований скважин. М., Недра, 1984.

12. Заворотько Ю.М. Геофизические методы исследования скважин. М., Недра, 1975.

13. Кабанцев А.И., Бочаров А.И. Охрана труда на геолого-разведочных работах. М.,Недра, 1986.

14. Ковалев Б.С., Козловская А.Н. Государственная геологическая карта СССР масштаба 1:1 000 000 листа Лист Центральноукраинская серия, лист М-36-XXVI Госгеолтехиздат, 1957.

15. Латышова М.Г., Вендельштейн Б.Ю., Тузов В.П.. Обработка и интерпретация материалов геофизических исследований скважин. М., Недра, 1975.

16. Померанц Л.И., Чуркин В.Т. Аппаратура и оборудование ГИС. М., Недра, 1978.

17. Толстой М.І., Гожик А.П., Рева М.В., Степанюк В.П., Сухорада А.В. Основи геофізики. К., 2006.

18. Хаматдинова Р.Т. Техническая инструкция по проведению геофизических исследований и работ.- М., 2001

Размещено на Allbest.ru