Опробування. Підрахунок запасів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:

"Опробування. Підрахунок запасів"



Зміст

• Вступ
• 1. Геологічна характеристика району робіт
• 2. Методика робіт
• 3. Барвінківська ділянка. Властивості корисної копалини
• 4. Підрахунок запасів
• Список використаної літератури

• Вступ
• Опока - зцементована мікропориста порода, яка складена переважно аморфним кремнієм (SiO₂ - опалом, який частково змінений у халцедон) із домішком глинистого матеріалу, скелетних часток організмів (панцирів, діатомей, раковин радіолярій, спікул кременевих губок), зерен кварцу, польового шпату та глауконіту.
• Опока відноситься до групи осадочних порід, у яку входять три різновиди крем'яних порід: діатоміти, трепел та опока. Всі вони складені переважно опалом та кристобалітом і відрізняються між собою пористістю та об'ємною вагою. Найбільша пористість відмічається у діатомітів - 60-75%, у трепелів - 30-60% та найменша - у опок - 20-30%. Відповідно об'ємна вага обернено пропорційна і коливається по породах від 0,4 до 1,6 кг/м³.
• Промислове використання кременевих порід основане на ряді їх фізичних та хімічних якостей, із яких головними є висока пористість, мала об'ємна вага, значна термостійкість, наявність активного кремнезему та хімічна стійкість по відношенню до кислот. Ці різноманітні якості роблять кременеві породи сировиною багатоцільового використання і в залежності від цього регламентуються відповідними державними та галузевими стандартами та технічними умовами.
• Головний користувач кременевих порід (більше 70%) - цементна промисловість, де вони приміняються у якості активних мінеральних домішок, які усувають шкідливий вплив гідрату окислу кальцію.
• Опоки використовуються також як заповнювачі у виробництві легких та комірчастих бетонів - осушувачів природних газів; із них виготовляють стінові блоки.
• Крім вищеназваних напрямків опоки використовуються у якості різних наповнювачів пластичних мас, гуми, фарб, хімічних, косметичних та медпрепаратів, у виробництві розчинного скла, електрозварювальній справі, просоченні різних матеріалів з метою придання їм кислотостійкості та міцності, при очистці жорстких вод, як абразиви при поліровці виробів із м'яких металів, мармуру та скляних виробів.
• Останні 15 років на території зарубіжних країн широкого розповсюдження набуває новий будівельний матеріал кремнезит, отриманий на основі висококремнистих опок із вмістом SiO₂ аморфного більше 30%.
• Кремнезит отримано у результаті взаємодії опоковидних порід із недорогими хімічними реагентами при температурі реакції до 600⁰.
• Кремнезит по питомій вазі у 1,5-2 рази легший керамзиту (250 супроти 450 кг/м³) та у декілька разів міцніший до сих пір відомих легких наповнювачів бетону та стінових блоків.
• Винахід на отримання кремнезиту запатентовано, а його впровадження у виробництво буде проводитися на заводах України.
• В даний час попит на кремнезит тільки із сторони Англії та Німеччини складає близько 350 тис.м³ на рік. Попит на кремнезит від будівельних організацій України та близького зарубіжжя ще не визначений, але уже очевидно, що в найближчі роки він складе кілька мільйонів кубічних метрів.
• В даний час на базі Сумського ВО "Хімпром" працює цех по виробництву кремнезиту, сировинною базою якого є трепел, що завозиться із Коноплянського родовища Кіровоградської області. Але діюче підприємство край зацікавлене мати своє родовище місцевої сировини, яке знаходиться у безпосередній близькості від виробника.
• Із місцевої сировини особливої уваги заслуговують розповсюджені на півдні області кременисті породи-опоки, які приурочені до відкладів псьольської світи нижнього палеогену.
• Враховуючи вищесказане Сумська обладміністрація надіслала КП "Південукр-геологія" листа із проханням провести пошукові роботи в районі діючого підприємства з метою забезпечення його місцевою сировиною.

Пошуково-оціночні роботи на опоки проведені Харківською КГП КП "Південукргеологія" згідно Геологічного завдання Державної геологічної служби від 18.04.07 р. протягом 1998-2007 років, та заявки Сумської облдержадміністрації №1-21 від 03.03.98 р.

Мета роботи - виявлення у безпосередній близькості від м. Суми родовища опоки із запасами більше 5 млн.м³, придатного для виробництва кремнезиту та активних мінеральних домішок.

Пошукові роботи на опоки проведені на: Барвінківській ділянці, що розташована у південній частині Сумського району Сумської області.

Проведені пошуково-оціночні роботи.

Барвінківська ділянка знаходиться у 0,2 км на північ-північний захід від хут. Барвінкове Сумського району Сумської області, у 3,8 км на південний захід від залізничної станції Баси Південної залізної дороги, на правому схилі р. Псел.

Географічні координати ділянки:

ПнШ 50⁰50'20'' 50⁰51'27''

СД 34⁰49'35'' 34⁰50'15''

Абсолютні відмітки поверхні на ділянці коливаються від 124,7 до 126,1 м у заплаві річки і від 166,4 до 169,5 м на вододілі.

У північно-східній частині ділянки знаходиться пасовище, а у південно-західній його частині - орні землі.

Бурові роботи проводилися бригадою Сумської ГРП Харківської ГРЕ Гаврашенко А.А.

Лабораторні роботи проведені Центральною лабораторією КП "Південукргеологія" під керівництвом Стародубцевої В.В. Лабораторно-технологічні дослідження опоки проведені Сумським інститутом МІНДІП.

Камеральна обробка польових матеріалів та складання геологічного звіту проводилися геологами Сімончуком М.М. та Соколовою І.М., геодезистом Козачком В.Д. під керівництвом начальника партії Рудого М.Г.

Створення електронної версії звіту виконано оператором ПЕОМ Петренко О.М., а графічних додатків - О.Б. Корольковою.

Загальне методичне керівництво польовими та камеральними роботами виконувалося головним геологом КП "Південукргеологія" Козар М.А. та провідним геологом Дзядук О.П.

Основні результати проведених робіт викладено у наступних розділах звіту.

Географо-економічна характеристика району робіт

Територія пошукових робіт знаходиться на площі південної частини Сумського району Сумської області.

Сумська область на півночі та сході межує із Курською та Білгородською областями Росії, на південному сході - з Харківською, на півдні - з Полтавською та на заході - з Чернігівською областю України.

Утворена область 10.01.1939 р. Загальна її площа - 23,8 тис. кв. км; чисельність населення області складає 1425,4 тис. жителів.

Обласний центр м. Суми чисельністю 262 тис. мешканців.

Область має 18 адміністративних районів. Основне населення - українці, але проживають росіяни, білоруси та ін. Середня щільність населення - 60 чоловік на 1 км². Найбільш щільно заселена центральна та південно-східна частина області. Міське населення складає 58%. Великі міста: - Суми, Конотоп, Шостка, Ромни, Глухів та ін.

В економічному відношенні область характеризується відносно розвиненою промисловістю і сільським господарством.

Одним із гігантів промисловості області є Сумське виробниче об'єднання "Сумихімпром" (виробництво фосфорних мінеральних добрив, сірчаної кислоти та ін.). Значно розвинені машинобудівна, металообробна, спиртова, маслоробна, кондитерська та інші промисловості. В м. Суми знаходяться заводи тяжких компресорів, хімічного машинобудування, насосний, чавунного литва, електронних мікроскопів та ін.

Сільське господарство базується, в основному, на вирощуванні зернових та технічних культур, овочівництві, садівництві та тваринництві. Розвинені спеціалізовані агропромислові комплекси: буряко-цукровий, плодовоовочево-консервний, зернопромисловий, коноплепромисловий та ін.

Тваринництво - переважно м'ясо-молочного напрямку та свиноводство, а також птахівництво, рибоводство, бджільництво.

Широко розвинений залізничний, та автомобільний транспорт. Експлуатаційна довжина залізничного транспорту загального користування 823 км. Головні магістралі: Київ-Москва, Київ-Харків, Ворожба-Хутір Михайлівський.

Довжина автомобільних доріг - 6,8 тис. км, в т.ч. з твердим покриттям - 4,9 тис.км.

Автомагістралі: Київ-Суми-Курськ, Суми-Харків, Москва-Київ та ін. Повітряне сполучення - наявність аеропорту у м. Суми.

По території області проходять газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, Диканька-Бельськ-Суми та нафтопровід Мічурінськ-Кременчук.

Серед корисних копалин найбільш важливе значення мають паливні - нафта, природний газ та торф. Є незначні поклади бурого вугілля. Серед неметалевих копалин - фосфорити, кам'яна та калійна сіль, гіпс, вапняки, мергель, вогнетривкі та тугоплавкі глини, діабаз, кварцити та ін.

Водозабезпечення населених пунктів проводиться за рахунок підземних вод.



Оглядова карта району робіт

м-б 1:100 00



1. Геологічна характеристика району робіт

В геоструктурному відношенні район робіт розташований у межах північно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини.

В геологічній будові району приймає участь комплекс відкладів мезозою та кайнозою (8, 9).

Корисна копалина, яка вивчається нами, приурочена до псьольської світи палеогену. Підстеляючими породами є крейдові відклади нижньомаастрихтського під'ярусу. Розкривні породи представлені відкладами палеогену, неогену і четвертинної системи.

Мезозойські відклади (Мz)

Мезозойські утворення представлені крейдовою системою.

Крейдова система (К)

Верхній відділ (К₂) представлений нижньомаастрихтським під'ярусом камишської світи (K₂m). Породи під'ярусу розповсюджені на території району повсюдно і представлені білою писальною крейдою, зверху тріщинуватою із нерівним, раковистим зломом.

Покрівля під'ярусу знаходиться на глибинах 15-30 м у долинах річок, а на водорозділах у південно-східній частині району - 50-80 м. На південь від м. Суми крейда знаходиться нижче рівня р. Псьол і на денній поверхні не відслонюється.

Потужність порід під'ярусу від 46 м на заході до 150 м - на сході району робіт.

Кайнозойські відклади (KZ)

Кайнозойські утворення представлені палеогеновою, неогеновою та четвертинною системами.

Палеогенова система (Р)

Представлена палеоценовим, еоценовим та олігоценовим відділами.

Палеоцен (Р₁) представлений сумською серією, яка складається з псельської та мерлинської світ.

Псьольська світа (P₁ ps) має широкий розвиток у південній частині району. Відклади світи залягають на розмитій поверхні маастрихту і перекриваються мерлинськими, а місцями канівськими і бучацькими відкладами. Глибина залягання покрівлі світи у південній частині м. Суми - 8-17 м, у поймі р. Псьол - 20-50 м, а на південному заході району - до 130-180 м.

Відклади світи представлені опоками і опоковидними алевритами сірими, темно-сірими, місцями запісоченими, легкими, тріщинуватими і генетично зв'язаними з морськими платформенними басейнами.

Потужність опок коливається від 2-3 м у місцях виклинювання до 30-32 м на півдні і південному заході району (середня 16-18 м).

Мерлинська світа (P₁mr) поширена майже на тих же площах, що і псьольська і тільки на сході виходить за площу її розвитку.

Глибина залягання порід мерлинської світи складає від 11-15 м у поймі р. Псьол до 120-140 м у південно-західній частині району.

Відклади світи представлені пісковиками, алевритами, пісками, глинами опоковидними темно-сірими, майже безкарбонатними.

Потужність порід світи коливається від 2,2 до 33,1 м, середня 12 м.

Еоцен (Р₂) представлений породами канівської і бучацької серій та відкладами київської світи.

Канівська серія (P₂kn) має широкий розвиток у південній, західній і південно-східній частинах району і займає більш ширші площі, ніж відклади палеоцену.

Глибина залягання змінюється від 10-14 до 90 м, занурюючись у південно-західному напрямку.

Канівські утворення представлені пісками сірими і світло-сірими з зеленим відтінком, кварц-глауконітовими, дрібнозернистими, глинистими.

Потужність порід змінюється від 2-8 м у центрі району до 48-55 м - у південно-східній його частині (середня - 26-30 м).

Бучацька серія (P₂bc) у межах району має широкий розвиток, особливо в центральній, південній і західній частині.

Глибина залягання від 6 м на північному заході до 80 м на заході і південному заході. Складена світа зеленувато-сірими і світло-сірими кварц-глауконітовими пісками.

Потужність пісків змінюється від 0,7 м на сході до 29,3 м на заході.

Київська світа (P₂kv) поширена тільки у південно-західній частині району.

Представлена кварц-глауконітовими, тонко-дрібнозернистими, блакитно-сірими із блакитним відтінком пісками, алевритами, піщаниками та алевролітами.

Потужність відкладів змінюється від 2 до 23 м.

Олігоцен (Р₃) представлений відкладами межигірської та берецької світ.

Межигірська світа (P₃mz) поширена на тих же площах, що і київська, на якій вона залягає без видимої перерви, а перекривається - берецькими і пліоценовими відкладами.

Виходи межигірських порід зустрічаються на правому березі р. Псьол - на південь від с. Шпилівка. Породи світи складені зеленувато-сірими, кварц-глауконітовими пісками із прошарками алевритистих та піщанистих глин. Піски дрібно-тонкозернисті. Потужність відкладів коливається від 12 до 23,5 м. Абсолютні відмітки підошви знижуються у південно-західному напрямку і складають 131 м біля с. Шпилівка і 72 м - на південному заході району.

Берецька світа (P₃br) поширена на підвищених ділянках водорозділів та в межах плато і тільки на півдні спостерігається на невеликій ділянці пліоценової тераси, яка прилягає до плато.

Відклади берецької світи за своїми літологічними та генетичними признаками розділяються на два горизонти.

Нижній горизонт - зміївський - представлений сірувато-жовтими, жовто-зеленими дрібно-тонкозернистими, кварц-глауконітовими пісками та алевритами, у нижній частині яких зустрічаються прошарки глин.

Потужність глин змінюється від 1-2 см до 2,2 м, середня 0,5 м. Глини зелені, сіро-зелені, жирні, місцями піщанисті.

Потужність нижнього горизонту коливається від декількох метрів до 20-30 м.

Верхній горизонт - сиваський представлений білими, кварцовими, дрібно-тонкозернистими пісками із прошарками світло-сірих черствуватих глин. Потужність верхнього горизонту до 32 м.

Загальна потужність берецьких відкладів складає 50-52 м.

Неогенова система (N)

У складі неогенової системи виділяються відклади міоцену, міоцен-пліоцену і пліоцену.

Міоценові відклади (N1) представлені пісками новопетрівської світи (N1nр), які поширені у межах плато і залягають на берецьких відкладах та перекриваються строкатими глинами міоцен-пліоцену.

Відклади новопетрівської світи представлені від світло-сірих до білих, невідсортованими кварцовими пісками.

Потужність пісків змінюється від 0,5-1 м до 15-17 м.

Міоцен-пліоценові відклади (N1-2) представлені світою строкатих глин, які мають розвиток на найбільш високих ділянках плато.

Залягають вони на новопетрівських відкладах і представлені строкатими глинами, місцями із прошарками і лінзами пісків.

Глини мають строкатий колір, у верхній частині бурувато-червоні і вохристі із сірими та світло-сірими плямами, дуже піщанисті.

Потужність строкатих глин на плато від 2,1 до 14,8 м (середня 4-6 м).

Пліоценові відклади (N₂) розповсюджені на широкій площі у межах пліоценових терас.

Пліоценові породи розділені на 2 пачки:

Нижня, яка складена алювіальними пісками, різнозернистими, від дрібно- до крупнозернистих з прошарками сірої піщанистої глини. Потужність пісків 2,1-20,8 м.

Верхня складена строкатими глинами, переважно сірими та коричнувато-бурими, потужністю від 3,3 до 33,6 м.

Загальна потужність відкладів від 5 до 40 м, середня 23-25 м.

Четвертинна система (Q)

Відклади четвертинної системи залягають площеподібно на більш старіших породах. У складі четвертинної системи виділяється три відділи плейстоцену: нижній, середній і верхній та голоцен (Н).

Нижній відділ (плейстоцен) представлений еоплейстоценом (Е). Середній і верхній плейстоцен представлені неоплейстоценом (Р). Неоплейстоцен, в свою чергу, ділиться на три ланки: нижню (Р_І), середню (Р_ІІ) та верхню (Р_ІІІ).

Розповсюдження генетичних типів четвертинних порід обумовлено геоморфологічними особливостями району.

Детальний опис четвертинних відкладів наведено у матеріалах геологічної зйомки масштабу 1:200 000 листа М-36-ХІ (8). У даному розділі приводиться характеристика четвертинних порід, які зустрінуті на площі робіт.

Неоплейстоцен (Р)

Середня ланка (Р_ІІ). Відклади складають алювій заплавних терас р. Псьол, які перекриваються лесовидними суглинками. Відклади представлені двома шарами:

1. Пісками жовто-бурими. Піски тонко-дрібнозернисті, кварцові з прошарками глин. Середня потужність відкладів 7,0 м.

2. Глинами жовто-бурими, щільними, пластичними. Середня потужність 4,0 м.

Верхня ланка (Р_ІІІ). Утворення мають найбільше поширення і покривають, майже суцільним чохлом, дочетвертинну поверхню району.

Представлені відклади жовто-бурими і темно-бурими лесовидними суглинками. Потужність відкладів коливається від 0,7 до 9 м, середня 4 м.

Голоценові відклади (Н) представлені ґрунтово-рослинним шаром потужністю від 0,2 до 1,0 м, середня - 0,5 м.

Літологічно голоценові ґрунти надзвичайно різноманітні: черноземоподібні, сіроземоподібні, буроземоподібні. За гранулометричним складом - глинисті, суглинисті, піщанисті, легкі, середні та важкі. Вододіли зайняті чорноземами вилуженими темно-сірими до чорних, гумусованими.

Гірничо-геологічні та гірничотехнічні особливості розробки родовища

Барвінківське родовище опок знаходяться у Сумському районі Сумської області.

Барвінківське родовище знаходиться у 0,2 км на північ-північний захід від х. Барвінкове і у 3,8 км на південний захід від залізничної станції Баси.

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром, суглинками, пісками, пісковиками та глинами опокоподібними. Середня потужність розкривних порід складає 17,5 м при коливанні від 6,7 м до 20,7 м. Об'єм розкривних порід складає 31571,8 тис.м³.

Корисна копалина представлена сірими, світло-сірими опоками (як сухими, так і заводненими), потужність яких коливається від 11,2 м до 18,7 м (середня 15,7 м). Геологічні запаси корисної копалини підраховані в двох блоках по категорії С₂ і складають 28147,6 тис.м³.

Новоселицьке родовище опок знаходиться у 0,3 км на північний схід від с. Новоселиця і у 2,5 км на південний схід від залізничної станції Баси.

Розкривні породи на ділянці представлені грунтово-рослинним шаром (тільки за межами піщаного кар'єру) та піском - сірим, дрібнозернистим, потужність якого змінюється від 0,5 до 14,7 м (середня 6,3 м). Об'єм розкривних порід складає 2851,4 тис.м³.

Корисна копалина представлена сірими опоками, потужність яких коливається від 8,7 до 14,1 м, середня 10,4 м. Геологічні запаси корисної копалини, підраховані в двох блоках по категорії С₂, складають 4449,9 тис.м³.

Гірничо-геологічні умови залягання корисної копалини на ділянках сприятливі для розробки родовища відкритим способом - кар'єром.

Межа кар'єру на ділянках, визначена контуром кондиційних розвідувальних свердловин та сприятливими гірничо-геологічними умовами залягання корисної копалини, із урахуванням необхідного розносу бортів кар'єру. Фіксація бортів кар'єру прийнята: по розкривних породах - зовнішня, по корисній копалині - по середній лінії її потужності.

Враховуючи геологічну будову та гідрогеологічні умови родовища, підошва кар'єру прийнята по підошві опок і відповідає нижній лінії підрахунку запасів.

Ґрунтово-рослинний шар, суглинок і глини, згідно класифікації ВНІМД, по стійкості у відкосах відносяться до І категорії порід, опоки - до ІІ, а пісок - до І категорії. Для цих категорій порід кут відкосу уступу приймається для робочого уступу: ґрунтово-рослинний шар, суглинок та глини - 60⁰, опоки - 60⁰, піску - 40⁰.

Гірничо-геологічні умови залягання порід зобумовлюють транспортну систему розробки, екскаваторне навантаження та транспортування корисної копалини на промплощадку заводу.

Розробку ґрунтово-рослинного шару передбачається проводити бульдозером із наступним навантаженням в автосамоскиди і транспортуванням в спецбурти для подальшої рекультивації кар'єру.

При розробці майбутній кар'єр буде обводнюватися атмосферними опадами, які випадають на площу кар'єру (періодичне обводнення кар'єру), а також підземними водами.

2. Методика робіт

Методика пошуково-оціночних робіт визначалася "Инструкцией по Классификации запасов месторождений твердых полезных ископаемых" (1) та "Инстукцией по применению классификации запасов к месторождениям кремнистых пород" (2) з урахуванням геологічної будови та ступеню геологчної вивченості родовищ.

За складністю геологічної будови для цілей розвідки Барвінківську, Нижньосироватську та Токарівську ділянки опок можно віднести до 1 групи підгрупи "Крупні шарові та лінзовидні поклади, витримані по потужності та якості корисної копалини" і при їх вивченні рекомендована щільність розвідувальної мережі для категорій у метрах:

А - 100 - 200 С₁ - 300 - 400

В - 200 - 300 С₂ - 400 - 500

Новоселицьку ділянку опок можна віднести до 1-ї групи підгрупи "Середні та дрібні шарові і лінзовидні поклади, витримані по потужності і якості корисної копалини", і при їх вивченні рекомендована щільність розвідувальної мережі для категорій у м:

А - 50 - 100 С₁ - 150 - 200

В - 100 - 150 С₂ - 200 - 300

Для виконання геологічного завдання проектом передбачалося виконати наступні види робіт:

– маршрутне обстеження;

– бурові роботи;

– відбір і обробка проб;

– гідрогеологічні роботи;

– геофізичні роботи;

– топографо-геодезичні роботи;

– лабораторні роботи;

– лабораторно-технологічні дослідження;

– складання ТЕМ;

– складання звіту.

Що дозволило:

– виділити і оконтурити перспективні ділянки опок;

– оцінити якість сировини та розкривних порід;

– вивчити гідрогеологічні умови ділянок;

– підрахувати запаси опоки по категорії С₂ та оцінити перспективні ресурси по категорії Р₁;

– опрацювати ТЕМ доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт;

– скласти кінцевий геологічний звіт.

Маршрутне обстеження

Маршрутному обстеженню підлягали всі ділянки пошуково-оціночних робіт і його головною метою було виявлення, вивчення та опробування виходів корисної копалини на денну поверхню у відслоненнях.

Методика маршрутного обстеження традиційна.

Під час проведення маршрутного обстеження були описані кар'єри по видобутку будівельного піску на Барвінківській ділянці, які розкрили опоки і найбільш повно представлені породами у розчистці:

1. eH Ґрунтово-рослинний шар - 0,1 м

2. aP_III Пісок жовто-сірий, дрібно-тонкозернистий, глинистий. У підошві шару (0,3 м) зустрічаються уламки і куски опоки розміром від 0,3 до 5 см. - 5,9 м

Проба 413 (0,3 - 3,0 м)

Проба 414 (3,0 - 6,0 м).

3. P₁ps Опока зелено-сіра, світло-сіра, легка, напівобкатана з лінзами і тонкими прошарками зелено-сірого піску. Опока у вигляді кусків розміром 5 х 7 см.

Розкрита потужність - 0,5 м проба М - 16 (6,0-6,3 м)

Протяжність маршрутного обстеження наведено у таблиці.

Протяжність маршрутного обстеження

№№ п/п	Найменування ділянок	Прив'язка	Протяжність маршрутів, км
1	2	3	4
1.	Барвінківська	В 0,2 км на північ, північний захід від с. Барвінкове Сумського району	16
2.	Новоселицька	В 0,3 км на північний схід від с. Новоселиця Сумського району	6,5
3.	Нижньосироватська	В 0,8 км на північний схід від с. Нижня Сироватка Сумського району	21
4.	Токарівська	В 0,3 км на південь від с. Токарі Сумського району	12
Разом:		55,5

Бурові роботи

Оскільки всі площі розвитку корисної копалини, в межах пошуково-оціночних ділянок, перекриті чохлом покривних порід потужністю від 0,5 м (в межах піщаного кар'єру) до 20,7 м, найбільш раціональним методом геологічного вивчення являється механічне колонкове буріння свердловин із забезпеченням щільності розвідувальної мережі для класифікації запасів по категорії С₂ та перспективних ресурсів по категорії Р₁.

Бурові роботи проводилися у дві стадії.

І стадія. Буріння свердловин проводилося на всіх 4 ділянках зі щільністю пошукової мережі 800 х 800 м для класифікації ресурсів по категорії Р₁.

Буріння свердловин проводилося установкою колонкового буріння УРБ-2,5 А, діаметром 132 мм твердосплавними коронками типу М-1 та СА-6 із промивкою глинистим розчином, до перетину підстеляючих порід і проходкою по них від 2 до 4 м. Розкривні породи, для закріплення їх, розбурювалися долотом діаметром 152 мм і обсаджувалися трубами діаметром 146 мм.

Буріння по корисній копалині, з метою підвищення виходу керну, проводилося скороченими у два рази рейсами і складало 2 м.

Вихід керну по опоках коливається від 81,3 до 92,1%, а по розкривних породах - 73-79,5%.

Глибина свердловин коливається від 7,5 до 54,7 м, середня 36,9 м.

Всі свердловини виконали геологічне завдання і були закриті після заглиблення у підстеляючі породи.

Всього у першу стадію робіт на 4 пошукових ділянках пробурено 40 свердловин загальним обсягом 1471,8 м.

Розподіл обсягів бурових робіт по ділянках у першу стадію наведено у таблиці.

Розподіл обсягів бурових робіт

№№ п/п	Найменування ділянок	№№ свердловин	Кількість свердловин, шт.	Пройдено п.м.
1.	Барвінківська	1-4; 15-17; 31-34; 36г; 36а; 37-39; 43-46	20	756,1
2.	Новоселицька	21-23; 27	4	89,4
3.	Нижньосироватська	29-30; 40-42; 55-61	12	508,8
4.	Токарівська	18; 19; 25; 26	4	117,5
Всього:		40	1471,8

У результаті бурових робіт першої стадії були установлені площі розповсюдження корисної копалини та її потужності.

Після проведення лабораторних досліджень відібраних проб, детального аналізу та узагальнення отриманих результатів на ділянках були оконтурені та оцінені перспективні ресурси корисної копалини, що дало змогу вибрати найбільш перспективні ділянки для проведення другої стадії бурових робіт шляхом згущення розвідувальної мережі.

ІІ стадія. Роботи другої стадії проведені на 2 найбільш перспективних ділянках - Барвінківській та Новоселицькій.

На Барвінківській ділянці щільністю розвідувальної мережі 400 х 450-500 м пройдено 9 свердловин загальним обсягом 359,0 п.м., із яких 1 свердловина (32,5 п.м) - гідрогеологічна.

На Новоселицькій ділянці, щільністю мережі 240-260 х 300 м пройдено 9 свердловин загальним обсягом 152,7 п.м, із яких 1 свердловина (31,1 п.м) - гідрогеологічна.

Всього у другу стадію робіт було пробурено 18 свердловин загальним обсягом 511,7 п.м. Технологія буріння аналогічна буровим роботам І стадії. Усі свердловини виконали геологічне завдання і пройшли шар опок на повну потужність, заглибившись у підстеляючі породи на 3-5 м.

Розподіл обсягів бурових робіт по ділянках у другу стадію наведено у таблиці 3.3.

Розподіл обсягів ІІ стадії бурових робіт

№№ п/п	Найменування ділянок	№№ свердловин	Кількість свердловин, шт.	Пройдено п.м.
1.	Барвінківська	1-4; 15-17; 31-34; 36г; 36а; 37-39; 43-46	20	756,1
2.	Новоселицька	21-23; 27	4	89,4
3.	Нижньосироватська	29-30; 40-42; 55-61	12	508,8
4.	Токарівська	18; 19; 25; 26	4	117,5
Всього:		40	1471,8

геологічний опока кремнезит родовище

Всього у першу та другу стадії на 4 ділянках пробурено 58 свердловин загальним обсягом 2061 п.м.

Основні показники по свердловинах наведені у текстовому додатку С. По всіх свердловинах проводилася документація керну і відбір проб, а також заміри рівня води.

Журнал геологічної документації свердловин наведений у додатку Х.

Опробувальні роботи

В геологічній будові ділянок приймають участь ґрунтово-рослинний шар, суглинки четвертинного та глини неогенового віку, алювіальні піски та піски, пісковики і глини палеогенового віку, які віднесені до розкривних порід. А також світло-сірі опоки псьольської світи палеогену, які віднесені до корисної копалини.

З метою оцінки якості корисної копалини та супутніх копалин із відслонень та керну свердловин проводилося опробування.

В першу чергу опробуванню підлягав шар корисної копалини. Крім того, як супутня сировина, по рідкій мережі свердловин відбиралися проби розкривних (суглинків, пісків, пісковиків, глин ) та підстеляючих порід (крейди).

Відбір проб із відслонень при маршрутному обстеженні проводився вручну борозною 5х10 см. Середня довжина борозни 2,0 м при коливиннях від 1,5 до 2,6 м. початкова вага проби - 20 кг, кінцева 2,0 кг. Всього при борозневому опробуванні відібрано 3 проби опоки та 2 проби розкривних порід.

Відбір проб із керну свердловин.

Корисна копалина світло-сірі та сірі опоки опробувалися для вивчення їх у якості сировини для виробництва кремнезиту.

По корисній копалині відбиралися рядові, лабораторно-технологічні, мінералогічні проби, а також моноліти. Опробуванню підлягали усі свердловини та розчистки, які зустріли корисну копалину.

Рядове опробування проводилося з метою дослідження хімічного складу опок, який являється основним показником для встановлення їх придатності в якості сировини для виготовлення кремнезиту. Проби відбиралися із керну пройдених на ділянках свердловин суцільним, пошарово-секційним методом. Довжина секції при відборі проб коливалася від 1,4 до 3,6 м, середня 2,7 м. У пробу поступав увесь матеріал, що був піднятий із свердловин, який до цього якісно очищався і документувався.

Потім матеріал проб висушувався, подрібнювався і квартуванням методом кільця і конуса скорочувався до 1,0 кг. Схема обробки проб наведена на рисунку 3.1.

Відібрані проби направлялися у центральну лабораторію КП "Південукргеологія" для проведення хіманалізів та визначення активності опоки, а дублікати - до керносховища на зберігання. Усього при проведенні пошукових та пошуково-оціночних робіт було відібрано 309 рядових проб опок (дод.Т) і 35 контрольних проб (дод. Ц, Ш).

Лабораторно-технологічні опробування проводилося для дослідження технологічних властивостей корисної копалини в лабораторних умовах. Відбір проб проводився пошарово довжиною інтервалу від 8,3 до 17,3 (в середньому 13,5 м). В пробу після очистки керну надходив увесь матеріал, піднятий із свердловин. Вага проби складала 50 кг. Проби пакувалися у дерев'яні ящики і були надіслані на дослідження у Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів (МІНДІП).

Всього під час проведення пошуково-оціночних робіт на двох ділянках було відібрано 2 лабораторно-технологічні проби із свердловин 48 і 53.

Відбір монолітів проводився для визначення природної вологості, питомої ваги та інших фізичних властивостей корисної копалини. Із керну відбиралися моноліти довжиною від 20 до 40 см. Для цього стовпчики керну очищалися від бурового розчину, щільно обмотувалися насиченою парафіном марлею і вощеним папером і консервувалися розплавленим парафіном. Вся інформація про моноліт була внесена до етикеток, які знаходилися збоку та внизу зразка.

Всього під час проведення робіт було відібрано 9 монолітів корисної копалини (дод. Ф).

Відбір проб на мінералогічний аналіз виконувався для визначення мінералогічного складу корисної копалини. Із опок було відібрано 6 проб вагою по 100-200 гр, які були направлені в центральну лабораторію КП "Південукргеологія" для вивчення мінералогічного складу легкої та важкої фракції під мікроскопом.

Схеми обробки проб опок та розкривних порід



Обсяги опробування корисної копалини по ділянках наведені у таблиці.

Обсяги опробування корисної копалини

№№ п/п	Назва ділянок	Кількість проб опок, шт.
		борозневі	Рядові проби	Моноліти	лабораторно-технологічні	мінералогічні	радіологічні	усього по ділянці
1.	Барвінківська	-	165	1	1	3	1	174
2.	Новоселицька	3	50	7	1	3	1	62
3.	Нижньосироватська	-	84	-	-	-	-	84
4.	Токарівська	-	14	1	-	-	-	15
Разом:		313	9	2	6	2	332

Опробування розкривних порід.

Суглинки четвертинного віку відбиралися для визначення гранулометричного складу і числа пластичності. Всього було відібрано 4 проби. Алювіальні піски відбиралися для визначення гранулометричного складу і модуля крупності. Всього на ділянках було відібрано 17 проб.

Пісковики та глини опокоподібні палеогенового віку відбиралися для визначення хімічного складу складу і фізико-механічних властивостей. Всього було відібрано 16 проб (дод. Т, Ф). Опробування проводилося суцільне, пошарово-секційне при середній довжині секції 3 м. Кінцева вага проби 1 кг. Схема опробування та обробки проб аналогічна схемі корисної копалини. Кількість та розподіл проб по ділянках наведено у таблиці 2.

Обсяги відібраних проб розкривних порід по ділянках

№№ п/п	Назва ділянок	Кількість проб на ділянках, шт.
		суглинки	пісок	пісковик	глина опокоподібна
1.	Барвінківська	4	8	5	7
2.	Новоселицька	-	9	-	-
3.	Нижньосироватська	-	-	-	4
4.	Токарівська	-	-	-	-



Опробування підстеляючих порід.

Підстеляючими породами на усіх пошукових ділянках являється біла писальна крейда пройденою середньою потужністю 2,0-2,5 м, яка досліджувалася у якості супутньої к.к. Для цього із керну відбиралися моноліти довжиною від 20 до 30 см, стовпчики керну очищалися від бурового розчину, щільно обмотувалися насиченою парафіном марлею і вощеним папером і консервувалися розплавленим парафіном. Вся інформація про моноліт була внесена до етикеток, які знаходилися збоку та внизу зразка.

Всього під час проведення робіт було відібрано 2 моноліти крейди.

3. Барвінківська ділянка. Властивості корисної копалини

Обласний центр м. Суми знаходиться в 3 км на північний захід від ділянки

Аркуш топокарти м-бу 1:25 000 - М-36-46-Б-в.

В геоморфологічному відношенні ділянка робіт знаходиться в перехідній зоні від корінного схилу до ІІ та І надзаплавних терас р. Псел.

Абсолютні відмітки поверхні ділянки змінюються від126,0 (св. 36^а) до 156,4 м (св. 43).

Поверхня ділянки має нахил на північний схід і витягнута на 2500 м із південного сходу на північний захід при ширині від 570 м до 800 м.

В І стадію робіт на ділянці пройдено 20 свердловин (1756,1 п. м.) щільністю мережі 800 х 800 м.

За результатами лабораторних досліджень на перспективній частині Барвінківської ділянки проведені роботи ІІ етапу, тут було додатково пробурено 9 свердловин загальним метражем 359,0 п. м. і щільністю мережі 400 х 450-500 м.

Всього під час проведення пошуково-оціночних робіт було відібрано 163 рядових проб та 1 лабораторно-технологічну пробу опок.

В геологічній будові ділянки приймають участь крейдові, палеогенові, неогенові та четвертинні відклади. Геологічний розріз ділянки наведено у таблиці.

Геологічний розріз Барвінківської ділянки

№ шару	Вік	Опис порід	Потужність, м
			від	до	середня
1. Розкривні породи
1.	еН	Ґрунтово-рослинний шар	0,2	1,1	0,6
2.	vdPIII	Суглинок жовтувато-бурий, щільний, із включенням вапнякових жовен	0	10,3	4,5
3.	aPII	Пісок сірий, жовтувато-сірий, різнозернистий, переважно дрібнозернистий, глинистий	0	15,1	1,5
4.	N22	Глина червонувато-бура, бура, щільна, пластична, в'язка, в підошві піщаниста	0	7,9	2,1
5.	N21	Пісок жовтувато-сірий, дрібно-тонкозернистий, глинистий	0	14,6	5,0
6.	P2kn	Пісок зеленувато-сірий, сірий, дрібнозернистий, глинистий	0	12,1	3,6
7.	P2kn	Пісковик сірий із зеленуватим відтінком, тонкозернистий, міцний, тріщинуватий, місцями окремнілий	0	3,5	1,1
8.	P1mr	Глина темно-сіра, опокоподібна, щільна, помірнопластична, з уламками опоки у підошві шару	0	3,3	1,5
2. Корисна копалина
9.	P1ps	Опока сіра, світло-сіра, міцна, легка, тріщинувата, з раковистим зломом, із лінзами і гніздами глини опокоподібної	11,2	18,7	15,6
10.	K2m	Крейда біла, писальна, щільна, зверху тріщинувата, з нерівним раковистим зломом	пройдено: 1,5 4,7

Корисною копалиною на ділянці є опоки псьольської світи нижнього палеогену, потужність яких коливається від 11,2 до 18,7 м (середня 15,7 м). Глибина залягання опок на ділянці змінюється від 6,7 м на північному сході ділянки до 20,7 м на південному заході (в контурі підрахунку запасів). Корисна копалина представляє собою осадовий поклад витриманий по потужності, покрівля якого частково розмита в заплавах р. Псел.

Опоки на ділянці сірі, світло-сірі, міцні, легкі, тріщинуваті, місцями окремнілі, з нерівним зломом, з лінзами та гніздами глини опокоподібної.

Розкривні породи на ділянці представлені ґрунтово-рослинним шаром, четвертинними суглинками та піском середньою потужністю 17,5 м.

Підстеляючою породою на ділянці являється біла писальна крейда пройденою потужністю від 1,5 до 4,7 м.

Корисна копалина

Хімічний склад опок

По хімічному складу опоки на Барвінківській ділянці однорідні.

Для оцінки якості опок було проаналізовано 163 рядових проб опок, у тому числі у контурі підрахунку запасів 123 проби.

У таблиці наведено хімічний склад опок по Барвінківській ділянці

Хімічний склад опок по Барвінківській ділянці

Компоненти	Масова частка, %
	від	до	середньозважене
SiO2	50,4	84,6
Al2O3	3,5	7,7
Fe2O3	0,25	4,25	3,18
TiO2	0,18	0,52
CaO	1,8	20,4	13,79
MgO	0,25	1,2
K2O	0,05	1,25
Na2O	0,14	0,9
SiO2 аморфне	30,0	65,9	34,63

По результатах хімічного аналізу 123^х рядових проб опок Барвінківської ділянки всі проби відповідають вимогам технічного завдання по вмісту аморфного кремнезему (більше 30%) і окису заліза, а по вмісту СаО + MgO - вимогам промисловості відповідає 109 проб (88,6%).

Середньозважений вміст SiO₂ аморфного в опоках по ділянці складає 34,63% при коливанні від 30,0 до 65,9%, Fe₂O₃ - 3,18% та CaO + MgO - 13,79%.

Фізико-механічні властивості

По відібраних на ділянці монолітах опок в ЦЛ КП "Південукргеологія" були визначені об'ємна вага, природна волога, пористість, міцність на стискання, водостійкість та ін., результати яких наведені у таблиці 5.

Результати фізико-механічних випробувань опок

№№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Показники
			від	до	середнє
1.	Природна вологість	%	57,37	59,39	58,7
2.	Об'ємна вага	г/см3	1,47	1,53	1,48
3.	Об'ємна вага скелету	-""-	0,92	0,96	0,93
4.	Питома вага	-""-	2,18	2,36	2,26
5.	Пористість	%	32,57	35,17	34,22
6.	Міцність на стискання	кг/см2	13	23	17
7.	Активність тіста	сутки	1	1	1
8.	Водостійкість	сутки	7	7	7

Як видно із таблиці, об'ємна вага опок складає у середньому 1,48 г/см³.

Визначення активності опок

Проведеними в ЦЛ КП "Південукргеологія" дослідженнями 7 проб опоки установлено, що їх активність коливається в широких межах. 4 проби мають активність від 157,72 до 236,86 мг/г (при мінімально установлених вимогами ГОСТ - 150 мг/г), а 3 проби - від 132,62 до 142,38 мг/г, що ставить їх в ряд некондиційних. Кінцеві висновки про придатність опок для використання їх у якості активної мінеральної домішки необхідно вивчити у наступну стадію робіт проведенням лабораторно-технологічних досліджень.

Технологічні властивості опок

Проведені Сумським інститутом мінеральних добрив і пігментів (МІНДІП) дослідження опок Барвінківської ділянки показали, що сировина ділянки принципово відрізняється своїми властивостями від трепелу Коноплянського родовища у Кіровоградській області (родовище аналог), який використовується на ВО "Сумихімпром" (дод 5Д).

Проведеними в інституті дослідами установлено, що одержання кремнезиту із опоки, Барвінківської ділянки, у чистому вигляді, за відомою технологією, неможливе.

Тому запропонована суміш у вигляді опоки Барвінківської ділянки, та трепелу Коноплянського родовища у співвідношенні 50 х 50 (%) із домішкою розчинного лугу. Експериментально доведена можливість отримання кремнезиту із такої суміші за відомої технології. В лабораторних умовах розроблена і реалізована технологія отримання кремнезитового гравію у вигляді макрогранул розміром від 20 до 40 мм. Отримано збільшений зразок продукту масою у 35 кг.

Вивчення властивостей збільшеного зразка кремнезитового гравію показало, що отриманий продукт має наступні характеристики:

Насипна щільність - 250 кг/м³;

Теплопровідність - 0,049 Вт/ (м*К);

Міцність при стисканні в циліндрі - 6,5 кгс/см²;

Водопоглинання за 3,5 години - 8,5%.

На підставі виконаних досліджень розроблена принципова технологічна схема установки по виробництву кремнезиту та виконано попередній розрахунок економічної ефективності цього виробництва.

Зроблено наступні висновки:

1. Технічно можливе одержання кремнезитового гравію з насипною щільністю 250-270 кг/м³ на основі композиції із опоки Барвінківської ділянки і трепелу Коноплянського родовища у Кіровоградській області.

2. Існуюча установка виробництва кремнезиту, яка розташована на території ВО "Сумихімпром" не може бути використана для роботи згідно запропонованого варіанту технології без проведення принципової реконструкції ділянок підготовки і термообробки сировини.

3. По розробленому варіанту технології організація виробництва і отримання кремнезитового гравію економічно доцільні при забезпеченні його збуту по відпускній ціні 40-45 $ за 1 м³ гравію.

На Барвінківській ділянці була відібрана 1 проба на радіологічний аналіз, дослідження якої було виконано в Сумській обласні СЕС.

Результати радіологічного аналізу наведені у таблиці.

Результати радіологічного аналізу опоки Барвінківської ділянки

№ проби	Назва сировини та будматеріалу	Радій - 226, Бк/кг	Торій - 232, Бк/кг	Калій - 40, Бк/кг	Ефективна питома активність при (А еф), Бк/кг	Клас застосування
192р	опока	27	28	357	93	1

Як показали результати радіологічних досліджень одної проби опоки, активність опоки складає 93 Бк/кг (що задовольняє вимогам ДБНВ 1.4-1.01-97 та ДБНВ 1.4-002-97) і вона може використовуватися у якості сировини для виробництва будівельних матеріалів без обмежень.

Характеристика розкривних порід

Розкривні породи ділянки представлені алювіальними пісками, які розповсюджені не повсюдно і вивчалися у якості будівельних.

Потужність пісків на ділянці коливається від 0 до 14,6 м, середня 5 м.

Гранулометричний склад пісків ділянки наведено у таблиці.

Гранулометричний склад пісків Барвінківської ділянки

	Залишки на ситах, %	Модуль крупності
	5 мм	2,5 мм	1,25 мм	0,63 мм	0,315 мм	0,14 мм
Від	0	0,01	0,01	0,74	3,6	29,6	0,34
До	0	0,04	0,04	0,9	4,0	34,29	0,39
Середнє	0	0,02	0,02	0,81	3,8	32,1	0,36

Вміст пилевидних і глинистих частинок в пісках змінюється від 8,61 до 10,17%, і модуль крупнисті - від 0,34 до 0,39%. Згідно вимог ДСТУ БВ.2.7-29 піски Барвінківської ділянки по модулю крупності непридатні у якості будівельних.

Опока Барвінківської ділянки (св.63).

Кремнезит із опоки Барвінківської ділянки.



4. Підрахунок запасів

У результаті проведених пошуково-оціночних робіт на Барвінківській та Новоселицькій ділянках підраховані запаси опоки по категорії С₂, а у північній частині Нижньосироватської ділянки оцінені перспективні ресурси по категорії Р₁.

Обґрунтування параметрів підрахунку запасів

Підрахунок запасів опок на ділянках виконувався із урахуванням наступних вимог геологічного завдання, технічних умов і параметрів тимчасових кондицій:

– мінімальна промислова потужність корисної копалини - 4 м;

– максимальна потужність розкривних порід - 20,0 м;

– співвідношення потужності розкривних порід до корисної копалини 3:1.

Якість сировини оцінено по тимчасовим нормативам для виробництва кремнезиту і активних мінеральних домішок, розроблених Сумським ВО "Хімпром". Найбільш придатними для виробництва кремнезиту є опоки, хімічний склад яких відповідає наступним вимогам:

– вміст аморфного кремнезема не менше 30%;

– окису заліза - не більше 3-4%;

– окису кальцію і магнію - не більше 13-15%.

Обґрунтування методу підрахунку запасів

Всі ділянки опок опошуковані свердловинами колонкового буріння, глибина яких коливалася від 18,5 до 54,7 м.

Всі виробітки, які включені до підрахунку запасів, розкрили корисну копалину на повну потужність і ввійшли в підстеляючі породи.

По складності геологічної будови ділянки опок віднесені до першої групи - крупні і середні шарові поклади, витримані по потужності та якості корисної копалини.

Барвінківська ділянка із запасами опок більше 20 млн.м³ віднесена до крупних, а Новоселицька із запасами більше 3 млн. м³ - до середніх. Розвідувальна мережа на Барвінківській ділянці склала 400 х 450-500 м, а на Новоселицькій - 240-260 х 300 м.

Якість опок відповідає вимогам технічних умов Замовника. Середньозважений вміст SiO₂ аморфного на Барвінківській ділянці складає 34,63%, а на Новоселицькій - 35,11%; Fe₂O₃ відповідно 3,18 і 2,73%.

Підрахунок запасів опок виконано на ділянках Барвінківській і Новоселицькій по результатах проведених пошуково-оціночних робіт і згідно вимог технічного завдання.

Основою для підрахунку запасів послужили топографічні плани відповідно м-бу 1: 10 000 і 2000.

Верхній контур підрахунку запасів проведений по покрівлі опок, а нижній - по їх підошві. Розвідувальна мережа на ділянках дозволяє класифікувати запаси по категорії С₂ і тільки на Нижньосироватській ділянці виділено два блоки із перспективними ресурсами по категорії Р₁.

Середня потужність опок по блоку визначалася середньоарифметичним способом по свердловинах і точках інтерполяції, які входять в блок.

Площі блоків вимірювалися планіметром ПП-М.

Підрахунок запасів опок виконано методом геологічних блоків, як найбільш прийнятливих для родовищ ІІ групи згідно класифікації.

Результати підрахунку запасів наведені у текстовому додатку 6Д, а середньозважений вміст SiO₂ аморфного, Fe₂O₃, CaO + MgO по виробітках і блоках - в додатку Ю.

Характеристика підрахункових блоків

Барвінківська ділянка

Враховуючи щільність розвідувальної мережі, ступінь вивченості, витриманість потужності і якості корисної копалини, а також глибини її залягання на Барвінківській ділянці виділено 2 підрахункові блоки: С₂-І та С₂-ІІ.

Блок С₂-І розташований у північно-західній частині ділянки, в 12 км на південний захід від ст. Баси, в 2,3 км на північ від хут. Барвінкове.

Блок С₂-І обмежений свердловинами: 32, 2, 34, 1, 64, 4, 3, 37 та 33.

Розміри блоку 800х1050-1100 м.

Глибина залягання опок у межах блоку змінюється від 6,7 м (св. 1) до 20,3 м (св. 3), а потужність їх від 13,9 м (св. 2) до 17,8 м (св. 32).

Вміст SiO₂ аморфного у межах блоку змінюється від 30,0 до 43,8% (середньозважений - 34,14%); Fe₂O₃ - від 2,03 до 3,5% (середньозважений - 3,37%); СaCO₃ + MgCO₃ - від 3,8 до 15,2% (середньозважений - 14,13%).

Блок С₂-ІІ розташований у південно-східній частині ділянки, у 900-1100 м на північ від хут. Барвінкове. Розміри блоку 600-800 х 1400 м.

Блок С₂-ІІ обмежений свердловинами: 37, 3, 4, 49, 16, 17, 51, 31.

Глибина залягання опок змінюється від 17,1 м (св. 4) до 20,7 (св. 31), а потужність їх від 11,3 м до 18,7 м (св. 51).

Вміст SiO₂ аморфного у межах блоку коливається від 30,1 до 53,51% (середньозважений - 35,18%); Fe₂O₃ - від 2,06 до 4,21% (середньозважений - 2,97%); СaCO₃ + MgCO₃ - від 2,75 до 15,1% (середньозважений - 13,41%).

Результати підрахунку запасів та оцінки ресурсів опоки

В результаті проведених робіт на Барвінківській ділянці запаси опоки підраховано у двох блоках - С₂-І та С₂-ІІ. Результати підрахунку запасів опоки на Барвінківській ділянці наведено у таблиці

Підрахунок запасів опок на Барвінківській ділянці (об'ємна вага опок 1,48 т/м³)

Категорія запасів і № блоків	Середня потужність, м	Площа, тис.м2	Обсяг, тис.м3	Запаси опок,
	розкривних порід	опок		розкривних порід	тис.м3	тис.т
С2-І	16,2	15,8	866,6	14038,9	13692,3	20264,6
С2-ІІ	18,8	15,5	932,6	17532,9	14455,3	21393,8
Разом по кат. С2			1799,2	31571,8	28147,6	41658,4



Як видно з таблиці 8 запаси опок на Барвінківській ділянці по категорії С₂ складають 28147,6 тис.м³, або 41658,4 тис.т.

Приріст запасів опок на ділянці обмежений. На захід стрімко зростає потужність розкривних порід, а на південь - погіршується якість опок.



Список використаної літератури

Звіт про геологічне вивчення надр. "Пошуково-оціночні роботи на опоки в Сумському та Краснопільському районах Сумської області (1998-2007)"

Размещено на Allbest.ru