Методи моніторингу техногенного рельєфу (на прикладі Нововолинського кам'яновугільного басейну)

1,0000

1,0000

1,0000

1,0000

1,0000

1

0,8764

0,7617

0,8041

0,7266

0,6284

0,7309

0,6368

0,4016

0,7275

0,6934

2

0,7535

0,5570

0,5817

0,6162

0,4062

0,4961

0,3152

0,2016

0,4188

0,6015

3

0,6317

0,3476

0,3986

0,5569

0,3748

0,3590

0,2112

-0,0058

0,1239

0,4757

4

0,5408

0,1778

0,2370

0,4369

0,2990

0,2810

0,1685

-0,0096

-0,0350

0,3177

5

0,4559

0,0688

0,1678

0,3261

0,3140

0,1946

0,0782

0,0706

-0,0099

0,2922

6

0,3426

-0,0002

0,1604

0,3393

0,1497

0,0490

-0,0148

0,2325

0,0629

0,2560

7

0,2528

-0,0165

0,1350

0,2947

0,0027

-0,0748

-0,0499

0,2445

0,0516

0,1781

8

0,1586

-0,0392

0,0922

0,2781

0,0094

-0,0770

-0,0428

0,0713

-0,0349

0,1641

9

0,0751

-0,0603

0,0699

0,3345

-0,0505

-0,1119

-0,0430

0,0845

-0,1253

0,1489

10

-0,0244

-0,0645

0,0672

0,2387

-0,0427

-0,1089

0,0977

-0,0564

-0,1994

0,1718

11

-0,1193

-0,0963

0,0402

0,1050

-0,0475

-0,1259

0,1467

0,0628

-0,1990

0,2216

12

-0,1657

-0,1311

0,0202

0,0252

-0,0984

-0,1110

0,0599

0,0979

-0,1706

0,1945

13

-0,2029

-0,2473

-0,0564

-0,0838

-0,0366

-0,1151

0,0288

0,1704

-0,1129

0,2399

14

-0,2441

-0,2747

-0,1415

-0,1647

-0,0641

-0,1939

0,0210

0,0471

-0,0818

0,2095

15

-0,2915

-0,2929

-0,1695

-0,2015

-0,0891

-0,1547

-0,0293

-0,0603

-0,0216

0,1115

16

-0,2976

-0,2236

-0,1113

-0,2049

-0,0559

-0,0796

0,0071

-0,0903

0,0561

0,1117

17

-0,2658

-0,0997

-0,0669

-0,1427

0,0014

-0,0678

-0,0362

-0,1921

0,1136

0,1002

18

-0,2264

0,0163

-0,0154

-0,1162

0,0690

-0,0418

-0,0781

-0,0529

0,1368

-0,0086

19

-0,2114

0,1272

0,0179

-0,1077

0,0620

-0,0035

-0,0980

-0,0301

0,0946

-0,0193

20

-0,1721

0,2149

0,0383

-0,1722

-0,0037

0,0412

-0,0095

-0,0040

0,0815

-0,0923

21

-0,1400

0,2429

0,0290

-0,1515

0,0797

0,0896

0,0135

-0,0866

0,0436

-0,1346

t, к

16

15

15

16

12

14

7

4

4

9

t, км

16

15

15

16

12

14

7

4

4

9

С(К)

0,7000

0,7467

0,7467

0,7000

0,9333

0,8000

1,6000

2,8000

2,8000

1,2444

Таблиця 5 Значення кореляційної функції рельєфу південної частини Волинської області

?		0?	????	0,2?	0,3?	0,4?	0,5?	0,6?	0,7?	0,8?	0,9?
0	K(?)	276.3828	286.1155	285.5888	320.6745	268.0402	213.8575	254.8493	161.4305	174.6947	186.3224
	?'	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000	0.0000
1	K(?)	242.2172	217.9458	229.6547	233.0171	168.4420	156.3030	162.2970	64.8241	127.0839	129.2001
	?'	0.7000	0.7467	0.7467	0.7000	0.9333	0.8000	1.6000	2.8000	2.8000	1.2444
2	K(?)	208.2681	159.3684	166.1328	197.5977	108.8714	106.1053	80.3188	32.5372	73.1661	112.0767
	?'	1.4000	1.4933	1.4933	1.4000	1.8667	1.6000	3.2000	5.6000	5.6000	2.4889
3	K(?)	174.5889	99.4519	113.8360	178.5899	100.4540	76.7796	53.8354	-0.9412	21.6411	88.6312
	?'	2.1000	2.2400	2.2400	2.1000	2.8000	2.4000	4.8000	8.4000	8.4000	3.7333
4	K(?)	149.4574	50.8585	67.6987	140.1052	80.1386	60.0964	42.9544	-1.5428	-6.1152	59.1919
	?'	2.8000	2.9867	2.9867	2.8000	3.7333	3.2000	6.4000	11.2000	11.2000	4.9778
5	K(?)	126.0148	19.6944	47.9173	104.5851	84.1689	41.6073	19.9175	11.3987	-1.7265	54.4382
	?'	3.5000	3.7333	3.7333	3.5000	4.6667	4.0000	8.0000	14.0000	14.0000	6.2222
6	K(?)	94.6761	-0.0620	45.8111	108.8117	40.1279	10.4771	-3.7791	37.5372	10.9941	47.6977
	?'	4.2000	4.4800	4.4800	4.2000	5.6000	4.8000	9.6000	16.8000	16.8000	7.4667
7	K(?)	69.8579	-4.7312	38.5601	94.5168	0.7153	-16.0001	-12.7160	39.4650	9.0103	33.1841
	?'	4.9000	5.2267	5.2267	4.9000	6.5333	5.6000	11.2000	19.6000	19.6000	8.7111
8	K(?)	43.8263	-11.2124	26.3298	89.1945	2.5185	-16.4722	-10.9064	11.5031	-6.0952	30.5755
	?'	5.6000	5.9733	5.9733	5.6000	7.4667	6.4000	12.8000	22.4000	22.4000	9.9556
9	K(?)	20.7626	-17.2405	19.9660	107.2508	-13.5258	-23.9203	-10.9657	13.6460	-21.8968	27.7421
	?'	6.3000	6.7200	6.7200	6.3000	8.4000	7.2000	14.4000	25.2000	25.2000	11.2000
10	K(?)	-6.7354	-18.4532	19.1983	76.5301	-11.4352	-23.2990	24.9065	-9.1080	-34.8317	32.0058
	?'	7.0000	7.4667	7.4667	7.0000	9.3333	8.0000	16.0000	28.0000	28.0000	12.4444
11	K(?)	-32.9639	-27.5550	11.4853	33.6584	-12.7406	-26.9247	37.3975	10.1404	-34.7619	41.2908
	?'	7.7000	8.2133	8.2133	7.7000	10.2667	8.8000	17.6000	30.8000	30.8000	13.6889
12	K(?)	-45.8012	-37.5160	5.7571	8.0853	-26.3777	-23.7356	15.2605	15.8065	-29.8001	36.2338
	?'	8.4000	8.9600	8.96	8.4000	11.2000	9.6000	19.2000	33.6000	33.6000	14.9333
13	K(?)	-56.0824	-70.7584	-16.1169	-26.8684	-9.8116	-24.6211	7.3470	27.5013	-19.7223	44.6919
	?'	9.1000	9.7067	9.7067	9.1000	12.1333	10.4000	20.8000	36.4000	36.4000	16.1778
14	K(?)	-67.4537	-78.5820	-40.4135	-52.8072	-17.1699	-41.4585	5.3417	7.6057	-14.2929	39.0255
	?'	9.8000	10.4533	10.45333	9.8000	13.0667	11.2000	22.4000	39.2000	39.2000	17.4222
15	K(?)	-80.5609	-83.7897	-48.4046	-64.6247	-23.8706	-33.0778	-7.4686	-9.7335	-3.7751	20.7774
	?'	10.5000	11.2000	11.2	10.5000	14.0000	12.0000	24.0000	42.0000	42.0000	18.6667
16	K(?)	-82.2467	-63.9621	-31.7803	-65.7077	-14.9727	-17.0270	1.7987	-14.5797	9.8062	20.8038
	?'	11.2000	11.9467	11.94667	11.2000	14.9333	12.8000	25.6000	44.8000	44.8000	19.9111
C(K)		0.7000	0.7467	0.7467	0.7000	0.9333	0.8000	1.6000	2.8000	2.8000	1.2444

Для більш повного дослідження та порівняння кореляційних залежностей типів рельєфу поряд з кореляційними матрицями, корелограмами бажано мати математичні вирази кореляційної функції, щоб при подальших аналізах скористатись параметрами цього виразу. При цьому математичні вирази, якими описуються криві, що апроксимують кореляційні функції повинні задовольняти загальним властивостям кореляційних функцій та відображати характерні властивості отриманих кривих[17].

В багатьох задачах добре апроксимується виразами:

(37)

(38)

(39)

(40)

(41)

з яких перші два (37) та (38) відповідають недиференційованому процесу, а наступні три - процесу, що має першу похідну.

При дослідженні виразів цього типу значенням D можна вважати оцінку дисперсії (тобто К(0)), а константи та визначити найбільш характерними точками кривої .

Як показують дослідження в утворенні форм рельєфу земної поверхні спостерігається експоненційна залежність у поєднанні складними гармонічними коливаннями.

Графік кореляційної функції (рис. 10, дод. В) дозволяє також припустити, що для апроксимації кореляційної функції можна застосувати рівняння затухаючих гармонічних коливань, коли коефіцієнт опору k менший за коефіцієнт відновлення , тобто коли .

Рис. 1.3. Корелограми рельєфу південної частини Волинської області

Таблиця 6. Значення кореляційної та апроксимуючої функцій рельєфу південної частини Волинської області

?	??	cos??	K'g (??	K'c (??	K' (??	K (??	K' (????????
0	0	1	108,65	130,258460677	238,908460677	242,795621977	-3,887161300
1	1	0,938167	90,52845	54,128682759	144,657136445	42,573893061	102,083243384
2	4	0,760314	65,15883	3,884114367	69,042947982	29,811100746	39,231847237
3	9	0,488436	37,17604	0,048128197	37,224171476	19,306153314	17,918018162
4	16	0,156155	10,55567	0,000102979	10,555773773	11,626860176	-1,071086403
5	25	-0,19544	-11,7331	0,000000038	-11,733145246	6,282535400	-18,015680646
6	36	-0,52286	-27,8784	0,000000000	-27,878389081	1,921930679	-29,800319761
7	49	-0,78562	-37,2024	0,000000000	-37,202443478	-2,443073923	-34,759369555
8	64	-0,95123	-40,0054	0,000000000	-40,005375903	-6,342007731	-33,663368172
9	81	-0,9992	-37,3217	0,000000000	-37,321710083	-9,391049949	-27,930660135
10	100	-0,92361	-30,6387	0,000000000	-30,638716308	-14,503055440	-16,135660867
11	121	-0,73379	-21,6188	0,000000000	-21,618814958	-16,415981854	-5,202833104
12	144	-0,45323	-11,8592	0,000000000	-11,859187554	-13,333745492	1,474557938
13	169	-0,11662	-2,71015	0,000000000	-2,710146835	0,000000000	-2,710146835
14	196	0,234409	4,837924	0,000000000	4,837923900	0,000000000	4,837923900
15	225	0,556453	10,19971	0,000000000	10,199713422	0,000000000	10,199713422
16	256	0,809683	13,18103	0,000000000	13,181030409	0,000000000	13,181030409
17	289	0,962781	13,91995	0,000000000	13,919946063	0,000000000	13,919946063
18	324	0,996816	12,79972	0,000000000	12,799717835	0,000000000	12,799717835
19	361	0,907579	10,35011	0,000000000	10,350108455	0,000000000	10,350108455
20	400	0,706104	7,151625	0,000000000	7,151624821	0,000000000	7,151624821
21	441	0,417309	3,753776	0,000000000	3,753776076	0,000000000	3,753776076

В такому випадку можна отримати:

(42)

У виразі (42) - амплітуда затухаючого коливання; - частота, що пов'язана із періодом ; - початкова фаза затухаючого коливання.

Результати виконаних нами попередніх досліджень дозволяють застосувати для апроксимації кореляційних функцій рельєфу вираз типу:

(43)

де d, s - середньоквадратичні відхилення детермінованої та випадкової складових; - частота ().

Вираз (43) дозволяє врахувати вплив на детермінованої та випадкової складових. Застосуємо вираз (43) для апроксимації середніх значень кореляційних функцій рельєфу досліджуваних районів. Середні значення отримаємо таким чином. Дослідження рельєфу на ізотропність показали, що значення кореляційної функції для одних і тих же при різних напрямках будуть неоднаковими, тобто рельєфу властиве явище анізотропії. Від анізотропного до ізотропного поля ми можемо перейти на основі виразу:

(44)

Для випадку декількох напрямків коефіцієнти переходу можна знайти за формулою

(45)

де - середнє значення приблизного інтервалу кореляції по n напрямках.

Визначивши для кожного напрямку, отримаємо нові значення , які будуть відповідати рельєфу перетвореному в ізотропний на основі формули

(46)

В табл. 5, і дод. Б наведені значення по десяти напрямкам для рельєфу досліджуваних об'єктів. За значеннями та відповідних їм значенням кореляційних функцій для рельєфу цих ділянок земної поверхні побудовані корелограми (рис. 10, дод. В).

Шляхом графічного усереднення значень кореляційних функцій по окремих січеннях побудовано усереднену корелограму випадкового поля висот рельєфу, зведеного до ізотропного.

Параметри апроксимуючого виразу (43) визначимо використовуючи корелограми, що представлені на рис. рис. 10, дод. В. Розділення загальної дисперсії на дві складові та виконаємо графічно. Для цього проведемо дотичну до точок екстремуму корелограми чи до її дзеркального відображення відносно осі абсцис. При перетині дотичної з віссю ординат, дотична розділить загальну дисперсію на дві складові та (табл. 7)[27].

Використовуючи точку перетину дотичної з віссю та точки екстремуму функції побудуємо корелограму, що відображає лише детерміновану частину (рис. 10,дод.В.5) і по точках перетину корелограми з віссю визначимо середнє значення параметра з виразу

,

де , , .

В результаті отримаємо дані наведені в табл. 7.

Параметри та визначимо, використовуючи коефіцієнт спадання значень функцій та (табл. 1.4.).

Оскільки , то повинні виконуватись рівності: , , , , і . З цього виразу досить легко знайти значення (табл. 7). Маючи значення та знайдемо значення функції . Результати розрахунків наведені в табл. 6, дод. Г.

Аналогічно визначимо значення параметру функції . При цьому, щоб підвищити точність визначення значення параметру будемо виконувати обчислення за двома значеннями коефіцієнта спадання значення функції.

Таблиця 7. Параметри апроксимуючого виразу корелограм рельєфу районів Волинської області

Об'єкти	Параметри
Луцький район	84.029	73.98	0.2884	0.3157	0.1281	0.7524
Локачинський район	91.83	39.17	0.3716	0.3951	0.1327	1.1092
Горохівський район	112.54	124.94	0.2889	0.3175	0.1275	0.7796
Вол.-Волинський район	82.37	19.13	0.3053	0.4931	0.0884	0.6599
Іваничівський район	103.68	27.33	0.3052	0.3804	0.1074	0.6931
Пд. част. Волинської обл.	108.65	37.4	0.3535	0.4606	0.1186	0.9371

Після отримання значення визначимо величини , що наведені в табл. 6, дод. Г. Використовуючи значення детермінованої та випадкової складових апроксимуючих кореляційних функцій рельєфу визначимо значення для апроксимуючого виразу (43) та проведемо порівняння одержаних практичних результатів з обчисленими (теоретичними). Згідно одержаних даних, похибка апроксимації є відносно невеликою, що дозволяє використовувати вираз (43) для апроксимації кореляційних функцій рельєфу місцевості району досліджень.

Отримані значення параметрів апроксимуючих виразів кореляційних функцій, можна рахувати узагальненими не випадковими характеристиками нерівностей топографічної поверхні і на їх основі зробити висновки про розвиток ерозійних процесів, а саме: більш ерозійнонебезпечними є ділянки рельєфу, чи райони земної поверхні, для яких коефіцієнти в апроксимуючих виразах кореляційних функцій, більші за відповідні константи в аналогічних виразах для ділянок рельєфу, що порівнюються. Інтенсивність ерозійних процесів більша для тих ділянок топографічної поверхні, для яких випадкова складова кореляційної функції більша за детерміновану. Використовуючи цей метод можна визначити ступінь ерозійної небезпеки досліджуваних територій шляхом порівняння з еталонними ділянками, для яких відомий вид кореляційних функцій[33].

Ізотропність. Спрощений розв'язок задач, які описують та досліджують топографічну поверхню з припущенням, що вона зображується у вигляді випадкового поля, яке підпорядковується умовам ергодичності, однорідності та ізотропності, виключає з розгляду залежність кореляційної функції поля від напрямку радіуса-вектора, що з'єднує дві точки спостереження. Проте при дослідженні топографічної поверхні для вивчення розвитку ерозійних процесів важливо знати не тільки розміри нерівностей, але і їхню витягнутість по відношенню до схилу. Тому побудова математичної моделі випадкових полів рельєфу з врахуванням їхньої неізотропності (локальної неізотропності) або анізотропії дозволить більш глибоко проникнути в структуру реальних топографічних поверхонь, розширити методи їх дослідження.

Аналогами розв'язку даного завдання можуть бути роботи по дослідженню підводного рельєфу, поверхонь при обробці деталей машин, великих неоднорідностей іоносфери. Математичний розв'язок задачі моделювання випадкових, одно-, дво-, три- і чотиривимірних анізотропних полів виконано в роботі[32].

Дослідження рельєфу поверхні на ізотропність можна виконувати по будь-якому з обраних параметрів, що характеризують рельєф місцевості. У цьому випадку ізотропію за параметром можна подати у вигляді функції , де - кут між досліджуваним і початковим (відліковим) напрямком. У випадку повної ізотропії: в діапазоні . Для такої поверхні графік функції , побудованої в полярних координатах, буде являти собою коло. При недотриманні цієї умови, відхилення від ізотропії (анізотропія) зобразиться на графіку цієї функції у вигляді відхилень від кола. При фіксованих і використовується коефіцієнт анізотропії за параметром

 (47)

У своїх дослідженнях при вирішенні цього питання ми використовуємо значення інтервалу кореляції висот точок рельєфу в залежності від напрямку, як одного з найбільш узагальнених показників. Під інтервалом кореляції звичайно розуміють розмір відрізка, на якому кореляційні зв'язки достатньо повно згасають. При повній ізотропії в діапазоні . Невиконання цієї умови також можна характеризувати коефіцієнтом анізотропії за інтервалом кореляції

(48)

В процесі встановлення кореляційних зв'язків між висотами точок рельєфу досліджуваних районів і південної частини Волинської області в цілому були отримані середні значення наближеного інтервалу кореляції по десяти напрямках через . За наближене значення інтервалу кореляції прийнята відстань вздовж осі корелограми (рис. 10, дод. В) від початку координат до першого мінімуму функції (рис. 11), що відповідає також .

Рис. 11. Схема визначення наближеного значення інтервалу кореляції

Наближені значення інтервалів кореляції для десяти напрямків по досліджуваних об'єктах в одиницях кроків (l) сітки і в кілометрах наведені в табл. 8.

Як випливає з табл. 8 значення інтервалів кореляції для всіх семи об'єктів залежать від напрямку . Найбільш доцільно з точки зору одержання простих характеристик анізотропії подати графік, що відображає зміну інтервалу кореляції, у вигляді еліпса (еліпса анізотропії). Співвідношення півосей еліпса приймемо за коефіцієнт анізотропії, тобто

, (49)

де b і a- відповідно мала і велика півосі еліпса.

Розрахунки параметрів еліпса виконаємо за методом найменших квадратів, виходячи з канонічного рівняння еліпса

, (50)

в якому x і y - змінні координати.

Таблиця 8. Значення інтервалів кореляції досліджуваних районів

Позначення	Значення інтервалів кореляції
Луцький район
	L	6	12	12	5	4	7	2	6	10	5
	Км	6	12	12	5	4	7	2	6	10	5
Локачинський район
	L	8	8	5	3	3	5	5	5	6	10
	Км	8	8	5	3	3	5	5	5	6	10
Горохівський район
	L	3	3	5	8	11	7	7	9	7	4
	Км	3	3	5	8	11	7	7	9	7	4
Володимир-Волинський район
	L	5	5	7	11	10	9	9	6	9	7
	Км	5	5	7	11	10	9	9	6	9	7
Іваничівський район
	L	9	10	4	7	4	4	12	10	4	6
	Км	9	10	4	7	4	4	12	10	4	6
Південна частина Волинської області
	L	16	15	15	16	12	14	7	4	4	9
	Км	16	15	15	16	12	14	7	4	4	9

Рис. 12. Еліпс анізотропії рельєфу південних районів Волинської області

Подамо (50) у вигляді

. (51)

Внаслідок розбіжності кореляційних функцій із точками еліпса в правій частині виразу (51) замість нуля будемо мати відхилення , тобто

. (52)

На основі (52) можна скласти систему рівнянь похибок, визначивши за графіками інтервалів кореляції (рис. 12) значення xi і yi. За вісь абсцис приймемо напрямок максимального значення . В результаті розв'язку рівнянь похибок по всіх семи об'єктах отримано нормальні рівняння для розрахунку параметрів еліпса, у тому числі:

по Іваничівському району

(53)

по південній частині Волинської області

(54)

Визначивши із розв'язку нормальних рівнянь (53)-(54) коефіцієнти А і В, знайдемо значення параметрів еліпса:

, ,

де с - напівфокусна відстань еліпса.

3.3. Аналіз та оцінка динаміки техногенного рельєфу території м. Нововолинськ на основі моніторингової геодезичної інформації

На локальному рівні дослідження, з метою вивчення деформаційних процесів рельєфу та оцінки масштабів і динаміки змін агроландшафтів досліджуваної території, необхідно здійснювати багаторічні моніторингові спостереження на типових ділянках - територіях суміжних із розташованими шахтами так званих «шахтних полях»[2].

Для проведення досліджень було вибрано три шахти м.Нововолинськ: шахта №2, шахта №3 та шахта №4 (рис.13). Відповідно до поставлених завдань визначення саме цих ділянок супроводжувалось припущенням, що викладались у попередніх розділах - розташування житлової забудови в межах або неподалік «шахтних полів» є небезпечним [20].

Рис.13. Розташування досліджуваних ділянок на території м. Нововолинськ Волинської області (фрагмент топографічної карти масштабу 1 : 100 000)

З поданого фрагменту фотоплану видно, що порівняно з матеріалами за 1950 рік забудова простяглась блище до місця знаходження шахт (рис.14). Зважаючи на дану тенденцію вирішено зробити порівняння даних топо- та аерофотозйомки за 25 річний період.

Для цього використано цифрові моделі рельєфу створені в програмному продукті Surfer 7.

Для більшої локації та зменшення похибок при визначенні вертикальних зміщень досліджуваних ділянок площі навколошахтних територій шахти №2, шахти №3 та шахти №4 займали 100,0 га, 69,1 га та 141,1 га відповідно. Ще одним фактором, що зумовив таке розташування, контурність та площі вище названих об'єктів, стали антропогенні та природні «бар'єри». А саме, біля шахти №2 з північного сходу проходження колії даного вугільного підприємства, з південного заходу побудованого підприємства; біля шахти №3 з півночі - терикони та існуюча забудова, з півдня - водозабірний басейн річки Студянка; біля шахти №4 з північного заходу - терикони, з південного сходу - існуюча забудова.

За результатами виконаних досліджень були отримані картограми вертикальних зміщень (рис. 17).



а)

б)

в)

а) досліджувана територія шахти №2; б) досліджувана територія шахти №2; в) досліджувана територія шахти №2.

--- - ізолінії до початку діяльності шахт

--- - ізолінії після початку діяльності шахт

Рис.17. Картограма вертикальних зміщень побудована за здійсненим набором точок

З метою наочності були побудовані гіпсометричні моделі рельєфу та карти відмивки рельєфу до початку діяльності шахт (рис. 18,а,в,д; рис.19,а,в,д) та після введення їх в експлуатацію (рис. 18,б,г,е; рис. 19,б,г,е).

а) б)

в) г)

д) е)

Рис. 18. Гіпсометрична модель рельєфу до початку діяльності шахт (а, в, д) та введення їх в експлуатацію (б, г, е).



а) б)

в) г)

д) е)

Рис. 19. Карти відмивки рельєфу до початку діяльності шахт (а, в, д) та введення їх в експлуатацію (б, г, е).

Для визначення вертикальних зміщень рельєфу було використано побудовані grid-моделі з коміркою 5 на 5 метрів та отримано достатньо великі значення (табл. 9).

Таблиця 9

Значення вертикальних просідань поверхонь досліджуваних ділянок

№ шахти	Значення просідання рельєфу за 25 років в метрах
2	0,777
3	1,461
4	0,640

Відповідно складена методика моніторингових спостережень за техногенним рельєфом не була б повною якби була відсутність наявних геодезичних спостережень. Дані геодезичні спостереження проводились на протязі 5 років з інтервалом замірів два рази на рік (з 1988 по 1991 роки) (табл. 10).

Таблиця 10. Порівняльні значення вертикальних просідань поверхонь досліджуваних ділянок

№ шахти	Інтенсивність просідання мм/рік
	За результатами досліджень	За результатами існуючих геодезичних спостережень
2	0,031	0,055
3	0,058	0,092
4	0,026	0,042

Результати проведених досліджень показали, що на початку діяльності шахт в процесі видобутку вугілля інтенсивність просідань зросла в 1,5 рази. Це свідчить про те, що значні об?єми як корисних копалин так і відвальних порід вилучені з літосфери. Такі процеси властиві не тільки ЛВквб але й територіям східної України. Відповідно проведення консервації територій над шахтними полями та заборона будь-яких будівельних робіт є перш за все необхідно для збереження життя людей, що населятимуть дані та прилеглі території.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці».

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

У законі «Про охорону праці» вперше в історії України економічні заходи управління охороною праці зведені до рангу державної політики. Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічному механізмі управління умовами праці - формуванні у власника (роботодавця) економічної зацікавленості в проведенні заходів щодо поліпшення умов праці.

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України. Статті 43,45,46,49,50,53,56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування, а також у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, у старості та в інших випадках.

Законодавчі документи та положення з охорони праці затверджені і видані в різний час Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці.

Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю та інших нормативних актів, а також є «Правила по техніці безпеки на польових топографо-геодезичних роботах».

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Державна політика в галузі охорони праці закріплена Законом (стаття 4) і базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних та нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

- забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці та її безпеки.

Всі норми, які відповідають законодавчим та нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні, можна поділити на чотири групи.

До першої групи норм відносяться вимог щодо охорони праці при проектуванні виробничих об'єктів та засобів виробництва. Ст.21 Закону забороняє будівництво виробничих об'єктів, виготовлення нових технологій і засобів колективного та індивідуального захисту працюючих без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації та її відповідності нормативним актам про охорону праці.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та технологічні засоби та технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

Забезпечення безпеки праці під час роботи на підприємстві передбачає друга група норм (ст. 15,): порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють в межах підприємства; посадова особа здійснює контроль за дотриманням працівниками вимог щодо охорони праці; а працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.

До третьої групи можна віднести норми, які регламентують видачу працівникам спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, змиваючи та знешкоджуючих засобів і забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням (ст.8).

Не менше важливе значення мають вимоги щодо обов'язкового медичного огляду працівників певних категорій (ст.17), навчання працівників при прийнятті на роботу і в процесі роботи з питань охорони праці (ст.18), а також фінансування заходів, що забезпечують відповідність умов праці нормативним вимогам та підвищенням існуючого рівня охорони праці на виробництві(ст.19).

У четвертій групі норм значної уваги надається органам державного нагляду і громадського контролю за дотриманням законодавчих ті інших нормативних актів про охорону праці (ст.38-42), а також відповідальність за порушення законодавчих актів про охорону праці (ст.43,44).

Раціональний режим праці та відпочинку - фізіологічне обґрунтоване чергування часу роботи та відпочинку впродовж зміни, тижня, місяця, року, яке забезпечує високу і стійку працездатність людини. Робочий час - установлений законом (або на його основі) час, упродовж якого трудівник відповідно до внутрішнього трудового розпорядку (розкладу, графіка або особистої вказівки адміністрації) повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Польові топографо-геодезичні роботи виконуються в різноманітних природних умовах і тому вимагають постійної уваги і передбачливості дії оточуючого середовища на працюючих, щоб відвернути небезпечні наслідки.

До початку польових робіт на підприємствах, в експедиціях і польових партіях повинні бути проведені організаційно-технічні міроприємства, які направлені на створення безпечних і здорових умов праці при використанні польових робіт.

Спочатку безпечна техніка і технологія передбачається у технічних проектах, які уточнюються при обговоренні і захисті. Пізніше на основі технічних проектів складаються робочі проекти безпечної організації польових робіт, в конкретних умовах місцевості, з урахуванням фізико-географічних і економічних особливостей району робіт.

В період складання проектів повинні враховуватись наступні організаційні питання з охорони праці:

- вид транспорту і порядок руху на дільниці робіт;

- водні переправи і переходи через складні гірські перевали і важкодоступні дільниці;

- строки проведення робіт на дільниці;

- розміщення баз партій, підбаз і лабазів;

- організація радіозв'язку і порядок забезпечення бригад продуктами;

- необхідність і порядок організації переводу транспорту і доставка людей до місця роботи;

- найбільш прийнятні технологічні схеми робіт;

- начальники партій при участі бригадирів складають проект геологічних ходів і загальну схему маршрутів руху бригад.

Особи, робота яких пов'язана з пішими переходами, підлягають медичному огляду не менше одного разу на рік.

У відповідності з п.1.3.7. ПТБ-88 проектом передбачається допуск до виробництва тих осіб, які мають спеціальну технічну підготовку, що пройшли навчання безпечним методам роботи, які здали успішно іспит і отримали спеціальний дозвіл на право виконання цих робіт. До керівництва цими роботами на посаді керівника бригади, допускаються особи, які успішно захистили робочий проект організації безпечного ведення робіт на своїх об'єктах.

Згідно п.1.1. стор.238 ПТБ-88 людині, яка отримала травму або захворіла на виробництві, повинна бути надана перша медична допомога на місці до прибуття лікаря, або організована відправка до лікарні чи найближчого медичного закладу.

Всі робітники повинні мати навички і знання прийомів надання першої медичної допомоги. Набір медикаментів для експедиційних умов повинен зберігатися в аптечках і видаватися в бригади із списком медикаментів та інструкцією щодо їх використання.

Для індивідуального користування медикаментами робітникам польових підрозділів повинні видаватися спеціально укомплектовані пакети або сумки першої допомоги, що можуть бути застосовані за умови першої необхідності.

При прийомі на роботу особи мають пройти ввідний інструктаж з охорони праці. Результати інструктажу вносяться в спеціальний журнал.

Згідно з п.п.1.3.12., 1.3.14. і 1.3.15. ПТБ-88 робітники та інженерно-технічні працівники, які входять в склад комплексних бригад, навчаються і здають іспити з техніки безпеки в повному об'ємі по їхніх головних і другорядних спеціальностях.

Інженерно-технічні робітники у випадку переведення у райони з іншими фізико-географічними умовами або якщо їх переводять на нову посаду повинні здати іспити з правил безпеки.

З робітниками, що зачислені в польові підрозділи проводиться професійно-технічне навчання за програмою, що розроблена підприємством з послідуючою перевіркою цих знань в об'ємі вимог тарифно-кваліфікаційного довідника. Навчання і інструктаж, паралельно з практичною демонстрацією безпечних методів роботи, повинні проводитись не менше двох днів для бригади, що виконує топографо-геодезичні роботи в необжитих районах.

Керівник бригади повинен проводити повторні навчання робітників правилам безпеки у випадках:

- отримання в процесі виробництва нової техніки та впровадження нової технології робіт;

- виявлення грубих порушень техніки безпеки.

Головні убори, взуття і одяг повинні захищати робітника від сильної дії температури, дощу і вітру. Вимоги особистої гігієни: підтримування в чистоті тіло, голову, лице, руки, ноги, порожнину рота, зуби; систематична і регулярна зміни білизни - повинні бути законом наметового життя.

Вибір місця табору, очистка і окопування площадки для вогню, очистка від кущів і інших переносників інфекції: в горах - на пологих схилах, в сухих місцях. Не можна розбивати табір в зонах лавин, обвалів каменепадів, соляних припливів і відливів морської води.

При вітрах задню стінку намету повертають до вітру, а в спекотну погоду до сонця, а у лісах для захисту - дверима до вітру.

Необхідно мати в наметах пожежобезпечне обладнання для приготування для зігрівання людей у холодну погоду.

Для захисту від променів сонця, від зливи, граду і снігопаду над наметом слід натягувати міцний брезентовий тент, надійно закріплений на 20см вище намету.

Всі працівники і інженерно-технічні робітники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту.

Спецодяг і інше спорядження є власністю експедиції і після завершення всіх робіт повертаються працівниками.

Для виїзду в польові умови керівник бригади повинен провести інструктаж працівників своєї бригади і студентів навчальних закладів, що проходять практику в бригаді, з правил та умов безпечного проведення робіт, а потім безпосередньо на робочих місцях навчити практичних прийомів безпечного проведення усіх видів робіт, які їм будуть доручатись в процесі виробництва. Крім того, усі обов'язково повинні бути навчені безпечному пересуванню на ділянках робіт, використанню транспортних засобів, орієнтуванню на місцевості, наданню першої медичної допомоги потерпілому. Навчання і інструктаж з правил безпечної роботи проводиться повторно кожні шість місяців. Результати первинного інструктажу фіксуються в книзі, а повторного - в журналі. Результати навчання на робочому місці практичних прийомів роботи фіксуються в спеціальному протоколі.

Для успішного виконання виробничого завдання із збереженням всіх правил охорони праці і техніки безпеки складають маршрути руху бригад. Схему маршрутів пересування і детальні робочі проекти кожної бригади складають керівники бригад під керівництвом начальника партії.

Перед початком польових робіт експедиція була ознайомлена з робочим проектом безпечної організації робіт в польових умовах. Попередньо було проведено обслідування району робіт з уточненням його особливостей на місці, був складений проект геодезичних ходів і схема безпечних маршрутів бригад.

До початку виконання польових топографо-геодезичних робіт в містах, населених пунктах, на території промислових об'єктів необхідно через місцеві органи комунального господарства і відповідні установи промислових об'єктів та ділянок спеціального призначення встановити схеми розміщення і глибину залягання мереж інженерних комунікацій (кабелів електромережі, телефонів, трубопроводів газу, каналізації, води та ін.). Це необхідно для безпечного закладання в грунт центрів геодезичних знаків, реперів. Також необхідно з'ясувати схему високовольтних ліній електропередачі і межі та розміри смуги безпеки.

Маючи ці дані, необхідно скласти робочий проект, в якому подається організаційно-технічне розпорядження виконавцю з конкретними вказівками щодо дотримання правил безпечного ведення робіт на певному об'єкті.

Робочий проект на виконання робіт в населених пунктах захищається в установленому порядку і затверджується. Працюючи в населених пунктах, необхідно дотримуватись правил вуличного руху. Під час роботи з обладнанням та приладами на проїжджій частині дороги повинні бути виставлені відгороджувальні знаки.

Додаткові умови охорони праці і техніки безпеки в цехах підприємств диктуються складом роботи кожного підприємства. Внаслідок різних умов роботи окремих підприємств організація може бути різною. Тому доцільно розглядати питання охорони праці та техніки безпеки за важливими видами камеральних робіт.

При роботі в затемнених приміщеннях та роботі за комп'ютером необхідно створювати умови для нормальної адаптації зору. Щоби при вході в затемнене робоче приміщення очі не відчували від'ємного впливу різкої зміни яскравості світла, затемнене приміщення необхідно відокремлювати від освітленого спеціальним тамбуром. За необхідністю швидкого переходу з затемненої кімнати в освітлене приміщення потрібно користуватись димчастими окулярами. В усіх затемнених робочих приміщеннях під ногами працівників не повинно бути ніяких предметів та матеріалів, забороняється захаращувати проходи обладнанням і меблями.

При виконанні камеральних робіт забороняється використовувати несправні прилади та інструменти.

Попередня обробка результатів вимірювань виконується за допомогою персонального комп'ютера ІВМ РС АТ. При роботі з комп'ютером слід дотримуватись правил безпеки які вказані в документації комп'ютера. Регламентовані перерви від 20-60 хвилин.

Площа приміщення, де виконуються камеральні роботи, проектується із розрахунку 4м2 на одне робоче місце і 15м2 об'єму робочого місця. Вхід i вихід в приміщення має бути безпечним, вільним при пересуванні і забезпечувати пропускну спроможність в аварійних ситуаціях. Розміщення обладнання повинно забезпечувати сприятливі і безпечні умови праці.

При обчисленнях використовується допоміжна література і матеріали, які зберігаються в спеціальних шафах.

Для створення нормальних умов у приміщенні для робіт середньої точності необхідно, щоб штучне освітлення становило 300 лк, природне КЕО-15 (згідно СНІП 11-4-79), використовується природна вентиляція.

До початку польового сезону керівництво експедиції повинне зареєструватись в лісових господарствах, на територіях яких будуть виконуватись роботи. Основними причинами пожеж в експедиціях є:

- використання відкритого вогню;

- неакуратне використання легкозаймистих матеріалів;

- розведення вогнищ та багать в недозволених місцях.

Неможна розпалювати багаття поблизу будівель, складів експедиції, місць зберігання пального або лісоматеріалів, поблизу селищ з дерев'яною забудовою, та в лісі.

Коли виникла пожежа, необхідно сповістити всіх працівників і прийняти необхідні заходи. В кожній експедиції повинні бути людина, яка відповідає за пожежну безпеку, в обов'язки якої входить нагляд за виконанням правил протипожежної безпеки.

При виконанні камеральних робіт також необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Приміщення повинні забезпечуватись в достатній кількості засобами пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно вимогам. До виконання камеральних робіт допускаються особи, які мають спеціальну технічну підготовку та пройшли інструктаж та перевірку знань правил безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

РОЗДІЛ 5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Система ЦО України створена і функціонує відповідно до Закону України про Цивільну оборону України, який був прийнятий Верховною Радою України 3 грудня 1993 року. Деталізація і реалізація Закону про ЦО України проводиться через положення про ЦО України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів від 10 травня 1994 року №299.

Систему ЦО складають:

- органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

- органи повсякденного управління процесом захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої влади підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання;

- сили і засоби, призначені для виконання завдання ЦО;

- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок НС;

- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Завдання ЦО України:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характерів і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та осередках ураження;

- створення системи аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

- підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил;

- навчання населення вміння застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Цивільна оборона України організована і функціонує за територіально-виробничим принципом.

Територіальний принцип полягає в тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконання на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

Виробничий принцип полягає в тому, що аналогічна організація, проведення і виконання заходів цивільної оборони здійснюється на кожному підприємстві незалежно від форм власності і господарювання.

Начальником Цивільної оборони України є прем'єр-міністр України, на інших адмістративно-територіальних рівнях - голови відповідних органів виконавчої влади, а в органах державного управління, на підприємствах та в навчальних закладах - відповідні керівники.

У другому розділі Закону України „ Про цивільну оборону України” визначаються повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони.

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

- розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів ЦО;

- створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання;

- вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах ЦО, сил і засобів ЦО до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- створює єдину систему підготовки органів управління у справах цивільної оборони, сил ЦО та населення до дій в умовах НС;

- визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;

- задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах цивільної оборони та установ ЦО.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань ЦО, здійснення заходів щодо захисту населення і місцевостей під час НС, сприяють органам управління у справах ЦО у виконанні покладених на них завдань.

Центральний виконавчий орган з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України):

- забезпечує здійснення державної політики у сфері ЦО, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, попередження НС;

- організовує розроблення і здійснення відповідних заходів з ЦО;

- керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної та спеціалізованих формувань, військами ЦО;

- здійснює контроль за виконанням вимог ЦО, станом готовності сил і засобів ЦО, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення пошуку та рятування людей;

- здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;

- здійснює навчання населення, представників органів управління і сил ЦО з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;

- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ цивільної оборони, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;

- створює згідно з законодавством підприємства з виробництва спеціальної і аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

До сил і засобів цивільної оборони відносять:

- війська ЦО (трансформуються в професійні аварійно-рятувальні загони);

- регіональні пожежно-рятувальні служби ( тел. 01);

- спеціалізовані рятувальні формування ( гірничорятувальні, пошуку і рятування туристів, спелеологів, водолазно-рятувальні та ін.);

- невоєнізовані формування на об'єктах господарювання ( об'єктові та територіальні).

До об'єктових належать формування, які утворюються наказом керівника об'єкту в залежності ( від небезпечності) та певної категорії по цивільній обороні.

До територіальних невоєнізованих формувань ЦО відносяться формування загального призначення (зведені загони, команди та групи), а також формування забезпечення :

- розвідувальні групи, ланки річкової (морської) розвідки та на засобах залізничного транспорту, а також літаки (вертольоти) повітряної розвідку;

- зв'язку (команди, групи);

- медичні (групи епідеміологічної розвідки, загони першої медичної допомоги, загони або бригади спеціалізованої медичної допомоги, спеціалізовані протиепідемічні бригади, рухомі протиепідемічні загони, інфекційні рухомі госпіталі);

- інженерні (групи інженерної розвідки, команди по ремонту та відновленню доріг та мостів, команди підривних робіт, ланки по обслуговуванню сховищ та укриттів);

- аварійно-технічні (аварійно-технічні команди по електро- мережам, аварійно-газотехнічні команди, команди водопровідно-каналізаційних або теплових мереж);

- протирадіаційного і протихімічного захисту (групи, ланки, зведені загони, команди, СОП, СОО, СОТ);

- автомобільні (загони, колони);

- охорони громадського порядку (команди, групи);

- технічного забезпечення (рухомі групи);

- захисту сільськогосподарських рослин і тварин (ланки, бригади, групи);

Та інші формування забезпечення створюються в залежності від місцевих умов.

Аварія -- це порушення нормальної роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, знищення матеріальних цінностей, ураження і загибелі людей. Катастрофа -- це аварія значних масштабів з трагічними наслідками.

Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на меблевих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють загазованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресивних рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисловості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні станції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.

Здебільшого аварії виникають через: порушення технологи виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дисципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежогасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.

Нині у світі нараховується до 6 млн хімічних речовин; 90% з них -- це органічні сполуки, більшість яких токсичні. У промисловій технології щодо токсичних хімікатів вживається поняття «шкідлива речовина»; при контакті з організмом людини вона може викликати травми, отруєння, захворювання, інші відхилення у стані здоров'я.

Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідливі речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небезпечних концентраціях, здатних викликати масові ураження людей, тварин і рослин.

За фізичними властивостями до групи СДОР належать:

тверді леткі речовини: солі синильної кислоти, гранозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;

рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском: у підгрупі А -- аміак, окис вуглецю; у підгрупі Б -- хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;

рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску: у підгрупі А -- нітро- й аміносполуки ароматичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б -- нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;

димучі кислоти -- сірчана, азотна, соляна, плавикова, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.

Розглянемо основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або використовують.

Хлор -- газ жовто-зеленого кольору з різким характерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кількостях використовується для відбілювання тканин і паперової маси, знезараження питної води та ін. Перевозиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.

Аміак -- безбарвний газ із характерним різким запахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.

Сірководень -- безбарвний газ із неприємним запахом. Важчий за повітря. Розчиняється у воді. Його пара утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші.

Двоокис сірки (сірчистий газ, сірчистий ангідрид) -- безбарвний газ із характерним різким запахом. Добре розчиняється у воді. У великих кількостях використовується для виготовлення сірчаної кислоти, застосовується в паперовому і текстильному виробництві, для дезінфекції приміщень.

Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) -- безбарвна, легколетка, низькокипляча рідина з неприємним запахом. Розчиняється у воді. Пара важча за повітря. При взаємодії акрилонітрилу з повітрям утворюються вибухонебезпечні суміші. Під час горіння акрилонітрилу виділяються отруйні гази.