Денацифікація Німеччини
Передумови проведення денацифікації та висвітлення основних планів союзників щодо її проведення. Механізм управління окупаційною адміністрацією підконтрольними німецькими територіями. Підсумки реалізації основних напрямків окупаційної політики.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2019 |
| Размер файла | 91,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Берлінська криза загострила до межі міжнародну ситуацію, стала однією із перших великих криз холодної війни. Вона ясно показала, що США і їх союзники не можуть змінити політику СРСР у Східній Німеччині, а СРСР не може вплинути на політику, що проводиться США та їх союзниками в Західній Німеччині. Виник глухий кут, і останніми логічними кроками, які зумовили розкол Німеччини, стали створення СРСР і його союзниками Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) у січні 1949 р., а в квітні 1949 р. Організації Північноатлантичного договору (НАТО) під егідою США.
Таким чином, однією з головних передумов розколу Німеччини стала «холодна війна». Хоча формально союзники і не скасовували рішень, прийнятих у Потсдамі, але насправді в кожній зоні проводилася політика, яка відповідала геополітичним інтересам Вашингтона, Лондона, Парижа і Москви.
Висновки
Дослідивши тему роботи автор дійшов до наступних висновків:
1. Німецьке питання з'явилося ще задовго до завершення Другої світової війни перемогою союзників, й чим очевиднішою ставала перемога, тим важливішим ставало його вирішення. Воно було обширним та складним, адже включало себе комплекс таких важливих питань як: В якому виді та розмірах стягувати репарації? Як визначити винних та за якими критеріями визначити ступінь важкості їхньої вини? Якими способами їх покарати? Що робити з територіями завойованими Німеччиною в ході війни та й загалом з її власними? Як правильно провести «перевиховання» німецького суспільства та очистити його від залишків націонал-соціалізму? тощо. Тому кожна з країн-союзниць почала аналізувати та свої пропозиції післявоєнного розвитку подій, які пішли б на користь окупованій країні, а також в першу чергу своїй власній державі. Проте, таке питання потребує не індивідуального, а спільного вирішення та згоди, яка буде справедливою і рівномірно задовольнятиме потреби всіх. Основним способом досягнення такого згоди були Тегеранська, Кримська, а також Потсдамська конференції на яких було вирішено та скоординовано подальші дії союзників в рамках цього питання. Автор вважає, що найбільшу роль зіграла Потсдамська конференція тому, що вона прийняла «Протокол Берлінської конференції трьох великих держав», де було сформульовано принципи і завдання, які пізніше отримали назву політики «чотирьох Д», а також визначила приблизні суми репарацій.
2. Денацифікація повинна була розв'язати проблеми ліквідації нацизму, впливу нацистської ідеології, скасування законів Третього рейху, видалення неномінальних нацистів з громадських посад, із шкіл, університетів і т.д. Проте процес прийняття відповідних документів для її здійснення затягнувся на пів року, що призвело не тільки до досить вільного тлумачення принципів денацифікації в різних зонах, але і до різних методів її здійснення. Через що вона нікого не задовольнила, адже одні країни зайшли занадто далеко в ході її здійснення, інші ж навпаки - не вдавалися до якихось радикальних кроків.
3. Важливою частиною денацифікації став Нюрнберзький процес над головними нацистськими військовими злочинцями. Міжнародний військовий трибунал в Нюрнберзі визнав злочинними не лише нацистських ватажків, але і методи, які використовувалися нацистами. Перед трибуналом пройшла мерзенна історія націонал-соціалізму від його зародження до краху. Всі зібрані факти і свідчення неспростовно доводили вину підсудних. Згідно з обвинувальним висновком, їм ставилося в провину вчинення злочинів проти миру шляхом підготовки і ведення агресивних воєн, військових злочинів і злочинів проти людяності.
4. Варто зазначити, що в 1945 р. плани розколу Німеччини були у столицях всіх держав-окупантів, але вони не були оприлюдненими. Мовчання було порушено в 1946 р, коли Сталін виголосив свою промову, яку на заході назвали кремлівською доктриною «двох світів». Влітку 1948 р. в Лондоні західні країни приймають рішення про будівництво сильного західнонімецького держави, яке стало б головним перешкодою для просування комунізму на Захід. Для цієї мети вони об'єднали всі свої зони окупації і утворили одну, так звану «Тризонію». Москва наполягала на тому, щоб Німеччина, як це було визначено на Ялтинській зустрічі «Великої трійки», залишалася єдиною демократичною антифашистською державою з єдиним урядом. Сталін розраховував, що проведення в Німеччині денацифікації, демілітаризації та демократизації зміцнить у ній прорадянські сили. Тому радянське керівництво ще навесні 1948 р. стало шукати засоби протидії політиці Заходу Німеччини.
5. 22 червня 1948 р. Сталін у відповідь на введення західної німецької марки в Берліні проводить грошову реформу в радянській зоні окупації і районі Великого Берліна. А через два дні радянські окупаційні влади повністю перекривають наземні шляхи сполучення, які зв'язують Берлін з західної зоною. У свою чергу, західні держави створюють «повітряний міст», за яким майже рік, з червня 1948 року по травень 1949 р. забезпечують всім необхідним західну частину Берліна. Радянське керівництво змушене було визнати поразку своєї спроби блокади Берліна. Сталіну не вдалося перешкодити створенню західнонімецького держави. 20 вересня 1949 р. «Тризонія» була офіційно оголошена державою під назвою Федеративна Республіка Німеччини (ФРН). Підсумком берлінського кризи стало подальше загострення конфронтації двох систем і поява двох Німеччин. 7 жовтня 1949 р. на сході країни була утворена Німецька Демократична Республіка (НДР).
Список використаних джерел
1. Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових злочинців європейських країн осі [Текст] від 08 серпня 1945 року // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_201.
2. Directive to the Commander in Chief of the U.S. Occupation Forces (JCS 1067) (April 1945) [Текст] // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://germanhistorydocs.ghi-dc.org/sub_document.cfm?document_id=2297.
3. Directive to the United States Military Governor for Germany (Clay) [Текст] // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1948v02/d470.
4. Бонвеч Б. История Германии. Том 2. От создания Германской империи до начала XXI века / Бернд Бонвеч. М: КДУ, 2008. 672 с.
5. Бостан Л. М. Історія держави і права зарубіжних країн / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. К: ЦУЛ, 2008. 730 с. (2-ге видання, доповнене та перероблене).
6. Висков С. И. Союзники и германский вопрос (1945-1949 гг.) / Отв. ред. Р. Ф. Иванов / С. И. Висков, В. Д. Кульбабкин. М: Наука, 1990. 304 с.
7. Галактионов. Ю.В. Денацификация в Германии после Второй мировой войны как международная проблема / Ю.В. Галактионов // Из истории международных отношений и европейской интеграции: межрегион, науч. сб.. посв. памяти проф. В.А. Артемова. Воронеж, 2005. 890 c. Вып. 2. Т.2.
8. Жаронкина Е. А. Денацификация в американской зоне оккупации Германии: этапы, проблемы, итоги [Електронний ресурс] / Елена Алексеевна Жаронкина // Известия Алтайского государственного университета. 2008. Режим доступу до ресурсу: http://cyberleninka.ru/article/n/denatsifikatsiya-v-amerikanskoy-zone-okkupatsii-germanii-etapy-problemy-i-itogi.
9. История Германии: учеб, пособие для студентов вузов: в 3 т. / Западносиб. Центр герм, исслед.; под общ. ред. Б. Бонвеча, IO.B. Галактионова. Т. 3: Документы и материалы / отв. ред. С.А. Васютин, Ю.В. Галактионов, Л.Н. Корнева. Кемерово, 2005. 485 c.
10. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. 3-є вид. стереотип. К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. 244 с. (Б-чка студента).
11. Кащенко С. Г. Всеобщая история государства и права в новое время / С. Г. Кащенко. М: Совет, 2007. 696 с.
12. Кынин Г. П. Антигитлеровская коалиция и послевоенное устройство Германии // Междунар. жизнь. 1995. №8. С. 94-101.
13. Кынин Г. П. Германский вопрос во взаимоотношениях СССР, США и Великобритании. 1941-1945 гг.: Обзор документов // Новая и новейш. история. 1995. №1. С. 91-113; №4. С. 103-128.
14. Кун Г. Возвращение из преисподней: денацификация послевоенной Германии [Електронний ресурс] / Григорий Кун. 2007. Режим доступу до ресурсу: http://polit.ru/article/2007/07/04/kun/.
15. Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / І.Д. Мудрак // Державна національна Академія державної податкової служби України. Ірпінь, 2001. 137 с.
16. Ромайке С. Спеціальна доповідь № 2: Правосуддя перехідного періоду в Німеччині після 1945 та 1990 років [Електронний ресурс] / Санья Ромайке // Міжнародна академія нюрнберзьких принципів. 2016. Режим доступу до ресурсу: https://www.nurembergacademy.org/fileadmin/media/pdf/publications/TJ_in_Germany-UKR-FINAL.pdf.
17. Славинский Б.Н. Ялтинская конференция: современное переосмысление // Мировая экономика и междунар. отношения. 1996. №4. С. 96-103.
18. Шутов В. С. Обсуждение вопроса о послевоенной политике в Германии в правящих кругах США в 1943-1944 гг. // Вопр. истории междунар. отношений. Томск, 1976. Вып. 7. С. 82-99.
19. Balfour M. Four-Power Control in Germany 1945-1946 / Michael Balfour. London: Oxford: University Press, 1956. 46 с.
20. Laqueur W. Europe in Our Time: A History 1945-1992 / Walter Laqueur. New York: Penguin Books, 1993. 640 с.
21. Public Opinion in Occupied Germany: The OMGUS surveys, 1945-1949 / Ed. By Anna J. Merrit, Richard L. Merrit - Urbana; Chicago; London, 1970. 450 c.
22. Schwabe, Klaus. American Occupation Experiences in Aachen before Germany`s Surrender / Klaus Schwabe / [Електронний ресурс]. Режим доступу: // www.histinst.rwth-aachen.de.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Відмінні риси зовнішньої політики Німеччини по відношенню до Радянського Союзу в 30-х рр. ХХ ст. Характерні особливості проведення зовнішньої політики Німеччини по відношенню до країн Західної Європи та Японії на початку ХХ ст. Вісь "Рим–Берлін–Токіо".
курсовая работа [49,1 K], добавлен 24.09.2010Економічні передумови проведення аграрної реформи. Основні напрями польської урядової аграрної політики, шляхи та методи її реалізації у процесі реформування аграрного устрою у 1921-1939 рр. та її наслідки для соціально-економічного розвитку країни.
дипломная работа [41,0 K], добавлен 06.07.2012Аналіз стану економіки та сільського господарського в Радянській Росії в 1921 р. Передумови, мета та сутність НЕПу. Децентралізація системи управління, введення приватної торгівлі. Проведення політики культурної революції. Розвиток українського мистецтва.
разработка урока [1,4 M], добавлен 06.04.2019Вивчення позицій провідних партій, колоніальних товариств імперської Німеччини до формування колоніальної політики упродовж 1870-80-х рр. Аналіз витоків колоніальної ідеології, її основних складових, спільних і відмінних рис в підходах політичних партій.
статья [62,3 K], добавлен 11.09.2017Основні пріоритети і напрямки зовнішньої політики співробітництва Німеччини з передовими країнами Європи. Спроба визначити розвиток сучасної Німеччини, у радикально змінених міжнародних умовах.
статья [17,3 K], добавлен 15.07.2007Дослідження передумов та об’єктивних причин проведення реформ Івана Грозного. Характеристика сутності реформ, їх позитивних і негативних сторін. Аналіз основних цілей, які вони переслідували. Прийняття нового "Судебника". Реформи в органах управління.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 21.09.2010Передумови і впровадження нової економічної політики. Суть реформування в галузі торгівлі, фінансів, сільському господарстві. Позитивні та негативні результати проведення НЕП. Причини відмови від засад нової економічної політики. Історичне значення НЕП.
реферат [23,2 K], добавлен 28.10.2010Воєнні та політичні події. Завершення війни. Мирні переговори між радянським урядом Росії та Німеччиною. Брестський мир 1918р. Листопадова революція в Німеччині. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і зруйнувань першої світової війни.
реферат [21,6 K], добавлен 16.10.2008Особливості участі Великої Британії у європейській політичній інтеграції (ЄПІ) в контексті дихотомії основних напрямів її зовнішньої політики – атлантичного та європейського. Витоки формування політики країни щодо політичної та військово-політичної ЄПІ.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Причини швидкої індустріалізації Німеччини після промислового перевороту. Прихід до влади О. Бісмарка - першого канцлера німецької імперії, особливості його політики. Війна 1866 р. як вирішальний крок на шляху досягнення національної єдності Німеччини.
реферат [14,5 K], добавлен 27.02.2012
